АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ Частина І. Проектування Частина II. Будівництво №В.2.3-4:2015

Основна інформація

Позначення (Шифр)

В.2.3-4:2015

Назва

АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ Частина І. Проектування Частина II. Будівництво

Статус

Діючий

Документ, яким затверджено та надано чинності

Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 22.10.2021 № 258 "Про затвердження Зміни № 2 ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво"

Реєстраційний номер

BN01:9530-0743-5645-1295

Організація розробник

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ (37471928) Версія №1 Статус (поточна)

Сфера застосування

Призначенням Зміни № 2 є удосконалення вимог щодо проєктування шарів дорожнього одягу, параметрів поперечного профілю, влаштування смуг руху для аварійної зупинки, контролю якості та приймання робіт, підвищення безпеки руху при влаштуванні транспортних розв’язок, що дозволить зменшити кількість виникнення дорожньо-транспортних пригод, зменшити кількість заторів та сприятиме в цілому підвищенню рівня безпеки руху на автомобільних дорогах загального користування.

Примірники

№п/п	Назва	Форма документу	Тип документу	Дата набрання чинності	Файл документу
1	Зміна № 2 ДБН В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво"	Електронна версія паперового примірника	Основний текст

Додатки

Інформацію не зазначено

Електронна версія документу

^*Електронна версія документу носить довідковий характер

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ці норми встановлюють вимоги до:

– проектування (Частина І. Проектування) будівництва автомобільних доріг загального користування (далі – автомобільні дороги);

{Абзаци перший та Розділу 1 викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

– будівництва (Частина II. Будівництво) автомобільних доріг.

Крім того, ці норми встановлюють вимоги до перехрещення інженерних мереж та комунікацій і розміщення об’єктів сервісу, інших будівель і споруд в смузі відведення автомобільних доріг, а також доступу з їх території на дорогу.

{Абзац четвертий Розділу 1 викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

Норми не поширюються на відомчі (технологічні) автомобільні дороги, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, автомобільні дороги на приватних територіях та тимчасові (об’їзні) дороги.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих нормах є посилання на такі документи:

{Посилання на ДБН 360-92** виключено на підставі Зміни № 1}

ДБН А.2.1-1:2014 Інженерні вишукування для будівництва

ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд

ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво

ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва

{Посилання доповнено на підставі Зміни № 1}

{Посилання на ДБН В.1.1-3-97 виключено на підставі Зміни № 1}

ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги

{Посилання доповнено на підставі Зміни № 1}

ДБН В.1.1-25:2009 Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення

ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму

ДБН В.1.1-46:2017 Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення

{Посилання доповнено на підставі Зміни № 1}

ДБН В.1.2-15:2009 Мости та труби. Навантаження і впливи

ДБН В.1.3-2:2010 Геодезичні роботи у будівництві

ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій

{Посилання доповнено на підставі Зміни № 2}

{Посилання на ДБН В.2.2-17:2006 виключено на підставі Зміни № 1}

ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення

{Посилання доповнено на підставі Зміни № 1}

ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів

{Посилання змінено на підставі Зміни № 1}

ДБН В.2.3-14-2006 Мости та труби. Правила проектування

{Посилання на ДБН В.2.3-16:2007 виключено на підставі Зміни № 1}

ДБН В.2.3-22:2009 Мости та труби. Основні вимоги проектування

ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання

{Посилання змінено на підставі Зміни № 2}

ДБН В.2.5-28:2018 Природне і штучне освітлення

{Посилання змінено на підставі Зміни № 1}

ДБН В.2.5-56:2010 Системи протипожежного захисту

{Посилання змінено на підставі Зміни № 2}

ДБН В.2.5-39:2008 Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі

ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

ДБН В.2.6-163:2010 Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу

СНиП 2.05.06-85 Магистральные трубопроводы. (Магістральні трубопроводи)

СНиП ІІ-44-78 Часть II. Нормы проектирования. Раздел 44. Тоннели железнодорожные и автодорожные. (Частина II. Норми проектування Розділ 44. Тунелі залізничні і автодорожні)

ГБН В.2.2-34620942-002:2015 Лінійно-кабельні споруди телекомунікацій. Проектування

{Посилання доповнено на підставі Зміни № 1}

ГБН В.2.3-218-007:2012 Екологічні вимоги до автомобільних доріг. Проектування

ГБН В.2.3-37641918-544:2014 Застосування геосинтетичних матеріалів у дорожніх конструкціях. Основні вимоги

ГБН В.2.3-37641918-549:2018 Автомобільні дороги. Майданчики для стоянки транспортних засобів і відпочинку учасників дорожнього руху. Загальні вимоги проектування

ГБН В.2.3-37641918-550:2018 Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування

{Посилання змінено на підставі Зміни № 1}

{Посилання на ГБН В.2.3-37641918-554:2013 виключено на підставі Зміни № 1}

ГБН В.2.3-37641918-555:2016 Автомобільні дороги. Транспортні розв’язки в одному рівні. Проектування

{Посилання змінено на підставі Зміни № 1}

ГБН В.2.3-37641918-556:2015 Автомобільні дороги. Споруди шумозахисні. Вимоги до проектування.

ГБН В.2.3-37641918-557:2016 Автомобільні дороги. Дорожній одяг жорсткий. Проектування

ГБН В.2.3-37641918-559:2019 Автомобільні дороги. Дорожній одяг нежорсткий. Проектування

{Посилання доповнено на підставі Зміни № 1}

ДСТУ 2587:2021 Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування

{Посилання змінено на підставі Зміни № 2}

{Посилання на ДСТУ 2735-94 виключено на підставі Зміни № 1}

ДСТУ 2984-95. Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення

ДСТУ 4100:2014 Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування

{Посилання доповнено на підставі Зміни № 1}

ДСТУ 4123:2020 Безпека дорожнього руху. Засоби заспокоєння руху. Загальні технічні вимоги

{Посилання доповнено на підставі Зміни № 2}

ДСТУ 8745:2017 Автомобільні дороги. Методи вимірювання нерівностей основи і покриття дорожнього одягу

ДСТУ 8746:2017 Автомобільні дороги. Методи вимірювання зчіпних властивостей поверхні дорожнього покриття

ДСТУ 8747:2017 Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання

ДСТУ 8751:2017 Безпека дорожнього руху. Огородження дорожні і напрямні пристрої. Правила використання. Загальні технічні вимоги

{Посилання доповнено на підставі Зміни № 1}

ДСТУ 8801:2018 Автомобільні дороги. Настанова з влаштування шарів дорожнього одягу з укріплених ґрунтів

ДСТУ 8906:2019 Планування та проектування велосипедної інфраструктури

{Посилання доповнено на підставі Зміни № 2}

ДСТУ Б А.1.1-100:2013. Автомобільні дороги. Терміни та визначення понять

{Посилання на ДСТУ Б В.2.3-9-2003 виключено на підставі Зміни № 1}

ДСТУ ХХХХ:202Х* Пожежна безпека. Загальні вимоги до автозаправних станцій та автозаправних станцій з заправними пристроями для електромобілів. Основні положення

{Посилання доповнено на підставі Зміни № 2}

ДСП № 173 від 19.06.96 р. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

НПАОП 63.21-1.01-09 Правила охорони праці під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг

НАПБ А.01.01-2014 Правила пожежної безпеки в Україні

ПУЕ-2017 Правила улаштування електроустановок.

{Посилання змінено на підставі Зміни № 1}

* – на розгляді

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ, ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

3.1 Терміни та визначення понять

У Законі України «Про автомобільні дороги» наведено визначення таких термінів: автомобільна дорога, архітектурне облаштування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів (далі - вулиці), земляне полотно, інженерне облаштування, об'єкти дорожнього сервісу, орган управління, проїзна частина, смуга відведення, споруди дорожнього водовідводу, транспортні споруди.

{Абзац викладено в редакції Зміни № 1 та Зміни № 2}

У Постанові Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» наведено визначення таких термінів: місце здійснення габаритно-вагового контролю, стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт), пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт).

{Абзац викладено в редакції Змін № 1}

У Правилах дорожнього руху [3] наведено визначення таких термінів: дорога головна, маршрутні транспортні засоби, пішохідний перехід, пішохідна доріжка, тротуар, смуга руху.

У ДБН A.2.2-3 наведено визначення таких термінів: будівництво, нове будівництво.

У ДБН В.2.3-22 наведено визначення терміну «міст».

{Абзац шостий пункту 3.1 виключено на підставі Зміни № 1}

У ДСТУ 2984 наведено визначення такого терміну: дорожній транспортний засіб (далі – транспортний засіб).

У ДСТУ Б А.1.1-100 наведено визначення таких термінів: відстань видимості предмета, віраж, крива перехідна, навантаження статичне, одяг дорожній нежорсткий, перехідно-швидкісна смуга, покриття дорожнє (далі – покриття), проїзна частина, серпантин, споживчі властивості дороги, тонкошарове покриття (шар зносу), узбіччя, фрезерування, шар основи додатковий, швидкість руху розрахункова, технічні засоби організації дорожнього руху.
{Абзац викладено в редакції Зміни № 1 та Зміни № 2}

У ДСТУ 8751 наведено визначення таких термінів: острівець напрямний, острівець безпеки, тумба сигнальна.

{Абзац викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

У ГБН В.2.3-37641918-550 наведено визначення терміну заїзна кишеня.

У ГБН Г.1-218-182 наведено визначення терміну капітальний ремонт.

У ДСТУ 4100 наведено визначення терміну смуга для аварійної зупинки.

У ДСТУ 8751 наведено визначення терміну огородження дорожні.

{Абзаци доповнено на підставі Зміни № 1}

Нижче подано значення вжитих у цьому документі термінів.

Автомобільна дорога, яка має чотири і більше смуг руху, огородження на узбіччях і розділювальній смузі, перетинає в різних рівнях інші дороги, залізничні і трамвайні колії, пішохідні і велосипедні доріжки, шляхи проходу тварин та обгороджена сіткою або іншим видом огорожі, що мінімізує можливість несанкціонованого доступу на дорогу тварин та людей

Навантажений вантажний автомобіль, параметри якого (навантаження на одиночну вісь, питомий тиск на покриття, діаметр кола рівновеликого площі відбитка колеса на покритті) використовують у розрахунках дорожнього одягу на міцність, а для переходу від реальних автомобілів до розрахункового автомобіля використовують коефіцієнти приведення

Комплексний показник, який включає відстань видимості: для зупинки автомобіля, зустрічного автомобіля для обгону, бічну видимість, видимість на перехрестях, кривих у плані та пішохідних переходів

Облаштована ділянка на автомобільній дорозі з розділювальною смугою для здійснення розвороту за межами транспортної розв'язки, де зона очікування маневру влаштована на розділювальній смузі, а розворотний майданчик – за межами проїзної частини

{Абзац доповнено на підставі Зміни № 2}

Будівельний матеріал, який після перемішування зі щебенем, піском та, за необхідності, мінеральним порошком і наступного затвердіння перетворює суміш у моноліт. Може використовуватись також для об’єднання шарів дорожнього одягу між собою

В’яжучі отримані на основі нафти, які здатні при нагріванні розм’якшуватись та переходити в рідкий стан, а при остиганні – ставати твердими: бітуми в’язкі, в тому числі модифіковані. До цієї групи в’яжучих також відносяться бітуми рідкі та бітумні емульсії

Порошкоподібні речовини, які при змішуванні з водою (в окремих випадках з розчинами деяких солей) утворюють пластичну легкоформовну масу, яка в результаті фізико-хімічних процесів поступово твердне до каменеподібного стану

Найбільші зовнішні розміри транспортного засобу за шириною, висотою і довжиною

Нормативні документи, прийняті центральним органом виконавчої влади з державного управління автомобільними дорогами загального користування до набрання чинності закону [4] (СОУ, ГСТУ), які можуть діяти згідно з законодавством [4]

Ґрунт, оброблений різними в'яжучими або покращений добавками з метою підвищення його міцності і стійкості

Навантаження на дорожній одяг від транспортного засобу, який рухається

Елемент автомобільної дороги призначений для з’їзду з автомобільної дороги на прилеглу територію або в’їзду на неї з прилеглої території

Територія в межах смуги відведення доріг, які перехрещуються чи примикають, що обмежується початком та кінцем перехідно-швидкісних смуг на основній та другорядній дорозі, а в разі їх відсутності початком та кінцем заокруглень крайок проїзної частини кожної з доріг

Відношення довжини (площі) міцних ділянок без пошкоджень і деформації до загальної довжини (площі) ділянки дороги на останній рік наміченого строку експлуатації дорожнього одягу

Період часу протягом якого втрата основних функціональних властивостей споруди в цілому або її окремих елементів чи складових пов’язана лише з прийняттям неправильних проектних рішень, неякісним виконанням будівельних робіт або застосуванням неякісних матеріалів та/або виробів

Величина нормативного статичного навантаження на вісь транспортного засобу, прийнята як розрахункова величина за результатами аналізу прогнозованого транспортного потоку протягом розрахункового строку експлуатації дорожнього покриття

Середовище, в якому функціонує автомобільна дорога, включаючи повітря, воду, ґрунт, природні ресурси, флору, фауну, людей, а також взаємозв'язки між ними

Комплексний показник здатності дорожньої конструкції в цілому зберігати задані експлуатаційні характеристики (рівність, міцність) протягом розрахункового строку експлуатації, що характеризується коефіцієнтом надійності

Строки експлуатації автомобільної дороги або окремих її складових, регламентовані нормативними документами.

Період часу, у межах якого відбувається зниження міцності й надійності дорожнього одягу до розрахункового рівня, гранично допустимого за умовами руху

Конструктивна частина дорожнього одягу, призначена для зниження тиску на додаткові шари дорожнього одягу та ґрунт земляного полотна, шляхом перерозподілу зусилля від автомобільних коліс на більшу площу

Галузь інженерної діяльності з виконання робіт щодо розроблення комплекту проектно-кошторисної документації в обсязі, необхідному для будівництва автомобільної дороги

Одна тисячна частина числа, десята частина відсотка, що позначається знаком ‰¹ Далі - примикання

Перебудова існуючої автомобільної дороги, пов'язана із підвищенням її техніко-економічного рівня та пропускної спроможності шляхом зміни її основних технічних параметрів. У результаті реконструкції дороги її категорія обов’язково підвищується (крім доріг І категорії, де І-б переводиться в І-а або збільшується кількість смуг руху)

Перетин доріг в одному рівні, на якому рух транспортних засобів здійснюється в одному напрямку проти годинникової стрілки навколо розташованого в центрі острівця. Як правило транспортні засоби, які знаходяться на кільці, мають перевагу перед іншими транспортними засобами

Смуга, яка примикає до проїзної частини з боку узбіччя та розділювальної смуги і призначена для можливості виконання водієм необхідного маневру з метою уникнення аварійної ситуації. Параметри смуги безпеки приймаються, як правило, за параметрами укріпленої смуги

3.1.27 {Виключено на підставі Зміни № 1}

Частина перехідно-швидкісної смуги, призначена для розміщення автомобілів, які очікуючи повороту ліворуч, пропускають транспорт зустрічного напрямку

Смуга, яка примикає до проїзної частини з боку узбіччя та розділювальної смуги, має покриття по типу основної дороги призначена для попередження руйнування крайок проїзної частини

Інженерна споруда (або комплекс споруд), яка забезпечує можливість змінювати напрямки руху транспортних потоків в місцях їх примикань або пересічень. Транспортна розв’язка може влаштовуватись в одному, двох або більше рівнях

Шар дорожнього одягу змінної товщини, що влаштовується, як правило, між покриттям і основою для забезпечення технологічних і конструктивних параметрів дорожнього покриття при їхньому влаштуванні сучасною технікою

Швидкість руху дозволена згідно з законодавством [3].

Конструктивні елементи дороги, які призначені для зниження швидкості транспортного засобу та підвищення уважності водія

{Абзац доповнено на підставі Зміни № 2}

Умови, коли простір для розміщення окремих складових елементів автомобільної дороги обмежено наявністю існуючих будівель, споруд або комунікацій, знесення або перенесення яких пов’язане з великими матеріальними або часовими витратами, або додатковим відведенням лісових масивів

{Абзац доповнено на підставі Зміни № 2}

Модель, призначена для розрахунку числових характеристик результатів реалізації потреб суспільства та економіки у людських пересуваннях і переміщеннях вантажів по транспортній мережі

{Абзац доповнено на підставі Зміни № 2}

Спеціально підготовлена смуга на гірських перевалах, крутих спусках тощо для аварійної зупинки транспортних засобів у разі відмови гальмової системи

{Абзац доповнено на підставі Зміни № 2}

3.2 Познаки та скорочення

АБЗ – асфальтобетонний завод

АГНС - автозаправна газова накопичувальна станція

АЗС - автозаправна станція

ГЗК – гірничо-збагачувальний комбінат

ЛВП – лівий віднесений поворот

НД – нормативні документи

ОВНС - оцінка впливу на навколишнє середовище

ПВР – проект виконання робіт

ПОБ – проект організації будівництва

ПШС – перехідно-швидкісна смуга

СВОМД – суміші вологі органо-мінеральні дорожні

СТО - станція технічного обслуговування

ТЕО – техніко-економічне обґрунтування

ФАБ - фрезерований асфальтобетон

ЦБЗ - цементобетонний завод

ЩМА - щебенево-мастиковий асфальтобетон

ЩМАС - щебенево-мастикова асфальтобетонна суміш

ЗЗР - засоби заспокоєння руху.

{Абзац доповнено на підставі Зміни № 1}

ЧАСТИНА І. ПРОЕКТУВАННЯ

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Прийняті проектні рішення повинні передбачати заходи для забезпечення безпеки руху усіх учасників дорожнього руху, у тому числі пішоходів в місцях переходу дороги, на час проведення будівництва, а також відповідність споживчих властивостей автомобільної дороги та її окремих елементів вимогам нормативних документів протягом міжремонтних строків експлуатації.

При проектуванні доріг, які проходять в складних ґрунтово-гідрогеологічних умовах або сейсмонебезпечних районах, експлуатуються в умовах, відмінних від передбачених нормативними документами або в інших обґрунтованих випадках, проектом доцільно передбачати обстеження стану таких доріг на стадії експлуатації з метою визначення зміни їх основних параметрів у часі.

4.1 Класифікація автомобільних доріг

Таблиця 4.1 Технічна класифікація автомобільних доріг

Категорія дороги	Розрахункова перспективна інтенсивність руху, авт/добу
Категорія дороги	у транспортних одиницях	у приведених до легкового автомобіля
І-а – І-б	понад 10 000	понад 14 000
II	від 3 000 до 10 000	від 5 000 до 14 000
III	від 1 000 до 3 000	від 2 500 до 5 000
IV	від 150 до 1 000	від 300 до 2 500
V	до 150	до 300
Примітка 1. При однакових вимогах до доріг І-а та І-б категорій далі вони позначаються як дороги І категорії. Примітка 2. Категорія дороги визначається за більшим значенням, яке отримано при порівнянні інтенсивності у транспортних одиницях та у приведених до легкового автомобіля. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

4.1 Розрахункова швидкість руху

Розрахункову швидкість руху при проектуванні капітального ремонту автомобільних доріг слід приймати відповідно до категорії існуючої автомобільної дороги, що визначається паспортом дороги.{Доповнено на підставі Зміни № 2}

Таблиця 4.2 Розрахункові швидкості руху

Ч.ч.	Категорія дороги	Розрахункова швидкість руху, км/год
		Основна на рівнинній місцевості	Допустима на місцевості
		Основна на рівнинній місцевості	Горбистій	гірській
1	I-а	130	100	80
2	І-б	110	90	70
3	II	90	70	60
4	III	90	60	50
5	IV	90	50	30
6	V	90	40	30
Примітка 1. До горбистої місцевості належить рельєф, часто порізаний глибокими долинами з різницею позначок дна долин і вододілів понад 50 м на відстані не більше 0,5 км, з бічними глибокими ярами і нестійкими схилами, з долинами передгірських рік з бічними притоками. Примітка 2. До гірської місцевості належать ділянки перевалів (плюс один кілометр в кожний бік від перевалу) через гірські хребти і ділянки гірських ущелин із складними, сильно порізаними або нестійкими схилами, ділянки розповсюдження пластичних зсувів ґрунтів та осипів, долини гірських рік з бічними притоками.

4.3 Габарити транспортних засобів і навантаження

– за довжиною: одиночного автомобіля – 12,0 м, автопоїзда – 22,0 м, маршрутного транспортного засобу – 25,0 м;

– за шириною автомобіля – 2,6 м;

– за висотою від поверхні дороги – 4,35 м.

Мінімальне підвищення в місці перехрещення над проїзною частиною дороги низу споруди або комунікації має становити не менше 5,5 м. У стислих умовах при реконструкції та капітальному ремонті дороги допускається зменшення цього підвищення до 5,35 м. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

НК-80 – на автомобільних дорогах IV і V категорій.

