Основна інформація
Позначення (Шифр)
ДБН В.1.2-8:2021
Назва
ДБН В.1.2-8:2021 "Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров’я та захист довкілля"
Статус
Діючий
Документ, яким затверджено та надано чинності
Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 30.12.2021 № 366 та накази від 31.01.2022 № 22, від 08.04.2022 № 62,від 16.05.2022 № 72
Реєстраційний номер
BN01:5791-7254-6353-7623
Організація розробник
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ " (02495431) Версія №1 Статус (поточна)
Сфера застосування
Ці норми визначають основні положення основної вимоги щодо забезпечення гігієни, здоров’я та захисту довкілля відповідно до Закону України «Про будівельні норми».
Клас документа
В. Технічні норми, правила і стандарти
Примірники
Додатки
Інформацію не зазначено
Електронна версія документу
*Електронна версія документу носить довідковий характер
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1
1.1 Ці норми визначають основні положення основної вимоги щодо забезпечення гігієни, здоров’я та захисту довкілля (далі – основна вимога) відповідно до Закону України «Про будівельні норми» [1].
1.2
1.2 Ці норми поширюються на будівлі та споруди у цілому та їх частини (конструктивні та інженерні системи) під час проектування та будівництва, а також встановлюють положення щодо дотримання функціональних параметрів об’єкта під час його експлуатації.
1.3
1.3 Вимоги цих норм застосовуються при проектуванні та будівництві разом із іншими будівельними нормами, що встановлюють вимоги до об’єктів: будівель, споруд, їх частин (конструктивних та інженерних систем) залежно від функціонального призначення.
1.4
1.4 Ці норми застосовують при встановленні у будівельних нормах обов’язкових вимог до об’єкта нормування у будівництві, а також використовуються при розробленні нормативних документів на конструктивні та інженерні системи.
2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
2.1
2.1 Будівлі і споруди повинні бути придатними для використання за призначенням з урахуванням, зокрема, безпеки для здоров’я людей, які задіяні протягом усього життєвого циклу об’єкта.
Під час проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації об’єктів забезпечуються санітарно-екологічна безпека людини, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів щодо шкідливого впливу на людину та довкілля згідно з [2 ÷ 5].
2.2
2.2 Основна вимога щодо забезпечення гігієни, здоров’я та захисту довкілля полягає у тому, що об’єкти під час їх проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації не повинні бути загрозою гігієні, здоров’ю та безпеці людей, що перебувають всередині або ззовні об’єкта, та не повинні мати значний вплив на якість довкілля або на клімат.
Чинниками, що можуть становити загрозу або створювати вплив на якість довкілля або на клімат зокрема, є:
- виділення токсичного газу;
- виділення у повітря всередині або ззовні приміщення небезпечних речовин, летких органічних сполук, парникових газів або небезпечних часток;
- виділення небезпечної радіації;
- виділення небезпечних речовин у ґрунтові води, морські води, поверхневі води або ґрунт;
- виділення небезпечних речовин у питну воду або інших речовин, що негативно впливають на питну воду;
- аварійного скидання стічних вод, твердих чи рідких відходів, виділення димових газів;
- вологості у частинах будівель або споруд чи на поверхнях всередині будівель або споруд.
2.3
2.3 Ця основна вимога реалізується на підставі суттєвих характеристик будівельної продукції.
2.4
2.4 Проектування конструктивних рішень та інженерних систем об’єкта здійснюється на підставі суттєвих характеристик відповідної будівельної продукції.
Суттєвою характеристикою будівельної продукції є та характеристика, яка пов’язана під час використання встановленої будівельної продукції з основною вимогою до будівель і споруд.
