Електронна версія документа
*Електронна версія документа носить довідковий характер
ДБН В.2.2-7:2024 "Будівлі і споруди для зберігання пестицидів та агрохімікатів. Основні положення" (чинні з 01.04.2025)
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Ці норми встановлюють вимоги до проєктування та будівництва будівель і споруд для зберігання пестицидів та агрохімікатів.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих нормах є посилання на такі документи:
ВНТП-АПК-15.07 Підприємства, будинки та споруди для зберігання мінеральних добрив і засобів захисту рослин
ВБН-АПК-03.07 Перелік будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу України з встановленням їх категорій з вибухопожежної небезпеки та класів вибухопожежонебезпечних зон за ПБЕ
НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні
ПУЕ-2017 Правила улаштування електроустановок
ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів
ДСанПіН 8.8.1.2.001-98 Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
3.1 У цих нормах використано терміни, установлені в Законі України «Про пестициди і агрохімікати»: агрохімікати, пестициди; Законі України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» [1]: об’єкт підвищеної небезпеки, порогова маса небезпечних речовин; Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» [3]: завдання на проєктування; ДБН А.2.2-1: навколишнє природне середовище; ДБН А.2.2-3: будівля, нове будівництво, капітальний ремонт, об’єкт, реконструкція, споруда; ДБН А.3.1-5: проєкт виконання робіт, проєкт організації будівництва, проєктно-технологічна документація; ДБН В.2.2-43: складська будівля, складське приміщення, антресоль, рампа, платформа, навіс.
3.2 Нижче подано терміни, додатково використані в цих нормах, та визначення позначених ними понять.
3.2.1 безіскрові (антистатичні) підлоги
Підлоги чи їхні покриття, що унеможливлюють утворення іскор внаслідок механічної дії (ударної або фрикційної) чи накопичення на поверхні підлоги статичної електрики.
3.2.2 витратні (роздавальні) склади
Склади підприємств для оперативного зберігання агрохімікатів, що не злежуються (фосфоритного, вапнякового чи доломітового борошна).
3.2.3 3.2.3 кислотостійке покриття
Покриття, що забезпечує захист підлоги від дії кислот.
3.2.4 3.2.4 склад
Складські будівлі і споруди, призначені для зберігання пестицидів та агрохімікатів, зокрема агрохімкомплекси, бази хімізації, прирейкові, пристанські (портові) і витратні (роздавальні) складські будівлі і споруди.
4 СКОРОЧЕННЯ
У цих нормах вжито такі скорочення:
РЗХ – рідкі засоби хімізації;
ТЕО – техніко-економічне обґрунтування;
ТЕР – техніко-економічний розрахунок.
5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
5.1 Технологічну частину проєктів потрібно розробляти з урахуванням вимог ВНТП-АПК-15.
Проєктні рішення складів для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно розробляти з дотриманням вимог санітарного законодавства в сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами і агрохімікатами.
Площі технічного підвалу (заввишки не більше ніж 1,9 м у світлі під першим, цокольним чи підвальним поверхом) і майданчиків для обслуговування підкранових колій, кранів і конвеєрів під час розрахунку загальної площі складської будівлі не враховують.
5.5 Складські будівлі для зберігання агрохімікатів (насипом, у тарі) потрібно проєктувати з урахуванням вимог ВБН-АПК-03. У витратних (роздавальних) складах потрібно передбачати зберігання агрохімікатів, що не злежуються (фосфоритного, вапнякового чи доломітового борошна) не більше ніж 1000 т в окремому приміщенні складської будівлі.
Складські приміщення для різних видів та способів зберігання пестицидів і агрохімікатів рекомендується розділяти на секції, площу яких визначено завданням на проєктування, та відокремлювати їх, за потреби, корозійностійкими конструкціями від зовнішніх стін.
У складських приміщеннях потрібно забезпечувати температуру, що відповідає умовам зберігання агрохімікатів (пестицидів).
5.6 У проєктах складських будівель для зберігання пестицидів має бути наведено вказівки щодо дотримання вимог ДСанПіН 8.8.1.2.001.