4.4 Обґрунтування проектних рішень

– генеральної схеми планування території України;

– схеми планування території Автономної Республіки Крим;

– схеми планування територій областей, районів, їх окремих територій, які мають регіональне значення;

– генеральних планів або планів зонування територій населених пунктів;

детальних планів територій;

– комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади. {Доповнено на підставі Зміни № 2}

– показники плану траси дороги: протяжність, коефіцієнт розвитку траси, найменший радіус кривої;

– показники профілю: протяжність ділянок з поздовжніми похилами, що дорівнюють або перевищують гранично допустимі, мінімальні радіуси опуклої та увігнутої вертикальних кривих;

– показники транспортної моделі: швидкість руху, час проїзду ділянки, тривалість затримок транспорту, довжина черг;

– кількість наявних об’єктів культурної спадщини; {Абзаци доповнено на підставі Зміни № 2}

– кількість перетинів залізниць в одному рівні;

– протяжність ділянок, які проходять у межах населених пунктів;

– площа вилучення земельних угідь, їх відношення до територій та об’єктів, зазначених у абзаці третьому пункту 4.7.5; {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

– вартість втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв;

– показники коефіцієнтів безпеки та аварійності;

– час проїзду автомобіля в прямому та зворотному напрямках;

– витрати на утримання дороги;

– загальна вартість будівництва;

– термін окупність інвестицій.

Головним критерієм вибору оптимального варіанту траси є мінімальний термін окупності інвестицій з урахуванням забезпечення пріоритетності вимог екологічної безпеки, збереження та дотримання режиму використання територій та об’єктів, зазначених у абзаці третьому пункту 4.7.5, обов'язковості дотримання екологічних стандартів та нормативів за рівних показників безпеки дорожнього руху. Решта показників є допоміжними. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

Рішення про вибір варіанту траси та інші проектні рішення приймаються з урахуванням результатів стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля. {Абзац доповнено на підставі Зміни № 2}

ДБН Б.2.2-12 {Викладено в редакції Зміни № 2}, ДБН В.2.3-5 та ДБН В.2.5-28.

4.5 Організація безпеки дорожнього руху

– безпечний та комфортний рух транспортних засобів;

– безпечне розташування перехрещень та примикань;

– необхідне зчеплення шин дорожніх транспортних засобів з поверхнею проїзної частини;

– облаштування автомобільних доріг технічними засобами, захисними дорожніми спорудами, спорудами та будівлями дорожнього сервісу тощо.

Таблиця 4.3 Вимоги до відстані від крайки проїзної частини до зелених насаджень або об’ємних конструкцій, що впливають на видимість та безпеку руху

Категорія автомобільної дороги	Відстань від крайки проїзної частини
Категорія автомобільної дороги	до найближчого краю стовбура дерева (об’ємної конструкції), м, не менше ніж	до краю чагарникових насаджень*, м, не менше ніж
І, ІІ	10,0	7,0
ІІІ	9,0	5,0
ІV, V	7,0	4,0
Діаметр кореневої шийки чагарникових насаджень не повинен перевищувати 5 см. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

Рисунок 4.1 - Відстань від крони дерева до ближньої крайки проїзної частини

На автомобільних дорогах І - ІІІ категорій та на транспортних розв’язках опори освітлення повинні бути захищені дорожнім огородженням першої групи.

На всій протяжності автомобільної дороги І-а категорії, на межі смуги відведення, влаштовується сітчаста огорожа. {Абзац доповнено на підставі Зміни № 1}

Потрібно передбачати влаштування технологічних розривів дорожнього огородження першої групи по розділювальній смузі, але з періодичністю не рідше ніж через 10 км. {Абзац доповнено на підставі Зміни № 1}

Місця влаштування острівців потрібно облаштовувати відповідними технічними засобами організації дорожнього руху. Приклади схем застосування ЗЗР (у т.ч. влаштування напрямних острівців, острівців безпеки, пішохідних переходів через дороги з розділювальною смугою) наведено в додатку В. {Абзац викладено в редакції Зміни № 1 та Зміни № 2}

шумові смуги, протизасліплюючі екрани, ЗЗР {Викладено в редакції Зміни № 1} та світлофори приймаються згідно з національними стандартами.

4.6 Забезпечення видимості

Рисунок 4.2 - Схема визначення зони забезпечення видимості на транспортних розв'язках

Рисунок 4.3 - Схема визначення зони забезпечення видимості на кривих у плані

Таблиця {Таблицю 4.4 виключено на підставі Зміни № 1}

Рисунок 4.4 - Схема визначення зони видимості на нерегульованому наземному пішохідному переході

Таблиця {Таблицю 4.5 виключено на підставі Зміни № 1}

4.7 Охорона навколишнього середовища

розробленні проектів будівництва автомобільних доріг та інших дорожніх об'єктів техніко-економічні і транспортно-експлуатаційні характеристики об'єкта проектування повинні вирішуватися в комплексі з питанням захисту навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. {Викладено в редакції Зміни № 1}

Таблиця 4.6 Вплив автомобільної дороги на навколишнє середовище

Джерело впливу	Спрямованість	Характер
Автомобільна дорога як інженерна споруда	Зміни географічного ландшафту	Не пов'язаний з транспортними засобами, постійний, широкого охоплення, прямий та побічний
Транспортний рух	Забруднення внаслідок транспортних викидів. Шумове забруднення. Пилове забруднення. Фізична небезпека	Залежно від інтенсивності, режимів руху та складу транспортного потоку, постійний, місцевого охоплення, прямий
Технологічні процеси будівництва {Викладено в редакції Зміни № 2}	Забруднення від викидів спеціалізованого транспорту, відходів виробництва, матеріалів будівництва, будівельного сміття. Виробничий шум. Пилове забруднення. Соціальні незручності. Фізична небезпека	Тимчасовий, інтенсивний, локальний, прямий
Технологічні процеси утримання доріг	Забруднення від використання засобів проти пилу та ожеледиці. Забруднення від матеріалів ремонту. Соціальні незручності при проведенні ремонтних робіт	Тимчасовий, малоінтенсивний, локальний, прямий та побічний

Джерело впливу Спрямованість

Автомобільна дорога як інженерна споруда Зміни географічного ландшафту

Транспортний рух Забруднення внаслідок транспортних викидів. Шумове забруднення. Пилове забруднення. Фізична небезпека

Технологічні процеси будівництва

і реконструкції (Змінено,

Зміна № 1) Забруднення від викидів спеціалізованого транспорту, відходів виробництва, матеріалів будівництва, будівельного сміття. Виробничий шум. Пилове забруднення. Соціальні незручності. Фізична небезпека

Технологічні процеси утримання доріг Забруднення від використання засобів проти пилу та ожеледиці. Забруднення від матеріалів ремонту. Соціальні незручності при проведенні ремонтних робіт

Матеріали ОВНС необхідно розробляти на основі екологічних, геозооботанічних, інженерно-геологічних, санітарно-гігієнічних та інших необхідних натурних та лабораторних досліджень на базі сучасних методик і технічних засобів.

– автомобільні дороги, що проходять через населені пункти;

– автомобільні дороги та ділянки доріг, у зоні впливу яких перебувають території та об’єкти природно-заповідного фонду, їх охоронні зони, території, зарезервовані для заповідання, водні об’єкти, їх водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та пляжні зони, ліси, інші території та об’єкти екомережі, території «Смарагдової мережі», території популяцій та шляхи міграції диких тварин, занесених до «Червоної книги України», місця розташування об’єктів культурної спадщини, у тому числі ймовірні місця виявлення об’єктів археології; {Викладено в редакції Зміни № 2}

– тунелі.

Розроблення матеріалів ОВНС при проектуванні об'єктів першого екологічного класу виконується у повному обсязі відповідно до вимог ДБН А.2.2-1.

При проектуванні об'єктів третього екологічного класу ОВНС виконується у скороченому обсязі, який визначається замовником та проектною організацією.

ГБН В.2.3-218-007.

4.8 Науково-технічний супровід

– застосування матеріалів та технологій, досвід застосування яких на дорогах загального користування в Україні відсутній;

– повторного застосування в конструктивних шарах дорожнього одягу матеріалів від розбирання існуючого дорожнього одягу (холодний та гарячий ресайклінг, фрезерування, віброрезонансне руйнування тощо);

– застосування техногенних ґрунтів;

– в інших обґрунтованих випадках.

5 ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

5.1 Поперечний профіль

Таблиця 5.1 Параметри поперечного профілю автомобільних доріг

Ч. ч.	Показник	Одиниці вимірю-вання	Категорії доріг
Ч. ч.	Показник	Одиниці вимірю-вання	I-а	І-б	II	III	IV	V
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Кількість смуг руху	шт.	4; 6; 8	4; 6	2; 3**	2	2	1
2	Ширина смуги руху	м	3,75; 3,5*	3,75; 3,5*	3,75	3,50	3,00	4,50
3	Ширина узбіччя, у тому числі:	м	3,75	3,75	3,75	2,50	2,00	1,75
	- ширина зупиночної смуги разом з укріпленою смугою	м	3,00	3,00	3,00	-	-	-
	- ширина укріпленої смуги	м	0,50	0,50	0,50	0,50	0,50	-
4	Ширина розділювальної смуги	м	6,00	3,00	-	-	-	-
5	Ширина укріпленої смуги на розділювальній смузі	м	0,75	0,50	-	-	-	-
Примітка 1. При капітальному ремонті існуючих автомобільних доріг І категорії ширину існуючої розділювальної смуги можна не змінювати. Примітка 2. На дорогах V категорії з автобусним рухом ширину укріплених узбіч потрібно призначати по 0,75 м. Примітка 3. При влаштуванні на розділювальній смузі дорожнього огородження першої групи ширину розділювальної смуги можна приймати рівною ширині огородження плюс ширина укріпленої смуги на розділювальній смузі з кожного боку огородження. Примітка 4. У населених пунктах при розрахунковій швидкості руху до 60 км/год включно рекомендується звужувати ширину смуги руху до 3,25 м та передбачати відповідні технічні засоби організації дорожнього руху. Примітка 5. При капітальному ремонті ширину смуги руху та зупиночної смуги можна не зменшувати. Примітка 6. Ширину зупиночної смуги разом з укріпленою смугою для доріг І категорії з кількістю смуг руху в одному напрямку 3 і більше можна приймати 2,50 м. Примітка 7. Зупиночна смуга на ділянках автомобільних доріг ІІ категорії з інтенсивністю руху у транспортних одиницях на 5 рік експлуатації до 7000 авт./добу може не влаштовуватись. Примітка 8. На дорогах ІІ категорії з трьома смугами руху зупиночна смуга з боку двох смуг руху в одному напрямку може не влаштовуватись. Примітка 9. У разі розміщення тротуару в межах узбіччя, ширину останнього допускається приймати рівною ширині тротуару плюс 0,5 м. * Ширина смуги руху 3,50 м застосовується для 3-ї і 4-ї смуг руху при новому будівництві. ** Рекомендовано влаштовувати при інтенсивності у транспортних одиницях більше 7000 авт./добу.

{Таблицю 5.1 Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}

Таблиця 5.2 Кількість смуг руху залежно від інтенсивності руху

Рельєф місцевості	Інтенсивність руху, привед. од/добу	Кількість смуг руху
Рівнинний та гофрбистий	до 40000	4
	від 40000 до 80000	6
	понад 80000	8
Гірський	до 34000	4
	від 34000 до 70000	6
	понад 70000	8

При реконструкції автомобільних доріг з доведенням їх параметрів до І-б категорії та при капітальному ремонті доріг І-б категорії допускається залишати по існуючому проїзду двосхилий поперечний профіль з обов'язковим забезпеченням відводу води з проїзної частини та розділювальної смуги. {Викладено в редакції Зміни № 1}

– від 30 ‰ до 40 ‰ — укріплених із застосуванням в’яжучих;

– від 40 ‰ до 60 ‰ — укріплених гравієм, щебенем;

– від 50 ‰ до 60 ‰ — укріплених засівом трав або одернуванням.

При укріпленні узбіччя асфальто- або цементобетоном поперечний похил узбіччя приймається рівним поперечному похилу проїзної частини.

Рисунок 5.1 - Номограма для визначення похилу віражу

У населених пунктах та в стислих умовах віражі допускається не влаштовувати, або зменшувати їх поперечний похил з врахуванням існуючої містобудівної ситуації. У цьому випадку повинні бути передбачені заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху та своєчасного повідомлення учасників дорожнього руху про режим руху транспорту шляхом застосування відповідних технічних засобів.

– I - II категорій – 5 ‰;

– III - IV категорій у рівнинній місцевості – 10 ‰;

– III - IV категорій у гірській та горбистій місцевостях та V категорії – 20 ‰.

Таблиця 5.3 Розширення однієї смуги руху на горизонтальних кривих

Радіуси кривих, м	551-750	401-550	301-400	201-300	151-200	91-150	30-90
Величина розширення, м	0,2	0,25	0,3	0,35	0,5	0,6	0,7

Якщо дорога має більше двох смуг руху в одному напрямку розширення влаштовується лише на двох зовнішніх смугах. На перехідно-швидкісних смугах розширення не влаштовується.

За недостатньої ширини узбіччя для розміщення розширеної проїзної частини необхідно передбачати відповідне розширення земляного полотна.

Розширення проїзної частини необхідно виконувати з початку перехідної кривої пропорційно по довжині так, щоб повне розширення було досягнуто до початку колової кривої.

Розширену проїзну частину на вертикальних увігнутих кривих доріг II - IIІ категорій необхідно влаштовувати завдовжки 100 м, а на дорогах IV - V категорій – 50 м. Перехід до розширеної проїзної частини необхідно здійснювати на ділянці завдовжки 25 м на дорогах IІ - ІII категорій і 15 м – на дорогах IV - V категорій.

На укріплених (зупиночних) смугах покриття може відрізнятися від покриття проїзної частини кольором. Укріплені (зупиночні) смуги відділяються від проїзної частини суцільною лінією розмітки згідно з вимогами національних стандартів.

У гірській місцевості, у стислих умовах та на ділянках з ПШС або з додатковими смугами на підйом ширину узбіччя доріг допускається зменшувати до 1,5 м для доріг I-б - II категорій і до 1 м – для доріг ІІІ - V категорій. При влаштуванні дорожнього огородження першої групи ширина узбіччя приймається з врахуванням вимог 4.5.11. {Викладено в редакції Зміни № 1}

Величину середнього поздовжнього похилу визначають за формулою (5.1):

Формула -

де i1, i2, in – поздовжні похили понад 30 ‰ на відстані L1, L2, Ln.

Додаткову смугу на підйом на дорогах I-а – І-б категорії з двома смугами руху в одному напрямку необхідно передбачати на ділянках завдовжки 0,5 км і більше, якщо поздовжній похил на них перевищує 30 ‰ або за результатами техніко-економічного обґрунтування.

Перехід до розширеної проїзної частини необхідно здійснювати на ділянці завдовжки 80 м для доріг І категорії та 60 м для доріг інших категорій.

Довжину додаткової смуги за межами крутого підйому необхідно призначати згідно з табл. 5.4. Ширину додаткової смуги необхідно призначати 3,5 м на всій довжині.

Таблиця 5.4 Довжина додаткової смуги руху за межами крутого підйому

Перспективна інтенсивність руху, привед. од./добу	від 3500 до 5000	від 5000 до 6500	від 6500 до 8000	понад 8000
Загальна довжина смуги за межами крутого підйому, м	50	100	150	200
Примітка. Межа крутого підйому – місце де величина поздовжнього профілю становить 30 ‰

5.2 План і поздовжній профіль

Для елементів плану та поздовжнього профілю основні параметри необхідно призначати такими:

– поздовжні похили до 30 ‰ ;

– відстань видимості за умови зупинки транспортного засобу – не менше ніж 450 м;

– радіуси кривих у плані – понад 3000 м;

– радіуси опуклих кривих у поздовжньому профілі – понад 70000 м;

– радіуси увігнутих кривих у поздовжньому профілі – понад 8000 м;

– довжину опуклих кривих у поздовжньому профілі – понад 300 м;

– довжину увігнутих кривих у поздовжньому профілі – понад 100 м.

Таблиця 5.5 Параметри елементів плану і поздовжнього профілю, що залежать від проектних та розрахункових швидкостей 416

Найменування елементів	Параметри залежно від розрахункових швидкостей, км/год
Найменування елементів	130	120	110	100	90	80	70	60	50	40	30
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Найбільший поздовжній похил, ‰	40	45	50	55	60	65	70	75	80	90	100
Найменший радіус кривої у плані, м	1000	800	700	600	450	300	225	150	100	65	50
Найменший радіус опуклої кривої у профілі, м	15000	12000	11000	10000	9000	8500	5500	3500	2000	1000	800
Найменший радіус увігнутої кривої у профілі, м	4400	3700	3200	2600	2100	1700	1300	1000	700	500	400
Найменша відстань видимості для зупинки автомобіля, м	335	290	250	210	175	145	115	90	70	50	35
Найменша відстань видимості зустрічного автомобіля, м	–	–	–	–	360	325	290	250	210	170	–

{Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}

Таблиця Таблиця 5.6 – Зменшення поздовжніх похилів автомобільних доріг на кривих у плані

Радіус кривої у плані, м	50	45	40	35	30
Зменшення найбільших поздовжніх похилів проти наведених у таблиці 5.5, не менше, ‰	10	15	20	25	30

Таблиця 5.7 Довжина ділянок із затяжним похилом у гірських умовах

Поздовжній похил, ‰	Довжина ділянки, м
60	2200
70	1900
80	1600
90 і більше	1200
Примітка. При проміжних значеннях поздовжніх похилів довжину ділянок із затяжними похилами необхідно брати по більшому похилу.

Розміри майданчиків для зупинки автомобілів визначають розрахунком, але вони повинні вміщувати не менше трьох автопоїздів завдовжки 22 м кожний. Вибір місця їх розташування визначається з урахуванням умов безпеки зупинки (за межами можливої появи осипів, каменепадів, снігових лавин тощо).

Таблиця 5.11 Норми проектування серпантинів

Радіус колової кривої, м	30	50	60	80	100	150	200	250	300	400	500	600-1000	1000-2000
Довжина пере-хідної кривої, м	30	35	40	45	50	60	70	80	90	100	110	120	100

Необхідно уникати сполучення кінців кривих у плані з початком кривих у поздовжньому профілі. Відстань між ними рекомендується призначати не менше ніж

150 м.

Таблиця 5.9 Радіуси горизонтальних кривих при малих кутах повороту

Кут повороту, град	1	2	3	4	5	6	7
Найменший радіус колової кривої, м	30000	20000	10000	6000	5000	3000	2500
Примітка. При проміжних значеннях кутів повороту найменший радіус колової кривої необхідно інтерполювати

Таблиця 5.1 Максимальна довжина прямих вставок у поздовжньому профілі

Радіус увігнутої кривої у поздовжньому профілі, м	Найбільша довжина прямої вставки у поздовжньому профілі (при алгебраїчній різниці поздовжніх похилів, ‰), м
Радіус увігнутої кривої у поздовжньому профілі, м	20	30	40	50	60	80	100
Для доріг I-а-II категорій
4000	150	100	50	-	-	-	-
8000	360	250	200	170	140	110	-
12000	680	500	400	350	250	200	-
20000	-	-	850	700	600	550	-
25000	-	-	-	-	900	800	-
Для доріг III-IV категорій
2000	120	100	50	-	-	-	-
6000	550	440	320	220	140	60	-
10000	-	-	680	660	420	300	200
15000	-	-	-	-	-	800	600
Примітка. При проміжних значеннях радіусів увігнутих кривих та алгебраїчних різниць поздовжніх похилів значення довжин прямої вставки у поздовжньому профілі необхідно інтерполювати.

Серпантин радіусом менше ніж 30 м можна застосовувати тільки на дорогах IV - V категорій з введенням на них заборони руху транспортних засобів довжиною понад 11 м.

Таблиця 5.11 Норми проектування серпантинів

Параметри елементів серпантин	Норми проектування серпантин при розрахунковій швидкості руху, км/год
Параметри елементів серпантин	30	20	15
Найменший радіус кривої в плані, м	30	20	15
Поперечний похил проїзної частини на віражі, ‰	60	40	30
Довжина перехідної кривої, м	30	25	20
Розширення проїзної частини (2 смуги руху), м	2,2	3,0	3,5
Найбільший поздовжній похил на ділянках серпантинів, ‰	30	35	40
Примітка. При проміжних значеннях розрахункових швидкостей руху параметри серпантин необхідно інтерполювати

6 ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО

6.1 Загальні положення

– категорії дороги;

– висоти насипу, глибини виїмки;

– типу дорожнього одягу;

– властивостей ґрунтів, які передбачається використовувати в земляному полотні;

– умов виконання робіт із спорудження земляного полотна;

– природних умов району будівництва і особливостей інженерно-геологічних умов ділянки будівництва;

– досвіду експлуатації доріг у даному районі, виходячи з необхідності забезпечення потрібних показників міцності;

– стійкості і стабільності як самого земляного полотна, так і дорожнього одягу при мінімальних витратах на будівництво та експлуатацію;

– максимального збереження цінних земель;

– заподіяння найменшої шкоди навколишньому середовищу.

