Робочий проєкт: «Капітальний ремонт з усунення наслідків аварій в житловому будинку за адресою: м. Полтава, вул. Квітуча, 8» виконано генеральним проектувальником – Фізична-особа-підприємець Мягкохліб Роман Сергійович; код ЄДРПОУ 3073905794; юридична адреса: 36003, м. Полтава, майдан Незалежності, буд. 5А, кв. 40; ГІП – Мягкохліб Роман Сергійович, сертифікат АР №017848, дата видачі 16.11.2021 р.

Для проведення експертизи проєктної документації були надані наступні розділи проєкту:

- загальна пояснювальна записка;

- архітектурно-будівельні рішення;

- рішення з водопостачання та водовідвдення;

- електро-технічні рішення;

- рішення з опалення та вентиляції;

- проект організації будівництва;

- інженерно-технічні заходи цивільного захисту;

- кошторис.

Вихідними даними для розроблення проектної документації є:

– завдання на проектування від Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому,

– звіт із обстеження технічного стану будівельних конструкцій багатоповерхового житлового будинку, виконаний Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Даний об’єкт відноситься до класу наслідків СС2 у відповідності до Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 «Про регулювання містобудівної діяльності» зі змінами та доповненнями, ДБН В.1.2-14-2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд» та ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності)».

Відповідно до п. 27 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та архітектури житлово-комунального господарства України № 289 від 06.11.2017р. «Про затвердження Переліку об’єктів будівництва, для проєктування яких містобудівні умови та обмеження не надаються» містобудівні умови та обмеження для об’єкту проєктування не потребуються.

Стислий опис основних проектних рішень.

Розроблена документація відповідає вимогам чинних нормативних документів:

– Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року;

– Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 року;

– ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво;

– ДСТУ Б А.2.4-4:2023 СПДБ Основні вимоги до проєктної документації.

Робочий проект виконано відповідно до будівельних норм, що діють, і правил, а також державних стандартів, які приведені в "Переліку нормативних документів, що діють в Україні, в області будівництва" видання технічного комітенту із стандартизації "Будтехнормування".

Вид будівництва – капітальний ремонт.

Об’єкт будівництва не розташований в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини і не є об’єктом культурної спадщини у відповідності до Закону України "Про охорону культурної спадщини" № 1805-III від 08.06.2000 року.

Об’єкт будівництва не є об’єктом підвищеної небезпеки у відповідності до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" № 2245-III від 18.01.2001 року.

Основні кліматичні характеристики району прийняті відповідно до ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи» та ДСТУ Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія».

Будівництво здійснюється в одну чергу без виділення пускових комплексів.

Об’єкт будівництва – житловий будинок за адресою: м. Полтава, вул. Квітуча, 8 в якому відбувся вибух газового балону в серпні 2023 року. Будинок 9-поверховий, двопідїздний на 144 квартири із габаритними розмірами в осях 1-27/А-Л 85×15,7 м. Висота поверху 2,8 м. В будівлі є підвальне приміщення і горище (технічний поверх) для розташування мереж і комунікацій.

За архітектурно-конструктивним рішенням багатоповерхова житлова будівля виконана з об’ємних блоків розміром на кімнату. Система блоків – «ковпак», що являє собою кімнату відразу виготовлену в опалубці зовнішнім розміром 3,4×5,4 м² чи 2,8×5,4 м² висотою 2,8 м включаючи стіни товщиною 40-50 мм та плиту перекриття товщиною 40 мм. Плита перекриття виготовлялась разом зі стінам, тому являється опертою по контуру.

Підсилення та відновлення конструкцій

Роботи з підсилення конструкцій стін та відновлення міжповерхових перекриттів (монтажу сталевих елементів підсилення/відновлення) будинку в осях 21-25/А-Д запроєктовано виконувати зверху вниз – від будівельних конструкцій приміщень четвертого поверху (квартира №100) до другого поверху (квартира №84) – з метою запобігання падіння фрагментів зруйнованих залізобетонних перекриттів на працюючих.

