Замовник будівництва: КНП «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ» ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

Генеральний проектувальник: ТОВ «АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО «ПРО-ПРОЕКТ»

Юридична адреса: 04075, м. Київ, вул. Федора Максименка, 26

(ГАП - Г.В.Трофіменко, кваліфікаційний сертифікат  серія АА № 003802 від 26.05.2017 р.)

(ГІП – М.В. Безпалько, кваліфікаційний сертифікат  серія АР № 018257 від 23.12.2021 р.)

Клас наслідків (відповідальності) об’єктів : СС3

Коригування робочого проекту «Капітальний ремонт будівлі ЦО КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» за адресою: вулиця Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва»   здійснено на підставі:

●                   Завдання на проектування ( коригування) від 19.07.2024р., затверджене замовником;

●                   Наказ № 812 від 26.07.2023 Про внесення змін до наказу Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.02.2023 №156;

●                   Технічного паспорту від 15.08.2011 р. на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони), сховище, обліковий № 112645;

●                   Чергового кадастрового плану. Витяг з бази даних міського земельного кадастру від 23.11.2016 р.;

●                   Довідки (витягу) з містобудівного кадастру № 169363;

●                   Звіту про інженерно-геодезичні вишукування топографо-геодезична зйомка М1:500 від 27.07.2023 р., які виконано ТОВ «Група Проект»;

●                   Звіту про  інженерно-геологічного вишукування, який виконано ТОВ «Геоленд» у 2023 році;

●                   Звіту з технічного обстеження та оцінки технічного стану конструктивних елементів споруди цивільного захисту КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» №112645 за адресою: м. Київ, вул. Федора Максименка, 26, літ. 1а з наданням висновків про технічний стан та рекомендацій щодо подальшої її експлуатації, якій виконано у 2023 році ФОП «Міщенко Е.О»;

●                   Протоколів робочих нарад №1 від 21.12.2023 та №2 від 19.02.2024;

●                   Протоколу № 3 робочої наради від 21.03.2024;

●                   Звернення інженера-консультанта Олександра Бондаренка від 02.04.2024 №472;

●                    Наказу № 562 від 05.07.2024 Про внесення змін до наказу Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.03.2024 №251;

●                   Акту оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту від 12 травня 2023 р.

Загальні дані

Експертиза робочого  проекту «Капітальний ремонт будівлі ЦО КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» за адресою: вулиця Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва» за всіма напрямками була проведена ТОВ «Українська міжрегіональна будівельна експертиза» і отримано позитивний експертний звіт№ 02429-23 від 31 жовтня 2023року. Реєстраційний номер EX01:5754-8033-3847-9084.

Коригування проектної документації передбачено у відповідності до завдання на проектування (коригування), а саме:

Том 2. Генеральний план.

Додаються рішення щодо автостоянок та майданчиків для розміщення сміттєзбиральних контейнерів.

Том 3. Архітектурні рішення.

●                   Додаються рішення щодо обрамлення та покриття каналів у підлогах;

●                   Додавання заповнень окремих прорізів;

●                   Заміна дверей 15 М на двостулкові;

●                   Уточнення площ покриттів із ФЕМ та конструкції основи;

●                   Додавання обсягів з благоустрою прилеглої території;

●                   Уточнення площ та конструкції покриття підлог;

●                   Уточнення конструкції накривки парапету;

●                   Додавання обсягів з улаштування штраб під комунікації;

●                   Уточнення товщини шарів відновлювального покриття рельєфних поверхонь,

●                   вимог щодо оздоблення;

●                   Уточнення обсягів інклюзивних перил.

Том 4. Конструкції будівельні.

●                   Коригування обсягів робіт та конструкції покриття при улаштуванні зовнішньої гідроізоляції;

●                   Уточнення матеріалів та обсягів робіт при ремонтному відновлені стін та стель;

●                   Уточнення витрат матеріалів при улаштуванні покрівлі запасного виходу;

●                   Додавання конструкції дна приймального резервуару стічних вод;

●                   Урахування робіт пов’язаних з прокладанням заземлення;

●                   Додавання обсягів робіт посилення прорізу другого виходу.

Том 5. Водопостачання та каналізація.

●                   Уточнення обсягів робіт при ремонті системи К2;

●                   Коригування обсягів робіт при прокладанні системи ВК;

●                   Коригування конструкції дощоприймача;

●                   Уточнення місць проходки комунікацій.

Том 6. Електротехнічні рішення.

●                   Уточнення траси КЛ-0,4кВ живлення ВРП від ТП-4674 та конструкції траншеї прокладеного кабелю;

●                   Заміна в ТП-4674 нового автоматичного вимикача та трансформаторів струму на існуючий рубильник з запобіжниками (Ін=250 А);

●                   Заміна існуючої опори зовнішнього освітлення для підключення до існуючої мережі зовнішнього освітлення об’єкту;

●                   Зміна планів розташування внутрішнього електрообладнання та електроосвітлення споруди ЦО відповідно до прийнятої конструкції освітлювальних приладів;

●                   Уточнення обсягів робіт та витратних матеріалів, додавання розеток , вимикачів, деталей труб для прокладки кабелів.

Том 7. Опалення та вентиляція.

●                   Коригування трас та перерізів усіх вентиляційних систем;

●                   Уточнення обладнання систем вентиляції;

●                   Уточнення точок підключення обладнання вентиляції до джерел електропостачання.

Том 8 книга 1. Система пожежної сигналізації, система керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання).

●                   Уточнення марки оповіщувачів та місця розташування;

Том 9. Система автоматичного контролю доступу при сигналі «Повітряна тривога».

●                   Охоронна сигналізація.

●                   Уточнення марок елементів системи контролю доступу.

Том 10. Система відеоспостереження.

●                   Уточнення марки засобів відеоспостереження у зв’язку з потраплянням під санкції.

Том 14. Проєкт організації будівництва.

●                   Скориговано відомість об’ємів робіт.

Том 16. Кошторисна документація.

Споруда цивільного захисту (сховище), яка проектується, входить до складу комплексу будівель Київського міського клінічного госпіталю ветеранів війни — головного лікувального закладу Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації по наданню медичної допомоги учасникам-ветеранам війни міста Києва.

Відповідно до ДБН В.2.2.5-97 «Захисні споруди цивільної оборони» (з Додатками та Змінами) захисна споруда відноситься до сховищ ІІ класу, окремо розташоване.

Будівля має прямокутну форму, одноповерхова, підземна, яка заглиблена на 1,5 м нижче рівня денної поверхні. Висота поверху основних приміщень – 3,0 м (від підлоги до стелі).

Споруда має два входи з протилежних сторін. Один вхід являє собою похилий пандус ухилом 1:10, другий запасний - сходовий спуск.

Забір повітря та викид газів від дизель-генератору здійснюється через металево-залізобетонні оголовки з металевою кришкою, які розташовані на покритті споруди.

В осях 1-2 та А-Б споруда двоповерхова, на нижньому поверсі розміщені резервуари фекалій, технічної води та насосні станції.

Розташований в історичній курортній місцевості Пуща-Водиця північно-західної частини столиці України, в Оболонському районі міста Києва по вулиці Федора Максименка, 26, поблизу парку «Пуща-Водиця».

З листопада 2014 р. у госпіталі створено реабілітаційний центр, у складі якого є реабілітаційне відділення на 60 ліжок мультидисциплінарного профілю, психотерапевтичний кабінет та кабінет психологічного розвантаження, де бійці АТО, як учасники бойових дій, проходять медичну, фізичну та психологічну реабілітацію.

В процесі багаторічних реорганізацій структури та мережі системи надання медичної допомоги населенню, визначення пріоритетних напрямків системи охорони здоров’я та приведення мережі лікувально-профілактичних закладів до вимог чинного законодавства, установу рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 року № 6926/6967 перейменовано на Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги».

