Проект «Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вулиця Штейнгеля барона, 4 а» (Коригу­вання 4) розроблений у 2024 році ТОВ «АБМК» (79052, м. Львів, вул. Г. Чечета, 11), ГАП – Петрик О. Р. (кваліфікаційний сертифікат: серія АА № 000762 від 19.11.2012, свідоцтва про підвищення кваліфікації № 1296 від 27.10.2017 та ОД 02071010/0465-23 від 05.05.2023), на замовлення ТОВ «КРОНО­СПАН РІВНЕ» на підставі:

−    містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва, затверджених наказом відділу містобудування, архітектури та будівництва Рівненської райдержадміністрації від 22.11.2019 № 69;

−    завдання на коригування проекту, затвердженого замовником;

−    технічних умов і листів щодо проектування об’єкта, виданих відповід­ними службами області.

Розроблений у 2020 році проект «Реконструкція промислового комп­лексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вулиця Штейнгеля барона, 4 а» подавався на розгляд до ТОВ «Українська буді­вельно-технічна експертиза», за результатами якого замовнику було надано експертний звіт від 23 квітня 2020 р. № 7-050-20-ЕП/КО з рекомендацією до затвердження проекту.

Проектом передбачалось будівництво підприємства деревообробної промисловості з виділенням восьми черг будівництва.

Перше коригування проекту було розглянуто ТОВ «Українська буді­вельно-технічна експертиза» і рекомендовано до затвердження експертним звітом від 14 липня 2022 р. № 7-053-22-ЕП/КО. Коригування проекту полягало у зміні черговості будівництва та складу пускових комплексів; передбача­лось будівництво пожежного депо; було вилучено зі складу проекту будів­ництво «Складу біопалива»; змінено габаритні розміри та конфігурації деяких будівель і споруд. Будівництво передбачалось здійснювати у вісім черг.

Друге коригування проекту було розглянуте ТОВ «Українська буді­вельно-технічна експертиза» і рекомендоване до затвердження експертним звітом від 12 вересня 2023 р. № 7-133-23-ЕП/КО.

Коригування проекту полягало у зміні черговості будівництва, а саме: перенесення існуючих споруд АЗС з додатковим встановленням техноло­гічного обладнання для заправляння автотранспорту та локомотивів з ІІ черги у ІХ чергу будівництва.

Третє коригування проекту було розглянуто ТОВ «Українська буді­вельно-технічна експертиза» і рекомендовано до затвердження експертним звітом від 15 травня 2024 р. № 7-048-24-ЕП/КО.

Коригування проекту полягало у будівництві окремо розташованої споруди подвійного призначення з властивостями сховища, з виділенням її в Х чергу будівництва.

Суть нинішнього коригування 4 проекту полягає у будівництві локальних очисних споруд (ЛОС), з виділенням їх в ХІ чергу будівництва.

Окремі розділи проекту, що стосуються ЛОС, розроблені ТОВ Науково-інженерний центр «ПОТЕНЦІАЛ-4» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, офіс 1.1), ГІП – Подзерей С. О.

Розміщення ЛОС передбачається у східній частині ділянки підпри­ємства.

До складу споруд, які задіяні у процесі збору та очищення поверхневих та виробничих стічних вод, відносяться:

-     акумулювальна ємність поверхневих стічних вод (поз. 008.1 за ГП) − збудовано та здано в експлуатацію у складі І черги;

-     біоставок-акумулятор поверхневих стічних вод (поз. 008.2 за ГП) − збудовано та здано в експлуатацію у складі І черги;

-     будівля механічного очищення поверхневих стічних вод (поз. 008.3 за ГП);

-     будівля очищення поверхневих і виробничих стічних вод (поз. 008.4 за ГП);

-     камера гасіння напору (поз. 008.5 за ГП);

-     каналізаційна насосна станція КНС-17 (поз. 817 за ГП).

Генеральний план розроблено на топографічній основі в масштабі 1:500.

Рельєф ділянки – спокійний, з невеликим ухилом на північ. Відмітки поверхні землі коливаються від 186.30 м до 184.60 м.

Організація рельєфу розроблена з урахуванням відміток верху покриття прилеглої території та головки рейки залізничної колії.

Покриття проїздів, пішохідних доріжок по території ЛОС – цементно-бетонні, відповідно до ДБН В.2.3-4:2015.

На вільній від забудови, проїздів і доріжок території влаштовуються газони з додаванням рослинного шару ґрунту.

Інженерно-геологічні вишукування виконані ПП «Рівнебудземпроект­сервіс» у 2022 році.

