Замовник будівництва – Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня № 3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

 

Генеральний проектувальник – Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕПАЛ ПРОЕКТ» (Україна, 02002, місто Київ, вулиця Микільско Слобідська буд. 4В, офіс 132).

 

Головний інженер проекту (ГІП) – Зелінський Євгеній Едуардович, кваліфікаційний сертифікат провідного інженера-проектувальника серія АР № 015444 від 26.04.2019р



Експертиза проектної документації виконана товариством з обмеженою відповідальністю «УКРЕКСПЕРТИЗА ГРУП» на підставі договору на виконання експертизи проекту будівництва № 01-0204-24/ЕП/КО, укладеного у відповідності до ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №560.

Робочий проект розроблено на підставі наступних вихідних даних:

- завдання на проектування, затвердженого замовником будівництва;

-розрахунку класу наслідків (відповідальності) об’єкта, виконаного генеральним проектувальником та узгодженого замовником;

- паспорту на сховище №100120;

- листа щодо слабоструменевих мереж, №1350 від 13.10.22, виданого замовником;

- витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.06.2021 року, індексний № 263815475;

- Державного акту на право постойного користування земельною ділянкою, зареєстнового в Книзі записів державних актів, № 66-4-00020 від 18 грудня 2000 року, площа земельної ділянки 8,6056 га.;

- технічного звіту з обстеження будівельних конструкцій ТОВ «МЕПАЛ ПРОЕКТ» у 2022 році.

Клас наслідків (відповідальності) об’єкта визначений генеральним проектувальником сумісно із замовником як СС3.

Відповідність технічних рішень робочого проекту вимогам чинних нормативних документів у будівництві підтверджено окремим записом, наведеним у пояснювальній записці робочого проекту, який завірено підписом та особистою печаткою відповідального виконавця проекту – ГІПа генерального проектувальника – Зелінського Євгенія Едуардовича, кваліфікаційний сертифікат провідного інженера-проектувальника серія АР № 015444 від 26.04.2019р

Основні проектні рішення

Метою робочого проекту є капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони), обліковий № 100120, КНП «Київська міська клінічна лікарня №3.

Робочим проектом передбачено будівництво в одну чергу.

Архітектурні рішення

Капітальний ремонт існуючої споруди цивільного захисту, розташованої на земельній ділянці КНП "Київська міська клінічна лікарня №3", передбачає коригування проекту з урахуванням вимог ДБН В.2.2-5:202З та сучасних стандартів. Це включає уточнення архітектурно-будівельних та інженерних рішень, заміну інженерних мереж та влаштування гідроізоляції.

 Розміщення захисної споруди в центрі медичного закладу сприяє швидкому доступу співробітників та пацієнтів до неї.

Забезпечення механічного опору та стійкості

Проектними рішеннями передбачається коригування робочого проекту капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту Київської міської клінічної лікарні №3, за адресою м. Київ, вул. П. Запорожця, 26 у Дніпровському районі.

Приміщення захисної споруди цивільного захисту знаходяться у будівлі прямокутної форми з розмірами у плані 15,70 х 17,49 м.

Висота приміщення – 3,03 м.

Зовнішні та внутрішні несучі стіни споруди – залізобетонні. Перегородки – армоцегляні.

Перекриття над спорудою – залізобетонні плити по залізобетонним монолітним балкам.

При коригуванні робочого проекту зміна конструктивної схеми будівлі та збільшення навантажень на конструкції та основи будівлі не передбачається.

Коригуванням робочого проекту капітального ремонту передбачено:

1. Приведення проектно-кошторисної документації до вимог ДБН В,2.2-5:2023.

2. Часткову зміну архітектурно-будівельних та інженерних рішень, уточнення обсягів робіт, у тому числі:

- уточнення кількості та вapтocтi захисних дверей та ставень, що підлягають замiнi та монтажу;

- уточнення рішень по влаштуванню вхідного павільйону в осях 6...8, A/1...A/2;

- уточнення обсягів робіт по влаштуванню підлог в захисній спорудi;

- згідно вимог діючого законодавства розроблено розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту";

- влаштування гiдроiзоляцii;

- пiдключення iснуючої ДГУ.

Відповідно до ДСТУ-Н-Б В.1.1-27:2010 територія відноситься до кліматичного району І (північно-західного).

