Замовник будівництва – ВИШГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА

                                          СЛУЖБА ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Генеральний проєктувальник – ТОВ ПРО АРХІТЕКТС 

Головний інженер проєкту - Є.З. Парулава

(Кваліфікаційний сертифікат: серія АР № 015778  дата видачі 03.10.2019 р.)

Вихідні дані:  

- лист про проведення експертизи об'єкту;

- Завдання на коригування, затверджене «Замовником»;

- Рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради №56 від 17 лютого 2023 р.

- Технічний паспорт БТІ на об’єкт

- Технічний звіт № 04054866-01 від 30.11.2022р. (Реєстраційний номер документу в ЄДЕССБ: TO01:2536-8088-2417-7797; окремий том у наявності у Замовника)

-Додатковий технічний звіт №013/23-ТЗ З детального інструментального обстеження з визначенням фізико- механічних властивостей несучих конструкцій житлового багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 в м. Вишгород, зруйнованого внаслідок влучання ракети (окремий том у наявності у Замовника)

-Технічний звіт з інженерно-геологічних вишукувань за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Михайла Грушевського,1. (окремий том у наявності у Замовника)

-Чинні нормативні документи (СНиП, ДБН, ДНАОП, ВСН, інструкцій), рекомендацій, наведених у відповідних розділах пояснювальної записки.

Опис архітектурно-будівельних та конструктивних рішень

     Існуючий житловий будинок п’ятиповерховий 64-х квартирний, 4-х під’їзний. Будинок без підвалу, з цокольним поверхом та з суміщеним покриттям, прямокутної форми в плані з габаритними розмірами 12,63х68,37м. Будівля односекційна.

Архітектурні та об’ємо-планувальні рішення існуючого будинку що підлягає капітальному ремонту коригуються відповідно до звернень мешканців житлового будинку щодо проєктних рішень у частини планувань квартир. Зовнішні геометричні параметри будинку залишаються без змін, за винятком товщини шару утеплення фасадів згідно проєкту.

Перепланування вбудованих нежитлових приміщень 1-го поверху виконано з урахуванням забезпечення їх доступності для МГН та звернень балансоутримувачів даних приміщень.

Оздоблення зовнішніх стін виконується декоративною колорованою камінчиковою тонкошаровою штукатуркою.

Оздоблення цокольного поверху виконується декоративною мозаїчною Штукатуркою.

Внутрішнє опорядження приміщень запроектовано згідно з їх функціонального призначення.

Поверхня стін та перегородок в житлових кімнатах, коридорах, кухнях і вбудованих шафах квартир опоряджуються водоемульсійною фарбою.

Колір фарби прийнято єдиний універсальний -білий, що надасть можливість власникам квартир після заселення за необхідності виконати індивідуальне забарвлення стін. Фарба повинна відповідати вимогам СОУ ОЕМ 08.002.12.019:2014 «Лакофарбові матеріали. Екологічні Критерії оцінювання життєвого циклу», які розроблені відповідно до ДСТУ ISO 14024: 2002 (ISO 14024: 1998, IDT).

Поверхня стін в санвузлах та панелі в кухнях опоряджуються керамічною плиткою на полімерцементній клейовій суміші із подальшим затиранням швів еластичним водостійким швом.

Поверхня стін в сходових клітинах опоряджується зносостійкою тонкошаровою мозаїчною штукатуркою.

          Стелі нежитлових приміщень і санвузлів 1-го поверху приміщень – підвісна стеля на алюмінієвому каркасі із заповненням панелями (600х600х15мм) ТМ «Armstrong».

Стелі житлових приміщень та санвузлів квартир- натяжні з високоміцної ПВХ плівки.

Стелі кухонь та коридорів, а також всі стелі у кв.14 (відповідно звернення власника квартири) – підвісні із ГКП на металевому каркасі, з шпаклюванням та пофарбуванням водоемульсійними фарбами.

Стелі сходових клітин і технічних приміщень – опоряджуються водоемульсійною фарбою.

Підлоги в житлових кімнатах і вбудованих шафах – збірний МДФ ламінат.

Підлоги в коридорах, кухнях, нежитлових приміщення і сходових клітинах – керамогранітна плитка на полімерцементній клейовій суміші із подальшим затиранням швів еластичним водостійким швом.