У геологічній будові ділянки будівництва на розвідану глибину до 25 м беруть участь такі інженерно-геологічні елементи:

-     ІГЕ 1б - щебінь гранітний, розмір фракції − від 1,5 до 3,5 см, сірий, темно-сірий; потужність − 1,0-1,8 м;

-     ІГЕ 1 – насипний ґрунт: переміщений ґрунт, супісок, чорнозем з доміш­ками будівельного сміття, не злежаний, темно-сірий; потужність − 0,8-2,4 м;

-     ІГЕ 1а – ґрунтово-рослинний шар: суглинок слабо гумусований, твердий, темно-сірий; потужність − 1,0 м;

-     ІГЕ 2 – супісок пластичний, обзалізнений, тиксотропний, з прошарками піску дрібного та суглинку тугопластичного, жовтувато-сірий; потуж­ність – 2,1-4,7 м;

-     ІГЕ 4 − супісок пластичний, пилуватий, з лінзами та прошарками піску дрібного та суглинку тугопластичного, голубувато-сірий, сірий; глибина залягання шару − 7,0-7,8 м; потужність шару – 3,1-6,0 м;

-     ІГЕ 4б − суглинок тугопластичний, з прошарками та лінзами супіску пластичного, сірий, темно-сірий; глибина залягання шару – 16,2-18,7 м; потужність шару – 1,8-4,8 м;

-     ІГЕ 5 – пісок дрібний, кварцовий, середньої щільності, водонасичений, неоднорідний, з лінзами піску середньозернистого та суглинку м’яко­пластичного, сірий; глибина залягання шару – 12,8-14,0 м; потужність шару – 2,0-3,7 м;

-     ІГЕ 5а – пісок середньої крупності, кварцовий, середньої щільності, водонасичений, неоднорідний, з лінзами піску дрібного та суглинку м’яко­пластичного, сірий; потужність – 1,8-4,0 м;

-     ІГЕ 6 – елювіальний карбонатний ґрунт: крейда пластична, тріщину­вата, із заповнювачем тріщин у вигляді крейдової пасти, обзалізнена, біла; глибина залягання шару – 18,0 м; потужність шару − 3,5 м;

-     ІГЕ7 – елювіальний глинистий ґрунт (аргіліт): суглинок напівтвердий, голубувато-сірий, зеленкувато-сірий; глибина залягання шару – 20,5-21,5 м.

Ґрунтові води зустрінуті на глибині 3,0 м (на відм. 182.5). Тип живлення – змішаний (ґрунтовий та інфільтраційний). Коливання ґрунтових вод може становити 0,8-1,2 м. Ґрунтові води до бетону неагресивні.

Згідно з ДБН В.1.1-12:14 «Будівництво у сейсмічних районах України», відповідно до карти ЗСР-2004-А район будівництва розташований у районі з фоновою сейсмічною інтенсивністю 5 балів за шкалою МSК-64.

За розрахунком, наведеним у матеріалах проекту, погодженим замов­ником, об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідаль­ності) СС2.

Будівля механічного очищення поверхневих стічних вод (поз. 008.3 за ГП) – одноповерхова будівля прямокутної форми в плані, з розмірами в осях 48,00 × 18,00 м. Відмітка верху парапету – 8.97 м.

Конструктивна схема – змішаний каркас: колони – монолітні залізо­бетонні, покрівля – кроквяні ферми, балки − по торцях будівлі.

Зовнішні стіни: до відм.+0.900 – залізобетонні панелі товщиною 200 мм, від відм.+0.900 – сандвіч-панелі, із заповненням мінеральною ватою, товщиною 120 мм.

Покрівля передбачається з легких металевих елементів. Основними несучими елементами є ферми прогоном 18 м з прокатних двотаврів, балок по торцях будівлі. Покрівля влаштовується по профільованому настилу по металевих прогонах з прокатних швелерів.

Стійкість і сумісна робота конструкцій забезпечується горизонталь­ними в’язями.

Ферми виконуються зі сталі S355J2, балки та прогони − зі сталі S275JR, елементи фахверків, другорядних елементів та огороджень − зі сталі S235JR.

У приміщенні на відм. +3.200 влаштовується технологічна площадка з легких металевих конструкцій. Стояки площадки виконуються з квадратних труб.

Основою для будівлі прийнято висячі забивні залізобетонні палі пере­різом 350 × 350 мм (за серією 1.011.1-1, вип.1) довжиною 14 м. Основою вістря паль служать ґрунти природного залягання ІГЕ-5.

