Клас наслідків – СС3

Замовник – РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА (ПАРАФІЯ) СВЯТОГО ЙОСИФА КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ДІЄЦЕЗІЇ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У М.ІЗЯСЛАВ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Генеральний проектувальник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальна науково-виробнича будівельна реставрація «Кам`янець»

(ГАП – Ніга Д.А.(кваліфікаційний сертифікат АА №004483 від 25.10.2019;

ГІП – Ткач М.С. (кваліфікаційний сертифікат АР №019479 від 27.04.2022))

Адреса об’єкту будівництва: вул. Шевченка 10-б м. Ізяслав, Шепетівського району, Хмельницької обл.

Проектна документацiя виконана на основi:

- реставраційного завдання;

- погодження МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ТА СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ УКРАЇНИ (МКСК) від 31.10.2024р. реєстраційний номер MZ01:3741-6886-8854-3003

- акту огляду технічного стану пам’ятки від 06.06.2024 року

- акту визначення втрат памʼятки від 06.06.2024 року

- вихідних документів.

Проектнi рiшення прийнятi вiдповiдно до чинноrо законодавства України в галузi мiстобудування та державних будiвельних норм.

Будівля Костьолу розташована на вул. Шевченка 10-б м.Ізяслав Шепетівський район Хмельницької обл. Цільове призначення – релігійна споруда. Кадастровий номер земельної ділянки 6822110100:01:006:1098 Землі історико-культурного призначення

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Костел Святого Йосифа Обручника та монастир місіонерів у Ізяславі є однією з найвидатніших пам’яток пізнього бароко в Україні. Комплекс будівель костел лазаритів (місіонерів) ХVIII ст. в м. Ізяслав (тоді Заслава) розташований в південно-східній частині міста на правому березі річки Горинь. Костел Святого Йосифа в Ізяславі (Місіонерський костел) – історичний костел за проектом архітектора Паоло Фонтана, збудований у 1747-1749 роках. Це зразок барокової архітектури часів Речі Посполитої. Архітектор, ймовірно, взяв за взірець свого проекту церкву Сан- Карло ай Катінарі в Римі.

Будівництво комплексу почалося у вересні 1747року. На межі листопада і грудня вже випалювали цеглу для церкви. В середині 1748 р. стіни досягли вже висоти склепіння, а на початку серпня розпочалося перекриття нави. Наприкінці 1749р. храм був покритий листовим металом.

В 1775 році збудовані цегляні конюшня і каретний сарай під одним дахом, а також будинок для садівника. В 1790 р. на хорах був встановлений орган.

Окрім архітектора Паоло Фонтани, важливу роль у будівництві храму відіграли: скульптор Ян Пашковський із Кременця (автор головного вівтаря: та різьбярі по дереву Вавжинець Соколовський і Гжегож Здановський (автори бічних вівтарів)

У 1819 році частина монастирських покоїв була передана на потреби російських царських канцелярій. Згодом царська влада повністю закрила монастир. Його маєток у 1842 році перейшов до Міністерства державного майна.

Після більшовицького перевороту 1917року закладом опікувалася родина Сангушків, вони змушені були евакуюватися з Волині. Їхня резиденція розташована по сусідству, наразі знаходиться в незахищеному стані. У 1926році замінено конструкцію даху над костелом. У радянські часи храм було розграбовано, а його убрання знищено.

У міжвоєнний період у монастирі розташовувався гуртожиток командирів Червоної армії. Незважаючи на таке сусідство, костел діяв до 1934року, коли комуністи його остаточно закили. З 1934 по 1970 роки об’єкт був військовим складом, з невеликою перервою під час Другої світової війни, коли його сакральну функцію тимчасово відновили. Після війни у фасаді зробили дірку для заїзду вантажівок.

На даний час Костьол є єдиним діючим католицьким храмом, у прилеглих монастирських корпусах розташовані дитяча художня школа, обласний архів та редакція місцевої газети.

Комплекс складається з костелу св.Св’ятого Юзефа разом із пресвітерією і келіями, що прилягає до костелу з півдня, та колишнім каретним двором зі стайнею. Костел збудовано як орієнтовану базиліку з трьома нефами, з вищою головною навою, трансептом і пресвітерієм, які утворюють у плані латинський хрест, височіючи над бічними нефами та приміщеннями, що з трьох боків примикають до пресвітерію.

