Електронна версія документа
*Електронна версія документа носить довідковий характер
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Ці норми встановлюють вимоги до проєктування та будівництва будівель і споруд для зберігання пестицидів та агрохімікатів.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих нормах є посилання на такі документи:
Закон України «Про охорону праці»
Закон України «Про систему громадського здоров’я»
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»
Закон України «Про пестициди і агрохімікати»
ДБН А.2.2-1:2021 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)
ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво
ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва
ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення
ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій
ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги
ДБН В.1.1-25:2009 Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення
ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму
ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об''єктів. Навантаження і впливи. Норми проектуванн
ДБН В.1.2-6:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість
ДБН В.1.2-7:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека
ДБН В.1.2-8:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров’я та захист довкілля
ДБН В.1.2-9:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації
ДБН В.1.2-10:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму та вібрації
ДБН В.1.2-11:2021 Основні вимоги до будівель і споруд. Енергозбереження та енергоефективність
ДБН В.1.2-14:2018 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд
ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільного захисту
ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення
ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення
ДБН В.2.2-43:2021 Складські будівлі. Основні положення
ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання
ДБН В.2.5-23:2010 Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення
ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення
ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту
ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво
ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування
ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування
ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування
ДБН В.2.5-77:2014 Котельні
ДБН В.2.6-31:2021 Теплова ізоляція та енергоефективність будівель
ДБН В.2.6-220:2017 Покриття будівель і споруд
ВНТП-АПК-15.07 Підприємства, будинки та споруди для зберігання мінеральних добрив і засобів захисту рослин
ВБН-АПК-03.07 Перелік будівель і приміщень підприємств агропромислового комплексу України з встановленням їх категорій з вибухопожежної небезпеки та класів вибухопожежонебезпечних зон за ПБЕ
НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні
ПУЕ-2017 Правила улаштування електроустановок
ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів
ДСанПіН 8.8.1.2.001-98 Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві
ДСТУ 8855:2019 Будівлі та споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності)
ДСТУ 9176:2020 Пожежна безпека. Методи визначення параметрів легкоскидних конструкцій для приміщень і будинків. Основні положення
ДСТУ 9254:2023 Контроль якості будівельних робіт. Загальні положення
ДСТУ 9258:2023 Настанова з організації виконання будівельних робіт
ДСТУ 9272:2024 Настанова з контролю якості монтажу внутрішніх систем водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції та кондиціювання повітря
ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд (СНиП 3.04. 01-87, MOD)
ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
ДСТУ Б В.1.3-3:2011 Модульна координація розмірів у будівництві. Загальні положення
ДСТУ Б В.2.2-29:2011 Будівлі підприємств. Параметри (ГОСТ 23838-89, MOD)
ДСТУ-Н Б В.2.5-40:2009 Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Проектування та монтаж мереж водопостачання та каналізації з пластикових труб
ДСТУ-Н Б В.2.5-73:2013 Настанова з монтажу внутрішніх санітарно-технічних систем (СНиП 3.05.01-85, MOD)
ДСТУ Б В.2.5-82:2016 Електробезпека в будівлях і спорудах. Вимоги до захисних заходів від ураження електричним струмом
ДСТУ Б В.2.6-145:2010 Захист бетонних і залізобетонних конструкцій від корозії. Загальні технічні умови (ГОСТ 31384-2008, NEQ)
ДСТУ Б В.3.1-2:2016 Ремонт і підсилення несучих і огороджувальних будівельних конструкцій та основ будівель і споруд
ДСТУ-Н Б В.1.1-32:2013 Настанова з проектування захисту від шуму в приміщеннях засобами звукопоглинання та екранування
ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013 Настанова з розрахунку шуму в приміщеннях і на територіях
ДСТУ-Н Б В.2.5-80:2015 Настанова з проектування систем електропостачання промислових підприємств
ДСТУ-Н Б В.2.6-186:2013 Настанова щодо захисту будівельних конструкцій будівель та споруд від корозії
ДСТУ Б EN 15242:2015 Вентиляція будівель. Розрахункові методи визначення витрат повітря на вентиляцію будівель з урахуванням інфільтрації (EN 15242:2007, IDT)
ДСТУ Б EN ISO 7730:2011 Ергономіка теплового середовища. Аналітичне визначення та інтерпретація теплового комфорту на основі розрахунків показників PMV і PPD і критеріїв локального теплового комфорту (EN ISO 7730:2005, IDT)
ДСТУ EN 12464-1:2016 (EN 12464-1:2011, IDT) Світло та освітлення. Освітлення робочих місць. Частина 1. Внутрішні робочі місця
