Основна інформація
Позначення (Шифр)
ДБН А.3.1-9:2015
Назва
ДБН А.3.1-9:2015 "Захисні споруди цивільного захисту. Експлуатаційна придатність закінчених будівництвом об'єктів"
Статус
Діючий
Документ, яким затверджено та надано чинності
Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 30.12.2015 р. № 338
Реєстраційний номер
BN01:9803-3749-0100-4081
Організація розробник
Український науково-дослідний інститут цивільного захисту (37814631) Версія №1 Статус (поточна)
Сфера застосування
Дані Норми встановлюють вимоги і умови визначення експлуатаційної придатності закінчених будівництвом захисних споруд цивільного захисту сховищ, протирадіаційних укриттів.
Клас документа
А. Організаційно-методичні норми, правила і стандарти
Примірники
Додатки
Інформацію не зазначено
Електронна версія документу
*Електронна версія документу носить довідковий характер
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Дані Норми встановлюють вимоги і умови визначення експлуатаційної придатності закінчених будівництвом захисних споруд цивільного захисту сховищ, протирадіаційних укриттів.
1.2 Норми поширюються на окремо розташовані або вбудовані в будівлі захисні споруди цивільного захисту (далі – захисні споруди).
1.3 Норми не поширюються на швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту та на процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих Нормах є посилання на такі документи, нормативні акти та нормативні документи:
ДБН В 2.2-5-97 Захисні споруди цивільної оборони
ДБН В.2.4-1-99 Меліоративні системи та споруди
ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту
ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина I. Проектування. Частина ІІ. Будівництво
ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціювання
НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Нижче подано терміни, вжиті в цих будівельних нормах, та визначення позначених ними понять.
3.1
Інженерна споруда, призначена для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів [1]
3.2
Герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів [1]
3.3
Негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості [1]
3.4
Установка, що забезпечує відновлення і підтримку унормованих параметрів газового складу (вмісту кисню та двоокису вуглецю) внутрішнього повітряного середовища захисної споруди [2]
3.5
Засіб, призначений для попереднього очищення повітря від грубодисперсних частинок пилу, у тому числі радіоактивних [2]
3.6
Засіб, призначений для очищення повітря від пилу, бойових отруйних, небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічних речовин [2]
3.7
Система підземних каналів, за допомогою яких здійснюється відведення від споруд підземних (ґрунтових) вод та зниження їх рівня відповідно до ДБН В.2.4-1
3.8
Прилад, призначений для вимірювання невеликого надлишкового тиску газів у межах 25,33 кПа.
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Закінчені будівництвом захисні споруди цивільного захисту вводяться в експлуатацію з дотриманням вимог цих будівельних норм та законодавства [3, 5].
5 ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ПРИДАТНІСТЬ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
5.1 Для визначення експлуатаційної придатності будівельних конструкцій захисних споруд (до прийняття їх в експлуатацію) перевіряється стан захисних властивостей огороджувальних конструкцій, при цьому виявляється та фіксується в акті:
1) відповідність проектній документації конструкцій стін, покриття, перегородок, входів, перемичок, тамбурів-шлюзів, тунелів, шахт, тамбурів і герметичних дверей (воріт, ставень);
2) правильність виконання вводів у сховище (укриття) електричних кабелів, кабелів зв'язку, а також комунікацій водопостачання, каналізації і теплопостачання;
3) відповідність проекту товщини підсипки ґрунту на покриття.
5.2 Роботоздатність дренажної системи треба перевіряти шляхом просвічування дренажних труб з одного колодязя до другого. При цьому на дзеркалі повинен бути видний чіткий контур дренажної труби і світла.
5.2 Перевіряння захисних властивостей споруди від проникнення зовнішнього повітря повинно включати два етапи: перший – випробування споруди на герметичність; другий – випробування споруди і систем повітропостачання на здатність підтримки встановлених проектом величин надмірного тиску (підпору) повітря.
