Замовник робочого проекту: ДП «Шахта Зарічна», Міністерство енергетики України, УКРАЇНА, код ЄДРПОУ 40578553

Проектна організація: Державним підприємством «Державний Науково-дослідний, проектно-конструкторський і проєктний інститут вугільної промисловості «УКРНДІПРОЄКТ», код ЄДРПОУ 001744125

Головний інженер проекту — Король Олег Михайлович ( кваліфікаційний сертифікат серії АР 018779 від 02.09.2015 виданий Всеукраїнською громадською організацією "Гільдія проектувальників у будівництві" ).

Вихідні дані на проектування:

1.               Завдання на розробку «Проекту ліквідації ДП «Шахта «Зарічна» від 24.03.2021 затверджено в.о. директора ДП «Шахта «Зарічна» та погоджено генпроектувальником О.А. Круть.

2.               Наказу Міністерства енергетики України №51 від 02.04.2021 р. «Про внесення змін до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №51 від 16.08.2019 р №353;

3.               Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. №696-р. «Про ліквідацію деяких збиткових вугледобувних підприємств»;

4.               Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 р. №939 «Про затвердження порядку ліквідації збиткових вугледобувних підприємств.

Основні проектні рішення

Шахта «Зарічна» (колишня шахта №7 «Великомостівська») розташована на території Червоноградського району Львівської області України. Шахта була здана в експлуатацію в 1970 році з проектною потужністю 800 тис. т. вугілля на рік. В 2015 році шахта зупинила видобуток вугілля в зв’язку з відпрацюванням запасів.

Рельєф ділянки рівний, з невеликим нахилом в сторону русла р. Рата, яка являється лівим притоком ріки Західний Буг і протікає на відстані 1350 м, від стволів шахти.

В геологічному відношенні поле шахти знаходиться в південній частині Ме- жирічанського родовища Червоноградського геолого-промислового району Львівсько-Волинського вугільного басейну. Загальна площа земельного відводу під об'єктами шахти складає 43,2777 га, тому числі: площа проммайданчика – 25,0920 га, площа породного відвалу – 18,1857. Розміри шахтного поля в зазначених межах за простяганням  дорівнюють 4,1 км, за падінням – 3,0...4,4 км.

На полі шахти розроблялись в основному 3 вугільних пласти n₈^в «Тонкий-ІІІ», n₇^в «Західно-Бузький» та n₇^н «Сокальський». Крім цього, частково проводилось відпрацювання пластів n₉ «Тонкий-І» і n₈ «Межирічанський» та із-за малої потужності, великої зольності та відсутності необхідної техніки для відпрацювання пластів малої потужності відпрацювання цих пласті було зупинено.

По потужності пласти відносяться до тонких і середньої потужності. Потужність пластів, в тому числі виймальна, коливається від 0,60 до 1,85 м. Пласти мають як просту, так і складну будову. Пласти n₇^в і n₇^н в основному простої будови, а пласт n₈^в – складної. 

Вугленосні відклади залягають дуже полого. Кути падіння не мають постійної величини і змінюються від 0 до 5 градусів і тільки в місцях тектонічних порушень падіння пластів змінюється від пологого до похилого залягання.

Всі вугільні пласти в границях шахтного поля характеризуються досить високим ступенем метаморфізму і відносяться до промислової марки вугілля Ж.

Згідно «Геологічних звітів...» інших корисних копалин загальнодержавного значення, які б мали промислові запаси, на території шахтного поля не виявлено.

На балансі шахти враховані запаси вугілля по 5 пластах n₉, n₈^в n₈, n₇^в і n₇^н.

Балансові запаси пластів n₈^в, n₇^в і n₇^н в основному відпрацювані. Станом на 01.01.2021р. по ДП «Шахта «Зарічна» числилось 1122 тис.т балансових запасів, які знаходяться в запобіжних ціликах стволів та під проммайданчиком. Решту балансових запасів вугілля шахти списані згідно Протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин №3160 від 16.04.2014 р.

Обводнення гірничих виробок на полі шахти обумовлено наявністю водоносних горизонтів у четвертинних, крейдяних, юрських та кам’яно-вугільних відкладах.

В цілому гідрогеологічні умови відпрацювання вугільних пластів належать до відносно сприятливих. Фактичний приплив води до шахти за останні роки експлуатації складав 30-37 м³/год.

Розкриття шахтного поля проведено двома центрально-здвоєними вертикальними стволами з улаштуванням на трьох горизонтах навколоствольних дворів. Повна глибина головного ствола – 550,8 м, діаметр – 5,5 м; глибина допоміжного ствола – 518,8 м, діаметр – 6,0 м. Кріплення стволів здійснено чугунними тюбінгами та монолітним бетоном. Армування обох стволів – жорстке. Крок армування 4 м.

Клітьовий (допоміжний) ствол призначений для спуску та підйому людей, матеріалів, обладнання та подачі свіжого повітря в шахту. До допоміжного (клітьового) ствола примикає канал калориферної.

Скіповий ствол обладнаний вугільним і породним підйомами для видачі вугілля, породи та вихідного струменю повітря.