ДСТУ EN 12464-2:2016 (EN 12464-1:2011, IDT) Світло та освітлення. Освітлення робочих місць. Частина 2. Зовнішні робочі місця
ДСТУ EN 62305-1:2012/Поправка № 1:2022 (EN 62305-1:2011/AC:2016-11, IDT) Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи
ДСТУ ІEС 62305-2:2012 Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками (IEC 62305-2:2010, IDT)
ДСТУ EN 62305-3:2021 (EN 62305-3:2011, IDТ; ІЕС 62305-3:2010, MOD) Блискавкозахист. Частина 3. Фізичні пошкодження будівель (споруд) та небезпека для життя
ДСТУ EN 62305-4:2012/Поправка № 1:2022 (EN 62305-4:2011/AC:2016-11, IDT) Захист від блискавки. Частина 4. Електричні та електронні системи в конструкціях
ДСТУ ISO 12944-1:2019 (ISO 12944-1:2017, IDT) Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 1. Загальний вступ
ДСТУ ISO 12944-2:2019 (ISO 12944-2:2017, IDT) Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 2. Класифікація середовищ
ДСТУ ISO 12944-3:2019 (ISO 12944-2:2017, IDT) Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 3. Критерії проектування
ДСТУ ISO 12944-4:2019 (ISO 12944-4:2017, IDT) Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 4. Типи поверхні та її готування
ДСТУ ISO 12944-5:2020 (ISO 12944-5:2019, IDT) Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 5. Захисні лакофарбові системи
ДСТУ ISO 12944-7:2019 Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 7. Виконання та контролювання фарбувальних робіт (ISO 12944-7:2017, IDT)
ДСТУ ISO 14644-1:2009 Чисті приміщення та пов’язані з ними контрольовані середовища. Частина 1. Класифікація чистоти повітря (ISO 14644-1:1999, IDT)
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
3.1 У цих нормах використано терміни, установлені в Законі України «Про пестициди і агрохімікати»: агрохімікати, пестициди; Законі України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» [1]: об’єкт підвищеної небезпеки, порогова маса небезпечних речовин; Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» [3]: завдання на проєктування; ДБН А.2.2-1: навколишнє природне середовище; ДБН А.2.2-3: будівля, нове будівництво, капітальний ремонт, об’єкт, реконструкція, споруда; ДБН А.3.1-5: проєкт виконання робіт, проєкт організації будівництва, проєктно-технологічна документація; ДБН В.2.2-43: складська будівля, складське приміщення, антресоль, рампа, платформа, навіс.
3.2 Нижче подано терміни, додатково використані в цих нормах, та визначення позначених ними понять.
3.2.1 безіскрові (антистатичні) підлоги
Підлоги чи їхні покриття, що унеможливлюють утворення іскор внаслідок механічної дії (ударної або фрикційної) чи накопичення на поверхні підлоги статичної електрики.
3.2.2 витратні (роздавальні) склади
Склади підприємств для оперативного зберігання агрохімікатів, що не злежуються (фосфоритного, вапнякового чи доломітового борошна).
3.2.3 3.2.3 кислотостійке покриття
Покриття, що забезпечує захист підлоги від дії кислот.
3.2.4 3.2.4 склад
Складські будівлі і споруди, призначені для зберігання пестицидів та агрохімікатів, зокрема агрохімкомплекси, бази хімізації, прирейкові, пристанські (портові) і витратні (роздавальні) складські будівлі і споруди.
4 СКОРОЧЕННЯ
У цих нормах вжито такі скорочення:
РЗХ – рідкі засоби хімізації;
ТЕО – техніко-економічне обґрунтування;
ТЕР – техніко-економічний розрахунок.
5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
5.1 Технологічну частину проєктів потрібно розробляти з урахуванням вимог ВНТП-АПК-15.
Проєктні рішення складів для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно розробляти з дотриманням вимог санітарного законодавства в сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами і агрохімікатами.
5.2 Споруди складів для зберігання пестицидів і агрохімікатів (естакади, антресолі, рампи, платформи тощо) потрібно проєктувати відповідно до ДБН В.2.2-43.
5.3 Загальну площу складської будівлі для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно визначати як суму площ усіх поверхів (наземних, охоплюючи технічні, цокольного та підвального), виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін (або осей крайніх колон, де немає зовнішніх стін), галерей (за горизонтальною проєкцією), тунелів, майданчиків, антресолей, рамп і переходів в інші будівлі згідно з ДБН В.2.2-43.
Площі технічного підвалу (заввишки не більше ніж 1,9 м у світлі під першим, цокольним чи підвальним поверхом) і майданчиків для обслуговування підкранових колій, кранів і конвеєрів під час розрахунку загальної площі складської будівлі не враховують.
5.4 Допоміжні будівлі і приміщення для працівників складів зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно проєктувати відповідно до ДБН В.2.2-28, ДСанПіН 8.8.1.2.001.
5.5 Складські будівлі для зберігання агрохімікатів (насипом, у тарі) потрібно проєктувати з урахуванням вимог ВБН-АПК-03. У витратних (роздавальних) складах потрібно передбачати зберігання агрохімікатів, що не злежуються (фосфоритного, вапнякового чи доломітового борошна) не більше ніж 1000 т в окремому приміщенні складської будівлі.
Складські приміщення для різних видів та способів зберігання пестицидів і агрохімікатів рекомендується розділяти на секції, площу яких визначено завданням на проєктування, та відокремлювати їх, за потреби, корозійностійкими конструкціями від зовнішніх стін.
У складських приміщеннях потрібно забезпечувати температуру, що відповідає умовам зберігання агрохімікатів (пестицидів).
