Науково-проєктна документація на стадії робочий проєкт: «Реставрація покрівлі (заходи з усунення аварій) учбового корпусу №1, Їдальні (Літера Е-2) по вул. Остроградського, 2 у м. Полтава» виконано генеральним проєктувальником – Фізична-особа-підприємець Петух Ольга Анатоліївна; код ДРФО 3436508204, юридична адреса: Україна, 36000, м. Полтава, вул. Героїв Чорнобильців, буд. 13, кв. 5; ГІП та науковий керівник – Мягкохліб Роман Сергійович, сертифікат АР №017848, дата видачі 16.11.2021 р., підвищення кваліфікації – свідоцтво №01876 від 21.07.2023 р.

Робочий проєкт виконано на основі вихідних даних, що надані замовником: листа-замовлення; реставраційного завдання та згідно будівельних норм та державних стандартів, що відповідають переліку нормативних документів у галузі будівництва та діють на території України в 2024 році.

На розгляд робочий проєкт надано в обсязі:

1) пояснювальна записка;

2) генеральний план;

3) архітектурно-будівельні рішення;

4) рішення з блискавкозахисту;

5) рішення з антикригових електричних систем

6) проєкт організації будівництва (технологія виконання виконання ремонтно-реставраційних робіт);

7) кошторис;

8) інженерно-технічні заходи цивільного захисту;

9) вогнезахист дерев’яних конструкцій.

Згідно ДБН В.1.2-14-2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд» клас наслідків капітального ремонту відноситься до СС-3 (значні наслідки наслідки).

Розроблена документація цієї частини проєкту відповідає вимогам чинних нормативних документів:

 - ДБН А.2.2-14:2016 Склад та зміст науково-проєктної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування

- ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проєктної документації на будівництво;

- ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи;

- ДБН В.26-163:2010 Конструкції будівель і споруд. Сталеві конструкції. Норми проєктування, виготовлення і монтажу;

- ДСТУ Б А.2.4-4:2009 СПДБ Основні вимоги до проєктної та робочої документації;

- ДСТУ Б А.2.4-7:2009 СПДБ Правила виконання архітектурно-будівельних та робочих креслень.

Робочий проєкт виконано відповідно до будівельних норм, що діють, і правил, а також державних стандартів, які приведені в "Переліку нормативних документів, що діють в Україні, в області будівництва" видання технічного комітенту із стандартизації "Будтехнормування".

Рельєф ділянки на якій розміщений об’єкт будівництва – спокійний.

Основні кліматичні характеристики району прийняті відповідно до ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи» та ДСТУ Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія».

Будівля не розташована в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.

Характер будівництва – реставрація.

Під час проєктування використовувались наступні програмні комплекси:

- АВК-5, програма для розрахунку кошторису;

- «DIGITAL», програма для роботи із даними геодезичних вишукувань;

- ІДС «БУДСТАНДАРТ» локальна версія, програма доступу для актуальних будівельних норм та стандартів;

- «ЕСПРІ 2020 PRO», програма для розрахунків несучих конструкцій та фундаментів.

Рівень екологічного навантаження на проєктовану територію регламентується будівельними та планувальними нормами. Територія використовується за цільовим призначенням, об’єкти культурної спадщини та землі історико-культурного призначення не визначені.

Загальна архітектурна композиція та об’ємно-просторове вирішення.

Дата утворення об’єкта – 1903 рік.

Типологічна приналежність пам’ятки – будівля первісно призначалася для розміщення у ньому Дворянського пансіону-притулку по вулиці, що тоді носила назву Другий Кірочний провулок (нині – Остроградського), проте у цій якості проіснувала недовго, фактично одразу, з часу відкриття 15 серпня 1907 р. була передана під навчальний корпус Другої чоловічої гімназії, яка функціонувала з 1907-1919 рр. З 1923 р. в будинку знаходиться – Полтавський інститут народної освіти; з 1930 р. – Інститут соціального виховання; з 1933 р. – Педагогічний інститут; з 1946 р. – Полтавський державний педагогічний інститут ім. В.Г. Короленка; з 1999 р. – Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка. З 2009 р. та на час обстеження – Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка.