Відповідно до ДБН В.1.2-2:2006 характеристичне значення вітрового та снігового навантаження для м. Києва складає:

W0 – вітрове навантаження 370 Па;

S0 – Снігове навантаження 1550 Па;

B – Товщина стінки ожеледі 19 мм;

WB – Вітрове навантаження при ожеледі 160 Па.

 

Інклюзивність

Транспортування представників ММГН до укриття буде здійснюватися підземним переходом (дивись розділ 2561-11/10/23-26-АБ). Місця для представників ММГН передбачені суміжно з приміщенням 18 у кількості 2 шт. Для нормального просування представників ММГН до санітарно-побутових приміщень передбачено проходи нормативної ширини. В санвузлі ММГН передбачено встановлення двох відкидних поручнів біля унітазу, встановлено поручень пристінний біля умивальнику та встановлено кутовий пристінний поручень у зоні душу.

Шляхи просування МГН до санітарних приміщень та виходів дивись розділ 2674/26-31/01/24-ТХ.К аркуш 2.

Ширина дверних прорізів відповідає вимогам ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд».

Згідно п.5.2.1. та таблиці А.1 ДБН В.1.2-9:2021 для запобігання падінню після ковзання передбачаються обмеження слизькості (рельєф покриття, стійкість до ковзання, коефіцієнт зчеплення тощо) для будівельних конструкцій та виробів, що застосовуються для відповідних елементів будівель і споруд (підлоги, тротуари, дороги), які залежать від характеристики поверхонь виробів, а також наявності на поверхні льоду, води чи жиру.

Поверхня покриття пішохідних шляхів і підлог приміщень будівлі, якими користуються особи з інвалідністю, повинна бути твердою, міцною і не допускати ковзання. Допустимий коефіцієнт тертя ковзання взутті по сухих покриттях підлоги в житлових, громадських та виробничих приміщеннях - 0,35 та не менше 0,4 по вологих покриттях підлог. Конструктивні елементи будинків, а також пристрої, що розміщуються в габаритах шляхів руху на стінах та інших вертикальних поверхнях, не повинні виступати більше ніж на 0,1 м на висоті від 0,7 м до 2,0 м від рівня підлоги всередині будівлі, та від 0,7 м до 2,1 м від рівня пішохідного шляху поза будинком.

 

Опалення та вентиляція.

Опалення

Система опалення запроектована водяна, горизонтальна, двотрубна, тупікова, з параметрами теплоносія 80-60°С.

Система опалення розрахована на підтримання нормованої температури внутрішнього повітря в приміщеннях:

· основне приміщення 20 °С;

· в санвузлах МГН 22 °С;

· в технічних приміщеннях 16 °С.

У якості основного опалювального обладнання прийняті алюмінієві секційні радіатори з боковим підключенням. Тепловіддача опалювального приладу (радіатора) регулюється термостатичними головками. В кожний опалювальний прилад вмонтовано повітровипускний кран. Повітря з трубопроводів системи опалення видаляється за допомогою повітровипускних клапанів, які розташовані на радіаторах та в найвищих точках трубопроводів.

Регулювання тепловіддачі опалювальних приладів:

· місцеве - за допомогою автоматики, що встановлена в опалювальний прилад;

· центральне - по температурному графіку (міські мережі).

Поповерхове прокладання гілок системи опалення та теплопостачання передбачається відкрито, вздовж стін. Встановлення опалювальних приладів відкрите, без ніш. Всі трубопроводи ізолюються теплоізоляціею товщ. 9 мм. При перетинанні трубопроводами стін та перегородок, проектом передбачено встановлення гільз в рівень з стінами та перегородками.

Кільцевий проріз між гільзою та ізоляцією трубопроводу закладається негорючим матеріалом з забезпеченням межі вогнестійкості перетинаємої стіни.

Трубопроводи систем опалення та теплопостачання, які прокладаються горизонтально, запроектовані з водогазопровідних труб за ДСТУ 8936:2019 до Ду50.

При заповненні укриття, система опалення відключається в місті вводу теплової мережі в укриття.

Теплопостачання теплоносія до припливної установки П1 передбачено через окремі трубопроводи, від розподільчої гребінки. Обв'язка калорифера припливної системи П1 через змішувальний вузол.

До складу вузла входить 3-ходовий клапан з приводом, циркуляційний насос, запорна арматура та прилади візуального контролю параметрів теплоносія.

