Замовник: ОБСЛУГОВУЮЧИЙ КООПЕРАТИВ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРОГРЕСИВНИЙ-3»

Генеральний проектувальник: ФО - Підприємець  Полюхович Ігор Васильович

Клас наслідків (відповідальності) : СС2

(ГІП – Полюхович Ігор Васильович.., кваліфікаційний сертифікат  серія АР № 017760 від 21.10.2021 р..)

Адреса об’єкту будівництва:  вул. Пушкінська 31 «в» м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область

Проектування об’єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку №2, №3 з вбудованими нежитловими приміщеннями, вул. Пушкінська, 31 «в», м. Кам'янець - Подільський» здійснено на підставі:

●                   Містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва затверджені рішенням виконкому  Кам’янець-Подільської міської ради від 03.04.2019 р. №1196 ( із змінами від 20.12.2019, 14.08.2020).;

●                   Завдання на коригування від 26.02.2024 р;

●                   Інформаційна довідка  з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 216115633  від 14.07.2020 року. ( 0,0819 га)

●                   Інформаційна довідка  з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна  № 217853714 від 27.07.2020 року. ( 0,1459 га).

●                   Інформаційна довідка  з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 253164329  від 17.04.2020 року. ( 0,392 га).

●                   Звіт про інженерно-геодезичні вишукування, ПП «Проект -Менас», 2016 рік;

●                   Звіт про інженерно-геологічні вишукування , ПП «Проект -Менас», 2018 рік;

●                   Договір про приєднання до електричних мереж № 368 ПАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» від 29.12.2017 р.;

●                   Технічні умови № 100  від КП «МІСЬКТЕПЛОВОДЕНЕРГІЯ», від 20.09.2020 р., Кам’янець -Подільський, вул. Тімірязєва, 123;

●                   Технічні умови № 22035 Нт -Туп-27-0118 від 18.01.2018 РГК «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ».

Загальні дані

За природно-кліматичними ознаками територія ділянки належить до І кліматичного району. Розрахункова температура зовнішнього повітря -21°С.

Територія, де розташований об’єкт будівництва, згідно з класифікацією ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи» знаходиться у 3-му вітровому, 4-му сніговому та 3-му ожеледному районі і згідно з класифікацією ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» та ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи», має наступні кліматичні характеристики:

Нормативна глибина промерзання - 0.9 м;

Снігове навантаження – 1400 Па;

Вітрове навантаження – 500 Па кг/м².

За даними інженерно-геологічних вишукувань, виконаних відділом вишукувань ПП «Проект- Менас» в 2016 та 2018 роках, на майданчику будівництва виділені наступні висновки:

В геоморфологічному відношенні ділянка відведена під будівництво, знаходиться в межах глибокорозчленованої височини Подільського Придністров’я.

В геологічній будові ділянки, на розвідану глибину, приймають участь четвертинні відклади техногенного, елювіального, алювіально-делювіального генезису. Представлені ці грунти насипним грунтом, грунтом рослинного шару, суглинками та глинами.

Інженерно-геологічна графічна модель будови ділянки представлена на геологічних розрізах (див. інженерно-геологічні вишукування)

Гідрогеологічні умови ділянки на весь час вишукувань характеризуються відсутністю горизонту підземних вод на розвідувальну глибину до 12,0 м від існуючої поверхні землі.

Категорія складності інженерно-геологічних умов ділянки друга (відповідно до ДБН А.2.1-1:2014).

Категорія ґрунту за сейсмічними властивостями – друга (ДБН В.1.1-12:2012, с.12)

На основі виконаних робіт, в межах ділянки, на розвідувальну глибину виділено п’ять інженерно-геологічних елементів.

В якості основи для фундаментів проектованої будівлі використано грунт ІГЕ 4-суглинок жовтий, сірувато-жовтий з вмістом карбонатів-напівтвердий, непросідний. (див. інженерно-геологічні вишукування).

Генеральний план

Генеральний план розроблений на топографічній основі, в масштабі 1:500.

На ділянці, відповідно до ситуаційного плану передбачається Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку №2, №3  з вбудованими нежитловими приміщеннями,  вул. Пушкінська, 31 «в», м. Кам'янець - Подільський.

Земельна ділянка межує:

●                   З півночі з  5-ти поверховим житловим будинком - 41,30 м.

●                   З півдня з кам’яною одноповерховою спорудою  – 90,20 м.

●                   З сходу з десятиповерховим житловим будинком  - 0 м (приблокований).

●                   З заходу з кам’яною двоповерховою спорудою 0 м (приблокований), споруда буде демонтовуватись для розміщення на ній інфраструктури цього будинку

На ділянці під будівництво житлового будинку присутні існуючі будівлі та споруди, які підлягають під знесення.

          Цільове призначення земельних ділянок:  0,0819 га , 0,1459 га  - 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

0,392 га - 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Поверхня ділянки спокійна, з загальним нахилом на північний-схід. Абсолютні відмітки поверхні становлять 237,30 мБС - західна частина і 233.50 мБС - східна частина.

Глибина промерзання грунту: середня – 76 см;

Згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія» територія відноситься  до І-го будівельно-кліматичного району і характеризується сприятливими умовами.

На земельній ділянці відсутні багаторічні дерева та кущі.

Головний фасад багатоквартирного житлового будинку орієнтовано на вул. Героїв Небесної Сотні.

Під’їзд до будинку передбачено з вул. Огієнка. Відстань від житлового будинку до найближчого пожежного депо нормативна.

Поперечний профіль проїздів прийнято міського типу з бетонним бортовим каменем по краях, , радіуси кривих по бортовим краям проїздів в плані прийняті 6 - 3м.

Проектом  прийнята суцільна система вертикального планування.

Відведення поверхневих вод здійснюється по лотках запроектованих проїздів,  з випуском в дощоприймальні колодязі зливової каналізації.

Основні техніко-економічні показники по генплану:

Проектом передбачено комплекс робіт по благоустрою та озелененню території, в який входять:

●                   -влаштування проїзду з асфальтобетону;

●                   -влаштування тротуарів з бетонної тротуарної плитки;

●                   -засівання газонів багаторічними травами;

●                   -посадка чагарників та квітників;

●                   -влаштування пандусів.