5.4 Герметичність сховища перевіряють у такій послідовності:
1) закривають всі вхідні двері, ставні і люки, стопорять клапани надмірного тиску, закривають герметичні клапани і заглушки на повітроводах витяжних систем, сифони заповнюють водою;
2) включають у роботу припливну систему вентиляції, відрегульовану на задану проектом продуктивність і за продуктивністю вентиляторів визначають кількість повітря, що подається у сховище;
3) вимірюють підпір повітря в сховище тягонапороміром відповідно до ГОСТ 2405 або іншим придатним для цього приладом. У всіх випадках заміряне значення підпору повинно бути не менше значення, вказаного на графіку (рис. 1) або величини підпору, яку визначають за формулами:
а) для сховищ із звичайною герметичністю (в одиницях СІ)
Формула 1 -
де Р – підпір повітря в сховищі, Па;
те саме, в одиницях МКГСС (метр, кілограм-сила, секунда)
Формула 2 -
де Р – підпір повітря в сховищі, кг/м2 (мм вод.ст.);
б) для сховищ з підвищеною герметичністю (в одиницях СІ)
Формула 3 -
те саме в одиницях МКГСС (метр, кілограм-сила, секунда)
Формула 4 -
де L – повітроподача припливної системи вентиляції, м3/год;
F – площа огорож по внутрішньому контуру герметизації, м2.
Рисунок 1 - Графік для оцінки герметичності сховищ
1 – нормативна крива підпорів повітря в сховищах із звичайною герметичністю; 2 – те саме з підвищеною герметичністю
4) при величинах заміряного підпору повітря, менше визначених за графіком або формулами (1) і (3), виявляють місця підвищеного витоку повітря за відхиленням полум'я свічки або за допомогою мильної плівки, при цьому перевіряють притвори герметичних пристроїв (дверей, люків, клапанів тощо), примикання коробок дверей і ставень до огороджувальних конструкцій, ущільнювачі клинових засувів, місця проходження через огороджувальні конструкції вводів комунікацій і встановлення інших закладних деталей, стики збірних залізобетонних елементів;
5) контроль за підпором повітря здійснюють за допомогою тягонапороміра, сполученого з атмосферою водогазопровідною оцинкованою трубою діаметром 15 мм із запірним пристроєм;
6) вивід труби від тягонапороміра в атмосферу проводять в зону, в якій відсутній вплив потоків повітря при роботі систем вентиляції сховища. Тягонапоромір встановлюють у вентиляційній камері.
5.5 Надійність і зручність зачинення дверей, надійність кріплення ущільнювальних прокладок, щільність примикання дверних полотен до коробок і ступінь перекриття регулюючими пристроями перерізів повітроводів перевіряють відповідно до вимог [4].
5.6 Випробування систем вентиляції на здатність підтримки встановлених величин надмірного тиску (підпору) повітря при режимах II і III повинно проводитися у такому порядку:
1) вмикають систему припливної вентиляції режиму II і систему витяжної вентиляції, при цьому відповідні герметичні клапани повинні бути відкриті, а клапани перетікання – вільні. Величина підпору повітря в сховище повинна складати не менше ніж 50 Па;
2) вмикають систему підтримання підпору повітря режиму III. Решта систем не працює, при цьому повинні бути закриті всі герметичні клапани на витяжних системах, застопорені в закритому положенні клапани надмірного тиску в тамбурах входів. Величина підпору повітря в сховищі має бути не менше ніж 50 Па.
5.7 Перевіряють улаштування аварійних шахтних виходів сховища, підсипку землі по покриттю сховища, товщину термоізоляційного шару ділянок стін, які не засипані ґрунтом і виступають над поверхнею землі, та розташування повітрозаборів чистої вентиляції і фільтровентиляції, а також конструкцій шахт витяжної вентиляції.
6 ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ПРИДАТНІСТЬ ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ
6.1 Для визначення експлуатаційної придатності інженерних систем (до прийняття в експлуатацію) перевіряється відповідність усіх об'ємів будівельно-монтажних робіт і встановленого обладнання проекту.
6.2 Санітарно-технічні системи захисних споруд повинні забезпечувати необхідні умови перебування у них людей і відповідати вимогам ДБН В.2.2-5, ДБН В.2.5-56, ДБН В.2.5-67.
