Коригування проєкту   (об’єкт 13023-6-К) виконано Українським державним науково-дослідним і проєктно-вишукувальним інститутом «УКРНДІВОДО-КАНАЛПРОЕКТ»  (юридична адреса: 02660, м. Київ, вул. Віталія Шимановського, 2/1), головний інженер проєкту –  Дзюндзя Т.В. (кваліфікаційний сертифікат інженера-проєктувальника  серії АР № 018206 від 14.12.2021) в 2024 році на підставі:

містобудівних умов та обмежень для проєктування об’єкта будівництва від 07.02.2013 № 3, наданих управлінням містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради (реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:7595-2573-3105-8430);

технічних умов на приєднання до електричних мереж електроустановок від 07.08.2023 № 912-11;

завдання на проєктування, затвердженого замовником 29.08.2011 № 148/712-11;

завдання на коригування, затвердженого замовником 03.04.2023 (ZP01: 4688-6192-6775-3380).

Клас наслідків (відповідальності) об’єктів –СС3

Сукупний показник – СС3.

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ОСНОВНИХ  ПРОЄКТНИХ РІШЕНЬ

Гірничо-збагачувальний комплекс ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є діючим підприємством з видобутку та збагачення залізної руди і розташований в південній частині міста Кривий Ріг. Для складування «хвостів» на комбінаті є три хвостосховища:

«IV карта», розташоване з півдня від  відвалів «Дальні»;

«Миролюбівка», розташоване  на лівому борту балки Велика Кроква;

«Центральне», що примикає північним бортом до відвалів металургійного виробництва, південним – до хвостосховища «Миролюбівка».

Проєкт  «Будівництво хвостосховища «Центральне» до позначки 125.0 м»  був розроблений відповідно до затвердженого «Завдання на проєктування» і  договору від 31.10.2011р. № 6/203/4539. 

Центральною службою  ДП  «Укрдержбудекспертиза» по  проєкту  був  наданий  позитивний  звіт від 31.07.2013 р. №00-0086-13/ПБ.

Відповідно до затвердженого проєкту «Будівництво хвостосховища «Центральне» до позначки 125.0 м» передбачалося дві черги будівництва:

І-а черга – будівництво хвостосховища «Центральне» до відмітки  115,0 м шляхом будівництва огороджуючих дамб хвостосховища в  шість ярусів                   (90,0м; 95,0 м; 100,0 м; 105,0 м; 110,0 м; 115,0 м);

ІІ-а черга – будівництво  хвостосховища до відмітки 125,0 м шляхом  будівництва огороджуючих дамб хвостосховища в сім ярусів (95,0 м;  100,0 м; 105,0 м; 110,0 м; 115,0 м; 120,0 м; 125,0 м).

Відповідно до завдання на коригування передбачено зміну кількості та складу черг будівництва   з виділенням трьох  черг будівництва та виключенням 2-ої черги (будівництво хвостосховища до  позначки 125,0 м), що  було передбачено  раніше виконаним проєктом.

Наданим  проєктом  передбачені  наступні  черги  будівництва:

І черга:

підготовчий  період;

перший ярус - відмітка 90,0 м (включає підготовчий  період);

другий ярус - відмітка 95,0 м;

третій ярус - відмітка 100,0 м;

четвертий ярус - відмітка 105,0 м;

 п’ятий ярус - відмітка 110,0 м.

До робіт підготовчого  періоду входить  влаштування  дренажів в  основі хвостосховища, знесення зелених насаджень, винесення інженерних мереж, тощо.

До  першого  ярусу  входять: східна та  західна  первинні  дамби,  дамба  в  районі  примикання  до відвалів,  дамба із  шлаку,  дамба  в районі  водоскидної  споруди №1,  водоскидна споруда №1  з водовідвідними  трубопроводами,  дренажна  насосна  станція  №4а  з  водоводом  і КТП-160/6/0.4 кВА, дренажна  насосна  станція  №6  з  водоводом  і КТП-630/6/0.4 кВА,  регулюючі ємності  №1 і №2,  магістральні  і  розподільні  пульпопроводи,  експлуатаційна автодорога,  зовнішнє  електроосвітлення  з  повітряною  лінією  6 кВ  і  КТП -25/6/0.4 кВА.

До  другого  ярусу  входять:  східна  та західна   дамби обвалування,  дамби  в районі  примикання  до відвалів  та  хвостосховища  Миролюбівка,  водовід,  розподільчі  пульпопроводи,  експлуатаційна автодорога,  зовнішнє електроосвітлення з повітряною  лінією  6 кВ  і  КТП -25/6/0,4 кВА.

До  третього  ярусу входять:    східна  та західна   дамби обвалування,  дамби  в районі  примикання  до відвалів  та  хвостосховища  Миролюбівка,  дамба в  районі  водоскидної  споруди  №2,  водоскидна  споруда №2  з  КТП -25/6/0,4 кВа і  водовідвидними  трубопроводами,  розподільчі  пульпопроводи,  зовнішнє електроосвітлення з  КТП -25/6/0,4 кВА (перенесення)  і  лінією  6 кВ,  тампонаж  водоскидної споруди №1.

До  четвертого  ярусу  входять:  східна  та західна   дамби обвалування,  дамби  в районі  примикання  до відвалів  та  хвостосховища  Миролюбівка,  розподільчі  пульпопроводи,  експлуатаційна автодорога.