3 КРИТЕРІЇ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ
3.1
3.1 Дотримання основної вимоги щодо забезпечення гігієни і здоров’я людини та захисту довкілля протягом усього життєвого циклу здійснюється завдяки виконанню комплексу заходів, зокрема:
- застосування містобудівних планувальних рішень комплексної забудови, що враховують близькість до джерел викидів (скидів) забруднюючих речовин та місць складування відходів, озеленення території, інсоляції прилеглої території, комфортного аераційного режиму, захищеності території та об’єкта від фізичного забруднення (шум, вібрація, інфразвук, електромагнітні та температурні поля) та від радіоактивного забруднення (іонізуюче випромінювання);
- запровадження інтеграційної архітектури, що враховує оптимальне вписування будівель і споруд в існуючий ландшафт, а також їх оптимальну форму, орієнтацію та комфортність об’ємно-планувальних рішень, та забезпечує їх біонейтральність або біопозитивність до навколишнього середовища;
- організації внутрішнього простору, що враховує повітряно-тепловий, світловий та акустичний комфорт, захищеність приміщень від накопичення радону, нейтралізацію неприємних запахів, а також контроль і управління системами інженерного забезпечення будівель і споруд, що забезпечують використання для потреб життєзабезпечення людини нормативних санітарних параметрів;
- застосування будівельних конструкцій та інженерних систем, що мінімізує їх вплив на людину та довкілля;
- забезпечення контролю щодо застосування будівельних конструкцій та інженерних систем, що містять виділення небезпечних речовин, зокрема щодо рівня сумарної активності природних радіонуклідів;
- організації будівельного майданчика та виробничого процесу з мінімальним негативним впливом та оточуюче середовище;
- запровадження системних рішень щодо уловлювання, утилізації та/або знешкодження шкідливих речовин і відходів під час будівництва, експлуатації та ліквідації будівель і споруд, що забезпечують нормативні санітарні параметри зовнішнього та внутрішнього середовища людини;
- проектування інженерного устатковання з урахуванням експлуатаційних температурно-вологісних режимів та технологічних процесів;
- забезпечення під час будівництва збору та утилізації всіх відходів у вигляді бою цегли, бетону, скла, плитки, некондиційних залізобетонних виробів, обрізків сталі, електродів, піску, щебеню, обривів рулонних матеріалів, тари лакофарбових матеріалів тощо;
- виконання інших вимог щодо охорони довкілля та безпеки здоров'я і життя людини.
3.2
3.2 Ці норми застосовують до об’єктів, що пов'язані з можливістю виникнення небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини, а саме:
- середовище всередині або ззовні приміщення;
- водопостачання;
- скидання стічних вод;
- виділення токсичних і димових газів, небезпечної радіації;
- поводження з твердими чи рідкими відходами;
- забруднення ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод, водоймищ тощо;
- клімат і довкілля.
3.3
3.3 Характеристики інженерних систем та будівельних конструкцій пов’язані з основною вимогою і повинні виключати або зменшувати ступінь ризику (рівень небезпеки) за факторами шкідливого впливу на гігієну, здоров'я або безпеку людини та довкілля, а саме:
- забруднення, що виділяють будівельні матеріали, ґрунт, люди, тварини, рослини;
- забруднення, що надходять з водоймищ, систем водопостачання та з повітря ззовні;
- забруднення, що виділяє устатковання для горіння, інженерні мережі, вентиляційні системи, системи кондиціонування повітря;
- вологість повітря у приміщеннях;
- волога на поверхнях у приміщеннях та всередині виробів;
- іонізуючі випромінювання;
- шум та вібрація;
- грибкове ураження будівельних виробів;
- зараження збудниками хвороб систем водопостачання, кондиціонування та вентиляції;
- агресивне середовище.
3.4
3.4 Для забезпечення безпечних умов життя і життєдіяльності людини під час експлуатації будівель і споруд слід також враховувати кліматичні умови, умови зовнішнього середовища та зони впливів архітектурної діяльності.
У приміщеннях будівель і споруд повинні підтримуватися параметри мікроклімату, не нижче допустимих санітарним законодавством, як у зимовий, так і у літній період року.
4 ПОБУДОВА ГРАНИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ КРИТЕРІЇВ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ
ПОБУДОВА ГРАНИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ КРИТЕРІЇВ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ
4.1
4.1 Стани, за яких експлуатаційні вимоги перестають задовольнятись об'єктом будівництва та/або його елементами є критичними.
Вони можуть бути пов'язані з постійними обставинами, які мають місце протягом життєвого циклу будівель і споруд, або з тимчасовими ситуаціями, які виникають під час виконання будівельних чи ремонтних робіт, неналежної консервації, використання будівель і споруд не за призначенням, у випадку аварій або під час їх утилізації.
