Основна інформація
Позначення (Шифр)
ДБН В.2.2-28:2010
Назва
ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення"
Статус
Діючий
Документ, яким затверджено та надано чинності
Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.12.2010 р. № 570 та від 10.02.2011 р. № 23, чинні з 1 жовтня 2011 р.
Реєстраційний номер
BN01:4813-3474-8545-1347
Організація розробник
ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКИЙ ЗОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ПО ЦИВІЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВУ" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" (01422826) Версія №1 Статус (поточна)
Сфера застосування
Ці Норми встановлюють вимоги до проектування нових і тих, які реконструюються, адміністративних та побутових будинків і споруд умовною висотою до 73,5 м (включно) виробничих підприємств, а також побутових приміщень громадських будинків і споруд.
Клас документа
В. Технічні норми, правила і стандарти
Примірники
Додатки
Інформацію не зазначено
Електронна версія документу
*Електронна версія документу носить довідковий характер
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Ці Норми встановлюють вимоги до проектування нових і тих, які реконструюються, адміністративних та побутових будинків і споруд умовною висотою до 73,5 м (включно) виробничих підприємств, а також побутових приміщень громадських будинків і споруд.
1.2 Ці Норми не поширюються на проектування адміністративних будинків і приміщень громадського призначення.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих Нормах є посилання на такі нормативно-правові акти та нормативні документи:
ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень
ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування
ДБН В.1.1-5-2000 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будинки та споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах
ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва
ДБН В.1.1-12:2006 Захист від небезпечних геологічних процесів. Будівництво у сейсмічних районах України
ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування
ДБН В.1.2-7-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека
ДБН В.1.2-10-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму
ДБН В.1.2-14-2009 Основні вимоги до будівель і споруд. Загальні принципи забезпечення надійності та безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ
ДБН В.1.4-1.01-97 СРББ Система радіаційної безпеки в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні
ДБН В.1.4-2.01-97 СРББ Система радіаційної безпеки в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва
ДБН В.2.2-3-97 Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів
ДБН В.2.2-9-2009 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення
ДБН В.2.2-10-2001 Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я
ДБН В.2.2-11-2002 Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування. Основні положення
ДБН В.2.2-13-2002 Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди
ДБН В.2.2-16-2005 Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади
ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення
ДБН В.2.2-20:2008 Будинки і споруди. Готелі
ДБН В.2.2-25:2009 Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)
ДБН В.2.3-4-2007 Споруди транспорту. Автомобільні дороги
ДБН В.2.3-5-2001 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів
ДБН В.2.3-15-2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів
ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд
ДБН В.2.5-20-2001 Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання
ДБН В.2.5-23-2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення
ДБН В.2.5-24-2003 Інженерне обладнання будинків і споруд. Електрична кабельна система опалення
ДБН В.2.5-27-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд
ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення
ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель
ВБН В.2.2-45-1-2004 Проектування телекомунікацій. Лінійно-кабельні споруди
ДСТУ Б В.2.2-22:2008 Будинки і споруди. Будівлі мобільні (інвентарні). Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.5-34:2007 Інженерне обладнання будинків і споруд. Сміттєпроводи житлових і громадських будинків. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд
ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять
ДСТУ ISO 4190-1-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 1. Ліфти
класів І, II, III і VI (ISO 4190-1:1999, IDТ)
ДСТУ ISO 4190-2-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 2. Ліфти класу IV (ISO 4190-2:2001, IDТ)
ДСТУ ISO 4190-3-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 3. Ліфти службові класу V (ISO 4190-3:1982, IDТ)
ДСТУ ISO 4190-6-2001 Установка ліфтова (елеваторна). Частина 6. Ліфти пасажирські для встановлення в житлових будинках. Планування і вибір (ISO 4190-6:1984, IDT)
ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір
ДСТУ ISO 9386-1:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 1. Вертикальні підіймальні платформи
ДСТУ ISO 9386-2:2005 Приводні підіймальні платформи для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Правила безпеки, розміри та функціонування. Частина 2. Приводні сходові підйомники для пересування по нахиленій площині користувачів, що сидять, стоять та перебувають в інвалідних колясках
ДСТУ ISO 9589:2005 Ескалатори. Будівельні розміри. (ISO 9589:1994, IDT)
ДСТУ EN 81-70:2010 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 70. Конкретне застосування пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. Зручність доступу до ліфтів пасажирів, зокрема пасажирів із функціональними порушеннями (pr EN 81-70:1999, IDT)
ДСТУ EN 81-72:2010 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 72. Ліфти для пожежної служби (pr EN 81-72:2003, MOD)
ДСТУ EN 81-73:2010 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Частина 73. Режим роботи ліфтів у разі пожежі (EN 81-73:2005, IDT)
ДСТУ EN 81-1:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 1. Ліфти електричні (EN 81-1:1998, IDT)
ДСТУ EN 81-2:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 2. Ліфти гідравлічні (EN 81-2:1998, IDT)
ДСТУ EN 115:2003 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ескалаторів і пасажирських конвеєрів (EN 115:1995, IDТ)
НПАОП 0.00-1.02-08 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів
НПАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів
НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок
НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні
НАПБ Б.01.007-2004 Правила облаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках та спорудах
НАПБ Б.06.004-2005 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації
ПУЕ:2009 Правила улаштування електроустановок
ДГН 6.6.1-6.5.001-98 (НРБУ-97) Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нормативи
ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів
ДержСанПіН 136/1940-97 Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання
ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)
ДСанПіН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань
ДСанПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин
ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
ДСНіП 3.3.6-096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів
СНиП ІІ-12-77 Защита от шума (Захист від шуму)
СНиП ІІ-35-76 Котельные установки (Котельні установки)
СНиП ІІ-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий (Генеральні плани промислових підприємств)
СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія і геофізика)
СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків)
СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди)
СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування)
СНиП 2.04.07-86 Тепловые сети (Теплові мережі)
СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (Виробничі будинки)
СНиП 3.05.01-85 Внутренние санитарно-технические системы (Внутрішні санітарно-технічні системи)
СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства (Електротехнічні пристрої)
СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации (Системи автоматизації)
ГОСТ 12.0.003-74 Опасные и вредные производственные факторы. Классификация (Небезпечні і шкідливі виробничі чинники. Класифікація)
