Проект «Будівництво житлово-адміністративного комплексу з об’єктами соціально-побутового і торговельного призначення та паркінгами» на вул. Причальна, 2 у Дарницькому районі м. Києва (ІІ черга будівництва) розроблений ТОВ «Буд-Проект Груп» у 2019 році, ГАП Боришполь П.І. (кваліфікаційний сертифікат: Серія АА № 002444 від 30.09.2015 р.), на замовлення ТОВ «УКРБУД СПЕЦМОНТАЖ» з врахуванням рішень генерального плану м. Києва, детального плану території на підставі:

•       містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;

•       завдання на проектування, затвердженого замовником;

•       технічних умов і листів щодо проектування об’єкта, виданих відповідними службами м. Києва.

 

Коротка характеристика об’єкта будівництва

Друга черга будівництва передбачає будівництво 2-х багатоквартирних 26-поверхових житлових будинків №10 та №11 з вбудованими нежитловими приміщеннями та ТП 10/0,4 кВ №5. Будинок №10 запроектовано з даховою котельнею. 

 

Пускові комплекси

Зведення об’єктів другої черги здійснюватиметься двома пусковими комплексами (ПК):

•       1-й ПК: житловий будинок №11, окремо розташована ТП 10/0,4 кВ №5;

•       2-й ПК: житловий будинок №10.

 

Клас наслідків

За розрахунками згідно ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 об’єкти будівництва другої черги відносяться до класу наслідків:

•  житлові будинки №№10, 11 – СС3;

•  ТП №5 – СС2.

 

Інженерно-геологічні вишукування

Інженерно-геологічні вишукування виконані ТОВ «Геопроект» у березні-травні 2018р. За оцінкою природних умов, територія відноситься до І будівельно-кліматичної зони, за будівельною оцінкою – до придатної під забудову за умов здійснення заходів з інженерної підготовки відповідно до ДБН 360-92**.

Згідно з таблицею 5.1 ДБН Б.1.1-12:2014 ґрунти ділянки належать до IІI категорії за сейсмічними властивостями.

У геоморфологічному відношенні район забудови розташований у межах лівобережної заплави р. Дніпро. Її сучасний рельєф утворений шляхом намиву та насипання ґрунтів до незатоплюваних абсолютних відміток 95.74 - 97.91 м.

Геологічний розріз на розвідану глибину до 35.0 м складають алювіальні піски голоценового віку, які з денної поверхні перекриті потужною техногенною товщею та підстилаються відкладами еоцену (бучацька та канівська світи). Глибина ерозійного врізу р. Дніпро складає 19.6 - 26.7 м; у межах південної частини ділянки глибина ерозійного врізу досягає 30.4 м. В розрізі алювіальних відкладів привалюють піски середньої крупності, середньої щільності та щільні; піски дрібні, щільні, в яких у вигляді окремих прошарків та досить потужних лінз зустрічаються піски пилуваті щільні та крупні середньої щільності. Практично всі піски знаходяться в зоні впливу підземних вод та характеризуються водонасиченим станом.

Глибина залягання рівня ґрунтових вод становить 2.7 - 5.6 м, що відповідає абсолютним відміткам 90,35 – 93,29 м. Ґрунтові води напору не мають.

Територія належить до природно підтоплених.

За даними результатів хімічного аналізу підземні води відносяться до гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно-кальцій-магнієвого типу.

Ґрунтові води є слабо агресивними за водневим показником рН до бетону марки W4 по водонепроникності в ґрунтах з коефіцієнтом фільтрації < 0.1 м/добу (суглинки), а в ґрунтах з коефіцієнтом фільтрації > 0.1 м/добу (піски, супіски) вони слабо агресивні тільки за показником бікарбонатної лужності до бетону марки W4  по водонепроникності.

До арматури залізобетонних конструкцій при періодичному змочуванні ґрунтова вода слабо агресивна; до металевих конструкції ґрунтова вода середньо  агресивна.

У відповідності з класифікацією ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва» (додаток Ж), за сукупністю факторів досліджувана ділянка має II (середньої складності)  категорію складності інженерно-геологічних  умов.

 

Рішення з інженерного захисту території об’єкту

Сучасний рельєф ділянки будівництва утворений шляхом намиву та насипання ґрунтів до незатоплюваних абсолютних відміток

Для  попередження  підтоплення  території  та  споруд проектом передбачені наступні заходи:

•       нормативне ущільнення ґрунту при засипанні котлованів та траншей;

•       забезпечення належного відведення стоку поверхневих вод;

•       забезпечення  ретельного  виконання  робіт  із  будівництва  водонесучих мереж;

•       улаштування гідроізоляції фундаментів, заглиблених частин споруд і комунікацій.

Рішення по ущільнення  ґрунту  при  засипанні  котловану  та  траншей  прийняті відповідно  до вимог будівельних норм.

Розроблені заходи з улаштування поверхневого водовідведення на території комплексу.

Для  протидії  прониканню  ґрунтових  вод  у  підземну  частину  споруди проектом  передбачене гідроізоляційне покриття фундаментів, заглиблених частин споруд і комунікацій.

 

Архітектурно-будівельні рішення

Генеральний план

Ділянка  проектування загальною площею 3,7895 га розташована в південній лівобережній частині м. Києва, всередині мікрорайону, обмеженого вулицями Дніпровська Набережна, Причальна та Здолбунівська.

Обмеження відносно ділянки за ознаками наявності в її межах та (або) сусідства об’єктів культурної спадщини, природно-заповідного фонду відсутні.

Державною авіаційною службою України узгоджена максимальна абсолютна відмітка об’єкта 187,00 м та абсолютна відмітка найвищої точки крана 207,00 м у Балтійській системі висот. 

Забудова  поряд  з  земельною  ділянкою  проектування  представлена столярним підприємством та складами-магазинами. Санітарно-захисні зони навколо цих об’єктів планованою забудовою не порушуються.

Генеральний  план  розроблений  у відповідності  з  ДБН  360-92**  «Містобудування.  Планування  та  забудова  міських  та сільських поселень» в масштабі 1:500 – одноразово для всієї ділянки проектування, з межами окремих черг. Система висот – Балтійська, система координат – місцева.

Планувальними рішеннями  генерального  плану  враховані особливості  розташуванням  ділянки, транспортні зв’язки,  містобудівні умови та обмеження, рішення з інженерного забезпечення, санітарні, екологічні та протипожежні норми.

Об’єкт проектування в достатній мірі забезпечений транспортним сполученням.

Проїзд для екстрених служб передбачається по дорозі навколо житлових будинків, в тупикових місцях передбачені розворотні площадки. Забезпечено виконання основної вимоги пункту 2 додатку 3.1 ДБН 360-92** щодо можливості доступу пожежних з автодрабин і автопідйомників до будь-якої квартири. 

Входи для мешканців вирішені з урахуванням основних пріоритетів руху пішохідно – транспортних потоків на території проектування.

Для зручного руху веловізків і колясок інвалідів та інших маломобільних груп населення передбачається пониження бортового каменю на перетинах тротуарів та місцевих проїздів.

На території проектування розташовані відкриті гостьові автостоянки зі спеціальними місцями для інвалідів згідно діючих норм.

Площі та призначення прибудинкових майданчиків визначені згідно таблиці 3.2 ДБН 360-92**.

