Проект «Нове будівництво виробничо-навантажувального комплексу в межах населених пунктів смт Батьово і с. Батрадь Берегівського району Закарпатської області» розроблений ПП «НВП «Технопроект» (07300, Київська обл. м. Вишгород, вул. Симоненка, 3-В) у 2023 році. ГАП ‒ Федосенко А. В. (кваліфікаційний сертифікат: Серія АР № 010275 від 19.09.2014, свідоцтво про підвищення кваліфікації № 01429 від 30.01.2020 на замовлення ТОВ «БФ ТЕРМІНАЛ» на підставі:

−    висновку Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області (22093410) про можливість розмі­щення на земельній ділянці виробничих потужностей, реєстраційний номер XB01:7736-4154-2900-3190;

−    завдання на проектування, затвердженого замовником;

−    технічних умов і листів щодо проектування об’єкта, виданих відповід­ними службами.

Проект виробничо-навантажувального комплексу передбачає розмі­щення виробництва плит деревоволокнистих з набором усіх технологічних і допоміжних будівель та споруд на земельній ділянці площею 44 га (кадаст­ровий номер 2120480400:10:002:0076), яка перебуває в орендному користу­ванні ТОВ «БФ ТЕРМІНАЛ».

Проектом передбачено розміщення нижчезазначених будівель, споруд і майданчиків:

−     головний виробничий корпус (поз. 1 за ГП);

−     складський корпус (поз. 2 за ГП);

−     корпус окоровки (поз. 3 за ГП), у т. ч.:

−     дільниця окоровки;

−     дільниця приготування розчину;

−     дільниця зберігання розчинів;

−     силос тріски 2 × 10000 м³ (поз. 4.1, 4.2 за ГП);

−     навіс для твердого палива (поз. 5 за ГП);

−     енергокорпус (поз.6 за ГП);

−     корпус попередньої підготовки сировини (поз. 7 за ГП);

−     корпус фінішної підготовки сировини (поз. 8 за ГП);

−     комплекс очисних споруд господарсько-побутових і промислових стоків (поз. 9 за ГП);

−     корпус виробництва клею (перспектива, поз. 10 за ГП);

−     відкрита розподільна станція 110/10 кВ (поз. 11 за ГП);

−     артсвердловина (поз. 12.1-12.6 за ГП);

−     насосна станція для протипожежних потреб (поз. 13 за ГП);

−     резервуари протипожежного запасу води 2 × 1800 м³ (поз. 14.1, 14.2 за ГП);

−     відкритий резервуар для акумулювання дощової води V = 9000 м³ (поз. 15.1 за ГП);

−     відкритий резервуар для акумулювання дощової води V = 2700 м³ (поз.  15.2 за ГП);

−     очисні споруди дощової каналізації (поз. 16 за ГП);

−     пожежне депо на 2 автомобілі (поз. 17 за ГП);

−     адміністративний корпус (два поверхи, поз. 18 за ГП);

−     контрольно-перепускний пункт (поз.19.1-19.2 за ГП);

−     підземна ємність для термооливи (поз. 20 за ГП);

−     відкритий майданчик для зберігання сировини (поз. 21 за ГП);

−     стоянка для вантажних машин на 3 м.-місць (поз. 22 за ГП);

−     стоянка для вантажних машин на 8 м.-місць (поз. 22.1 за ГП);

−     автостоянка на 22 м.-місця (поз. 23 за ГП);

−     автостоянка на 8 м.-місць (поз. 23.1 за ГП);

−     автостоянка на 7 м.-місць (поз. 23.2 за ГП);

−     майданчик для сміттєзбірників (поз. 24 за ГП);

−     металеве огородження висотою 2,0 м (по межах ділянки, поз. 25 за ГП);

−     ворота металеві розсувні висотою 2,0 м (поз. 25.1-25.2 за ГП);

−     металеві розсувні ворота висотою 2,0 м, шириною 6,0 м (2 шт., поз. 25.1 за ГП);

−     металева хвіртка висотою 2,0 м, шириною 1,5 м (2 шт., поз. 25.2 за ГП);

−     каналізаційна насосна станція (поз. 26 за ГП);

−     під’їзна залізнична колія 1520 мм, тупикова (поз. 27 за ГП);

−     навіс для складу піноутворювача на 5 т (поз. 28 за ГП);

−     укриття (ПРУ) П-6 на 155 осіб (поз. 29 за ГП);

−     відкритий майданчик під склад привозної тріски (поз. 30 за ГП);

−     склад товарно-матеріальних цінностей (поз. 31 за ГП);

−     безфундаментні автомобільні ваги (2 шт., поз. 32а-32б за ГП);

−     АЗС контейнерного типу 15 м³ × 2 (поз. 33 за ГП);

−     гараж на 4 автомашини (поз. 34 за ГП);

−     насосна станція для господарсько-питних і виробничих потреб (поз. 35 за ГП);

−     резервуари господарсько-виробничого запасу води 2 × 1800 м³ (поз. 36.1-36.2 за ГП);

−     фільтр-поглинач (поз. 37.1-37.2 за ГП);

−     каналізаційна насосна станція (поз. 38 за ГП);

−     градирня з насосною станцією (поз. 39 за ГП);

−     комплектна трансформаторна підстанція 10/0,4 кВ (поз. 40 за ГП);

−     комплектна трансформаторна підстанція 10/0,4 кВ (поз. 41 за ГП);

−     пожежний щит (10 шт., поз. 42 за ГП);

−     дизельна електростанція (поз. 43 за ГП);

Будівництво передбачено в одну чергу, без виділення пускових комп­лексів.