Озеленення ділянки виконується після прокладання інженерних мереж і вертикального планування. На газони родючий ґрунт укладається шаром 0,20м, на квітники – 0,25 м.

Архітектурно-планувальні  рішення.

Згідно з завданням на проектування у відповідності з діючими нормативними документами виконано індивідуальний проект нового будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими  приміщеннями по вулиці Пушкінська, 31 в м. Кам’янець- Подільський. Будівля односекційна на 2 під’їзди. Будинок має просту прямокутну форму в плані. Будівля каркасно-монолітна з заповненням стін цеглою 250 мм з мінераловатними плитами 150 мм.

Клас відповідальності будинків – СС2.

Ступінь вогнестійкості – ІІ.

Ступінь довговічності – ІІ.

В житловій частині квартири запроектовані з різноманітним набором одно - та двокімнатні.

Планувальна схема квартир житлової частини будівлі виконана з урахуванням забезпечення комфортного проживання мешканців.

Квартири запроектовані з наскрізним або кутовим провітрюванням при двосторонній орієнтації, та провітрюванням через сходову клітку при односторонній орієнтації, всі квартири забезпечені 2,5-годинною інсоляцією.

Крім того, в плануванні квартир прийнято принцип забезпечення функціонального зв’язку приміщень (зонування), що передбачає наближення загальної кімнати до входу та кухні і винесення спальних кімнат вглиб квартири.

На 1-му поверсі розташувалися вбудовані нежитлові  (адміністративні) приміщення та вестибюль із сходовою кліткою офісних приміщень. Починаючи від 2-го поверха  і до 10-го запроектовано квартири.

В стінах та перегородках будівлі в робочих кресленнях будуть передбачені ніші, штраби і т. ін. для проходження інженерних комунікацій, а також буде передбачена  природна вентиляція в приміщенні електрощитової та заходи захисту від шумів обладнання.

Зовнішні стіни передбачається оздобити у мокрому фасаді, утеплювач мінераловатні плити;

Вхідні двері з алюмінієвого профілю; вікна – металопластикові з подвійним склопакетом фабричного пофарбування «під дерево»; двері – металопластикові.

У приміщеннях залежно від призначення передбачено таке опорядження стін: клейове та мастичне пофарбування, облицювання керамічною плиткою, вапняна побілка.

Підлогу в залежності від призначення приміщень передбачено паркетну, лінолеумову, мозаїчну, бетонну, з керамічної плитки

Конструктивні рішення

Багатоквартирний житловий будинок має розміри у плані 44,50 м. х14,70 м.  (аналогічні розміри житлової частини (в осях).

Будівля десятиповерхова з підземним поверхом (нежитлові приміщення). Висота поверхів: підземного –  3,40м; першого поверху вбудованих приміщень 3,45м;  житлових приміщень  починаючи з 2-го поверху, складають 2,7 м.

Конструктивна схема будівлі вирішена в каркасно-монолітному варіанті (монолітні колони і перекриття). Просторова жорсткість та стійкість будівлі забезпечена за рахунок сумісної роботи фундаменту та елементів каркасу.

Розрахунок та конструювання монолітних конструкцій будівлі виконаний з врахуванням вимог ДБН В.2.6-98:2009 «Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення»; ДСТУ Б В.2.6-154:2010 «Бетонні та залізобетонні конструкції. Збірно - монолітні конструкції. Правила проектування»; ДСТУ Б В.2.6-156:2010 «Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону. Правила проектування».

Для розрахункової схеми прийняті наступні коефіцієнти навантажень, а саме:

●                   аеродінамічний коефіціент Сaer – 0.6+0.8=1.4;

●                   коефіцієнт надійності за навантаженням для ваги конструкцій та грунтів – 1.1;

●                   коефіцієнт надійності за навантаженням для рівномірно розподілених тимчасових навантажень – згідно п.6.7, 6.11  ДБН В.1.2-2:2006;

●                   коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням снігового навантаження – 1.14;

●                   коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження – 1.14;

●                   горизонтальне граничне переміщення верху будівлі h / 500 згідно табл. 4 ДСТУ Б В.1.2-3:2006;

●                   середнє максимальне осідання – 15см згідно табл. И.1 ДБН В.2.1-10-2009;

●                   відносна різниця осідань – 0.003  згідно табл. И.1 ДБН В.2.1-10-2009.

Фундамент запроектований плитний, товщиною 700мм із бетону класу С25/30. Фундаментна плита виконується по бетонній підготовці товщиною 100мм.

За основу прийнятий  ґрунт  ІГЕ–4 – глина жовто-коричнева, з вмістом карбонатів, напівтверда, ненабухаюча; з наступними розрахунковими характеристиками γІ=19.3 кН/м3, γІІ=19.4 кН/м3, φІ=13°, φІІ=15°, сІ=0.41 кПа, сІІ=0.44 кПа, e=0.80, E=19 МПа, W=0.28.

Опалення

Розрахункова температура внутрішнього повітря прийнята відповідно до діючих санітарних норм і правил, які діють в Україні.

●                   загальна кімната, спальня – +20⁰С;

●                   кухня – +18⁰С;

●                   ванна – +25⁰С;

●                   вбиральня – +20⁰С;

●                   передпокій квартири – +16⁰С.

Проектом передбачена автономна система опалення для кожної квартири.

В якості нагрівальних приладів прийняті сталеві радіатори  з нижнім підключенням. Проектом передбачено встановлення у кожного опалювального приладу термостатичної головки для регулювання потужності.

Поквартирна розводка трубопроводів до нагрівальних приладів передбачена з поліпропіленових труб KANtherm , які прокладаються у конструкції підлоги в шарі бетонної підготовки. Трубопроводи прокладаються у трубчастих теплоізоляційних конструкціях товщиною min. 6 мм по всій довжині.

Для підлогового опалення в ванних кімнатах та на кухнях  передбачено підлогове опалення з розподільчими гребінками.

Горизонтальні ділянки трубопроводів прокладаються з ухилом не менше 0,002 в сторону руху теплоносія та спускних приладів.

Опалення сходової клітини на першому поверсі передбачається за допомогою електричного конвектора.

