ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва" №ДБН А.2.1-1-2008

№п/п	Назва	Форма документа	Тип документа	Дата набрання чинності	Файл документа
1	ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"	Електронна версія паперового примірника	Основний текст	01.07.2008

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Інженерні вишукування для будівництва є видом науково-технічної діяльності (згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність"), що забезпечує вивчення природних і техногенних умов територій (ділянок) об'єктів будівництва, розроблення прогнозів взаємодії об'єктів будівництва з навколишнім середовищем, розроблення усіх видів проектів (у тому числі інженерної підготовки територій, захисту територій і об'єктів від небезпечних процесів).

1.2 Інженерні вишукування для будівництва виконують відповідно до норм чинного за- конодавства, нормативних актів та нормативних документів, які регулюють діяльність у відповідних сферах та на конкретній території, з дотриманням вимог цивільного захисту у сфері техногенної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища (див. дод. А).

1.3 Вишукування для будівництва в складних інженерно-геологічних умовах (III категорія), а також вишукування для будівництва будівель і споруд підвищеного рівня відпо- відальності (ГОСТ 27751) повинні виконувати спеціалізовані вишукувальні та проектно- вишукувальні організації, які мають відповідне технічне оснащення та фаховий склад.

1.4 Інженерні вишукування виконують на основі договору підряду згідно з технічним завданням та програмою виконання робіт.

1.5 Інженерні вишукування для будівництва включають такі види вишукувань:

інженерно-геодезичні;

інженерно-геологічні;

геотехнічні та інженерно-гідрогеологічні (у складі комплексних інженерно-геологічних вишукувань або окремо);

інженерно-гідрометеорологічні;

вишукування для раціонального використання та охорони навколишнього середовища;

спеціалізовані (умовно вишукувальні).

1.6 Залежно від порядку розроблення проектної документації (згідно з ДБН А.2.2-3) обсяги вишукувальних робіт розподіляють так:

для передпроектиих робіт, а також для розроблення ескізного проекту (ЕП) - на основі літературних, фондових джерел (враховуючи і державний картографо-геодезичний фонд) і обґрунтованого обсягу польових і лабораторних робіт;

на стадіях: техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) чи техніко-економічний розрахунок (ТЕР), проект (П) або робочий проект (РП) - основні обсяги вишукувань (до ста відсотків);

на стадії робочої документації (Р) - додаткові обсяги вишукувальних робіт за відповідного обґрунтування у технічному завданні.

1.7 У разі проектування об'єктів підвищеного рівня відповідальності та об'єктів у складних інженерно-геологічних умовах постадійне виконання вишукувальних робіт встановлюють відповідно до технічного завдання і програми виконання вишукувальних робіт.

1.8 У всіх випадках склад і обсяги вишукувальних робіт визначає вишукувальна організація з урахуванням таких факторів:

вид будівництва (мета вишукувань);

регіональні, територіальні та локальні особливості території (складність умов);

ступінь вивченості території;

стадія проектування.

Відповідні конкретні відомості необхідно вказувати у технічному завданні та програмі виконання робіт (технічному приписі) вишукувальної організації з обов'язковим урахуванням наявних фондових (геодезичних, геологічних і ін.) матеріалів.

1.9 Склад і обсяг вишукувальиих робіт для будівництва будівель і споруд підвищеного рівня відповідальності (гребель, АЕС тощо) регламентовано відповідними національними, галузевими (відомчими) нормативними документами (розділ "Вимоги до інженерних вишу- кувань"), а програми виконання робіт затверджують рішенням науково-технічної ради вишу- кувальної (проектно-вишукувальної) організації.

1.10 При виявленні у процесі вишукувальних робіт несприятливих факторів, вивчення яких не передбачене затвердженою програмою виконання робіт, до програми та договірної документації, за погодженням із замовником, вносять відповідні зміни та доповнення.

1.11 Методи та технічні засоби для виконання окремих видів вишукувальних робіт залежать від цілей вишукувань, складності умов виконання робіт і регулюються нормативно-пра- вовими актами, національними та галузевими (відомчими) нормативними документами, положення яких не суперечать цим нормам.

Для об'єктів підвищеного рівня відповідальності, а також при виконанні інженерних ви- шукувань у складних інженерно-геологічних умовах можуть застосовуватись методи та технічні засоби, не передбачені нормативними документами, що, за погодженням із замовником, повинно бути обґрунтовано у програмі виконання робіт.

1.12 Під час виконання вишукувань на територіях з особливим режимом програму робіт доповнюють інформацією про умови проведення робіт і додаткові заходи, необхідні для їх виконання.

1.13 Матеріали вишукувань, оформлені у вигляді науково-технічних звітів (далі - звітів) чи висновків, становлять науково-технічну продукцію, правом власності на яку згідно з чин- ним законодавством України про охорону інтелектуальної власності, володіють сторони, котрі уклали договір на її створення.

Польові матеріали не входять до складу звіту і не передаються замовнику, а зберігаються з основним примірником звіту в архіві організації-виконавця.

1.14 Строки використання матеріалів усіх видів вишукувань (крім інженерно-геодезичних) без проведення додаткових або контрольних робіт становлять до п'яти років за збереження цільового призначення вишукувань, а також за відсутності змін інженерно-геологічних умов території (ділянки).

Після закінчення зазначеного строку обов'язковими є контрольні вишукування. Склад і обсяги контрольних вишукувань залежать від особливостей території, що вивчається, та мети цих вишукувань.

Можливість використання матеріалів інженерно-геодезичних вишукувань минулих років вишукувальні організації визначають після обов'язкового польового обстеження території.

1.15 На усіх етапах вишукувань проводять контроль якості виконаних робіт відповідно до вимог систем управління якістю на основі стандартів організації, нормативних актів спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади.

1.16 Метрологічне забезпечення єдності та точності вимірювань, перевірка дотримання метрологічних норм і правил в інженерних вишукуваннях для будівництва здійснюється згідно з чинним законодавством.

1.17 Юридичні та фізичні особи, які виконують інженерні вишукування, несуть відповідальність за якість виконаних робіт відповідно до чинного законодавства.

1.18 Перелік нормативних документів, на які зроблені посилання в цих нормах, наведено у дод. А.

1.19 Основні терміни та визначення понять, що вживаються в цих нормах, наведено у дод. Б.

2 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ

2.1 Загальні положення

2.1.1 Інженерно-геодезичні вишукування для будівництва повинні забезпечувати отри- мання топографо-геодезичних матеріалів і даних про ситуацію та рельєф місцевості (у тому числі дна водотоків, водойм і акваторій), розташування й характеристики існуючих будівель і споруд (наземних, підземних і надземних) та інших елементів планування (у цифровій, графічній формах), необхідних для комплексного оцінювання природних і техногенних умов території (акваторії) будівництва й обґрунтування можливості проектування, створення та ведення державних кадастрів, забезпечення управління територією і ризиками надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру тощо.

2.1.2 Ці норми детально не регламентують методи і технології проведення інженерно-гео- дезичних вишукувань - вони є предметом розгляду спеціальних інструкцій і посібників.

2.1.3 Метою виконання інженерно-геодезичних вишукувань є:

отримання інженерно-топографічних планів для розроблення проектів;

створення інженерно-геодезичної основи, що характеризує просторове положення та габарити об'єктів;

отримання даних для побудови геологічних, гідрогеологічних, архітектурних, еколо- гічних, археологічних та інших картографічних моделей;

отримання даних про геометричні параметри об'єктів (у тому числі й підземних) та їх зміни;

отримання даних про геодинамічні процеси.

2.1.4 Інженерно-геодезичні вишукування виконують у три етапи:

підготовчий - отримання технічного завдання замовника, збирання та аналіз матеріалів вишукувань минулих років, рекогносцирувальне обстеження території, складання програми вишукувань;

польовий - виконання комплексу польових вимірювань і попередня обробка даних для забезпечення їх якості, повноти та точності;

камеральний - остаточне оброблення даних польових вимірювань з оцінюванням точності отриманих результатів, складання та передавання замовнику звіту, передавання звітних матеріалів до державних картографічно-геодезичних фондів.

2.1.5 Конкретні цілі та основні вимоги до проведення інженерно-геодезичних вишукувань повинні бути визначені технічним завданням замовника (див. дод. В) і уточнені при визначенні складу та обсягів робіт у програмі вишукувань.

2.1.6 Технічне завдання на виконання інженерно-геодезичних вишукувань складає замовник за участі виконавця і генпроектувальника та містить обов'язкову інформацію щодо:

цільового призначення роботи;

характеристики об'єкта;

необхідної детальності та повноти відображення ситуації об'єкта;

точності визначення просторового положення об'єкта (масштаб);

меж ділянки вишукувань;

спеціальних вимог;

переліку звітних матеріалів, зразків форм їх подання у випадку виконання спеціальних видів робіт;

відомостей про наявність матеріалів вишукувань минулих років.

2.1.7 Програму виконання інженерно-геодезичних вишукувань розробляють відповідно до вимог технічного завдання, положень нормативних документів, результатів вивчення фондових матеріалів і детального польового рекогносцирування.

Програмою передбачають:

обґрунтування можливості використання матеріалів вишукувань минулих років;

обґрунтування видів та обсягів робіт;

технології виконання робіт і, у випадку нестандартних рішень, попередній розрахунок точності отримуваних результатів;

форму та склад звітних матеріалів, що випускаються;

склад і адресацію передачі матеріалів вишукувань замовнику та до територіальних фондів.

До програми виконання робіт додають графічні матеріали, що відображають і деталізують її зміст.

Програма робіт, до початку їх виконання, погоджується з замовником, а при виконанні спеціальних видів робіт - і з генпроектувальником.

Будь-які відступи від програми робіт, що виникають у процесі виконання інженерно-гео- дезичних вишукувань, погоджують із замовником та обґрунтовують у звіті.

2.1.8 На ділянках І категорії складності інженерно-геодезичних умов (див. дод. Г) площею до 5 га замість програми виконання робіт допускається складання технічного припису.

2.1.9 Виконуючи інженерно-геодезичні вишукування, необхідно використовувати геодезичні прилади та інструменти, що повірені й атестовані відповідно до вимог чинного законодавства і нормативних документів.

2.1.10 Вартість робіт з інженерно-геодезичних вишукувань визначають відповідно до ДБН Д. 1.1-7 із урахуванням уніфікованих категорій складності умов під час виконання інженерно-геодезичних вишукувань, наведених у дод. Г.

2.2 Склад інженерно-геодезичних вишукувань

2.2.1 Інженерно-геодезичні та топографічні зйомки з точністю масштабів 1:5000; 1:2000; 1:1000; 1:500; 1:200 та точніше; інженерно-гідрографічні, трасувальні роботи, геодезичні стаціонарні спостереження, кадастрові та інші спеціальні роботи, а також комплексні інже- нерно-геодезичні вишукування, які включають усі види робіт, що дозволяють отримати про- сторову модель розташування елементів існуючої ситуації у заданій формі її відображення, зберігання та використання.

2.2.2 Створення опорної геодезичної мережі, яка включає геодезичні мережі спеціального призначення для будівництва та експлуатації будівель і споруд.

2.2.3 Створення топографічних планів, профілів, інших топографо-геодезичних ма- теріалів і даних у графічній та цифровій формах, призначених для розроблення проектів, ро- бочої документації та будівництва об'єктів, для оцінювання техногенного навантаження, розроблення заходів з інженерної підготовки та захисту територій.

2.2.4 Створення та ведення геоінформаційних систем населених пунктів і проммайдан- чиків, державного містобудівного та земельного кадастрів; створення й оновлення тематич- них карт, планів і атласів спеціального призначення у графічній або цифровій формах.

2.2.5 Створення інженерно-топографічної основи і отримання геодезичних даних для ви- конання інших видів інженерних вишукувань, у тому числі геотехнічного контролю, обстеження ґрунтів основ та фундаментів будівель і споруд, розроблення заходів з інженерної підготовки, захисту й локального моніторингу територій, а також авторського нагляду в процесі будівництва.

2.2.6 Оновлення інженерно-топографічних планів вишукувань минулих років за виявленими у результаті польового обстеження змінами ситуації та рельєфу. За загального обсягу змін більше 35 відсотків знімальні роботи виконують у повному обсязі.

2.2.7 Інженерно-геодезичні роботи з контролю за деформаціями будівель, споруд та еле- ментів їх конструкцій у період будівництва та експлуатації.

2.3 Загальні технічні вимоги

2.3.1 Склад, обсяги, методи та технології, а також типи й конструкції застосовуваних інструментів і пристосувань при проведенні інженерно-геодезичних робіт на конкретному об'єкті (залежно від цілей робіт, їх точності відповідно до технічного завдання замовника) визначають відповідно до вимог відповідних нормативних документів, спеціальних інструкцій або обґрунтовують у програмі виконання робіт.

2.3.2 Розвиток та відновлення державних опорних геодезичних мереж і топографічну зйомку у масштабі 1:5000,1:2000 і дрібніше виконують за умови дотримання вимог нормативно-правових актів, нормативних документів, з дозволу спеціально уповноваженого цент- рального органу виконавчої влади у сфері топографо-геодезичної, картографічної та кадастрової діяльності, а звітні матеріали передають до державного картографо-геодезичного фонду.

2.3.3 Розвиток опорних геодезичних мереж на конкретному об'єкті виконують на базі пунктів державної геодезичної мережі.

Допускається прокладання локальних мереж без прив'язки до державної геодезичної мережі за відповідного обґрунтування у програмі робіт.

Схеми опорних геодезичних мереж, методики вимірювань і підбір необхідних інструментів визначають при складанні програми виконання робіт із урахуванням можливості використання пунктів геодезичної мережі у періоди будівництва та експлуатації об'єкта.

Щільність і точність положення геодезичних пунктів, вибір типу центрів і методів закріплення пунктів визначають згідно з їх цільовим призначенням відповідно до вимог технічного завдання замовника.

Вибір прийнятої системи координат і висот обґрунтовують у програмі виконання робіт.

2.3.4 Після завершення робіт зі створення геодезичних мереж згущення каталоги координат і висот зі схемами в місцевій та державній системах координат і звіти передають до державного картографічно-геодезичного фонду.

2.3.5 Планово-висотну знімальну геодезичну мережу прокладають у розвиток опорної ге- одезичної мережі або як самостійну геодезичну основу.

Щільність та точність розташування геодезичних пунктів визначають за їх цільовим приз- наченням.

З метою створення постійного знімального обґрунтування на забудованих територіях координати передають на ріг капітальних будівель і споруд, люки колодязів підземних комунікацій, опори надземних інженерних мереж і інші чітко означувані предмети ситуації.

На незабудованій території не менше ніж 1/5 частина точок знімальної геодезичної мережі повинна закріплюватись постійними знаками.

2.3.6 Під час виконання знімальних робіт методику зйомки, детальність, точність поло- ження точок ситуації та рельєфу визначають цільовим призначенням робіт і обґрунтовують у програмі виконання робіт.

2.3.7 Зйомку підземних і надземних інженерних комунікацій виконують за відсутності достовірної інформації про їх положення на ділянці зйомки (виконавчі креслення, топог- рафічні плани та інші креслення) або її недостовірності.

Положення елементів мереж, що не мають зовнішніх ознак, визначають за допомогою приладів пошуку або шурфуванням за обов'язкової присутності представника експлуатаційної організації.

Забороняється складати плани інженерних комунікацій шляхом збільшення з планів більш дрібних масштабів.

2.3.8 Відповідальність за точність та якість зйомки, а також за достовірність складання плану інженерних комунікацій несе вишукувальна організація.

Відповідальність за повноту планів підземних і надземних інженерних комунікацій несуть організації, що експлуатують ці мережі і погоджують їх відтворення на планах.

2.3.9 Під час виконання спеціальних видів робіт допускається розроблення нових техно- логій, методик, пристосувань та інструментів з відповідним обґрунтуванням у програмі виконання робіт і обов'язковим попереднім розрахунком отримання потрібної точності.

Нестандартні прилади та пристосування повинні пройти метрологічний контроль та про- цедури підтвердження відповідності.

2.3.10 Камеральне опрацювання даних інженерно-геодезичних вишукувань проводять автоматизованими методами.

Програми, використані за таких методів, повинні передбачати видачу вихідних даних, ре- зультатів розрахунку і оцінки точності вимірювань.

Результати автоматизованої обробки даних повинні забезпечувати можливість передачі інформації до бази даних за мінімальних перетворень. Створювані локальні бази даних повинні забезпечувати надійне зберігання і видачу інформації у формі, зручній для використання.

