Основна інформація
Позначення (Шифр)
ДБН В.2.2-7-98
Назва
ДБН В.2.2-7-98 "Будівлі і споруди для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин"
Статус
Діючий
Документ, яким затверджено та надано чинності
Наказом Держбуду України від 18.02.98 р. № 41
Реєстраційний номер
BN01:7295-5729-0202-0392
Організація розробник
ІНШІ ОБ'ЄДНАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ УКРАЇНСЬКЕ ДЕРЖАВНО-КООПЕРАТИВНЕ ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНЕ І НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ОБ`ЄДНАННЯ "УКРНДІАГРОПРОЕКТ" (00726783) Версія №1 Статус (поточна)
Сфера застосування
Ці норми поширюються на проектування нових, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння агрохімкомплексів, баз хімізації, прирейкових, пристанських (портових) і роздавальних складських будівель і споруд, призначених для зберігання сухих та рідких мінеральних добрив, хімічних меліорантів, регуляторів росту рослин, хімічних і біологічних засобів захисту рослин.
Клас документа
В. Технічні норми, правила і стандарти
Примірники
Додатки
Інформацію не зазначено
Електронна версія документу
*Електронна версія документу носить довідковий характер
Вступ
Ці норми поширюються на проектування нових, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння агрохімкомплексів, баз хімізації, прирейкових, пристанських (портових) і роздавальних складських будівель і споруд, призначених для зберігання сухих та рідких мінеральних добрив, хімічних меліорантів, регуляторів росту рослин, хімічних і біологічних засобів захисту рослин*.
* Далі за текстом мінеральні добрива, хімічні меліоранти і регулятори росту рослин іменуються добривами, хімічні і біологічні засоби захисту рослин - пестицидами.
Норми встановлюють вимоги: до проектування-генеральних планів розміщення складських будівель і споруд, їх об'ємно-планувальних конструктивних рішень; до проектування інженерного обладнання, електропостачання; до розробки розділів проектів за оцінкою впливу на навколишнє середовище, організації будівельного виробництва, а також до безпечної експлуатації будівель і споруд.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Технологічну частину проектів слід розробляти з урахуванням вимог відомчих норм техно- логічного проектування ВНТП-СПП-46-15.
Проектні рішення будівель і споруд для зберігання пестицидів, в числі яких є сильнодіючі отруйні речовини, повинні бути погоджені з органами державного санітарного нагляду.
1.2 Категорії складів за вибухопожежною небезпекою і ступенем їх вогнестійкості слід приймати за СНіП 2.01.02 (ОНТП 24), ВБН-СГіП-46-3, ДБН В.1.1-7 або за спеціальними переліками, затвердженими в установленому порядку.
В загальній пояснювальній записці проекту (робочого проекту) повинен бути розділ, який передбачає створення системи забезпечення пожежної безпеки у відповідності з ГОСТ 12.1.004, НАПБ А.01.001, а також заходи з охорони праці.
(Пункт 1.2 змінено, Зміна № 1)
1.3 Споруди складів добрив і пестицидів (тунелі, галереї, естакади, канали, бункери, силоси та інше) слід проектувати у відповідності з СНіП 2.09.03.
1.4 Загальна площа складської будівлі для добрив і пестицидів визначається як сума площ всіх поверхів (надземних, включаючи технічні, цокольного і підвального), заміряних в границях внутрішніх поверхонь зовнішніх стін (або осей крайніх колон, де нема зовнішніх стін), галерей (за горизонтальною проекцією), тунелів, площадок, антресолей, рамп і переходів з інші будинки (СНіП 2.09.02).
Площі технічного підвалу (заввишки до 1,8 м в світлі під першим, цокольним чи під- вальним поверхом) і площадок для обслуговування підкранових колій, кранів і конвеєрів в загальну площу будівлі не включаються.
1.5 Допоміжні будівлі і приміщення для працюючих на складах добрив і пестицидів слід проектувати у відповідності з розділами СНІП 2.09.04 і санітарними правилами № 1049 і № 6038.
На роздавальних складах при кількості працюючих не більше 25 чоловік в зміну допускається проектувати неопалювальну убиральну з вигребом і в складській будівлі передбачати шафи для зберігання одежі та рукомийники найпростішого типу.
Для розміщення технологічного і енергетичного обладнання (тукозмішувальні установки, роз- вантажувальні пристрої і т. ін.), які установлюються відкрито (за нормами технологічного проектування за спеціальними переліками, затвердженими в установленому порядку, або у відповідності з техноло- гічною частиною проекту), слід передбачати відкриті площадки.
1.6 Для розміщення обладнання, яке не може бути установлене на відкритій площадці через неспри- ятливий вплив атмосферних опадів, вітру, пилу і експлуатація якого не вимагає підтримання визначеної плюсової температури і постійної присутності обслуговуючого персоналу, належить проектувати неопалювальні будівлі.