5.7 У складах для зберігання пестицидів і агрохімікатів, крім наведених у 5.5, складських будівлях і спорудах відповідно до завдання на проєктування та вимог технології зберігання пестицидів і агрохімікатів допускається передбачати: тукозмішувальні установки, майданчики, навіси й повітки для знезаражування та зберігання тари, приготування розчинів, емульсій і суспензій, зберігання засобів механізації й обладнання; автоваги; компресорну та акумуляторну (зарядну) станції. За завданням на проєктування при складах допускається передбачати злітно-посадкові смуги та майданчики для стоянки й завантаження літаків і вертольотів сільськогосподарської авіації.
6 ГЕНЕРАЛЬНІ ПЛАНИ
6.1 Розміщення будівель і споруд для зберігання пестицидів і агрохімікатів повинно відповідати рішенням містобудівної документації відповідного рівня (за наявності) із забезпеченням санітарних норм та протипожежних вимог відносно території населеного пункту. Склади для зберігання агрохімікатів та пестицидів повинні мати належні транспортні зв’язки без прокладання через територію населених пунктів, якщо згідно з рішенням територіальної громади або містобудівною документацією населеного пункту такі транспортні шляхи передбачено.
6.2 Для запобігання шкоди від шкідливих викидів, зокрема аварійних ситуацій, склади для зберігання пестицидів і агрохімікатів рекомендується розташовувати з підвітряного боку (для вітрів переважного напрямку в теплий період року) відносно житлової забудови та інших об''єктів, що можуть зазнати несприятливого впливу (підприємств з виробництва харчових продуктів, тваринницьких приміщень, джерел водопостачання тощо) відповідно до ДСП 173.
6.3 Мінімальну відстань від складських будівель і споруд для зберігання пестицидів і агрохімікатів до будівель і споруд складських підприємств та інших об''єктів, а також санітарно-захисні зони потрібно приймати відповідно до ДСП 173 та ДСанПіН 8.8.1.2.001.
7 ОБ''ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
Основні координаційні розміри та їхні поєднання в первинних об’ємно-планувальних елементах будівлі рекомендується виконувати згідно з ДСТУ Б В.2.2-29, ДСТУ Б В.1.3-3.
7.2 Висоту складських будівель потрібно приймати найменшу, виходячи з габаритів обладнання та допустимої найбільшої висоти складування пестицидів і агрохімікатів. Відстань по вертикалі від верху насипу чи штабеля і від верхніх виступних частин технологічного обладнання (крім підйомно-транспортного й іншого обладнання, розміщення якого потрібно проєктувати з урахуванням вимог ВБН-АПК-03) до низу несних конструкцій покриття повинно бути не менше ніж 0,2 м.
7.3 Висота від підлоги приміщень (або майданчиків, містків тощо) до низу несних конструкцій покриття, підвішеного обладнання та комунікацій повинна бути не менше ніж 2,2 м у місцях регулярного руху людей і не менше ніж 1,9 м у місцях нерегулярного руху людей.
7.5 Складські будівлі для зберігання пестицидів і агрохімікатів рекомендується проєктувати без внутрішніх водостоків.
Винос покрівлі потрібно приймати таким, що запобігає замоканню зовнішніх стін.
7.6 Підлоги в складських будівлях для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно проєктувати згідно з [4] і нормами цього розділу.
У приміщеннях із можливим впливом розчинів кислот підлоги потрібно проєктувати з кислотостійким покриттям, а в приміщеннях для вибухонебезпечних речовин – також і безіскровим.
7.7 Рівень підлоги складських будівель для зберігання пестицидів і агрохімікатів має бути вище рівня небезпечного капілярного підняття ґрунтових вод на ділянці будівництва і вище планувальної позначки земельної ділянки, що примикає до будівлі не менше ніж на 0,2 м.
У будівлях з вантажними платформами (рампами) рівень підлоги складських приміщень для агрохімікатів має бути вище рівня платформи не менше ніж на 0,02 м.
7.8 Несні стіни складських будівель для пестицидів і агрохімікатів потрібно проєктувати з протикапілярною гідроізоляцією.