Результатом виконання камеральних робіт є звіт із додатками відповідно до технічного завдання замовника та погодженої програми виконання робіт.

2.3.11 Повнота, достовірність та якість матеріалів, що випускаються, повинні задовольняти вимогам технічного завдання замовника і програми вишукувань, системі управління якістю на основі міжнародних стандартів ISO та стандартів організації.

Критеріями якості продукції та готовності її до передачі замовнику є:

відповідність складу звіту (текстової частини з додатками; див. дод. Д), отриманої повноти та точності інформації вимогам нормативних документів і технічному завданню;

обґрунтованість відступів від вимог нормативних документів;

наявність у звіті відомостей про позитивні результати проведення технічного контролю й приймання робіт;

оформлення і передавання на зберігання первинної документації;

наявність підписів відповідальних виконавців;

передавання на зберігання до державного та територіального картографічно-геодезичного фондів примірників звітних матеріалів у встановленому порядку.

2.3.12 Юридичні та фізичні особи (закордонні в тому числі) незалежно від форм влас- ності, котрі виконують на території України інженерно-геодезичні вишукування, зобов'язані здавати примірники звітів з інженерно-геодезичних вишукувань:

до державного картографічно-геодезичного фонду (плани масштабу 1:5000 та 1:2000 площею більше 50 га);

до територіального фонду (плани масштабу 1:1000 і крупніше незалежно від площі зйомки).

3 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

3.1 Загальні положення

3.1.1 Інженерно-геологічні вишукування виконують з метою вивчення та оцінки інженерно-геологічних умов території (ділянки) будівництва для:

визначення характеристик інженерно-геологічних умов території та отримання вихідних даних для проектів будівництва відповідно до СНиП 2.02.01, ДСТУ Б В.2.1-4 тощо;

прогнозування змін інженерно-геологічних умов під дією природних і техногенних факторів, визначення допустимих впливів на елементи геологічного середовища та способів досягнення потрібного стану цього середовища;

оцінювання ризику життєдіяльності людини на конкретних територіях;

розроблення проектів захисту територій та окремих об'єктів від несприятливих і небезпечних процесів.

3.1.2 Підставою для складання програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишу- кувань є технічне завдання (див. дод. Е), що додається до замовлення на інженерно-геологічні вишукування.

3.1.3 Технічне завдання на виконання інженерно-геологічних вишукувань для будівництва повинно містити:

найменування об'єкта;

дані по місце розташування та межі ділянки будівництва;

цілі та види вишукувань;

вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення) або вид робіт на існуючому об'єкті (консервація, ліквідація тощо);

інформацію про стадійність проектування і будівництва;

характеристику проектованих об'єктів: дані про конструктивні рішення надземної частини, типи фундаментів, глибини їх закладання, орієнтовні навантаження на основи;

відомості про необхідні заходи інженерного захисту об'єктів і території;

відомості про раніше виконані інженерні вишукування та дослідження на території проектованого будівництва;

відомості про необхідність проведення вишукувань у процесі будівництва;

додаткові вимоги, обумовлені галузевою специфікою проектованого об'єкта.

3.1.4 Програму виконання інженерно-геологічних вишукувань складають на основі відповідного технічного завдання, оцінки категорії складності інженерно-геологічних умов (див. дод. Ж), складності геотехнічного будівництва (див. дод. И), ступеня вивченості ділянки (території) і порядку розроблення проектної документації.

У випадку, коли будівництво передбачають на достатньо вивченій території чи планують будівництво будівель і споруд II й III рівнів відповідальності (див. ГОСТ 27751), замість програми робіт допускається складати технічний припис.

3.1.5 За складом інженерно-геологічні вишукування є комплексними і включають види робіт, які направлені на вивчення геологічної будови, стану та властивостей ґрунтів, гідрогеологічних умов, інженерно-геологічних процесів і явищ, а також на розроблення основних видів прогнозів - пошукового і нормативного.

Види та обсяги інженерно-геологічних робіт визначають залежно від:

ступеня інженерно-геологічної вивченості території;

цільового призначення вишукувань;

складності геологічних умов;

наявності ґрунтів із особливими властивостями;

глибини залягання та режиму підземних вод;

зони активної взаємодії з геологічним середовищем;

рівня відповідальності будівель і споруд згідно з ГОСТ 27751.

3.1.6 Вартість робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають згідно з ДБН Д. 1.1 -7 із урахуванням положень 3.1.5.

3.2 Комплексні інженерно-геологічні вишукування

3.2.1 До складу комплексних інженерно-геологічних вишукувань входять такі види робіт:

оцінка вивченості території;

рекогносцирувальне обстеження;

геофізичні роботи;

бурові та гірничопрохідницькі роботи;

геотехнічні вишукування, які включають лабораторні та польові дослідні роботи;

гідрогеологічні вишукування;

стаціонарні спостереження;

вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ;

камеральне оброблення матеріалів.

3.2.2 Для оцінки вивченості території виконують пошук та вивчення фондових і архівних матеріалів, що містять відомості про структурно-тектонічні особливості території, орографію та гідрографію, геологічну будову, властивості ґрунтів, гідрогеологічні умови, інженерно-геологічні процеси та досвід будівництва, а також інші відомості, які дозволяють зробити оцінку складності інженерно-геологічних умов, ступеня їх вивченості і розробити програму подальших вишукувальних робіт.

Попередню оцінку складності інженерно-геологічних умов і вивченості території наводять у програмі виконання робіт (технічному приписі).

У звіті про інженерно-геологічні вишукування наводять посилання на використані матеріали.

Порядок отримання і використання відомчої інформації регулюється відповідними нормативно-правовими актами та нормативними документами.

3.2.3 Рекогносцирувальне обстеження території включає огляд ділянки планованої забудови та прилеглої території (у т.ч. опис відслонень, водотоків і виходів підземних вод, ознак прояву інженерно-геологічних процесів, візуальне обстеження існуючої забудови), а також результати опитування населення (працівників підприємства).

Рекогносцирувальне обстеження проводять за попередньо наміченими маршрутами (обстеження може бути суміщеним із маршрутними спостереженнями), а результати наносять на топографічну основу.

3.2.3.1 Маршрутні спостереження включають описання та картування відслонень та інди- каторів інженерно-геологічних процесів, уточнення меж геоморфологічних елементів і екзо- генних форм рельєфу, замірювання елементів залягання гірських порід у відслоненнях, оцінювання ефективності інженерної підготовки території, уточнення доступності та умов проведення польових робіт.

3.2.4 Геофізичні роботи виконують з метою визначення структурно-тектонічної будови, меж розповсюдження та потужності ґрунтів різного літологічного складу і стану, властивостей ґрунтів, рівнів підземних вод, напрямку та швидкості водного потоку, виявлення інженерно-геологічних процесів і геофізичних аномалій, а також для сейсмічного мікрорайонування.

Геофізичні роботи виконують у комплексі з гірничопрохідницькими, геотехнічними та гідрогеологічними роботами або передують їм.

Рекомендовані методи геофізичних робіт наведено в дод. К.

3.2.5 Бурові та гірничопрохідницькі роботи виконують для отримання інформації про склад ґрунтів і умови їх залягання, глибину залягання ґрунтових вод та інших водоносних го- ризонтів, наявність напору та особливості рівневого режиму; відбору зразків ґрунтів і проб води для лабораторних випробувань; виконання польових досліджень властивостей ґрунтів; обладнання системи спостережень за компонентами геологічного середовища; встановлення меж прояву інженерно-геологічних процесів.

3.2.5.1 Розміщення, кількість і глибину гірничих виробок (закопуш, розчисток, канав, шурфів та дудок, свердловин) призначають виходячи з необхідності повного та достовірного відображення інженерно-геологічних умов ділянки (майданчика) будівництва залежно від складності інженерно-геологічних умов і конструктивних особливостей проектованих будівель (споруд).

3.2.5.2 Гірничі виробки розміщують по контурах і (або) осях проектованих будівель та споруд. Крім того, у місцях різкої зміни навантажень на фундамент, глибини їх закладання, висоти споруд, а також на межах різних геоморфологічних елементів необхідно розміщувати додаткові виробки.

За необхідності вивчення сфери взаємодії проектованих будівель і споруд з геологічним середовищем, існуючою забудовою, а також за наявності небезпечних процесів необхідно розміщувати додаткові виробки за межами контуру проектованої будівлі (споруди).

3.2.5.3 Мінімальну кількість гірничих виробок у межах контурів кожної будівлі (споруди) і відстань між ними визначають із урахуванням раніше пройдених виробок та суміжних (якщо проектується група будівель та споруд) згідно з табл. 3.1.

3.2.5.4 При розташуванні групи проектованих будівель і споруд II та III рівнів відпо- відальності на ділянках І й II категорії складності інженерно-геологічних умов розміщення гірничих виробок допускається поза межами контурів будівель і споруд на відстанях, що не перевищують максимальні відстані, які вказані в табл. 3.1. Гірничі виробки у цьому разі розміщують за рівномірною сіткою.

3.2.5.5 Для оконтурення невитриманих у плані лінз і прошарків сильно стискуваних ґрунтів або неоднорідних ґрунтів (торф, мул, елювіальні, техногенні ґрунти та ін.), при вивченні тектонічних порушень, виявленні карстових порожнеч і площин ковзання зсувних тіл, встановленні меж розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ, а також при розміщенні виробок під окремі фундаменти (опори) допускається встановлювати відстані між виробками менше ніж 20 м.

Таблиця 3.1 Мінімальна кількість гірничих виробок у межах контурів будівлі (споруди) і відстань між ними

3.2.5.6 Глибини гірничих виробок при вишукуваннях для будівель і споруд на природній основі призначають із урахуванням зони взаємодії з геологічним середовищем і величини стискуваної товщі ґрунтів, із заглибленням в підстильні ґрунти на 1...2 м.

На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями та в місцях розвитку небез- печних геологічних процесів глибина не менше 50 відсотків гірничих виробок повинна при- значатися з урахуванням вимог 3.2.6.6 і 3.2.9.

За відсутності даних про стискувану товщу ґрунтів, глибини гірничих виробок допускається встановлювати відповідно до табл. 3.2.

На ділянках поширення скельних ґрунтів з тектонічними порушеннями глибину гірничих виробок встановлюють програмою вишукувань.

Таблиця 3.2 Рекомендована глибина гірничих виробок при зведенні будівель із різними основами

3.2.5.7 При вишукуваннях під плитний тип фундаменту (ширина фундаменту більше 10 м) глибину гірничих виробок встановлюють розрахунком, а за відсутності необхідних да- них глибину виробок приймають рівною половині ширини фундаменту, але не менше 20 м для нескельних ґрунтів. Відстань між виробками повинна бути не більше 50 м, число виробок під один фундамент - не менше трьох.

3.2.5.8 Глибину гірничих виробок для пальових фундаментів у нескельних ґрунтах прий- мають нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 5 м.

При навантаженні на кущ висячих паль понад 3 000 кН, а також при суцільному полі паль під всією спорудою глибину 50 відсотків виробок у нескельних ґрунтах встановлюють нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 10 м.

Глибину гірничих виробок при обпиранні або зануренні паль у скельні ґрунти приймають нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 2 м.

Для паль, що працюють тільки на висмикування, глибини виробок і зондування призна- чають нижче кінця паль на 1 м.

За наявності в масиві скельного ґрунту прошарків сильно вивітрілих різновидів і (або) не- скельного ґрунту глибину виробок встановлюють у програмі вишукувань, виходячи з особ- ливостей інженерно-геологічних умов і проектованих об'єктів.

3.2.5.9 На ділянках огороджувальних і водорегулювальних дамб (гребель) водотоків і на- копичувачів промислових відходів і стоків (хвосто- і шламосховищ, гідрозоловідвалів тощо) висотою до 15...25 м гірничі виробки розміщують по осях дамб через 50... 150 м залежно від складності інженерно-геологічних умов та з урахуванням вимог відомчих нормативних доку- ментів.

У складних інженерно-геологічних умовах і при висоті дамб більше 12 м необхідно намічати додатково через 100...300 м поперечники не менше ніж з трьох виробок.

Глибини гірничих виробок приймають із урахуванням зони взаємодії дамби з геологічним середовищем (стискуваної товщі та зони фільтрації), але не менше полуторної висоти дамб. За необхідності оцінки фільтраційних втрат глибини гірничих виробок повинні бути не менше подвійної-потрійної величини підпору у дамб висотою до 15...25 м, відліковуючи від основи дамби. У випадку залягання водотривких ґрунтів на меншій глибині виробки слід проходити нижче їх покрівлі на 3 м.

3.2.5.10 У межах чаш накопичувачів промислових відходів і стоків проходку додаткових гірничих виробок передбачають за необхідності уточнення результатів попередніх основних вишукувань.

Кількість поперечників у чаші накопичувачів встановлюють залежно від геолого-гідрогео- логічних умов території з урахуванням створів спостережних свердловин за режимом підземних вод, розташованих у чаші накопичувачів. Відстань між поперечниками не повинна перевищувати 200...400 м, а відстань між гірничими виробками в створі - 100...200 м.

За межами контурів чаш накопичувачів гірничі виробки розташовують по поперечниках, орієнтованих по напрямках передбачуваного розтікання й руху промислових стоків, а також у бік найближчих водотоків, водойм, водозаборів підземних вод, населених пунктів, цінних сільськогосподарських і лісових угідь, які перебуватимуть у зоні впливу накопичувачів.

Відстані між гірничими виробками на поперечниках від контуру накопичувача до об'єктів у зоні їх впливу приймають від 300 м до 2000 м залежно від складності гідрогео- логічних умов і довжини поперечника (мінімальні відстані у складних умовах або при дов- жині поперечника до 1000 м, а максимальні у простих умовах або при довжині поперечника більше 10000 м).

Глибини виробок приймають не менше 3 м нижче рівня підземних вод. Частину виробок (не менше 30 відсотків) необхідно проходити до витриманого водоупору або у всіх випадках не менше полуторної величини підпору.

3.2.5.11 На ділянках проектованих водозабірних споруд поверхневих вод (затоплених во- доприймачів, течієнапрямних і хвилезахисних дамб тощо) гірничі виробки розташовують по створах, орієнтованих нормально до водотоку (водойми), з відстанями між створами 100...200 м і виробками на них через 50... 100 м із урахуванням основних геоморфологічних елементів (у руслі, на заплаві, терасах).

3.2.5.12 На полях фільтрації число гірничих виробок приймають не менше трьох на один гектар.

Глибини виробок встановлюють до 5 м, а за близького залягання ґрунтових вод - на 1.. .2 м нижче їх рівня. На кожній ділянці з характерними ґрунтовими умовами слід проходити не менше трьох виробок до глибини 8... 10 м. Для оцінки можливого забруднення ґрунтових вод частину виробок проходять на 1...2 м нижче водотривкого шару ґрунтів.

3.2.5.13 На ділянках трас лінійних споруд типового та індивідуального проектування (зведення штучних споруд, виїмок, насипів тощо) розміщення та глибину виробок приймають відповідно до дод. Л.

3.2.5.14 По трасах повітряних ліній електропередачі гірничі виробки мають бути розміщені у місцях розташування опор: від однієї виробки на ділянку І та II категорії склад- ності інженерно-геологічних умов, до 4-5 виробок - у складних та особливо складних умовах (категорії III та IIIа).

Глибини виробок встановлюють відповідно до табл. 3.2 та дод. Л, а для пальових фунда- ментів проміжних опор - на 2 м нижче найбільшої глибини занурення кінця паль і для кутових опор - не менше ніж на 4 м нижче занурення нижнього кінця паль.

На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями глибина виробок повинна бути збільшена із необхідності їх проходження на повну потужність.

3.2.5.15 При вишукуваннях для будівництва висотних локальних споруд (башт, труб, щогл тощо) кількість виробок повинна бути не менше трьох при віддаленні від центра спору- ди не більше 20 м.

3.2.5.16 Особливості інженерних вишукувань для об'єктів, наведених у 3.2.5.9-3.2.5.15, до- датково регулюються відомчими будівельними нормами.

3.2.5.17 Діаметр буріння розвідувальних свердловин повинен забезпечувати можливість опису ґрунтів, відбору проб порушеної структури, а також відбір проб води і обладнання свердловин для спостереження за рівнем підземних вод.

Діаметр буріння технічних свердловин повинен забезпечувати можливість відбору проб ґрунтів непорушеної структури та обладнання свердловин для гідрогеологічних, геофізичних і польових дослідних робіт.