До  п’ятого  ярусу входять:  східна  та західна   дамби обвалування,  дамби  в районі  примикання  до відвалів  та  хвостосховища  Миролюбівка,  дамба  в  районі  водоскидної  споруди  №3,  водоскидна споруда №3 з  водовідвідними   трубопроводами  і   з  перенесенням  КТП -25/6/0,4 кВА,  реконструкція  дренажів  хвостосховища  Миролюбівка,  розподільчі  пульпопроводи,  зовнішнє  електроосвітлення  з  перенесенням  КТП -25/6/0,4 кВА і лінією 6 кВ,  перехоплююча  канава,  експлуатаційна  автодорога,  тампонаж  водоскидної  споруди  №2.

ІІ  черга  (до  позначки  115,0 м).

До  черги  будівництва входять:  східна  та західна   дамби обвалування,  дамби  в районі  примикання  до відвалів  та  хвостосховища  Миролюбівка,  розподільні  пульпопроводи,  експлуатаційна автодорога.

ІІІ  черга  будівництва.

Влаштування  системи  контролю  рівня  в  чаші  хвостосховища  на  водоскидній  споруді  №3.

Відповідно до завдання на коригування проєкту комплекс робіт щодо рекультивація виконується за окремим проєктом.

Згідно  матеріалів  проєкту  за існуючим станом  для  складування «хвостів» на комбінаті є хвостосховища– «IV карта», розташоване з півдня від відвалів «Дальні»; «Миролюбівка», розташоване на лівому борту балки Велика Кроква.
В даний час складування хвостів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
здійснюється в хвостосховища «IV карта», «Миролюбівка», та «Центральне» (перша черга будівництва) відповідно до раніше затверджених проєктів.

Також продовжується будівництво хвостосховища «Центральне»
відповідно до затвердженого проєкту «Будівництво хвостосховища «Центральне»
до позначки 125.0 м».

Виконуються  передбачені  проєктами влаштування додаткових ємностей:
 для хвостосховища «IV карта» – шляхом нарощування дамб
обвалування всередину хвостосховища від відмітки 166,0 м до
відмітки 176,0 м;  для хвостосховища «Миролюбівка» – шляхом нарощування дамб
обвалування всередину хвостосховища від відмітки 155,0 м до
відмітки 165,0 м;    для хвостосховища «Центральне» – шляхом будівництва в дві черги:  першої – в балці Кроква; другої – будівництва хвостосховища
«Центральне» з включенням до його складу хвостосховища в балці
Кроква.

За типом хвостосховище «Центральне» є:

за рельєфом місцевості – ярове;

за типом основи – споруджене на території раніше зашламованих
відстійників, на намивних та насипних ґрунтах;

за типом конструкції – з огороджувальними спорудами, дреноване, з
пляжем;

за способом спорудження – комбіноване, з влаштуванням дамб обвалування насипним методом та з намиванням упорної призми в чаші хвостосховища; з примиканням до існуюючих відвалів металургійного виробництва та до низового укосу хвостосховища «Миролюбівка»;

за способом заповнення – намивне від дамби до ставка.

Згідно з матеріалами звіту з інженерно-геологічних вишукувань для об’єкту
будівництва «ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» будівництво хвостосховища
«Центральне» до позначки 125.0 м», шифр 13023.Р3-6-В.ІГ, що виконаний ДІ
«УкрНДІводоканлпроект» у 2022 році, відповідальний виконавець у частині
інженерних вишукувань Валентина Черевко (кваліфікаційний сертифікат серії АР  №016970 від 10.12.20), хвостосховище «Центральне» розташоване у
Дніпропетровській області, м Кривий Ріг, промзона «ПАТ «АрселорМіттал Кривий
Ріг». Територія хвостосховища розташована у балці «Кроква» на зашламованій раніше  ІІІ карті Ново-Криворізького ГЗК та примикає до дамб хвостосховища «Миролюбівка» та відвалів.

Інженерно-геологічними вишукуваннями  визначена  геологічна будова та
гідрогеологічні умови ділянки, виділення інженерно-геологічних елементів, меж їх
розповсюдження та визначення нормативних і розрахункових параметрів фізико-механічних характеристик грунтів, що складають дані ІГЕ.

З метою дослідження стану та складу грунтів,  що  складають огороджувальні дамби, та грунтів основи хвостосховища  для розробки проєктних рішень та оцінки стійкості огороджувальних споруд  в чаші  і на дамбах   хвостосховища та у нижньому  б’єфі були  пробурені  22  свердловини глибиною  4-36 м загальним  метражем  400 м.

У структурно-тектонічному відношенні досліджувана територія розташована в
межах Середньодніпровського схилу Українського кристалічного масиву, до якого
приурочено Криворізько-Кременчуцький синклінорій. Для даної структури характерно чергування порід залізорудної формації з гнейсами, мігматитами та гранітами.  Покрівля їх у межах досліджуваної території зафіксована на відмітках мінус 15 – мінус  45 м.

Особливістю району є наявність потужних кор вивітрювання
кристалічних порід. Представлені вони каолінами, глинами блакитно-сірими та
дресвою і щебнем.

Осадовий чохол, складений палеогеновими, неогеновими та четвертинними
утвореннями. Серед порід палеогену виділяють відклади бучацької, київської та
харківської свит, які представлені переважно  піщано-глинистими відкладеннями.

Бучацькі відклади надані вуглистими глинами, що мають локальне поширення.

Відклади київської свити представлені блакитно-зелено-сірими
мергелистими глинами, місцями з прошарками світло-сірих крейдоподібних
мергелів, а для глин харківської свити характерне зелене забарвлення та наявність
тонких прошарків пилуватого піску.