Головні відкотні виробки призначені для подачі свіжого струменю повітря до очисних і прохідницьких вибоїв, для доставки обладнання і матеріалів та руху людей. Вентиляційні виробки, горизонтальні та похилі, призначені для видачі вихідного струменю повітря, доставки матеріалів, для проходу людей. Конвеєрні горизонтальні та похилі виробки призначені для транспортування гірничої маси.

Очисні роботи на протязі останніх п’яти років велися за допомогою механізованих комплексів КД-90, КМ-87, КМК-98, КМ-88 по стовпових системах розробки. В останній період на шахті впроваджувалася буро-шнековий комплекс БШК.

Проведення підготовчих виробок проводилась в основному комбайнами, ГПКС, 4ПП2 і КСП-32, рідше за допомогою БВР і породонавантажувальних машин ППН- 5.

Транспортування вугілля проводилось конвеєрним транспортом, а породи - за допомогою  лебідок ЛВ-25 і акумуляторних електровозів.

За газовим фактором ДП «Шахта «Зарічна» в період експлуатації відносилася до надкатегорійних. Відповідно спільного наказу Головного управління Держпраці у Львівській області та ДП «Львіввугілля» від 12.01.2017 р. №04-ОД/04 на даний час шахта віднесена до ІІ категорії за метаном.

За період експлуатації шахти випадків викидів вугілля, породи, гірничих ударів, проривів води в гірничі виробки, підвищеного виділення метану, зсувів не було зафіксовано.

Шахта в період експлуатації провітрювалась головною вентиляційною установкою, яка була обладнана двома однотипними вентиляторами ВЦД-3,3 з швидкістю обертання робочого колеса 500 об/хв та комплектом допоміжного обладнання для реверсування повітряного струменя.

Спосіб провітрювання шахти - всмоктуючий. Схема провітрювання - центральна.

В останній час дегазація вугільних пластів на шахті не застосовувалась.

Будівля вентиляторної установки розташована на проммайданчику шахти та з’єднана вентиляційним каналом із головним (скіповим) стволом шахти.

В останні роки експлуатації шахти, в шахту подавалося 90...100 м3/с свіжого повітря. Зовнішні притоки повітря через надшахтну будівлю та вентиляційні пристрої змінювалися в межах від 56 м³/с до 79 м³/с. Фактична продуктивність вентилятора головного провітрювання становила 150...180 м³/с, а депресія дорівнювала 120...165 мм вод. ст.

В період експлуатації шахти, до затоплення гірничих виробок, на шахті експлуатувалися три підйомні установки: дві в головному стволі для видачі вугілля і породи та одна в допоміжному стволі, для спуску-підйому людей та виконання допоміжних операцій з доставки обладнання та матеріалів.

Видача вугілля проводилася двоскіповою підйомною установкою, обладнаною підйомною машиною НКМЗ 2×5×2,3 з уніфікованими скіпами 1СН-9,4 ємністю 9,4м³. Видача породи проводилася односкіповою з противагою підйомною установкою, обладнаною підйомною машиною НКМЗ 2х4х1,8, з породним скіпом ємністю 4,7м³. Вантажно-людська двоклітьова підйомна установка допоміжного ствола була обладнана підйомною машиною НКМЗ 2×5×2,3 з  клітями 1НОВ-360-6,0,

У період експлуатації шахти фактичний приплив води до гірничих виробок не перевищував 37 м³/год. Відкачування підземних вод з гірничих виробок проводилось за допомогою головної  та зумпфових водовідливні установок.

Головна водовідливна установка та водозбірники були розташовані в навколо- ствольному дворі нижнього горизонту -510 м. Для освітлення води в шахті використовувались дренажний штрек і два водозбірники ємністю 470 м³ та 825 м³. Вода трубопроводами, прокладеними в клітьовому стволі, видавалася на поверхню. Головна водовідливна установка була обладнана двома насосними агрегатами з насосами ЦНС 300-600 та асинхронними двигунами потужністю 800 кВт, 1500об/хв, 6 кВ.

Для відкачування води із зумпфа допоміжного ствола було передбачено гвинтовий насос типу 1В20 подачею 16 м³/год напором до 25м, а із зумпфа головного ствола – насос центробіжний шламовий типу ШН50 подачею 50 м³/год напором до 25м.

Вода від зумпфових водовідливних установок перекачувалась у водозбірники головного водовідливу.

Ліквідація стволів

Відповідно до Наказу ДП «Львіввугілля» №35 від 04.02.2019 р. «Про зупинення головної водовідливної установки, головної вентиляторної установки, шахтних підйомних установок» та «Проекту затоплення гірничих виробок ВП  «Шахти «Зарічна» ДП «Львіввугілля», шахту затоплено, підйомні установки, головна вентиляційна установка і головна водовідливна установка не працюють.  Станом на 01.02.2023 р. підземні гірничі виробки, в зв’язку з зупинкою головної водовідливної установки, затоплені, тому «Проєктом…» передбачено ліквідацію тільки головного і допоміжного стволів шахти шляхом їх засипання.

Ліквідація стволів передбачається заповненням їх на всю глибину (до рівня земної поверхні) закладним матеріалом.

Відмітка рівня води в стволах станом на 01.02.2023 р. становить -484,15м (25,85 м від відмітки -510м).