Об’ємно-планувальна структура – двоповерхова громадська будівля з підвалом. Первісно «Т-подібний» будинок у плані зазнав перебудов. Фасадна частина збереглася у незмінному вигляді. Здійснені інтер’єрні перепланування, які не змінили загальний план первісної споруди. У 1977 році до історичної частини добудовані приміщення їдальні та арковий перехід-з’єднання з новим корпусом № 2.

Місцеположення пам’ятки у містобудівному просторі – будівля корпусу № 1 Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка є складовою фонової забудови міста початку ХХ ст., його наявність сприяє збереженню історичного ландшафту, виступає зразком так званої земської забудови класичного стилю. Будинок розташований в центральній частині міста по вул. Остроградського та в комплексній охоронній зоні історичного ареолу; боковим фасадом виходить на невелику площу, утворену перехрестям вулиць Пилипа Орлика та Монастирської. Вулиця Остроградського відмежовує перший квартал двох радіальних вулиць (Монастирської та В’ячеслава Чорновола), що розходяться від композиційного центру – Круглої площі. Входить до планувальної структури, що утворилася у ХІХ ст., остаточно оформилася на початку ХХ ст. і з тих пір не зазнавала суттєвих змін.

Будівля – зразок так званої земської забудови класичного стилю початку ХХ ст., будинків, які будувалися за проєктами земських інженерів і техніків для розміщення освітніх закладів. За архітектурою наближається до провінціального псевдокласицизму, із окремими запозиченнями стилю модерн. Складові об’єднані спільними пластичними і стильовими рисами, виявляють своєрідність архітектури.

Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення (Наказ Міністерства культури України від 17.05.2017 № 430 «Про занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України») першої половини ХХ ст. та має значну меморіальну цінність: серед викладачів Другої чоловічої гімназії були М.Г. Астряб, математик О.В. Платонов, Ф.М. Попадич, мовник В.А. Угнівенко. У 1910-1916 рр. в ній навчався Олександр Гнатович Шаргей (Юрій Кондратюк, основоположник сучасної космонавтки). У Педагогічному Інституті в різні роки працювали відомі вчені: філолог В.О. Щепот’єв, педагог Г.Г. Ващенко, історики Д.І. Багалій, І.Ф. Рибаков, Н.Ю. Мірза-Авакянц, філолог та етнограф М.Ф. Сумцов, математик В.С.Воропай, фізик А.О. Побєдоносцев, композитор і диригент М.В. Верховинець, біологи М.І. Гавриленко, Ф.К. Курінний. Серед його випускників: педагог В.О. Сухомлинський, історик О.В. Касименко, хімік А.П. Каришин, фізики Д.М. Мазуренко, М.В. Пасічник, П.К. Клепач, Д.Д. Іваненко, письменники О.Д. Іваненко, Л.П. Бразов (Безобразов), О.І. Ковінька.

Конструктивне рішення будівлі.

Площа забудови будівлі 3184,4 м², об’єм будівлі 34530 м³, висота 6,85 м та 10,4 м. Загальна площа приміщень 6409,6 м².

Об’єктом будівництва є двоповерхова будівля учбового корпусу №1, Їдальні (Літера Е-2), складної форми в плані, розташована по вул. Остроградського, 2 у м. Полтава. Учбовий корпус №1 побудований у 1903 році і є пам’яткою архітектури місцевого значення, занесеною до об’єктів культурної спадщини нерухомих пам’яток України. У 1959 р. до основної будівлі буда прибудована будівля їдальні.