Фундаментом будівлі служить підземна монолітна частина, що скла­дається з монолітної залізобетонної фундаментної плити, монолітних стін та перекриття. З’єднання паль з фундаментною плитою – жорстке, що забез­печується за рахунок випусків арматури паль.

Підземна частина з монолітного залізобетону складається з резервуарів і технологічних сухих приміщень. Товщина суцільної фундаментної плити − 500 мм, стіни − монолітні залізобетонні, товщиною 300 та 500 мм, плити перекриття на відмітці 0.000 – 200 мм.

Монолітні колони перерізом 500 × 500 мм, висотою 7,2 м жорстко з’єднані зі стінами підземної частини та ростверками, цокольні панелі − товщиною 200 мм і висотою 1 м, монолітне перекриття по профлисту на відм. +3.200 − по металевих балках.

Загальна жорсткість і стійкість будівлі забезпечується жорстким з’єд­нанням колон зі стилобатною частиною та ростверками, жорстким диском покриття.

Вздовж осі А до будівлі примикають бункери відходів (2 шт.) з моно­літного залізобетону, з розмірами в плані 5,55 × 4,35 м, висотою 3,85 м.

Фундамент – залізобетонна плита перемінної товщини − від 400 до 470 мм.

Стіни – товщиною 300 мм.

Покриття – товщиною 200 мм.

Будівля очищення поверхневих і виробничих стічних вод (поз. 008.4 за ГП) – одноповерхова будівля прямокутної форми у плані, з розмірами в осях 48,00 × 24,00 м. Відмітка верху парапету – 9.27 м.

Конструктивна схема – змішаний каркас: колони – монолітні залізо­бетонні, покрівля – кроквяні ферми, балки − по торцях будівлі.

Зовнішні стіни: до відм.+0.900 – залізобетонні панелі, товщиною 200 мм, від відм.+0.900 – сандвіч-панелі, із заповненням мінеральною ватою, товщиною 120 мм.

Покрівля передбачається з легких металевих елементів. Основними несучими елементами є ферми прогоном 24 м з прокатних двотаврів, балок по торцях будівлі. Покрівля влаштовується по профільованому настилу по металевих прогонах з прокатних швелерів. Стійкість і сумісна робота конструкцій забезпечується горизонтальними в’язями.

Ферми виконуються зі сталі S355J2, балки та прогони − зі сталі S275JR, елементи фахверків, другорядних елементів та огороджень − зі сталі S235JR.

У приміщенні на відм. +2.900 влаштовується технологічна площадка з легких металевих конструкцій. Стояки площадки виконуються з квадратних труб.

Основою для будівлі прийнято висячі забивні залізобетонні палі пере­різом 350 × 350 мм (за серією 1.011.1-1, вип.1) довжиною 14 м. Основою вістря паль служать ґрунти природного залягання ІГЕ-5 та ІГЕ-5а.

Фундаментом будівлі служить підземна монолітна частина, що скла­дається з монолітної залізобетонної фундаментної плити, монолітних стін та перекриття. З’єднання паль з фундаментною плитою – жорстке, що забез­печується за рахунок випусків арматури паль.

Підземна частина з монолітного залізобетону складається з резервуарів і технологічних сухих приміщень. Товщина суцільної фундаментної плити − 500 мм, стіни − монолітні залізобетонні, товщиною від 300 до 500 мм, плити перекриття на відмітці 0.000 – 300 мм.

Монолітні колони перерізом 500 × 500 мм висотою 7,3 м жорстко з’єднані зі стінами підземної частини та ростверками, цокольні панелі − товщиною 200 мм і висотою 1 м, монолітне перекриття по профлисту на відм. +3.060 − по металевих балках.

Загальна жорсткість і стійкість будівлі забезпечується жорстким з’єд­нанням колон зі стилобатною частиною та ростверками, жорстким диском покриття.

Біля будівлі влаштовується бункер відходів з монолітного залізо­бетону, з розмірами в плані 5,55 × 4,35 м, висотою 3,85 м.

Фундамент – залізобетонна плита перемінної товщини − від 400 до 470 мм.

Стіни – товщиною 300 мм.

Покриття – товщиною 200 мм.

Камера гасіння напору (поз. 008.5 за ГП) – залізобетонна споруда прямокутної форми в плані, з розмірами в осях 14,00 × 4,00 м, висотою 2,35 м. Висота горловин – 0,8 м.

Конструктивна схема камери – монолітна конструкція, прямокутної форми в плані, із жорсткими вузлами з’єднання стін з фундаментною плитою і плитою перекриття.