У мирний час сховище за домовленістю зі штабом ЦО може використовується як допоміжне (підсобне) приміщення лікувальних закладів, у даному випадку як допоміжне приміщення Центру реабілітації та паліативної допомоги.

Існуючий стан споруди

Існуючий стан споруди було оцінено при проведенні технічного обстеження та оцінки технічного стану конструктивних елементів споруди цивільного захисту КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» №112645.

На момент технічного огляду (липень 2023 року), споруда цивільного захисту, що обстежувалася, експлуатується як тимчасове укриття, підтримання її експлуатаційних якостей не проводиться.

Споруду побудовано та введено в експлуатацію в 1982 році - строк існування об’єкту на даний час становить 41 рік.

Організація проектувальник об’єкту - Київський філіал Гіпронііздрава МЗ СРСР від 08.12.1975р. Типовий проект А-ІІ-100-76/137.

Протягом існування споруда піддавалась лише поточним ремонтам з відновленням опорядження конструкцій.

За час існування споруда експлуатувалась лише за прямим призначенням.

Споруда має два входи з протилежних сторін. Один вхід являє собою похилий пандус ухилом 1:10, другий запасний - сходовий спуск.

Забір повітря та викид газів від дизель-генератору здійснюється через вентиляційні металево-залізобетонні оголовки з металевою кришкою, які розташовані на покритті споруди.

Споруда запроектована з уніфікованих збірно-монолітних конструкцій серії У-01-01 і складається з основного одноповерхового блоку. До основного блоку примикають похилі галереї входів довжиною 10,35 і 18,75. Основний блок і галереї розділені деформаційними швами.

Конструкція споруди складається зі збірних несучих стін, внутрішніх колон, нерозрізних балок, що укладаються вздовж приміщень, і нерозрізної збірно-монолітної плити перекриття.

Фундаменти

Фундаменти запроектовані монолітними залізобетонними за серією У-01-01 вип. 1,4,5,6. На етапі виконання обстеження фундаменти не досліджувались. Але візуально просідань основи не виявлено.

Зовнішні та внутрішні стіни, колони, нерозрізні балки

Стіни зовнішні зі збірних залізобетонних панелей завтовшки 350 мм за серією У-01-01-01 вип. 2,3,8 у місцях примикання входів, вентиляційних камер монолітні залізобетонні завтовшки 350-600 мм. Стіни внутрішні несучі монолітні залізобетонні товщ. 400-600 мм і несучі армоцегляні товщиною 380 мм.

Масове зволоження зовнішньої стіни з ерозією штукатурного шару та висолами в осях А/1- 4; 1/А-Д, 5/А-Д. Локальна горизонтальна тріщини по внутрішніх стінах (перемичка). Локальні вертикальні тріщини по колоні, відпадіння захисного шару бетону. Загальний стан можна охарактеризувати як непридатні до нормальної експлуатації.

Покриття

Покриття збірно-монолітне зі збірних залізобетонних опалубних плит за серією У-01-01 вип. 2,3 і монолітного залізобетонного шару, що укладається за ними, армованого сітками і каркасами.

Масове зволоження конструкцій плит покриття, руйнування та відпадіння захисного шару бетону нижньої поверхні збірно-монолітних плит покриття з оголенням армування, сліди корозії та вологи на поверхні металевих елементів з’єднання перекриття в осях А-Д/1-5;

Вхідна група (галерея, павільйон)

Галереї входів монолітні залізобетонні завтовшки 300 мм, з бетонними сходами.

Руйнація та відсутність парапетного накриття з/б стін галереї по осі Е; чисельні тріщини по асфальтобетонному покриттю спуску до укриття.

Замокання підлоги тамбуру в наслідок потрапляння атмосферних опадів.

Надземна частина входу (запасного входу) запроектована у вигляді павільйону. Цегляні стіни вкриті металевими листами по дерев’яних кроквах.

Споруда павільйону, вхідної групи аварійного виходу має дефекти застарілого характеру у вигляді відпадіння плитки з бічного фасаду, вибиті склоблочні заповнення, відірваний елемент карнизного звису. Розглядати як не придатні до нормальної експлуатації.

Сходи аварійного виходу - дефектів не виявлено. Загальний стан можна охарактеризувати як задовільний.

Перемички

Перемички в цегляних стінах і перегородках збірні залізобетонні за серією 1.139-1 вип. 1.

Вентиляційна шахта №1, №2 (аварійний вихід)

Оголовки вентиляційних камер збору і викидів повітря монолітні залізобетонні виконані за серією ТДК-Н-І-10 частина 2.

Засмічення вентиляційної шахти (аварійного виходу) сміттям; мохові утворення на бетонному накритті оголовків. Загальний стан можна охарактеризувати як задовільний.

Гідроізоляція

Гідроізоляція обмазувальна гарячим бітумом у 2 шари для стін і гідроізоляція з холодних асфальтових мастик для покриття.

Перегородки

Перегородки цегляні в 1/2 цегли, армовані арматурою 303 через 600 мм по висоті.

Підлога

Підлоги, залежно від призначення приміщення, прийняті з покриттям із лінолеуму, керамічної плитки, бетонні за серією 2.244-1 вип. 2.

Потертість лінолеуму, розтріскування плитки. Дефектів які впливають на несучу здатність не виявлено. Загальний стан можна охарактеризувати як задовільний.

Вхідні захисні двері та ставні

Відсутність герметичності дверей та ставень; Відлущування фарби, іржа на поверхні. Запірні механізми не працюють. Загальний стан можна охарактеризувати як не придатні до нормальної експлуатації.

Внутрішні двері

Відсутність внутрішніх дверних полотен в осях 1/А-Г, 5/А-Г Загальний стан можна охарактеризувати як не придатні до нормальної експлуатації.

Внутрішнє оздоблення

Внутрішнє оздоблення приміщень у споруді виконано клейове фарбування, облицювання цоколя колон плиткою, вапняна побілка залежно від призначення приміщень.

Масове зволоження зовнішніх стіни з ерозією штукатурного шару та висолами в осях А/1- 4; 1/А-Д, 5/А-Д. Загальний стан можна охарактеризувати як не придатні до нормальної експлуатації.

Зовнішнє оздоблення

Над спорудою сховища влаштована суцільна ущільнена земляна засипка (обвалування).

Система примусової вентиляції

Усі елементи примусової вентиляції виведені з ладу не працюють та не обслуговуються.

Загальний стан можна охарактеризувати як не придатні до нормальної експлуатації.

Електропостачання

Часткова відсутність електропроводки та приладів освітлення. Загальний стан можна охарактеризувати як не придатні до нормальної експлуатації.

Система опалення

Усі елементи опалення не працюють та не обслуговуються. Загальний стан можна охарактеризувати як не придатні до нормальної експлуатації.

Водопостачання та каналізація

Внутрішні розводки трубопроводів, сантехнічні прилади (рукомийники, унітази, змішувачі) - не працюють. Загальний стан можна охарактеризувати як не придатні до нормальної експлуатації.

Телефонний зв’язок

Проводка дротів та телефонні апарати - відсутні. Загальний стан можна охарактеризувати як не придатні до нормальної експлуатації.

Радіомережа

Проводка дротів та радіоприймачі - відсутні. Загальний стан можна охарактеризувати як не придатні до нормальної експлуатації.

Загальний стан можна охарактеризувати як не придатні до нормальної експлуатації.

Відомості про черги будівництва та пускові комплекси

Робочим проектом передбачено виконання капітального ремонту сховища в одну чергу без виділення пускових комплексів.