7.9 Колони та обрамлення прорізів воріт у складських будівлях у місцях інтенсивного руху наземного транспорту має бути захищено від механічних пошкоджень неметалевими матеріалами.
7.10 У проєктах складських будівель та споруд для зберігання пестицидів і агрохімікатів має бути передбачено надійний захист будівельних конструкцій від корозії відповідно до ДСТУ Б В.2.6-145, ДСТУ ISO 12944-1, ДСТУ ISO 12944-2, ДСТУ ISO 12944-3, ДСТУ ISO 12944-4, ДСТУ ISO 12944-5, ДСТУ ISO 12944-7 із урахуванням вимог цього розділу до конструкції будівель і споруд.
7.13 Конструкції складських будівель та споруд для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно розраховувати на навантаження та впливи відповідно до ДБН В.1.2-2 та ДБН В.1.2-6 із урахуванням вимог ВБН-АПК-03.
Під час проєктування потрібно враховувати додаткові навантаження та впливи від вантажів, що в них зберігаються, які слід відносити до змінних тривалих навантажень.
7.14 Для розрахунку складських будівель та споруд для зберігання агрохімікатів потрібно приймати:
а) насипну масу, кути внутрішнього тертя (кути природного укосу) і коефіцієнти тертя агрохімікатів по дереву неструганому, бетону та металу – згідно з додатком А;
б) характеристичне значення тиску на конструкції від агрохімікатів – як для сипких матеріалів;
в) коефіцієнт перевантаження 1,3.
7.15 У проєктах складських будівель і споруд для зберігання агрохімікатів має бути наведено вказівки щодо нанесення на стіни яскравих ліній і написів для обмеження гранично допустимої висоти насипу агрохімікатів, а також вимоги щодо догляду, експлуатації та організації високого рівня механізації завантажувально-розвантажувальних робіт.
7.16 Робочі місця комірників, операторів, обліковців, відбракувальників, товарознавців допускається розміщати безпосередньо в складських приміщеннях за умови обгородження їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше ніж 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей за вимогами технології зберігання пестицидів і агрохімікатів.
7.18 Види складування (насипом, у тарі) агрохімікатів і пестицидів, види тари (мішки, біг-беги, діжки, каністри, цистерни тощо), кількість рівнів складування приймають відповідно до вимог зберігання, передбачених завданням на проєктування.
7.21 По периметру зовнішніх стін складських будівель потрібно проєктувати вимощення з шириною, що перевищує винос покрівлі (за зовнішню поверхню стіни) не менше ніж на 0,3 м з ухилом від 0,05 до 0,10 у напрямку від будівлі.
8 ВОДОПРОВІД І ВОДОВІДВЕДЕННЯ
8.1 Водопровід, зокрема протипожежний, і водовідведення складів для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно проєктувати відповідно до ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.5-75, ДСТУ-Н Б В.2.5-40, ВНТП-АПК-15.
8.3 Склади РЗХ потрібно обладнувати об''єднаним господарсько-питним і виробничим водопроводом. Під час вибору майданчику для будівництва складів потрібно враховувати можливість підключення до наявних інженерних мереж.
8.4 У приміщеннях компресорних і насосних складів РЗХ потрібно передбачати поливальні крани. Витрату води на миття підлоги та змивання залишків агресивних рідин потрібно приймати не менше ніж 5,0 л/м2.
8.5 Для змивання водою потенційно небезпечних хімічних речовин, у разі їх потрапляння на працівників складів, потрібно передбачати опалювану душову установку для аварійних випадків відповідно до 7.3.4 ВНТП-АПК-15.
8.6 У складських будівлях і приміщеннях для зберігання пестицидів потрібно проєктувати системи холодного та гарячого водопостачання для подавання води на виробничі потреби (миття підлоги й стелажів, охолодження компресорів, миття та знезаражування тари, транспортних засобів, знезаражування та прання одягу тощо) згідно з нормами технологічного проєктування.
8.7 У приміщеннях для приготування застосовуваних форм пестицидів, у приміщеннях для миття та знезаражування транспортних і технологічних машин, у приміщенні для знезаражування та прання спецодягу потрібно передбачати раковини з підведенням холодної й гарячої води.
