Проєкт розроблено ПрАТ “Львівм’ясомолпроект” (м. Львів, пл. Князя Святослава, 11, головний інженер проєкту Шпак Р.П., кваліфікаційний сертифікат інженера-проєктувальника АР № 018430, виданий 23.12.2021), на підставі:

- завдання на проєктування, затвердженого замовником та погодженого генеральним проєктувальником;

- містобудівних умов та обмежень для проєктування об’єкта будівництва (реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:3339-2419-1967-8403), затверджених наказом відділу містобудування та архітектури Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області від 24.04.2024 № 10/01-06;

- технічних умов ПрАТ “Львівобленерго” від 22.08.2024 № 150-12516/ВС (TU01: 3307-5917-3459-2925);

- технічних умов ТзОВ “Газорозподільні мережі України” від 27.05.2024 № 226/24 (TU01:4091-7454-3086-5289);

- технічних умов БУВР річок Західного Бугу та Сяну від 17.06.2024 № 06/803 (TU01:2979-1509-9729-2714).

Замовником додатково надано:

- договір оренди землі від 29.03.2024;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 09.04.2024 № 373408207;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.02.2023 № НВ-1800127272023;

- висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності від 05.08.2024 № 03.02-202111299004/2;

- матеріали топографо-геодезичного знімання, виконані ТзОВ “Містоплан” у 2021 році та ТзОВ “ГЕОЕНЕРГО” у 2023 році;

- матеріали технічних висновків про інженерно-геологічні вишукування, виконані ПрАТ “Геотехнічний інститут” у 2022 році.

Клас наслідків (відповідальності) об’єктів – СС1, СС2, сукупний показник – СС2.

Проєктні рішення

Генплан

Земельна ділянка площею 21,0178 га (кадастровий номер 4621884600:04:000:0333), на якій передбачено будівництво підприємства харчової промисловості з виробництва та розливу мінеральної і питної води та безалкогольних напоїв, знаходиться біля села Хмелева Золочівського району Львівської області. Ділянка з півночі межує з лісовими насадженнями IV категорії (експлуатаційні ліси, хвойний ліс) з охоронною зоною 100 м, з інших боків – із землями сільськогосподарського призначення. Рельєф ділянки – з ухилом в північному напрямку. Перепад висот на ділянці – до 14,0 м. Ділянка вільна від забудови, зелені насадження на ділянці відсутні. Через ділянку проходить ЛЕП-10кВ, яку проєктними рішеннями передбачено винести за межі ділянки. Заїзд/виїзд на ділянку передбачено зі північно-східного боку по під’їзній дорозі з твердим покриттям від дороги загального користування С140718 Опаки-Хмелева.

Рішеннями генплану передбачено будівництво підприємства харчової промисловості (розливу та виробництва мінеральної, питної води, безалкогольних напоїв) в складі таких будівель та споруд: головний виробничий корпус (поз. 1 на ГП); адміністративно-побутовий корпус (поз. 2 на ГП); бокс для ремонту піддонів з навісом (поз. 3 на ГП); гараж (поз. 4 на ГП); протипожежна насосна станція (поз. 5 на ГП); пожежні водойми 2х580 м³ (поз. 6 на ГП); локальні очисні споруди технологічних стоків (поз. 7 на ГП) в складі: виробнича будівля технологічних стоків (поз. 7.1 на ГП), усереднювач технологічних стоків (поз. 7.2 на ГП), КНС технологічних стоків (поз. 7.3 на ГП); КПП з навісом (поз. 8 на ГП); автомобільна вага (в’їзд) (поз. 9 на ГП); автомобільна вага (виїзд) (поз. 10 на ГП); зупинка громадського транспорту (поз. 11 на ГП); пароводогрійна газова котельня (поз. 12 на ГП); резервуари видобутої води ємністю 100 м³ (поз. 13.1, 13.2 на ГП); ємності зберігання вуглекислоти об’ємом 100 м³ (поз. 14.1, 14.2 на ГП); ємність зберігання нітрогену об’ємом 11 м³ (поз. 15 на ГП); локальні очисні споруди господарсько-побутових стоків (поз. 16 на ГП) в складі: КНС господарсько-побутових стоків (поз. 16.1 на ГП), установки УМКА БІО-8 (поз. 16.2, 16.3 на ГП); закритий сміттєзбірник (поз. 17 на ГП); КНС зворотних вод (поз. 18 на ГП); ставок-випаровувач зворотних вод (поз. 19 на ГП); ДЕС (поз. 21 на ГП); ГРП (поз. 22 на ГП); твердопаливна котельня (поз. 23 на ГП); бункер твердого палива (поз. 25 на ГП); склад рідкого палива об’ємом 2х20 м³ (поз. 26 на ГП), димові труби (поз. 20, 24 на ГП), а також влаштування проїздів, велодоріжки, відкритих тимчасових стоянок для вантажних та легкових автомобілів, велостоянки, пішохідних доріжок та тротуарів, розворотних майданчиків, відстійників для вантажного транспорту (перед заїздом на КПП та в зоні завантаження для очікування на видачу документів), озеленення та замощення території, будівництво повітряної кабельної лінії ПЛ-35 кВ, мереж водопостачання та водовідведення, газової мережі, електроопор для зовнішнього освітлення території. Адміністративно-побутовий корпус та пароводогрійна котельня приблоковані до будівлі головного виробничого корпусу.

Покриття проїздів – бетонна бруківка та щебеневе, покриття відкритих тимчасових стоянок для вантажних та легкових автомобілів, велостоянки, пішохідних доріжок та тротуарів, розворотних майданчиків, відстійників для вантажного транспорту, відмостки – бетонна бруківка відповідної товщини, покриття велосипедної доріжки – асфальтобетонне. Проїзну частину від пішохідних шляхів передбачено відокремити бортовим каменем, пішохідні шляхи від трав’яних газонів – поребриком. Озеленення території передбачено шляхом посіву газонів та посадки декоративних дерев і кущів.

Відведення поверхневих стоків дощових та талих вод з території передбачено по покриттю проїздів і тротуарів в запроєктовані дощоприймачі та лотки мережі дощової каналізації з подальшим відведенням на очисні споруди. Для запобігання підтоплення поверхневими водами території підприємства з-за меж ділянки проєктом по периметру ділянки передбачено влаштування системи нагірних канав для акумулювання та відведення атмосферних стоків у ставок-випаровувач зворотних вод.

Проєктом враховано потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення: в місцях перетину пішохідних шляхів з проїздами передбачено перехідні пандуси із зонами пониженого бордюру, повздовжні ухили на шляхах руху маломобільних груп населення не перевищують 5 %; покриття пішохідних шляхів – тверде з антиковзкою поверхнею; на автостоянці для легкових автомобілів передбачено місця для машин осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, вхід у адміністративно-побутовий корпус передбачено з рівня тротуару.

Архітектурні рішення

Згідно із завданням на проєктування будівництво підприємства харчової промисловості з виробництва та розливу мінеральної і питної води та безалкогольних напоїв передбачено в одну чергу з виділенням чотирьох пускових комплексів:

1-ий пусковий комплекс – будівництво частини головного виробничого корпусу з тимчасовим складом готової продукції в осях 1-11/В-Е4, 12-31/Д-Е4 (виробничий цех – технологічна лінія № 1, склад сировини, склад готової продукції, приміщення водопідготовки, мийне відділення, приміщення зберігання мийно-дезінфікувальних речовин, компресорна стиснутого повітря, вбудована трансформаторна підстанція 35/0,4 кВ, електрощитові), виробничої будівлі технологічних стоків, пароводогрійної котельні, ємностей зберігання вуглекислоти 2х100 м³ (влаштування фундаментів), ємності зберігання нітрогену 11,0 м³ (влаштування фундаментів), резервуарів зберігання видобутої води 2х100 м³ (влаштування фундаментів), адміністративно-побутового корпусу (ремонтні майстерні, лабораторія), КПП, протипожежної насосної станції, протипожежних водойм 2х580 м³, дизельної електростанції, локальних очисних споруд побутових та технологічних стоків, каналізаційної насосної станції зворотних вод, напірного каналізаційного колектора, нагірних канав, ставка-випаровувача дощових вод, тимчасової стоянки легкових автомобілів та благоустрій території.

На даному етапі частина виробничих і складських приміщень, які запроєктовані на повний розвиток виробництва, будуть тимчасово використовуватись не за призначенням, а саме:

- місце розташування під 2-гу лінію розливу буде тимчасово відгороджено від основного цеху для влаштування транспортного коридору готової продукції;

- основний склад готової продукції передбачено на місці складу сировини з окремою зоною відвантаження готової продукції;

- склад сировини і матеріалів запроєктовано з окремою зоною завантаження і розрахований як оперативний; подача сировини і матеріалів до складу здійснюється окремим тимчасовим транспортним коридором;

- завантаження сировини та матеріалів і вивантаження готової продукції розосереджені в часі.

При прийнятті в експлуатацію 2 пускового комплексу всі складські та виробничі приміщення будуть функціонувати за своїм призначенням.

2-ий пусковий комплекс – будівництво частини головного виробничого корпусу зі складом готової продукції в осях 31-58/Д-Е4 (виробничий цех – технологічна лінія № 2, приміщення приготування сиропів, приміщення засипки цукру, приміщення для ремонту, миття та зарядки навантажувачів, побутовий блок працівників складу), боксу ремонту піддонів, автомобільних ваг (2 шт), навісу біля КПП, складу рідкого палива 2х20 м³ та благоустрій території.

3-ій пусковий комплекс – будівництво частини головного виробничого корпусу зі складом готової продукції в осях 1-11/А-В, 12-58/В-Д (виробничий цех – технологічна лінія № 3 та № 4, склад готової продукції), твердопаливної котельні, зупинки громадського транспорту, розширення тимчасової стоянки легкових автомобілів та благоустрій території.

4-ий пусковий комплекс – будівництво частини головного виробничого корпусу зі складом готової продукції в осях 12-58/А (виробничий цех – технологічна лінія № 5, склад готової продукції), гаража та відстійника для внутрішнього автопарку; адміністративно-побутові приміщення (склад головного виробничого корпусу) та благоустрій території.

Будівля головного виробничого корпусу (надалі – ГВК) – одноповерхова, прямокутної форми в плані, з розмірами в крайніх осях 145,80х324,0 м, з двосхилими суміщеними дахами, водовідведення з дахів – внутрішнє. В осях 1-11/А-Е4 запроєктовано приміщення водопідготовки, сироповарки, засипки цукру, вбудовану ТП-35/0,4 кВ, повітряну компресорну та склади сировини і матеріалів, а також допоміжні приміщення; в осях 11-28/А-Е4 – виробничий цех на п’ять технологічних ліній розливу води; в осях 28-58/А-Е4 – склад готової продукції, адміністративно-побутові приміщення, допоміжні приміщення. Для переходу технологічних ліній запроєктовано засклену обхідну галерею, вихід на галерею – по внутрішніх металевих сходах. Над входами в будівлю запроєктовано дашки для захисту від атмосферних опадів, в даху – світлові ліхтарі. Вихід на дах будівлі передбачено металевими зовнішніми сходами типу С3 та пожежними стаціонарними драбинами. Огороджувальні стіни – сендвіч-панелі та з газобетонних блоків, перегородки – сендвіч-панелі, покрівля – з рулонних матеріалів, вікна – з алюмінієвого профілю та металопластикові із заповненням енергозберігаючими склопакетами, двері – металопластикові та металеві, металеві протипожежні, ворота – секційні підйомні, відкатні, розпашні протипожежні з ущільненням в притулах (частину воріт обладнано доклевелерами), підлога – промислова, керамічна плитка, лінолеум.

Будівля адміністративно-побутового корпусу (надалі - АПК) – 1-2 поверхова (частина 2-го поверху – консольна) з підземною частиною, з розмірами в крайніх осях 120,0х2,0÷20,20 м, з плоским суміщеним дахом, водовідведення з даху – внутрішнє. В даху запроєктовано світлові ліхтарі. У підземній частині будівлі на відм. -3,200 (в осях 14а-20а; Аа-Ва) запроєктовано захисну споруду подвійного призначення (надалі - СПП) з властивостями протирадіаційного укриття групи П-4 в складі: тамбур-шлюз з підпором повітря, коридор, кімната для зберігання забрудненого одягу, зона санітарного посту, приміщення для зберігання продовольства, складське приміщення, приміщення для зберігання води, приміщення для зберігання відходів, приміщення для вентиляційного та фільтровентиляційного обладнання, санітарно-гігієнічні приміщення, приміщення для аварійних джерел живлення, допоміжне приміщення; на 1-му поверсі – вестибюль/рецепція, коридори, побутові приміщення, пральня з відповідними приміщеннями, на 2-му поверсі – адміністративні, побутові, технологічні, складські та технічні приміщення. На даху одноповерхової частини запроєктовано тераси, в даху двоповерхової частини – світловий ліхтар. Висота приміщень СПП – 2,66 м, висота 1-го поверху – 3,60 м, висота приміщень 2-го поверху (до низу балок) – 7,40 м. Зв’язок між поверхами передбачено сходовими клітками типу СК1 та відкритими сходами типу С2. Евакуаційні виходи з СПП передбачено внутрішніми сходами типу С1 безпосередньо назовні та через антизавальний тунель (аварійний вихід) з шахтою виходу. Огороджувальні стіни та перегородки – газобетонні блоки та сендвіч-панелі, покрівля – з рулонних матеріалів та бетонна плитка (тераси), вікна – з алюмінієвого профілю із заповненням енергозберігаючими склопакетами та протипожежні, двері – металопластикові та протипожежні з пристроями для самозачинення з ущільненнями в притулах.

Бокс для ремонту піддонів запроєктований під навісом прямокутної форми в плані, з розмірами в крайніх осях 24,0х96,0 м. Дах навісу – двосхилий, водовідведення з даху – внутрішнє. Висота до несучих балок покриття навісу – 5,60÷6,90 м. Бокс для ремонту піддонів – прямокутної форми в плані, з розмірами – 24,32х9,34 м, висота приміщень – 3,30 м. Огороджувальні стіни та покрівля навісу – профнастил, стіни та стеля боксу для ремонту піддонів – сендвіч-панелі.

Будівля гаража – одноповерхова, прямокутної форми в плані, з розмірами в крайніх осях 24,0х43,0, з двосхилим дахом, водовідведення з даху – внутрішнє. Будівля запроєктована в складі таких приміщень: зарядна акумуляторів, адміністративне, ремонтні, складські, технічні та побутові приміщення, станція миття автомобілів. Висота до низу несучих балок покриття 7,02 м (в найвищій точці). Огороджувальні стіни та перегородки – сендвіч-панелі, покрівля – з рулонних матеріалів по утеплювачу та профнастилу, вікна – з алюмінієвого профілю із заповненням однокамерними склопакетами, двері – металопластикові та металеві, ворота – металеві протипожежні підйомні.