Трубопроводи (металеві) системи опалення та теплопостачання перед теплоізоляцією покриваються фарбою в два шари по ґрунту.

Вентиляція

Система вентиляції запроектована механічна. В обслуговуємих приміщеннях загальнообмінна, припливно-витяжна. В якості припливного обладнання прийнята вентиляційна установка. 

Для захисної споруди запроектована система вентиляції, що працює у двох режимах: чистої вентиляції та фільтровентиляції. Забір повітря відбувається через противибуховий захисний пристрій.

Повітропроводи систем на ділянці забору та викиду повітря покриті теплоізоляцією товщиною 10 мм. Противибуховий захисний пристрій забезпечити прогрівом у зимовий час електричним кабелем. Всі герметичні клапани оснащені електроприводом.

 

Енергоефективність

В проекті прийнято такі основні рішення щодо енергозбереження та енергоефективності:

·  передбачено застосування енергоефективного обладнання та матеріалів, сертифікованих в Україні;

·  робота інженерних систем ОВ – автоматизована.

·  теплоізолювання трубопроводів та припливних систем відповідно до діючих норм;

·  економія теплоти на опалення за рахунок допустимого зниження температури повітря у приміщеннях в нічні та неробочі години.

Водопостачання та водовідведення

Згідно завдання на проектування, коригування системи водопроводу та каналізації передбачено в частині виконання вимог ДБН В.2.2-5:2023, який набрав чинності із 01.11.2023 р. та планувальних рішень, які змінені при коригуванні, а саме:

- кількість переховуваних в укритті - 276 осіб.

- влаштування системи внутрішнього пожежогасіння пожежними кранами;

- водопостачання та водовідведення санітарного вузла МГН;

- перепланування вбиралень, які розміщені в сховищі.

Якість води в системі господарсько-питного, протипожежного водопостачання повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної призначені для споживання людиною».

Згідно завдання на проектування, водопостачання об’єкта, який проектується забезпечується зовнішніми мережами водопостачання діаметром 50 мм, від внутрішньо-майданчикових мереж водопостачання Київської міської клінічної №3. Гарантований тиск в місці підключення - 3,0 атм.

Витрати води на господарсько-питні потреби споруди, обчислені згідно норм витрат на 1-го споживача та їх кількості і становлять 6,90 м ³ /добу, 0,48 м ³ /год.

На вводі водопроводу в споруду встановлюється загальний водомірний вузол із лічильником ∅25 із обвідною лінією, на якій встановлюється засувка, яка опломбовується.

В разі відключення зовнішньої мережі водопроводу, проектом передбачається встановлення баків запасу води, робочим об’єкта об’ємом 6,0 м³. Баки запасу води, розмірами 1250х1250х2000(h) кожен, виготовляються індивідуально по місцю із нержавіючої сталі, яка призначена для використання в харчовій промисловості. Баки обладнані покажчиками рівня води та мати люки для очищення та виконання ремонтних робіт.

Заповнення резервуарів води здійснюється при приведенні сховища до готовності. Із баків питного запасу води передбачено виведення водорозбірного крану для відбору води. Ємність запасу питної води встановлюється проточною із забезпеченням обміну води на протязі 2 діб.

Проектом передбачається встановлення насосної станції підвищування тиску на потреби госп.-питного, протипожежного водопостачання. Для забезпечення безаварійної роботи в автоматичному режимі насосної установки підвищення тиску при мінімальних витратах та запобігання перепаду тиску, на мережі встановлюється вертикальний мембранний бак, ємністю 150 л.

Підключення насосного обладнання до водопровідної мережі здійснюється за допомогою антивібраційних вставок. Насосні агрегати встановлюються на вібропоглинаючі плити.

Внутрішнє пожежогасіння забезпечується від пожежних кранів діаметром 25 мм, згідно ДСТУ EN 671-1 та первинними засобами згідно «Правил пожежної безпеки України». Пожежні крани улаштовуються на висоті 1,35 м. від рівня підлоги в вбудованих пожежних шафах з заскленими дверцятами.

Внутрішні мережі господарсько-питного, протипожежного водопроводу запроектовані:

- ввід водопроводу в споруду виконується із сталевих емальованих трубопроводів по ДСТУ 8938:2019 в «дуже посиленій» антикорозійній ізоляції;

- магістральні трубопроводи - із сталевих емальованих труб, Ду 57х3,5 мм. (дуже посилений»;

- антикорозійній ізоляції по ДСТУ Б В.2.5-30:2006;

- розведення по санітарним вузлам та іншим приміщенням- із поліпропіленових армованих труб РРR-Al) PN20 згідно ДСТУ Б В.2.7-144:2007.