До виконання робіт з підсилення стін та відновлення конструкції міжповерхових перекриттів рекомендовано виконати наступні роботи:

1) звільнити приміщення на 1-му та 2-му поверхах під ділянками ремонтних робіт від речей та заборонити до них доступ проживаючих чи інших осіб;

2) на підлозі приміщень 2-го поверху під ділянками ремонтних робіт (в осях 21-23/Б-Г) розкласти дощаті щити товщиною не менше 40…50 мм для запобігання пробивання непошкоджених перекриттів фрагментами залізобетонних конструкцій, що можуть впасти під час демонтажу ділянок пошкоджених перекриттів з 3-го та 4-го поверхів;

3) встановити риштування ззовні будівлі в осях 21-23/А-Б до верху четвертого поверху (до відм. +11,200 м).

Демонтаж фрагментів зруйнованих залізобетонних плит перекриттів передбачено виконувати зверху вниз. Зруйновані плити підлоги 4-го поверху на відм. +8,400 м в осях 21-22/Б-Г і 22-23/Б-В, що деформовані вгору, слід вирізати фрагментами вздовж літерних осей. Встановлення обладнання та прохід робітників по деформованим перекриттям 3-го (відм. +5,600 м) та 4-го (відм. +8,400 м) поверхів категорично забороняється.

Страхувальні троси на 4-му поверсі, за які робітники можуть чіпляти монтажні пояси під час виконання ремонтно-відновлювальних робіт, рекомендується кріпити до анкерів, встановлених наскрізь стін по осях 21, 22 і 23 або крізь перекриття 4-го поверху (відм. +11,200 м) у підлозі квартири №108, розташованої на 5-му поверсі.

Вирізку та демонтаж фрагментів зруйнованих залізобетонних перекритті ближче 150 мм до рівня стін (фрагменти ребер, зафіксованих у стінах) вибивати не допускається; демонтуються лише площинні елементи залізобетонних плит перекриттів в осях 21-22/Б-Г і 22-23/Б-В на відм. +5,600 м (перекриття над 2-им поверхом) і на відм. +8,400 м (перекриття над 3-ім поверхом). Під час виконання робіт із вирізки та демонтажу пошкоджених будівельних конструкцій рекомендовано застосовувати сучасний алмазний електроінструмент з метою мінімізації кількості та величини ударних навантажень на існуючі будівельні конструкції.

При виконанні будівельно-монтажних робіт треба мінімізувати динамічні навантаження на будівельні конструкції житлової будівлі, особливо до моменту демонтажу зруйнованих конструкцій. Доцільно обмежити перебування людей в зоні проведення робіт з підсилення будівельних конструкцій.

До завершення заходів з ремонту та відновлення експлуатаційної придатності несучих та огороджувальних конструкцій, житлову будівлю слід використовувати за обмеженим режимом експлуатації, що має сприяти забезпеченню безпеки для життя і здоров’я людей, безпеки експлуатації об’єкта та захисту навколишнього середовища відповідно до вимог норм ДБН В.1.2-6:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість», ДБН В.1.2-8:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров`я та захист довкілля», ДБН В.1.2-9:2021 «Безпека і доступність під час експлуатації» і ДБН В.1.2-12:2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки». Для обмеженого режиму експлуатації слід розробити окрему програму, в якій обов’язково передбачити контроль (моніторинг) за технічним станом конструкцій (візуальний; геодезичний за необхідності), за відсутністю збільшення навантажень і впливів. Дані роботи необхідно виконати на етапі науково-технічного супроводу.

Монтаж сталевих елементів підсилення необхідно починати із встановлення кутових стійок підсилення Ст1 із швелерів №14 на 4-му поверсі по осях 21/Б, 22/Б, 23/Б, 22/В, 23/В, 21/Г і 22/Г. Їх закріплювати крізь існуючі бетонні стінові конструкції стяжними анкерами Ø18 мм А240С з кроком 0,4…0,5 м по довжині елементів підсилення. З метою виконання під стяжні анкери у бетонних існуючих стінових конструкціях необхідно влаштувати чіткі отвори правильної циліндричної форми без виривів та сколів на краях (поверхні стінових конструкцій). Отвори рекомендовано виконувати свердлами чи коронками шляхом свердління із виключенням ударних технологій. Після зварювання суміжних швелерів №14 кутових стійок Ст1, вони будуть працювати не тільки на осьові зусилля, а й забезпечувати сумісну роботу блок-кімнат та їх елементів у випадку, якщо відбулося пошкодження існуючих закладних деталей збірних залізобетонних конструкцій під час вибуху чи при їх корозії у процесі експлуатації.