Будівля протипожежної насосної станції – одноповерхова з підземною частиною глибиною 2,80 м, прямокутної форми в плані, з розмірами в крайніх осях 5,40х7,40 м, з плоским суміщеним дахом, водовідведення з даху – зовнішнє організоване. Висота приміщення – 3,10 м. Покрівля – з рулонних матеріалів, двері – металеві.

Протипожежні водойми 2х580 м³ – зблоковані між собою, загальний розмір по зовнішніх гранях верхнього насипу (дамби) – 27,0х50,0 м. Глибина водойм – 1,50 м, максимальний рівень дзеркала води – на 0,50 м вище відмітки 0,000. Внутрішні укоси водойм – 1:2, зовнішні укоси – під кутом 45°, які засіваються травою. По днищу і укосах водойм передбачено влаштувати геомембрану товщиною 1,5 мм (стики виконуються внапуск з пайкою швів) по піщаній підготовці товщиною 150 мм, по периметру дамби – анкерну траншею для анкерування геомембрани. Після влаштування геомембрани і стрічкових залізобетонних фундаментів та огорожі, траншею передбачено засипати місцевим ґрунтом з пошаровим ущільненням. Огорожа навколо водойм – сітчаста по металевих стійках. В огорожі запроєктовано хвіртки, для обслуговування водойм – сходи.

Будівля КПП – одноповерхова, прямокутної форми в плані, з розмірами в крайніх осях 8,80х15,80 м, дах – складної форми суміщений. Будівля запроєктована в складі таких приміщень: вестибюль, кімната охорони, кабінет керівника охорони, кабінет логіста, коридор-прохідна, побутові приміщення (приміщення приймання їжі, гардероб, санвузли). По центру будівлі запроєктовано залізобетонний пілон, на який опираються елементи даху навісу. Огороджувальні стіни та перегородки – газобетонні блоки, вікна – з алюмінієвого профілю із заповненням енергозберігаючими склопакетами, двері – металопластикові, підшивна стеля – типу Армстронг, покрівля будівлі КПП – гонт та з рулонних матеріалів, покрівля навісу – профнастил.

Пароводогрійна котельня – одноповерхова, прямокутної форми в плані, з розмірами в крайніх осях 8,90х13,55 м, з двосхилим суміщеним дахом, водовідведення з даху – внутрішнє. На відм. +3,200 (над приміщенням електропарогенераторної) запроєктовано галерею, вихід на галерею – металевими сходами. Висота до низу несучих елементів покрівлі (ферм) – 5,80 м. Огороджувальні стіни – газобетонні блоки та сендвіч-панелі, покрівля – з рулонних матеріалів, вікна – легкоскидні з одинарним заскленням, двері та ворота – металеві.

Закритий сміттєзбірник – прямокутної форми в плані, з розміром 2,20х3,20 м, з односхилим дахом. Висота до низу балок покриття – 2,20 м (у найнижчій точці). Огороджувальні стіни, ворота та покрівля – профнастил, жалюзі – металеві.

Каналізаційна насосна станція зворотних вод запроєктована в складі підземного монолітного залізобетонного резервуара з розмірами в крайніх осях 17,0х12,0 м і глибиною 3,50÷4,50 м та надбудови над частиною резервуара з розмірами в крайніх осях 6,50х12,0 м. Дах надбудови – плоский суміщений. Висота приміщення надбудови – 5,70 м. Резервуар в осях 2-3/А-Б обгороджено металевими перилами. Надземна частина резервуара обладнана підвісною кран-балкою вантажопідйомністю 2,0 т. Стіни надбудови – цегляні, перекриття та покриття – монолітні залізобетонні. По осі “В” запроєктовано технологічний монолітний залізобетонний лоток січенням 1,50х1,595 (h), який прокладено по монолітних залізобетонних колонах з кроком 2,0 м. Покрівля надбудови – з рулонних матеріалів, сходи виходу – монолітні залізобетонні, вікна – з алюмінієвого профілю з енергозберігаючими склопакетами; двері – металеві.

Ставок-випаровувач дощових вод – прямокутної форми в плані, з розмірами 50,0х50,0 м. Глибина ставка – 1,70 м, укоси – 1:2, днище – щебеневе товщиною 500 мм. По укосах водойми передбачено влаштування георешітки товщиною 0,15 м. На підвідному каналі з обох сторін водоперепускної труби передбачено влаштування бетонних оголовків.

Будівля твердопаливної котельні – одноповерхова, прямокутної форми в плані, з розмірами в осях 16,0х14,50 м, з двосхилим дахом, водовідведення з даху – внутрішнє. В котельні запроєктовано такі приміщення: тамбур, санвузол, електрощитова, котельний зал. Вихід на дах передбачено по пожежній стаціонарній драбині, по периметру даху запроєктовано металеве огородження. Висота до низу несучих елементів покрівлі (ферм) – 7,0 м. Огороджувальні стіни та перегородки – сендвіч-панелі, покрівля – з рулонних матеріалів по утеплювачу та профнастилу, вікна – з одинарним заскленням, двері – металеві та металеві протипожежні, площадки та сходи - металеві.

Для забезпечення потреб маломобільних груп населення проєктом передбачено:

- доступ в будівлю АПК передбачено з рівня тротуару;

- розмір вхідних тамбурів, ширина коридорів та проходів на шляхах рухів маломобільних груп населення забезпечує вільний доступ, безпеку, інформативність та комфортність пересування маломобільних груп населення;

- покриття пішохідних шляхів, якими можливе пересування маломобільних груп населення, передбачено з шорсткою поверхнею, що не допускає ковзання.

Зовнішнє опорядження запроєктованих будівель передбачено згідно з паспортами опорядження фасадів, внутрішнє опорядження – згідно з функціональним призначенням приміщень.

Конструктивні рішення

Конструктивна система будівлі ГВК – змішаний восьмипролітний каркас (монолітні залізобетонні колони та металеві конструкції покриття). Крок крайніх і середніх колон та колон повздовжнього фахверку – 12,0 м, крок колон торцевого фахверку – 6,0 м, крок металевих кроквяних ферм – 6,0 м, крок підкроквяних ферм – 12,0 м. Довжина прольотів – 24,0 м. Просторова стійкість каркасу забезпечується спільною роботою колон, жорстко защемлених в фундаментах та просторовою жорсткістю покриття.

Основні конструктивні елементи: фундаменти – монолітні залізобетонні стовпчастого типу (під колони), стрічкові (під сендвіч-панелі та протипожежні стіни) та монолітні залізобетонні фундаментні балки; колони – монолітні залізобетонні; кроквяні ферми, підкроквяні ферми, в’язеві ферми, балки фахверка, прогони – металеві.

Конструктивна система будівлі АПК – каркасна. Просторова стійкість будівлі забезпечується спільною роботою колон ти дисків перекриття і покриття. Основні конструктивні елементи: фундаменти – монолітні залізобетонні стовпчастого типу (під колони), стрічкові (під стіни) та фундаментна плита (під приміщеннями СПП); фундаментні балки, колони, стіни, перекриття та аварійний вихід (антизавальний тунель з шахтою виходу) СПП – монолітні залізобетонні, перекриття – монолітне залізобетонне частково балочне та по металевих балках (над 1-им поверхом) та по металевих балках та профлисту (над 2-им поверхом); балки та підвіси – металеві.

Конструктивна система будівлі боксу для ремонту піддонів з навісом – каркасна. Каркас будівлі складається з двох поперечних рам прольотом 12,0 м, крок рам та крок колон несучого торцевого фахверку – 6,0 м. Просторова стійкість каркасу забезпечується спільною роботою колон, жорстко защемлених в фундаментах, зв’язками між колонами та просторовою жорсткістю покриття. Основні конструктивні елементи: фундаменти – монолітні залізобетонні стовпчастого типу (під колони) та стрічкові; колони, балки, прогони, зв’язки – металеві.

Конструктивна система будівлі гаража – змішаний каркас із залізобетонними колонами та металоконструкціями покриття, довжина прольотів та крок рам – 6,0 м. Просторова жорсткість будівлі забезпечується жорстким защемленням колон у фундаментах, вертикальними зв’язками між колонами, горизонтальними розпірками між оголовками колон та просторовою жорсткістю покриття. Основні конструктивні елементи: фундаменти – монолітні залізобетонні стовпчастого типу (під колони) та стрічкові; колони – монолітні залізобетонні; балки, розпірки, зв’язки, прогони – металеві.

Конструктивна система будівлі протипожежної насосної станції – стінова. Просторова стійкість забезпечується спільною роботою стін та диску покриття. Підземна частина запроєктована у вигляді монолітного залізобетонного резервуара з товщиною стін 300 мм та товщиною днища 250 мм. Основні конструктивні елементи: фундаменти – монолітні залізобетонні, стіни – цегляні, перекриття та покриття – залізобетонні, сходи та елементи підвісних шляхів тельфера – металеві.

Конструктивна система будівлі КПП – стінова з несучими поздовжніми та поперечними стінами. Просторова жорсткість та стійкість забезпечується спільною роботою стін та монолітним залізобетонним поясом, запроєктованим по периметру будівлі. Основні конструктивні елементи: фундаменти – монолітні залізобетонні плитного типу та стовпчасті (під навіс); стіни та перегородки – газобетонні блоки; несучі елементи даху будівлі КПП – металеві та дерев’яні, несучі елементи навісу – металеві.

Монолітні залізобетонні фундаменти під автомобільні ваги – прямокутної форми в плані, з розміром 3,66х19,12 м. Глибина приямків – 0,45 м, товщина стін приямків – 300 мм. Монолітні опори для установки автомобільних платформ ваг – товщиною 300 мм. З приямків передбачено водовід у водовідвідні монолітні залізобетонні лотки, які розміщені в торцях приямку.

Конструктивна система будівлі пароводогрійної котельні – змішаний каркас із залізобетонних колон та металевих конструкцій покриття. Стійкість каркасу забезпечується роботою колон, жорстко защемлених у фундаментах, та просторовою жорсткістю елементів покриття (ферм, прогонів, горизонтальних зв’язків по верхньому поясу ферм). Основні конструктивні елементи: фундаменти – монолітні залізобетонні стовпчасті та стрічкові (монолітні залізобетонні стінки, які жорстко з’єднані з підколонниками фундаментів); колони – монолітні залізобетонні; ферми, прогони, зв’язки – металеві.

Конструктивна система будівлі твердопаливної котельні – змішаний каркас із залізобетонних колон та металевих конструкцій покриття. . Стійкість каркасу забезпечується роботою колон, жорстко защемлених у фундаментах, та просторовою жорсткістю елементів покриття (ферм, прогонів, горизонтальних зв’язків по верхньому поясу ферм). Основні конструктивні елементи: фундаменти – монолітні залізобетонні стовпчасті та стрічкові (монолітні залізобетонні стінки, які жорстко з’єднані з підколонниками фундаментів); колони – монолітні залізобетонні; ферми, прогони, зв’язки – металеві.

Конструктивна система закритого сміттєзбірника – металевий каркас. Стійкість каркасу забезпечується роботою стійок, жорстко защемлених у фундаментах, та просторовою жорсткістю елементів покриття. Основні конструктивні елементи: фундаменти – монолітні залізобетонні стовпчасті; елементи каркасу – металеві.

Фундаменти резервуарів видобутої води – монолітна залізобетонна плита розмірами в плані 4,50х4,50 м, товщина плити – 1000 мм.

Фундаменти ємностей зберігання вуглекислоти – монолітні залізобетонні плити розмірами в плані 4,0х4,0 м, товщина плит – 1100 мм. Огорожа навколо ємностей – сітчаста висотою 2,0 м по металевих стійках, зароблених у монолітні стовпчасті фундаменти.

Фундаменти ємності зберігання нітрогену – монолітна залізобетонна плита розмірами в плані 2,50х2,50 м, товщина плити – 800 мм. Огорожа навколо ємності – сітчаста висотою 2,0 м по металевих стійках, зароблених у монолітні стовпчасті фундаменти.

Фундаменти закритого сміттєзбірника – монолітні залізобетонні, елементи каркасу – металеві.

Фундаменти бункера твердого палива – монолітна залізобетонна плита розміром в плані 4,0х7,50 м, товщина плити – 700 мм.

Фундаменти під баки складу рідкого палива – монолітні залізобетонні плити розмірами в плані 2,50х5,0 м товщиною 300 мм, фундаменти під конструкції трубопроводу – стовпчасті монолітні залізобетонні. Над насосами запроєктовано навіс з розмірами в крайніх осях 1,92х1,92 м, з односхилим дахом. Фундаменти навісу – монолітна залізобетонна плита товщиною 200 мм, елементи навісу – металеві, покриття навісу – профнастил.

Кріплення димових труб передбачено до вертикальних металевих конструкцій з розміром в плані (в осях між стійками) 900х1710 мм та висотою 12,20 м. Стійки і розкоси запроєктовано з гнутих замкнутих труб, проміжні площадки – із швелерів та кутників. Кріплення стійок до монолітних залізобетонних фундаментів – за допомогою анкерних болтів.

Всі залізобетонні конструкції запроєктовано з важкого бетону, арматура залізобетонних конструкцій – А500С та А240С. Матеріал металоконструкцій – сталь С245 та С345. Захист бетонних конструкцій, які розташовані нижче рівня землі, передбачено обмазувальною гідроізоляцією. Для захисту металевих конструкцій від корозії передбачено пофарбування фарбою ПФ-115 за 2 рази по шару ґрунтовки ГФ-021. Перед нанесенням ґрунтовки поверхню металоконструкцій передбачено почистити від іржі, окалини та жирових плям механічним способом, забезпечивши третю ступінь очистки. Антикорозійний захист металоконструкцій передбачено згідно ДСТУ Б.В.2.6-193:2013.

Інженерне забезпечення

Опалення

Джерело теплопостачання виробничих та побутових приміщень головного виробничого корпусу – газова і твердопаливна котельні та електроенергія.

В будівлі передбачено такі системи: систему теплопостачання вентиляційних установок виробничих приміщень; систему теплопостачання адміністративно-побутових приміщень (від котельні до індивідуального теплового пункту (надалі - ІТП) побутових приміщень); систему чергового повітряного опалення виробничих та складських приміщень; систему опалення допоміжних адміністративно-побутових приміщень головного виробничого корпусу.

Теплопостачання запроєктованих систем передбачено від газової та твердопаливної котелень. Теплоносій систем повітряного опалення (тепловентиляторів типу Flowair LEO) та вентустановок – гаряча вода з параметрами 80/60 °C. Установки системи повітряного опалення монтуються на несучих конструкціях будівлі.

В приміщенні повітряної компресорної для забезпечення необхідних температурних умов (відповідно до технологічного завдання) передбачено використання тепла, що надходить від компресорів високого та низького тиску під час роботи виробничих ліній. В режимі чергового опалення в приміщенні компресорної передбачено використання установок повітряного опалення типу Flowair LEO.

Для опалення приміщень складів сировини 1, 2 та 3-го пускових комплексів (прим. 13, 62) під час роботи виробничих ліній передбачено використання тепла, відведеного від компресорів низького тиску. В режимі чергового опалення в приміщеннях складів передбачено використання установок повітряного опалення типу Flowair LEO.

