Електронна версія документа
*Електронна версія документа носить довідковий характер
ДБН В.2.2-1:2024 " Будівлі і споруди для тваринництва. Основні положення" (чинні з 01.04.2025)
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Ці норми встановлюють вимоги до проєктування та будівництва будівель і споруд для тваринництва. Дія цих норм поширюється на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт будівель та споруд, призначених для усіх видів тваринницьких (скотарських, свинарських, вівчарських, конярських, звірівницьких і птахівничих) підприємств (далі – підприємства).
1.2 Ці норми визначають основні чинники та їхні значення, які потрібно враховувати під час проєктування підприємств (комплексів, ферм) і окремих об''єктів, що входять до їхнього складу.
Під час проєктування будівель і споруд для тваринництва, крім цих норм, допускається враховувати вимоги технологічних, санітарних, протипожежних вимог, що не знижують вимоги цих норм.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих нормах є посилання на такі документи:
НПАОП 01.0-1.02-18 Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві
ПУЕ-2017 Правила улаштування електроустановок
ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів
ДСанПіН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
3.1 У цих нормах використано терміни, установлені в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» [1]: будівництво, проєктна документація, завдання на проєктування; ДБН А.2.2-1: навколишнє середовище, навколишнє природне середовище, оцінка впливів на навколишнє середовище; ДБН А.2.2-3: будівля, капітальний ремонт, нове будівництво, об’єкт,пусковий комплекс, реконструкція, споруда; ДБН А.3.1-5: будівельний майданчик, будівельні роботи; Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження» [2]: тварини
3.2 Нижче подано терміни, додатково вжиті в цих будівельних нормах, та визначення позначених ними понять
3.2.1 світловий коефіцієнт
Санітарний показник природного освітлення приміщень, що є відношенням площі світлових прорізів зовнішніх огороджувальних конструкцій до площі підлоги приміщень
3.2.2 агресивне середовище
Середовище, вплив якого спричинює корозію будівельного матеріалу у виробі чи конструкції.
4 СКОРОЧЕННЯ
ВНТП – відомчі норми технологічного проєктування;
СК - світловий коефіцієнт;
ВРХ – велика рогата худоба.
5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
5.1 За призначенням будівлі та споруди для тваринництва поділяють на основні та обслуговувальні.
5.2 До основних відносять виробничі будівлі та споруди, в яких утримують тварин та проводять найбільш важливіші технологічні процеси (отелення, опороси, окоти та годування тварин, їхнє осіменіння, доїння корів, первинне оброблення та тимчасове зберігання молока, інкубація птиці, збирання яєць тощо).
5.3 До обслуговувального призначення належать підсобні, виробничі, складські та допоміжні будівлі й споруди для усіх видів тваринницьких підприємств.
5.3.1 До підсобних виробничих будівель і споруд відносять:
а) об''єкти для приготування кормів для тварин (кормоцехи, кормоприготувальні, корморозмішувальні тощо);
б) будівлі та споруди ветеринарного призначення;
в) вагові споруди автомобільного та залізничного транспорту;
г) пункти технічного обслуговування машин, механізмів і обладнання;
д) цехи по сортуванню, пакуванню та тимчасовому зберіганню яєць;
е) споруди водопостачання (у тому числі протипожежного), каналізації, електро- та теплопостачання;
ж) майданчики для приймання, сортування та вантаження тварин;
и) огорожі й елементи благоустрою;
к) споруди, які забезпечують функціонування систем протипожежного захисту.
5.3.2 До складських будівель та споруд відносять:
а) склади кормів, підстілки, тари, господарського інвентарю та матеріально-технічних засобів;
б) споруди для накопичення, зберігання та оброблення гною, пташиного посліду та сечі;
в) майданчики та навіси для засобів механізації та транспорту.
5.3.3 До допоміжних будівель і споруд відносять:
а) адміністративні будівлі, будівлі громадського харчування, медичного та культурно-побутового обслуговування;
б) побутові приміщення.
5.4 Загальну площу будівель і споруд визначають як суму площ усіх поверхів у межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін, майданчиків, антресолей, рамп, крім площ відкритих отворів та шахт у перекриттях, підпілля (для гною, посліду тощо) заввишки не більше 1,9 м ( чистих) та горищ. Орієнтовні значення площ основних та обслуговувальних будівель і споруд тваринницьких підприємств рекомендується визначати згідно з додатком А.
Монтаж внутрішніх санітарно-технічних систем слід потрібно здійснювати згідно з технологічними картами відповідно до ДСТУ-Н Б В.2.5-73, операційний контроль якості та приймання робіт, виконаних під час будівництва об''єктів, потрібно здійснювати згідно зі схемами операційного й приймального контролю якості згідно з ДСТУ 9254, ДСТУ 9258, ДСТУ 9272.
5.6 Монтаж металоконструкцій будівель і споруд потрібно виконувати згідно з монтажними схемами заводів-виготовлювачів з обов''язковим забезпеченням стійкості будівель, споруд та окремих їхніх частин. Виконання сталевих і алюмінієвих конструкцій здійснюють згідно з ДСТУ EN 1090-2, ДСТУ EN 1090-3, ДСТУ EN 1090-4.
