Електронна версія документа
*Електронна версія документа носить довідковий характер
ВСТУП
Ці будівельні норми складаються з дев'яти розділів та восьми додатків.
Перелік нормативних документів, нормативних і нормативно-правових актів, на які є посилання в цих Нормах, наведено у розділі 2.
Для визначення обов'язковості виконання вимог цих Норм використані слова "повинно", "слід". Слова "як правило" означають, що дана вимога є переважаючою, а відступ від неї повинен бути обґрунтованим. Слово "рекомендується" означає, що дане рішення є одним із кращих, але не обов'язковим для виконання. Слово "допускається" означає, що дане рішення застосовують як виняток, наприклад, унаслідок обмеженої можливості застосування інших рішень.
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Ці будівельні норми встановлюють вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій (НС) та оповіщення населення (далі – АСРВНСО).
(Розділ 1 змінено, Зміна № 1)
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих Нормах є посилання на такі документи:
ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво
(Змінено, Зміна № 1)
ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва
(Долучено, Зміна № 1)
ДБН В.1.1-7-2002
(Вилучено, Зміна № 1)
ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги
(Долучено, Зміна № 1)
ДБН В.1.2-5:2007. Науково-технічний супровід будівельних об'єктів
ДБН В.1.2-12-2008 Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки
ДБН В.1.2-14-2009
(Вилучено, Зміна № 1)
ДБН В.1.2-14:2018 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд
(Долучено, Зміна № 1)
ДБН В.2.2-24:2009
(Вилучено, Зміна № 1)
ДБН В.2.2-41:2019 Висотні будівлі. Основні положення
(Долучено, Зміна № 1)
ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту
(Змінено, Зміна № 1)
ДСТУ 3651.0-97
(Вилучено, Зміна № 1)
ДСТУ 3651.1-97
(Вилучено, Зміна № 1)
ДСТУ ISO 80000-1:2016 Величини та одиниці. Частина 1. Загальні положення
(Долучено, Зміна № 1)
ДСТУ ISO 80000-2:2016 Величини та одиниці. Частина 2. Математичні знаки та символи, що використовують у природничих науках і технологіях
(Долучено, Зміна № 1)
ДСТУ ISO 80000-3:2016 Величини та одиниці. Частина 3. Простір та час
(Долучено, Зміна № 1)
ДСТУ ISO 80000-7:2016 Величини та одиниці. Частина 7. Світло
(Долучено, Зміна № 1)
ДСТУ ISO 80000-8:2016 Величини та одиниці. Частина 8. Акустика
(Долучено, Зміна № 1)
НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок
(Змінено, Зміна № 1)
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цих будівельних нормах використано терміни, встановлені Кодексом цивільного захисту України [1]: аварія, зона можливого ураження, зона надзвичайної ситуації, класифікаційна ознака надзвичайних ситуацій, надзвичайна ситуація (НС), небезпечна подія, оповіщення, система оповіщення, спеціальні системи оповіщення, техногенна безпека;
Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" [2]: об'єкт підвищеної небезпеки (ОПН), потенційно небезпечний об'єкт (ПНО).
Нижче подано терміни, додатково вжиті у цих будівельних нормах, та визначення позначених ними понять.
(Розділ 3 змінено, Зміна № 1)
3.1
Стан об'єкта, що характеризується порушенням меж та (або) умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, за якого всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище утримуються в прийнятих межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом
3.2
Автоматизована система класу "людина–машина", у якій суміщено автоматичні процеси виявлення загрози виникнення НС, спостереження та оброблення інформації щодо поточного стану об'єктів та будівель, інженерних споруд, мереж, що розташовані на територіях з ризиком прояву небезпечних природних явищ і процесів, оперативне надання користувачам фактичної та прогнозованої інформації, а також оповіщення (за необхідності) працівників та керівників об'єкта, відповідальних за стан техногенної безпеки, посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і населення за безпосередньої участі людини-оператора
(Пункт 3.2 змінено, Зміна № 1)
3.3
Особа, на яку відповідно до її службових, трудових, професійних обов'язків покладена організація і виконання роботи згідно із посадовою інструкцією
3.4
Об'єкт, на якому зберігають, використовують, виробляють, транспортують вибухонебезпечні речовини, що створюють потенційну загрозу виникнення техногенної надзвичайної ситуації
3.5
Найбільше або найменше значення параметра режиму функціонування або зберігання, яке може мати виріб, пристрій, об'єкт, речовина без порушення його нормального функціонування (стану)
3.6
Вимірювальний пристрій у вигляді конструктивної сукупності одного або декількох вимірювальних перетворювачів величини, що вимірюється і контролюється, у вихідний сигнал для дистанційної передачі та використання в системах керування і має нормовані метрологічні характеристики
3.7
Значення параметрів джерел первинної інформації, які не є небезпечними, проте у разі стійкої тенденції до їх зміни у напрямку критичних значень потребують виконання певних дій щодо недопущення досягнення критичних значень
3.8
Вичерпна сукупність даних про можливий сценарій розвитку надзвичайної ситуації, що зберігається на електронних носіях та має унікальний ідентифікаційний номер
3.9
Програмно-технічний комплекс, призначений для оповіщення чергових служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів управління ДСНС
(Пункт 3.9 змінено, Зміна № 1)
3.10
Отримання інформації про досягнення докритичних значень параметрів джерел техногенної та (або) природної небезпеки, які у разі стійкої тенденції до їх зміни у напрямку критичних значень потребують виконання певних дій щодо недопущення досягнення критичних значень
3.11
Оповіщення, що здійснюють у межах цеху, виробничої дільниці, складу
3.12
Доведення сигналів і повідомлень про досягнення докритичних (критичних) значень параметрів технологічного процесу або повітря робочої зони до працюючого персоналу цеху (виробничої дільниці, складу) та посадових осіб, відповідальних за стан техногенної безпеки об'єкта
3.13
Значення одного або кількох взаємопов'язаних параметрів джерел техногенної та (або) природної небезпеки, досягнення яких призводить до порушення нормального функціонування (стану) виробу, пристрою, об'єкта, речовини, та (або) виникнення небезпечної події і, як наслідок, до надзвичайної ситуації
3.14
Оповіщення, що здійснюють в межах об'єкта та прилеглих територій, які відносяться до зони можливого ураження
3.15
Програмно-технічний комплекс, що створюється і функціонує на об’єкті підвищеної небезпеки та призначений для оповіщення у разі загрози виникнення та під час виникнення надзвичайних ситуацій, в результаті яких у зону можливого негативного впливу потрапляє населення, території інших підприємств, установ і організацій
(Пункт 3.15 змінено, Зміна № 1)
3.16
Повідомлення щодо факту раннього виявлення ознак аварійної ситуації або аварійної обстановки, що готують заздалегідь і записують в електронному вигляді в енергонезалежну пам'ять технічних та програмно-технічних засобів. Повідомлення транслюють засобами оповіщення в автоматичному режимі
3.17
Умови експлуатації об'єкта, що відповідають проектним режимам технологічного процесу або іншого виду його функціонування, передбаченого плановим (цільовим) регламентом його діяльності
3.18
Оповіщення, що здійснюють у межах об'єктів, будівель, споруд і територій
3.19
Програмно-технічний комплекс, що створюється і функціонує на об’єкті підвищеної небезпеки та об’єкті з масовим перебуванням людей, призначений для оповіщення у разі загрози виникнення та під час виникнення надзвичайних ситуацій, в результаті яких зона можливого ураження не виходить за його територію
(Пункт 3.19 змінено, Зміна № 1)
3.20
Значення одного або кількох взаємопов'язаних параметрів джерел техногенної та (або) природної небезпеки, які досягли докритичних та (або) критичних значень, що призводить до порушення нормального функціонування (стану) виробу, пристрою, об'єкта, речовини та (або) виникнення небезпечної події і на цій підставі ця обстановка кваліфікується оператором СРВНСО як така, що загрожує життю і здоров'ю людей та (або) заподіянню значних матеріальних збитків
3.21
(Абревіатуру пункту 3.21 змінено, Зміна № 1)
Особа, яка виконує обов'язки спостереження за станом джерел та чинників потенційної небезпеки, а також реагування на загрозу або виникнення НС і призначається відповідним наказом
3.22
Фізична особа, яка займає постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконує такі обов'язки за спеціальним повноваженням
3.23
Програмно-технічний комплекс, призначений для оповіщення осіб керівного складу чергових служб відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також населення через місцеві автоматизовані системи центрального оповіщення та інші системи оповіщення
(Пункт 3.23 змінено, Зміна № 1)
3.24
Територія, на якій ступінь імовірності виникнення небезпечних природних явищ і процесів (землетрусів, зсувів, просідання ґрунтів, обвалів, лавин, карстоутворення), що відбуваються у певний час або за певних обставин, перевищує гранично допустимий рівень
3.25
Шкода, заподіяна населенню та довкіллю однієї держави внаслідок аварії, яка сталася на території іншої держави
3.26
Повідомлення щодо факту виявлення ознак загрози або виникнення надзвичайної ситуації, що готують заздалегідь і записують в електронному вигляді в енергонезалежну пам'ять технічних та програмно-технічних засобів. Повідомлення транслюють за командою оператора АСРВНСО.