Кліматичні умови

Клімат району - помірно-континентальний, відноситься до Північно-Західного району, з середньорічною температурою повітря - 7,2° С та кількістю опадів - 685 мм/рік.

Температура найбільш холодних днів – 29 °С (січень).

На цій території протягом року найчастіші вітри західного напрямку (середньорічні повторення - 20% при середній швидкості - 4,6 м/ сек. у січні та 18% - 3.3 м/ сек. у липні) та південно-західного напрямку (відповідно - 16% та 24% при середній швидкості - 4,1 та 3, 3 м / сек.).

В жовтні та листопаді вітри переважно північно-східного напрямку.

Нормативна глибина сезонного промерзання ґрунтів складає - 1,1 м.

Геологічні умови майданчику будівництва

У геоморфологічному відношенні територія проведення вишукувальних робіт приурочена до Київського Полісся. Територія проведення робіт забудована.

В геологічній будові території вишукувань до розвіданої глибини 6,0 м приймають участь четвертинні делювіальні (d QIII) та озерні (І QШ) відклади. В літологічному відношенні це піски та супіски. З денної поверхні ці відклади перекриті насипним шаром (t QIV).

За результатами камерального опрацювання матеріалів польових інженерно-геологічних та лабораторних робіт в геологічному розрізі території вишукувань виділено 4 інженерно-геологічних елементи (ІГЕ).

Глибина встановленого рівня ґрунтових (РГВ) під час вишукувань (серпень 2023р.) складала 4,4-4,7 м, в залежності від гіпсометричного розташування тієї чи іншої виробки.

За результатами лабораторного хімічного аналізу встановлено, що ґрунтова вода слабоагресивна для споруд при марці бетону по водонепроникності W4; неагресивна щодо арматури залізобетонних конструкцій при постійному зануренні і слабоагресивна при періодичному змочуванні, відповідно ДСТУ Б В.2.6-145:2010 «Захист бетонних та залізобетонних конструкцій від корозії».

За інженерно-геологічними умовами район робіт відноситься до I (прості) категорії складності (ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва»).

У відповідності з ДБН В.2.1-10-2018 «Основи та фундаменти споруд» та ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» нормативна глибина промерзання ґрунтів складає: для пісків дрібних - 0,92 м.

На території проведення вишукувальних робіт несприятливих фізико-геологічних процесів та явищ не виявлено.

Природною основою проектних фундаментів можуть слугувати ґрунти ІГЕ-2 (піски дрібні).

На території проведення вишукувальних робіт несприятливих фізико-геологічних процесів та явищ (підтоплення, зсуви, обвал, карст, селі, абразія, ерозія, механічна або хімічна суфозія, фізичне вивітрювання, землетруси, динамічні впливи, забруднення ґрунтів, електромагнітний вплив тощо) не виявлено.

Генеральний план

Площа земельної ділянки госпіталю - 4, 7477 га.

Площа проєктування ділянки біля сховища - 10479 м².

Ділянка займає квартал, між вулицями Федора Максименка, Миколи Юнкерова, вул. 3-тя Лінія та ділянкою Спеціальної школи-інтернату І ступеня №25 для дітей з затримкою психічного розвитку.

На території Медичного центру реабілітації та паліативної допомоги розташовані наступні будівлі та споруди: головний корпус, харчоблок, наземна галерея яка їх з’єднує, архів для рентгенплівок, трансформаторна підстанція, господарський корпус (пральня), дві прохідні, станція лікувального газозабезпечення, насосна станція автоматичного пожежогасіння та окремо розташована заглиблена споруда цивільного захисту (сховище).

Заглиблена споруда (сховище) розташована в оточені будівель госпіталя (наземна галерея, головний корпус), поруч із харчоблоком.

Проєкт капітального ремонту сховища ззовні передбачає:

●                   збереження існуючого розпланування території;

●                   відновлення існуючої засипки сховища ґрунтом після проведення робіт з капітального ремонту зовнішньої гідроізоляції стін та покриття;

●                   відновлення газону навколо та по верху сховища;

●                   ремонт асфальтобетонного покриття спуску входу до споруди (пандуса) - заміна покриття на сучасну бруківку;

●                   капітальний ремонт основного входу та павільйону вхідної групи аварійного виходу;

●                   заміна існуючого покриття на сучасну бруківку біля двох входів у будівлю сховища;

●                   влаштування інклюзивних елементів біля входів - тактильної бруківки та поручнів;

●                   встановлення спеціальних (за затвердженими зразками) інформаційних табличок біля входів;

●                   капітальний ремонт двох вентиляційних металево-залізобетонних оголовків з металевою кришкою, які розташовані на покритті сховища. Через ці оголовки здійснюється забір повітря та викид газів від дизель-генератору;

●                   проведення робіт із введення в будівлю нових ліній водопроводу, електропостачання, інтернету та ремонт системи відведення стічних та дощових вод.

Архітектурно-планувальні рішення

Після перепланування у споруді будуть розміщені такі приміщення:

Внутрішнє опорядження приміщень

Капітальний ремонт включає в себе:

підлога

-демонтувати існуюче покриття підлоги у всіх приміщеннях;

- відновити існуючу цементну стяжку;

- в приміщеннях 5,6 покласти лінолеум Tarkett New Acczent Terra колір Futur 01(10), товщ. 4 мм або аналоги;

- в приміщеннях 1-4, 7-9, 15, 19-28, 30 покласти керамогранітну плитку 400х400 мм;

- в приміщеннях 10-14, 16-18 підлога без покриття, із бетонної стяжки;

стіни

-           очистити від старої фарби, керамічної плитки;

-           очистити від штукатурки до несучих конструкцій;

-           провести відновлювальні роботи у місцях пошкодження несучих конструкцій (дивись розділ КБ);

-           провести заходи з внутрішньої гідроізоляції стінових конструкцій;

-           нанести вирівнюючий шар затірки цементним розчином;

-           кольорове фарбування стін вологостійкою фарбою;

стеля

-           очистити від старої фарби та побілки до несучих конструкцій;

-           провести відновлювальні роботи у місцях пошкодження несучих конструкцій (дивись розділ КБ);

-           нанести вирівнюючий шар затірки цементним розчином;

-           фарбування стель в білий та світло-сірий колір вологостійкою фарбою.

двері

-           всі існуючі двері демонтувати;

-           провести роботи з додаткового розширення дверних отворів та прорізання нових отворів відповідно до проектної документації;

-           монтаж нових дверей відповідно специфікації до розділу АР.

Інженерне обладнання

-           все існуюче інженерне обладнання демонтувати;

-           монтаж нового інженерного обладнання виконати відповідно проектної документації.

Якщо температура повітря всередині будівлі нижче +10°С, потрібно вжити додаткові заходи з підігріву повітря в приміщенні.

Конструктивні рішення

Споруда збудована із уніфікованих збірно-монолітних конструкцій по серії У-01-01, яка складається із основного блоку та галерей входів (пандус, сходи). Конструкція споруди влаштована із несучих поздовжніх стін, внутрішніх колон, поздовжніх нерозрізних балок та нерозрізних збірно-монолітних плит покриття.

Основні конструктивні рішення щодо капітального ремонту будівлі сховища:

●                   Влаштування металевих обойм прорізів ПР-1...ПР-4 в існуючих з.б. стінах товщ. 400 мм, влаштування металевої обойми прорізу ПР-5 в існуючій з.б. стіні товщ. 600 мм, влаштування металевих перемичок прорізів ПР-6.ПР-8 в існуючих цегляних стінах товщ. 380 мм, влаштування металевого обрамлення ОК-1 існуючої з.б. колони 500х1500 мм на пересіченні вісей “3” х “Б”.

●                   Демонтаж існуючого покриття (ґрунтової засипки), влаштування зовнішньої гідроізоляції покриття і зовнішніх стін до відм.+1.0 (143,000), зі зворотньою засипкою.