Проєктні рішення з влаштування систем життєзабезпечення, входів/виходів захисних споруд цивільного захисту і споруд подвійного призначення повинні враховувати шкідливий вплив факторів виробництва, зокрема недопущення розміщення повітрозаборів поблизу з шахтами (трубами) для видалення забрудненого повітря.
Зазвичай, захисні споруди цивільного захисту та споруди подвійного призначення потрібно розміщувати від місць збирання, зберігання та оброблення гною, курячого посліду та сечі на відстані, яка унеможливлює потрапляння в них небезпечних речовин під час руйнування.
6 ГЕНЕРАЛЬНІ ПЛАНИ
6.2 Розміщення виробничих будівель та споруд потрібно здійснювати з урахуванням відповідних санітарно-захисних зон і зооветеринарних розривів згідно з ДСП 173.
6.3 Під час вибору земельних ділянок для розміщення будівель і споруд для тваринництва потрібно враховувати вимоги
7 ОБ''ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
7.1 Будівлі для тваринництва рекомендується проєктувати одноповерховими, прямокутної форми в плані, однопрогоновими або з декількома паралельно розміщеними прогонами. Кількість прогонів, їхня ширина та висота обумовлюються технологічною необхідністю та економічною доцільністю.
Будівлі залежно від природно-кліматичних умов і технологічних вимог можуть бути з горищем або без горища.
7.2 В одній будівлі, коли це не суперечить технологічним, санітарним, зооветеринарним, протипожежним та іншим вимогам, можна об''єднувати приміщення основного виробничого, підсобного та складського призначення.
7.3 Будівлі та споруди для тваринництва рекомендується проєктувати переважно каркасними з застосуванням легких збірних несних і огороджувальних конструкцій.
7.4 Висота приміщень від підлоги до низу конструкцій підвішеного технологічного обладнання та комунікацій у всіх будівлях повинна становити не менше ніж 2,2 м у місцях регулярного (пов’язаного з технологічним процесом) проходження людей та не менше ніж 1,9 м в інших місцях. У будівлях із горищем висота (чистих) горищних приміщень, що використовують для зберігання грубих кормів і підстилки, у середній частині горища та в місцях розміщення люків в перекритті повинна бути не менше ніж 1,9 м.
7.5 Кількість поверхів будівель та споруд для тваринництва, ступінь вогнестійкості та площу поверху між протипожежними стінами потрібно приймати згідно з таблицею 1.
7.6 Планування проходів і технологічних проїздів у будівлях і спорудах для тваринництва потрібно виконувати з урахуванням вимог з охорони праці згідно з НПАОП 01.0-1.02.
Таблиця 1
Категорія будівлі або пожежних відсіків
7.8 Неопалювані будівлі та споруди для тваринництва потрібно проєктувати без внутрішніх водостоків. Внутрішні водостоки допускаються лише в опалювальних будівлях, ширина яких при ухилі в один бік становить 36 м і більше та забезпечується конструктивна й експлуатаційна надійність покрівлі.
7.9 Підлоги в будівлях та спорудах для тваринництва, а також покриття вигульних майданчиків повинні відповідати технологічним вимогам, в тому числі захисту тварин від переохолодження. Підлога в приміщеннях, де утримують тварин, повинна бути безпустотною. Підлога з пустотами допускається лише в місцях, де утримують поросят або молодняк птиці, якщо вона використовується для повітряного обігрівання та є негорючою. Верхній шар підлоги в місцях відпочинку тварин у разі утримання їх без підстилки визначається показником теплозасвоєння поверхні підлоги, величина якого приймається відповідно до технологічних вимог. Показник теплозасвоєння ґратчастих підлог і підлог приміщень, де утримують тварини на підстілці, не нормується. Підлогу, що систематично змочується рідинами, потрібно проєктувати з ухилом. Ухили підлоги, лотків та каналів потрібно приймати:
- у приміщеннях для утримання птиці в клітках та лотків вздовж проходів в усіх приміщеннях – не менше 0,005;
- у технологічних елементах приміщень (у стійлах, денниках, станках тощо) і поперечні в проходах – не менше 0,015.
Ґратчасті (щілинні) підлоги та канали (лотки) для видалення гною механізмами потрібно проєктувати без ухилу. Ухил покриттів на вигулах для тварин і підлог у перехідних галереях між будівлями (для перегону тварин) повинен бути не більше 0,06.
7.11 Вертикальні навантаження на елементи ґратчастої підлоги потрібно установлювати в завданнях на проєктування з урахуванням технологічних рішень. Конструкції, на які спирається ґратчаста підлога, потрібно розраховувати відповідно до норм проєктування будівельних конструкцій. Під час розрахунку конструкцій ґратчастої підлоги потрібно приймати коефіцієнт динамічності 1,2.
7.12 Огорожу технологічних елементів приміщень (стійл, денників, станків, боксів тощо) та вигулів улаштовують, як правило, збірною з виробів заводського виготовлення.
