Проект «Нове будівництво багатофункціонального комплексу за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Розсошанська ОТГ, с. Ружичанка» розроблений у 2023 році ТОВ «АБМК» (79052, м. Львів, вул. Наукова, 7д, офіс 701), ГАП – Князь М. М. (кваліфікаційний сертифікат: Серія АА № 000761 від 19.11.2012), ГІП – Мосієвський О. Р. (кваліфікаційний сертифікат: Серія АР № 018690 від 18.01.2022), на замовлення ТОВ «Епіцентр К» (32490244) на підставі:

−     містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ МUО1:9644:5414:3597:0961, реєстраційний номер А3049644541427582351 від 02.03.2023, затверджених наказом від 02.03.2023 № 07-НО управління соціально-економічного розвитку території, архітектури, забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування та державної реєстрації Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області;

−     завдання на проектування, затвердженого замовником;

−     технічних умов і листів щодо проектування об’єкта, виданих відповід­ними службами.

Згідно із завданням на проектування будівництво багатофункціо­нального комплексу передбачено в одну чергу, з виділенням двох пускових комплексів, а саме:

−    1 пусковий комплекс (логістичний комплекс):

−    складська будівля (№ 1 за ГП);

−    адміністративно-побутовий корпус (№ 2 за ГП) (зі спорудою подвій­ного призначення з властивостями протирадіаційного укриття (у під­валі) із тунелем аварійного виходу) і прибудованим підземним паркінгом (№ 2.1 за ГП);

−    котельня (№ 3 за ГП);

−    насосна з пожежними резервуарами 2 × 750 м³ і господарськими приміщеннями (№ 8 за ГП);

−    будівля пресування відходів стрейчу та картону (№ 12 за ГП);

−    КПП-1 (№ 14 за ГП);

−    криті павільйони для куріння (№ 15 за ГП);

−    вбиральня для водіїв з душовими (№ 18 за ГП);

−    майстерня для ремонту причепів (№ 19 за ГП);

−    КПП-2 (№ 23 за ГП);

−    відкриті господарські майданчики та автостоянки для вантажного і легкового транспорту;

−    водозабірні свердловини (№ 9 за ГП) і мережі водопостачання;

−    мережі каналізації з очисними спорудами і насосними станціями;

−    електричні мережі з вбудованими ТП і контейнерними ДЕС;

−    елементи благоустрою із підпірними стінами і огорожами;

−    інші споруди згідно з вимогами технології і діючих норм.

−    2 пусковий комплекс:

−    будівля автозаправного комплексу (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів (№ 40 за ГП);

−    технологічне обладнання АЗК;

−    навіси над ПРК (№№ 41, 42 за ГП);

−    підземний резервуар СВГ і майданчик АЦ СВГ (№№53, 54 за ГП);

−    майданчики тимчасового зберігання автотранспорту (№№ 66, 67 за ГП);

−    інженерні комунікації для забезпечення функціонування авто­заправного комплексу.

У підвалі адміністративно-побутового корпусу (АПК) запроектовано споруду подвійного призначення із захисними властивостями протирадіа­ційного укриття (далі − СПП-ПРУ), групи П4, Кз = 200, Рф = 100 кПа.

Ділянка проектування площею 17,0683 га розміщена у селі Ружи­чанка Розсошанської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області.

Межі ділянки:

−    з півночі – територія складського комплексу мережі АТБ;

−    зі сходу та півдня – землі сільськогосподарського призначення;

−    з південного сходу – автодорога Е50;

−    із заходу – вулиця Камʼянецька.

Ділянка вільна від забудови і зелених насаджень. Рельєф ділянки має природний хвилястий характер з ухилом на південь та південний схід. Абсолютні відмітки існуючої поверхні землі змінюються в межах ділянки від 355.0 м до 321.5 м.

Проектом передбачено влаштування двох заїздів на територію. З вул. Кам’янецької запроектовано в’їзд/виїзд вантажного транспорту через КПП 1 та в’їзд/виїзд приватного транспорту працівників комплексу і від­відувачів. Другий в’їзд/виїзд через КПП 2 передбачено з автодороги Е50 на ділянку, відведену під автостоянки вантажного транспорту.

Організація рельєфу території розроблена з урахуванням висотного положення існуючих будівель, споруд, відміток автодороги Е50 та вулиці Камʼянецької.

Проект розроблений за принципом максимального збереження існу­ючого рельєфу з мінімальними обсягами земляних робіт.

Для забезпечення горизонтальності майданчиків, на яких здійсню­ються технологічні процеси, вся ділянка розділена на тераси.

Тераси з’єднані між собою проїздами з нормативним ухилом, при­датним для руху вантажного транспорту.

З метою економії території перепади рельєфу між терасами і по межі ділянки укріплені підпірними стінами із габіонів.

Поздовжні ухили по проїздах передбачені від 5 до 56‰. Поперечні − від 5 до 20‰.

Водовідведення поверхневих вод передбачено по лотоках проїздів у мережу дощової каналізації.

Проектом передбачається комплексне опорядження території. На тери­торії влаштовуються автопроїзди, автостоянки, стоянки для велосипедів, тротуари, майданчик відпочинку.

На вільній від забудови, проїздів, автостоянок і майданчиків тери­торії влаштовуються газони з додаванням рослинного шару ґрунту.

Інженерно-геологічні вишукування на майданчику виконані ТОВ «ЗБК-Центр» у 2023 році.

Геологічний розріз на розвідану глибину до 25 м складається з таких інженерно-геологічних елементів (ІГЕ):

−    ІГЕ-1А – насипний шар: зрізаний рослинний шар, перем’ятий, частково змішаний з іншими ґрунтами: суглинок легкий пилуватий, темно-сірий, чорний, з домішками щебеню та ін. будівельного сміття, не злежаний;

−    ІГЕ-1 – рослинний шар: суглинок легкий пилуватий, слабо гумусований (відносний вміст органічної речовини Ir = 0,025), з корінням рослин, чорний, темно-сірий;

−    ІГЕ-2 – суглинок важкий, пилуватий, напівтвердий, лесовий, просадний, з карбонатними стяжіннями, жовто-палевий, жовто-бурий;

−    ІГЕ-3 – суглинок легкий, пилуватий, твердий, лесовий, просадний, з карбонатними стяжіннями, бурий, жовто-бурий;

−    ІГЕ-4 – суглинок легкий, пилуватий, твердий та напівтвердий, з карбо­натними стяжіннями, палево-жовтий, жовтий;

−    ІГЕ-4А – суглинок легкий пилуватий, тугопластичний, бурувато-жовтий, палево-жовтий;

−    ІГЕ-4Б – суглинок легкий пилуватий, м’якопластичний, палево-жовтий, жовтий;

−    ІГЕ-5 – супісок пилуватий, твердий та пластичний, з рідкими включен­нями уламків пісковику та уламків кварцу, палево-жовтий, із сірими розводами;

−    ІГЕ-6 – суглинок важкий, пилуватий (глина легка пилувата), напів­твердий, з рідкими прошарками піску, включеннями зерен карбонатів, окислів марганцю,буро-жовтий, жовто-палевий, бурувато-сірий;

−    ІГЕ-6А – супісок пилуватий, твердий, жовтий, з плямами обзалізнення, бурувато-сірий;

−    ІГЕ-7 – пісок дрібний та пилуватий, середньої щільності та щільний, від малого ступеня насичення водою до насиченого водою (нижче рівня ґрунтових вод), часто глинистий, з прошарками суглинку, місцями обзаліз­нений, жовто-сірий, жовто-бурий;

−    ІГЕ-7А – суглинок важкий, пилуватий, тугопластичний, сірий, буро-жовтий.

На ділянці виявлені лесові просадні ґрунти, які залягають до глибини 8…17 м і перекриті з поверхні насипним та рослинним шаром. Потужність лесової просадної товщі на ділянці основної будівлі – 2,5…4,7 м (з ураху­ванням рослинного шару).

Будівлі та споруди запроектовані на пальових фундаментах.

Гідрогеологічні умови території вишукувань складні. Так, при дослід­женнях 2021 року в межах основної частини головної будівлі підземні води до абс. відміток 333.7…325.9 м не були виявлені. У 2022…2023 рр. підземні води виявлені на двох ділянках, вони мають складний характер розповсюд­ження. Мінімальна глибина залягання підземних вод – 11 м.

За розрахунком, наведеним у матеріалах проекту, погодженим замов­ником, складська будівля та АПК з підземним паркінгом відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС3, котельня, насосна з пожрезервуарами, будівля АЗК відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС2, інші споруди відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС1.

Згідно з ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України», відповідно до карти ЗСР-2004-А майданчик будівництва роз­ташований у районі з фоновою сейсмічною інтенсивністю 5 балів за шкалою МSК-64.

Складська будівля (№ 1 за ГП) − складної конфігурації в плані, з роз­мірами в осях 412 × 132 м.

Будівля - одноповерхова, розділена деформаційними швами в осях 8-9, 15-16, 24-25 та 32-33. Висота будівлі до низу несучих конструкцій 14.15 м. В осях А−В на всю довжину будівлі, в осях Е−К, 25-39 та в осях 38-39 на відмітці 6.800 влаштовано антресоль.

Каркас будівлі − із збірних залізобетонних елементів, запроектований з використанням збірних залізобетонних фундаментних стаканів, колон, головних балок покриття, прогонів, балок і плит перекриття.