Джерело тепла для системи повітряного опалення (під час роботи виробничих ліній) складських приміщень готової продукції (прим. 28, 64, 66) – чілери видувних машин, розташованих безпосередньо у зазначених приміщеннях. В опалювальний період тепло, що відводиться від чілерів видувних машин, направляється в складські приміщення та рівномірно розподіляється в об’ємі приміщення за допомогою вентиляторів типу Systemair AJR 315-2/4-TR, які забезпечують циркуляцію повітря в горизонтальній площині. В літній період тепло, що відводиться від видувних машин, викидається назовні за допомогою дахових вентиляторів, розташованих безпосередньо над чілерами. Перемикання з режиму повітряного опалення складів в режим викиду надлишкового відведеного тепла назовні (літній період) передбачено за допомогою дросельклапанів з сервоприводом.

В режимі чергового опалення в складських приміщеннях готової продукції (прим. 28, 64, 66), передбачено використання установок повітряного опалення типу Flowair LEO. Для вирівнювання температури повітря по висоті та зменшення тепловтрат через огороджувальні конструкції у виробничих та складських приміщеннях передбачено встановлення стельових вентиляторів типу Systemair ICF20.

Для опалення приміщень виробничих цехів (прим. 27, 63, 65) та компенсації тепловтрат через огороджувальні конструкції в опалювальний період передбачено використання тепла від технологічного обладнання, що надходить безпосередньо в приміщення під час роботи виробничих ліній, а також передбачено встановлення повітряних агрегатів (для режиму чергового опалення) типу Flowair LEO. Джерело тепла для повітряних агрегатів – котельня з параметрами теплоносія 80/60 ℃.

Окремим джерелом тепла для приміщення виробничого цеху (поз. 27) передбачено систему відведення надлишкового тепла від чілера видувної машини. Система повітряного охолодження чілера видувної машини розташована безпосередньо у виробничому цеху.

Опалення адміністративно-побутових приміщень головного-виробничого корпусу передбачено від запроєктованої тепломережі будівлі з параметрами теплоносія 80/60 ℃. Розподільні гребінки для систем радіаторного опалення розташовано в приміщенні бойлерної (прим. 45) та в коридорі (прим. 19). Розподіл теплоносія передбачено циркуляційними насосами з електронним регулюванням обертів двигуна. Опалювальні прилади адміністративно-побутових та допоміжних приміщень – сталеві радіатори та електричні конвектори типу Термія, які обладнано автоматичним регулюванням температури повітря та мають рівень захисту від ураження струмом. Радіатори обладнання термостатичними клапанами з терморегулятором. Для гідравлічного балансування системи теплопостачання передбачено встановлення автоматичних балансувальних клапанів.

Трубопроводи систем радіаторного та повітряного опалення запроєктовано з електрозварних та водогазопровідних труб, які передбачено ізолювати трубною теплоізоляцією типу Thermaflex. Повітровидалення передбачено через автоматичні повітровипускники в найвищих точках магістралей і розводок та через розповітрювачі, які вмонтовані в нагрівальні прилади. Спуск теплоносія з передбачено в найнижчих точках системи та біля кожного радіатора. Кожен радіатор має можливість відключення від системи опалення без спуску теплоносія з системи. Компенсація температурних подовжень передбачена за рахунок природних поворотів траси та сильфонних компенсаторів на прямих ділянках трубопроводів.

Джерело тепла адміністративно-побутового корпусу (надалі - АПК) – твердопаливна котельня. Теплоносій (вода з параметрами 80-60 ℃) подається в ІТП (прим. 4÷18) АПК, далі – від розподільного колектора циркуляційними насосами подається в систему опалення та до калориферів припливних систем вентиляції. Схема теплопостачання – закрита.

Радіаторне опалення розраховане на підтримання розрахункової температури в робочий час та підтримання мінімально необхідної температури при роботі в режимі чергового опалення. Система опалення АПК – з верхнім розведенням подавальної магістралі, опалювальні прилади – металеві радіатори з термостатичним клапаном з терморегулятором. Між зовнішніми стінами та опалювальними приладами передбачено тепловідбивну теплоізоляцію.

На подавальних підведеннях до радіаторів для регулювання віддачі тепла та попереднього гідравлічного налаштування системи опалення передбачено динамічні кутові радіаторні клапани типу RA-DV в парі з термостатичними головками, на відгалуженнях транзитного теплопроводу для гідравлічного балансування та експлуатаційного відключення окремих ділянок – ручні балансувальні клапани в парі з клапаном-партнером, які поєднують функції балансувальних клапанів та кульових кранів. Повітровидалення передбачено через автоматичні повітровипускники в найвищих точках магістралей і розводок та через розповітрювачі, які вмонтовані у нагрівальні прилади. Спуск теплоносія передбачено в найнижчих точках системи та біля кожного радіатора. Трубопроводи системи опалення запроєктовано з поліпропіленових труб типу Stabi Al, передбачено прокласти під стелею, в конструкції підлоги і стін та теплоізолювати виробами Thermaflex. Трубопроводи системи теплопостачання запроєктовано зі сталевих труб, які передбачено прокласти під стелею і теплоізолювати. В місцях перетину внутрішніх стін і перегородок трубопроводи передбачено прокласти в гільзах. Компенсація температурних подовжень передбачена за рахунок природних поворотів траси та “п”-подібних компенсаторів на прямих ділянках трубопроводів.

Підтримання мінімально необхідної температури в допоміжному приміщенні боксу для ремонту піддонів передбачено електричним конвектором типу ЕВНА, який обладнано автоматичним регулюванням температури повітря та має відповідний рівень захисту від ураження струмом.

Опалення приміщень гаража – повітряне, суміщене з припливною вентиляцією. Також передбачено додатковий обігрів за допомогою повітряних електричних агрегатів та електричних калориферів в окремих приміщеннях. Електричні опалювальні прилади обладнано автоматичним регулюванням температури повітря та мають відповідний рівень захисту від ураження струмом.

Для підтримання необхідної температури в приміщенні машинного залу протипожежної насосної станції запроєктовано повітряне опалення за допомогою електричного агрегата, який призначений для роботи у вологому та корозійно-активному середовищі.

Опалення контрольно-пропускного пункту передбачено електричними конвекторами з автоматичним регулюванням температури повітря та мають відповідний рівень захисту від ураження струмом, а також електричною теплою підлогою в приміщенні вестибюлю. У перехідний період передбачено повітряне опалення мульти-спліт системою кондиціювання, яка працює в режимі теплового насоса.

Опалення газової котельні та підігрів припливного повітря розраховано для зимового періоду для забезпечення внутрішньої температури повітря +12 °С в приміщенні котельного залу. Опалення котельного залу та підігрів припливного повітря передбачено тепловентиляторами. Трубопроводи системи опалення – сталеві водогазопровідні труби, які передбачено прокласти відкрито по стінах та теплоізолювати. Циркуляція теплоносія забезпечується циркуляційним насосом.

Повітровидалення передбачено через повітровипускники у тепломережі котельні, спуск теплоносія – в найнижчих точках системи. Компенсація температурних подовжень – за рахунок природних поворотів траси та “п”-подібних компенсаторів.

Опалення твердопаливної котельні та підігріву припливного повітря розраховано для зимового періоду для забезпечення внутрішньої температури повітря +12° С в приміщенні котельного залу. Опалення котельного залу та підігрів припливного повітря передбачено тепловентиляторами, опалення побутових приміщень та електрощитової – електричними конвекторами типу Термія, які мають відповідний рівень захисту від ураження струмом. Трубопроводи системи опалення – сталеві водогазопровідні труби, які передбачено прокласти відкрито по стінах та теплоізолювати. Циркуляція теплоносія забезпечується циркуляційним насосом. Повітровидалення передбачено через повітровипускники у тепломережі котельні, спуск теплоносія – в найнижчих точках системи. Компенсація температурних подовжень – за рахунок природних поворотів траси та “п”-подібних компенсаторів.

Всі трубопроводи передбачено прокласти з ухилом 0,002. Після монтажу передбачено виконати гідравлічне випробування трубопроводів.

Опалення приміщення каналізаційної насосної станції господарсько-побутових стоків передбачено тепловентилятором з електричним теплообмінником (Elektra C тип ELC933). Керування швидкістю обертів тепловентилятора передбачено термостатом, який відстежує температуру повітря в приміщенні.

Опалення приміщень СПП передбачено електричними конвекторами типу Термія з вбудованим термостатом і захистом від ураження струмом та з можливістю регулювання по температурі повітря у приміщенні.

Вентиляція

Вентиляція виробничих та побутових приміщень ГВК – припливно-витяжна з механічним та природним спонуканнями. Повітрообмін в приміщеннях розраховано по нормативній кратності, а також на асиміляцію шкідливостей. Системи вентиляції запроєктовані роздільними для кожної групи приміщень згідно з функціональним призначенням.

Вентиляція виробничих цехів передбачена припливно-витяжними вентиляційними установками з функцією рекуперації тепла витяжного повітря, що видаляється від технологічного обладнання виробничої лінії, а також від системи загальнообмінної вентиляції. Для літнього та зимового періодів в приміщеннях виробничих цехів робота припливної системи вентиляції визначена з урахуванням компенсації повітря, що видаляється витяжними зонтами, плюс об’єм повітря, який розрахований для подачі у суміжні приміщення, шляхом перетікання крізь нещільності та отвори в стінах. Для перехідного періоду у виробничих цехах, окрім компенсації повітря, що видаляється витяжними зонтами, передбачено включення в роботу додаткових віток витяжної та припливної загальнообмінної системи вентиляції. Для забезпечення переключення припливно-витяжної системи вентиляції виробничих цехів з літнього/зимового на перехідний період передбачено встановлення дросель-клапанів з сервоприводом на відгалуженнях витяжних та припливних повітроводів. У приміщеннях, що відносяться до чистих зон (виробничі цехи та приміщення приготування сиропів) передбачено забезпечення надлишкового тиску у відповідності до повітряного балансу.

Вентиляція виробничих цехів передбачена припливно-витяжними установками П/В1.1, П/В1.2, П/В1.3, П/В1.4, П/В1.5. Припливно-витяжні установки виробничих цехів, до повітря яких передбачено підвищені вимоги щодо чистоти, передбачено обладнати двостадійною фільтрацією з застосуванням фільтра грубої очистки повітря класу G4 та фільтра тонкої очистки повітря класу F7. Припливно-витяжні установки виробничих цехів для роботи в літній період передбачено обладнати байпасом для видалення повітря з виробничих приміщень в обхід рекуператора тепла вентиляційної установки.

Внутрішні поверхні вентиляційних установок, що обслуговують приміщення в чистих зонах (приміщення виробничих цехів та приміщення приготування сиропів) запроєктовано з корозійностійких матеріалів, а також забезпечується легкий доступ до поверхні установок для очищення та дезінфекції (за потреби). У виробничих цехах над технологічним обладнанням зі значними тепловиділеннями (видувна машина та термоусадковий тунель) запроєктовано витяжні зонти з подальшим використанням відведеного тепла для нагріву припливного повітря в рекуператорах вентиляційних установок.

Відокремлені витяжні системи в приміщенні виробничого цеху з влаштуванням витяжних зонтів для відведення забрудненого повітря передбачено від етикетувальних машин та кодаторів. Відведене забруднене повітря викидається безпосередньо назовні над покрівлею виробничого цеху, шляхом “факельного” викиду для інтенсифікації розсіювання та унеможливлення подальшого потрапляння в зони повітрозабору вентиляційними установками. Для подавання та розподілу підготовленого в припливно-витяжних установках виробничих цехів повітря застосовано повітророзподільники (дифузори конічні та сопла) з можливістю налаштування форми та напряму повітряної струмини в залежності від різниці температур між повітрям в приміщенні та температурою повітря, що роздається. Усі повітророзподільники припливних систем вентиляції розраховані на підтримання та неперевищення комфортних швидкостей повітря в робочій зоні, а саме: 0,30 м/с – для літнього періоду та 0,20 м/с – для холодного та перехідних періодів року.

Вентиляцію приміщення повітряної компресорної передбачено за допомогою витяжних дахових вентиляторів. Об’єм витяжного повітря розрахований для видалення надлишків тепла, що надходять від компресорів високого та низького тисків. В літній період витяжне повітря з приміщення відводиться за допомогою дахових вентиляторів та системою охолодження компресорів низького тиску назовні для неперевищення та підтримання допустимої температури в компресорній у відповідності до рекомендацій виробника обладнання.

В опалювальний період підігріте повітря від компресорів низького тиску подається безпосередньо в приміщення компресорної, а також в приміщення складу сировини (прим. 13, 62) для компенсації тепловтрат (за потреби). Регулювання об’єму повітря, що відводиться від компресорів низького тиску або подається в приміщення для повітряного опалення, передбачено за допомогою жалюзійних решіток з сервоприводом, розміщених на повітропроводах системи охолодження компресорів. Приплив повітря в приміщення компресорної передбачено через зовнішні повітрозабірні решітки, які додатково обладнані жалюзями з ручним регулювання та швидкознімною фільтрувальною вставкою на рамній основі.

Вентиляція приміщення трансформаторних (прим. 15, 17) розрахована на охолодження та забезпечення безаварійної роботи трансформаторів. Видалення надлишків тепла з витяжним повітрям передбачено за допомогою дахових високотемпературних вентиляторів. Приплив повітря для приміщень трансформаторних передбачено через зовнішні вентиляційні решітки з фільтрувальною вставкою для унеможливлення потрапляння та накопичення часток пилу на поверхні трансформаторів.

Вентиляцію приміщення зарядної (прим. 61) передбачено роздільною витяжною та припливною системами вентиляції з механічним та природним спонуканням руху повітря. Витяжна та припливна механічна система вентиляції обладнані робочим та резервним вентиляторами в іскровибухозахищеному виконанні. Все обладнання припливної системи вентиляції передбачено зі ступенем захисту IP54. Додатково в приміщенні зарядки акумуляторів передбачено природну витяжну систему вентиляції з дефлектором для видалення скупчень воднево-повітряної суміші під стелею приміщення.

Вентиляцію адміністративно-побутових та допоміжних приміщень виробничого цеху передбачено припливно-витяжними системами вентиляції з функцією підігріву (водяний калорифер) та охолодження (фреоновий поверхневий випарник) повітря, що подається в обслуговувані приміщення.

Для вентиляції прим. 25 (кімната вхідного контролю) та прим. 26 (кабінет завскладу СІМ) проєктом передбачено встановлення децентралізованих вентиляційних установок з регенеративним рекуператором та електричним догрівачем, що входять в конструкцію обладнання.

Видалення повітря з приміщень санвузлів та душової передбачено окремими витяжними системами. Подачу повітря в приміщення санвузла та душову передбачено через приміщення гардеробної та коридор у кількості, що дорівнює об’єму витяжного повітря.

Вентиляція кабінетів (за наявності вікон) передбачена шляхом природного провітрювання. Підігрів повітря для припливних систем вентиляції передбачено водяними калориферами з параметрами теплоносія 80-60 ℃. Для підтримання комфортних умов у літній період в кабінетах передбачено встановлення мульти-спліт систем кондиціювання.