1.7 Для зберігання добрив (насипом і в тарі) належить проектувати складські будівлі за дотриманням ВНТП-СГіП-46-15. В роздавальних складах допускається передбачати зберігання незлежуваних добрив (фосфоритного, вапнякового чи доломітового борошна) в кількості не більше 1000 т в окремому приміщенні складської будівлі.
В залежності від видів і способу зберігання добрив складскі приміщення розділяють на секції і відокремлюють насип добрив від зовнішніх панельних стін складських приміщень стійкими проти корозії перегородками.
Для пестицидів, які повинні зберігатись при температурі вище 0°С, слід проектувати стоплювані складські приміщення.
Для зберігання аміачної селітри слід проектувати одноповерхові складські будівлі І, II, ІІІа ступенів вогнестійкості. Допускається складські приміщення для аміачної селітри розміщувати в складських будівлях для інших добрив чи пестицидів. В складських приміщеннях для аміачної селітри не допускається передбачати зберігання будь-яких інших речовин і матеріалів.
Кількість аміачної селітри в мішках в одному штабелі не повинна перевищувати 700 т, а в секції складу
- не більше 1200 т. Між окремими штабелями, а також між штабелем і стінкою відсіку слід передбачати прохід завширшки не менше 1,0 м. Ширина проїздів в складі повинна прийматись з перевищенням габаритів повороту завантажувачів з вантажем не менше ніж на 0,5 м.
1.8 В проектах складських будівель для добрив і пестицидів повинні бути вказівки за дотриманням вимог санітарних правил № 1049 і № 6038.
1.9 У складі складів, крім указаних в 1.7 складських будівель і споруд, у відповідності з вимогами технології зберігання добрив та пестицидів і завданням на проектування допускається передбачати: тукозмішувальні установки, площадки, навіси і повітки для обеззаражування і зберігання тари, для приготування розчинів, емульсій і суспензій, для зберігання засобів механізації і обладнання; автоваги; компресорну і акумуляторну (зарядну) станції. При складах допускается передбачати (за завданням на проектування) злітно-посадочні смуги і площадки для стоянки і завантаження літаків та вертольотів сільськогосподарської авіації.
2 ГЕНЕРАЛЬШ ПЛАНИ
2.1 Генеральні плани прирейкових складів добрив і пестицидів агрохімкомплексів і баз хімізації слід проектувати згідно з СНІП ІІ-89, ДБН 360, ДБН Б.2.4-3, РСН 320.
2.2 Склади добрив і пестицидів слід розташовувати з підвітряного боку (для вітрів переважного напряму в теплий період року) відносно житлової забудови і інших об'єктів, на які вони можуть чинити несприятливі дії (підприємства з виробництва харчових продуктів, тваринницькі приміщення, джерела водопостачання і т. ін.).
2.3 Найменшу відстань від складських будівель і споруд для добрив і пестицидів до будівель і споруд складських підприємств і інших об'єктів, а також санітарно-захисні зони слід приймати у відповідності з санітарними правилами № 173.
2.4 Відстань між будівлями і спорудами складу добрив і пестицидів слід приймати у відповідності з нормативними документами, вказаними в 2.1 цього розділу, в залежності від ступеня вогнестійкості і категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки цих будівель і споруд.
(Пункт 2.4 змінено, Зміна № 1)
2.5 По периметру зовнішніх стін складських будівель належить проектувати вимощення шириною, що перевищує винос покрівлі (за зовнішню поверхню стіни) на 0,3 м з нахилом 0,05-0,10 від будівлі.
3 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ І КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
3.1 Складські будівлі для добрив і пестицидів слід проектувати одноповерховими, прямокутної форми в плані з паралельно розташованими прольотами однакової ширини і висоти. Будівлі з прольотами різної ширини чи висоти або з прольотами двох взаємно перпендикулярних напрямів допускається проектувати за вимогами технології. Перепади висот менше 1,2 м в складських будівлях не рекомендуються.
Багатоповерхові складські будівлі допускається проектувати при техніко-економічному обгрун- туванні.
3.2 При проектуванні одноповерхових складських будівель рекомендується приймати такі параметри:
- прольоти 6, 12, 18, 24 і 36 м;
- крок опор (колон) 6 м; допускається крок 3 м - за крайніми рядами і 4,5 м - для дерев'яних рам і арок;
- висоти (від підлоги до низу несучих конструкцій на опорі) - не менше 3,6 м, кратні 0,6 м; в будівлях з несучими зовнішніми і внутрішніми стінами чи опорами з цегли або інших штучних будівельних матеріалів допускається приймати висоту (в межах від 3,6 м до 7,2 м) кратну 0,3 м.