Після монтажу стійок слід встановити горизонтальні балки підсилення Б1 із швелеру №16 по осях 21/Б-Г, 22/Б-Г і 23/Б-В (з двох боків стін) у двох рівнях – над підлогою та під заокругленням перекриття. Пристінні балки Б1 слід закріпити наскрізними анкерами крізь існуючі елементи бетонних стінових конструкцій анкерами Ø18 мм А240С з кроком 0,4…0,5 м і приварити до стійок Ст1 через фасонні листи товщиною 8 мм.

По пристінних балках підсилення Б1 необхідно змонтувати ходові дерев’яні трапи, з яких буде зручно демонтувати фрагменти зруйнованих залізобетонних перекриттів на відм. +8,400 м та монтувати у місцях демонтованих перекриттів нову сталезалізобетонну балкову систему перекриття (вивішувати опалубку, виконувати бетонування монолітної залізобетонної плити та ін.).

Демонтаж зруйнованих фрагментів залізобетону на вибір виконавця робіт допускається проводити через вікна шляхом підвішування (стропування) демонтованих фрагментів до підвісної системи або по існуючих сходах будівлі, розрізавши зруйновану залізобетонну плиту на фрагменти ручної ваги. Різання зруйнованих фрагментів перекриттів слід виконувати вздовж літерних осей (поперек тріщин) для запобігання неконтрольованого миттєвого (катастрофічного) обвалення великих фрагментів плит перекриття.

Після демонтажу зруйнованих фрагментів залізобетонних перекриттів на відм. +8,400 м (над 3-ім поверхом), необхідно виконати демонтаж зруйнованих фрагментів залізобетонних перекриттів на відм. +5,600 м (над 2-им поверхом) в осях 21-23/Б-Г.

Далі необхідно встановити кутові стійки підсилення Ст1 із швелерів №14 на 3-му поверсі по осях 21/Б, 22/Б, 23/Б, 22/В, 23/В, 21/Г і 22/Г та горизонтальні пристінні балки підсилення Б1 по осях 21/Б-Г, 22/Б-Г і 23/Б-В (з двох боків стін) у двох рівнях – над підлогою та під заокругленням перекриття.

Після монтажу елементів підсилення на 3-му поверсі, виконати встановлення кутових стійок підсилення Ст1 із швелерів №14 на 2-му поверсі по осях 21/Б, 22/Б, 23/Б, 22/В, 23/В, 21/Г і 22/Г та горизонтальних пристінних балок підсилення Б1 по осях 21/Б-Г, 22/Б-Г і 23/Б-В (з двох боків стін) у двох рівнях – над підлогою та під заокругленням перекриття.

Всі встановлені стійки Ст1 та балки Б1 слід закріпити крізь існуючі елементи бетонних стінових конструкцій стяжними анкерами Ø18 мм А240С з кроком 0,4…0,5 м, а також виконати з’єднання зварюванням із додатковим накладанням фасонних листів товщиною 8 мм вертикальних і горизонтальних елементів підсилення.

Після монтажу рам каркасу (пристінних елементів підсилення Ст1 і Б1), до пристінних балок Б1 слід приварити консольні фасонні елементи товщиною 8 мм для кріплення сталевих балок Б2 нових перекриттів з кроком 800 мм (див. схему). До верхніх і нижніх поличок балок Б2 приварити сітки із арматурних стержнів Ø8 мм А400С з кроком 150×150 мм. Потім до сталевих балок Б2 і Б1 підвісити опалубку, яку додатково підперти тимчасовими стійками до перекриттів нижнього поверху. Першочергово необхідно забетонувати важким бетоном класу С30/35 пристінні ділянки зруйнованих перекриттів на ширину 150 мм, особливо ретельно заповнивши із гарним ущільненням місця з порушеними під час вибуху фрагментами ребер залізобетонної плити перекриття. По підготовленій опалубці виконати укладання шару пінополістирольного бетону товщиною 140 мм об’ємною вагою 600 кг/м3 (не доходячи 30 мм до верхніх поличок швелеру №14 балок Б2).