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования (Пожежна безпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.005-88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ Электромагнитные поля радиочастот. Допусти мые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля (Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до прове- дення контролю)
ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание (Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види. Розміщення і обслуговування)
ГОСТ 12.4.026-76* Цвета сигнальные и знаки безопасности (Кольори сигнальні і знаки безпеки)
ГОСТ 14202-69 Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки (Трубопроводи промислових підприємств. Розпізнавальне забарвлення, застережливі знаки і маркувальні щитки)
ГОСТ 25957-83 Здания и сооружения мобильные (инвентарные). Классификация. Термины и определения (Будинки і споруди мобільні (інвентарні). Класифікація. Терміни та визначення понять)
СанПиН 2605-82 Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территории жилой застройки (Санітарні норми і правила забезпечення інсоляцією житлових і громадських будинків та території житлової забудови)
СН 1757-77 Санитарно-гигиенические нормы допустимого напряжения электрического поля (Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженості електричного поля)
СН 2152-80 Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений (Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і громадських приміщень)
СН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки (Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадських будинків та на території житлової забудови)
СП 42-123-5777-91 Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цеха и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое (Санітарні правила для підприємств громадського харчування, включаючи кондитерські цехи і підприємства, що виробляють м'яке морозиво)
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
3.1 Частина будинку, призначена для розміщення адміністративних і побутових приміщень, розташовується в межах виробничого будинку (категорії В, Г, Д згідно зі СНиП 2.09.02), частини його висоти або ширини (усередині цеху) і відділена протипожежними перешкодами. У вбудовах допускається розміщувати інженерне обладнання
3.2 Частина будинку, призначена для розміщення адміністративних і побутових приміщень, розташовується в межах виробничого будинку (категорії В, Г, Д згідно зі СНиП 2.09.02) по всій його висоті та ширині (переважно між цехами) і відділена протипожежними перешкодами. У вставках допускається розміщувати інженерне обладнання
3.3 Розміщуються у цехах безпосередньо біля технологічних ліній або устаткування. Ці приміщення можуть розміщуватися всередині основного об'єму, під ним або над ним. Вбудовані приміщення слід виконувати, як правило, з легких огороджувальних конструкцій, зокрема із збірно-розбірних, і розміщувати розосереджено
3.4 Згідно з ГОСТ 25957 і ДСТУ Б В.2.2-22
3.5 Частина будинку, призначена для розміщення адміністративних і побутових приміщень, відокремлювана від виробничих будинків і приміщень протипожежними перешкодами. У прибудовах допускається розміщувати (частково) інженерне обладнання
3.6 Комплекс будинків і споруд, пов'язаних єдиним виробничим процесом. Цей комплекс включає будинки і споруди: основні виробничі, а також допоміжні адміністративні та побутові, енергетичні, транспортні і складські
3.7 Будинки цехів і споруди, у яких виробляють продукцію
3.8 Будинки і приміщення обслуговування працюючих: санітарно-побутові, охорони здоров'я, харчування
3.9 Будинки, у яких розміщуються приміщення управління, конструкторських бюро, інформаційно-технічного призначення, копіювально-розмножувальних служб, обчислювальної техніки, охорони праці, приміщення для навчальних занять
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Архітектурно-планувальні рішення будинків слід приймати з урахуванням містобудівних, кліматичних умов району будівництва і характеру навколишньої забудови згідно з вимогами ДБН 360, СНиП ІІ-89, ДБН А.2.2.-1, ДБН В.1.1-5, ДБН В.1.1-12, ДБН В 1.2-10, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01, ДБН В.2.2- 3, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-16, ДБН В.2.2-20, ДБН В.2.2-25, ДБН В.2.3-4, ДБН В.2.3-5, ДСП 173, ДСП 201, СНиП 2.01.01, СНиП 2.09.02, СНиП ІІ-12, ГОСТ 12.0.003, ДСанПіН 239, ДСН 3.3.6.037, ДСНіП 3.3.6- 096, СанПиН 2605, СН 1757, СН 2152, СН 3077, ДГН 6.6.1-6.5.001 (НРБУ). Колірну обробку інтер'єрів слід передбачати відповідно до ГОСТ 14202 І ГОСТ 12.4.026.
На підприємствах (у цехах і на ділянках), на яких передбачається можливість використання праці інвалідів, пзоовдичнинйі додержуватися вимоги до санітарно-побутових і спеціальних приміщень, організації режимів праці і відпочинку, медичного обслуговування, передбачені у ДБН В.2.2-17, а також додаткові вимоги, зазначені у відповідних пунктах цих Норм, залежно від виду інвалідності.
4.2 Розмір (місткість) відкритих автостоянок і критих гаражів (у тому числі підземних) для працівників будинків та їх комплексів визначається згідно зі СНиП ІІ-89 та ДБН В.2.3-15. Автостоянки для працюючих інвалідів слід проектувати згідно з ДБН В.2.2-17 та ДБН В.2.3-15.
4.3 На підприємствах, у яких передбачається можливість використання праці інвалідів, у адміністративних та побутових будинках один з основних входів повинен бути обладнаний пандусом або іншим пристроєм згідно з ДБН В.2.2- 17, що забезпечує можливість підйому інваліда на рівень входу до будинку, його 1-го поверху або ліфтового холу. Такий вхід повинен бути захищений від атмосферних опадів; перед ним слід влаштовувати площадку розміром не менше 1 м х 2,5 м із дренажем.
4.4 Адміністративні і побутові приміщення будівельно-монтажних організацій допускається розміщувати в мобільних будинках, які повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.2-22, ГОСТ 25957 та НАПБ А.01.001.
4.5 Загальну площу будинку слід визначати відповідно до СНиП 2.09.02. Площу мансардного поверху і мансардних приміщень слід визначати відповідно до ДБН В.2.2-9.
4.6 Висота приміщень від підлоги до стелі повинна бути не менше 2,5 м, в кліматичній зоні IVB - не менше 2,7 м. Висота залів зборів, їдалень і адміністративних приміщень місткістю більше 50 осіб повинна бути не менше 3 м.
1 Висоту приміщень у мобільних будинках допускається приймати 2,4 м.
2 Площу приміщень при висоті 2,4; 2,5 і 2,7 м з постійним перебуванням працюючих слід збільшувати на 7 %.
4.7 Висоту від підлоги до низу виступних конструкцій перекриттів, обладнання і комунікацій, а також висоту від підлоги до стелі в коридорах слід приймати не менше 2,2 м.
Висоту технічних поверхів слід приймати з урахуванням розміщуваного обладнання, інженерних мереж і умов їх експлуатації; при цьому в місцях проходу обслуговуючого персоналу висота в чистоті повинна бути не менше 1,9 м.
4.8 У вбудованих приміщеннях виробничих будинків допускається передбачати туалети, приміщення для відпочинку, обігрівання або охолоджування, особистої гігієни жінок, ванн для рук, пристрої питного водопостачання, вмивальні, напівдуші, приміщення для майстрів та іншого персоналу, які за умовами виробництва слід розміщувати поблизу робочих місць, а в приміщеннях категорій В, Г і Д - також приміщення для куріння.
У будинках IVa ступеня вогнестійкості вбудовані приміщення (за винятком туалетів, приміщень особистої гігієни жінок, ванн для рук і ніг, пристроїв питного водопостачання, умивальних і напівдушів) не допускається розміщувати біля зовнішніх стін, на антресолях і площадках.
Висоту вбудованих приміщень (від підлоги до стелі) допускається приймати не менше 2,4 м.
4.9 Площу вестибюля будинків слід приймати з розрахунку 0,2 м2 на одного працюючого в найбільш численній зміні, але не менше 18 м2.
4.10 У будинках слід передбачати приміщення для зберігання, очищення і сушіння прибирального інвентаря, обладнані системою гарячого і холодного водопостачання і, як правило, суміжні з туалетами. Площу цих приміщень слід приймати з розрахунку 0,8 м2 на кожних 100 м2 площі поверху, але не менше 4 м2. При площі поверху менше 400 м2 допускається передбачати одне приміщення на два суміжних поверхи.