(Абревіатуру пункту 3.26 змінено, Зміна № 1)
4 ПОЗНАКИ І СКОРОЧЕННЯ
Познаки одиниць фізичних величин у цьому стандарті згідно з ДСТУ ISO 80000-1, ДСТУ ISO 80000-2, ДСТУ ISO 80000-3, ДСТУ ISO 80000-7 та ДСТУ ISO 80000-8, а також:
АРМ – автоматизоване робоче місце;
АСМУ – автоматизована система моніторингу та управління;
АСУ ТП – автоматизовані системи управління технологічними процесами;
ДПІ – джерело первинної інформації;
ЗАСЦО – загальнодержавна автоматизована система централізованого оповіщення;
ЗПМП – заздалегідь підготовлені мовні повідомлення;
КП – комунікаційний пристрій;
КТЗIO – кінцеві технічні засоби інформування та оповіщення;
НС – надзвичайна ситуація;
ПДП – пристрій дистанційного пуску;
ПК – пульт керування;
ПКЗО – пульт керування зональним оповіщенням;
ПЛАС – план локалізації і ліквідації аварійної ситуації;
ПО – пристрій оповіщення;
ПЦМ – пульт централізованого моніторингу за АСРВНСО;
РАСЦО – регіональна автоматизована система централізованого оповіщення;
СРВНСО – автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення;
СС – суміжні системи;
ТАСЦО – територіальна автоматизована система централізованого оповіщення;
ТМЗК – телекомунікаційна мережа загального користування;
УЛНСРС – установки локалізації/ліквідації НС на ранній стадії.
(Розділ 4 змінено, Зміна № 1)
5 АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ ЗАГРОЗИ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ОПОВІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ
5.1 Загальні вимоги
5.1.1 АСРВНСО повинна, за командою оператора, здійснювати оповіщення та передавання до аварійно-рятувальної служби (далі – АРС) відповідних тривожних сигналів разом із ідентифікатором формалізованого в електронних картках аварії прогнозованого сценарію розвитку НС, а у разі відсутності реагування оператора – автоматично.
(Пункт 5.1.1 змінено, Зміна № 1)
5.1.2 Для забезпечення оповіщення працівників об'єкта та населення у разі виникнення НС регіонального або державного рівня АСРВНСО повинна забезпечити необхідне резервування і дублювання, бути технічно сполучена з територіальною автоматизованою системою централізованого оповіщення населення.
(Абревіатуру пункту 5.1.2 змінено, Зміна № 1)
5.1.3 АСРВНСО та суміжні системи повинні програмно і апаратно суміщатись із ієрархічними структурами вищого рівня та між собою.
(Абревіатуру пункту 5.1.3 змінено, Зміна № 1)
5.1.4 АСРВНСО повинна видавати відповідні сигнали до технічних засобів систем та устаткування, що не входять до складу АСРВНСО, але які пов'язані із забезпеченням безпеки людей на об'єкті при загрозі або виникненні НС, а саме:
ліфтів, ескалаторів, траволаторів, що повинні працювати в режимі НС;
систем вентиляції та кондиціювання, що вимикаються (вмикаються) у разі виникнення НС;
систем керування устаткуванням, яке має припиняти роботу або змінювати алгоритм роботи у разі виникнення НС;
турнікетів, дверей, оснащених системою контролю доступу, які потребують необхідного розблокування у разі виникнення НС.
СРВНСО повинна автоматично здійснювати контроль:
за діями оператора АСРВНСО щодо обробляння отриманих з АСРВНСО сигналів і повідомлень;
працездатністю основних складових, каналів зв'язку та стану електроживлення.
(Абревіатуру пункту 5.1.4 змінено, Зміна № 1)
5.1.5
(Пункт 5.1.5 вилучено, Зміна № 1)
5.1.6
(Пункт 5.1.6 вилучено, Зміна № 1)
5.2 Виявлення загрози або виникнення НС
5.2.1 Виявлення ознак загрози виникнення НС здійснюється засобами автоматики АСРВНСО з подальшим інформуванням оператора АСРВНСО та виробничого персоналу, відповідального за функціонування потенційно небезпечної технологічної дільниці, цеху, складу.
(Абревіатури пункту 5.2.1 змінено, Зміна № 1)
5.2.2 Визначення факту виникнення НС здійснюється оператором АСРВНСО на підставі отриманої від АСРВНСО інформації про стан джерел потенційної небезпеки та (або) об'єктивної інформації, отриманої від виробничого персоналу, відповідального за функціонуванням потенційно небезпечної технологічної дільниці, цеху, складу.
(Абревіатури пункту 5.2.2 змінено, Зміна № 1)
5.2.3 Первинною (вихідною) інформацією для виявлення АСРВНСО ознак загрози виникнення НС та визначення можливих сценаріїв її розвитку на хімічно небезпечних об'єктах є дані щодо:
концентрації у повітрі газоподібних небезпечних хімічних речовин (хлор, аміак);
метеорологічних умов: напрямок та швидкість вітру, температура повітря, стан атмосфери (конвекція, інверсія, ізотермія);
рівня (кількості) небезпечних хімічних речовин у резервуарах, ємностях, апаратах;
наявності витоку небезпечних хімічних речовин;
тиску небезпечних хімічних речовин і газоподібних сумішей у трубопроводах, резервуарах, ємностях, апаратах;
температури небезпечних хімічних речовин та газоподібних сумішей у трубопроводах, резервуарах, ємностях, апаратах.
(Абревіатуру пункту 5.2.3 змінено, Зміна № 1)
5.2.4 Первинною (вихідною) інформацією для виявлення АСРВНСО ознак загрози виникнення НС та визначення можливих сценаріїв її розвитку на вибухонебезпечних об'єктах є дані щодо:
концентрації у повітрі вибухонебезпечних речовин та сумішей;
рівня (кількості) вибухонебезпечних речовин у резервуарах, ємностях, апаратах;
наявності витоку вибухонебезпечних речовин;
тиску вибухонебезпечних речовин і газоподібних сумішей у трубопроводах, резервуарах, ємностях, апаратах;
температури вибухонебезпечних рідин, речовин та газоподібних сумішей у трубопроводах, апаратах, ємностях.
(Абревіатуру пункту 5.2.4 змінено, Зміна № 1)
5.2.5 Первинною (вихідною) інформацією для виявлення АСРВНСО ознак загрози виникнення НС та визначення можливих сценаріїв її розвитку на радіаційно небезпечних об'єктах є дані щодо:
потужності іонізувального (іонізуючого) випромінювання;
рівня забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами;
метеорологічних умов: напрямок та швидкість вітру, температура повітря, стан атмосфери (конвекція, інверсія, ізотермія).
(Абревіатуру пункту 5.2.5 змінено, Зміна № 1)
5.2.6 Первинною (вихідною) інформацією для виявлення АСРВНСО ознак загрози виникнення НС та визначення можливих сценаріїв її розвитку на біологічно небезпечних об'єктах, що пов'язані з біохімічним, біологічним і фармацевтичним виробництвом, є дані щодо біологічних чинників, які зазначають у технологічній документації на конкретне виробництво.
(Абревіатуру пункту 5.2.6 змінено, Зміна № 1)
5.2.7 Первинною (вихідною) інформацією для виявлення АСРВНСО ознак загрози виникнення НС та визначення можливих сценаріїв її розвитку на гідротехнічних спорудах (у тому числі на гідроелектростанціях) є дані щодо:
деформації елементів споруди;
частоти обертання вала гідроагрегата;
осідань та горизонтальних зміщень елементів споруди;
фізико-хімічних параметрів води;
рівнів верхнього та нижнього б'єфів;
появи та рівня води у приміщеннях оглядової галереї, турбінному приміщенні, приміщеннях головних виводів генераторів;
режимів пропуску повеневих та паводкових вод.
(Абревіатуру пункту 5.2.7 змінено, Зміна № 1)
5.2.8 Первинною (вихідною) інформацією для виявлення АСРВНСО ознак загрози виникнення НС, пов'язаних із руйнуванням будівель і споруд, є дані щодо цілісності та відносних змін значень геометричних параметрів несучих конструкцій та вузлів їх з'єднань.