Стіни та перекриття – товщиною 250 мм.

Фундаментна плита – товщиною 350/300 мм, яка влаштовується по ущільненій подушці зі щебеневого відсіву (із заміною слабких ґрунтів ІГЕ-1а, ІГЕ-1б ).

Камера гасіння напору з’єднується з будівлею механічного очищення поверхневих стічних вод залізобетонним каналом.

Передбачено обвалування камери та каналу ґрунтом.

Каналізаційна насосна станція КНС-17 (поз. 817 за ГП) – підземна споруда прямокутної форми в плані, з розмірами в осях 13,395 × 4,30 м, висотою 2,80 м.

Конструктивна схема резервуара – монолітна конструкція, прямокутної форми в плані, із жорсткими вузлами з’єднання стін з фундаментною плитою.

Стіни – монолітні, товщиною 300 мм.

Перекриття – із збірних залізобетонних плит індивідуального виго­товлення, товщиною 350-400 мм.

Фундаментна плита – монолітна, товщиною 300 мм, влаштовується по ущільненій подушці зі щебеневого відсіву.

Умови експлуатації для внутрішніх поверхонь резервуарів прийнято за технологічним завданням як для середньоагресивного середовища класу ХА2.

Первинний захист залізобетонних конструкцій забезпечується підви­щеними показниками бетону за водонепроникністю W6.

Вторинний захист залізобетонних конструкцій внутрішніх поверхонь резервуарів передбачає фарбування спеціальними сумішами групи покриття ІІІа,х,тр (1,5-2,5 мм) Sika® Monotop 3400 Abraroc або сертифікованим аналогом.

Гідроізоляція зовнішніх поверхонь підземної частини виконується двома шарами руберойду Техноеласт ЭПП 4.95, товщиною 4 мм, компанії Техноніколь, або аналогом.

Горизонтальна гідроізоляція з руберойду захищається цементно-піщаною стяжкою М100 товщиною 50 мм.

Вертикальна гідроізоляція з руберойду захищається шиповидною мембраною Ізоліт або аналогом. Для оголовків паль застосована гідроізоля­ційна суміш Сeresit СR65. У холодні шви бетонування закладається бенто­нітовий шнур 25 × 30 мм та зі сторони резервуарів зачеканюється сумішшю PENETRON® Пенекрит.

Для очищення поверхневих та виробничих стічних вод на очисних спорудах передбачено:

У будівлі механічного очищення поверхневих стічних вод:

-     механічне очищення потоків високо- та середньозабруднених поверх­невих стічних вод від великодисперсних включень, кори та стружки на механічних канальних решітках з прозором 6 мм і 10 мм, з ущіль­ненням відходів;

-     механічне очищення всіх поверхневих стічних вод від піску на піско­уловлювачах, із вилученням піску на сепараторах;

-     механічне очищення першої порції всіх потоків поверхневих стічних вод (основна частина річної кількості) на барабанних ситах, з ущіль­ненням відходів.

У будівлі очищення поверхневих і виробничих стічних вод:

-     фізико-хімічне очищення потоків високо- та середньозабруднених поверхневих стічних вод з акумулювальної ємності, із застосуванням коагуляції і флокуляції;

-     біологічне очищення потоків високо- та середньозабруднених поверх­невих стічних вод на двоступеневих зрошувальних біофільтрах;

-     біологічне очищення потоків високо- та середньозабруднених поверх­невих стічних вод на проточних біофільтрах;

-     постаерацію очищених на біофільтрах потоків високо- та середньо­забруднених поверхневих стічних вод;

-     механічне очищення виробничих стічних вод на барабанному ситі;

-     усереднення виробничих стічних вод у резервуарі-усереднювачі;

-     фізико-хімічне очищення виробничих стічних вод із застосуванням коагуляції і флокуляції;

-     повне біологічне очищення виробничих стічних вод з використанням денітрифікатора, нітрифікатора, мембранного біореактора;

-     знезараження очищених виробничих стічних вод на ультрафіолетових лампах;

-     аеробну стабілізацію та механічне зневоднення осаду, що утворюється у процесі очищення поверхневих і виробничих стічних вод, на шнеко­вому фільтр-пресі.

В акумулювальній ємності поверхневих стічних вод:

-     акумуляцію розрахункового об’єму механічно очищених потоків високо- та середньозабруднених поверхневих стічних вод з усередненням концентрацій забруднюючих речовин.