Місцями на розмитій поверхні київських глин чи харківських відкладень
залягають вапняки та глини сарматського ярусу неогену. Вапняки сарматського
ярусу світло-сірі, жовтувато-сірі, кавернозні, сильно тріщинуваті, подекуди
вивітрілі до глинистої маси, в окремих інтервалах закарстовані. Абсолютні
відмітки покрівлі вапняків становлять 50,0-56,5 м. Вище залягають зеленуватосірі вапняні глини меотичного ярусу. Понтичний ярус неогену представлений вапняками черепашковими, а також оолітовими, кавернозними та тріщинуватими, які заміщуються в розрізі буро-сірими, зеленувато-сірими глинами та пісками. Абсолютні відмітки залягання товщі складають 48-70 м.

Вище простежується нерозчленована товща верхньоплейстоценових нижньочетвертинних  відкладів  так звана «скіфська серія» яка представлена глинами червоно-бурими, червонувато- і темно-коричневими з включеннями гіпсових та карбонатних стяжінь, плямами та розводами марганцю.

Четвертинні відклади представлені лесоподібними утвореннями  алювіально-делювіальними і пролювіальними відкладеннями ярів і балок, а також
техногенними грунтами, що мають широке поширення в межах ділянки
дослідження.

У лесоподібній товщі виділяються 6 горизонтів, розділених місцями шарами
похованого ґрунту.

Алювіально-делювіальні та пролювіальні відкладення характерні для
тальвегу та схилів балок і представлені глиною темно-сірою з домішкою  органічних речовин, з прошарками піску та супіску, а також дрібними і пилуватими пісками.

Техногенні грунти згідно з ДСТУ Б В.2.1-2-96 відносяться до підгрупи
антропогенних утворень і представлені 2 видами: насипними, що складають тіло
дамб, сплановані та рекультивовані ділянки, і намивними, які заповнюють чашу
колишнього шламосховища НКГЗК, а також хвости, намиті в тіло чаші
хвостосховища «Центральне».

Намивні ґрунти літологічно представлені піщаними, супіщаними,
суглинистими та глинистими хвостами. Для них характерне буре, червонуватобуре, темно-сіре, сіре забарвлення і високі значення щільності часток грунту ~
3,00 г/см3, що обумовлено підвищеним вмістом важких елементів (Fe, Mn).

У грунтовій товщі  виділено  20  інженерно-геологічних елементів  (ІГЕ),  які  мають  однакові  фізико-технічні властивості:   насипний  грунт - глиби та щебінь кварцитів із супіщаним заповнювачем  (ІГЕ-1а);  насипний грунт: глина легка, суглинок важкий, пилуваті, місцями з включенням  щебню кварцитів, від твердої до тугопластичної консистенції  (ІГЕ-1б);  насипний грунт (екран дамб обвалування, хвости) - пісок та супісок  (ІГЕ-1в);  насипний грунт (екран дамб обвалування, хвости): суглинок легкий, пилуватий  (ІГЕ-1г);  намивний грунт: пісок пилуватий пухкий та середньої щільності, від  малого ступеню водонасичення до насиченого водою  (ІГЕ-2а);  намивний грунт - пісок мілкий середньої щільності від малого  ступеню водонасичення до насиченого водою  (ІГЕ-2б);  намивний грунт - пісок середньої крупності, середньої щільності, від малого ступеню водо насичення до насиченого водою  (ІГЕ-2в);  намивний грунт – супісок пилуватий твердої та пластичної  консистенції  (ІГЕ-2г);  намивний грунт – суглинок легкий пилуватий від твердої до  текучопластичної консистенції  (ІГЕ-2д);  похований ґрунтово-рослинний шар – глина та суглинок темно-сірі, чорні, з домішкою органічних речовин, від твердої до м'якопластичної консистенції  (ІГЕ-3);  глина легка з домішкою органічних речовин, темно-сіра до чорної  (ІГЕ-3а);  суглинок важкий пилуватий лесоподібний палево-жовтий, бурокоричневий, напівтвердої та тугопластичної консистенції  (ІГЕ-4);  – суглинок важкий червоно-бурий, шоколадно-коричневий, буро-сірий  від твердої до текучопластичної  консистенції  (ІГЕ-5);  глина легка та важка пилувата та піщаниста червоно-бура, твердої та напівтвердої консистенції, з включеннями конкрецій карбонатів, друз гіпсу,  марганцевих  бобовин  (ІГЕ-6);  глина легка та важка пилувата жовтувато-сіра, зеленувато-сіра, твердої та напівтвердої консистенції, місцями з прошарками піску, з плямами заліза (ІГЕ-7);  суглинок легкий піщанистий жовтувато-сірий, сірий, від твердої до текучопластичної консистенції  (ІГЕ-8);  супісок піщанистий жовтувато-сірий, світло-сірий, від твердої до  супісок піщанистий жовтувато-сірий, світло-сірий, від твердої  до  текучої консистенції  (ІГЕ-9);  пісок мілкий світло-сірий, кварцево-польовошпатовий,   від  мало вологого  до  середнього  ступені  водо насичення,  місцями  з прошарками  суглинку  (ІГЕ-10);  вапняк тріщинуватий жовтувато-сірий, подекуди кавернозний  (ІГЕ-12);  вапняк сильно вивітрілий (рухляк)  (ІГЕ-12а).

Водовмісними породами неогенових відкладень є вапняки та піски
сарматського та понтичного ярусів, водотривом – меотичні глини. За даними
досліджень минулих років у гідродинамічному відношенні цей горизонт є
безнапірним, на окремих ділянках - слабонапірним, з мінливими фільтраційними
властивостями. Дзеркало водоносного горизонту залягає в межах абсолютних
позначок 48-56 м. У процесі даних досліджень виявлено, що піски понту-сармату
(св.15/22) мають малий ступінь водонасичення, рівень води в цьому горизонті не
зафіксований.