Балансування припливних та витяжних систем, на відповідних повітроводах, передбачено дросель-клапанами з ручним регулюванням.

Для приміщень виробничих цехів запроєктовані круглі повітроводи з оцинкованої сталі, клас щільності повітроводів – С. Для виробничих цехів повітроводи передбачено з гладкою внутрішньою поверхнею, що унеможливлює накопичення частинок бруду. Для допоміжних та адміністративно-побутових приміщень ГВК запроєктовані металеві повітроводи з оцинкованої сталі, клас щільності повітроводів – В.

Усі припливні повітроводи передбачено ізолювати теплоізоляційними матами товщиною 25 мм типу LAMELLA MAT L. Теплоізоляційні мати укомплектовано клейкою основою для швидкого монтажу та захисним фольгованим шаром. Ділянки повітроводів припливних та витяжних систем, що проходять ззовні приміщень, передбачено додатково покрити оцинкованою сталлю по шару теплоізоляції. Обладнання вентиляційних систем постачається разом з комплектом автоматики.

Вентиляція приміщень АПК – припливно-витяжна з механічним та природним спонуканням. Повітрообмін в приміщеннях розраховано по нормативній кратності та на асиміляцію шкідливостей. Системи вентиляції запроєктовані роздільними для кожної групи приміщень згідно з функціональним призначенням.

Проєктом передбачено окремі припливно-витяжні системи вентиляції для приміщень їдальні (прим. 1-5), пральні (прим. 1-8, 1-9, 1-10, 1-11), актового залу (прим. 4-10) та лабораторії. Для приміщень майстерні передбачено встановлення припливної установки П1 з функцією підігріву та охолодження зовнішнього повітря. Витяжні системи вентиляції з приміщень майстерні відокремлені від припливної системи вентиляції. Відведення викидного повітря з приміщень майстерні передбачено вище парапету будівлі головного виробничого корпусу. Компенсація видалення повітря витяжними системами вентиляції приміщень майстерень та складів передбачена шляхом подавання підготовленого повітря установкою П1 безпосередньо в приміщення майстерень, а також у суміжний коридор (прим. 3-19), в об’ємі видаленого повітря в прилеглих приміщеннях.

Вентиляція приміщень кабінетів 2-го поверху передбачена шляхом природного провітрювання за допомогою провітрювачів з ручним відкриванням, вбудованих в конструкцію зовнішнього засклення будівлі.

Вентиляційні установки системи ПВ1 (приміщення актового залу), ПВ2 (приміщення вестибюлю та коридору адміністративно-побутової будівлі), ПВ3 (приміщення пральні), ПВ4 (приміщення їдальні), ПВ5 (приміщення лабораторії) укомплектовано пластинчастим рекуператором з додатковим підігрівом та охолодженням зовнішнього повітря.

Припливно-витяжна установка ПВ1 актового залу запроєктована під стелею приміщення ІТП з влаштуванням повітрозабірної решітки на висоті 2,0 м вище рівня експлуатованої покрівлі 1-го поверху, припливно-витяжні установки ПВ2 (приміщення вестибюлю та коридору адміністративно-побутової будівлі), ПВ5 (приміщення лабораторії) – на покрівлі 2-го поверху АПК, припливно-витяжні установки ПВ3, ПВ4 – під стелею приміщення складу контрольних зразків (прим. 3-1) з влаштуванням повітрозабірних решіток на фасаді будівлі, на висоті 2,0 м вище рівня землі. Приплив і витяжка повітря в приміщеннях передбачено через повітророзподілювачі. Всі системи вентиляції відключаються при пожежі. Закінчення повітропроводів на даху витяжних систем передбачено виконати вентиляційними зонтами.

Видалення повітря від витяжних зонтів та шаф лабораторії передбачено шляхом факельного викиду вище рівня даху головного виробничого корпусу.

Матеріал повітропроводів – тонколистова оцинкована сталь, клас щільності повітроводів – В. Зовнішню поверхню повітропроводів передбачено покрити теплоізоляційними виробами типу Rockwool. Місця проходу трубопроводів і повітропроводів через стіни, перекриття і покриття передбачено ущільнити негорючими матеріалами, що забезпечує нормований перепад вогнетривкості огородження, яке перетинається.

Для можливості регулювання припливних та витяжних систем на відгалуженнях передбачено встановлення дросель-клапанів з ручним регулюванням. В місцях розміщення вентиляційного обладнання та регулювальних пристроїв передбачено влаштування сервісного доступу (лючків).

Трубопроводи систем теплопостачання калориферів запроєктовано з електрозварних та водогазопровідних труб та передбачено ізолювати трубною теплоізоляцією Thermaflex. Ділянки повітроводів припливних та витяжних систем, що проходять ззовні приміщень, додатково передбачено покрити оцинкованою сталлю по шару теплоізоляції.

Вентиляція приміщень гаража – припливна та витяжна з механічним та природним спонуканням. Повітрообмін в приміщеннях розраховано по нормативній кратності, а також на асиміляцію та видалення газовиділень. Системи вентиляції запроєктовані роздільними для кожної групи приміщень згідно з функціональним призначенням. Видалення повітря з приміщення ремонтних боксів передбачено системою вентиляції порівну з верхньої та нижньої зон. Подавання підготовленого зовнішнього повітря в приміщення ремонтних боксів передбачено в зону постійних робочих постів та безпосередньо в оглядові ями. Припливні механічні системи для приміщень гаража обладнано електричними калориферами для роботи у зимовий період, приміщення ремонтних боксів (прим. 05) та приміщення станції миття автомобілів (прим. 10) – додатковими витяжними даховими вентиляторами для роботи в літній період.

Вентиляція приміщень складів – припливна та витяжна з природним спонуканням: видалення – за допомогою дефлекторів в покритті, приплив – через нещільності в конструкції зовнішніх огороджень.

Вентиляція приміщення зарядної (прим. 01) – роздільна витяжна та припливна системи вентиляції з механічним та природним спонуканням. Витяжна та припливна механічна система вентиляції обладнана робочим та резервним вентиляторами в іскровибухозахищеному виконанні. Додатково в приміщенні зарядки акумуляторів передбачено природну витяжну систему вентиляції з влаштуванням дефлектора для видалення скупчень воднево-повітряної суміші під стелею приміщення.

Вентиляція приміщення протипожежної насосної станції – природна припливно-витяжна. Для забезпечення нормативного повітрообміну передбачено встановлення дефлектора в комплекті з дросель-клапаном з сервоприводом (для регулювання об’єму повітря, що видаляється у зимовий період). Приплив повітря передбачено через зовнішню припливну решітку, запроєктовану на висоті 2,0 м вище рівня землі.

Вентиляція приміщень контрольно-пропускного пункту – припливно-витяжна з механічним та природним спонуканням. Системи вентиляції запроєктовані роздільними для кожної групи приміщень згідно з функціональним призначенням. Проєктом передбачено встановлення окремих припливно-витяжних установок в приміщенні приймання їжі та в гардеробній. Підігрів повітря в припливно-витяжних установках передбачено шляхом рекуперації тепла витяжного повітря та шляхом нагріву за допомогою електричного калорифера. Вентиляція приміщень кабінетів – шляхом природного провітрювання. В приміщеннях санвузлів запроєктовану окрему витяжну систему вентиляції.

Вентиляція приміщення газової котельні – припливно-витяжна з природним спонуканням з розрахунку трикратного повітрообміну за годину: видалення повітря – за допомогою трьох дефлекторів (системи ВП1, ВП2, ВП3), приплив – через жалюзійну решітку РН 1000х1000. Переріз жалюзійної решітки забезпечує трикратний повітрообмін в котельному залі та приплив повітря на горіння. Припливна решітка додатково обладнана жалюзями з сервоприводом для перекривання надходження холодного зовнішнього повітря у зимовий період. Видалення повітря з приміщення електропарогенераторної передбачено окремим витяжним каналом, приплив – через жалюзійну решітку РН 800х800.

Вентиляція приміщення твердопаливної котельні – з природним та механічним спонуканням з розрахунку трикратного повітрообміну за годину: видалення повітря – через три дефлектори (системи ВП1, ВП2, ВП3) та двох дахових вентиляторів ВКР № 4, приплив – через жалюзійні решітки РН 1000х1000. Переріз жалюзійної решітки забезпечує трикратний повітрообмін в котельному залі та приплив повітря на горіння. Вентиляція допоміжних приміщень передбачена окремими витяжними каналами, приплив – через жалюзійні решітки РН 100х100. При порушенні роботи котельні (порушенні електропостачання котельні; зниження температури повітря у котельні до +5°С; пожежі у котельні; зниження тиску води у системі нижче припустимого) передбачено припинення роботи системи механічної вентиляції.

Вентиляція каналізаційної насосної станції господарсько-побутових стоків – природна припливно-витяжна: приплив повітря – через жалюзійні решітки та за рахунок інфільтрації повітря, видалення – за допомогою дефлектора (ВП-1) на 1,0 м вище покрівлі.

Повітропроводи запроєктовано з нержавіючої сталі, клас щільності повітропроводів – В.

Для дотримання нормативних умов мікроклімату у приміщеннях СПП запроєктовано припливно-витяжну механічну вентиляцію. Повітропостачання приміщень СПП розраховано для забезпечення очищення зовнішнього повітря, обміну повітря та видалення з приміщень тепловиділень та вологи. Кількість зовнішнього повітря, яке подається у приміщення СПП – не менше шестикратного обміну повітря в основному приміщенні СПП. Проєктом також передбачено резервний режим вентиляції. Кількість зовнішнього повітря для резервного режиму вентиляції прийнято не менше 3,0 м³/год на 1 людину. Система припливно-витяжної вентиляції запроєктована в складі: модульна припливна вентиляційна установка на рамі з секцією вентилятора з електроручним приводом та секцією електричного калорифера; витяжний вентилятор на рамі з електроручним приводом, фільтр-бокс з класом фільтрації G4. Матеріал для повітропроводів – оцинкована сталь відповідної товщини, клас щільності повітроводів – В. Приплив повітря передбачено дворядними регульованими решітками моделі 2565-2М, видалення – регульованими решітками моделі 3040-2. За зоною приміщень СПП повітропроводи запроєктовано зі сталевих електрозварних труб, які прокладаються в коридорі евакуаційного виходу та в землі. Ділянки трубопроводів, що прокладаються в землі, передбачено ізолювати антикорозійним покриттям в складі шару епоксидного праймеру, шару адгезиву та шару поліетилену. Прокладання трубопроводів передбачено з ухилом 0,002 в бік СПП. Місце забору свіжого повітря – ззовні за допомогою вертикально піднятого над землею сталевого трубопроводу Ду 400 з вибухозахищеним оголовком. Противибухові пристрої розміщено в межах захисних споруд із забезпеченням доступу до них для огляду та ремонту. Вентиляційні отвори передбачено обладнати протипиловими фільтрами. Забір повітря передбачено за межами можливого завалу у зеленій зоні (в осях 21а-22а/Ва-Га).

Для забору свіжого повітря та викиду відпрацьованого повітря, а також в якості розширювальної камери (для компенсації тиску вибухової хвилі), на відм. -3.200 передбачено влаштування двох залізобетонних шахт з вибухозахищеними дверима для доступу до противибухового пристрою – клапана EPD-1 у захисній монтажній коробці. Труби, що прокладаються ззовні укриття, прийнято з товщиною стінки більше 8 мм, що необхідно для захисту конструкції та обладнання від вибухової хвилі.

Кондиціювання

Кондиціювання виробничих цехів ГВК передбачено за допомогою повітряних агрегатів типу Flowair LEO COOL. Холодопостачання вентиляційних припливно-витяжних установок (П/В1.1, П/В1.2, П/В1.3, П/В1.4, П/В1.5) – централізоване. Холодоносій – 30 % водяний розчин пропіленгліколю з параметрами 7/12 ℃.

Холодопостачання припливно-витяжних установок допоміжних приміщень ГВК, а також приміщень АПК передбачено від зовнішніх фреонових компресорно-конденсаторних блоків (ККБ). ККБ припливних установок запроєктовано на зовнішній стіні будівель, поруч з вентиляційними установками. Холодоносій – фреон R410A. Трубопроводи – мідні, утеплені ізоляцією типу ST FRIGO.

Кондиціювання повітря побутових приміщень ГВК та приміщень АПК передбачено за допомогою спліт-систем з прямим випаровуванням холодоагенту. Фреонопроводи прокладаються за підшивною стелею. Керування системою кондиціювання передбачено за допомогою дистанційних пультів. Дренаж від кожного внутрішнього блока кондиціонера відводиться за допомогою дренажних насосів у побутову систему каналізації будівель.

Кондиціювання повітря приміщень кабінетів АПК передбачено за допомогою мульти-спліт системи з прямим випаровуванням холодоагенту. Зовнішні компресорно-конденсаторні блоки передбачено на окремих кронштейнах на покрівлі 1-го поверху будівлі, внутрішні блоки системи кондиціювання приміщень кабінетів (2-ий поверх) – відкрито на стінах приміщень. Фреонопроводи у будівлі прокладаються відкрито під стелею приміщень. Холодоносій – фреон R410A. Трубопроводи – мідні, утеплені ізоляцією типу ST FRIGO. Керування системою кондиціювання передбачено за допомогою дистанційних пультів. Дренаж від кожного внутрішнього блока кондиціонера відводиться за допомогою дренажних насосів у побутову систему каналізації будівлі.

Кондиціювання повітря приміщень контрольно-пропускного пункту передбачено за допомогою мульти-спліт системи з прямим випаровуванням холодоагенту. Зовнішній компресорно-конденсаторний блок запроєктовано на рівні землі поруч з будівлею, внутрішні блоки – відкрито на стінах приміщень. Фреонопроводи прокладаються за підшивною стелею приміщень. Холодоносій фреон R410A. Трубопроводи – мідні, утеплені ізоляцією типу ST FRIGO. Керування системою кондиціювання передбачено за допомогою дистанційних пультів. Дренаж від кожного внутрішнього блока кондиціонера відводиться за допомогою дренажних насосів у побутову систему каналізації будівлі.

Тепломеханічні рішення котелень

Проєктом передбачено будівництво прибудованої до головного виробничого цеху газової/рідкопаливної котельні, яка призначена для нагріву води на потреби систем опалення, вентиляції і гарячого водопостачання та резервної окреморозташованої котельні на альтернативних видах палива (деревні пелети, щепа), яка призначена для приготування і відпуску насиченої пари з тиском 8 бар та температурою 175 ºС на технологічні потреби. Схема теплопостачання – закрита, категорія споживання тепла по надійності теплопостачання і відпуску тепла – друга, теплоносій для системи опалення та вентиляції – мережева вода з розрахунковими температурами 80/60 ºС, паливо – природний газ з нижчою теплотою спалювання 33,9 МДж/м³, резервне паливо – дизельне паливо з нижчою теплотою спалювання 42,6 МДж/кг.