4.11 Сполучення між опалюваними виробничими будинками та побутовими будинками, що стоять окремо, слід передбачати через опалювані переходи. Опалювані переходи допускається не передбачати з будинків, що розміщуються в IVB кліматичний зоні, а також незалежно від кліматичної зони - з опалюваних виробничих будинків із чисельністю працюючих в кожному не більше 30 осіб за зміну. При цьому у виробничих будинках повинні бути передбачені приміщення для зберігання теплого верхнього одягу, обладнані вішалками.
4.12 Сполучення між підвалом або цокольним поверхом та першим поверхом допускається влаштовувати по окремих сходах, що ведуть до коридору, холу або вестибюля першого поверху, крім атріума, за умови дотримання вимог ДБН В. 1.1-7.
4.13 Із вбудованих приміщень, що розміщуються у виробничих будинках на антресолях і площадках, допускається передбачати виходи у виробничі приміщення по відкритих сходах типу С2.
Відстань від виходів з означених вище вбудованих приміщень до виходів назовні слід приймати відповідно до.СНиП 2.09.02 залежно від категорії приміщення щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки.
5 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ
5.1 Адміністративні будинки і приміщення
У адміністративних будинках і приміщеннях виробничих підприємств можуть розміщуватися приміщення управління, конструкторських бюро, інформаційно-технічного призначення, копіювально-розмножувальних служб, обчислювальної техніки, охорони праці, приміщення для навчальних занять, які повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005 та ГОСТ 12.1.006.
5.1.1 Приміщення управління і конструкторських бюро
5.1.1.1 Площу приміщень слід приймати з розрахунку не менше 6 м2 на робоче місце працівника управління, а на одного працівника конструкторського бюро і для працюючих інвалідів, що користуються кріслами-колясками, - не менше 7,65 м2.
При оснащенні робочих місць великогабаритним обладнанням і розміщенні в робочих приміщеннях обладнання колективного користування їх площі допускається збільшувати відповідно до технічних умов на експлуатацію обладнання.
5.1.1.2 Площу кабінетів керівників рекомендується проектувати не більше 15 % загальної площі робочих приміщень управління.
5.1.1.3 При кабінетах керівників підприємств і їх заступників повинні бути передбачені приймальні. Допускається влаштовувати одну приймальню на два кабінети. Площа приймалень повинна бути не менше 12 м2.
5.1.1.4 У загальнозаводських будинках управління за кількості інженерно-технічних працівників 300 осіб і більше слід передбачати зали нарад, що розраховуються на 30 % працюючих.
5.1.1.5 Площу залів нарад управління слід приймати з розрахунку не менше 0,9 м2 на одне місце в залі. При залах нарад допускається передбачати кулуари з розрахунку не менше 0,3 м2 на одне місце в залі. Зали нарад слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9 та ДБН В.2.2-16.
5.1.1.6 За наявності в числі працюючих інвалідів, що користуються кріслами-колясками, в залах нарад згідно з вимогами ДБН В.2.2-17 повинні бути передбачені місця для них з розрахунку не менше 1,65 м2 на одне місце.
5.1.1.7 При залах нарад на відстані до 30 м слід передбачати туалети.
5.1.1.8 На підприємствах із кількістю інженерно-технічних працівників до 300 осіб для проведення нарад допускається збільшувати площу одного з кабінетів керівників підприємства з розрахунку 0,8 м2 на одне місце. Площа кабі- нету має бути визначена завданням на проектування, але не повинна перевищувати 72 м2.
5.1.2 Приміщення інформаційно-технічного призначення
5.1.2.1 Склад і площу приміщень технічної бібліотеки слід приймати за таблицею 1.
Таблиця 1
5.1.2.2 Технічні бібліотеки площею не більше 90 м2 допускається розміщувати в одному приміщенні.
5.1.2.3 Склад і площу приміщень архіву слід приймати за таблицею 2.
Таблиця 2
5.1.2.4 Архіви площею не більше 54 м2 допускається розміщувати в одному приміщенні.
5.1.2.5 Площа приміщень підрозділів обчислювальної техніки повинна бути визначена завданням на проектування.
5.1.2.6 Площі приміщень виробничо-диспетчерських бюро, бюро програмування в обчислювальних центрах слід приймати з розрахунку не менше 6,0 м2 на одне робоче місце.
5.1.2.7 Площу кабінету керівника обчислювального центру слід приймати залежно від кількості працюючих: до 20 осіб - не менше 12 м2, за більшої кількості - не менше 18 м2.
5.1.2.8 Площу приміщень копіювально-розмножувальної служби слід прийняти за завданням на проектування.
5.1.2.9 Площу приміщення для приймання і видачі замовлень копіювально-розмножувальних служб слід приймати з розрахунку не менше 6 м2 на одне робоче місце.
5.1.2.10 Приміщення копіювально-розмножувальної служби, в яких розміщується великогабаритне устаткування, повинні мати двері завширшки не менше 1,4 м.
5.1.2.11 Площа приміщень автоматичних телефонних станцій і радіовузлів повинна бути визначена завданням на проектування.
5.1.3 Кабінети охорони праці
5.1.3.1 Площа кабінетів охорони праці, м2, визначається залежно від облікової чисельності працюючих на підприємстві, осіб:
до 1000 24
понад 1000 до 3000 48
"3000 " 5000 72
"5000 " 10000 100
"10000 " 20000 150
"20000 200
5.1.3.2 Для мобільних будинків допускається передбачати кабінети охорони праці, площа яких встановлюється з коефіцієнтом 0,5.
5.1.4 Навчальні приміщення
5.1.4.1 Склад і площі навчальних приміщень встановлюються завданням на проектування та згідно з вимогами ДБН В.2.2-3.
5.2 Побутові будинки і приміщення
Побутові будинки підприємств призначені для розміщення в них приміщень обслуговування працюючих: санітарно-побутових, охорони здоров'я, харчування.
Допускається передбачати не враховані цими Нормами приміщення або об'єкти соціального призначення відповідно до затверджених планів соціально- економічного розвитку підприємства або квоти робочих місць для інвалідів.
5.2.1 Загальні вимоги
5.2.1.1 При проектуванні побутових будинків підприємств у технологічній частині проекту повинна бути встановлена чисельність працюючих - облікова, в найбільш численній зміні (далі - зміні), а також у найбільш численній частині зміни при різниці на початку і закінченні зміни 1 год і більше, що приймається для розрахунку побутових приміщень і пристроїв; при цьому в чисельність працюючих необхідно включати кількість практикантів, що проходять виробниче навчання.
Для мобільних будинків допускається приймати чисельність зміни, що дорівнює 70 % облікової, зокрема 30 % жінок.
5.2.1.2 Геометричні параметри, мінімальні відстані між осями і ширину проходів між рядами обладнання побутових приміщень слід приймати за таблицею 3.
Таблиця 3
5.2.2 Санітарно-побутові приміщення
5.2.2.1 До складу санітарно-побутових приміщень входять гардеробні, душові, умивальні, туалети, приміщення для куріння, місця для розміщення напівдушів, пристроїв питного водопостачання, приміщення для обігрівання або охолоджування, обробки, зберігання і видачі спецодягу.