7.13 Поверхні будівельних конструкцій всередині приміщень, що призначені для утримання тварин, рекомендується фарбувати у світлі тони та повинні бути стійкими до оброблення мийними та дезінфекційними засобами. Стіни доїльних залів, приміщень для оброблення та зберігання молока, інкубаційних залів, мийних, лабораторій, приміщень для штучного осіменіння тварин і приготування кормів повинні бути облицьовані на висоту не менше ніж 1,8 м вологостійкими матеріалами, що дозволяють проводити систематичну дезінфекцію та миття водою; решта стін та стелі вказаних приміщень рекомендується фарбувати в світлі тони.
7.15 Конструкції будівель і споруд для тваринництва рекомендується розраховувати на навантаження та впливи відповідно до ДБН В.1.2-2 та ДБН В.1.2-6 з урахуванням вимог щодо підприємств відповідного напряму [7-15] або відповідно до ДБН А.1.1-94.
7.16 У приміщеннях для тваринництва з підвищеним рівнем агресивного атмосферного середовища антикорозійний захист конструкцій потрібно проєктувати згідно з [6], ДСТУ Б В.2.6-145, ДСТУ-Н Б В.2.6-186, ДСТУ ISO 12944-1, ДСТУ ISO 12944-2, ДСТУ ISO 12944-3, ДСТУ ISO 12944-4, ДСТУ ISO 12944-5, ДСТУ ISO 12944-7, ДСТУ EN ISO 1461.
8 ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ
8.1 Внутрішні системи водопроводу та каналізації усіх типів будівель і приміщень потрібно проєктувати згідно з ДБН В.2.5-64, ДСТУ-Н Б В.2.5-40, ВНТП підприємств відповідного напряму та нормами, що наведені у цьому розділі.
8.2 Для усіх видів будівель і приміщень потрібно проєктувати виробничий водопровід для подавання води питної якості згідно з ДСанПіН 2.2.4-171 для обслуговувального персоналу, напування тварин, приготування кормів, миття тварин і підлоги, прибирання приміщень, миття та охолодження обладнання. У районах, де неможливо отримати воду питної якості для усіх вказаних потреб, допускається якість води (крім води для миття та охолодження молочного устаткування) призначати згідно з вимогами відповідних технологічних вимог, а за потреби передбачати очищення та знезараження води.
Необхідність підігрівання води для напування тварин у холодну пору року та температура цієї води встановлюються відповідно до технологічних вимог.
8.3 Усі основні виробничі будівлі та приміщення повинні бути обладнані напувалками, кранами для миття підлог і спеціальними приладами. Проточні напувалки в птахівничих будівлях, за потреби зміни рівня встановлення або демонтування їх на час прибирання підстилки або посліду машинами, потрібно приєднувати до внутрішнього водопроводу та каналізації гнучкими шлангами.
8.4 Ввід водопроводу в конюшні потрібно передбачати в опалюване приміщення, де на відгалуженнях водопровідної мережі, що йдуть у неопалювані приміщення, потрібно передбачати запірні вентилі, а за межами опалюваного приміщення на сухих ділянках цих відгалужень – крани або з''єднувальні гайки. Якщо в конюшнях опалювані приміщення відсутні, то потрібно передбачати водорозбірні колонки незамерзаючого типу. В конюшнях, де температура внутрішнього повітря в холодний період року постійно підтримується вищою ніж плюс 2 оС, допускається передбачати внутрішній водопровід з підведенням води до напувалок.
8.5 Кошари допускається не обладнувати внутрішнім водопроводом. Для напування овець, що утримують у кошарах, потрібно передбачати підведення води до групових автонапувалок, що встановлюють на вигулах (відкритих базах). Ввід водопроводу потрібно передбачати в родильне відділення та тепляки.
8.6 Вільний напір води в трубопроводах при проточних і групових напувалках потрібно приймати не менше 0,02 МПа, а при автонапувалках – за даними виробника, що виготовляє напувалки.
8.7 Прокладання водопровідних труб у будівлях і приміщеннях потрібно передбачати відкрито, по стінах і колонах, а також по стаціонарних годівницях, клітках, постійній огорожі станків, стійл, денників тощо. Для напування тварин на вигулах потрібно передбачати прокладання водопровідних труб для подавання води до напувалок, що розміщують на вигулах, при цьому не допускається прокладання водопровідних труб у місцях, де вони можуть стикатися з гноєм і послідом, підлягати механічним впливам, заважати прибиранню гною та посліду або транспортуванню кормів.
8.8 У будівлях та спорудах для тваринництва на мережі виробничого водопроводу потрібно передбачати встановлення кранів для миття підлог із розрахунку радіусу дії не менше ніж 30 м і тиску на сприскування не менше ніж 5 м.
8.9 Для заповнення протипожежних ємностей (резервуарів, водойм) водою на вводах внутрішнього водопроводу в будівлі потрібно передбачати пожежні патрубки зі з''єднувальними головками діаметром 50 мм для приєднання пожежних рукавів.
8.10 Для виробничого водопроводу будівель рекомендується застосовувати труби, дозволені для питних водопроводів. Застосування труб з товщиною стінок і діаметром більшим ніж визначено розрахунком, не рекомендується. В об''єднаних та роздільних системах протипожежного водопроводу трубопроводи, призначені для подавання води на пожежогасіння, вводи і мережі водопроводу потрібно виконувати з металевих труб.