●                   Відновлення захисного шару з.б. плити покриття.

●                   Відновлення захисного шару з.б. стін.

●                   Влаштування внутрішньої гідроізоляції стін (по периметру будівлі сховища).

●                   Фундаменти під обладнання.

●                   Прорізка отворів під інженерні комунікації.

Просторова жорсткість та стійкість конструкції будівлі сховища забезпечується сумісною роботою збірних та монолітних з.б. вертикальних елементів (колон, стін та діафрагм тамбур-шлюзів в якості ядер жорсткості), з.б. поздовжніх балок, з.б. суцільного ригельно-плитного фундаменту та з.б. суцільно ригельно-плитної плити покриття, які жорстко з’єднані між собою.

Забезпечення надійності та безпеки

Згідно вимог п.4.1.3 ДБН В.1.2-14:2018 основною вимогою, яка визначає надійність будівельного об''''''''''''''''єкта, є його відповідність призначенню й здатність зберігати необхідні експлуатаційні якості протягом встановленого терміну експлуатації. До них належать:

●                    гарантія безпеки для здоров’я і життя людей, майна та довкілля;

●                   збереження цілісності об’єкта та його основних частин і виконання інших вимог, які гарантують можливість використання об’єкта за призначенням і нормального функціонування технологічного процесу, включаючи вимоги до жорсткості будівельних конструкцій і основ, тепло- і звукоізоляційних властивостей огороджень, їх герметичності, акустичних характеристик тощо;

●                    забезпечення можливості розвитку об’єкта (наприклад, добудови без підсилення наявних конструкцій або збільшення обсягів виробництва для промислової будівлі) та його пристосування до технічних, економічних або соціальних умов, що змінюються;

●                    створення необхідного рівня зручностей і комфорту для користувачів та експлуатаційного персоналу, включаючи вимоги до кліматичного режиму в приміщеннях (повітрообмін, температура, вологість, рівень освітленості тощо), а також доступність для оглядів і ремонтів, можливість заміни і модернізації окремих елементів тощо;

●                   обмеження ступеня ризику шляхом виконання вимог до вогнестійкості, безвідмовності роботи захисних пристроїв, надійності систем і мереж життєзабезпечення, живучості будівельних конструкцій.

Доступність території об’єкту для маломобільних груп населення

У проєкті передбачені умови безперешкодного і зручного пересування МГН по ділянці до будинку або зелених зон з урахуванням вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та ДБН В.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». Система засобів орієнтації для людей з вадами зору та інформаційної підтримки забезпечена на всіх шляхах руху, доступних для МГН на весь час експлуатації.

У проєкті передбачено умови безперешкодного і зручного пересування маломобільних груп населення (далі МГН) в приміщеннях сховища та ззовні з урахуванням до вимог п. 4.20 ДБН Б.2.2-5:2011 та ДБН В.2.2-40:2018, а саме:

●                   центральний вхід у сховище обладнаний пандусом шириною 1,8 м, довжиною 13,7 м і=1:10;

●                   перед центральним та аварійним входами/виходами передбачено тактильні смуги жовтого кольору;

●                   пандус має двобічну огорожу;

●                   поверхня пандуса виконується з ФЕМів, поверхня шорстка, чітко маркована, контрастних кольорів;

●                   тамбури-шлюзи мають довжину 5,5 м та ширину 2,5 м;

●                   шляхи руху до приміщень, зон і місць обслуговування всередині сховища запроектовано відповідно до нормативних вимог до шляхів евакуації людей. Шляхи руху між рядами ліжок - 1,8 м, між двох’ярусними ліжками - 1,0 м;

●                   висота проходів у просвіті по всій довжині і ширині - 2,5-3,0 м;

●                   підходи до обладнання та меблів завширшки 0,9 м;

●                   ширина дверних і відкритих прорізів у стінах у місцях виходів не менш 0,9 м;

●                   у приміщеннях сховища мінімізовані пороги та перепади висот підлоги (наскільки дозволили технологічні особливості будівлі);

●                   на вхідних дверях до приміщень, у яких небезпечно або категорично заборонене перебування МГБ передбачено встановлення запорів, що виключають вільне проникнення всередину приміщень;

●                   на вході до туалету загального користування (поз.23 по ГП) у якому передбачена універсальна кабіна для осіб з інвалідністю, які пересуваються в кріслах колісних, передбачена інформаційна табличка, позначена піктограмою Міжнародного символу доступності.

●                   універсальна кабіна обладнана унітазом, поруч з яким є простір для розміщення крісла колісного, гачки для одягу, милиць та іншого приладдя, встановлені поручні, штанги. Поряд з унітазом передбачено гігієнічний душ (лійка) та умивальник. Для відведення води передбачено трап згідно з вимогами ДБН В.2.5- 64. Двері завширшки 0,9 м відчиняються назовні. На внутрішньому боці дверного полотна - горизонтальна ручка заввишки 0,8 м.

Опалення та вентиляція

Проєктом передбачено систему опалення для підтримання нормативної температури приміщень. В якості опалювальних приладів запроєктовані електричні настінні конвектори фірми Термія (або аналог з відповідними технічними характеристиками).

В сховищі передбачено припливно-витяжну вентиляцію сховища. Система вентиляції запроєктована згідно завдання на проектування на два режими: чиста вентиляція (I режим) та фільтровентиляція (II режим). У системі вентиляції для підігріву зовнішнього повітря передбачено встановлення електрокалориферів у системах припливної вентиляції.

Кількість повітря, яке подається в сховище приймається - при чистій вентиляції - за таблицею 33 ДБН В 2.2.5-97, складає 11 м³/год; при фільтровентиляції - з розрахунку 3 м³/год на одного переховуваного.

Режим фільтровентиляції є основним режимом особливого періоду і забезпечує колективний захист переховуваних від зараженого повітря шляхом очищення повітря на першій стадії в протипилових фільтрах ФяР, потім у фільтрах-поглиначах АЕи—900 у кількості, необхідній для підтримання санітарних норм та організації нормованого експлуатаційного підпору повітря у захисній споруді. Тривалість II режиму приймається рівною 12 годин. Для чистої вентиляції та фільтровентиляції запроектовані роздільні повітрозабірні шахти.

Повітрозабір чистої вентиляції розташований у передтамбурі укриття. Повітрозабірні отвори знаходяться на висоті вище 2 м від рівня землі та підлоги згідно нормованих вимог. Повітрозабори чистої вентиляції та фільтровентиляції розташовані на відстані понад 10 м від викидів витяжних систем вентиляції укриття.

Системи вентиляції обладнані комплектом автоматики, яка забезпечує правильну роботу та захист систем від аварійних випадків (замороження повітронагрівача, перегріву двигунів вентилятора).

Для виключення можливості проникнення шуму від працюючого обладнання передбачені наступні заходи: обладнання підібрано з максимальним ККД; прийняття швидкості повітря в повітропроводах згідно з умовами створення нормативного рівня шуму в приміщеннях, що обслуговуються; вентобладнання розміщено не суміжно з житловими приміщеннями; встановлення глушників шуму; вентилятори відділені від повітропроводів гнучкими вставками.

Водопостачання

Джерелом питного водопостачання є мережа, яка заживлює сховище від сусідньої будівлі - харчоблоку. Ввід в будівлю існуючий - Ø50 мм. Проєктом передбачено заміна вводу в будівлю та демонтаж всіх існуючих мереж в середині сховища. Для обліку потреб води сховища передбачено встановлення водомірного вузла з відсікаючою арматурою та зворотнім клапаном.

Водопровідні труби прокладені в негорючих теплоізоляційних матеріалах, проходять під стелею, вздовж стін - відкрито.