Початковий та кінцевий діаметри розвідувальних і технічних свердловин у нескелевих ґрунтах призначають залежно від призначення та глибини свердловини, складу і стану ґрунтів, що проходяться, відповідно до табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Залежність діаметрів свердловин від їх призначення

Кількість технічних свердловин повинна бути не менше 25 відсотків від загальної кількості свердловин, та не менше 30 відсотків для будівель і споруд підвищеного рівня відповідальності на ділянках із складними інженерно-геологічними умовами.

3.2.6 До геотехнічних вишукувань відносять роботи, які пов'язані з вивченням складу, стану та властивостей ґрунтів як основ, середовища для влаштування підземних споруд, а та- кож для оцінки стійкості природних або штучних масивів, що формуються, схилів і укосів.

3.2.6.1 Геотехнічні вишукування включають:

визначення складу, стану і властивостей ґрунтів;

прогноз змін стану і властивостей ґрунтів під впливом різних факторів (зволоження, обводнення та осушення, термічні впливи, статичні і динамічні навантаження);

прогнозну оцінку стійкості схилів і укосів;

моделювання та розроблення рекомендацій з підвищення стійкості природних і створення штучних геотехнічних масивів ґрунтів;

розроблення рекомендацій із влаштування основ, фундаментів і захисних споруд;

розроблення рекомендацій з використання природних і штучних ґрунтових матеріалів у будівництві.

3.2.6.2 Геотехнічні вишукування виконують як у складі інженерно-геологічних вишукувань, так і самостійно, на територіях, де вже вивчені інженерно-геологічні умови.

3.2.6.3 Лабораторні роботи виконують для визначення класифікаційних, фізичних, міцнісних, деформаційних і інших показників властивостей ґрунтів, а також хімічних власти- востей ґрунтових вод, необхідних для прийняття проектних рішень, виконання інженерно-технічних розрахунків з улаштування основ, фундаментів, захисних та інших споруд. Склад і обсяги лабораторних робіт установлюють, виходячи як із цільового призначення ви- шукувань, так і від наявності ґрунтів із особливими властивостями.

За обґрунтування у програмі виконання робіт до складу лабораторних робіт додатково включають:

визначення змін властивостей ґрунтів за різних впливів (замочування, висушування, ущільнення, хімічне закріплення, вібродинамічні навантаження тощо);

моделювання роботи штучно створюваних геотехнічних масивів.

Методи виконання лабораторних робіт регламентуються відповідними нормативними документами. Рекомендації щодо їх застосування подано у дод. М.

Кількість лабораторних випробувань встановлюють у програмі виконання робіт згідно з ДСТУ Б В.2.1-5 і залежно від ступеня неоднорідності ґрунтів, рівня відповідальності проекто- ваної будівлі (споруди), необхідної точності визначення характеристик ґрунтів, а також з ура- хуванням попередньо виконаних лабораторних випробувань.

При цьому, необхідно забезпечити одержання по кожному виділеному інженерно-гео- логічному елементу не менше 10 окремих значень фізичних характеристик та не менше шести значень міцнісних і деформаційних характеристик властивостей ґрунтів.

3.2.6.4 Польові дослідні роботи виконують для отримання даних про властивості ґрунтів у масиві, на місці їх залягання, за неможливості отримання достовірних результатів лабора- торними методами; для визначення (уточнення) перехідних коефіцієнтів від лабораторної до натурної моделі, а також під час будівництва будівель і споруд підвищеного рівня відпо- відальності та у районах розповсюдження ґрунтів із особливими властивостями.

Перелік польових і лабораторних методів випробувань ґрунтів наведено у дод.М.

Кількість випробувань із визначення характеристик ґрунтів обґрунтовують у програмі виконання робіт з урахуванням попередньо виконаних визначень і складності інженерно-гео- логічних умов. Мінімальна кількість випробувань для одного попередньо виділеного еле- мента повинна бути не менше трьох.

У межах контурів кожної будівлі (споруди), що проектується на пальовій основі, кількість випробувань зондуванням або еталонною палею згідно зі СНиП 2.02.03 має бути не менше шести, а статичними випробуваннями натурних паль - не менше двох.

3.2.6.5 Геотехнічні вишукування у процесі будівництва здійснюють для:

визначення фактичної несучої здатності та розрахункового навантаження на натурні палі;

визначення стану і властивостей переміщених ґрунтів або перетворених у природному заляганні (у т.ч. контроль ущільнення);

розконсервації об'єктів будівництва;

виявлення причин неприпустимих осідань і деформацій масивів ґрунтів і споруджуваних об'єктів.

3.2.6.6 Геотехнічні вишукування на ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями (просідні, набухаючі, слабкі, засолені, елювіальні, техногенні) виконують за спеціальною програмою (технічним приписом), що передбачає додаткові вимоги до складу робіт для забезпечення оптимальних будівельних рішень:

3.2.6.6.1 під час вишукувань у районах поширення просідних ґрунтів:

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

поширення і приуроченість просідних ґрунтів до певних геоморфологічних елементів або форм рельєфу;

джерела замочування, стан і характер наявних деформацій існуючих будинків та споруд;

характер мікрорельєфу і розвиток просідних процесів та явищ (розмір і форми про- сідних блюдець, подів, межувальних знижень, балок, лесового псевдокарсту, ярів і рівчаків, такирів, солончаків, солонців, вертикальних тріщин — усихання, віддільності тощо);

потужності лесових відкладень і просідної товщі, їх зміна за площею;

особливості структури (характер вертикальних і горизонтальних макропор, розташування їх за глибиною і площею; пилуватість, агрегованість тощо), текстури (тонка шаруватість, тріщинуватість, наявність конкрецій, розподіл карбонатів по розрізу, ходів органогенного походження, сліди викопних криогенних проявів тощо);

циклічність будови просідної товщі, особливості контакту між шарами та їхніми комплексами;

фізичні властивості ґрунтів;

зміна вологості та меж пластичності ґрунтів за глибиною, особливо в приконтактних із похованими ґрунтами шарах;

відносна просадність при тиску від власної ваги ґрунту і сумарного тиску (від власної ваги і зовнішнього навантаження від проектованих будинків та споруд, ваги насипу при плануванні підсипанням);

початковий тиск просідання;

залежність відносної деформації просідання від тиску;

початкова вологість просідання;

модуль деформації за природної вологості та у насиченому водою стані;

ступінь мінливості просідних властивостей ґрунтів у плані та за глибиною;

питоме зчеплення і кут внутрішнього тертя просідних ґрунтів за природної вологості та у насиченому водою стані (залежно від вирішуваного завдання);

склад і зміст водорозчинних солей;

фільтраційні властивості просідних ґрунтів;

величину осідання ґрунту від його власної ваги;

характер зміни просадності за площею та глибиною;

просідні властивості ґрунтів у зниженнях рельєфу (просідні блюдця, улоговини тощо) і на ділянках між ними;

глибину залягання, літологічний склад і характеристики підстилаючих непросідних ґрунтів, з оцінкою їх фільтраційних властивостей (за спеціальним завданням);

2) гірничі виробки розміщують із урахуванням необхідності складання інженерно-гео- логічних розрізів по кожному геоморфологічному елементу (уздовж і вхрест пролягання), а також з урахуванням необхідності вивчення подів, просідних блюдець і ділянок між ними, суфозійних вирв, псевдокарсту;

3) моноліти і зразки ґрунту повинні бути відібрані із кожного інженерно-геологічного елемента, але не рідше ніж через 1...2 м. Моноліти відбирають із виробок, розташованих у просідних блюдцях (зниженнях) і на ділянках між ними;

4) дослідне замочування в котлованах виконують на новоосвоюваних майданчиках масо- вої забудови і при проектуванні об'єктів підвищеного рівня відповідальності для уточнення:

параметрів просадності;

потужності просідної товщі ґрунтів;

глибини, з якої починається осідання ґрунту від власної ваги;

величини осідання ґрунтів від власної ваги;

початкового тиску просідання;

вологості та ступеня вологості в різні строки від початку замочування;

тривалості замочування товщі просідання та необхідного для цього об'єму води;

деформаційних характеристик товщі просідання;

тривалості розвитку осідання, коли підготовка основ здійснюватиметься попереднім замочуванням.

При виконанні дослідного замочування на майданчику з великою мінливістю просідних властивостей ґрунтів допускається застосовувати прискорене замочування котлованів малої площі або з обрізкою замоченого масиву (з зіставленням результатів на одній - двох ділянках із замочуванням котлованів великої площі).

Дослідне замочування в котлованах необхідно супроводжувати спостереженням за осіданням дослідних фундаментів;

5) випробування ґрунтів штампом із замочуванням основи проводять відповідно до національних стандартів для встановлення: модуля деформації, величини осідання ґрунтів у основі штампа при замочуванні, початкового тиску просідання, відносної деформації просідання;

6) для оцінки можливості ущільнення просідних ґрунтів, влаштування ґрунтових поду- шок, ґрунтових паль у звіті (висновку) зазначають щільність, максимальну щільність, опти- мальну вологість і фізико-механічні властивості ґрунтів при оптимальній вологості (якщо це передбачено технічним завданням);

7) за необхідності хімічного закріплення просідних ґрунтів визначають хімічний склад ґрунтів і здатність ґрунту змінювати свої властивості;

8) відбір проб ґрунту здійснюють з інтервалом не більше 1 м у межах товщі стиснення, а нижче - не більше ніж через 2 м;

9) роботи з метою контролю якості й глибини ущільнення (закріплення) просідних ґрунтів виконуються у період будівництва за окремим завданням;

3.2.6.6.2 під час вишукувань у районах поширення набухаючих ґрунтів:

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

наявність процесів і явищ, пов'язаних із набухаючими ґрунтами, приуроченість їх до певних геоморфологічних елементів;

умови залягання набухаючих ґрунтів, їх потужність, мінералогічний і літологічний склади, будову (наявність карманів, лінз і прошарків пилуватого і піщаного матеріалу);

структурно-текстурні особливості, характер та умови залягання покривних і підстильних ґрунтів;

величину розкриття, глибину й напрямок поширення усадочних тріщин, потужність тріщинуватої зони;

відносне вільне набухання;

вологість набухання;

тиск набухання;

відносне набухання під навантаженнями;

лінійну усадку ґрунту;

об'ємну усадку ґрунту;

відносну усадку ґрунту;

вологість на межі усадки.

За спеціальним завданням визначають:

горизонтальний тиск при набуханні;

набухання ґрунтів у розчинах (техногенних водах і промислових стоках проектованих підприємств);

інші показники, регламентовані національними стандартами;

2) для визначення властивостей набухаючих ґрунтів методом замочування котловану розмір котловану в плані визначають залежно від потужності зони набухання, але не менше 8 х 8 м. У котлованах встановлюють глибинні й поверхневі марки для спостереження за переміщенням масиву ґрунтів;

3) на забудованих територіях, на характерних ділянках розвитку набухаючих ґрунтів, за відповідного обґрунтування у програмі виконання робіт, проводять стаціонарні спостере- ження за процесами набухання-усадки, динамікою і глибиною розкриття окремих тріщин, зміною вологості ґрунтів.

3.2.6.6.3 під час вишукувань у районах (на ділянках) поширення слабких ґрунтів:

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

для торфів і заторфованих ґрунтів - генезис і геоморфологічний тип боліт, поширення й потужність, умови залягання болотних відкладень, склад і властивості товщі болотних відкладень та підстильних мінеральних ґрунтів;

для похованих слабких ґрунтів різних типів - генезис, глибини, умови залягання, склад і властивості, а також склад та властивості підстильних і перекриваючих ґрунтів;

вміст органічних речовин, ступінь розкладання та зольності для торфів і заторфованих ґрунтів.

2) враховують особливі властивості слабких ґрунтів, що характеризуються:

високими значеннями пористості й вологості (ступінь вологості дорівнює або більше 0,8);

відсутністю жорстких структурних зв'язків;

модулем деформації, що дорівнює або менше 5 МПа;

малою міцністю і високою стискуваністю, а також тривалістю консолідації при ущільненні та падінням міцності при повзучості;

істотною зміною деформаційних, міцнісних і фільтраційних властивостей ґрунтів при порушенні їх природної будови, а також у процесі ущільнення або висихання (осушення);

чутливістю до динамічних впливів;

проявом усадки з утворенням усадочних тріщин у процесі висихання (осушення);

нестійкістю в зоні аерації органічних сполук, рослинних залишків і продуктів їхнього розкладання;

підвищеною агресивністю та корозійною активністю ґрунтів і підземних вод до бетону й металів;

3) отримані при вишукуваннях матеріали повинні забезпечувати:

оцінку доцільності збереження слабких ґрунтів як основи споруди або необхідності їх видалення, заміни або прорізання фундаментами;

вибір способу інженерної підготовки території та благоустрою прилеглої території;

вибір основи і типу фундаментів, що забезпечать експлуатаційну надійність зводжува- них споруд, із урахуванням очікуваних змін інженерно-геологічних умов на території, що забудовується;

4) при проведенні вишукувань на ділянках поширення заторфованих ґрунтів встановлю- ють і додатково наводять у звіті (див. дод. Н):

тип торфу (низинний, верхівковий);

різновиди заторфованих ґрунтів, їх склад і властивості;

джерела обводнювання покладу (атмосферні, ґрунтові, поверхневі або води змішаного типу), місце розташування виходу джерел, наявність озер і сплавин;

загальну тенденцію розвитку болота (його деградацію або прогресуюче заболочування прилеглої території);

для торфів і заторфованих ґрунтів - вологість, щільність у водонасиченому стані, вміст органічних речовин, ступінь розкладання, зольність, ботанічний склад (за спеціальним завданням);

для мулу і сапропелів - гранулометричний склад, вміст органічних речовин, карбо- натів, склад і зміст водорозчинних солей (для осадів солоно-водних водойм);

показники консолідації й повзучості (за спеціальним завданням);

5) при вишукуваннях у районах поширення слабких ґрунтів необхідно додатково до по- казників, зазначених вище, встановлювати та наводити у звіті:

нормативні та розрахункові значення показників міцнісних і деформаційних властивостей слабких ґрунтів з урахуванням їх можливого ущільнення або осушення в про цесі будівництва та експлуатації;

зміни міцнісних властивостей при ущільненні й повзучості, а також під впливом меліоративних заходів, що намічаються, із підвищення несучої здатності ґрунтів та інженерної підготовки території;

3.2.6.6.4 під час вишукувань у районах поширення засолених ґрунтів:

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

умови залягання засолених ґрунтів - потужність, літологічний склад, поширення в плані та за глибиною;

якісний склад і кількісний вміст водорозчинних солей у ґрунтах;

генезис, взаємозв'язок ступеня та характеру засоленості з літологічним складом і умовами залягання ґрунтів;

форму, розмір і характер розподілу солей у ґрунтах;

ступінь кристалізації й дисперсності солей;

структурні особливості ґрунтів, пов'язані з наявністю солей;

наявність виражених проявів процесу вилуговування і механічної суфозії засолених ґрунтів у рельєфі, їх форми і розміри;

наявність ділянок сучасного засолення ґрунтів у результаті господарської діяльності людини, вплив господарської діяльності на розвиток процесів засолення та розсолення ґрунтів;

фізичні, міцнісні й деформаційні властивості ґрунтів природної вологості та при водонасиченні, значення відносного суфозійного стиску і початкового тиску суфозійного стискування, зміни фізико-механічних і хімічних властивостей ґрунтів у процесі засолення або вилуговування солей;

гідрохімічні умови (мінералізація та хімічний склад підземних вод, їх розчинювальна здатність відносно засолених ґрунтів, характер можливого переміщення води в ґрун- тах, зміни хімічного складу підземних вод у процесі засолення або розсолення ґрунтів);

склад і характеристику поверхневих вод, що впливають на засоленість ґрунтів;

2) проходку гірничих виробок потрібно здійснювати в місцях максимального вмісту со- лей і у місцях прояву несприятливих процесів і явищ, пов'язаних із засоленням ґрунтів або вилуговуванням із них солей. За нерівномірної засоленості під кожною проектованою будівлею і спорудою відбирають зразки ґрунту не менше ніж із двох виробок для будівель і споруд І й II рівнів відповідальності, з однієї - для III рівня відповідальності;

3) зразки, призначені для хімічного аналізу за відносно рівномірного розподілу солей у ґрунті, відбирають у вигляді суцільної борознової проби масою 1... 1,5 кг із інтервалом випро- бування 0,5... 1 м. Проби відбирають на всю глибину пройденої виробки і по розрізу встанов- люють верхню та нижню межі засоленості. У ґрунтах, які містять солі у вигляді лінз, прошарків, окремих скупчень тощо, відбір здійснюють із кожної характерної ділянки товщі. При цьому роблять опис сольових включень (їх кількість на одиницю площі або об'єму, форму, розмір тощо). Описуючи шурфи та інші відкриті виробки, виконують зарисовку стінок із виділенням сольових прошарків і включень;

4) при прогнозі зміни властивостей ґрунтів, що містять легкорозчинні солі та перебува- ють у природних умовах у необводненому стані, необхідно враховувати практично повний винос зазначених солей при обводнюванні основи проектованих будинків і споруд.