8.11 Встановлення запірної арматури на мережі виробничого водопроводу потрібно передбачати: на вводі водопроводу в будівлю; на відгалуженнях від магістралі; на підводках до групових напувалок, технологічного обладнання та сіток для підмивання вимені. На мережі виробничого водопроводу будівель і приміщень, а також вигульних, вигульно-кормових майданчиків і літніх таборів потрібно передбачати випускні пристрої для спорожнення трубопроводів.
8.12 Розрахункові витрати води на напування тварин з автонапувалок рекомендується визначати відповідно до додатка Б.
8.13 Витрати води спеціальними приладами та відсоток одночасної їх дії рекомендується приймати відповідно до додатка В.
8.15 Внутрішню каналізацію будівель для тваринництва потрібно передбачати роздільною для відведення:
а) виробничих стічних вод від миття тварин, прибирання приміщень і доїльних майданчиків, від миття обладнання (посуду, апаратури, молокопроводів тощо), а також від проточних напувалок у пташниках;
б) господарсько-побутових вод від санітарно-технічних приладів.
8.16 В одноповерхових птахівничих будівлях для кліткового утримання птиці виробничі стічні води (від миття підлоги, миття обладнання тощо) допускається збирати та відводити до лотків, закритих трапами; розміри лотків визначають розрахунком, але в усіх випадках їх глибина повинна бути не більше ніж 120 мм, а ширина не менше ніж 100 мм.
8.17 На магістральних випусках стічних вод від проточних напувалок, що встановлюють в птахівничих будівлях, потрібно передбачати уловлювачі для пуху та пера.
8.18 Технологічне обладнання для приймання, транспортування та оброблення молока, а також для миття посуду потрібно приєднувати до каналізаційної мережі з розривом струменя не менше ніж 20 мм.
8.19 Обладнання для збирання та оброблення видаленого гною (посліду) та стоків від миття підлог у будівлях і приміщеннях для утримання тварин потрібно проєктувати, користуючись вказівками щодо підприємств відповідного напряму [7-12], [15].
Установки локальних очисних споруд стічних вод повинні відповідати нормам на зовнішні системи каналізації.
9 СИСТЕМИ МІКРОКЛІМАТУ ТА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
9.1 Системи мікроклімату будівель і споруд для тваринництва потрібно проєктувати згідно з ДБН В.2.5-67, ДСТУ Б EN 15242, ДСТУ Б EN ISO 7730, ВНТП підприємств відповідного напряму, нормами цього розділу.
9.2 У приміщеннях для утримання тварин системи мікроклімату повинні забезпечувати зоогігієнічні параметри середовища, що відповідають нормальному фізіологічному стану та максимальній продуктивності поголів''я, встановлені технологічними вимогами.
9.3 Технічне забезпечення мікроклімату тваринницьких приміщень рекомендується здійснювати за допомогою відповідних інженерних систем для досягнення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівлі згідно з законом України [5].
9.4 Розрахункові параметри повітря приміщень для проєктування опалення та вентиляції потрібно приймати згідно з завданням на проєктування.
Значення коефіцієнтів теплозасвоєння внутрішніх поверхонь огороджувальних конструкцій тваринницьких приміщень потрібно приймати: для стін приміщень, де заповнення тваринами становить більше 80 кг живої маси на 1 м2 підлоги, – 12 Вт/м2 К (10 ккал/м2 год К); для стін приміщень, де заповнення тваринами становить не більше 80 кг живої маси на 1 м2 підлоги, і для стелі (горищних перекриттів або покриттів) будівель усіх типів – 8,7 Вт/м2 К (7,5 ккал/м2 год К).
— у холодний період для проєктування систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря – параметри Б;
— у теплий період для проєктування систем вентиляції та кондиціонування повітря – параметри А;
— для перехідних умов температуру зовнішнього повітря визначають розрахунком теплоповітряного балансу індивідуально для кожної будівлі, виходячи з можливості створення нормативного режиму мікроклімату без штучного підігріву припливного повітря. Відносну вологість зовнішнього повітря потрібно приймати: за перехідної температури від 0 0С та нижче – 85 %, за температури вище 0 0С – 80...75 %.
9.6 В усіх тваринницьких приміщеннях з нормативними параметрами повітря, за умови недосягнення їх природньою вентиляцією та опаленням, потрібно передбачати цілорічні системи припливно-витяжної вентиляції. Повітрообмін визначають для теплого, холодного періодів року та перехідних умов на основі розрахунку тепловологісного та газового балансів приміщень. В усіх випадках потрібно забезпечувати мінімальний повітрообмін, розрахований відповідно до технологічних вимог. Для забезпечення технологічних вимог допускається застосовувати кондиціонування повітря.
9.7 Подавання свіжого повітря в системах припливної вентиляції в холодний та перехідний періоди потрібно здійснювати у верхню зону приміщень, температура струменя на вході в зону обслуговування не повинна бути нижчою за розрахункову температуру повітря більше ніж на 2 0С; подавання непідігрітого повітря системами з механічним збудженням рекомендується з застосуванням попереднього підмішування теплого повітря приміщення до зовнішнього. У теплий період припливне повітря потрібно подавати в зону розташування тварин. Не допускається зосереджений приплив у приміщеннях з пиловидними кормами.