Покриття підлоги повинно щільно прилягати до основи. Сполучення стін і підлоги повинно бути закруглене, стики — герметичними,а керамічна плитка - з нековзкою поверхнею.

У приміщеннях з вологим режимом (санвузлах) оздоблення забезпечує вологостійкість на всю висоту приміщення.

          Конструктивні рішення

Капітальний ремонт багатоквартирного будинку.

Конструктивна система – безкаркасна, з повздовжніми зовнішніми та внутрішніми несучими стінами, які передають навантаження на залізобетонні фундаменти.

Ступінь вогнестійкості споруди ІІ.

Клас наслідків об’єкту – СС2.

Фундаменти рівня цокольного поверху - стрічкові, бетонні блоки;.

Стіни цокольного поверху - бетонні блоки.

Зовнішні несучі стіни – з керамічної повнотілої і порожнистої цегли, товщиною 510мм.

Внутрішні несучі стіни – з керамічної повнотілої і порожнистої цегли, товщиною 380мм.

Зовнішні самонесучі стіни – з керамічної повнотілої і порожнистої цегли, товщиною 510мм.

Перегородки - гіпсобетонні, товщиною 80мм.

Перекриття – збірні з/б багатопустотні панелі, висотою 220мм.

Покриття – збірні з/б багатопустотні панелі, висотою 220мм.

Підлога - лінолеум, ламінат, паркет, керамічна плитка по цементно-піщаній стяжці.

Покриття – шатровий дах, дерев’яна кроквяна система.

Сходи – збірні з/б сходові марші та майданчики.

Балкони – збірні залізобетонні плити з індивідуальним опорядженням і заскленням.

Склад суміщеного горищного покриття – керамзит, в якості ухилоутворюючого шару, пісок, стяжка - товщина – 200...300мм

Даним проєктом передбачається виконання капітального ремонту всього будинку «під ключ».

Першим етапом виконання капітального ремонту є демонтаж всіх пошкоджених конструкцій внутрішнього і зовнішнього опорядження, елементів заповнення прорізів, демонтаж пошкоджених конструкцій шатрового дахудемонтаж конструкції суміщеної покрівлі, розбирання пошкоджених міжкімнатних і міжквартирних перегородок, демонтаж всіх інженерних мереж, демонтаж залишків пошкодженого заповнення віконних і дверних прорізів.

Другим етапом капітального ремонту є відновлення несучих конструкцій будинку, а саме:

- заміна пошкоджених ділянок несучих цегляних стін на нові стіни із повнотілої керамічної цегли;

- відновлення сходової клітини 3-го під’їзду із встановленням нових збірних залізобетонних сходових маршів і майданчиків;

- зашпарування тріщин із встановленням підсилюючих шпонок, накладок і анкерів;

- улаштування нових монолітних залізобетонних перекриттів по металевих балках;

- улаштування монолітних залізобетонних ділянок замість зруйнованих плит перекриттів;

- підсилення і повторне анкерування пошкоджених плит перекриттів із улаштуванням додаткового армування і бетонування;

- заміна пошкоджених балконних плит

- улаштування нових ділянок монолітних поповерхових залізобетонних поясів в місцях заміни несучих цегляних стін;

- улаштування монолітного опорного залізобетонного поясу по периметру будинку із анкеруванням до нього плит покриття 5-го поверху та крокв’яної конструкції;

- відновлення цегляної кладки вентиляційних блоків;

Третім етапом капітального ремонту є всі інші будівельні роботи, а саме:

- утеплення горищного перекриття плитами базальтової вати товщиною 250мм із улаштуванням захисної цементно-піщаної стяжки;

- улаштування нової дерев’яної кроквяної конструкції шатрового даху і нового покриття листами профнастилу з полімерним покриттям;

- встановлення нового огородження даху;

- улаштування системи водозливів з даху із протикриговою системою;

- утеплення фасадів будинку плитами базальтової вати товщиною 150мм;

- утеплення фасадів цокольного поверху будинку плитами екструзійного пінополістиролу товщиною 150мм;

- нове зовнішнє оздоблення фасадів;

