Робочий проєкт: «Капітальний ремонт пошкоджень внаслідок збройної агресії житлового будинку по вул. Баленка, 7а у м. Полтава». Коригування виконано генеральним проєктувальником – Фізична-особа-підприємець Мягкохліб Роман Сергійович; код ДРФО 3073905794; юридична адреса: 36003, м. Полтава, майдан Незалежності, буд. 5А, кв. 40; ГІП – Мягкохліб Роман Сергійович, сертифікат АР №017848, дата видачі 16.11.2021 р., дата підвищення кваліфікації 21.07.2023 р.

Для проведення експертизи проєктної документації були надані наступні розділи проєкту:

1) загальна пояснювальна записка;

2) проєкт організації будівництва;

3) архітектурно-будівельні рішення;

4) електро-технічні рішення;

5) інженерно-технічні заходи цивільного захисту;

6) кошторис.

Вихідними даними для розроблення проектної документації є:

- договору на виконання проєктних робіт №722-26 з Управлінням капітального будівництва Полтавського міськвиконкому;

- Завдання на проєктування (коригування) №722-26 від 13.04.2026 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ ZP01:3375-4450-1290-7659);

- Звіт із обстеження технічного стану №665-25-ОБ, виконаний ФОП Дрижирук Ю.В. у 2025 році, зареєстровано у ЄДЕССБ TO01:2145-4962-4081-7173;

- Протокол погодження Переліку матеріальних ресурсів та їх ціни;

Даний об’єкт відноситься до класу наслідків СС2 у відповідності до Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 «Про регулювання містобудівної діяльності» зі змінами та доповненнями, ДБН В.1.2-14-2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд» та ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності)».

Стислий опис основних проєктних рішень.

Розроблена документація відповідає вимогам чинних нормативних документів:

– Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року;

– Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 року;

– ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво;

– ДСТУ 9243.4:2023 СПДБ Основні вимоги до проєктної документації..

Робочий проєкт виконано відповідно до будівельних норм, що діють, і правил, а також державних стандартів, які приведені в "Переліку нормативних документів, що діють в Україні, в області будівництва" видання технічного комітенту із стандартизації "Будтехнормування".

Вид будівництва – капітальний ремонт.

Об’єкт будівництва не розташований в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини і не є об’єктом культурної спадщини у відповідності до Закону України "Про охорону культурної спадщини" № 1805-III від 08.06.2000 року.

Об’єкт будівництва не є об’єктом підвищеної небезпеки у відповідності до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" № 2245-III від 18.01.2001 року.

Основні кліматичні характеристики району прийняті відповідно до ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи» та ДСТУ Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія».

Будівництво здійснюється в одну чергу без виділення пускових комплексів.

Об’єкт проєктування – п’ятиповерховий багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Полтава, вул. Баленка, 7а, пошкоджений 01 лютого 2025 р. внаслідок збройної агресії російської федерації (ракетний обстріл). Будинок 1977 року побудови, прямокутної форми в плані з зовнішніми розмірами 92,15х11,94 м, умовна висота 14,75 м. Під будівлею є підвал, який використовується жителями в якості складського приміщення (поділений на індивідуальні комори). Будинок складається з 6 під’їздів (секцій) – 2-х крайніх та 4-х рядових, на кожному поверсі під’їзду розміщено 3 квартири. Загальна кількість квартир – 90. Крайні секції мають дзеркальне планування, планування решти секцій відрізняються між собою.

Житловий будинок побудовано відповідно до Серії типових проєктів 1- 464А великопанельних житлових будинків, розробленої інститутом Гіпробудіндустрія в 1958–1959 роках та удосконаленої в 1965–1966 pp. ЦНДІЕП Житла. Вважається однією з наймасовіших і найвдаліших серій «Хрущовок».

Територія, що розглядається, має сформовану планувальну структуру. Даним проєктом не передбачаються роботи по заміні будь-яких елементів генерального плану та благоустрою. Робочими кресленнями передбачається розробка ситуаційної схеми.

Рівень екологічного навантаження на проєктовану територію регламентується будівельними та планувальними нормами. Територія використовується за цільовим призначенням, об’єкти культурної спадщини та землі історико-культурного призначення не визначені.