(Абревіатуру пункту 5.2.8 змінено, Зміна № 1)
5.2.9 Первинною (вихідною) інформацією для виявлення АСРВНСО ознак загрози виникнення НС на будівлях та спорудах, які розташовані на територіях з ризиком виникнення небезпечних природних явищ і процесів, є дані щодо:
цілісності та відносних змін значень геометричних параметрів (горизонтальних, вертикальних, кутових) основ, фундаментів, несучих конструкцій та вузлів їх з'єднань;
відносних змін значень геометричних параметрів прилеглих ділянок місцевості;
параметрів стану ґрунтових вод (рівень, температура, електропровідність).
Остаточний перелік вихідних даних визначається у технічному завданні на проектування конкретної АСРВНСО, яке розробляється на підставі розроблених ПЛАС, а для небезпечних будівель, споруд і територій (висотні будівлі, димові труби, градирні, просторові конструкції покриттів, дамби, мости, тунелі, зсувні ділянки територій) – на підставі паспорта їх технічного стану та відповідних звітів, складених у рамках науково-технічного супроводу, що проводиться у відповідності з ДБН В.2.2-41, ДБН В.1.2-14 та ДБН В.1.2-5, іншими нормативними актами.
(Пункт 5.2.9 змінено, Зміна № 1)
5.2.10 У якості джерел первинної інформації для АСРВНСО, як правило, використовують існуючі на підприємстві технологічні датчики і сигналізатори промислової автоматики, що входять до складу систем протиаварійного захисту та автоматизованих систем керування технологічними процесами.
У разі відсутності або недостатності таких датчиків та сигналізаторів джерелами первинної інформації повинні бути такі, що встановлюються згідно з проектом впровадження і входять до складу АСРВНСО.
Вказане обладнання повинно програмно, технічно суміщатись із системою та між собою і мати гальванічну розв'язку.
(Абревіатури пункту 5.2.10 змінено, Зміна № 1)
5.2.11 У якості додаткового джерела первинної інформації використовують ручні оповіщувачі, що повинні встановлюватись на висоті 1,4 ± 0,2 м біля основних виходів з потенційно небезпечної дільниці, складу, цеху.
Відстань від ручного оповіщувача до кнопок та перемикачів електричних апаратів установлюють не менше ніж 0,5 м; до обладнання, що не містить небезпечних чинників, – 1,5 м, а до обладнання з небезпечними чинниками – 5 м.
Рівень освітленості у місцях встановлення ручних оповіщувачів та знаків, що вказують на місця їх розташування, має бути не менше ніж 10 лк.
Ступінь захисту ручних оповіщувачів обирають відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.
Ручні оповіщувачі мають бути захищеними від несанкціонованого включення.
(Пункт 5.2.11 змінено, Зміна № 1)
5.2.12 АСРВНСО повинна контролювати працездатність джерел первинної інформації та каналів зв'язку з ними. Відповідальність за працездатність джерел первинної інформації та каналів зв'язку – відповідно до належності.
(Абревіатуру пункту 5.2.12 змінено, Зміна № 1)
5.2.13 Інформація про відмову працездатності джерел первинної інформації або каналів зв’язку з ними повинна надходити на пульт централізованого моніторингу за АСРВНСО (далі – ПЦМ).
(Пункт 5.2.13 змінено, Зміна № 1)
5.2.14 АСРВНСО повинна виконувати такі функції:
безперервно отримувати дані від джерел первинної інформації;
контролювати в реальному вимірі часу відповідність поточних (граничних) значень параметрів проектним режимам технологічного процесу об'єкта та (або) унормованим значенням параметрів джерел НС природного характеру;
інформувати працівників, відповідальних за функціонування технологічного обладнання, щодо виявлених фактів досягнення докритичних та критичних значень параметрів, які контролюють;
інформувати посадових осіб, які відповідають за стан техногенної безпеки об'єкта, про факти досягнення критичних значень параметрами, які контролюють.
(Абревіатуру пункту 5.2.14 змінено, Зміна № 1)
5.2.15 АСРВНСО повинна отримувати від оператора АСРВНСО підтвердження прийняття сигналів про досягнення параметрами, які контролюються, докритичних та критичних значень, а також сигналів про спрацьовування ручних оповіщувачів. За відсутності такого підтвердження АСРВНСО повинна автоматично виконати інформування інших відповідальних посадових осіб.
(Пункт 5.2.15 змінено, Зміна № 1)
5.2.16 У разі отримання інформації про наявність ознак загрози виникнення НС оператор АСРВНСО повинен оперативно, в обмежений посадовою інструкцією час, який контролюється АСРВНСО, визначити наявність або відсутність загрози.
(Абревіатури пункту 5.2.16 змінено, Зміна № 1)
5.2.17 При визначенні оператором АСРВНСО наявності реальної загрози виникнення НС або факту виникнення НС АСРВНСО повинна здійснювати інформаційну підтримку дій з недопущення виникнення НС або локалізації та ліквідації НС у разі її виникнення.
(Абревіатури пункту 5.2.17 змінено, Зміна № 1)
5.2.18 Інформаційна підтримка дій повинна здійснюватись шляхом автоматизованого визначення та візуалізації певного сценарію розвитку НС. Сукупність усіх можливих сценаріїв розвитку НС зберігається у базі даних АРМ оператора АСРВНСО у вигляді електронних карток аварії, які містять інформацію з оперативної частини планів локалізації і ліквідації аварії.
(Абревіатуру пункту 5.2.18 змінено, Зміна № 1)
5.2.19 Сценарії розвитку НС повинні визначатись з урахуванням інформації, що надійшла до АСРВНСО від джерел первинної інформації, та додаткової інформації, яку вводить оператор АСРВНСО.
(Абревіатури пункту 5.2.19 змінено, Зміна № 1)
5.2.20 АСРВНСО повинна автоматично формувати та за командою оператора АСРВНСО передавати до АРС тривожне сповіщення щодо виявлення загрози або виникнення НС разом із ідентифікатором електронної картки аварії.
(Пункт 5.2.20 змінено, Зміна № 1)
5.2.21 АСРВНСО, у разі відсутності відповідного реагування оператора АСРВНСО на інформацію про наявність ознак загрози виникнення НС, повинна здійснювати автоматичне телефонне з’єднання з АРС, на яку відповідно до плану локалізації і ліквідації покладено оперативне реагування на НС, з подальшою передачею тривожного мовного повідомлення, що містить ідентифікатор електронної карти аварії.
(Пункт 5.2.21 змінено, Зміна № 1)
5.2.22
(Пункт 5.2.22 вилучено, Зміна № 1)
5.2.23 АСРВНСО повинна мати організаційно-технічні інтеграції з територіальними (загальнодержавними) системами централізованого оповіщення про загрозу або виникнення НС.
(Абревіатуру пункту 5.2.23 змінено, Зміна № 1)
5.3 Оповіщення про загрозу виникнення НС
5.3.1 На об'єктах, на яких зона ураження у разі виникнення НС не виходить за їх територію, а також у навчальних та лікувальних закладах, спортивних та торговельно-розважальних комплексах, вокзалах, зонах масового відпочинку, у складі АСРВНСО створюються об'єктові системи оповіщення відповідно до вимог ДБН В.2.5-56.
(Пункт 5.3.1 змінено, Зміна № 1)
5.3.2 На об'єктах, зона можливого ураження від яких у разі виникнення НС поширюється на населені пункти або території інших підприємств, установ і організацій, у складі АСРВНСО створюються локальні системи оповіщення.
У разі можливості транскордонного впливу аварії [2] транскордонне оповіщення здійснюється у цілодобовому режимі згідно із міжнародними договорами.
(Абревіатуру пункту 5.3.2 змінено, Зміна № 1)
5.3.3 Спеціальні системи оповіщення створюються на гідротехнічних спорудах і територіях, які потрапляють у зону катастрофічного затоплення внаслідок руйнування однієї або декількох гребель водосховищ, уздовж аміакопроводів, магістральних і відвідних нафто-, газопроводів та на атомних електростанціях і територіях у 30-км зоні навколо атомної електростанції (50-км зоні для Запорізької АЕС).
5.3.4 За командою оператора АСРВНСО повинна здійснювати оповіщення:
керівників та інших працівників об'єкта підвищеної небезпеки;
оперативних чергових аварійних служб, відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
керівників та інших відповідальних посадових осіб підприємств, установ, організацій і населення, що перебувають у межах зони можливого ураження (тільки для 5.3.2).
(Пункт 5.3.4 змінено, Зміна № 1)
5.3.5 Оповіщення здійснюється відповідно до Положення з організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту [1].
(Пункт 5.3.5 змінено, Зміна № 1)
5.3.6 Кінцеві технічні засоби інформування та оповіщення поділяють на:
акустичні;
візуальні.
5.3.7 До акустичних засобів інформування та оповіщення відносять: сирени, дзвінки, гучномовці. Використання сирен та дзвінків допускається лише у разі неможливості забезпечити за допомогою мовних засобів необхідний рівень звукового сигналу тривоги "Увага всім!".