3.3 Висоту складських будівель слід приймати найменшу, виходячи з габаритів обладнання і до- пустимої найбільшої висоти складування добрив і пестицидів. Відстань по верикалі від верху насипу чи штабеля добрив і від верхніх виступних частин технологічного обладнання (за виключенням підйомно- транспортного і іншого обладнання, розміщення якого необхідно проектувати з урахуванням вимог ВНТП- СПП-46-15) до низу несучих конструкцій покриття повинно бути не менше 0,2 м.
3.4 Висота від підлоги приміщень (або площадок, містків і т. ін.) до низу несучих конструкцій покриття, підвішеного обладнання і комунікацій повинна бути не менше 2 м в місцях регулярного проходу людей і не менше 1,8 м в місцях нерегулярного проходу людей.
3.5 Найбільшу допустиму площу поверху між протипожежними стінами (площу протипожежного відсіку) складських будівель для добрив і пестицидів слід приймати за таблицею 2 ( див.також СНІП 2.11.01)
(Пункт 3.5 змінено, Зміна № 1)
Таблиця 2
1 Якщо поверхи з'єднані відкритими прорізами, "площа поверху" в таблиці 2 відповідає сумарній площі сполучених поверхів.
2 При визначенні за таблицею 2 площі поверху для зберігання аміачної селітри (за виключенням водостійкої селітри) слід також враховувати, що між протипожежними стінами допускається зберігати не більше 5000 т селітри насипом і не більше 2500 т селітри в спеціальних мішках.
Можливо зберігання до 3500 т аміачної селітри в спеціальних мішках в окремо розташованих складських будівлях, розділених протипожежними перегородками 1-го типу (з границею вогнестійкості не менше 0,75 год.) на складські приміщення для зберігання в кожному з них селітри в кількості не більше 1200 т.
(Примітка 2 змінено,Зміна №1)
3.6 Забезпечення евакуації людей із складських будівель (кількість і розміщення звакуаційних виходів, відстань від робочих місць до виходів, розміри проходів, коридорів, дверей, маршів і площадок сходин, тамбурів і т.ін.) слід передбачати у відповідності з ДБН В.1.1-7 та СНиП 2.09.
(Пункт 3.6 змінено, Зміна № 1)
3.7 Робочі місця комірників, обліковців і операторів допускається за вимогами технології зберігання добрив і пестицидів розмішати безпосередньо в складських приміщеннях і при необхідності огороджувати скляними перегородками заввишки 1,8 м.
3.8 Складські будівлі для добрив і пестицидів слід проектувати переважно каркасними із засто- суванням збірних традиційних несучих і огороджувальних конструкцій, а також конструкцій і виробів з склопластику.
Неопалювані складські будівлі для добрив слід проектувати, як правило, із застосуванням дерев'яних клеєних несучих конструкцій.
Несучі конструкції складських будівель для аміачної селітри слід проектувати залізобетонними. Застосування дерев'яних конструкцій в складських будівлях для аміачної селітри не допускається, а в будівлях для кальцієвої і натрієвої селітр може бути допущено, якщо виключається безпосередній контакт дерев'яних конструкцій з цими добривами.
Будівельні матеріали, конструкції і вироби повинні проходити радіаційний контроль.
3.9 Стіни неопалювальних будівель для добрив, а також для пестицидів, які допускається зберігати при температурах нижче 0°С, слід проектувати з асбестоцементних хвилястих листів, з цоколем заввишки 0,6-0.9 м з вологостійких матеріалів (залізобетонних панелей, бетонних блоків, цегли і т.ін.), а стіни, що сприймають навантаження від добрив, - з залізобетонньїх панелей, бетонних блоків і цегли.
Стіни опалюваних складських будівель і приміщень для пестицидів слід проектувати із азбесто- цементних панелей з утеплювачем з легких бетонів (ніздрюватих або поризованих), а також з цегли і природного каменю.
3.10 Перегородки, що відокремлюють складські приміщення для зберігання вибухопожежонебез- печних і пожежонебезпечних пестицидів від інших приміщень, повинні бути протипожежними перегородками 1-го типу.
Складські приміщення для зберігання аміачної селітри (за виключенням водостійкої селітри) в кількості не більше 1200 т повинні бути відокремлені від інших приміщень, в тому числі від складських приміщень для добрив і пестицидів, суцільними (без прорізів) неспалимими перегородками з границею вогнестійкості не менше 0,75 год.
(Пункт 3.10 змінено, Зміна № 1)
3.11 Перегородки, які розділяють на частини складські приміщення для добрив чи відокремлюють насип добрив (за виключенням всіх видів селітр) від зовнішніх стін цих приміщень, слід проектувати дерев'яними, а в складських приміщеннях для селітри - залізобетонними.
Висота перегородок повинна бути кратною 0,6 м і перевищувати висоту насипу (штабеля) добрив біля цих перегородок не менше ніж на 0,2 м.