Через тиждень можна забетонувати верхню монолітну робочу залізобетонну плиту із бетону класу С30/35 товщиною 60 мм із анкеруванням верхньої сітки та створенням сталезалізобетонних балок і рівної підлоги.

Всі металеві елементи потребують захисту від корозії та вогнезахисту для забезпечення відповідності категорії вогнестійкості.

Рекомендації із влаштування елементів підсилення/відновлення стінових конструкцій на 3-му поверсі в осях 23-25/В-Д

Деформовані, прогнуті та/або зруйновані елементи стін на 3-му поверсі в осях 23-25/В-Д слід підсилювати через анкерування металоконструкцій підсилення до існуючих залізобетонних конструкцій. Додаткові сталеві стійки в осях 23/Г, 24/В і 24/Г слід встановлювати максимально близько до місць встановлення закладних деталей вище розташованих елементів стін. Додаткові сталеві стійки Ст2 рекомендується виконати із двох швелерів №16, зварених в короб.

Елементи стін, що мають прогини від вибуху, необхідно підсилювати кутиками 90×6 мм.

Дверні та віконні прорізи, розташовані у деформованих елементах стін, необхідно обрамити кутиками 63×5 мм. Стійки та горизонтальні кутики підсилення слід за анкерити вклеєними анкерами Ø12 мм А240С з кроком 400 мм за обидві примикаючи поверхні бетону.

До всіх сталевих елементів підсилення стін з тріщинами рекомендується приварити сітку із арматурних стержнів Ø6 мм А240С з кроком 150×150 мм, по якій виконати цементно-піщану штукатурку, що підсилить та вирівняє поверхню пошкоджених стінових конструкцій.

Сталеві стійки підсилення Ст1, розміщені у кутах блок-кімнат, необхідно обетонувати по сітці після приварювання підсилення та виконання антикорозійного захисту.

Зміщені від вибуху газу внутрішні залізобетонні перегородки слід зафіксувати до залізобетонних плит перекриттів сталевими кутиками 100×100×6 мм або 100×63×6 мм.

По поверхні всіх сталевих конструкцій підсилення передбачено виконати антикорозійний захист. Антикорозійний захист сталевих конструкцій запроєктовано у відповідності з вимогами стандартів та будівельних норм ДСТУ ISO 12944-5:2020 "Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами" (ISO 12944-5:2019, IDT). Перед ґрунтуванням сталеві конструкції ретельно зачистити, забезпечивши другу ступінь підготовки P St 2* поверхні відповідно до вимог ДСТУ ISO 12944-5:2020, частина 4. Фарбування виконувати 2 шарами фарби ПФ115 (товщина 80мкм) по ґрунту ГФ021 (товщина 80мкм) або їх аналогами відповідно до вимог ISO 12944-5:2020, частина 5. Всі роботи з антикорозійного захисту виконувати з дотримуванням вимог ДСТУ-Н Б В.2.6-186:2013 "Настанова щодо захисту будівельних конструкцій будівель і споруд від корозії", ДСТУ Б В.2.6-193:2013 "Захист металевих конструкцій від корозії. Вимоги до проектування" та ДСТУ Б А.3.2-10:2009 "Система стандартів безпеки праці. Роботи антикорозійні. Вимоги безпеки".

Проєктними рішеннями також передбачено мінімально-необхідне внутрішнє оздоблення.

При відповідному обґрунтуванні за погодженням із замовником та проєктною організацією допускається визначати індивідуальні способи виконання робіт та приймати відповідні організаційно-технологічні рішення, а також встановлювати методи, обсяги і види реєстрації контролю якості робіт, що відрізняються від передбачених нормативними документами.