8.8 У разі неможливості підключення складу до мережі гарячого водопостачання потрібно передбачати водонагрівальні установки, розміщуючи їх в окремому приміщенні. Підлоги, стіни та покриття цього приміщення мають бути з негорючих матеріалів.
8.9 У складських будівлях та приміщеннях для зберігання пестицидів, обладнаних внутрішнім виробничим водопроводом, потрібно передбачати встановлення поливальних кранів (для миття підлоги та стелажів) діаметром не менше ніж 20 мм з розрахунку радіусу дії не менше ніж 30 м і напору на сприскування не менше ніж 5 м.
8.10 На складі РЗХ потрібно передбачати роздільну систему водовідведення: окремо для виробничих і окремо для зливових стоків.
8.11 У приміщеннях насосних та компресорних, а також у приміщенні аварійної душової установки та в приміщенні приготування розчинів потрібно передбачати водовідведення виробничих стоків. Каналізаційні стоки зі складів РЗХ заборонено підключати до наявних систем виробничої й господарсько-побутової каналізації. Для збирання стоків потрібно передбачати резервуари-збирачі відповідно до ВНТП-АПК-15.
8.12 Виробничі стоки від миття підлог і стелажів у приміщеннях для зберігання пестицидів, від миття та знешкоджування тари й транспортних засобів перед скиданням в зовнішню мережу водовідведення потрібно нейтралізувати та знезаразити на місцевих очисних спорудах. Методи нейтралізації та знешкоджування цих стоків установлюють технологічною частиною проєкту.
8.13 Прокладати трубопроводи водовідведення для забруднених виробничих і зливових стоків потрібно в каналах, що забезпечують можливість контролю за станом трубопроводів.
9 ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ
9.1 Системи опалення та вентиляції складських будівель і споруд для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно проєктувати відповідно до ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.5-67, ДБН В.2.5-77.
9.2 Приміщення лабораторії для перевірки якості та приміщення для фасування й перезатарювання пестицидів потрібно обладнувати опаленням.
Температура приміщень складування повинна відповідати вимогам до зберігання пестицидів і агрохімікатів.
9.3 У складських приміщеннях для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно передбачати природну вентиляцію, що забезпечує однократний повітрообмін за годину.
За вимогою технологічної частини проєкту в складських приміщеннях для зберігання пестицидів, а також у приміщеннях для фасування та перезатарювання пестицидів потрібно передбачати аварійну вентиляцію.
9.4 Для проєктування опалення та вентиляції в складських приміщеннях температурно-вологісні показники та швидкість руху внутрішнього повітря приймають відповідно до завдання на проєктування. За відсутності встановлених значень у завданні на проєктування температурно-вологісні показники та швидкість руху внутрішнього повітря рекомендується приймати за таблицею 1.
9.5 Для видалення пилу, вибухонебезпечних, вибухопожежонебезпечних і шкідливих речовин від місць їх виникнення та виділення (у складських приміщеннях, транспортерних галереях, перевантажувальних вузлах тощо) потрібно проєктувати системи примусової вентиляції відповідно до вимог технологічної частини проєкту та охорони навколишнього природного середовища.
Таблиця 1
Показники мікроклімату в складських приміщеннях
Крім того, в проєкті має бути передбачено системи (окремі клапани, аварійна вентиляція) для зниження концентрації пилу в повітрі для унеможливлення досягнення концентрації вибуху.
9.7 Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони в складських приміщеннях для зберігання пестицидів і агрохімікатів не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій згідно з [8].
10 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ
10.1 Електропостачання та електрообладнання підприємств потрібно проєктувати згідно з ПУЕ та ДСТУ-Н Б В.2.5-80, улаштування внутрішніх електричних мереж – згідно з ДБН В.2.5-23, захисних заходів від ураження електричним струмом – згідно з ДСТУ Б В.2.5–82.
10.2 Споживачів електричної енергії підприємств, що провадять поводження з небезпечними речовинами, за надійністю електропостачання рекомендується відносити до II категорії у мережах ОСП/ОСР або передбачити забезпечення об’єктів споживача альтернативними установками виробництва електроенергії для максимального скорочення перерв у електроживленні.