Проектне рішення схеми організації рельєфу зумовлене архітектурним рішенням будівель, висотним положенням прилеглих територій та вулиць, що оточують ділянку проектування, створенням сприятливого рельєфу для прокладання самопливних підземних комунікацій. 

Ухили по внутрішньо квартальним проїздам відповідають нормам.

Водовідвід з території виконаний закритою системою згідно ТУ № 126-2-18 Департаменту транспортної інфраструктури Київської державної адміністрації.

На тротуарах, при в'їздах (виїздах) з території забудови встановлюється понижений борт висотою 2,5 см. При заїздах на територію висота борту 7,5 см.

Проект благоустрою передбачає комплексне опорядження території.

Благоустрій включає організацію тротуарів, майданчиків, місць відпочинку, занять спортом та організацію господарської діяльності.

Спортивні майданчики огороджуються та обладнуються спортивним знаряддям. На дитячих майданчиках встановлюється сучасне ігрове обладнання для дітей різних вікових груп. Покриття дитмайданчиків – поліуретанове, спортмайданчиків – відповідно їх призначенню.

Покриття проїздів – асфальтобетонне.

Покриття тротуарів з плитки ФЕМ та асфальтобетону.

Організація освітлення території передбачає обладнання основних проїздів, тротуарів, дворових зон вуличними світильниками. На проїздах вздовж автостоянок розміщуються вуличні ліхтарі висотою 8 м. Вдовж центрального та місцевих проїздів встановлені вуличні ліхтарі висотою 6 м, а також додаткове освітлення на території двору.

В озелененні прибудинкової території використані рослини з високими декоративними й фізіологічними якостями. Для створення газонів та квітників передбачена  підсипка рослинного ґрунту шаром 0,3 – 0,4 м.

Усі будинки зорієнтовані з урахуванням вимог по забезпеченню  нормативного інсоляційного режиму у всіх квартирах.

До всіх вбудованих приміщень передбачена можливість доступу мало мобільних груп населення.

Входи до будівель обладнані пандусами з нормативним ухилом.

 

Архітектурні рішення

Планувальна структура житлових будинків зроблена з урахуванням забезпечення норм інсоляції та розкриття панорамних видів на р. Дніпро та краєвиди правого берега.

Склад приміщень квартир виконано згідно ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».

Висота поверхів житлових будинків №10 та №11:

•       підвалу від підлоги до підлоги – 3,9 м;

•       вбудованих приміщень першого поверху від підлоги до підлоги – 4,05 м;

•       2-24 житлових поверхів від підлоги до підлоги - 3,0 м;

•       25, 26 житлових поверхів від підлоги до підлоги - 3,6 м;

•       приміщення котельні – 3,5 м (будинок №10).

Типологія квартир будинків на типових поверхах (2-24 поверхи) представлена із дев’яти однокімнатних квартир, п’яти двокімнатних квартир та двох трикімнатних квартир. На 25 поверсі розміщена одна однокімнатна квартира, а також дворівневі квартири (25-26 поверхи): сім – двокімнатних квартир, шість – чотирикімнатних квартир та дві – шестикімнатні квартири.

На перших поверхах житлових будинків запроектовано вхідні групи до будинку та вбудовані нежитлові приміщення. В підвалі розташовані вбудовані нежитлові та інженерні приміщення.

Вертикальне сполучення між поверхами будинків здійснюється за допомогою трьох ліфтів вантажопідйомністю 1000 кг, один з яких ЛТПП, та двох ліфтів 630 кг, а також двох сходових кліток: однієї типу Н1 та однієї типу Н4. Незадимлювані сходові клітки Н1, Н4 ведуть з рівня 1-го поверху на покрівлю житлового будинку.

Основні несучі конструкції житлових будинків (І ступінь вогнестійкості) запроектовані з межею вогнестійкості та максимальними межами поширення вогню по них згідно вимог ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги».

Зовнішні стіни запроектовані:

•       фасадна система скріпленої штукатурки;

•       базальтова теплоізоляція НГ, р=145 кг/м³, λ Б= 0,045 Вт/м∙°С – 150 мм;

•       стіна із  цегли КРПв-1/75/1650/15 - 250 мм.

Зовнішні з.б. пілони, колони:

•       фасадна система скріпленої штукатурки;

•       базальтова теплоізоляція НГ, р=145 кг/м³, λ Б= 0,045 Вт/м∙°С – 150 мм;

•       з.б. пілон, колона.

 

Конструктивні рішення

Житлові будинки №10 та №11 запроектовано монолітно-каркасними. Вони мають  1 підвальний поверх та 26 житлових поверхів з розмірами в плані 72,4 х 26,2 м.

Конструктивна схема житлових будинків, що проектуються – монолітно-каркасна з вертикальними діафрагмами та ядрами жорсткості (сходовий та ліфтовий блок). Система складається із залізобетонного каркаса і вертикальних діафрагм, стін та ядр жорсткості, що працює по рамно-в’язевій схемі, сприймаючи горизонтальні та вертикальні навантаження. Горизонтальне та вертикальне навантаження розподіляється між каркасом будівлі і вертикальними діафрагмами, ядрами жорсткості в залежності від співвідношення жорсткості цих елементів.

Просторова жорсткість та стійкість будівлі забезпечується сумісною роботою вертикальних елементів каркасу (діафрагм жорсткості, пілонів, ядр), горизонтальних дисків перекрить і фундаментної плити з палями, як фундаментної основи.

Фундаменти – палеве поле під суцільною фундаментною плитою. Палі діаметром 620 мм, довжиною L=26,00 м для кожного будинку. Буроін’єкційні палі виконуються з бетону С25/30 (В30), водонепроникності W6, армування каркасами з арматури А500С та А240С за ДСТУ 3760:2006. Ростверк запроектований товщиною 1400 мм, монолітний з бетону С25/30 (В30), водонепроникності W6, армування з арматури А500С та А240С за ДСТУ 3760:2006.

Залізобетонний каркас будівлі монолітний. Вертикальні елементи – пілони, стіни та діафрагми жорсткості з бетону С25/30 (В30), армування з арматури А500С та А240С з окремо в’язаних стержнів.

Плити перекриття з монолітного залізобетону С25/30 (В30), армування з арматури А500С та А240С з окремо в’язаних стержнів. 

Сходові марші в незадимлювальних сходових клітках – збірні на типовому поверсі. В підвальній частині та на останніх поверхах сходи монолітні з бетону С25/30 (В30), армування з арматури А500С та А240С.

Відповідно до ДБН В.1.2-2:2006 в проекті прийняті наступні навантаження:

•       характеристичне значення снігового навантаження для м. Києва – 1550 Па;

•       характеристичне значення вітрового навантаження для м. Києва – 370 Па;

•       характеристичні рівномірно-розподілені тимчасові навантаження на перекриття:

- для квартир 150 кгс/м² із коефіцієнтом надійності за навантаженням γ_fn=1.3;

- для службових приміщень 200 кгс/м² із γ_fn =1.2;

- для вестибюлів, фойє, коридорів, сходових клітин з проходами до них 300 кгс/м² із γ_fn =1.2;

- для залів зборів і нарад та коридорів до них 400 кгс/м² із γ_fn =1.2.