Конструктивна схема — стінова, несучими елементами є бетонні фундаменти, повздовжні та поперечні стіни, дерев’яні й залізобетонні конструкції перекриття та покриття, дерев’яні кроквяні конструкції шатрової покрівлі.

Фундаменти — бетонні.

Цоколь — цегляна кладка.

Вимощення – асфальтобетонне.

Зовнішні та внутрішні несучі стіни з цегли керамічної на цементно-піщаному розчині, товщиною 640 мм та 510..250 мм відповідно.

Перемички – залізобетонні, цегляні (склепіння).

Перекриття та покриття – дерев’яні конструкції (частина будівлі 1903 р. побудови), збірні залізобетонні круглопустотні плити (частина будівлі 1959 р. побудови).

Покрівля — шатрова з покрівельної сталі та азбестоцементних хвилястих листів по дерев’яному риштуванню із дошок та рулонна холодна з руберойду (над приміщенням їдальні, що має технічний поверх).

Водовідведення — зовнішнє та внутрішнє організоване.

Опис перебудов, втрат та історичних нашарувань

1903 рік – утворення об’єкту для розміщення у ньому Дворянського пансіону-притулку.

15 серпня 1907 р. – відкриття та передача під навчальний корпус Другої чоловічої гімназії.

1943 рік – спалення будівлі під час окупації.

1959 рік – відбудова та реставрація будівлі після руйнувань 1943 року з реконструкцією розпланування та пристосуванням приміщень за призначенням (за даними БТІ).

1977 рік – з’єднання переходом з збудованим новим навчальним корпусом № 2.

1979 рік – до старого приміщення добудовано та відкрито їдальню на 250 місць.

Проєктом передбачається комплекс заходів, щодо підвищення експлуатаційних властивостей, що реалізується шляхом заміни частини застарілого покриття новими, більш ефективними матеріалами.

Реставрацією покрівлі (заходи з усунення аварій) учбового корпусу №1, Їдальні (Літера Е-2) передбачається улаштування покрівель двох типів: шатрова та вальмова покрівлі з фальц-настилу, а також плоскі суміщені покрівлі з ПВХ мембрани.

Фальц-настил повинен бути виконаний у кольорі:

- оксид червоний.

Несучим каркасом кроквяної системи покрівлі з фальц-настилу служать крокви, пояси ферм та лати з дощок, які безпосередньо є основою покрівлі і підсилення яких передбачено проєктом. Влаштування покрівлі передбачається як сполучення листів фальц-настилу у картини, що з'єднуються між собою лежачими (поперек схилу) і стоячими (у напрямку стоку води) фальцями. Горищне перекриття будівлі утеплюється мінераловатними плитами товщиною 250 мм. У надкарнизній (надстінній) зоні, розжолобках та гребеневій частині основи покрівлі передбачено влаштування суцільного настилу з дощок завтовшки не менше 30 мм. За функціональною ознакою використання дана покрівля є такою, що функціонально не використовується. За способом органiзацiї збирання i відведення дощових i талих вод з поверхнi покрiвлi – покрівлія з зовнішнім органзованим водостоком. Також передбачається улаштування огородження скатної покрівлі декоративним та рядовим огородженням, виготовлення декоративних і рядових накривок парапетів, що монтуються за допомогою кріпильнтх елементів і комплектуючих виробів, що передбачені з матеріалів відповідно до їх сумісності з матеріалом покрівлі. Існуючі фрагменти автентичних декоративних огороджень та накривок парапетів мають бути відреставровані у відповідності до технології робіт із консервації та реставрації металу (п. 11 ДСТУ-Н Б В.3.2-4:2016). У місцях, де автентичні декоративні елементи не збереглися, передбачено виготовлення і встановлення нових, які за конфігурацією і матеріалом подібні до існуючих.

В якості речовини для поверхневої вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій покрівлі застосовується вогнебіозахисний засіб «Ендотерм 250103» виробництва ТОВ НВП «Спецматеріали» згідно ТУ У 13481691.005-2001 або аналог.