У відповідності з відомчими нормативними документами допускається передбачати в доповнення до вказаних інші санітарно-побутові приміщення й обладнання.
5.2.2.2 Санітарно-побутові приміщення для працюючих, зайнятих безпосередньо на виробництві, повинні проектуватися залежно від груп виробничих процесів згідно з таблицею 4.
Таблиця 4
5.2.2.3 Перелік професій із віднесенням їх до груп виробничих процесів затверджується міністерствами і відомствами за узгодженням із галузевими радами професійних спілок та МОЗ України.
5.2.2.4 У гардеробних кількість відділень у шафах або гачків вішалок для домашнього і спеціального одягу слід приймати такою, що дорівнює обліковій чисельності працюючих, вуличного одягу - чисельності у двох суміжних змінах.
5.2.2.5 За облікової чисельності працюючих на підприємстві до 50 осіб допускається передбачати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів.
5.2.2.6 Гардеробні домашнього і спеціального одягу для груп виробничих процесів 1 в, 2в, 2г і 3б повинні бути окремими для кожної з цих груп.
5.2.2.7 У гардеробних мобільних будинків за облікової чисельності пра- цюючих, що не перевищує 150 осіб, допускається виділяти місце для розміщення шаф спецодягу 3-ої групи виробничих процесів, якщо їх кількість не перевищує 25 % загальної кількості шаф.
5.2.2.8 При гардеробних слід передбачати комори спецодягу, туалети, приміщення для чергового персоналу з місцем для прибирального інвентаря, місця для чищення взуття, гоління, сушіння волосся (крім окремих гардеробних для вуличного одягу).
5.2.2.9 Для груп виробничих процесів 1 і 2а за чисельності працюючих не більше 20 осіб у зміну комори спецодягу допускається не передбачати.
5.2.2.10 У випадках, коли чищення або знешкодження спецодягу повинні проводитися після кожної зміни, замість гардеробних слід передбачати роздавальні спецодягу.
5.2.2.11 Кількість душових, умивальників і спеціальних побутових пристроїв, передбачених таблицею 4, слід приймати за чисельністю працюючих у зміні або частині цієї зміни, що одночасно закінчують роботу.
5.2.2.12 Душові обладнуються відкритими душовими кабінами. До 20 % душових кабін допускається передбачати закритими.
Для інвалідів із порушенням роботи опорно-рухового апарата і для сліпих слід передбачати закриті кабіни.
Душові кабіни з наскрізним проходом передбачаються при виробничих процесах груп 1в, 3б, а також у випадках, встановлених відомчими нормативними документами.
5.2.2.13 Туалети в багатоповерхових побутових, адміністративних і виробничих будинках повинні бути на кожному поверсі.
5.2.2.14 За наявності в числі працюючих інвалідів із порушенням роботи опорно-рухового апарата кабіну для інвалідів слід передбачати незалежно від кількості санітарних приладів у туалетах.
5.2.2.15 Загальний туалет для чоловіків і жінок допускається передбачати за чисельності працюючих у зміну не більше 15 осіб.
На підприємствах, де передбачається можливість використання праці сліпих, туалети для чоловіків і жінок повинні бути роздільними.
5.2.2.16 Вхід у туалет повинен передбачатися через тамбур із дверима, що зачиняються самі. За наявності в числі працюючих інвалідів, що користуються кріслами-колясками, один із пісуарів у туалетах повинен розміщуватися на висоті не більше 0,4 м від підлоги.
5.2.2.17 Відстань від робочих місць у виробничих будинках до туалетів, приміщень для куріння, приміщень для обігрівання або охолодження, напівдушів, пристроїв питного водопостачання повинна прийматися не більше 50 м, для інвалідів із порушенням роботи опорно-рухового апарата і сліпих - не більше 25 м, а від робочих місць на майданчику підприємства - не більше 150 м.
5.2.2.18 Для прання спецодягу при виробничих підприємствах або групі підприємств повинні передбачатися пральні з відділеннями хімічного чищення. В обґрунтованих випадках допускається використання міських пралень за умови влаштування в них спеціальних відділень (технологічних ліній) для обробки спецодягу.
Склад і площа приміщень пралень, хімічного чищення, відновлення, просочення і знешкодження спецодягу повинні встановлюватися в технологічній частині проекту з урахуванням санітарних вимог його обробки.
5.2.2.19 Для знешкодження спецодягу, забрудненого нелеткими речовинами, допускається використовувати окрему технологічну лінію пралень.
5.2.2.20 Стіни і перегородки гардеробних спецодягу, душових, переддушових, умивальних, туалетів, приміщень для сушіння, знепилювання і знешкодження спецодягу повинні бути виконані на висоту 2 м із матеріалів, що допускають їх миття гарячою водою із застосуванням миючих та дезінфікуючих засобів. Стіни і перегородки вказаних приміщень вище позначки 2 м, а також стелі повинні мати водостійке покриття.
5.2.2.21 При пральнях слід передбачати приміщення для ремонту спецодягу з розрахунку не менше 9 м2 на одне робоче місце. Кількість робочих місць слід приймати з розрахунку одне робоче місце з лагодження взуття і два робочих місця з лагодження одягу на 1000 осіб облікової чисельності.
5.2.2.22 За узгодженням із місцевими радами професійних спілок допускається передбачати централізований склад спецодягу і засобів індивідуального захисту.
5.2.2.23 Норми площі приміщень на одну особу, одиницю обладнання, розрахункову кількість працюючих, які обслуговуються на одиницю обладнання в санітарно-побутових приміщеннях, слід приймати за таблицею 5.
Таблиця 5
5.2.3 Приміщення охорони здоров'я
5.2.3.1 При проектуванні підприємств слід передбачати оздоровчі пункти, медпункти, приміщення особистої гігієни жінок, парильні (сауни), а за відомчими нормами - приміщення для інгаляторіїв, фотаріїв, ванн для рук і ніг, а також приміщення для відпочинку в робочий час і психологічного розвантаження.
За окремим завданням, узгодженим із місцевими органами охорони здоров'я і радами професійних спілок, можуть бути передбачені поліклініки (амбулаторії), лікарні, санаторії-профілакторії, станції швидкої і невідкладної допомоги й інші служби медико-санітарної частини, а також фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди. При цьому слід враховувати можливість використання їх як загальних об'єктів для груп підприємств, а для підприємств, що розміщуються в міській забудові або населених пунктах, - з урахуванням організації обслуговування населення.
5.2.3.2 На підприємствах з обліковою чисельністю працюючих більше 300 осіб повинні передбачатися фельдшерські оздоровчі пункти.
5.2.3.3 Чисельність працюючих, які обслуговуються одним фельдшерсь- ким оздоровчим пунктом, приймається:
при підземних роботах - не більше 500 осіб;
на підприємствах хімічної, гірничорудної, вугільної та нафтопереробної промисловості не більше 1200 осіб;
на підприємствах інших галузей народного господарства - не більше 1700 осіб.
5.2.3.4 Склад і площу приміщень фельдшерського оздоровчого пункту слід приймати згідно з таблицею 6.
Таблиця 6
5.2.3.5 При обліковій чисельності від 50 до 300 працюючих повинен бути передбачений медичний пункт.