3.12 Покриття неопалюваних складських будівель для добрив і пестицидів слід проектувати з азбестоцементних хвилястих листів (по латах чи прогонах) з ущільненням поздовжніх і поперечних з'єднань між листами; допускається при обгрунтуванні проектувати покриття цих будівель із покрівлею з рулонних матеріалів.
Покриття опалюваних складських будівель і приміщень для пестицидів, які повинні зберігатися тільки при плюсових температурах внутрішнього повітря, слід проектувати з азбестоцементних плит з утеплювачем.
3.13 Складські будівлі для добрив і пестицидів слід проектувати без внутрішніх водостоків, завширшки не більше 72 м. Винос покрівлі (за зовнішню поверхню стін) необхідно приймати не менше 0,2 м, а в будівлях, в яких добриво прилягає до зовнішніх стін, - 0,7 м.
3.14 Підлоги в складських будівлях для добрив і пестицидів слід проектувати у відповідності з СНІП 2.03.13 і нормами цього розділу.
Підлоги в складських приміщеннях для добрив (за виключенням аміачної селітри) слід проектувати асфальтобетонними, а при відсутності впливу розчинів кислот - бетонними. В складських приміщеннях для аміачної селітри слід передбачати безіскрові підлоги з кислостійкими покриттями.
Підлоги в складських приміщеннях для пестицидів повинні бути стійкими до дії кислот і лугів, а в приміщеннях для вибухонебезпечних речовин - також і безіскровими; в приміщеннях для пестицидів допусувється застосування асфальтобетонних підлог, а при відсутності впливу розчинів кислот - бетонних підлог.
В складських приміщеннях для аміачної селітри не допускається улаштування приямків, каналів, лотків і інших заглиблень в підлозі.
3.15 Рівень підлоги складських будівель для добрив і пестицидів повинен бути вище рівня небез- печного капілярного підняття ґрунтових вод на ділянці будівництва і вище планувальної відмітки землі, що примикають до будівель ділянок не менше ніж на 0,2 м.
В будівлях з вантажними платформами (рампами) рівень підлоги складських приміщень для добрив повинен бути вище рівня платформи на 0,02 м.
3.16 Протикапілярну гідроізоляцію несучих стін складських будівель для добрив слід проектувати з цементно-пісчаного розчину складом 1:2 завтовшки 0,02 м.
3.17 Ворота складських будівель для добрив і пестицидів слід приймати типовими: двостулковими або розсувними. Для евакуації людей необхідно передбачати в двостулкових чи розсувних воротах для автомобільного транспорту хвіртки (без порогів чи з порогами заввишки не більше 0,1 м), що відчиняються в напрямі виходу з будівлі. Розміри воріт в світлі для пропускання безрейкового транспорту повинні перевищувати габаритні розміри завантажених транспортних засобів по висоті на 0,2 м і по ширині на 0,6 м.
3.18 Вікна в складських будівлях для добрив (переважно при застосуванні в будівлях наземної пересувної механізації) слід розміщувати в верхній частині зовнішніх стін, а в складських будівлях і приміщеннях для пестицидів - з урахуванням освітлення проходів (проїздів) між стелажами.
Коефіцієнт природної освітленості (к.п.о.) при боковому освітленні приймати 0,1. В складських приміщеннях для пестицидів не менше 20 % вікон необхідно проектувати з стулками рам, що від- чиняються.
Складські будівлі і приміщення для добрив при обгрунтуванні допускається проектувати без світ- лових прорізів.
3.19 Колони і обрамлення прорізів воріт в складських будівлях в місцях інтенсивного руху наземного транспорту повинні бути захищені від механічних пошкоджень неметалевими матеріалами.
3.20 В проектах складських будівель і споруд для добрив і пестицидів повинен бути передбачений надійний захист будівельних конструкцій від корозії у відповідності з СНіП 2.03.11 і іншими нор- мативними документами з урахуванням вимог цього розділу до конструкції будівель і споруд.
3.21 Площадки і містки для обслуговування обладнання і безпечного проведення робіт в складських будівлях повинні бути передбачені у відповідності з діючими нормативними документами, при цьому в складських приміщеннях для аміачної селітри вони повинні мати суцільний настил і борти (закраїни) заввишки 0,15 м.
3.22 Вводи залізничних колій в складські приміщення для добрив, вантажні платформи (рампи). пандуси для проїзду транспортних засобів слід проектувати у відповідності з розділом СНІП 2.11.01. В складські приміщення для аміачної селітри вводи залізничних колій не допускаються.
3.23 При проектуванні складських будівель і споруд для добрив і пестицидів необхідно враховувати додаткові навантаження і впливи від вантажів, що в них зберігаються, які слід відносити до тимчасових довготривалих навантажень і впливів.