Згідно Сертифікату відповідності УкрСЕПРО UA1.016.0199490-12 складу при витраті не менше 0,302 кг/м³ (в перерахунку на суху речовину 142 г/м²) забезпечує І-у групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363-98.

Плоскі суміщені покрівлі з полівінілхлоридної мембрани запроєктовано за допомогою механічно закріплювальної системи кріплення. Полотнища мембрани механічно кріпляться до основи за допомогою пластикових телескопічних кріплень. Плити теплоізоляції кріпляться окремо від мембрани. За функціональною ознакою використання покрівлі є такими, що функціонально не використовуюююються. За способом органiзацiї збирання i відведення дощових i талих вод з поверхнi покрiвлi – плоска покрівля з внутрішнім та зовнішнім водостоком. За конструктивним рішенням основи під покрівлю – традиційна неексплуатована утеплена покрівля з основою у вигляді вирівнюючої стяжки. Також проєктом передбачено улаштування накривок парапетів та вентиляційних каналів, виготовлення драбин для забезпечення доступу до покрівлі.

Монтаж покрівлі передбачено виконати у відповідності з ДБН В.2.6-220-2017 «Покриття будівель і споруд» та з дотриманням усіх заходів по охороні праці і техніки безпеки згідно ДБН А.3.2-2-2009 «Промислова безпека у будівництві. Основні положення». Товщину покрівельного листа прийняти у відповідності з ДБН В.2.6:220-2017 (0,6-0,7 мм).

Прийняті проєктні рішення щодо реставраційного ремонту не змінюють якісні та кількісні показники пам’ятки – будівлі.

При відповідному обґрунтуванні за погодженням із замовником та проєктною організацією допускається визначати індивідуальні способи виконання робіт та приймати відповідні організаційно-технологічні рішення, а також встановлювати методи, обсяги і види реєстрації контролю якості робіт, що відрізняються від передбачених нормативними документами.

Проєктні рішення з енергоефективності виконані у відповідності:

- забезпечення нормованого приведеного опору теплопередачі у відповідності до ДБН В.2.6-31;

- відповідність огороджувальних конструкцій вимогам, щодо тепловологісного стану згідно ДСТУ-Н Б В.2.6-192;

- відповідність огороджувальних конструкцій вимогам, щодо повітропрониклості згідно ДСТУ-Н Б В.2.6-191;

- відповідність огороджувальних конструкцій вимогам, щодо показників теплостійкості та теплозасвоєння згідно ДСТУ-Н Б В.2.6-190.

Рішеннями передбачено утеплення даху мінераловатними плитами густиною 185 кг/м³.

Строк ефективної експлуатації теплоізоляційних виробів, що використовують для теплоізоляції заглиблених конструкцій будівлі, цокольних конструкцій, а також конструкцій фасадної теплоізоляції з опорядженням цеглою, повинен становити не менше ніж 50 років. Для інших конструкцій необхідно використовувати теплоізоляційні вироби зі строком ефективної експлуатації не менше ніж розрахунковий строк служби збірної конструктивної системи, але у всіх випадках не менше ніж 25 років.

Для запобігання намерзанню криг та бурульок проєктом передбачено встановлення антикригових електрокабельних систем (АЕКС). АЕКС виконується у відповідності до Національного стандарту

ДСТУ-Н Б В.2.5-78:2014 та складається з кабельної нагрівальної системи (гарячі кінці кабелю), системи контролю (контролери), силової та захисної системи.

Нагрівальний кабель, що відповідає за підігрів водостоків і забезпечення шляхів для проходу талої води (танення льоду. Від якості виконання нагрівального кабелю прийнято двожильний електронагрівальний кабель TXLP TWIN із опором 0,73 Ом/м, потужністю 28 Вт/м.

Контроль управління відбувається терморегулятором двоканальним, типу Terneo k2 (або аналог), що встановлюється на DIN рейку. Даний пристрій забезпечує ефективність використання системи АЕКС та економію електроенергії.