4.2
4.2 При встановленні параметрів мікроклімату слід враховувати вплив різних факторів – тепла, світла, радіації, звуку, атмосферного тиску тощо, та забезпечувати для кожного фактора відповідний діапазон, що відповідає зоні оптимуму, при якому людина почувається комфортно.
Граничні значення відхилень від зони оптимуму мають передбачати максимальні або мінімальні значення фактора, що переносяться організмом людини, як критичні точки, за межами яких його існування не можливе у відношенні до конкретного фактора середовища.
5 ПЕРЕВІРКА ДОТРИМАННЯ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ
5.1
5.1 Під час проектування об’єктів здійснюється перевірка забезпечення дотримання основної вимоги щодо забезпечення гігієни і здоров’я людини та захисту довкілля протягом усього життєвого циклу об’єкта шляхом проведення оцінки його впливу на навколишнє середовище.
5.2 Середовище в приміщенні
5.2.1
5.2.1 Ця вимога стосується забезпечення комфортного середовища в приміщеннях щодо тепла, світлового середовища, якості повітря, вологості, шуму, вібрації, швидкості руху повітря, неіонізуючих і іонізуючих випромінювань.
5.2.2
5.2.2 Теплове відчуття середовища, у якому перебуває людина, в основному пов'язане з тепловим балансом її тіла в цілому. Цей баланс залежить від фізичної активності та одягу, а також параметрів навколишнього середовища: температури повітря, середньої температури випромінювання, швидкості руху і вологості повітря.
5.2.3
5.2.3 Технічні рішення конструктивних і інженерних систем мають передбачати уникнення теплового дискомфорту, який може бути викликаний небажаними місцевими охолодженнями або нагріваннями тіла. Найпоширенішими місцевими факторами дискомфорту є температура випромінювання асиметрії (холодної або теплої поверхні), протяг (який визначається як місцеве охолодження тіла, викликане рухом повітря), вертикальний перепад температури повітря і холодні або теплі підлоги.
5.2.4
5.2.4 Недостатнє освітлення приміщень, дефіцит сонячного світла спричиняє комплекс хворобливих явищ, особливо у дітей, що може супроводжуватися зниженням у людини розумової та фізичної працездатності. Світловий комфорт (оптимальний стан світлового середовища приміщень) слід визначати такими параметрами: інтенсивність світлової енергії, її розподіл у просторі, яскравісні співвідношення, динаміка змін у часі.
5.2.5
5.2.5 Необхідне світлове середовище забезпечується комплексом таких заходів, як розташування об’єкта в забудові; його об'ємно-планувальним рішенням відповідно до природно-кліматичних умов будівництва; функціональними процесами; обраними системами природного і штучного освітлення; вибором оздоблення фасадів навколишніх будівель і споруд та їх внутрішніх поверхонь огороджувальних конструкцій.
5.2.6
5.2.6 Світлове середовище у виробничих приміщеннях впливає на продуктивність праці, самопочуття людини та енергоефективність будівель, особливо при точних зорових роботах. Для збереження високої продуктивності праці на виробництві необхідно ретельно вивчати і аналізувати технологічний процес, з урахуванням його психофізичних особливостей, на підставі чого оптимізувати архітектурно-будівельні рішення та варіанти штучного освітлення, яке повинне доповнювати природне освітлення в автоматичному режимі в тих зонах приміщення, де природне освітлення не забезпечує нормативних показників.
5.2.7
5.2.7 При оцінюванні умов освітлення об'ємних об'єктів слід враховувати динаміку природного освітлення, експозицію освітлення, вплив складової світлового потоку, відбитої від прилеглої до об’єкта земної поверхні, на величину природної освітленості у приміщеннях.