10.3 Усі електроприймачі, окрім систем протипожежного захисту, розташовані в складських приміщеннях складів категорій А, Б і В, повинні вимикатись загальним вимикальним апаратом (автоматичним вимикачем, вимикачем навантаження), встановленим ззовні будівлі на стіні, виконаної з негорючих матеріалів, або на окремій опорі в металевій шафі з пристосуванням для опломбування.
10.4 Металеві частини електроустановок і заземлювальні провідники не повинні торкатись агрохімікатів і пестицидів.
10.5 Природне та штучне освітлення потрібно проєктувати згідно з ДБН В.2.5-28 та ДСТУ EN 12464-1, ДСТУ EN 12464-2.
10.6 На вантажних платформах (рампах) потрібно передбачати штепсельні розетки на напругу 42 В для підключення переносних світильників для освітлення залізничних вагонів.
10.7 Захист від блискавки будівель і споруд підприємств потрібно проєктувати згідно з ДСТУ EN 62305-1, ДСТУ EN 62305-2, ДСТУ EN 62305-3, ДСТУ EN 62305-4.
11 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
11.1 До складу проєктної документації, зокрема ТЕО та ТЕР, на нове будівництво та реконструкцію складських будівель і споруд потрібно розробляти заходи із забезпечення охорони навколишнього природного середовища під час їхнього будівництва та експлуатації з урахуванням дотримання основних вимог до будівель і споруд щодо гігієни, здоров’я та захисту довкілля згідно з Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Законом України «Про систему громадського здоров’я».
11.3 У проєктні рішення рекомендується додавати визначення масштабів і рівнів впливів від об’єкта на навколишнє природне середовище, заходи щодо запобігання або зменшення цих впливів, а також прийнятності проєктних рішень на забезпечення безпеки середовища життєдіяльності та санітарно-епідемічного благополуччя населення і захисту навколишнього природного середовища.
Проєктна документація має передбачати знешкодження або утилізування шкідливих речовин згідно з завданням на проєктування.
12 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
12.2 Монтаж внутрішніх санітарно-технічних систем потрібно здійснювати згідно з технологічними картами відповідно до ДСТУ-Н Б В.2.5-73, операційний контроль якості та приймання робіт, виконаних під час будівництва об''єктів, треба здійснювати згідно з схемами операційного й приймального контролю якості ДСТУ 9254, ДСТУ 9258, ДСТУ 9272.
13 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДТРИМАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ
13.2 Проєктні рішення потрібно розробляти з дотриманням умов, щоб мінімізувати можливість пошкодження конструктивних елементів об’єкту протягом усього періоду його використання за призначенням.
13.3 Будівельні конструкції має бути захищено від корозії, впливу вологи і вогню згідно з проєктом. У разі пошкодження відновлювати захисне покриття потрібно відповідно до ДСТУ Б В.2.6-145, ДСТУ-Н Б В.2.6-186, ДСТУ ISO 12944-1, ДСТУ ISO 12944-2, ДСТУ ISO 12944-3, ДСТУ ISO 12944-4, ДСТУ ISO 12944-5.
Захисні покриття конструкцій та конструкції з полімерних матеріалів під час експлуатації потрібно захищати від механічних пошкоджень.
14 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
14.1 Проєктувати складські будівлі для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно з урахуванням вимог ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, ДБН В.2.2-43, ДБН В.2.5-56 та ДСТУ Б В.1.1-36.
14.2 Категорії складів за вибухопожежною небезпекою і ступенем їх вогнестійкості потрібно приймати відповідно до цих вимог та ДБН В.1.1-7, ДСТУ Б В.1.1-36.
14.3 Відстань між будівлями та спорудами складу для зберігання пестицидів і агрохімікатів, у тому числі до сусідніх будівель та споруд, потрібно приймати відповідно до 6.1 та 6.3, залежно від ступеня вогнестійкості та категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки цих будівель і споруд.
Таблиця 2
Площа поверху між протипожежними стінами
14.5 Забезпечення евакуації людей зі складських будівель (кількість і розміщення евакуаційних виходів, відстань від робочих місць до виходів, розміри проходів, коридорів, дверей, маршів і майданчиків сходів, тамбурів тощо) потрібно передбачати згідно з ДБН В.1.1-7 та ДБН В.2.2-43.