Матеріал труб по водопостачанню:

-           ввід в будівлю, до лічильника та після лічильника (та підйом під стелю) - труба сталева емальована по ТУ.У .7308692-001-92;

-           розводка труб після лічильника - прийняти матеріал труб які відповідають ДСТУ Б В.2.7- 151:2008.

В санвузлах, передопераційній та перев''''''''''''''''язочній встановлені ємкісні електричні водонагрівачі - як джерело гарячого водопостачання.

Згідно ДБН В.2.2-5-97, (Додаток 1) - термін перебування населення в сховищі прийнято 48 годин. Розрахунок на водопостачання та водовідведення сховища здійснюється на 415 осіб. Витрата води прийнята 3 л/добу на одного пацієнта та мед працівника, відповідно до вимог ДБН В.2.2-5-97 п. 7.43. Розрахункові витрати питного водопостачання пораховані в залежності від часу перебування людей в сховищі (48 год) та загальної кількості перехованих - 415 осіб:

Q_tot -1.25м³/добу ,Q_tot - 0.40 л/с, Q_tot - 0,61 м³/год.

У сховищі запроектовані ємкісні резервуари для питного водопостачання з розрахунком води 3 л/добу. Встановлюємо 2 проточні баки, кожен бак на 1900 л. До всіх санітарно-технічних приборів вода подається через ємкості запасу води. Вода в ємкісних резервуарах має відновлюватись кожні дві доби.

В проекті закладено циркуляційний насос для запобігання застою води у баках. Коли водорозбору немає, вода циркулює в баках кожен день по дві години. Коли в сховищі відбувається водорозбір - циркуляційний насос вимикається і йде водорозбір та оновлення води.

В цілях виключення витоку води з ємкості запасу води встановлені поплавкові клапани КТS-50, які перекривають подачу води при повному заповненні баку, а при водорозборі автоматично заповнюють бак. Подаючий трубопровід повинен бути піднятим на 0,1 м вище верху ємкості. Від ємкісних баків виведені 2 водорозбірні крани (1 кран з розрахунку на 300 осіб). Резервуар запасу питної води повинен мати доступ для очистки резервуару. Встановлений поливальний кран після баків з шлангом в комплекті для опорожнення баків в трап.

Для питного резервуару встановлений один насос Magna1 25-120N 0,20=кВт. Також встановлено пневмобак на 50 л, він підтримує тиск в системі для економічного використання насосного обладнання.

Господарсько-побутова каналізація

У сховищі є існуюча каналізаційна насосна станція з резервуаром для стоків, яка підлягає демонтажу насосів, внутрішніх каналізаційних мереж зі встановленням нового насосного обладнання та трубопроводів. Відведення стоків передбачається від санвузлів, медичних приміщень та скид води з ємкісних водопровідних резервуарів питного водопостачання.

Всередині сховища від рукомийок в приміщеннях 5, 3 встановлені насоси Sololift2 С3, які перекачують стоки в каналізаційний резервуар.

Відгалуження від сантехнічних приладів прокласти відкрито вздовж стін. Напірні труби прокласти в ізоляції. Матеріал труб та ізоляцію використати з негорючого матеріалу.

Матеріал труб використати які відповідають вимогам ДСТУ Б.В.2.7-140:2007.

В приміщенні № 25, 23 встановлюється трап діаметром 50 мм.

Каналізаційні стояки вентилюються за допомогою HL клапана. Згідно ДБН В.2.5-64:2012 пункт 19.24 на поворотах та випусках встановлюються прочистки. В сховищі існує два каналізаційні резервуари. Один резервуар (менший) розташований під приміщенням 24. Даний резервуар підлягає ремонту, буде використаний для встановлення самовсмоктуючого каналізаційного насосу. В другий резервуар, який розташований під приміщеннями 22, 23, об’ємом 20 м³, стікають всі стоки від сантехприладів. Розрахунок проводиться з урахуванням 415 осіб та 48 годин перебування в укритті.

Розрахункова витрата стоків - 2,0 л/с. Добова витрата – 1245 л/добу.

Насос прийнятий марки Grundfos SEV/80/80/13/4/50D 1.8кВт. Насос викачує стоки у існуючу зовнішню мережу, напір від насоса гаситься в першому колодязі - погашувачу (існуючий), потім перетікає самопливно до колодязя на мережі (існуючий).

Система дощової каналізації (К2)

Від дороги до входу в сховище зроблений ухил в сторону входу. По всій ширині входу встановлений дощовий лоток з підключенням електричного кабеля для електрообігріву. Дощові та талі води від лотка стікають самопливно до існуючого дощового колодязя.

Коригуванням проєкту передбачено ремонт даного колодязя: чистка колодязя.

Електропостачання та електроустаткування

Споживачами електроенергії споруди цивільного захисту є: освітлення, розетки, системи вентиляції, бойлер, електроконвектори, пристрій пожежної сигналізації та структурована кабельна система (СКС), насоси.

Живлення передбачається за існуючою схемою живлення від РУ-0,4кВ ТП-4674, Іс. кабелем марки АВВГ-4х95 мм², що прокладається в землі на глибині 0,7 м із захистом сигнальною червоною стрічкою по всій довжині траси прокладання. У випадку зникнення основної напруги від РУ-0,4кВ ТП-4674, Іс., перемикання на резервне живлення виконується або вручну (за допомогою перекидного рубильника), або автоматично за допомогою пристрою АВР (Ін=200А). В якості резервного джерела живлення використовується дизель-генератор потужністю 146 кВт (182 кВА), що встановлюється в окремому приміщенні дизель-генераторної. Резервне живлення щита ЩР1 від ДГ виконується кабелем марки ВВГнгд-4х95 мм², що прокладається в існуючому кабельному каналі (600х400 мм) в приміщеннях дизель-генераторної та електрощитової.

Електроосвітлення

Все електричне обладнання (світильники, вимикачі освітлення) встановлюється у пило та вологозахищеному виконанні (не нижче ІР44).

Групові мережі освітлення виконуються кабелем марки ВВнгд-3х1,5 мм² з прокладанням в сталевих електротехнічних трубах Ø20 мм відкрито по стіні під стелею з кріпленням скобами.

Управління освітленням – вимикачами за місцем. Вимикачі освітлення встановлюються на висоті 1,0 м від рівня підлоги.

Керування робочим освітленням центрального та запасного входів споруди цивільного захисту – прохідними вимикачами освітлення для керування з двох місць.

Електроосвітлення приміщень виконується світильниками з LED-лампами в захищеному виконанні.

Світлові покажчики «Вихід» обладнані акумуляторами на 1,5 години автономної роботи.

Зовнішнє освітлення

Середня горизонтальна освітленість центрального входу до споруди цивільного захисту на внутрішній території госпіталю (підклас П3) згідно табл. 8.31 ДБН В.2.5-28:2018 складає 6 лк.

Підключення проектуємої мережі зовнішнього освітлення центрального входу до споруди цивільного захисту передбачається від існуючої опори мережі з/освітлення території госпіталю.

Для з/освітлення входу до споруди цивільного захисту робочим проектом передбачається встановлення 2-х нових паркових металевих опор гарячого цинкування (h=6м) типу «ОКО-6» виробництва «Тера Лайт» з світлодіодними світильниками потужн. 49 Вт типу «ISLA» виробництва «Schreder» та анкерними фундаментами М20 (225х225 мм), Н1000.

Проєктуєма мережа з/освітлення - кабель марки АВВГ-4х10 мм2 з прокладанням в землі в ПЕ трубі Ø 63мм. Додана одна опора освітлення згідно припису КП «Київміськсвітло» (h=10м).

Щиток в опорі - ТВ-1.

Підключення світильників на опорах виконується кабелем ВВП-3х1,5 мм².