Джерело газопостачання – розподільний газопровід середнього тиску, для твердопаливної котельні – пелети (гранули) з теплотворною здатністю 15,0 МДж/кг та щепа з теплотворною здатністю 8,4 МДж/кг, живлення парогенератора АВПЕ– від електромережі.

Зберігання дизельного палива передбачено в резервуарах загальною ємністю 40,0 м³, для зберігання і автоматичної подачі пелет (гранул) та щепи – передбачено бункер ззовні котельні об’ємом 60 м³. Місткість складів рідкого і твердого палива розрахована на десятиденний запас.

У газовій котельні передбачено встановлення двох водогрійних котлів Vitoplex-100 тип PV1 з комбінованими (газ/дизель) вентиляторними пальниками типу VGL5.1000M потужністю 0,78 МВт кожен (II-III пусковий комплекс), водотрубний парогенератор Garion Naval GMT/V250 паропродуктивністю 2,5 т/год (II пусковий комплекс), електропарогенератор типу АВПЄ 780/1000 паропродуктивністю 1,0 т/год (I пусковий комплекс) (електропарогенератор передбачено встановити у відокремленому приміщенні (електропарогенераторній). Пальники укомплектовано автоматикою, яка забезпечує електрозапалювання, модульоване регулювання потужності, блокування у випадку нестандартних ситуацій і безпечну експлуатацію котлів. Забір повітря для горіння передбачено з приміщення котельні. Забезпечення потреб в опаленні, вентиляції і гарячому водопостачанні (I пусковий комплекс) передбачено від електропарогенератора та системи рекуперації тепла компресорів виробничих ліній.

У твердопаливній котельні передбачено встановлення двох твердопаливних водогрійних котлів типу Алекот 800А з футерованою топкою і рухомою колосниковою решіткою потужністю по 800 кВт і парового котла типу КПМ-2,5 Алекот-П паропродуктивністю 2,5 т/год. Котли укомплектовано системою автоматичної паливоподачі, золовидалення, пневмоочистки, системою очищення димових газів, пультами керування та економайзером (паровий котел). Паливо в твердопаливні котли подається механічною транспортною системою зі шнеками та можливістю завантаження палива до витратних бункерів котлів у біг-бегах автонавантажувачами. Біля котельні передбачено площадку з бункером для складування палива і створення десятиденного запасу твердого палива.

Теплова схема газової котельні передбачає роботу двох водогрійних котлів у котловому контурі теплопостачання на потреби опалення, вентиляції і гарячого водопостачання. Для покриття вказаних навантажень передбачено можливість нагріву теплофікаційної води від парогенераторів та від системи рекуперації компресорів високого тиску, для чого встановлюється паро-водяний пластинчастий теплообмінник і баки-акумулятори вторинного тепла з циркуляційними насосами. Контур споживачів відокремлено від контурів теплогенерувального обладнання гідравлічним вирівнювачем.

Схема теплопостачання – закрита, параметри теплоносія для систем опалення і вентиляції – 80-60 ºС. Циркуляція теплоносія в контурах системи опалення передбачена циркуляційними насосами, компенсація температурного розширення в контурах теплопостачання – за допомогою мембранного розширювального бака об’ємом 2000 л. Приготування гарячої води для ГВП передбачено у швидкісному пластинчастому теплообміннику. Вода на підживлення подається після попередньої обробки на комплексі хімводоочистки, який розташований в цеху поза межами котельні.

Насичена пара від парогенераторів подається на основну розподільну гребінку Ду 200, звідти – на технологічні потреби. Для збору конденсату в котельні запроєктовано бак об’ємом 2,0 м³.

З огляду на періодичний характер споживання пари передбачено хімічну деаерацію живильної води. Реагенти для зв’язування розчиненого кисню та для підвищення PH дозовано подаються мембранними насосами у конденсатний бак. Продувка і дренаж з котлів та парових трубопроводів передбачена в продувний колодязь, з водяних трубопроводів – в трап у підлозі.

Тепловою схемою облік витрати пари, виробленої котлом та облік пари на технологічні потреби передбачено вихровими витратомірами, облік витрати теплової енергії з теплоносіями, що відпускається споживачам – теплолічильником типу СВТУ-10М, облік конденсату, який повертається від споживача пари та облік води на водопідготовку – лічильниками води. В котельні передбачено встановлення контрольно-вимірювальних приладів. Всі трубопроводи, по яких подається пара, конденсат та гаряча вода передбачено теплоізолювати. Димові гази від котлів передбачено відводити сталевими димовими трубами з утеплених двостінних елементів діаметром 500/560 мм та діаметром 350/420 мм висотою 13,60 м.

Водогрійні котли твердопаливної котельні приєднуються до загальної системи теплопостачання окремим контуром через гідравлічний вирівнювач у газовій котельні. Для циркуляції теплоносія і підтримання температури зворотної магістралі котлів на заданому рівні на кожен агрегат передбачено триходові клапани і насоси.

Пара, яка виробляється в паровому котлі з тиском 8 бар, паропроводами поступає на парову гребінку, далі – окремими паропроводами на виробничі потреби цехів та на потреби деаерації. Пом’якшена вода з цеху ХВП поступає в котельню на лічильник обліку води, далі – в деаератор для проведення термічної дегазації, далі – живильними насосами в економайзер і на підживлення котла. Тепловою схемою передбачено відбір проб пари і води, а також неперервну та періодичну продувки в сепаратор і розширювач-барботер. Конденсат з цехів повертається в котельню в деаератор.

Подачу палива в котельню передбачено автоматично з бункера шнековою подачею. Видалення золи з пальників котлів передбачено обслуговуючим персоналом у напівавтоматичному режимі зі спеціальних ємностей. Димові гази від котлів відводяться металевими ізольованими коробами в димотяги ДН-5, ДН-6,3 з подальшим відведенням у сталеві димові труби діаметром 500 мм через мультициклони, де відбувається процес очистки димових газів від золи.

Для можливості обслуговування котлів і обладнання передбачено проходи та площадки. Котли обладнані автоматикою, яка забезпечує регулювання процесу згоряння палива. Для оброблення сирої води на покриття втрат передбачена установка пом’якшення води, яка працює по схемі двоступеневого натрій-катіонування. Для автоматичного регулювання в конденсатному баку передбачено датчики рівня води та тиску пари і регулювальні клапани. Трубопроводи, по яких подається пара, конденсат, мережева та гаряча вода – передбачено теплоізолювати.

Паропостачання і теплові мережі

Проєктом для технологічних потреб передбачено транспортування насиченої пари (з редукуванням до 0,4 МПа), а саме: насиченої пари з тиском 8 бар та температурою 175 °C до CIP-мийок (I пусковий комплекс); пари з тиском 4 бар та температурою 152 °С до технологічного обладнання (установки пастеризації сиропу (270 кг/год), блоку дозування та розчинення води, цукророзчинникa (II пусковий комплекс); гарячої води на потреби опалення та вентиляції цеху.

Теплова мережа запроєктована з попередньоізольованих пінополіуретаном в поліетиленовій оболонці сталевих безшовних труб. Зовнішня теплова мережа теплофікаційної води з твердопаливної котельні обʼєднується у загальний контур з мережами газової котельні і подається до споживачів. Подача теплоносія передбачена по системі розподільних колекторів та теплових пунктів з автоматичними регуляторами витрати. В ІТП передбачено розподіл теплоносія в системи опалення, вентиляції та приготування гарячої води. Регулювання кількості тепла для ГВП і вентиляції передбачено триходовим клапаном зі швидкодіючим електроприводом.

На вході пари в ГВК передбачено встановлення відключувальної арматури. Для розподілу пари споживачам біля пароспоживаючого обладнання передбачено встановлення парового колектора з відключувальною арматурою, контрольно-вимірювальними приладами та вузлом редукування пари з тиском до 4 бар. Конденсат двох тисків від обладнання подається за допомогою конденсатної станції з механічними паровими насосами у конденсатний бак в газовій котельні (у разі роботи парового котла на твердому паливі – у деаератор твердопаливної котельні). При цьому засувка на вході у конденсатний бак газової котельні перекривається вручну. Скид пари від запобіжних пристроїв та скидних трубопроводів виводиться назовні на 1,0 м вище даху будівлі.

Трубопроводи пари і конденсату передбачено прокласти по будівельних конструкціях на рухомих опорах та на підвісках всередині виробничих приміщень, частково – на металевих опорах. Компенсація теплових видовжень передбачена за рахунок кутів повороту та осьових (сильфонних) компенсаторів. В нижніх точках (на вході) перед підйомом паропроводу передбачено постійні та періодичні пускові дренажі з установкою конденсатовідвідників та дренажних вентилів, у верхніх точках – повітровідвідники.

Внутрішні трубопроводи пари та конденсату передбачено ізолювати мінераловатними матами та покрити сталевим оцинкованим листом; внутрішні трубопроводи теплофікаційної води передбачено ізолювати циліндрами з мінеральної вати із захисним фольгованим покриттям. Після завершення монтажу передбачено провести гідравлічне випробування і нанести розпізнавальне маркування.

Проєктом передбачено резервне постачання дизельним паливом водогрійного котла Vitoplex 100 780 кВт та парового котла Garion Naval GMT250. Для зберігання палива передбачено два наземних сталевих двостінних резервуари ємністю 20 м³ кожен типу РГС-20 та насосна станція під укриттям. Резервуари палива передбачено встановити на бетонному майданчику з лотком, з’єднаним трубою з очисними спорудами для відведення палива (в разі переливу). Кожен резервуар оснащений реверсивним дихальним клапаном із вбудованим вогнезапобіжником. Передбачено постійний контроль рівня палива в резервуарі ультразвуковим сигналізатором рівня з виведенням сигналу на місце чергового персоналу котельні. Заповнення резервуара – за допомогою насосів зливу автоцистерни через зливний пристрій. Автоматичне припинення наповнення резервуару паливом передбачено при досягненні заданого рівня заповнення (95 %) шляхом перекриття лінії подачі від автоцистерни відсічним клапаном. Лінія всмоктування насосів обладнана засувкою, сітковими фільтрами та вакуумметричним манометром. До пальників у котельні паливо від насосів тиску 0,5 Мпа поступає напірним трубопроводом. Регулювання тиску на виході насосів передбачено клапаном-регулятором тиску, встановленому на байпасній лінії насосів. Транспортування палива у котельню передбачено паливопроводом Ду 40, який прокладається надземно на опорах. Трубопроводи для легкозаймистих і горючих рідин передбачено зі сталевих безшовних труб. На трубопроводах для продувки і дренажу передбачені спускні пристрої. Зєднання труб передбачено зварюванням встик, рознімні з’єднання – тільки в місцях встановлення арматури та обладнання. Трубопроводи передбачено прокласти з ухилом 0,002. На трубопроводах для продувки і дренажу передбачено спускні пристрої. Висота продувних свічок – не менше ніж 5,0 м від рівня землі.

Трубопроводи та опорні конструкції передбачено знежирити уайт-спіритом до першого ступеня та покрити двома шарами фарби по шару ґрунту.

Паливопроводи передбачено перевірити на міцність та герметичність. Перед випробуванням передбачено виконати продувку з метою очистки внутрішніх порожнин.

Водопостачання та водовідведення

Для забезпечення необхідної розрахункової кількості та якості води на виробничі, господарсько-питні та побутові потреби підприємства, проєктом передбачено роздільні системи господарсько-питного, виробничого та пожежного водопроводів. Відповідно до прийнятої схеми водопостачання системи господарсько-питного-виробничого та протипожежного водопроводів включають: водозабір води з 8-х свердловин; два резервуари видобутої води об’ємом 100 м³ кожен; дві протипожежні водойми об’ємом 580 м³ кожна; протипожежну насосну станцію; зовнішні мережі господарсько-питного водопроводу В1; зовнішні мережі водопроводу підземних вод В9; зовнішні мережі протипожежного водопроводу В2, В2.1; внутрішні мережі господарсько питного, виробничого та протипожежного водопроводів.

Джерело господарсько-питного водопостачання підприємства – вісім водозабірних свердловин. Передбачувана продуктивність однієї свердловини – 375,0 м³/добу. В якості водопідйомного обладнання прийнято глибинні насоси. На усті свердловин передбачено влаштування герметичних оголовків. Насосний агрегат у свердловині передбачено встановити на водопідйомних сталевих трубах. Автоматичне керування роботою глибинного насоса передбачено станцією управління і захисту. Дані про роботу насоса виводяться на пульт, що знаходиться в приміщенні з постійним перебуванням персоналу. Зі свердловин вода трубопроводами з нержавіючої харчової сталі ASI 340 Ø 273х4 мм та ПЕ 100 SDR 17 PN 10 діаметром 200-160 мм потрапляє у ємності сирої води об’ємом 100 м³, звідти – у відділення водопідготовки в ГВК, далі – вода потрапляє у накопичувальну ємність об’ємом 100 м³, звідки подається на технологічний процес та побутові потреби підприємства. Подача води на господарсько-питні потреби в запроєктовані будівлі передбачена окремими водопровідними вводами.

Облік води передбачено на водозабірних свердловинах та загальним вузлом обліку, який передбачено на ввідному водопроводі В9 у водопровідній камері В9-1. Вузол обліку обладнано запірними пристроями, засобами вимірювання тиску води, спускним краном. На обвідній лінії водомірного вузла передбачено електрозасувку, опломбовану в закритому положенні Для дистанційної передачі показань у лічильнику передбачена можливість встановлення електронного модуля передачі імпульсів.

Наземні резервуари видобутої води об’ємом 100 м³, які поставляються комплектно від виробника, призначено для забезпечення рівномірної її подачі для технологічних потреб. Резервуари обладнано підвідними трубопроводами, на яких встановлюється дифузори, відвідними трубопроводами до насосів системи виробничого водопроводу, переливними трубопроводами, обладнаними сифонами, спускними трубопроводами, пристроями для вимірювання рівня води в резервуарах, повітряним клапаном, трубопроводом подачі чистого повітря та промивним трубопроводом, люками-лазами, драбинами та майданчиками для обслуговування резервуару. Підвідний патрубок запроєктовано з нержавіючої сталі Ду 250 з фланцем, до патрубка приєднується трубопровід В9 з нержавіючої сталі Ø 73х3,0 мм, який заходить у ГВК, де на вводі передбачено встановлення запірної арматури та вимірювальних приладів, далі – в резервуар. Відвідний (забірний) та спускний трубопроводи виходять з одного патрубка Ду 300, до патрубка приєднується трубопровід В9 з нержавіючої сталі Ø 325х3,0 мм, заходить в ГВК, де на вводі передбачено встановлення запірної арматури та вимірювальних приладів. В ГВК трубопровід поділяється на спускний та забірний трубопроводи. Підвідний трубопровід передбачено підключити до насосної станції, спускний трубопровід – вивести в приямок розмірами 1,0х1,0х0,70 м. Скид води в приямок передбачено з розривом струменя. Переливний патрубок запроєктовано з нержавіючої сталі з фланцем Ду 300, до патрубка приєднується трубопровід з нержавіючої сталі Ø 325х4,0 мм, який заходить в ГВК. Вертикальна частина трубопроводу закінчується водозливною лійкою, на нижній частині трубопроводу передбачено гідрозатвор з висотою рівня води не менше 500 мм. Відмітка верху переливу (крайки лійки) – на 10 см вище максимального рівня води в резервуарі. Для забезпечення нормальної роботи резервуарів та запобігання накопичення осаду передбачено трубопровід Ø 60,3х2,0 мм для подачі СІП-розчину для миття резервуарів. В резервуарі передбачено головки для автоматичного омивання резервуарів. Після миття резервуарів передбачено обов’язкове ополіскування резервуарів та трубопроводів декілька разів. Всі вищезазначені трубопроводи (за межами ГВК) передбачено обігрівати кабелем електрообігріву та утеплити теплоізоляцією товщиною 13 мм.