5.3.8 Рівень звукового тиску сигналу тривоги "Увага всім!", що відтворюють акустичні оповіщувачі, повинен бути вищий на 15 дБА рівня шуму у прогнозованій зоні ураження, але не перевищувати 120 дБА в місцях перебування людей.
5.3.9 Рівень звукового тиску сигналів мовного оповіщення повинен бути не менше ніж на 15 дБА вище рівня постійного шуму та не менше ніж на 5 дБА вище рівня максимального шуму у будь-якій точці зони оповіщення.
5.3.10 Загальний рівень звукового тиску, отриманий у результаті складання шумів навколишнього середовища з акустичними сигналами від усіх працюючих технічних засобів оповіщення, не повинен перевищувати 120 дБА в будь-якій точці зони оповіщення.
5.3.11 Вимірювання рівнів звукового тиску виконується на висоті 1,5 м від рівня підлоги (у приміщенні) або ґрунту (на території) з використанням А-зваженого фільтра (дБА) з часовою характеристикою F (швидко).
5.3.12 У приміщеннях, де рівень постійного шуму перевищує 100 дБА, необхідно додатково встановлювати світлові оповіщувачі.
5.3.13 У приміщеннях, де персонал підприємства використовує шумозахисне спорядження для ослаблення рівня шуму навколишнього середовища, це ослаблення враховується згідно з технічними даними шумозахисного спорядження. Для компенсації рівня ослаблення необхідно відповідне збільшення рівня звукового тиску сигналу оповіщення. У цих зонах необхідно додатково встановлювати світлові оповіщувачі.
5.3.14 Якщо в одному приміщенні встановлено два або більше звукових оповіщувачів, їх сигнали повинні бути синхронними.
5.3.15 У приміщеннях, де рівень постійного шуму перевищує 105 дБА, необхідно використовувати лише візуальні оповіщувачі.
5.3.16 При розрахунку рівнів звукового тиску оповіщувачів та гучномовців необхідно враховувати, що різке збільшення рівня звукового тиску більше ніж на 30 дБА порівняно з рівнем постійного шуму навколишнього середовища може призвести до раптового та небезпечного переляку людей.
5.3.17 До візуальних засобів інформування і оповіщення відносять покажчики, світлові сигналізатори, інформаційні табло.
5.3.18 Візуальні засоби оповіщення повинні бути зблокованими з акустичними, крім випадку, де рівень постійного шуму перевищує 105 дБА.
5.3.19
(Пункт 5.3.19 вилучено, Зміна № 1)
5.4 Вимоги до сигналів оповіщення та інформування
5.4.1 Інформаційні сигнали використовуються для надання інформації про досягнення параметрами джерел небезпеки граничних значень: докритичного або критичного.
5.4.2 Сигнали оповіщення використовуються для надання інформації про загрозу або виникнення НС та керування евакуаційними заходами.
5.5 Застосування АСРВНСО для проведення та управління евакуацією людей
(Абревіатуру пункту 5.5 змінено, Зміна № 1)
5.5.1 У разі загрози або виникнення НС із зоною можливого ураження, яка не поширюється за межі виробничої дільниці, цеху, складу (рівень А) та (або) підприємства (рівень Б), управління евакуацією людей здійснюється за допомогою технічних засобів АСРВНСО відповідно до оперативної частини планів локалізації і ліквідації аварії [2] та відповідних наказів по підприємству.
(Абревіатуру пункту 5.5.1 змінено, Зміна № 1)
5.5.2 У разі загрози або виникнення НС із зоною можливого ураження, яка поширюється за межі території підприємства (рівень В), управління евакуацією людей здійснюється у відповідності з планами евакуації [5] за допомогою технічних засобів АСРВНСО, а також, за необхідності, технічних засобів територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення населення [1].
(Абревіатуру пункту 5.5.2 змінено, Зміна № 1)
5.5.3 Для забезпечення безперешкодного пересування людей під час евакуації необхідно забезпечити виконання вимог у 5.1.4.
5.6 Вимоги до електроживлення
5.6.1 Електроживлення АСРВНСО здійснюють за першою категорією від розподільних щитів підприємства.
(Абревіатуру пункту 5.6.1 змінено, Зміна № 1)
5.6.2 Для забезпечення електроживлення складових частин АСРВНСО під час відключення мереж електроживлення необхідно використовувати вбудовані або зовнішні джерела безперебійного живлення.
Як резервне джерело електроживлення, як правило, використовуються акумуляторні батареї.
(Абревіатуру пункту 5.6.2 змінено, Зміна № 1)
5.6.3 Джерела безперебійного електроживлення повинні забезпечувати безперебійну роботу технічних засобів АСРВНСО не менше ніж 24 год у черговому режимі та не менше ніж 1 год у режимі інформування та оповіщення.
(Абревіатуру пункту 5.6.3 змінено, Зміна № 1)
5.6.4 Інформація про стан всіх джерел електроживлення АСРВНСО (відключення мережі електроживлення, відмови працездатності джерела безперебійного електроживлення, зниження нижче норми заряду (ємності) акумуляторних батарей) повинна автоматично надходити до оператора.
(Абревіатуру пункту 5.6.4 змінено, Зміна № 1)
5.6.5 Апаратура й обладнання, що входять до складу АСРВНСО, повинні мати таке колірне оформлення:
червоний колір – світлові індикатори, що сповіщають про загрозу виникнення або виникнення НС, та світлові покажчики системи оповіщення персоналу;
жовтий колір – ручні оповіщувачі та пристрої дистанційного пуску технічних засобів оповіщення.
Інформаційні написи та позначки виконуються фарбою чорного кольору на жовтому фоні.
(Пункт 5.6.5 змінено, Зміна № 1)
Рисунок 1
(Рисунок 1 вилучено, Зміна № 1)
5.7 Склад АСРВНСО
(Абревіатуру пункту 5.7 змінено, Зміна № 1)
5.7.1 До складу АСРВНСО повинні входити:
пульти керування АСРВНСО (ПК);
пульти керування зональним оповіщенням (ПКЗО);
комунікаційні пристрої (КП);
пристрої оповіщення (ПО);
кінцеві технічні засоби інформування та оповіщення (КТЗІО);
канали зв'язку;
джерела первинної інформації.
(Абревіатури пункту 5.7.1 змінено, Зміна № 1)
5.7.2
(Абревіатури пункту 5.7.2 змінено, Зміна № 1)
5.7.2.1 Пульти керування АСРВНСО, що створюються на базі комп'ютерів, повинні виконувати такі функції:
1) інформувати оператора АСРВНСО стосовно досягнення граничних значень параметрами, що контролюють;
2) відображати на екрані план (схему) з місцем розташування відповідного ДПІ та одночасно відтворювати тривожний звуковий сигнал;
3) приймати від оператора АСРВНСО підтвердження отримання інформації;
4) здійснювати інформаційну підтримку дій оператора у разі наявності на об'єкті загрози або виникнення НС, відображаючи при цьому на екрані відповідні картки аварії, які визначають на підставі отриманих від ДПІ даних та необхідної додаткової інформації, що вводить оператор;
5) за командою оператора АСРВНСО формувати для передавання до АРС сповіщення про загрозу виникнення НС разом з ідентифікатором картки об'єкта та ідентифікатором картки можливої аварії;
6) за командою оператора АСРВНСО формувати для передавання до АРС сповіщення про виникнення НС разом з ідентифікатором картки об'єкта та ідентифікатором картки аварії, що сталася;
7) автоматично формувати (у разі відсутності реагування оператора на сигнали про досягнення параметрами критичних значень або спрацювання ручних сповіщувачів) та передавати до АРС відповідне сповіщення разом з ідентифікаторами картки об'єкта та картки аварії за найгіршим сценарієм розвитку НС;
8) за командою оператора АСРВНСО чи автоматично (у разі відсутності реагування оператора) здійснювати:
оповіщення керівників та інших працівників об'єкта;
оповіщення оперативних чергових аварійних служб, відповідних територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, територіальних органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування;
оповіщення керівників та інших відповідальних посадових осіб підприємств, установ, організацій за командою оператора;
контроль працездатності складових АСРВНСО та каналів зв'язку;
реєстрацію в архівному журналі інформації, що надходить від складових АСРВНСО та щодо дій оператора АСРВНСО із зазначенням дати та часу реєстрації;
оповіщення населення, що перебуває у межах зони можливого ураження, яке здійснюється АСРВНСО за правилами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та покладається на органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання [1].