6.3 Для визначення експлуатаційної придатності інженерних систем (до прийняття їх в експлуатацію) перевіряється та фіксується в акті:
1) відповідність установлення вентиляторів, протипилових фільтрів, повітроохолоджувальних установок, автономних кондиціонерів, холодильних машин, повітроводів проектній та нормативно-технічній документації;
2) відповідність установлення систем протипожежного захисту проектній та нормативно-технічній документації;
3) відповідність установлення спеціального обладнання – фільтрів-поглиначів, передфільтрів, фільтрів для очищення зовнішнього повітря від окису вуглецю установок регенерації повітря, герметичних клапанів, клапанів надмірного тиску та противибухових пристроїв проектній та нормативно-технічній документації;
4) наявність пристроїв, які фіксують положення вентиляційних запірних і регулюючих пристроїв, та легкість керування цими пристроями;
5) роботу рухомих елементів противибухових пристроїв;
6) роботоздатність електронагрівачів і водних охолоджувачів;
7) завантаження гравійних охолоджувачів;
8) наявність приладів для вимірювання підпору повітря в сховищі і повітроводів від акумуляторних шаф;
9) відповідність продуктивності, напрямку обертання і числа обертів вентиляторів проектній документації;
10) відповідність витрат повітря, що подається (виводиться) системами вентиляції в споруду (із споруди) та в кожне приміщення при всіх трьох режимах, а також за режиму мирного часу проектній документації, відповідність при цьому експлуатаційного підпору повітря нормативному;
11) герметичність колонок фільтрів-поглиначів і повітроводів, що знаходяться під розрідженням до фільтрів-поглиначів;
12) надійність роботи герметичних клапанів, особливо тих, які при режимах II і III знаходяться під розрідженням;
13) ефективність роботи повітроохолоджувальних установок, автономних кондиціонерів і холодильних машин;
14) роботу клапанів надмірного тиску;
15) відповідність об'єму повітря, що подається у вентильовані тамбури (сховища і дизель-електростанції), проектній документації;
16) зручність прокручування рукояток електроручних вентиляторів обслуговуючою ланкою;
17) відповідність продуктивності насосних установок, що подають воду до повітроохолоджувальних установок, автономних кондиціонерів і холодильних машин, приладів контролю та дистанційного управління роботою насосних установок проектній документації;
18) герметичність проточних баків запасу питної води;
19) працездатність зворотного клапана і засувки на вводі питної води у сховище або протирадіаційне укриття, працездатність пристроїв, що показують рівень води в запасних баках питної води, працездатність водорозбірних кранів;
20) відповідність обв'язки баків трубами для забезпечення обміну води в усіх баках проектній документації;
21) наявність сертифікатів на матеріали, що застосовуються для фарбування баків питної води;
22) зручність відкривання і щільність прилягання кришок отворів на фекальних резервуарах;
23) щільність резервуара для збору фекальних вод, наявність можливості його очищення;
24) відповідність антикорозійного захисту обладнання, повітроводів і трубопроводів проектній та нормативно-технічній документації;
25) відповідність улаштування артезіанських свердловин проектній та нормативно-технічній документації;
26) відповідність улаштування та герметичність винесених резервуарів для води проектній та нормативно-технічній документації;
27) відповідність улаштування аварійних і/або приймальних резервуарів та насосних станцій для відведення стічних, відпрацьованих і дренажних вод, вигребів тощо проектній та нормативно-технічній документації;
28) артезіанські свердловини і/або резервуари для води, а також санітарно-технічне обладнання (для роботи у мирний час) згідно з ДБН В.2.5-64.
6.4 Перевірка відповідності об'ємів повітря, яке подається системами вентиляції при різних режимах, проектним значенням проводиться відповідно до ДСТУ-Н Б В.2.5-66.
6.5 Герметичність системи вентиляції з фільтрами для очищення від окису вуглецю зовнішнього повітря і колонками фільтрів-поглиначів, фланцевих і зварних з'єднань повітроводів, по яких проходить зовнішнє неочищене повітря (від місць забору зовнішнього повітря до герметичних клапанів), перевіряють за допомогою мильного розчину, для чого:
1) закривають всі герметичні двері і ставні на входах і в фільтровентиляційних камерах, а також герметичний клапан на витяжній системі із санвузлів;
2) закривають герметичні клапани на системах повітроподачі, крім герметичного клапана перед фільтрами-поглиначами, і герметичні клапани на всіх витяжних системах, крім клапана на системі, яка видаляє повітря із приміщень, що перевіряються;
3) вмикають витяжний вентилятор, який відсмоктує повітря із приміщення для людей, що укриваються;
4) закривають всі засувки, вентилі і пробкові крани на трубопроводах водопроводу, каналізації, підпоромірної лінії, вентиляції акумуляторних шаф і інших каналах, які пересікають лінію герметизації чистої зони;
5) обмащують мильним розчином всі фланцеві, зварні та інші з'єднання. Мильні бульки, які з'явились, вказують на місця просочування повітря.