3.24 При розрахунку складських будівель і споруд для добрив слід приймати:
а) об'ємну вагу, кути внутрішнього тертя (кути природного укосу) і коефіцієнти тертя добрив по дереву неструганому, бетону і металу - згідно з додатком А;
б) нормативний тиск на конструкції від добрив - як для сипких тіл;
3.25 В проектах складських будівель і споруд для добрив повинні бути вказівки щодо нанесення на стіни яскравих ліній і надписів, що обмежують гранично допустиму висоту насипу добрив, а також вимоги щодо догляду, експлуатації і організації високого рівня механізації завантажувально-розвантажувальних робіт.
4 ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ
4.1 Водопровід і каналізацію складів добрив і пестицидів слід проектувати у відповідності з розділами СНіП 2.04.02, СНіП 2.04.03, СНіП 2.04.01 і ВНТП-СГіП-46-15.
4.2 Прирейкові і роздавальні склади добрив системами виробничого водопостачання не обладнуються, крім пунктів знезаражування і миття транспортних засобів, обладнання і інвентаря. Господарчо-питне водопостачання виконується у відповідності з вимогами СНіП 2.04.01.
4.3 Склади РЗХ (рідких засобів хімізації) слід обладнувати об'єднаним господарчо-питним і ви- робничим водопроводом. При виборі площадки для будівництва складів повинна ураховуватись мож- ливість підключення до існуючих інженерних мереж.
4.4 В приміщеннях компресорних і насосних складів РЗХ слід передбачати поливальні крани. Витрата води на миття підлоги і змиття слідів проливу агресивних рідин слід приймати не менше 5,0 л/м2.
4.5 Для змивання водою потенційно небезпечних хімічних речовин при їх попаданні на працюючих в складах слід передбачати аварійну душову установку з швидкодіючим пуском води і напірним баком місткістю не менше 200 л, а також питні фонтанчики з можливістю використання їх для промивання. Розташування аварійної душової установки повинно бути рівновіддаленим від місць можливого аварійного попадання агресивних рідин на обслуговуючий персонал (згідно 4.75 ВНТП-СПП-46-15).
4.6 В складських будівлях і приміщеннях для пестицидів слід проектувати системи холодного і гарячого водопостачання для подавання води на виробничі потреби (миття підлоги і стелажів, охолодження компресорів, миття і знезаражування тари, транспортних засобів, знезаражування і прання одежі і т. ін.) у відповідності з нормами технологічного проектування.
При відсутності в районі розташування складу централізованих систем водопостачання допускається проектувати водопровід складу з використанням місцевих джерел води за узгодженням з органами державного санітарного нагляду. В роздавальних складах при обгрунтуванні можна використовувати привізну воду. В обох випадках питна вода повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874. Для виробничих потреб передбачається використання непитної води за умови обладнання окремої системи виробничого водопроводу і придатності води для цих потреб.
4.7 В приміщеннях для приготування застосовуваних форм пестицидів, в приміщеннях для миття і знезаражування транспортних і технологічних машин і в приміщенні для знезаражування і прання спецодежі слід передбачати раковини з підведенням холодної і гарячої води.
4.8 При відсутності в складі бази мережі гарячого водопостачання необхідно передбачати електричні водонагрівальні установки, розміщуючи їх в спеціальному приміщенні. Підлоги, стіни і покриття цього приміщення повинні бути з негорючих матеріалів.
(Пункт 4.8 змінено, Зміна № 1)
4.9 В складських будівлях і приміщеннях для пестицидів, обладнаних внутрішнім виробничим водопроводом, слід передбачати установку поливальних кранів (для миття підлоги і стелажів) діаметром 20 мм з розрахунку радіусу дії 30 м і напору на сприску не менше 5 м.
4.10 На складі РЗХ слід передбачати роздільну систему каналізації: окремо для виробничих і окремо для зливових стоків.
4.11 В приміщеннях насосних і компресорних, а також в приміщенні аварійної душової установки і в приміщенні приготування розчинів слід передбачати каналізацію виробничих стоків. Каналізаційні стоки зі складів РЗХ не повинні підключатись до існуючих систем виробничої і господарчо-побутової каналізації. Для збирання стоків необхідно передбачати резервуари-збирачі (ВНТП-СПП-46-15).
4.12 Виробничі стоки від миття підлог і стелажів в приміщеннях для зберігання пестицидів, від миття і знешкоджування тари і транспортних засобів перед скиданням в зовнішню каналізаційну мережу повинні бути нейтралізовані і знезаражені на місцевих очисних спорудах. Методи нейтралізації і знешкоджування цих стоків установлюються технологічною частиною проекту.
4.13 Прокладання каналізаційних трубопроводів для забруднених виробничих і зливових стоків повинно виконуватись в каналах, що забезпечують можливість контролю за станом трубопроводів.
4.14 Перелік приміщень для зберігання добрив і пестицидів, які підлягають обладнанню автома- тичними установками пожежогасіння, наведено в додатку Б.