– робочого шару – верхньої частини земляного полотна, що розташована під дорожнім одягом у межах глибини активної зони, але не менше ніж 1,5 м від поверхні покриття проїзної частини;

– тіла насипу (з укісними частинами);

– основи насипу – природного ґрунтового масиву, що розташований нижче насипного ґрунту або нижче робочого шару;

– основи виїмки – ґрунтового масиву, розташованого нижче робочого шару;

– укісних частин виїмки;

– споруд для відводу поверхневої води;

– споруд для пониження або відводу підземних (ґрунтових) вод;

– геотехнічних споруд і конструкцій, призначених для захисту земляного полотна від небезпечних геологічних процесів.

За погодно-кліматичними факторами, ґрунтово-гідрологічними умовами зволоження, а також досвідом експлуатації доріг територія України поділяється на чотири дорожньо-кліматичні зони відповідно до таблиці Г та рисунку Г (Додаток Г).

1-й – сухі ділянки, на яких поверхневі і ґрунтові води не впливають на зволоження верхніх шарів ґрунту (поверхневий водовідвід забезпечений);

2-й – вологі ділянки, на яких можливе короткочасне (до 30 діб) затоплення поверхневими водами (поверхневий водовідвід утруднений), але ґрунтові води не впливають на зволоження верхніх шарів ґрунту;

3-й – мокрі ділянки з постійним надмірним зволоженням і тривалим (понад 30 діб) затопленням як поверхневими (поверхневий водовідвід надзвичайно утруднений), так і підтопленням ґрунтовими водами.

– для насипів заввишки понад 12 м;

– для насипів з тимчасовим або постійним затопленням укосів;

– для насипів, що споруджуються на болотах завглибшки понад 4 м з виторфовуванням, або за наявності поперечних похилів дна болота понад 1:10;

– для насипів, що споруджуються на слабких ґрунтах (IL ≥ 0,5);

– при використанні в насипах ґрунтів підвищеної вологості;

– при підвищенні поверхні покриття над розрахунковим рівнем води менше зазначеного в таблиці 6.1 (за розрахунковий рівень необхідно приймати найбільший можливий сезонний рівень ґрунтових вод з імовірністю перевищення: 3 % – для цементобетонного покриття, 5 % – для асфальтобетонного покриття і 10 % – для перехідного типу покриття);

Таблиця 6.1 Найменші підвищення поверхні покриття над розрахунковим рівнем води

Ґрунт верхньої частини земляного полотна (робочого шару)

Дорожньо-кліматична зона, м

ІІ

ІІІ

Пісок – крупний, середньої крупності та мілкий

1,1

0,9

0,7

0,75

0,55

Пісок пилуватий, супісок піщанистий

1,5

1,2

1,0

1,1

0,8

Суглинок піщанистий, глина

2,2

1,6

1,8

1,4

1,5

1,1

Супісок пилуватий, суглинок пилуватий

2,4

1,8

2,1

1,5

1,8

1,3

Примітка. Над рискою подані значення підвищення поверхні покриття над рівнем ґрунтових вод або

тривалого затоплення (понад 30 діб) поверхневими водами, під рискою – те саме над

поверхнею землі на ділянках із забезпеченим поверхневим водовідводом або над рівнем

короткотривалого (менше 30 діб) затоплення поверхневими водами.

– при застосуванні спеціальних прошарків для регулювання водно-теплового режиму верхньої частини земляного полотна (теплоізолюючих, гідроізолюючих, дренуючих, капіляроперериваючих);

– для виїмок завглибшки понад 12 м, влаштованих у нескельних ґрунтах, та завглибшки понад 16 м – у скельних ґрунтах;

– для виїмок у шаруватих ґрунтових масивах за несприятливих гідрогеологічних умов;

– для виїмок, що перетинають водоносні горизонти, або мають в основі водоносний горизонт, а також в глинистих ґрунтах з показником текучості понад 0,5;

– для виїмок завглибшки понад 6 м в пилуватих ґрунтах, а також у глинистих і скельних ґрунтах, що розм'якшуються і втрачають стійкість укосів під дією погодно-кліматичних факторів;

– для виїмок у набухаючих ґрунтах за несприятливих умов їх зволоження;

– для насипів і виїмок, що споруджуються у складних інженерно-геологічних умовах згідно з вимогами ДБН А.2.1.1: на крутосхилах з крутизною понад 1:3, на ділянках з наявністю або можливістю виникнення зсувів, карсту, обвалів, осипів, сельових потоків, снігових лавин тощо;

– при спорудженні земляного полотна із застосуванням вибухових методів або гідромеханізації;

– на ділянках, на яких застосовуються дренажні та інші споруди, що забезпечують стійкість земляного полотна;

– на ділянках сполучення земляного полотна з мостами.

6.2 Ґрунти

Таблиця Таблиця 6.2 – Різновид ґрунтів за ступенем зволоження

Різновид ґрунтів	Вологість
Недозволожені	менше 0,9 W_о
Нормальної вологості	від 0,9 W_о до 1,1 W_о
Підвищеної вологості	від 1,1 W_одо W_adm
Надмірно зволожені	більше W_adm
Примітка. W_о – оптимальна вологість ґрунту; W_adm – допустима вологість ґрунту.

Таблиця Таблиця 6.3 – Допустима вологість ґрунту при ущільненні

Ґрунти	Допустима вологість W_adm у долях від оптимальної при коефіцієнті ущільнення
Ґрунти	1,0	0,98	0,95	0,93	0,92	0,90
Пісок пилуватий	від 0,95 до 1,05	від 0,90 до 1,10	від 0,85 до 1,25	від 0,80 до 1,35	від 0,75 до 1,40	від 0,75 до 1,50
Супісок піщанистий	від 0,98 до 1,02	від 0,93 до 1,07	від 0,85 до1,15	від 0,80 до1,25	від 0,80 до 1,30	від 0,08 до 1,40
Супісок пилуватий, суглинок легкий піщанистий і пилуватий	від 0,98 до 1,02	від 0,94 до 1,06	від 0,92 до 1,12	від 0,90 до 1,22	від 0,85 до 1,25	від 0,80 до 1,35
Суглинок важкий піщанистий і пилуватий, глини	від 0,98 до 1,02	від 0,95 до 1,05	від 0,90 до 1,10	від 0,90 до 1,20	від 0,90 до 1,23	від 0,85 до 1,30
Примітка 1. При спорудженні насипу з непилуватих пісків у літніх умовах допустима вологість не обмежується. Примітка 2. Ці обмеження не поширюються на насипи, які споруджуються методом гідронамиву.

Таблиця Таблиця 6.4 – Коефіцієнти ущільнення земляного полотна {Викладено в редакції Зміни № 2}

Елемент земляного полотна	Глибина розташування шару ґрунту від низу основи, м	Найменший коефіцієнт ущільнення ґрунту за типом дорожнього одягу та кліматичними зонами
		капітальний			полегшений і перехідний
		дорожньо-кліматичні зони
		ІV, І	ІІ	ІІІ	IV, I	ІІ	ІІІ
Робочий шар насипу та виїмки	до 1,5	від 1,0 до 0,98	від 1,0 до 0,98	від 1,0 до 0,98	від 0,98 до 0,95	0,95	0,95
Насип, що не підтоплюється	-	0,98	0,98	0,98	0,95	0,95	0,95
Насип, що підтоплюється	-	0,98	0,98	0,98	0,98	0,95	0,95
Примітка. Більші значення коефіцієнта ущільнення ґрунту призначаються при дорожньому одязі капітального типу, при влаштуванні шарів основ з ґрунтів та кам'яних матеріалів, оброблених цементом, менші - в усіх інших випадках. Більше значення коефіцієнта ущільнення ґрунту основ призначається для насипів заввишки до 1,5 м.

6.3 Робочий шар

– регулювання водно-теплового режиму земляного полотна за допомогою гідроізолюючих, дренуючих або капіляроперериваючих прошарків;

– укріплення і стабілізації ґрунту робочого шару з використанням в'яжучих і мінеральних гранулометричних домішок;

– використання армуючих прошарків;

– зниження рівня підземних вод за допомогою влаштування дренажу;

– застосування спеціальних конструкцій поперечних профілів земляного полотна з метою захисту його від поверхневої води.

Найбільш доцільні заходи необхідно вибирати на основі техніко-економічних розрахунків.

6.4 Насипи

Вищеназвані ґрунти можна застосовувати у виняткових випадках для будівництва автомобільних доріг IV - V категорій з обов'язковим здійсненням додаткових заходів, спрямованих на забезпечення необхідної міцності та стійкості земляного полотна.

При використанні великоуламкових ґрунтів необхідно передбачати влаштування верхнього шару насипу завтовшки не менше ніж 0,5 м з ґрунтів, що містять уламки розміром не більше ніж 0,2 м.

До слабких необхідно відносити основи, у межах активної зони яких є шари слабких або особливих ґрунтів, визначені відповідно до 6.2.7 - 6.2.8.

Величина активної зони встановлюється в кожному конкретному випадку з урахуванням фактичної потужності слабких шарів, умов їх розташування й розрахункового навантаження на основу. Як нижню межу активної зони приймають:

– покрівлю міцного й малостислого ґрунту, що підстилає слабку товщу;

– горизонт, на якому вертикальні нормальні напруження від зовнішнього навантаження власної ваги насипу не перевищують величини структурної міцності слабкого ґрунту при компресійному стиску.

За відсутності даних про структурну міцність ґрунту орієнтовно потужність активної зони основ із прошарками зі слабких ґрунтів можна приймати рівною висоті насипу при проектуванні насипів висотою до 12 м і не менше півтори висоти насипу – при їх висоті понад 12 м.

Таблиця Таблиця 6.5 – Найбільша крутизна укосів насипів

Ґрунт насипу	Висота укосу, м
	понад 2 до 6	понад 6 до 12
	понад 2 до 6	нижня частина	верхня частина висотою 6
Брили зі слабовивітрюваних порід	від 1:1 до 1:1,3	від 1:1,3 до 1:1,5	від 1:1,3 до 1:1,5
Великоуламковий і піщаний (крім мілкого та пилуватого піску)	1:1,5	1:1,5	1:1,5
Піщаний мілкий та пилуватий, глинистий та лесовий	1:1,5 1:1,75	1:1,75 1:2	1:1,5 1:1,75
Примітка 1. Під рискою подані значення для пилуватих різновидів ґрунтів у дорожньо-кліматичних зонах І – ІІІ і для однорозмірних пісків. Примітка 2. Висота укосу визначається як різниця між відміткою брівки насипу і відміткою підошви насипу. За наявності крутосхилості висота низового укосу визначається як найбільша різниця між відміткою брівки і відміткою підошви насипу (низової відмітки укосу).

Крутизна укосів насипів в умовах затоплення приймається згідно з 7.7.

Вибір крутизни укосу необхідно виконувати на основі порівняння варіантів із врахуванням наступних факторів:

– вартість дорожнього огородження та вартість додаткових обсягів земляних робіт по влаштуванню земляного полотна;

–- площі земельних ділянок під земляне полотно та обсяги вирубки дерев;

– вартість матеріалів для укріплення земляного полотна;

– експлуатаційні витрати тощо.

Таблиця Таблиця 6.6 – Значення коефіцієнтів відносного ущільнення ґрунту

Значення коефіцієнту відносного ущільнення К₁, для ґрунту
Потрібний коефіцієнт ущільнення ґрунту	Пісок, супісок, суглинок пилуватий	Суглинок, глина	Лес і лесоподібний ґрунт	Скельний грунт при об’ємній масі, г/см³			Шлак, відвали переробної промисловості
Потрібний коефіцієнт ущільнення ґрунту	Пісок, супісок, суглинок пилуватий	Суглинок, глина	Лес і лесоподібний ґрунт	1,9-2.2	2,2-2,4	2,4-2,7	Шлак, відвали переробної промисловості
1,00	1,10	1,05	1,30	0,95	0,89	0,84	1,26-1,47
0,98	1,08	1,03	1,25	0,93	0,87	0,83	1,23-1,44
0,95	1,05	1,00	1,15	0,9	0,85	0,80	1,20-1,40

Формула 6.1 -

де К₁ – коефіцієнт відносного ущільнення (відношення щільності сухого ґрунту в насипу, яка встановлюється з урахуванням даних табл. 6.6, до його щільності в резерві або кар'єрі, що встановлюється при вишукуваннях). Орієнтовно коефіцієнт відносного ущільнення необхідно призначати за таблицею 6.6; {Викладено в редакції Зміни № 2}

V_п — об'єм запроектованого насипу, м³.

– осушення ґрунтів як природним шляхом, так і за допомогою обробки їх активними речовинами: золами-виносу, негашеним вапном тощо;

– прискорення консолідації ґрунтів підвищеної вологості в нижній частині насипу (влаштування дренажів із зернистих або геосинтетичних матеріалів тощо) та збільшення коефіцієнта стійкості (шляхом зменшення крутизни укосу і захисту його від розмиву, влаштування горизонтальних прошарків із зернистих або геосинтетичних матеріалів). Влаштування покриття на таких насипах передбачається після закінчення консолідації насипу, коли вона буде становити менше ніж 0,02 м/рік.

За вологості ґрунту менше ніж 0,9 від оптимальної необхідно передбачати в проекті спеціальні заходи для їх ущільнення (додаткове зволоження, ущільнення більш тонкими шарами тощо).

– конфігурацію поперечного профілю, що забезпечує стійкість укосів насипу;

– безпечне навантаження на основу, що виключає деформації земляного полотна;

– величину інтенсивності осідання основи насипу внаслідок її ущільнення під навантаженням від маси насипу.

Формула 6.2 -

де h – висота насипу, який не заноситься снігом, м;

h_c – розрахункова висота снігового покриву в місці, де споруджується насип, з ймовірністю перевищення 5 %, м. За відсутності вказаних даних допускається спрощене визначення h_c з використанням метеорологічних довідників;

h_n – мінімальне підвищення брівки насипу над розрахунковим рівнем снігового покриву, яке необхідне для його не занесення снігом, м.

Примітка. У випадку коли h_n виявляється менше підвищення брівки насипу над розрахунковим рівнем снігового покриву h_nс (див. нижче), у формулу (6.2) замість h_n вводиться h_nс.
Підвищення брівки насипу (h_n) над розрахунковим рівнем снігового покриву необхідно призначати не менше ніж:
1,0 м – для доріг I категорії;
0,7 м – " "   II категорії;
0,6 м – " "    III ";
0,5 м – " "    IV ";
0,4 м – " "     V ".

Формула 6.3 -

де h_nc – підвищення брівки насипу над розрахунковим рівнем снігового покриву за умови снігоочищення дороги, м;

а – відстань в метрах, на яку відкидається сніг з дороги при його видаленні снігоочищувачем.

Для доріг з регулярним режимом зимового утримання дозволяється призначати а = 8 м; b – ширина земляного полотна, м.

6.5 Виїмки

Таблиця Таблиця 6.7 – Крутизна укосів виїмок

Ч.ч.	Різновид ґрунтів	Висота укосу, м	Найбільша крутизна укосу
1	Скельні: - слабовивітрювані - легковивітрювані, що не розм'якшуються - легковивітрювані, що розм'якшуються	до 16 до 16 до 6	1:0,5 1:1 – 1:1,5 1:1 0 1:2
2	Великоуламкові	до 12	від 1:1 до 1:1,5
3	Піски (крупні та середньої крупності)	до 12	1:1,5
4	Глинисті однорідні (тверді, напівтверді)	до 12	1:1,5
5	Піски (мілкі, пилуваті)	до 12	1:2
6	Глинисті однорідні туго пластичні	до 12	1:2
7	Лес	до 12	від 1:1 до 1:1,5
Примітка 1. У скельних слабовивітрюваних ґрунтах допускається влаштовувати вертикальні укоси. Примітка 2. Висота укосу виїмки визначається як різниця між відміткою брівки укосу і відміткою підошви укосу.

Поверхні закюветних полиць надають похил від 20 ‰ до 40 ‰ у бік кювету. При скельних породах похил можна не передбачати.

6.6 Земляне полотно в складних інженерно-геологічних умовах

При глибині болота до 4 м і висоті насипів до 3 м проектування доцільно здійснювати з прив'язкою типових рішень, рекомендованих для конкретних типів боліт.

На болотах частину насипу, яка заглиблюється нижче рівня поверхні болота або рівня ґрунтових вод на 0,5 м, необхідно передбачати з дренуючих ґрунтів. Використання інших ґрунтів, включаючи торф, повинно обґрунтовуватись відповідними розрахунками.

При влаштуванні виторфовування необхідний об’єм ґрунту для насипу необхідно призначати з урахуванням компенсації деформації бічних стінок траншеї виторфовування, що визначається розрахунком.

– бічне витискання слабкого ґрунту в основі насипу під час експлуатації не допускається;

– інтенсивний період осідання основи повинен закінчитись до влаштування покриття (при будівництві дорожнього одягу по чергах, як виняток, дозволяється влаштовувати нижні шари покриття до завершення періоду інтенсивного осідання основи).

Завершенням інтенсивного періоду осідання вважається стан, коли досягається

90 % консолідації основи (інтенсивності осідання не більше ніж 0,02 м/рік).

Для запобігання недопустимим пружним коливанням висота насипу, що споруджується на слабкій основі, повинна бути не менше наведеної в таблицею 6.8.

Таблиця Таблиця 6.8 – Найменша висота насипу

Товщина шару слабкого ґрунту, м	Висота насипу за типом дорожнього одягу, м
Товщина шару слабкого ґрунту, м	капітальний	полегшений	перехідний
1	2	1,5	1,2
2	2,5	2	1,5
4	3	2,5	2
6	3	3	2,5
Примітка 1. Для проміжних значень початкової товщини слабкого шару мінімальна висота насипу визначається інтерполяцією. Примітка 2. Висота насипу в даному разі визначається як різниця відміток по осі поверхні проїзної частини та підошви насипу, що просіла.

Слабо- та середньозасолені ґрунти можна використовувати в насипах типових конструкцій, в тому числі і для робочого шару, при дотриманні норм для незасолених ґрунтів, а для насипів індивідуального проектування – на підставі розрахунків.

Сильнозасолені ґрунти можна використовувати для влаштування насипу, в тому числі і робочого шару, лише на ділянках 1-го типу місцевості за умов зволоження при обов'язковому виконанні заходів, спрямованих на недопущення подальшого засолення робочого шару.

Використання надмірно засолених ґрунтів необхідно обґрунтувати спеціальними розрахунками з розробкою відповідних заходів з нейтралізації їх негативного впливу.

Основними заходами, спрямованими на підвищення стійкості земляного полотна на ділянках із засоленими ґрунтами, повинні бути:

– підвищення поверхні покриття над розрахунковим рівнем води згідно з таблицею 6.1;

– дотримання величини коефіцієнтів ущільнення ґрунту тіла насипу згідно з таблицею 6.4;

– влаштування капіляроперериваючих та гідроізолюючих прошарків у тілі насипу;

– пониження рівня ґрунтових вод;

– використання привезених незасолених або слабозасолених ґрунтів.

Відстань між брівкою каналу зрошувальної системи та підошвою насипу необхідно призначати не менше ніж 4,5 м.

За розрахунковий горизонт ґрунтових вод необхідно приймати найвищий багаторічний рівень згідно із спостереженнями органів водного господарства.

Прошарки необхідно передбачати:

– в основі насипів на слабких ґрунтах;

– в тілі насипів для підвищення стійкості укосів; як захисний фільтр у дренажних конструкціях; як дренуючі, що забезпечують відведення води з водонасиченого масиву ґрунту;

– для розподілу напружень на контакті шарів ґрунту і зернистого матеріалу (перешкода для перемішування матеріалів шарів).

7 СПОРУДИ ДОРОЖНЬОГО ВОДОВІДВОДУ

7.1 Для захисту земляного полотна від перезволоження поверхневими водами розмивів, а також для забезпечення виконання робіт на час спорудження земляного полотна необхідно передбачати систему поверхневого водовідведення (планування території, влаштування водовідвідних і нагірних канав, лотків, перепадів, швидкотоків, випарних басейнів, поглинальних колодязів тощо)

Рівні ґрунтових і поверхневих вод, що впливають на міцність та стійкість земляного полотна або на умови виконання будівельних робіт, необхідно понижувати, а воду відводити за межі земляного полотна.