Датчики температури та осадів встановлюються по місцю, в північній та західній частині покрівлі, близько воронок, для подачі відповідного сигналу на терморегулятор. Контролер отримує сигнали від встановлених датчиків, і відповідно заданої програми в автоматичному режимі активує систему обігріву (фактично, приймає на основі цих даних рішення – включати чи не включати систему). Термостат запрограмувати відповідно до регіону де функціонує система та вимог типу покрівлі. Така функція дозволяє контролювати витрати на споживання електроенергії і реалізовувати принцип економії. Зчитуючи показники датчиків контролю термостат (контролер) автоматично вибирає режим, в якому необхідна робота системи обігріву водостоків.

Силова частина системи обігріву. Розподільчі коробки. Тут відбувається комутація нагрівальних кабелів, і кабелів живлення, які пролягають від щита управління. Встановлювати розподільні коробки і кабельні вводи необхідно з відповідним ІР захистом (рекомендований клас захисту зовнішньої установки, не нижче ІР65) що забезпечує абсолютну герметичність комутації, і їх можна монтувати на конструктивних елементах даху.

Захисна автоматика і органи управління. Силовий і захисний блок системи обігріву покрівлі забезпечує автоматичне вимкнення живлення в разі виникнення аварійного режиму  на ділянці обігріву. Інтегровані в систему диференціальні автомати дозволяє уберегтися від ураження струмом. Захисні автомати обрані згідно до розрахунків потужності нагрівальної системи.

Електричні мережі, що проєктються живлятся від проєктуємого щита розподільного ЩР.

Для захисту будівлі від прямих ударів блискавки запроєктовано систему блискавкозахисту з випереджувальною стримерною емісією (E.S.E.), яка складається з системи блискавкоприймачів, системи доземних провідників та системи земляного закінчення.

Проєктом передбачено систему зовнішнього блискавкозахисту (LPS) з використанням блискавкоприймача та обладнання блискавкозахисту. Система блискавкозахисту призначена для захисту від прямих ударів блискавки (ПУБ) та застосовується для захисту від травмування людей чи тварин, скорочення матеріальних збитків та уникнення виникнення пожеж, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Відповідно до оцінки рівнів ризиків згідно ДСТУ EN 62305-2:2012, мінімально необхідний рівень блискавкозахисту (LPL) даного об’єкту – ІІI. Проєктом передбачено влаштування E.S.E. блискавкоприймача, який забезпечує зону захисту також при LPL-II та при LPL-I. В якості блискавкоприймача передбачено влаштування ESEAT «GROMOSTAR А-25» на щоглі (див. креслення) у відповідності до вимог NFC 17-102:2011 (СОУ NGA RAD 1515811.02:2021).

Влаштування системи доземних провідників запроєктовано згідно вимог р. 5.3, Е. 5.3 ДСТУ EN 62305-3:2012 та р. 5.3 NFC 17-102:2011 (СОУ NGA RAD 1515811.02:2021). В якості доземних провідників передбачено прокладання алюмінієвого провідника діаметром 8 мм.

Влаштування системи земляного закінчення запроєктовано згідно вимог р. 5.4, Е. 5.4 ДСТУ EN 62305-3:2012 та р. 6 NFC 17-102:2011 (СОУ NGA RAD 1515811.02:2021) з розміщенням заземлюючих пристроїв по типу А. В якості заземлювача передбачено влаштування вертикальних подвійних уземлювачів довжиною 4,5 м, для кожного доземного провідника.

Для захисту від вторинних проявів удару блискавки передбачено влаштування еквіпотенційних сполучень, забезпечення електричної ізоляції зовнішньої LPS та влаштування пристроїв захисту від імпульсних перенапруг (ПЗІП) в ГРЩ.