Будівельні роботи не порушують композиційні зв’язки з історичним центром, не перевищує існуючої висоти та не екранує будівлі, які являють історичну або культурну цінність.

Розмір існуючих санітарно-захисних зон в результаті проєктування не змінюється. Земельна ділянка, на якій розташована будівля забезпечена необхідними під’їзними шляхами, які в процесі проєктування не змінюються.

У ході будівництва додаткове вертикальне планування території не передбачене, тому план переміщення земляних мас, план озеленення та план організації рельєфу не розроблялись.

Прийняті проєктні рішення не потребують додаткових рішень щодо зовнішніх інженерних мереж життєзабезпечення, тому зведений план інженерних мереж не розроблявся.

Конструктивна схема — безкаркасна (перехресно стінова), несучими елементами є залізобетонні фундаменти, повздовжні та поперечні внутрішні й зовнішні стінові панелі, залізобетонні панелі перекриття та покриття. Опирання панелей перекриття по контуру забезпечує жорсткість та геометричну незмінність конструкції будинку.

Висота поверху від підлоги до підлоги становить 2,7 м, що з урахуванням прийнятої конструкції перекрить створює висоту приміщень в чистоті 2,5 м.

Фундаменти – стрічкові, монолітні залізобетонні, на природній основі.

Стіни підвалу – зі збірних внутрішніх залізобетонних цокольних панелей товщиною 140 мм та зовнішніх керамзитобетонних цокольних панелей.

Цоколь – зі збірних залізобетонних цокольних панелей.

Вимощення – асфальтобетонне.

Зовнішні несучі стіни – зі збірних одношарових суцільних керамзитобетонних стінових панелей «на кімнату». Товщина панелей – 300 мм.

Внутрішні несучі стіни – зі збірних суцільних залізобетонних панелей з важкого бетону, товщиною 120, 140 та 200 мм, крок – 2,6 та 3,2 м. Відстань між поздовжніми стінами в чистоті 5,6 м.

Перегородки санвузлів – залізобетонні панелі товщиною 6 см.

Міжкімнатні перегородки – легкі, з гіпсокартонних аркушів по каркасу або аналогічних матеріалів.

Перекриття - зі збірних суцільних залізобетонних панелей з важкого бетону товщиною 100 мм. Панелі опираються на несучі стіни по контуру та мають розміри «на кімнату». В панелях перекриття передбачені канали для прихованої електропроводки.

З’єднання панелей перекриття між собою та зі стіновими панелями забезпечується шляхом зварювання закладних деталей накладками із смугової сталі, а також зварювання петель між собою з використанням скоб. Шви між панелями перекриття до встановлення наступного яруса заливаються цементно-піщаним розчином.

Конструкції сходів – залізобетонні збірні марші з гладкою поверхнею та залізобетонні збірні плити (сходові майданчики) товщиною 60 мм, опоряджені керамічною плиткою.

Балкони – плоскі плити. Балкони частково засклені мешканцями, встановлені дерев’яні або ПВХ рами. Екрани балконів бетонні, з профільованого настилу або ПВХ.

Покриття – збірні залізобетонні суцільні панелі та карнизні плити.

Покрівля – суміщена, утеплена, з рулонних матеріалів (руберойд) з виносом карниза на 600 мм, невентильована.

Водовідведення – зовнішнє неорганізоване.

Підлоги приміщень квартир – дощатий настил по лагах на пружних прокладках. Поверх настилу влаштоване покриття з фарбованих плит ДВП або лінолеуму. Підлоги санвузлів – керамічна плитка по шару з цементного розчину.

Опорядження фасадів – фарбування по фактурному шару стінових панелей, часткове утеплення окремих квартир пінополістиролом за «мокрою» системою.

Внутрішнє опорядження різниться в залежності від квартири та є типовим для житлових приміщень. Опорядження сходових кліток – фарбування панелей масляною фарбою, побілка стелі та стін вапном.

Будівля обладнана системами центрального опалення, центрального водопостачання та водовідведення, електропостачання, гравітаційною вентиляцією, системою газопостачання.