Вузли підсилення несучих конструкцій та заходи з усунення аварії було прийнято у відповідності до рекомендацій наведених у технічному звіті із обстеження, виконаний Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» у 2024 році.

Проєктними рішеннями передбачено відновлення системи опалення. Система опалення однотрубна, теплоносій – вода, опалювальні прилади – радіатори.

Проєктними рішеннями передбачено відновлення системи водопостачання та каналізації. Передбачена заміна ванн, унітазів, умивальників та встановлення мийок.

Проєктним рішенням передбачено відновлення внутрішніх мереж електропостачання.

Живлення відбувається від існуючих мереж. Проєктом не передбачається втручання в загальнобудинкові мережі, мережі постачання та комерційного обліку. Заміна автоматичних вимикачів відбувається після вузла комерційного обліку.

Розподільні мережі запроєктовано в трубах кабелями з мідними жилами в ПВХ ізоляції, що не поширюють горіння та утворення чадних газів.

В кожну квартиру, в межах капітального ремонту з усунення наслідків, передбачено вхід трьох розподільних ліній: на групу освітлення та розеточні групові мережі. Освітлювальні мережі йдуть окремою групою від автоматичного вимикача 10 А.

Квартирний дзвінок передбачено встановити на освітлювальну групу.

Розеточні мережі живляться від диференційних автоматичних вимикачів 16 А робочого струму та чутливістю до витоку струму 30 мА. Відповідно ДБН В.2.5-23:2010 кухонні розетки встановлюються на окрему групу.

Електромонтажні роботи запроєктовано згідно з вимогами ДНАП0.00-1.32-01,  СНиП 3.0506-85, ПБЕЕС, ПУЕ, та ін. нормативних документів.

Усі металеві неструмопровідні частини електрообладнання і мереж підлягають заземленню, шляхом електричного з'єднання їх з глухозаземленою нейтраллю джерела живлення за допомогою нульових захисних проввідників. Система заземлення прийнята типу TN-C-S.

Система заземлення будівлі існуюча.

Технічні рішення, прийняті в проєкті, розроблені з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності будівельних конструкцій. Відмова будівельних конструкцій, передбачених проєктом, у нормативний термін експлуатації, при підтриманні їх у належному стані не прогнозується. Надійність, у тому числі довговічність і живучість, забезпечена у відповідності до ДБН В.1.2-14:2018 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд».

Проєктні рішення виконані з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення. Всі заходи для маломобільної групи громадян у робочому проєкті виконані згідно ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» та ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 «Будинки і споруди. Настанова з облаштування будинків і споруд цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору и слуху».

Під час проєктування забезпечене безпечне середовище для життя і життєдіяльності людини. Передбачені рішення унеможливлюють та/або зменшують до мінімуму можливості виникнення нещасних випадків або ушкоджень людини внаслідок дії наступних небезпечних факторів: ковзання, спотикання, падіння; удар, зіткнення; опіки; ураження електричним струмом; ураження вибухом; доступність для МГН; несанкціонованого доступу сторонніх осіб. Унеможливлено критичні стани відповідно до розділу 4 ДБН В.1.2-9:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації».

Кошторисна частина проєкту виконана у відповідності до Настанови з визначення вартості будівництва, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 року. У відповідності до п.4.9 Настанови з визначення вартості будівництва ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного замовником аналізу.

Об’єкт будівництва не підпадає під дію ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII від 23.05.2017 року. Тому, матеріали ОВНС розробляються у скороченому обсязі у відповідності до п. 4.5 ДБН А.2.2-1:2021 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)».

У процесі будівництва об’єкту утворюються в невеликій кількості будівельні, технологічні та господарчі (побутові) відходи. Тимчасове зберігання відходів до передачі спеціалізованим підприємствам, згідно укладених договорів, здійснюється у спеціально відведених місцях відповідно до санітарних норм та правил утримання територій, що унеможливлює вплив відходів на стан навколишнього середовища. Поводження з відходами здійснюється у відповідності до Закону України «Про управління відходами» № 2320-IX від 20.06.2022 року, що виключає можливість негативного впливу на довкілля.

Електромагнітне та іонізуюче випромінювання, а також інші шкідливі фактори на об’єкті планованої діяльності, відсутні.