9.8 Видалення забрудненого повітря рекомендується здійснювати з нижньої зони, перевагу потрібно надавати системам із видавлюванням відпрацьованого повітря крізь ґратчасті або сітчасті підлоги. Викид повітря в атмосферу потрібно здійснювати над покрівлею будівель за допомогою шахт або труб, передбачаючи мінімальну їхню кількість. Не допускається застосування факельних викидів. Очищати повітря перед викидом потрібно в разі неможливості забезпечення природоохоронних нормативів забруднення атмосфери іншими способами, зокрема за рахунок підвищення екологічної чистоти технологічних процесів і розсіювання шкідливостей в атмосфері.
9.9 Необхідність опалення тваринницьких приміщень визначають розрахунком теплоповітряного балансу. Для проєктування систем рекомендується застосовувати повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією; температура перегрівання повітря не повинна перевищувати 50 0С. Якщо з технічних причин влаштування такої вентиляційно-опалювальної системи неможливе (труднощі з регулюванням, занадто високе перегрівання повітря), потрібно застосовувати автономні рециркуляційні системи повітряного опалення. У родильних приміщеннях, будівлях для утримання свиноматок з поросятами, молодняка худоби та птиці поряд з повітряним опаленням допускається застосування місцевих опалювальних приладів з гладенькою поверхнею, що легко очищається. Для обігрівання поросят-сисунів і молодняка птиці потрібно передбачати системи локального обігрівання. Температуру поверхні опалювальних приладів потрібно приймати:
а) у приміщеннях для утримання птиці на підлозі — не більше 105 0С;
б) у приміщеннях для утримання тварин, у тому числі в клітках, а також в інших виробничих приміщеннях — не більше 150 0С.
9.10 Теплопостачання виробничих будівель потрібно проєктувати, виходячи з потужності підприємств, видів і співвідношення теплових навантажень, режиму теплоспоживання окремих об''єктів, характеру паливно-енергетичних ресурсів. Схему теплопостачання рекомендується передбачати комбіновану — з центральним джерелом тепла, що забезпечує групу споживачів з регулярним навантаженням, і місцевими генераторами тепла, що обслуговують окремі споруди з циклічним теплоспоживанням.
Потреби тепла та палива на опалення та вентиляцію будівель потрібно визначати на основі розрахунку теплового балансу приміщень, виходячи з фактичної тривалості періоду теплопостачання. Потреби тепла для технологічних процесів визначають згідно з технологічними вимогами. У централізованих системах теплопостачання як теплоносій потрібно приймати воду температурою не менше 150 0С; допускається для систем з малопотужними тепловими установками використовувати воду з нижчою температурою (не менше 95 0С) та пари.
9.11 Гаряче водопостачання будівель потрібно проєктувати згідно з технологічними вимогами.
9.12 У системах мікроклімату та теплопостачання рекомендується використовувати вторинні енергетичні ресурси, в тому числі тепло димових газів котельних установок, витяжного повітря, молока під час його охолодження.
10 ОСВІТЛЕНІСТЬ ПРИМІЩЕНЬ
10.1 Для забезпечення нормального функціонування будівель, споруд та окремих приміщень у них потрібно передбачати необхідну освітленість, значення якої визначається їхнім технологічним призначенням і відповідними системами згідно з ДБН В.2.5-28 та ДСТУ EN 12464-1.
10.2 У будівлях і спорудах для тваринництва приміщення за умовами зорової роботи поділяють на чотири групи згідно з таблицею 2.
Таблиця 2
Розряд зорової роботи в приміщеннях будівель
10.4 Керувати роботою освітлювальних установок потрібно за допомогою автоматичних пристроїв згідно з добовими графіками з урахуванням рівня природного освітлення.
10.5 У виробничих приміщеннях будівель і споруд потрібно передбачати чергове та аварійне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28 та ДСТУ EN 50172.
11 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ
11.1 Електропостачання та електрообладнання підприємств потрібно проєктувати згідно з ПУЕ та ДСТУ-Н Б В.2.5-80, улаштування внутрішніх електричних мереж – згідно з ДБН В.2.5-23, захисні заходи від ураження електричним струмом – згідно з ДСТУ Б В.2.5–82.
11.2 Споживачів електричної енергії підприємств за надійністю електропостачання потрібно відносити до ІІ категорії. Системи протипожежного захисту повинні мати І категорію надійності електропостачання.
Допускається поширювати вимоги до надійності електропостачання електроприймачів більш високої категорії на електроприймачі нижчої категорії за завданням технологів.
11.3 Захист від блискавки будівель і споруд потрібно проєктувати згідно з ДСТУ EN 62305-1, ДСТУ EN 62305-2, ДСТУ EN 62305-3, ДСТУ EN 62305-4.
12 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДТРИМАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ
12.1 Для забезпечення тривалої та надійної експлуатації будівельних конструкцій, інженерних систем, електрообладнання будівель і споруд для тваринництва їх потрібно проєктувати так, щоб вони мали протягом проєктного терміну експлуатації надійність не нижче від нормованої відповідно до ДБН Б.1.2-14 або ДБН А.1.1-94. Об’єкт має залишитися придатним до функціонування, спроможним витримувати всі навантаження та впливи, які можуть виникати протягом будівництва та експлуатації.