Для виходу на покрівлю використовуються вертикальні сталеві драбини зі сходової клітки 5-го поверху в 2-х секціях. Зовнішня пожежна драбина для виходу на покрівлю відсутня. Будівля не обладнана ліфтами та сміттєпроводами.

Деякі квартири мають перепланування та добудови балконів, що належним чином оформлені та відображені в технічних паспортах. Однак під час перепланувань мав місце демонтаж несучих стін, що знижує загальну міцність, жорсткість та експлуатаційну надійність будівлі.

Основні пошкодження були спричинені дією ударної (вибухової) хвилі та уламками, що включали в себе фрагменти будівельних конструкцій пошкодженої будівлі та безпосередньо самого засобу ураження. Внаслідок одночасного впливу уламків великих розмірів та надмірного тиску повітря, значних руйнувань зазнали стінові панелі фасаду будинку по осі 14. Суттєві пошкодження несучих конструкцій, таким чином, мають квартири 77, 78, 80, 81, 83, 84, 86, 87, 89, 90, що розміщені в 6-му під’їзді. Решта квартир лише мають пошкодження світлопрозорих огороджувальних конструкцій (вікон, балконних рам), балконних екранів, міжкімнатних дверей та дефекти, що накопичилися за час експлуатації будинку.

У відповідності до проведеного обстеження технічний стан будинку – 3 (не придатний до нормальної експлуатації).

Проєктними рішеннями передбачені наступні види підсилень будівельних конструкцій:

П1 – Підсилення зовнішніх стінових залізобетонних панелей сталевими конструкціями з утепленням;

П2 – Підсилення (обрамлення) прорізу внутрішньої несучої стіни сталевими конструкціями;

П3 – Підсилення внутрішньої несучої стіни сталевими конструкціями;

П4 – Підсилення плити перекриття 5-го поверху вкладками з арматур.

Додатково передбачено відновлення внутрішнього опорядження місць загального користування даного житлового будинку (сходової клітини) та відновлення вузлів герметизації міжпанельних стиків.

Ремонтні роботи в межах житлових квартир виконується власниками за рахунок наданої компенсації.

Підсилення П1 передбачено виконувати в наступній послідовності:

1. Виконати підготовку поверхонь - очистити їх від шпалер, іншого опорядження та уламків бетону, що погано тримаються; демонтувати дощату підлогу у відповідних кімнатах.

2. Встановити елементи 1 з елементами 2 та 3.

3. Відсутні фрагменти стінових панелей відновити за допомогою кладки з газобетонних блоків. Дрібні дефекти та тріщини заповнити цементно-піщаним розчином.

4. Встановити елементи 4, з кроком 400 мм. Розташування елементів уточнювати за місцем.

5. При виконанні болтових з'єднань обов'язково використовувати контргайки.

6. Між елементами 1 та в порожнини елеменів 1 встановити сітку, зафіксувавши її зварюванням до елементів 1, 4 та болтів.

7. Виконати штукатурення по сітці цементно-піщаним розчином товщиною 40 мм.

8. Зварювання ручне електродугове електродами типу Є46, катет шва 6 мм.

9. Поверхню сталевих конструкцій очистити від корозії, поґрунтувати ґрунтом ГФ-021 та пофарбувати, виконати вогнезахист.

10. Виконати утеплення фасаду А-В за "мокрою" технологією, що дозволить приховати елементи підсилення та унеможливить утворення містків холоду. Товщина утеплювача в місці підсилення - 200 мм, по за місцем підсилення - 240 мм. В якості утеплювача прийнята мінеральна вата базальтова густиною 125 кг/м³ у відповідності до ДСТУ Б В.2.7-318:2016 «Вата мінеральна. Технічні умови».

11. Елементи підсилення на внутрішній поверхні стіни зашити ГКЛ по каркасу з утепленням мінеральною ватою без подальшого опорядження.

Підсилення П2 передбачено виконувати в наступній послідовності:

1. Виконати підготовку поверхонь - очистити стінову панель від опорядження та заповнення прорізів.

2. Встановити елементи підсилення.

3. Проріз частково заповнити допомогою кладки з газобетонних блоків.

4. Зварювання ручне електродугове електродами типу Є46, катет шва 6 мм.