- відновлення скління балконів, що було присутнє до руйнування будинку;

- ремонт світлових приямків із улаштуванням нових накриттів;

- улаштування нового вимощення і ганків навколо будинку;

- встановлення нового огородження балконів;

- встановлення кошиків для кондиціонерів;

- встановлення нового заповнення віконних і дверних прорізів;

- заміна всіх внутрішніх інженерних мереж;

- відновлення міжкімнатних і міжквартирних перегородок;

- нове опорядження приміщень;

- встановлення нових сантехнічних приладів;

- відновлення благоустрою прилеглої території;

          Надійність та безпека експлуатації

Основна вимога забезпечення надійності та безпеки об'єкту є його відповідність призначенню й здатність зберігати працездатний стан протягом встановленого терміну експлуатації.

Будівля в цілому та окремі її конструкції відповідають вимогам механічного опору та стійкості згідно ДБН В.1.2-6-2008.

Будівля розрахована на можливі навантаження та впливи, що можуть бути застосовані при експлуатації та можливі розрахункові моделі, які відповідають цим навантаженням.

Всі конструкції будівлі передбачено експлуатувати в межах граничних станів першої та другої груп з урахуванням коефіцієнтів відповідальності та надійності в залежності від класу наслідків (відповідальності) об'єкта. Тобто аварія у вигляді руйнування будівлі (обвалу будівельних конструкцій) взагалі виключається.

У період експлуатації об'єкта для попередження аварій, своєчасного виявлення пошкоджень та інших дефектів, а також для покращення умов експлуатації необхідно забезпечувати постійний нагляд (моніторинг) за станом об'єкта й прилеглої території

Обов'язки з спостереження за експлуатацією будівлі накладаються на відповідні експлуатаційні служби об’єкту, які в своїй роботі повинні керуватися

Правилами обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації будівель і споруд.

З метою забезпечення надійності та безпеки експлуатації будівель і споруд експлуатант повинен за підсумками обстежень та паспортизації вживати неодмінних та своєчасних заходів щодо ремонту, реконструкції окремих конструктивних елементів, систем або споруд в цілому. Ремонт, заміна, реконструкція несучих елементів та огороджувальних конструкцій споруди можуть виконуватися тільки за проектом, розробленим спеціалізованою проектною організацією, яка має відповідну ліцензію Головного центру з ліцензування Держбуду України.

Доступність об’єкта для маломобільних груп населення

          Згідно завдання на проєктування, році особливих заходів або вимог щодо організації доступності будівлі для маломобільних груп населення відсутні.

          Керуючись принципом розумного пристосування будівель з урахуванням потреб маломобільних груп населення згідно ДБН В.2.2-40:2018 проєктом передбачено встановлення вхідних дверей до вбудованих нежитлових приміщень 1-го поверху із прорізом не менше 900 мм у чистоті. При відновленні зруйнованих конструкцій міжкімнатних перегородок нежитлових приміщень додатково було виконано розширення приміщень санвузлів для можливості подальшого їх пристосування для потреб МГН за необхідності. Всі пішохідні доріжки навколо будинку виконані з урахуванням вимог містобудівництва, санітарії та пожежної безпеки - передбачені умови для безперешкодного пересування по ділянці маломобільними групами населення. Доріжки мають тверде не слизьке покриття із ухилами в межах діючих будівельних норм. Шви між тротуарними плитами, що вкладаються не перевищують 15мм.

          Під час опрацювання звернень мешканців житлової частини будинку жодних особливих вимог або додаткових звернень щодо пристосування житлових квартир та організації доступності їх для МГН не надходило - проєктні рішення зберігаються існуючі.

Екологія та санітарно-епідеміологічне благополуччя населення

За результатами розгляду проєктних матеріалів встановлено, що робочий проєкт розроблено згідно нормативних вимог з питань екології, вплив на навколишнє природне середовище очікується в межах встановлених норм. Вплив проєктованої діяльності на параметри факторів середовища життєдіяльності людини очікується в межах, визначених санітарними нормами.