Біля опор нової мережі з/освітлення робочою документацією передбачається встановлення технологічних полімерних колодязів типу «Park Well».

Розподільчі мережі зовнішнього освітлення перевірені за допустимим струмом навантаження, втратою напруги та умовами відключення струму однофазного к.з. в кінці лінії.

Усі електричні болтові з’єднання виконуються з застосуванням контактної струмопровідної пасти типу «Alu-plus» виробництва «Wago».

Дизельна електростанція

Для резервного електропостачання електроспоживачів внутрішніх інженерних систем приміщень будівлі ЦО КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" за адресою: вулиця Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва, під час аварійних нерегламентованих відключень електроенергії у мережі міста, проектом передбачається встановлення обладнання ДЕС в окремому приміщенні та підключення до електричної мережі будівлі.

До встановлення прийнято дизель-генератор (ДЕС) в шумопоглинальному капоті виробництва заводу KOHLER-SDMO, моделі J200, номінальною потужністю 182кВА/146кВт, напругою 400/230В та частотою 50Гц. Дизель-генератор призначений для роботи на місці за відсутності подачі електроенергії споживачам від основної мережі як резервне джерело.

 Дизельна електростанція працює в автоматичному режимі та не вимагає присутності обслуговуючого персоналу для запуску. ДЕС працює в автоматичному режимі, ступінь автоматизації-ІІІ.

Технічне обслуговування обладнання ДГУ, а також дрібний ремонт проводиться на місці. Проектом не передбачається можливість великого вузлового ремонту. В рамках виникнення пожежі проектом передбачити аварійну зупинку ДЕС та зупинку вентилятора із закриттям вентиляційних клапанів.

Дизель-генератор має покращені характеристики викидів шкідливих речовин в атмосферу з димовими газами. Для ефективної роботи ДЕС, мінімальне навантаження дизель-генераторної установки має становити не менше 30% від номінального. Акустичні параметри, токсичність вихлопних газів двигуна відповідають міжнародним стандартам та екологічним нормам.

До установки прийнято дизель-генератор з радіаторною системою охолодження. Охолоджуюча рідина циркулює в замкнутому контурі. Система змащення змонтована на ДЕС. Для змащування застосовується моторне мастило за рекомендаціями заводу-виробника дизель-генератора. Дизель-генератор є газощільним, що виключає виділення вихлопних газів у приміщенні ДЕС. Герметичне виконання баку палива запобігає витоку палива. Для роботи використовується дизельне паливо марки С вид ІІ, що  має температуру спалаху не нижче 62°C тa відповідає ДСТУ 4840:2007. Для зниження температури кристалізації додають спеціальні присадки, що дозволяють використовувати ДЕС за низьких температур.

Годинна витрата дизельного палива під час роботи дизель-генератора при 80% навантаженні становить 32,6 л/год. Паливний бак ємністю 334 л, вбудований в конструкцію рами ДЕС, розрахований більше ніж на 10 годин безперервної роботи установки при 80% навантаження (без дозаправки).

Додатково встановлюється паливний бак на 1500 л, що разом з вбудованим баком дає змогу автономної роботи при 80% навантаження понад 48 годин. Доставка дизельного палива відбувається автотранспортом.

Для відводу залишкових парів з паливного бака ДЕС та додаткового баку передбачається дихальний клапан з вогнезатримувачем що виводиться на зовні та піднімається на позначку + 6.000.

Система охолодження ДЕС одноконтурна, охолоджена рідина 50% розчин етиленгліколю.

Для зменшення рівня шуму ДГУ комплектується глушником вихлопних газів, шумопоглинаючим капотом та встановлюється в окремому приміщенні ДЕС.

Вивід вихлопних газів ДЕС передбачено через вихлопний трубопровід з нержавіючої сталі в теплоізоляції.

Забір повітря необхідний для горіння палива та охолодження радіатора ДЕС здійснюється з атмосфери. Для примусової подачі повітря, в конструкції ДЕС передбачений осьовий вентилятор, який створює необхідний потік повітря для охолодження радіатору та видалення нагрітого повітря з підкапотного простору.

Дизель-генератор встановити на віброопори з тех.пластини 10 мм та кріпити до фундаменту на анкери розпірні.

Кабельна система зв’язку

Робочим проектом передбачається побудова структурованої кабельної системи (пасивне обладнання) для потреб сховища/укриття.

Реалізований принцип будівництва СКС на основі екранованої кабельної системи cat5e.

Основні функції СКС виконують маршрутизатор (ядро мережі) та Ethernet комутатори на 24 порти (абонентська сторона). Дане обладнання поставляється Замовником.

Горизонтальну підсистему, яка проходить між роз’ємом на робочому місці і роз’ємом на розподільчій панелі в комутаційних шафах виконано за допомогою симетричного збалансованого кабелю екранована звита пара F/UTP 4P,LSZH, CAT.5е.

На місцях користувачів та в комутаційних панелях на кінцях кабелю встановлено уніфіковані екрановані кабельні роз’єми типу RJ-45.

Кабельна розводка приміщень прокладається окремо від електричної мережі, на відстані не менше 60 см при паралельному проходженні.

Прив’язки інформаційних розеток погоджено з розділами ЕТР та ТХ.

Докладні відомості про роботу обладнання наведені в їх технічних паспортах.

Для потреб об’єкту проєктом передбачається розміщення нового вузла передачі даних в прим. 30. Для цього передбачено телекомунікаційну шафу 19”, 12U, від шафи прокласти волоконно оптичні кабелі зв''''''''''''''''язку ВОК4 до існуючої шафи в прим. серверної існуючої будівлі (Головний корпус госпіталя Літ «1А», 1-й поверх).

В стояках, та проходах кабель ВОК4 прокласти в закладних гільзах d20mm. Після прокладання кабелів, закладні гільзи за герметизувати вогнезахисною речовиною "Формула КП".

Для бездротового доступу до мережі Інтернет передбачено 2 Wi-Fi точки доступу, що розміщуються в основному приміщенні.

Гучномовний зв’язок

Для трансляції на акустичні системи сигналів «Повітряна тривога» та «Відбій повітряної тривоги» як елемент цивільного захисту населення, в систему включено блок управління інформацією БКІ-02М. Даний блок отримує інформацію в реальному часі, засобами інтернету, із сайтів "єТривога" та "Карта повітряних тривог".

Акустичні системи і підсилювальне обладнання (Моноблок Веллез) передбачено в розділі проєкту «Система керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання)».

За ступенем надійності електроживлення системи зв’язку відноситься до першої категорії електроживлення згідно ПУЕ2017.

Електроживлення здійснюється від мережі 220В 50 Гц, із застосуванням НГ кабелю.

Розподільча, облікова та автоматична апаратура електропостачання повинна розташовуватись в приміщеннях або пристроях, що недосяжні для сторонніх осіб.

Всі металеві не струмоведучі частини апаратури системи автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу, що в результаті ушкодження ізоляції кабелів можуть виявитись під напругою, підлягають заземленню.

Система автоматичного контролю доступу при сигналі «повітряна тривога»

Система автоматичного контролю доступу при сигналі «повітряна тривога» призначена для автоматичного відмикання електромагнітного замка на дверях входу до укриття, а по повідомленню про відбій повітряної тривоги - на замикання замка дверей (з затримкою, щоб люди встигли вийти).

Система охоронної сигналізації призначена виявлення місця або спроби несанкціонованого проникнення на об’єкт, контролю за наявністю людей в укритті на момент замикання дверей, за цілісністю боксу, в якому знаходиться кнопка деблокування електромагнітного замка, а також для подання сигналів тривоги на пульт централізованого спостереження.