5. Поверхню сталевих конструкцій очистити від корозії, поґрунтувати ґрунтом ГФ-021, пофарбувати, виконати вогнезахист.

6. Стіну обшити ГКЛ по каркасу з обох боків без подальшого опорядження.

Підсилення П3 передбачено виконувати в наступній послідовності:

1. Виконати підготовку поверхонь - очистити стінову панель від опорядження та вирівняти зріз плити.

2. Піддомкратити перекриття 5-го поверху поблизу місця підсилення.

3. Встановити елементи підсилення, в місцях контакту з плитами перекриття та стін використати суміш типу Ceresit CX-15.

4. Зняти домкрати.

5. Проріз частково заповнити допомогою кладки з газобетонних блоків.

6. Зварювання ручне електродугове електродами типу Є46, катет шва 6 мм.

7. Поверхню сталевих конструкцій очистити від корозії, поґрунтувати ґрунтом ГФ-021 пофарбувати, виконати вогнезахист.

8. Стіну обшити ГКЛ по каркасу з обох боків без подальшого опорядження.

Підсилення П4 передбачено виконувати в наступній послідовності:

1. Виконати підготовку поверхонь - очистити панель перекриття в місці тріщини до бетону.

2. Піддомкратити перекриття 5-го поверху поблизу місця підсилення до моменту максимального виправлення деформацій.

3. Прорізати за допомогою штроборіза пази 15х15 мм довжиною 400 мм, в їх кінцях просвердлити отвори діаметром 14 мм на глибину 50 мм, знепилити пази. Динамічні впливи заборонені.

4. Заповнити пази з отворами анкерною сумішшю CERESIT CX 5.

5. Встановити в пази вкладки з арматури, зафіксувати їх до тужавіння суміші.

6. Розшити тріщину та заповнити анкерною сумішшю CERESIT CX 5.

7. Зняти домкрати.

8. Поверхня готова до фінішного опорядження.

Для недопущення замокання основ і фундаментів проєктними рішеннями передбачено влаштування  монолітної залізобетонної конструкції по периметру будівлі з демонтажем існуючого вимощення. Бетонування плити виконати товщиною 150 мм, бетон С16/20 W6 F200, з армуванням арматурною сіткою ø12 А400С, чарунка 200х200 мм. Основу виконати з ЩПС С7, в місці існуючої основи виконати її підсилення цим же матеріалом до товщини 200 мм.

Матеріали, прийняті в проєкті для основних несучих конструкцій – бетон важкий С30/35 відповідно до ДСТУ 9208:2022 Бетони важкі. Технічні умови. Арматура клас А400С по ДСТУ 3760:2019 Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови. Матеріал каркасу – сталь за ДСТУ 8539:2015.

Типи опорядження приміщень наведені в розділі АБ в залежності від функціонального призначення.

Будівельно-монтажні роботи запроєктовано у відповідності з ДСТУ-Н Б А.3.1-23 «Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд (СНИП 3.04.01-87, MOD)», ДБН В.2.6-220 «Покриття будівель і споруд» та з дотриманням усіх заходів по охороні праці і техніки безпеки згідно ДБН А.3.2-2-2009 «Промислова безпека у будівництві. Основні положення».

Живлення будинку відбувається в межах існуючої потужності, від існуючого ввідно-розподільного пристрою.

Проєктними рішеннями передбачено заміну світильників на сходовому марші. Робоче освітлення виконується LED-світильниками. Типи світильників відповідають середовищу експлуатації та зоровим задачам. Усі світильники повинні обладнуватися датчиками руху.

Електричну проводку виконати за допомогою кабелю з мідними жилами типу ВВГнг-LS перерізом 3х1,5 мм². Усю проводку прокласти у пластиковому коробі.

Комерційний облік електроенергії відбувається від існуючого щита обліку. Проєкт виконується в межах виділеної потужності, без втручання в зовнішні мережі.

Електромонтажні роботи виконати згідно з вимогами ДНАП0.00-1.32-01, СНиП 3.0506-85, ПБЕЕС, ПУЕ, та інших нормативних документів.

