Нове  будівництво    індивідуального  житлового будинку зі знесенням існуючих будівель за адресою вул. Межова,6 м. Тернопіль»

Перелік вихідних даних на проектування 

Експертизу виконано відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №560 як об’єкта, що споруджується на території зі складними інженерно-геологічними і сейсмічними умовами.

Стислий опис основних конструктивних рішень

Земельна ділянка об’єкту будівництва   розташована   мікрорайоні  «Новий Світ»                               м. Тернополя, з організованою інженерно-транспортною інфраструктурою

Проектом передбачено будівництво  житлового будинку триповерхового та  мансардним поверхом . 

Кліматичний район ділянки – І ( відповідно до ДСТУ –Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія»). Відповідно  ДБН В.1.1-12:2014 п.5.1.1 по карті ЗСР – 2004 – А, що застосовуються для проектування і будівництва об’єктів та споруд масового цивільного, промислового призначення, різноманітних житлових об’єктів у міській та сільській місцевості – сейсмічність району розташування становить 6 балів. Температурна зона –І (додаток Б ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель»). Температура найбільш холодної п’ятиденки - -21⁰С  (  ДСТУ –Н Б В.1.1-27:2010). Сніговий район – 4, характеристичне значення снігового навантаження S₀ =1400 Па (ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи»). Вітровий район -4 , характеристичне значення вітрового тиску W₀ =550 Па (ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи»).                                                                                                                                            Конструктивна схема будівлі прийнята рамно-зв’язковою на основі монолітного залізобетонного каркасу.                                                                                                                                                                                   Просторова жорсткість будівлі забезпечується спільною роботою монолітного залізобетонного каркасу, а саме колон, монолітних плит перекриття (які виконують функцію горизонтальних дисків жорсткості) та діафрагм жорсткості — монолітних залізобетонних стін сходової клітки та інших внутрішніх несучих стін, що сприймають горизонтальні навантаження та забезпечують просторову стійкість будівлі. Жорсткість будівлі забезпечується діафрагмами жорсткості — монолітними залізобетонними стінами сходової клітки та іншими несучими стінами, що працюють як вертикальні зв’язки і сприймають горизонтальні навантаження.