При вишукуваннях у районах поширення загіпсованих ґрунтів оцінку й прогноз можли- вості та інтенсивності розчинення і виносу солей виконують із урахуванням агресивності підземних та інфільтраційних вод відносно цих ґрунтів.

Урахування зміни властивостей ґрунтів, що містять важкорозчинні солі, виконують лише за наявності в підземних водах агресивної вуглекислоти або при інфільтрації в ґрунт розчинів, що мають розчинювальну здатність відносно карбонатних солей.

За спеціальним завданням у пилуватих і глинистих ґрунтах визначають ємність поглинання і склад обмінних катіонів, а у водонасичених засолених ґрунтах - склад порових вод;

5) визначення відносного суфозійного стиску ґрунтів для споруд І й II рівнів відповідальності виконують із урахуванням розчинювальності солей;

6) у районах поширення засолених ґрунтів, за відповідного обґрунтування в програмі

виконання робіт, проводять стаціонарні спостереження за:

процесами засолення і розсолення, формами їх прояву;

характером і величиною суфозійно-просадних деформацій;

режимом підземних вод;

інтенсивністю процесу механічної суфозії.

3.2.6.6.5 під час вишукувань у районах поширення елювіальних ґрунтів (елювію):

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

структуру та вік кори вивітрювання, тектонічні порушення;

зони в профілі кори вивітрювання;

літологічний і петрографічний склад, структуру, текстуру, тріщинуватість ґрунтів кори вивітрювання;

склад, властивості виділених інженерно-геологічних елементів покривних, елювіальних і материнських порід;

схильність вивітрілих ґрунтів до деформації морозного здимання, суфозійного вилуговування, набухання й просадності;

склад материнської гірської породи, елементи падіння та простягання (азимут простягання, азимут і кут падіння), наявність прошарків, карманів і гнізд;

морфометричні особливості, склад і кількість уламкових включень;

виділення інженерно-геологічних елементів за ступенем вивітрілості та властивостями елювіальних ґрунтів;

склад, вологість і щільність елювіальних ґрунтів;

показники просадності, набухання (при обґрунтуванні у програмі виконання робіт);

2) у найменуваннях великоуламкових, пилуватих і глинистих ґрунтів при вмісті великоуламкової фракції більше 30 відсотків додатково наводять ступінь вивітрілості великоуламко- вої фракції відповідно до ДСТУ Б В.2.1-2;

3) для встановлення інженерно-геологічного розрізу, умов залягання й відбору монолітів елювіальних ґрунтів у дисперсній та уламковій зонах вивітрювання частину виробок прохо- дять шурфами (дудками);

4) на ділянках будинків і споруд І й II рівнів відповідальності деформаційні та міцнісні- властивості елювіальних ґрунтів дисперсної й уламкової зон вивітрювання визначають по- льовими методами (випробування штампом, пресіометрами, на зріз ціликів ґрунту).

3.2.6.6.6 під час вишукувань на ділянках поширення техногенних ґрунтів:

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

поширення, умови залягання, будову, склад і властивості техногенних ґрунтів;

змінюваність характеристик фізико-механічних властивостей техногенних ґрунтів у просторі, а за необхідності - у часі, при зміні температурно-вологісного режиму;

наявний досвід будівництва на техногенних ґрунтах;

ступінь завершеності консолідації й зміни властивостей техногенних ґрунтів у часі.

З цією метою в поєднанні з іншими видами робіт проводять стаціонарні спостереження (на спеціально обладнаних дослідних ділянках), які включають визначення фізико-механічних властивостей техногенних ґрунтів і, у тому числі, вимірювання порового тиску (за спеціальним завданням);

2) у випадку передбачуваного використання техногенних ґрунтів як основи фундаментів технічне завдання на вишукування повинне містити:

наявні відомості про спосіб і час формування техногенних ґрунтів;

дані про виконання робіт і технологію утворення планомірно намитих або відсипаних ґрунтів (споруд) і накопичувачів промислових відходів;

результати геотехнічного контролю;

відомості про склад та інші особливості ґрунтів у зв'язку з технологічними особливостями виробництва - джерела їхнього накопичення;

3) глибину виробок призначають більше повної потужності техногенних ґрунтів. Заглиб- лення виробок у підстильні ґрунти природного походження встановлюється залежно від ве- личини стискуваної товщі основи. У випадку, якщо підстильні ґрунти відносяться до слабких, проходку ведуть із заглибленням виробок у більш міцні підстильні шари;

4) однорідність будови та змінюваність властивостей техногенних ґрунтів встановлюють здебільшого зондуванням і геофізичними роботами в поєднанні з іншими інженерно-гео- логічними роботами;

5) при визначенні нормативних і розрахункових значень властивостей техногенних ґрунтів враховують їх зміни в часі з урахуванням періодів формування ґрунтів, часу прове- дення вишукувань, зведення будівель (споруд) і встановлюють ці значення, здебільшого, польовими методами.

3.2.7 Гідрогеологічні вишукування виконують у комплексі інженерно-геологічних вишу- кувань або окремо з метою одержання відомостей про інженерно-гідрогеологічні умови тери- торії і даних для проектів будівництва або проектів захисту будівель, споруд і територій від небезпечних процесів.

3.2.7.1 Види й обсяги інженерно-гідрогеологічних робіт визначаються цільовим призна- ченням вишукувань і ступенем гідрогеологічної вивченості території. Ступінь вивченості те- риторії оцінюють із урахуванням вивченості басейну стоку (природного або виділеного в межах урбанізованої території) і складових балансу ґрунтових вод (а за необхідності - інших водоносних горизонтів у зоні активної взаємодії), фільтраційних характеристик ґрунтів, при- родних і техногенних процесів.

3.2.7.2 Під час територіальних інженерно-гідрогеологічних вишукувань, а також для будівництва об'єктів підвищеного рівня відповідальності або групи будівель закладання ме- режі гідрогеологічних свердловин спостереження виконують у період виконання передпроек- тних робіт для подальшого використання при розробленні проекту.

3.2.7.3 Джерела і методи (див. дод. П) одержання інженерно-гідрогеологічної інформації:

літературні і фондові - результати наукових досліджень, стаціонарних спостережень, балансових розрахунків, вишукувань минулих років;

моніторингові - дані багаторічних або сезонних спостережень у процесі проведення вишукувальних робіт;

польові дослідні роботи - дані кущових та одиничних відкачок і наливів;

лабораторні роботи;

геофізичні роботи;

аналітичні і камеральні - результати моделювання і оброблення наявної інформації та одержання вихідних даних для гідротехнічних розрахунків, пошукових і нормативних прогнозів.

3.2.7.4 Для одержання достовірних даних і використання їх при розробленні проектів основний обсяг гідрогеологічних вишукувань виконують на стадії, що передує робочому проектуванню та з урахуванням природних гідрогеологічних меж.

На стадіях П, РП, Р інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують з метою:

розроблення нормативних прогнозів;

розроблення проектів захисту;

оцінки впливів на підземну гідросферу;

оцінки ефективності раніше виконаних заходів.

3.2.7.5 Інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують на основі комплексної або спеціальної програми робіт, розроблюваної з урахуванням технічного завдання, гідроген- логічної вивченості території та складності інженерно-гідрогеологічних умов (див. дод. Р).

3.2.7.6 Технічне завдання на інженерно-гідрогеологічні вишукування має містити:

цілі виконання інженерно-гідрогеологічних вишукувань;

відомості про раніше виконані інженерно-гідрогеологічні вишукування;

відомості про водообіг, впливи на підземну гідросферу, режим підземних вод;

характеристики функціонуючих гідротехнічних споруд;

схему водонесучих комунікацій і топографічний план території в межах природних кордонів живлення й розвантаження водоносних горизонтів;

технічні вимоги до результатів вишукувань.

3.2.7.7 У програмі виконання інженерно-гідрогеологічних робіт (або у розділі комплексної програми) передбачають:

збір і аналіз літературних і фондових матеріалів та оцінку можливості їх використання;

попередню оцінку складності інженерно-гідрогеологічних умов;

обґрунтування планового положення гідрогеологічних меж території, що підлягає вивченю;

обсяги польових і лабораторних робіт із зазначенням методів їх виконання;

методи виконання камеральних робіт і методи відображення отриманої інформації (таблиці, графіки, карти, схеми тощо);

додаткові вимоги до змісту звіту (якщо це необхідно).

Застосування нестандартних методів і методик необхідно обґрунтовувати у програмі виконання робіт.

3.2.7.8 Дослідно-фільтраційні роботи (відкачки, наливи, нагнітання) включають до- складу робіт з метою одержання гідрогеологічних параметрів для розрахунків дренажів, водо- понижувальних систем, протифільтраційних завіс, водопритоку в котловани і колектори, ту- нелі, витоків із водосховищ, накопичувачів, а також для розроблення прогнозів.

Склад і кількість випробувань визначають, виходячи зі складності інженерно-гідрогео- логічних умов, ступеня вивченості території та конкретної цілі робіт.

3.2.7.9 Гідрохімічне опробування та хімічний аналіз підземних вод виконують для оцінки агресивних властивостей води до бетонів і металів, а також для оцінки видів і ступеня забруд- нення підземних вод (див. дод. С). Число відібраних проб і аналізів повинне бути не меншим трьох.

3.2.7.10 Результати інженерно-гідрогеологічних вишукувань оформляють у вигляді глави в звіті про комплексні інженерно-геологічні вишукування або у вигляді окремого звіту.

3.2.7.11 Глава звіту "Гідрогеологічні умови території (ділянки)" повинна містити відо- мості й дані, необхідні для гідротехнічних розрахунків:

перелік і глибини залягання водоносних горизонтів у зоні активної існуючої та плано- ваної взаємодії об'єктів будівництва і підземної гідросфери;

опис і графічне відображення граничних умов з оцінкою їх ролі у формуванні гідродинамічного режиму території;

воднобалансові характеристики і особливості режиму підземних вод;

гідродинамічну характеристику підземних вод;

фільтраційні характеристики ґрунтів до глибини вивчення;

наявність і характеристику негативних і небезпечних процесів у підземній гідросфері;

виділення і опис інженерно-гідрогеологічних районів та ділянок;

пошуковий і нормативний прогнози розвитку підземної гідросфери в зоні взаємодії;

висновки та рекомендації.

3.2.8 Стаціонарні спостереження за станом елементів геологічного середовища, конст- рукцій будівель і споруд здійснюють як у процесі моніторингу, так і у процесі виконання вишукувальних робіт, якщо це передбачено програмою.

Стаціонарні спостереження проводять з метою отримання інформації про розвиток інже- нерно-геологічних та гідрогеологічних процесів, їх циклічність, вплив на стан і експлуатаційну придатність будівель і споруд. Тривалість стаціонарних спостережень повинна бути обґрунтована програмою виконання робіт.

Системи стаціонарних спостережень створюють при будівництві об'єктів підвищеного рівня відповідальності у складних інженерно-геологічних умовах з метою визначення оцінки впливів об'єкта на резонансні фактори навколишнього середовища і оцінки фактичних впливів цього середовища на об'єкт.

3.2.9 Вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ виконують на основі аналізу і син- тезу інформації, отримуваної на усіх етапах виконання польових, лабораторних і камераль- них робіт. За відповідного обґрунтування у програмі виконання робіт передбачають спеціальні види робіт (у т.ч. аерокосмічна зйомка, стаціонарні наземні спостереження, геофізичні роботи, лабораторні випробування та моделювання).

Додаткові вимоги до інженерно-геологічних вишукувань у районах розвитку небезпечних геологічних процесів (карст, суфозія, зсуви, обвали, селі, перероблення берегів водосховищ, озер і рік, сейсмічність тощо):

3.2.9.1 у районах розвитку карсту:

1) під час проведення інженерно-геологічних вишукувань необхідно встановлювати:

геоморфологічні, гідрологічні, геологічні й гідрогеологічні умови розвитку карсту;

розповсюдження, характер та інтенсивність прояву карсту, історію й закономірності його розвитку;

зони згідно з районуванням території за умовами розвитку карсту, характером і ступенем закарстованості;

стійкість території відносно карстових провалів і осідань;

особливості фізико-механічних властивостей ґрунтів і гідрогеологічних умов, пов'язаних із карстом;

можливість розвитку карсту під впливом природних і техногенних факторів у періоди будівництва і експлуатації об'єктів;

умови раціонального використання території та протикарстові заходи;

2) до складу інженерно-геологічних робіт повинні входити маршрутні спостереження з карстологічним обстеженням місцевості та геофізичні роботи, які виконують у поєднанні з іншими видами робіт;

3) у звіті про інженерно-геологічні вишукування додатково відображають (див. дод. Н):

умови залягання, мінералогічний, літолого-петрографічний склад карстівних порід;

наявність древніх похованих долин;

структурно-тектонічні умови, наявність ослаблених тектонічних зон;

тріщинуватість карстівних, покривних і підстильних порід;

гідрогеологічні умови в товщі карстівних, покривних і підстильних порід, гідроген-логічні параметри, хімічний склад, температуру, режим підземних вод, гідродинамічну і гідрохімічну зональність, умови живлення, руху і розвантаження, взаємозв'язок водо- носних горизонтів між собою і з поверхневими водами, агресивність вод по відношеньню до карстівних порід;

прояви карсту на земній поверхні - кари, понори, воронки, складні карстово-ерозійні впадини (котловини, яри, долини тощо), мульди осідання, входи до печер, виходи карстових порожнин у відслоненнях, карстові останці та інші форми рельєфу, джерела, осередки та ділянки поглинання поверхневих вод закарстованими гірськими породами, карстові провали та пов'язані з ними деформації будівель і споруд;

досвід будівництва, експлуатації будівель і споруд, застосування протикарстових за ходів;

оцінку змін природних умов під час будівництва і експлуатації проектованих об'єктів та їх вплив на активізацію карсту;

рекомендації з запобігання наслідкам небезпечних змін геологічного середовища для існуючих і проектованих будівель та споруд;

4) на карті закарстованості, що додається до звіту, обов'язково відображають дані про прояви карсту (розширені розчиненням тріщини, каверни, різноманітні порожнини й їх розміри за даними пройдених виробок, зруйновані та розущільнені зони в товщі карстівних і покривних порід, порушення залягання гірських порід над карстовими порожнинами, зруй- нованими й розущільненими зонами), ступінь і склад заповнювача карстових порожнин, тек- тонічно ослаблені зони;

5) під час районування за результатами виконаних вишукувань встановлюють категорії стійкості території відносно карстових провалів за інтенсивністю провалоутворення та за середніми діаметрами карстових провалів згідно з наведеними показниками:

Інтенсивність провалоутворення, Категорії стійкості території км /рік, випадки: відносно карстових провалів:

понад 1,0 I

від 0,1 до 1,0 II

від 0,05 до 0,1 III

від 0,01 до 0,05 IV

до 0,01 V

можливість провалів виключена VI

Середні діаметри Категорії стійкості території карстових провалів, м: відносно карстових провалів:

понад 20 А

від 10 до 20 Б

від 3 до 10 В

до 3 Г

6) під час вишукувань допускається розміщувати виробки на відстані менше 20 м для оконтурювання й виявлення карстових порожнин, а також проходити свердловини під окремі опори та фундаменти для обґрунтування протикарстових заходів і прийняття проектних рішень;

7) на території інтенсивного розвитку карсту, виявленого за результатами маршрутних спостережень і геофізичних робіт, окремі свердловини треба проходити через усю зону активного розвитку карсту із заглибленням їх не менше ніж на 5 м у підстильні та незакарстовані породи;

8) під час вишукувань слід максимально використовувати наземні і свердловинні геофізичні методи для вирішення таких завдань:

вивчення умов розвитку карсту (літологічне розчленування геологічного розрізу, встановлення тектонічних особливостей, виявлення і вивчення древніх долин, визначення положення рівня підземних вод тощо);

вивчення похованого карстового рельєфу, потужності, ступеня тріщинуватості і кавернозності карстівної товщі;

картування карстових порожнин, зруйнованих і розущільнених зон у карстівній товщі покривних порід;

вивчення тріщинно-карстових вод;

визначення змінюваності фізико-механічних властивостей гірських порід (карстівних та покривних);

вивчення напружено-деформованого стану масиву гірських порід у межах карстівної товщі;

9) при обґрунтуванні в програмі виконання робіт використовують статичне, динамічне, вібраційне зондування, радіоізотопний каротаж для вирішення завдань:

виявлення та оконтурювання у товщі покривних порід ослаблених розущільнених зон і порожнин;

виявлення та оконтурювання слабких ґрунтів як поверхневих, так і похованих карстових форм рельєфу;

уточнення геологічного розрізу, в тому числі вивчення рельєфу покриву скелевих порід у разі їх залягання на досяжній для зондування глибині;

10) для визначення фільтраційних властивостей порід, встановлення проникних зон і ліній (зон) течії підземних вод, швидкості фільтрації виконують польові дослідно-фільтраційні роботи: кущові відкачування з декількома променями спостережних свердловин; кущові наливи у свердловини; нагнітання води та повітря у свердловини, а також застосовують індикаторні методи (хімічний, електрохімічний, калориметричний, радіоіндикаторний);

11) лабораторні роботи повинні включати визначення складу, стану і фізико-механічних властивостей як розчинних, так і нерозчинних порід, що входять до складу карстівної товщі та покриваючих відкладень, в тому числі вивчення заповнювача карстових порожнин і тріщин. Визначають хімічний склад підземних і поверхневих вод, їх агресивність до карстівних порід аналітичними і експериментальними методами.