У біоставку-акумуляторі поверхневих стічних вод:

-     акумуляцію та очищення розрахункового об’єму потоку механічно очищених слабкозабруднених поверхневих стічних вод;

-     біологічне доочищення очищених у будівлі очищення поверхневих і виробничих стічних вод потоків високо- та середньозабруднених поверхневих стічних вод.

Поверхневі стічні води з мережі дощової каналізації підприємства від камери гасіння напору надходять самопливом по залізобетонному каналу 4,0 × 0,9 (h) м з витратою до 3000 л/с до будівлі механічного очищення поверхневих стічних вод, а саме у розподільну камеру поверхневих стічних вод № 1 де відбувається розподіл стічних вод:

-     перша порція поверхневих стічних вод (високозабруднені води – потоки № 1, № 2,) витратою 1300 л/с надходить у камери решіток із прозором 6 мм;

-     друга порція поверхневих стічних вод (середньозабруднені води – потік № 3) витратою до 1700 л/с через борт переливу надходить у камери решіток із прозором 10 мм;

-     третя порція поверхневих стічних вод (малозабруднені води від екс­тремальних опадів із повторюваністю понад Р = 5,0) через борт пере­ливу надходить в обвідний канал до біоставка-акумулятора.

Решітки забезпечують вилучення з поверхневих стічних вод кори, трісок та інших домішок (залишків деревини).

Відповідно, всі залишки деревини від решіток ущільнюються у кон­веєрах і вивантажуються до бункерів відходів.

Очищені на решітках стічні води потоків № 1, № 2 надходять у піско­уловлювачі першої порції поверхневих стічних вод (оснащені на вході та на виході засувками шиберними), потоку № 3 – у піскоуловлювач другої порції поверхневих стічних вод.

Передбачена обвідна лінія, яка у період екстремальних опадів дозволяє рівномірно розподілити потоки стічних вод між трьома піскоуловлювачами.

Піскоуловлювачі − горизонтального типу, з відстійною частиною та приямками. Пісок, який осідає на дно піскоуловлювачів, скребками пере­міщується у приямки, звідки занурювальними насосами подається на піско­ловки-відокремлювачі (сепаратори піску).

Зневоднений пісок вивантажується до бункерів відходів.

Звільнені від крупних домішок і піску поверхневі стічні води потоків № 1, № 2 з піскоуловлювачів надходять у сита барабанні з прозором 0,75 мм. Відходи від барабанних сит видаляються в автоматичному режимі у шнековий ущільнювач.

Ущільнені відходи (вловлений пісок) надходять у конвеєр і виванта­жуються до бункерів відходів.

Механічно очищені поверхневі стічні води потоків № 1, № 2 від барабанних сит і потоку № 3 з піскоуловлювача другої порції поверхневих стічних вод відводяться:

-     перша та друга порції високо- та середньозабруднених поверхневих стічних вод (потоки № 1, № 2, № 3) по залізобетонному лотоку над­ходять в акумулювальну ємність поверхневих стічних вод, корисний об’єм якої становить 9260 м³ при рівні Р = 5,0 (форсований підпірний рівень);

-     третя порція слабкозабруднених поверхневих стічних вод (потік № 4, наявний чотири доби на рік) по залізобетонному лотоку надходить у біоставок-акумулятор поверхневих стічних вод, корисний об’єм якого становить 7470 м³ при рівні Р = 5,0 (форсований підпірний рівень), при максимальному аварійному рівні (форсований підпірний рівень) – 8455 м³.

В акумулювальних спорудах передбачено підтримування невеликого постійного рівня в суху погоду.

Механічно очищені, усереднені та відстояні поверхневі стічні води з акумулювальної ємності поверхневих стічних вод з витратою 300 м³/год по самопливному трубопроводу Ø500 мм надходять у будівлю очищення поверхневих і виробничих стічних вод, а саме – до резервуара механічно очищених поверхневих стічних вод, звідки само всмоктувальними насосами подаються у комплекси флотації, а саме − до флокуляторів (трубні змішувачі). У флокулятори подається стиснуте повітря від компресорів і послідовно вводяться реагенти.

Приготування робочих розчинів реагентів відбувається в автомати­ному режимі, керування процесом здійснюється з комплектних щитів.

Із флокуляторів оброблені реагентами поверхневі стічні води надхо­дять у флотатори, які розміщені у резервуарах, де здійснюється очищення стічних вод шляхом реагентної напірної флотації. Флотатори оснащені скребковими механізмами, які видаляють з поверхні шлам у резервуар аеробного стабілізатора осаду.