Згідно табл. 5 ДБН В.1.2-14-2018, у розрахунках конструкцій каркасу будівель враховано коефіцієнти надійності за відповідальністю «γ_n» відповідно класу наслідків (відповідальності) для житлового будинку (СС3):

•       для вертикальних елементів каркасу (колони, пілони, стіни основного стволу жорсткості) – категорія відповідальності конструкцій А – у розрахунках за І групою граничних станів – γ_n =1,25;

•       для плит перекриття, елементів сходів – категорія відповідальності конструкцій Б – у розрахунках за І групою граничних станів – γ_n =1,2;

•       для другорядних і допоміжних елементів (фахверкові конструкції, не несучі та самонесучі стіни, тощо) – категорія відповідальності конструкцій В – у розрахунках за І групою граничних станів – γ_n =1,15.

 

Захист від шуму

Захист від шуму виконано з урахуванням вимог ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму».

Проектом передбачені такі акустичні засоби захисту від шуму:

•       засоби звукоізоляції, засоби звукопоглинання (звукопоглинальні облицювання), що дозволяють досягти в приміщеннях рівні шуму 30 дБА;

•       засоби віброізоляції (встановлення вентиляторів та насосів на віброізолюючі підставки, включення вентиляторів та насосів через гнучкі вставки, віброізоляція приводів ліфтів і щитів у машинних приміщеннях ліфтів), глушителів шуму на повітропроводах вентиляційних систем, що дозволяють досягти на виході повітря з вентиляційних шахт і в приміщеннях рівнів шуму 30 дБА.

На стадії проектування виконані уточнені акустичні розрахунки з заходами захисту від надлишкового звукового тиску.

 

Доступність території для маломобільних груп населення (МГН)

У  проекті  передбачені  заходи  безперешкодного  і  зручного  пересування МГН на шляхах проходження до об'єкту з урахуванням комплексу вимог згідно ДБН В.2.2-17: 2006.

Покриття  пішохідних  доріжок,  тротуарів  і  пандусів  виконано  без застосування  насипних  або  крупноструктурних  матеріалів,  що  перешкоджають пересуванню  МГН  на  кріслах-колясках  або  з  милицями.  У  місцях  перетинання тротуарів  з  проїжджою  частиною  проїздів  передбачено  пониження  бортового каменю, згідно норм, для вільного пересування МГН на території комплексу.

У  будівлях  розроблені  вхідні  групи,  пристосовані для входу МГН з поверхні землі. 

Доступність входів у будівлі для МГН здійснюється за допомогою пандусів. Сходинки сходів на шляхах руху  інвалідів  і  інших  МГН  є  суцільними  рівними,  без виступів і із жорсткуватою поверхнею.

Вхідні групи, доступні для МГН, мають навіс, поверхня покриття майданчиків і пандусів така, що не допускає ковзання. Глибина простору майданчиків усіх входів до будівлі комплексу передбачена з можливістю для маневрування кріслом-коляскою.

Дренажні  та  водозбірні  грати,  встановлені  в  підлозі  всіх  вхідних майданчиків у будівлі встановлені врівень з поверхнею.

Передбачені  окремі  місця  паркування  для  керованих МГН автомашин шириною 3,5 м.  Вони розміщені  поблизу  вхідних груп, доступних для МГН – не далі 100 м.

 

Інженерні мережі

Зовнішнє електропостачання

Проект зовнішнього електропостачання по об’єкту розроблений у відповідності  до вимог ТУ №37739 ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» від 22.04.2015 р., листа-коригування ТУ від 28.12.2017 р. № 019/ЦП/1/37739/89891 (пункт 8.10).

Згідно з ТУ виділено 3 етапи введення енергооб’єктів в експлуатацію та враховані десять черг будівництва житлового комплексу. Друга черга будівництва входить в третій етап введення енергооб’єктів в експлуатацію. 

Покриття електричних навантажень другої черги будівництва передбачено від ТП-10/0,4кВ №5.

Для реалізації введення в експлуатацію об’єктів першого пускового комплексу другої черги будівництва проектом передбачається:

•       спорудження окремої будівлі ТП-10/0,4 кВ №5 на чотири трансформатори з встановленням на даній черзі 2-х силових трансформаторів по 1000 кВА кожний (Т3, Т4), обладнання РУ-10 кВ камерами КСО-393М, обладнання одного РУ-0,4 кВ №1 панелями ЩО-90, організації обліку електроенергії в мережі 0,4 кВ  і охоронної сигналізації приміщень ТП;

•       прокладання 4-х кабельних ліній 10 кВ (по два на секцію) від проектуємої ТП №5 до ТП №6 та до проектуємого РП-10 кВ по вул. Причальна, 11 з використанням раніше прокладених КЛ-10 кВ від ТП №3 до РП-10 кВ по вул. Причальній, 11:

- ТП №5 - 1с. – ТП №6 - 1с.;

- ТП №5 - 2с. – ТП №6 - 2с.;

- ТП №5 - 1с. – РП-10 кВ - 1с. (вул. Причальна, 11);

- ТП №5 - 2с. – РП-10 кВ - 2с. (вул. Причальна, 11).

•        прокладання кабельних ліній 0,4 кВ живлення ВРП-0,4 кВ житлового будинку №11 від РУ-0,4 кВ проектуємої ТП № 5.

Для реалізації введення в експлуатацію об’єктів другого пускового комплексу другої черги будівництва проектом передбачається додатково виконати такі роботи:

•       в будівлі ТП-10/0,4 кВ №5 на чотири трансформатори виконується встановлення трансформаторів Т3, Т4 потужністю 1000 кВА та обладнання другого РУ-0,4 кВ №2 панелями ЩО-90, організація обліку електроенергії в мережі 0,4 кВ цього РУ-0,4 кВ;

•       прокладання кабельних ліній 0,4 кВ живлення ВРП-0,4 кВ житлового будинку №10 від РУ-0,4 кВ №2 ТП.№ 5.

Схема РУ-10 кВ ТП-10/0,4 кВ прийнята «10-7» (ПУЕ:2014 Гл.4.2) – одинарна, секціонована роз’єднувачами система збірних шин 10 кВ.

Для покриття електричних навантажень  передбачено в будівельній частині  камер силових трансформаторів встановити трансформатори потужністю 1000 кВА та 630 кВА з масляним охолодженням обмоток марки ТМ-10/1000.

Ввідно-розподільчий щит 0,4 кВ  прийнятий типу ЩО-90.

Прийняте до встановлення електрообладнання відповідає параметрам електромережі,  вимогам щодо стійкості до дії струмів короткого замикання.

Облік електроенергії передбачено виконати комерційним для електроустановок замовника на напрузі 0,4 кВ та технічним для споживачів власних потреб.

 

Для організації обліку електроенергії передбачено застосування електронних багатотарифних лічильників активної і реактивної енергії трансформаторного включення по струму і прямого включення по напрузі. Контроль загального споживання електроенергії на об’єкті виконується лічильниками технічного обліку.

Заземлюючий пристрій прийнятий спільним для електромережі 10 та 0,4 кВ.

Захист трансформаторів від прямих ударів блискавки окремо не виконується, оскільки такий захист виконаний для всіх будинків в цілому, а проектовані енергетичні об’єкти попадають в зону захисту від прямих ударів блискавки, що обумовлено висотою житлових будинків.

Захист електрообладнання від перенапруги (в тому числі – при комутаціях) виконується обмежувачами перенапруги.

Всі приміщення ТП-10/0,4 кВ обладнані охоронною сигналізацією.

Прийняте до встановлення електрообладнання ТП відповідає параметрам електромережі,  вимогам щодо стійкості до дії струмів короткого замикання.

Релейний захист ТП виконаний в повному обсязі.