ДІ «УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ» у  2022  році виконані  «Інженерні  вишукування.  Прогнозування  гідродинамічних  умов  території методом математичного  моделювання»,  шифр  13023.Р3-6-В.ІГ.ГДМ, у  яких  дана  оцінка  гідрогеологічних умов території,  що характеризуються наявністю декількох водоносних горизонтів, що приурочені до четвертинних, неогенових та докембрійських відкладів. Горизонти підземних вод не витримані за простяганням та потужністю, місцями водотриви між ними відсутні, в урізах балок після зашламування техногенні води безпосередньо контактують з неогеновим водоносним горизонтом.

Перший від поверхні водоносний горизонт четвертинних відкладів
(ґрунтові води) представляє собою водоносний комплекс, водовмісними породами для якого є відмінні за генезисом типи ґрунтів. Другий водоносний горизонт зафіксований у товщі неогенових відкладів і приурочений до вапняків та пісків сарматського і понтичного ярусів. Перешарування пісків та вапняків з глинами обумовлює утворення у цій товщі двох-трьох водоносних шарів, які формують єдиний комплекс. Водотривам цього горизонту слугують київські глини.

Розроблена геофільтраційна модель відповідно до загальної гідродинамічної схеми представлена семишаровою товщею, що відображає загальні закономірності живлення і розвантаження підземних вод. Основними з врахованих закономірностей в чисельній моделі є особливості живлення і розвантаження підземних вод техногенного горизонту в межах хвостосховища і його огороджувальних споруд, а також характер їх взаємозв'язку з природними водами.

Формування порушеного режиму підземних вод на ділянці хвостосховища відбувається у тісному взаємозв’язку його техногенного режиму з дренуючим впливом системи дренажних каналів і поверхневих водотоків, які визначають зміни у загальному напрямку руху підземних вод і формування градієнтів підземних потоків у водоносних горизонтах.

Згідно з даними епігнозного моделювання на ділянці хвостосховища неоген
четвертинних червоно-бурих глин в гирловій частині балки Кроква в
результаті фільтраційних втрат із чаші хвостосховища «Миролюбівка» в
четвертинному і неогеновому горизонтах у напрямку переважаючого потоку
підземних вод сформувався локальний ореол розсіювання підземних вод з
підвищеним вмістом розчинених речовин.

До особливостей гідрогеохімічного режиму території відносяться відсутність вираженої закономірності у просторовій зміні мінералізації підземних вод четвертинного і неогенового водоносних горизонтів, що пов’язано зі значним техногенниим впливом діючих гідротехнічних споруд, технологічних водойм і каналів.

За результатами прогнозного моделювання встановлено, що в умовах планового замиву хвостосховища «Центральне» до відмітки 105,0 м і наступного нарощування хвостосховища до відмітки 115,0 м відсутні значні зміни рівневого режиму підземних вод, а підняття рівнів води, що досягає величин 2,0 - 11,9 м для техногенного і четвертинного водоносних горизонтів відбувається в межах контурів хвостосховища «Центральне» та на ділянках  його примикання до хвостосховища «Миролюбівка» та відвалів металургійного виробництва.

При виведенні з експлуатації хвостосховища «Центральне» після його нарощування і замиву до відмітки 115,0 м (відмітка дзеркала води 113,0 м) розрахункова стабілізація гідродинамічного режиму техногенного горизонту відбувається протягом 3 – 5 років, що визначає період експлуатаційного підтримання дренажного водовідведення на ділянці гідротехнічної споруди.

Сейсмічне мікрорайонування території хвостосховища «Центральне» ПАТ
«АрселорМіттал Кривий Ріг» виконано ТОВ «Фундаментстроймакс» у  2012 і 2022  роках для  уточнення сейсмічної небезпеки території з урахуванням місцевих (локальних)  інженерно-геологічних  умов.

Відповідно до вимог ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво в сейсмічних
районах України»: «При розрахунку сейсмічної стійкості гідротехнічних споруд
значення нормативної бальності для періоду повторюваності Т = 500 років
прийняте в якості проєктного землетрусу (ПЗ), для періоду повторюваності
Т=5000 років - як максимальний розрахунковий землетрус (МРЗ)». Згідно з
картами ОСР-2004 розрахункові сейсмічні впливи, віднесені до «середніх»  ґрунтових умов, на території хвостосховища «Центральне» складають: ПЗ=5 балів; МРЗ = 7 балів за шкалою МСК-64.

Будівництво та експлуатація хвостосховища «Центральне» призведе до
формування техногенного об'єкта, що зумовлює посилення сейсмічного ефекту за
рахунок збільшення потужності намивних та насипних ґрунтів, а також
техногенного рельєфу. Сумарне збільшення сейсмічної інтенсивності цих двох
чинників прийняте  +1 бал. При цьому ПЗ = 6 балів; МРЗ = 8 балів за шкалою МСК-64.