Конструктивна схема будівлі – рамний збірний залізобетонний каркас, із жорстким защемленням колон у фундаментних конструкціях та шарнірними вузлами з’єднання з конструкціями перекриття та покриття.

Стійкість та просторова жорсткість каркаса забезпечується колонами, що жорстко защемлені у фундаментних конструкціях у двох площинах та їх розвинутим перерізом.

Колони каркаса розраховуються як позацентрово стиснуті, з коефіці­єнтом розрахункової довжини η = 2.

Жорсткість покриття (згідно з вимогами п. 7.3.9 ДБН В.1.1-12:2014) забезпечується за рахунок кріплення листів профільованого настилу в кожній хвилі до прогонів покриття. Між собою листи профільованого настилу кріп­ляться заклепками з кроком 250 мм.

Фундаменти – пальові.

Палі − суцільного квадратного перерізу С90.30-8.у…С120.30-8.у, та складені суцільного квадратного перерізу С140.30-С – С200.30-С (серія 1.011.1-10, вип. 1).

Розрахункові навантаження на палю прийнято від 570 кН до 850 кН (за розрахунком з використанням результатів статичного зондування). В основі паль − ґрунти ІГЕ-6 та ІГЕ-7.

В осях 15-39 влаштування складених паль виконується в попередньо пробурені лідерні свердловини. Діаметр лідерних свердловин – 250 мм, глибина 6-8 м. Суцільні палі влаштовуються без лідера.

Ростверки – монолітні залізобетонні, стовпчасті, із замоноліченим в них збірним фундаментним стаканом.

Колони каркаса – збірні залізобетонні, перерізом 500 × 500, 400 × 700, 700 × 700 мм. Крок основних колон − 12 × 24 м.

Перекриття під антресолі – багатопорожнинні попередньо напружені плити, з круглими пустотами товщиною 400 мм та 220 мм, що спираються на балки Г- і Т-подібного перерізу. По периметру перекриття влаштовані обв’язувальні балки.

Конструкції покриття – попередньо напружені прогони, що спира­ються на головні балки двотаврового перерізу прогоном 12 м (односкатні) та 24 м (двоскатні).

Сходи – збірні залізобетонні, Z-подібні.

Цокольні панелі – збірні залізобетонні.

Вбудовані трансформаторні підстанції (далі ТП1 та ТП2) розташовані в осях 2-3 та 22-23 між осями Л−М. Проектом передбачені пальові фунда­менти під монолітний залізобетонний приямок вбудованих ТП1 та ТП2. Основою монолітного залізобетонного приямка є залізобетонні палі С90.30-8.у для ТП1 та складені палі С140.30-С для ТП2. Палі − за серією 1.011.1-10 вип. 1.

Проектом передбачено закріплення основи під підлогу ґрунтоцемент­ними елементами Ø620 мм і довжинами 4-6-8-10-12 м.

За основу під нижніми кінцями ґрунтоцементних елементів прийнято ІГЕ-4.

Улаштування ґрунтоцементних елементів під підлогу складської будівлі виконується з відмітки поверхні мінус 2.000 м спеціалізованими бурозмішувальними установками.

У проекті наведено рішення щодо ущільнення основи під підлогу при виконанні зворотної засипки над ґрунтоцементними елементами.

Чорнову підлогу товщиною 250 мм з відм. мінус 0.350 слід виконувати з важкого бетону класу C20/25 (В25) W6. Під чорновою підлогою виконується бетонна підготовка з бетону класу С8/10 (В7,5) товщиною 50 мм по плівці. У чорновій підлозі виконується нарізка осадових швів картами 12 × 12 м.

Чистову підлогу товщиною 100 мм слід виконувати з фібробетону (фібра поліпропіленова з довжиною волокон 12 мм витратою 0,6 кг/м³). У чистовій підлозі виконується нарізка осадових швів картами 3 × 4 м, із заповненням швів герметиком не раніше ніж через три тижні з моменту укладання бетону.

Будівля адміністративно-побутового корпусу (далі − АПК) розміщена біля осі 1 складської будівлі (№ 1 за ГП). Будівля – чотириповерхова, з підвалом. Розміри будівлі в осях становлять 150,2 × 16 м (28,3). Будівля розділена деформаційними швами в осях Е, В/2 та А−А/3.

Збірний залізобетонний каркас запроектовано з використанням збірних залізобетонних фундаментних стаканів, колон, балок і плит перекриття.

Конструктивна схема будівлі – рамний збірний залізобетонний каркас, із жорсткими вузлами з’єднання колон з фундаментними конструкціями та ригелями перекриття. Стійкість і просторова жорсткість каркаса забез­печується колонами, що мають жорсткий вузол з’єднання з нижче розташова­ними монолітними конструкціями (болтовий стик монолітної та збірної колон), жорсткими зварними вузлами з’єднання колон з ригелями та жорст­кими горизонтальними дисками міжповерхових перекриттів, що об’єднують колони в єдину просторову систему.

Колони каркаса – збірні залізобетонні, перерізом 600 × 600 мм. Сітка колон, в основному, 6 × 8 м.

Міжповерхові перекриття – багато порожнинні попередньо напружені плити з круглими пустотами, товщиною 220 мм, що спираються на балки Г- і Т-подібного перерізу. В напрямку плит перекриття по рядах колон влашто­вані прямокутні балки-розпірки.

Підвальна частина АПК запроектована з монолітних залізобетонних елементів. Підвальний поверх АПК використовується як приміщення загаль­ного користування, а в особливий час – як споруда подвійного призначення (СПП), тобто – укриття. СПП займає всю частину підвального поверху АПК. Підвальний поверх розділено на три відсіки.

До приміщень підвалу під АПК через деформаційний шов примикає підземний паркінг. Приміщення підземного паркінгу розділене на дві частини евакуаційним тунелем із укриття, який розміщений в осях Е−Д/1.

Для заїзду автомобілів у паркінг запроектовано односмугову рампу з монолітного залізобетону. Один вихід з кожного відсіку веде крізь тамбур-шлюз до евакуаційного тунелю, що виходить за межі потенційного завалу.

Проектом передбачено влаштування основи під фундаментну плиту підвального поверху товщ. 500 мм, закріпленої ґрунтоцементними елементами Ø620 мм, довжиною 8 м.

Споруда подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття (далі  – СПП) із захисними властивостями ПРУ, групи П-4, Кз = 200, Рф = 100 кПа, розташована в осях 6/n-1/6 в межах осей А/3−М у підвальному поверсі адміністративно-побутового корпусу (АПК), що за основним функціональним призначенням використовується як зони для відпочинку.

Конструктивна схема – монолітний залізобетонний неповний каркас, з поперечним розташуванням ригелів.

Зовнішні стіни з пілястрами – товщиною 400 мм (пілястри товщиною 600 мм).

Колони – переріз 800 × 800 мм.

Перекриття – балкове (балки – перерізом 600 × 800 мм), з капітелями над колонами – товщиною 400 мм.

У підземному просторі перед будівлею АПК в осях 1п-6п між осями К/1−А запроектовано паркінг. Відмітка підлоги – мінус 5,4 м.

Конструктивна схема – монолітний залізобетонний рамний без­балковий каркас.

Фундаментна плита паркінгу – товщиною 500 мм, влаштована на відм. мінус 5.900 по основі, яка закріплена ґрунтоцементними елементами Ø620 мм.

Між фундаментною плитою СПП та підземного паркінгу влаштований деформаційний шов в осях 5п та 6п.     

Стіни підземного паркінгу – товщиною 400 мм до відм. мінус 2.200.

Плита перекриття на відм. мінус 1.800 товщиною 400 мм, з пілястрами 1500 × 1500 мм, товщиною 400 мм.

Колони – із сталебетонних елементів, труба Ø530 мм.

Інженерні споруди

Будівля котельні (№ 3 за ГП) − простої конфігурації в плані, з роз­мірами в осях 14,6 × 10,6 м, одноповерхова. Каркас − металевий, з кроком колон 3,5 і 3,8 м по цифрових осях, крок колон у поперечному напрямку − 7,6 м. Найменша висота до низу конструкцій основного приміщення становить 4 м.

Будівля пресування відходів стрейчу та картону (№ 12 за ГП) − простої конфігурації в плані, одноповерхова, з розмірами в осях 42 × 8 м. Найменша висота до низу конструкцій основного приміщення становить 4,914 м. Каркас будівлі − металевий.

Майстерня для ремонту причепів (№ 19 за ГП) − простої конфігурації в плані, двоповерхова, з розмірами в осях 21 × 24 м.

В осях 1-2 приміщення майстерні − одноповерхове, з висотою до низу конструкцій покриття 8,378 м. В осях 2-3 приміщення майстерні − двоповер­хове, з відміткою підлоги другого поверху +3.600.

На першому поверсі в цих осях розташовані технічні та адміні­стративно-побутові приміщення майстерні, на другому – побутові приміщення для водіїв.

Каркас будівлі − металевий.

Будівлі КПП-1 та КПП-2 (№№ 14 за 23 за ГП) − прямокутної форми в плані, з розмірами в осях 4 × 6 м. Каркас − металевий. Найменша висота до низу конструкцій основного приміщення становить 2,7 м.

Будівля критого павільйону для куріння (№ 15 за ГП)− з розмірами в осях 5 × 12 м. Найменша висота до низу конструкцій основного приміщення становить 2,6 м.