Площу медичного пункту слід приймати не менше: 12 м2 - при обліковій чисельності від 50 до 150 працюючих, 18 м2 - понад 150 до 300 працюючих.
На підприємствах, де передбачається можливість використання праці інва- лідів, площу медичного пункту допускається збільшувати на 3 м2.
Медичний пункт повинен мати обладнання за узгодженням із місцевими органами охорони здоров'я.
5.2.3.6 За завданням, узгодженим із місцевими органами охорони здоров'я, на підприємствах допускається передбачати лікарські оздоровчі пункти замість фельдшерських.
Категорію лікарського оздоровчого пункту слід приймати залежно від облікової чисельності працюючих: І - подвоєній кількості тих, що обслуговуються, в порівнянні зі встановленим в 5.2.3.3; II - відповідно до 5.2.3.2 і 5.2.3.3.
Склад і площу приміщень лікарських оздоровчих пунктів слід приймати згідно з таблицею 7.
Таблиця 7
5.2.3.7 Фельдшерські або лікарські оздоровчі пункти слід розміщувати на першому поверсі. Ширина дверей у вестибюлях-очікувальних, перев'язувальних, кабінетах для прийому і кімнатах для тимчасового перебування хворих повинна бути не менше 1 м, а за наявності в числі працюючих інвалідів, що користуються кріслами-колясками, - згідно з ДБН В.2.2-17.
5.2.3.8 Кількість приміщень або кабін для особистої гігієни жінок слід приймати з розрахунку один гігієнічний душ на 75 жінок, що працюють у найбільш численній зміні (додатково до передбачених у таблицях 6 і 7). У вказаних приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник. При чисельності працюючих жінок більше ,14 до 75 включно слід передбачати одну кабіну з гігієнічним душем (біде), яка повинна розміщуватися при жіночому туалеті і мати вхід із умивальні.
5.2.3.9 Парильні (сауни) допускається передбачати відповідно до завдання на проектування з дотриманням вимог щодо їх розміщення та влаштування відповідно до ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-11 та НАПБ А.01-001.
5.2.3.10 Інгаляторії слід передбачати за узгодженням із місцевими органами охорони здоров'я при виробничих процесах, пов'язаних із виділенням пилу або газу дратівливої дії.
5.2.3.11 Фотарії необхідно передбачати на підприємствах під час роботи в приміщеннях без природного освітлення або з коефіцієнтом природного освітлення менше 0,1 %, а також при підземних роботах.
Фотарії слід розміщувати, як правило, у гардеробних домашнього одягу. Поверхні стін і перегородок фотаріїв, а також поверхні кабін повинні бути пофарбовані силікатними фарбами світлих тонів.
5.2.3.12 Фотарії не потрібні у випадках, коли виробничі приміщення обладнані штучним освітленням, збагаченим ультрафіолетовим випромінюванням, а також на виробництвах, де працюючі підпадають під вплив хімічних речовин, що мають фотосенсибілізуючу дію.
5.2.3.13 Ванни для рук слід передбачати при виробничих процесах, пов'язаних із вібрацією, що передається на руки.
5.2.3.14 За чисельності працюючих у зміні, що користуються ваннами для рук (100 осіб і більше), ванни слід розміщувати в умивальних або в окремих приміщеннях, обладнаних електросушильниками; за меншої кількості осіб, що користуються ваннами для рук, допускається розміщувати їх у виробничих приміщеннях.
5.2.3.15 Площу приміщення ванн для рук слід визначати з розрахунку не менше 1,5 м2 на одну ванну, кількість ванн - із розрахунку одна ванна на трьох працюючих у зміну, що користуються ваннами для рук.
5.2.3.16 Ванни для ніг (установки гідромасажу ніг) слід передбачати при виробничих процесах, пов'язаних із роботою стоячи або з вібрацією, що передається на ноги. Ванни для ніг слід розміщувати в умивальних або гардеробних із розрахунку 40 осіб на одну установку площею не менше 1,5 м2.
5.2.3.17 Приміщення і місця відпочинку в робочий час і приміщення психологічного розвантаження слід розміщувати, як правило, при гардеробних домашнього одягу і оздоровчих пунктах.
При допустимих параметрах повітря робочої зони у виробничих приміщеннях і відсутності контактів із речовинами 1-го і 2-го класів небезпеки допускається передбачати місця відпочинку відкритого типу у вигляді площадок, розташованих у цехах на площах, що не використовуються у виробничих цілях.
5.2.3.18 У приміщеннях для відпочинку і психологічного розвантаження, за обґрунтування, можуть бути передбачені пристрої для приготування і роздавання спеціальних тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою.
5.2.3.19 Рівень звукового тиску в спеціалізованих приміщеннях і на місцях для відпочинку, а також у приміщеннях психологічного розвантаження не повинен перевищувати 45 дБА.
5.2.3.20 Норми площі на одну особу в спеціалізованих приміщеннях охорони здоров'я слід приймати згідно з таблицею 8.
Таблиця 8
5.2.4 Приміщення підприємств харчування
5.2.4.1 Підприємства харчування слід проектувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-25, СП 42-123-5777 та можливості використання їх як загальних об'- єктів для груп підприємств, що розміщуються у міській забудові, або населених пунктах з урахуванням організації обслуговування населення.
5.2.4.2 При проектуванні виробничих підприємств повинні бути передба- чені їдальні, розраховані на забезпечення всіх працюючих загальним, дієтичним, а за спеціальними завданнями - лікувально-профілактичним харчуванням.
При чисельності працюючих у зміну більше 200 осіб слід передбачати їда- льню, що працює, як правило, на напівфабрикатах; до 200 осіб - їдальню-розда- вальну.
1 При чисельності працюючих у зміну менше 30 осіб замість їдальні-роздавальної, допускається передбачати кімнату для приймання їжі.
2 У разі обґрунтування допускається передбачати їдальні, що працюють на сировині, які повинні проектуватися з дотриманням вимог ДБН В.2.2.-25.
5.2.4.3 При їдальні, яка обслуговує відвідувачів у вуличному одязі, слід передбачати для цього спеціальний вестибюль із гардеробною вуличного одягу, кількість місць у їдальні повинна дорівнювати 120 % чисельності відвідувачів у вуличному одязі.
5.2.4.4 Кількість місць в їдальні слід приймати з розрахунку одне місце на чотирьох працюючих у зміні або найбільш численній частині зміни (5.2.4.2). За- лежно від вимог технологічних процесів і організації праці на підприємстві кіль- кість місць в їдальнях допускається змінювати.
5.2.4.5 Площу кімнати для приймання їжі слід визначати з розрахунку не менше 1,35 м2 на кожного відвідувача або не менше 1,65 м2 на інваліда, що користується кріслом-коляскою, але не менше 12 м2. Кімната для приймання їжі повинна бути обладнана умивальником, стаціонарним кип'ятильником, електричною плитою, холодильником. За кількості працюючих до 10 осіб у зміні замість кімнати для приймання їжі допускається передбачати у гардеробній додаткове місце площею не менше 6 м2 для встановлення столу для приймання їжі.