Водопостачання.

Згідно з вихідними даними на проектування джерелом водопостачання житлового будинку по вулиці Пушкінській, 31 у м. Кам’янець-Подільський слугує приватна  внутрішньобудинкова мережа водопостачання, по вулиці Огієнка 10а, , діаметром 75мм.

Тиск води в точці підключення становить 1,2-2,6 атм. Необхідний тиск води для питних та побутових потреб на вводі водопроводу у будинок складає 3,6  атм.

У зв'язку з тим, що гарантований тиск води для питних та побутових потреб в існуючій мережі недостатній, проектом передбачається влаштування підвищувальної насосної установки в підвальному поверсі.

Для загального обліку витрат холодної води на вводі водопроводу передбачається встановлення загального водомірного вузла згідно діючим параметрам та технологічному регламенту. Загальнобудинковий лічильник підбирається на витрату 3,6м3/год. Для обліку витрат холодної води на відгалуженнях від магістрального трубопроводу, до кожної квартири  встановлюються лічильники Sensus 820, Ø15 мм. На вводі лічильник M-T QNAN90 (150) SENSUS ду 32.

Для зручності обслуговування всі поквартирні лічильники води с запірною арматурою встановлюються в спеціальних технічних шафках загального коридору на кожному поверсі.

Магістральні трубопроводи холодного водопостачання в технічних приміщеннях підвального поверху та водопровідні стояки приймаються із поліпропіленових труб AQUATHERM  Ø20÷65 мм. (Дозвіл державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України № 05.03.02-03/9721 від 17.03.03 р.) в поквартирних розведеннях.

Внутрішні магістральні трубопроводи, трубопроводи в цокольному поверсі, та стояк холодного водопостачання покриваються теплоізоляцією типу  «Thermaflex»  δ = 6 мм (висновок № 20/1Ц-2000 від 08.02.00 р. Науково-дослідного центру державних випробувань на пожежну безпеку УкрНДІПБ МВС України).

Ввід водопроводу до будинку приймається із поліетиленових труб типу ПЕ100.

Ввід інженерних комунікацій в місцях перетину із зовнішніми стінами будинку виконується згідно з технічними рішеннями альбому «Типові деталі ущільнення вводів інженерних мереж у громадські будівлі» (комплекс 7373.3)

Гаряче водопостачання

Гаряче водопостачання у будинку місцеве, індивідуальне по кожній квартирі. Здійснюється від квартирних газових котлів. Внутрішня система гарячого водопостачання приймається з поліетиленових труб AQUATHERM.

Господарчо-побутова каналізація.

Відведення господарчо-побутових стоків від житлового будинку здійснюється самопливною мережею каналізації з підключенням до міської каналізаційної мережі.

Внутрішня будинкова система каналізації житлової частини прокладається: стояки з пластмасових труб ПВХ Ø50÷110 мм.

При проходженні каналізаційних труб крізь меж поверхові перекриття застосувати муфти – прохідні, вогнезахисні, згідно з п.4 ДБН В.1.1-7.

Від вбудованих приміщень мережі каналізації виконуються окремими  випусками.

Дощова каналізація

Відведення дощових та талих вод з покрівлі будинку передбачається закритою системою внутрішніх водостоків на відмостку у лоток.

Стояки внутрішньої мережі дощової каналізації прокладаються із труб ПВХ для зовнішньої каналізації Ø110. Водостічні воронки беруться типу HL 21 з електричним підігрівом.

Електрообладнання та електроосвітлення

У відповідності до ДБН В.2.5-23:2010 електроприймачі житлового будинку за надійністю електропостачання відносяться до II-ї категорії, нежитлові приміщення

(комерційного призначення) - до III-ї категорії, електроприймачі протипожежних приладів та пожежної сигналізації - до I-ї категорії надійності електропостачання.

В житловому будинку передбачається влаштування електрощитової. Електрощитова розміщується в підвальному  поверсі.

Живлення електроспоживачів будинку по II-ій категорії забезпечується двома взаєморезервованими кабельними вводами від І сш, ІІсш. РУ-0.4 кВ ЗТП-10/0.4 кВ №34.

Живлення приміщень комерційного призначення по III-ій категорії забезпечується одним кабельними вводом від проектованого ВРП житлового будинку.

Креслення електрообладнання житлового будинку виконані у відповідності до ДБН В.2.5-23:2010 і Правил НПАОП 40.1-1.32-01. В основу проекту електрообладнання покладені архітектурно- будівельні, санітарно-технічні частини проекту, ТУ №368 від 29.12.2017р виданих Хмельницькобленерго.

Вводно-розподільний пристрій розташований в Електрощитовій - ВРП-1  є блоком управління освітленням від фотодавача.

На всіх вводах на кожну фазу встановити обмежувачі перенапруги категорії В для захисту електронного та побутового обладнання від перенапруг в живлячій мережі внаслідок атмосферних розрядів і комутаційних перехідних процесів, реле контролю напруги.

В нішах на сходових клітках житлових поверхів монтуються суміщені поверхові щити  на 4 квартир для розміщення електро- та слабострумного обладнання, автоматичних вимикачів на вводі в кожну квартиру, електронних лічильників електроенергії. В кожній квартирі встановлюється розподільний щиток із груповими автоматами для захисту ліній та диференційними автоматичними вимикачами для додаткового захисту від ураження електричним струмом.

Електроопалення в приміщенні електрощитової  виконується – установка прилада електроопалення. В якості пускової та захисної апаратури використовується комплектна апаратура.

У відповідності з Нормами в кухнях квартир встановлюєтья п'ять штепсельних розеток з 3-м заземлюючим контактом на 16А, для підключення побутових приладів, а також дві розетки на 16А для підключення опалювального котла і сигналізатора паливних газів.

Магістральні мережі виконуються кабелем з мідними жилами ВВГнг-LS-380В в жорстких гладких трубах, що прокладаються на скобах в стояках, вогнетривким кабелем (N)HXH FE в  самозгасаючих ПВХ трубах .