5.6 У проєктах складських будівель для зберігання пестицидів має бути наведено вказівки щодо дотримання вимог ДСанПіН 8.8.1.2.001.
5.7 У складах для зберігання пестицидів і агрохімікатів, крім наведених у 5.5, складських будівлях і спорудах відповідно до завдання на проєктування та вимог технології зберігання пестицидів і агрохімікатів допускається передбачати: тукозмішувальні установки, майданчики, навіси й повітки для знезаражування та зберігання тари, приготування розчинів, емульсій і суспензій, зберігання засобів механізації й обладнання; автоваги; компресорну та акумуляторну (зарядну) станції. За завданням на проєктування при складах допускається передбачати злітно-посадкові смуги та майданчики для стоянки й завантаження літаків і вертольотів сільськогосподарської авіації.
5.8 Проєктування приміщень, в яких завданням на проєктування передбачено перебування маломобільних груп населення та шляхів їх пересування, потрібно здійснювати з дотриманням вимог щодо створення безбар''єрного середовища згідно з ДБН В.2.2-40, водночас проєктні рішення не мають обмежувати ефективність експлуатації будівель і споруд.
6 ГЕНЕРАЛЬНІ ПЛАНИ
6.1 Розміщення будівель і споруд для зберігання пестицидів і агрохімікатів повинно відповідати рішенням містобудівної документації відповідного рівня (за наявності) із забезпеченням санітарних норм та протипожежних вимог відносно території населеного пункту. Склади для зберігання агрохімікатів та пестицидів повинні мати належні транспортні зв’язки без прокладання через територію населених пунктів, якщо згідно з рішенням територіальної громади або містобудівною документацією населеного пункту такі транспортні шляхи передбачено.
Генеральні плани прирейкових складів пестицидів і агрохімікатів, агрохімкомплексів та баз хімізації потрібно проєктувати згідно з ДБН Б.2.2-12 [5].
6.2 Для запобігання шкоди від шкідливих викидів, зокрема аварійних ситуацій, склади для зберігання пестицидів і агрохімікатів рекомендується розташовувати з підвітряного боку (для вітрів переважного напрямку в теплий період року) відносно житлової забудови та інших об''єктів, що можуть зазнати несприятливого впливу (підприємств з виробництва харчових продуктів, тваринницьких приміщень, джерел водопостачання тощо) відповідно до ДСП 173.
6.3 Мінімальну відстань від складських будівель і споруд для зберігання пестицидів і агрохімікатів до будівель і споруд складських підприємств та інших об''єктів, а також санітарно-захисні зони потрібно приймати відповідно до ДСП 173 та ДСанПіН 8.8.1.2.001.
6.4 Освітлення території підприємств потрібно проєктувати згідно з ДБН В.2.5-28 для промислових і складських територій.
7 ОБ''ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
7.1 Основні об’ємно-планувальні та конструктивні рішення потрібно виконувати згідно з ДБН В.2.2-43.
Основні координаційні розміри та їхні поєднання в первинних об’ємно-планувальних елементах будівлі рекомендується виконувати згідно з ДСТУ Б В.2.2-29, ДСТУ Б В.1.3-3.
7.2 Висоту складських будівель потрібно приймати найменшу, виходячи з габаритів обладнання та допустимої найбільшої висоти складування пестицидів і агрохімікатів. Відстань по вертикалі від верху насипу чи штабеля і від верхніх виступних частин технологічного обладнання (крім підйомно-транспортного й іншого обладнання, розміщення якого потрібно проєктувати з урахуванням вимог ВБН-АПК-03) до низу несних конструкцій покриття повинно бути не менше ніж 0,2 м.
7.3 Висота від підлоги приміщень (або майданчиків, містків тощо) до низу несних конструкцій покриття, підвішеного обладнання та комунікацій повинна бути не менше ніж 2,2 м у місцях регулярного руху людей і не менше ніж 1,9 м у місцях нерегулярного руху людей.
7.4 Покриття складських будівель для пестицидів і агрохімікатів потрібно проєктувати згідно з ДБН В.2.6-220.
7.5 Складські будівлі для зберігання пестицидів і агрохімікатів рекомендується проєктувати без внутрішніх водостоків.
Винос покрівлі потрібно приймати таким, що запобігає замоканню зовнішніх стін.
7.6 Підлоги в складських будівлях для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно проєктувати згідно з [4] і нормами цього розділу.
У приміщеннях із можливим впливом розчинів кислот підлоги потрібно проєктувати з кислотостійким покриттям, а в приміщеннях для вибухонебезпечних речовин – також і безіскровим.
7.7 Рівень підлоги складських будівель для зберігання пестицидів і агрохімікатів має бути вище рівня небезпечного капілярного підняття ґрунтових вод на ділянці будівництва і вище планувальної позначки земельної ділянки, що примикає до будівлі не менше ніж на 0,2 м.
У будівлях з вантажними платформами (рампами) рівень підлоги складських приміщень для агрохімікатів має бути вище рівня платформи не менше ніж на 0,02 м.
7.8 Несні стіни складських будівель для пестицидів і агрохімікатів потрібно проєктувати з протикапілярною гідроізоляцією.