Загальну кількість лабораторних визначень встановлюють залежно від необхідності отримання характеристики всіх основних літологічних різниць та інженерно-геологічних еле- ментів, що входять до складу карстівної та покривної товщ, заповнювача карстових порожнин, усіх водоносних горизонтів і гідрохімічних зон.

За обґрунтування в програмі виконання робіт виконують спеціальні експериментальні дослідження розчинення гірських порід агресивними водами та промисловими стоками й визначення суфозійної стійкості;

12) при вишукуваннях для проектування великих і складних об'єктів, а за необхідності й невеликих об'єктів, проводять стаціонарні спостереження за зміною напружено-деформова- ного стану масиву гірських порід, режимом підземних вод, за розвитком проявів карсту на земній поверхні. їх треба проводити у комплексі зі стаціонарними гідрометеорологічними спостереженнями;

13) при вишукуваннях у карстових районах потрібно чітко дотримуватись вимог з охорони навколишнього природного середовища, передбачати та вживати заходів, що унеможлив- люють порушення геолого-гідрогеологічної обстановки буровими, дослідно-фільтра- ційними та іншими роботами, які можуть призвести до небезпечної активізації карсту, пов'язаних із ним суфозійних процесів, провалів та осідань у товщі ґрунтів і на земній поверхні. Обов'язковим є ліквідаційний тампонаж свердловин глиною або цементним розчином і контроль за своєчасним та якісним його виконанням;

3.2.9.2 у районах розвитку суфозійних процесів:

1) виконують комплекс польових і лабораторних робіт (у місцях просідання та провалів земної поверхні також), щоб отримати дані про суфозійну стійкість ґрунтів (гранулометричний склад, вміст розчинних солей), гідрогеологічні особливості та наявність порожнин у масиві ґрунтів.

2) за результатами інженерно-геологічних вишукувань встановлюють:

тип суфозійного процесу (механічний, хімічний);

глибину поширення, характер проявлення;

розробляють рекомендації з підвищення суфозійної стійкості масиву ґрунтів.

3.2.9.3 у районах розвитку схилових процесів (зсуви, обвали):

1) на основі інженерно-геологічних вишукувань виконують:

інженерно-геологічне районування території за небезпекою виникнення зсувних і обвальних процесів, а також за особливостями їх розвитку;

оцінку стійкості схилів і очікуваних її змін із зазначенням типу можливих зсувних і об- вальних процесів, їх місцезнаходження, розмірів, а також величин і швидкості пе- реміщення ґрунтових мас;

оцінку непрямих наслідків, викликаних зсувними і обвальними процесами (деформації існуючих будівель і споруд, затоплення долин при утворенні обвально-зсувних загат, виникнення високої хвилі при швидкому зміщенні земляних мас у акваторію тощо);

2) виконують маршрутні спостереження з метою оцінки ступеня відповідності розвитку процесів наявним інженерно-геологічним матеріалам, а також для коригування програми виконання вишукувальних робіт.

3) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

площу і глибину охоплення схилів зсувними та обвальними процесами, динаміку їх розвитку в часі та просторі залежно від особливостей геологічної будови і морфології схилів, режиму підземних і поверхневих вод, промерзання та відтавання, інших факторів;

можливість порушення стійкості схилів розглянутими процесами і ступінь їхньої небезпеки для об'єктів будівництва;

ефективність існуючих споруд інженерного захисту, як безпосередньо на ділянці вишукувань, так і на близьких до неї за природними умовами, рекомендації про принципову необхідність здійснення заходів інженерного захисту;

кількісну характеристику факторів, що визначають стійкість схилів, включаючи відомості про швидкість зсуву і обрис вірогідних поверхонь зсуву мас ґрунтів;

геофізичну оцінку напружено-деформованого стану масиву ґрунту та конструкцій існуючих будівель і споруд;

оцінку стійкості схилів у просторі та у часі в непорушених природних умовах, а також у процесі будівництва і експлуатації проектованого об'єкта, якщо це обумовлено технічним завданням та за наявності вихідних даних;

рекомендації з інженерного захисту території від зсувних і обвальних процесів;

4) у районах поширення зсувонебезпечних і обвалонебезпечних схилів додатково вста- новлюють:

форми рельєфу (розміри, гіпсометричне положення, кути нахилу морфологічних елементів тощо);

історію розвитку, вік і генезис схилів та їх морфологічних елементів;

умови залягання в масиві ґрунту поверхонь і зон ослаблення (в тому числі поверхонь зміщення активних, старих та древніх зсувів) і фізико-механічні властивості порід (особливо міцність на зсув) по цих поверхнях і зонах;

тектонічну зрушеність гірських порід;

вік, генезис, умови залягання, літологічні і структурно-текстурні особливості гірських порід з оцінкою їх впливу на розвиток зсувних і обвальних процесів;

сучасні тектонічні рухи, сейсмічність із результатами сейсмічного мікрорайонування;

напружено-деформований стан масиву гірських порід з виявленням зон концентрації напружень стискання та розтягу;

режим рівня та напору горизонтів підземних вод і умов їх розвантаження на схилах з оцінкою впливу підземних вод на розвиток зсувних і обвальних процесів;

особливості та інтенсивність вивітрювання, ерозії, перероблення берегів і інших геологічних процесів, що сприяють розвитку зсувів і обвалів;

зсувні та обвальні процеси з зазначенням їх типу за механізмом зміщення, розмірів зміщення за площею, глибини охоплення схилу, базисів зміщення, віку зсувних і обвальних накопичень, приуроченості цих процесів до морфологічних елементів схилів і їх залежності від геологічної будови, літології, гідрогеологічних і геокриологічних умов (згідно з ДБН В.1.1-3);

позитивний та негативний досвід протизсувних і протиобвальних заходів, здійснюва- них на території проектованого об'єкта і на ділянках із аналогічними інженерно-гео- логічними умовами;

5) на зсувних і обвальних схилах інженерно-геологічні вишукування проводять впро- довж всього схилу й у прилеглій до верхньої бровки зоні (для берегових схилів із обов'язко- вим захопленням їхніх підводних частин), у тому числі у випадках, коли територія проектованого об'єкта займає частину схилу;

6) при освоєнні зсувонебезпечних територій проводять стаціонарні спостереження за зсувами і обвалами та роботою споруд інженерного захисту.

3.2.9.4 у районах розвитку селевих процесів (селенебезпечних районах):

1) інженерно-геологічні вишукування у всіх випадках проводять разом з інженерно- гідрометеорологічними та інженерно-геодезичними вишукуваннями, з урахуванням даних ландшафтних досліджень, щоб забезпечити комплексне вивчення селів;

2) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

генетичні типи селів;

геоморфологічні характеристики селевих басейнів;

механізм формування і типи селевих потоків;

максимальні об'єми одноразових виносів селевої маси, масштабність процесу відповідно до таких параметрів:

об'єм селевих потоків, куб. м: масштабність процесу:

сотні малий

тисячі середній

десятки тисяч великий

сотні тисяч дуже великий

мільйони величезний

десятки мільйонів грандіозний

динамічні параметри селів;

фізико-механічні властивості ґрунтів у селевих осередках і у зоні відкладень;

рекомендації зі способів інженерного захисту проектованого об'єкта;

оцінку впливу проектованого об'єкта на умови формування селів.

3) оцінку селевої небезпеки території встановлюють на основі вивчення непрямих ознак селевої небезпеки, камерального аналізу топографічних та інженерно-геологічних карт, матеріалів аерофото- і космічної зйомки, а також на основі обов'язкового виконання маршрут них спостережень;

4) у процесі маршрутних спостережень проводять польове дешифрування аерофото- знімків, опис ділянок, інтерпретацію слідів діяльності селів, щоб оцінити селеві потоки за основними параметрами, а також опитування місцевих жителів, щоб з'ясувати особливості проходження селів і час їхнього виникнення;

5) визначають такі показники фізико-механічних властивостей селеформувальних ґрунтів і селевих відкладень:

гранулометричний склад, щільність часток ґрунту, щільність ґрунту;

природну пористість, вологість, пластичність, розмокання (для зв'язних ґрунтів);

кут природного укосу (за різної вологості і під водою);

коефіцієнт фільтрації, тиксотропні властивості, міцнісні й деформаційні харак- теристики.

Стаціонарні спостереження при вишукуваннях виконують у поєднанні з іншими видами робіт. Для районів, де раніше проводилися дослідження селів, допускається обмежуватися спостереженнями протягом одного року. За відсутності спеціальних спостережень тривалість стаціонарних спостережень повинна становити не менш трьох років;

6) у звіті про вишукувальні роботи повинні бути матеріали, які необхідні для обґрунту- вання та розрахунків конкретних заходів і протиселевих споруд.

7) графічні додатки звіту повинні містити:

карту селевого басейну, на якій зазначено: селеформувальні комплекси пухких відкла- день і корінних порід у селевих осередках та об'єм уламкового матеріалу в них; еродо- ваність рельєфу водозбору і ступінь покриття поверхні ґрунтово-рослинним покривом; характеристики селевого русла на ділянках розрахункових створів у вигляді поздовжніх і поперечних профілів; місця можливих заторів у зоні транзиту; поширення і активність супутніх селепроявам геологічних процесів - обвалів, осипів, зсувів тощо; поширення й характер селевих відкладень у зоні акумуляції селів;

спеціальну селеву карту або детальну схему можливого руху селю із зазначенням на ній: максимальних параметрів селевого потоку - швидкості, глибини, ширини й розходу; зон селевого затоплення (з катастрофічними руйнуваннями, із занесенням селевими відкладеннями); зон впливу селевого потоку; зон можливого порушення стійкості схилів при підмиві; безпечних зон; шляхів евакуації; контурів проектованих споруд;

3.2.9.5 у районах розвитку переробки берегів морів, водосховищ, озер і рік:

1) інженерно-геологічні вишукування виконують у комплексі з гідрометеорологічними роботами (характеристика рівневого та вітро-, хвилеенергетичного режимів, течій і руху на- несень тощо);

2) до складу вишукувальних робіт входять:

збір і аналіз опублікованих та фондових матеріалів з переробки берегів і ефективності заходів інженерного захисту;

маршрутні спостереження та дешифрування аерофотоматеріалів різних років для де- талізації наявних матеріалів і виявлення нових даних про фактори та сучасний розвиток процесів переробки берегів;

інженерно-геологічна зйомка майданчика проектованого будівництва й прилеглого узбережжя в межах, встановлених програмою виконання робіт;

стаціонарні спостереження (у разі необхідності та за відповідного обґрунтування) за переробкою берегів і факторів, що її визначають, на майданчику проектованого будівництва тва і на типових (ключових) ділянках узбережжя, якщо такі спостереження не ведуться спеціалізованими організаціями та відомствами;

кількісна характеристика факторів переробки берегів;

уточнена оцінка інтенсивності процесу переробки берегів у просторі та часі в непорушених природних умовах, а також у процесі будівництва і експлуатації проектованого об'єкта;

розроблення рекомендацій з інженерного захисту берегів.

3) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

основні регіонально-геологічні й зонально-кліматичні фактори та умови розвитку переробки берегів;

провідні берегоформувальні процеси на типових (ключових) ділянках, на майданчику проектованого будівництва та на прилеглому узбережжі;

оцінку інтенсивності переробки берегів у просторі та часі в непорушених природних умовах;

ефективність заходів інженерного захисту безпосередньо як на майданчику вишукувань, так і на інших ділянках, близьких за природними умовами;

4) стаціонарні спостереження виконують (без перерви при вишукуваннях) протягом усього періоду проектування та експлуатації берегозахисних споруд. Після закінчення вишу- кувань мережу спостереження передають актом замовникові або, за узгодженням, спеціалізо- ваним організаціям для продовження спостережень у процесі будівництва та експлуатації об'єктів;

3.2.9.6 у районах розвитку сейсмічних процесів (сейсмічних районах):

1) приймають інтенсивність сейсмічних впливів у балах для району будівництва, сейсмічність якого визначається відповідно до ДБН В. 1.1-12 (див. дод. А та дод. Б названих норм);

2) визначають сейсмічність майданчиків будівництва на підставі сейсмічного мікрорайо- нування, виконуваного для районів з сейсмічністю шість і більше балів;

3) уточнюють сейсмічність майданчика будівництва у разі виявлення в процесі проведен- ня інженерних вишукувань на майданчиках будівництва конкретних будівель (споруд), роз- ташованих у межах карт сейсмічного мікрорайонування, неврахованих раніше факторів, здатних вплинути на сейсмічність (наявність локальних неоднорідностей, тривалий вплив техногенних факторів тощо), при розміщенні будівель (споруд) на межах ділянок з різною сейсмічністю;

4) роботи з сейсмічного мікрорайонування виконують у складі інженерних вишукувань або окремо;

5) відображають результати сейсмічного мікрорайонування та вказують категорії ґрунтів за сейсмічними властивостями згідно з табл. 1.1 ДБН В. 1.1 -12 у звіті про вишукувальні роботи.

3.2.10 Камеральне опрацювання матеріалів включає опис, аналіз та модельне відображення інформації про геологічну будову, властивості ґрунтів, стан і режим гідросфери, поширення і активність інженерно-геологічних процесів та явищ.

Результати камеральної обробки повинні відповідати технічному завданню, програмі вивиконання робіт і вимогам до звіту про вишукування.

3.2.10.1 На завершальному етапі камеральних робіт (окрім інженерно-геодезичних вишукувань) розробляють такі види прогнозів:

пошуковий, у якому здійснюють якісну і/або кількісну характеристику змін та ймовірного стану природно-техногенних умов;

нормативний, у якому наводять рекомендації щодо досягнення потрібного (нормативного) стану природно-техногенних умов шляхом регулювання впливів і/або виконання спеціальних заходів (планування території, дренування, будівництво стримувальних споруд, закріплення ґрунтів тощо).

Достовірність прогнозів забезпечується обсягом та якістю вихідної інформації, регламентованої відповідними нормативними документами. На основі прогнозів (у тому числі прогнозів взаємодії споруди з навколишнім середовищем) необхідно здійснювати оцінку ефективності та якості прийнятих проектних рішень.

Розроблення пошукових і нормативних прогнозів є обов'язковою складовою частиною інженерно-геологічних робіт і обов'язковим елементом звіту.

3.2.10.2 Вимоги до звіту про інженерно-геологічні вишукування наведені в дод. Н.

3.3 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції

3.3.1 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції виконують у всіх випадках реконструкції будівель та споруд, враховуючи такі особливості:

різноманітність видів і цілей реконструкції;

виконання вишукувань на ділянці вже існуючого об'єкта реконструкції;

техногенний вплив на умови досліджуваної ділянки і необхідність оцінки ризику;

необхідність одержання інформації про конструкцію і стан фундаментів об'єкта реконструкції, властивості ґрунтів основи та ступеня їх зміни в результаті техногенного впливу;

специфічність умов організації та проведення вишукувальних робіт;

обмеження можливості використання стандартного вишукувального устаткування;

особливі вимоги до забезпечення охорони праці та правил з техніки безпеки під час виконання робіт.