14.7 У будівлях для кальцієвої та натрієвої селітр можна використовувати дерев’яні конструкції, якщо унеможливлено їхній безпосередній контакт з цими агрохімікатами
14.8 Відокремлення складських приміщень для зберігання вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних пестицидів від інших приміщень повинно бути передбачено протипожежними перегородками 1-го типу.
Приміщення агрохімікатів та негорючих агрохімікатів в горючій упаковці має бути обладнано системами пожежної сигналізації за їх загальної площі понад 200 м2, системами автоматичного пожежогасіння за площі приміщень понад 500 м2.
14.10 Будівлі та споруди складів для зберігання пестицидів і агрохімікатів має бути обладнано блискавкозахистом згідно з ДСТУ EN 62305-1, ДСТУ ІЕС 62305-2, ДСТУ EN 62305-3, ДСТУ EN 62305-4.
15 ГІГІЄНА ТА ЗДОРОВ''Я
15.1 Загальні гігієнічні та екологічні вимоги
15.1.1 Безпеку перебування людей у будівлях та спорудах, призначених для зберігання пестицидів і агрохімікатів, забезпечують дотриманням державних медико-санітарних нормативів (параметрів безпечності).
15.1.3 У приміщеннях, що межують із зовнішніми і внутрішніми лініями електропередавання, на відстані не більше ніж 0,2 м від внутрішньої поверхні стін не допускають перевищення рівня напруги електричного поля 50 Гц – 500 В/м згідно з санітарними правилами і нормами, величини індукції магнітного поля 50 Гц – 1 мкТл на добу.
15.2 Санітарно-гігієнічні приміщення
15.2.1 Площу санітарно-гігієнічних приміщень та кількість обладнання визначають залежно від розрахункової чисельності осіб чоловічої і жіночої статі, а також осіб з інвалідністю, що перебувають на об’єкті (згідно з завданням на проєктування).
15.2.2 Приміщення туалетів у будівлях та спорудах, призначених для зберігання пестицидів і агрохімікатів, рекомендується передбачати на відстані не більше ніж 50 м від найбільш віддаленого місця постійного перебування людей.
15.2.3 Розміри кабін туалетів, душових, проходів та відстані між обладнанням приймають згідно з ДБН В.2.2-28, ДБН В.2.2-43.
15.2.4 У разі залучення до роботи в складських приміщеннях, відповідно до завдання на проєктування, працівників з маломобільних груп населення, потрібно передбачати розміщення санітарних вузлів, що облаштовують з урахуванням потреб маломобільних груп населення.
15.3 Повітряне середовище, температурний режим
15.3.1 Розрахункові параметри повітряного середовища в будівлях і спорудах для зберігання пестицидів і агрохімікатів (температура, відносна вологість, рухомість повітря) приймають відповідно до технологічних вимог, нормативів опалення та вентиляції з урахуванням санітарного законодавства.
Оптимальні параметри повітряного середовища і мікроклімату в приміщеннях рекомендується приймати з урахуванням ДСТУ Б EN 15242 та ДСТУ Б EN ISO 7730.
15.3.3 У будівлях, які проєктують для І кліматичної зони, потрібно передбачати наскрізне або кутове провітрювання приміщень з постійним перебуванням людей (зокрема через коридор або суміжне приміщення).
15.4 Освітленість та інсоляція будівель і приміщень
15.4.1 У складських будівлях і спорудах для зберігання пестицидів і агрохімікатів забезпечують природне і штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28. Інсоляційний режим приміщень потрібно встановлювати в технологічному завданні та перевіряти розрахунком згідно з ДБН Б.2.2-12, ДБН В.2.2-43.
15.4.2 Вікна в складських будівлях для зберігання пестицидів і агрохімікатів (переважно в разі застосування в будівлях наземної пересувної механізації) потрібно розміщувати в верхній частині зовнішніх стін, а в складських будівлях і приміщеннях для пестицидів - з урахуванням освітлення проходів (проїздів) між стелажами.