Протипожежні водойми 2х580 м³ передбачено обладнати відвідним та переливним трубопроводами, трубопроводом промивки фільтра та трубопроводом перевірки характеристик насосів. Відвідний трубопровід запроєктовано з емальованих сталевих електрозварних труб Ø 325х7,0 мм. У водоймах запроєктовано приямки з самоочиснимм сітчастими фільтрами типу Yamit PPS1012, які приєднуються до всмоктувальних трубопроводів насосів. Очищення зовнішньої поверхні сітки фільтрів передбачено за допомогою форсунок, розташованих всередині фільтра. Робота форсунок може бути як безперервною, так і періодичною. Промивний трубопровід В3 виконано з труб ПЕ 100 SDR 17 PN 10 Ø 63х3,8 мм та прокладено від насосної станції до фільтрів. Водойми обладнано переливними трубопроводами К3 з безнапірних труби ПВХ діаметром 200 мм. Воду з переливів передбачено відводити у дощову каналізацію. Для перевірки характеристик протипожежних насосів у водойми заводяться трубопроводи з труб ПЕ 100 SDR 17 PN 10 Ø 200х11,9 мм. На трасі трубопроводів запроєктовано колодязі із запірною арматурою. Заповнення водойм передбачено від колодязя В9-2 з пожежним гідрантом за допомогою пожежних рукавів. Біля водойм передбачено майданчик для пожежних автомобілів.

Для забезпечення протипожежних потреб підприємства запроєктовано протипожежну насосну станцію. Категорія водопостачання насосної станції – І. Робота насосної станції – без постійного обслуговуючого персоналу. Управління насосним обладнанням – автоматичне від кнопок пожежної сигналізації. В машинному залі насосної станції передбачено встановлення двох груп насосів: насоси на протипожежні потреби зовнішнього та внутрішнього пожежогасіння (на протипожежні потреби пожежних гідрантів та пожежних кранів); насоси на протипожежні потреби автоматичного пожежогасіння. Насоси (1 робочий, 1 резервний) на протипожежні потреби пожежних гідрантів та пожежних кранів передбачено для подачі води з протипожежних водойм в систему протипожежного водопроводу В2. Включення насосів – місцеве та дистанційне від кнопок біля пожежних кранів та на прохідній. Насоси (1 робочий, 1 резервний) на протипожежні потреби автоматичного пожежогасіння передбачено для подачі води з протипожежних водойм в систему протипожежного водопроводу автоматичного пожежогасіння В2.1. Запроєктовані трубопроводи (в насосній станції, всмоктувальну лінію за межами машинного залу) передбачено зі сталевих зварних труб із застосуванням фланців для приєднання до арматури і насосів. Для обслуговування насосів передбачено електричний тельфер вантажопідйомністю до 2,0 т. В насосній станції запроєктовано приямок для збору дренажних вод з дренажним насосом, які перебачено відводити в дощову (виробничу) каналізацію. В насосній станції для перевірки характеристик протипожежних насосів запроєктовано трубопровід з труб ПЕ 100 SDR 17 PN 10 Ø 200х11,9 мм та трубопровід В3 з труб ПЕ 100 SDR 17 PN 10 Ø 63х3,8 мм для промивки фільтрів у протипожежних водоймах. В насосній станції передбачено пожежний кран комплект діаметром 50 мм з витратою 2,5 л/с. Відвідні та напірні трубопроводи в машинному відділенні запроєктовано зі сталевих електрозварних емальованих труб, передбачено покрити антикорозійним покриттям та пофарбувати олійною фарбою за 2 рази.

Проєктом передбачено такі зовнішні мережі водопроводу: господарсько-питний водопровід (В1); водопровід пом’якшеної води (В6); водопровід підземної води (В9); зовнішній протипожежний водопровід (для пожежних гідрантів та пожежних кранів) (В2); водопровід автоматичного пожежогасіння (В2.1). Категорія водопостачання – І.

Зовнішні мережі господарсько-питного водопроводу (В1), які призначено для забезпечення господарсько-питних потреб допоміжних будівель та споруд підприємства, запроєктовано з водопровідних напірних труб ПЕ 100 SDR 17 PN 10 діаметром 32÷63 мм. До твердопаливної котельні водопровід передбачено прокласти на естакаді, утеплити теплоізоляцією із зовнішнім захисним шаром та влаштувати електрообігрів за допомогою кабелю обігріву.

Водопровід пом’якшеної води (В6), який призначено для забезпечення технологічних потреб твердопаливної котельні, запроєктовано з водопровідних напірних труб ПЕ 100 SDR 17 PN 10 Ø 32х3,0 мм. Трубопровід від ГВК до твердопаливної котельні передбачено прокласти на естакаді, утеплити теплоізоляцією із зовнішнім захисним шаром та влаштувати електрообігрів за допомогою кабелю обігріву.

Зовнішні мережі водопроводу підземної води (В9), які призначено для забезпечення технологічних, господарсько-питних потреб ГВК і допоміжних споруд, запроєктовано з труб з нержавіючої харчової сталі ASI 340 Ø 273х4,0 мм та з труб ПЕ 100 SDR 17 PN 10 діаметром 200-160 мм. Трубопроводи від камери В9-1 до ГВК запроєктовано у дві вітки з нержавіючих труб. Водопроводом з труб ПЕ 100 SDR 17 PN 10 вода подається на заповнення пожежних водойм, для технологічних потреб виробничих каналізаційних очисних споруд (КОС) та для технологічних потреб каналізаційної насосної станції (КНС) зворотних вод. У запроєктованих на мережі водопроводу підземної води колодязях передбачено запірну арматуру, в колодязі В9-2 – зворотний клапан на переході з нержавіючих на поліетиленові труби.

Зовнішні мережі протипожежного водопроводу (В2), які призначено для забезпечення протипожежних потреб підприємства (пожежних гідрантів та пожежних кранів), запроєктовано з труб ПЕ 100 SDR 17 PN 10 Ø 225÷110 мм. В місці встановлення пожежних гідрантів та влаштування пожежних водойм передбачено встановити покажчики згідно ДСТУ ISO 6309:2007.

Зовнішні мережі протипожежного водопроводу (В2.1), які призначено для забезпечення протипожежних потреб системи автоматичного пожежогасіння, запроєктовано з труб ПЕ 100 SDR 17 PN 10 Ø 200-160 мм.

На запроєктованих мережах господарсько-питного, протипожежного та інших водопроводів передбачено встановлення водопровідних колодязів зі збірних залізобетонних елементів. Зовнішню поверхню колодязів передбачено покрити бітумною гідроізоляцією. Проєктними рішеннями передбачена дезінфекція та гідравлічне випробування водопровідних мереж та споруд.

Для забезпечення потреб витрати води на господарсько-питні, виробничі, протипожежні та технічні потреби водоспоживачів ГВК та АПК передбачено такі внутрішні системи водопроводу: господарсько-питний-виробничий водопровід (В1); водопровід гарячого водопостачання (Т3, Т4); водопроводи виробничого та технологічного водопостачання.

Очищення води передбачено системою водоочистки та знезараження на ультрафіолетових лампах. У зв’язку з тим, що на різні технологічні лінії та виробничі процеси, потреби котельні, приготування пари та на господарсько-питні потреби необхідна вода різної якості, водоочистка передбачена з багатоступеневої системи очистки води, де відбувається фільтрація на механічних фільтрах, система пом’якшення води та система знесолення води на зворотному осмосі. Після водоочистки вода подається на господарсько-питні та виробничі потреби підприємства. Необхідний напір та витрата води забезпечуються насосною установкою.

Система господарсько-питного водопроводу (В1) – тупикова. Вода подається після системи водоочистки та знезараження одним трубопроводом Ду 80 на господарсько-питні потреби, на приготування гарячої води на потреби ГВП та на виробничі потреби (до технологічного обладнання, миття підлоги). На водопровідній мережі запроєктована необхідна запірна арматура для відключення окремих груп санприладів. Магістральні трубопроводи системи господарсько-питного водопроводу запроєктовано зі сталевих електрозварних емальованих труб, розведення в побутових приміщеннях та підключення сантехнічних приладів – з пластмасових труб. Всі трубопроводи передбачено прокласти в тепловій ізоляції товщиною 9-13 мм.

Гаряче водопостачання (ТЗ, Т4) передбачено для господарсько-питних, санітарно-побутових та виробничих потреб. Необхідний напір в системі гарячого водопостачання забезпечується від системи господарсько-питного водопроводу. Для підтримання необхідної температури в точках розбору води система гарячого водопостачання передбачена з циркуляцією. Приготування гарячої води для душових та на господарсько-питні потреби передбачено в ІТП, для груп санітарно-технічних приладів, віддалених від основних магістралей гарячого водопостачання – в ємнісних електроводонагрівачах. Магістральні трубопроводи системи господарсько-питного водопроводу запроєктовано зі сталевих електрозварних емальованих труб, розведення трубопроводів у побутових приміщеннях та підведення до санітарно-технічних приладів – з пластмасових труб. Всі трубопроводи передбачено прокласти в тепловій ізоляції товщиною 9-13 мм.

Проєктом передбачено такі зовнішні мережі такі системи внутрішньої каналізації будівель ГВК та АПК: побутова каналізація (К1); дощова каналізація (К2); виробнича каналізація (К3); дренажна каналізація аварійної води, випадкових проливів та умовно чистої води (К13).

Самопливна система внутрішньої побутової каналізації (К1) призначена для відведення побутових стоків від сантехнічного обладнання (санвузлів, душових, трапів) у зовнішню мережу побутової каналізації та запроєктована з ПВХ та поліпропіленових труб діаметром 50-110 мм. Для вентилювання каналізації та проти зриву гідравлічних затворів санприладів каналізаційні стояки передбачено вивести на 300 мм вище покрівлі. Всі приймачі стоків побутової каналізації запроєктовано з гідравлічними затворами. Для зручності експлуатації на мережі запроєктовано прочистки та ревізії.

Система внутрішньої виробничої каналізації (К3) призначена для збирання та відведення виробничих стоків від технологічного обладнання, відвідних лотків і трапів у зовнішню мережу каналізації та запроєктована з ПВХ і поліпропіленових труб діаметром 50÷200 мм. У будівлі ГВК системою виробничої каналізації передбачено відведення стоків від миття підлоги, від технологічного обладнання та від промивки технологічних трубопроводів окремими випусками у зовнішню мережу виробничої каналізації. У будівлі АПК запроєктовано окремі самопливні системи виробничої каналізації з окремими випусками у загальну зовнішню мережу виробничої каналізації: виробничі стоки від обладнання лабораторії; виробничі стоки від обладнання пральні; стоки від їдальні. Для вентилювання каналізації та проти зриву гідравлічних затворів каналізаційні стояки передбачено вивести на 300 мм вище покрівлі. Для зручності експлуатації на мережі запроєктовано прочистки та ревізії.

Система внутрішньої дренажної каналізації аварійної води, випадкових проливів та умовно чистої води (К13) призначена для збирання та відведення умовно чистих стоків від технологічного обладнання (охолодження поліетиленових пляшок), скиду промивних вод від обладнання водопідготовки, перелив та спуск води з резервуарів запасу води, спуск води та дренаж з систем опалення та вентиляції з подальшим відведенням у зовнішню мережу дощової каналізації.

Відведенням дощових та талих вод з покрівель у зовнішню мережу дощової каналізації передбачено вакуумною системою внутрішніх водостоків з водоприймальними воронками з електропідігрівом. Для захисту від конденсації трубопроводи дощової каналізації прокладаються в тепловій ізоляції.

Проєктом у допоміжних будівлях (бокс для ремонту піддонів з навісом, гараж, КПП, газова/рідкопаливна котельня, твердопаливна котельня) передбачено такі системи внутрішнього водопроводу та каналізації: водопровід холодної води (В1); водопровід гарячої води (Т3,Т4); побутова каналізація (К1); дощова каналізація (К2); виробнича каналізація (К3).

Вводи водопроводу холодної води в будівлі запроєктовано з труб ПЕ 100 SDR 17 PN 10 діаметром 25÷63 мм, внутрішні водопровідні мережі – з труб PP-R PN 16 діаметром 20÷50 мм. Водопровід гарячого водопостачання подавальний (Т3) передбачено для підведення гарячої води з температурою 50÷65 °C до санітарно-технічних приладів у побутових приміщеннях та до виробничого обладнання. Приготування гарячої води передбачено в електричних водонагрівачах. Внутрішню водопровідну мережу запроєктовано з труб PP-R PN 16 діаметром 20÷40 мм. Трубопроводи мереж внутрішнього холодного та гарячого водопостачання передбачено прокласти відкрито по будівельних конструкціях та приховано в штрабах і каналах (при можливості) і теплоізолювати по всій довжині.

Господарсько-побутова каналізація (К1) передбачена для відведення побутових стічних від санітарно технічних приладів в побутових приміщеннях з подальшим відведенням у зовнішню каналізаційну мережу та запроєктована з труб PVC діаметром 50÷110 мм. Трубопроводи внутрішньої каналізації передбачено

Дощова каналізація (К2) передбачена для відведення дощових вод з дахів будівель через водостічні воронки з електрообігрівом організованим відводом з подальшим відведенням у зовнішню каналізацію умовно чистих вод та запроєктована з труб PVC діаметром 110÷160 мм.

Виробнича каналізація (К3) передбачена для відведення виробничих стічних вод від трапів і лотків з подальшим відведенням у зовнішню каналізацію виробничих стічних вод та запроєктована з труб PVC діаметром 110÷200 мм.

Проєктом передбачено такі системи зовнішньої каналізації: господарсько-побутова каналізація (К1); дощова забруднена каналізація (К2); дощова умовно чиста каналізація (К2.1); виробнича каналізація (К3); напірна каналізація зворотних вод (К0Н); локальні очисні споруди технологічних стоків в складі виробничої будівлі технологічних стоків, усереднювача технологічних стоків, КНС технологічних стоків; локальні очисні споруди господарсько-побутових стоків в складі КНС господарсько-побутових стоків та двох установок УМКА БІО-8; КНС зворотних вод; система нагірних канав; ставок-випаровувач зворотних вод.