Із західного боку - дві триярусні вежі. Північна вежа з’єднана з костелом двоярусним з’єднувачем. До об’єму монастиря примикає південня вежа. Північна вежа служить дзвінницею. Вони з’єднані з костелом за допомогою еліпсоподібної галереї (жест розкритих рук), хвиляста форма надає плавності всьому макету та збагачує декоративний ефект. Решта фасадів костьолу має значно скромніше оздоблення.

Дахи над навою, трансептом і прсвітерієм двохсхилі, вкриті листовим металом, решта дахів односхилі. Дахи над вежами барокові, також вкриті сталевими листами. Під ризницею, пресвітерієм і трансептом є склепінчаста крипта.

Інтер’єр костелу освітлюють 10 прямокутних склепінчастих віконних прорізів та додатковий окулус у східній стіні пресвітерію. Планувальна структура змішана: коридорна та анфіладна. Існує декілька входів в будинок – один на південному фасаді – по зовнішнім металевих сходах веде одразу на третій поверх.

Підвали з півциркульними склепіннями в 2-х рівнях. В будівлі дві сходові клітни, які сполучають три поверхи. Стіни фундаменту костьолу складалися з повної керамічної цегли, в нижній частині з каменем і вапняком. Стіни склепу складені з повної керамічної цегли на вапняному розчині. Стіни та стовпи костьолу, включно з ризницею та пресвітерієм, складені з повної керамічної цегли на вапняному розчині. Стіни, як фасадні так і внутрішні, як правило, оштукатурені. Виявлено високу вологість штукатурки та стін. У багатьох випадках ступінь зволоження досягала максимального значення для цегляних і кам’яних стін, як і для мокрих стін. Найбільші пошкодження від вологи та засолення виникають у стінах і склепіннях підвальних приміщень і в зонах цоколя на рівні землі як з внутрішньої, так і з зовнішньої сторони. Стіни фундаменту келії, складені з вапняку, у верхній частині з повнотілої цегли, у нижній – з дрібного вапняку, зв’язаного вапняним розчином. Стіни обох рівнів підвалу зведені з повної керамічної цегли на вапняному розчині.

Проектом реставрації (ліквідації аварійного стану) передбачено:

1. Гідроізоляція фундаментів та відмостки.

2. Підсилення існуючих кроквяних конструкцій і заміна покрівлі келій.

3. Реставрація сходової клітини з ІІІ на IV поверх.

4. Відновлення фасадів та водовідведення.

Влаштування гідроізоляції фундаментів та відмостки.

Завданням гідроізоляції є забезпечення паро- та водонепроникності елементів пам’ятки. Улаштування гідроізояції на пам’ятці «Костьол лазаритів (місіонерів) з келіями ХVІІ ст. вул.Шевченка 10-б м.Ізяслав Шепетівського р-ну Хмельницької обл.» передбачено: вертикальну, обклеювальну, мінеральну гідроізоляцію.

Влаштування гідроізоляції на пам’ятці передбачає три основні етапи:

 - Підготовка робочої зони (поверхні) та приготування матеріалів

 - Нанесення гідроізолюючих компонентів

 - Захист від пошкоджень і опоряджувальні роботи

Для виконання гідроізоляційних робіт потрібна Геомембрана шиповидна IZOFLEX 400 г/м², 3 м *20м (можуть використовуватись аналоги). Мембрана має шипи на зовнішній поверхні, які служать для захисту внутрішніх шарів мембрани від розривів і інших механічних пошкоджень. Також розмір шипів дозволяє що накопичується конденсату вільно стікати між ними в дренажну систему. Поверхня мембрани ефективно розподіляє тиск грунту по всій площі основи або фундаменту будівель і споруд. При цьому виключається утворення локальних (точкових) навантажень. Простір між стіною і полотном профільованої мембрани, утворений виступами, дозволяє вільно циркулювати повітрю, покращуючи температурно-вологісний режим приміщення. Даний матеріал характеризується високою механічною міцністю і стійкістю до дії хімічно агресивних середовищ, він не схильний до руйнівної дії цвілі і бактерій та стійкий до проростання коренів дерев.

Рекомендації щодо підсилення існуючих кроквяних конструкцій, заміна покрівлі келій, реставрація сходової клітини з ІІІ на ІV поверх використання консерваційного дахуя6:

На даху монастиря необхідно тимчасово закрити щілини між краями даху та протипожежними стінами, приклеївши, наприклад, самоклеючу гідроізоляційну мембрану Resitrix SKW з алюмінієвою вставкою до азбесту та стіни. Протипожежну стіну в південному крилі монастиря слід перебудувати середньою товщиною 4 цеглини.