Поздовжній похил водовідвідних споруд необхідно призначати залежно від виду ґрунту, типу укріплення укосів і дна канави з урахуванням допустимої швидкості протікання води. У разі неможливості забезпечення допустимих похилів необхідно передбачати швидкотоки, перепади та водобійні колодязі.

Дно канави повинно мати поздовжній похил понад 5 ‰, а у виняткових випадках – не менше ніж 3 ‰.

Ймовірність перевищення розрахункової повені при проектуванні водовідвідних канав і кюветів необхідно призначати для доріг I - II категорій – 2 %; III категорії – 3 %; IV - V категорій – 4 %, а при проектуванні водовідвідних споруд з поверхні мостів і доріг для доріг I - II категорій – 1 %; III категорії – 2 %; IV - V категорій – 3 %.

7.2 Випарні басейни можна влаштовувати лише в ІІІ дорожньо-кліматичній зоні з використанням понижених ділянок місцевості, відпрацьованих кар'єрів та резервів глибиною не більше ніж 0,4 м. На ділянках, де для влаштування випарного басейну використовуються бічні резерви, необхідно передбачати на насипу з боку басейну берму шириною 4,0 м

7.3 Висоту насипів і огороджувальних дамб біля середніх та великих мостів і на підходах до них, а також насипів на заплавах необхідно призначати з таким розрахунком, щоб брівка земляного полотна підвищувалась не менше ніж на 0,5 м, а брівка незатоплених регуляційних споруд і берм – не менше ніж на 0,25 м над розрахунковим горизонтом води з урахуванням підпору і висоти набігання хвилі на укіс

7.4 Брівку земляного полотна на підходах до труб необхідно підвищувати над розрахунковим горизонтом води з урахуванням підпору не менше ніж на 0,5 м при безнапірному режимі роботи споруди і не менше ніж на 1 м при напірному та напівнапірному режимах

Ймовірність перевищення повені при проектуванні насипів на підходах до малих мостів і труб необхідно приймати згідно з вимогами ДБН В.2.3-14.

7.5 У гірських умовах особливу увагу потрібно приділяти укріпленню вхідних і вихідних русел біля водопропускних споруд. На схилах, що розмиваються, відвідні русла водопропускних споруд необхідно укріплювати до рівня базису ерозії

7.6 Підтоплені укоси насипів необхідно захищати від руйнівних дій хвилі відповідними типами укріплень залежно від гідрологічного режиму ріки або водоймища. Інженерний захист територій від затоплення та підтоплення виконується відповідно до вимог ДБН В.1.1-25

7.7 При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні замість укріплення можна зменшувати крутизну укосів. Крутизну стійкого проти дії води укосу необхідно визначати за розрахунками, залежно від гідрологічних та кліматичних умов і виду ґрунту насипу. Орієнтовно крутизну таких укосів необхідно призначати згідно з таблицею 7.1

Таблиця Таблиця 7.1 – Крутизна укосів насипів в умовах затоплення

Різновид ґрунтів	Крутизна укосу при висоті хвилі без набігу, м
Різновид ґрунтів	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6
Пісок мілкий	1:5	1:7,5	1:10	1:15	1:20	1:25
Супісок легкий	1:4	1:7	1:10	1:15	1:20	1:20
Суглинок, глина	1:3	1:5	1:7,5	1:10	1:15	1:15

7.8 Для запобігання розмиву узбіч і укосів земляного полотна на ділянках доріг з поздовжнім похилом понад 30 ‰, при насипах висотою понад 2,0 м, у місцях віражів і увігнутих вертикальних кривих у поздовжньому профілі, при зустрічних похилах необхідно влаштовувати водовідвідні споруди для збирання та відведення поверхневої води за межі земляного полотна. {Викладено в редакції Зміни № 1}

Відстань між водовідвідними спорудами обґрунтовується в проекті і залежить від площі водозбору та поздовжнього похилу дороги.

Для збирання і відведення поверхневої води до водоскидних споруд потрібно передбачити встановлення водовідвідних прикрайкових лотків, бортових каменів або інших систем водовідведення зокрема закритих, обладнаних ефективними системами очищення від сміття, нафтопродуктів та наносів. Бортові камені встановлюються за зупиночною (при її наявності) або за укріпленою смугою і мають підвищуватися над проїзною частиною не більше ніж на 0,07 м. Прикрайкові лотки встановлюють безпосередньо за укріпленою смугою узбіччя або в межах зупиночної смуги (за її наявності) до її зовнішньої сторони. {Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}

Водовідвідні споруди на розділювальній смузі необхідно влаштовувати у місцях віражів і увігнутих вертикальних кривих у поздовжньому профілі:

– при ширині розділювальної смуги 10,5 м та довжині ділянки водозбору понад 100 м;

– при ширині розділювальної смуги до 6,0 м включно та довжині ділянки водозбору понад 500 м за умови, що поздовжній похил перевищує поперечний; {Викладено в редакції Зміни № 1}

– для проміжних значень ширини розділювальної смуги довжина ділянки водозбору, для якої необхідно влаштовувати водовідвідні споруди, визначається інтерполяцією;

Якщо водовідведення забезпечується водовідвідними спорудами, на які можливий наїзд транспортних засобів (наприклад прикрайкові лотки), основа має виходити за зовнішню крайку такої споруди на 0,3 м. {Доповнено на підставі Зміни № 1}

7.9 На кривих у плані для забезпечення водовідведення із проїзної частини допускається влаштування на дорогах із розділювальною смугою односхилого поперечного профілю із укріпленою від розмивів розділювальною смугою. У межах увігнутих кривих можливе проектування дорожнього одягу удосконаленого полегшеного типу в межах розділювальної смуги. {Доповнено на підставі Зміни № 1}

7.10 Для осушення земляного полотна та дорожнього одягу влаштовуються дренажні водовідвідні споруди різної конструкції

Конструкцію дренажних водовідвідних споруд потрібно вибирати на основі інженерно-геологічних, гідрологічних обстежень та гідравлічних розрахунків притоку води до дренажів.

«Дренажі поділяються на поперечні, поздовжні та врізні укісні. Крім того, за глибиною залягання дренажі підрозділяються на глибокого та мілкого закладання.

Дренажі мілкого закладання влаштовуються в межах глибини промерзання ґрунту і призначаються для осушення дорожнього одягу та верху робочого шару земляного полотна на контакті з дорожнім одягом. Їх потрібно передбачати на ділянках автомобільних доріг із затяжними поздовжніми похилами, за умови якщо їх величина більша ніж поперечний похил дорожнього одягу.

Дренажі глибокого закладання влаштовуються нижче глибини промерзання ґрунту і призначаються для захисту земляного полотна від негативного впливу ґрунтової води.

Поперечні дренажі глибокого закладання необхідно влаштовувати в місцях переходу дороги з виїмки до насипу, перед верховими конусами мостів, в нижніх точках увігнутих вертикальних кривих при зустрічних похилах.

Поздовжні дренажі глибокого закладання влаштовуються переважно у виїмках. Залежно від глибини виїмки, геологічної будови та рівня виявленої ґрунтової води вони можуть бути одноярусними, двоярусними та багатоярусними. {Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}

7.11 Водопропускні труби необхідно проектувати відповідно до вимог ДБН В.2.3-14 та ДБН В.2.3-22

7.12 Захист від розмивів водними потоками у результаті взаємного впливу автомобільних доріг, ярів, зсувів, необхідно здійснювати за допомогою спеціальних комплексних заходів, що передбачаються при проектуванні земляного полотна з урахуванням місцевих умов

7.13 При розробленні проекту капітального ремонту автомобільної дороги проектні рішення по забезпеченню водовідведення слід приймати на основі візуального та інструментального обстеження наступних споруд: земляного полотна, лотків на укосах та вздовж земляного полотна, бистрин, перепадів, нагірних канав, водоприймальних колодязів, підкюветних, укісних, перехоплюючих дренажів, бічних канав, берегозахисних конструкцій, зливової каналізації та інших водовідвідних споруд. {Підпункт 7.13 доповнено на підставі Зміни № 1}

8 ДОРОЖНІЙ ОДЯГ

8.1 Загальні положення

При розробленні проектної документації на будівництво автомобільних доріг I-ІІ категорії та автомобільних доріг інших категорій міжнародного та національного значення, при варіанті нежорсткого дорожнього одягу, рекомендується передбачати дорожнє покриття із щебенево-мастикового асфальтобетону на бітумах, модифікованих полімерами або комплексом добавок, а верхнього шару основи дорожнього одягу – із асфальтобетону на модифікованих бітумах. {Викладено в редакції Зміни № 1} Таке покриття також доцільно передбачати на транспортних розв’язках, включаючи в’їзди/виїзди, де перетинаються або примикають одна до іншої згадані дороги.

Таблиця Таблиця 8.1 – Типи дорожнього одягу та матеріали дорожнього покриття {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

Основа повинна забезпечувати зменшення прогину покриття від дії зовнішнього навантаження, а також мати достатню жорсткість, щоб зменшувати напруження в додатковій основі та в ґрунті земляного полотна до допустимих значень. Основу необхідно проектувати з одного або декількох шарів. З метою забезпечення сприятливих умов роботи прикрайкових смуг нежорсткого дорожнього одягу шари основи із неукріплених щебеневих (гравійних) матеріалів, як правило, виконують на 0,6 м ширше за проїзну частину та укріплену (зупиночну) смугу, а додатковий нижній шар з піску чи іншого зернистого матеріалу – не менше ніж на 1 м ширше за основу, а на дорогах І – II категорій (за відповідного обґрунтування інших категорій) на всю ширину земляного полотна. При влаштуванні жорсткого дорожнього одягу основа має бути ширшою за покриття на 1,0 м з кожного боку. {Викладено в редакції Зміни № 2}

Додаткова основа повинна сприяти зменшенню прогину та напружень від транспортних засобів у покритті, основі і земляному полотні, а також виконувати такі функції:

– відводу води з верхньої частини земляного полотна (при погано фільтруючому ґрунті) і з основи дорожнього одягу (дренуючий шар та гідроізолюючий);

– зменшення товщини промерзаючого шару ґрунту (морозозахисний шар);

– зменшення глибини промерзання земляного полотна (теплоізолюючий);

– виключення взаємного проникання зернистого матеріалу основи і ґрунту земляного полотна (розділюючий шар);

– забезпечення проїзду автомобілів і будівельної техніки під час будівництва дорожнього одягу (технологічний шар).

Один шар додаткової основи може виконувати декілька функцій.

Загальна товщина дорожнього одягу і товщина окремих шарів повинні забезпечувати міцність та морозостійкість усієї конструкції.

Таблиця Таблиця 8.2 – Коефіцієнти надійності

Категорія дороги	I-а	I-б – II	III	IV	V
Коефіцієнт надійності	0,97	0,95	0,90	0,85	0,75

8.2 Нежорсткий дорожній одяг

– опір пружному прогину всієї конструкції (за допустимим прогином або допустимим модулем пружності);

– опір зсуву в ґрунтах і шарах з малозв’язних матеріалів (за допустимими напруженнями зсуву);

– опір шарів з монолітних матеріалів розтягу при згині і на стиск у верхньому поясі (допустимі напруження на розтяг та стиск при згині).

На етапі конструювання дорожнього одягу необхідно передбачити заходи по забезпеченню колієстійкості асфальтобетонного покриття.

Розрахунок нежорсткого дорожнього одягу на тривалу дію статичного навантаження виконують за опором зсуву в ґрунті, в шарах з малозв'язних матеріалів та в асфальтобетонних шарах.

8.3 Жорсткий дорожній одяг

Завдання конструювання жорсткого дорожнього одягу такі:

– призначення покриття залежно від жорсткості дорожніх конструкцій та категорії дороги;

– вибір матеріалів для шарів основи, визначення кількості шарів і їх товщини з врахуванням навантаження від руху технологічного будівельного транспорту під час раннього набору міцності;

– вибір заходів із забезпечення морозостійкості, корозійної стійкості покриття i шарів основи, осушення низу дорожнього одягу, призначення матеріалів та товщини основи.

При визначенні конструкції необхідно передбачати широке використання місцевих матеріалів і відходів промисловості, а також застосування прогресивних будівельних матеріалів і технологій.

Між покриттям та основою, за необхідності, потрібно передбачати вирівнюючий шар для усунення нерівностей основи, який повинен забезпечувати можливість переміщення плит цементобетонного покриття при зміні температури. Якщо цей шар здатний вбирати воду з бетонної суміші, його необхідно закривати гідроізоляційним шаром.

Жорсткий дорожній одяг потрібно проектувати згідно з ГБН В.2.3-37641918-557. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

При конструюванні двошарових покриттів методом зрощування розділовий прошарок не передбачається.

8.4 Підсилення дорожнього одягу та розширення проїзної частини

– коли існуюче покриття не задовольняє вимогам щодо міцності, має деформації і руйнування, що свідчать про втрату міцності конструкції (проломи, ямковість, просідання, вибоїни, напливи, колійність, а також сітка тріщин у поздовжньому та поперечному напрямках);

– якщо збільшується навантаження на вісь транспортних засобів або суттєво збільшується інтенсивність та/або склад руху; {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

– у планово-попереджувальному порядку з метою запобігання руйнуванню дорожнього одягу.

У разі неможливості вимірювання модуля пружності існуючого дорожнього одягу його необхідно визначати розрахунком залежно від товщини кожного конструктивного шару, строку служби та оцінки стану дорожнього одягу відповідно до національних стандартів та/або візуально.

Для ув'язки дорожнього одягу при розширенні, з різницею міцності

до 10 %, потрібно влаштовувати в існуючому дорожньому одязі (тільки в бітумовміщуючих матеріалах) уступи шириною 0,5 м та глибиною рівною товщині конструктивного шару, для якого цей уступ влаштовано (рисунок 8.1).

У випадку різниці міцності існуючого дорожнього одягу та конструкцією розширення (10 – 20) % рекомендується передбачати також інші заходи із запобігання утворення відображених тріщин.

Рисунок 8.1 - Схема ув’язки дорожнього одягу при розширенні (Долучено, Зміна №1)

8.5 Матеріали для дорожнього одягу

9 ТРАНСПОРТНІ СПОРУДИ

9.1 МОСТИ, ВОДОВІДВІДНІ ТРУБИ ТА ТУНЕЛІ

ДБН В.1.2-15, ДБН В.2.3-14 та ДБН В.2.3-22.

– надійність і довговічність конструкцій, їх архітектурну виразність;

– мінімальний рівень негативного впливу споруди на навколишнє середовище;

– зручність і економічність утримання та ремонту.

9.2 ТРАНСПОРТНІ РОЗВ'ЯЗКИ

Таблиця Таблиця 9.1 – Класифікація транспортних розв'язок {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

Клас розв'язки	Категорія доріг, що перехрещуються або примикають	Тип пересічення потоків
1	2	3
I	I – I, I – II, I – III; II – II при інтенсивності руху понад 15000 авт./добу*	У різних рівнях
II	I-а – IV I-а – V	У різних рівнях
III	II – II при інтенсивності руху до 15000 авт./добу*; II – III, III – III	В одному рівні
IV	I-б – IV I-б – V	В одному рівні з лівими віднесеними поворотами при інтенсивності руху до 20000 авт./добу*
IV	I-б – IV I-б – V	У різних рівнях при інтенсивності руху понад 20000 авт./добу*
V	II – IV II – V III – IV III – V	В одному рівні
VI	IV – IV IV – V V – V	В одному рівні
* слід розуміти сумарну перспективну інтенсивність руху у транспортних одиницях. Примітка 1. За відповідного обґрунтування транспортні розв'язки І класу (крім розв'язок на автомобільних дорогах І категорії) допускається влаштовувати кільцевого типу. Примітка 2. Під час проектування транспортних розв'язок на автомобільних дорогах загального користування при їх перетині (примиканні) з іншими дорогами (відомчими (технологічними) дорогами, вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів та автомобільними дорогами на приватних територіях) останні прирівнюються за інтенсивністю руху до доріг загального користування.

Таблиця Таблиця 9.2 – Мінімальна довжина влаштування твердого покриття на примиканнях до доріг

Ґрунт земляного полотна з'їзду	Довжина твердого покриття на примиканнях до доріг категорій, м
Ґрунт земляного полотна з'їзду	І-б – ІІІ	ІV	V
Пісок, супісок, суглинок легкий	100	50	25
Чорнозем, глина, суглинок важкий та пилуватий	200	100	50
Примітка. Тверде покриття на примиканнях до доріг V категорії передбачається у разі влаштування на зазначених дорогах одягу удосконаленого полегшеного типу.

Узбіччя на зазначених примиканнях необхідно укріплювати кам'яними матеріалами на ширину не менше ніж 0,5 м у кожний бік.

Таблиця Таблиця 9.3 – Мінімальні габарити мостів для відомчих (технологічних) доріг і скотопрогонів

Призначення споруди	Ширина, м	Висота, м
Для відомчих (технологічних) доріг	6, не менше	4,5, не менше
Для скотопрогонів	6, не менше	2,5, не менше

Довжина зони перерозподілу потоків на ділянках розв'язки між двома сусідніми примиканнями доріг повинна бути не менше значень, наведених у таблиці 9.4.

Таблиця Таблиця 9.4 – Довжина зони перерозподілу автомобільних потоків на кільцевих розв'язках

Довжина зони перерозподілу, м	Пропускна спроможність зони перерозподілу потоків, привед.авт./год, при швидкості, км/год.
Довжина зони перерозподілу, м	40	50	60
30	700	550	400
60	1000	800	650
90	1200	950	800
120	1400	1150	950
150	1600	1350	1100

У населених пунктах та на примиканнях відомчих (технологічних) доріг мінімальний радіус повинен бути розрахований під склад транспортного потоку але не менше ніж 12 м.

У стислих умовах в населених пунктах на примиканнях вулиць допускається зменшення радіуса до 8 м. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

Остаточний вибір конфігурації розв’язки у різних рівнях необхідно здійснювати на основі техніко-економічного порівняння, зокрема за допомогою розроблення транспортної моделі. {Викладено в редакції Зміни № 2}

Таблиця {Таблицю 9.5 виключено на підставі Зміни № 1}

Не допускається влаштування бортового каменю на одній ділянці односмугових з'їздів та проїздів з обох боків проїзної частини.

В населених пунктах, на автомобільних дорогах ІІ – ІІІ категорій при розрахунковій швидкості руху до 60 км/год включно ПШС для маршрутних транспортних засобів допускається не влаштовувати, якщо відповідна зупинка обладнана заїзною кишенею. {Викладено в редакції Зміни № 2}

При виїзді з основної дороги на відокремлений проїзд влаштовується клин відгону, а довжина смуги гальмування повинна дати можливість водієві вчасно перевлаштуватися та скинути швидкість до розрахункової швидкості на такому проїзді .

Дпш – довжина смуги повної ширини, Дк – довжина клину відгону.

Рисунок 9.1 - Схема ПШС на двосмугових з’їздах об’єктів

Таблиця Таблиця 9.6 – Довжина перехідно-швидкісних смуг

Категорія дороги	Поздовжній похил, ‰	Довжина смуги повної ширини, м		Довжина відгону смуги розгону і гальмування, м
Категорія дороги	Поздовжній похил, ‰	для розгону	для гальмування	Довжина відгону смуги розгону і гальмування, м
За межами населених пунктів (швидкість згідно з 4.2.3)
I	-40 і більше	110	110	80
	від -20 до -40	130	105
	від -20 до +20	150	100
	від +20 до +40	170	95
	+40 і більше	190	90
II – III	-40 і більше	80	85	60
	від -20 до -40	90	80
	від -20 до +20	100	75
	від +20 до +40	120	70
	+40 і більше	150	65
В межах населених пунктів (при обмеженні швидкості до 60 км/год.)
І-ІІІ	-40 і більше	40	50	30/50*
	від -20 до -40	50	40
	від -20 до +20	60	30
	від +20 до +40	70	30
	+40 і більше	80	30
* Над рискою – довжина клину при розгоні, під рискою – при гальмуванні.

10 ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ІЗ ЗАЛІЗНИЧНИМИ КОЛІЯМИ

10.1 Перехрещення автомобільних доріг із залізничними коліями рекомендується проектувати за межами станцій і колій маневрового руху, переважно на прямих ділянках залізничних колій та [6]. При перехрещенні автомобільних доріг із залізничними коліями в одному рівні гострий кут повинен бути не менше ніж 60°. {Викладено в редакції Зміни № 2}

10.2 Перехрещення автомобільних доріг I - III категорій із залізничними коліями необхідно проектувати в різних рівнях

10.3 Перехрещення автомобільних доріг IV - V категорій із залізничними коліями в різних рівнях необхідно проектувати у таких випадках:

– при перехрещенні трьох і більше головних колій;

– при перехрещенні із залізничними коліями, на яких швидкість руху становить понад 80 км/год;

– за інтенсивності руху на даній ділянці залізничної колії понад 16 потягів за добу;

– при перехрещенні залізничних колій у виїмках або у випадках, коли не забезпечена необхідна видимість.