Прокладання трубопроводів передбачено:

- магістральні трубопроводи - відкрито під стелею приміщень;

- стояки (опуски)- в конструкціях (каналах, штрабах) стін, або відкрито;

- по санітарним вузлам і т. п. - вздовж стін над підлогою.

Арматура на мережах встановлюється латунна, чавунна. В приміщеннях встановлюються внутрішні поливальні крани діаметром 15 мм.

Трубопроводи системи холодного водопостачання при пересіченні протипожежних стін

прокласти в гільзах. Простір між трубою та гільзою заповнити негорючим матеріалом, що відповідає вогнестійкості перекриття. Для запобігання конденсації вологи на трубопроводах, трубопроводи ізолюються трубною ізоляцією товщиною 9-13 мм.

Забезпечення споживачів будівлі гарячою водою з t=55oС проектом передбачається електричними ємнісними водонагрівачами, які обладнуються всім необхідним обладнанням.

Витрати гарячої води становлять 3,04 м 3 /доб, 0,37 м 3 /год., 0,27 л/с.

Трубопроводи та вертикальні стояки системи гарячого водопостачання передбачені із поліпропіленових армованих труб (РРR-Al) PN20 згідно ДСТУ Б В.2.7-144:2007.

Проектом передбачається перекладання існуючої зовнішньої мережі водопостачання, діаметром 50 мм. із існуючої галереї до сховища, яке проектується.

Витрати води на пожежогасіння прийняті:

- згідно п. 10.13, ДБН В.2.2-5:2023 витрати води на внутрішнє пожежогасіння споруди - 0,52 л/с.

- зовнішнє пожежогасіння згідно табл. 5, ДБН В.2.5.-74:2013 - 10 л/с.

Зовнішнє пожежогасіння здійснюється за допомогою існуючого пожежного гідранта, який встановлений на існуючій водопровідній мережі водопостачання.

Мережі господарсько - питного водопроводу запроектовані:

- по галереї - із сталевих оцинкованих труб по ДСТУ 8936:2019.

- в ґрунті - із труб ПЕ 100 SDR 17 по ДСТУ EN 12201 та ДСТУ Н Б В.2.5-40:2009;

- ввід водопроводу в споруду виконується із сталевих емальованих трубопроводів по UA

276.265.02-20 в «дуже посиленій» антикорозійній ізоляції по ДСТУ Б В.2.5-30:2006.

В землі прокладання мережі відбувається заглибленою на глибину не менше 1,7 м. від спланованої поверхні землі.

Трубопроводи прокладаються на піщану утрамбовану основу з ущільненням ґрунту до 1,65 т/м 3 із піщаного ґрунту товщиною 0,3 м та засипаються піщаним ґрунтом на 0.3 м. вище верху труби.

Згідно технічного завдання на проектування, каналізування об’єкта, який проектується забезпечується зовнішніми мережами каналізації, діаметром 110 мм, до внутрішньо-майданчикових мереж каналізації Київської міської клінічної №3.

Витрати стоків побутової каналізації від споруди, яка проектується обчислені згідно норм витрат на 1-го споживача та їх кількості і становлять 6,90 м ³ /доб., 0,48 м ³ /год, 1,95 л/с.

Резервуар-накопичувач стоків передбачається в існуючій ємності, яка розташована під підлогою санітарних вузлів. Робочий об’єм стоків в резервуарі складає не менше 1,12 м³. У перекритті резервуара влаштовуються отвори, якi використовуються замість унітазів i закриваються кришками.

Опорожнення резервуару побутової каналізації здійснюється за допомогою підведеного трубопроводу в мережу побутової каналізації. Після опорожнення резервуару здійснюється його промивка обслуговуючим персоналом за допомогою переносного поливального рукава, який приєднується до внутрішніх поливальних кранів.

Для запобігання затоплення приміщень сховища через каналізаційну мережу в разі підпору у зовнішній каналізаційній мережі, на випуску каналізації передбачається установка каналізаційного затвору з електроприводом, який працює в автоматичному режимі.