Будівля вбиральні для водіїв з душовими (№ 18 за ГП) − з розмірами в осях 3,8 × 7,4 м. Найменша висота до низу конструкцій основного примі­щення становить 2,7 м.

Фундаменти – монолітні залізобетонні, неглибокого закладання.

Конструкції − металеві.

Будівля пресування відходів стрейчу та картону

Конструктивна схема будівлі – рамного типу. Каркас − з металевих колон та металевих балок покриття, із системою металевих вертикальних та горизонтальних в’язей. Головні балки покриття шарнірно сполучаються з колонами, основні колони жорстко сполучаються з фундаментами.

Стійкість каркаса вздовж цифрових та літерних осей забезпечується жорстким з’єднанням колон з фундаментами, роботою вертикальних в’язей по колонах, жорсткістю покриття. Жорсткість покриття забезпечується сумісною роботою балок покриття з горизонтальними в’язями і профільо­ваним настилом.

Будівлі КПП-1, КПП-2, Критих павільйонів для куріння,

Вбиральні для водіїв з душовими

Конструктивна схема проектованих будівель − ?, каркас - металевий. Просторова жорсткість каркаса забезпечується за допомогою жорсткого з’єднання балок з колонами у напрямку цифрових та літерних осей.

Схема роботи профнастилу − за однопрогоновою схемою.

Профільований настил розташовується широкими полицями догори за схемою розміщення «Позитив».

Будівля майстерні для ремонту причепів

Конструктивна схема будівлі – рамного типу, каркас − із металевих колон і металевих балок покриття, із системою металевих вертикальних та горизонтальних в’язей.

Головні балки покриття жорстко сполучаються з колонами, основні колони жорстко сполучаються з фундаментами.

Плита перекриття першого поверху запроектована монолітною, по несучому профільному листу.

Стійкість каркаса вздовж цифрових та літерних осей забезпечується жорстким з’єднанням колон з головними балками покриття та фундаментами, роботою вертикальних в’язей по колонах, жорсткістю покриття та перекриття.

Жорсткість покриття забезпечується сумісною роботою балок покриття з горизонтальними в’язями і профільованим настилом.

Жорсткість перекриття забезпечується сумісною роботою балок пере­криття з монолітною плитою перекриття по незнімній опалубці з профільо­ваного настилу.

Внутрішні сходи запроектовані металевими, сходинки та площадки − бетонні.

Зовнішні сходи запроектовані металевими, з решіткового оцинкова­ного настилу. Для вертикальних колон зовнішніх сходів передбачено окремі фундаменти, для забезпечення вертикальної жорсткості – в’язі.

Котельня

Конструктивна схема каркаса в осях Б−В − несучі поперечні рами, із жорстким обпиранням на фундаменти. Основні несучі елементи – дво­таврові колони та балки із шарнірними вузлами з’єднання.

Конструктивна схема прибудов в осях А−Б − несучі поперечні рами, із шарнірним обпиранням на фундаменти. Основні несучі елементи – металеві гнуті квадратні профілі з жорсткими вузлами з’єднання.

Стійкість каркаса в осях А−Б вздовж літерних осей забезпечується вертикальними в’язями, вздовж цифрових осей – роботою рам.

Стійкість каркаса в осях Б−В вздовж літерних осей забезпечується роботою рам, вздовж цифрових осей – вертикальними в'язями каркаса.

Жорсткість покриття забезпечується горизонтальними металевими в’язями та настилом покриття.

Кріплення профнастилу передбачено в кожній хвилі на кожній балці каркаса покриття.

Колони запроектовано з прокатних профілів HEA200 європейського прокату із сталі S235.

Балки − з прокатних профілів IPE300 європейського прокату із сталі S355.

Каркас прибудов − із замкнутих квадратних профілів □ 140 × 5 зі сталі С245.

Система в’язей − із замкнутих квадратних профільних труб і кутиків зі сталі С245.

Насосна з пожежними резервуарами 2 × 750 м³ і господарськими приміщеннями (№ 8 за ГП) з розмірами в осях 44,40 × 15,30 м, влаштовується з монолітних залізобетонних елементів на пальовій основі.

Конструкція резервуарів запроектована з монолітних залізобетонних елементів. Висота резервуара від верху днища до низу перекриття становить 4,40 м.

Розміри елементів резервуара: товщина плити днища – 500 мм; товщина зовнішніх стін – 400 мм, внутрішніх – 300 мм; плити перекриття – 300 мм, плити перекриття в місцях капітелей – 500 мм; колони – 400 × 400 мм.

Плита перекриття спирається на стіни та колони.

Прийнятий варіант фундаментів − висячі палі, об’єднані ростверком.

Палі − суцільного квадратного перерізу С120.30-9.у (серія 1.011.1-10, вип. 1). За основу під нижніми кінцями паль прийнято ІГЕ-4А.

Улаштування паль виконуватиметься у попередньо пробурені лідерні свердловини. Діаметр лідерних свердловин для забивних паль – 250 мм.

Підпірні стінки ПС-1…ПС-7 (№№ 30…36 за ГП)

Для влаштування підпірно-утримувальних споруд використовуються габіонні конструкції.

Розміри габіонних підпірних стін визначені з умов забезпечення загальної і місцевої стійкості ґрунтового насипу та самої стіни. При конструюванні стін визначалися геометричні розміри та кількість габіонів, які в подальшому уточнювалися розрахунками за двома групами граничних станів. Усі розрахунки виконувалися з використанням розрахункових значень характеристик ґрунтів.

У проекті прийнято систему «Армогрунтова стіна», а саме: габіонна підпірна стіна, зворотна засипка якої армована георешіткою Fortrac 160T, що з’єднана із габіонами. Поверхні підпірних стін, що контактують з ґрунтом, покриваються гідроізоляційним геотекстилем Geodren PPST 200. Зворотна засипка ґрунту виконується пошарово (товщина шару 250 мм) місцевим ґрунтом з ущільненням до pd = 1.65 т/м³.

До початку влаштування підпірних стінок з габіонних конструкцій, слід виконати підготовку основи за допомогою ущільненої щебенево-піщаної суміші фр.0-40 мм товщиною шару – 700 мм. До влаштування підготовки основи ущільненою щебенево-піщаною сумішшю, слід розкласти георешітку Fortrac 80T.

Для підпірних стін висотою більше за 6,00 м проектом передбачено варіант підсилення основи під габіонні конструкції ґрунтоцементними елементами Ø620 мм і довжиною 6,0...18,0 м. Основою під ґрунтоцементними елементами є шар ІГЕ-4.

Будівля АЗК – одноповерхова, з розмірами між крайніми осями 25,10 × 27,40 м.

Конструктивна схема будівлі АЗК − з легких металоконструкцій.

Схема каркаса передбачає жорстке сполучення балок, ферм з колонами і жорстке закріплення останніх у фундаментах.

Поздовжня стійкість будівлі забезпечується за допомогою верти­кальних металевих в’язей. Жорсткість диска покриття вздовж будівлі забез­печується влаштуванням горизонтальних в’язей у площині конструкцій покриття.

Основні конструктивні елементи будівлі:

−    фундаменти – монолітний залізобетонний ростверк, влаштований по забивних палях. Палі − перерізом 300 × 300 мм, довжиною – 15 м. Основою паль служить ІГЕ-7а. Розрахункове навантаження на палю становить 30 тс;

−    колони – металеві, з профілів сталевих, гнутих, замкнутих, зварних, для будівельних конструкцій, 180 × 8, 160 × 5, 120 × 4 за ДСТУ Б.В.2.6-8-95, та зварні – з прокатного листа, t = 14 (12) мм, коробчастого перерізу 320 × 320 мм;  

−    балки – з прокатних швелерів, за ДСТУ 3436-96, зварених в короб, № 14 та № 22;

−    ферми – безфасонні, з квадратних труб 120 × 6, 400 × 5, 80 × 4, за ДСТУ Б.В.2.6-8-95. Розкоси кріпляться до поясів у стик;

−    прогони – з квадратних труб 120 × 4, за ДСТУ Б.В.2.6-8-95

−    стіни – сандвіч-панелі, з утеплювачем з поліізоціанурату ТМ «Ukrainian Sandwich Panels» марки СПС-120 PIR, густиною 40 кг/м³, товщиною 120 мм;

−    перегородки – гіпсокартонні листи;

−    покриття – м’яка покрівля, з утеплювачем по оцинкованому профлисту Н57 × 750 × 0,7 (ДСТУ 8802:2018), що кріпиться до прогонів, влашто­ваних по металевих фермах;

−    покрівля – ПВХ мембрана;

−    водовідведення з покрівлі – внутрішнє, організоване.

Навіси над паливороздавальними колонками.

Навіс над ПРК являє собою просторову конструкцію трапецієподібної форми в плані з габаритними розмірами 33,0 × 29,0 м. Навіс обпирається на колони навісу, та перехідними фермами − на колони будівлі АЗК.

Навіс над ПРК TIR  являє собою просторову конструкцію прямокутної форми в плані з габаритними розмірами 15,0 × 15,0 м.

Ухили покрівлі прийняті від 2.5 до 3,0%, ухил водозбірного лотока – 0,5%.

Стійкість металоконструкцій навісу забезпечується жорстким кріп­ленням колон до фундаментів.

Фундаменти – монолітний залізобетонний ростверк, влаштований по забивних  палях. Палі  − перерізом  300 × 300 мм, довжиною 12 м. Основою паль служить ІГЕ-7а.