5.2.8
5.2.8 Для виконання основної вимоги під час проектування будівель і споруд слід враховувати чинники, що можуть вплинути на дискомфорт, неприємні відчуття та здоров’я людини, що перебуває всередині приміщень будівель і споруд, до яких належать такі забруднювачі та шкідливі фактори:
- продукти обміну речовин (водяна пара, діоксид вуглецю, неприємні запахи тощо);
- продукти згоряння (водяна пара, монооксид вуглецю, оксиди азоту тощо);
- токсичні гази;
- джерела викидів парникових газів;
- леткі органічні сполуки (формальдегід, розчинники тощо);
- зважені в повітрі аерозолі (пил від будівельних матеріалів тощо);
- життєздатні організми, включаючи мікроорганізми (найдрібніші комахи, грибки, бактерії, віруси тощо);
- радон і продукти його розпаду;
- радіоактивні речовини;
- відсутність природного освітлення;
- електромагнітне випромінювання електротехнічного та/або електронного устатковання тощо.
5.2.9
5.2.9 Критичними станами щодо наявності забруднюючих речовин у повітрі є:
- перевищення значень прийнятних концентрацій забруднюючих речовин у повітрі в приміщеннях;
- заборона або обмеження використання забруднюючих речовин;
- обмеження (зниження) швидкості виділення забруднюючих речовин із будівельних матеріалів або виробів;
- прийнятні методи герметизації або захисні матеріали;
- інтенсивність вентиляції (швидкість повітрообміну тощо);
- відповідні рівні чинників, що впливають на концентрації забруднюючих речовин (температура, вологість тощо).
5.2.10
5.2.10 Для підтвердження санітарно-допустимої якості повітря виконуються необхідні розрахунки або безпосередні виміри його характеристик під час:
- прогнозування швидкості обміну повітря з огляду на кліматичні умови і засоби забезпечення вентиляції;
- обчислення концентрацій забруднюючих речовин у приміщенні, швидкості обміну повітря, його температури і вологості;
- визначення фактичної інтенсивності вентиляції;
- визначення наявності забруднюючих речовин у приміщенні і вимірюванні їх концентрації.
5.3 Водопостачання
5.3.1
5.3.1 Вимоги щодо безпечного водопостачання питної води стосуються охорони здоров'я людей та пов’язані з її якістю та характеристиками систем водопостачання.
Якість питної води та для побутових потреб повинна відповідати вимогам санітарного законодавства.
5.3.2
5.3.2 До чинників, що можуть вплинути на виділення небезпечних речовин у питну воду або інших речовин, що негативно впливають на питну воду, належать такі забруднюючі речовини та шкідливі фактори:
- змішування з відпрацьованою водою або повітрям із високим вмістом діоксиду вуглецю, а також із будь-якими іншими забруднювачами;
- забруднення речовинами, що утворюються при контакті різних компонентів з водою внаслідок міграції або корозії;
- біологічне (мікробіологічне) забруднення води патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами.
5.3.3
5.3.3 Якісні характеристики води у резервуарах-водосховищах, трубах, фітингах та під час її додаткової обробки (дезінфекція, підігрів, пом'якшення тощо) не повинні змінюватись у такій мірі, щоб це стало небезпечним для здоров'я людини.
5.3.4
5.3.4 Для забезпечення безпечного водопостачання об’єктів повинні запроваджуватися такі вимоги до характеристик інженерних систем:
- матеріали та вироби, що контактують з водою, повинні задовольняти умовам мінімізації міграції забруднюючих речовин та обмеження розмноження мікроорганізмів;
- труби, фітинги і з'єднання повинні задовольняти вимогам щодо герметичності, корозійної стійкості, механічної зносостійкості, проникності забруднюючих речовин;
- обладнання зворотного потоку, клапани, крани повинні задовольняти вимогам щодо ефективності, падіння тиску; механічної зносостійкості, корозійної стійкості;
- цистерни і баки повинні задовольняти вимогам щодо герметичності і корозійної стійкості.
Всі інженерні системи, що контактують з питною водою, повинні мати відповідний висновок щодо їх безпечності.
5.4 Скидання стічних вод
5.4.1
5.4.1 Вимоги щодо аварійного скидання стічних вод стосуються питань гігієни і здоров'я людей та захисту довкілля від забруднюючих речовин, що переміщуються по системах відведення стічних вод.