Згідно Висновкам гідрогеологічного прогнозу ДП «Шахта «Зарічна» виконаного «ГП «Научно-технический центр охраны недр и сооружений при УКРНМИ Украины» рівень води при зупинці водовідливу може піднятись до горизонту пласта n₈^в (відм.

-475,0 м). Оскільки шахта затоплена, то можливість влаштування перемичок для запобіганню розльоту закладного матеріалу в виробках, які сполучаються зі стволами, відсутня.

Частину обох стволів до рівня максимального підняття води (гор. -475 м) передбачено засипати нерозмокаємим непросадочним матеріалом для створення упорного шару. В якості непросадного матеріалу передбачається використати щебінь з міцністю не менше 15…20 МПа (марка щебеню по міцності 200).

Висота упорного шару складає для головного ствола 80,8 м, а клітьового ствола – 54,05м.

Верхня частина обох стволів від рівня упорного шару до рівня земної поверхні передбачено засипати породою відвалів.

Проєктом передбачена ліквідація скіпового та клітьового стволів за допомогою влаштування в кожному із стволів після їх засипання по два полка: один на відмітці -10 м (скіповий ствол) та -10м (клітьовий ствол) а другий на поверхні на рівні устя стволів.

При розрахунку будівельних конструкцій нижніх полків враховувалась засипка грунтом об’ємною вагою 2,0 т/м³ з кутом внутрішнього тертя 30^о з коефіцієнтами запасу по навантаженню 2,0 та запасу засипанню – 1,2. Полки представляють собою монолітну залізобетонну плиту, яка спирається на металеві балки. Опорою металевих балок являються бетонні стіни стволів. В плиті закладена трубка для перепуску води та газовідвідна труба.

Технічні рішення проєкту по ліквідації стволів можуть уточнюватися під час розробки робочої документації.

До засипки приступають після закінчення розбирання надствольних споруд і відповідних підготовчих робіт по установці обладнання та механізмів для ведення закладних робіт, встановлення огородження, освітлення майданчика та ін.

«Проєктом…» прийнята схема засипки стволів, по якій закладний матеріал підвозиться до ствола автосамоскидами. Навантаження закладного матеріалу в автосамоскид здійснюватиметься екскаватором з попереднім розпушуванням породи бульдозером. Вивантаження матеріалу з автосамоскидів проводитиметься з розвантажувальної естакади в приймальний бункер через сітку з отворами 250×250 мм. З бункера матеріал надходитиме на скребковий конвеєр, з якого через лоток буде подаватись в ствол.

Протягом всього періоду ліквідації стволів повинен проводиться контроль якості і кількості закладного матеріалу шляхом порівняння фактичного обсягу засипки з розрахунковим. Крім того, повинні вестися спостереження за припливом води з метою недопущення перевищення рівня води над рівнем засипки.

До головного ствола примикає вентиляційний канал, до допоміжного – канал калориферної. Покриття вентиляційного каналу довжиною ~80,0 м на рівні земної поверхні проммайданчика, канал калориферної – підземний.

В обох каналах на вістані не далі 0,5 висоти каналів передбачено спорудження ізолюючих перемички з цегли, які з боку каналів будуть ізолюватись глиною товщиною не менше ніж 1 м.

Під час зведення полків перекриття, стволи передбачається провітрювати вен- тиляторами місцевого провітрювання (ВМП), розташованими на поверхні поблизу стволів, по вентиляційному трубопроводу.

Спосіб провітрювання - нагнітальний.

Розрахунок необхідної кількості повітря для провітрювання стволів, здійснювався відповідно до кількості людей, по мінімальній швидкості повітря у виробці, по виділенню вуглекислого газу і по мінімальній швидкості в привибійному просторі тупикової виробки, в залежності від температури.

Розрахункова кількість повітря для провітрювання  скіпового ствола становить 123 м³/хв., а клітьового ствола – 141 м³/хв. Для провітрювання стволів передбачено застосування вентиляторів місцевого провітрювання ВМ-6.

Рекультивація

Породний відвал має виположену поверхню укосів, самозаростання яких складає більше ніж 80%, що дозволяє на цій ділянці не проводити роботи з гірничотехнічної рекультивації.

З південної сторони породний відвал частково розбирається (10200 м³) для засипки підземних споруд. Відвал підлягає плануванню з подальшою рекультивацією.

Розбирання відвалу здійснюється бульдозером-розпушувачем. Проектом передбачено, що порода з відвалу в обсязі 42000 м³ використовуватиметься для вирівнювання поверхні породного відвалу та засипки урочища.

Рекультивація породного відвалу шахти проводиться під санітарно- гігієнічний напрямок. Попередньо виконується планування поверхні відвалу бульдозером- розрихлювачем в обсязі 27,320 тис. м3.

На сплановану поверхню відвалу та укосів наноситься потенційно родючий ґрунт товщиною 0,5 м. (64,690 тис. м³). Озеленення відвалу буде здійснюватись посівом багаторічних трав. Навколо породного відвалу передбачена захисна смуга, що складається з саджанців тополі і двох рядів чагарнику (бирючина звичайна).

Згідно вимог безпеки та охорони довкілля для зменшення та виключення забруднення ґрунтового покриву від поверхневих вод з породного відвалу, шахтою передбачено природоохоронний об’єкт - водовідвідну канаву, що проходить навколо породного відвалу, яка існує на даний час.