7.9 Колони та обрамлення прорізів воріт у складських будівлях у місцях інтенсивного руху наземного транспорту має бути захищено від механічних пошкоджень неметалевими матеріалами.
7.10 У проєктах складських будівель та споруд для зберігання пестицидів і агрохімікатів має бути передбачено надійний захист будівельних конструкцій від корозії відповідно до ДСТУ Б В.2.6-145, ДСТУ ISO 12944-1, ДСТУ ISO 12944-2, ДСТУ ISO 12944-3, ДСТУ ISO 12944-4, ДСТУ ISO 12944-5, ДСТУ ISO 12944-7 із урахуванням вимог цього розділу до конструкції будівель і споруд.
7.11 Майданчики та містки для обслуговування обладнання та безпечного проведення робіт у складських будівлях має бути передбачено згідно з ДБН А.3.2-2 із урахуванням вимог інструкцій з технічного обслуговування обладнання.
7.12 Вводи залізничних колій у складські приміщення для зберігання пестицидів і агрохімікатів, вантажні платформи (рампи), пандуси для проїзду транспортних засобів потрібно проєктувати відповідно до ДБН В.2.2-43.
7.13 Конструкції складських будівель та споруд для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно розраховувати на навантаження та впливи відповідно до ДБН В.1.2-2 та ДБН В.1.2-6 із урахуванням вимог ВБН-АПК-03.
Під час проєктування потрібно враховувати додаткові навантаження та впливи від вантажів, що в них зберігаються, які слід відносити до змінних тривалих навантажень.
7.14 Для розрахунку складських будівель та споруд для зберігання агрохімікатів потрібно приймати:
а) насипну масу, кути внутрішнього тертя (кути природного укосу) і коефіцієнти тертя агрохімікатів по дереву неструганому, бетону та металу – згідно з додатком А;
б) характеристичне значення тиску на конструкції від агрохімікатів – як для сипких матеріалів;
в) коефіцієнт перевантаження 1,3.
7.15 У проєктах складських будівель і споруд для зберігання агрохімікатів має бути наведено вказівки щодо нанесення на стіни яскравих ліній і написів для обмеження гранично допустимої висоти насипу агрохімікатів, а також вимоги щодо догляду, експлуатації та організації високого рівня механізації завантажувально-розвантажувальних робіт.
7.16 Робочі місця комірників, операторів, обліковців, відбракувальників, товарознавців допускається розміщати безпосередньо в складських приміщеннях за умови обгородження їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше ніж 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей за вимогами технології зберігання пестицидів і агрохімікатів.
7.17 Улаштування гідроізоляції будівельних конструкцій рекомендується виконувати згідно з ДСТУ-Н Б А.3.1-23.
7.18 Види складування (насипом, у тарі) агрохімікатів і пестицидів, види тари (мішки, біг-беги, діжки, каністри, цистерни тощо), кількість рівнів складування приймають відповідно до вимог зберігання, передбачених завданням на проєктування.
7.19 Поверхня підлоги повинна бути гладкою з ухилом стоку рідини в приямки в межах 1-2 % згідно з ДБН В.2.2-40. Місткість приямків визначають завданням на проєктування.
7.20 Запобіжні заходи для попередження підтоплення та затоплення складів проєктують відповідно до ДБН В.1.1-25.
7.21 По периметру зовнішніх стін складських будівель потрібно проєктувати вимощення з шириною, що перевищує винос покрівлі (за зовнішню поверхню стіни) не менше ніж на 0,3 м з ухилом від 0,05 до 0,10 у напрямку від будівлі.
8 ВОДОПРОВІД І ВОДОВІДВЕДЕННЯ
8.1 Водопровід, зокрема протипожежний, і водовідведення складів для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно проєктувати відповідно до ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.5-75, ДСТУ-Н Б В.2.5-40, ВНТП-АПК-15.
8.2 Прирейкові та витратні (роздавальні) склади агрохімікатів системами виробничого водопостачання не обладнують, крім пунктів знезаражування та миття транспортних засобів, обладнання й інвентаря. Господарсько-питне водопостачання виконують згідно з ДБН В.2.5-64.
8.3 Склади РЗХ потрібно обладнувати об''єднаним господарсько-питним і виробничим водопроводом. Під час вибору майданчику для будівництва складів потрібно враховувати можливість підключення до наявних інженерних мереж.
8.4 У приміщеннях компресорних і насосних складів РЗХ потрібно передбачати поливальні крани. Витрату води на миття підлоги та змивання залишків агресивних рідин потрібно приймати не менше ніж 5,0 л/м2.
8.5 Для змивання водою потенційно небезпечних хімічних речовин, у разі їх потрапляння на працівників складів, потрібно передбачати опалювану душову установку для аварійних випадків відповідно до 7.3.4 ВНТП-АПК-15.
8.6 У складських будівлях і приміщеннях для зберігання пестицидів потрібно проєктувати системи холодного та гарячого водопостачання для подавання води на виробничі потреби (миття підлоги й стелажів, охолодження компресорів, миття та знезаражування тари, транспортних засобів, знезаражування та прання одягу тощо) згідно з нормами технологічного проєктування.