12.2 Проєктні рішення потрібно розробляти з дотриманням таких умов, щоб мінімізувати можливість пошкодження конструктивних елементів об’єкту протягом усього періоду його використання за призначенням.
12.3 Будівельні конструкції повинні бути захищені від корозії, впливу вологи і вогню згідно з проєктом. У разі пошкодження відновлення захисного покриття повинно виконуватись відповідно до [6], ДСТУ Б В.2.6-145, ДСТУ-Н Б В.2.6-186, ДСТУ ISO 12944-1, ДСТУ ISO 12944-2, ДСТУ ISO 12944-3, ДСТУ ISO 12944-4, ДСТУ ISO 12944-5, ДСТУ EN ISO 1461.
13 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
13.1 Для забезпечення захисту навколишнього природного середовища проєктування будівель та споруд для тваринництва потрібно здійснювати відповідно до [3], [4] ДБН А.2.2-3, ДБН В.1.2-8.
13.2 Вихідні дані для проєктування заходів із захисту навколишнього природного середовища, в тому числі матеріали інженерних вишукувань, повинні враховувати специфіку об''єкта проєктування, якісні та кількісні характеристики забруднювальних речовин у повітрі робочої зони під час експлуатації.
Для запобігання забрудненню навколишнього природного середовища в розділах проєкту потрібно передбачати заходи щодо очищення, нейтралізації та утилізації відходів виробництва.
13.3 Під час розроблення проєктів будівель і споруд для тваринницьких підприємств має бути забезпечено дотримання норм гранично допустимих викидів (ГДВ), хімічних і біологічних складників (викидів від транспортних засобів, відходів від діяльності підприємства: гною, стічних вод, шкідливих газів, патогенної мікрофлори, личинок та яєць гельмінтів тощо) в атмосферне повітря, ґрунт, поверхневі та підземні водні джерела, продукти харчування, а також дотримання встановлених захисних зон від підприємств чи окремих будівель до території сільських і міських населених пунктів або територій, що прилягають до них, згідно з санітарними нормами.
13.4 Методи та ступені очищення стічних вод потрібно визначати відповідно до місцевих умов з урахуванням можливого використання очищених стічних вод для сільськогосподарських потреб і повинні забезпечувати екологічну безпеку.
13.5 У проєктній документації щодо організації будівельного виробництва повинні бути передбачені заходи з охорони навколишнього природного середовища, що мають містити рекультивацію землі, запобігання втрат природних ресурсів, запобігання або очищення скидів і викидів від шкідливостей, які можуть потрапляти у ґрунт, водоймища та атмосферу.
13.6 Виробничі та побутові стоки, що утворюються на будівельному майданчику, потрібно очищати у спосіб, передбачений проєктом виконання робіт.
13.7 Для унеможливлення негативного впливу тваринницьких підприємств на навколишнє середовище у проєкті, як правило, передбачають заходи щодо:
— впровадження безвідходних і маловідходних технологій;
— очищення та знешкодження стоків тваринницького походження;
— уловлювання та очищення технологічних та вентиляційних викидів;
— своєчасного видалення, знешкодження та утилізації відходів виробництва.
13.8 Здійснення процедури оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у разі, якщо планована діяльність підлягає такій оцінці відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
14 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
14.1 Якщо в будівлях і спорудах для тваринництва розміщують об''єкти, що становлять вибухопожежну або пожежну небезпеку, то проєктування потрібно проводити з урахуванням ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-56, ДСТУ Б В.1.1-36.
14.2 Категорії пожежної безпеки окремих виробничих приміщень за вибухопожежною небезпекою і ступенем їх вогнестійкості потрібно приймати до вимог цього розділу, ДБН В.1.1-7, ДСТУ Б В.1.1-36.
14.3 Зберігання сіна, соломи та інших грубих кормів на горищах будівель для тваринництва допускається в одноповерхових будівлях І та ІІ ступенів вогнестійкості за питомої пожежної навантазі на перекриття, не перевищує 180 МДж/м2.
14.4 Якщо в будівлях для тваринництва вбудовано чи прибудовано окремі приміщення з вибухопожежонебезпечними або пожежонебезпечними виробництвами або приміщення для зберігання грубих кормів, то такі приміщення потрібно відокремлювати від інших приміщень негорючими стінами (перегородками) і перекриттями ступенів вогнестійкості не менше RE 45 та мати вихід безпосередньо назовні. Допускається з приміщень для зберігання поточного запасу грубих кормів, інвентарю та підстилки влаштовувати вихід всередину приміщень. Заповнення прорізів дверей, воріт, технологічних отворів у таких стінах (перегородках) потрібно виконувати з матеріалів, які мають клас вогнестійкості не менше EI 30.
В усіх тваринницьких будівлях потрібно передбачати не менше двох виходів для тварин, а в багатоповерхових будівлях – не менше двох пандусних кліток, розміри яких визначають з урахуванням протипожежних і технологічних вимог. Ворота та двері в приміщеннях для утримання тварин і на шляхах евакуації повинні бути двостулковими та відчинятися у бік виходу з приміщення. Засуви повинні легко відчинятися як зсередини, так і ззовні. У будівлях для утримання тварин (крім галузі птахівництва) відстань від найвіддаленішого місця до виходу назовні або в пандусну клітку не повинна перевищувати 30 м.