Основні конструктивні елементи навісу:

−    колони – металеві Ø426 × 8, за ДСТУ 8943:2019, заповненні бетоном;

−    балка – зварний двотавр з прокату листового;

−    ферми – безфасонні, з квадратних труб 120 × 6,100 × 3,5, 80 × , за ДСТУ Б В.2.6-8-95. Розкоси кріпляться до поясів у стик;

−    прогони – ферми з квадратних труб 60 × 3, 50 × 3, 40 × 3, за ДСТУ Б В.2.6-8-95. Розкоси кріпляться до поясів у стик;

−    обшиття навісу – листовим матеріалом;

−    покриття навісу − з профнастилу, по металевих прогонах-фермах;

−    водовідведення − через ринву зі сталі в тілі колон навісу.

Група резервуарів рідкого палива, підземний резервуар СВГ

Кожний підземний резервуар встановлюється в котловані на монолітну залізобетонну плиту товщиною 25 см.

Підпірна стінка – загальною довжиною 43,05 м з/бетонна монолітна. 

У проекті наведені основні принципові технологічні рішення щодо багатофункціонального комплексу.

Складська будівля призначена для приймання, тимчасового збері­гання та відправлення різноманітних продовольчих та непродовольчих товарів.

Зберігання товарів передбачається на палетах − як на висотних фронтальних стелажах висотою до 10,8 м, так і на підлозі в один ярус. Для зберігання продовольчих товарів застосовуються холодильні та морозильні камери.

Загальна кількість палетомісць становить 38004 шт.

У разі необхідності формування мікс-палет з різних товарів на складі передбачена вільна від стелажів зона, на якій формуються палети, які на палетайзерах обгортаються у стрейч-плівку.

На антресолях передбачено складування продукції в паперові ящики. Цей процес здійснюється на столах або безпосередньо в зоні розташування палет.

Ящики встановлюються на конвеєрну лінію, якою подаються в зону сортування, а далі − в зону формування палет.

Готові палети надходять на один із складів (відм. 0.000) для від­правлення споживачам. Для подачі палет на антресолі запроектовано два ліфти.

Розвантаження та завантаження автомобілів передбачається за допо­могою електричних вилкових навантажувачів; подавання вантажів та заванта­ження стелажів – за допомогою електричних штабелерів та річтраків.

Заряджання акумуляторних батарей складської техніки передбачено зовні будівлі у спеціально виділених зонах.

Адміністративно-побутовий корпус

На першому поверсі розташовані:

−    вхідний блок складського комплексу, призначений для проходу праців­ників на робочі місця складської будівлі, також розташований медпункт;

−    харчоблок, складається з: їдальні персоналу на 122 посадкових місця для працівників комплексу, кафе на 48 посадкових місць, ресторану на 80 посадкових місць та VIP-залу на 24 посадкових місця, блоку приміщень кухні. Їдальня працює на сировині. Проектом передбачено необхідний склад виробничих приміщень у відповідності до поточності технологічного процесу. Розміщення технологічного обладнання усіх приміщень виконано з урахуванням його обслуговування;

−    фудмаркет, призначений для реалізації широкого асортименту про­довольчих товарів. Організація обслуговування покупців передбача­ється за принципом самообслуговування, з подальшим розрахунком на касах.

На другому поверсі розташовані:

−    санітарно-побутові приміщення для виробничого персоналу комплексу;

−    фельдшерсько-оздоровчий пункт;

−    салон краси для надання перукарських послуг, послуг манікюру, педикюру та косметології;

−    СПА-салон: передбачені масажні кабінети, парна, сауна;

−    спортзал зі студією боксу.

На третьому поверсі розташовані:

−    офісні приміщення для роботи спеціалістів;

−    приміщення для нарад;

−    кабінети.

На четвертому поверсі розташовані:

−    кімнати відпочинку для працівників підприємства.

У підвальному поверсі розташовані:

−    блок приміщень для прання спецодягу персоналу та постільної білизни;

−    паркінг на 67 машино-місць;

−    СПП-ПРУ з необхідним набором приміщень;

−    технічні приміщення.

Майстерня для ремонту причепів

Майстерня розрахована на одночасний ремонт двох причепів. На одному з постів запроектовано оглядову яму, оснащену двома пнемо­гідравлічними підіймачами. У вільній зоні майстерні розміщено відповідне обладнання, а саме: пневмогідравлічний прес, вертикально-свердлильний верстат, заточний дводисковий верстат, робочий стіл для зварювання з кон­сольно-поворотним витяжним пристроєм, аргонодуговий інвертор, слюсарні верстаки. В окремому приміщенні розташовані токарний та фрезерний верстати.

Будівля пресування відходів стрейчу та картону

Будівля призначена для пресування паперу, картону та стрейч-плівки, які утворюються при палетуванні в складських приміщеннях. Для пресування відходів передбачено чотири гідравлічних пакувальних преси продуктивністю по 0,8 т/год кожний.

Загальна кількість працюючих логістичного комплексу – 1099 осіб.

Кількість працюючих у максимальну зміну – 340 осіб.

На АЗК передбачається здійснювати приймання, зберігання і відпуск двох марок бензину, двох марок дизельного палива, суміш скрапленого вугле­водневого газу (надалі − СВГ) пропан-бутан і сервісне обслуговування водіїв і пасажирів.

За розміщенням резервуарів АЗК відноситься до типу А (традиційна), категорії ІІІ (велика).

Зберігання рідкого моторного палива (РМП) передбачено у двох підземних двостінних металевих резервуарах загальним об’ємом 120 м³, які поділені на секції.

Проектом передбачено заправляння автомобілів розчином сечовини AdBlue, для чого встановлюються два підземних пластикових резервуари ємністю по 5 м³ кожний з необхідним технологічним обладнанням.

Для зберігання СВГ передбачено стаціонарний заправник газу з підземним резервуаром ємністю 18 м³ та окремою збірною металевою рамою, з розміщенням на ній насосно-арматурного блока, допоміжного технологічного устаткування. Надземне обладнання стаціонарного заправника газу захищається огородженням висотою 750 мм.

Для заправлення автомобілів проектом передбачено три заправні площадки:

1) під навісом, який з’єднаний з будівлею АЗК, на острівцях розташовані двосторонні чотирипродуктові паливороздавальні колонки (ПРК) – 6 шт. та двосторонні п’ятипродуктові комбіновані ПРК з СВГ – 2 шт.;

2) під окремо розташованим навісом на острівцях розташовані двосторонні високошвидкісні комбіновані ПРК з AdBlue – 2 шт.;

3) на окремих острівцях розташовані двосторонні високошвидкісні комбі­новані ПРК з AdBlue – 2 шт. з окремо розташованими сателітами до ПРК – 2 шт.

У будівлі АЗК передбачений магазин супутніх товарів для торгівлі фасованими товарами промислової та продовольчої груп у розфасованій упаковці. Також запроектовано кафе для харчування водіїв і пасажирів на 91 посадкове місце. Обслуговування відвідувачів здійснюється через барну стійку. Кафе працює на напівфабрикатах і готових продуктах з вузьким асортиментом і невеликим об’ємом реалізації.

Загальна кількість працюючих на АЗК – 28 осіб.

Кількість працюючих у максимальну зміну – 14 осіб.

Згідно з технічними умовами МКП «Хмельницькводоканал» № 42 від 22.02.2023 водопостачання комплексу виконується від двох власних свердловин.

Відведення каналізаційних стоків передбачається до КНС-22 «Веселка».

Виконується заміна насосного обладнання з автоматикою на КНС-22.

Відповідно до рішення Розсошанської сільської ради Хмельниць­кого району Хмельницької області від 31.08.2023 № 23 місцем скидання стічних вод комплексу в дощову каналізацію є відвідний канал.

Поверхневі стічні води з території мощення та від автостоянок перед скиданням у зовнішню мережу дощової каналізації проходять очищення на локальних очисних спорудах з нафтовловлювачем.

Від проектованих свердловин вода подається до насосної станції (№ 8 за ГП). Облік витрат води передбачено в оголовку кожної свердловини.

Для збереження необхідного запасу води на зовнішнє, внутрішнє та автоматичне пожежогасіння будівель комплексу запроектовані два пожежних резервуари об’ємом 750 м³ кожний.

Для зовнішнього пожежогасіння проектується кільцева мережа, на якій встановлюються пожежні гідранти.

Окрема кільцева мережа передбачена для внутрішнього та автома­тичного пожежогасіння комплексу.

Подача води у внутрішні мережі протипожежного водопостачання будівель здійснюється по окремих вводах у кожну будівлю.

На системах внутрішнього та автоматичного пожежогасіння перед­бачається встановлення двох патрубків зі з’єднувальними головками Ø80 для приєднання рукавів пересувної пожежної техніки.

Для господарсько-питного водопостачання у приміщенні насосної станції передбачено встановлення трьох баків запасу питної води об’ємом 4 м³ кожний. Перед заповненням баків вода проходить очищення та знезара­ження комплексною установкою очищення води. Від баків насосами вода подається у зовнішню тупикову мережу господарсько-питного водопоста­чання.

Для забезпечення безперебійної роботи насосних установок у мережі господарсько-побутового водопостачання в режимі при мінімальних витратах на напірному трубопроводі встановлюється мембранний напірний бак об’ємом 300 л.