Резервуар аеробного стабілізатора осаду обладнаний аераційною системою з дискових аераторів і мішалок. Аеробно-стабілізований осад самовсмоктувальними шнековими насосами подається на зневоднення на шнековий фільтр-прес, куди дозувальними насосами подається робочий розчин флокулянта. Зневоднений та ущільнений осад (завислі речовини, активний мул) вивантажуються до бункера відходів. Фільтрат від шнеко­вого зневоднювального фільтр-преса подається на повторне очищення у резервуар-усереднювач виробничих стічних вод.

Фізико-хімічно очищені поверхневі стічні води від флотаторів надходять на біологічне очищення на біофільтри (зрошувальні біофільтри І та ІІ ступеня, проточні біофільтри). З проточних біофільтрів біологічно очищені води поверхневих стічних вод надходять у резервуар біологічно очищених поверхневих стічних вод з постаерацією.

Подача повітря до резервуарів біофільтрів поверхневих стічних вод, аераційних систем резервуара біологічно очищених поверхневих стічних вод з постаерацією та аеробного стабілізатора осаду здійснюється від повітродувок.

З резервуара біологічно очищених поверхневих стічних вод з пост­аерацією біологічно очищені і насичені киснем поверхневі стічні води відводяться самопливним трубопроводом Ø500 мм до біоставка-акумуля­тора поверхневих стічних вод.

Доочищені у біоставку-акумуляторі поверхневі стічні води по само­пливному трубопроводу Ø500 мм повертаються у будівлю очищення поверхневих і виробничих стічних вод до резервуара очищених вод, який оснащений автоматичним двоканальним контролером з датчиками (аналіза­торами) концентрації розчиненого кисню та окислювально-відновлюваль­ного потенціалу.

Виробничі стічні води у напірному режимі з витратою до 37,5 м³/год надходять у будівлю очищення поверхневих і виробничих стічних вод, а саме на механічне очищення від великодисперсних домішок на сито барабанне з прозором 0,75 мм. Відходи від сита ущільнюються у шнековому конвеєрі і вивантажуються до бункера відходів.

Механічно очищені на барабанному ситі виробничі стічні води над­ходять до резервуара-усереднювача, обладнаного аераційною системою з дискових аераторів, мішалками для перемішування стічних вод і запобі­гання заляганню завислих речовин, занурювальними насосами. У резервуар-усереднювач виробничих стічних вод також надходять промивні води від біофільтрів поверхневих стічних вод, зворотний активний мул від мембран­ного біореактора виробничих стічних вод і фільтрат від шнекового зневод­нювального фільтр-преса. Резервуар-усереднювач забезпечує усереднення концентрацій забруднюючих речовин у виробничих стічних водах, збалан­сування гідравлічного режиму роботи очисних споруд та обладнання, також в резервуарі здійснюється процес біокоагуляції забруднюючих речовин і первинне біологічне очищення стічних вод.

Усереднені виробничі стічні води в суміші з активним мулом насосами подаються на фізико-хімічне очищення на флотаційний комплекс, який включає флокулятор, флотатор і компресор.

Освітлені виробничі стічні води з флотатора надходять на біологічне очищення у денітрифікатор, обладнаний занурювальними насосами та мішал­ками для перемішування стічних вод, де передбачено повернення насиченої нітратами муловодяної суміші з мембранного біореактора виробничих стічних вод. З денітрифікатора стічні води занурювальними насосами подаються у нітрифікатор, обладнаний аераційною системою з дискових аераторів.

Подача повітря до аераційних систем резервуара-усереднювача вироб­ничих стічних вод, нітрифікатора і мембранного біореактора здійснюється від повітродувок.

Ультрафільтраційні мембранні модулі здійснюють відділення очищених вод від муловодяної суміші на половолоконних мембранних елементах під розрідженням, яке створюють реверсивні шнекові насоси.

Для забезпечення постійного інтенсивного очищення поверхні мемб­ранних елементів в ультрафільтраційних мембранних модулях розташована крупнопухирцева система аерації.

Витрата очищених виробничих стічних вод контролюється за ультра­звуковим витратоміром-лічильником, встановленим на вихідному трубо­проводі від ультрафіолетових ламп.

Очищені та знезаражені виробничі стічні води після ультрафіолетових ламп надходять у ємність з поліпропілену, яка використовується як накопи­чувальна ємність технічної води. Далі вони надходять у ємність поліетиле­нову, яка використовується як накопичувальна ємність технічної води для потреб очисних споруд, і далі по переливу надходять у резервуар очищених вод.