14.6 Для своєчасної евакуації тварин у разі пожежі на тваринницьких підприємствах рекомендується впроваджувати групові прив''язі, які легко звільняються.
Групові прив''язі (стани, клітки) мають звільнятись (відкриватись) централізовано, поза меж приміщень для утримання тварин та шляхів їхнього виводу, щоб унеможливити потенційну небезпеку для працівників під час руху великогабаритних тварин.
У разі використання кабельних мереж для керування пристроями для звільнення групових прив’язей (стани, клітки), їхню цілісність має бути збережено протягом не менше ніж 15 хв стандартного температурного режиму пожежі.
Для визначення розрахункової витрати води на зовнішнє пожежогасіння навісів для тварин, об''єм навісів потрібно приймати з коефіцієнтом 0,5. Об''єм навісу визначають множенням площі вертикального поперечного перерізу (у межах осей зовнішніх стояків, верхнього контуру покрівлі та рівня підлоги) на довжину навісів.
14.9 Розрахункову кількість одночасних пожеж на підприємстві потрібно приймати залежно від площі, яку воно займає: одна пожежа площі не більше 150 га, дві пожежі — понад 150 га.
14.10 Тривалість гасіння пожежі потрібно приймати 3 год, а для будівель І та ІІ ступенів вогнестійкості з приміщеннями категорії «Д» — 2 год.
14.12 Кількість пожежних резервуарів або водойм повинна бути не менше двох, у кожному з них повинно зберігатися не менше 50 % об''єму води на пожежогасіння.
14.13 Пожежні резервуари та водойми допускаються для підприємств з категорією будівель «В» і «Д» при витратах води на зовнішнє пожежогасіння 10 л/с і менше. Поповнення пожежних резервуарів потрібно провадити від господарсько-питного водопроводу.
14.15 Для використання під час гасіння пожежі водонапірних башт потрібно на мережі водопроводу передбачати влаштування спеціального колодязя зі стояком з двома з''єднувальними головками діаметром 80 мм або встановлення гідранта.
14.16 Системи протидимного захисту в приміщеннях будівель і споруд для тваринництва потрібно передбачати відповідно до вимог ДБН В.2.5-56 та ДБН В.2.5-67.
14.17 Видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згоряння потрібно передбачати:
— із закритих проходів для евакуації тварин, у будівлях категорії В;
— із закритих пандусних кліток для евакуації тварин, у будівлях категорії В;
— із приміщень для тварин категорії В.
Проходи та пандусні клітки для евакуації тварин рекомендується передбачати в усіх будівлях незалежно від категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Евакуаційні проходи для тварин – проходи, які в зовнішніх огороджувальних конструкціях мають прорізи (відкриті або заповнені світлопрозорими матеріалами) на висоті не менше 1,5 м від позначки підлоги і площею не менше 30 % від площі прорізу.
Пандусні клітки для евакуації тварин – пандусні клітки, що на рівні кожного поверху в зовнішній огороджувальній конструкції мають прямокутні прорізи (відкриті або заповнені світлопрозорим матеріалом) шириною не менше ніж 1,5 м, висотою не менше ніж 1,2 м на висоті не менше ніж 1,5 м від позначки підлоги поверху.
14.18 Для будівель у два і більше поверхів категорії «В» протидимний захист за рахунок створення різниці тисків під час пожежі потрібно передбачати:
а) у незадимлюваних сходових та пандусних клітках;
б) у тамбур-шлюзах при незадимлюваних сходових і пандусних клітках.
Проєктування потрібно здійснювати з урахуванням вимог ДСТУ Б ЕN 12101-6 та ДБН В.2.5-56.
14.19 У разі виникнення пожежі у тваринницькому приміщенні технологічні вентиляційні системи повинні відключатися автоматично та дистанційно.
15 ГІГІЄНА ТА ЗДОРОВ''Я
15.1 Безпеку перебування людей у будівлях та спорудах, призначених для усіх видів тваринницьких (скотарських, свинарських, вівчарських, конярських, звірівницьких і птахівничих) підприємств, забезпечують санітарно-епідеміологічними та мікрокліматичними умовами:
— відсутністю шкідливих речовин у повітрі робочих зон вище гранично допустимих концентрацій;
— мінімальним виділенням теплоти та вологи в приміщеннях;
— відсутністю вище допустимих значень шуму, вібрації, рівня ультразвуку, електромагнітних хвиль, радіочастот, статичної електрики та іонізувальних випромінювань.
15.2 Для зменшення втоми працівників потрібно передбачати обмеження фізичних навантажень та напруження уваги працюючих відповідно до гігієнічних вимог до організації технологічних процесів, виробничого обладнання та робіт, а також вимогами санітарно-епідеміологічних нормативних документів.
15.3 Конструкції, деталі та обладнання будівель, а також матеріали опорядження стін і стель, покриття підлог усіх приміщень, коридорів, сходів тощо повинні відповідати вимогам безпеки і доступності в експлуатації згідно з ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9, ДБН В.1.2-10, ДБН В.1.2-11 та ДБН В.1.1-7
15.4 Концентрації забруднювальних речовин у повітрі приміщень виробничих будівель не повинні перевищувати гранично допустимі концентрації відповідно до контингенту працюючих та відвідувачів згідно з вимогами санітарних правил і норм та залежно від класифікації будівель.