Подача води на господарсько-питне та виробниче водопостачання у внутрішні водопровідні мережі будівель здійснюється окремими вводами в кожну будівлю.

Необхідний тиск у системах господарсько-питного, виробничого та протипожежного водопостачання усіх будівель комплексу забезпечується гарантованим тиском у зовнішніх мережах, що створюють насосні установки насосної станції (№ 8 за ГП) .

Приготування гарячої води на потреби адміністративно-побутового корпусу (№ 2 за ГП) передбачається у приміщенні ІТП, що розташоване на відм. мінус 5.400.

Для внутрішнього обліку на вводі в ІТП передбачено встановлення водомірного вузла холодної води на потреби гарячого водопостачання.

Для зручності користування гарячою водою передбачена рециркуля­ційна лінія.

На відгалуженні на потреби закладу харчування встановлюються вузли обліку гарячої та рециркуляційної води.

Для потреб кухні в приміщеннях мийних передбачається встановлення резервного джерела гарячого водопостачання – електричних бойлерів об’ємом 100 л.

Приготування гарячої води на потреби санвузлів та душових майстерні для ремонту причепів (№ 19 за ГП) передбачається за допомогою комбіно­ваного ємнісного бойлера непрямого нагріву об’ємом 500 л, розташованого біля ІТП. Нагрів бойлера в опалювальний період здійснюється за допомогою теплоносія від котельні. У неопалювальний період нагрів води в бойлері відбувається за допомогою вмонтованого електричного тену потужністю 12 кВт. Для зручності користування гарячою водою передбачена рецирку­ляційна лінія.

Для гарячого водопостачання усіх інших будівель комплексу засто­совуються індивідуальні накопичувальні електричні водонагрівачі, які встановлюються безпосередньо в точках водорозбору.

Тиск у системах гарячого водопостачання забезпечується тиском систем холодного водопостачання будівель.

Господарсько-побутові та виробничі стоки від усіх споживачів комплексу самопливом відводяться у внутрішньомайданчикову мережу каналізації, яка проектується.

Самопливні стічні води двома насосними станціями КНС-1 (№ 21 за ГП) та КНС-2 (№ 20 за ГП) перекачуються до камери приймального відділення КНС-22 «Веселка», відповідно до технічних умов.

На виході з КНС-2 передбачено влаштування камери переключень та встановлення вузла обліку стічних вод з ультразвуковим витратоміром.

Стічні води побутової та виробничої каналізації закладів громадсь­кого харчування приєднуються до зовнішньої каналізаційної мережі окре­мими випусками.

На випуску виробничої каналізації зовні будівлі АПК (№ 2 за ГП) встановлюється жироуловлювач.

Технологічне обладнання для приготування їжі та санітарно-технічні прилади для миття посуду приєднуються до внутрішньої каналізаційної мережі з розривом струменя не менше ніж 20 мм від верху приймальної воронки.

На випуску виробничої каналізації від котельні (№ 3 за ГП) облаштовується колодязь-охолоджувач. Вода після колодязя-охолоджувача скидається у проектовану внутрішньомайданчикову мережу господарсько-побутової каналізації.

Відведення дощових і талих вод з покрівель складської будівлі, АПК, майстерні для ремонту причепів передбачається закритою системою внутрішніх водостоків у зовнішню мережу дощової каналізації, що проек­тується.

Водостічні воронки на покрівлях, для запобігання намерзанню, прийняті з електрообігрівом.

Відведення дощових і талих вод з покрівель над приміщенням котельні, вбиральні, КПП-1, КПП-2, насосних та павільйону для куріння передбачено системою зовнішніх організованих водостоків. На опусках встановлюють зовнішні універсальні дощоприймачі, з подальшим відве­денням стоків у зовнішню мережу дощової каналізації.

Для запобігання намерзанню в ринви та стояки вкладають само­регулювальний кабель системи антиобліденіння.

Для збору і відведення дренажної та аварійної води при пожежо­гасінні підземного паркінгу (№ 2.1 за ГП) запроектовано систему водо­стічних лотоків з відведенням стоків у дренажні приямки, які обладнуються дренажними насосами. Випуски стічних вод з паркінгу підключаються до вну­трішньомайданчикової мережі дощової каналізації, яка прямує на нафто­вловлювач.

У підвалі адміністративно-побутового корпусу (АПК) запроектовано СПП-ПРУ, яка у період оголошення надзвичайного стану використовується як укриття, а в мирний час використовується для проведення конференцій та навчальних класів.

Укриття розраховане на перебування 940 осіб.

Для аварійного запасу питної води проектом передбачено встанов­лення баків запасу води з розрахунку 8 л/особу на добу. Запас води перед­бачений на 48 годин. Необхідний об’єм води становить 940 × 8 × 2 = 15040 л.

Прийнято 8 баків запасу води по 2,0 м³ кожний. Для забезпечення змінності води в баках вода в проточному режимі використовується на техно­логічні потреби кухні закладу харчування через додаткове водоочищення.

Необхідний тиск у системі водопостачання санвузлів, розташованих у підвальному поверсі, забезпечується насосною установкою підвищення тиску.

Для забезпечення безперебійної роботи насосної установки в мережі господарсько-побутового водопостачання в режимі при мінімальних витратах на напірному трубопроводі встановлюється мембранний бак об’ємом 200 л.

Для відведення стоків із санвузлів, розташованих у підвальному приміщенні СПП, передбачено встановлення автоматичних каналізаційних насосних станцій з резервуарами для збирання стічних вод. Додатково резервуари КНС обладнані ручними каналізаційними помпами − на випадок знеструмлення.

Водопостачання та каналізування автозаправного комплексу (2-й пусковий комплекс) передбачається від мереж, раніше запроектованого 1-го пускового комплексу, відповідно до технічних умов.

Зовнішнє пожежогасіння здійснюється від пожежних гідрантів, що розташовуються на проектованій кільцевій мережі водопроводу.

У будівлі АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів запроектовано господарсько-питний водопровід. Внутрішнє пожежогасіння, відповідно до чинних норм, не передбачається.

На господарсько-питне водопостачання будівлі АЗК передбачається один ввід водопроводу Ø63 × 5,8, на якому встановлюється загальний водо­мірний вузол без обвідної лінії. Також, проектом передбачено влаштування бака запасу води CV-1000 об’ємом 1000 л з насосом JET HWJ 202 EM 50L.

Для потреб гарячого водопостачання приміщень пункту сервісного обслуговування водіїв і пасажирів передбачається встановлення одного електроводонагрівача об’ємом 300 л.

Необхідний тиск у системі господарсько-питного водопостачання забезпечується гарантованим тиском у зовнішній мережі.

Господарсько-побутові та виробничі стоки від будівлі АЗК само­пливом відводяться у внутрішньомайданчикову мережу каналізації, що про­ектується.

Стічні води побутової та виробничої каналізації закладу громадського харчування приєднуються до зовнішньої каналізаційної мережі окремими випусками. На випуску виробничої каналізації зовні будівлі встановлюється жироуловлювач.

Відведення дощових і талих вод з покрівлі будівлі АЗК передбачається закритою системою внутрішніх водостоків у проектовану зовнішню мережу дощової каналізації.

Дощові стоки з місць локальних забруднень нафтою та нафтопро­дуктами – місць зливу та роздачі ПММ, площадок тимчасового зберігання автотранспорту та з території АЗК, проходять очищення на локальних очисних спорудах – двох сепараторах нафтопродуктів «Biobox Np-200».

Джерелом теплопостачання для систем опалення, вентиляції і ГВП запроектованого об’єкта є окремо розташована газова котельня, яка роз­міщена на майданчику будівництва.

У котельні передбачено встановлення трьох водогрійних газових котлів Vitomax тип М22Ф002, виробництва фірми «Viessmann» потужністю 1000 кВт кожен. Загальна встановлена теплова потужність котельні становить 3,0 МВт. Розрахунковий температурний графік роботи котельні з відпуску мережної води t° = 90-70°С.

Відведення димових газів в атмосферу передбачається попередньо ізольованими трубами з неіржавіючої сталі від кожного котла, які відводяться вище покрівлі на висоту згідно з аеродинамічним розрахунком і з урахуванням забезпечення необхідних умов розсіювання шкідливих викидів димових газів.

На газоході кожного котла встановлюються вибухові клапані.

Котельня обладнується установками підготовки води в системі під­живлення, насосами, приладами КВП, автоматикою безпеки та засобами автоматизації, що забезпечують регулювання параметрів теплоносія у залеж­ності від температури зовнішнього повітря.

Робота котельні передбачається в автоматизованому режимі, без постійного перебування обслуговчого персоналу, з виведенням сигналу про несправність у диспетчерську.

Газопостачання котельні запроектовано згідно з ТУ РГК «Хмель­ницькгаз» № 290-ТУп-160-0523 від 01.05.2023. Місце забезпечення потуж­ності – на газопроводі середнього тиску Ду 250, прокладеному в районі шпиталю ветеранів війни.

Проектом передбачено:

−    прокладання підземного газопроводу середнього тиску від місця забез­печення потужності до ВОГ, з поліетиленових труб;

−    встановлення вимикального пристрою в місці врізу;

−    встановлення вузла обліку газу (ВОГ);

−    прокладання надземного газопроводу середнього тиску до будівлі котельні, зі сталевих електрозварних трубопроводів;

−    встановлення ШГРП;

−    прокладання газопроводу низького тиску до вводу в приміщення котельні, зі сталевих трубопроводів, та підключення котлів.