Породний відвал рекультивується без вивільнення території, відповідно площа відвалу не змінюється.

Викид пилу і газу в атмосферу з породних відвалів шахти відсутній.

На проммайданчику шахти підлягає рекультивації ділянка площею 15,010 га землі.

Після розбирання будівель та споруд, що знаходяться на території проммайданчика та залізнодорожного шляху вузької колії передбачається виконання комплексу робіт по підготовці порушених земель, а саме:

-      зняття бульдозером забрудненого шару грунту (в районі скреперного складу та залізничних колій товщиною 0,3 м), навантаження його та переміщення на породний відвал;

-      вирівнювання та планування під існуючий рельєф з подальшим нанесенням території по нівелювальних відмітках;

-      покриття площі шаром потенційно родючого ґрунту (ПРГ) для посіву багаторічних трав в обсязі 126,120 тис. м³ і посівом багаторічних трав та висаджування саджанців тополі.

Рішення по організації демонтажних робіт надземних споруд і будівель

Оскільки шахта працює з 1970 р. технічний стан існуючих будівель та cпopyд згідно даних замовника незадовільний (процент зносу ïx складає в основному 80 %), то ліквідації підлягають всі об'єкти поверхні шахти, а саме:

·       Блок будівель головного ствола:

-        Секції технологічного та різного призначення;

-        Породний вугільний підйом;

-        Секції підстанції;

-        Будівля розподільного пристрою електропідстації;

-        Копер укосний;

·       Блок допоміжного ствола:

-        Будівля допоміжного ствола;

-        Копер укосниий;

·       Будівля підйомної машини допоміжного ствола;

·       Будівля вентилятора:

-        Дифузорна частина;

·       Будівля погрузочного пункту вугілля на склад;

·       Будівля погрузочного пункту вугілля;

·       Будівля поргузочної станції породи;

·       Будівля лампової;

·       Будівля вакуумної станції;

·       Будівля котельні:

-        Прибудова;

-        Димова труба з боровами;

·       Будівля компресорної;

·       Будівля для встановлення високовольтного пристрою;

·       Будівля лебідки;

·       Будівля прохідної і пожежного пункту прибудова;

·       Будівля насосної станції;

·       Пункт підземного харчування;

·       Будівля каналізаційної станції шахтних вод;

·       Теплиця;

·       Будівля складу гірничошахтного обладнання;

·       Склад обладнання і матеріалів;

·       Складу мастильних матеріалів;

·       Будівля складу мастильних матеріалів;

·       Будівля складу палевно-мастильних матеріалів;

·       Резервуар на 1000 м3;

·       Будівля АПК (новий);

·       Будівля АПК (тимчасове);

·       Естакада бетонна (вугільний склад);

·       Будівля нарядної і гаража;

·       Будівля лампової;

·       Теплиця;

·       Димовий штрех;

·       Будівля пилорами:

-        Добудова;

·       Будівля хлораторної;

·       Градирна;

·       Відстійники масла;

·       Міст РК-1 (галерея від блоку головного ствола на погрузочний пункт вугілля);

·       Міст РК-1 (галерея від погрузочного пункту вугілля на погрузочку станцію породи);

·       Міст РК-1 (галерея від погрузочного пункту вугілля на склад);

·       Міст РК-1 (галерея від складу на погрузочний пунк вугілля);

·       Міст РК-1 (галерея від погрузочного пункту вугілля на котельню)

·       Канал компресорної;

·       Вентиляційний канал.

В залежності від виду несучих та огороджуючих конструкцій будівель та споруд вибирається спосіб ïx розбирання, згідно СОУ 10.1.05400532.1:2004.

Будівлі з несучими кам'яними стінами, з каркасом із монолітного залізобетону та споруди із монолітного залізобетону розбираються методом обвалення.

Копри, галереї та будівлі зі збірного залізобетону — поелементне розбирання. Розбираються всі об'єкти поверхні до глибини 0,3м від відмітки існуючого планування.

Підвали будівель, підземний вентканал, підземні тунелі після розібрання ïx перекриття засипаються перегорілою породою відвалів з ущільненням.

Згідно Довідок від 01.02.2023 р., наданих Замовником на промплощадці шахти знаходяться 4 колодязя водопроводу, 41 каналізаційних колодязя, сюя  обліку води та 15 пожежних гідрантів, які підлягають ліквідації методом засипки.

Пожежна і техногенна безпека:

          Проектом передбачено ліквідацію наземних будівель та споруд шахти «Зарічна» та вертикальних стволів, розміщених на її території. Підземні горизонти шахти затоплені.

Для забезпечення доступу будівельної техніки до місць проведення використовуються існуючи дороги підприємства, які придатні для проїзду пожежних машин. У важкодоступних місцях, для проїзду автомобільної техніки влаштовуються тимчасові проїзди з твердим покриттям на породному відвалі. Планом проведення робіт визначено місця складування демонтованих матеріалів під їх завантаження на автотехніку. Місця проведення робіт з ліквідації будівель і споруд оснащуються первинними засобами пожежегасіння та необхідним протипожежним інвентарем.