Для можливості приєднання проектного навантаження до електромережі 10 кВ передбачено прокладання нових КЛ-10 кВ згідно ТУ ПАТ «Київенерго».

Всі кабелі прийняті одножильні. Переріз та матеріал жил прийнято відповідно до пропускної здатності та ТУ.

В проекті виконані розрахунки струмів короткого замикання. Прийняті до встановлення електротехнічне обладнання і матеріали відповідають вимогам щодо стійкості до дії струмів короткого замикання.

Проектом виконано розрахунки проектованих та перевірка існуючих уставок РЗА з виконанням вимог щодо нормованих значень чутливості РЗА та селективності їх роботи.

 

Зовнішні мережі водопостачання

Згідно ТУ ПАТ «АК Київводоканал» від 28.08.2018 р. №13700 водопостачання комплексу будівель другої черги передбачено від запроектованої кільцевої водопровідної мережі 2 Ду300 мм по вул. Здолбунівській.

Для надійного водопостачання та пожежогасіння, навколо всього  майданчика будівництва передбачається внутрішньоквартальна кільцева мережа господарсько-питного водопроводу Ду300 мм по вулицях Здолбунівська, Причальна, Канальна та Дніпровська набережна.

Підключення будинків №10 та №11 передбачається до раніше запроектованої кільцевої мережі Ду300 мм по вул. Дніпровська набережна.

У місцях підключення кожного будинку передбачаються водопровідні колодязі з ПГ діаметром 2,0 м зі збірного залізобетону, де передбачена запірна арматура, в т.ч.  розтинаюча засувка та установка пожежного гідранта.

Для забезпечення нормативного зовнішнього пожежогасіння (30-35 л/с) на внутрішньоквартальній мережі передбачені  колодязі із пожежними гідрантами – по три ПГ на кожну ділянку пожежогасіння.

Діаметри трубопроводів вводу в будинок враховують витрати води на господарчо-побутові потреби, полив та на внутрішнє і автоматичне пожежогасіння.

 

Зовнішня побутова каналізація

Згідно ТУ ПАТ «АК Київводоканал» від 28.08.2018 р. №13671 на каналізування, господарсько-побутові стоки комплексу будівель другої черги скидаються до раніше запроектованих внутрішньомайданчикових мереж попередніх черг і далі в запроектований самопливний каналізаційний колектор Ду 500 мм по вул.  Клеманській.

В місцях зміни напряму чи ухилу, а також в місцях підключення передбачаються каналізаційні колодязі із збірного залізобетону, футерованого поліетиленовими вкладишами.

На самопливній мережі – діаметри колодязів 1,0-1,5 м залежно від глибини прокладання трубопроводів. На випусках від вбудованих приміщень передбачені засувки в колодязях діаметром 1,5 м. Люки – чавунні з отворами, запірними пристроями.

                     

Дощова каналізація

Згідно ТУ від 20.08.2018 р №126-2-18 на підключення до мереж дощової каналізації, відвід дощових стічних вод з дахів будівель та з власної території комплексу будівель другої черги передбачається до р. Дніпро з попередньою очисткою – через один раніше запроектований випуск Ду 700 мм.

Проектом враховані як власні так і, транзитні води  від басейну каналізування.

Розрахунок витрат дощових стічних вод по комплексу виконано згідно ДБН В.2.5.-75:2013.

Зовнішні самопливні мережі дощової каналізації запроектовані із поліетиленових труб ПЕ-100 SDR-26 Р=0,6 МПа та SDR-17 Р=1,0 МПа. На поворотах та в місцях приєднання дощеприймальних решіток встановлюються чавунні люки з запорами та вентиляційними отворами.

Для очистки дощових вод з території восьмої черги забудови передбачений один сепаратор нафтопродуктів продуктивністю 4,0 л/с.

 

Внутрішнє водопостачання та каналізація

Система  питного  та  протипожежного  водопостачання  передбачена  для забезпечення подачі води користувачам від вводів водопроводу з міської мережі.

В будинках передбачається роздільні системи господарсько-питного та протипожежного водопроводу. Для обліку води в даних будинках передбачається  загальний  водолічильний  вузол  з  комбінованим лічильником холодної води.

Система господарсько-питного водопроводу кожного житлового будинку розділена на дві зони по висоті будинку:

•  перша зона – з 2-го по 13-й житлові поверхи;

•  друга зона – з 14-го по 26-й житлові поверхи.

В  кожній  будівлі  передбачається  встановлення  лічильнику  на  відгалуженні для поливального водопроводу, вбудованих приміщень (для житлових будинків). В  житлових  будинках передбачається  поквартирний  облік води.

На вводах в будівлю для зниження та підтримки постійного тиску в системі водопроводу  на  вводах  передбачено  встановлення  регуляторів  тиску,  а  також передбачається  встановлення  фільтрів  води  з  гідравлічним  автоматичним самоочищенням згідно вимог п. 8.2 ДБН В.2.5-64:2012. Підключення кожного будинку передбачається  по  першій  категорій  водопостачання  (двома  незалежними вводами, кожен з яких розрахований на 100% витрат будинку). Якість холодної та гарячої води, що подається на господарсько-питні потреби, відповідає діючому ДСанПіН 2.2.4-171-10.

Для  забезпечення  необхідного тиску в системі господарсько-питного водопроводу житлової частини передбачені підвищувальні насосні установки.

Для вбудованих приміщень запроектована окрема система холодного водопроводу.

Необхідний тиск у системі внутрішнього пожежогасіння житлової частини будинків  забезпечується  протипожежними  насосами.

Пожежні крани розміщуються з врахуванням вимоги пункту 8.11 ДБН В.2.5-64:2012.

Необхідний напір та витрата в системі протипожежного водопроводу вбудованих приміщень при виникненні пожежі забезпечується підвищувальною протипожежною насосною установкою 1-ї зони житлової частини.

Приготування гарячої води для житлових будинків є централізованим та здійснюється у теплових пунктах, що розташовані на технічних поверхах житлових будинків.

Джерелом гарячого водопостачання вбудованих приміщень є електричні накопичувальні водонагрівачі марки «Thermex» 15-50 л, N=1,5-2 кВт.

Відведення  господарсько-побутових  стоків  від  житлової  частини,  вбудованих приміщень передбачається окремими самопливними системами.

Стічні води від санітарно-технічних приладів скидаються в міську каналізаційну мережу.

Для  відведення  аварійних  вод  від  технічних  приміщень  передбачені  приямки.  В  приямках  передбачено  дренажні  занурювані насоси. Відведення води після насосів передбачено до мережі дощової каналізації.

Відведення  дощових  вод  з  покрівель  житлових  будинків  та торгово-офісного комплексу передбачається  в  зовнішню внутрішньо-майданчикову  мережу дощової каналізації.

Водостічні воронки прийняті з електропідігріванням. 

 

Опалення

Джерелом теплопостачання будівель другої черги будівництва є дахові котельні:

•       на будинку №10 – для потреб будинку №10;

•       на будинку №12 – для потреб будинку №11.

Підключення систем опалення здійснюється в індивідуальних теплових пунктах (ІТП), що розташовані в підвалах будинків. Теплоносій - вода з температурою 80/60 °С.

Основні рішення по опаленню передбачають використання раціонального комплексу заходів,  які  забезпечують  створення  та  підтримання  у  приміщеннях  нормованих параметрів  повітря,  що  відповідають  санітарно-гігієнічним  та  комфортним  вимогам  до внутрішнього повітря.