5 ОПАЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЯ
5.1 Системи опалення і вентиляції складських будівель і споруд для добрив і пестицидів слід проектувати у відповідності з розділами СНІП 2.04.05.
5.2 Теплопостачання складів добрив і пестицидів передбачається від котельних. За технічної і економічної доцільності допускається застосовувати електричні нагрівальні пристрої.
5.3 Опаленням обладнуються складські приміщення для пестицидів, які повинні зберігатись при температурах вище 0°С, приміщення лабораторії для перевірки якості і приміщення для розфасування і перезатарування пестицидів.
Складські приміщення для добрив не опалюються.
5.4 В складських приміщеннях для добрив і пестицидів слід передбачати природну вентиляцію, що забезпечує одноразовий повітрообмін за годину.
За вимогою технологічної частини проекту в складських приміщеннях для пестицидів, а також в приміщеннях для розфасування і перезатарування пестицидів слід передбачати аварійну вентиляцію.
5.5 Метеорологічні умови - температуру, відносну вологість і швидкість руху внутрішнього повітря - роектуванні опалення і вентиляції в складських приміщеннях слід приймати за таблицею 3.
Таблиця 3
Метеорологічні умови в приміщеннях, указаних в таблиці, в теплий період року не нормуються.
5.6 Для видалення пилу, вибухонебезпечних, вибухопожежонебезпечних і шкідливих речовин від місць їх виникнення і виділення (в складських приміщеннях, транспортерних галереях, переванта- жувальних вузлах і т. ін.) слід проектувати системи місцевих відсмоктувань у відповідності з вимогами технологічної частини проекту і охорони навколишнього природного середовища.
5.7 В складських приміщеннях, в яких можливе тільки періодичне виділення шкідливостей (при вантажно-розвантажувальних операціях, при роботі двигунів внутрішнього згоряння і т. ін.), крім постійної діючої вентиляції, що забезпечує одноразовий повітрообмін за годину, повинна бути передбачена періодично діюча під час виділення шкідливостей механічна вентиляція для забезпечення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
6 ЭЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ
6.1 Електротехнічні установки повинні проектуватися у відповідності з ПУЕ, інструкціями: з про- ектування електрозабезпечення, силового і освітлювального обладнання промислових підприємств; з проектування і влаштування захисту від блискавки будівель і споруд РД 34.21.122.
6.2 Категорії споживачів електричної енергії, а також вимоги до забезпечення надійності електро- постачання роздавальних складів слід приймати у відповідності з діючими нормами технологічного проектування сільських електричних мереж і електростанцій.
6.3 Всі електроприймачі, розташовані в складських приміщеннях складів категорій А, Б, і В, повинні вимикатись загальним вимикальним апаратом (рубильником), що установлений зовні будівлі на стіні, що виконана з негорючих матеріалів або на окремій опорі в металевій шафі з пристосуванням для опломбування.
(Пункт 6.3 змінено, Зміна № 1)
6.4 Металеві частини електроустановок і заземлюючі провідники не повинні торкатись мінеральних добрив і пестицидів.
6.5 На робочих місцях комірників необхідно передбачати додатково місцеве електричне освітлення.
6.6 На вантажних платформах (рампах) слід передбачати штепсельні розетки на напругу до 42 В для підключення переносних світильників для освітлення залізничних вагонів.
6.7 Перелік приміщень для зберігання мінеральних добрив, що підлягають обладнанню автоматичною пожежною сигналізацією, наведено у додатку Б.
(Пункт 6.7 змінено, Зміна № 1)
7 ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
7.1 До складу передпроектної (ТЕО, ТЕР) чи проектно-кошторисної документації на нове будів- ництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння підприємств повинен бути включений розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (ОВНС), розроблений згідно з ДБН А.2.2-1.
В матеріалах ОВНС повинні бути ураховані вимоги СНІП 1.02.01 до розділу "Охорона навколишнього природного середовища", який при цьому окремо не розробляється.
7.2 Обсяг і зміст матеріалів ОВНС визначаються в кожному конкретному випадку замовником і генпроектувальником за участю місцевих органів екологічної безпеки України при складанні заяви щодо намірів і подання в органи місцевої влади.
Для видів діяльності і об'єктів, що являють собою підвищену екологічну безпеку (додаток 4 до ДБН А.2.2-1) розділ ОВНС виконується в повному обсязі згідно з розділом 2 ДБН А.2.2-1.
Ступінь екологічної безпеки складів добрив і пестицидів визначається в кожному конкретному випадку органами екологічної безпеки.
7.3 При складанні розділу ОВОС необхідно керуватись законами України "Про охорону навко- лишнього середовища", "Про екологічну експертизу", вимогами земельного законодавства України і іншими законодавчими актами і нормативними документами з охорони навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів.