 Коригуванням проєкту  також  виконано:  актуалізування  існуючого  стану, уточнені параметри  хвостосховища,  уточнені  рішення  по  дамбам,  деталізовані  конструкції дренажів  та  дренажних  споруд  хвостосховища,  внесені зміни в  проєкти  дренажних насосних  станцій (ДНС),  змінені  конструкції водоскидних  споруд,  в системі  гідравлічного  транспорту  змінені  діаметри  пульпопроводів,   виконані  розрахунки  фільтрації,  міцності  та  стійкості  відповідно до  вишукувань  2022  року,  уточнені  техніко-економічні  показники,  розроблені  розділи:  «Чисельність  обслуговуючого  персоналу»,   «Забезпечення надійності  та  безпеки»,  «Охорона праці»,  «Захист  навколишнього  середовища»,   контроль технологій  намиву, «Науково-технічний супровід»,  «Оцінка  впливу  на  навколишнє  середовище»  та  відкориговані інші  розділи.  При  проєктуванні  враховані  дані  повного  хімічного аналізу  продуктів  збагачення  РЗФ  ГД  станом на  2022 рік.

Виконані  на  стан  коригування  проєкту  роботи  відповідають  рішенням, що  вказані  в  проєкті  коригування.

Хвостосховище  складається з  дамб  і  інженерних  систем,  що  забезпечують їх  створення  і  функціонування.

Проєктом  передбачені  первинні огороджуючи  дамби і  вторинні   дамби.

Конструктивно тіло первинних дамб складається з упорної призми із порід
скельного розкриття та з екрану, що складається із геосинтетичного бентонітового
матеріалу (ГБМ) та хвостів.

В основі Західної первинної дамби заходяться піски мілкі та суглинки. В основі  Східної первинної дамби заходяться насипні грунти: глиби та щебінь кварцитів із супіщаним заповнювачем. В основі вторинних дамб (дамб обвалування)   знаходяться  супіски  (намивні  хвости).

В тілі  екрану  з  хвостів  передбачені   трубчасті  дренажі  та  дренажні  стрічки.

Кріплення  верхових  укосів і  гребнів  дамб передбачається  шаром  скельної  розкривної  породи,  товщиною 0.5 м.

Східні  і  західні  вторинні  дамби обвалування  з відмітками  гребня 95,00 м, 100,00 м,  105,00 м. 110,00 м  і  115,00 м мають  однакову  конструкцію  та  параметри.  Кріплення  гребня  та верхового укосу  передбачено  скельною  розкривною породою, товщиною  0,50-1,00 м;  перехідний  шар  на низовому  укосі  прийнятий  із  дрібної  скельної  розкривної  породи  товщиною 0,50 м; кріплення  низового  укосу  прийняте скельною  розкривною породою,  товщиною 1,00 м.

Дамба  в  районі  водоскидної  споруди  №1 будується  відразу  до  двох  ярусів  з  відмітками  90.00 м  і  95.00 м.

Дамба  в  районі  водоскидної  споруди  №2 будується  відразу  до  двох  ярусів  з  відмітками  100.00 м  і  105.00 м.

Дамба  в  районі  водоскидної  споруди  №3 будується  відразу  до  двох  ярусів  з  відмітками  110.00 м  і  115.00 м.

Конструктивно дамба в  районі  водоскидної  споруди  №1 складається: із упорної дамби із порід скельного розкриття з відміткою 90,00 м, тіла дамби із хвостів та вигороджувальної дамби із скельної розкривної породи з відміткою гребня 89,00 м. Дамба в районі водоскидної споруди № 2 складається із: західної дамби з відм. 100,0 м та 105,0 м, уширеної за рахунок влаштування майданчику водоскидної споруди № 2; огороджувальної дамби майданчику водоскидної споруди з відміткою 99,00 м. Дамба в районі водоскидної споруди № 3 складається із тіла дамби із хвостів та вигороджувальної дамби із скельної розкривної породи з відміткою гребня 109,00 м.

По  гребням  і  верховим  укосам  тіла дамб  закріплюються  шарами  скельної  розкривної  породи, товщиною 0,5 м.  на  низових  укосах кріплення  виконуються  в 2  шари:  перехідного шару з із  дрібної  скельної  розкривної  породи  товщиною  0,5 м  та  кріплення  з скельної  розкривної  породи,  товщиною  1,0 м.

Відмітку гребеня вигороджувальної (огороджувальної) дамби водоскидної  споруди  №1 прийнято 89,00 м, і №2 – 99,00 м (огороджувальна дамба),     №3 – 109,00 м.

Струмененапрямна дамба з відміткою гребеня 89,0 м складається із скельної розкривної породи із закладенням верхового і низового укосів 1: 1,5. Ширина дамби по гребеню – 5,5 м. Висота дамби– 4,5 м. Струмененапрямна дамба з відміткою гребеня 94,0 м відсипається на намитий пляж із хвостів та складається з ділянок двох типів:      тип 1 – з відсипанням тіла дамби з хвостів із закладенням укосів - 1:3, кріплення укосів і гребеня дамб передбачається з шару скельної розкривної породи, товщиною 0,5 м, ширина дамби по гребеню складає 5,5 м; тип 2 – дамба зводиться з скельної розкривної породи із закладенням верхового і низового укосів 1: 1,5, ширина дамби по гребеню – 5,5 м. Струмененапрямні дамби з відмітками гребня 99,0 м, 104,0 м, 109,0 м та 114,0 м відсипаються на намитий пляж із хвостів та складаються з ділянок двох типів:  тип 1 – дамба зводиться  з скельної розкривної породи із закладенням верхового і низового укосів 1: 1,5,   ширина  по гребню – 7,0 м; з обох сторін гребня дамби передбачається влаштування орієнтуючих валиків зі скельної розкривної породи висотою 0,7 м;  тип 2 – дамба виконується з скельної розкривної породи із закладанням верхового і низового укосів 1: 1,5, шириною дамби по гребню – 5,5 м.