3.3.2 Технічне завдання на проведення інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції існуючих будівель і споруд, окрім зазначеного в 3.1.3, повинно містити:

найменування і строки експлуатації об'єкта реконструкції;

найменування та адресу організації-виконавця першопочаткового проекту будівництва;

відомості про цілі реконструкції;

технічні характеристики споруд до і після реконструкції (розміри в плані, висота, поверховість, типи фундаментів, їх заглиблення та розміри);

дані про навантаження на основу до і після реконструкції (величина статичного наван- таження, наявність динамічних і змінних статичних навантажень);

положення в плані частин будівлі, що відрізняються за навантаженнями, часом зведення, глибиною закладення та конструкцією фундаментів тощо;

відомості про особливості технологічного процесу до і після реконструкції (можливість замочування ґрунтів основи водою або хімічними розчинами, впливу на ґрунти високих температур, промерзання тощо);

дані про наявність у безпосередній близькості від споруди, що реконструюватимуть, водонесучих комунікацій, штучних та природних водойм, дамб, підпірних стінок та інших режимоутворюючих факторів;

можливість і варіанти підсилення фундаментів або ґрунтів основ;

особливі вимоги до матеріалів інженерно-геологічних вишукувань, точності та забезпеченості отримуваних даних.

3.3.3 Складанню програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції передує збір та детальне вивчення архівних матеріалів з інженерних вишукувань, першопочаткового проекту будівництва та інженерної підготовки території, документів про наявність, стан захисних споруд і підземних комунікацій, візуальний огляд споруди з метою виявлення деформацій конструкцій, припустимо пов'язаних із деформацією основи.

Склад, обсяг та методику робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають залежно від виду реконструкції, геотехнічної категорії (див. дод. Т), рівня відповідальності будівлі (споруди) та її технічного стану.

3.3.4 Геотехнічну категорію об'єкта реконструкції визначають, враховуючи технічні характеристики, стан і значимість споруди (будівлі), вид і цілі реконструкції, строк експлуатації споруди (будівлі), ступінь і вид техногенного впливу на навколишнє середовище (можли- вості їх зміни після реконструкції), сформовані інженерно-геологічні умови ділянки.

Геотехнічні категорії об'єктів реконструкції наведені в таблиці дод. Т.

3.3.5 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції повинні забезпечити ком- плексне вивчення умов ділянки з урахуванням техногенного впливу, прогнозування змін умов після реконструкції, бути достатніми для вибору та розроблення найбільш надійного і економічно доцільного проектного рішення при реконструкції будь-якого виду.

3.3.6 Проводячи польові вишукувальні роботи (бурові, гірничопрохідницькі, дослідно- фільтраційні), необхідно виключити негативний вплив на фундаменти та ґрунти основи спо- руди, яку реконструюватимуть. Порушені покриття, вимощення, гідроізоляція повинні бути відновлені забудовником після закінчення польових вишукувальних робіт.

3.3.7 Число свердловин і точок зондування приймають у кількості, достатній для визна- чення умов залягання і фізико-механічних властивостей ґрунтів, виділення ділянок зі зміне- ним станом ґрунтів у результаті техногенного впливу. Розташування гірничих виробок залежить від конфігурації споруди, яку реконструюватимуть, та системи впливу на основу (місцезнаходження ділянок, які мают різну товщину активної зони, ділянок, що зазнали за- мочування або термічного впливу).

3.3.8 Проходку шурфів здійснюють з метою визначення глибини закладення, конструкції й стану фундаментів, відбору проб ґрунтів з активної зони під фундаментами.

3.3.9 Розташування шурфів визначають разом із проектною організацією, виходячи з ко- нструктивних особливостей фундаменту, схеми його заглиблення, положення зон деформу- вання (осадок, кренів), ділянок особливих впливів на ґрунти основи. Глибина шурфу повинна забезпечувати можливість відбору моноліту з глибини не менше ніж 0,5 м нижче підошви фундаментів.

3.3.10 У випадку, якщо в основі фундаменту виявлені насипні або інші ґрунти з особливими властивостями, шурф проходять на всю потужність цих ґрунтів.

За неможливості виконати проходку шурфу до необхідної глибини з дна шурфу або в безпосередній близькості від його стінок проходять свердловину.

3.3.11 Для вивчення фізико-механічних властивостей ґрунтів з гірничих виробок відбирають проби ґрунтів. Кількість відібраних проб повинна забезпечити детальне вивчення просторової змінюваності фізико-механічних властивостей ґрунтів (з урахуванням ділянок різних видів та інтенсивності техногенних впливів) і прогноз їх зміни після реконструкції.

3.3.12 Геофізичні методи застосовують з метою вивчення стану ґрунтів, картування аномальних зон, прогнозування розвитку природних і техногенних процесів, визначення глибини закладення та стану фундаментів, пошуку похованих фундаментів, конструкцій, порожнин. У складних інженерно-геологічних умовах для вирішення цих задач геофізичні роботи рекомендовано виконувати, випереджаючи інші види робіт.

3.3.13 Польові дослідні та лабораторні визначення деформаційних властивостей ґрунтів, що перебувають тривалий час у напруженому стані під фундаментами споруд, проводять із урахуванням фактичного напруженого стану основи.

3.3.14 При проведенні інженерних вишукувань для реконструкції вишукувальній організації може бути доручено виконання спеціальних робіт, до яких відносять:

комплекс досліджень для визначення можливості закріплення ґрунтів основи (хімічним, термічним і іншим методами);

визначення глибини заглиблення і стану забивних, буронабивних і інших паль, що є фундаментами споруд, які реконструюватимуть, або аварійних споруд;

визначення форми та стану похованих конструкцій (фундаментів), пошук і оконтурювання похованих порожнин, підвалів, старих комунікацій тощо.

Подібні роботи виконують за спеціальною програмою, часто поза зв'язком із основним комплексом вишукувальних робіт. Методику виконання робіт визначають у кожному кон- кретному випадку залежно від поставленої задачі та технічної оснащеності вишукувальної організації. Необхідним є тарування приладів, виконання контрольних замірів на моделях, дослідних майданчиках тощо.

3.3.15 У звіті на підставі порівняння результатів вишукувань і архівних даних повинен бути зроблений висновок про зміну інженерно-геологічних умов майданчика, спричинених будівництвом та експлуатацією споруди, яку реконструюватимуть, зроблений прогноз про можливості їх подальших змін після проведення реконструкції.

На інженерно-геологічні розрізи виносять фундаменти існуючих і знесених будинків, котловани, поховані конструкції та порожнини, підпірні стінки, ділянки хімічного закріплення ґрунтів тощо.

У звіті повинні бути відображені результати обстеження основи та фундаментів споруди (будівлі), яку реконструюватимуть, якщо це передбачено технічним завданням, а також вик- ладені можливі причини наявних деформацій.

3.3.16 Звіт про геотехнічні вишукування для проекту реконструкції повинен містити інформацію про стан фундаментів і ґрунтів основи, рекомендації з захисту території, існуючих будівель і споруд при реконструкції.

За необхідності до звіту включають глави:

"Результати спеціальних досліджень";

"Аналіз можливих причин деформацій будинку (споруди)".

3.4 Інженерно-геологічні вишукування в процесі будівництва

Вишукування в процесі будівництва виконують у випадку поетапного будівництва, яке викликає зміни умов у міру реалізації проектних рішень, за відсутності доступу до місця робіт, а також як контроль за дотриманням проектних рішень і нормативних вимог, при здійсненні функцій авторського нагляду.

На цій стадії вишукувальна організація здійснює:

геотехнічний контроль;

обстеження котлованів, траншей, тунелів і інших будівельних виїмок;

контрольні визначення характеристик властивостей ґрунтів після їх технічної меліорації (ущільнення, цементації, силікатизації тощо);

визначення відповідності фактичних інженерно-геологічних умов прийнятим у проекті;

контроль рівня підземних вод, у тому числі при будівельному водозниженні;

спостереження за розвитком інженерно-геологічних процесів і факторів, обумовлених господарським освоєнням території, уточнення прогнозу розвитку небезпечних процесів.

3.5 Інженерно-геологічні вишукування у складних умовах

Додаткові вимоги поширюються на інженерно-геологічні вишукування для територій з III категорією складності умов.

3.5.1 Склад і обсяг додаткових інженерно-геологічних робіт призначають залежно від факторів, які обумовлюють складність умов.

3.5.2 На ділянках зі складними рельєфом та геологічною будовою відстані між свердлови- нами та глибину буріння призначають, виходячи з необхідності обґрунтованого відображення наявних особливостей.

3.5.3 На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями способи вивчення цих властивостей і обсяги визначень повинні забезпечувати одержання обґрунтованих характе- ристик для проектування.

3.5.4 На підтоплених і потенційно підтоплюваних територіях склад і обсяг інженер- но-гідрогеологічних робіт повинен забезпечувати прийняття рішень з територіального або локального захисту.

3.5.5 На територіях формування і розвитку несприятливих та небезпечних інженерно-гео- логічних процесів вишукування виконують також поза контурами проектованої споруди в обсягах, достатніх для прогнозування розвитку цих процесів, і додатково створюють системи відповідних спостережень.

3.6 Технічні вимоги до результатів інженерно-геологічних вишукувань

Результати інженерно-геологічних вишукувань повинні відповідати таким критеріям якості:

відповідність проведених вишукувань технічному завданню замовника;

відповідність складу та змісту звіту цільовому призначенню робіт і нормативним документам;

наявність посилань на використані літературні і фондові матеріали (або вказівка на їх відсутність);

наявність документів про метрологічну повірку та підтвердження відповідності приладів і устаткування, які використані при вишукуваннях;

кількість і розміщення гірничих виробок, точок польових дослідних робіт забезпечують одержання обґрунтованої інформації про інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови території (ділянки) вишукувань і прогнозування можливих загроз від небезпечних процесів;

глибини проходки гірничих виробок, зондування, каротажу забезпечують вивчення активної зони та можливість багатоваріантного проектування основ і фундаментів;

відбір проб ґрунтів порушеної та непорушеної структури забезпечує вивчення шарів

ґрунту і виділення інженерно-геологічних елементів;

відповідність методики та технології польових і лабораторних випробувань ґрунтів нормам національних стандартів;

відповідність складу й обсягу гідрогеологічних робіт категорії складності гідрогеологічних умов території;

обґрунтованість пошукового та нормативного прогнозів результатами вишукувань;

відповідність складу й оформлення звітної документації нормативним вимогам.

Наведені технічні вимоги не поширюються на довідки про інженерно-геологічні умови території (ділянки), які складені на основі фондових матеріалів і не є основою для розроблення проекту.

4 ІНЖЕНЕРНО-ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

4.1 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування здійснюють з метою комплексного вив- чення природних умов навколишньої території та локальних умов проектованого об'єкта, визначення розрахункових кліматичних і гідрологічних характеристик у обсягах, необхідних для вибору майданчика будівництва та прийняття проектних рішень. При визначенні складу цих видів вишукувань необхідно враховувати регіональний характер поширення небезпечних явищ і процесів.

До складу інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять:

інженерно-метеорологічні вишукування, які виконують для визначення метеороло- гічного режиму та кліматичних характеристик території, мікрокліматичних особливостей майданчика об'єкта будівництва, наявності та ступеня впливу небезпечних метеорологічних явищ і процесів (склад названих вишукувань див. у 4.4);

інженерно-гідрологічні вишукування, які виконують для визначення гідрологічного режиму території суходолу, прилеглого до майданчика будівництва, режиму водних об'єктів, у зоні впливу яких перебуває майданчик, визначення розрахункових гідро- логічних характеристик, ступеня впливу небезпечних гідрологічних явищ і процесів (склад названих вишукувань див. у 4.5);

морські інженерно-гідрологічні вишукування, які виконують для визначення водного режиму акваторій морів, великих озер і водоймищ, у зоні впливу яких перебуває май- данчик будівництва, визначення розрахункових характеристик, ступеня впливу небез- печних явищ і процесів, пов'язаних із цими акваторіями (склад названих вишукувань див. у 4.6).

4.2 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування виконують у комплексі з іншими видами вишукувань (або передують їм), для:

вибору місця майданчика будівництва;

розроблення генеральних планів населених пунктів;

прийняття проектних рішень та проектування об'єкта;

забезпечення вихідними даними при розробленні матеріалів оцінки впливу об'єкта будівництва на навколишнє середовище (ОВНС).

4.3 До складу інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять такі види робіт:

збір, аналіз і узагальнення матеріалів систематичних (режимних) спостережень і вишукувальних робіт минулих років;

рекогносцирувальне обстеження району інженерних вишукувань;

спостереження за характеристиками метеорологічного та гідрологічного режимів;

вивчення небезпечних явищ і процесів;

камеральне оброблення матеріалів вишукувань;

визначення розрахункових метеорологічних, кліматичних і гідрологічних характеристик;

прогноз зміни розрахункових характеристик і можливої активізації небезпечних явищ під впливом планованої діяльності;

визначення розрахункового ризику впливу небезпечних явищ і процесів;

складання звіту.

4.4 Інженерно-метеорологічні вишукування містять:

визначення кліматичних характеристик території (екстремальні та середні значення температури й вологості повітря, дати переходу середньої добової температури повітря через задані значення, тривалість періодів з температурою повітря вище й нижче заданих значень, кількість та інтенсивність атмосферних опадів, добовий максимум і максимальні інтенсивності опадів, найбільша висота снігового покриву і глибина промерзання ґрунту, розподіл швидкостей, напрямків вітру та швидкості вітру на рівні земної поверхні й на висотах, максимальна товщина стінки ожеледі, тривалість теплого і холодного періодів, дати появи, встановлення, руйнування та сходження снігового покриву, атмосферні явища тощо);

оцінювання ймовірності проявів на цій території небезпечних метеорологічних явищ і процесів (морози, посухи, зливи, снігопади, сильні вітри, смерчі, грози, пилові бурі, вітрова ерозія та переніс тощо), прогнозування небезпечних явищ і оцінювання очіку- ваних для об'єкта ризиків;

оцінювання на майданчику проектованого об'єкта: мікрокліматичних умов, випарів у атмосферу, особливостей розсіювання шкідливих домішок і забруднення атмосферного повітря тощо.

Результати інженерно-метеорологічних вишукувань повинні характеризувати весь період спостережень на відповідних метеостанціях, доповнювати або заміняти відсутність метеоспостережень.

Матеріали спостережень повинні бути репрезентативними для довколишньої до об'єкта території, з урахуванням географічної зональності. Крім того, обов'язковим є виявлення мікрокліматичних особливостей місцевості безпосередньо на майданчику об'єкта - з ураху- ванням впливу рельєфу, водойм, міської забудови, промислових підприємств тощо.

4.5 Інженерно-гідрологічні вишукування містять:

визначення гідрологічного режиму прилеглої до майданчика будівництва території (наявність постійних і тимчасових водотоків, озер, боліт; види та режим поверхневого або підповерхневого схилового стоку; наявність поверхневої ерозії й руслових процесів; належність до зон затоплення, поширення селевих потоків, снігових лавин, льодових явищ тощо) та визначення розрахункових гідрологічних характеристик при- леглих водозборів (площа і морфологічні характеристики, середні та максимальні мо- дулі поверхневого стоку, модулі змиву поверхневого шару ґрунту, характеристики водного балансу тощо);

визначення гідрологічного режиму водних об'єктів у районі будівництва (тимчасових водотоків, рік, озер, водоймищ: режим рівнів і витрат води, швидкості течії, відмітки високих вод, режим наносів, розмивання берегів і руслові процеси, температурний, льо- довий і гідрохімічний режими), визначення розрахункових гідрологічних характерис- тик водних об'єктів (середні й екстремальні рівні, швидкості течії та витрати води, розрахункові зони затоплення, характеристики руслових процесів);

дослідження селевих потоків і снігових лавин (траси, межі поширення, об'єми, щільність відкладень; розрахункова частота селів і лавин, межі їх впливу та наванта- ження тощо);

оцінювання ймовірності впливу на територію об'єкта небезпечних гідрологічних явищ і процесів (інтенсивного схилового стоку й ерозії, високих паводків і повеней на ріках, розмивів берегів і льодових явищ, селів, лавин тощо), прогнозування небезпечних явищ і оцінювання очікуваних для об'єкта ризиків;

оцінювання особливостей гідрологічного режиму території або безпосередньо на май- данчику проектованого об'єкта: водного балансу (майданчика, водозбору та водойми), прогнозування і моделювання екстремальних паводків, розвитку руслових процесів, розмивів берегів і ін.