Для забезпечення зовнішнього пожежегасіння у випадку пожежі на майданчику, передбачено використання існуючого резервуару питної води об’ємом 1000 м.куб., який знаходиться у задовільному стані і буде демонтований в останню чергу.

Охорона праці

Розділом проекту організації ліквідації шахти ДП «Шахта «Зарічна» (шифр 1-П-ПОБ, розроблений ДП «ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ, ПРОЄКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ І ПРОЄКТНИЙ ІНСТИТУТ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ «У К Р Н Д І П Р О Є К Т», Король Олег Михайлович (кваліфікаційний сертифікат серії АР 018779 від 02.09.2015 виданий Всеукраїнською громадською організацією "Гільдія проектувальників у будівництві") передбачено: календарний план ліквідації шахти; відомість основних демонтажних робіт; відомість потреби в конструкціях, матеріалах, устаткуванні; визначено тривалість ліквідації шахти- 18 місяців (ДБН А.3.1-5-16 «Організація будівельного виробництва»).

Проєктом передбачається фізична ліквідація будівель та споруд поверхневого комплексу та вертикальних стволів, розташованих на проммайданчика шахти. Запроектовано виконання робіт у два періоди:

·  підготовчий: демонтаж існуючих споруд відповідно до розробленого проекту для підготовчого періоду по ліквідації шахти і технологічних картах демонтажу та ППР, влаштування тимчасових споруд; влаштування складських майданчиків і приміщень для матеріалів та устаткування; в першу чергу виконання демонтажних робіт крупно габаритного обладнання, яке може створити перешкоду при розбиранні будівельних матеріалів; розкриття і підготовка шахтного поля та інші;

·  основний: ліквідація будівель і споруд на проммайданчику шахти (встановлення механізмів; рішення по об’єктах поверхневого комплексу шахти, технічні рішення по ліквідації об’єктів енергопостачання і ліній електропередач; вилучення устаткування, металевого кріплення, рейок, труб та інших матеріалів, що знаходяться в підземних гірничих виробках, технічно не можливо та економічно недоцільно, шахта затоплена); ліквідація вертикальних стволів (перекриття кожного ліквідованого ствола двома міцними полками: полкою перекриття безпосередньо ствола на глибині залягання корінних порід та повного перекриття устя стволів, які споруджується на рівні даної поверхні); послідовність розбирання будівель і споруд поверхні вказуються в проєкті провадження робіт (ППР), що розробляється організацією, яка виконує дані роботи); демонтаж устаткування і інженерних комунікацій в будівлях і спорудах будуть проводитися до початку демонтажу самих споруд; планування, благоустрій та озеленення території проммайданчика; рекультивація вивільнених земель і породного відвалу; виконання геодезичного контролю (за окремим ППР) виконання інших демонтажних робіт.

При ліквідації шахти проектом передбачено заходи з охорони праці і техніки безпеки у відповідності до ДБН А.3.2-2-2009 “Охорона праці і промислова безпека у будівництві”: організація побутових та складських приміщень у підготовчий період для працівників будівельних організацій; до роботи допускаються навчені працівники старше 18 років; виконання робіт з підвищеною небезпекою за нарядами-допусками; наявність на об”єкті засобів первинного пожежогасіння, медаптечок; проведення інструктажів робітникам та забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, спецодягом, спецвзуттям; застосування технічно-справних машин і механізмів з відповідними дозвільним документами; огородження даного майданчика, встановлення попереджувальних знаків; освітлення даного майданчика в нічний час та захисне заземлення устатковання; визначення меж небезпечних зон роботи кранів та влаштування сигнального огородження зон, потенційно діючих небезпечних виробничих факторів; для запобігання винекнення аварій та травмування персоналу, на період ліквідації шахти, буде діяти існуючий зв'язок, сигналізація та система оповіщення; порядок безпечної організації виконання демонтажних (виробничих) процесів.

         Електропостачання ДП «Шахта «Зарічна» здійснюється від районної підстанції М-7 №221 35/6 кВ, яка належить Західній філії ДП “Регіональні електричні мережі”.

         ДП «Шахта «Зарічна»  відносилося до споживачів І категорії. ГПП шахти «Зарічна» отримує живлення від ВРУ-6 кВ (комірки 2 і 11) п/ст. М-7 №221 35/6 кВ двома кабельними лініями протяжністю по 150 м. ГПП закритого типу, розміщене в блоці головного ствола. Від ГПП були заживлені центральна підземна підстанція (ЦПП), високовольтні електродвигуни підйомних установок, головної вентиляторної установки, підстанції котельні, електроцеху, КТПН-2 вакуумнасосної та канатної дороги, а також 2 трансформатори ТМ-1000/6/0,4 кВ для живлення електроспоживачів 0,4 кВ поверхні шахти.  ГПП являло собою двосекційне РУ-6 кВ з АВР на секційному вимикачі, укомплектоване 29-ма комірками КРУ-6 із масляними вимикачами типу ВМП-10К. ГПП була введена в експлуатацію в 1966 р. Підземне електропостачання шахти здійснювалось від ЦПП. Живлення ЦПП здійснювалося трьома стволовими кабелями марки ЦСКН-6 січенням 3×120 мм2, довжиною по 750 м. Обмеження струмів короткого замикання на підземних підстанціях здійснювалося двома реакторами РБА-6/400, 4%, встановленими в ГПП.  ЦПП являла собою розподільний пристрій, який складався з 2-х секцій шин, укомплектованих комірками РВД-6 з масляними вимикачами ВМ-10.