На ввідному газопроводі в котельню передбачається швидкодіючий запірний клапан, який автоматично спрацьовує від датчиків загазованості.

В обсяг проектних рішень стосовно спорудження зовнішніх теплових мереж об’єкта входять рішення щодо внутрішньомайданчикових мереж від котельні до введення в індивідуальний тепловий пункт адміністративно-побутового корпусу (№ 2 за ГП), введення у складський корпус (№ 1 за ГП) і від складського корпусу до майстерні для ремонту причепів – ІТП № 5. Траса тепломережі запроектована з попередньо ізольованих електрозварних трубо­проводів і прокладається безканально до корпусів № 1 і № 2 та наземно − по естакаді до корпусу № 19. У теплоізоляційному шарі розміщені провідники системи аварійної сигналізації – система сигналізації та контролю пошкод­жень провідної труби та оболонки.

Прокладання попередньо ізольованих електрозварних трубопроводів від введення у складський корпус до ІТП № 2-4 і транзитний трубопровід до корпусу № 19 запроектовано наземним, з кріпленням до внутрішніх буді­вельних конструкцій.

Приєднання місцевої системи опалення, вентиляції і ГВП передбачено в індивідуальних теплопунктах:

−    адміністративно-побутового корпусу – ІТП № 1;

−    кожного протипожежного відсіку складського корпусу – ІТП № 2-4;

−    будівлі майстерні для ремонту причепів – ІТП № 5.

Приготування води для місцевих систем передбачено за допомогою теплообмінних модулів, які постачаються комплектно із засобами автомати­зації, що забезпечують регулювання параметрів теплоносія у залежності від температури зовнішнього повітря (окрім систем опалення в ІТП № 2-4). Усі системи опалення і вентиляції приєднуються до котлового контуру за залеж­ною схемою. Приготування води на потребу ГВП здійснюється в ІТП № 1 та в ІТП № 5 за допомогою теплообмінників.

Системи опалення і вентиляції запроектованого об’єкта передбачені окремими для приміщень, розташованих у межах кожного протипожежного відсіку та окремими для приміщень за різним функціональним призначенням.

Обладнання систем повітряного опалення запроектовано з резерву­ванням.

Запроектовані системи припливно-витяжної вентиляції забезпечують нормативні санітарно-гігієнічні умови повітряного середовища у робочій зоні виробничих та адміністративно-офісних приміщень і подачу санітарної норми зовнішнього повітря для працюючих.

Опалення складських приміщень кожного протипожежного відсіку корпусу № 1 передбачається повітряно-опалювальними агрегатами з водя­ними калориферами, які підтримують задану температуру в приміщенні за допомогою виносних термостатів. Перед кожним тепловентилятором передбачено встановлення автоматичних балансувальних клапанів. Електро­двигуни вентиляторів передбачені класу захисту IP54.

Вентиляція складських приміщень – припливно-витяжна, комбінована, забезпечує одноразовий повітрообмін за годину. Витяжка – штучна, за допо­могою дахових вентиляторів, приплив повітря природний – через ворота та порти-блоки.

Система опалення офісних і побутових приміщень АПК (№ 2 за ГП) – водяна, двотрубна, тупикова, з горизонтальними поповерховими гілками та розподільними вертикальними стояками. Як опалювальні прилади прийняті панельні радіатори, оснащені автоматичними термостатичними вентилями і, частково, внутрішньопідлогові конвектори з виносними термостатами.

Вентиляція офісних приміщень прийнята припливно-витяжною з механічним спонуканням, з урахуванням забезпечення працюючих зов­нішнім повітрям у межах санітарної норми та підтримання оптимальних параметрів у приміщеннях. Припливно-витяжну установку укомплектовано фільтром, теплоутилізатором, водяним теплообмінником для догріву приплив­ного повітря взимку, припливним і витяжним вентиляторами та шумо­глушниками.

Вентиляція закладів громадського харчування передбачена припливно-витяжною, механічною, із самостійними системами для зони відвідувачів і виробничих приміщень.

Повітрообмін прийнято з урахуванням компенсації витяжки від місцевих відсмоктувачів і технологічних норм.

Локалізація шкідливостей (тепло, волога) в зоні встановлення техно­логічного обладнання у виробничих приміщеннях закладів громадського харчування здійснюється місцевими відсмоктувачами з фільтрами для улов­лювання жиру та забезпечує запобігання розповсюдженню неприємних запахів на інші приміщення.

Викид відпрацьованого повітря запроектовано вище покрівлі на 2 м.

Вентиляція торговельного залу та центру видачі замовлень – при­пливно-витяжна, з механічним спонуканням, забезпечує подачу санітарної норми зовнішнього повітря для працюючих і відвідувачів та автоматичне підтримання нормованих параметрів мікроклімату в приміщеннях.

У торговельних залах кількість зовнішнього повітря подається з ураху­ванням нерівномірної заповнюваності відвідувачами, що контролюється при­ладами контролю СО₂ і системою диспетчеризації.

Вентиляція паркінгу – припливно-витяжна, з механічним спонуканням, розрахована на розчинення забруднюючих речовин від вихлопних газів авто­мобілів. Видалення повітря здійснюється з верхньої та нижньої зони в рівних частинах.

Викид витяжного повітря здійснюється через шахти, які виведено вище покрівлі. Припливне повітря подається у верхню зону вздовж проїзду.

Приміщення паркінгу обладнується газоаналізаторами довибухових концентрацій паливних газів і приладами контролю СО. Вмикання витяжного вентилятора здійснюється автоматично – від газоаналізатора.

Опалення приміщень майстерні з ремонту причепів – водяне, дво­трубне, тупикове, з горизонтальними поповерховими гілками та розподіль­ними вертикальними стояками. Як опалювальні прилади прийняті панельні радіатори, оснащені автоматичними термостатичними вентилями, та стельові інфрачервоні випромінювачі − в приміщенні майстерні.

Вентиляція приміщень майстерні – припливно-витяжна, зі штучним спонуканням.

Повітрообмін розрахований на компенсацію витяжного повітря від місцевих відсмоктувачів і забезпечує автоматичне підтримання нормативної температури в приміщенні.

Як нагрівальні прилади для опалення приміщень КПП (№ 14 і № 23 за ГП) та будинку пресування відходів (№ 12 за ГП) прийняті низько темпера­турні електричні конвектори класу захисту IP24. Електричні конвектори оснащені термостатами та вбудованим захистом від перегріву.

При перетинанні транзитними повітроводами протипожежних пере­шкод (перегородок, стін, перекриттів) передбачається влаштування проти­пожежних клапанів та ущільнення місць проходу повітроводів і трубопро­водів через перегородки та стіни негорючими матеріалами, із забезпеченням нормативної вогнестійкості перешкод, які вони перетинають.

Споруда подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття (СПП-ПРУ)

Підтримання нормованої температури в приміщенні СПП-ПРУ в холодну пору року в режимі використання як захисної споруди цивільного захисту з властивостями протирадіаційного укриття здійснюється за допо­могою окремої опалювальної системи.

На подавальних та зворотних трубопроводах системи опалення і припливних установок вентиляції в межах приміщення захисної споруди передбачена запірна арматура.

Вентиляція приміщень СПП-ПРУ передбачена припливно-витяжною зі тучним спонуканням, із застосуванням загальнопромислових вентиляторів, які забезпечені автономним електроживленням – ДЕС, і розрахована на забез­печення не перевищення допустимих параметрів мікроклімату повітряного середовища, визначених чинними нормативними документами.

Гранично допустимі параметри в приміщеннях прийняти як для режиму чистої вентиляції, з урахуванням складу осіб, які підлягають укриттю.

Кількість зовнішнього повітря прийнята за розрахунком на асиміляцію надлишкових тепло- та вологонадходжень та враховує необхідну нормативну кількість зовнішнього повітря на одну особу, яка підлягає укриттю, і забез­печує експлуатаційний підпір повітря.

Припливно-витяжні установки оснащені повітроохолоджувачем з використанням озонобезпечного фреону.

Зовнішнє повітря, що подається в приміщення, очищається від пилу фільтрами з коефіцієнтом очищення не менше ніж 0,8.

На повітрозаборах та витяжних пристроях передбачено встановлення противибухових пристроїв.

Будівля АЗК з пунктом сервісного обслуговування
водіїв та пасажирів

Забезпечення тепловою енергією будівлі АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів передбачено від електричної мережі.

Джерело теплопостачання – комбінована система, з використанням повітряного опалення у приміщеннях пункту сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та в зоні кафе, а також прямого електричного підігріву в інших приміщеннях.

Для опалення приміщення пункту сервісного обслуговування водіїв і пасажирів запроектовано систему припливно-витяжної вентиляції, яка суміщена з повітряним опаленням.

Опалення допоміжних приміщень передбачено настінними низько­температурними електроконвекторами з відповідним ступенем захисту від ураження струмом. Конвектори оснащені автоматичними термостатами для підтримання заданої температури в приміщенні та захисту від перегріву.

Над вхідними дверима в зал обслуговування встановлено повітряно-теплову завісу.

Вентиляція приміщень прийнята припливно-витяжною з механічним спонуканням, з утилізацією тепла витяжного повітря та з урахуванням забез­печення працюючих і відвідувачів зовнішнім повітрям у межах санітарної норми та у відповідності до технологічних вимог.

