Електронна версія документа
*Електронна версія документа носить довідковий характер
Ці Норми поширюються на проектування та будівництво нових і реконструкцію існуючих приміщень*) режимно-секретних органів, секретних архівів та бібліотек, секретних бюро (груп) , відділі (бюро) технічної докуменації, спеціальних сховищ секретних документів, а також приміщень, в яких ведуться роботи з секретними документами і в неробочий час зберігаються секретні документи.
Вимоги цих Норм обов’язкові для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування, які організують і здійснюють проектування, будівництво та реконструкцію режимних приміщень на території України.
У додатку А наведений перелік нормативних документів, посилання на які є в цих нормах.
*) У подальшому перераховані приміщення у тексті називаються «режимними приміщеннями», якщо за змістом немає необхідності уточнити назву конкретних приміщень.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Проектування режимних приміщень здійснюється з дотриманням вимог «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1561-12, ДБН А.2.2-2, ДБН А.2.2-3, ДСТУ 3396.1.
1.2 При розробленні проектної документації на об’єкт будівництва або реконструкції, в я кому передбачається розміщення режимних приміщень, поряд з цими Нормами слід враховувати вимоги і рекомендації чинних нормативних документів у галузі будівництва, а також нормативних актів органів державного нагляду щодо приміщень з постійним перебування людей.
1.3 За наявності в режимних приміщеннях персональних електронно-обчислювальних машин (далі -ПЕОМ) слід керуватись вимогами ДНАОП 0.00-1.31, якщо вони не суперечать вимогам цих Норм.
1.4 Рішення, не обумовлені цими Нормами, слід приймати згідно з нормативними документами, які регламентують вимоги до проектування будівель, де є режимні приміщення, а також завданням на проектування, погодженим та затвердженим в установленому порядку.
2 ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ
2.1 Режимні приміщення розміщуються в громадських будинках та спорудах, будівлях виробничого та адміністративного призначення І або ІІ ступенів вогнестійкості за ДБН В.1.1-7.
2.2 Режимні приміщення в багатоповерхових будівлях слід розміщувати, як правило не нижче другого і не вище передостаннього (не враховуючи технічного) поверху.
2.3 Взаємопов’язані за функціональними ознаками режимні приміщення повинні розміщуватися групами і мати загальні для групи входи зі сторони загального коридору.
2.4 При розміщенні режимних приміщень слід враховувати, що біля їх вікон не повинно бути пожежних драбин, водостічних труб, балконів, покрівель прибудов та інших будівельних елементів (карнизів, виступів стін тощо), з яких можливе проникнення через вікна сторонніх осіб.
2.5 Склад і мінімальну площу приміщень режимно-секретних органів слід приймати за табл.1.
Таблиця 1
Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або ПЕОМ, повинна складати не менше 6,5 м2, а об’єм – не менше 20 м3.
Площа, виділена для одного працівника конструкторського бюро – 6,5 м2.
При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та ПЕОМ необхідно дотримуватись також вимог ДНАОП 0.00-1.31.
Кількість одиниць зберігання, кількість співробітників і кількість місць в приміщенні дл роботи з секретними документами, в т.ч. обладнаних для роботи з кресленнями та ПЕОМ, повинна бути встановлена завданнями на проектування, виходячи із штатного розкладу організації та обсягу робіт.
2.6 Склад і мінімальну площу приміщень секретних архівів і бібліотек слід приймати за табл.2.
Таблиця 2
Кількість одиниць зберігання, кількість співробітників і кількість місць для роботи з секретними документами в секретних архівах та бібліотеках встановлюється завданням на проектування, виходячи зі штатного розпису та обсягу робіт.
2.7 Окремі приміщення для зберігання секретних документів (крім сховищ, архівів і бібліотек) допускається не передбачати, збільшуючи відповідно площу робочого приміщення.
2.8 Мікрофотокопіювання, зберігання фотодокументі на плівці і мікрофільмів повинно передбачатись в окремих приміщеннях.
2.9 Площа робочого місця з обслуговування, ремонту та налагодження ПЕОМ має бути не меншою ніж 10 м2, а робочі місця повинні бути відокремлені одне від одного перегородками.