В проекті розраховані і представлені теплові навантаження систем опалення будівель восьмої черги.

Температура  повітря  в  приміщеннях квартир прийнята у відповідності з ДБН В.2.2-15-2005.

Системи опалення запроектовані самостійні:

•       для житлових та загальнобудинкових приміщень І зони;

•       для житлових та загальнобудинкових приміщень ІІ зони;

•       для вбудованих приміщень (офісів).

Розводка  магістралей  систем  опалення  здійснюється  від ІТП під стелею  підвального  поверху. Вертикальні стояки прокладаються у вбудованих шахтах.

Вузли обліку та приєднання квартирних мереж до стояків системи опалення розміщені у вбудованих шафах в загальних коридорах. Обслуговування вузла приєднання передбачено з коридору. Вузли обліку та приєднання мереж вбудованих приміщень до системи опалення розміщені у власних санвузлах відповідних вбудованих приміщень.

Для опалення житлових приміщень в кожній квартирі  житлового  будинку  запроектована двотрубна горизонтальна тупикова система опалення нагрівальними приладами.

Для  коридорів  та  сходових  клітин  передбачається  система  з  вертикальною розводкою  трубопроводів,  прокладених  відкрито.  Встановлення  опалювальних  приладів передбачено  в  місцях,  що  не  заважатимуть  вільній  евакуації  людей.

У якості опалювальних приладів передбачаються сталеві панельні радіатори з  нижнім  підключенням – для  квартир  і  вбудованих  приміщень,  з  боковим підключенням - в інших приміщеннях.

Транзитні  трубопроводи,  магістралі  і  стояки  передбачені  зі  сталевих електрозварних  труб  по  ГОСТ  10704-91  та  сталевих  водогазопровідних  труб  по ГОСТ 3262-75  в  тепловій  ізоляції. 

Видалення  повітря  з  системи  опалення  здійснюється  через  автоматичні повітровідвідники,  які  встановлено  в  найвищих  точках  системи  та  на  розподільчих гребінках. 

 

 

Вентиляція

Для  забезпечення  та підтримання  нормативних  параметрів  повітря  для  приміщень будинків восьмої черги передбачається:

•       влаштування  систем  припливної  вентиляції  з  природнім  спонуканням  та витяжної вентиляції з механічним спонуканням для приміщень кухень, ванн, вбиральнь та суміщених санвузлів квартир;

•       влаштування  систем  припливної  вентиляції  з  природнім  спонуканням  та витяжної вентиляції з механічним спонуканням для вбудованих приміщень;

•       влаштування  систем  витяжної  вентиляції  з  механічним  спонуканням  для санвузлів вбудованих приміщень;

•       влаштування  систем  вентиляції  з механічним спонуканням для  технічних  приміщень  (теплопункт,  насосна, електрощитова);

Витрата зовнішнього повітря для житлових та спальних кімнат прийнята відповідно до таблиці Х.4 ДБН В.2.5-67:2013 – 3,6 м³/год на 1 м² площі. Приплив зовнішнього повітря передбачений через вікна (щілинний приплив повітря) з природним спонуканням.

Видалення повітря з кухень, ванн, туалетів та  суміщених санвузлів виконується за допомогою індивідуальних витяжних вентиляторів через індивідуальний канал з випуском повітря в збірну вентиляційну шахту. Вентиляційні канали кожної наступної квартири приєднуються до збірної вентиляційної шахти вище витяжних решіток попередньої квартири не менше ніж на 2 м. Індивідуальні витяжні канали та збірні вентиляційні шахти виконуються в будівельних конструкціях з межею вогнестійкості EI 60 – 1 година.

Вентиляція вбудованих приміщень виконується орендарем відповідного приміщення окремим проектом. Для вентиляції вбудованих приміщень та санвузлів вбудованих приміщень передбачені окремі витяжні шахти. Витрата повітря, що видаляється, прийнята відповідно таблиці Х.2 ДБН В.2.5-67:2013 – 5 м³/год на 1 м² площі.

Окремі системи вентиляції передбачаються для наступних технічних приміщень:

•       теплопункт - вентиляція розрахована на короткочасну дію та забезпечує 10-кратний обмін повітря;

•       електрощитова - вентиляція забезпечує 2-кратний обмін повітря;

•       насосні господарсько-питного водопостачання – повітрообмін розрахований на розбавлення теплонадлишків від обладнання.

Приплив повітря в технічні приміщення передбачається з коридору.

 

Електротехнічні рішення

Усі квартири житлових будинків згідно з ДБН В.2.5-23:2010 розглядаються як:

•       І рівня комфортності ІІІ рівня електрифікації з електроплитами потужністю до 8,5 кВт (Ркв = 10 кВт); 

•       ІІ рівня комфортності ІІ рівня електрифікації з електроплитами потужністю до 10,5 кВт (Ркв = 16 кВт) – на верхніх поверхах (дворівневі квартири).

Для вбудованих приміщень передбачається Рпит = 0,15 кВт/м².

Електроспоживачами об'єкта є: загальнобудинкові навантаження, у тому числі: внутрішнє освітлення, слабкострумове обладнання, зв'язок, сигналізація, протипожежна автоматика, санітарно-технічне і ліфтове обладнання; побутове електричне навантаження квартир, навантаження вбудованих приміщень,  індивідуальні теплові пункти, насосні станції, дахова котельня будинку №10, а також навантаження електродвигунів (електроприводів) та пристроїв протипожежних установок.

 Електрообладнання житлових будинків та споруд відповідає вимогам ДБН В.2.5-23:2010. 

Згідно з ДБН В.2.5-23-2010 та ДБН В.2.2-24-2009 за ступенем надійності електропостачання електроприймачі комплексу віднесено в цілому до споживачів ІІ-ї категорії з виділення споживачів І категорії надійності електропостачання.

Джерелом живлення визначені трансформаторні підстанції, що споруджуються згідно технічних умов ПАТ «Київенерго».

 Для забезпечення надійності електропостачання споживачів передбачені пристрої автоматичного включення резерву (АВР) на вводах  від ТП-10/0,4 кВ у спеціально   виділених ввідно-розподільчих пунктах для живлення протипожежних споживачів .  

Проектом передбачено улаштування у кожному будинку електрощитових приміщень, у яких встановлюються головні розподільчі щити (ГРЩ) для розподілення електроенергії між споживачами житлового будинку, ГРЩ та щити обліку вбудованих приміщень та  пожежні щити для споживачів протипожежного навантаження.

Усі ГРЩ передбачаються двосекційними та отримують живлення взаємно резервованими кабельними лініями 0,4 кВ.

Усі лінії, що відходять від ГРЩ, захищаються від короткого замикання та перевантаження   автоматичними вимикачами.   

Для прийому і розподілу електроенергії між електроприймачами житлових будинків проектом передбачається встановити розподільчі щити індивідуального виготовлення:

•       ВРП 1 (побутове навантаження квартир та загальнобудинкові навантаження);

•       ВРП 2 -  ВРП 4 (побутове навантаження квартир);

•       ВРП 5 (пожежний щит);

•       ВРП 6.1, ВРП 6.2 (вбудовані приміщення);

•       ВРП 7 (насосна станція, індивідуальний теплопункт, котельня, ЩАО).

Для вбудованих приміщень на кожному поверсі передбачено улаштування розподільчих щитів (ЩСвбуд.), що встановлюються безпосередньо у кожному вбудованому приміщенні. Щити обліку вбудованих приміщень згідно вимог «Київенерго» встановлюються у електрощитовому приміщенні.   