7.4 Вихідні дані для проектування екологічних заходів, в тому числі матеріали інженерних ви- шукувань, повинні ураховувати специфіку об'єкта проектування, якісні і кількісні характеристики за- бруднюючих речовин, що виділяються підприємством в процесі експлуатації.
Перелік вихідних даних для розроблення розділу ОВНС рекомендується приймати з урахуванням даних додатку 2 Пособия по составлению раздела проекта (рабочего проекта) "Охрана окружающей природной среды" до СНіП 1.02.01.
7.5 При розробленні проектної документації необхідно ураховувати вимоги безпеки середовища перебування. Проектні рішення повинні бути ув'язані з екологічними, соціальними і економічними інтересами суспільства при урахуванні вимог екологічних норм, стандартів і лімітів використання природних ресурсів з урахуванням, при необхідності, перспективи розширення об'єкта за рахунок прилеглих територій.
Для запобігання забрудненню навколишнього середовища в розділах проекта необхідно передбачити заходи щодо очищення, нейтрализації і утилізації відходів виробництва у відповідності з вимогами нормативних документів.
7.6 Розділ ОВНС розробляється на основі узагальнення і аналізу технічних рішень і природоохоронних заходів, передбачених у відповідних розділах проектної документації з урахуванням вихідних даних за 7.4.
Обсяг і зміст розділу ОВНС повинен бути достатнім для оцінки природоохоронних заходів, за- безпечення раціонального використання природних ресурсів і доведення до мінімуму шкоди від об'єкта, що проектується.
8 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
8.1 Організація будівельного виробництва при проектуванні і будівництві нових, а також розширенні, реконструкції і технічному переозброєнні об'єктів повинна відповідати вимогам ДБН А.3.1-5.
8.2 До складу документації на будівництво об'єктів, разом з проектно-кошторисною документацією і робочими кресленнями, її невід'ємною частиною повинна входити проектно-технологічна документація(ПТД) , що включає проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР), що розробляється на основі робочої документації з урахуванням вимогтВБН 193, ДБН А.3.1-2, ДБН А 3.1-3. Склад і зміст ПДТ в залежності від типу будівництва, складності об'єкта та інших особливостей встановлюються в контракті на будівництво на основі положень розділу 3 ДБН А.3.1-5.
8.3 Виробництво, операційний контроль якості і приймання робіт, виконаних при будівництві і реконструкції об'єктів, слід виконувати згідно з СНіП 3.03.01, державними стандартами, технологічними картами і схемами операційного контролю якості.
8.4 При будівництві будівель і споруд для клеєних дерев'яних конструкцій, які мають якісне захисне покриття, тривалість перебування їх під атмосферними впливами не повинна перевищувати один місяць.
8.5 В разі пошкодження захисних покриттів конструкцій в процесі транспортування і монтажу. цілість їх повинна бути відновлена до приймання об'єктів в експлуатацію. При цьому роботи слід виконувати з урахуванням вимог СНіП 3.04.03, СНіП 2.03.11 і технічних умов на конкретні конструкції.
8.6 При організації будівельного виробництва повинні бути враховані закони України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку", вимоги НАПБ А.01.001 та СНіП ІІІ-4, а також умови охорони навколишнього середовища і виробництва робіт на ділянках існуючої міської забудови.
(Пункт 8.6 змінено, Зміна № 1)
9 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД
9.1 3 метою забезпечення тривалості та надійності в експлуатації будівельних конструкцій, інже- нерних систем, електрообладнання будівель і споруд на об'єктах повинна бути організована служба технічної експлуатації будівель і споруд.
9.2 Служба технічної експлуатації повинна здійснювати:
- контроль за дотриманням правил технічної експлуатації будівель і споруд, встановлених норма- тивною, експлуатаційною і проектною документацією;
- регулярні огляди конструкцій, розроблення пропозицій щодо усунення знайдених дефектів і пошкоджень;
- контроль за виконанням поточних і капітальних ремонтів будівель і споруд та їх якістю;
- контроль за безаварійним функціонуванням виробництва, за дотриманням нормативних документів з питань пожежної безпеки (ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.041 і т. ін.).
(Пункт 9.2 змінено, Зміна № 1)
9.3 Технічна експлуатація конструкцій та інженерних систем будівель і споруд повинна здійснюватись у відповідності з "Положением о проведении планово-предупредительного ремонта производственных зданий и сооружений".
В разі відсутності в наведеному нормативному документі окремих рекомендацій з експлуатації конструкцій будівель і споруд, в проектній документації будівель і споруд повинні бути передбачені конкретні вказівки щодо безпечної експлуатації цих будівель і споруд.
9.4 Конструкції будівель та споруд повинні підлягати періодичним оглядам - загальним чи частковим (два рази на рік - весною і восени) і поточному (в залежності від конкретних умові. Позачергові огляди обов'язкові після аварії чи стихійного лиха - пожеж, ураганів, великих снігопадів і завірюх землетрусів і т. ін.