Постійна консервація захищає пам’ятку від руйнівних чинників постійної або тривалої дії. Включає укріплення основ і підмурків, тримальних конструкцій, усунення деформацій будівлі та її частин, елементів, улаштування постійних дахів і водовідводів, біологічний захист, нормалізацію температурного режиму. Крокв’яну систему слід виконувати з пиломатеріалів хвойних порід. Деревина має бути вологістю не більше 20%. Крокви мауерлати виготовити із пиломатеріалів – І сорту, всі інші матеріали – ІІІ сорту. Механічна обробка елементів дерев’яних конструкцій повинна здійснюватись до їх захисної обробки. Дерев’яні елементи слід зберігати в умовах, які б усували вплив на них та атмосферні опади і прямі сонячні промені. Дерев’яні елементи піддати антисептичній та вогнезахисній обробці. Захист конструкцій повинна виконувати організація, що має ліцензію на виконання даного виду робіт.

Дерев’янні конструкції, дотичні з цегляною кладкою або бетоном улагтувати у 2 шари. Кріплення дерев’яних конструкцій виконувати цвяхами та скобами. Гострі кінці цвяхів у пробитих наскрізь дерев’яних елементах загнути. Кріпильні елементи (цвяхи, болти, скоби) повині мати цинкове покриття. Розміщення та розміри проектних дерев’яних елементів крокв’яної системи уточнити по місцю, після проведення демонтажних робіт, усі розміри уточняти по місцю. Профільовані листи кріпити оцинкованим саморізними гвинтами з ущільнюючими шайбами. Напуск листів в поперечному напрямку – на ширину хвилі, у повздовжному – не менше 150мм.

Основа під покрівлю служить дерев’яне рештування з брусків по дерев’яних кроквах. Розміщення системи зоснішнього водостоку уточнити по місцю. Для забезпечення вогнезахисної ефективності провести вогнезахист дерев’яних елементів перекриття. Перекриття – прогони, балки, щити, накати, ходові дошки. Для вогнезахисту деревини застосувати поверхневе оброблення вогнезахисним способом. В якості вогнезахисного засобу для певерхневого обробляння деревини передбачити застосування просочувальної суміші ДСА-1, яка забезпечує 1-у групу вогнезахисної ефективності, важко вимивається з деревини (не висолюється).

Опоряджувальні роботи слід виконувати після закінчення відповідних етапів протиаварійних робіт з усунення конструктивних недоліків: ремонту покрівлі; нормалізації вологісного стану стін, тощо:

- Провести протигрибкову обробку безсольовим препаратом,

- Здійснити очищення всієї фасадної штукатурки від бруду, домішок і шарів фарби.

- Механічно видалити нашарування штукатурки.

- виконати ремонт всіх тріщин на штукатурці та керамічних основах з використанням тонкої сітки або аустенітних сталевих стрижнів в окремих місцях безпосередньо навколо тріщин.

- Заповнити пустоти в штукатурці та відновити її стан .

- Зміцнити ослаблені ділянки основою гідрофільним силікатним препаратом Remmers Hydro SF (раніше Silikatfestiger) або еквівалентом.

- Нанести мінеральний адгезійний розчин Sivert SAN-O еквівалент.

- Нанести штукатурку.

- Погрунтувати під фарбу силікатним препаратом з обраної силікатної системи фарб.

- Відтворити характер фактурної штукатурки в місцях дефектів

Рекомендації щодо влаштування організованого водовідведення з дахів:

 - Замінити жолоба на костелі з північної та південної сторони разом з водостічними трубами з оцинкованої сталі (7 шт. на стіні костьолу та 3 шт. на північній стіні подвір’я); водостічні труби повині бути обладнані ревізіями;

 - На даху костелу над ринвами з північної та східної сторони зробити снігозатримувачі.

 - Встановитиь у патіо колодязь, до якого з північної сторони підключити 3 труби дощової каналізації діаметр 150мм, а в майбутньому підключити ще 2 рівні дренажу з інших 2 кутів патіо з південної сторони;

- Відвести дощову воду в рів перед руїнами палацу Сангушко за допомогою каналізаційних труб діаметр 315мм.