Групова мережа освітлення загальнобудинкових приміщень, шахти ліфта запроектована кабелем марки ВВГнгLS-660В відкрито на скобах в самозгасаючих

ПВХ трубах. Групова мережа освітлення в квартирах запроектована трипроводною проводом ВВПнгд-380В перерізом 3х1,5мм² приховано під шаром штукатурки стін, в порожнинах плит перекриттів.

Групові розеточні мережі квартир запроектовані проводами марки ВВП нгд-3х2,5мм² та- 3х1,5мм², що прокладаються приховано під шаром штукатурки стін на висоті 2,500 м від підлоги.

В житловому будинку передбачається влаштування робочого та аварійного освітлення. Управління евакуаційним освітленням сходових кліток, входів, номерного знаку, робочим освітленням проміжних площадок запроектовано від фотодатчика та фотовимикача з щита ВРП.

Для освітлення шахти ліфта на кожному поверсі на висоті 1,0м від підлоги і на 0,5м від підлоги приямка встановлюються стінні наклонні патрони з лампою розжарювання потужністю 25Вт. Напруга мережі освітлення шахт ліфтів – 220В.

Рішення захисних заходів та пожежної безпеки.

Живлення електроприймачів здійснене від мережі 380/220 В із системою заземлення TN-C-S. Розділення PEN-провідника на PE- і N-провідники виконане у ВРП на вводах в будинок.

Лінії групової мережі, що прокладаються від щита до штепсельних розеток та металевих корпусів світильників, виконуються трипровідними (фазний, нульовий робочий та нульовий захисний провідники). При цьому нульовий робочий та нульовий захисний провідники підключаються під різні контактні зажими.

Переріз нульових робочих та нульових захисних провідників в трьохпровідних лініях прийнятий того ж перерізу, що і фазні провідники.

Для захисту від попадання під небезпечну для життя напругу, яка може виникнути внаслідок пошкодження ізоляції в електромережах передбачено улаштування захисного заземлення.

На вводах в будинок виконана основна система зрівнювання потенціалів шляхом з’єднання між собою провідних частин, яке виконується за допомогою головних заземлюючіх шин.

Головна заземлююча шина мідною і розміщуватись всередині ВРУ.

Головна заземлююча шина позначена на обох кінцях поздовжніми або поперечними смугами жовто-зеленого кольору однакової ширини.

Головна заземлююча шина приєднана до заземлювача.

Зовнішній пристрій  заземлення виконується з електродів круглої сталі Ø20мм довжиною 5м. Забивання електродів передбачено на глибину 5,5м з рознесенням на 5м. Електроди з’єднуються між собою стальною смугою 50×4мм. Всі з’єднання контуру виконуються зварюванням. Опір контуру розтіканню струму не повинен перевищувати 4 Ом в будь-яку пору року.

Пожежна безпека забезпечується наступними протипожежними заходами:

●                    використанням електрообладнання та електропроводки у відповідності з ПУЕ-2017;

●                   використанням світильників захищеного виконання в пожежонебезпечних приміщеннях;

●                   заземленням усіх металевих частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;

●                   захистом мереж від закорочення шляхом підбору плавких вставок запобіжників на розподільчих щитах;

●                   застосуванням проводів і кабелів в важкоспалимій оболонці та з низьким димо- і газовиділенням.

Зовнішні мережі зв’язку

Проект підводу зовнішніх мереж до проектуємої споруди виконується окремим проектом, згідно з технічними умовами на телефонізацію, радіофікацію та телебачення.

Телефонізація

Проектом передбачається телефонізація приміщень споруди.

Прокладка кабелів від вводу до стояків проектом передбачена у вініпластових трубах В50.

Проектом передбачена вертикальна прокладка розподільчої телефонної мережі у міжповерхових кабельних каналах (у вініпластових трубах) кабелем ТПВнг різної ємності у вініпластових трубах діаметром 100 мм.

Радіофікація.

Ввід радіомережі в споруди передбачений від зовнішніх мереж.

Абонентські трансформатори ТАМУ-10 встановлюються у нішах.

У квартирах радіоточки встановлюються у кожній кімнаті та на кухні, одна з яких є основною.

Телебачення

Споруди, що проектується, обладнується системою прийому програм кабельного телебачення.

Для приймання програм кабельного телебачення проектом передбачається встановлення телепідсилювача на 9 поверсі та розподільчих пристроїв у поверхових щитах.

Магістральні мережі виконуються кабелем RG-11.

Згідно з вимогами п.12.28(з) ДБН В.2.5-23-2003 проектом передбачається приєднання металевих оболонок кабелів до основної системи зрівнювання потенціалів.

Диспетчеризація інженерного обладнання (ОДС)

Диспетчеризація інженерного обладнання передбачається на базі системи
«Эталон 2Т» ВАТ «Укрліфтсервіс» у складі:

ЭТ1.ЩД1 – щит увідний будинку (формування телесигналів) тип ШВБ, встановлюється у електрощитовій житлового будинку;

ЭТ1.ЩП1 – щит увідний під’їзду;

ЭТ2.БЛ1 – блок ліфта;

ЭТ1.УПЛ1 – пристрій переговорний кабіни ліфта;

ЭТ1.УПА1– пристрій переговорний адміністративний;

ЭТ1.УПМ1 – пристрій переговорний під’їзду;

ЭТ1.БО1 – блок управління освітленням;

Прийнятий об’єм диспетчеризації:

ТС – контроль відкриття і закриття дверей ліфтів;

ТУ – дистанційне включення і відключення ліфтів;

ТС – контроль включення освітлення сходових клітин;

ТУ – включення і відключення освітлення сходових клітин і входів в будинок;

ТС – контроль наявності напруги на ВРП будинку;

ТС – контроль відкриття дверей в техповерху, підвалу, машинного приміщення ліфтів, електрощитової, насосних установок, ІТП;

ТС – затоплення дренажного приямку підвалу;

ТС – спрацювання приладу загазованості підвалу.

Контроль і сигналізація довибухонебезпечних концентрацій газу

Згідно з технічними вимогами та правилами щодо застосування сигналізаторів проектом передбачений автоматичний контроль довибухонебезпечних концентрацій паливних газів з метою забезпечення пожежо- і вибухобезпеки.