Проектом передбачені самостійні системи для залу відвідувачів і виробничих приміщень.

Локалізація шкідливостей (тепло, волога) в зоні встановлення техно­логічного обладнання закладу громадського харчування здійснюється місцевими відсмоктувачами, які обладнані жироуловлювачами.

Для запобігання розповсюдженню запахів від технологічних примі­щень на інші приміщення та довкілля, проектом передбачено розрідження повітря у приміщенні кухні, а викидні повітроводи запроектовані класу щільності «В». Викид відпрацьованого повітря запроектовано вище покрівлі.

Для забезпечення комфортних умов передбачено встановлення у при­міщеннях інверторних кондиціонерів з використанням озонобезпечного фреону R-410A.

Електропостачання 1-го пускового комплексу розроблено відповідно до тимчасових технічних умов і договору на приєднання до міських електричних мереж АТ «Хмельницькобленерго» № 001877 від 22.11.2023.

Згідно з технічними умовами:

−    максимальна розрахункова потужність – 1920 кВт;

−    напруга точки приєднання – 10 кВ;

−    точка (тимчасова) забезпечення потужності – РУ-10 кВ ПС 110/10 кВ «Аеропорт»; ПС 35/10 кВ «Ружичанка»;

−    точка приєднання (межа балансової належності) на наконечниках кабелів живлення проектованого І та ІІ секції в РУ-10 кВ РП 10 кВ на приєднанні КЛ-10 кВ, побудованих від І та ІІ секції ПС 110/10 кВ «Аеропорт»;

−    джерело живлення напругою 10 кВ проектоване РП-10 кВ; напругою 0,4 кВ від РУ 0,4 кВ проектованих трансформаторних підстанцій ТП 10/0,4 кВ.

Електротехнічні показники об’єкта:

−    напруга живлення −0,4/0,23 кВ;

−    категорія електропостачання − ІІ та І;

−    розрахункова потужність – 1918,6 кВт:

−       від ТП 1 – 1209 кВт;

−       від ТП 2 – 1188 кВт;

−    коефіцієнт потужності – 0,91 (ТП 1), 0,88 (ТП 2);

−    система заземлення – TN-S вбудовані ТП.

Система електропостачання напругою 0,4 кВ споживачів об’єкта включає:

−    дві трансформаторні підстанції ТП 10/0,4 кВ (ТП 1 та ТП 2) потужністю 2 × 1600 кВА;

−    чотири дизель-електростанції ДЕС № 1 та ДЕС № 2 потужністю 850 кВА/680 кВт, ДЕС № 3 та ДЕС № 4 потужністю 900 кВА/720 кВт;

−    сонячну електростанцію ФЕС з максимальною потужністю 3600 кВт.

Передбачені проектом ДЕС можуть працювати для окремих спожи­вачів, для яких важлива надійність електропостачання, в нормальному режимі, а також надавати електроенергію в аварійному режимі − в разі відсутності електропостачання від зовнішньої електромережі.

Усі логічні переключення в системі ТП-ДЕС відбуваються в шафах ШАВР окремо для кожної групи: трансформатор Т1−ДЕС1, Т2−ДЕС2 в ТП1 та Т3−ДЕС3, Т4−ДЕС4 в ТП2. Також на секціях щитів РУ-0,4 кВ ТП1 та ТП2 передбачено переключення на робочий трансформатор по системі АВР.

Додатковим джерелом живлення є проектована фотоелектрична станція ФЕС, сонячні модулі якої розташовані на покрівлі будівлі АПК. Для приєднання інверторів ФЕС для загальної системи електропостачання комплексу проектом передбачені відповідні щити ВРП.

Проектом передбачена необхідна кількість щитів ВРП, а також щити спеціального призначення в розподільній мережі.

Живлення щитів та електрообладнання виконується кабелями з мід­ними жилами, з оболонкою, що не розповсюджує горіння та малою димо­утворювальною здатністю, типу нг-нд.

Для елементів протипожежного захисту та аварійного освітлення передбачені вогнетривкі кабелі типу FLAМЕ-X 950 (N) HXH FE 180/E30 (90), які прокладаються на підтримувальних вогнестійких системах класу Е-30 (Е-90) та зберігають функціональність протягом 30 та 90 хвилин, відповідно.

Освітлення внутрішнє та зовнішнє обрано в залежності від при­значення приміщення: робоче − в усіх приміщеннях, аварійне: безпеки – в технічних приміщеннях, евакуаційне − на виходах та на шляхах евакуації. Перевага надана світильникам з енергозбержними світлодіодними джере­лами світла.

Керування робочим освітленням адміністративних і побутових при­міщень – місцеве. Керування освітленням технологічних приміщень вико­нується з двох місць: з відповідного приміщення РУ-0,4 кВ ТП та з поста охорони. Вмикання зовнішнього освітлення – за датчиком темряви.

Проектом передбачені необхідні системи захисту, а саме:

−  автоматичні вимикачі в кабельних мережах − для можливості відключення перенавантажень та коротких замикань;

−  пристрої захисного відключення (ПЗВ) в розеткових лініях;

−  система зрівнювання потенціалів у системі заземлення TN –S. Як головна заземлювальна шиниа прийнята шина щитів РУ-0,4 кВ ТП;

−  внутрішнє заземленя технічних приміщень (щитових, венткамер, котельні;

−     блискавкозахист і зовнішній контур заземлення, єдиний для напруг 10 кВ та 0,4 кВ.

2-й пусковий комплекс Будівля АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів (АЗК)

Електропостачання споживачів запроектовано з урахуванням тим­часових технічних умов АТ «Хмельницькобленерго» № 002190:291223:1:22:16:3: 000000:1 від 29.12.2023 з такими характериcтиками:

− максимальна прогнозована потужність – 500 кВт;

− категорія електропостачання – ІІІ.

Для живлення споживачів напругою 0,4 кВ передбачено встанов­лення КТП блокового типу 10/0,4 кВ з трансформатором 630 кВА, а також для споживачів ІІ категорії − дизель-генератор зовнішньої установки ДЕС потужністю 88 кВт/110 кВА, що вмикається від системи АВР, при відклю­чені основного джерела живлення. Споживачі І категорії живлення (системи протипожежного захисту, газоаналізатори ) поставляються комплектно з акумуляторами.

Для надійності та економії спожитої від зовнішньої мережі електро­енергії проектом передбачено фотоелектричну станцію ФЕС зі встанов­ленням сонячних модулів на покрівлі будівлі АЗК та розміщенні інвертора в приміщенні АЗК.

Електротехнічні показники АЗК:

−    напруга живлення −0,4/0,23 кВ;

−    категорія електропостачання ІІІ;

−    розрахункова потужність – 500 кВт:

−    коефіцієнт потужності – 0,93

−    система заземлення – TN-S.

Електроживлення споживачів відбувається від головного розподіль­ного щита ГРЩ, розташованого в будівлі АЗК.

Для робочого освітлення службових і побутових приміщень, а також зовнішнього освітлення передбачені світильники зі світлодіодними джерелами світла, для аварійного освітлення використовуються світильники із вмонто­ваним автономним блоком живлення і зарядним пристроєм з терміном дії до трьох годин. Керування робочим освітленням − місцевими вимикачами.

Силова та освітлювальна електромережа виконується кабелями типу ВВГнг –LS.

Проектом передбачені необхідні системи захисту, а саме:

−  автоматичні вимикачі в кабельних мережах − для можливості відключення перенавантажень та коротких замикань;

−  пристрої захисного відключення (ПЗВ) в розеткових лініях;

−  система зрівнювання потенціалів у системі заземлення TN –S. Як головна заземлювальна шиниа прийнята шина щита РУ-0,4 кВ КТП;

−  внутрішнє заземленя технічних приміщень (щитових, венткамер, котельні;

−  блискавкозахист і зовнішній контур заземлення, єдиний для будівель КТП та АЗК.

У проекті наведені принципові рішення щодо систем автоматичного керування, зокрема:

1-й пусковий комплекс:

Технологічне, вентиляційне обладнання та системи кондиціонування, обрані в проекті, поставляються комплектно із системами автоматичного керування, що використовують контролери спеціального призначення з мож­ливістю влаштування диспетчерського контролю за роботою обладнання.

У проекті також надані рішення щодо виявлення довибухових концентрацій газу в приміщеннях комплексу.

Проектом передбачено:

−    використання сигналізаторів «Лелека» в місцях уводу інженерних кому­нікацій в приміщення комплексу;

−    встановлення пультів контролю «Сигнал 31/16» та «Сигнал 31/8» у складах та в моніторній АПК;

−    встановлення шафи контролю ШС-1 у приміщенні АПК, у місці ціло­добового чергування;

−    встановлення світлозвукових сигналізаторів «Сержант» на шляхах евакуації;

−    встановлення блоків сигналізації «Варта» в майстерні, насосній та в будівлі пресування.

2-й пусковий комплекс

Проектом розроблена система автоматичного керування обладнанням будівлі та майданчика АЗК, з передачею інформації на ПК адміністратора. Також передбачено контроль за шкідливою концентрацією випарів гексану та пропану із вмиканням світлозвукового сигналу.