- Розташування запроектованих елементів дренажу буде адаптовано до розташування існуючих водостічних труб. Інсталяція повина бути зроблена з ПВХ каналізаційних труб класу «S», з муфтами та гуовими прокладками, ревізії мають бути виготовлені із сірого чавуну з вбудованою еластомерною прокладкою в розетку. Каналізаційний колодязь з залізобетонних кілець діаметром 800мм з чавунним люком діаметром 800мм., зовнішній розмір діаметр 1000 мм. із залізобетонних кілець.

 - На даху монастиря тимчасово закрити щілини між краями даху та протипожежними стінами, приклеївши самоклеючу гідроїзоляційну мембрану Resitrix SKW з алюмінієвою вставкою до азбесту та стіни. Протипожежну стіну в південному крилі келії слід перебудувати середньою товщиною 4 цеглини.

- Захистити всі вікна (слухові вікна) на горищі келії від голубів сталевими сітками.

Проведення ремонтно-реставраційних робіт буде справляти певний локальний вплив на навколишнє середовище.

Вплив при будівництві є тимчасовий та буде пов’язаний з:

– незначними викидами в атмосферу забруднюючих речовин від автотранспорту, будівельної техніки, газо-електро зварювальних робіт, при знежиренні поверхонь а очищенні від фарби;

– споживанням водних ресурсів на господарсько-побутові потреби будівельників;

– утворенням відходів будівництва.

Ризик виникнення кризових екологічних ситуацій при будівництві об'єкта, пов'язаний з розглянутими факторами, можна вважати цілком відсутнім.

Дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки

Ступінь вогнестійкості захисної споруди – ІІІ. Вогнестійкість будівельних конструкцій та максимальні межі поширення вогню приймаються не нижче ІІІ класу.

Об’єкт будівництва забезпечується під’їзними шляхами для аварійно-рятувальних підрозділів.

Зовнішнє протипожежне водопостачання передбачається пожежними машинами із забором води від існуючого пожежного гідранту розташованого на водопровідній мережі.

Проєктування систем протипожежного захисту передбачається за окремим проєктом (лист Релігійної громади (парафії) святого Йосифа Кам’янець-Подільської дієцезії римсько-Католицької церкви у м.Ізяслав Хмельницької обл №3 від 23.04.2024).

Дерев’яні конструкції обробляються вогнезахисним складом до досягнення І групи вогнезахисної ефективності.

Проєктом не вносяться зміни в існуючі рішення по пожежній безпеці.

Для укриття парафіян використовується найпростіше укриття на відстані до 300м за адресою вул.Шевченка,10 в м.Ізяслав

Охорона праці

При виконанні будівельно-монтажних робіт та під час експлуатації будівлі, суворо дотримуватись вимог державних нормативних актів та документів з питань техніки безпеки, охорони праці та промислової санітарії.

Персонал допущений до виконання робіт має пройти необхідні види інструктажу (ввідний та на робочому місці), під розпис в книзі: «Інструктаж з техніки безпеки». Повторний інструктаж проводити по термінам вимогнормативних актів та при зміні виду робіт. Персонал має мати необхідну кваліфікацію, має мати відповідні (діючі) дозволи, сертифікати фахівця, посвідчення спеціаліста на виконання важливих будівельних робіт.

Будівельний манданчик необхідно огородити (перекрити доступ сторонніх осіб), втановити попереджуючі написи (таблички) про небезпеку на будівельному майданчику (працює кран, висока напруга, можливість падіння предметів з висоти та ін.). Для виконання певних видів робіт розробити або використовувати типові технологічні карти виконання будівельно - монтажних та оздоблювальних робіт.

Виконавці робіт (підрядник та субпідрядники) мають мати відповідні державні ліцензії та дозволи на право виконання будівельних робіт. Роботи рекомендується вести при постійному веденні технічного та авторського нагляду, які мають включати в себе одним з пунктів, питання техніки безпеки, охорони праці та промислової санітарії.

За результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень, які були доведені письмово до замовника та усунуті в процесі проведення експертизи, встановлено,

що проект «Реставрація Костьолу лазаритів (місіонерів) з келіями XVII ст. (пам’ятки архітектури національного значення охор. № 220025/4) по вул. Шевченка 10-б м. Ізяслав, Шепетівського району, Хмельницької обл. Протиаварійні роботи» розроблений  відповідно до завдання на проектування та вихідних даних відповідає вимогам до міцності, надійності та довговічності об’єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, вимогам санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження, кошторисна документація відповідає вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та Настанови з визначення вартості будівництва.