Економія енергії

Проєктом передбачається:

- утеплення горищного перекриття плитами базальтової вати товщиною 250мм із улаштуванням захисної цементно-піщаної стяжки;

- улаштування нової дерев’яної кроквяної конструкції шатрового даху і нового покриття листами профнастилу з полімерним покриттям;

- встановлення нового огородження даху;

- улаштування системи водозливів з даху із протикриговою системою;

- утеплення фасадів будинку плитами базальтової вати товщиною 150мм;

- утеплення фасадів цокольного поверху будинку плитами екструзійного пінополістиролу товщиною 150мм;

- відновлення скління балконів, що було присутнє до руйнування будинку;

- ремонт світлових приямків із улаштуванням нових накриттів;

- улаштування нового вимощення і ганків навколо будинку;

- встановлення нового огородження балконів;

- встановлення кошиків для кондиціонерів;

- встановлення нового заповнення віконних і дверних прорізів.

Приведений опір теплопередачі огороджуючих конструкцій відповідає мінімально допустимим нормативним вимогам згідно з ДБН В.2.6-31:2021

За результатами розгляду проєктних матеріалів встановлено, що робочий проєкт розроблено згідно нормативних вимог з питань енергозбереження, вплив проєктованої діяльності на параметри енергоефективності будівлі очікується в межах, визначених нормативними документами.

Клас енергетичної ефективності «С».

На підставі вивчення  поданих матеріалів, проєкт «Капітальний ремонт багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області, зруйнованого внаслідок влучання ракети. (Коригування)» відповідає вимогам нормативних актів з питань енергозбереження.

Пожежна та техногенна безпека

Ступінь вогнестійкості споруди ІІ.

Клас наслідків об’єкту – СС2.

Конструкції, деталі та обладнання будинку, опорядження стін і стель, покриття підлог всіх приміщень, а також сходів, коридорів тощо передбачені з матеріалів, що відповідають вимогам та виконані згідно:

- ДБН В.1.1-7:2016 „Пожежна безпека об‘єктів будівництва. Загальні вимоги”;

Основні конструкції будівлі виконані із неспалимих матеріалів.

У будинках ІІ ступеня вогнестійкості з умовною висотою більше ніж 26,5 м у внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання стін будинку забороняється використання горючих матеріалів.

Мінімальні межі вогнетривкості будівельних конструкцій та максимальні межі поширення вогню по них (в см) прийнято згідно з таблицею 4 ДБН В.1.1-7-2016 як для ІІ ступеня вогнетривкості, а саме:

- для стін неcучих та сходових кліток – REІ 120, МО;

- для стін самонеcучих – REІ 60, МО;

- для внутрішніх ненеcучих стін (перегородки) – E15, МО;

- сходові площадки, косоури, сходові марші, балки, сходинки - R 60, МО;

- колони - R 120, МО;

- перекриття міжповерхові  - REІ 45, МО;

- плити покриття  - REІ 15, МО;

Згідно ДБН В.2.2-40:2018 та ДБН В.2.5-56:2014   даний об'єкт (частина вбудовані нежитлові приміщення та електрощитова) обладнується адресною пожежною сигналізацією, сповіщенням про пожежу  4-го рівня, сигналізацією загазованості та системою блискавкозахисту (III-го рiвня) для всього житлового будинку.

Пожежна сигналізація  складається з:

- прилад приймально-контрольний адресний "PRIME-А" (далi ППКП)

- димовий пожежний сповiщувач адресного типу SMK110

- ручний пожежний сповiщувач типу MNL110

В якості сигнально-звукових пристроїв СЗУ застосованi:

- сповiщувач "Гном-2", 24В який встановлюється ззовні будiвлi на стiнi на висотi 2,5м вiд рiвня землi 

- дискретнi свiтловi покажчики "Вихiд" 220В   . Світлові покажчики виходу постійно включені в мережу і мають вбудовану ак / б яка забезпечує їх автономну роботу не менше 3 годин в разі відсутності електрики.

Згідно з ДБН В.2.2-40:2018 п 10.13 та ДБН.В.2.5-56:2014  (додаток Б) в проектованому об'єкті  виконується система оповіщення про пожежу 4-го типу.

Виконано оповіщення про пожежу за допомогою комплексу апаратури "ВЕЛЛЕЗ" виробництва НВП "Електроприлад", м. Львів.