Всі металеві неструмопровідні частини електрообладнання і мереж підлягають заземленню, шляхом електричного з'єднання їх з глухозаземленою нейтраллю джерела живлення за допомогою нульових захисних провідників. Система заземлення прийнята типу TN-C-S.

Електромонтажні роботи запроєктовано згідно з вимогами ДНАП0.00-1.32-01, СНиП 3.0506-85, ПБЕЕС, ПУЕ. Антикорозійний захист металевих поверхонь виконується шляхом фарбування.

Інженерно-технічні заходи цивільної оборони (цивільного захисту) розроблені та повністю відповідають діючим нормам та правилам. Розроблення ІТЗ ЦЗ обумовлюється вимогами постанови Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 р. №6 «Про затвердження переліку об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, проєктування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту», ДБН А.2.2-3:2014, ДБН В.1.2-4:2019, ДСТУ 8773:2018.

Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) передбачений окремим томом проєктної документації відповідно до завдання на розробку Розділу ІТЗ ЦЗ.

Об’єкт будівництва не підпадає під дію ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII від 23.05.2017 року, а тому у відповідності до п.4.5 ДБН А.2.2-1:2021 при проєктуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд» матеріали ОВНС розробляються у скороченому обсязі, котрий визначається замовником і проєктувальником.

Під час проєктування ураховані вимоги Закону України "Про охорону навколишнього середовища", а також основні екологічні, санітарно-гігієнічні норми та обмеження.

Екологічні обмеження:

- під час проєктування, розміщення, уведення в дію об’єкта, а також у процесі його експлуатації має бути забезпечено екологічну безпеку людей, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;

- обов’язкова утилізація, знешкодження або повна ліквідація можливих шкідливих речовин і відходів;

- забороняється потрапляння в ґрунтові води виробничих, побутових та інших видів відходів і сміття.

Санітарно-гігієнічні обмеження:

- не можна допускати, щоб концентрації забруднюючих речовин, у разі можливих викидів, перевищували нормативні значення, встановлені відповідно до ДСП-201.

Дотримання всіх чинних норм і правил техніки безпеки, природоохоронних заходів та санітарних норм під час проведення будівельних робіт та експлуатації забезпечить відсутність екологічних ризиків життєдіяльності населення від проєктованої діяльності, а також відсутність негативного впливу на клімат, рослинний і тваринний світ, геологічне, водне, соціальне і техногенне середовище.

Територія забудови має нормальне водовідведення, яке максимально зберігається проєктом вертикального планування. Забудова не створює умов, які б викликали необхідність виконання спеціальних заходів по захисту території від підтоплення.

Проєктні рішення виконані з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення. Всі заходи для маломобільної групи громадян у робочому проєкті виконані згідно ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» та ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 «Будинки і споруди. Настанова з облаштування будинків і споруд цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору и слуху».

Згідно з комплектом карт районування та переліком населених пунктів України, наведеним в ДБН В.1.1-12:2006, площадка будівництва знаходиться в зоні шестибальної сейсмічної активності. Технічні рішення, прийняті в проєкті, забезпечують цілісність конструкцій і відповідають вимогам нормативних документів, що регламентують проєктування об'єктів в зонах сейсмічної активності.

Відмова конструкцій, передбачених проєктом, у нормативний термін експлуатації не прогнозується.

Висновки:

Експертиза проєкту виконана відповідно до Порядку затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 560 (із змінами та доповненнями).

В ході проведення експертизи, відповідно до зауважень експертів, проєктувальником були внесені зміни до проєктної документації в повному обсязі. Відповідальність за внесення змін в усі екземпляри проєкту покладається на замовника експертизи.

Науково-проєктна документація на стадії робочий проєкт: «Реставрація покрівлі (заходи з усунення аварій) учбового корпусу №1, Їдальні (Літера Е-2) по вул. Остроградського, 2 у м. Полтава» відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів та може бути рекомендований до затвердження в установленому порядку.