Філія «Київоблбудекспертиза» ДП «Київоблбудінвест» відповідно до умов договору № 01-0362-23/ЦБ  розглянула проєктну документацію за робочим проєктом «Реставрація фундаментів палацу Кирила Розумовського за адресою: м. Київ, вулиця Івана Мазепи, 3 літ. «В» і «Г». Протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи». Робочий проєкт розроблено ТОВ «АРХІТЕКТУРНЕ БЮРО «РЕСТАВРАТОР» (юридична адреса: 04070 м. Київ, вул. Спаська, 10-Г).

Головний архітектор проєкту – Шульга Роман Петрович (кваліфікаційний сертифікат від 27.12.2012 серія АА № 001086, Свідоцтво про підвищення кваліфікації від 22.10.2021 № 4266).

Клас наслідків (відповідальності) – СС3,  сукупний показник – СС3.

Робочий проєкт виконано на підставі:

- завдання на проєктування, затвердженого Замовником 20.08.2024 р.;

- реставраційного завдання, на розробку науково-проєктної документації, затвердженого Замовником 20.08.2024 р;

- Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №233814635 від 24.12.2020 р.;

- Витяг з чергового кадастрового плану. Дані міського земельного кадастру від 02.09.2024;

- Договір куплі-продажу нежилого будинку від 05.09.2003 №514; реєстраційне посвідчення КМБТІ від 09.04.2004 записано в реєстрову книгу №80п-10 за реєстровим № 5904п;

- Договір оренди земельної ділянки від 29.08.2018, зареєстровано в реєстрі за №105;

-          топографо-геодезичних вишукувань, витяг №1643 від 10.09.2024р.;

-   Технічного паспорту на нежилий будинок по вул. Січневого повстання, буд. 3 (літ. В) від 12.11.2002;

-   Наказу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17 липня 2024 року №37 «Про внесення об’єкта культурної спадщини до Переліку об’єктів культурної спадщини м. Києва;

-   Охоронного договору на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини «Фундаменти палацу Кирила Розумовського, 1780-ті рр.» за адресою: вулиця Івана Мазепи, 3 літ «В», «Г»;

-   Акту визначення втрат пам’ятки;

- Додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії №23245 від 26.06.2012 ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

Щойно виявлений об’єкт культурної спадщини «Фундаменти палацу Кирила Розумовського, 1780-ті рр.» визначено як залишки фундаментів наземної споруди другої половини XVIII ст. з облаштованими всередині підвальними приміщеннями того часу.

Місцевість, де розташований виявлений об’єкт, є краєм Печерського плато (високого правого берега Дніпра), що знаходиться в межах Центрального історичного ареалу м. Києва.

Мурування розташовані на території будівельного майданчика, в котловані на глибині до 4 м від сучасної денної поверхні. До пам’ятки  з обох боків примикають фундаменти безпідвальних частин, які були добудоваіні пізніше. Стан території відповідає стану будівельного майданчику – не придатний до нормальної експлуатації.

Об’єкт культурної спадщини «Фундаменти палацу Кирила Розумовського, 1780-ті рр.» представлений системою цегляних мурувань, закладених у глибокому котловані та утворює 3 приміщення. Крайнє, південно-східне приміщення, орієнтоване довгою віссю з північного сходу на південний захід, має розміри 8×5,5 м. Його висота становила не менше 3,5м. Торцева та бокові стіни приміщення збереглися на висоту понад 3 м, їх товщина складає близько 75–80 см. Стіни спираються на материковий лес, маючи в основі потовщення.

Центральне приміщення влаштоване за подібним принципом, але трохи більше за розмірами ‒ довжиною близько 9,5 м і шириною до 5,5 м.

Третє, північно-західне приміщення, аналогічне південно-східному.

Ці мурування були виконані з неформатної помаранчевої та червоної цегли розмірами 28‒29 х 13‒14,5 х 5‒5,5 см на вапняному розчині. В кладці присутні матеріали більш пізніх періодів: ранніх локальних ремонтів (з використанням будівельних матеріалів подібних до стародавніх) та пізніших, які можна віднести до XIX сторіччя. Закладки ніш виконані із рожевої та жовтої сучасної цегли на цементно[1]вапняному розчині.

Приміщення мали склепінчасті перекриття висотою до 3,5 м.

Склепіння приміщень були викладені в одну цеглину (до 30 см), своїми п’ятами спиралися на бокові стіни і були перев’язані зі стінами, мурування яких у верхній частині також заповнювало пазухи поверх склепіння. Це свідчить, що стіни підземних приміщень мали служити фундаментами наземній будівлі не лише власними конструкціями, але й утворюючи горизонтальний цегляний майданчик поверх склепінь, відокремлюючи в такий спосіб наземний поверх від підвального. Тобто мурування дозволяє визначати його як залишки фундаментів наземної споруди другої половини XVIII ст. – палацу Кирила Розумовського, який було перенесено в Яготин.