Очищені поверхневі та виробничі стічні води у штатному режимі з резервуара очищених вод відводяться самовсмоктувальними насосами:

-     на скид у водний об’єкт;

-     на потреби підприємства − як технічна вода.

Усі відходи, накопичені у бункерах відходів, періодично забираються спецтранспортом підприємства та використовуються в теплогенераційних установках для отримання енергії або передаватимуться на утилізацію і захоронення відповідно до укладеного договору з відповідними організа­ціями.

Потужність ЛОС становить 7350 м³/добу, у тому числі:

-     поверхневих стічних вод – 7200 м³/добу;

-     виробничих стічних вод – 150 м³/добу.

Забезпечення тепловою енергією запроектованого об’єкта передба­чено від електричної мережі.

Для підтримання нормованої температури в холодну пору року в при­міщеннях локальних очисних споруд поверхневих і виробничих стічних вод передбачено:

-     у приміщеннях обслуговування очисних споруд – повітряна система опалення за рахунок використання тепловентиляторів;

-     у приміщеннях операторної, складу запчастин, складу реагентів, сан­вузлах – електричними низькотемпературними конвекторами із вбудова­ними термостатами. Конвектори запроектовані з відповідним ступенем захисту від ураження струмом.

Запроектовані системи припливно-витяжної вентиляції забезпечують нормативні санітарно-гігієнічні умови повітряного середовища у робочій зоні та автоматично підтримують нормативну температуру в приміщенні.

Повітрообмін розраховано на асиміляцію тепло- та вологонадходжень.

Для теплої пори року в приміщеннях обслуговування очисних споруд передбачена природна витяжна вентиляція за рахунок встановлення дефлек­торів, та штучна витяжна вентиляція канальними вентиляторами із резер­вуарів, приміщень операторних і майстерень та складських приміщень.

Компенсаційний приплив повітря здійснюється через вікна та через спеціальні прорізи у зовнішніх огородженнях.

У холодну пору року проектом передбачена припливно-витяжна вентиляція зі штучним спонуканням.

Припливно-витяжна установка укомплектована фільтрами, теплоутилі­затором, електрокалорифером для догріву припливного повітря взимку, припливним і витяжним вентиляторами, та оснащена блоком автоматичного керування.

Підтримання оптимальних параметрів у приміщеннях операторної та в електроприміщеннях в теплу пору вирішується спліт-системою з озоно­безпечним фреоном.

Електропостачання споживачів будівель локальних очисних споруд передбачено відповідно до технічних умов ТзОВ «Кроноспам Рівне» від 14.03.24 з максимальною розрахунковою потужністю Рmax = 430 кВт.

Джерелом напруги 0,4 кВ проектованих споруд є існуюча трансфор­маторна підстанція підприємства ТП 15 10/0,4 кВ.

Споживачами є: технологічне обладнання очищення стічних вод, припливно-вентиляційне устаткування, система повітряного опалення, електроопалення, електроосвітлення побутове

Основні електротехнічні показники:

-     напруга живлення - 0,4/0,23/0,012 кВ;

-     розрахункова потужність - 428,529 кВт;

-     категорія електропостачання - ІІ;

-     коефіцієнт потужності - 0,9;

-     система заземлення - TN-S.

-     річне споживання електроенергії – 495,564 МВт·год.

Для живлення споживачів проектом передбачені ввідні щити, окремо для кожної будівлі: для будівлі механічного очищення поверхневих стічних вод – ЩМБО1; для будівлі очищення поверхневих і виробничих стічних вод – ШВР.

Для розподілу електроенергії та захисту електроспоживачів проектом передбачені розподільні щити, встановлені в зонах виконання технологічних процесів.

Живлення щитів та електрообладнання виконується кабелями з мід­ними жилами, з оболонкою, що не розповсюджує горіння, типу нг.

Для аварійного освітлення передбачені вогнетривкі кабелі типу FLAМЕ-X 950 (N) HXH FE 180/E30, які зберігають функціональність про­тягом 30 хвилин.

Для освітлення будівель прийнята система рівномірного освітлення: робоче – в усіх приміщеннях; аварійне, із вбудованими акумуляторами – на шляхах евакуації, ремонтне 12 В – з підключенням до відповідних розеток.

Проектом передбачені необхідні системи захисту, а саме:

-     автоматичні вимикачі в кабельних мережах − для можливості відклю­чення перенавантажень та коротких замикань;

-     пристрої захисного відключення (ПЗВ) в розеткових лініях;

-     система зрівнювання потенціалів в системі заземлення TN-S. Розділення PEN провідника мережі живлення на N та РЕ провідники виконується на щиті РУ-0,4 кВ ТП. Як головні заземлювальні шини прийняті шини РЕ щита ШМБО1;

-     внутрішнє заземлення усіх металевих частин обладнання;

-     блискавкозахист та зовнішнє заземлення.