5.4.2
5.4.2 До чинників, що можуть вплинути на безпечність систем скидання стічних вод, належать такі фактори:
- просочування рідких стоків у системи або із систем (відпрацьована вода, поверхнева стічна вода тощо);
- протитечія стічних вод по системі каналізації;
- виділення повітря з високим вмістом сірководню;
- мікробіологічне забруднення.
5.4.3
5.4.3 Уникнення аварійного скидання стічних вод в будівлях і спорудах досягається завдяки:
- забезпеченню контролю водонепроникності всіх компонентів системи відведення;
- відповідному проектуванню системи і засобів організації робіт із застосуванням спеціального обладнання;
- забезпеченню контролю повітронепроникності в системах відведення;
- уникненню утворення застійних зон в каналізаційних системах;
- перевірянню здатності інженерних систем до очищення.
5.4.4
5.4.4 Для забезпечення безпечного відведення стічних вод повинні запроваджуватися такі характеристики до інженерних систем:
- труби, фітинги, з'єднання і шви мають бути водонепроникними, повітронепроникними, стійкими до корозії та з пристроями протитечії;
- санітарно-технічне устатковання має бути водонепроникним, стійким до корозії, придатними для технічного обслуговування, мати форму і розміри, що полегшують самоочищення;
- всі інженерні системи, що задіяні у роботах із відведення стічних вод, повинні відповідати вимогам 5.4.2.
5.5 Виділення токсичних газів
5.5.1
5.5.1 Вимоги щодо безпечного виділення токсичних газів стосуються питань гігієни і здоров'я людини та захисту довкілля внаслідок неналежної архітектурної діяльності.
Джерелами забруднення можуть бути будівельні конструкції та інженерні системи будівель і споруд.
5.5.2
5.5.2 До чинників, що можуть вплинути на безпечність виділення токсичних газів (у тому числі і димових газів) належать такі фактори:
- фоновий рівень забруднення атмосферного повітря за гігієнічними нормативами;
- перевищення гранично допустимих викидів забруднюючих димових газів в атмосферу;
- відсутність або неспроможність систем та фільтрів димопоглиначів;
- несправність технологічного обладнання;
- забруднення при можливих аварійних ситуаціях.
5.6 Поводження з твердими та рідкими відходами
5.6.1
5.6.1 Вимоги щодо безпечного видалення твердих та рідких відходів стосуються питань гігієни і здоров'я людини та захисту довкілля внаслідок неналежної архітектурної діяльності.
Джерелами забруднення можуть бути будівельні конструкції та інженерні системи будівель і споруд.
5.6.2
5.6.2 До чинників, що можуть вплинути на безпечність видалення відходів, належать такі фактори:
- виділення забруднюючих речовин у атмосферне повітря, ґрунт і воду;
- інфільтрація забруднюючих речовин у ґрунтові води;
- наявність диму, запахів та рідин, що утворюються під час ферментації при контактуванні твердих відходів із повітрям;
- стихійне зберігання відходів з імовірністю поширення інфекцій;
- виникнення займання внаслідок неправильного зберігання твердих відходів;
- виникнення шуму від працюючого устатковання для збору, зберігання та переробки відходів.
5.6.3
5.6.3 Для забезпечення безпечного поводження з відходами повинні запроваджуватися такі характеристики до будівельних конструкцій та інженерних систем, що застосовуються для зберігання і транспортування відходів:
- герметичність контейнерів для зберігання відходів;
- ефективність систем аварійної сигналізації;
- стійкість до дезінфекції та засобів очищення.
5.7 Забруднення ґрунтів, ґрунтових вод та водних обʼєктів
5.7.1
5.7.1 Вимоги щодо захисту від забруднення ґрунтів, ґрунтових вод та водних обʼєктів стосуються питань гігієни і здоров'я людини та захисту довкілля внаслідок неналежної архітектурної діяльності.
Джерелами забруднення можуть бути будівельні конструкції та інженерні системи будівель і споруд.
5.7.2
5.7.2 До чинників, що можуть вплинути на безпечність ґрунтів та водних обʼєктів, належать такі фактори:
- виділення забруднюючих речовин у ґрунт, ґрунтові води та водні обʼєкти;
- інфільтрація забруднюючих речовин у ґрунтові води та водні обʼєкти.