Технічні рішення, прийняті в проєкті, розроблені з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності будівельних конструкцій. Відмова будівельних конструкцій, передбачених проєктом, у нормативний термін експлуатації, при підтриманні їх у належному стані не прогнозується. Надійність, у тому числі довговічність і живучість, забезпечена у відповідності до ДБН В.1.2-14:2018 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд».

На виконання Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та вимог ДБН В.2.2-40:2018 проєктні рішення виконані з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення. Всі заходи для маломобільної групи громадян у робочому проєкті виконані згідно ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» та ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 «Будинки і споруди. Настанова з облаштування будинків і споруд цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору и слуху».

Вимоги щодо відповідності доступності згідно ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель та споруд» виконані для осіб з інвалідністю МГН гр. М1-М4. Для цього у проєкті передбачено наступні заходи:

–використання принципу контрастного покриття у відповідності до Додатку Ж ДБН В.2.2-40:2018 під час виконання відновлювальних робіт в місцях загального користування – сходових маршів.

Додаткових проєктних рішень щодо доступності входу до під’їду не передбачається, оскільки вхідна група виконана в рівень із землею.

Під час проєктування забезпечене безпечне середовище для життя і життєдіяльності людини. Передбачені рішення унеможливлюють та/або зменшують до мінімуму можливості виникнення нещасних випадків або ушкоджень людини внаслідок дії наступних небезпечних факторів: ковзання, спотикання, падіння; удар, зіткнення; опіки; ураження електричним струмом; ураження вибухом; доступність для МГН; несанкціонованого доступу сторонніх осіб. Унеможливлено критичні стани відповідно до розділу 4 ДБН В.1.2-9:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації».

Кошторисна частина проєкту виконана у відповідності до Настанови з визначення вартості будівництва, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 року, та Постанови Кабінету Міністрів України №1512 від 19.11.2025 року. У відповідності до п.4.9 Настанови з визначення вартості будівництва ціни на матеріальні ресурси прийняті на підставі проведеного замовником аналізу.

Об’єкт будівництва не підпадає під дію ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII від 23.05.2017 року. Тому, матеріали ОВНС розробляються у скороченому обсязі у відповідності до п. 4.5 ДБН А.2.2-1:2021 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)».

У процесі будівництва об’єкту утворюються в невеликій кількості будівельні, технологічні та господарчі (побутові) відходи. Тимчасове зберігання відходів до передачі спеціалізованим підприємствам, згідно укладених договорів, здійснюється у спеціально відведених місцях відповідно до санітарних норм та правил утримання територій, що унеможливлює вплив відходів на стан навколишнього середовища. Поводження з відходами здійснюється у відповідності до Закону України «Про управління відходами» № 2320-IX від 20.06.2022 року, що виключає можливість негативного впливу на довкілля.

Електромагнітне та іонізуюче випромінювання, а також інші шкідливі фактори на об’єкті планованої діяльності, відсутні.

Негативний вплив відсутній на: водне, геологічне середовища, ґрунт, клімат і мікроклімат, флору і фауну.

Розроблені проєктні рішення дають можливість зберегти екологічну рівновагу в районі розміщення будівництва, знижують до мінімуму дію негативних факторів, що впливають на ґрунт, рослинність, повітряне середовище, водні ресурси та інші компоненти природного середовища.

Перевищення гігієнічних нормативних показників шумового навантаження на межі санітарно-захисної зони та на межі найближчих населених пунктів відсутні. Проєктні рішення відповідають ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму».

Земельна ділянка об’єкту відповідає функціональному та цільовому призначенню згідно містобудівної документації та вимогам ДСП 173-96 щодо забудови території. Розташування об’єкту будівництва не порушує терміни інсоляції встановлені санітарними нормами та природної освітленості оточуючої забудови. Прийняті проєктні рішення у частині питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення відповідають Закону України «Про систему громадського здоров’я» № 2573-IX від 06.09.2022 року.

При виконанні будівельно-монтажних робіт необхідно керуватися вимогами ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». Організація робіт з техніки безпеки, охорони праці і виробничої санітарії здійснюється згідно чинних галузевих нормативів з охорони праці та виробничої санітарії. Транспортні потоки (за необхідності) по території повинні здійснюватися у відповідності з ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», що забезпечують безпеку праці при використанні транспортних засобів на території ділянки будівництва.