2.10 Планування і розташування робочих місць у режимних приміщеннях повинно відповідати вимогам режиму секретності під час роботи з матеріальними носіями секретної інформації та забезпечувати особисту відповідальність працівників за збереження довірених їм матеріальних носіїв секретної інформації та схоронність секретної інформації.
2.11 Робоче приміщення або його частина, які передбачені для роботи з секретними документами, повинні відокремлюватися від приміщень, в яких зберігаються у неробочий час секретні документи та інші матеріальні носії секретної інформації, бар’єром або заскленою перегородкою так, щоб будь-яке місце для роботи з секретними документами забезпечувало вільний його огляд працівниками режимно-секретного органу.
2.12 Для видачі і прийому секретних документів у стіні або перегородці, яка відокремлює робоче приміщення від приміщення для видачі і прийому документів, необхідно передбачати проріз завширшки 1 м., заввишки 0,6 м. з полицею завширшки не менше ніж 0,6 м.
2.13 Приміщення для зберігання кіно-фотодокументів та мікрофільмів повинно обладнуватись системами автоматичного пожежогасіння згідно з ДБН В.2.5-13 незалежно від площі, а приміщення для зберігання інших секретних документів – у випадках, коли їх загальна площа становить більше ніж 100 м2.
2.14 Розміщення обладнання, технічних засобів у режимних приміщеннях повинно відповідати вимогам з технічного захисту інформації, безпеки праці, санітарними нормам та вимогам пожежної безпеки.
3 КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
3.1 Стіни та перегородки, які відокремлюють режимні приміщення від інших приміщень, повинні бути бетонними, залізобетонними (монолітними або збірними) завтовшки не менше ніж 80 мм або цегляними завтовшки не менше ніж 120 мм.
Цегляні та бетонні перегородки армуються. Поперечне армування сітками цегляних конструкцій виконується згідно зі СНиП ІІ-22, армування бетонних конструкцій – згідно з вимогами СНиП 2.03.01.
У вертикальній площині бетонні та цегляні перегородки армуються зварною сіткою з арматури класу Вр-1 чарункою 50х50 мм, діаметром 4 мм, розкріпленою по периметру на суміжні конструкції через 400 мм та на анкери діаметром 12-20 мм, влаштовані в тілі самої конструкції на глибину не менше ніж 120 мм, кроком 500мм. Технологія виконання таких робіт для існуючих конструкцій рекомендована ДБН В.3.1-1.
3.2 Опорядження стін і підвісних стель (якщо вони необхідні) повинні бути із негорючих матеріалів.
3.3 Застосування для покриття підлог килимових матеріалів не допускається.
3.4 Індекс ізоляції повітряного шуму стінами, перекриттями і дверима, що відокремлюють режимні приміщення від інших приміщень, а також відокремлюють кабінет начальника режимно-секретного органу від інших приміщень, повинен бути не менше ніж 60 дБ.
Якщо конструкції дверей не забезпечують вказаної звукоізоляції, необхідно передбачати подвійні двері, які забезпечували б вказаний індекс ізоляції повітряного шуму.
3.5 Двері всіх режимних приміщень повинні бути однопільними. Вхідні двері в групу режимних приміщень з коридору повинні бути металевими або дерев’яними (із столярної плити), оббитими оцинкованими листовим залізом. Вхідні двері повинні мати сертифікат відповідності для забезпечення межі вогнестійкості 0,6 год.
Дерев’яні дверні коробки повинні бути укріплені у дверному прорізі сталевими скобами із смуги завтовшки 3 мм, привареними до закладних деталей в отворі, металеві дверні коробки приварюються до цих закладних деталей. Кількість закладних деталей по висоті дверного отвору повинна бути не менше ніж 4, по ширині – не менше ніж 3.
3.6 Сховища, а також вхідні двері режимних приміщень, у яких вони знаходяться, обладнуються двома різними замками (механічні чи електронні), а також пристроями для опечатування.
3.7 Необхідність встановлення автоматичних контрольно-пропускних пунктів і турнікетів, кабін ручного обслуговування, механічних та напівавтоматичних кабін та проходів тощо встановлюється завданнями на проектування.
3.8 У вікнах режимних приміщень повинні передбачатись пристрої, які не дозволяють оглядати приміщення ззовні (штори, жалюзі і ін.), незалежно від поверху і наявності будівель, які розташовані напроти.