6.5.1 Перевірку герметичності колонок фільтрів-поглиначів допускається проводити також за допомогою етилмеркаптану відповідно до [2]). Місця порушення герметичності з'єднань повітроводів можна визначити за відхиленням полум'я свічки при працюючих припливних вентиляторах (за винятком сховищ, які розташовані в підземних гірничих виробках).
6.5.2 Не допускаються до установлення і експлуатації фільтри-поглиначі з вм'ятинами та іншими пошкодженнями корпусів, а також фільтри і регенеративні патрони із зафарбованими маркірувальними написами або пошкодженим заводським пофарбуванням.
6.6 При перевірці справності герметичного клапана необхідно в повітроводі перед закритим клапаном у напрямку руху повітря просвердлити отвір діаметром від 6 мм до 8 мм, закрити всі, крім одного (найближчого до клапана), припливні отвори і включити в роботу систему вентиляції. Потім у просвердлений отвір приснути пульверизатором від 50 г до 75 г нашатирного спирту. Відсутність запаху аміаку в найближчому припливному отворі (за клапаном) підтверджує герметичність клапана. Після проведення випробування отвір закладають.
6.6.1 Справність клапана надмірного тиску в застопореному стані перевіряють шляхом просвічування його з боку тамбура в неосвітлене приміщення сховища. Клапан вважається герметичним, якщо на неосвітленому боці по периметру прилягання тарелі до сідла світла не видно.
6.7 Перевірку холодильних машин і насосних установок проводять у відповідності з проектною та нормативно-технічною документацією. Продуктивність автономних кондиціонерів перевіряють за кількістю холоду і об'єму повітря.
6.8 При визначенні експлуатаційної придатності гравійних охолоджувачів (до прийняття їх в експлуатацію) перевіряється та фіксується в акті:
1) відповідність об'єму і висоти засипки щебеню або гравію проектній документації;
2) щебінь (гравій) повинен складатись із фракцій розміром від 25 мм до 40 мм;
3) відсутність у гравійному охолоджувачі сміття і органічних включень.
6.9 При визначенні експлуатаційної придатності витяжних систем сховищ, у яких передбачено димовидалення за допомогою вентиляції, перевіряють продуктивність останньої.
6.10 У тамбурі сховища, який вентилюється, перевіряють кратність повітрообміну при тривалості вентиляції 6 хв.
6.11 Перевіряють наявність захисних екранів на протипилових фільтрах у системах вентиляції електроручних вентиляторів.
6.12 Перевіряють наявність вимикаючих пристроїв на мережах інженерних комунікацій будiвель і споруд, в яких вбудовано сховище.
6.13 Системи водопостачання і каналізації перевіряють шляхом перевірки роботоздатності запірної арматури, зворотних клапанів, насосів і трубопроводів.
6.14 Ємності запасу питної води повинні бути обладнані покажчиками рівня води і мати люки для очищення і фарбування внутрішніх поверхонь.
6.15 Системи протипожежного захисту перевіряються на роботоздатність відповідно до вимог інструкції з їх експлуатації та ДБН В.2.5-56.
7 ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ПРИДАТНІСТЬ ЗАХИЩЕНИХ ДИЗЕЛЬНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ
7.1 Для визначення експлуатаційної придатності змонтованого обладнання дизельних електростанцій (до прийняття їх в експлуатацію) перевіряється та фіксується в акті:
1) горизонтальність установлення дизель-генератора і вузла охолодження на фундаментах, при цьому нахил повинен бути не більше ніж 0,002 в поздовжньому і не більше ніж 0,003 в поперечному напрямках для дизель-генератора і не більше ніж 0,005 у поздовжньому і поперечному напрямках для вузла охолодження;
2) відповідність проектній документації укладених кабелів для електричних мереж і наявність на них компенсаційних пристроїв;
3) наявність теплоізоляції викидної труби і компенсатора на ній;
4) наявність порога в дверях приміщення для зберігання паливно-мастильних матеріалів або наявність піддону під видатковим паливним баком при розташуванні його в машинному залі дизельних електростанцій;
5) наявність і справність системи протипожежного захисту;
6) наявність аварійних світильників у дизельних електростанціях;
7) наявність протипожежних дверей у дизельних електростанціях;
8) наявність і справність електрифікованого покажчика "Вхід", світильників при вході, розеток для переносних ламп.