Об’ємно-планувальні і конструктивні рішення, що передбачені проєктом будівництва забезпечують оптимальний рівень енерговитрат при експлуатації. З метою енергозбереження паливно-енергетичних ресурсів в проєкті передбачається застосування сучасних більш ефективних матеріалів та обладнання, що сертифіковані в Україні.

До робіт, які забезпечують енергоефективність, у даному проєкті відносяться:

1. Улаштування зовнішніх дверей з нормативним опором теплопередачі.

2. Оптимальний вибір живильної і розподільної мереж.

3. Застосування кабелів і проводів з мідними жилами, що забезпечують мінімум втрат електроенергії в електричній мережі ~ 230 В.

4. Застосування для освітлення приміщень енергоефективних світильників за рахунок використання світлодіодних джерел світла.

Завданням механізму енергозбереження є раціональне використання та економія паливно-енергетичних ресурсів і широке застосування енергетично ефективних технологічних процесів, обладнання та матеріалів.

До енергозберігаючих та ресурсозберігаючих заходів належать:

- стимулювання впровадження в будівельному комплексі нових енергозберігаючих технологій і обладнання;

- мінімізація робіт у темний час доби;

- забезпечення мінімальних витрат енергетичних ресурсів на освітлення і внутрішньо-майданчиковий транспорт з перевезення матеріалів і конструкцій;

- використання місцевих будівельних матеріалів та раціональне їх використання;

- дбайливе використання водних ресурсів;

- виключення непродуктивної роботи машин і механізмів (на холостому ходу);

- зменшення використання палива;

-організація обліку і контролю витрат енергетичних ресурсів при здійсненні будівельних робіт;

- використання спеціальних малоенергоємних машин і механізмів, технологічного устаткування і оснащення для виконання будівельних робіт.

Результатом реалізації зазначених заходів повинні стати:

- зниження собівартості виконуваних будівельних робіт;

- річний приріст економії енергетичних ресурсів;

- зниження енергоємності будівельних робіт.

Проєктними рішеннями передбачено утеплення конструкції підсилення та відновлення. Строк ефективної експлуатації теплоізоляційних виробів, що використовують для теплоізоляції заглиблених конструкцій будівлі, цокольних конструкцій, а також конструкцій фасадної теплоізоляції з опорядженням цеглою, повинен становити не менше ніж 50 років. Для інших конструкцій необхідно використовувати теплоізоляційні вироби зі строком ефективної експлуатації не менше ніж розрахунковий строк служби збірної конструктивної системи, але у всіх випадках не менше ніж 25 років.

У Полтавській області функціонує територіальна автоматизована система централізованого оповіщення, яка забезпечує прийом сигналів та інформації від загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення, оповіщення осіб керівного складу місцевих органів виконавчої влади, а також установ, організацій, органів управління та сил цивільного захисту і населення через місцеві автоматизовані системи централізованого оповіщення та інші системи оповіщення у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, що відповідає розділу 5 Правилам техногенної безпеки, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №879 від 05.11.2018 року.

Проєктні рішення містять окремий том із заходами інженерно-технічного цивільного захисту, що відповідають ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту».

Пожежну безпеку під час виконання робіт необхідно забезпечити шляхом дотримання встановленого протипожежного режиму та виконання вимог «Кодексу цивільного захисту України» № 54403-VI від 02.10.2012 р., чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Проєктом передбачені протипожежні заходи згідно з вимогами ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»; НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні» та інших нормативних документів, нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, які діють на території України.

Пожежна безпека під час будівельно-монтажних робіт, у відповідності до проєктних рішень, забезпечена шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та швидкого гасіння пожеж.

Висновки:

Експертиза проєкту виконана відповідно до Порядку затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 р. (із змінами та доповненнями).

У ході проведення експертизи, відповідно до зауважень експертів, проєктувальником були внесені зміни до проєктної документації в повному обсязі. Відповідальність за внесення змін в усі екземпляри проєкту, в тому числі до порталу ЄДЕССБ покладається на генерального проєктувальника та замовника.