В  місцях  примикання до  відвалів  передбачено  влаштування дамб із  шлаків  які виконуються  в  І  та ІІ  чергах  будівництва.  Існуючи  укоси  металургійних  відвалів  уполоджуються  шляхом  влаштування  берм  шириною  6 м  та  закладанням  укосів  1:2.  Для  заїздів  на  дамбу  передбачено  влаштування із  шлаків  з’їздів,  шириною 6 м,  та  розворотних майданчиків.  Зі  сторони  низового  укосу  передбачений  огороджуючий  валик,  висотою 0.7 м.

Дамба в районі примикання до відвалів  виконується поетапно для кожного з ярусів  з  відм. 90,0 м,  100,0 м, 105,0 м, і  110,0 м  в  першій  черзі  будівництва  і на  всю  висоту  до  відмітки  115,0 м - в  ІІ  черзі.

Після виконання уположування металургійних відвалів формується дамба
в районі примикання до відвалів шляхом екранування з використанням геосинтетичного бентонітового мату (ГБМ).  ГБМ укладається на підстилаючий шар із хвостів. Поверх  укладається захисний шар із хвостів потужністю 0,5 м  та  виконується  кріплення  із скельної розкривної породи шаром 0,5 м.  Ширина  по  гребню  передбачена  12,0 м;  закладання укосу – 1:3.

Для недопущення фільтрації та потрапляння в грунтові води оборотної води із хвостосховища через його основу у чаші хвостосховища проєктом було передбачено будівництво протифільтраційного екрану  із застосуванням у якості протифільтраційного матеріалу – ламінованого геосинтетичного бентонітового мату (ГБМ)  стійкого  до  хімічного  складу  оборотної  води.

Тіло дамб обвалування виконується з намитих хвостів. Кожна з дамб обвалування  має як верховий так і низовий укоси.

Для  будівництва  дамб  застосовується рваний камінь (скельна  розкривна  порода)  одержуваний  при  вибухах  гірських  порід  при  розробці  кар’єрів.  Використовується  камінь  без  сортування  при  наявності  не  менше  50%  від  загального  обсягу шматків  каменю  розмірами  більше  200 мм.  Крупність  матеріалу  обмежується  0,75  товщини  шару,  що  відсипається.  Не  допускається  наявність домішків глин,  суглинків,  гіпсу,  рослинних  залишків та  інших  водорозчинних  матеріалів більше  5%;  домішків  слабких  і  вивітрених  порід -10%.

Враховуючи реальний  досвід  будівництва  і  матеріали  науково-дослідних робіт з  вивчення  властивостей хвостів  в  конструкціях дамб  обвалування  передбачена можливість  застосування  хвостів з  вмістом  фракцій  менше  0,1 мм  до  60-70%.  Щільність укладання  хвостів,  при влаштуванні насипів,  повинна бути  gск ≥ 1,75 т/м³.

При проєктуванні конструктивів дамб обвалування врахований досвід нарощування  і технології замиву  на існуючих хвостосховищах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

До  інженерних  систем,  що  забезпечують  створення  і  функціонування  дамб  хвостосховища, входять  системи гідравлічного  транспорту  хвостів,   дренажні  системи  і  системи  оборотного  водопостачання.

До системи  гідравлічного  транспорту  хвостів входять:  підводящі залізобетонні  лотки  до  ПНС №1 та  №3  І-підйому;  пульпонасосні  станції №1 і №3 І-го  підйому; пульпонасосні  станції  №2 і №4 ІІ-підйому;  лотки аварійного  скиду  від  ПНС  І-го  та  ІІ-го  підйомів;  аварійні ємності  для  ПНС  І-го  та  ІІ-го  підйомів;  земснаряди  №№ 10а, 20, 27, 428;  магістральні пульпопроводи.

Для захисту  прилеглої до  хвостосховища  території від  підтоплення,  захисту  від  забруднення  грунтових  вод  та  прискорення  консолідації  відходів  проєктом  передбачено  будівництво  дренажної  системи.

Дренажна система хвостосховища складається з  дренажів в основі хвостосховища,  дренажів  східної  та  західної  первинних  дамб,   дренажних насосних станцій №4а та №6,  дренажів східних та західних дамб обвалування з відм. 95,0 м, 100,0 м, 105,0 м, 110 м  та  115 м.

Дренажі  виконуються  з  дренажних  поліетиленових  перфорованих  труб і  дренажних стрічок.   Вода  з  дренажів  надходить  до  дренажних  насосних станцій.   В разі перетину трубчатих дренажних випусків з автодорогами, передбачені  переїзди.

Для  відведення освітленої  води  передбачено  будівництво  водоскидних  споруд  №1, №2  і №3 з  водовідвідними трубопроводами та скиданням  освітленої води  в  існуючий  канал  освітленої  води  та далі,  в  став оборотного  водопостачання  в  балці  Грушевата.

Водоскидну споруду  №1  для  скидання  оборотної  води  з  відміток  90,0 м  і  95,0 м   передбачено виконати у  1 черзі  будівництва.

Водоскидну споруду  №2  для  скидання  оборотної  води  з  відміток  100,0 м  і  105,0 м   передбачено виконати у  1 черзі  будівництва.

Водоскидну споруду  №3  для  скидання  оборотної  води  з  відміток  110,0 м  і  115,0 м   передбачено виконати у  1 черзі  будівництва.

Тампонаж  водоскидної  споруди №1, передбачений в  1 черзі будівництва  і  здійснюється  після  виконання  будівельних робіт на  відмітках 90.0 м  і  95,0 м  та  повного  скидання  води  з  хвостоховища.   Тампонаж    водоскидної  споруди № 2, передбачений в  1 черзі будівництва  і  здійснюється  після  виконання  будівельних робіт на відмітках 100.0 м  і  105,0 м та також повного скидання  води  з хвостосховища.