(Пункт 5.7.2.1 змінено, Зміна № 1)
5.7.2.2 Для об'єктів, на яких можливий лише один сценарій розвитку НС, у складі АСРВНСО застосовуються пульти керування без використання комп'ютера, які забезпечують виконання таких функцій:
отримання від комунікаційного пристрою інформації щодо досягнення докритичних та критичних значень параметрів, які контролюють, або спрацювання ручних оповіщувачів;
оперативне доведення оператору АСРВНСО отриманої інформації за допомогою світлових та звукових індикаторів, відповідних мовних повідомлень та (або) інформаційних табло;
прийняття від оператора АСРВНСО підтвердження щодо отримання інформації;
передачу на комунікаційний пристрій команди на формування сповіщення щодо відсутності загрози або виникнення НС для передавання до ПЦМ;
передачу на комунікаційний пристрій команди на формування сповіщення щодо загрози виникнення НС для передавання до ПЦМ;
передачу на комунікаційний пристрій команди на формування сповіщення щодо виникнення НС для передавання до ПЦМ;
передачу на комунікаційний пристрій команди на формування сповіщення щодо відсутності реагування оператора для передавання до ПЦМ;
передачу на комунікаційний пристрій команди щодо автоматичного включення зонального оповіщення у разі відсутності реагування оператора АСРВНСО на вхідні сигнали;
трансляцію оперативних мовних повідомлень через пристрої оповіщення.
(Пункт 5.7.2.2 змінено, Зміна № 1)
5.7.2.3 У разі відсутності зв'язку з будь-яким компонентом АСРВНСО протягом певного часу, але не більше ніж 300 с, пульт керування повинен інформувати про це оператора.
(Абревіатуру пункту 5.7.2.3 змінено, Зміна № 1)
5.7.2.4 Пульти керування з використанням комп'ютера повинні обробляти не менше ніж 1000 значень параметрів.
5.7.2.5 Пульти керування без використання комп'ютера повинні інформувати оператора про досягнення докритичних і критичних значень не менше ніж 32 параметрів, що контролюють.
5.7.2.6 Пульти керування зональним оповіщенням повинні забезпечувати виконання таких функцій:
формування та передавання на пристрій оповіщення команди про включення (відключення) зонального оповіщення;
передавання до пристрою оповіщення оперативних мовних повідомлень.
5.7.3
5.7.3.1 Комунікаційні пристрої повинні забезпечувати виконання таких функцій:
самодіагностування працездатності;
отримання даних від ДПІ щодо поточного стану джерел техногенної та (або) природної небезпеки;
обробку отриманої інформації;
інформування респондентів щодо результатів оброблення інформації;
прийняття та виконання команд, що надходять від пульту керування АСРВНСО;
формування архівного журналу.
Допускається виконання комунікаційними пристроями функції безпосереднього включення (відключення) звукових, світлових оповіщувачів та інформаційних табло.
(Абревіатуру пункту 5.7.3.1 змінено, Зміна № 1)
5.7.3.2 Самодіагностування працездатності комунікаційного пристрою охоплює контролювання:
працездатності складових частин комунікаційного пристрою, у тому числі каналоутворюючих;
значень параметрів джерел електроживлення;
перемикання електроживлення з основного джерела на резервне і навпаки; несанкціонованого доступу до комунікаційного пристрою.
5.7.3.3 Отримання даних від ДПІ повинно охоплювати:
а) приймання даних у вигляді аналогових, дискретних чи кодованих сигналів, які містять інформацію про поточне значення параметрів, що контролюють, та (або) досягнення ними граничних значень, а також інформації стосовно спрацювання ручних оповіщувачів;
б) приймання від ДПІ сповіщень щодо втрати (відновлення) їх працездатності;
в) визначення працездатності каналів зв'язку з ДПІ.
5.7.3.4 Оброблення інформації комунікаційним пристроєм повинно охоплювати:
а) формування відповідних сповіщень про виявлення порушень працездатності комунікаційного пристрою згідно з 5.7.3.2;
б) формування відповідних сповіщень у разі отримання від ДПІ інформації щодо досягнення граничних значень параметрів, які контролюють;
в) порівняння отриманих від ДПІ поточних значень параметрів, що контролюють, зі заздалегідь встановленими граничними значеннями та формування, у разі їх досягнення, відповідних сповіщень;
г) формування відповідних сповіщень у разі:
порушення (відновлення) зв'язку з ДПІ;
відмови (відновлення) працездатності ДПІ;
д) блокування формування сповіщень у разі відмови ДПІ або порушеннях зв'язку з ним згідно з 5.7.3.3, б) – 5.7.3.3, в).
5.7.3.5 Інформування щодо результатів оброблення інформації повинно охоплювати:
а) автоматичне інформування згідно з 5.7.3.4, б) – 5.7.3.4, в) таких респондентів:
персоналу цеху, виробничої дільниці, складу, відповідального за нормальні умови функціонування технологічного обладнання;
оператора пульта керування;
б) автоматичне інформування згідно з 5.7.3.4, а) та 5.7.3.4, г) оператора АСРВНСО та ПЦМ. Автоматичне інформування виконують до отримання підтвердження факту їх приймання або протягом заздалегідь встановленого часу оповіщення.
(Пункт 5.7.3.5 змінено, Зміна № 1)
5.7.3.6 Інформування працівників об'єкта здійснюють так:
формують і передають на пристрій оповіщення команди про включення трансляції технічними засобами зонального оповіщення інформаційних ЗПМП, що зберігаються в його енергонезалежній пам'яті. ЗПМП повинні містити інформацію щодо конкретного місця виникнення події та її характеру з мовним повідомленням про дії працівників;
формують та передають на пристрій оповіщення команди про включення звукових, світлових оповіщувачів, інформаційних табло;
автододзвоном на стаціонарні та (або) мобільні телефонні термінали з наступним відтворенням відповідного ЗПМП (виконують до отримання підтвердження респондентом факту їх приймання або протягом заздалегідь встановленого часу оповіщення).
5.7.3.7 Інформування оператора АСРВНСО здійснюють передаванням відповідних кодованих сигналів, які ідентифікують місце виникнення події та її характер (виконують до отримання підтвердження респондентом факту їх приймання або протягом заздалегідь встановленого часу оповіщення).
(Абревіатуру пункту 5.7.3.7 змінено, Зміна № 1)
5.7.3.8 Номери телефонів респондентів та ЗПМП, які визначають для кожної ситуації, повинні зберігатися в енергонезалежній пам'яті комунікаційного пристрою.
5.7.3.9 Комунікаційний пристрій повинен забезпечувати можливість інформування не менше ніж 16 респондентів.
5.7.3.10 Комунікаційний пристрій повинен зберігати два телефонних номери кожного респондента.
5.7.3.11 Сумарна тривалість ЗПМП, що зберігається в комунікаційному пристрої, повинна бути не менше ніж 4 хв.
5.7.3.12 Архівний журнал, що сформований в енергонезалежній пам'яті комунікаційного пристрою, повинен бути захищений від коригування.
5.7.3.13 В архівному журналі реєструють таку інформацію з зазначенням дати та часу її надходження:
поточне значення параметрів, які надходять із заздалегідь встановленою періодичністю;
результат оброблення даних згідно з 5.7.3.4, а) – 5.7.3.4, г);
зміни конфігураційних параметрів комунікаційного пристрою;
факт виконання (невиконання) команди на включення звукових, світлових оповіщувачів та (або) інформаційних табло;
факт отримання (неотримання) підтвердження респондентами прийому сповіщень від комунікаційного пристрою протягом заданого інтервалу часу.
5.7.3.14 Енергонезалежна пам'ять комунікаційного пристрою повинна мати ємність, достатню для зберігання не менше ніж 10 000 записів.
5.7.3.15 Період зберігання комунікаційним пристроєм значень по кожному параметру, що контролюють, повинен встановлюватися автоматично або дистанційно.
5.7.3.16 Комунікаційний пристрій забезпечує прийняття та виконання таких команд:
передачу інформації стосовно подій, що зберігаються в архівному журналі;
зміну конфігураційних параметрів комунікаційного пристрою;
синхронізацію системного годинника комунікаційного пристрою.
5.7.3.17 Комунікаційний пристрій формує для передавання до ПК відповідні сповіщення щодо:
відсутності загрози або виникнення НС разом з ідентифікатором картки об'єкта;
наявності загрози виникнення НС разом з ідентифікаторами картки об'єкта та картки можливої аварії;
виникнення НС разом з ідентифікаторами картки об'єкта та картки аварії;
відсутності реагування оператора на вхідні сигнали протягом визначеного часу разом з ідентифікаторами картки об'єкта та картки аварії з найгіршим сценарієм розвитку НС.
(Пункт 5.7.3.17 змінено, Зміна № 1)
5.7.3.18 Комунікаційний пристрій повинен здійснювати контроль достатньої для визначення можливості виникнення НС кількості параметрів джерел техногенної та (або) природної небезпеки.