В усіх інших випадках перехрещення (переїзди) проектуються в одному рівні за погодженням з відповідними службами залізниці.

10.4 При перехрещенні автомобільних доріг із залізничними коліями в різних рівнях габарити шляхопроводів через залізничні колії необхідно призначати згідно з вимогами ДБН В 2.3-

10.5 Перед переїздом через залізничної колії на протязі по 200 м в обидва боки від крайніх рейок ширина проїзної частини автомобільної дороги повинна відповідати ширині проїзної частини дороги залежно від її категорії відповідно до таблиці 5.1, але не менше ніж 6,0 м

10.6 На підходах до переїздів через залізничні колії необхідно проектувати дво- або односторонні пішохідні доріжки завширшки не менше ніж 1,5 м та завдовжки не менше, ніж по 20 м в обидва боки від крайніх рейок

10.7 Ділянка автомобільної дороги завдовжки не менше ніж 20 м в обидва боки від крайніх рейок повинна проектуватися горизонтальною або з похилом, зумовленим підвищенням однієї рейки над другою, якщо перехрещення розташоване на кривій ділянці залізничної колії

10.8 Перед горизонтальною ділянкою на протязі не менше ніж 50 м поздовжній похил дороги не повинен бути більше ніж 10 ‰. У складних умовах (гірські райони, міські вулиці тощо) похил при обґрунтуванні може бути збільшений до 20 ‰ .

10.9 Напрямні стовпчики і стовпи шлагбаумів на переїздах розміщують на відстані не менше ніж 0,75 м, а стояки габаритних воріт – на відстані не менше ніж 1,75 м від крайки проїзної частини

10.10 На підходах до переїздів на автомобільних дорогах необхідно встановлювати дорожні знаки та влаштовувати розмітку з урахуванням вимог національних стандартів

11 ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ З ІНЖЕНЕРНИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ

11.1 Перехрещення автомобільних доріг з трубопроводами (водопровід, каналізація, газопровід, нафтопровід, теплофікаційні трубопроводи тощо) треба виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.5-75, СНиП 2.05.06

11.2 Прокладання інженерних комунікацій та мереж (крім місць перехрещення комунікацій, дорожнього технологічного зв'язку та мереж стаціонарного освітлення дороги) у земляному полотні автомобільних доріг забороняється. При паралельному проходженні інженерних комунікацій та мереж вздовж автомобільних доріг відстань між підошвою земляного полотна і відповідною комунікацією визначається відповідно до

ГБН В.2.2-34620942-002 з урахуванням перспективи реконструкції автомобільних доріг. При новому будівництві або реконструкції автомобільних доріг I категорії міжнародного значення рекомендується передбачати каналізацію для дорожнього технологічного зв'язку за межами кюветів. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

11.3 Перехрещення автомобільних доріг повітряними телефонними та телеграфними лініями потрібно виконувати згідно з галузевими будівельними нормами та НД, а повітряними лініями електромереж – згідно з ПУЕ. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

11.4 {Підрозділ 4.2 виключено на підставі Зміни № 1}

11.5 Опори ліній електропередачі, телеграфних та телефонних ліній, а також щогли антен мобільного та радіотрансляційного зв’язку повинні розміщуватись за смугою відведення дороги на мінімальній відстань від брівки земляного полотна, що дорівнює не менше висоти опори або щогли

11.6 При проходженні високовольтних ліній електромереж паралельно автомобільним дорогам найменша відстань від брівки земляного полотна до опор призначається рівною висоті опори плюс 5 м

11.7 При прокладанні повітряних ліній електромереж, телефонних та телеграфних ліній поряд з автомобільними дорогами в обмежених умовах, на забудованих територіях, в ущелинах тощо відстань по горизонталі повинна становити не менше:

а) при перехрещенні від опори до підошви насипу дороги або до зовнішнього краю бічної канави, виїмки:

– для доріг I - II категорій при напрузі: до 220 кВ – 5 м, від 330 кВ до 500 кВ – 10 м;

– для доріг III - V категорій при напрузі: до 20 кВ – 1,5 м, від 35 кВ до 220 кВ – 2,5 м, від 330 кВ до 500 кВ – 5 м;

б) при паралельному розташуванні відстань між брівкою земляного полотна дороги та найближчим проводом з напругою до 20 кВ – 2 м, (35 – 110) кВ – 4 м, 150 кВ – 5 м,

220 кВ – 6 м, 330 кВ – 8 м і 500 кВ – 10 м, але опора високовольтної лінії повинна розташовуватись на відстані понад 1,0 м від підошви насипу чи зовнішнього краю водовідвідної канави.

11.8 Охоронні зони електричних мереж з напругою понад 1,0 кВ вздовж повітряних ліній електропередачі встановлюються у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами з обох боків від крайніх проводів при невідхиленому їх положенні.

11.9 Охоронні зони підземних кабельних ліній електропередачі визначаються земельною ділянкою, обмеженою вертикальними площинами з обох боків, на відстані 1 м від крайніх кабелів.

11.10 Охоронні зони трубопроводів визначаються вимогами відповідних нормативних документів

11.11 На автомобільних дорогах у місцях перехрещення повітряними лініями електропередачі напругою 330 кВ і більше та у місцях перехрещення магістральними газопроводами необхідно встановлювати дорожні знаки, що вказують на заборону зупинки транспортних засобів в охоронних зонах цих комунікацій

12 ДОРОЖНІ ІНЖЕНЕРНІ ОБЛАШТУВАННЯ

12.1 Велосипедні доріжки

За меншої інтенсивності руху допускається проектувати суміщені вело-пішохідні доріжки за параметрами велосипедних доріжок мінімальною шириною 1,5 м. (Замінено,

Зміна № 1)

Таблиця {Таблицю 12.1 виключено на підставі Зміни № 2}

Рисунок 9.1 (Вилучено, Зміна № 2).

12.2 Пішохідні доріжки та тротуари

За більших похилів чи більшої протяжності ділянок через кожні 12 м необхідно передбачати, горизонтальні ділянки завдовжки не менше ніж 5,0 м. При поздовжніх похилах понад 60 ‰ пішохідні доріжки та тротуари необхідно облаштовувати поручнями.

Вздовж пішохідних доріжок та тротуарів, що примикають до укосів насипів висотою понад 2 м, та низових підпірних стінок необхідно передбачати огородження перильного типу.

Між пішохідними доріжками або тротуарами, що розміщені на узбіччі, та проїзною частиною, при розрахунковій швидкості руху до 60 км/год включно, як правило передбачають встановлення дорожнього огородження другої групи, а при розрахунковій швидкості руху понад 60 км/год – першої групи. {Викладено в редакції Зміни № 2}

ДБН В.2.2-40. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

12.3 Пішохідні переходи

12.4 Місцеві проїзди та в'їзди у двори

– мінімальна статичне навантаження на вісь – 60 кН;

– мінімальне статичне навантаження на колесо – 30 кН.

– 200 м для опуклих кривих;

– 50 м для увігнутих кривих.

12.5 Споруди снігозахисні

– на дорогах I - III категорій – снігозахисними лісонасадженнями, сітками або постійними огорожами;

– на дорогах IV - V категорій – снігозахисними лісонасадженнями.

Облаштування доріг снігозахисними лісонасадженнями або тимчасовими захисними засобами обґрунтовується техніко-економічними розрахунками.

Таблиця Таблиця 12.2 – Ширина снігозахисних лісонасаджень вздовж доріг

Розрахункове річне снігове принесення, м³/м	Ширина снігозахисних лісонасаджень, м	Відстань від брівки земляного полотна до лісонасадження, м
Від 10 до 25	4	15/25
Від 25 до 50	9	30
Від 50 до 75	12	40
Від 75 до 100	14	50
Примітка1. У чисельнику наведено значення для доріг IV - V категорій, у знаменнику –для доріг I-III категорій.

Додаткові ряди огорож необхідно влаштовувати при відповідному обґрунтуванні. Відстань між рядами огорож приймається рівною 30-кратній висоті огорожі.

Постійні огорожі необхідно споруджувати з розривами для проїзду транспортних засобів та сільськогосподарських машин у місцях, визначених землекористувачами.

– улаштування галерей та навісів, лавинорізів, відбійних та лавинонапрямних дамб;

– затримання снігу на схилі за допомогою різних споруд, що запобігають його пересуванню та зміщенню;

– установлення снігозахисних щитів, постійних огорож або підпірних стінок перед лавинозборами для зменшення накопичення в них снігу.

12.6 Споруди шумозахисні

ДБН В.1.1-31, необхідно проектні рішення щодо прокладення траси та влаштування поздовжнього і поперечного профілів приймати з максимальним використанням природних перешкод – прокладання доріг у виїмках, балках тощо, а також передбачати відповідні технічні заходи – будівництво шумозахисних валів, екранів.

12.7 Освітлення автомобільних доріг

– ділянок доріг, що проходять через населені пункти;

– під'їздів до залізничних колій в одному рівні на відстані 50 м у кожний бік;

– транспортних тунелів;

– розв'язок доріг у різних рівнях у межах зон транспортних розв’язок та по 100 м на підходах до них;

– розв'язок доріг в одному рівні, розташованих на дорогах І-б категорії, у межах зон транспортних розв'язок та по 100 м на підходах до них;

– кільцевих розв’язок доріг в одному рівні та інших дорожніх розв’язок ІІІ класу у межах зон транспортних розв’язок та по 100 м на підходах до них;

– автомобільних доріг міжнародного значення І категорії з інтенсивністю руху понад 30 тис. авт./добу у приведених одиницях до легкового автомобіля;

– автобусних зупинок у разі можливості використання існуючих електричних розподільчих мереж;

– підземних і надземних пішохідних переходів;

– пішохідних переходів в одному рівні через дороги (І-б – ІІІ) категорії;

– пішохідних переходів в одному рівні через дороги (IV – V) категорій за наявності поруч ліній електропередач або їх обладнання автономними джерелами електроенергії;

– ділянок доріг на підходах до пунктів сервісу на протязі перехідно-швидкісних смуг;

– мостів завдовжки понад 100 м та підходів до них по 200 м у кожний бік;

– місць здійснення габаритно-вагового контролю.

При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні допускається освітлення інших ділянок доріг. {Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}

– у населеному пункті – Есер не менше ніж 50 лк, Емін не менше ніж 25 лк;

– поза населеними пунктами – Есер не менше ніж 20 лк, Емін не менше ніж 6 лк.

{Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

13 СПОРУДИ ДОРОЖНЬОЇ СЛУЖБИ

13.1 Довжину ділянок доріг, що обслуговують підрозділи дорожньої служби, залежно від категорії дороги та типів дорожнього одягу необхідно визначати згідно з таблицею

Таблиця Таблиця 13.1 – Рекомендована довжина ділянок обслуговування доріг

Підрозділи дорожньої служби	Категорія дороги
	I - II	III – IV	IV –V
	Переважні типи дорожнього одягу
	капітальні	капітальні, полегшені	полегшені, перехідні
Основна ланка служби утримання доріг:
- за лінійним принципом, км;	від 100 до 150	від 150 до 225	від 225 до 335
- за територіальним принципом, км;	від 150 до 225	від 225 до 335	від 335 до 500
Низова ланка служби утримання доріг, км	від 30 до 45	від 45 до 80	від 80 до 120
Пункт експлуатаційного утримання і охорони великих мостів	На мостах довжиною понад 300 м
Примітка1. Менші значення показників призначаються: для ділянок доріг з інтенсивністю руху близькою до верхньої межі; у гірській місцевості; в районах із сніговими заносами; у місцях, схильних до розмивів, зсувів або осідань, із складними інженерними спорудами (тунелі, галереї, підпірні стіни, берегоукріплювальні, протизсувні та інші конструкції). Примітка2. Довжина ділянок подана для доріг І категорії з 4 смугами руху. У випадку коли на дорозі 6 або 8 смуг руху, довжина ділянок розраховується з коефіцієнтами відповідно 0,7 або 0,5.

13.2 Для виконання робіт з утримання та ремонту автомобільних доріг необхідно передбачати будівництво: адміністративно-побутових корпусів та виробничих корпусів з ремонту та технічного обслуговування дорожніх машин, механізмів та транспортних засобів; місця для зберігання рухомого складу парку машин (холодні та теплі); цехи з ремонту технічних засобів організації дорожнього руху; бази для приготування та зберігання протиожеледних матеріалів

Будівлі та споруди дорожньої служби необхідно проектувати з урахуванням організаційної структури служби ремонту та утримання доріг (лінійна, територіальна, лінійно-територіальна), яку необхідно приймати залежно від місцевих умов.

13.3 Будівлі та споруди ланок дорожньої служби, як правило, необхідно розташовувати в населених пунктах на спільних для усього комплексу або близько розташованих майданчиках

Для комплексів будівель та споруд необхідно передбачати спільне енергетичне постачання, водопровід, каналізацію, опалення, зв'язок тощо.

13.4 Влаштування пунктів обслуговування та охорони мостів, тунелів, галерей, поромних переправ, технологічного і аварійного зв'язку та пунктів вагового контролю транспортних засобів вирішується індивідуально в кожному конкретному випадку

13.5 Місця для зберігання рухомого складу парку машин (холодні та теплі); бази для приготування та зберігання протиожеледних матеріалів, мийки та інші місця, на яких можливе скупчення шкідливих речовин, обов'язково мають бути обладнанні системами поверхневого збору та відведення стічних вод та підключені до відповідних систем очистки поверхневих стоків (сміття, нафтопродукти, наноси)

14 ОБ'ЄКТИ ДОРОЖНЬОГО СЕРВІСУ

14.1 Загальні вимоги

– ближче ніж 150 м від зони транспортних розв'язок (при відсутності перехідно-швидкісних смуг);

– ближче ніж 25 м до зони транспортної розв’язки (при наявності перехідно-швидкісних смуг);

– ближче ніж 100 м від мостів, які не є елементами транспортної розв’язки в різних рівнях;

– ближче ніж 100 м від залізничних переїздів;

– на перехідно-швидкісних смугах;

– на пішохідних (тротуарах) і велосипедних доріжках;

– на зупинках маршрутного транспорту;

– на транспортних спорудах;

– на ділянках доріг з похилом понад 40 ‰;

– у місцях, де коефіцієнт безпеки менше ніж 0,8 або коефіцієнт аварійності більше ніж 20;

– на ділянках з радіусом кривої у поздовжньому профілі менше нормативного для даної категорії;

– ближче ніж 500 м один від одного;

– якщо порушуються вимоги 4.6.

14.2 Майданчики для стоянки транспортних засобів і відпочинку учасників дорожнього руху {Викладено в редакції Зміни № 1}

14.3 Автозаправні станції {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

до 40 км.

14.4 Станції технічного обслуговування

- для доріг I категорії – від 50 км до 60 км для кожного напрямку руху;

- для доріг II, III категорій – від 60 км до 90 км.

* – на розгляді

14.5 Споруди автотранспортної служби

Довжина клину відгону на вході до зупинкового майданчика повинна становити не менше ніж 20 м, а на виході – не менше ніж 15 м. В обмежених умовах (гірська місцевість, забудована територія тощо) довжина клина відгону на вході до зупинкового майданчика і на виході може бути зменшена до 10 м.

14.6 Місця здійснення габаритно-вагового контролю {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

ЧАСТИНА II. БУДІВНИЦТВО

15 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

15.1 Під час проведення будівництва автомобільних доріг необхідно дотримуватись вимог НПАОП 63.21-1.01, нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху, охорони навколишнього середовища, пожежної безпеки, а також вимог проектної документації та проектно-технологічної документації (ПТД), до складу якої входять проект організації будівництва (ПОБ) та проект виконання робіт (ПВР)

Експлуатаційний стан покриття автомобільних доріг тимчасових об'їздів повинен відповідати національним стандартам.

15.2 При будівництві необхідно передбачати заходи з охорони навколишнього середовища (родючого шару ґрунту, ґрунтових та поверхневих вод, повітряного простору, рослинного та тваринного світу)

15.3 При виборі методів будівництва і засобів механізації необхідно дотримуватись чинних санітарних норм, норм граничних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, в ґрунтове та водне середовище

15.4 Заходи з охорони навколишнього середовища, а також, з організаційно-технічної підготовки будівництва необхідно здійснювати на окремих ділянках доріг відповідно до передбаченої проектною документацією черговості та термінів виконання робіт

15.5 При укладанні договорів підряду замовникові доцільно передбачати відповідальність підрядника згідно з мінімально допустимими термінами експлуатаційної придатності елементів дороги відповідно до додатка Л

16 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА

16.1 Організацію будівництва необхідно здійснювати на підставі ПТД, яка повинна розроблятися згідно з вимогами ДБН А.3.1-5

16.2 На кожний об'єкт на ділянках зосереджених робіт у ПВР повинна розроблятися індивідуальна схема організації руху технологічного транспорту. При будівництві автомобільної дороги організація руху технологічного транспорту повинна узгоджуватися з тимчасовою схемою організації руху по дорозі

16.3 До зосереджених видів робіт необхідно віднести роботи з будівництва позакласних та великих мостів, складних регуляційних споруд, а також земляного полотна на окремих ділянках, де обсяг земляних робіт на 1 км у три та більше разів перевищує середній покілометровий або відрізняється підвищеною складністю проведення робіт та трудомісткістю видів робіт на суміжних ділянках (переходи через болота, скельні ґрунти, глибокі виїмки тощо)

16.4 На кожен вид робіт має бути розроблена технологічна карта, де мають бути наведені допустимі значення контрольованих показників. Забезпечення якості будівництва автомобільних доріг необхідно здійснювати згідно з вимогами цих норм та ДБН А.3.1-5

17 ВИРОБНИЧІ БАЗИ

17.1 До виробничих баз будівництва автомобільних доріг відносяться кар'єри кам'яних матеріалів, притрасові кар'єри, асфальто- та цементобетонні заводи (АБЗ та ЦБЗ), притрасові склади мінеральних матеріалів (щебеню, піску, гравію тощо), притрасові склади органічних та неорганічних в'яжучих

17.2 Розміщення АБЗ та ЦБЗ вздовж автомобільної дороги і довжину ділянок, що обслуговуються нею, треба встановлювати проектом організації будівництва відповідно до їх продуктивності (потужності) та швидкості будівельного потоку

АБЗ та ЦБЗ повинні відповідати вимогам нормативних документів щодо норм викидів шкідливих речовин у повітря.

17.3 Склади в'яжучих матеріалів повинні мати обладнання, яке унеможливлює забруднення атмосферного повітря, ґрунтів та вод (поверхневих та підземних)

17.4 На майданчиках складування мінеральних матеріалів на території АБЗ, ЦБЗ та прирейкових баз необхідно влаштовувати тверде покриття з забезпеченням поверхневого водовідведення

17.5 Виробничі бази повинні розміщуватися відповідно до екологічних та санітарних вимог і норм із розміщення і відповідати вимогам ДБН А.2.2-1

17.6 Необхідно передбачати заходи з пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001.

18 ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ

18.1 Організація підготовчих робіт

– вивчення проектно-кошторисної документації і детальне ознайомлення з умовами будівництва;

– розроблення ПВР та іншої необхідної технологічної документації;

– виконання підготовчих робіт (з дотриманням природоохоронних вимог, техніки безпеки, пожежної безпеки та промсанітарії).

При проведенні підготовчих робіт повинен пророблятись комплекс питань з організації робіт та ув'язки обсягів і термінів їх виконання.

– проведення геодезичних розбивочних робіт, склад та обсяг яких повинен відповідати ДБН А.3.1-5, ДБН В.1.3-2 та національним стандартам;

– розчищення смуги відведення;

– закріплення на місцевості межі відведення земельних ділянок під елементи дороги, кар'єри та резерви;

– перевлаштування комунікацій;

– влаштування водовідведення;

– влаштування тимчасових, у тому числі об’їзних, доріг, ремонт та підсилення існуючих доріг в зоні будівництва;

– будівництво пересувних баз, виробничих підприємств;

– проведення робіт із зносу або переносу будівель та споруд;

– зняття родючого шару ґрунту;

– визначення фізико-механічних властивостей ґрунтів резервів, кар'єрів і порівняння їх з тими, що передбачені проектом.

18.2 Підготовка основи земляного полотна

При знятті шару родючого ґрунту недопустимо залишати перемички, які будуть сприяти накопиченню атмосферних опадів. Всі перемички, які залишаються для організації проїздів транспорту, необхідно облаштовувати тимчасовими водоперепускними спорудами.