Укриття (сховище) являє собою герметичну споруду для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

В якості базового приладу системи застосована охоронна централь Orion NOVA M з АКБ на 7А*год виробництва ТОВ «Тірас» з релейним модулем M-OUT2R за допомогою якого відмикається та замикається електрозамок на дверях входу до укриття. Це базовий набір обладнання, який встановлюється в приміщенні укриття.

Також, встановлена кнопка розблокування дверей, яка буде знаходитись біля входу в укриття у спеціальному антивандальному боксі зі склом, що легко б''''''''''''''''ється. Всередині буде встановлено датчик відкриття та розбиття скла від небажаного втручання сторонніх осіб під час відсутності повітряної тривоги. У разі спрацювання сигналізації Група швидкого реагування терміново приїде на спрацювання.

Всередині укриття, також, буде встановлено датчик відкриття дверей, та датчик руху, для впевненості, що не залишилося людей усередині приміщення.

Централь, що встановлена в укритті, підключена на пульт централізованого спостереження, де вже встановлено MISTO Security Platform. При сигналі «повітряна тривога» на централь надходить сигнал по GSM каналу. Крім автоматичного режиму, в MISTO доступний і ручний режим. Навіть якщо з якоїсь причини, з сервісу “повітряна тривога”, не надійшов сигнал про повітряну тривогу – оператор MISTO відправляє команду на керування електрозамками вручну.

Система відеоспостереження

Система відеоспостереження забезпечує режим відеонагляду за оперативною обстановкою на охороняємому об’єкті протягом всієї доби.

Система інтегрується в спільну систему охорони об’єкту.

Охоронний режим відеонагляду здійснює замовник.

Обладнанню системою відеонагляду підлягають входи до укриття та основне приміщення.

В проєкті система має бути виконана на базі сертифікованого обладнання в Україні.

Система включає в себе стаціонарні внутрішні відеокамери, реєстратор, що виводить відеоінформацію на роутер та жорсткий диск для зберігання інформації.

Джерело безперебійного живлення забезпечує безперервну роботу відеокамер і реєстратора незалежно від наявності струму в електромережі.

Протипожежні заходи

Проектом передбачено влаштування системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання) та система порошкового пожежогасіння.

Пожежна сигналізація, система керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання)

Система пожежної сигналізації розроблена на базі ППКП «Тірас-8П.1» і призначена для своєчасного виявлення пожежі та несправності системи, оповіщення персоналу та відвідувачів про виникнення пожежі, а також формування сигналу про пожежу та передачі тривожних сповіщень про пожежу на пульт централізованого пожежного спостереження по GSМ-каналу.

Система керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання) призначена для оповіщення співробітників та відвідувачів установи про виникнення пожежі на об’єкті, що охороняється та трансляції текстового мовленнєвого повідомлення про пожежу з метою створення умов для їх своєчасного евакуації.

Згідно ДБН В.2.5-56:2014 Додатку Б (обов’язкового) таблиці Б.1 п.10 лікувальні заклади з кількістю ліжко-місць понад 60 підлягають обладнанню системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей типу СО3. Обов’язковими до виконання вимогами цієї системи є мовленнєвий одночасний спосіб оповіщення та наявність світлових покажчиків «Вихід».

У проекті застосоване обладнання типу ВЕЛЛЕЗ моноблок ВЕЛЛЕЗн-120-100 виробництва ТОВ НВП «Електроприлад» м. Львів, Україна.

Система пожежної сигналізації та система оповіщення про пожежу працюють спільно. В разі спрацювання, система пожежної сигналізації формує імпульс на управління системою оповіщення про пожежу, яка оповіщає персонал та відвідувачів про необхідність евакуації.

Порошкове пожежогасіння

Система автоматичного об’ємного порошкового пожежогасіння призначена для виявлення пожежі, подачі сигналу про пожежу в приміщення чергового персоналу, подачі та розподілу вогнегасної речовини в приміщення, що захищаються, і гасіння пожежі в початковій стадії її розвитку.

Запроектована автоматична система порошкового пожежогасіння є установкою об’ємного пожежогасіння. Вогнегасною речовиною - порошок «Фактор АВС-40». Відмінна особливість порошку - мала схильність до поглинання води, можливість застосовувати в різних кліматичних зонах при температурі від мінус 50 д плюс 60°С. Порошок «ФАКТОР АВС-40» відноситься до IV класу небезпеки (слабко небезпечна речовина). Принцип дії цієї системи хімічний, заснований на тому, що відбувається процес знищення реакції окислення, в яку вступають горючі речовини та кисень. У відповідності із своїм призначенням (як установки об''''''''''''''''ємного пожежогасіння) вона є установкою пожежогасіння для створення середовища, яке не підтримує процесу горіння в захищаємому об’ємі.

Проектом прийнятий пуск установки порошкового пожежогасіння електричним способом від приладу приймально-контрольного пожежного управління типу «ГАММА - 102 САТ».

Проектом прийнята подача в приміщення, що захищається (приміщення дизель-електричної станції (ДЕС), вогнегасної речовини від модулів порошкового пожежогасіння «Спрут-12о», які розташовані безпосередньо в приміщенні і на яких встановлені розпилювачі.

Контроль і сигналізація до вибухонебезпечних концентрацій газу

Облаштуванню системою контролю загазованості підлягають приміщення з вводами інженерних мереж та приміщення дизель-генераторної (ДЕС).

Речовини, контроль концентрації в повітрі, яких передбачається в проєкті:

-           метан (СН4);

-           чадний газ (СО);

-           гексан ((СбН 14) пари бензину та дизельного палива);

-           температура.

Наявність підвісних стель і фальш-підлог: відсутні.

Температура повітря в приміщенні в межах 16.20 °С, відносна вологість повітря - до 80%, запиленість і вібрації відсутні, швидкість повітряних потоків - до 1 м/с.

Газосигналізатори призначені для автоматичного безперервного контролю до вибухонебезпечних концентрацій горючих і гранично допустимих концентрацій токсичних газів в повітрі та його температури, видачі світлової і звукової сигналізації, електричних сигналів на зовнішні пристрої і комутації зовнішніх електричних кіл при перевищенні встановлених значень об’ємних часток контрольованих газів або температури повітря. Також є можливість підключення газосигналізатора до системи контролю вищого рівня з використанням інтерфейсу «К5-485» (протокол «МобЬиз КТи») чи по ШІ-ЕІ.

Проєктом передбачений автоматичний контроль до вибухонебезпечної концентрації метану і контроль гранично допустимої концентрації чадного газу за допомогою промислового газоаналізатору «Варта 1-03.14».

Блоки контролю і управління (БКУ) встановлюється в приміщенні для розміщення обладнання (прим. 30 за експлікацією).

Основні технічні характеристики газоаналізатора «Варта 1-03.14»:

-           контрольовані компоненти - метан, пропан, чадний газ, гексан і температура;

-           кількість датчиків, що підключаються - від 1 до 44;

-           кількість порогів спрацьовування - 2 (попереджувальний і аварійний);

-           номінальні значення порогів спрацьовування сигналізації:

-           по метану (датчики СН4) - 0,5 і 1,0% (10 і 20% НКМЗ);

-           по пропану (датчики С3Н8) - 0,2 і 0,4% (10 і 20% НКМЗ);

-           по окису вуглеводню (датчики СО) - 0,005 і 0,01%;

-           гексану (датчики С6Н14) - 0.1-0.2% (10 і 20% НКМЗ)

-           по температурі (датчики температури) - 70 °С.

-           споживана потужність - не більше 15 ВА;

-           напруга живлення: БКУ - від 187В до 242В змінного струму; датчиків - 12 В;

-           параметри комутованих ланцюгів: напруга - до 220 В, струм - до 5 А.

Принцип роботи системи контролю загазованості приміщень.