6 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ
6.1 Водопостачання і каналізація
6.1.1 Адміністративні та побутові будинки повинні обладнуватися системами господарсько-питного (холодного і гарячого) і протипожежного водопостачання, каналізації відповідно до вимог СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, СНиП 3.05.01, ДержСанПіН 136/1940.
6.1.2 Системи гарячого водопостачання будинків за кількості душів 10 і більше проектують, як правило, з баками-акумуляторами або ємними водопідігрівачами. У будинках із кондиціонуванням повітря слід при обґрунтуванні застосовувати пристрої, що використовують у літній час теплоту конденсації холодильного агента для підігрівання води, що подається у душі та умивальники. При цьому температуру води в системі гарячого водопостачання допускається приймати 37°С.
6.2 Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря
6.2.1 При проектуванні систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря будинків і приміщень слід дотримувати вимоги ДБН В.2.6-31, СНиП 2.04.05, СНиП 2.04.07, СНиП ІІ-35.
Розрахункову температуру повітря і кратність повітрообміну в приміщеннях у холодний період року слід приймати згідно з таблицею 9.
Оптимальні параметри повітря в окремих приміщеннях допускається приймати відповідно до завдання на проектування.
6.2.2 У холодний період року подавання підігрітого припливного повітря слід передбачати у верхню зону приміщень і, за необхідності, в коридор для відшкодування об'єму повітря, що видаляється з приміщень, повітрообмін в яких встановлений за об'ємом витяжки.
Таблиця 9
6.2.3 Для відшкодування повітря, що видаляється з душових, приплив слід передбачати в приміщення гардеробних.
У верхній частині стін і перегородок, що розділяють душові, переддушові і гардеробні, слід передбачати встановлення жалюзійних ґрат.
6.2.4 У будинках загальною площею приміщень не більше 108 м2, в яких розміщено не більше двох туалетів, у холодний період року допускається передбачати природний приплив зовнішнього повітря через вікна.
6.2.5 У необладнані примусовим припливом приміщення слід передбачати природне надходження зовнішнього повітря через вікна, що відчиняються. Подавання зовнішнього повітря системами з механічним спонуканням слід передбачати для приміщень без вікон, а також за необхідності обробки зовнішнього повітря.
6.2.6 У районах із розрахунковою температурою зовнішнього повітря в теплий період року вище 25 °С (параметр А) у приміщеннях із постійним перебуванням людей слід передбачати встановлення стельових вентиляторів для підвищення швидкості руху повітря до 0,3-0,5 м/с.
6.2.7 Видаляння повітря слід передбачати, як правило, безпосередньо з приміщень системами з природним або механічним спонуканням. У душових і туалетах при трьох санітарних приладах і більше систему з природним спону- канням використовувати не допускається.
6.2.8 Видаляння повітря з гардеробних слід передбачати через душові. У випадках, коли повітрообмін гардеробних перевищує повітрообмін душової, видаляння повітря слід передбачати через душову у встановленому для неї об'ємі, а різницю - безпосередньо з гардеробної.
6.2.9 Окремі системи витяжної вентиляції слід передбачати для приміщень фельдшерських і лікарських оздоровчих пунктів, душових, туалетів. Допускається обладнання суміщеної витяжної вентиляції для душових і туалетів при гардеробних за позиціями 4, 5а таблиці 9.
6.2.10 У гардеробних приміщеннях за позиціями 4, 5 таблиці 9 на 5 осіб і менше, які працюють в одній зміні, в холодний період допускається приймати однократний повітрообмін і передбачати природний приплив зовнішнього повітря через вікна.
6.2.11 Встановлення шаф для сушіння спецодягу у гардеробних слід проектувати відповідно до завдання на проектування. При цьому об'єм природної витяжки повинен складати 10 м3/год, а об'єм загальнообмінної витяжки з гардеробних повинен бути відповідно зменшений. Регістри обігріву шаф повинні приєднуватися до окремої гілки трубопроводів системи опалювання з можливістю відключення.
6.2.12 Розрахункову температуру повітря і повітрообмін у приміщеннях їдалень, кімнат приймання їжі - згідно з ДБН В.2.2-25, оздоровчих пунктів - ДБН В.2.2-10; копіювально-розмножувальних служб, пралень, хімчисток; радіовузлів, телефонних станцій, бібліотек, архівів, кіноапаратних, студій, обчислюваль- ної техніки, торгового і побутового обслуговування, залів зборів і нарад, конференц-залів слід приймати згідно з ДБН щодо проектування відповідних будинків.
6.2.13 В адміністративних та побутових будинках повинні виконуватися вимоги ДБН В.2.2-9 щодо енергозбереження.
6.3 Електропостачання та електрообладнання
6.3.1 Адміністративні та побутові будинки повинні забезпечуватися електроприймачами певної категорії надійності електропостачання згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ПУЕ залежно від загальної кількості робочих місць.
6.3.2 Електрообладнання адміністративних та побутових будинків слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-24, ДБН В.2.5-27, СНиП 3.05.06, ПУЕ, НПАОП 0.00-1.02, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32.
Освітленість приміщень слід приймати за вимогами ДБН В.2.5-28.
6.3.3 Автоматизація та диспетчеризація інженерного обладнання, контроль та сигналізація до вибухонебезпечних концентрацій паливного газу виконується у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-13, ДБН В.2.5-20, СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.05, СНиП 3.05.06, СНиП 3.05.07, СНиП ІІ-35, ПУЕ, НПАОП 40.1- 1.32.
6.4 Системи зв'язку та сигналізації
6.4.1 Адміністративні та побутові будинки повинні обладнуватися мережами і пристроями, а за необхідності мати окремі приміщення - для організації телекомунікацій загального користування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення).
6.4.2 Розрахунок ємності лінійних споруд мереж зв'язку адміністративних і побутових будинків слід виконувати згідно з ВБН В.2.2-45-1 із забезпеченням можливості обов'язкового встановлення абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях адміністрації та чергового персоналу, а також у приміщеннях інформаційних та технологічних служб.
6.4.3 Приєднувальні пристрої проводового мовлення встановлюються в адміністративних та приміщеннях чергового персоналу.
6.4.4 Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації в адміністративних та побутових будинках, як правило, повинно передбачатися приховано в окремих трубах-стояках із влаштуванням окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку та сигналізації.
6.4.5 Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до адміністративних та службових приміщень повинні виконуватися приховано.
Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення і заміни кабелів і проводів абонентських мереж.
6.4.6 Проектом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого проникнення в монтажні розподільні шафи й інші споруди, приміщення та до обладнання мереж зв'язку і сигналізації.
6.4.7 Блискавкозахист радіостояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у т.ч. і супутникових) виконується згідно з ДСТУ Б В.2.5-38.
Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації згідно з НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинків та комплексів, а також інших металевих конструкцій.
6.4.8 Адміністративні та побутові будинки рекомендується обладнувати відомчою охоронною сигналізацією. Обсяги охоронної сигналізації визначаються завданням на проектування.