19 СПОРУДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА

19.1 Загальні положення

19.2 Розробка виїмок та спорудження насипів

Використання в одному шарі насипу різних видів ґрунтів, а також неоднорідних сумішей різних видів ґрунтів не дозволяється.

Після відсипання земляного полотна до проектної відмітки та його остаточного ущільнення або під час планування укосів насипу надлишок ґрунту необхідно видаляти і використовувати його для відсипки земляного полотна на наступних ділянках, досипання узбіч, влаштування з'їздів тощо.

Рух технологічного транспорту, що здійснює влаштування чергового шару ґрунту, необхідно регулювати по всій ширині насипу.

Біля труб дозволяється проводити відсипку та пошарове ущільнення ґрунту поздовжніми (по відношенню до осі труби) проходами котків. При цьому відсипку та ущільнення ґрунту необхідно вести з обох сторін труби шарами однакової товщини.

19.3 Опоряджувальні та укріплювальні роботи

Гідрозасівання багаторічних трав треба проводити на попередньо зволожену поверхню укосів.

19.4 Земляні роботи в зимових умовах

- розробка виїмок та резервів у сухих та маловологих пісках, гравійно-галькових та скельних ґрунтах;

- спорудження насипів із зв'язних ґрунтів з числом пластичності Ір 12 при допустимій вологості, що відповідає даним таблиці 6.3;

- розробка виїмок у тих же ґрунтах глибиною понад 3 м;

- спорудження земляного полотна з використанням піщаних ґрунтів на болотах;

- виторфовування;

- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік відсипкою із кам'яного матеріалу, бетонними плитами тощо;

#NAME?

Основу під насип необхідно підготувати в теплий період року. Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від снігу та льоду.

19.5 Спорудження земляного полотна на болотах

Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за індивідуальним проектом, у якому враховано всю специфіку роботи на слабких ґрунтах.

19.6 Розробка виїмок у скельних ґрунтах та спорудження насипів з використанням великоуламкових ґрунтів

19.7 Влаштування земляного полотна на засолених ґрунтах

Спорудження насипу з привезеного ґрунту на мокрих солончаках необхідно вести відсипанням способом "від себе".

19.8 Спорудження земляного полотна із застосуванням геосинтетичних матеріалів

19.9 Контроль якості робіт

Також необхідно перевіряти склад та об'єм геодезичної розбивочної основи згідно з вимогами ДБН В.1.3-2, закріплення ґрунтових кар'єрів та резервів на місцевості.

При роботі на крутосхилах крутизною понад 1:3, а також на слабких ґрунтах необхідно постійно (в період будівництва) перевіряти відсутність осідань та зсувів земляного полотна нівелюванням.

При розширенні земляного полотна додатково контролюють глибину розпушування поверхні укосів (не менше ніж 0,3 м) або параметри уступів.

– правильності розміщення осьової лінії поверхні земляного полотна в плані та висотних відміток;

– товщини родючого шару ґрунту, що зрізається;

– щільності ґрунту в основі земляного полотна;

– вологості ґрунту, який використовується для спорудження земляного полотна;

– товщини шарів ґрунту, що відсипається в тіло насипу;

– однорідності ґрунту в шарах насипу;

– щільності ґрунту в шарах насипу;

– рівності поверхні земляного полотна (у тому числі пошарово при влаштуванні земляного полотна);

– поперечного профілю земляного полотна (відстань між віссю та брівкою, поперечний похил, крутизна укосів);

– якості влаштування траншей;

– відповідності проекту підготовленої основи під труби;

відповідності проекту матеріалів фільтруючих шарів.

При операційному контролі якості земляних робіт, що виконуються у зимових умовах, додатково контролюють наявність мерзлих грудок і якість очищення поверхні від снігу та криги.

При операційному контролі якості спорудження земляного полотна на болотах додатково контролюють повноту виторфовування, величину осідання, геометричні розміри вертикальних піщаних дрен та коефіцієнт фільтрації піску, що застосовується.

При операційному контролі якості спорудження земляного полотна із великоуламкових ґрунтів додатково необхідно контролювати кількість і вологість дрібнозему.

20 ВЛАШТУВАННЯ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ

20.1 Підготовчі роботи

Покриття та основу дорожнього одягу з використанням в'яжучих матеріалів необхідно споруджувати на сухому та чистому нижче розташованому шарі, а, в разі використання органічних в'яжучих матеріалів, окрім цього ще й на немерзлому шарі.

20.2 Додаткові шари основ

20.3 Основи і покриття з ґрунтів, укріплених в'яжучими матеріалами

Влаштовувати дорожню основу та покриття з ґрунтів, укріплених в'яжучими матеріалами, потрібно відповідно до ДСТУ 8801. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

20.4 Щебеневі, гравійні, шлакові основи і покриття

До першої групи відноситься фракційний щебінь, що важко ущільнюється, з вивержених та метаморфічних порід марки за міцністю 1200 - 1400, дрібнозернистої структури (базальт, андезити, граніти, магнетити, діорити, порфірити, безрудні кварцити, міцні амфіболіти та інші, що вміщують породи ГЗК України); з осадових некарбонатних порід марок за міцністю 1000 - 1200 (дрібнозернисті пісковики з кременистим цементом).

До другої групи відноситься фракційний щебінь, що задовільно і добре ущільнюється: з вивержених та метаморфічних порід марок за міцністю 800 - 1000, крупно- або середньозернистої структури (граніти, грано-діорити, габро, гнейси, магматити, амфіболіти, плагіограніти); з осадових карбонатних порід марок 800 - 1200 (вапняки, доломіти та пісковики з вапняковим або доломітовим цементом тощо).

До третьої групи відноситься фракційний щебінь, що легко ущільнюється: з вивержених, метаморфічних та осадкових порід марки за міцністю нижче ніж 800, щебеневі, гравійні, щебенево-гравійні, щебенево-піщані, грунтощебеневі суміші, шлаки, відходи збагачення.

Об'єм ґрунту для влаштування ґрунтово-щебеневих шарів треба призначати з урахуванням коефіцієнта відносного ущільнення ґрунтів в межах від 1,05 до 1,10.

Коефіцієнт запасу на ущільнення ґрунтово-щебеневого шару орієнтовно повинен призначатися в межах від 1,25 до 1,35 (менша величина при використанні щебеню марок за міцністю 800 та вище, більша – для щебеню марок за міцністю 600 та нижче).

За потреби роботи при мінусових температурах можна проводити з урахуванням особливостей технології та організації:

– за температури повітря від 0 °С до мінус 5 °С тривалість робіт із розподілу, профілювання та ущільнення матеріалу з вологістю не вище ніж 3 % не повинна перевищувати 4 год, а за температури нижче ніж мінус 5 °С – 2 год; за вологості матеріалу понад 3 % його необхідно обробляти розчинами хлористих солей натрію або кальцію в кількості від 0,3 % до 0,5 % за масою;

– ущільнення кам'яних матеріалів за мінусової температури треба проводити без додаткового зволоження;

– в період відлиг, а також перед весняним відтаванням шари дорожнього одягу необхідно очищати від снігу, льоду та забезпечувати відведення води.

За наявності обладнання контроль якості ущільнення шарів основ дорожнього одягу можна проводити штамповими випробуваннями.

При будівництві основи з щебеню фракції від 40 мм до 70 мм допускається одноразове розклинювання з використанням суміші щебеневих та щебенево-піщаних фракцій від 5 мм до 20 мм, від 0 мм до 20 мм, від 0 мм до 10 мм, а при використанні щебеню від 70 мм до 120 (150) мм – фракцій від 5 мм до 40 мм.

Таблиця Taблиця 20.1 – Витрати розклинювального матеріалу

Тип шару	Розмір основної фракції щебеню, мм	Міцність щебеню на стиск, МПа	Витрата розклинювальної фракції, м³ на 1000 м²при її розмірі, мм
Тип шару	Розмір основної фракції щебеню, мм	Міцність щебеню на стиск, МПа	20-40	10-20	5-10	0-5
Основа	40-80 (70)	800 та більше	-	25/15	15/10	-
Основа	40-80 (70)	600 та менше	-	15	10	-
Основа	80 (70)-120 (150)	600 та більше	10 (20)	-	10	10
Основа	80 (70)-120 (150)	400 та менше	10 (20)	-	-	-
Покриття	20-80 (70)	800 та більше	-	20/15	15/10	15/10
Покриття	20-80 (70)	600	-	15	10	10
Примітка 1. У чисельнику наведені витрати розклинювального матеріалу з вивержених, метаморфічних та осадових некарбонатних порід; в знаменнику – з осадових карбонатних порід.

20.5 Основи і покриття з щебеневих, гравійних матеріалів і сумішей, оброблених органічними та неорганічними в'яжучими

Організацію і технологію виконання робіт з влаштування покриттів і основ з кам'яних матеріалів і промислових відходів, укріплених неорганічними і органічними в'яжучими, контроль якості сумішей, техніку безпеки, охорону навколишнього середовища, пожежну безпеку призначати згідно з національними стандартами. {Викладено в редакції Зміни № 2}

20.6 Влаштування шарів дорожнього одягу з сумішей вологих органо-мінеральних дорожніх (СВОМД)

20.7 Прошарки дорожнього одягу з геосинтетичних матеріалів

Організацію і технологію виконання робіт з влаштування прошарків з геосинтетичних матеріалів, контроль якості, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища призначати згідно з вимогами ГБН В.2.3-37641918-544 та національними стандартами.

20.8 Асфальтобетонні основи і покриття

При влаштуванні дорожнього покриття із асфальтобетонних сумішей на міжнародних автомобільних дорогах І категорії потрібно обов’язково застосовувати перевантажувач. Доцільність застосування перевантажувача на інших автомобільних дорогах визначається техніко-економічним обґрунтуванням. Перевантажувач має забезпечувати відсутність механічного контакту асфальтоукладача з автосамоскидом та примусове перемішування суміші перед подачею в асфальтоукладач. {Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}

Таблиця {Таблицю 20.2 виключено на підставі Зміни № 1}

Таблиця Таблиця 20.2а – Максимальна відстань транспортування асфальтобетонних сумішей {Доповнено на підставі Зміни № 1}

Умови транспортування по автомобільним дорогам	Відстань транспортування, км, не більше
З капітальним та удосконаленим полегшеним типом дорожнього одягу (асфальтобетон, цементобетон, чорний щебінь)	150
З перехідним типом дорожнього одягу	110
В межах населеного пункту	75

Зберігати холодні асфальтобетонні суміші можна на складі або майданчику, що має водовідведення (взимку вони повинні бути вкритими).

Термін зберігання холодних асфальтобетонних сумішей, які виготовлені з використанням бітумів СГ 70/130, БСГР 70/130, має бути не більшим ніж 4 місяці, з використанням бітумів МГ 130/200, МГО 70/130, БПГР 70/130 та БПГЗ 70/130 – не більшим ніж 8 місяців, з використанням бітумів БСГР 130/200, СГ 130/200, МГ 130/200, МГО 130/200, БПГР 130/200 та БПГЗ 130/200 – не більшим ніж 2 тижні.

Як виняток, роботи з використанням гарячих асфальтобетонних сумішей допускається проводити за температур, які нижче нормативних, за умови дотримання наступних вимог:

– товщина шару асфальтобетону повинна бути не менше ніж 8 см;

– потрібно використовувати асфальтобетонні суміші на основі бітумів, модифікованих адгезійними та/або енергозберігаючими добавками; {Викладено в редакції Зміни № 1}

– нижній шар покриття треба влаштовувати з щільних асфальтобетонних сумішей;

– верхній шар покриття дорожнього одягу дозволяється влаштовувати по свіжоукладеному нижньому шару після вистигання його до температури не нижче ніж 20 °С;

– верхній шар покриття дорожнього одягу допускається влаштовувати після прогрівання нижнього шару гарячим піском, висівками або розігрівачами інфрачервоного випромінювання.

Укладання холодних сумішей необхідно закінчувати орієнтовно за 2 тижні до початку періоду осінніх дощів у даній місцевості.

Норму витрат в'яжучого необхідно призначати (в перерахунку на чистий бітум) при підґрунтовці матеріалів, укріплених мінеральними в’яжучими або комплексом в’яжучих – від 0,5 л/м² до 0,8 л/м², укріплених органічними в'яжучими – від 0,2 л/м² до 0,3 л/м².

Підґрунтовку нижнього шару дорожнього одягу можна не виконувати, якщо цей шар влаштовано з асфальтобетонної суміші або матеріалів, оброблених органічними в'яжучими не пізніше ніж за 2 доби до укладання нового шару, він чистий і по ньому не пересувався технологічний та інший транспорт. {Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}

0,99 – для щільного асфальтобетону з гарячих сумішей для дорожнього покриття;

0,98 – для щільного асфальтобетону з гарячих сумішей для шарів дорожньої основи та вирівнюючого шару;

0,97 – для пористого та високопористого асфальтобетону з гарячих сумішей;

0,96 – для асфальтобетону із холодних сумішей.

Відхилення від потрібного коефіцієнта ущільнення у бік зменшення допускається не більше ніж у 10 % вимірів (на малих ділянках до 3 км не більше одного випадку) від їх загальної кількості і не більше ніж на 0,01, решта – не нижче нормативного значення. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

20.9 Цементобетонні основи і покриття

При підборі складу бетонної суміші показники легкоукладальності треба встановлювати на місці виконання робіт згідно з національними стандартами. Показники легкоукладальності бетонної суміші повинні відповідати вимогам таблиці 20.3.

Таблиця Таблиця 20.3 Показники легкоукладальності бетонної суміші

Механізми для укладання бетонної суміші	Легкоукладальність
Механізми для укладання бетонної суміші	Рухомість, см	Жорсткість, с
Бетоноукладач на колісно-рейковому ходу (в рейкоформах)	Від 1 до 3 включно	Від 8 до 10 включно
Бетоноукладач з ковзною опалубкою при швидкості руху, м/хв:
- до 2,0;	Від 1 до 3 включно	Від 8 до 10 включно
- понад 2,0 до 2,5 включно;	Від 2 до 4 включно	Від 5 до 8 включно
- понад 2,5 до 3,0 включно	Від 3 до 5 включно	Від 3 до 5 включно
Вібратор та віброрейки	Від 3 до 5 включно	Від 3 до 5 включно
Вібраційний коток та інше аналогічне обладнання		Від 40 до 100 включно

Найбільша фракція заповнювача бетонної суміші не повинна перевищувати 20 мм для верхнього шару двошарових покриттів, що бетонуються методом нарощування шарів, 40 мм – для одношарових покриттів, 70 мм – для основ.

Догляд можна не виконувати, якщо через дві години після влаштування шару дорожнього одягу з жорсткої бетонної суміші на нього необхідно укладати цементобетонне покриття.

– планування поверхні верхнього шару основи або влаштування вирівнюючого шару по основі;

– укладання або перекладання плит;

– прикочування плит;

– зварювання стикових з'єднань та заповнення швів.

При двостадійному будівництві на першому етапі плити треба укладати на земляне полотно або основу без зварювання стикових з'єднань та заповнення швів, а також без укріплення узбіч та укосів. На другому етапі будівництва необхідно перекладати плити з заміною дефектних плит. Плити необхідно укладати "від себе" самохідними кранами на спланований шаблоном вирівнюючий шар.

20.10 Влаштування шарів дорожнього одягу за технологією гарячого та холодного ресайклінгу

– цементу – від 100 м до 300 м;

– бітумної емульсії або спіненого бітуму – від 400 м до 500 м;

– комбінації бітумної емульсії або спіненого бітуму та цементу – від 150 м до 350 м.

Смуги проходів ресайклера незалежно від глибини фрезерування повинні мати перекриття на ширину, що дорівнює глибині фрезерування, але не менше ніж на 10 см.

20.11 Шари зносу дорожнього одягу

На дорогах IV - V категорій дозволяється влаштовувати шари зносу із сумішей місцевих матеріалів, оброблених органічними в'яжучими, згідно з галузевими НД.

Концентрація бітуму в емульсії повинна становити від 60 % до 70 %. За температури повітря нижче ніж 20 °С емульсія може підігріватись до температури від 40 °С до 50 °С.

Таблиця Таблиця 20.4 – Фізико-механічні показники щебеню в залежності від категорії автомобільної дороги

Найменування показників	Категорії автомобільних доріг
Найменування показників	III	IV-V
Марка за дробильністю, не нижче:
– щебеню з вивержених порід;	1000	800
– щебеню з осадових та метаморфічних порід;	800	600
– щебеню з гравію;	1000	800
– щебеню з неактивних сталеплавильних шлаків	–	1200
– щебеню з шлаків кольорової металургії або інших штучних кам'яних матеріалів	1200	1000
Марка за стиранням у поличному барабані, не нижче	Ст-І	Ст-II
Марка за морозостійкістю щебеню, не нижче	F25	F25
Вміст зерен слабких порід, за масою, не нижче	7,0	10,0
Вміст пиловидних часток, % за масою, не більше:
– при застосуванні "гарячих" технологій	2,0	2,0
– при використанні бітумних емульсій	1,0	1,0
– в тому числі вміст глинистих часток, % за масою, не більше	0,2	0,25

У разі використання бітумної емульсії контролюють термін її розпаду.

20.12 Щебенево-мастикові асфальтобетонні покриття

21 Приймання робіт та контроль якості {Викладено в редакції Зміни № 1}

21.1 При прийманні закінчених робіт необхідно провести детальний огляд об'єкта та виконати контрольні заміри, перевірку результатів інструментальних вимірів і показників лабораторних випробувань з окремих видів робіт і порівняти їх з технічною документацією згідно з вимогами ДБН А 3.1-5

21.2 При прийманні закінчених робіт використовується метод порівняння фактичних значень контрольованих показників в кінцевій продукції з проектними і допустимими їх значеннями

Якщо хоч один з показників по конкретному елементу не відповідає допустимому його значенню, тоді виконана робота по цьому елементу в обсязі розповсюдження дефекту не підлягає прийманню і потребує необхідної доробки.

Приймання робіт по дорозі здійснюється після завершення спорудження окремих елементів дороги. Параметри контролю якості елементів дороги (земляного полотна, основи і покриття, облаштування, розмітки та коефіцієнта зчеплення) наведено в таблицею 21.1.