8.7 У приміщеннях для приготування застосовуваних форм пестицидів, у приміщеннях для миття та знезаражування транспортних і технологічних машин, у приміщенні для знезаражування та прання спецодягу потрібно передбачати раковини з підведенням холодної й гарячої води.
8.8 У разі неможливості підключення складу до мережі гарячого водопостачання потрібно передбачати водонагрівальні установки, розміщуючи їх в окремому приміщенні. Підлоги, стіни та покриття цього приміщення мають бути з негорючих матеріалів.
8.9 У складських будівлях та приміщеннях для зберігання пестицидів, обладнаних внутрішнім виробничим водопроводом, потрібно передбачати встановлення поливальних кранів (для миття підлоги та стелажів) діаметром не менше ніж 20 мм з розрахунку радіусу дії не менше ніж 30 м і напору на сприскування не менше ніж 5 м.
8.10 На складі РЗХ потрібно передбачати роздільну систему водовідведення: окремо для виробничих і окремо для зливових стоків.
8.11 У приміщеннях насосних та компресорних, а також у приміщенні аварійної душової установки та в приміщенні приготування розчинів потрібно передбачати водовідведення виробничих стоків. Каналізаційні стоки зі складів РЗХ заборонено підключати до наявних систем виробничої й господарсько-побутової каналізації. Для збирання стоків потрібно передбачати резервуари-збирачі відповідно до ВНТП-АПК-15.
8.12 Виробничі стоки від миття підлог і стелажів у приміщеннях для зберігання пестицидів, від миття та знешкоджування тари й транспортних засобів перед скиданням в зовнішню мережу водовідведення потрібно нейтралізувати та знезаразити на місцевих очисних спорудах. Методи нейтралізації та знешкоджування цих стоків установлюють технологічною частиною проєкту.
8.13 Прокладати трубопроводи водовідведення для забруднених виробничих і зливових стоків потрібно в каналах, що забезпечують можливість контролю за станом трубопроводів.
9 ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ
9.1 Системи опалення та вентиляції складських будівель і споруд для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно проєктувати відповідно до ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.5-67, ДБН В.2.5-77.
9.2 Приміщення лабораторії для перевірки якості та приміщення для фасування й перезатарювання пестицидів потрібно обладнувати опаленням.
Температура приміщень складування повинна відповідати вимогам до зберігання пестицидів і агрохімікатів.
9.3 У складських приміщеннях для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно передбачати природну вентиляцію, що забезпечує однократний повітрообмін за годину.
За вимогою технологічної частини проєкту в складських приміщеннях для зберігання пестицидів, а також у приміщеннях для фасування та перезатарювання пестицидів потрібно передбачати аварійну вентиляцію.
9.4 Для проєктування опалення та вентиляції в складських приміщеннях температурно-вологісні показники та швидкість руху внутрішнього повітря приймають відповідно до завдання на проєктування. За відсутності встановлених значень у завданні на проєктування температурно-вологісні показники та швидкість руху внутрішнього повітря рекомендується приймати за таблицею 1.
9.5 Для видалення пилу, вибухонебезпечних, вибухопожежонебезпечних і шкідливих речовин від місць їх виникнення та виділення (у складських приміщеннях, транспортерних галереях, перевантажувальних вузлах тощо) потрібно проєктувати системи примусової вентиляції відповідно до вимог технологічної частини проєкту та охорони навколишнього природного середовища.
Таблиця 1
Показники мікроклімату в складських приміщеннях
9.6 У складських приміщеннях, в яких можливе періодичне виділення шкідливих речовин (під час вантажно-розвантажувальних робіт, роботи двигунів внутрішнього згоряння тощо), крім постійної природної вентиляції, має бути передбачено механічну вентиляцію періодичної дії(під час виділення шкідливостей. Кратність повітрообміну в приміщеннях потрібно розраховувати відповідно до ДБН В.2.5-67.
Крім того, в проєкті має бути передбачено системи (окремі клапани, аварійна вентиляція) для зниження концентрації пилу в повітрі для унеможливлення досягнення концентрації вибуху.
9.7 Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони в складських приміщеннях для зберігання пестицидів і агрохімікатів не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій згідно з [8].
9.8 У складських приміщеннях для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно передбачати встановлення газоаналізаторів і обладнання аварійної механічної вентиляції. Кратність повітрообміну в приміщеннях потрібно розраховувати відповідно до ДБН В.2.5-67.
10 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ
10.1 Електропостачання та електрообладнання підприємств потрібно проєктувати згідно з ПУЕ та ДСТУ-Н Б В.2.5-80, улаштування внутрішніх електричних мереж – згідно з ДБН В.2.5-23, захисних заходів від ураження електричним струмом – згідно з ДСТУ Б В.2.5–82.
10.2 Споживачів електричної енергії підприємств, що провадять поводження з небезпечними речовинами, за надійністю електропостачання рекомендується відносити до II категорії у мережах ОСП/ОСР або передбачити забезпечення об’єктів споживача альтернативними установками виробництва електроенергії для максимального скорочення перерв у електроживленні.