3.9 При розміщенні режимних приміщень на першому та останньому поверхах, а також за наявності конструктивних особливостей будівлі, які можуть бути використані для несанкціонованого проникнення до таких приміщень, у їх вікнах повинні бути передбачені сталеві грати із прута діаметром 16 мм. Відстань між вертикальними прутами повинна бути передбачені сталеві грати із прута діаметром 16 мм. Відстань між вертикальними прутами повинна бути 150 мм, між горизонтальними – не більше ніж 400 мм.
Горизонтальними елементами грат допускається застосування сталевої смуги завтовшки не менше ніж 5 мм.
Грати повинні бути приварені до закладних деталей у віконних прорізах. Відстань між закладними деталями повинна бути не більше ніж 600 мм.
Грати не повинні перешкоджати відчиненню вікон (фрамуг, кватирок) для провітрювання приміщень.
3.10 Проектне рішення на застосування інших конструкцій, сучасних матеріалів та пристроїв, крім вказаних у 3.8 та 3.9 цих Норм, погоджується із Службою безпеки України.
3.11 Вікна режимних приміщень повинні бути відокремлені простінками від вікон інших приміщень. Ширина простінку між віконними прорізами, до якого примикає стіна або перегородка, що відокремлює режимне приміщення від інших приміщень, повинна бути не менше ніж 0.9 м від середини стіни або перегородки в кожну сторону. При обладнанні режимних приміщень охоронною сигналізацією ця величина не може бути зменшена, якщо інше не встановлено в завданні на проектування.
3.12 Через режимні приміщення забороняється прокладання транзитних трубопроводів, повітроводів та інших комунікацій без обов’язкового застосування на них вставок з ізоляційного матеріалу згідно з вимогами нормативних документів з технічного захисту інформації.
3.13 Режимні приміщення повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до СНиП ІІ-4.
3.14 Всі режимні приміщення обладнуються аварійними освітленням.
3.15 У режимних приміщеннях забороняється встановлювати світильники з розсіювачами із горючих матеріалів.
3.16 Систему димовідведення в приміщеннях без природного освітлення слід передбачати згідно з вимогами 5.2 СНиП 2.04.05.
3.17 У режимних приміщеннях рівні звуку та еквівалентні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003, ДСН 3.3.6.037.
Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами на ПЕОМ визначені ДержСанПіН 3.3.2-007.
Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі (НГ) або низької горючості (Г1) спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 – 8000 Гц або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з матеріалів, що мають аналогічні властивості.
3.18 Дотримання оптимальних параметрів повітряного середовища (температура та вологість) у режимних приміщеннях забезпечується роботою систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря у відповідності зі СНиП 2.04.05.
4 СИГНАЛІЗАЦІЯ
4.1 Режимні приміщення оснащуються охоронною сигналізацією, яка повинна бути виведена на пульт поста охорони будинку, групи приміщень, чергового по установі (підприємству) або пульт централізованого спостереження підрозділу охорони.
4.2 Типи та види охоронної сигналізації повинні відповідати встановленим Службою безпеки України вимогам.
4.3 Для живлення охоронної сигналізації в аварійних випадках повинно передбачатись автономне джерело живлення. Переключення на автономне джерело живлення повинно бути автоматичним.
4.4 Режимні приміщення повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією.
4.5 Необхідність встановлення спеціальних видів сигналізації, а також засобів електронного, оптичного і акустичного захисту передбачається в завданні на проектування.
ДОДАТОК А
(довідковий)
ДСТУ 3396.1-96 Захист інформації. Технічний захист інформації. Порядок проведення робіт
ДБН А.2.2-2-96 Технічний захист інформації. Загальні вимоги до організації проектування і проектної документації для будівництва.
ДБН А.2.2-3-2004 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.
ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва.
ДБН В.2.2-9-99 Громадські будинки та споруди. Основні положення.
ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд.
ДБН В.3.1-1-2002 Ремонт і підсилення несучих та огороджувальних будівельних конструкцій і основ промислових будівель та споруд.
СНиП ІІ-4-79 Естественное и искусственное освещение.
СНиП ІІ-22-81 Каменные и армокаменные конструкции.
СНиП 2.03.01-84* Бетонные и железобетонные конструкции.
ГОСТ 12.1.003 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности
СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование
ДНАОП 0.00-1.31-99 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
ДержСанПіН 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.