При визначенні гідрологічного режиму території та водних об'єктів повинні бути вико- ристані матеріали спостережень найбільшої можливої кількості гідрологічних постів і станцій, а за їх відсутності - матеріали спостережень на водозборах-аналогах.

Результати вишукувань повинні заповнювати перерви в спостереженнях або відсутність спостережень на стаціонарних гідрологічних постах.

4.6 Морські інженерно-гідрологічні вишукування містять:

визначення гідрологічного режиму прибережних зон морів, заток і лиманів, у зоні впливу яких знаходиться майданчик будівництва (найвищі рівні води, припливно- відпливні коливання рівнів води, течії, спади та напливи, хвилювання, льодовий ре- жим, абразія берегів), визначення розрахункових гідрологічних характеристик (середні та екстремальні рівні, швидкості течій, розрахункові зони затоплення при спадово- напливних явищах, висота хвилі й хвильові навантаження, характеристики абразивних процесів тощо);

оцінювання ймовірності впливу на територію об'єкта небезпечних гідрологічних явищ і процесів на морському узбережжі (катастрофічних напливів, високого хвилювання та цунамі, обвалів і зсувів берегів та ін.), прогнозування небезпечних явищ та оцінювання очікуваних для об'єкта ризиків.

Під час оцінювання гідрологічного режиму морського узбережжя мають бути використа- ними, за можливості, матеріали спостережень усіх морських гідрологічних станцій і постів, репрезентативних до умов і режиму ділянки узбережжя в районі розташування проектованого об'єкта. За відсутності репрезентативних станцій у районі використовують метод аналогії.

4.7 Визначення розрахункових метеорологічних і гідрологічних характеристик, а також оцінювання ризиків впливу небезпечних явищ потрібно виконувати з використанням відомих у інженерній практиці розрахункових методів і програмного забезпечення відповідно до вимог нормативних документів.

4.8 За результатами інженерно-гідрометеорологічних вишукувань складають звіт, склад і зміст якого наведено в дод. У.

5 ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1 Вишукування для раціонального використання і охорони навколишнього середовища виконують у складі комплексних інженерних вишукувань для будівництва (або окремо) з метою:

оцінки сучасного стану основних компонентів навколишнього середовища (літосфери, гідросфери, атмосфери, біосфери) для подальшого врахування у проекті;

розроблення матеріалів оцінки впливів об'єктів і господарської діяльності на навко- лишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації для нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або ліквідації об'єктів відповідно до ДБН А.2.2-1;

прогнозування можливих змін при збереженні існуючих тенденцій і при планованих впливах;

виявлення геопатогенних зон;

розроблення рекомендацій з регулювання впливів, інженерної підготовки освоюваної (освоєної) території та особливостей конструкцій будинків і споруд, а також рекомендацій зі створення сприятливих екологічних умов;

розроблення заходів щодо охорони навколишнього середовища.

5.2 Склад вишукувальних робіт встановлюють залежно від:

цільового призначення робіт;

ступеня вивченості території (у т.ч. і давність інформації);

наявності, характеру та ступеня змін у стані природних компонентів, ступеня деградації компонентів навколишнього середовища.

5.3 Методи вишукувальних робіт по кожному компоненту регулюються відповідними нормативними документами.

5.4 У складних екологічних умовах до виконання робіт потрібно залучати спеціалізовані організації або використовувати інформацію з їх фондів, а аналіз інформації має здійснювати вишукувальна організація відповідно до цільового призначення робіт.

5.5 Оцінювання стану компонентів навколишнього середовища проводять за такими критеріями:

ступінь відхилення від природних (фонових) або встановлених нормативних значень;

характер і ступінь небезпеки для будівель, господарської та життєвої діяльності людини;

наявність ефективних методів відновлення компонентів природного середовища або захисту від їх шкідливого впливу.

5.6 Під час реконструкції, технічного переоснащення або ліквідації об'єктів вишукування повинні забезпечити покомпонентну і комплексну оцінку можливих наслідків.

5.7 Залежно від цільового призначення вишукування для раціонального використання і охорони навколишнього середовища повинні містити вихідні дані та рекомендації щодо освоєння, меліорації, реабілітації, рекультивації території, захисту від несприятливих процесів, розміщення шкідливих виробництв, відходів тощо.

5.8 Склад звіту визначається цільовим призначенням робіт, технічним завданням замов ника і програмою виконання робіт.

6 СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ВИШУКУВАННЯ

6.1 Спеціалізовані вишукування (умовно вишукувальні роботи) виконують з метою забезпечення органів управління, юридичних і фізичних осіб продукцією, що може бути отри- мана за допомогою технічного та інтелектуального потенціалу вишукувальних організацій.

6.2 До спеціалізованих вишукувань відносять:

моніторинг навколишнього середовища в межах населених пунктів (об'єктів);

контроль стану об'єкта (інжиніринг);

інвентаризацію земель і кадастрові роботи;

геодезичне забезпечення в процесі будівництва;

пошук і розвідку підземних вод;

проектування та буріння розвідувально-експлуатаційних свердловин для питного й технічного водопостачання;

розвідування ґрунтових будівельних матеріалів;

обстеження ділянок для розроблення проектів локальної реконструкції ландшафтів;

бурові та гірничопрохідницькі роботи у процесі будівництва й реконструкції;

дослідження забруднення ґрунтів і підземних вод;

роботи з санації територій, забруднених нафтопродуктами та іншими хімічними речо- винами;

створення штучних геотехнічних масивів (основ);

випробування натурних паль.

Перелік спеціалізованих вишукувальних робіт є підставою для одержання відповідних дозволів у органах державного управління, контролю тощо.

6.3 Технічне завдання на спеціалізовані вишукування складають у довільній формі з обов'язковим зазначенням конкретної цілі робіт і вимог до кінцевих результатів.

6.4 Програма виконання спеціалізованих вишукувань повинна містити дані про цілі, обсяги, методи виконання робіт і вимоги до результатів цих робіт.

6.5 Звіт про виконані роботи складають за формою, обумовленою в технічному завданні або в договорі на виконання робіт.

6.6 Види спеціалізованих робіт, регламентованих відповідними нормативними докумен- тами, потрібно виконувати згідно з такими документами.

ДОДАТОК А

(довідковий)

Закон України від 13.12.1991 №1977 Про наукову та науково-технічну діяльність

ДСТУ 3891-99 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 3994-2000 Надзвичайні ситуації природні. Чинники фізичного походження. Терміни та визначення

ДБН Д. 1.1-7-2000 Кошторисні норми і правила. Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України

ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будівель і споруд

ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

ДБНА.2.3-1-99 Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Територіальна діяльність у будівництві. Основні положення

ДБН В.1.1-3-97 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуа- таційних впливів, від пожежі. Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення

ДБН В.1.1-12:2006 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуа- таційних впливів, від пожежі. Будівництво в сейсмічних районах України

ДСТУ Б В.2.1-2-96 (ГОСТ 25100-95) Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Класифікація (Основания и фундаменты сооружений. Грунты. Классификация)

ДСТУ Б В.2.1-4-96 (ГОСТ 12248-96) Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Методи лабора- торного визначення характеристик міцності та деформованості (Основания и фундаменты сооружений. Грунты. Методы лабора- торного определения характеристик прочности и деформированности)

ДСТУ Б В.2.1-5-96 (ГОСТ 20522-96) Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Методи статистичної обробки результатів випробувань (Основания и фундаменты сооружений. Грунты. Методы статистической обработки результатов испытаний)

СНиП 2.02.01-83 Основания и фундаменты сооружений. Основания зданий и сооружений (Основи та фундаменти споруд. Основи будинків і споруд)

СНиП 2.02.03-85 Основания и фундаменты сооружений. Свайные фундаменты (Основи та фундаменти споруд. Пальові фундаменти)

СНиП 3.01.03-84 Система обеспечения точности геометрических параметров в строительстве. Геодезические работы в строительстве (Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Геодезичні роботи в будівництві)

ГОСТ 27751 -88 * Система надежности и безопасности в строительстве.Надежность

(СТ СЭВ 384-87) строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету (Система надійності та безпеки в будівництві. Надійність будівельних конструкцій та основ.

Основні положення з розрахунку)

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

Б.1 Безпека* - відсутність загрози

Б.2 Відносна безпека* - ризик не перевищує допустимих меж

Б.З Вишукування - науково-технічна діяльність із дослідження властивостей об'єктів середовища, що передбачає роботи з отримання вихідних даних (науково-технічної продукції, інформації) для прийняття оптимальних рішень. Залежно від мети та задач досліджень розрізняють види вишукувань - економічні, соціальні, інженерні, геодезичні, геологічні, гідрологічні тощо

Б.4 Геопатогенна зона - зона прояву аномальних впливів на людей, тварин і рослини, обумовлених особливостями геологічного середовища

Б.5 Геотехнічні об'єкти - будівельні об'єкти, що взаємодіють із геологічним середовищем

Б.6 Елювіальні ґрунти (елювій) —ґрунти без жорстких структурних зв'язків, які є продук- тами вивітрювання гірських порід, що втратили властивості материнських порід, залишились на місці свого утворення й зберегли тією чи іншою мірою в корі вивітрювання структуру і текстуру вихідних порід, а також характер їх залягання. У профілі кори вивітрювання виділяють дисперсну, уламкову і тріщинувату зони, а до елювіальних ґрунтів відносять дві перші зони

Б.7 Зона активної взаємодії - частина масиву ґрунтів, у межах якого (у плані й по глибині) відбуваються зміни під впливом техногенних факторів

Б.8 Інженерно-геологічні процеси і явища - геологічні процеси і явища, що викликані діяльністю людини або впливають на неї

Б.9 Інженерно-топографічний план - упорядкована сукупність даних у графічному, цифровому або електронному вигляді про елементи ситуації та рельєфу (у тому числі надземні й підземні) та їх властивості у фіксованому періоді часу

Б.10 Картографічна модель - графічне зображення на карті (схемі) найважливіших фак- торів та їхніх характеристик зі зміною у фіксованому періоді часу, врахування яких необхідне при проектуванні, будівництві та експлуатації будівель і споруд, плануванні розвитку тери- торій тощо

Б.11 Матеріали вишукувань - науково-технічна продукція, створювана в результаті виконання вишукувальних робіт

Б.12 Надійність - здатність системи зберігати задані властивості протягом певного часу

Б.13 Небезпечні процеси та явища* - геологічні та інженерно-геологічні процеси й гідро- метеорологічні явища, які призводять до негативного впливу на території, господарські об'єкти та життєдіяльність людей (зсуви, обвали, карст, селеві потоки, снігові лавини, буревії, смерчі, підтоплення та затоплення територій тощо)

Б.14 Несприятливі процеси - природні та техногенні інженерно-геологічні та екологічні процеси, що знижують експлуатаційну придатність будівель і споруд, призводять до здорож- чання будівництва і/або мають негативний вплив на людину

Б.15 Нормативний прогноз - висновок, змістом якого є визначення шляхів і строків досягнення можливих станів об'єкта прогнозування в майбутньому, що приймаються як ціль

Б.16 Опорна інженерно-геодезична мережа - геодезична мережа заданого класу точності, що слугує основою для виконання геодезичних робіт для проектування, будівництва та експлуатації будівель і споруд, проведення стаціонарних геодезичних робіт і досліджень

Б.17 Оптимальні проектні рішення - рішення, які забезпечують нормативний рівень надійності проектованих об'єктів при застосуванні сучасних технологій їх спорудження та експлуатації, обґрунтованих витратах і допустимих впливах об'єкта на навколишнє середо- вище

Б.18 Пошуковий прогноз - висновок, змістом якого є визначення можливих станів об'єкта прогнозування в майбутньому

Б.19 Допустимі техногенні впливи - впливи, за яких характеристики окремих факторів або системи в цілому не виходять за межі нормативних або розрахункових значень

Б.20 Резонансні фактори - фактори (рівень підземних вод, стійкість схилу тощо), які змінюють свої кількісні і якісні характеристики під зовнішнім впливом (навантаження, підрізування, обводнювання тощо)

Б.21 Ризик* - міра величини загрози (втрати життя, економічних або екологічних втрат)

Б.22 Сейсмічне мікрорайонування (СМР) - комплекс інженерно-геологічних і сейсмо- метричних робіт щодо прогнозування впливу особливостей будови приповерхневої частини розрізу (будова, властивості та стан порід, характер і особливості рельєфу тощо) на сейсмічний ефект і параметри коливання ґрунту на майданчику

Б.23 Територіальний фонд науково-технічної (вишукувальної) інформації - банк даних інженерно-геодезичної, інженерно-геологічної, інженерно-гідрогеологічної, геотехнічної, інженерно-гідрологічної та інженерно-екологічної інформації, отриманої на підставі матеріалів вишукувань різних організацій

Б.24 Техногенні умови - умови, змінені в результаті інженерно-господарської діяльності людини

Б.25 Трасування лінійних споруд - комплекс проектно-вишукувальних робіт із вибору оптимального розташування лінійної споруди на місцевості

Б.26 Уніфіковані категорії складності умов вишукувань - категорії, що встановлюються за основними факторами, які визначають складність виконання цілісного комплексу вишуку- вальних робіт

Б.27 Штучний геотехнічний масив - інженерно-геологічний масив порід (ІГМП), перетворений у природному заляганні методами ущільнення, армування, технічної меліорації або створений шляхом заміни, відсипання й намиву ґрунтів

ДОДАТОК В

(обов'язковий)

МП

Шифр замовлення______

ЗАТВЕРДЖУЮ______

(найменування організації замовника)

підпис керівника ______ прізвище______

число______ місяць прописом______ рік 20______р.

1 Повне найменування об'єкта______

2 Місцерозташування й межі району (ділянки)______

3 Замовник______

4 Технічна характеристика проектованого об'єкта та стадія проектування______

5 Детальність і повнота відображення ситуації об'єкта______

6 Точність визначення просторового положення елементів ситуації (масштаб)______

7 Спеціальні вимоги______

8 Перелік звітних матеріалів, зразки форм їх подання у випадку виконання спеціальних видів робіт______

9 Відомості про наявність матеріалів вишукувань минулих років______

10 Додатки______

Головний інженер проекту______

підпис прізвище

тел.______

Відповідальний представник замовника______

посада прізвище

тел.______

ДОДАТОК Г

(довідковий)

Таблиця

ДОДАТОК Д

(рекомендований)

1

Підстава для проведення робіт.

Цілі та задачі інженерно-геодезичних вишукувань.

Місце розташування району (майданчики, траси), адміністративна підпорядкованість. Дані про землекористування та землевласників.

Коротка характеристика варіантів майданчиків (трас) та їх порівняльна оцінка за інженерно-геодезичними умовами.

Система координат і висот.

Види й обсяги виконаних робіт, строки їх проведення.

Відомості про виконавця.

2

Характеристика рельєфу (у тому числі кути нахилу поверхні). Геоморфологія, гідрографія.

Відомості про наявність небезпечних природних і техногенних процесів.

3

Забезпеченість території топографічними картами, інженерно-топографічними планами, фотопланами (аеро- і космофотопланами), спеціальними (земле-, лісовпорядними та ін.) планами відповідних масштабів. Найменування організацій-виконавців карт (планів), час і методи їхнього створення (виконання), масштаб і висота перетину рельєфу, система коорди- нат і висот.

Технічна характеристика геодезичних, картографічних і топографічних матеріалів. Оцінка можливості використання цих матеріалів і даних стаціонарних геодезичних спостережень (повнота й вірогідність).

Дані про кадастри.

Відомості про геодезичні мережі, включаючи пункти стаціонарних геодезичних спостере- жень (типи центрів і зовнішніх знаків) із вказівкою їхніх технічних характеристик і можливості використання на основі результатів їхньої оцінки.

4

Створення (розвиток) опорних (планових мереж 3 і 4 класів і мереж згущення 1 і 2 розрядів, нівелірної мережі II, III, IV класів) і планово-висотних знімальних геодезичних мереж або геодезичних мереж спеціального призначення для будівництва.

Виконання топографічної (наземної, аерофототопографічної, стереофотограмметричної і ін.) зйомки, включаючи зйомку підземних і надземних споруд, і створення (складання) інженерно-топографічних планів.

Оновлення топографічних (інженерно-топографічних) і кадастрових планів у графічній, цифровій, фотографічній і іншій формах.

Виконання інженерно-гідрографічних робіт.

Камеральне та польове трасування з вибором конкурентоздатних варіантів трас лінійних споруд.

Координування основних елементів і зовнішні обмірювання будинків (споруд).

Спосіб закріплення геодезичних пунктів і точок на місцевості та їх передавання на нагляд за схоронністю.