Вводи електроживлення до групових розподільних квартирних щитів - від щита поверхового, виконується на напругу 380/220 В (трифазними).

Підключення протипожежних систем: евакуаційного освітлення, систем пожежної сигналізації, виконуються після пристрою АВР.

Електроприймачі протипожежних систем підключаються окремими кабельними лініями. Проектом передбачаються наступні протипожежні заходи:

•       відключення систем вентиляції при пожежі;

•       застосування вогнестійких кабельних ліній для живлення протипожежних систем;

•       дистанційне включення протипожежних насосів, дистанційне відкриття пожежної засувки.

  Для підключення електроприймачів антикригової системи (зливоприймальні воронки) проектом передбачено встановлення шаф управління підігрівом, які підключаються безпосередньо від ГРЩ по магістральній схемі.   

Встановлення комерційного облік електроенергії передбачається: 

а) для загально-будинкових навантажень та загальний для навантажень квартир – електронними лічильниками активної та реактивної енергії в РУ-0,4 кВ ТП-10/0,4 кВ;

б) для квартир - на поверхових щитах ЩП - однофазними лічильниками   безпосереднього включення;

 в) для вбудованих приміщень - загальний на ГРЩ вбудованих приміщень та в щитах обліку, що встановлюються в електрощитовому приміщенні; 

г) для споживачів насосних станцій, теплопунктів - технічний облік, безпосередньо в   щитах насосної станції.

Всі лічильники передбачені з інтерфейсом виводу інформації на вузол збору.

Згідно з вимогами ДБН В. 2.5-23:2010 та ДБН В. 2.5-28-2006 зі змінами №1 та №2 проектом   передбачається штучне освітлення уcix приміщень житлового будинку та вбудованих приміщень. Також передбачене архітектурно-декоративне підсвічування фасадів комплексу.

Електричні мережі передбачається виконати три- або п'ятипроводними кабелями з мідними жилами, з ізоляцією та оболонкою.

Електропроводки аварійного освітлення прокладаються окремо від кабелів робочого освітлення або на одному вогнестійкому лотку через перегородку.  

 Переріз кабелів обраний за довготривалим струмовим навантаженням з перевіркою по втраті напруги.

 

Котельня

Котельня №9 на покрівлі житлового будинку №10 є джерелом теплопостачання цього будинку, а також  дитячої дошкільної установи, об’єднаної з початковою школою на 510 місць (окрема черга).

Теплові навантаження на котельню встановлені проектом. Для їх покриття в котельні передбачається встановлення 7 конденсаційних котлів фірми «Buderus» Logano plus GB402-620-9 номінальною потужністю 0,5782 МВт (0,49725 Гкал/год) кожний.

Загальна встановлена потужність котельні 4,0474 МВт  (3,48076 Гкал/год). 

Теплоносій – вода з температурою 85-65 ^оС.

Котли працюють на природному газі низького тиску.

Котельня за надійністю забезпечення тепловою енергією належать до другої категорії.

Котельня повністю автоматизована і працює без постійного обслуговуючого персоналу. Система автоматизації забезпечує протиаварійний захист обладнання. Сигнали про причини і аварійне автоматичне відключення котельні через блок управління передаються черговому диспетчеру.

Мережева вода від котлів, через гідравлічний вирівнювач, направляється в загальну  теплову мережу за допомогою мережевих циркуляційних насосів фірми «Wilo». Насосів передбачено два: один – робочий, один – резервний.

Котельня обладнана приладами урахування:

•       теплолічильником мережевої води;

•       лічильником аварійного підживлення;

•       лічильником сирої води.

Відпрацьовані гази від котлів відводяться в окрему для кожного котла димову трубу Dv/Dn=250/310 мм (Ду250). Верх димових труб на 2 м вище покрівлі котельні.

Для більш ефективної та економної роботи мережевих насосів котельні передбачено щит керування насосами «ГРАНДИС АКН-2-Т-F-18,5» з частотним керуванням.

Для контролю за якістю згорання газу проектом передбачено комплект обладнання для газових аналізів.

Для реєстрації кількості виробленої теплової енергії проектом передбачено встановлення теплолічильника типу «СВТУ-10М» в комплекті з витратомірами, термоперетворювачами і з’єднувальними кабелями.

Для контролю загазованості котельні проектом передбачено установку сигналізатора газу.

Приміщення котельної обладнується пожежною та охоронною сигналізацією.

Для контролю роботи обладнання і передачі аварійних сигналів в місце постійного чергового проектом передбачений пульт контролю «Сигнал-1ДН».

Для комерційного обліку витрат газу на газопроводі низького тиску встановлено лічильник газу з імпульсним вихідним сигналом (НЧ), коректор об’єму газу  в комплекті з датчиком температури.

Електропостачання дахової котельні передбачається по двох рівноцінних кабельних вводах напругою 380/220В.

По надійності електропостачання котельня відноситься до споживачів ІІ категорії. Переключення з одного джерела живлення на друге досягається за рахунок АВР-0,4кВ. До споживачів І категорії відноситься сигналізатор загазованості.

Облік витрат активної електроенергії котельні здійснюється лічильником електроенергії, встановленим в ввідному електричному щиті котельні.

Споживча потужність  – Рс= 35,0 кВт.

Річні витрати електроенергії – 107,0 МВт∙год.

Газопостачання котельні вирішене відповідно до технічних умов ПАТ «Київгаз», матеріалів інженерних вишукувань та відповідної нормативної бази.

Для зниження тиску газу з середнього (0,3 МПа) до низького (0,005 МПа) та підтриманні його на заданому рівні запроектований пункт газорегуляторний шафовий ШРП з регулятором тиску MADAS RG/2MBZ DN65 PN6 (2 лінії редукування).

 

Індивідуальні теплові пункти

Індивідуальні теплові пункти (ІТП) розміщуються в підвалах житлових будинків з дверима, які зачиняються із зовнішньої сторони.

Теплоносій –гаряча вода. Робоча температура теплоносія – 85-65 ^оС.

Обладнання ІТП забезпечує виконання наступних функцій:

•       облік споживання теплової енергії;

•       розподілення теплоносія між системами споживання теплової енергії;

•       регулювання витрати теплоносія для систем теплоспоживання;

•       контроль та регулювання параметрів теплоносія;

•       захист систем від аварійного підвищення параметрів теплоносія;

•       заповнення та підживлення систем теплоспоживання.

Приєднання систем опалення, вентиляції та ГВП до теплових мереж виконується через модульні блоки фірми ТОВ «ГРАНД-АРМА».

Циркуляція теплоносія в системах опалення та рециркуляції гарячої води в системах ГВП здійснюється за допомогою насосів фірми «Grundfos».

Регулювання теплової потужності по опаленню, вентиляції та ГВП здійснюється регуляторами температури фірми «Danfoss» з керуванням від щитів автоматизації.

Компенсація температурних розширень води в системах виконується за рахунок закритих розширювальних мембранних баків фірми «ROZ-NAVI».

Комерційний облік спожитої теплової енергії здійснюється за допомогою теплолічильників Multical 602 з встановленням витратомірів ULTRAFLOW 54 та датчиків температури Pt500 на подавальному та зворотному трубопроводах вузлів теплового вводу.