6.5 Ліфти та інші види механічного транспорту
6.5.1 Потреба в ліфтах залежно від поверховості адміністративно-побутових будинків, кількість, типи, швидкість та час очікування повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-9, ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3, ДСТУ ISO 4190-6, ДСТУ EN 81-70, ДСТУ EN 81-1, ДСТУ EN 81-2, ДСТУ EN 115, НПАОП 0.00-1.02. Протипожежні вимоги до влаштування ліфтів слід виконувати згідно з вказівками ДСТУ EN 81-72, ДСТУ EN 81-73, НПАОП 0.00-1.02, ДБН В.1.1-7 і НАПБ Б.01.007.
6.5.2 У багатоповерхових будинках при різниці позначок підлоги вестибюля та верхнього поверху 12 м і більше, а також за наявності на другому поверсі і вище приміщень, призначених для інвалідів, що користуються кріслами-колясками, слід передбачати ліфти та підіймальні платформи згідно з вимогами ДСТУ EN 81-70, ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2.
6.5.3 Кількість ліфтів слід приймати за розрахунком і повинна бути не менше двох; при цьому один із ліфтів допускається приймати вантажним. Один із ліфтів повинен мати глибину кабіни не менше 2,1 м, ширину - не менше 1,1 м, ширину дверного прорізу - не менше 0,85 м.
6.5.4 Допускається не передбачати встановлення ліфтів при надбудові будинку мансардним поверхом при позначці його підлоги не більше 14 м і відсутності приміщень, що використовуються інвалідами на кріслах-колясках.
6.5.5 Ширина ліфтового холу при однорядному розташуванні ліфтів повинна бути не менше 1,3 найменшої глибини кабіни ліфта, при дворядному розташуванні - не менше подвійного значення найменшої глибини кабіни одного з ліфтів протилежного ряду. Перед ліфтами з глибиною кабіни 2,1 м і більше ши- рина холу повинна бути не менше 2,5 м.
6.6 Сміттєвидаляння та пилоприбирання
6.6.1 Система видаляння сміття, відходів і нечистот у адміністративно-побутових будинках повинна відповідати загальним вимогам до санітарно-гігієнічних приміщень і пристроїв, при цьому особлива увага приділяється запобіганню загрози забруднення повітря, води, ґрунтів та можливості розповсюдження паразитуючих комах, гризунів та інших шкідників.
6.6.2 В адміністративно-побутових будинках слід передбачати системи очищення від сміття та пилоприбирання, тимчасового (в межах санітарних норм) зберігання сміття та можливість його вивезення.
Необхідність влаштування у великих адміністративно-побутових будинках підприємств пневматичних систем сміттєвидаляння визначається завданням на проектування, виходячи з техніко-економічної доцільності їх експлуатації.
6.6.3 Система видаляння сміття повинна розраховуватись виходячи з регіональних нормативів добового накопичення сміття (з урахуванням ступеня благоустрою будинку).
Засоби видаляння сміття з будинку повинні бути узгоджені з системою очищення населеного пункту.
6.6.4 Стовбур сміттєпроводу не допускається розміщувати на сходових площадках адміністративно-побутових будинків, за винятком площадок службових сходів (за технологічної необхідності) з відповідним збільшенням ширини площадки.
Стовбур сміттєпроводу повинен виготовлятися з негорючих матеріалів, а також мати засоби прочищення, промивання і дезінфекції, бути герметичним та звукоізольованим від будівельних конструкцій згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.5-34. Він не повинен прилягати до адміністративних, а також побутових приміщень для постійного перебування людей або до таких, що потребують додержання шумового режиму.
6.6.5 Сміттєзбірну камеру слід розміщувати безпосередньо під стовбуром сміттєпроводу.
У багатоповерхових адміністративних будинках чисельністю 300 і більше працюючих, а також у багатоповерхових побутових будинках загальною площею 3000 м2 і більше слід передбачати вертикальні сміттєпроводи з сміттєзбірними камерами.
Сміттєзбірну камеру слід розміщувати під стовбуром сміттєпроводу і виділяти протипожежними перегородками 1-го типу. У сміттєзбірній камері на мережі водопроводу необхідно встановлювати спринклерні зрошувачі. Вихід з камери повинен бути безпосередньо назовні. Над виходом слід передбачати козирок із негорючих матеріалів.
7 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
7.1 Будинки, споруди і приміщення адміністративно-побутового призначення, їх конструкції, планувальні вирішення, обладнання та опорядження повинні відповідати протипожежним вимогам ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, ДБН В.1.2-14, ДБН В.2.5-13, ГОСТ 12.1.004.
7.2 Зали їдалень, зборів і нарад та інші зали повинні розміщуватися по поверхах відповідно до таблиці 10.
Таблиця 10
7.3 Допускається передбачати один евакуаційний вихід (двері):
а) з розташованого на будь-якому (окрім цокольного, підвального, підземного) поверсі приміщення з одночасним перебуванням у ньому не більше 50 осіб, якщо відстань від найбільш віддаленої точки підлоги приміщення до вказаного виходу не перевищує 25 м;
б) з одноповерхового будинку загальною площею не більше 300 м2 при чисельності працюючих у всіх приміщеннях будинку не більше 50 осіб;
в) з будь-якого поверху будинку умовною висотою до 26,5 м (включно), ступінь вогнестійкості якого, кількість поверхів і кількість евакуйованих із найбільш населеного поверху відповідають вимогам таблиці 11 при облаштуванні другого виходу з цього поверху на сходи СЗ, що виконуються згідно із ДБН В.1.1-7.
Таблиця 11
7.4 Адміністративні і побутові приміщення можуть розміщуватися у вставках і вбудовах виробничих будинків категорій В, Г і Д.
7.5 Кількість евакуйованих із санітарно-побутових і адміністративних приміщень повинна відповідати чисельності працюючих у зміну, а із залів їдалень, зборів і нарад - числу місць у залах, збільшеному на 25 %.
7.6 Ширину проходів, коридорів та інших горизонтальних ділянок шляхів евакуації слід приймати з розрахунку, щоб щільність потоків евакуйованих не перевищувала 5 осіб на 1 м2; при цьому ширину проходу в приміщенні слід приймати не менше 1 м, коридору або переходу в інший будинок - не менше 1,4 м, а за наявності в числі працюючих інвалідів, що користуються кріслами-колясками, - не менше 1,2 м і 1,8 м відповідно.
Ширина евакуаційного виходу з приміщень і з коридору на сходову клітку повинна бути встановлена залежно від кількості працюючих, що евакуюються через цей вихід (але не менше 0,9 м), з розрахунку на 1 м ширини виходу (дверей) в будинках ступенів вогнестійкості:
І і II.................................не більше 165 осіб
III, ІІІа, ІІІб .................... не більше 115 осіб
IV, IVa, V ....................... не більше 80 осіб.
Ширина сходових маршів повинна бути не менше ширини виходу на сходову клітку з найбільш населеного поверху, але не менше:
1 м - для будинків з умовною висотою до 47 м включно;
1,2 м - для будинків з умовною висотою понад 47 м.
За наявності у числі працюючих інвалідів із порушенням роботи опорно- рухового апарата ширина евакуаційного виходу з приміщень і з коридору на сходову клітку повинна бути не менше 0,9 м, ширина сходових маршів - не менше 1,35 м.
7.7 Відстань по коридору від дверей найбільш віддаленого приміщення, розташованого між сходовими клітками або зовнішніми виходами (окрім туалетів, умивальних, душових, приміщень для куріння) до найближчого виходу на сходову клітку або назовні, не повинна перевищувати величини, вказаної в таблиці 12.