Із приміщення баків питного запасу та насосної станції, відведення дренажних стоків (К13.н) здійснюється за допомогою приямку, в якому встановлюється дренажний насос.

Внутрішні мережі каналізації запроектовані із матеріалів:

- розведення каналізаційних трубопроводів в конструкції підлоги та випуски передбачаються із

каналізаційних НПВХ труб зовнішньої каналізації, Sn8 по ДСТУ Б.В.2.5-32:2007.

- розведення по санітарним вузлам та стояки (опуски) мережі каналізації - із поліпропіленових труб внутрішньої каналізації діаметром 50-110 мм. згідно ДСТУ Б В.2.7-140:2007;

- напірна дренажна мережа запроектована із сталевих електрозварних труб, згідно ДСТУ 8943:2019.

Внутрішні мережі каналізації запроектовані з прокладанням в приміщеннях санвузлів в

конструкції стін та підлоги. Напірні мережі дренажної каналізації прокладаються під стелею приміщень.

Ухил труб побутової самопливної каналізації ∅110 мм прийняти не менше 0,02, для труб ∅50 мм ухил прийняти не менше 0,03.

Забезпечення вентиляції стояків побутової каналізації відбувається за допомогою повітряного клапану, який встановлюється в приміщенні санвузла.

Для можливості обслуговування каналізаційної системи на мережі передбачено встановлення ревізій та прочисток (згідно ДБН В2.5-64:2012). Проти встановлених ревізій і прочисток при схованій прокладці трубопроводів передбачається встановлення лючків.

Проектом передбачається перекладання існуючих зовнішніх мереж каналізації. Відведення стоків із споруди, яка проектується здійснюється до існуючої внутрішньо-ділянкової мережі побутової каналізації, діаметром 400 мм.

Мережа побутової каналізації запроектована самопливна. Випуск мережі каналізації передбачається із НПВХ труб (клас жорсткості не менше Sn8) по ДСТУ Б.В.2.5-32:2007. Самопливна внутрішньо-ділянкова мережа каналізації прийнята із труб ПЕ 100 SDR 17 по ДСТУ EN 12201 та ДСТУ Н Б В.2.5-40:2009.

Прокладання мережі відбувається заглибленою на глибину не менше 0,9 м. від спланованої поверхні землі.

Трубопроводи прокладаються на піщану утрамбовану основу з ущільненням грунта до 1,65 т/м3 із місцевого м’яякого грунту товщиною 0,3 м та засипаються місцевим (піщаним) грунтом на 0.3 м. вище верху труби.

Оглядові колодязі запроектовані із залізобетонних виробів, діаметром 1,5 м. Конструкція

колодязів виконується згідно Т.П.901-09-22.84 із встановленням ПЕ вставки та проведенням гідроізоляції із бітумно-полімерних мастик. Люки на колодязях встановлюються із високоміцного чавуну (важкі типу «ТМ» при розміщеннях їх на проїздах, або типу «Л» при розміщенні їх в зелених зонах) з кришками та відповідними запірними пристроями.

 

Електрообладнання. Електроосвітлення

Робочим проектом «Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони), обліковий № 100120, КНП «Київська міська клінічна лікарня №3», вул. П. Запоріжця, 26 у Дніпровському районі».

Проект передбачає встановлення світильників зі світлодіодними лампами.

Освітленості приміщень прийняті за ДБН В.2.5-28-2018 «Природне і штучне освітлення», та ДСТУ EN 12464-1, ДСТУ EN 1838 та ДСТУ EN 50172.

Групові мережі запроектовані мідним кабелем марки ВВГнгд, прокладеним відкрито по стінам і стелі у металорукаві з ПВ ізоляцією. Управління освітленням приміщень передбачено клавішними вимикачами з місцем. Передбачено встановлення світильників аварійного освітлення з автономни джерелом живлення (з інформаційними наліпками «Вихід/Вхід» та напрямком руху). Споживачі захисної споруди відносяться до І-ї та І-ї особливої (аварійне освітлення, системи зв’язку та оповіщення) категорії.Категорія надійності електропостачання:

I - прилади систем пожежної сигналізації та контролю загазованості, протипожежні насоси (у комплекті автономні джерела живлення);

ІІ - всі інші споживачі.