Проектом передбачено влаштування фундаменту будівлі у вигляді суцільної монолітної залізобетонної фундаментної плити ФП-1 складної конфігурації в плані. Конфігурація плити обумовлена геометрією будівлі та наявністю ділянок зі зрізаними кутами.                                                                            Плита запроектована як жорстка просторово-нерозрізна конструкція, яка сприймає та рівномірно передає навантаження від колон, монолітних стін, діафрагм жорсткості, сходово-ліфтового вузла та інших конструктивних елементів на основу.                                                                                                                    Фундаментна плита має товщину 700 мм. Верх плити прийнято на відмітці -2,900, низ плити — на відмітці -3,600, що відповідає конструктивній товщині 700 мм. Плита виконується з монолітного залізобетону класу С20/25. Бетонування передбачено виконувати суцільним об’ємом за один технологічний прийом з обов’язковим ущільненням бетонної суміші глибинними вібраторами, що забезпечує необхідну щільність бетону, виключає утворення порожнин та холодних швів.                                                                                                                             Під фундаментною плитою запроектовано багатошарову основу. Безпосередньо під плитою влаштовується бетонна підготовка з пісного бетону класу С8/10 товщиною 100 мм, яка забезпечує рівну та жорстку основу для монтажу арматурного каркасу і бетонування плити. Під бетонною підготовкою передбачено шар піщано-щебеневої підготовки товщиною 200 мм із середньо- або крупнозернистого піску з пошаровим ущільненням і додаванням щебеню по всій площі.                                                                                                                                          Додатково під фундаментом передбачено влаштування піщано-щебеневої подушки потужністю не менше 1,7 м. Подушка виконується із щебеню фракції 20–50 мм з ущільненням до щільності не менше 1,7 т/м³, при цьому нижній шар товщиною 200 мм формується із середньо- або крупнозернистого піску з подальшим додаванням щебеню після ущільнення. Така конструкція основи призначена для вирівнювання деформацій основи, зменшення нерівномірних осідань та підвищення її несучої здатності.               Основою фундаменту прийнято природний ґрунт — інженерно-геологічний елемент ІГЕ-5 (супісок тугопластичний, запісочений, з прошарками пісків). За проектом наведені його розрахункові характеристики: щільність ρ = 1,93 т/м³, питоме зчеплення c = 25 кПа, кут внутрішнього тертя φ = 21°, модуль деформації E = 17 МПа, показник текучості IL = -0,30. Середній розрахунковий опір основи під підошвою фундаменту прийнято R = 20 т/м², що використовується при розрахунку несучої здатності основи.                                                                                                                                                                    Армування фундаментної плити передбачено двошаровим — окремо для нижньої та верхньої зон. Основне робоче армування виконується стержнями класу А400С, допоміжне та конструктивне — арматурою класу А240С згідно з ДСТУ 3760:2019. У нижній зоні плити влаштовується двонапрямне армування з робочими стержнями, розташованими у взаємно перпендикулярних напрямках, з кроком, як правило, 200 мм, що забезпечує сприйняття розтягувальних зусиль у нижній зоні. У верхній зоні також передбачено двонапрямне армування з аналогічною сіткою, яке працює в зонах негативних моментів, зокрема над опорами.                                                                                                                                                           Діаметри арматури варіюються залежно від зони та навантаження і включають Ø8, Ø10, Ø12, Ø16, Ø20 та Ø22 мм. Основний об’єм робочого армування становлять стержні Ø16 мм класу А400С. Загальна витрата арматури на фундаментну плиту становить понад 22 т, що підтверджує масивність конструкції та значний рівень навантажень.                                                                                                                               У місцях спирання колон, стін та інших зосереджених навантажень передбачено локальні ділянки додаткового армування у вигляді ущільнених сіток і додаткових стержнів у нижній та верхній зонах. Для сприйняття зусиль продавлювання фундаментної плити в зонах колон запроектовано спеціальні просторові об’ємні каркаси типів ОКР-1, ОКР-2, ОКР-3, які встановлюються навколо колон і забезпечують підвищення несучої здатності плити по поперечній силі. Додатково передбачено поперечну арматуру для роботи на продавлювання, розміщення якої наведено на окремих схемах.                                                                                                                     Стики робочої арматури виконуються внапуск з розміщенням у розбіг, при цьому в одному перерізі допускається стикування не більше 50 відсотків стержнів. Довжина напуску приймається відповідно до вимог норм і залежить від діаметра арматури. З’єднання стержнів виконується в’язальним дротом без застосування зварювання. Захисний шар бетону для робочої арматури прийнято 40 мм для нижньої та верхньої зон.                                                                                                                                                                       Для забезпечення спільної роботи фундаментної плити з вертикальними несучими конструкціями передбачені випуски арматури під колони та стіни. Випуски виконані за типами ВК-1, ВК-2, ВК-3, ВК-4, мають відповідні геометричні параметри, довжини анкерування та розташування у плані. Вони анкеруються у тіло фундаментної плити та забезпечують надійне з’єднання з арматурними каркасами колон і стін.                                                                                                                                                                                                              Колони та пілони запроектовані як монолітні залізобетонні вертикальні несучі елементи каркасу, які сприймають основні вертикальні навантаження від перекриттів і забезпечують просторову жорсткість будівлі. Конструкції передбачено зводити на відмітках −2,800; ±0,000; +2,800; +5,600; +8,400 із жорстким защемленням у фундаментній плиті через випуски робочої арматури. Для колон і пілонів прийнято бетон класу С20/25 з показниками водонепроникності W4 та морозостійкості F100. Поздовжнє армування колон виконується стрижнями класу A400C діаметром Ø20 мм, поперечне армування — хомутами з арматури класу A240C діаметром Ø8 мм, у зонах підсилення — Ø6 мм.                                                                                                                Плити перекриття запроектовані як монолітні залізобетонні конструкції товщиною 200 мм, що працюють у складі просторового каркасу будівлі та передають навантаження на колони, пілони і стіни. Перекриття влаштовуються на відмітках −0,300; +2,800; +5,600; +8,400 з бетону класу С20/25 з показниками водонепроникності W4 та морозостійкості F100.                                                                          Армування плит передбачено у нижній та верхній зонах зі стрижнів класу A400C. Основне армування нижньої зони виконується переважно арматурою Ø12 A400C з кроком 200 мм у двох взаємно перпендикулярних напрямках. У верхній зоні, над опорами та в місцях концентрації зусиль, передбачено додаткове армування стрижнями Ø10, Ø12, Ø16, Ø20 та Ø22 A400C.                                                                                                                                                               У зонах продавлювання плит, у місцях опирання на колони, пілони та стіни, передбачено встановлення поперечної арматури у вигляді об’ємних каркасів (типу КП-3, КП-4, КП-5, КП-6) із застосуванням арматури класів A400C та A240C, що забезпечує сприйняття поперечних зусиль і підвищує надійність роботи конструкції.                                                                                                                                                  Монолітні сходи запроектовані як залізобетонна конструкція, що працює у складі просторового каркасу будівлі та забезпечує передачу навантажень на перекриття та стіни. Сходовий марш і площадки виконуються монолітно відповідно до геометрії та висотних відміток, наведених у робочих кресленнях.Сходи виконуються з бетону класу С20/25 з показниками водонепроникності W4 та морозостійкості F100.                                                                                                                                                 Армування сходів передбачено зі стрижнів класу A400C. Основне робоче армування похилої частини сходового маршу виконується арматурою Ø12 A400C з кроком 150 мм. У верхній та нижній зонах маршу, а також у зонах опирання сходових маршів на площадки передбачено додаткове армування стрижнями Ø12 A400C з кроком 150 мм.  Розподільча та поперечна арматура виконується зі стрижнів Ø10 A400C з кроком 200 мм.У вузлах примикання сходових маршів до площадок передбачено локальне підсилення армування шляхом встановлення додаткових стрижнів Ø12 A400C з кроком 150 мм, а також улаштування анкерування робочої арматури маршу в тіло площадки. У зонах концентрації зусиль передбачено ущільнення армування за рахунок зменшення кроку стрижнів та встановлення додаткових розподільчих стрижнів Ø10 A400C.    Парапетні стовпчики П-1 запроектовані як монолітні залізобетонні елементи, що виконують огороджувальну та конструктивну функцію і забезпечують жорсткість та надійність кріплення парапетного огородження. Стовпчики влаштовуються по контуру перекриття з кроком відповідно до робочого креслення та мають жорстке з’єднання з плитою перекриття.    Конструкції виконуються з бетону класу С20/25 з показниками водонепроникності W4 та морозостійкості F100.                                                                                                                                            Армування стовпчиків передбачено стрижнями класу A240C діаметром Ø6 мм у вигляді просторових елементів (скоб), які забезпечують сприйняття локальних зусиль та тріщиностійкість конструкції. Анкерування арматури виконується в тіло плити перекриття з дотриманням нормативних довжин закладення.