Межі земельної ділянки, на якій передбачено будівництво виробничо-навантажувального комплексу:

−     з півночі – залізничні колії АЕ «Укрзалізниця»;

−     зі сходу, півдня та півночі – землі Батівської селищної ради.

Ділянка вільна від забудови та зелених насаджень. Територію пере­тинають ПЛ 6 кВ та кабелі зв’язку.

Рельєф ділянки відносно спокійний, має незначний ухил із заходу на схід. Відмітки поверхні землі в межах ділянки змінюються від 105,20 до 104,00 м.

З півночі та заходу поряд з ділянкою існують водовідвідні канали глибиною до 1,0 м, які розчищаються від замулення. Канал, який перетинає ділянку проектування, засипається.

Територія огороджується по периметру.

Два автомобільні заїзди на територію передбачаються з вулиці Панаса Мирного. Ширина внутрішніх автопроїздів − від 4,5 до 6,0 м.

Проектом передбачається будівництво залізничних колій для вико­нання навантажувально-вивантажувальних операцій. Під’їзні залізничні колії примикають до колій станції Батьово Ужгородської дирекції залізнич­них перевезень.

Організація рельєфу території розроблена з урахуванням висотного положення вулиці Панаса Мирного, відміток верху рейки залізничних колій та прилеглих територій.

Проект розроблений за принципом максимального збереження існуючого рельєфу з мінімальними обсягами земляних робіт.

Поздовжні ухили по проїздах коливаються від 5 до 18‰.

Водовідведення поверхневих вод передбачено по лотоках проїздів до локальних очисних споруд, далі ‒ до відкритого резервуара для акуму­лювання умовно чистої дощової води. Після очищення частина дощових стоків використовується для поливу території та зелених насаджень, а інша частина прямує до Нижнє-Сернянського каналу.

Проектом передбачається комплексне опорядження території.

На території влаштовуються автопроїзди, автостоянки, паркувальний майданчик для велосипедів, тротуари.

На вільній від забудови, проїздів і тротуарів території влаштовуються газони з додаванням рослинного шару ґрунту, висаджуються дерева та кущі.

Інженерно-геологічні вишукування на ділянці будівництва виконані ТОВ «Науково-виробниче технічне підприємство «Геологічні технології» у 2023 році.

У процесі вишукувань та комплексних лабораторних досліджень у межах глибини 16 м виділено сім інженерно-геологічних елементів (ІГЕ), а саме:

−    ІГЕ-1 – ґрунт рослинного шару, представлений супіщано-глинистими ґрунтами, з корінням рослин і кущів, темно-сірий, чорний.

−    ІГЕ-2 – суглинок напівтвердий, з прошарками суглинку тугопластичного тиксотропного, з прошарками супіску пластичного, з гніздами піску дрібного, жовто-сірий, сірий.

−    ІГЕ-3 – суглинок м’якопластичний, з прошарками суглинку тугоплас­тичного, середньозаторфований, темно-сірий, чорний.

−    ІГЕ-4а – суглинок м’якопластичний, з прошарками супіску пластичного та піску дрібного, тиксотропний, сірий, жовто-сірий.

−    ІГЕ-4 – суглинок текучепластичний, з прошарками супіску текучого, із вмістом органіки (до 8%), тиксотропний, голубувато-сірий.

−    ІГЕ-5 – пісок дрібний, середньої щільності, з гніздами супіску пластичного та піску середньої крупності, насичений водою, голубувато-сірий.

−    ІГЕ-6 – пісок середньої крупності, середньої щільності, насичений водою, сірий, жовтувато-сірий.

Сейсмічність району будівництва − 7 балів за шкалою MSK-64 у відповідності до карт загального сейсмічного районування України (карта А ЗСР-2004).

Гідрогеологічні умови майданчика будівництва, до глибини 16,0 м, характеризуються наявністю четвертинного водоносного горизонту. В період інтенсивних атмосферних опадів або танення снігового покриву рівень гори­зонту ґрунтових вод може змінюватись.

За глибиною залягання ґрунтових вод від 0,1 до 0,8 м майданчик відно­ситься до категорії підтоплених.

Категорія складності інженерно-гідрогеологічних умов досліджуваної території - ІІ (середня).