 

Зв’язок

Для телефонізації будинків №10, №11 передбачається будівництво міжбудинкової двоканальної кабельної каналізації із поліетиленових труб діаметром 100 мм, що прокладаються на глибині 0,9 м між будинками №10 і №11 та між будинками №11 і №12.

Кабельна каналізація передбачається з урахуванням прокладки кабелів інтернет, телефонізації, телебачення – в одному каналі, та кабелю проводового мовлення – в другому каналі.

Для забезпечення функціонування системи оповіщення населення м. Києва передбачено будівництво одного окремого каналу для прокладання кабелю радіофікації.

Заведення мережі інтернет у будинок №11 передбачається кабелем ОКЛБг від оптичного кросу у комутаційній ТОВ «ІТ Телесеть» у будинку №12.

Заведення мережі інтернет у будинок №10 передбачається кабелем ОКЛБг від оптичного кросу у комутаційній ТОВ «ІТ Телесеть» будинку №11.

Внутрішня мережа виконується кабелями ОКЛБг, UTP Cat5 з оболонками, що не поширюють горіння. В шафах зв'язку у комутаційних приміщеннях будинків та у поверхових шафах встановлюється обладнання мережі інтернет.

Телефонізація будинків  передбачається згідно ТУ ТОВ «ІТ Телесеть» кабелем ТППеп від АТС в обладнаних комутаційних приміщеннях у підвалах будинків. До об’єкту прокладається кабель ОКЛБг. Внутрішня мережа виконується кабелями ТППнг, UTP Cat5 з оболонками, що не поширюють горіння.

Телевізійний сигнал до об’єкту проектування подається згідно ТУ ТОВ «ІТ Телесеть» по волоконно-оптичному кабелю ОКЛБг, що прокладається від оптичного кросу у комутаційних ТОВ «ІТ Телесеть» у будинку №12. Розподільна мережа телебачення виконується кабелями F1160 ВV.

Забезпечення будинків проводовим мовленням передбачається кабелем РМПЗЕП 2х1,2 від КС-12 у будинку №12. Прокладання кабелю передбачається в окремому каналі кабельної каналізації.

 

Енергоефективність

У проекті прийнято такі основні рішення щодо енергоефективності:

•       передбачено застосування енергозберігаючого та екологічно безпечного обладнання, матеріалів, сертифікованих в Україні;

•       зовнішні огороджувальні конструкції мають теплотехнічні показники вище нормованих згідно з таблицею 3 ДБН В.2.6-31:2016;

•        на всіх зовнішніх входах до приміщень будівлі передбачені тамбури та утеплені двері на запасних входах;

•       питомі витрати теплоти за проектом не перевищують нормованих значень;

•       радіатори обладнані термостатами;

•       ІТП обладнується теплолічильником та лічильниками обліку води, автоматичним регулятором теплового потоку для зменшення тепла у неробочі години, регулювання теплового потоку в залежності від температури зовнішнього повітря;

•       трубопроводи теплопостачання (внутрішні трубопроводи систем опалення і теплопостачання, крім стояків систем опалення, що прокладаються в опалюваних приміщеннях) – теплоізолюються;

•       робота інженерних систем автоматизована;

•       роботу насосного обладнання прийнято в автоматичному режимі в залежності від потреби у воді;

•       облік електроенергії передбачається багатофункціональними електронними електролічильниками;

•       у системі зовнішнього і внутрішнього освітлення застосовуються енергозберігаючі лампи;

•       прийнято автоматичне керування евакуаційним та робочим освітленням сходових кліток, тамбурів, коридорів, а також освітлення входів до будинку. При цьому забезпечується увімкнення з настанням сутінок та вимикання освітлення на світанку від фотоелементів;

•       робота інженерних систем (опалення, вентиляції) автоматизована;

•       система припливної вентиляції обладнується системою автоматики з реагуванням на коливання температури зовнішнього повітря та регулюванням продуктивності нагрівача;

•       світлопрозорі конструкції (вікна, балконні двері) виконані з ПВХ-профілів із заповненням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям на внутрішньому склі.

 

Забезпечення надійності, безпеки експлуатації

Конструкції запроектовані таким чином, щоб навантаження на споруду під час зведення та експлуатації не призводили до руйнування і деформації її в цілому та окремих частин.

Згідно з ДБН В.1.2-14:2018 при розрахунках та забезпечення механічного опору та стійкості використані усталені та перехідні розрахункові ситуації. При цьому приймаються коефіцієнти відповідальності, що визначені табл. 5 цього ДБН.

Конструкції запроектовані з відповідною межею вогнестійкості, яка гарантує при пожежі неруйнівність основної частини об'єкту.

Для  забезпечення  нормальних  умов  перебування  проживаючих  в будинку  приміщення  забезпечені  відповідними  системами  опалення,  вентиляції  та  освітлення.

Всі гарячі поверхні обладнання в зоні обслуговування ізольовані або захищені таким чином, щоб температура поверхонь +45°С і таким чином не несла небезпеку для персоналу та виключала можливість випадкового займання матеріалів, що знаходяться поблизу.

На каналізаційних випусках від сантехнічних приладів підвалу встановлені зворотні клапани з датчиками.

Для попередження електротравматизму проектом передбачається захисне заземлення обладнання.

З метою забезпечення надійності та безпеки експлуатації будівель і споруд експлуатант повинен за підсумками обстежень та паспортизації вживати неодмінних і своєчасних заходів щодо ремонту, реконструкції окремих конструктивних елементів, систем або споруд в цілому.

Ремонт, заміна, реконструкція несучих елементів та огороджувальних конструкцій споруд повинні виконуватись тільки відповідно до проекту, розробленого спеціалізованою проектною організацією.

 

Пожежна, техногенна безпека, цивільний захист

Проектними рішеннями передбачено дотримання нормативних протипожежних відстаней,  влаштування кільцевих проїздів навколо будинків. Проїзди  шириною 4.5 м та місця встановлення спеціальної пожежної техніки, у тому числі покриття підземного паркінгу, передбачено з урахуванням технічних характеристик пожежного автомобіля  (колінчатого автопідіймача) «Bronto Skylift F 90 HLA» згідно рекомендацій УкрНДІЦЗ від 23.10.2018 №93/16-1452.

Житлові будинки №10, №11 з вбудованими приміщеннями  передбачено І ступеня вогнестійкості. Умовна висота житлових будинків до 73.5 м. На 25-26 поверхах передбачено влаштування квартир у двох рівнях, вихід з квартир до загального коридору будинку передбачено лише на нижньому рівні, у якості другого евакуаційного виходу з другого рівня квартир передбачено засклені, відповідно до вимог зміни №4 до п. 4.10 б) ДБН В.2.2-15,  лоджії з глухими простінками 1.2 м влаштовані уздовж зовнішніх стін будинку.

Забезпечення евакуації з кожного житлового будинку передбачено по двох сходових клітках типу Н1 та Н4. Вихід  з сходової клітки типу Н1 передбачено безпосередньо назовні, з Н4 через відокремлений протипожежними перешкодами вестибюль. Коридори будинків поділено на ділянки до 30 м протипожежними перешкодами. Ліфтові холи на кожному поверсі передбачено відокремленими протипожежними дверима 2-го типу.

Вбудовані приміщення житлових будинків виділено у окремі  протипожежні відсіки.

Евакуаційні виходи з підвальних та технічних поверхів житлових будинків передбачено безпосередньо назовні по сходах типу С1, сходи передбачено відокремленими від наземної частини будинку протипожежними перешкодами класом вогнестійкості REI 150.