Згідно з проектною документацією, зовнішні стіни будівлі виконуються з керамічного блоку  250 мм, D800, М75 на клейовий розчин (тонкошарова кладка, товщина шва 1-3 мм).    Для забезпечення тріщиностійкості та підвищення міцності кладки передбачається : горизонтальне армування  через кожні 3-5 рядів  кладки армувальна сітка Ø3-5 мм (базальтова або оцинкована металева).Сітка вкладається у клейовий шов із перекриттям вертикальних швів не менше ніж 20-30 мм. У зонах підвищених навантажень (над віконними та дверними отворами) застосовуються два прутки Ø6-8 мм, які закладаються в попередньо виконані штроби, заповнені клейовим розчином. Вертикальне армування - у кутах будівлі, місцях примикання стін та на довгих прольотах (понад 3-4 м). арматура Ø10-12 мм, яка закладається у штроби, заповнені цементним розчином або клеєм.                                                                                    Стіни з вентканалами та у санвузлах  із повнотілої глиняної цегли марки КРПв - 1НФ-М100-1650-F35 по ДСТУ Б В.2.7-61:2008 на цементно-піщаному розчині марки 100.                                                                      Проектовані перегородки – з блоків ніздрюватого бетону (А7С-600х100х200-D800-В3,5(М50)-F35-К- ДСТУ 9184:2022), товщиною 100  мм. Армування перегородок виконати по всій довжині двома стрижнями Ø4 Вр-I через два ряди по висоті. Перегородки не повинні  сягати по висоті до бетонного перекриття на 30-40 мм. Цей стик герметизується базальтовою ватою, просоченою в розчині гіпсу. У разі коли розмір перегородок по довжині 3 м і більше, то її необхідно закріпити за допомогою двох сталевих куточків 75х50х5 мм. Кутики кріпити сталевими розтискними анкерами Ø12 мм. до монолітного перекриття з кроком 700 мм. Кутики кріпити по обидва боки перегородки для забезпечення стійкості перегородки з площини.  У разі примикання перегородки до бетонних конструкцій каркасу, її кріплення необхідно влаштувати за допомогою двох куточків 100х75х5 мм. за зразком горизонтального кріплення перегородки до монолітного перекриття згідно  ДБН В.1.1-12: 20014 п. 7.4.1-7.4.4).