Потужність виділена об’єкт за ТУ – 40 кВт;

Розрахункова електрична потужність – 35,6 кВт; 

Напруга мережі, що живить - ~0,38 кВ;

Напруга розподільчих електромереж - ~0,38/0,22 кВ;

Річна витрата електричної енергії – 45,6 кВт*год в рік;

Облік споживаної електроенергії – існуючий

Підключення електроустаткування передбачено від автоматичних вимикачів в розподільчих щитках ЩР та ЩС. Рід проводки, марка і переріз кабелів, пускова апаратура вказані на однолінійних схемах відповідних щитів. Розподільні мережі виконуються кабелем марки ВВГнгд, прокладеним відкрито по стінах і стелі у металорукаві з ПВХ ізоляцією.

Групові мережі запроектовані мідним кабелем марки ВВГнгд, прокладеним відкрито по стінам і стелі у металорукаві з ПВХ ізоляцією. Управління освітленням приміщень передбачено клавішними вимикачами за місцем. Передбачено встановлення світильників аварійного освітлення з автономним джерелом живлення (з інформаційними наліпками «Вихід/Вхід» та напрямком руху).

Для повторного заземлення нейтралі живильної лінії і захисного заземлення електрообладнання проект передбачає заземлювальний пристрій, що складається з чотирьох стрижневих уземлювачів (куток 63*63*6 L=3м), верхні кінці яких з'єднані смугою 4х40 на глибині -0,7м від поверхні грунта. З'єднання в системі заземлення виконати зварюванням. Імпульсний опір заземлюючого пристрою не повинен перевищувати 4 Ом. В розрахунках прийнято грунт суглинок.

В повному обсязі висвітленні вимоги чинного законодавства України: ПУЕ «Правила улаштування електроустановок», Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24 липня 2017 р №476, ДБН В.2.5-23:2010, ДСТУ-Н Б В.2.5-83:2016, ДБН В.2.5-28:2018 та інші.

 

Системи зв’язку та сигналізації

Системи зв'язку та сигналізації захисної споруди включає: локальну обчислювальну мережу (ЛОМ), мережу провідного радіозв'язку та телефонну мережу.

Склад системи: комунікаційні кабелі, шафа комунікаційна, патч-корди, телекомунікаційні розетки та допоміжне обладнання.

Центр комутації СКС передбачається у кімнаті керування на базі шафи комунікаційної (ШК), розміром 38U. Система спроектована за модульним принципом, може бути розширена додаванням аналогічних модулів та вузлів, так і здодаванням нових модулів та вузлів.

Лінія зв'язку прокладається підземним коридором існуючою кабеленесучою системою до підвального приміщення приймального відділення до відгалужуючої коробки універсальної мережі провідного мовлення. У головному приміщенні захисної споруди передбачається встановлення радіорозетки для підключення радіоточки-гучномовця. Для організації телефонного зв'язку приймається IP-телефон YEALINK SIP-T21P.

У якості програмного серверу телефонії приймається ПЗ Asterisk. Центром системи є моноблок ВЕЛЛЕЗн-120-100, до я кого підключаються гучномовці настінного виконання 6АС100ПНм.

Системи зв'язку та сигналізації розроблена у відповідність вимогам чинного законодавства України: ПУЕ «Правила улаштування електроустановок», Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24 липня 2017 р №476, ДБН В.2.5-23:2010, ДСТУ-Н Б В.2.5-83:2016, ДБН В.2.5-28:2018 та інші.

Система відеоспостереження

Система запроектована по розподіленій архітектурі: камери ІР-спостереження типу Dahua.

  Даним проектом передбачається установка 2 мультиформатні циліндричних HDCVI відеокамери зовні сховища навходах та 5 купольних HDCVI відеокамер всередині приміщення.

Система відеоспостереження базується на 8 канальному відеореєстраторі.

Живлення відеокамер здійснюється за допомогою блока живлення.

Швидкість запису і перегляду по кожному каналу відеореєстратора складає до 25 к/с. Відеореєстратор встановлюється в 19" стійці в приміщенні кімнаті керування.

Для моніторингу системи відеоспостереження організовується пост операторів відеоспостереження.

Всі відеокамери, підключаються за допомогою комбінованого кабелю RG690-Cu+2*0.75 в відповідні входи відеореєстратора. На ділянці між камерами і телекомунікаційними розетками кабель прокласти у РЗ-ЦХ. З'єднання мережевого кабелю та кабелю відеокамер здійснювати в монтажніх коробках.