У 2023 р. було виконано капітальний ремонт одноповерхової будівлі з підвалом для потреб ТОВ Собі. Нажаль, при виконанні цих робіт було частково втрачено аутентичну кладку та склепіння підземної частини.

Мурування протягом кількох століть знаходилося під товстим шаром ґрунту, в специфічних, але відносно сприятливих для збереження будівельних матеріалів умовах. Після розкриття (з початком будівельних робіт) мурування опинилося під відкритим небом і не було захищено від агресивної дії навколишнього середовища. Внаслідок цього мурування зазнає комплексного впливу багатьох несприятливих для збереження факторів атмосферного (ультрафіолетове випромінювання, замокання, пересихання, абразивна дія вітрового навантаження), техногенного та антропогенного характеру. Окрім того, під час сильних опадів котлован, в якому знаходиться мурування, зазнає значного замокання. Після виконання суцільної бетонної заливки підлоги, котлован повністю затоплюється атмосферними опадами.

У складі робочого проєкту виконані натурні обстеження кладки та опоряджувальних шарів фундаментів і лабораторні дослідження. Лабораторні дослідження виконано методом мікроскопічного, мікрохімічного аналізу відібраних зразків, визначені склад та якість матеріалів та розчинів, розроблено технологію та порядок виконання протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт. В ході натурного обстеження була виконана фотофіксація руйнувань.

Відповідно до Акту огляду технічного стану пам’ятки від 20 серпня 2024  р. та інженерно-конструкторських досліджень, виконаних Брезвен Я.Б. у 2024 р., стан пам’ятки визначений як непридатний до нормальної експлуатації (стан 3), потребує реставрації з протиаварійними та невідкладними консерваційними роботами для збереження пам’ятки.

Виявлені наступні проблеми, які стосуються нинішнього стану споруди:

1.        замокання та руйнація частини ризаліту вздовж південно-західної частини фундаментів;

2.        наскрізні тріщини з південного боку будівлі;

3.        суттєве руйнування кладки у східній частині підвального приміщення;

4.        цегляні склепінчасті перекриття зруйновані;

5.        наявні відколи та тріщини цегли з випаданням окремих цеглин, руйнування кладки і підошви фундаментів; вимивання та ерозію розчину з цегляної кладки;

6.        у центральній частині кладки мурування стін розтесані отвори по висоті стіни;

7.        в місцях влаштування отворів у стіні мурувань перекладання автентичної кладки цеглою кінця ХІХ - початку ХХ сторіччя, в окремих місцях - сучасною цеглою;

8.        деякі ділянки мурування підсилені новими монолітними з/б конструкціями, в приміщенні підвалу побудовані з/б колони каркасу, влаштовано частину нового монолітного з/б покриття;

9.        місцями цегляна кладка мурування фундаментів палацу знаходиться у зволоженому стані;

10.    підлога монолітна  - з/б фундаментна плита, виконана у 2023 році. На деяких ділянках, біля стін, наявні випуски арматурних каркасів недобудованої конструкції.

Протиаварійними та невідкладними консерваційними роботами передбачено:

-   над системою мурувань виконати саркофаг (монолітна залізобетонна плита перекриття над підвальною частиною),  який має служити для захисту конструкцій на постійній основі;

-   збережену частину конструкції стін в осях «А-Б/2-5» законсервувати, забезпечивши захист від впливу навколишнього середовища (атмосферні опади та інше);

-          улаштувати вхідну групу з оглядовою галереєю вздовж осі А.

Конструктивні рішення

Відповідно до інженерно-геологічних вишукувань, виконаних у 2024 р. ТОВ «АРХІТЕКТУРНЕ БЮРО «РЕСТАВРАТОР», у геологічній будові майданчика до глибини 12,00 м від поверхні землі беруть участь техногенні та еолові четвертинні відклади:

 IГЕ-lа - Насипний шар - різнорідний: супісок, пісок з включенням уламків асфальту, щебню та будівельного сміття до 10%, потужність шару 1,9-2,9 м.

ІГЕ-1б – Насипний шар- супісок твердий, пластичний з включенням уламків цегли до 10%, потужність шару 1,4-1,6 м.

IГЕ-2 – Супісок лесовий, твердий, просідаючий при Psl- 1.34-1,56 кг/см кв., потужність шару 4,4-5,3 м.

IГЕ-3 – Супісок лесовий, твердий, непросідний. світло-жовтий, потужність шару 3,8 м.

Природною основою фундаменту в підвальний частині будівлі служать ґрунти IГЕ-2 Глибина закладання фундаментів – 3,80-3,95 м від поверхні планування.