Газоаналізатор «Варта 1-03.14» забезпечує:

-           безперервний контроль концентрацій небезпечних газів;

-           управління колективною попереджувальною світлозвуковою сигналізацією;

-           видачу сигналу на об''''''''''''''''єднану диспетчерську службу (ОДС) при її наявності;

-           автоматичне включення примусової витяжної вентиляції;

-           контроль стану кабельної магістралі і датчиків.

При досягненні 1-ГО порога спрацьовування БКУ включає попереджувальну світлову сигналізацію в приміщенні чергового.

При досягненні ІІ-ГО порога спрацьовування БКУ включає колективну світлозвукову сигналізацію на виходах з будівлі.

Заходи щодо енергозбереження

Енергозбереження на об’єкті реалізоване у вигляді:

-           використання для зовнішнього освітлення енергозберігаючих ламп;

-           застосовується сучасне енергозберігаюче обладнання і матеріали;

-           установка лічильників води на вводах водопроводу;

-           застосування для потреб ГВП бойлерних електронагрівачів;

-           зовнішні огороджувальні конструкцій задовольняють вимогам ДБН В.2.6-31:2021 «Теплова ізоляція та енергоефективність будівель» у відношенні опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій;

-           заповнення прорізів з високими теплоізоляційними властивостями.

Оцінка впливу на навколишнє середовище

Відповідно до ДБН А.2.2-1-2021 «Склад та зміст матеріалів ОВНС при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд» вплив на навколишнє середовище житлового будинку розглядається в двох аспектах – при проведенні будівельних робіт, експлуатації та плановій діяльності. 

В процесі капітального ремонту сховища буде відбуватися тимчасовий вплив на навколишнє середовище (атмосферне повітря, водне середовище, ґрунти, рослинний та тваринний світ):

●                   вплив на атмосферне повітря пов’язаний із забрудненням повітряного басейну пилом і продуктами спалювання пального при роботі будівельної техніки та автотранспорту, при проведенні зварювальних робіт.

●                   негативний вплив на земельні ресурси пов''''''''язаний з порушенням ґрунтового покрову будівельною технікою, можливим забрудненням ґрунтів будівельним сміттям і паливо-мастильними матеріалами.

●                   вплив на поверхневі та підземні води можливий при аварійних проливах палива працюючими механізмами.

●                   вплив на рослинний та тваринний світ можливий при знесенні під час будівництва дерев та кущів.

Серед джерел негативного впливу на навколишнє середовище при обслуговуванні та плановій діяльності об’єкта можливі такі:

●                   Забруднення атмосферного повітря викидами шкідливих речовин (N02, СО) з димовими газами дизель-генераторної установки (ДГУ);

●                   Можливе забруднення ґрунтів та підземних вод будівельним сміттям, господарсько- побутовими відходами;

●                   Можливий вплив на зелені насадження (знесення, пересадження, пошкодження під час будівельних робіт);

●                   Можливе порушення верхнього рослинного шару ґрунту.

●                   на водні об’єкти – не впливає, скиди стічних вод в відкриті водойми відсутні, джерелом водопостачання служить внутрішня квартальна магістральна мережа водопроводу.

Вплив під час експлуатації буде носити тривалий характер – протягом усього періоду експлуатації об’єкта.

Безперечно, деякий негативний вплив здійснюється під час будівництва та експлуатації об’єкту, але за умови виконання проектних рішень та заходів відповідно до природоохоронних вимог, шкідливий вплив від об’єкту є в межах норм і не погіршує стан навколишнього природного середовища та не має істотного впливу на погіршення здоров’я людей.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту

Об’єкт будівництва, відповідно проекту «Капітальний ремонт будівлі ЦО КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» за адресою: вулиця Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва», згідно Порядку віднесення суб’єктів господарювання до категорій цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 02.03.2010 № 227 дск, являється категорованим об’єктом з цивільного захисту.

Згідно з Порядку віднесення міст до відповідних груп з цивільної оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2003 № 1695 дск  місто Київ відноситься до особливої групи цивільного захисту.

Дане сховище  передбачається класу А-ІІ, розраховане на надмірний тиск ударної хвилі ΔРф=300 кПа (3,0 кгс/см2), розраховане на одночасне перебування 107 осіб.

Класи вогнестійкості будівельних конструкцій сховища відповідають вимогам таблиці 1 ДБН В.1.1-7-2016.

На шляхах евакуації не застосовуються будівельні матеріали з вищою пожежною небезпекою ніж:

а) Г1, В1, Д2, Т2 - для облицювання стін, стелі;

б) Г2, РП1, Д2, Т2 - для покриттів підлоги, сходів, сходових кліток.

У захисній споруді, передбачено системи вентиляції, опалення, водопостачання і каналізації, що забезпечують необхідні умови перебування у них переховуваних згідно з додатком 1 ДБН В.2.2-5.

Захисна споруда забезпечується телефонним зв’язком із місцевим штабом цивільної оборони та гучномовець, який підключений до місцевої та міської радіотрансляційних мереж.

Під час експлуатації захисної споруди не допускається виконання заходів, що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку.

Забезпечення захисної споруди первинними засобами пожежогасіння, обладнання їх системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики і сигналізації здійснено відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, а також протипожежних вимог будівельних норм і правил.

Проєктом передбачено виконання вимог Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 щодо забезпечення на об''''''''єкті будівництва режимів часткового та повного затемнення.

Згідно вимог Кодексу цивільного захисту України після закінчення капітального ремонту, передбачено  розробити план евакуації осіб, перебуваючих на об’єкті. Порядок проведення евакуації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 841 «Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» та інших нормативних документів.

Повідомлення про евакуацію надаються по всіх наявних засобах зв''''''''язку та  інформації.

Протиаварійна стійкість будівлі обумовлена високою надійністю і несучою здатністю, а також безпечними протипожежними розривами з сусідніми будівлями і забезпечує безпеку людей, що в них перебувають.

Проєктом передбачено забезпечення доступності та безпеки МГН відповідно до вимог ДБН В.2.2-40:2018, у тому числі з урахуванням мобільності осіб з інвалідністю різних категорій та їхньої чисельності.

Для запобігання стороннього втручання в діяльність об’єкта і недопущення порушення умов його експлуатації в результаті проявів терористичної діяльності злочинних угруповань передбачені провідні засоби зв''''''''''''''''язку з правоохоронними органами, зовнішнє освітлення території стаціонарними світильниками на опорах, система контролю доступу та відеоспостереження.

Передбачені автомобільні проїзди і пішохідні тротуари до всього об’єкту, які одночасно є пожежними проїздами і шляхами евакуації.

Забезпечено нормативні відстані між будівлями і проїздами.

В ході експлуатації проїзди до будинків передбачається підтримувати вільними.

Кошторисна частина проектної документації

За результатами розгляду кошторисної документації та зняття зауваг установлено, що зазначена документація, яка враховує обсяги робіт, передбачені робочим проектом, складено відповідно до наказу Мінрегіону від 25.06.2021 №162 «Деякі питання ціноутворення у будівництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2021 за № 1225/36847, та Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281 

Висновок:

За результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень, які були доведені письмово до замовника та усунуті в процесі проведення експертизи, встановлено, що робочий проект «Капітальний ремонт будівлі ЦО КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» за адресою: вулиця Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва» Коригування розроблений  відповідно до завдання на проектування (коригування) та вихідних даних  відповідає вимогам до міцності, надійності та довговічності об’єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, вимогам санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; інженерно-технічних заходів цивільного захисту; енергозбереження; кошторисна документація складена відповідно до наказу Мінрегіону від 25.06.2021 №162 «Деякі питання ціноутворення у будівництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2021 за № 1225/36847, та Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281.