          Від ЦПП живилися безпосередньо насоси головної водовідливної установки, центральні розподільні пункти ЦРП «Північ» та ЦРП «Південь», трансформаторні підстанції власних потреб ЦПП, водовідливу та споживачів навколоствольного двору (ТКШВП-135/6, 2шт.) та трансформаторна підстанція (ТКШВП-240/6) ділянки №2. ЦРП «Північ», яка складалася з 14 високовольтних комірок РВД-6 та 2-х високовольтних комірок КРУВ-6, отримувала живлення  двома кабелями СБВШ-6 січенням 3×70 мм2. ЦРП «Південь» складалася з 7 високовольтних комірок РВД-6. Живлення її здійснювалося одним кабелем СБн-6, січенням 3×35 мм2.  Від ЦРП «Північ» і ЦРП «Південь» отримували живлення дільничні підземні трансформаторні підстанції. Дільничні підземні підстанції були обладнані пересувними трансформаторними підстанціями типу ТКШВП, ТСШВП і ТСВП напругою 6/0,66 кВ, потужністю від 135 до 400 кВА. Для живлення електроприймачів при напрузі до 0,66 кВ були передбачені підземні розподільчі пункти низької напруги РПП-0,66. РПП-0,66 комплектувалися вибухозахищеними автоматичними вимикачами АВ, АФВ, АВВ пускачами ПВІ, ПВІТ, ПВР, ПВІР, ПРВМ, агрегатами АТШ, АПШ. Захист від замикань на землю був виконаний з низького боку підстанцій за допомогою реле витоку. Живлячі і розподільні підземні мережі були виконані броньованими кабелями типу СБн-6, СБн-1 і гнучкими типу ГРШЕ, ГРШ, КОГВЕШ.

          Підземна мережа освітлення була виконана світильниками РВЛ і живилася від пускових агрегатів АП-4 і АПШ-1. Гараж-зарядна для акумуляторних електровозів АМ-8Д була обладнана зарядними пристроями ЗУК-155/230.

          Відповідно до Наказу ДП «Львіввугілля» №35 від 04.02.2019 р. «Про зупинення головної водовідливної установки, головної вентиляторної установки, шахтних підйомних установок» та «Проекту затоплення гірничих виробок ВП «Шахти «Зарічна» ДП «Львіввугілля» шахту затоплено, електропостачання більшості споживачів шахти припинилося.

         В даний час електропостачання об’єктів поверхні ведеться тільки по мережі 0,4 кВ, від трансформатора ТМ-25/6/0,4 кВ, встановленого в ГПП шахти «Зарічна». Відповідно «Довідки про стан електрообладнання об’єктів поверхні ДП «Шахта «Зарічна» електричне обладнання (комірки КРУ-6, трансформатори ТМ-1000/6/0,4 кВ, та інше) було передано ДП «Львіввугілля». Діючий трансформатор ТМ-25/6/0,4 кВ має фізичний знос 100%, після завершення ліквідаційних робіт демонтується та спрямовується в металобрухт.

         Сторонніх споживачів шахта не має.

         В зв’язку з затопленням гірничих виробок підземне електропостачання шахти відсутнє. В період підготовки шахти до затоплення електрообладнання підземних виробок, кабелі електропостачання були списані або передані ДП «Львіввугілля».

         Облік електроенергії ведеться ДП «Регіональні електричні мережі» Західна філія на КЛ-6 кВ ПС М-7 №221 35/6 кВ, ВРУ-6 кВ.

        Від ГПП отримує живлення адміністративно-побутовий комбінат, та зовнішнє електроосвітлення проммайданчику шахти.

         В проекті наведений розрахунок електричних навантажень у період ліквідації шахти, схема електропостачання поверхні шахти на період ліквідаційних робіт, схема електропостачання обладнання при виконанні засипки стволів.

         У зв’язку з недостатньою потужністю існуючого трансформатора ТМ-25/6/0,4 кВ (25 кВА), від якого отримують живлення об'єкти поверхні шахти, електропостачання механізмів, що будуть брати участь у засипці стволів, передбачається здійснювати від дизельного генератора (потужністю не менше 100 кВт), що знаходитиметься на балансі підрядної організації, що виконуватиме роботи по засипці стволів. Дизельний генератор повинен бути встановлений на свіжому повітрі на відстані не менше 50 м від ствола, що засипається.

           Для дистанційного керування електроприводами вентиляторів і конвеєрів, які використовуються при засипці стволів, а також для захисту від струмів короткого замикання і перевантаження в силових ланцюгах, що відходять, передбачено використати електрообладнання, що знаходиться на балансі підрядної організації.

          У місцях зосередження машин і механізмів по засипці стволів на тимчасових опорах передбачено встановлення прожекторів, що знаходяться на балансі підрядної організації.

          Перед розбиранням або знесенням будівель всі елементи енергопостачання повинні бути відключені, мережі та обладнання демонтовані. Відключення проводиться організацією, яка експлуатувала об'єкт, та оформляються відповідною документацією.