Для здійснення цього передбачена установка чотирьох термохімічних сигналізаторів загазованості "Cигнал-3" в електрощитовій житлового будинку. До складу сигналізатора входить блок живлення і сигналізації БПС-127-1 та датчики ДТХ-127-1, які встановлюються біля вводів комунікацій в будинок.

Сигналізатор довибухонебезпечних концентрацій спрацьовує при досягненні вмісту газів у повітрі, що становить 20% нижньої концентраційної границі розповсюдження полум'я.

Датчики сигналізатора встановлюються на відстані 0,5м нижче верхнього горизонтального перекриття.

Проектом передбачена попереджувальна сигналізація з виведенням звукового і світлового сигналів на фасад під'їзду кожної секції та звукового - в межах сходово-ліфтового вузла.

Сигналізація повинна бути імпульсною.

У процесі експлуатації сигналізаторів необхідно проводити контрольно-профілактичні роботи згідно з експлуатаційною документацією. Основні контрольно-профілактичні роботи і періодичність перевірки здійснюються згідно з вимогами заводу виробника приладу.

У приміщенні кухні кожної квартири встановлюється сигналізатор мікроконцентрацій окисів вуглецю з блоком автоматичного відключення подачі газу типу СГБ-1-2В.

Протипожежні заходи

По відношенню до існуючої забудови будинки розташовані згідно з протипожежними вимогами ДБН В.1.1-7-2016, з додержанням необхідних заходів, які запобігають розповсюдженню вогню на сусідні будівлі.

Для забезпечення протипожежної безпеки будинків та успішного гасіння пожежі у разі її виникнення, евакуації людей та матеріальних цінностей, проектом передбачено ряд планувальних, конструктивних та інженерних заходів.

Основні конструкції будинків виконані із неспалимих матеріалів.

Запроєктований житловий будинок має IІ ступінь вогнестійкості. Для виконання нормативних вимог щодо пожежної безпеки, проєктом передбачено усі необхідні заходи:

а) будівлю запроєктовано з наступними межами вогнестійкості основних конструктивних елементів (ДБН В.1.1-7:2016):

●                   -   стіни несучі та сходові клітки REI 120 М0;

●                   -    стіни самонеcучі REІ 60, М0;

●                   -   сходові площадки R 60 М0

●                   -    внутрішні ненеcучі стіни (перегородки) E15, М0;

●                   -    перекриття міжповерхові (у т.ч. над підвалами) REI 45 М0;

●                   -    плити суміщених покриттів RE 15 М0;

●                   -    двері приміщень електрощитових, вузлів зв’язку та водомірних вузлів  ЕІ30;

●                   -    двері виходів на покрівлю не менше ЕІ30;

●                   -    двері машинного відділення ліфтів та ліфтових шахт не менше ЕІ60;

●                   -    вхідні двері до квартир не менше ЕІ30;

●                   -   двері до комор підвалу не менше ЕІ30.

б) пожежні виходи на покрівлю будинку передбачені через протипожежні двері 1-го типу безпосередньо з сходової клітки;

в) шляхи евакуації передбачені згідно вимог вказаного ДБНу. Умовна висота житлового будинку визначена у позначці 24,90 м, тобто будинок відноситься до багатоповерхових;

г) згідно п.8.10.б-в ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» передбачено майданчики розміром 1,2х1,2 с заскленням не менше ніж 50% площі зовнішніх стін лоджій, з влаштуванням вікон шириною не меньше 1,2м, що відчиняються у бік лоджій навпроти простінку не менше 1,2 між торцем лоджії та прорізом;

д) передбачено протипожежні двері у ліфтах на кожному поверсі, тому відповідно пункт 6.32 ДБН В.1.1-7:2016 ліфтовий хол не є необхідним.

Евакуація житлового будинку забезпечується по сходовій клітці типу СК1. Висота евакуаційних виходів передбачена не менша за 2,0 м а ширина - 0,8 м.

На шляхах евакуації застосовуються негорючі будівельні та опоряджувальні матеріали (будівельні матеріали з вищою пожежною небезпекою ніж:

а) Г1, В1, Д2, Т2 - для облицювання стін, стель і заповнення в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліфтових холів;

б) Г2, В2, Д2, Т2 - для облицювання стін, стель і заповнення в підвісних стелях коридорів, холів і фойє;

в) Г2. РП1, Д2,12 - для покриттів підлог вестибюлів, сходів, сходових кліток, ліфтових холів;

 г) В2, РП2, Д2,12 - для покриттів підлог коридорів, холів, фойє)

 Двері евакуаційних виходів з коридорів поверхів, сходових кліток та інші двері на шляхах евакуації не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відчиненню зсередини без ключа у разі пожежі.

Двері виходів до сходової клітки, з приіщень/квартир/безпосередньо на сходову клітку елементи кріплення та замикання повинні бути посиленої конструкції та обладнуватися пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах.

Протипожежні перешкоди за межею поширення вогню повинні відповідати групі М0. Вікна сходових кліток в житлових будинках обладнуються пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок (влаштовуються на кожному поверсі, площею не менше 1,2м.кв.). Двері сходових кліток передбачаються з армованим склом.   Огороджувальні конструкції ліфтових шахт і приміщень машинних відділень ліфтів, вентиля­ційних камер, електрощитових, а також каналів, шахт,  ніш для прокладання комунікацій відповідають вимогам, встановленим до протипожежних перегородок 1-го типу та перекриттів 3-го типу (ЕІ30 та REI60, відповідно).

Двері сходових кліток з армованим склом обладнані пристроєм для самозачинення й ущільненнями в притулах.

Приміщення, які розташовані в підвальних поверхах та призначені для розміщення, прокладання інженерних мереж, обладнання будинків слід відокремлювати від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу. Допускається не відокремлювати зазначені приміщення протипожежними перешкодами, якщо інженерні мережі, обладнання виконані з негорючих матеріалів та мають ізоляцію з негорючих матеріалів.

Між сходовими маршами слід передбачено проміжок завширшки у просвіті не менше ніж 75 мм.

Огорожа за периметром покрівлі улаштована відповідно до ДСТУ Б В.2.6-49.

Міжквартирні ненесучі стіни і перегородки у будинку ІI ступеня вогнестійкості мають межу вогнестійкості ЕІ 45.