Наданим проектом передбачена автоматизована система керування технологічними процесами – АСУ ТП, призначена для виконання оператив­ного контролю та керування комплексом споруд об’єкта.

АСУ ТП забезпечує виконання таких функцій:

-     дистанційний ручний режим, що дозволяє оператору безпосередньо керувати кожним елементом системи індивідуально з приміщення операторної;

-     дистанційний автоматичний режим, при якому реалізуються алгоритми функціонування системи в автоматичному режимі;

-     система протиаварійного захисту, яка забезпечує постійний контроль критично важливих параметрів, захисне  відключення елементів системи та видає попереджувальну та аварійну сигналізацію.

АСУ ТП являє собою єдиний інформаційно-керуючий комплекс, у якому взаємодіють різні апаратні та програмні частини, що забезпечують реалізацію всіх функцій згідно з поставленими завданнями. АСУ ТП у своїй роботі використовує промислові програмовані логічні контролери.

У проекті наведені принципові рішення щодо організації будівництва.

Земляні роботи виконуються за допомогою екскаватора та бульдозера.

Улаштування фундаментів з паль виконується за допомогою копрової установки з гідравлічним молотом.

Бетон на будівельний майданчик завозиться автобетонозмішувачем. Подавання бетону в монолітні конструкції виконується за допомогою монтажного крана із шнекових бункерів у баддях з відкидним днищем.

Монтажні роботи виконуються баштовим краном зі стрілою 45 м краном вантажопідйомністю 5,6 т та автомобільним краном вантажопід­йомністю 50 т.

Тривалість будівництва ХІ черги становить 12,0 місяців.

Загальна тривалість будівництва становить 53,0 місяці.

Проектом передбачені заходи, регламентовані нормативними актами щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.

Розміщення на ділянці проектування комплексу очисних споруд не призведе до зміни конфігурації та розміру санітарно-захисної зони раніше запроектованого деревообробного підприємства.

Замовником отримано висновок з оцінки впливу на довкілля від 19.02.2020 № 31-20198144297/1, виданий Департаментом екології та при­родних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, висновок з оцінки впливу на довкілля від 31.07.2023 №21/01-20228169862/1, виданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів.

Результати оцінки впливу на довкілля враховано проектними рішень­нями нинішнього коригування 4.

У складі відкоригованого проекту розроблений розділ «Оцінка впли­вів на навколишнє середовище» (ОВНС), у якому зазначено, що внаслідок коригування проектних рішень вплив на компоненти навколишнього сере­довища суттєво не змінюється у порівнянні з раніше затвердженим проектом і знаходиться у межах дозволених рівнів.

Несучі та огороджувальні конструкції виробничих одноповерхових будівель відповідають ІІІ а ступеню вогнестійкості. Приміщення будівель передбачено обладнати системою пожежної сигналізації, системою опові­щення про пожежу та управління евакуювання людей, системою оповіщення цивільного захисту.

В огороджувальних протипожежних перегородках 1-го типу (ЕІ 45) технічних приміщень і приміщень зберігання дверні прорізи заповнюються протипожежними дверима 2-го типу (ЕІ 30).

На території на нормативній відстані від будівель передбачено об’єк­товий кільцевий зовнішній водопровід зі встановленням на мережі пожежних гідрантів, які забезпечують витрату води на зовнішнє пожежогасіння у 20 л/с.

Повз будівлі передбачені проїзди з твердим покриттям для пожежних автомобілів.

Будівлі захищаються системою зовнішнього блискавкозахисту.

У проекті прийняті технічні рішення, регламентовані нормативними актами з охорони праці, що забезпечують безпечну експлуатацію об’єкта.

Решта проектних рішень, прийнятих у затвердженому проекті, у зв’язку з коригуванням 4 проекту не змінилась і детально описана у додатку до експертних звітів ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза» від 23 квітня 2020 р. № 7-050-20-ЕП/КО, від 14 липня 2022 р. № 7-053-22-ЕП/КО, від 12 вересня 2023 р. № 7-133-23-ЕП/КО і від 15 травня 2024 р. № 7-048-24-ЕП/КО.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про регулювання місто­будівної діяльності» та умов договору, укладеного із замовником, експертиза проекту здійснена без розгляду кошторисної частини проектної докумен­тації.