Таблиця Таблиця 21.1 – Параметри приймального контролю {Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}

Ч.ч.		Конструктивний елемент, вид робіт і параметр, що контролюється	Кількість і місце вимірів та випробувань під час приймального контролю		Допустимий відхил
1		2	3		4
ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО
Підготовка основи земляного полотна
1		Геодезична розбивка траси	Не рідше ніж через 100 м, а також в місцях розміщення транспортних споруд.		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах ± 50 мм, решта – ± 20 мм
2		Товщина родючого ґрунту, що видаляється	Не менше ніж три виміри на поперечному перерізі через кожні 100 м		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах до ± 20 %, решта – до ± 10 %
3		Ступінь ущільнення (коефіцієнт ущільнення) ґрунту основи, у тому числі і засипаних траншей після влаштування комунікацій	Не менше ніж один вимір на 1000 м² для основ, але не менше ніж один вимір за зміну та після атмосферних опадів. По траншеях вимірювання проводяться через кожні 5 м по осі траншеї		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних (нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік зменшення на 0,02, решта – не нижче ніж проектне значення
4		Організація поверхневого водовідведення (розміщення в плані елементів поверхневого водовідведення), п.18.2.3	Не рідше ніж через 50 м		Допустимі відхили від проектних значень ± 10 см
5		Організація поверхневого водовідведення (розміщення елементів поверхневого водовідведення в поздовж-ньому профілі), п.19.2.1	Не рідше ніж через 50 м		Допустимі відхили від проектних значень ± 2 ‰
6		Стан поверхні основи (відсутність ям, заглиблень, понижень, каміння, грудок, сторонніх предметів)	Візуально, по всій поверхні основи		Відхили від нормативних вимог не допускаються
7		Відповідність проекту підготовленої основи під труби	Відмітки вздовж осі труби (як мінімум в трьох точках: на вході, виході та по осі із врахуванням будівель-ного підйому)		Допустимі відхили від проектних значень ± 20 мм
8		Поперечний похил поверхні основи насипу у недренуючих ґрунтах	Через кожні 100 м		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах до ± 5 ‰, решта – до ± 2 ‰
Спорудження насипів і розробка виїмок
9	Визначення фізико-механічних властивостей ґрунтів (зерновий склад, пластичність та вологість) в місцях їх розробки (резервах, кар'єрах, виїмках) та природних основах насипів та транспортних споруд		Не менше ніж один вимір на 1000 м³ та при зміні виду ґрунту або його властивостей для розроблюваних ґрунтів, та не менше ніж один вимір на 1000 м² для основ, але не менше ніж один вимір за зміну та після атмосферних опадів		Не більше 5 % результатів випробувань можуть мати відхили від проектних (норматив-них) значень в межах до ± 10 %, решта –до ± 5 %
10	Розміщення осьової лінії в плані		Не рідше ніж через 100 м а також в місцях розміщення транспортних споруд.		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах ± 50 мм, решта – ± 20 мм
11	Товщина шарів земляного полотна		Не менше ніж три виміри на поперечному перерізі через кожні 100 м		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах до ± 40 мм, решта – до ± 20 мм
12	Кількість і вологість дрібнозему (при спорудженні земляного полотна із великоуламкових ґрунтів)		Не менше ніж один вимір на 500 м³, але не менше ніж один вимір за зміну та після атмосферних опадів		Відхили від проектних (нормативних) значень в бік зменшення допускаються не більше ніж в 10 % випробувань від їх загальної кількості і не більше ніж на 0,02, у решти 90 % випробувань відхили не повинні перевищувати 0,01
13	Коефіцієнт ущільнення ґрунту шарів земляного полотна		Не менше ніж три виміри на поперечнику (по осі та на відстані (1,5-2,0) м від обох брівок, але відстань між точками перевірки має бути не більшою 4,0 м) через кожні 100 м у кожному технологіч-ному шарі при висоті насипу до трьох метрів та 50 м при висоті насипу понад 3 м. На глибині 1/3 товщини кожного шару, що ущільняється, але не менше ніж 8 см.		Відхили від проектних (нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік зменшення допускаються не більше ніж в 10 % випробувань від їх загальної кількості і не більше ніж на 0,02, у решти 90 % випробувань відхили не повинні перевищувати 0,01
14	Рівність поверхні шарів земляного полотна		Не менше ніж три виміри на поперечному перерізі через кожні 100 м у кожному технологічному шарі		Поверхня кожного шару не повинна мати нерівностей понад 5 см.
15	Коефіцієнт ущільнення ґрунту робочого шару		Не менше ніж три виміри на поперечнику (по осі та на відстані (1,5-2,0) м від обох брівок, але відстань між точками перевірки має бути не більшою 4,0 м) не рідше ніж через 50 м. На глибині 1/3 товщини кожного шару, що ущільняється, але не менше ніж 8 см		Відхили від проектних (нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік зменшення допускаються не більше ніж в 10 % випробувань від їх загальної кількості і не більше ніж на 0,02, у решти 90 % випробувань відхили не повинні перевищувати 0,01
16	Коефіцієнт ущільнення ґрунту в зоні контакту присипної частини насипу з існуючою		Не менше одного виміру на поперечному перерізі з кожного боку досипаного земляного полотна через кожні 100 м		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних (норматив-них) значень коефіцієнта ущільнення в бік змен-шення на 0,02, решта – не нижче проектного (нормативного) значення
17	Коефіцієнт ущільнення ґрунту на укосі		3 обох сторін насипу через кожні 100 м: на насипах до 3 м – один вимір, від 3 м до 6 м – два, понад 6 м – три виміри		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних (норматив-них) значень коефіцієнта ущільнення в бік змен-шення на 0,02, решта – не нижче проектного (нормативного) значення
18	Коефіцієнт ущільнення ґрунту в пазухах труб, над трубами, у конусах та в місцях сполучення з мостами		В трьох місцях (у зоні до 0,5 м від труби на відстані 1 м від бровки в сторону осі та по осі труби з кожного боку труби на відстані 0,3 м від краю труби та через кожні 10 м у конусах та місцях сполучення з мостами) в кожному технологічному шарі		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних (нормативних) значень коефіцієнта ущільнення в бік зменшення на 0,02, решта – не нижче проектного (нормативного) значення
19	Відсутність осідань та зсувів земляного полотна на крутосхилах крутизною понад 1:3, а також на слабких ґрунтах		Контрольні точки фіксуються не рідше ніж через 20 м		Осідання та зсуви не допускаються
20	Готовність укосів при розширенні (розпушені укоси або влаштовані уступи)		Не рідше ніж через 50 м		Відхили не допускаються
21	Висотні відмітки поздовж-нього профілю на рівні низу дорожнього одягу		Не менше ніж три виміри на поперечному перерізі через кожні 100 м		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах ± 100 мм, решта – до ± 50 мм
22	Перекриття смуг рулонних геосинтетичних матеріалів та їх закріплення		По кожному перекриттю		Відхили в сторону зменшення ширини перекриття та збільшен-ня параметрів закріплен-ня, в порівнянні з нормативами, не допускаються
23	Відстань між віссю і брівкою земляного полотна		Не менше ніж два виміри на обох напрямках руху через кожні 100 м		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах до ± 100 мм, решта – до ± 50 мм
24	Рівність поверхні робочого шару земляного полотна		По осі дороги та смуг руху, лівій та правій брівках нівелюванням не рідше ніж через 100 м. На дорогах І категорії такі виміри проводяться окремо по лівому та правому проїздах		Не більше 5 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах до 50 мм, решта – до 20 мм
25	Поперечний похил		Не менше ніж два виміри на смузі руху через кожні 100 м		Величина поперечного похилу не може бути менше 25 ‰ та більше 40 ‰. Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах від мінус 5 ‰ до плюс 15 ‰, решта – ± 5 ‰
26	Крутизна укосу		Не менше ніж два виміри з обох сторін насипу або виїмки через кожні 100 м		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в бік зменшення крутизни в межах до 10 %, решта – до 5 %
27	Ширина берми		Не менше ніж один вимір на 10 м берм		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах до ± 30 см, решта – до ± 15 см
28	Ширина узбіччя		Не менше ніж два виміри на обох напрямках руху через кожні 100 м		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах до ± 100 мм, решта – до ± 50 мм
29	Ширина зупиночної смуги разом з укріпленою смугою (для ІІІ-IV категорії – ширина укріпленої смуги)		Не менше ніж два виміри на обох напрямках руху через кожні 100 м		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах до ± 50 мм, решта – до ± 20 мм
30	Товщина укріплення узбіччя		Не менше ніж два виміри на обох напрямках руху через кожні 100 м		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах до ± 30 мм, решта – до ± 15 мм
Влаштування споруд водовідведення
31	Поперечні розміри по дну дренажу, кювету, нагірної та інших водовідвідних канав, лотка		Не менше ніж один вимір на 100 м кюветів, 20 м нагірних канав, лотків, дренажів		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в бік збільшення в межах до 10 см, решта – до 5 см
32	Глибина дренажу, кювету, нагірної та інших водовідвідних канав, лотка			Не менше ніж один вимір на 100 м кюветів, 20 м нагірних канав, лотків, дренажів	Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах до ± 10 см, решта – до ± 5 см
33	Поздовжній похил дренажу, кювету, нагірної та інших водовідвідних канав, лотка			Не менше ніж один вимір на 20 м споруди	Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах до ± 2 ‰, решта – до ± 1 ‰
Влаштування узбіччя
34	Поперечний похил узбіччя			Не менше ніж два виміри на обох напрямках руху через кожні 100 м	Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах від мінус 5 ‰ до плюс 15 ‰, решта – до ± 5 ‰
ДОРОЖНІЙ ОДЯГ
35	Розміщення осьової лінії в плані			Не менше ніж один вимір на 100 м	Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах ± 25 мм, решта – ± 10 мм
36	Висотні відмітки			Не менше ніж один вимір на 100 м	Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах ± 20 мм, решта – ± 10 мм
37	Ширина шару			Не менше ніж один вимір на 100 м	Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах мінус 50 мм, решта – мінус 10 мм
38	Поперечний похил			Не менше ніж один вимір на 100 м	Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в межах від мінус 5 ‰ до плюс 15 ‰, решта – ± 5 ‰
39	Коефіцієнт ущільнення/щільність/ступінь ущільнення			Не менше ніж одне визначення на 9000 м²	Відхили згідно з цими будівельними нормами та/або нормативними документами для відповідних матеріалів
Онова і покриття із щебеневих, гравійних, шлакових матеріалів та основа з матеріалів дорожніх, виготовлених за технологією холодного ресайклінгу
40	Фізико-механічні властивості			Не менше ніж одна проба на 9000 м²	Відхилення згідно з нормативними документами для відповідних матеріалів
41	Товщина шару		Не менше ніж три виміри на 9000 м²		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в бік зменшення в межах 10 %, решта – ± 5 % товщини
Вирівнюючий шар із асфальтобетону при влаштуванні окремим шаром
42	Товщина шару		Не менше ніж три керни (вирубки) на 9000 м² рівномірно по ширині та довжині, зокрема і для ділянок площею до 9000 м²		Менше ніж 2,5 максимальні розміри зерна щебеню не допускається
43	Вміст бітуму та водонасичення		Не менше ніж три керни (вирубки) на 9000 м² рівномірно по ширині та довжині, зокрема і для ділянок площею до 9000 м²		Для вмісту бітуму: не більше ніж ± 0,3 % від лабораторного підбору складу асфальто-бетонної суміші. Для водонасичення: згідно з НД
Основа і покриття із асфальтобетону
44	Товщина шару		Не менше ніж три керни (вирубки) на 9000 м² рівномірно по ширині та довжині, зокрема і для ділянок площею до 9000 м²		Для покриття: не більше ніж 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в бік зменшення до 10 % товщини. Середнє значення вимірів товщини шару не повинно бути меншим ніж проектне значення. Для шарів основи: не більше ніж 30 % результатів вимірів від проектних значень до 20 % товщини при забезпеченні загальної проектної товщини асфальтобетонних шарів
45	Вміст бітуму та водонасичення		Не менше ніж три керни (вирубки) на 9000 м² рівномірно по ширині та довжині, зокрема і для ділянок площею до 9000 м²		Відхил для вмісту бітуму – не більше ніж ± 0,3 % від лабораторного підбору складу асфальтобетонної суміші, для водонасичення – згідно з НД
Основа і покриття із цементобетону
46	Товщина шару		Не менше ніж три виміри на 9000 м² покриття або основи вимірюванням з торця шару		Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від проектних значень в бік зменшення в межах 10 %, решта – 5 % товщини
47	Цілісність плит та стикових елементів, якість зварювання стиків та заповнення швів, дотримання технології		Візуально, по всій площі		Відхили від нормативних вимог не допускаються
48	Контакт плит з основою (вирівнюючим шаром)		Підняття однієї із 100 укладених плит			Відхили від нормативних вимог не допускаються
49	Перевищення граней суміжних плит у поздовжніх швах		Не менше ніж на трьох поперечниках на 1 км			Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати значення перевищення в межах до 3 мм
50	Перевищення граней суміжних плит у поперечних швах		Не менше ніж 20 поперечних швів на 1 км			Не більше 10 % результатів вимірів можуть мати значення перевищення в межах до 3 мм
51	Якість догляду за свіжоукладеним бетоном з використанням плівкоутворювальних матеріалів		На ділянках покриття розміром (20×20) см (сформовану на поверхні бетону плівку потрібно промити водою, видалити залишки вологи, розлити 10 % розчин соляної кислоти або 1 % розчин фенол-фталеїну) – не рідше одного разу за зміну та при зміні якості суміші на місці бетонування			Спінення або набуття червоного кольору допустиме не більш ніж у двох точках на 100 см² поверхні плівки
Шари зносу
52	Якість готового шару		Зовнішній огляд і контрольні вимірювання. До дефектів відносяться прогалини шару зносу (за винятком смуги завширшки до 10 см біля крайок проїзної частини при неукріпле-них узбіччях і до 5 см – при укріплених) та місця прояву в'яжучого на поверхні покриття, нашарування щебеню (на стиках захваток та на поздовжніх стиках)			Визначені місця заміряють і визначають площу кожного з них. Загальна площа дефектів не повинна перевищувати 0,3 % від усієї площі влаштова-ного шару зносу, а кількість дефектів – 5 штук на 9000 м² покриття
ІНЖЕНЕРНО-ТРАНСПОРТНЕ ОБЛАШТУВАННЯ
53	Рівність встановлення огородження		Не менше ніж п'ять вимірів на 100 м огородження			Відхили лінії огороджен-ня від прямої лінії на довжині 10 м – не більше ± 3 см
54	Ширина ліній розмітки (вертикальної і горизонтальної)		Не менше ніж п'ять вимірів на 100 м лінії			Не більше ± 5 мм на довжині 0,5 м для горизонтальної розмітки
55	Відхилення ліній горизонтальної розмітки на прямій в плані		Не менше ніж п'ять вимірів на 100 м лінії			Не більше ± 3 см на прямій в плані на довжині 100 м та лінії розмітки за її номером для горизонтальної розмітки

21.3 Приймання робіт із складанням актів на закриття прихованих робіт належить здійснювати за такими видами:

– закріплення траси;

– створення геодезичної розбивочної основи;

– зрозбивка і закріплення планового і висотного положення осей споруд;

– видалення родючого шару ґрунту, виторфовування, корчування пнів;

– влаштування уступів на косогорах, укосах існуючих насипів тощо;

– влаштування основ з геосинтетичного матеріалу під насипами;

– влаштування водовідводу і дренажів, укріплення русел у водовідвідних спорудах;

– підготовка основи земляного полотна;

– спорудження та ущільнення земляного полотна та підготовка його поверхні для влаштування дорожнього одягу;

– влаштування і ущільнення шарів дорожнього одягу;

– установка елементів швів розширення і стиснення;

– установка арматури (при влаштуванні цементобетонних покриттів);

– установка рейкоформ і копірних струн.

21.4 Виконавча виробничо-технічна документація, що складається в процесі виконання і здавання робіт, повинна включати:

– виконавчі креслення, загальні журнали робіт і авторського нагляду;

– акти огляду прихованих робіт і проміжного приймання;

– акт приймання основи під земляне полотно;

– журнали лабораторного контролю, акти визначень фізико-механічних показників будівельних матеріалів, паспорти, сертифікати на матеріали, що використовуються.

21.5 Результати вимірів і випробувань, визначені при операційному контролі, можуть бути враховані при приймальному контролі у кількості не більше 80 %, інші 20 % вимірів та випробувань повинні бути проведені безпосередньо при приймальному контролі. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

21.6 При прийманні робіт вимірювання нерівностей основи і покриття дорожнього одягу здійснюється по всіх смугах руху в обох напрямках відповідно до ДСТУ 8745. Показники рівності поверхні шарів дорожнього одягу, залежно від категорії автомобільної дороги, матеріалу та функціонального призначення шару, не повинні перевищувати значень, наведених в таблицях 21.2 та 21.3. {Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}

Таблиця Таблиця 21.2 – Вимоги до показників рівності шарів дорожнього одягу за IRI та поштовхоміром {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

Шари дорожнього одягу	Вимоги за IRI, м/км, (поштовхоміром, см/км), в залежності від категорії, не більше ніж					Відхили, для ділянок довжиною
Шари дорожнього одягу	І	ІІ	ІІІ	IV	V	1000 м	100 м
1	2	3	4	5	6	7	8
Покриття	1,7	1,8	2,0	2,3	-	Не допускаються	50 % – 15 % *
Верхній шар основи	2,0	2,2	2,3	2,6	-	10 % – 10 %	50 % – 20 %
Поверхнева обробка	-	-	2,7	3,1 (95)	3,3 (110)	15 % – 10 %	50 % – 30 %
Шари покриття з необроблених в’яжучими матеріалів	-	-	-	3,3 (110)	3,5 (125)	15 % – 15 %	50 % – 40 %
Бруківка	-	-	-	3,5 (125)	4,0 (140)
Примітка. Показник рівності за міжнародним індексом рівності IRI визначається профілометром чи іншим приладом не нижче 2-го класу точності по всіх смугах руху в обох напрямках обов’язково, ділянками довжиною 1000 м та 100 м, з точністю до 1 мм. * 50 % - 15 % – не більше 50 % відліків можуть мати відхилення в бік збільшення в межах до 15 %.

Таблиця Таблиця 21.3 – Вимоги до показників рівності шарів дорожнього одягу за просвітами під триметровою рейкою {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

Матеріал шару дорожнього одягу	Вимоги до значень просвітів під триметровою рейкою, мм, %, залежно від категорій доріг, не більше ніж
Матеріал шару дорожнього одягу	І	II	III	IV	V
Асфальтобетон та цементобетон (покриття)	2,5 (4) 5 % - 4 (5)	3 (4) 5 % - 4 (5)	3 (5) 5 % - 5(6)	4 (6) 5 % - 6 (8)	-
Верхній шар основи	3 (5) 5 % - 5 (6)	4 (5) 5 % - 6 (6)	4 (6) 5 % - 6 (8)	5 (7) 5 % - 7 (9)	-
Вирівнюючий шар та інші шари основи з матеріалів, укріплених в’яжучими	4 (6) 5 % - 6 (8)	5 (7) 5 % - 8 (9)	5 (7) 5 % - 8 (10)	5 (8) 5 % - 9 (11)	-
Поверхнева обробка	-	-	5 (7) 5 % - 8 (10)	5 (8) 5 % - 9 (11)	6 (9) 5 % - 9 (11)
Шари покриття з матеріалів, не укріплених в’яжучими	-	-	-	6 (9) 5 % - 9 (11)	7 (10) 5 % - 9 (12)
Шари основи з матеріалів, не укріплених в’яжучими	7 (10) 5 % -9 (12)	7 (10) 5 % - 9 (12)	7 (10) 5 % - 9 (12)	7 (10) 5 % - 9 (12)	7 (10) 5 % - 9 (12)
Бруківка	-	-	-	7 (10) 5 % -11 (14)	7 (10) 5 % -11 (14)
Примітка 1. У чисельнику – граничні значення просвітів при прикладанні рейки в поздовжньому, в дужках – поперечному, напрямках, мм. У знаменнику – частка (%) загальної кількості вимірів, які перевищують граничні до встановленого значення для вимірювань в поздовжньому, в дужках – поперечному, напрямках, мм. Примітка 2. Вимірювання нерівностей проводяться відповідно до додатку М та ДСТУ 8745. Примітка 3. При прийманні ділянок великої протяжності допускається проведення вибіркового контролю рівності за триметровою рейкою. Довжина ділянки для вибіркового контролю має становити не менше ніж 100 м, кількість – не менше ніж 1 ділянка на 1 км, а вибір повинен здійснюватися за результатами вимірювання нерівностей згідно з табл. 21.2 для ділянок довжиною по 100 м (контролю має підлягати ділянка з найгіршим показником рівності). Примітка 4. При вимірюванні нерівностей основи і покриття дорожнього одягу приладом 1-го класу точності допускається моделювання оцінки рівності за просвітами під триметровою рейкою.

Контроль рівності шарів основ або нижніх шарів покриття виконують згідно з національними стандартами або галузевими НД.

Допустимі відхилення при оцінці рівності наведені в таблиці 21.1. Базові значення різниці відміток при поздовжньому нівелюванні наведені в таблиці 21.4. Для криволінійних ділянок поздовжнього профілю у вертикальній площині, що описуються круговою кривою, необхідно враховувати поправку згідно з національними стандартами.

Поперечний похил вимірюється за допомогою спеціальної рейки, нівелюванням або установками сканування поверхні покриття.

Таблиця Таблиця 21.4 - Базові значення різниці відносних відміток при поздовжньому нівелюванні

Категорія автомобільної дороги	Різниця відносних відміток, мм, при відстані між точками, м
Категорія автомобільної дороги	5	10	20
I - II	3/5	8	16
III	6	12	24
IV, V	10	16	-
Примітка. У чисельнику приведені значення для покриття доріг I категорії.

21.7 Коефіцієнт поздовжнього зчеплення визначається для дорожнього покриття та інших шарів дорожнього одягу, по яким передбачається відкриття дорожнього руху на строк більше ніж 7 діб, і повинен становити не менше ніж 0,35. Вимірювання проводяться відповідно до ДСТУ 8746 в обсязі не менше ніж п’ять вимірів на 1 км по кожній смузі руху. При цьому не більше ніж 10 % результатів вимірів можуть мати відхили від встановленого значення в бік зменшення до 0,02. {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

21.8 Під час приймання робіт із влаштування цементобетонного покриття за призначенням приймальної комісії для встановлення якості бетону його фізико-механічні показники визначаються згідно з національними стандартами

Допускається товщину покриття з асфальтобетону контролювати під час його влаштування шляхом встановлення маркерів, заміру товщини штрикуванням тощо.