Апаратура "ВЕЛЛЕЗ" встановлюється у нежитловому вбудованому приміщенні N2.

У приміщеннях встановлюються акустичні системи типу 3АС100Пп та 6АС100Пп.

Проектом передбачена автоматична система оповіщення про пожежі - управління оповіщенням про пожежу виконується автоматично від приладу пожежної сигналізації у разі виникнення пожежі або вручну.

Проектом передбачається сигналiзацiя пiдвищеного рiвня концентрацiї метану в мiсцях обумовлених у ДБН В.2.5-20:2018. У проекті застосовано сигналізатори газу Аист-1 СЗМ-ІР-ДС для контролю концентрації метану, Сигналізатор кріпиться на стіні на висоті не більше 0,5м нижче за перекриття. Як виносні пристрої сигналізації використовуються світлозвукові покажчики на табло з написом «(Увага! Всім залишити приміщення! Аварійний витік газу.Викличте службу 04.)», які видають дискретні світлові та звукові сигнали. Сигналiзатори встановлюються в мiсцях введення комунiкацiй до будiвлi не далі 1 м від них.

Даним проектом розглядається система комплексного захисту від ураження  прямим ударом блискавки і заносу високого потенціалу в серединужитлової будівлі.

Система блискавкозахисту споруди включає захист від прямих ударів блискавки (ПУБ) - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС.

Блискавкоприймачі виконуються  з круглої оцинкованої сталі АI ∅ 8мм. відкрито по стінах

В якості блискавкоприймача виступає близкавковловлююча сітка. Опуски блискавковідводів виконати з інтервалом не більше 15 м.

З'єднання опускiв блискавковідводів із залізною смугою виконати за допомогою оцинкованих затискачів проволока-смуга з використанням вінілпластових оглядових коробок.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту

Розділ ІТЗ ЦЗ розроблений згідно з вимогами ДБН В. 1.2- 4-2019 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту», ДСТУ 8773:2018 «Склад та зміст розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі проектної документації на будівництво об`єктів», а також державних норм, що діють, правил і стандартів в області проектування ІТЗ ЦЗ. Проектні рішення розділу ІТЗ ЦЗ робочого проекту   направлені на забезпечення захисту населення і територій і зниження матеріального збитку від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Проектні рішення розділу ІТЗ ЦЗ робочого проекту   розроблено на підставі:

• завдання на розроблення розділу ІТЗ;

 • обмірочних креслень, матеріалів обстеження.

Розділ «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» у складі робочого проекту    виконаний у відповідності з:

 • Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

 • ДБН Б. 1.1-5:2007 «Склад, зміст, порядок розроблення,погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації»;

• ДБН В.1.2-4:2019 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту»;

• ДСТУ 8773:2018 «Склад та зміст розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі проектної документації на будівництво об`єктів»;

• Закон України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 р.

• Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001 р.

• Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 р. № 227 дск "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів національної економіки до категорій з цивільної оборони (цивільного захисту)"

 Відповідно до інформації щодо цивільного захисту, необхідної для впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі проєктної документації об’єкта, наданої замовником у відповідності до п. 6.2 ДСТУ 8773:2018 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 № 87-2 територія, в межах якої розташований об’єкт будівництва, не віднесена до групи з цивільного захисту. Відповідно до Табл.1 п. 5.3 ДБН В.1.2-4:2019. 

Основним способом захисту населення від вражаючих чинників техногенних НС є укриття його в захисних спорудах (ЗС) ЦЗ. Згідно ДБН В 2.2.5-97 "Захисні споруди цивільного захисту" – захисні споруди призначаються, для захисту в мирний час персоналу, що переховується від наслідків аварій, катастроф і стихійних лих, загрозливих масовою ураження людей, а також у  військовий час - від сучасної зброї масового ураження." У мирний час ЗС використовуються для господарських потреб. «Капітальний ремонт багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області,) не входить до переліку об’єктів які, згідно з рішенням Київської ОДА, продовжує свою виробничу діяльність в особливий період. У відповідності до вимог зміни 1 п.5.50 ДБН В.2.2-15:2019, ст. 32 КЦЗ України у  житловому будинку  передбачити влаштування споруди подвійного призначення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період, які використовується в мирний час за основним призначенням – громадські приміщення цокольного поверху   (власнику нерухомості при продажі (здачі в оренду) - громадських приміщень, в договорі оренди (купівлі-продажу) вказати обов’язкову вимогу покупцю, про те, дані приміщення   під час військового стану використовуються як споруда подвійного призначення з захисними властивостями ПРУ). Обрана СПП має захисні властивості ПРУ П-4 коефіцієнтом захисту 100, надмірний тиск ударної хвилі 20 кПа відповідно до ДБН В 1.2-4:2019. Споруда подвійного призначення передбачена для загальної кількості людей, які постійно перебувають на об’єкті в кількості    127  чоловік. ( відповідно до розрахунку класу наслідків).