Кабелі та проводи, які прокладені в об'ємах сходових кліток і коридорів, тповинні виготовлятися з матеріалів, що мають помірну димоутворювальну здатність, малонебезпечних за токсичністю продуктів горіння за ГОСТ 12.1.044 (групи Д2, Т1 за ДБН В.1.1-7).

Матеріали, що використовуються для теплової ізоляції трубопроводів опалення та водо­постачання, а також для трубопроводів і повітроводів системи кондиціонування повітря, повинні мати показники пожежної небезпеки не вище ніж Г2, РП1.

Клас вогнестійкості проходок інженерних комунікацій будинку через огороджувальні конструкції з нормова­ним класом вогнестійкості або через протипожежні перешкоди не меншим ніж нормований клас вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ.

 Межа вогнестійкості вузла кріплення будівельної конструкції та місця її прилягання до інших конструкцій не нижча за нормовану межу вогнестійкості самої конструкції.

Будівельні матеріали, що будуть застосовуватися на будівництві повинні мати клас вогнестійкості підтверджений відповідними документами, в тому числі протоколами вогневих випробувань.

Протипожежні розриви між будинками та іншими будівлями, які розташовані довкола, прийняті у відповідності зі ступенем вогнестійкості існуючих будівель. Відстані від будинків, що проєктуються, до існуючих будинків та споруд витримано з дотриманням вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Відстань від краю проїзду до зовнішньої стіни будинків 5-7 м. Похил проїздів у місцях установки пожежних автодрабин і автопідіймачів не більше 6°.

Автоматична установка пожежної сигналізації

Враховуючи характеристику основних пожежонебезпечних матеріалів, які знаходяться в приміщеннях, що захищаються, і клас вибухонебезпеки по ПУЕ, в проекті прийняті установки пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами СПД-3 ПП "​Артон" та ручними пожежними сповіщувачами SPR-3L ПП "​Артон", що працюють з приймальною станцією «Тірас-П» розрахункової ємності.

В черговому режимі контрольно-приймальний прилад установки пожежної сигналізації виконуює контроль справності сповіщувачів та з’єднувальних ліній (шлейфів); при розриві або короткому замиканні ліній видається сигнал про несправність.

При появі в контрольному приміщенні диму спрацьовують димові сповіщувачі. Сигнали від сповіщувачів потрапляють на приймально-контрольний пульт, який видає сигнал про пожежу. Сповіщувачі розраховано на безперервну цілодобову роботу.

Установка пожежної сигналізації по забезпеченню надійності енергопостачання відноситься до електроспоживачів І-ї категорії по ПУЕ,

Тому станція пожежної сигналізації має два незалежних джерела електроживлення (два вводи):

а) робочий ввод – 220в, від ВРП електрощитова

б) резервний ввод – 12в, від акумуляторної батареї (додатково встановленої в приладі).

Оповіщення про пожежу

Згідно з додатком Б таблиця Б.1 ДБН В.2.5-56:2014 будівля, що проектується, обладнується системою оповіщення по типу 2. Відповідно до таблиці Б.2 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014, даний тип системи оповіщення повинен забезпечувати звуковий спосіб оповіщення. Евакуаційні виходи та шляхи евакуації обладнуються світло-звуковими оповіщувачами ОСЗ-12 "ВИХІД".

Мережа оповіщення запроектована вогнетривким кабелем JE-H(St)H..Bd FE180 E30/E90 в вініпластових трубах приховано в шарі шукатурки стін, за підшивною стелею.

Блискавкозахист

Згідно з вимогами серії стандартів ДСТУ EN 62305:2012 захист житлового будинку від блискавки виконується за III рівнем блискавкозахисту (РБЗ).

Улаштування системи блискавкозахисту передбачається методом блискавко-приймальної захистної сітки на покрівлі.

Максимальний розмір комірки сітки перехоплювачів для РБЗ III – не більше 15х15 м. Провідники захисної блискавкоприймальної сітки на покрівлі виконуються із круглої оцинкованої сталі D=8 мм.

Провідники сітки розташовуються:

– по лініях краю покрівлі та виступах покрівлі;

– на кутах, виступних точках та рубах (особливо на найвищих рівнях фасадів).

Природні компоненти, виготовлені зі струмопровідних матеріалів, які постійно знаходяться на будівлі та не будуть змінюватися, використовуються в проекті як частини блискавкозахисту. Всі металоконструкції, що виступають над покрівлею будинку (загороджувальні вогні, захисні кожухи колективних димоходів, огородження покрівлі, та ін.), з'єднані з системою блискавкозахисту через спеціальний клемний з’єднувач за допомогою болтового кріплення.

  Блискавкозахист житлового будинку виконується з урахуванням наявності телевізійних антен, трубостояків мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у тому числі і супутникових) згідно ДСТУ EN 62305-1, ДСТУ EN 62305-3, ДСТУ EN 62305-4, ДСТУ І ЕС 62305-2.

Система доземних провідників (струмовідводів), яка забезпечує відведення струму блискавки, має бути розташована таким чином, щоб від точки ураження до землі існувало кілька паралельних шляхів проходження струму, а довжину шляху проходження струму було зведено до мінімуму.

Типові відстані між доземними провідниками (струмовідводами), що проходять по периметру будинку, для РБЗ III – 15 м.

Струмовідводи на опусках виконуються із круглої оцинкованої сталі D=8 мм та монтуються на відстані 0,1 м паралельно фасаду будинку.

До кожного опуску струмовідводів приєднуються вертикальні електроди заземлення   L=3 м (по одному на кожний опуск). Електроди заземлення з'єднуються з залізо-бетонним фундаментом будівлі та головною заземлюючою шиною ВРП будинку.

Заземлюючий пристрій виконано з горизонтального заземлювача (полоса сталева оцинкована 40х4 мм) та вертикальних електродів (оцинкована сталь, L=3 м, D=16 мм).

Заземлювач прокладається на відстані не менше 1 м від стін будинку та на глибині не менше 0,7 м. Горизонтальний заземлювач з'єднюється з головною шиною заземлення (ГЗШ) будинку за допомогою полоси сталевої оцинкованої 40х4 мм зварюванням, болтовим або хомутним з'єднанням.