При перевищенні допустимих відстаней між сходовими клітками слід передбачати у вставках і вбудовах незадимлювані сходові клітки типів Н2, Н3, Н4 у виробничих приміщеннях. При цьому допускається передбачати евакуаційні виходи з вказаних сходових кліток у будинках (приміщеннях) І - ІІІа ступенів вогнестійкості категорій Г і Д.
Таблиця 12
7.8 Площа поверху або його частини між протипожежними стінами 1-го типу (далі - площа протипожежного відсіку) залежно від ступеня вогнестійкості і умовної висоти або поверховості будинків повинна бути не більше наведеної у таблиці 13.
Таблиця 13
7.9 Прибудови І і II ступенів вогнестійкості слід відокремлювати від виробничих будинків І і II ступенів вогнестійкості протипожежними перегородками 1-го типу.
Прибудови нижче II ступеня вогнестійкості, а також прибудови до виробничих будинків нижче II ступеня вогнестійкості та прибудови до приміщень і будинків категорії А і Б слід відокремлювати протипожежними стінами 1-го типу. Прибудови ІІІа ступеня вогнестійкості допускається відокремлювати від виробничих будинків ІІІа ступеня вогнестійкості протипожежними стінами 2-го типу.
7.10 Вставки слід відокремлювати від виробничих приміщень протипожежними стінами 1-го типу.
У будинках І, II ступенів вогнестійкості допускається відокремлювати вставки від виробничих приміщень категорій В, Г, і Д протипожежними перегородками 1-го типу, в будинках ІІІа ступеня вогнестійкості - протипожежними стінами 2-го типу.
Вбудови слід приймати з кількістю поверхів не більше двох і відокремлювати від виробничих приміщень категорій В, Г, Д протипожежними перегородками з класом вогнестійкості Еl 90 і протипожежними перекриттями 3-го типу.
Сумарна площа вставок, що виділяються протипожежними перегородками 1-го і протипожежними стінами 2-го типів, а також вбудов і виробничих приміщень, не повинна перевищувати площі протипожежного відсіку, встановленої СНиП 2.09.02.
7.11 З розташованих в надземних і цокольних поверхах і таких, що не мають природного освітлення коридорів при будь-якій їх площі і гардеробних площею більше 200 м2, повинна бути передбачена витяжна вентиляція для видаляння диму відповідно до вимог СНиП 2.04.05.
7.12 Для евакуації людей у будинках, прибудовах, вставках і вбудовах умовною висотою до 26,5 м включно слід передбачати сходові клітки типу СК1.
У будинках з умовною висотою понад 26,5 м всі сходові клітки належить передбачати незадимлюваними.
Одна з двох сходових кліток (або 50 % сходових кліток при їх більшій кількості) повинна бути незадимлюваною типу Н1. Решту сходових кліток належить проектувати незадимлюваними типів Н2, Н3 або Н4. У разі необхідності влаштування у будинку трьох та більше незадимлюваних сходових кліток перевага повинна надаватися незадимлюваним сходовим кліткам типу Н1. Двері їх поверхових входів (виходів) повинні бути розташовані паралельно фасаду будинку в одній площині, розміщення їх під кутом одна до одної не допускається. Не слід розміщувати незадимлювані сходові клітки типу Н1 у внутрішніх кутах зовнішніх стін будинку.
7.13 Облицювання і опорядження поверхонь стін, перегородок і стель залів місткістю більше ніж 50 місць слід передбачати з негорючих матеріалів або матеріалів із показниками пожежної небезпеки не вище ніж Г2, В2, Д2, Т2 за класифікацією ДБН В.1.1-7.
7.14 Автоматичною пожежною сигналізацією повинні обладнуватися окремо розташовані адміністративні та побутові будинки і прибудови з кількістю поверхів більше чотирьох, у вставках і вбудовах (незалежно від кількості поверхів) - в усіх приміщеннях, окрім приміщень із мокрими процесами.
Під час визначення необхідності обладнання адміністративних та побутових будинків і споруд установками автоматичної пожежної сигналізації, пожежогасіння слід також дотримуватися вимог НАПБ Б.06.004 та інших відповідних НД. Проектування автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації слід виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-13.
ДОДАТОК А
(довідковий)
1 Единые санитарные правила для предприятий (производственных объединений), цехов и участков, предназначенных для использования труда инвалидов и пенсионеров по старости (Єдині санітарні правила для підприємств (виробничих об'єднань), цехів і дільниць, призначених для використання праці інвалідів і пенсіонерів по старості) Минздрав СССР (от 01.03.83 г. № 2672-83)
2 ВСН 1-77/Минсвязи СССР Инструкция по проектированию молниезащиты радиообъектов (Інструкція з проектування блискавкозахисту радіооб'єктів)
3 ВСН 01-89/Росавтотранс Предприятия по обслуживанию автомобилей (Підприємства з обслуговування автомобілів)
4 ВСН 205-84/ММСС СССР Инструкция по проектированию электроустановок, систем автоматизации технологического оборудования (Інструкція з проектування електроустановок, систем автоматизації технологічного обладнання)
5 ВСН 600-81/Минсвязи СССР Инструкция по монтажу сооружений устройств связи, радиовещания и телевидения (Інструкція з монтажу споруд при- строїв зв'язку, радіомовлення і телебачення)
Код УКНД 91.040.99
Ключові слова: нормативні документи, проектування, виробничі будинки та споруди, терміни і визначення понять; будинки і приміщення адміністративно- побутового призначення, працюючі інваліди з порушенням опорно-рухового апарату і сліпі, загальні положення, автостоянки, об'ємно-планувальні рішення, санітарно-побутові приміщення, приміщення охорони здоров'я, оздоровчі пункти, медпункти, приміщення для інгаляторіїв, фотаріїв, приміщення підприємств харчування, приміщення управління і конструкторських бюро, приміщення інформаційно-технічного призначення, кабінети охорони праці, навчальні приміщення; побутові будинки і приміщення; інженерне обладнання, водопровід і каналізація; опалення, вентиляція і кондиціонування; електропостачання та електрообладнання; системи зв'язку та сигналізації; ліфти та інші види механічного транспорту; сміттєвидаляння та пилоприбирання; пожежна безпека
Розділи
Зміст
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
5 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ
5.1 Адміністративні будинки і приміщення
5.1.1 Приміщення управління і конструкторських бюро
5.1.2 Приміщення інформаційно-технічного призначення
5.1.3 Кабінети охорони праці
5.1.4 Навчальні приміщення
5.2 Побутові будинки і приміщення
5.2.1 Загальні вимоги
5.2.2 Санітарно-побутові приміщення
5.2.3 Приміщення охорони здоров'я
5.2.4 Приміщення підприємств харчування
6 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ
6.1 Водопостачання і каналізація
6.2 Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря
6.3 Електропостачання та електрообладнання
6.4 Системи зв'язку та сигналізації
6.5 Ліфти та інші види механічного транспорту
6.6 Сміттєвидаляння та пилоприбирання
7 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
ДОДАТОК А
Таблиці
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
Рисунки
Додатки