5.7.4
5.7.4.1 Пристрої оповіщення повинні виконувати такі функції:
зберігати в енергонезалежній пам'яті інформаційні та тривожні ЗПМП;
приймати від комунікаційного пристрою та пульта керування зональним оповіщенням кодовані сигнали (команди) управління інформуванням та зональним оповіщенням;
приймати кодовані сигнали (команди) управління об'єктовим або локальним оповіщенням з пультів керування АСРВНСО та з автоматизованого робочого місця чергового служби з питань цивільного захисту Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення);
транслювати через мовні оповіщувачі інформаційні та тривожні ЗПМП, що зберігаються в пристрої оповіщення;
транслювати через мовні оповіщувачі інформаційні та тривожні ЗПМП, які надходять з пульта керування АСРВНСО та з автоматизованого робочого місця чергового служби з питань цивільного захисту в Автономній Республіці Крим, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях (територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення);
транслювати через мовні оповіщувачі оперативні мовні повідомлення, що надходять з мікрофону пульта керування АСРВНСО, пульта керування зональним оповіщенням, автоматизованого робочого місця чергового служби з питань цивільного захисту в Автономній Республіці Крим, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях (територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення);
включати (відключати) звукові та (або) світлові оповіщувачі та інформаційні табло за командами, які надходять від комунікаційного пристрою, пульта керування АСРВНСО, пульта керування зональним оповіщенням, автоматизованого робочого місця чергового служби з питань цивільного захисту в Автономній Республіці Крим, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях (територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення);
діагностувати працездатність складових частин пристрою оповіщення і передавати на пульт керування АСРВНСО та пульт технічного обслуговування відповідну інформацію щодо відмов (відновлення) працездатності, несанкціонованого доступу до пристрою оповіщення та переходу електроживлення від основного джерела на резервне і навпаки.
(Абревіатури пункту 5.7.4.1 змінено, Зміна № 1)
5.7.4.2 Тривалість ЗПМП, що зберігаються в енергонезалежній пам'яті пристрою оповіщення, повинна бути не менше ніж 8 хв.
5.7.4.3 Енергонезалежна пам'ять пристрою оповіщення повинна зберігати не менше ніж 10 повідомлень.
5.7.4.4 Інтервал часу між повторенням трансляції ЗПМП не повинен бути більше ніж 30 с.
5.7.4.5 Трансляція тривожних ЗПМП повинна починатись з сигналу сирени "Увага всім!" тривалістю не менше ніж 10 с.
5.7.4.6 Трансляція інформаційних ЗПМП повинна починатись без сигналу сирени "Увага всім!".
5.7.4.7 До складу пристрою оповіщення повинно входити не менше двох підсилювачів низької частоти з номінальною вихідною напругою 30 В або 100 В та потужністю не менше ніж 50 ВА кожний.
5.7.4.8 Споживана потужність пристрою оповіщення у режимі очікування повинна бути не більше ніж 50 ВА.
5.7.5
5.7.5.1 Канали зв'язку між АСРВНСО, їх складовими та суміжними системами організовують з урахуванням забезпечення їх функціонування протягом часу, необхідного для виявлення НС, інформування та оповіщення, вжиття невідкладних заходів щодо ліквідування НС та їх наслідків, перш за все – евакуювання людей із зони НС.
(Абревіатуру пункту 5.7.5.1 змінено, Зміна № 1)
5.7.5.2 Для інформаційного обміну із суміжними системами використовують не менше ніж два канали зв'язку.
5.7.5.3 Для забезпечення надійного функціонування АСРВНСО необхідно безперервно контролювати працездатність каналів зв'язку між складовими АСРВНСО та із суміжними системами, а також передбачити їх дублювання.
(Абревіатуру пункту 5.7.5.3 змінено, Зміна № 1)
5.8 Проектування автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення
5.8.1 Стадійність проектування АСРВНСО визначається відповідно до ДБН А.2.2-3.
(Абревіатуру пункту 5.8.1 змінено, Зміна № 1)
5.8.2 Коли проектування АСРВНСО виконується окремим розділом загального проекту будівництва об'єкта, його стадійність визначається стадійністю загального проекту.
(Абревіатуру пункту 5.8.2 змінено, Зміна № 1)
5.8.3 Розроблена проектна документація у повному обсязі передається замовнику у вигляді та кількості, визначених ДБН А.2.2-3.
5.8.4 При застосуванні устаткування індивідуального виготовлення, включаючи нетипове і не стандартизоване, у відповідних розділах проекту необхідно визначити вихідні вимоги на розроблення цього устаткування.
5.8.5 Під час проектування необхідно застосовувати відповідну інформацію про наявність ідентичних розробок АСРВНСО, положення, правила, норми, типові матеріали, технологічні карти, що не суперечать вимогам цього ДБН. Особливу відповідальність несе проектувальник об'єктів, розташованих у межах щільної міської забудови.
(Абревіатуру пункту 5.8.5 змінено, Зміна № 1)
5.8.6 Кошторисна документація АСРВНСО обчислюється за нормативами з ціноутворення.
(Абревіатуру пункту 5.8.6 змінено, Зміна № 1)
5.9 Монтування автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення
5.9.1 Монтування АСРВНСО виконується на підставі затвердженої проектної документації та технічної документації підприємств-виробників з урахуванням вимог норм із монтажу систем автоматизації, протипожежного захисту, інших норм та нормативно-правових актів.
(Абревіатуру пункту 5.9.1 змінено, Зміна № 1)
5.9.2 Для забезпечення готовності об'єкта до проведення монтажних робіт замовником повинно бути виконано:
підготовка місць, де будуть проводитись роботи, з оформленням акта готовності об'єкта до виконання монтажних робіт;
надання комплекту проектної документації на виконання робіт;
підготовка приміщень для зберігання та монтажу технічних засобів АСРВНСО, а також зберігання інструменту, особистих речей монтажників;
перевірка технічного стану передбачених проектною документацією існуючих на об'єктах контрольно-вимірювальних приладів або систем, які будуть використані як джерела первинної інформації у складі АСРВНСО;
передача технічної документації щодо наявності передбачених проектною документацією мереж зв'язку та сумісних систем;
перевірка технічного стану передбачених проектом існуючих каналів зв'язку, які будуть використовуватись для передачі інформації від АСРВНСО та наявної можливості підключення до них.
(Абревіатури пункту 5.9.2 змінено, Зміна № 1)
5.9.3 Забезпечення замовником організаційної готовності об'єкта повинно передбачати такі основні заходи:
укомплектування штатів відповідних підрозділів, які беруть участь у забезпеченні функціонування АСРВНСО;
розроблення організаційно-розпорядчої документації і забезпечення нею підрозділів, які братимуть безпосередню участь в експлуатації АСРВНСО.
(Абревіатури пункту 5.9.3 змінено, Зміна № 1)
5.9.4 У ході виконання монтажних робіт необхідно:
виконувати вимоги чинного законодавства, правил техніки безпеки і охорони праці, пожежної безпеки, екологічної і радіаційної безпеки;
забезпечити повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, що передбачена чинними будівельними нормами, і здати її замовнику;
вести журнал виконання робіт та виконавчу документацію згідно з положеннями ДБН А.3.1-5;
призупинити виконання монтажних робіт і письмово попередити про це замовника при виявленні у проектній документації прорахунків та недоліків;
здати змонтовану АСРВНСО відповідним представникам замовника;
після виконання пусконалагоджувальних робіт та дослідної експлуатації оформити і передати замовнику технічну документацію, у тому числі на встановлені програмні та технічні засоби.
(Абревіатуру пункту 5.9.4 змінено, Зміна № 1)
5.9.5 Прилади, кабелі і технічні засоби автоматизації передаються в монтаж тільки згідно з актом їх перевірки.
5.9.6 Прилади і технічні засоби автоматизації, які розукомплектовані, без технічної документації (паспорти, свідоцтва), зі змінами, не відображеними в технічних умовах, для проведення перевірки не приймаються.
5.10
(Підрозділ 5.10 вилучено, Зміна № 1)
5.11
(Підрозділ 5.11 вилучено, Зміна № 1)
6 ВЗАЄМОДІЯ АСРВНСО З ІНШИМИ СИСТЕМАМИ, ЯКІ НЕ ВХОДЯТЬ ДО ЇЇ СКЛАДУ
(Абревіатуру розділу 6 змінено, Зміна № 1)
6.1 Галузь застосування
6.1.1 Взаємодія АСРВНСО з іншими системами та устаткуванням, що не входять до складу АСРВНСО, але пов'язані із забезпеченням безпеки людей на об'єкті при виникненні НС, а також з локалізацією/ліквідацією надзвичайних ситуацій на ранній стадії, забезпечує координацію управління, контроль, сигналізацію та електрокерування роботою цих систем та устаткування.