Пожежне спостереження

Постійний контроль і зв'язок вбудовано-прибудованих з центральним пультом пожежної частини виконується за допомогою системи пожежного спостереження.

Тип системи передавання тривожних сповіщень - 2 (табл.А.1 ДБН В.2.5-56:2014).

Для цього в ППКП додаткова встановлюється модуль цифрового GSM-автодозвону (М-GSM). Модуль забезпечує прийом сповіщень по каналу передачі даних операторів мобільного зв'язку стандарта GSM 900/1800 на ПЦН.

При спрацюванні приладу ПС або порушенні цілісності шлейфів сигнал автоматично подається на ПЦН. Час затримування передавання сигналу не повинен перевищувати 60с.

Охорона навколишнього природного середовища

Відповідно до ДБН А.2.2-1-2003. «Склад та зміст матеріалів ОВНС при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд» вплив на навколишнє середовище житлового комплексу розглядається в двох аспектах – при проведенні будівельних робіт, експлуатації та плановій діяльності. 

При визначенні джерел негативного впливу житлового комплексу на навколишнє середовище розглядалися умови, за яких вони можуть виникнути під час:

виконання будівельних робіт;

обслуговування та планової діяльності;

аварійних ситуацій.

В процесі будівництва житлового комплексу буде відбуватися тимчасовий вплив на навколишнє середовище (атмосферне повітря, водне середовище, ґрунти, рослинний та тваринний світ):

Вплив на атмосферне повітря пов'язаний із забрудненням повітряного басейну пилом і продуктами спалювання пального при роботі будівельної техніки та автотранспорту, при проведенні зварювальних робіт.

Негативний вплив на земельні ресурси пов'язаний з порушенням ґрунтового покрову будівельною технікою, можливим забрудненням ґрунтів будівельним сміттям і паливо-мастильними матеріалами.

Вплив на поверхневі та підземні води можливий при аварійних проливах палива працюючими механізмами.

Вплив на рослинний та тваринний світ можливий при знесенні під час будівництва дерев та кущів.

Серед джерел негативного впливу на навколишнє середовище при обслуговуванні та плановій діяльності об'єкта можливі такі:

- на геологічне середовище – не впливає, будівництво здійснюється відповідно до результатів інженерно-геологічних досліджень, виконуються всі необхідні підготовчі та попереджуючі роботи. Виконуються заходи по технічній експлуатації об’єкта;

- на повітряне середовище – вплив припустимий, основні джерела викидів забруднюючих речовин – квартирні теплогенератори, що працюють на природному газі та автомобілі з працюючими двигунами на стоянках, забруднення атмосфери – в межах нормативів.

Фізичні фактори – джерела вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики на об’єкті відсутні.

- на водні об’єкти – не впливає, скиди стічних вод в відкриті водойми відсутні, джерелом водопостачання служить внутрішня квартальна магістральна мережа водопроводу, скидання господарчо-побутових стоків здійснюється самопливною мережею каналізації з підключенням до внутрішньо-квартальної каналізаційної мережі.

Відведення дощових та талих вод з покрівлі будинку передбачається закритою системою внутрішніх водостоків у закриту дворову систему дощової каналізації. Поверхнева вода по спланованих територіях відводиться на проїзди, звідки по лотках утворених між бортовим каменем і проїзною частиною скидається через дощоприймачі в мережу дощової каналізації. На ділянках озеленення дощові і талі води інфільтруються в ґрунт.

Вплив під час експлуатації буде носити тривалий характер – протягом усього періоду експлуатації об’єкта.

Аварійна ситуація пов'язана з виникненням пожежі може призвести до забруднення повітряного середовища, загибелі людей. Серед забруднюючих речовин, що можуть виділятися під час пожежі будуть продукти згоряння органіки, пластикових виробів з облаштування приміщень. Вплив буде носити тимчасовий характер.

Безперечно, деякий негативний вплив здійснюється під час будівництва та експлуатації об’єкту, але за умови виконання проектних рішень та заходів відповідно до природоохоронних вимог, шкідливий вплив від об’єкту є в межах норм і не погіршує стан навколишнього природного середовища та не має істотного впливу на погіршення здоров’я людей.

Вплив об’єкта на повітряне середовище

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря при експлуатації та плановій діяльності житлового коплексу є теплогенератори встановлені в кухнях квартир та автотранспорт на стоянках.

Для розрахунків величин викидів забруднюючих речовин, які утворюються на території відведеній для будівництва житлового будинку після його завершення та вводу в експлуатацію використовувались:

●                   методи розрахунків викидів шкідливих речовин за питомими показниками;

●                   iснуючi галузеві методики для розрахунків викидів шкідливих речовин.

Відповідно до ТУ в житлових будинках запроектовано по-квартирні горизонтальні системи опалення від квартирних теплогенераторів. Проектом передбачається встановлення по-квартирних теплогенераторів газових, потужністю 24 кВт, q= 2,73 м3/год.

Урахування потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення

У проекті передбачено умови для безперешкодного і зручного пересування маломобільних груп населення по ділянці до житлових будинків, з нормативним поздовжнім на поперечним уклоном пішохідних доріжок та тротуарів, пониженням висоти бордюрів на шляху пересування.

Вхідні групи житлових будинків пристосовані для доступу маломобільних груп населення з поверхні землі, та не обмежують умови життєдіяльності інших груп населення житлових будинків.

Заходи щодо енергозбереження

З метою зниження енергоспоживання при експлуатації будинків проектом передбачено такі заходи:

●                   існуюча компактна планувальна схема будинків забезпечує мінімальну площу зовнішніх стін та мінімальні витрати тепла;

●                   зовнішні стіни прийняті з утепленням;

●                   підлога 1 поверху виконана з використанням матеріалів, що утеплюють, за сучасною технологією;

●                   передбачається посилена тепло- та гідроізоляція покрівлі;

●                   заповнення віконних отворів передбачається вікнами з посиленою теплоізоляцією;

●                   нагрівальні прилади обладнані терморегуляторами;

●                   передбачено автоматичне регулювання на температуру зовнішнього повітря;

●                   проектом передбачається встановлення лічильників споживання електроенергії.