Система відео спостереження розроблена у відповідність вимогам чинного законодавства України: ПУЕ «Правила улаштування електроустановок», Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24 липня 2017 р №476, ДБН В.2.5-23:2010, ДСТУ-Н Б В.2.5-83:2016, ДБН В.2.5-28:2018 та інші.

Автоматизація комплексна

Система комплексної автоматизації об’єкта передбачає встановлення Шафи управління і диспетчеризації на базі ПЛК Wago 750-8212 PFC200. Система здійснює керування та моніторинг на веб-сторінці, що генерується.

Система здійснює управління інженерними мережами: система вентиляції; водопостачання (насосна станція); електропостачання і освітлення (контроль стану мережі, управління ДГУ, управління групами освітлення);

Система здійснює моніторинг систем та параметрів: електропостачання (контроль напруги по вводах); вхідні шлюзи (контроль закриття);система газоаналізу (контроль рівня СО, СН4);контроль рівня у баках запасу води; інтеграція із системою пожежної сигналізації; контроль затоплення приміщень.

Запроектована шафи екомоніторингу, що виконує функції хімічного, метеорологічного та радіологічного контролю. Дані екомоніторингу передаються на сервер об'єкту у кімнаті керування та у хмарний сервіс. Рівні доступа до даних визначаються адміністрацією лікарні.

Алгоритм роботи передбачає автоматичний перехід на роботу вентиляції із регенерацією повітря.

Система передбачає віддалене керування інженерним обладнанням, та контроль його параметрів.

Система комплексної автоматизації розроблена у відповідність вимогам чинного законодавства України: ПУЕ «Правила улаштування електроустановок», Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24 липня 2017 р №476, ДБН В.2.5-23:2010, ДСТУ-Н Б В.2.5-83:2016, ДБН В.2.5-28:2018 та інші.

Пожежна безпека

Передбачені проектні рішення з капітального ремонту існуючої споруди цивільного захисту відповідають вимогам чиннинх нормативних документів.

Архітектурні рішення не порушують вимог  в частині дотримання вимог пожежної безпеки.

Будівельні конструкції відповідають ступені вогнестійкості будівлі та категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Шляхи евакуації дозволяють швидко і безпечно залишити будівлі.

Об’єкт захищено системами протипожежного захисту.

Інженерні системи передбачено з урахуванням вимог ПУЕ, ДБН В.2.5-56:2014 в частині дотримання вимог пожежної безпеки.

Застосоване обладнання та кабельно-провідникова продукція має відповідні сертифікати.

Робочий проект розроблено з дотриманням вимог пожежної безпеки.

Роботи по будівництву не становлять пожежної та техногенної загрози за умови дотримання всіх передбачених проектом рішень та заходів.

Оцінка рішень з питань екологічної безпеки

Об’єкт проектування не відноситься до переліку ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», не підпадає під санітарну класифікацію ДСП 173-96.

Впливи на компоненти природного при експлуатації – не очікуються. На навколишнє соціальне середовище вплив позитивний.

Під час проведення будівельно-монтажних робіт передбачається певний негативний вплив на повітряне середовище. Вплив є тимчасовим і не перевищує санітарно-гігієнічні нормативи.

Робочий проєкт «Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони), обліковий № 100120, КНП «Київська міська клінічна лікарня №3», вул. П. Запорожця, 26 у Дніпровському районі. Коригування» включає комплекс заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавства і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища.

Проектована діяльність не спричинить порушення навколишнього природного середовища за умови дотримання всіх передбачених проєктом рішень.

Організація будівництва

Даним робочим проектом передбачено капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони), обліковий № 100120, КНП «Київська міська клінічна лікарня №3», вул. П. Запорожця, 26 у Дніпровському районі. 

Капітальний ремонт здійснюється в одну чергу.

Тривалість капітального ремонту складає – 2,0 місяці, в тому числі підготовчий період – 1,0 тиждень.

Для організації підготовки будівництва і додержання технологічної послідовності виконання робіт встановлюється два періоди будівництва: підготовчий і основний, згідно з вимогами ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».

Наведені заходи з контролю якості будівельних робіт та надані вказівки щодо відображення їх результатів в виконавчій документації.

Наведенні заходи техніки безпеки, пожежній і вибуховій безпеці, заходи захисту від поразки електрострумом при використанні електроінструмента та електрообладнання.

На об’єкті передбачена система організації безпеки праці, освітленні вказівки дотримання вимог охорони оточуючого середовища.