Геодезичне забезпечення виконання інших видів інженерних вишукувань (перенесення в натуру та прив'язка гірничих виробок, геофізичних та інших точок інженерних вишукувань).

Виконання геодезичних спостережень і досліджень (у тому числі в районах розвитку не- безпечних природних і природно-техногенних процесів) - спостереження за деформаціями основ будинків і споруд, земної поверхні та товщі гірських порід тощо.

Відомості про використання програмних засобів для камеральної обробки результатів геодезичних вимірювань і створення інженерно-топографічних планів (цифрових інженерно- топографічних планів).

Характеристика точності й детальності вишукувальних робіт.

5

Результати виконаного контролю робіт, а також відомості про метрологічний контроль інструментів та приладів.

6

Стислі результати виконаних робіт і їх оцінка, відомості про повноту і якість, відпо- відність вимогам технічного завдання та програмі інженерних вишукувань, чинним норма- тивним документам з інженерних вишукувань для будівництва.

Рекомендації щодо проведення наступних інженерно-геодезичних робіт.

ДОДАТОК Е

(обов'язковий)

МП

Шифр замовлення______

ЗАТВЕРДЖУЮ______

(найменування організації замовника)

підпис керівника______ прізвище______

число______ місяць прописом______ рік 20______р.

1 Повне найменування об'єкта______

2 Місцезнаходження об'єкта (за адміністративним поділом)______

3 Замовник______

4 Стадія проектування______

5 Відомості про наявність матеріалів інженерно-геологічних вишукувань минулих років______

6 Особливі вимоги до результатів вишукувань______

Додатки:

1 Основні відомості про конструктивні особливості проектованих будівель і споруд, трас комунікацій, (за Формою № 1, що додається).

2 Топографічний план з нанесенням проектованих будівель, споруд та трас.

3 Копія рішення про відведення земельної ділянки (або іншого правовстановлюючого документа).

4 Інші документи, надані замовником (за згодою) на прохання виконавця робіт.

Головний інженер проекту______

підпис прізвище

тел.______

Відповідальний представник замовника______

посада прізвище

тел.______

Форма №1

Таблиця Основні відомості про конструктивні особливості проектованих об’єктів будівництва: будівель і споруд

Таблиця Основні відомості про конструктивні особливості проектованих об’єктів будівництва: по трасах лінійних споруд

ДОДАТОК Ж

(обов'язковий)

Таблиця

Додаткова оцінка інженерно-геологічних умов для забудованих територій, існуючих і експлуатованих будівель та споруд за ступенем соціально-екологічного ризику (дається для III категорії складності умов):

III - умови складні; загроза втрати придатності або руйнування будівель і споруд відсутня;

ІІІа - умови особливо складні; є потенційна загроза втрати придатності або руйнування будівель і споруд, а також загроза життєдіяльності населення;

ІІІб - екстремальні умови; процеси, що розвиваються, несуть реальну загрозу руйнування будівель і споруд та загрозу життєдіяльності населення.

На ділянках ІІІа, ІІІб нове будівництво не допускається до вжиття заходів, що усувають загрозу втрати придатності (або руйнування) будівель і споруд та забезпечують життє- діяльність населення.

ДОДАТОК И

(рекомендований)

И.1 Геотехнічні об'єкти

И.1.1 Природні основи і фундаменти неглибокого закладення (окремішні, стрічкові, плитні);

И.1.2 Перетворені ґрунтові основи (ущільнені трамбуванням, закріплені хімічними сполуками, закріплені термічним впливом, ущільнені попереднім навантаженням);

И.1.3 Штучні ґрунтові основи (ґрунтові подушки, грунтонабивні палі, буроін'єкційні або ґрунтоцементні палі);

И.1.4 Фундаменти глибокого закладення на природній основі (забивні палі, буронабивні палі, палі-оболонки, опускні колодязі, стіни в ґрунті);

И.1.5 Земляні споруди (схили, насипи, дамби, греблі, укоси насипів і виїмок, композитні споруди);

И.1.6 Підземні споруди (тунелі, колодязі);

И.1.7 Підпірні та утримуючі споруди (підпірні стінки, анкери);

И.1.8 Захисні споруди (екрани, канали, дрени).

И.2

Таблиця

И.3

Таблиця

ДОДАТОК К

(рекомендований)

Таблиця

ВЕЗ - вертикальне електричне зондування

ВЕЗ ВП - вертикальне електричне зондування за методом викликаних потенціалів

ВЕЗ УО - вертикальне електричне зондування за методом уявних опорів

ВЕЗ МДС - вертикальне електричне зондування за методом двох складових

ВСП - вертикальне сейсмічне профілювання

ГГК - гама-гама каротаж

ГК - гама-каротаж

ГПЗ - геополяритонне зондування

ДЕМП - дипольне електромагнітне профілювання

ЕП- електропрофілювання

ЕП УО - електропрофілювання уявних опорів

ЕП МДС - електропрофілювання за методом двох складових

КВЗ - кругове вертикальне зондування

МВХ - метод відбитих хвиль

МЗГТ - метод загальної глибинної точки

МЗТ - метод зарядженого тіла

МПХт - метод переломлених хвиль

НГК - нейтрон-гама каротаж

ННК - нейтрон-нейтрон каротаж

ПЕО - питомі електричні опори

ПП - метод природного поля

РПІЕМПЗ - реєстрація природного імпульсного електромагнітного поля Землі

СВРЗ ПХ - сейсморозвідка високої розділювальної здатності поперечними хвилями

СППБ - сейсмічне профілювання на постійній базі

СП МПХ - сейсмічне профілювання методом переломлених хвиль

СТЗ - сейсмічне точкове зондування

СТЗ МЗХ - сейсмічне точкове зондування методом заломлених хвиль

ТК - термокаротаж

ЧЕМЗ - частотне електромагнітне зондування

ДОДАТОК Л

(рекомендований)

Таблиця

ДОДАТОК М

(рекомендований)

Таблиця

Позначення: «+» — виконуються;

« - » - не виконуються;

« С » — виконуються за спеціальним завданням

ДОДАТОК Н

(рекомендований)

Основна частина містить такі структурні елементи: вступ, суть звіту, висновки, рекомендації, перелік посилань*.

У вступі зазначають:

підстави для проведення робіт;

цілі і завдання інженерно-геологічних вишукувань;

місцерозташування району (майданчиків, трас, їх варіантів) вишукувань;

дані про проектований об'єкт;

відхилення від програми виконання робіт і їх обґрунтування.

Суть звіту розкривають у главах:

I

У цій главі наводять відомості про:

основні результати раніше виконаних робіт, можливості їх використання для встанов- лення інженерно-геологічних умов (у вільному викладі або в табличній формі);

досвід місцевого будівництва, включаючи характер і причини деформації основ будівель і споруд (якщо вони є).

II

У цій главі наводять дані про:

геоморфологію - на базі морфоструктурного аналізу;

рельєф (із зазначенням абсолютних відміток поверхні, ухилів, відносного перевищення);

гідрографію і гідрологію (з описом ерозійної мережі та, за можливості, режиму поверхневих вод), якщо територія перебуває в сфері впливу водойм і ерозійних процесів;

клімат (із зазначенням даних про атмосферні опади, температурний режим, сніговий покрив, льодовий режим).

III

Глава містить:

тектонічну характеристику району робіт;

опис умов залягання ґрунтів;

літолого-петрографічну характеристику виділених шарів ґрунтів за генетичними типами.

Структуру звіту (кількість і найменування розділів, підрозділів, глав і повноту викладу) допускається змінювати залежно від завдань вишукувань, складності й ступеня вивченості інженерно-геологічних умов території, а також поєднувати окремі розділи при складанні висновків. У випадку широкого застосування нестандартизованих і ненормованих методів виділяють підрозділ "Методи робіт".

IV

У цій главі наводять:

опис складу і стану ґрунтового масиву;

характеристику фізико-механічних властивостей ґрунтів;

розчленування товщі ґрунтів на інженерно-геологічні елементи і виділення розрахункових ґрунтових елементів відповідно до вимог ДСТУ Б В. 2.1-5 (ГОСТ 20522);

нормативні і розрахункові характеристики фізичних, деформаційних і міцнісних властивостей ґрунтів.

При вишукуваннях у районах поширення ґрунтів із особливими властивостями потрібно наводити додаткові відомості згідно з 3.2.6.6. Детально висвітлюють результати випробувань ґрунтів з особливими властивостями.

V

V главі зазначають:

оцінку гідрогеологічних умов;

гідрогеологічні параметри і хімізм;

граничні умови;

режим підземних вод.

VI

За наявності сучасних геологічних і інженерно-геологічних процесів і явищ (зсуви, обвали, карст, селі, абразія, ерозія, механічна або хімічна суфозія, фізичне вивітрювання, підтоп- лення, засолення, підроблення, землетруси, динамічні впливи, забруднення ґрунтів і водоносних горизонтів, електромагнітний вплив тощо) у главі зазначають:

межі ділянки (зони) поширення процесу або явища;

зовнішні ознаки;

динаміку процесу або явища;

причинно-наслідкові зв'язки.

При вишукуваннях у районах розвитку небезпечних і несприятливих інженерно-геологічних процесів і явищ потрібно наводити додаткові відомості згідно з 3.2.9.

VII

пошуковий прогноз;

нормативний прогноз.

VIII

Виконують на базі типізації ознак, які відображають стан природно-техногенної системи з урахуванням прогнозу зміни геологічного середовища в процесі будівництва та експлуатації об'єктів.

У висновках на основі об'єктивних даних, викладених у главах звіту, зазначають:

оцінку складності інженерно-геологічних умов;

резонансні фактори.

У рекомендаціях наводять пропозиції щодо:

вибору типів фундаментів;

інженерного захисту території та об'єктів;

профілактичних (превентивних) заходів із забезпечення тривалої стійкості будівель і споруд.

У переліку посилань вказують список джерел, на які є посилання в звіті, та наводять його наприкінці тексту звіту, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту повинні бути посилання. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи.

Текстові додатки до звіту (висновку) повинні містити:

копію дозволу (ліцензії) на виконання робіт;

копію технічного завдання замовника;

програму виконання робіт;

зведені таблиці результатів лабораторних визначень фізико-механічних властивостей ґрунтів по кожному виділеному інженерно-геологічному елементу і таблицю хімічного складу підземних вод;

результати статистичної обробки;

опис гірничих виробок;

паспорти результатів геофізичних робіт, польових випробувань ґрунтів, стаціонарним спостережень і інших робіт (якщо їх виконували);

каталоги координат і висот точок геологічної інформації. Графічні додатки до звіту повинні містити:

карти фактичного матеріалу, інженерно-геологічних умов і районування майданчик;

(траси) або їхніх варіантів (у складних інженерно-геологічних умовах), а за обґрунтування - гідрогеологічні (поширення водоносних горизонтів, глибин залягання підземних вод і гідроізогіпс, глибини залягання водотривких шарів ґрунту, гідрохімічні водопроникності тощо);

при вишукуваннях для лінійних споруд замість карти інженерно-геологічних умов смуги траси допускається додавати профілі або інженерно-геологічні розрізи по осі траси та по поперечниках разом з результатами інженерно-геодезичних вишукувань;

викопіювання з наявних геологічних, гідрогеологічних та інших карт (за необхідності);

інженерно-геологічні розрізи;

геофізичні карти і розрізи.

ДОДАТОК П

(рекомендований)

Таблиця

Позначення:« + » - основний метод;

« Т » — допустимий до застосування;

« - » — не виконується;

« ┴ » - допоміжний метод;

« С » — виконується за спеціальним завданням.

ДОДАТОК Р

(рекомендований)

Таблиця

* Рекомендуються до застосування у випадках, коли інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують, як окремий вид вишукувань

ДОДАТОК С

(рекомендований)

Таблиця

Позначення: « + » — визначається; « - » — не визначається

ДОДАТОК Т

(рекомендований)

Таблиця

Група А. Дво-, три-, чотириповерхові будинки в межах історичної міської забудови. Вік близько 100 років. Індивідуальні проекти, фундаменти різної конструкції. Часто мають де- формації. Мета реконструкції - перепрофілювання. Види робіт: внутрішнє перепланування, надбудова, прибудова, поглиблення і благоустрій підвалів. Геотехнічна вивченість може бути недостатня.

Група В. П'ятиповерхові будинки та будинки соціально-побутового призначення. Вік 40-50 років. Типові проекти. Деформації не мають масового характеру. Мета реконструкції - підвищення комфортності проживання, підвищення надійності конструкцій, перепрофілю- вання. Види робіт: надбудова поверху, внутрішнє перепланування, посилення конструкцій. Геотехнічна вивченість задовільна.

Група С. Сучасні (9-16 поверхів) житлові будинки. Вік 30 років і менше. Типові проекти. Деформації усадного характеру практично відсутні. Мета реконструкції - розширення спо- живчої інфраструктури. Види робіт: перепланування першого поверху, благоустрій підвалів, малоповерхова прибудова. Геотехнічна вивченість добра.

Група D. Підприємства чорної і кольорової металургії, хімічної, коксохімічної, нафтопе- реробної та газової промисловості. Устаткування розміщується в цехах довжиною до 1 500 м і на відкритих майданчиках. Значна кількість джерел замочування ґрунтів основи. Можливість динамічного і термічного впливу. Наявність токсичних, вибухо- і пожежонебезпечних вироб- ництв.

Група Е. Підприємства машинобудівного виробництва. Типова наявність загальних та індивідуальних фундаментів під устаткування. Джерела техногенного впливу ті ж, що й для групи D, але більше низької інтенсивності.

Група F. Підприємства харчової і м'ясо-молочної промисловості. Характерна наявність потужних холодильних установок і пов'язаних з технологічним процесом змінних статичних навантажень на фундаменти.

Група G. Підприємства легкої промисловості. Мінімальний рівень техногенного впливу.

ДОДАТОК У

(рекомендований)

Таблиця

ДОДАТОК Ф

(довідковий)

1 ДСТУ 1.5:2003 Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів (ISO/IEC Directives - Part 2:2001, NEQ)

2 Зміна № 1 СНиП 1.02.07-87 Инженерные изыскания для строительства (Інженерні вищукування для будівництва)

3 ДК 004-2003 Український класифікатор нормативних документів (ICS: 2001, IDT)

4 ДСТУ 3966-2000 Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять

93.020

Ключові слова: інженерні вишукування, будівництво, геотехніка, реконструкція, складність умов, прогнози, моніторинг

Електронна версія документа

^*Електронна версія документа носить довідковий характер

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ

2.1 Загальні положення

2.2 Склад інженерно-геодезичних вишукувань

2.3 Загальні технічні вимоги

3 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

3.1 Загальні положення

3.2 Комплексні інженерно-геологічні вишукування

3.3 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції

3.4 Інженерно-геологічні вишукування в процесі будівництва

3.5 Інженерно-геологічні вишукування у складних умовах

3.6 Технічні вимоги до результатів інженерно-геологічних вишукувань

4 ІНЖЕНЕРНО-ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

5 ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6 СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ВИШУКУВАННЯ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

ДОДАТОК Д

ДОДАТОК Е

ДОДАТОК Ж

ДОДАТОК И

ДОДАТОК К

ДОДАТОК Л

ДОДАТОК М

ДОДАТОК Н

ДОДАТОК П

ДОДАТОК Р

ДОДАТОК С

ДОДАТОК Т

ДОДАТОК У

ДОДАТОК Ф

BN01:4134-4573-3095-9489

Основна інформація

Примірники

Додатки

Електронна версія документа

*Електронна версія документа носить довідковий характер

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ ВИШУКУВАННЯ

2.1 Загальні положення

2.2 Склад інженерно-геодезичних вишукувань

2.3 Загальні технічні вимоги

3 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

3.1 Загальні положення

3.2 Комплексні інженерно-геологічні вишукування

3.3 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції

3.4 Інженерно-геологічні вишукування в процесі будівництва

3.5 Інженерно-геологічні вишукування у складних умовах

3.6 Технічні вимоги до результатів інженерно-геологічних вишукувань

4 ІНЖЕНЕРНО-ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

5 ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6 СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ВИШУКУВАННЯ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

ДОДАТОК Д

ДОДАТОК Е

ДОДАТОК Ж

ДОДАТОК И

ДОДАТОК К

ДОДАТОК Л

ДОДАТОК М

ДОДАТОК Н

ДОДАТОК П

ДОДАТОК Р

ДОДАТОК С

ДОДАТОК Т

ДОДАТОК У

ДОДАТОК Ф

Розділи

^*Електронна версія документа носить довідковий характер