Результати оглядів оформляються актами та записом у відповідних журналах експлуатації будівель і споруд.
9.5 Металеві, дерев'яні, бетонні, залізобетонні, цегляні будівельні конструкції будівель і споруд повинні бути захищені від корозії, впливу вологи і вогню згідно з проектом. В разі пошкодження відновлення захисного покриття повинно виконуватись з урахуванням вимог СНіП 3.04.03 і СНіП 2.03.11.
9.6 Конструкції із полімерних матеріалів слід захищати від механічних пошкоджень. В процесі експлуатації огороджувальних конструкцій із склопластику в них може з'явитись ерозія полімерного шару. В такому випадку поверхня огородження повинна бути захищена шляхом нанесення лакофарбових покриттів (пентафталеві емалі і т.ін.)
9.7 Організація робіт щодо забезпечення санітарно-гігієнічних умов і техніки безпеки повинна виконуватись у відповідності з системою стандартів безпеки праці та іншими нормативними документами.
Додаток А
(рекомендований)
Таблиця А.1
При проектуванні складських будівель і споруд для зберігання різних добрив харак- теристики добрив слід приймати виходячи з найбільш несприятливих умов.
Додаток Б
(обов'язковий)
Таблиця Б.1
Вибір засобів пожежогасіння і необхідність обладнання складів рідких засобів хімізації системою автоматичного пожежогасіння визначається проектом в залежності від вогнестійкості, місцевих умов, кількості і пожежонебезпечних властивостей речовин на складі (крім рідкого аміаку).
(Додаток Б змінено, Зміна № 1)
Додаток В
(довідковий)
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования
ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ. Взрывоопасность, Общие требования
ГОСТ 12.1.041-83 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность горючих пылей. Общие требования
ГОСТ 2874-82* Вода питьевая, Гигиенические требования и контроль за качеством
СНіП 1.02.01-85 Инструкция о составе, порядке разработки, согласования и утвнрждения проектно- сметной документации на строительство предприятий, зданий и сооружений
СНіП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от корозии
СНіП 2.03.13-88 Поли
СНіП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация
СНіП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения
СНіП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения
СНіП 2.04.05-91 Отопление , вентиляция и кондиционирование
СНіП 2.09.02-85* Производственные здания
СНіП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий
СНіП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания
СНіП 2.ІІ.01-85* Складские здания
СНіП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции
СНіП 3.04.03-85 Защита строительных конструкций и сооружений от корозии
СНіП ІІ-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий
СНіП ІІІ-4-80* Техника безопасности в строительстве
ДБН 360-92* Містобудування, Планування в забудова міських і сільських поселень
ДБН А.2.2-1-95 Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підроиємств, будівель і споруд. Основні положення пректування
ДБН А.3.1-2-93 Управління, організація і технологія. Порядок надання дозвілу на виконання будівельних робіт
ДБН А.3.1-3-93 Управління, організація і технологія, Прийняття в експлуатацію закінченних будівельних робіт
ДБН А.3.1-5-96 Організація будівельного виробництва
ДБН Б.2.4-3-95 Генеральні плани сільскогосподарських підприємств
ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва
ВБН-СГіП-46-3-94 Перелік будівель і приміщень підприємств Міністерства сільского господарства та продовольства України з встановленням їх категоріїтза вибухопожежною небезпекою, а також класів вибухопожежонебезпечних зон за ПУЕ
ВНТП-СГіП-46-15-95 Підприємства, будівлі і споруди для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин
РСН 320-86 Республиканские строительные нормы по планировке, застройке и благоустройству производственных зон сельских населенных пунктов Украинской ССР
НАПБ Б 07.005-86 (ОНТП 24-86) Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной безопасности
ВСН 193-81 Инструкция по разработке проектов производства работ по монтажу строительных конструкций
НАПБ А.01.001-95 Правила пожежної безпеки в Україні
РД 34.21.122-87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений
ПУЕ-86 Правила устройства електроустановок
Санітарні правила № 173 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Затверджені наказом МОЗ України від 19.06.1996 р.
Санітарні правила № 1049 Санитарные правила по хранению, транспортировке и применению минеральных удобрений в сельском хозяйстве. ДНАОП 0.03-1.08-73
Санітарні правила № 6038 Санитарные правила транспортирования, хранения и применения пестицидов в народном хозяйстве
Положение о проведении планово- предупредительного ремонта производственных зданий и сооружений. Затверджені Держбудом СРСР 29.12.1973., № 279
(Додаток В змінено, Зміна № 1)
Розділи
Зміст
Вступ
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2 ГЕНЕРАЛЬШ ПЛАНИ
3 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ І КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
4 ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ
5 ОПАЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЯ
6 ЭЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ
7 ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
8 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
9 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
Таблиці
2
3
А.1
Б.1
Рисунки
Додатки