Віконні  блоки енергоефективні металопластикові із заповненням енергоефективними склопакетами згідно  ДСТУ EN 14351-1:2020                                                                                                                                   Дверні блоки -металопластикові противопожежні  індивідуального виготовлення по ДСТУ EN 14351-1:2020.                                                                                                                                                                             Підлога виконана в залежності від функціонального призначення (ламінат, керамічна плитка).                                                                                                                                                                  Покрівля – плоска, суміщена (безгорищна), утеплена. Конструкція покрівлі включає пароізоляційний, теплоізоляційний, гідроізоляційний та захисні шари.                                                                                       Гідроізоляція покрівлі передбачена із застосуванням матеріалів системи Ceresit, зокрема: два обмазувальні шари гідроізоляції типу Ceresit CR66, рулонна гідроізоляційна мембрана типу Ceresit BT12, що укладається по ґрунтовці Ceresit BT26, із влаштуванням герметизуючих стрічок у вузлах примикань.                                                                                                                                                                                Покриття виконується по цементній стяжці з ухилом 2–2,5 % (на базі сумішей Ceresit CN178) для забезпечення водовідведення до водоприймальних воронок.                                                         Водовідведення з покрівлі передбачено організоване, внутрішнє. Відведення атмосферних опадів здійснюється через водоприймальні воронки, розташовані у понижених місцях покрівлі, з підключенням до внутрішніх водостічних труб.                                                                                                                                                           Внутрішнє опорядження  поверхні стін, перегородок  штукатуркою з наступним покращеним водоемульсійним пофарбуванням. В приміщеннях санвузлів  керамічна плитка.                                              Зовнішні стіни утеплюються мінераловатними плитами товщиною 100 мм з подальшим влаштуванням фасадної штукатурної системи із застосуванням матеріалів типу Ceresit: клейові шари, армувальний шар зі склосіткою, ґрунтування та декоративна штукатурка.                                                                                         Цоколь будівлі виконується з облицюванням фасадною клінкерною плиткою по підготовленій основі, що забезпечує підвищену стійкість до механічних впливів та атмосферних факторів.    

По периметру будівлі влаштувати вимощення із бетону шириною 1.0м товщиною 150 мм по підготовці із щебню товщиною 150мм.

Дерев'яні  елементи  покриття піддати  вогнезахисній  обробці  відповідно до ДБН В.1.1-7:2016 для забезпечення 1-ї групи вогнезахисної обробки.                                                                            

Висновок:

Робочий проект  «Нове  будівництво    індивідуального  житлового будинку зі знесенням існуючих будівель за адресою вул. Межова,6 м. Тернопіль» відповідає вимогам щодо міцності надійності і довговічності  та  може бути затверджений в установленому законодавством порядку.