Відведення стоків від побутових приміщень ГВК та допоміжних будівель передбачено в зовнішню систему господарсько-побутової каналізації (К1), яка запроєктована з каналізаційних двошарових гофрованих труб IPlast-cor ПП SN 8 діаметром 160÷200 мм, з подальшим відведенням у КНС господарсько-побутових стоків. З КНС стоки подаються на очистку в установку УМКА БІО-8, далі – на КНС зворотних вод, яка перекачує суміш всіх зворотних вод в місце скиду. Відведення поверхневих вод передбачено в мережу дощової каналізації (К2) (збір води з проїздів, тротуарів та зелених зон, забруднені дощові стоки), яка запроєктована з каналізаційних двошарових гофрованих труб IPlast-cor ПП SN 8 діаметром 160÷500 мм. На дощовій мережі передбачено водовідвідні лотки та дощоприймачі з пісковловлювачами. З дощоприймачів атмосферні води відводяться в мережу дощової каналізації пластиковими трубами діаметром 160÷200 мм, далі – на сепаратори нафтопродуктів, звідти – в дощову мережу умовно чистих стічних вод. Відведення умовно чистих поверхневих вод передбачено в мережу дощової каналізації (К2.1) (збір з покрівель, умовно чисті стоки з виробничого корпусу, виробничі умовно чисті стоки), яка запроєктована з каналізаційних двошарових гофрованих труб IPlast-cor ПП SN 8 діаметром 160÷800 мм, з подальшим відведенням у КНС зворотних вод, яка перекачує суміш всіх зворотних вод в місце скиду. Відведення виробничих стічних вод передбачено в мережу виробничої каналізації (К3), яка запроєктована з каналізаційних двошарових гофрованих труб IPlast-cor ПП SN 8 діаметром 160÷400 мм, з подальшим відведенням у КНС технологічних стоків, далі – на комплекс споруд очищення виробничих стоків, де стоки проходять очищення і відводяться у КНС зворотних вод. Суміш всіх зворотних вод передбачено відводити в місце скиду. Відведення зворотних стічних вод передбачено напірною каналізацією (К0Н), якою відводяться зворотні води від КНС зворотних вод в місце скиду. Напірна каналізація запроєктована двома напірними лініями з труб ПЕ 100 SDR 17 PN 10 Ø 630х37,4 мм. На мережі передбачено камеру переключень. В кінці трубопроводу запроєктовано бетонний оголовок. На зовнішніх мережах побутової, дощової, виробничої та напірної каналізації запроєктовано каналізаційні колодязі зі збірних залізобетонних елементів.

Проєктом передбачено будівництво КНС господарсько-побутових стоків та локальних очисних споруд (УМКА БІО-8) (ЛОС), ЛОС виробничих стоків у складі виробничої будівлі технологічних стоків, усереднювача технологічних стоків та КНС технологічних стоків, КНС зворотних вод. Робота КНС та ЛОС передбачена без постійного обслуговуючого персоналу. Приймальний резервуар КНС запроєктовано з монолітного залізобетону з розміром 17,0х9,0 м в плані та глибиною 5,50 м від рівня землі біля КНС. Над приймальним резервуаром КНС запроєктовано наземний павільйон для встановлення та обслуговування запірної арматури і насосного обладнання. У павільйоні передбачено кран-балку з електричним тельфером вантажопідйомністю 2,0 т, майданчики для обслуговування обладнання, перехідні містки над трубопроводами, спускні драбини в приймальний резервуар. В разі виникнення надзвичайної ситуації в приймальному резервуарі КНС передбачено аварійний перелив діаметром 400 мм зі скидом стоків у ставок-випаровувач дощових вод.

В приймальному резервуарі КНС передбачено встановлення насосного обладнання: для 1 пускового комплексу – 2 робочі насоси та 1 резервний, для 3 пускового – 3 робочі насоси та 2 резервні. Робота насосного обладнання – автоматична без постійного обслуговуючого персоналу. Шафи керування насосним обладнанням запроєктовано в павільйоні КНС.

Зворотні води насосами по напірних трубопроводах з електрозварних емальованих труб діаметром 325 мм подаються у збірний колектор з електрозварних емальованих труб діаметром 630 мм. На збірному колекторі передбачено запірну арматуру.

Система нагірних канав передбачена для перехоплення поверхневого стоку, який може потрапити на територію, що захищається, з розташованого вище за рельєфом водозбору. Параметри поперечного перерізу та ухил нагірних канав визначено гідравлічним розрахунком.

Електропостачання та електротехнічні рішення

Електропостачання будівель та споруд підприємства передбачено згідно з технічними умовами ПрАТ “Львівобленерго” від 22.08.2024 № 150-12516/ВС. Тимчасове джерело електропостачання – ПС-110/35/10 кВ № 105 “Золочів-105”; тимчасова точка забезпечення потужності – ПС-35 кВ “Сасів-Колтів”; тимчасова точка приєднання – РУ-35 кВ проєктованої ТП-35/0,4 кВ, U=35 кВ; напруга мережі силового електрообладнання – ~380/220 В, категорія надійності електропостачання – ІІІ, величина максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження – 5500 кВт.

Для живлення електроприймачів підприємства передбачено будівництво вбудованої у ГВК трансформаторної підстанції 35/0,4 кВ з двома трансформаторами потужністю 3,2 і 2,5 МВА (надалі - ТПпр). Влаштування відгалуження від ПЛ-35 кВ “Сасів-Колтів” до ТПпр. передбачено повітряно-кабельною лінією із самонесучого високовольтного ізольованого проводу СІП-3 перетином 1х70 мм², прокладеного на бетонних стійках типу СК-135, та кабелю типу АПвЄгаПу-35 перетином 3х70 мм², прокладеного у траншеї. Загальна довжина запроєктованого відгалуження – 1,845 км (довжина ПЛ – 1,55 км, довжина КЛ – 0,295 км).

Основними силовими споживачами електроенергії є технологічне обладнання та технологічні лінії, обладнання ЛОС, КНС, протипожежної насосної станції, вентиляційне і сантехнічне обладнання, внутрішнє і зовнішнє освітлення.

Від ТПпр. передбачено живлення головних розподільних щитів ГРЩ1÷ГРЩ6. Живлення потужних технологічних споживачів передбачено від шин РУ-0,4 кВ ТПпр. Живлення споживачів І категорії надійності електропостачання передбачено від головного розподільного щита гарантованого живлення ГРЩГЖ1 з пристроєм АВР. Живлення ГРЩГЖ1 передбачено двома кабельними лініями: одна від РУ-0,4 кВ ТПпр., друга – від головного розподільного щита дизель-генераторної станції ГРЩДГ.

Живлення головного розподільного щита ГРЩ3 будівлі АПК передбачено за I та ІІІ категорією надійності електропостачання. Для живлення споживачів за І категорією надійності електропостачання передбачено дизель-генераторну станцію потужністю 320 кВт. Для розподілу електроенергії на напрузі 0,4 кВ проєктом передбачено встановлення п’яти розподільних щитів РЩ1÷РЩ5. Живлення вентиляційного обладнання передбачено від щитів ЩВ1, ЩВ2, живлення зовнішніх блоків системи кондиціювання – від шин 0,4 кВ щита ГРЩ3, від якого заживлено щит ВРЩ контрольно-пропускного пункту та щит ВРЩ боксу для ремонтів піддонів.

Живлення щита ЩЖК котельні, який запроєктовано для розподілу електроенергії на напрузі 0,4 кВ, передбачено від ТПпр. та щита ГРЩГЖ1 за І категорією надійності електропостачання, живлення електропарогенератора потужністю 700 кВт – від РУ-0,4 кВ ТПпр. за ІІІ категорією надійності електропостачання. Для живлення споживачів за І категорією надійності передбачено використання пристрою АВР, встановленого в щиті ГРЩГЖ1.

Для живлення електроприймачів боксу для ремонту піддонів з навісом запроєктовано ввідно-розподільний щит ВРЩ, від якого передбачено розподіл електроенергії до споживачів на напрузі 0,4 кВ.

Для живлення електроприймачів будівлі гаража запроєктовано ввідно-розподільний щит ВРЩ, від якого передбачено розподіл електроенергії для споживачів ІІІ категорії надійності на напрузі 0,4 кВ. Для живлення обладнання вентиляції та опалення передбачено щит ЩСВ. Для знеструмлення вентиляційного обладнання при виникненні пожежі на вводі щита ЩСВ у ВРЩ передбачено автоматичний вимикач, укомплектований незалежним розчіплювачем, який керується від пожежного приймально-контрольного пристрою ППКП. Від щита аварійного освітлення ЩАО передбачено живлення світильників аварійного освітлення.

Для живлення електроприймачів будівлі протипожежної насосної станції в приміщенні машинного залу запроєктовано ввідно-розподільний щит ВРЩ, від якого передбачено розподіл електроенергії для споживачів I та ІІІ категорії надійності на напрузі 0,4 кВ. Електропостачання споживачів І категорії передбачено двома кабельними лініями: одна – від ВРЩ будівлі протипожежної насосної станції, друга – від щита ГРЩДГ. Перемикання між вводами – автоматичне за допомогою щитів автоматичного вводу резерву ЩАВР1 та ЩАВР2. Для щита автоматики насосів ЩАН2 передбачений щит ЩАВР1, для ЩАН1 – ЩАВР2, які поставляються комплектно з обладнанням.

Для живлення електроприймачів будівлі КПП запроєктовано ввідно-розподільний щит ВРЩ, від якого передбачено розподіл електроенергії для споживачів ІІІ категорії надійності на напрузі 0,4 кВ. Електропостачання споживачів І категорії передбачено від розподільного щита РЩ1 з використанням щита автоматичного вводу резерву ЩАВР, який живиться двома кабельними лініями: одна – від ВРЩ будівлі, друга – від щита ГРЩДГ. Перемикання між вводами у ЩАВР – автоматичне. Для живлення обладнання вентиляції у ВРЩ передбачена окрема секція. Для знеструмлення вентиляційного обладнання при виникненні пожежі на вводі цієї секції передбачено автоматичний вимикач, укомплектований незалежним розчіплювачем, який керується від пожежного приймально-контрольного пристрою ППКП.

Для живлення електроприймачів будівлі КНС зворотних вод в приміщенні машинного залу запроєктовано ввідно-розподільний щит ВРЩ, від якого передбачено розподіл електроенергії для споживачів ІІІ категорії надійності на напрузі 0,4 кВ. Електропостачання насосів перекачування зворотних, виробничих умовно чистих та дощових стічних вод передбачено від шафи управління насосами ШУ1, яка поставляється комплектно з обладнанням. Живлення ШУ1 передбачено окремою кабельною лінією від РУ-0,4 кВ ТПпр. Електропостачання споживачів І категорії (насоса потужністю 90 кВт) передбачено двома лініями 0,4 кВ: ввід № 1 – від ШУ1, ввід № 2 – від щита ГРЩДГ. Перемикання між вводами – автоматичне за допомогою пристрою автоматичного вводу резерву АВР, щит якого передбачено безпосередньо біля ШУ1. Для знеструмлення вентиляційного обладнання при виникненні пожежі автоматичні вимикачі, які захищають кабельні лінії, укомплектовані незалежними розчіплювачами, які керуються від пожежного приймально-контрольного пристрою ППКП.

Для живлення електроприймачів будівлі твердопаливної котельні в приміщенні електрощитової запроєктовано ввідно-розподільний щит ВРЩ, електропостачання якого передбачено від щита ГРЩДГ, перемикання між вводами якого забезпечує живлення котельні по І категорії. Перемикання між вводами ГРЩДГ – автоматичне за допомогою пристрою автоматичного вводу резерву АВР, встановленого в щиті ГРЩДГ. Для живлення обладнання вентиляції у ВРЩ передбачена окрема секція. Для знеструмлення вентиляційного обладнання при виникненні пожежі на вводі цієї секції передбачено автоматичний вимикач, укомплектований незалежним розчіплювачем, який керується від пожежного приймально-контрольного пристрою ППКП.

Облік розрахункової електроенергії передбачено на стороні 35 кВ ТПпр. Для компенсації реактивної потужності проєктом передбачено встановлення двох установок потужністю по 800 кВар кожна, які підключаються до шин РУ-0,4 кВ ТПпр.

Внутрішні мережі силового електрообладнання запроєктовано кабелями марки ВВГнг-LS та прокладаються відкрито по будівельних конструкціях і металевих кабельних лотках, по території кабельні лінії запроєктовано кабелями марки АВБбШв-нг та прокладаються в траншеях. Силові мережі живлення протипожежних насосів запроєктовано кабелем марки FLAME-X 950(N)HXH 180/E90 та прокладаються відкрито по металевих лотках і у ПВХ трубах по металевих конструкціях.

Проєктом передбачено робоче і аварійне освітлення на напрузі 220 В та ремонтне – на напрузі 12 В. Внутрішнє електроосвітлення передбачено світильниками зі світлодіодними джерелами світла з відповідним ступенем захисту. Світильники кріпляться на будівельних конструкціях та на металевих лотках ГВК. Світильники аварійного освітлення розташовуються в рядах світильників робочого освітлення і позначаються розпізнавальними знаками. На шляхах евакуації (на виходах з приміщень) передбачено встановлення покажчиків з написом “ВИХІД”. Мережі внутрішнього електричного освітлення запроєктовано кабелями марки ВВГнг-LS, які прокладаються відкрито у пластикових ПВХ трубах по металоконструкціях, групові мережі аварійного освітлення – кабелем FLAME X950-(HX)MFE 180/30, які прокладаються в ПВХ трубах приховано під шаром штукатурки і за підвісними стелями та відкрито по металевих лотках.

У виробничих, офісних та побутових приміщеннях управління освітленням передбачено вимикачами за місцем, в коридорах – за допомогою датчиків руху; управління аварійним освітленням передбачено централізовано з щитків аварійного освітлення, вимикачами у частині приміщень. Живлення мережі штепсельних розеток передбачено від щитків з пристроями захисного відключення (ПЗВ) з номінальним диференціальним струмом не більше 30 мА.

Групові лінії до світильників загального освітлення, штепсельних розеток і стаціонарних електроспоживачів запроєктовано трипровідними з нульовим захисним провідником.

Система заземлення мережі 0,4 кВ – TN-С-S. Розділення PEN провідників на захисний РЕ і нейтральний N провідники передбачено у запроєктованих ВРП.

Для запобігання ураження електричним струмом у нормальному режимі (за відсутності пошкодження електропроводки) передбачено такі заходи захисту: основна ізоляція струмовідних частин; розміщення електропроводок поза зоною досяжності; застосування пристроїв захисного вимикання (ПЗВ) з номінальним диференційним струмом вимикання не більшим, ніж 30 мА для переносних електроприймачів. Для запобігання ураження людей електричним струмом у разі пошкодження ізоляції передбачено такі заходи захисту: автоматичне вимикання живлення; захисне заземлення; зрівнювання потенціалів.