5.7.3
5.7.3 Для забезпечення захисту ґрунтів, ґрунтових вод та водних обʼєктів повинні запроваджуватися такі характеристики до будівельних конструкцій контейнерів та трубопроводів:
- герметичність контейнерів та трубопроводів;
- ефективність систем очистки та фільтрації;
- ефективність систем аварійної сигналізації;
- стійкість до засобів очищення.
5.8 Клімат і довкілля
5.8.1
5.8.1 Вимоги щодо додержання прийнятного рівня впливу об’єктів на клімат і довкілля полягають в тому, що будівлі і споруди мають бути біопозитивними або біонейтральними, тобто сприяти розвитку природи і, щонайменше, не завдавати їй та здоров'ю людей шкоди, шляхом виділення забруднюючих речовин у повітря, ґрунти і водні обʼєкти у кількостях та концентраціях, які перевищують допустимі нормативи.
5.8.2
5.8.2 Забезпечення виконання основної вимоги здійснюється завдяки виконанню комплексу заходів, зокрема:
- раціонального використання природних ресурсів;
- оцінки екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації та архітектурної діяльності;
- визначення можливих екологічно-небезпечних впливів і зон впливів архітектурної діяльності на довкілля;
- визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів архітектурної діяльності на довкілля, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавства;
- можливості переробки будівельних конструкцій та інженерних систем для вторинного їх використання;
- використання екологічно чистої сировини і вторинних матеріалів;
- екологічної модернізації промислових підприємств;
- запровадження екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій;
- прогнозу змін клімату та стану довкілля;
- оцінки очікуваних змін мікроклімату у випадках активних і масштабних впливів архітектурної діяльності.
5.8.3
5.8.3 Вплив будівель і споруд на клімат і довкілля слід контролювати обмеженнями щодо:
- використання в процесі архітектурної діяльності природних ресурсів, зокрема родючих земель, ґрунтів, водних обʼєктів та біорізноманіття;
- шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення;
- викидів та скидів забруднюючих речовин, рівня розповсюдження домішок в атмосферу, ґрунт, ґрунтові води та водні обʼєкти;
- виду газоподібних забруднювачів та умов розсіювання забруднень;
- використання матеріалів і устатковання, що виділяють забруднюючі речовини;
- поводження з відходами.
5.8.4
5.8.4 Вплив на довкілля будівельних конструкцій та інженерних систем необхідно розглядати на кожному етапі, починаючи від видобутку сировини, виготовлення та монтажу, експлуатації, ліквідації та до повторного використання відходів чи утилізації.
ДОДАТОК А (довідковий )
ДОДАТОК А
(довідковий )
Таблиця А.1
Характеристики будівельних конструкцій та інженерних систем |
Теплова ізоляція |
Звукоізоляція |
Пропускання сонячної енергії |
Оптичні властивості |
Повітронепроникність |
Водонепроникність |
Корозійна стійкість |
Абсорбційна/десорбційна здатність |
Непроникність забруднювачів |
Викиди летких органічних сполук і інших забруднюючих речовин |
Виділення забруднюючих речовин у воду, ґрунт, повітря |
Радіоактивні викиди |
Схильність до розмноження мікроорганізмів |
Стійкість швів до проникнення вологи ззовні |
Поглинання радіонуклідів |
Ефективність видалення продуктів згоряння |
Витрати повітря, швидкості повітряних потоків і перепадів тиску |
Ефективність при зменшенні кількості викидів |
Ефективність при герметизації щілин |
Придатність для технічного обслуговування |
ДОДАТОК Б (довідковий )
ДОДАТОК Б
(довідковий )
1
1 Закон України "Про будівельні норми"
2 Закон України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року"
3 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
4 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"
5 Закон України "Про оцінку впливу на довкілля"
6 Закон України "Про охорону атмосферного повітря"
7 Закон України "Про відходи"
Розділи
Зміст
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
3 КРИТЕРІЇ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ
4 ПОБУДОВА ГРАНИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ КРИТЕРІЇВ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ
5 ПЕРЕВІРКА ДОТРИМАННЯ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ
ДОДАТОК А (довідковий )
Таблиці
А.1
Рисунки
Додатки