Конструктивно водоскидні  споруди №1 та №2   запроєктовані  складеними  з двох  секцій,  в кожній з  яких  передбачено  по  4  шахти  зі  сталевих  труб  діаметром 1200 мм. Водоскидна споруда №3 запроєктована з двох секцій в кожній з  яких  передбачено  по  2  шахти  зі  сталевих  труб  діаметром 1400 мм.

Для   відводу  води  з  хвостосховища  в  кожній  з  шахт  водоскиду  влаштовані  водозливні  вікна.  Для  запобігання потрапляння шуги  і  уламків  льоду  до  шахт  водоскиду  по  периметру  водоскидних  споруд  передбачено  влаштування  бонів.

Від  кожної  з  водоскидних  споруд  передбачені  водовідвідні  трубопроводи  з  двох труб  діаметром  1200мм.

В  проєкті  розроблено  розділ  забезпечення  надійності та  безпеки у  якому  враховані  положення  ДБН В.1.2-14:2018  для  споруд  класу наслідків СС3.

Передбачені  заходи запобігання прориву огороджуючих дамб хвостосховища.
Відповідно до статистичних даних причин аварій, найчастішою причиною
прориву огороджуючих дамб хвостосховища є перелив через гребінь.
Внаслідок переливу через гребінь може виникнути проран, який згідно з
п.4.3.1 ДБН В.1.2-14:2018 відноситься до лавиноподібного розвитку руйнувань.

Для  запобігання такій аварійній ситуації проєктом передбачена автоматизована система  контролю рівня води в хвостосховищі.

Для можливості відводу води з хвостосховища проєктом передбачена
водоскидна споруда, на водовідвідних трубопроводах від якої, встановлені камери
засувок. Для управління аварією і запобігання її лавиноподібному розвитку, у
випадку різкого підвищення рівню води (або зниження – якщо вже розпочалося
утворення прорану) максимально відкриваються  засувки на трубопроводах для
організованого скидання води з хвостосховища.

Водоскидні споруди №1, № 2, №3 можуть приймати воду через водоприймальні вікна в вертикальних шахтах в діапазоні відміток поверхні води:

водоскидна споруда №1: від 86,00 м до 93,50 м;

водоскидна споруда №2: від 93,50 м до 103,50 м;

водоскидна споруда №3: від 103,90 м до 113,50 м.

На ділянці наземної прокладки, при виході трубопроводів на низовий укіс, на
кожному з водоводів проєктом передбачена запірно-регулююча арматура у вигляді
клиновидної відсічної засувки та поворотного затвора з електроприводом.

Додатково  засувки та поворотні затвори обладнані ручним управлінням (ручним штурвалом  з редуктором).

 Для запобігання ерозії  огороджуючих дамб є  кріплення скельною розкривною
породою гребня та низового укосу огороджуючих дамб.   Кріплення низового укосу  по всьому периметру має бути непошкодженим.

Для  запобігання розмиву дамби в наслідок прориву пульпопроводу перед введенням в експлуатацію передбачені гідравлічні випробування пульпопроводів  з  виконанням  регулярного контролю товщини стінок пульпопроводів.Тіло огороджуючих дамб закріпляється  скельною розкривною породою.

Для запобігання аварійним ситуаціям внаслідок аварійної ситуації на
дренажних насосних станціях передбачені  резервні насоси;  дренажні станції  №4а  та №6  винесені  на  прилеглу  територію.

При  проєктуванні  були  виконані  розрахунки  стійкості  огороджувальних  споруд  (дамб  обвалування).  Розрахунки  виконувалися  у  тому  числі  з  урахуванням  можливих  сейсмічних впливів.  Моделювання  сейсмічних  впливів  виконане  за  допомогою  акселерограм,  які  отримані  відповідно до  «научно – технический  отчет  «Сейсмическое  микрорайонирование  территории  хвостохранилища  «Миролюбовка»  ПАО   «АрселорМиттал Кривой Рог»,  що  виконаний  ТОВ  «Фундаментстроймакс.  Розрахунки  виконувалися  по  попередньо  визначеним  основним  створам  (перерізам).

Визначення  положення  кривих  гідравлічних  депресій  в  межах  низового  укосу  та  оцінка  його  гідрогеомеханічної  стійкості  виконані  для 4-х  характерних  профілів  за  схемою  плоскої  деформації.  Дублюючі  розрахунки  виконані  іншим програмним комплексом  на  базі  методу  кінцевих  елементів.

При  проєктуванні  враховані  матеріали науково-вишукувальної  роботи «Определение  возможности  разжижения  геофизическими  методами» що виконана ТОВ  «ФУНДАМЕНТСТРОЙМАКС»  за  результатами  якої  встановлено,  що  для  максимального  розрахункового  землетрусу,  явища  сейсмічного  розжиження   грунтів  в  основі  дамб  обвалування  не  буде.

При  проєктуванні  виконані  фільтраційні  розрахунки  по  всіх  розрахункових  створах  при  відмітках  нарощування  110,0м  і  115,0 м  по  методу  установленої  фільтрації.  Отримані  за  розрахунками  градієнти  напору  не  перевищують  визначених критичних.

Виконані  розрахунки  напружено-деформованого  стану  гребля – основа.  За розрахунками  напруження  і  деформації  тіла  греблі  і  основи  не  перевищують  нормативні.