(Абревіатуру пункту 6.1.1 змінено, Зміна № 1)
6.1.2 Управління системами та устаткуванням, що не входять до складу АСРВНСО, але пов'язані із забезпеченням безпеки людей на об'єкті, здійснюється відповідно до ДБН В.2.5-56.
(Абревіатуру пункту 6.1.2 змінено, Зміна № 1)
6.1.3 Системи автоматичного пожежогасіння та системи автоматичної пожежної сигналізації не входять до суміжних систем.
6.2 Пульт керування суміжними системами та УЛНСРС
6.2.1 Пульт керування суміжними системами та УЛНСРС (далі – ПК СС та УЛНСРС) повинен розміщуватись у приміщенні оперативного чергового персоналу.
6.2.2 ПК СС та УЛНСРС забезпечує:
а) інтеграцію суміжних систем та УЛНСРС;
б) графічне та текстове відображення інформації стану та зміни режимів роботи суміжних систем та УЛНСРС;
в) дистанційне управління та моніторинг усіх необхідних функцій суміжних систем та УЛНСРС тільки через застосовані на об'єкті приймально-контрольні прилади та обладнання суміжних систем та УЛНСРС;
г) документування і реєстрацію усіх подій та ситуацій, які виникають у суміжних системах та УЛНСРС;
д) розмежування доступу до програмних комплексів як мінімум на три рівні:
оперативно-черговий персонал;
обслуговуючий персонал;
адміністратор системи.
Розмежування, як правило, виконується програмним: паролі, рівні доступу, інше та/або апаратним шляхом: зчитувачі, ключі, їх комбінації тощо.
6.2.3 ПК СС та УЛНСРС не повинні включати в себе програмно-апаратні засоби, що надають можливість віддаленого (дистанційного) доступу до системи/систем з метою зміни запрограмованих параметрів.
6.2.4 До складу ПК СС та УЛНСРС, як правило, повинні входити:
а) автоматизоване робоче місце/місця (далі – АРМ) оперативного чергового персоналу з техногенної безпеки об'єкта та станція візуалізації;
б) сервер (сервери) вводу-виводу інформаційних потоків;
в) програмні комплекси забезпечення функціонування (спеціалізоване програмне забезпечення);
г) мережа та устаткування збору та передачі інформації від ПК СС ТА УЛНСРС.
6.2.5 За ступенем забезпечення надійності електропостачання електроприймальники ПК СС та УЛНСРС належить відносити до І категорії згідно з вимогами ПУЕ:2006 Для забезпечення стабільності роботи обладнання ПК СС та УЛНСРС під час переключення вводів електропостачання підключення обладнання слід виконувати через пристрій, який унеможливлює хибну тривогу.
(Пункт 6.2.5 змінено, Зміна № 1)
6.2.6 При проектуванні ПК СС та УЛНСРС об'єкта слід передбачати його інтеграцію з автоматизованою системою моніторингу та управління (далі – АСМУ). При цій інтеграції для здійснення моніторингу та передачі інформації щодо систем техногенного захисту слід використовувати програмне забезпечення інтегрованої системи АСМУ або відкритий стандартизований інтерфейс.
6.3 Вимоги до систем, які не входять до складу АСРВНСО
(Абревіатуру пункту 6.3 змінено, Зміна № 1)
6.3.1
У приміщенні чергового персоналу повинна бути світлова сигналізація про режим НС.
6.3.2
У приміщенні чергового персоналу повинна бути світлова сигналізація про відключення (загальний сигнал).
6.3.3
У приміщенні чергового персоналу повинна бути світлова сигналізація (з розшифруванням щодо розташування) про розблокування дверей евакуювальних виходів, що контролюються системою контролю доступу.
7 УСТАНОВКИ ЛОКАЛІЗАЦІЇ/ЛІКВІДАЦІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА РАННІЙ СТАДІЇ
7.1 Галузь застосування
Установки локалізації/ліквідації надзвичайних ситуацій на ранній стадії (УЛНСРС) застосовуються для усунення передумов можливості виникнення аварії на стадії аварійної ситуації.
7.2 Загальні вимоги
7.2.1 УЛНСРС поділяються за конструктивним виконанням, характером впливу на аварійну ситуацію та способом ліквідації.
7.2.2 Способи ліквідації надзвичайних ситуацій на ранній стадії:
а) подача рідин (води, нейтралізуючих розчинів, водяних емульсій);
б) засипка твердими сипкими нейтралізуючими речовинами;
в) покриття полімерними плівками шляхом розпилення або шаром піни;
г) видалення з об'єму приміщення газопароповітряних сумішей;
д) розбавлення небезпечних газоповітряних сумішей інертними газами;
е) відкачування пролитих небезпечних рідин;
ж) створення надлишкового тиску у суміжних приміщеннях;
з) інші способи залежно від технологічних процесів і властивостей речовин та матеріалів.
7.2.3 УЛНСРС повинні забезпечити:
а) роботу упродовж часу, необхідного для локалізації/ліквідації аварійної ситуації;
б) інтенсивність подачі нейтралізуючих розчинів, полімерних матеріалів, піни, емульсій та їх концентрацію;
в) необхідну кратність обміну повітря у приміщенні.
7.2.4 Запуск УЛНСРС при досягненні критичних показників параметрів має здійснюватись вручну або автоматично залежно від особливостей технологічних процесів виробництва.
7.2.5 Пристрої дистанційного пуску УЛНСРС мають бути розміщені у приміщенні диспетчерської та перед входом у приміщення, де встановлена УЛНСРС, і бути захищені від несанкціонованого включення.
7.2.6 Якщо способи локалізації/ліквідації надзвичайних ситуацій згідно з 7.2.2 комбіновані, їх запуск повинен здійснюватись від одного пристрою пуску.
7.2.7 Біля входу до приміщення та у приміщенні, де встановлена УЛНСРС, повинна бути передбачена світлова та звукова сигналізація про спрацювання системи.
7.2.8 Сигнал про спрацювання УЛНСРС повинен надходити до оператора.
7.2.9 УЛНСРС повинна бути облаштована засобами звукового та світлового оповіщення про своє спрацювання (у тому числі біля входу до приміщення, де встановлена УЛНСРС).
7.3 Проектування установок локалізації/ ліквідації надзвичайних ситуацій на ранній стадії
7.3.1 Стадійність проектування УЛНСРС визначається відповідно до ДБН А.2.2-3.
(Пункт 7.3.1 змінено, Зміна № 1)
7.3.2 Коли проектування УЛНСРС виконується окремим розділом загального проекту будівництва об'єкта, його стадійність визначається стадійністю загального проекту.
7.3.3 Необхідність застосування установок локалізації/ліквідації надзвичайних ситуацій на ранній стадії та вибір способу повинна обумовлюватись особливостями небезпеки технологічного процесу, швидкістю створення небезпечної ситуації та визначатися правилами [9].
7.3.4 Конструктивні рішення УЛНСРС повинні відповідати вимогам категорії виконання щодо стійкості до кліматичного впливу, сейсмічності та вібрації, особливостей будівельних конструкцій об'єктів, що захищаються, можливості взаємодії з технологічною автоматикою об'єкта, що захищається.
7.3.5 Виконання електрообладнання, що входить до складу УЛНСРС, повинно відповідати вимогам експлуатації та категорії пожежовибухонебезпеки приміщення, що захищається, та агресивності оточуючого середовища.
7.4 Монтування установок локалізації/ліквідації надзвичайних ситуацій на ранній стадії
7.4.1 Монтування установок локалізації/ліквідації надзвичайних ситуацій на ранній стадії виконується на підставі затвердженої проектної документації з урахуванням вимог ДБН В.2.5-56, інших нормативних та нормативно-правових актів.
(Пункт 7.4.1 змінено, Зміна № 1)
Рисунок -
(Рисунок 2 вилучено, Зміна № 1)
8
(Розділ 8 вилучено, Зміна № 1)
ДОДАТОК А
(довідковий)
А.1 Склад АСРВНСО:
комунікаційні пристрої;
пульт керування;
пристрої оповіщення;
кінцеві технічні засоби інформування та оповіщення;
пульти керування зональним оповіщенням;
джерела первинної інформації.
(Абревіатуру пункту А.1 змінено, Зміна № 1)
А.2 Склад засобів диспетчеризації та автоматизації:
автоматизоване робоче місце/місця оператора (чергового персоналу);
сервер (сервери) вводу-виводу інформаційних потоків;
мережа та устаткування збору та передачі інформації від ПК СС та УЛНСРС.
А.3 Склад установок локалізації/ліквідації надзвичайних ситуацій на ранній стадії:
пульт керування;
комунікаційний пристрій;
джерела первинної інформації;
пристрої оповіщення;
установки локалізації/ліквідації надзвичайних ситуацій на ранній стадії.