Для влаштування основної системи зрівнювання потенціалів у будівлях передбачено з’єднати між собою такі провідні частини: РЕ (РЕN)-провідник електроустановки на вводі у ВРП будівлі; металеві труби інженерних комунікацій на вводі у будівлю (якщо якийсь із трубопроводів має ізолювальну вставку (ізоляція засувки, фланця) на вводі в будівлю, то до основної системи зрівнювання потенціалів приєднується тільки ту частину трубопроводу, яка знаходиться з боку будівлі відносно ізолювальної вставки); металеві частини будівельних конструкцій; металеві провідники, закладені в струмопровідну підлогу, для вирівнювання потенціалів між підлогою і відкритими частинами електрообладнання; металеві оболонки силових та телекомунікаційних кабелів; заземлювальний провідник, приєднаний до захисного заземлювача; заземлювальний провідник від системи блискавкозахисту; металеві конструкції технологічного обладнання, повітропроводи системи вентиляції і кондиціонування тощо. Для з’єднання з основною системою зрівнювання потенціалів усі зазначені вище частини передбачено приєднати до головної заземлювальної шини (ГЗШ) за допомогою провідників системи зрівнювання потенціалів. У якості ГЗШ передбачено використати РЕ-шину ВРП будівлі.

В душових передбачено виконати додаткову систему зрівнювання потенціалів, яка об’єднує шляхом з’єднання захисними провідниками всі доступні одночасному дотику відкриті провідні частини стаціонарного електрообладнання і сторонні провідні частини, у т. ч. (якщо це можливо) основні металеві частини будівельних конструкцій.

В якості основного провідника зрівнювання потенціалів передбачені гнучкий мідний провід ПВ1 перетином 1х16 мм² і сталева смуга 40х4 мм. Для з’єднання металевих труб інженерних комунікацій на вводі у будівлю з ГЗШ передбачено використати провідник ПВ1 перетином 1х16 мм² і спеціальний нікельований стрічковий заземлювальний хомут, які з’єднуються між собою за допомогою кабельного наконечника. Приєднання кожної відкритої провідної частини електроустановки до РЕ-провідника, провідника основної системи зрівнювання потенціалів або до провідника захисного заземлення передбачено за допомогою окремих відгалужень. Приєднання заземлювальних провідників, РЕ-провідників і провідників зрівнювання потенціалів до відкритих провідних частин передбачено виконувати шляхом зварювання або болтовим з’єднанням.

На вводі у кожну будівлю (споруду) РЕN- або (PE)-провідник лінії зовнішнього електропостачання передбачено повторно заземлити. Опір захисного заземлювального пристрою електроустановки 0,4 кВ будівлі, призначеного для повторного заземлення РЕN- або (PE)-провідника – не більше 10 Ом. Захисний заземлювальний пристрій боксу для ремонту піддонів, протипожежної насосної станції, КПП, КНС зворотних вод передбачено виконати у вигляді замкненого контуру зі cталевої оцинкованої смуги перерізом 40х4 мм і сталевих оцинкованих стержнів, прокласти в землі на глибині 0,70 м та з’єднати з ГЗШ за допомогою сталевої смуги 40х4 мм. Для будівель гаражу та твердопаливної котельні заземлювальний пристрій електроустановки 0,4 кВ будівлі передбачено об’єднати із заземлювальним пристроєм зовнішньої системи блискавкозахисту будівлі. Опір об’єднаного заземлювального пристрою не повинен перевищувати 10 Ом у будь-який період року.

Проєктом передбачено захист від імпульсних перенапруг за допомогою пристроїв захисту від імпульсних перенапруг (ПЗІП) багаторазової дії, принцип роботи якого полягає в обмеженні імпульсних перенапруг до безпечного рівня в силових та слабострумних мережах. Для захисту від імпульсних перенапруг мережі ~220/380В у ВРП будівель передбачено встановити ПЗІП комбінованого І+ІІ типу (мережа TN-C-S). У проміжних розподільних щитах передбачено ПЗІП типу ІІ.

У будівлях передбачено влаштування внутрішньої системи блискавкозахисту для захисту від вторинних проявів блискавки (від імпульсних перенапруг) силових та освітлювальних мереж.

Зовнішнє освітлення

Зовнішнє освітлення території підприємства передбачено світлодіодними світильниками на металевих опорах. Напруга мережі зовнішнього освітлення – 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю, напруга світильників – 220 В. Включення світильників – автоматичне за допомогою сутінкового реле. Електромережа зовнішнього освітлення передбачена у кабельному виконанні (кабель марки АВВГ), яка прокладається в траншеї. Підведення кабелів до опор освітлення передбачено в гофрованих двостінних ПВД/ПНД трубах. Мережу зовнішнього освітлення по фасадах будівлі передбачено виконати мідним кабелем марки ВВГнгд в негорючих ПВХ трубах.

Живлення мережі зовнішнього освітлення передбачено від щита зовнішнього освітлення ЩЗО. Для автоматичного управління зовнішнім освітленням передбачено встановлення ящика управління типу ЯУО, який забезпечує можливість: відключення в ручному режимі освітлювальної установки за допомогою апаратури, змонтованої на дверцятах ящика; включення та відключення приладів освітлення у результаті отримання сигналів-команд від фотодатчика при досягненні заданого рівня освітленості; ручного або автоматичного дистанційного керування режимами роботи освітлювальної установки з віддаленого (диспетчерського) пульта керування.

Периметр території заводу та будівлі, що охороняються, передбачено обладнати системою охоронного освітлення. Мережу охоронного освітлення передбачено виконати окремо від мережі зовнішнього освітлення та розділити на самостійні ділянки відповідно до дільниць охоронної сигналізації периметра та/або охоронного телебачення. Мережу охоронного освітлення передбачено заживити від щитка освітлення Світильники охоронного освітлення передбачено із захистом від механічних пошкоджень.

Газопостачання

Газопостачання прибудованої до головного виробничого корпусу газової котельні передбачено від існуючого підземного розподільного сталевого газопроводу середнього тиску Ду 150 мм, прокладеного до села Руда-Котівська. Тиск газу в місці забезпечення потужності (в місці врізки) – 0,30 МПа. На межі земельної ділянки передбачено комерційний вузол обліку газу (ВОГ) з лічильником газу марки G 250 GMS з пристроєм дистанційної передачі даних результатів вимірювань на центральний диспетчерський пункт Львівської філії ТОВ “Газорозподільні системи України”. Від місця врізки до ВОГ передбачено прокладання підземного поліетиленового газопроводу середнього тиску Ø 140х8,0 мм довжиною 1090,0 м. По всій довжині траси газопроводу передбачено прокладання пластмасової сигнальної стрічки жовтого кольору шириною 0,20 м з незмивним написом “Обережно. ГАЗ!” разом з ізольованим алюмінієвим або мідним дротом перерізом 2,5÷4,0 мм² (на відстані 0,20 м над газопроводом). З’єднання поліетиленових труб між собою передбачено нагрітим елементом встик або терморезисторним зварюванням. Поруч з місцем врізки передбачено встановлення надземного відключувального кульового фланцевого крана Ду 125 у сітчастій огорожі. Під дорогами газопровід передбачено прокласти в сталевих футлярах.

Для пониження тиску газу із середнього 0,30 МПа до середнього 0,025 МПа біля котельні передбачено шафовий газорегуляторний пункт (ШГРП). Від точки приєднання (після ВОГ) до ШГРП передбачено прокладання надземного сталевого газопроводу середнього тиску 0,30 МПа (на металевих опорах на висоті 0,50 м від низу труби), виконаного зі сталевих електрозварних труб Ø 133х5,0 мм. Після ШГРП над проїздом (біля котельні) газопровід передбачено прокласти на висоті 5,0 м. В місці умовного перетину газопроводом силового електрокабелю над газопроводом передбачено захисний козирок (металевий лист) на випадок обриву і падіння електрокабелю. Тиск газу на вході в котельню – 25 кПа. Сталевий газопровід передбачено захистити від атмосферної корозії двома шарами лаку або емалі для зовнішніх робіт по двох шарах ґрунтовки. Проєктом передбачено блискавкозахист ШГРП.

У котельні передбачено встановлення двох водогрійних сталевих підлогових газових котлів типу Vitoplex 100 PV1B потужністю по 780 кВт кожен та один парогенератор потужністю 1745 кВт паропродуктивність 2,5 т пари на годину. На вході газопроводу в котельню передбачено відключувальну арматуру Ду 125 мм та ізолювальне фланцеве з’єднання Ду 150 мм. У котельні передбачено два сигналізатори загазованості природним та чадним газом марки ВАРТА 2 у комплекті з електромагнітним клапаном-відсікачем Ду 125 мм із виведенням сигналів на табло світлової та звукової сигналізації, а також стабілізатор тиску газу з фільтром Ду100 мм і технологічний ВОГ з лічильником газу типу G 250 Compakt Itron. Котли і парогенератор обладнані необхідною автоматикою безпеки та регулювання і працюватимуть в автоматичному режимі без постійного перебування обслуговуючого персоналу. Відведення димових газів від кожного котла і парогенератора передбачено в окремі димові теплоізольовані з нержавіючої та кислотостійкої сталі труби Ø 350х420 мм і Ø 500х560 мм (для парогенератора) висотою 13,0 м з влаштуванням на коробі вибухового клапана Ду 250 мм на кожному газовому котлі і Ду 350 мм на парогенераторі. Газопроводи у котельні запроєктовано зі сталевих електрозварних труб на зварюванні. Різьбові та фланцеві з’єднання – тільки в місцях встановлення запірної арматури та газових приладів.. Газопроводи у котельні передбачено пофарбувати двома шарами емалі типу ХВ-1000 або ПФ-115 по двох шарах ґрунтовки типу ГФ-02.

Енергоефективність

Проєктними рішеннями враховано вимоги чинних нормативних документів щодо енергетичної ефективності будівель під час нового будівництва. З метою економії енергоресурсів та контролю за їх використанням проєктом передбачено теплоізоляцію зовнішніх огороджувальних конструкцій будівель ГВК, АПБ та КПП, а саме: зовнішні стіни – сендвіч панелями PIR товщиною 0,10 м та 0,20 м; суміщене перекриття – мінераловатними плитами товщиною 0,10 м та сeндвіч-панелями PIR товщиною 0,10 м; консолі – сендвіч панелями PIR товщиною 0 18 м; підлогу по ґрунту – плитами з екструдованого пінополістиролу товщиною 0,05 м.

Світлопрозорі конструкції запроєктовано з металопластикових профілів із заповненням однокамерними склопакетами. Інженерне устаткування та інженерні системи запроєктовано з урахуванням експлуатаційних, температурних та вологісних режимів.

Відповідно до проєктних рішень теплоізоляційної оболонки будівель, систем опалення, вентиляції, електропостачання в залежності від розрахункових кліматичних параметрів та за результатами розрахунків визначено клас енергоефективності – В.

ГВК (№ 1 на ГП)

Кондиціонована (опалювана) площа – 47426,0 м², кондиціонований (опалюваний) об’єм – 388898 м³; питоме споживання первинної енергії – 374,36 кВт∙год/м²; питомі викиди парникових газів – 71,30 кг/м²; загальний показник питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні – 19,04 кВт∙год/м².

АПК (№ 2 на ГП)

Кондиціонована (опалювана) площа – 1994,0 м², кондиціонований (опалюваний) об’єм –7491,50 м³; питоме споживання первинної енергії – 318,53 кВт∙год/м²; питомі викиди парникових газів – 60,14 кг/м²; загальний показник питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні – 28,32 кВт∙год/м².

КПП (№ 8 на ГП)

Кондиціонована (опалювана) площа – 132,50 м², кондиціонований (опалюваний) об’єм –897,50 м³; питоме споживання первинної енергії – 435,21 кВт∙год/м²; питомі викиди парникових газів – 79,47 кг/м²; загальний показник питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні – 39.91 кВт∙год/м².

Охорона праці. Забезпечення надійності та безпеки

При виконанні заявлених робіт на запроєктованому об’єкті вимоги до охорони праці забезпечуються шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження аварій, нещасних випадків, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат, виконанням усіх проєктних рішень та дотриманням вимог Закону України “Про охорону праці”. Розділи проєкту розроблені на підставі діючих нормативних актів з питань охорони праці та передбачають заходи з дотримання діючих норм. Організація будівельного майданчика та робочих місць забезпечуватиме безпеку праці на всіх етапах виконання робіт.

Пожежна безпека

Генеральний план розроблено відповідно до діючих протипожежних норм. Розміщення будівель та споруд на ділянці виконано з урахуванням забезпечення нормативних протипожежних розривів до найближчих наявних будівель та споруд. Для під’їзду пожежних автомашин до запроєктованих будівель та споруд передбачено проїзди з твердим покриттям шириною не менше 3,50 м.

Зовнішнє пожежогасіння передбачено від сімох пожежних гідрантів у 1-му пусковому комплексі, від дев’яти – у 2-му пусковому комплексі, від десяти – у 3-му пусковому комплексі та від одинадцяти – у четвертому пусковому комплексі, запроєктованих на мережі зовнішнього кільцевого протипожежного водопроводу. Біля пожежних гідрантів передбачено встановити флуоресцентні вказівники. Протипожежний запас води передбачено у двох протипожежних водоймах об’ємом 580 м³.

Проєктом проведено розрахунок часу евакуації. Прийняті в проєкті рішення щодо геометричних параметрів шляхів евакуації та евакуаційних виходів відповідають вимогам нормативних документів, що дозволяє евакуювати людей до початку впливу на них небезпечних факторів пожежі.

Проєктними рішеннями проведено розрахунок визначення категорій приміщень, будівель та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 та ідентифікацію об’єкту у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2022 № 1030 “Порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та їх обліку”. Відповідно до результатів ідентифікації запроєктований об’єкт не відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки. 

Проєктом передбачено систему блискавкозахисту, систему пожежної сигналізації та оповіщення людей про пожежу, внутрішній протипожежний водопровід, автоматичну систему пожежогасіння, систему димовидалення. Передбачено передавання сигналу про спрацювання систем на пульт централізованого спостереження.

Для захисту людей від факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період передбачено будівництво протирадіаційного укриття групи П-4. Прийняті в проєкті рішення забезпечують необхідні умови перебування у захисній споруді осіб, що укриваються, протягом 48 годин.

В розділі ІТЗ ЦЗ проведено системний аналіз запропонованих у проєкті комплексних інженерних, технічних та організаційних заходів, визначені потенційні фактори ризику, враховано характеристики вражаючих впливів, визначено ефективність запобіжних заходів. Даним розділом проведено розрахунок зон дії основних небезпечних факторів при аваріях, проаналізовано вплив можливих надзвичайних ситуацій на навколишні споруди.

В процесі розгляду проєктної документації зроблені зауваження до окремих проєктних рішень, на підставі яких до проєкту внесені відповідні зміни і доповнення.

Проєкт “Нове будівництво підприємства харчової промисловості (розливу та виробництва мінеральної, питної води, безалкогольних напоїв) біля села Хмелева Золочівського району Львівської області” розроблено згідно з вихідними даними на проєктування з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності об´єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки, у тому числі вимог з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, та інженерного забезпечення; санітарного й епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; інженерно-технічних заходів цивільного захисту; енергозбереження.

виконавець звіту