По розробленому  проєкту будівництва  хвостосховища  «Центральне», Коригування»  ДІ «УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ»  у 2024  році виконаний  «Науково-технічний супровід по проєкту:  «ПАТ  «АрселорМіттал Кривий Ріг», Будівництво хвостосховища  «Центральне»  до  позначки 125.0 м. Звіт», шифр № 13023-6--НТС, відповідальний  виконавець Гребан І.Л. (кваліфікаційний   сертифікат  серії АР № 019129 від 21.02.22).

За  розрахунками  напружено-деформованого  стану  системи  «огороджувальна  споруда-основа,  при  нарощуванні  дамб  до  відмітки  115,0 м,  отримані  наступні  мінімальні коефіцієнти  запасу  стійкості  (К_S)   низового  укосу:  по  основному  поєднанню  навантажень  К_S=2,173,  по  аварійному  поєднанню  навантажень  без  сейсміки К_S = 2,005,  по  аварійному  поєднанню  навантажень  з  урахуванням  сейсміки К_S=2,163,  що  перевищують  мінімальний  нормативно  встановлений  [ К_sn] = 1,25.

Матеріалами  супроводу  встановлено,  що  проєктування  хвостосховища  виконане  відповідно  до  чинних нормативів  (ДБН В.2.4-5-2012,  СНиП 2.06.05-84,  ДБН В.1.2-14:2018)  з  урахуванням практичного досвіду.  Інженерно-геологічні і  геодезичні  вишукування  виконані  з  урахуванням  вимог  ДБН А.2.1-1-2008.

Для регламентних робіт і ремонтно-аварійного обслуговування уздовж
трас магістральних пульповодів та водоводів прокладена експлуатаційна
автомобільна дорога. Для обслуговування розподільчих пульповодів, проведення огляду дамб, контрольних спостережень за спорудами і контролем за замивом ємності
хвостосховища по бермам греблі і гребенях дамб кожного ярусу нарощування проєктом передбачені експлуатаційні автодороги. Експлуатаційні дороги передбачаються однополосними та примикають до існуючих автодоріг. У місцях перетину з пульповодами передбачені переїзди. Конструкція визначена з умов використання місцевих будівельних матеріалів і прийнятого технологічного автомобільного транспорту. За необхідності, по гребеню дамб або насипу зі сторони укосу передбачено огорожу у вигляді орієнтуючого ґрунтового валику висотою 0,7 м.

Електропостачання існуючих технологічних споживачів виконане від
підстанцій ПС-35/6кВ «ПНС-2», розташованої в безпосередній близькості від
насосних станцій. Живильна підстанція конструктивно виконана з двох трансформаторних підстанцій з відкритим розподільним пристроєм ВРП-35 кВ, закритими РП-6 кВ та ОПУ. Одинична потужність силових трансформаторів 25000 кВА, клас напруги сторони – ВН-35кВ, НН-6кВ, кожен трансформатор з боку ВН має можливість підключається через вимикачі до однієї із двох ліній 35кВ, що резервуються "ЛПНС-31,33" для трансформатора "1Т" та " Л-ПНС-32,34" для трансформатора "2Т". РУ-6кВ ПС 35/6 (ПНС-2) та РП-32 6кВ виконані двосекційними та розташовані: РУ-6кВ ПНС-2 в пульпонасосній станції №2 другого підйому;  РП-32 6кВ в окремо розташованій будівлі поблизу ПНС-4 другого підйому.
Кожна секція 6 кВ підстанцій живиться від окремих розщеплених обмоток силового трансформатора. Номінальний струм збірних шин РУ-6кВ ПНС-2 та РП-
32 6кВ 1500 А. Покриття електричних навантажень споживачів існуючих хвостосховищ передбачено від підстанції 35/6кВ «ПНС-2» та РП-32 повітряними лініями ПЛ-6кВ. У проєкті існуюча схема електропостачання зберігається.

Для обліку та контролю енергоспоживання на комбінаті встановлено
комплекс технічних засобів. Електричні лічильники для вимірювання активної та
реактивної електроенергії встановлені в комірках 6кВ підстанцій живлення.
Технічний облік електроенергії здійснюється на стороні 0,4 кВ у ввідних
шафах розподільчого пристрою нижчої напруги в КТП-6/0,4 на проєктованих ДНС
№4а, ДНС №6 та водоскидних споруд №2 та №3. Облік передбачено виконати за допомогою електронних лічильників комбінованого включення, лічильники передбачається увімкнути через окремі трансформатори струму. Трансформатори струму обрані виходячи з їхнього робочого завантаження та перевантажувальної здатності, враховуючи перевантажувальну здатність лічильників електроенергії.
Облік передбачений у всіх КТП-6/0,4, що проєктуються на боці 0,4 кВ.

Крім того проєктом розроблені заходи щодо моніторингу безпеки гідротехнічних споруд хвостосховища, заходи запобігання можливим небезпекам, заходи з техніки безпеки та охорони праці, автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення передбачається влаштування систем диспетчеризації, зовнішнього та внутрішнього освітлення, заземлення, контролю рівня води, охоронної сигналізації, тощо.

Наданим проектом передбачені заходи, що забезпечують екологічну, пожежну та техногенну безпеку, санітарно-епідеміологічне благополуччя населення, охорону праці, інженерно-технічні заходи цивільного захисту відповідно до чинних нормативних документів.

По  зауваженням  експертизи надані  додаткові  матеріали і в  проектну  документацію  внесені  доповнення  і  зміни до креслень відповідно до нормативних вимог. По конструкціям  дамб  виконані  додаткові розрахунки стійкості,  розроблені додаткові   заходи  щодо  запобігання  небезпекам  та  виникненням   аварій,  розроблено  супровід  та інше.