А.4
(Пункт А.4 вилучено, Зміна № 1)
ДОДАТОК Б
(обов'язковий)
1 Картка аварії містить таку інформацію:
а) первинна інформація про НС:
опис НС (пожежа, викид хімічнонебезпечної речовини, вибух);
місце (об'єкт), де виникла НС (назва підприємства, цеху, дільниці);
категорія небезпеки об'єкта;
географічні координати місця виникнення НС;
фізична адреса підприємства;
б) джерела та види небезпеки, можливі рівні НС;
в) ситуаційний план знаходження об'єкта на місцевості із зазначенням місць розташування аварійно-рятувальних формувань та маршрутів їх руху;
г) ситуаційний план розташування об'єкта із зазначеною зоною ймовірного ураження небезпечними хімічними речовинами, вибуховою хвилею або тепловим випромінюванням та очікувані втрати населення;
д) план або фрагмент плану об'єкта із зазначенням:
місць розташування аварійного устаткування або комунікацій (для аварій, що виникли на відкритому майданчику), або місць розташування будівлі, споруди, де знаходиться аварійне устаткування або комунікації (для аварій, що виникли у приміщенні);
місць під'їзду, установлення та маневрування спеціальної техніки другого ешелону служби 112 (служб 101, 102, 103, 104);
місць забезпечення спецтехніки водою;
маршрутів виходу працівників із небезпечної зони;
безпечних місць зібрання працівників (будівля, поверх, приміщення);
основного та резервного місць розташування штабу із ліквідації НС (будівля, захисна споруда, поверх, приміщення);
місць розташування та характеристики захисних споруд (сховищ) цивільного захисту;
місць розташування запасів небезпечних речовин, їх назви та кількості, умов зберігання (приміщення, відкритий склад, тара, ємності);
місць розташування запасів засобів індивідуального захисту, інструментів, матеріалів (будівля, поверх, приміщення; їх перелік та кількість);
е) фрагмент плану об'єкта або план (фрагмент плану) виробничого приміщення, де сталася аварія, із зазначенням:
місця розташування устаткування або комунікацій, на яких сталася аварія;
місця розташування пожежних гідрантів, кранів, сухотрубів;
місця розташування приладів керування електроустаткуванням, систем примусової вентиляції (будівля, поверх, приміщення, будівельні осі, їх рисунки або фотографії);
місця розташування запірної арматури, яку необхідно відкривати або закривати під час локалізування та (або) ліквідування аварії і яка знаходиться у небезпечній зоні (будівля, поверх, приміщення, назва та номер позиції трубопроводу, назва продукту в трубопроводі, будівельні осі, їх розташування, рисунки або фотографії);
ж) технологічної схеми аварійного блока із зазначенням запірної арматури, яку необхідно відкривати або закривати під час локалізування та (або) ліквідування аварії, та короткий опис дій щодо припинення аварійного витоку.
2 Залежно від типу НС картки аварії містять плани місцевості та (або) населеного пункту із зазначенням:
зони ймовірного ураження;
зони зсуву, провалу;
зони сходження лавини, селевого потоку;
зруйнованих (пошкоджених) будівель та споруд з покрівлями великої площі;
зони можливого затоплення та переліку населених пунктів, що потрапили у зону затоплення;
маршрутів руху аварійно-рятувальних формувань та населення, що евакуюють.
Як правило, картку аварії складає проектувальник за даними керівника (власника) об'єкта.
ДОДАТОК В
(довідковий)
В.1 Склад інформаційного забезпечення АСРВНСО рекомендується визначати для різних режимів функціонування об'єкта та для оперативного виконання системою всіх автоматизованих функцій (додаток Г).
(Абревіатуру пункту В.1 змінено, Зміна № 1)
В.2 Основою інформаційного забезпечення АСРВНСО є структуровані дані щодо можливих сценаріїв виникнення та розвитку НС, які зберігаються в базі даних комп'ютера у вигляді окремих масивів – електронних карток аварій, кожна з яких має свій ідентифікаційний код.
Електронні картки аварій містять первинну інформацію, достатню для оперативного прийняття управлінських рішень щодо запобігання НС або здійснення ефективних дій щодо ліквідування НС та їх наслідків. Зміст інформації, що подають в електронних картах аварії, наведено у додатку Б.
(Абревіатуру пункту В.2 змінено, Зміна № 1)
В.3 Інформаційне забезпечення АСРВНСО рекомендується узгоджувати з інформаційним забезпеченням суміжних систем за змістом, системою кодування електронних карток, методами адресації, форматами даних та формою надання інформації.
(Абревіатуру пункту В.3 змінено, Зміна № 1)
В.4 Форми документів та відеокадрів, що вводять, виводять або коригують через термінали АСРВНСО, рекомендується узгоджувати з відповідними характеристиками терміналів.
(Абревіатуру пункту В.4 змінено, Зміна № 1)
В.5 Сукупність інформаційних масивів рекомендується організовувати у вигляді баз даних на машинних носіях.
У АСРВНСО рекомендується передбачати необхідні заходи щодо контролювання та оновлення даних в інформаційних масивах, відновлення масивів після відмови будь-яких технічних засобів АСРВНСО, а також контролювання ідентичності однойменної інформації у базах даних.
(Абревіатуру пункту В.5 змінено, Зміна № 1)
ДОДАТОК Г
(довідковий)
Таблиця Г.1 Функціонування АСРВНСО на об'єкті за нормальних умов та у разі виникнення аварійної ситуації
Таблиця Г.2 Функціонування АСРВНСО на об'єкті в умовах аварійної ситуації та аварійної обстановки, що загрожує виникненням НС
Таблиця Г.3 Функціонування АСРВНСО на об'єкті в умовах НС
ДОДАТОК Д
(Додаток Д вилучено, Зміна № 1)
ДОДАТОК Е
(Додаток Е вилучено, Зміна № 1)
ДОДАТОК Ж
(Додаток Ж вилучено, Зміна № 1)
ДОДАТОК И
(довідковий)
1 Кодекс цивільного захисту України
2 Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"
3 Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. № 175 "Про затвердження методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру"
4 Постанова Кабінету Міністрів України "Про ідентифікацію і декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" від 11.07.2002 р. № 956
5 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" від 26.10.2001 р. № 1432
6 ДК 019:2010 Національний класифікатор України. Класифікатор надзвичайних ситуацій
7 Постанова Кабінету Міністрів України "Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями" від 24.03.2004 р. № 368
8 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" від 28.08.2013 р. № 808
9 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях" від 15.02.1999 р. № 192
10 Наказ МНС України від 06.11.2003 N 425 "Про затвердження Положення про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів", зареєстрований в Мін'юсті 26.12.2003 р. за № 1238/8559
11 Наказ МНС України від 15.06.2006р. № 288 "Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення", зареєстрований в Мін'юсті 05.07.2006 р. за № 785/12659
12 СОУ МНС 75.2-00013528-003:2001 "Безпека у надзвичайних ситуаціях. Автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення"
13 ДСТУ 2156-93 Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення
14 СТУ 2226-93 Автоматизовані системи. Терміни та визачення
15 ДСТУ 3891-99 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять
16 ДСТУ 4933:2008 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Техногенні надзвичайні ситуації. Терміни та визначення основних понять
17 ДСТУ 7136:2009 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Моніторинг потенційно небезпечних об'єктів. Порядок проведення
18 ДСТУ 2941-94 Розроблення систем. Терміни та визначення
19 ДСТУ prEN 50136-1-1:2004 Системи тривожної сигналізації. Системи передавання тривожних сповіщень та устаткування. Частина 3
20 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації
21 ДСТУ Б А.2.4-5:2009 СПБД. Загальні положення
22 ДСТУ-Н Б В.2.5-37:2008 Настанова з проектування, монтування та експлуатації автоматизованих систем моніторингу та управління будівлями і спорудами
23 ДСТУ-П CLC/TS 50136-4:2004 Системи тривожної сигналізації. Системи передавання тривожних сповіщень та устаткування. Частина 4
24 ГОСТ 27.003-90 Надежность в технике. Состав и общие правила задания требований по надежности (Надійність техніки. Склад та загальні правила задання вимог щодо надійності)
25 ГОСТ 12997-84 Изделия ГСП. Общие технические условия (Вироби ДСП. Загальні технічні умови)
26 ГОСТ 34.601-90 Автоматизированные системы. Стадии образования (Автоматизовані системи. Стадії створення)
27 ГОСТ 34.003-90 Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Термины и определения (Комплекс стандартів на автоматизовані системи. Терміни і визначення).
Ключові слова: автоматизовані системи, оповіщення населення, надзвичайні ситуації, загроза виникнення, потенційно небезпечні об’єкти.
(Ключові слова змінено, Зміна № 1)