7.2 У системах технологічних трубопроводів для визначення експлуатаційної придатності перевіряють:
1) відповідність матеріалів, деталей, вузлів, арматури та іншого обладнання проектній документації;
2) наявність опор під трубопроводами. Розміщення опор повинно унеможливлювати передачу зусиль від трубопроводів на обладнання, до якого вони приєднані;
3) відповідність монтажу запірної арматури проектній документації;
4) відповідність монтажу теплоізоляції, збірника конденсату і компенсатора вимогам проектної документації.
7.3 Для визначення експлуатаційної придатності дизельного двигуна на холостому ходу і під навантаженням перевіряють:
1) щільність з'єднання трубопроводів всіх систем і відсутність течі у вентилях, насосах і ємкостях;
2) герметичність систем газовикиду і повітрозабору;
3) ручне керування дизель-генератора з місцевого пульта;
4) надійність зупинки агрегата стоп-пристроєм;
5) регулювання числа обертів;
6) температуру води першого контуру охолодження і мастила;
7) роботу систем подачі пального і мастила;
8) роботу системи видалення тепла від вузла охолодження.
7.4 Визначення експлуатаційної придатності електричної частини дизельних електростанцій проводять згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32.
7.5 Для визначення експлуатаційної придатності дизельних електростанцій після виконання вимог 7.2 і 7.3 необхідно:
1) провести заходи з підготовки дизель-генератора до запуску і зачинити герметичні двері входу в дизельні електростанції і в приміщення вузла охолодження дизельного двигуна;
2) ввімкнути аварійне освітлення дизельних електростанцій і вимкнути зовнішнє електропостачання;
3) провести запуск дизеля і вивести дизель-генератор на робочі оберти згідно з інструкцією з його експлуатації;
4) ввімкнути послідовно електроосвітлення, вентиляцію, водопровід і електрообладнання сховища.
7.6 Для комплексного визначення експлуатаційної придатності дизельних електростанцій перевіряють:
1) роботу дизель-генератора за 1-2 год у період прийняття технологічних систем споруди;
2) забезпечення електроенергією всіх споживачів;
3) додержання вимог 7.2;
4) температуру повітря в машинному залі і приміщенні вузла охолодження дизельного двигуна (для агрегатів з винесеним вузлом охолодження) при роботі дизельного двигуна з повним навантаженням.
БІБЛІОГРАФІЯ
1 Кодекс цивільного захисту України
2 СОУ МНС 75.2-00013528-004:2010 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Засоби очищення повітря захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони). Класифікація й загальні технічні вимоги
3 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів"
4 Наказ МНС і Мінрегіонбуду від 21 грудня 2009 р №868/613, зареєстрований в Мін’юсті України від 27 лютого 2010 р №194/17489 "Про затвердження Правил обстеження технічного стану захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)"
5 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"
6 Закон України "Про будівельні норми"
7 ДБН В.1.2-4-2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)
8 ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва
9 ДБН В.1.2-14-2009 СНББ Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ
10 Наказ МНС України від 09.10.2006, зареєстрований в Мін’юсті від 2.11.2006 № 1180/13054 "Інструкція щодо утримання захисних споруд цивільної оборони в мирний час"
11 Наказ МНС і Мінрегіонбуду від 21 грудня 2009 р №868/613, зареєстрований в Мін’юсті України від 27 лютого 2010 р №194/17489 "Про затвердження Правил обстеження технічного стану захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)"
12 ДСТУ-Н Б В.2.5-66:2012 Настанова з будівництва, монтажу та контролю якості теплових мереж.
Ключові слова: прийняття в експлуатацію, захисні споруди, цивільний захист, будівельні конструкції, інженерні системи, дизельні електростанції.
Розділи
Зміст
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
5 ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ПРИДАТНІСТЬ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
6 ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ПРИДАТНІСТЬ ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ
7 ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ПРИДАТНІСТЬ ЗАХИЩЕНИХ ДИЗЕЛЬНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ
БІБЛІОГРАФІЯ
Таблиці
Рисунки
1 Графік для оцінки герметичності сховищ
Додатки