10.3 Усі електроприймачі, окрім систем протипожежного захисту, розташовані в складських приміщеннях складів категорій А, Б і В, повинні вимикатись загальним вимикальним апаратом (автоматичним вимикачем, вимикачем навантаження), встановленим ззовні будівлі на стіні, виконаної з негорючих матеріалів, або на окремій опорі в металевій шафі з пристосуванням для опломбування.
10.4 Металеві частини електроустановок і заземлювальні провідники не повинні торкатись агрохімікатів і пестицидів.
10.5 Природне та штучне освітлення потрібно проєктувати згідно з ДБН В.2.5-28 та ДСТУ EN 12464-1, ДСТУ EN 12464-2.
10.6 На вантажних платформах (рампах) потрібно передбачати штепсельні розетки на напругу 42 В для підключення переносних світильників для освітлення залізничних вагонів.
10.7 Захист від блискавки будівель і споруд підприємств потрібно проєктувати згідно з ДСТУ EN 62305-1, ДСТУ EN 62305-2, ДСТУ EN 62305-3, ДСТУ EN 62305-4.
11 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
11.1 До складу проєктної документації, зокрема ТЕО та ТЕР, на нове будівництво та реконструкцію складських будівель і споруд потрібно розробляти заходи із забезпечення охорони навколишнього природного середовища під час їхнього будівництва та експлуатації з урахуванням дотримання основних вимог до будівель і споруд щодо гігієни, здоров’я та захисту довкілля згідно з Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Законом України «Про систему громадського здоров’я».
11.2 У проєктній документації на будівництво об’єктів, визначених частинами другою та третьою статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», потрібно враховувати результати оцінки впливу на довкілля.
11.3 У проєктні рішення рекомендується додавати визначення масштабів і рівнів впливів від об’єкта на навколишнє природне середовище, заходи щодо запобігання або зменшення цих впливів, а також прийнятності проєктних рішень на забезпечення безпеки середовища життєдіяльності та санітарно-епідемічного благополуччя населення і захисту навколишнього природного середовища.
Проєктна документація має передбачати знешкодження або утилізування шкідливих речовин згідно з завданням на проєктування.
12 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
12.1 Організація будівельного виробництва під час проєктування та будівництва нових, а також капітального ремонту та реконструкції об''єктів повинна відповідати вимогам ДБН А.3.1-5.
12.2 Монтаж внутрішніх санітарно-технічних систем потрібно здійснювати згідно з технологічними картами відповідно до ДСТУ-Н Б В.2.5-73, операційний контроль якості та приймання робіт, виконаних під час будівництва об''єктів, треба здійснювати згідно з схемами операційного й приймального контролю якості ДСТУ 9254, ДСТУ 9258, ДСТУ 9272.
12.3 Під час організації будівельного виробництва мають бути враховані Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про систему громадського здоров’я», Кодекс цивільного захисту України, НАПБ А.01.001, ДБН А.3.2-2, а також умови охорони навколишнього природного середовища і виконання робіт на ділянках міської забудови.
13 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДТРИМАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ
13.1 Для забезпечення тривалості та надійності експлуатації будівельних конструкцій, інженерних систем та обладнання будівель і споруд їх потрібно проєктувати так, щоб вони мали протягом проєктного терміну служби надійність не нижче від нормованої відповідно до ДБН Б.1.2-14. Потрібно, щоб об’єкт залишався придатним до функціонування, спроможним витримувати всі навантаження та впливи, які регламентовано відповідними стандартами.
13.2 Проєктні рішення потрібно розробляти з дотриманням умов, щоб мінімізувати можливість пошкодження конструктивних елементів об’єкту протягом усього періоду його використання за призначенням.
13.3 Будівельні конструкції має бути захищено від корозії, впливу вологи і вогню згідно з проєктом. У разі пошкодження відновлювати захисне покриття потрібно відповідно до ДСТУ Б В.2.6-145, ДСТУ-Н Б В.2.6-186, ДСТУ ISO 12944-1, ДСТУ ISO 12944-2, ДСТУ ISO 12944-3, ДСТУ ISO 12944-4, ДСТУ ISO 12944-5.
Захисні покриття конструкцій та конструкції з полімерних матеріалів під час експлуатації потрібно захищати від механічних пошкоджень.
14 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
14.1 Проєктувати складські будівлі для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно з урахуванням вимог ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, ДБН В.2.2-43, ДБН В.2.5-56 та ДСТУ Б В.1.1-36.
14.2 Категорії складів за вибухопожежною небезпекою і ступенем їх вогнестійкості потрібно приймати відповідно до цих вимог та ДБН В.1.1-7, ДСТУ Б В.1.1-36.
14.3 Відстань між будівлями та спорудами складу для зберігання пестицидів і агрохімікатів, у тому числі до сусідніх будівель та споруд, потрібно приймати відповідно до 6.1 та 6.3, залежно від ступеня вогнестійкості та категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки цих будівель і споруд.