На даний час існуючі цегляні стіни підвальної частини, які виконували роль фундаментів, підсилені монолітною з/б фундаментною плитою довжиною 320 мм. Фундаментна плита була виконана захватками, кількість захваток 15 шт. Матеріал фундаментів: бетон – С25/30, арматура А500С, А240С. З плити наявні арматурні випуски для вертикальних несучих елементів. Виконана частина покриття стін.

Конструктивна схема саркофагу, який буде захищати пам’ятку, вирішена у змішаному каркасі.

Несучі вертикальні елементи – цегляні стіни та монолітні залізобетонні колони перерізом 250х500, 300х500, пілони перерізом 1300х300. Плита покриття монолітна товщиною 200 мм. В осях 2-3/Б частина плити має товщину 600 мм. Передбачені монолітні балки перерізом 900х600(h), 500х600(h), 700х400(h), Матеріал каркасу: бетон – С25/30, арматура А500С, А240С, цегла М100.

Навантаження від двоповерхової будівлі, яка була передбачена у 2023 р., повинні передаватись на несучі вертикальні елементи каркасу.

Доступність будинку для маломобільних груп населення.

Для забезпечення доступності об’єкту для маломобільних груп населення вхід до фундаментів палацу та оглядової галереї передбачено облаштувати підйомником.

Двері вхідної групи передбачені з 2-х стулок загальною шириною  1780мм. Прохід до приміщення фундаментів палацу запроєктовано 1100 мм.   Для людей з вадами зору перед сходами передбачена тактильна плитка, а також поручні по стіні на рівні 600 та 900 мм від підлоги.

Пожежна безпека

Ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ. Проєктні рішення відповідають вимогам норм та правил з пожежної безпеки.

За генеральним планом під’їзд пожежних машин до будівлі забезпечено по всьому периметру з трьох боків. Під’їзд здійснюється по проїзду із асфальтобетонним покриттям завширшки 4,6 м. Будівля забезпечена необхідним евакуаційним входом-виходом відповідно до протипожежних та технологічних вимог. Для забезпечення безперешкодної евакуації з підвального приміщення двері входу до оглядової галереї запроєктовані шириною 1780 мм, безпосередньо в приміщення фундаментів палацу – шириною 1100 мм.

Матеріали та обладнання, що використовуються при реставрації, відповідають нормам СанПіН України та мають сертифікати пожежної безпеки.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту.

Даний об’єкт не може спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру та вплинути на стан захисту населення і території.

Робочим проектом не передбачено розміщення на території будівлі небезпечних технологічних процесів, використання небезпечних хімічних речовин, вибухових речовин і матеріалів, легкозаймистих та горючих рідин, що у разі виникнення на об’єкті надзвичайної ситуації можуть вплинути на діяльність поблизу розташованих об’єктів.

При можливих аваріях в системах газо-, тепло-, водо- та електропостачання, а також пожежі зона дії небезпечних факторів матиме об’єктовий характер і буде залежати від оперативності дій персоналу, аварійних та пожежно-рятувальних служб.

Захист людей, які знаходяться на об'єкті, у разі надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі досягається шляхом своєчасного оповіщення та інформування, евакуацією з будівель та прилеглої території, застосування засобів індивідуального захисту, укриття у захисних спорудах цивільного захисту.

ОВНС

На геологічне середовище, мікроклімат, водне середовище, землі та ґрунти, рослинний і тваринний світ, природоохоронні території та об’єкти, техногенне та соціальне середовище об’єкт, що проектується, суттєвого впливу не здійснює. Тимчасовим джерелом забруднення є будівельний майданчик. Джерел постійного негативного впливу на довкілля, після закінчення будівельно-монтажних робіт, в період експлуатації не визначено.

В процесі протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт відсутні втручання в благоустрій та генеральний план. Баланс зелених насаджень не змінюється.

Згідно з  Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» дана планована діяльність не підпадає під категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

Організація будівництва

Тривалість реставрації складає 12 місяців. Робочим проєктом визначені методи виконання основних робіт, потреби в будівельних машинах і механізмах, матеріальних ресурсах, тимчасових будівлях і спорудах, а також  заходи з охорони праці і техніки безпеки.

Будівництво планується проводити за власні кошти Замовника, кошторисна частина проєкту, за зверненням Замовника, експертизою не розглядалася.

Головний експерт проекту

Лариса ШИШЕНІНА

(сертифікат АЕ № 005437)

Архітектор

Борис БРОВІН

(сертифікат АА № 000079)

Відповідальні експерти:

Ольга ЧУРИЛИК

(сертифікат АЕ № 005428)

Олена ТРІНЄЄВА

(сертифікат АЕ № 006041)

Анатолій БУШИЛЕНКО

(сертифікат АЕ № 004516)

(сертифікат АЕ № 007177)

Павло ГЛАМАЗДІН

                                                                                    (сертифікат АЕ № 004606)

Фахівець

Микола ДЯЧЕНКО