Охорона праці

У робочому проекті висвітленні в повному обсязі вимоги чинного законодавства України про охорону праці, ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», ДБН В.1.2-14-2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН В.1.2-9-2021 «Основні вимоги будівель та споруд. Безпека експлуатації».

Розглянуто комплекс заходів з охорони праці "Правил техніки безпеки та законів України про охорону праці; заходи по забезпеченню вибухо пожеже безпеки при експлуатації будинків і споруд згідно вимог будівельних норм ДБН В.1.1-7-2016 "Правил пожежної безпеки в Україні", ПУЕ та охорони навколишнього середовища.

Розглянуті вимоги щодо кваліфікації та спеціального навчання з питань охорони праці, електробезпеки працівників, які виконують будівельно-монтажні роботи.

Передбачені заходи захисту від поразки електрострумом при використанні електроінструмента та електрообладнання під час виконання роботи із застосуванням електричних ручних машин та інструментів на підставі законодавства України про охорону праці, ПУЕ, ПТЕЕС, ПБЕЕС (НПАОП 40.1-1.21-98 (ДНАОП 0.00-1.21-98)) і Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.71-13).

Кошторисна частина

Заявлена кошторисна вартість, передбачена наданою кошторисною документацією, у поточних цінах станом на 17.04.2024 року складала 33756,063 тис.грн., в тому числі:

-          будівельні роботи – 19230,890 тис.грн.; 

-          устаткування, меблі та інвентар – 7150,551 тис.грн.; 

-          інші витрати – 7374,622 тис.грн.

Із загальної кошторисної вартості виконано 1706,607 тис. грн., у тому числі:

-          будівельні роботи – 806,265 тис.грн.;

-          інші витрати – 900,342 тис.грн.;

 

За результатами розгляду кошторисної документації та зняття зауважень встановлено, що зазначену документацію, яка враховує обсяги робіт, передбачені робочим проектом, складено згідно з наказом Мінрегіону від 25.06.2021 №162 «Деякі питання ціноутворення у будівництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2021 за №1225/36847, та Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281.

 

Загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 08.05.2024 р. складає 33319,219 тис.грн., в тому числі:

-          будівельні роботи – 17246,950 тис.грн.;

-          устаткування, меблі та інвентар – 8909,045 тис.грн.; 

-          інші витрати – 7163,224  тис.грн.

Із загальної кошторисної вартості виконано 1706,607 тис. грн., у тому числі:

-          будівельні роботи – 806,265 тис.грн.;

-          інші витрати – 900,342 тис.грн.;

У процесі розгляду робочого проекту за зауваженнями ТОВ «УКРЕКСПЕРТИЗА ГРУП» проектною організацією за погодженням із замовником у робочий проект внесені зміни і доповнення.

Відповідальність за внесення змін в усі примірники робочого проекту покладається на генерального проектувальника та замовника.

Замовник експертизи несе відповідальність, згідно з законодавством, за достовірність узгоджених документів, наданих для проведення експертизи.

За результатами розгляду проектних матеріалів і зняття зауважень експертизи, проектна документація може бути рекомендована до затвердження в установленому порядку.

 

Примітка:

1. Даний Експертний звіт слід розглядати з Експертним звітом №00-0235/01-22/ЦБ від 29 листопада 2022р. виданим ДП «Укрдержбудекспертиза».

2. Даний Експертний звіт анулює Експертний звіт № 01-2605-23/К від 02 червня 2023р. виданий ТОВ "УКРЕКСПЕРТИЗА ГРУП".

 

 

Головний експерт проекту		Ситник Л.В. Кваліфікаційний сертифікат Серія АЕ № 005043
Відповідальні експерти:		Вархола М.Я. Кваліфікаційний сертифікат Серія АЕ № 005031     Павленко А.В. Кваліфікаційний сертифікат Серія АЕ № 005085
		Нещерет А.О. Кваліфікаційний сертифікат Серія АЕ № 005047 Серія АЕ № 007303     Нечаєва Н.М. Кваліфікаційний сертифікат Серія АЕ № 005029     Русецький О.В. Кваліфікаційний сертифікат Серія АЕ № 005277
		Мархай Н.О. Кваліфікаційний сертифікат Серія АЕ № 006142
Архітектор:		Анікєєва К.С.   Кваліфікаційний сертифікат Серія АА № 004375