Проектною документацією враховано заходи щодо обмеження розповсюдження пожежі між протипожежними відсіками, поверхами будинків, поверхнею покрівлі  будівель шляхом передбачення протипожежних перешкод та огороджуючих конструкцій з нормативним класом вогнестійкості і межею поширення вогню по них та відповідного типу заповнення прорізів. Будівельні конструкції: стіни, колони, пілони, перекриття, покриття, шахти комунікації, сходові марші, площадки, перегородки передбачено з визначеними показниками по пожежній безпеці та класу вогнестійкості відповідно до прийнятого ступеня вогнестійкості будинків та спеціальних вимог.

Утеплення та оздоблення фасадів житлових будинків передбачено негорючим матеріалом. Покрівельний килим житлових будинків передбачено з негорючим утеплювачем та захисним шаром гравійної засипки 40 мм.

Розташування дахової котельної передбачено над технічними приміщенням, виходи з котельної на покрівлю передбачено через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу. Ступінь вогнестійкості котельної І.

Передбачено обладнання об’єкту системами протипожежного захисту, зокрема обладнання кожного житлового будинку з вбудованими приміщеннями системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу (СО1 для житла, СО2 для вбудованих приміщень), системами протидимного захисту (окремі системи для житлової частини та коридору підвального поверху з системами заміщення повітря, що видаляється), внутрішньоквартирними пожежними кран-комплектами,  внутрішнім протипожежним водопроводом з пожежними кран-комплектами, автоматичною системою пожежогасінням машинного приміщення пожежного ліфта, автоматичною системою водяного пожежогасіння  вбудованих приміщень підвальних поверхів будинків.

Водоживильником для систем автоматичного пожежогасіння та внутрішнього протипожежного водопроводу передбачено проектуєму водопровідну мережу відповідно до технічних умов на водопостачання кварталу. Насосні станції передбачено у підвальних (технічних) поверхах будинків з виходами  на сходи типу С1.

 Передбачено влаштування у будинках електричних мереж з визначеними показниками по вогнестійкості та пожежній безпеці, аварійного та евакуаційного освітлення з урахуванням влаштування світлових вказівників згідно ГОСТ 12.4.026 та ДСТУ ІЗО 6309 (покажчики «Вихід» «Напрямок руху», «Пожежні крани», «Патрубки для підключення пожтехніки», «Пожежний гідрант», табло «Насосна станція пожежогасіння», ін.),  блискавкозахисту, систему контролю довибухонебезпечних концентрацій газу.

Розділом «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» передбачено можливість укриття мешканців будинків від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період у підвальних поверхах житлових будинків та підземних паркінгах попередніх черг будівництва, як у найпростіших укриттях з організацією послідуючої евакуації відповідно до ст. 33 Кодексу цивільного захисту України.

Для забезпечення функціонування системи оповіщення населення міста про загрозу виникнення  надзвичайних ситуацій передбачено будівництво одного окремого каналу для кабелю радіофікації кварталу та встановлення рідіотрансляційних точок у  будинках. Визначено потребу у встановленні електросирен та вуличних гучномовців з підключенням їх до відповідної місцевої (територіальної) автоматизованої системи централізованого оповіщення міста. Також у якості об’єктової системи оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій передбачено можливість використання системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей з будинків, яка має можливість інтеграції до відповідної місцевої (територіальної) автоматизованої системи централізованого оповіщення міста.

Проектом організації будівництва передбачено заходи пожежної та техногенної безпеки під час будівництва відповідно до чинних правил у зазначених сферах.

 

Санітарно-епідеміологічне благополуччя та екологічна безпека

В рамках науково-технічного супроводу проектування з санітарно-епідеміологічного благополуччя, виконаного ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», встановлено, що вимоги діючих санітарних нормативів не порушуються в частинах:

•       розташування проектованих будинків відносно столярного підприємства по вул. Канальна, 1 (звіт від 15.08.2018 р. № 22/2819);

•       забезпечення прибудинковими майданчиками (звіт від 22.08.2018 р. № 22/2904);

•       концентрацій хімічних і біологічних чинників в атмосферному повітрі населених місць, рівнів шуму в житлових приміщеннях комплексу (звіт від 22.08.2018 р. № 22/2905);

•       примикання з півдня до району забудови, на відстані 50 м до найближчих житлових приміщень АЗК «КЛО» (звіт від 28.08.2018 р. № 22/2936).

Прийняті в проекті архітектурно-будівельні рішення забезпечують санітарно-гігієнічні вимоги щодо інсоляції та природньої освітленості житлових приміщень, дитячих та спортивних майданчиків, рівнів шуму та вібрації. Витримані необхідні розриви від будинків до майданчиків різного призначення, гостьових автостоянок.

 

Визначені місця та засоби накопичення ТБО, забезпечена можливість зручного й безпечного під’їзду сміттєвозів до цих місць.

Передбачене використання при будівництві матеріалів, виробів та конструкцій, що відповідають вимогам норм радіаційної безпеки та мають висновок санітарно-епідеміологічної експертизи щодо відповідності діючому санітарному законодавству.

Для запобігання забрудненню ґрунтів, підземних і поверхневих вод проектом передбачаються такі рішення: виключення скиду поверхневого стоку з території будівництва на рельєф, влаштування зовнішніх мереж водопостачання й побутової каналізації згідно чинних на час проектування відповідних технічних умов, належне облаштування місць роздільного накопичення відходів, вивіз відходів згідно з укладеними договорами.

Для очистки поверхневого стоку проектом передбачені сепаратори нафтопродуктів Rainpark. Згідно звіту ДП Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І Медведя МОЗ України від 21 квітня 2017 р., ефективність очистки стічних вод по нафтопродуктам та іншим забруднювачам забезпечує виконання вимоги п. 8.17 ДСП № 173-96 стосовно того, що при відведенні стічних вод в водойми в межах населеного пункту нормативні вимоги, встановлені до складу і властивостей води водних об’єктів, повинні стосуватись самих стічних вод.

Порушення гідродинамічного режиму, виснаження поверхневих і підземних водних ресурсів не прогнозується.

 

Організація будівництва

Тривалість будівництва другої черги об’єкта по пусковим комплексам становить:

•       1 ПК – 32,5 міс.;

•       2 ПК – 32,5 міс.

Враховуючи можливість суміщення будівельно-монтажних робіт по пусковим комплексам, загальна тривалість будівництва другої черги об’єкта складатиме 35 міс., в тому числі підготовчий період 5 міс.

Проектом визначені методи виконання основних будівельно-монтажних робіт, потреба будівництва в будівельних машинах, механізмах та транспортних засобах, потреба в робочих кадрах, потреба в площах тимчасових будівель та споруд, а також потреба будівництва в основних ресурсах.

Проектом організації будівництва передбачені основні заходи по техніці безпеки та охороні праці на період виконання будівельно-монтажних робіт, заходи з пожежної безпеки, а також заходи для максимального зменшення шкідливого впливу ведення будівельно-монтажних робіт на навколишнє середовище.

 

Згідно із завданням на проектування розробка проекту здійснена без розробки кошторисної частини проектної документації.

 

У процесі розгляду проекту за зауваженнями ТОВ «Національна будівельна експертиза» проектною організацією за погодження із замовником у проект внесені зміни і доповнення.

 

Відповідальність за внесення змін в усі примірники проекту покладається на генпроектувальника та замовника.