21.9 З метою встановлення об’єктивних значень товщин асфальтобетонних шарів та фізико-механічних показників асфальтобетону при прийманні закінчених робіт відбирання кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів. {Доповнено на підставі Зміни № 1}

22 БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

22.1 Показники та елементи ділянки автомобільної дороги, закінченої будівництвом, повинні відповідати:

– коефіцієнт зчеплення, стан та характеристика зовнішнього освітлення, видимість у напрямку руху, стан узбіччя та укосів земляного полотна, стан тротуарів, велосипедних та пішохідних доріжок, розміщення рекламоносіїв, малих архітектурних форм, АЗС, споруд торговельно-побутового призначення та інших об'єктів сервісу – проектним вимогам;

– організація дорожнього руху – законодавству [5];

– розмітка дорожня, знаки дорожні, огородження дорожні і напрямні пристрої, світлофори дорожні, дощоприймачі та люки для колодязів – національним стандартам. {Викладено в редакції Зміни № 1}

Розділи

Зміст

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

+- 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ, ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

3.1 Терміни та визначення понять

+- 4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Класифікація автомобільних доріг

+- 5 ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

5.1 Поперечний профіль

+- 6 ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО

6.1 Загальні положення

+- 7 СПОРУДИ ДОРОЖНЬОГО ВОДОВІДВОДУ

7.1 Для захисту земляного полотна від перезволоження поверхневими водами розмивів, а також для забезпечення виконання робіт на час спорудження земляного полотна необхідно передбачати систему поверхневого водовідведення (планування території, влаштування водовідвідних і нагірних канав, лотків, перепадів, швидкотоків, випарних басейнів, поглинальних колодязів тощо)

7.2 Випарні басейни можна влаштовувати лише в ІІІ дорожньо-кліматичній зоні з використанням понижених ділянок місцевості, відпрацьованих кар'єрів та резервів глибиною не більше ніж 0,4 м. На ділянках, де для влаштування випарного басейну використовуються бічні резерви, необхідно передбачати на насипу з боку басейну берму шириною 4,0 м

7.3 Висоту насипів і огороджувальних дамб біля середніх та великих мостів і на підходах до них, а також насипів на заплавах необхідно призначати з таким розрахунком, щоб брівка земляного полотна підвищувалась не менше ніж на 0,5 м, а брівка незатоплених регуляційних споруд і берм – не менше ніж на 0,25 м над розрахунковим горизонтом води з урахуванням підпору і висоти набігання хвилі на укіс

7.4 Брівку земляного полотна на підходах до труб необхідно підвищувати над розрахунковим горизонтом води з урахуванням підпору не менше ніж на 0,5 м при безнапірному режимі роботи споруди і не менше ніж на 1 м при напірному та напівнапірному режимах

7.5 У гірських умовах особливу увагу потрібно приділяти укріпленню вхідних і вихідних русел біля водопропускних споруд. На схилах, що розмиваються, відвідні русла водопропускних споруд необхідно укріплювати до рівня базису ерозії

7.6 Підтоплені укоси насипів необхідно захищати від руйнівних дій хвилі відповідними типами укріплень залежно від гідрологічного режиму ріки або водоймища. Інженерний захист територій від затоплення та підтоплення виконується відповідно до вимог ДБН В.1.1-25

7.7 При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні замість укріплення можна зменшувати крутизну укосів. Крутизну стійкого проти дії води укосу необхідно визначати за розрахунками, залежно від гідрологічних та кліматичних умов і виду ґрунту насипу. Орієнтовно крутизну таких укосів необхідно призначати згідно з таблицею 7.1

+- 8 ДОРОЖНІЙ ОДЯГ

8.1 Загальні положення

+- 9 ТРАНСПОРТНІ СПОРУДИ

9.1 МОСТИ, ВОДОВІДВІДНІ ТРУБИ ТА ТУНЕЛІ

9.2 ТРАНСПОРТНІ РОЗВ'ЯЗКИ

+- 10 ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ІЗ ЗАЛІЗНИЧНИМИ КОЛІЯМИ

10.1 Перехрещення автомобільних доріг із залізничними коліями рекомендується проектувати за межами станцій і колій маневрового руху, переважно на прямих ділянках залізничних колій та [6]. При перехрещенні автомобільних доріг із залізничними коліями в одному рівні гострий кут повинен бути не менше ніж 60°. {Викладено в редакції Зміни № 2}

10.2 Перехрещення автомобільних доріг I - III категорій із залізничними коліями необхідно проектувати в різних рівнях

10.3 Перехрещення автомобільних доріг IV - V категорій із залізничними коліями в різних рівнях необхідно проектувати у таких випадках:

10.4 При перехрещенні автомобільних доріг із залізничними коліями в різних рівнях габарити шляхопроводів через залізничні колії необхідно призначати згідно з вимогами ДБН В 2.3-

10.5 Перед переїздом через залізничної колії на протязі по 200 м в обидва боки від крайніх рейок ширина проїзної частини автомобільної дороги повинна відповідати ширині проїзної частини дороги залежно від її категорії відповідно до таблиці 5.1, але не менше ніж 6,0 м

10.6 На підходах до переїздів через залізничні колії необхідно проектувати дво- або односторонні пішохідні доріжки завширшки не менше ніж 1,5 м та завдовжки не менше, ніж по 20 м в обидва боки від крайніх рейок

10.7 Ділянка автомобільної дороги завдовжки не менше ніж 20 м в обидва боки від крайніх рейок повинна проектуватися горизонтальною або з похилом, зумовленим підвищенням однієї рейки над другою, якщо перехрещення розташоване на кривій ділянці залізничної колії

10.8 Перед горизонтальною ділянкою на протязі не менше ніж 50 м поздовжній похил дороги не повинен бути більше ніж 10 ‰. У складних умовах (гірські райони, міські вулиці тощо) похил при обґрунтуванні може бути збільшений до 20 ‰ .

10.9 Напрямні стовпчики і стовпи шлагбаумів на переїздах розміщують на відстані не менше ніж 0,75 м, а стояки габаритних воріт – на відстані не менше ніж 1,75 м від крайки проїзної частини

10.10 На підходах до переїздів на автомобільних дорогах необхідно встановлювати дорожні знаки та влаштовувати розмітку з урахуванням вимог національних стандартів

+- 11 ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ З ІНЖЕНЕРНИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ

11.1 Перехрещення автомобільних доріг з трубопроводами (водопровід, каналізація, газопровід, нафтопровід, теплофікаційні трубопроводи тощо) треба виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.5-75, СНиП 2.05.06

11.2 Прокладання інженерних комунікацій та мереж (крім місць перехрещення комунікацій, дорожнього технологічного зв'язку та мереж стаціонарного освітлення дороги) у земляному полотні автомобільних доріг забороняється. При паралельному проходженні інженерних комунікацій та мереж вздовж автомобільних доріг відстань між підошвою земляного полотна і відповідною комунікацією визначається відповідно до

+- 12 ДОРОЖНІ ІНЖЕНЕРНІ ОБЛАШТУВАННЯ

12.1 Велосипедні доріжки

+- 13 СПОРУДИ ДОРОЖНЬОЇ СЛУЖБИ

13.1 Довжину ділянок доріг, що обслуговують підрозділи дорожньої служби, залежно від категорії дороги та типів дорожнього одягу необхідно визначати згідно з таблицею

+- 14 ОБ'ЄКТИ ДОРОЖНЬОГО СЕРВІСУ

14.1 Загальні вимоги

14.2 Майданчики для стоянки транспортних засобів і відпочинку учасників дорожнього руху {Викладено в редакції Зміни № 1}

14.3 Автозаправні станції {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

14.4 Станції технічного обслуговування

14.5 Споруди автотранспортної служби

14.6 Місця здійснення габаритно-вагового контролю {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

+- 15 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

15.1 Під час проведення будівництва автомобільних доріг необхідно дотримуватись вимог НПАОП 63.21-1.01, нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху, охорони навколишнього середовища, пожежної безпеки, а також вимог проектної документації та проектно-технологічної документації (ПТД), до складу якої входять проект організації будівництва (ПОБ) та проект виконання робіт (ПВР)

15.2 При будівництві необхідно передбачати заходи з охорони навколишнього середовища (родючого шару ґрунту, ґрунтових та поверхневих вод, повітряного простору, рослинного та тваринного світу)

15.3 При виборі методів будівництва і засобів механізації необхідно дотримуватись чинних санітарних норм, норм граничних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, в ґрунтове та водне середовище

15.4 Заходи з охорони навколишнього середовища, а також, з організаційно-технічної підготовки будівництва необхідно здійснювати на окремих ділянках доріг відповідно до передбаченої проектною документацією черговості та термінів виконання робіт

15.5 При укладанні договорів підряду замовникові доцільно передбачати відповідальність підрядника згідно з мінімально допустимими термінами експлуатаційної придатності елементів дороги відповідно до додатка Л

+- 16 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА

16.1 Організацію будівництва необхідно здійснювати на підставі ПТД, яка повинна розроблятися згідно з вимогами ДБН А.3.1-5

16.2 На кожний об'єкт на ділянках зосереджених робіт у ПВР повинна розроблятися індивідуальна схема організації руху технологічного транспорту. При будівництві автомобільної дороги організація руху технологічного транспорту повинна узгоджуватися з тимчасовою схемою організації руху по дорозі

16.3 До зосереджених видів робіт необхідно віднести роботи з будівництва позакласних та великих мостів, складних регуляційних споруд, а також земляного полотна на окремих ділянках, де обсяг земляних робіт на 1 км у три та більше разів перевищує середній покілометровий або відрізняється підвищеною складністю проведення робіт та трудомісткістю видів робіт на суміжних ділянках (переходи через болота, скельні ґрунти, глибокі виїмки тощо)

16.4 На кожен вид робіт має бути розроблена технологічна карта, де мають бути наведені допустимі значення контрольованих показників. Забезпечення якості будівництва автомобільних доріг необхідно здійснювати згідно з вимогами цих норм та ДБН А.3.1-5

+- 17 ВИРОБНИЧІ БАЗИ

17.1 До виробничих баз будівництва автомобільних доріг відносяться кар'єри кам'яних матеріалів, притрасові кар'єри, асфальто- та цементобетонні заводи (АБЗ та ЦБЗ), притрасові склади мінеральних матеріалів (щебеню, піску, гравію тощо), притрасові склади органічних та неорганічних в'яжучих

17.2 Розміщення АБЗ та ЦБЗ вздовж автомобільної дороги і довжину ділянок, що обслуговуються нею, треба встановлювати проектом організації будівництва відповідно до їх продуктивності (потужності) та швидкості будівельного потоку

17.3 Склади в'яжучих матеріалів повинні мати обладнання, яке унеможливлює забруднення атмосферного повітря, ґрунтів та вод (поверхневих та підземних)

17.4 На майданчиках складування мінеральних матеріалів на території АБЗ, ЦБЗ та прирейкових баз необхідно влаштовувати тверде покриття з забезпеченням поверхневого водовідведення

17.5 Виробничі бази повинні розміщуватися відповідно до екологічних та санітарних вимог і норм із розміщення і відповідати вимогам ДБН А.2.2-1

17.6 Необхідно передбачати заходи з пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001.

+- 18 ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ

18.1 Організація підготовчих робіт

18.2 Підготовка основи земляного полотна

+- 19 СПОРУДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА

19.1 Загальні положення

19.2 Розробка виїмок та спорудження насипів

19.3 Опоряджувальні та укріплювальні роботи

19.4 Земляні роботи в зимових умовах

19.5 Спорудження земляного полотна на болотах

19.6 Розробка виїмок у скельних ґрунтах та спорудження насипів з використанням великоуламкових ґрунтів

19.7 Влаштування земляного полотна на засолених ґрунтах

19.8 Спорудження земляного полотна із застосуванням геосинтетичних матеріалів

19.9 Контроль якості робіт

+- 20 ВЛАШТУВАННЯ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ

20.1 Підготовчі роботи

20.2 Додаткові шари основ

20.3 Основи і покриття з ґрунтів, укріплених в'яжучими матеріалами

+- 21 Приймання робіт та контроль якості {Викладено в редакції Зміни № 1}

21.1 При прийманні закінчених робіт необхідно провести детальний огляд об'єкта та виконати контрольні заміри, перевірку результатів інструментальних вимірів і показників лабораторних випробувань з окремих видів робіт і порівняти їх з технічною документацією згідно з вимогами ДБН А 3.1-5

21.2 При прийманні закінчених робіт використовується метод порівняння фактичних значень контрольованих показників в кінцевій продукції з проектними і допустимими їх значеннями

+- 22 БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

22.1 Показники та елементи ділянки автомобільної дороги, закінченої будівництвом, повинні відповідати:

Таблиці

4.1 Технічна класифікація автомобільних доріг

4.2 Розрахункові швидкості руху

4.3 Вимоги до відстані від крайки проїзної частини до зелених насаджень або об’ємних конструкцій, що впливають на видимість та безпеку руху

{Таблицю 4.4 виключено на підставі Зміни № 1}

{Таблицю 4.5 виключено на підставі Зміни № 1}

4.6 Вплив автомобільної дороги на навколишнє середовище

5.1 Параметри поперечного профілю автомобільних доріг

5.2 Кількість смуг руху залежно від інтенсивності руху

5.3 Розширення однієї смуги руху на горизонтальних кривих

5.4 Довжина додаткової смуги руху за межами крутого підйому

5.5 Параметри елементів плану і поздовжнього профілю, що залежать від проектних та розрахункових швидкостей 416

Таблиця 5.6 – Зменшення поздовжніх похилів автомобільних доріг на кривих у плані

5.7 Довжина ділянок із затяжним похилом у гірських умовах

5.11 Норми проектування серпантинів

5.9 Радіуси горизонтальних кривих при малих кутах повороту

5.1 Максимальна довжина прямих вставок у поздовжньому профілі

5.11 Норми проектування серпантинів

6.1 Найменші підвищення поверхні покриття над розрахунковим рівнем води

Таблиця 6.2 – Різновид ґрунтів за ступенем зволоження

Таблиця 6.3 – Допустима вологість ґрунту при ущільненні

Таблиця 6.4 – Коефіцієнти ущільнення земляного полотна {Викладено в редакції Зміни № 2}

Таблиця 6.5 – Найбільша крутизна укосів насипів

Таблиця 6.6 – Значення коефіцієнтів відносного ущільнення ґрунту

Таблиця 6.7 – Крутизна укосів виїмок

Таблиця 6.8 – Найменша висота насипу

Таблиця 7.1 – Крутизна укосів насипів в умовах затоплення

Таблиця 8.1 – Типи дорожнього одягу та матеріали дорожнього покриття {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

Таблиця 8.2 – Коефіцієнти надійності

Таблиця 9.1 – Класифікація транспортних розв'язок {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

Таблиця 9.2 – Мінімальна довжина влаштування твердого покриття на примиканнях до доріг

Таблиця 9.3 – Мінімальні габарити мостів для відомчих (технологічних) доріг і скотопрогонів

Таблиця 9.4 – Довжина зони перерозподілу автомобільних потоків на кільцевих розв'язках

{Таблицю 9.5 виключено на підставі Зміни № 1}

Таблиця 9.6 – Довжина перехідно-швидкісних смуг

{Таблицю 12.1 виключено на підставі Зміни № 2}

Таблиця 12.2 – Ширина снігозахисних лісонасаджень вздовж доріг

Таблиця 13.1 – Рекомендована довжина ділянок обслуговування доріг

Taблиця 20.1 – Витрати розклинювального матеріалу

{Таблицю 20.2 виключено на підставі Зміни № 1}

Таблиця 20.2а – Максимальна відстань транспортування асфальтобетонних сумішей {Доповнено на підставі Зміни № 1}

Таблиця 20.3 Показники легкоукладальності бетонної суміші

Таблиця 20.4 – Фізико-механічні показники щебеню в залежності від категорії автомобільної дороги

Таблиця 21.1 – Параметри приймального контролю {Викладено з урахуванням Зміни № 1 та Зміни № 2}

Таблиця 21.2 – Вимоги до показників рівності шарів дорожнього одягу за IRI та поштовхоміром {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

Таблиця 21.3 – Вимоги до показників рівності шарів дорожнього одягу за просвітами під триметровою рейкою {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 1}

Таблиця 21.4 - Базові значення різниці відносних відміток при поздовжньому нівелюванні

Рисунки

4.1 Відстань від крони дерева до ближньої крайки проїзної частини

4.2 Схема визначення зони забезпечення видимості на транспортних розв'язках

4.3 Схема визначення зони забезпечення видимості на кривих у плані

4.4 Схема визначення зони видимості на нерегульованому наземному пішохідному переході

5.1 Номограма для визначення похилу віражу

8.1 Схема ув’язки дорожнього одягу при розширенні (Долучено, Зміна №1)

9.1 Схема ПШС на двосмугових з’їздах об’єктів

Додатки

BN01:9530-0743-5645-1295

Основна інформація

Примірники

Додатки

Електронна версія документу

*Електронна версія документу носить довідковий характер

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ, ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

3.1 Терміни та визначення понять

3.2 Познаки та скорочення

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Класифікація автомобільних доріг

4.1 Розрахункова швидкість руху

4.3 Габарити транспортних засобів і навантаження

4.4 Обґрунтування проектних рішень

4.5 Організація безпеки дорожнього руху

4.6 Забезпечення видимості

4.7 Охорона навколишнього середовища

4.8 Науково-технічний супровід

5 ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

5.1 Поперечний профіль

5.2 План і поздовжній профіль

6 ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО

6.1 Загальні положення

6.2 Ґрунти

6.3 Робочий шар

6.4 Насипи

6.5 Виїмки

6.6 Земляне полотно в складних інженерно-геологічних умовах

7 СПОРУДИ ДОРОЖНЬОГО ВОДОВІДВОДУ

7.10 Для осушення земляного полотна та дорожнього одягу влаштовуються дренажні водовідвідні споруди різної конструкції

7.11 Водопропускні труби необхідно проектувати відповідно до вимог ДБН В.2.3-14 та ДБН В.2.3-22

8 ДОРОЖНІЙ ОДЯГ

8.1 Загальні положення

8.2 Нежорсткий дорожній одяг

8.3 Жорсткий дорожній одяг

8.4 Підсилення дорожнього одягу та розширення проїзної частини

8.5 Матеріали для дорожнього одягу

9 ТРАНСПОРТНІ СПОРУДИ

9.1 МОСТИ, ВОДОВІДВІДНІ ТРУБИ ТА ТУНЕЛІ

9.2 ТРАНСПОРТНІ РОЗВ'ЯЗКИ

10 ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ІЗ ЗАЛІЗНИЧНИМИ КОЛІЯМИ

10.2 Перехрещення автомобільних доріг I - III категорій із залізничними коліями необхідно проектувати в різних рівнях

10.3 Перехрещення автомобільних доріг IV - V категорій із залізничними коліями в різних рівнях необхідно проектувати у таких випадках:

11 ПЕРЕХРЕЩЕННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ З ІНЖЕНЕРНИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ

11.4 {Підрозділ 4.2 виключено на підставі Зміни № 1}

11.10 Охоронні зони трубопроводів визначаються вимогами відповідних нормативних документів

12 ДОРОЖНІ ІНЖЕНЕРНІ ОБЛАШТУВАННЯ

12.1 Велосипедні доріжки

12.2 Пішохідні доріжки та тротуари

12.3 Пішохідні переходи

12.4 Місцеві проїзди та в'їзди у двори

12.5 Споруди снігозахисні

12.6 Споруди шумозахисні

12.7 Освітлення автомобільних доріг

13 СПОРУДИ ДОРОЖНЬОЇ СЛУЖБИ

14 ОБ'ЄКТИ ДОРОЖНЬОГО СЕРВІСУ

14.1 Загальні вимоги

14.2 Майданчики для стоянки транспортних засобів і відпочинку учасників дорожнього руху {Викладено в ​редакції Зміни № 1}

14.3 Автозаправні станції {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

14.4 Станції технічного обслуговування

14.5 Споруди автотранспортної служби

14.6 Місця здійснення габаритно-вагового контролю {Викладено у новій редакції на підставі Зміни № 2}

15 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

16 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА

16.1 Організацію будівництва необхідно здійснювати на підставі ПТД, яка повинна розроблятися згідно з вимогами ДБН А.3.1-5

17 ВИРОБНИЧІ БАЗИ

17.3 Склади в'яжучих матеріалів повинні мати обладнання, яке унеможливлює забруднення атмосферного повітря, ґрунтів та вод (поверхневих та підземних)

17.5 Виробничі бази повинні розміщуватися відповідно до екологічних та санітарних вимог і норм із розміщення і відповідати вимогам ДБН А.2.2-1

17.6 Необхідно передбачати заходи з пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001.

18 ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ

18.1 Організація підготовчих робіт

18.2 Підготовка основи земляного полотна

19 СПОРУДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА

19.1 Загальні положення

19.2 Розробка виїмок та спорудження насипів

19.3 Опоряджувальні та укріплювальні роботи

19.4 Земляні роботи в зимових умовах

19.5 Спорудження земляного полотна на болотах

^*Електронна версія документу носить довідковий характер

14.2 Майданчики для стоянки транспортних засобів і відпочинку учасників дорожнього руху {Викладено в редакції Зміни № 1}

21 Приймання робіт та контроль якості {Викладено в редакції Зміни № 1}