          Схема тимчасового електропостачання в процесі розбирання повинна бути незалежною від схеми електропроводки будівлі або споруди, що розбирається.

          Встановлена потужність споживачів, що живляться від трансформатора типу ТМ-25/6/0,4 кВ, становить 21,5 кВт, потужність одночасно працюючих механізмів – 19,0 кВт, розрахункове максимальне навантаження – 11,4 кВт. 

         Встановлена потужність споживачів, що живляться від дизельного генератора, становить 89,0 кВт, потужність одночасно працюючих механізмів – 84,0 кВт, розрахункове максимальне навантаження – 50,4 кВт.

          Після завершення ліквідаційних робіт, споживання електроенергії шахтою не передбачається. Після закінчення ліквідаційних робіт, демонтажу підлягають усі об'єкти електропостачання, що діють та знаходяться на балансі шахти. Рішення щодо подальшого використання електропідстанції М-7 №221 35/6 кВ та ліній електропостачання шахти приймаються ДП «Регіональні електричні мережі».

          В проекті відображений напрямок подальшого використання існуючого електрообладнання шахти.

          Кабелі електропостачання об’єктів поверхні, які прокладені відкритим способом і мають знос 100%  після демонтажу спрямовуються в металобрухт. Всі кабелі електропостачання об’єктів поверхні, які прокладені в землі, демонтажу не підлягають.

          Після закінчення ліквідації будівель і споруд поверхні шахти зовнішнє освітлення проммайданчику (світильники, провода, прокладені проміж опорами відкритим способом, залізобетонні опори, металічні опори) демонтуються. Металеві частини опор, світильники, проводи мережі освітлення  після демонтажу спрямовуються в металобрухт.

         Наведений розрахунок виходу металобрухту кольорових металів від демонтованих кабелів.

         Проведено розрахунок зворотних сум від демонтованого енергообладнання та демонтованих кабельних ліній.

Енергозбереження

Згідно чинного законодавства розроблення розділу «Енергозбереження» в даному проекті не передбачається.

Екологія, санітарно-епідеміологічне благополуччя населення

За результатами аналізу матеріалів проєкту та висновку з «Оцінки впливу на довкілля» по даному об’єкту встановлено,  що шахта входила до складу ДП «Львіввугілля». На даний час, згідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. № 696-р «Про ліквідацію деяких збиткових вугледобувних підприємств» «Шахта «Зарічна» ДП «Львіввугілля» була внесена до переліку збиткових вугледобувних підприємств, що ліквідуються.

    Згідно протоколу ДКЗ України № 3160 від 16.04.2014 р. визнано залишкові запаси вугілля шахти «Зарічна», як такі, що втратили промислове значення і підлягають списанню, унаслідок недоцільності відпрацювання через складні гірничотехнічні та гірничо-геологічні умови.

     Вплив на повітряне середовище. Під час проведення робіт по ліквідації шахти неорганізованими джерелами забруднення повітряного середовища будуть: руйнування будівель, дроблення цегли на щоковой дробарці, викиди продуктів згоряння палива будтехники і автотранспорту, викиди забруднюючи речовин в процесі газо- або електрорізання металу, засипання стволів шахти. При виконанні вищезазначених робіт в атмосферне повітря надходитимуть такі основні забруднюючі речовини: оксид вуглецю, діоксид азоту, ангідрид сірчистий, сажа, оксид заліза, оксид марганцю, НМЛОС, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок е диференційованих за складом, вуглекислий газ. Вплив на атмосферне повітря при виконанні робіт по ліквідації від дії джерел викидів оцінюється як екологічно допустимий і по завершенню робіт їх вплив припиниться. Концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі житлової зоні в процесі демонтажних робіт, засипанні стволів шахти і гірничотехнічної рекультивації відвала не перевищать нормативного забруднення атмосферного повітря.

       Стаціонарні джерела викидів на об’єкті відсутні. У зв’язку з ліквідацією шахти повністю припиниться забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами, яке відбувалося внаслідок виробничої діяльності ДП «Шахта «Зарічна».

     Вплив на грунти та геологічне середовище. Під час проведення робіт по ліквідації шахти виконання земляних робіт матиме короткочасний негативний вплив на ґрунти (порушення ґрунтового покриву будівельною технікою). Потенційними чинниками дії на ґрунтовий покрив є можливе засмічення території відходами. Щоб мінімізувати забруднення ґрунтів будівельним сміттям і відходами, робочі місця укомплектовуються контейнерами для побутових і будівельних відходів з наступним вивезенням їх згідно укладених договорів.

      В проекті зазначено що досліджувана територія, яка знаходиться в межах розташування проммайданчика та відвалу шахти «Зарічна» показало, що вміст важких металів у ґрунтовому покриві перевищує норми ГДК. Грунт зберігається у відвалі. Під час здійснення оцінки були виконані розрахунки стійкості укосів відвалу, відповідно до результатів якої, мінімальні значення коефіцієнту стійкості укосів відвалу перевищують значення максимального нормативного коефіцієнту стійкості, тому за результатами розрахунків можна зробити висновок про те, що після проведення рекультивації, укоси відвалу будуть знаходитись в стійкому стані.