До основних елементів системи автоматизації та керування техноло­гічним процесом відносяться:

−    система контролю резервуарів (СКР), яка встановлюється в будівлі АЗК;

−    рівнеміри – встановлюються в резервуарах палива та підключаються до СКР;

−    промисловий газоаналізатор «Варта 1-03.14» − встановлюється в будівлі АЗК;

−    датчики С6Н14, С3Н8 − встановлюються в усіх технологічних колодязях резервуарів, та в місцях можливого витоку рідкого моторного палива (РМП) та СВГ(зріджені вуглеводні гази).

Проектом передбачена структурована кабельна система СКС для всіх споруд комплексу з можливістю підключення систем зв’язку.

У проекті надані принципові рішення щодо організації будівництва.

Земляні роботи виконуються екскаваторами з ємністю ковша 0,65 м³ та бульдозерами.

Улаштування фундаментів із забивних паль виконується за допомогою дизель-молота.

Бетон на будівельний майданчик завозиться автобетонозмішувачами. Подавання бетону в монолітні конструкції виконується із шнекових бункерів у баддях з відкидним днищем та за допомогою бетононасосів.

Монтажні роботи виконуються гусеничними кранами вантажопідйом­ністю 25 т, 63 т та автомобільними кранами вантажопідйомністю 25 т.

Загальна тривалість будівництва становить 24,0 місяці, в тому числі підготовчий період – 2,5 місяці, в тому числі:

−    1 п. к. – 24,0 місяці, в тому числі підготовчий період – 2,0 місяці;

−    2 п. к. – 11,0 місяців, в тому числі підготовчий період – 4,0 місяці.

Проектом передбачені заходи, регламентовані нормативними актами щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.

Розрахунки співвідношення площ підприємства торгівлі (продовольчої та непродовольчої) виконані у відповідності до п. 6.2.9 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі».

Кількість місць для розвантаження товарів передбачено відповідно до ДБН В.2.2-23:2009.

Очікувані рівні шумового навантаження на робочих місцях від роботи обладнання не перевищують допустимих рівнів.

Для досягнення оптимальних параметрів мікроклімату на робочих місцях згідно з ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» торговельні приміщення обладнуються загальнообмінними системами припливно-витяжної вентиляції з механічним і природним спонуканням та системами кондиціонування повітря.

Освітленість робочих місць прийнята для кожного з передбачених проектом приміщень у відповідності до вимог ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення».

Співробітники багатофункціонального комплексу забезпечені сані­тарно-побутовими приміщеннями відповідно до вимог ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення».

Розташування санвузлів, пристроїв для пиття передбачено з дотри­манням вимог п. 5.2.2.17 ДБН В.2.2-28:2010.

Прання та чищення спецодягу передбачено у запроектованій власній пральні, в якій, крім виробничих приміщень, передбачені окремі комори для збирання і зберігання брудної та чистої білизни.

Розташування відкритої стоянки автотранспорту для відвідувачів торговельного комплексу відповідає вимогам дод. 10 ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» і п. 10.8.8 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Для працівників і відвідувачів складського комплексу передбачені окремі стоянки для легкового автотранспорту з дотриманням вимог п. 10.8.12 ДБН Б.2.2-12: 2019.

Крім гостьових автостоянок на території проектованого об’єкта перед­бачена автостоянка для вантажного автотранспорту, що обслуговує склад­ський комплекс.

Проектом передбачено виконання екологічних умов провадження планованої діяльності, зазначених у висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Нове будівництво багатофункціонального комплексу з об’єктами транспортної інфраструктури на території Розсошанської об’єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області» Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) від 21.11.2023 №202331410466-021/1.

У складі проекту відповідно до вимог п. 5 «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, у частині заходів, не вклю­чених до звітів з оцінки впливу на довкілля, розроблений розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (ОВНС), у якому визначено, що будів­ництво та експлуатація запроектованого об’єкта не спричинить понаднорма­тивного впливу на стан навколишнього середовища.

Проектом передбачено ІІ ступінь вогнестійкості одноповерхової складської будівлі. Зовнішні та протипожежні внутрішні стіни передбачено виконувати із сандвіч-панелей, у внутрішніх шарах яких застосовується негорючий базальтовий матеріал. Складську будівлю багатофункціональ­ного комплексу поділено на протипожежні відсіки зі встановленням протипожежних стін 1-го типу з класом вогнестійкості REI 150, нормативної площі. Прорізи в протипожежних стінах заповнюються протипожежними дверима та воротами 1-го типу з класом вогнестійкості ЕІ 60.

По осі 1 запроектований чотириповерховий адміністративно-побу­товий корпус з підвальним поверхом. На відмітках мінус 5.400, 5.850 роз­ташовується приміщення споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття (СПП-ПРУ) групи П-4, технічні приміщення та підземний паркінг.

Адміністративно-побутовий корпус відокремлено від складської будівлі протипожежною стіною 1-го типу (REI 150). З кожного проти пожеж­ного відсіку та з груп приміщень передбачено не менше двох евакуаційних виходів безпосередньо назовні.

Запроектований об’єкт, його будівлі обладнуються системами пожежної сигналізації, протидимного захисту, керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакую­вання), автоматичною системою спринклерного водяного, газового та порош­кового пожежогасіння, внутрішнім протипожежним водопроводом (складська та адміністративно-побутова будівлі) зовнішнім протипожежним водо­постачанням від об’єктової кільцевої мережі водопостачання передбачено захистити усі будівлі на території багатофункціонального комплексу.

Для подачі води з необхідним тиском і кількістю води в кожну із систем, до складу яких входять пожежні гідранти (зовнішнє пожежо­гасіння), пожежні кран-комплекти (внутрішнє пожежогасіння) та автоматичне пожежогасіння, для забезпечення одночасного подавання розрахункової кількості води в кожну систему в мережі пожежогасіння складської будівлі, на її території запроектовано автоматичну насосну станцію протипожеж­ного водопостачання, в якій для водоживлення систем пожежогасіння вико­ристовуються підземні резервуари повної ємності з нормативним пожежним об’ємом води.

Розрахунковий об’єм води, визначений з урахуванням необхідних витрат води та тривалості пожежі для внутрішнього, автоматичного та зовнішнього пожежогасіння складської будівлі, проектом передбачено зберігати у двох пожежних резервуарах ємністю по 750 м³ кожний.

Передбачено захист будівель та обладнання на їх покрівлях системи зовнішнього блискавкозахисту згідно з вимогами ДСТУ EN 62305-3:2012.

На території об’єкта запроектовано багатопаливний автозаправний комплекс (далі − БП АЗК).

Клас вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій запроектованої одноповерхової будівлі БП АЗК із приміщенням сервісного обслуговування водіїв і пасажирів відповідає ІІІа ступеню вогнестійкості. Зовнішні стіни будівлі, як і прибудовану до неї споруда навісу над ПРК, проектом передбачено оздобити негорючими матеріалами. Технічні, примі­щення зберігання, пункту обслуговування відокремлюються від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками 1-го типу (ЕІ 45) та протипожежним перекриття 3-го типу (ЕІ 45), із заповненням дверних прорізів до них протипожежними дверима 2-го типу (ЕІ 30). У будівлі БП АЗК не передбачається торгівлі та зберігання легкозаймистих і горючих рідин.

Усі приміщення обслуговування, зберігання, адміністративно-побу­тові та технічні приміщення обладнуються системою пожежної сигналізації та оповіщення людей про пожежу.

Територію, будівлю та споруди передбачено захистити системою блискавкозахисту.

Для потреб пожежогасіння проектом передбачено забезпечити АЗК піноутворювачем в кількості 400 л, з його зберіганням за договором у найближчій пожежній частині, яка обслуговує об’єкт проектування.

Зовнішнє пожежогасіння об’єкта проектування забезпечується від проектованих не менше ніж двох пожежних гідрантів, які встановлюються на кільцевій мережі об’єктового водопроводу на відстані, що не перевищує 150 м до об’єкта, чим забезпечується витрата води на зовнішнє пожежо­гасіння у 15 л/с.

Живлення систем пожежогасіння, аварійного освітлення та пожежної сигналізації виконується від ВРП з АВР кабелем, який має клас вогне­стійкості 90 і 30 хвилин, відповідно.

По території комплексу влаштовано круговий проїзд для пожежних автомашин шириною не менше ніж 6 м. Відстань від краю проїзду до зов­нішньої стіни будівлі комплексу становить від 5 до 7 м.

У проекті прийняті технічні рішення, регламентовані нормативними актами з охорони праці, що забезпечують безпечну експлуатацію об’єкта.

Згідно з матеріалами проекту значення теплотехнічних показників для усіх зовнішніх огороджувальних конструкцій комплексу прийняті в межах нормованих.

Клас енергетичної ефективності комплексу згідно з матеріалами про­екту відповідає класу «В» відповідно до наказів Міністерства розвитку громад та територій від 27.10.2020 № 260 та № 261.

Відповідність класу енергетичної ефективності і теплотехнічних показників підлягає уточненню на робочій стадії проекту, при цьому клас енергоефективності не може бути прийнятий менше класу «С».

Експертиза проведена за напрямами, зазначеними у 8.6 ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної докумен­тації на будівництво».

При цьому у відповідності до 8.6.9 зазначеного стандарту до прове­дення експертизи проектної документації не залучались експерти з питань ядерної і радіаційної безпеки, та експертиза за цим напрямом не проводилась, оскільки об’єкт не призначений для поводження з радіоактивними матеріа­лами та відходами від них.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та умов договору, укладеного із замовником, експертиза проекту здійснена без розгляду кошторисної частини проектної документації.