14.4 Найбільшу допустиму площу поверху між протипожежними стінами (площу протипожежного відсіку) складських будівель для зберігання пестицидів і агрохімікатів потрібно приймати за таблицею 2 ДБН В.1.1-7
Таблиця 2
Площа поверху між протипожежними стінами
14.5 Забезпечення евакуації людей зі складських будівель (кількість і розміщення евакуаційних виходів, відстань від робочих місць до виходів, розміри проходів, коридорів, дверей, маршів і майданчиків сходів, тамбурів тощо) потрібно передбачати згідно з ДБН В.1.1-7 та ДБН В.2.2-43.
14.6 У приміщеннях складів для зберігання пестицидів і агрохімікатів категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б потрібно проєктувати легкоскидні конструкції відповідно до ДСТУ 9176.
14.7 У будівлях для кальцієвої та натрієвої селітр можна використовувати дерев’яні конструкції, якщо унеможливлено їхній безпосередній контакт з цими агрохімікатами
14.8 Відокремлення складських приміщень для зберігання вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних пестицидів від інших приміщень повинно бути передбачено протипожежними перегородками 1-го типу.
14.9 Приміщення для зберігання пестицидів і агрохімікатів має бути обладнано системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56.
Приміщення агрохімікатів та негорючих агрохімікатів в горючій упаковці має бути обладнано системами пожежної сигналізації за їх загальної площі понад 200 м2, системами автоматичного пожежогасіння за площі приміщень понад 500 м2.
14.10 Будівлі та споруди складів для зберігання пестицидів і агрохімікатів має бути обладнано блискавкозахистом згідно з ДСТУ EN 62305-1, ДСТУ ІЕС 62305-2, ДСТУ EN 62305-3, ДСТУ EN 62305-4.
15 ГІГІЄНА ТА ЗДОРОВ''Я
15.1 Загальні гігієнічні та екологічні вимоги
15.1.1 Безпеку перебування людей у будівлях та спорудах, призначених для зберігання пестицидів і агрохімікатів, забезпечують дотриманням державних медико-санітарних нормативів (параметрів безпечності).
15.1.2 Концентрації забруднювальних речовин у повітрі приміщень будівель і споруд для зберігання пестицидів і агрохімікатів рекомендується приймати з урахуванням ДСТУ ISO 14644-1 залежно від класифікації будівель [6].
15.1.3 У приміщеннях, що межують із зовнішніми і внутрішніми лініями електропередавання, на відстані не більше ніж 0,2 м від внутрішньої поверхні стін не допускають перевищення рівня напруги електричного поля 50 Гц – 500 В/м згідно з санітарними правилами і нормами, величини індукції магнітного поля 50 Гц – 1 мкТл на добу.
15.2 Санітарно-гігієнічні приміщення
15.2.1 Площу санітарно-гігієнічних приміщень та кількість обладнання визначають залежно від розрахункової чисельності осіб чоловічої і жіночої статі, а також осіб з інвалідністю, що перебувають на об’єкті (згідно з завданням на проєктування).
15.2.2 Приміщення туалетів у будівлях та спорудах, призначених для зберігання пестицидів і агрохімікатів, рекомендується передбачати на відстані не більше ніж 50 м від найбільш віддаленого місця постійного перебування людей.
15.2.3 Розміри кабін туалетів, душових, проходів та відстані між обладнанням приймають згідно з ДБН В.2.2-28, ДБН В.2.2-43.
15.2.4 У разі залучення до роботи в складських приміщеннях, відповідно до завдання на проєктування, працівників з маломобільних груп населення, потрібно передбачати розміщення санітарних вузлів, що облаштовують з урахуванням потреб маломобільних груп населення.
15.3 Повітряне середовище, температурний режим
15.3.1 Розрахункові параметри повітряного середовища в будівлях і спорудах для зберігання пестицидів і агрохімікатів (температура, відносна вологість, рухомість повітря) приймають відповідно до технологічних вимог, нормативів опалення та вентиляції з урахуванням санітарного законодавства.
Оптимальні параметри повітряного середовища і мікроклімату в приміщеннях рекомендується приймати з урахуванням ДСТУ Б EN 15242 та ДСТУ Б EN ISO 7730.
15.3.2 Параметри опалювального та вентиляційного обладнання, теплової та гідравлічної ізоляції для опалюваних приміщень складських будівель потрібно обґрунтовувати розрахунками згідно з ДБН В.2.6-31.
15.3.3 У будівлях, які проєктують для І кліматичної зони, потрібно передбачати наскрізне або кутове провітрювання приміщень з постійним перебуванням людей (зокрема через коридор або суміжне приміщення).
15.4 Освітленість та інсоляція будівель і приміщень
15.4.1 У складських будівлях і спорудах для зберігання пестицидів і агрохімікатів забезпечують природне і штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28. Інсоляційний режим приміщень потрібно встановлювати в технологічному завданні та перевіряти розрахунком згідно з ДБН Б.2.2-12, ДБН В.2.2-43.
15.4.2 Вікна в складських будівлях для зберігання пестицидів і агрохімікатів (переважно в разі застосування в будівлях наземної пересувної механізації) потрібно розміщувати в верхній частині зовнішніх стін, а в складських будівлях і приміщеннях для пестицидів - з урахуванням освітлення проходів (проїздів) між стелажами.