       На сплановану поверхню відвалу та укосів наноситься потенційно родючий ґрунт (ПРҐ). Озеленення відвалу здійснюється посівом багаторічних трав. Навколо породного відвалу передбачена захисна смуга, що складається з саджанців тополі і двох рядів чагарнику. Вплив на грунти екологічно допустимий.

        Вплив на водне середовище. Водопостачання і каналізація будуть здійснюватися від існуючих на проммайданчику мереж і споруд. Припинення відкачування шахтних вод і затоплення гірничих виробок у зв’язку з ліквідацією Шахти «Зарічна» неминуче будуть супроводжуватися змінами в сформованому за багато років її експлуатації гідродинамічному режимі підземних вод на площі шахтного поля і прилеглих територіях. Зміна гідродинамічного режиму підземних вод на більшості шахтних полів Червоноградського гірничопромислового району як в процесі експлуатації, так тим більше і після ліквідації, не чинять суттєвого негативного впливу на рівневий режим, і найголовніше на ресурси підземних вод сенонського горизонту – основного джерела питного водопостачання району. Загалом гідрогеологічні умови відпрацювання вугільних пластів шахти «Зарічна» відносяться до відносно сприятливих. Після ліквідації шахти скидання очищених побутових стоків припиниться. В зв’язку з припиненням відкачування та скидання мінералізованих шахтних вод, в цілому позитивно відіб’ється на якісному складі поверхневих вод основного водоприймача - р. Західний Буг.

На рослинний та тваринний світ негативний вплив екологічно-допустимий. Цінні зелені насадження на ділянці відсутні. На обстеженій території відсутні види рослин, які занесені до міжнародних червоних списків та Червоної книги України. Досліджувана ділянка не має суттєвого значення для охорони та підтримання біорізноманіття птахів. Об’єкти природно-заповідного фонду в районі провадження планованої діяльності відсутні. Передбачено проведення озеленення та благоустрій території земельної ділянки.

Вплив на техногенне середовище екологічно допустимий. Для ліквідації шахти передбачається проведення повного затоплення гірничих виробок, головний та допоміжний стволи будуть ліквідовані шляхом засипання обох стволів одночасно (випереджаючою повинна бути засипка вентиляційного ствола) із засипанням їх на всю глибину (до рівня земної поверхні) негорючими будівельними відходами. Ліквідація об’єкту не вплине на промислові, житлово-цивільні будівлі, пам’ятники архітектури та культури, наземні, підземні споруди та інші елементи техногенного середовища.

На соціальне середовище вплив очікується позитивний, у межі шахтного поля потрапляють села Сілець та Гірник Червоноградського району. Негативний вплив на здоров’я населення вкрай малий. Соціальний ризик оцінюється як «прийнятний». Ділянка не належить до земель історико-культурного призначення, охоронних, археологічних, санітарно-захисних та інших зон.

При ліквідації шахти, в результаті демонтажу будівель і споруд утворяться відходи будівельних матеріалів, металоконструкцій, а саме:  відходи змішані, негорючі від розбирання будівель та споруд (бій бетонних і залізобетонних конструкцій, матеріалів кам’яної кладки, штукатурки, скла та інших виробів з негорючих матеріалів), матеріали і вироби будівель горючі (дерев’яні, ізоляційні, лінолеум,елементи покрівлі), конструкції металеві та деталі із заліза і сталі.

        Побутові відходи, що утворяться в процесі демонтажу збираються в спеціальні контейнери після чого передаються згідно договору, суб’єкту господарювання, який надає послуги з управління побутовими відходами. Інертні відходи бетону, штукатурки, плитки, бій цегли, які утворяться при демонтажу підлягатимуть вивезенню згідно укладених договорів для використання у будівництві, непридатні - на полігон твердих побутових відходів. Відходи металу, які утворяться при демонтажу, тимчасово складуватимуться у спеціально відведених місцях, а по завершенню робіт вивозитимуться на бази приймання металобрухту. Небезпечні відходи передається суб’єкту господарювання, який має ліцензію на здійснення комплексу операцій з управління небезпечними відходами.

Заходи, розроблені проектом, дозволяють зберегти екологічну рівновагу в районі розміщення об’єкту, зменшують до мінімуму вплив негативних факторів, що впливають на грунт, рослинність, повітряне середовище, водні ресурси.

        Ступінь екологічного ризику при провадженні планованої діяльності та впливу на умови життєдіяльності людини та природне середовище оцінюється як екологічно-допустимий. Рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищують гігієнічні нормативи.     

Кошторисна частина проектної документації

За результатами розгляду кошторисної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація, яка враховує обсяги робіт, передбачені робочим проектом, складена відповідно до вимог Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» та «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».

За результатами розгляду проектної документації на будівництво встановлено, що зазначену документацію розроблено відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до з питань міцності, надійності, довговічності ; з питань інженерного забезпечення; з питань кошторисної частини проектної документації ; з питань екології ; з питань санітарного і епідеміологічного благополуччя населення ; з питань енергозбереження ; з питань пожежної безпеки ; з питань техногенної безпеки ; з питань охорони праці ; з питань експлуатаційної безпеки.