У разі перевищення гранично допустимих концентрацій забруднювальних речовин потрібно передбачати влаштування місцевої вентиляції на робочих місцях, застосування засобів індивідуального захисту, обмеження часу перебування працівників у зоні забруднення.
15.5 У приміщеннях, що межують із зовнішніми та внутрішніми лініями електропередачі, на відстані не більше ніж 0,2 м від внутрішньої поверхні огороджувальних приміщення стін не допускають перевищення рівня напруги електричного поля 50 Гц - 500 В/м згідно з санітарними правилами і нормами, величини індукції магнітного поля 50 Гц - 1 мкТл на добу.
15.9 У будівлях і спорудах для тваринницьких підприємств передбачають дотримання шумового та вібраційного режимів згідно з ДБН В.1.2-10 та ДБН В.1.1-31. Рівень шуму та вібрації у приміщеннях регламентують санітарними правилами і нормами.
15.10 Зниження рівня шуму до нормативного досягають архітектурно-планувальними та будівельно-акустичним заходами з урахуванням звукоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій.
15.11 Заходи щодо радіаційної безпеки передбачають під час розроблення проєктів будівель і споруд для тваринницьких підприємств згідно з санітарними правилами і нормами.
Потрібно забезпечувати зниження доз опромінювання, які не мають перевищувати встановлених лімітів (регламентів), за рахунок:
— використання будівельних матеріалів з мінімальним вмістом природних радіонуклідів;
— застосування для приміщень з підвищеним рівнем випромінювання автономних систем вентиляції з кратністю повітрообміну не більше ніж 5;
— застосування конструктивних заходів захисту від закритих джерел іонізувального випромінювання.
15.12 У будівлях, розташованих на ділянках з підвищеним рівнем природного радону, не можна розміщувати у підвальному, цокольному та на першому поверхах приміщення з постійним перебуванням людей без виконання заходів, зазначених у 15.12. Для таких будівель потрібно передбачати посилену герметизацію перекриттів між першим поверхом і підвалом.
ДОДАТОК А
(довідковий)
ПИТОМА ПЛОЩА ОКРЕМИХ ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА
Таблиця А.1
Питома площа окремих виробничих будівель і споруд для тваринництва
ДОДАТОК Б
(обов''язковий)
ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ ВИТРАТИ ВОДИ ДЛЯ НАПУВАННЯ ТВАРИН З АВТОНАПУВАЛОК
Розрахункові витрати води для напування тварин з автонапувалок Р, л/с, потрібно визначати за формулою:
Формула 1 -
Р = РіП
де Рі — інтенсивність напування тварин, л/с, що приймають згідно з таблицею Б.1.
Таблиця Б.1
Інтенсивність напування тварин
Таблиця Б.2
Кількість одночасно діючих автонапувалок на розрахунковій ділянці мережі П
ДОДАТОК В
(обов''язковий)
ВИТРАТИ ВОДИ СПЕЦІАЛЬНИМИ ПРИЛАДАМИ ТА ВІДСОТОК ЇХНЬОЇ ОДНОЧАСНОЇ ДЇЇ
Таблиця В.1
Витрати води спеціальними приладами та відсоток їхньої одночасної дії
ДОДАТОК Г
(довідковий)
ЗАГАЛЬНІ УСЕРЕДНЕНІ ПИТОМІ ВИТРАТИ ВОДИ ДЛЯ ТВАРИН РІЗНИХ ВИДІВ
Таблиця Г.1
Загальні усереднені питомі витрати води для тварин різних видів
ДОДАТОК Д
(довідковий)
ОПТИМАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ МІКРОКЛІМАТУ У ВИРОБНИЧИХ БУДІВЛЯХ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА
Таблиця Д.1
Оптимальні параметри мікроклімату у виробничих будівлях для тваринництва
ДОДАТОК Е
(довідковий)
ПАРАМЕТРИ ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ У БУДІВЛЯХ І СПОРУДАХ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА
Таблиця Е.1
Параметри освітлення приміщень у будівлях і спорудах для тваринництва
ДОДАТОК Ж
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
5 Закон України «Про енергетичну ефективність»
6 СНиП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от коррозии (Захист будівельних конструкцій від корозії)
8 ВНТП АПК-01.05 Скотарські підприємства
9 ВНТП АПК-03.05 Вівчарські і козівничі підприємства
10 ВНТП АПК-04.05 Підприємства птахівництва
11 ВНТП АПК-05.07 Підприємства звірівництва та кролівництва
12 ВНТП АПК-06.07 Конярські підприємства
13 ВНТП АПК-07.06 Об’єкти ветеринарної медицини
14 ВНТП АПК-08.07 Об’єкти для заготівлі, зберігання та приготування кормів для тваринництва
15 ВНТП АПК-09.06 Системи видалення, обробки, підготовки та використання гною
16 НК 018-2023 Державний класифікатор будівель та споруд
Ключові слова: будівлі та споруди для твариництва, будівництво, параметри мікроклімату, питомі витрати води, проєктування, світловий коефіцієнт.