Огороджуючі конструкції будівель прийняті з утепленням. Термічний опір огороджуючих конструкцій складає:

R_{Σ/стіни/}  =3,7 м²К/Вт> R_q min=3,3 м²К/Вт,

R_{Σ/опір над переходом/} =3,77 м²К/Вт> R_q min=3,75 м²К/Вт,

R_{Σ/ суміщеної покрівлі/} =7,1 м²К/Вт> R_q min=6,0 м²К/Вт

R_{Σ/підлоги 1-го поверху/} =3,89 м²К/Вт> R_q min=3,75 м²К/Вт

R_{Σ/вікон/} =0,93 м²К/Вт

R_{Σ/двері/} =0,6 м²К/Вт

Забезпечення надійності та безпеки

Заходи із забезпечення надійності і безпеки об’єкта будівництва розроблені у відповідності до чинних норм і правил: ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН В.1.2-8-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека життя і здоров'я людини та захист навколишнього природного середовища», ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво об’єктів», ДБН Б.2.2-2-2014 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування», ДБН В.1.1-12-2006 «Будівництво у сейсмічних районах України», ДБН В.1.1-24:2009 «Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування», ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи», ДБН В.1.1.7- 2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва», ДСТУ Б А.2.2-8:2010 «Розділ енергоефективність у складі проектної документації», ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів».

Ці основні заходи включають: міцність та стійкість конструкцій, пожежна безпека, безпека життя людей та охорона навколишнього середовища, безпека експлуатації, захист від шуму, економія енергії.

По розрахунку згідно ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2019 клас наслідків (відповідальності) відповідає – СС2.

Згідно класу наслідків СС2 відповідно визначено нормативні експлуатаційні показники для конструктивних елементів трьох категорій А, Б, В: де А – конструкції та елементи, відмова яких може призвести до повної непридатності до експлуатації будівлі (споруди) в цілому або значної її частини.

Б – конструкції та елементи, відмова яких може призвести до ускладнення нормальної експлуатації будівлі (споруди) або до відмови інших конструкцій, які не належать до категорії А.

В – конструкції, відмови яких не призводять до порушення функціонування інших конструкцій або їх елементів.

Прийняті комплексні проектні рішення, матеріали, конструкції, обладнання, інженерні мережі та системи забезпечують безпечну експлуатацію об’єкта протягом нормативного терміну – 100 років, включаючи пожежну безпеку, санітарно-гігієнічні і екологічні вимоги, охорону праці, техніку безпеки.

Ступінь довговічності основних конструктивних елементів і способи їх захисту від вогню, фізичних, біологічних, хімічних та інших пошкоджень, забезпечення можливості їх заміни після вичерпання ресурсу, а також способи захисту основ від надмірного деформування ув'язані з встановленим терміном експлуатації об'єкта і забезпечують необхідний рівень надійності протягом усього цього терміну.

Будівля виконується з матеріалів і конструкцій, що забезпечують її вогнестійкість ІI ступеня. Розташування будівель на ділянці проводиться з дотриманням нормативних протипожежних розривів до існуючих будівель та споруд. Будівельні конструкції та протипожежне устаткування, що застосовується для запобігання виникнення пожеж повинні мати нормовані значення меж вогнестійкості і розповсюдження вогню, ПІДТВЕРДЖЕНІ відповідними протоколами випробовування або сертифікатами відповідності. Зовнішня поверхня оздоблення зовнішніх стін з матеріалів групи горючості не нижче Г1. У внутрішніх шарах оздоблення – утеплювач з мінвати класу групи горючості НГ.

Передбачено обладнання приміщень установками пожежної автоматики і телефонним зв'язком, сигнал від приймального приладу ПС виведено на пульт пожежного спостереження по автодозвону.

Для захисту приміщень передбачити підряднику і інвестору переносні вогнегасники у відповідності до вимог п.3.12. НАПББ.ОЗ.001-2004 («Типові норми належності вогнегасників»)

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту

У даному проекті будівництва відповідно до підпункту 2 пункту 3 статті 32 Кодексу цивільного захисту України та додатку 1 ДБН В.2.2-5 (зі змінами) та статті 31 пункту 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» укриття населення, у тому числі працівників суб'єктів господарювання, які проживають або працюють в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, передбачається у споруді подвійного призначення (підвал) із захисними властивостями ПРУ, з наступними захисними властивостями:

• коефіцієнт захисту Кз - 100;

• надмірний тиск ударної хвилі ΔР, кПа (кгс/см2) - 100 (1,0);

• клас сховища А ІV;

• група укриття - П-5;

• місткість - 279 осіб.

Підвальне приміщення будинку у мирний час буде використовуватися за основним функціональним призначенням, а в особливий період як споруда подвійного призначення для укриття населення, згідно до п. 2, п. 10, статті 32 Кодексу цивільного захисту України, Постанови Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" та п. 1.5 ДБН В.2.2-5.

Утримання захисних споруд цивільного захисту (споруди подвійного призначення) необхідно здійснювати відповідно до вимог наказу МВС України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за № 879/32331.

Захисна споруда цивільного захисту (споруда подвійного призначення) приводиться у готовність до прийому громадян, які укриваються, у термін, що не перевищує 12 год. (п. 1.7 додатка 1 ДБН В 2.2.5-97).

Система життєзабезпечення захисної споруди цивільного захисту забезпечує захист осіб, що підлягають укриттю у них впродовж не менше 48 годин безперервно (п. 7.1.1 ДБН В.1.2-4-2019).

Визначення експлуатаційної придатності закінчених будівництвом захисних споруд цивільного захисту здійснити відповідно до вимог ДБН А.3.1-9.

Відповідно до пункту 10 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» захисна споруда цивільного захисту має відповідати вимогам доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

За результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень, які були доведені письмово до замовника та усунуті в процесі проведення експертизи, встановлено, що проект  «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку №2, №3 з вбудованими нежитловими приміщеннями, вул. Пушкінська, 31 «в», м. Кам'янець - Подільський» - розроблений відповідно до завдання на проектування  та вихідних даних відповідає вимогам до міцності, надійності та довговічності об’єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, вимогам санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження; інженерно-технічних заходів цивільного захисту.