15.4.3 Без природного освітлення допускається проєктувати приміщення, в яких працівники перебувають не більше ніж 4 години на зміну.
15.5 Захист від шуму і вібрації
15.5.1 У складських будівлях і спорудах для зберігання пестицидів і агрохімікатів передбачають дотримання шумового та вібраційного режимів згідно з вимогами ДБН В.1.2-10 та ДБН В.1.1-31.
16 ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ СКЛАДІВ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ НІТРАТУ АМОНІЮ
16.1 Під час проєктування складів, які за завданням на проєктування призначені для зберігання нітрату амонію, потрібно керуватися вимогами розділу 16 цих норм.
Площа поверху між протипожежними стінами в складських будівлях для зберігання нітрату амонію повинна відповідати вимогам із розрахунку зберігання між протипожежними стінами не більше ніж 5000 т нітрату амонію насипом і не більше ніж 2500 т у спеціальних мішках.
16.2 Для складів зберігання нітрату амонію встановлюють санітарно-захисну зону.
Прилегла до складу нітрату амонію територія має відповідати вимогам 25 [7].
16.3 Покриття підлог складів для зберігання нітрату амонію має бути з негорючих матеріалів, розраховане на проєктні навантаження, зокрема від транспорту.
16.4 Підлоги в складських будівлях для нітрату амонію потрібно проєктувати згідно з вимогами 7.6 цих норм. У складських приміщеннях для нітрату амонію не дозволено улаштування приямків, каналів, лотків та інших заглиблень у підлозі.
16.5 Майданчики та містки для обслуговування обладнання та безпечного проведення робіт у складських будівлях потрібно проєктувати згідно з вимогами 7.11 цих норм. У складських приміщеннях для нітрату амонію вони повинні мати суцільний настил і борти (закраїни) заввишки не менше ніж 0,15 м.
16.6 У складські приміщення для зберігання нітрату амонію вводи залізничних колій не допускаються.
16.7 У приміщеннях для зберігання нітрату амонію основні електричні вимикачі, запобіжники тощо потрібно розташовувати із зовнішнього боку приміщення.
Локальні вимикачі не дозволено розташовувати в місцях, де вони можуть спричинити пожежу та/або контактувати з нітратом амонію.
16.8 Складські будівлі потрібно проєктувати для зберігання в них не більше ніж 3600 т нітрату амонію в спеціальних мішках в окремо розташованих складських будівлях, відокремлених вогнестійкими перегородками (з класом вогнестійкості не менше ЕІ 45) на складські приміщення для зберігання в кожному з них нітрату амонію не більше ніж 1200 т.
16.9 Складські будівлі для нітрату амонію потрібно проєктувати І або ІІ ступеню вогнестійкості з відповідним класом вогнестійкості їх несних конструкцій.
16.10 Найбільшу площу поверху між протипожежними стінами для зберігання нітрату амонію (крім водостійкого нітрату амонію) визначають за таблицею 2, водночас враховують, що між протипожежними стінами дозволено зберігати не більше ніж 5000 т нітрату амонію насипом і не більше ніж 2500 т нітрату амонію в спеціальних мішках.
16.11 Складські приміщення для зберігання нітрату амонію (крім водостійкого нітрату амонію) не більше ніж 1200 т має бути відокремлено від інших приміщень, зокрема від складських приміщень для пестицидів і агрохімікатів, суцільними (без прорізів) протипожежними перегородками 1-го типу.
ДОДАТОК А
(довідковий)
УНІФІКОВАНІ ЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК АГРОХІМІКАТІВ
Таблиця А.1
ДОДАТОК Б
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
4 СНиП 2.03.13-88 Полы (Підлоги)
5 РСН 320-86 Планування, забудова і благоустрій виробничих зон сільських населених пунктів Української РСР
6 НК 018:2023 Класифікатор будівель і споруд
Ключові слова: агрохімікати, агрохімкомплекс, вентиляція, водовідвідення, водопровід, генеральний план, засоби захисту рослин, об’ємно-планувальні рішення,організація будівельного виробництва, опалення, пестициди, складські будівлі.