Безпека і доступність  під час експлуатації

     Проектні рішення  відповідають вимогам ДБН В.1.2-9:2021  щодо забезпечення безпеки і доступності при експлуатації і стосується унеможливлення та/або зведення до мінімуму можливості виникнення нещасних випадків або ушкоджень людини під час проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації об’єктів, які можуть мати місце внаслідок дії наступних небезпечних факторів:- ковзання, спотикання, падіння;- удар, зіткнення;- опіки;- ураження електричним струмом;- ураження вибухом.; - обмежена доступність для маломобільних груп населення;- несанкціонований доступ сторонніх осіб.

                                                      Охорона праці  

               В процесі виконання будівельно – монтажних робіт необхідно суворо дотримуватись вимог Закон України «Про охорону праці» Постанова КМУ 1107 ,ДБН А.3.2-2-2009 ( НАОП 45.2-7.02-12) «Охорона праці і промислова безпека у будівництві». НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони праці під  час  виконання робіт на    висоті»;  НПАОП 40.1-1.21-98  «Правила безпечної  експлуатації  електроустановок споживачів»; НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання». НПАОП 45.2-7.03-17 «Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках»;  НПАОП 0.00-1.75-15 «Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт»;  НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями»;                                         

У будівельній організації за станом охорони праці і техніки безпеки несе відповідальність роботодавець, в обов’язки якого входить: забезпечення проектною документацією по організації будівництва і провадженню робіт; планування й узгодження з профспілковою організацією заходів щодо техніки безпеки і виробничої санітарії; забезпечення цих заходів фінансуванням і матеріально-технічними ресурсами; здійснення заходів, включених у колективний договір; постачання робітників спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту; дотримання трудового законодавства про робочий час; проведення не рідше одного разу в рік перевірки знань; організація інструктажу і навчання робітників; підвищення кваліфікації і перевірка знань; створення безпечних і нешкідливих умов праці на будівництві; постачання усіма видами навчальних і наочних приладь й інструктивних матеріалів і пропаганда по охороні праці; розгляд проектно-кошторисної документації на проведені роботи;

Для рішення зазначених задач створюється служба охорони праці і техніки безпеки. На підприємстві функціонує система управління ОП.

Побутове і санітарно-технічне обслуговування працюючих на будівельних майданчиках будівельно-монтажних організацій є обов'язковим.

            Охорона праці в будівництві вирішує питання запобігання впливу на працівників та населення, яке перебуває на прилеглій до будівельного об’єкта  території, небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Детально вимоги до заходів із забезпечення безпеки праці повинні бути розроблені в проектах виконання робіт. Проект організації будівництва (ПОБ) є підставою для розробки  проекту виконання робіт. Без затвердженого ПВР та відповідних технологічних карт  виконання будь-яких будівельно-монтажних робіт заборонено!. Розробники ПВР повинні мати дозволи на цей вид проектування.

                     Кошторисна частина проектної документації

За результатами розгляду кошторисної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація, яка враховує обсяги робіт, передбачені проєктом, складена відповідно до вимог Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».

    Проєкт «Капітальний ремонт багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області, зруйнованого внаслідок влучання ракети. (Коригування)» виконано згідно з вимогами вихідних даних на проєктування та розроблений з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об’єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, в тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження, охорони праці та кошторисної вартості будівництва.

Відповідальність за внесення змін в усі примірники проєкту покладається на генпроєктувальника та замовника.