Негативний вплив відсутній на: водне, геологічне середовища, ґрунт, клімат і мікроклімат, флору і фауну.

Розроблені проєктні рішення дають можливість зберегти екологічну рівновагу в районі розміщення будівництва, знижують до мінімуму дію негативних факторів, що впливають на ґрунт, рослинність, повітряне середовище, водні ресурси та інші компоненти природного середовища.

Перевищення гігієнічних нормативних показників шумового навантаження на межі санітарно-захисної зони та на межі найближчих населених пунктів відсутні. Проєктні рішення відповідають ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму».

Прийняті проєктні рішення у частині питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення відповідають Закону України «Про систему громадського здоров’я» № 2573-IX від 06.09.2022 року.

При виконанні будівельно-монтажних робіт необхідно керуватися вимогами ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». Організація робіт з техніки безпеки, охорони праці і виробничої санітарії здійснюється згідно чинних галузевих нормативів з охорони праці та виробничої санітарії. Транспортні потоки (за необхідності) по території повинні здійснюватися у відповідності з ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», що забезпечують безпеку праці при використанні транспортних засобів на території ділянки будівництва.

Об’ємно-планувальні і конструктивні рішення, що передбачені проєктом будівництва забезпечують оптимальний рівень енерговитрат при експлуатації. З метою енергозбереження паливно-енергетичних ресурсів в проєкті передбачається застосування сучасних більш ефективних матеріалів та обладнання, що сертифіковані в Україні.

Об’ємно-планувальні і конструктивні рішення, що передбачені проєктом будівництва забезпечують оптимальний рівень енерговитрат при експлуатації.

З метою енергозбереження паливно-енергетичних ресурсів в проєкті передбачається застосування сучасних матеріалів та обладнання, що сертифіковані в Україні.

До робіт, які забезпечують енергоефективність, у даному проєкті відносяться:

1.      Улаштування утеплення з нормативним опором житлової секції.

2.      Утеплення укосів вікон та дверей.

3.    Оптимальний вибір живильної і розподільної мереж. Застосування кабелів і проводів з мідними жилами, що забезпечують мінімум втрат електроенергії в електричній мережі ~ 220 В.

4.     Застосування для освітлення приміщень енергоефективних світильників за рахунок використання світлодіодних джерел світла.

У Полтавській області функціонує територіальна автоматизована система централізованого оповіщення, яка забезпечує прийом сигналів та інформації від загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення, оповіщення осіб керівного складу місцевих органів виконавчої влади, а також установ, організацій, органів управління та сил цивільного захисту і населення через місцеві автоматизовані системи централізованого оповіщення та інші системи оповіщення у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, що відповідає розділу 5 Правилам техногенної безпеки, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №879 від 05.11.2018 року.

Проєктні рішення відповідають ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту».

Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) передбачений окремим томом проєктної документації відповідно до завдання на розробку Розділу ІТЗ ЦЗ.

Пожежну безпеку під час виконання робіт необхідно забезпечити шляхом дотримання встановленого протипожежного режиму та виконання вимог «Кодексу цивільного захисту України» № 54403-VI від 02.10.2012 р., чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Проєктом передбачені протипожежні заходи згідно з вимогами ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»; НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні» та інших нормативних документів, нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, які діють на території України.

Пожежна безпека під час будівельно-монтажних робіт, у відповідності до проєктних рішень, забезпечена шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та швидкого гасіння пожеж.

Висновки:

Експертиза проєкту виконана відповідно до Порядку затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 р. (із змінами та доповненнями).

У ході проведення експертизи, відповідно до зауважень експертів, проєктувальником були внесені зміни до проєктної документації в повному обсязі. Відповідальність за внесення змін в усі екземпляри проєкту, в тому числі до порталу ЄДССБ покладається на генерального проєктувальника та замовника.

Робочий проєкт: «Капітальний ремонт з усунення наслідків аварій в житловому будинку за адресою: м. Полтава, вул. Квітуча, 8» відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів та може бути рекомендований для затвердження в установленому порядку.