Коефіцієнт природної освітленості (к.п.о.) згідно з ДБН В.2.5-28 у разі бокового освітлення потрібно приймати не менше ніж 0,1. У складських приміщеннях для пестицидів не менше ніж 20 % вікон потрібно проєктувати зі стулками рам, що відчиняються.
15.4.3 Без природного освітлення допускається проєктувати приміщення, в яких працівники перебувають не більше ніж 4 години на зміну.
15.5 Захист від шуму і вібрації
15.5.1 У складських будівлях і спорудах для зберігання пестицидів і агрохімікатів передбачають дотримання шумового та вібраційного режимів згідно з вимогами ДБН В.1.2-10 та ДБН В.1.1-31.
16 ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ СКЛАДІВ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ НІТРАТУ АМОНІЮ
16.1 Під час проєктування складів, які за завданням на проєктування призначені для зберігання нітрату амонію, потрібно керуватися вимогами розділу 16 цих норм.
Площа поверху між протипожежними стінами в складських будівлях для зберігання нітрату амонію повинна відповідати вимогам із розрахунку зберігання між протипожежними стінами не більше ніж 5000 т нітрату амонію насипом і не більше ніж 2500 т у спеціальних мішках.
16.2 Для складів зберігання нітрату амонію встановлюють санітарно-захисну зону.
Прилегла до складу нітрату амонію територія має відповідати вимогам 25 [7].
16.3 Покриття підлог складів для зберігання нітрату амонію має бути з негорючих матеріалів, розраховане на проєктні навантаження, зокрема від транспорту.
16.4 Підлоги в складських будівлях для нітрату амонію потрібно проєктувати згідно з вимогами 7.6 цих норм. У складських приміщеннях для нітрату амонію не дозволено улаштування приямків, каналів, лотків та інших заглиблень у підлозі.
16.5 Майданчики та містки для обслуговування обладнання та безпечного проведення робіт у складських будівлях потрібно проєктувати згідно з вимогами 7.11 цих норм. У складських приміщеннях для нітрату амонію вони повинні мати суцільний настил і борти (закраїни) заввишки не менше ніж 0,15 м.
16.6 У складські приміщення для зберігання нітрату амонію вводи залізничних колій не допускаються.
16.7 У приміщеннях для зберігання нітрату амонію основні електричні вимикачі, запобіжники тощо потрібно розташовувати із зовнішнього боку приміщення.
Локальні вимикачі не дозволено розташовувати в місцях, де вони можуть спричинити пожежу та/або контактувати з нітратом амонію.
16.8 Складські будівлі потрібно проєктувати для зберігання в них не більше ніж 3600 т нітрату амонію в спеціальних мішках в окремо розташованих складських будівлях, відокремлених вогнестійкими перегородками (з класом вогнестійкості не менше ЕІ 45) на складські приміщення для зберігання в кожному з них нітрату амонію не більше ніж 1200 т.
16.9 Складські будівлі для нітрату амонію потрібно проєктувати І або ІІ ступеню вогнестійкості з відповідним класом вогнестійкості їх несних конструкцій.
16.10 Найбільшу площу поверху між протипожежними стінами для зберігання нітрату амонію (крім водостійкого нітрату амонію) визначають за таблицею 2, водночас враховують, що між протипожежними стінами дозволено зберігати не більше ніж 5000 т нітрату амонію насипом і не більше ніж 2500 т нітрату амонію в спеціальних мішках.
16.11 Складські приміщення для зберігання нітрату амонію (крім водостійкого нітрату амонію) не більше ніж 1200 т має бути відокремлено від інших приміщень, зокрема від складських приміщень для пестицидів і агрохімікатів, суцільними (без прорізів) протипожежними перегородками 1-го типу.
ДОДАТОК А
(довідковий)
УНІФІКОВАНІ ЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК АГРОХІМІКАТІВ
Таблиця А.1
ДОДАТОК Б
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
1 Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»
2 Кодекс цивільного захисту України
3 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»
4 СНиП 2.03.13-88 Полы (Підлоги)
5 РСН 320-86 Планування, забудова і благоустрій виробничих зон сільських населених пунктів Української РСР
6 НК 018:2023 Класифікатор будівель і споруд
7 Мінімальні вимоги щодо безпеки та здоров’я працівників на роботі під час зберігання, пакування нітрату амонію та використання його для виготовлення комплексних і рідких мінеральних добрив, затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2021 р. № 775-21, зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 06 травня 2021 р. за № 603/36225
8 Державні медико-санітарні нормативи допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони, затверджені наказом Міністерства охорони здоров''я України від 09 липня 2024 р. № 1192, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 липня 2024 р. за № 1107/42452
Ключові слова: агрохімікати, агрохімкомплекс, вентиляція, водовідвідення, водопровід, генеральний план, засоби захисту рослин, об’ємно-планувальні рішення,організація будівельного виробництва, опалення, пестициди, складські будівлі.
ДБН В.2.2-7:2024 "БУДІВЛІ І СПОРУДИ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ПЕСТИЦИДІВ ТА АГРОХІМІКАТІВ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ"