У проекті наведено основні принципові конструктивні рішення будівель і споруд, зокрема:

Головний виробничий корпус (поз. 01 за ГП),

складський корпус (поз. 02 за ГП),

корпус окоровки (поз. 03 за ГП)

Будівля поз. 01 за ГП - з розмірами в осях 261 × 200,7 м. Висота поверху до низу конструкції покриття -12,1 м.

Будівля поз. 02 за ГП - з розмірами в осях 125 × 115 м. Висота поверху до низу конструкції покриття - 12,1 м.

Будівля поз. 03 за ГП - з розмірами в осях 101,7 × 34,295 м. Висота поверху до низу конструкції покриття - 12,0 м.

Колони - металеві, крок колон - 25 × 25 м.

У поперечному та поздовжньому напрямку будівлі поділені темпе­ратурними швами шириною 0,7 м на чотири блоки.

У деяких частинах будівель запроектовано двоповерхові адміністра­тивно-побутові приміщення.

Перекриття ‒ монолітний залізобетон. Будівлі - опалювані.

Зовнішні стіни виконані із сандвіч-панелей з наповнювачем з міне­ральної вати товщиною 100 мм.

Покрівля суміщена ‒ профнастил згідно з ДСТУ Б В.2.6-9-2008 по мета­левих прогонах, утеплювач ‒ мінеральна вата товщиною 200 мм.

По периметру покрівлі передбачена металеве ґратчасте огород­ження висотою 600 мм.

Конструкції каркаса запроектовані з просторових рам. Ригель рами ‒ зварна двотаврова балка із синусоїдальною стінкою конструкції Zеman, що обпирається на колони. Колони - двотаврового перерізу.

КМ виконано заводом БФ і запроектований у вигляді чотирьох секцій.

Просторова жорсткість і геометрична незмінність каркаса забезпечу­ється системою вертикальних і горизонтальних в’язей по колонах і покриттю.

Фундаменти запроектовані як монолітні ростверки по забивних палях. Основою паль прийнято ґрунт ІГЕ-5. У зв’язку з гідрогеологічними умовами майданчика всі фундаменти прийнято виконувати з бетону W8.

Під основне обладнання в корпусі виконані монолітні фундаменти з приямками та каналами по забивних палях.

Силос тріски 2 × 10000 м3 (поз. 4.1-4.2 за ГП)

Будівля запроектована з монолітного залізобетону. Діаметр будівлі становить 27,3 м (по фундаменту на відм. 0,000). Висота будівлі від 0,000 до сталевого каркаса покриття становить 23,65 м.

Фундаментна плита запроектована товщиною 900 мм по забивних палях. Монолітні стіни - змінної товщини (800 мм до відм. 11,900, та 600 мм - вище, до відм. 23,650). На відм. 5,700 влаштовано монолітне залізобетонне перекриття товщиною 400 мм.

Сталевий каркас покриття виконаний у вигляді ковпака і влашто­вується на закладні деталі в залізобетонних стінах. Також влаштовано пло­щадку по покрівлі обох будівель силосів на відм. 34,570.

Енергокорпус (поз. 06 за ГП)

Корпус -з розмірами в осях 63,18 × 41,62 м. Висота поверху до низу конструкції покриття ‒ 31,6 м.

Колони - металеві, сітка колон - 5,6-5,8 × 6,0 м.

В осях 1-7, А-В запроектовано двоповерхове технічне приміщення.

На другому поверсі вбудованої споруди розміщені приміщення для інженерного обладнання.

Висота поверху вбудованої споруди ‒ 4,7 м до низу конструкцій перекриття. Перекриття ‒ монолітний залізобетон.

В осях 1/1-3, Л-П запроектовано одноповерхове технічне примі­щення електрообладнання.

Висота поверху вбудованої споруди ‒ 5,9 м до низу конструкцій перекриття. Перекриття ‒ монолітний залізобетон.

Будівля - опалювана.

Зовнішні стіни виконані із сандвіч-панелей з наповнювачем з міне­ральної вати товщиною 100 мм.

Покрівля суміщена ‒ профнастил згідно з ДСТУ Б В.2.6-9-2008.

Конструкції каркаса запроектовані з просторових рам. Ригель рами - зварна двотаврова балка із синусоїдальною стінкою конструкції Zеman, що обпирається на колони. Колони - двотаврового перерізу.

Просторова жорсткість та геометрична незмінність каркаса забезпечу­ється системою вертикальних і горизонтальних в’язей по колонах і покриттю.

Фундаменти запроектовані, як монолітні ростверки по забивних палях. Основою паль прийнято ґрунт ІГЕ-5. У зв’язку з гідрогеологічними умовами майданчика всі фундаменти прийнято виконувати з бетону W8.

Під обладнання в енергокорпусі виконані монолітні фундаменти з приямками та каналами по забивних палях.

Корпус попередньої підготовки сировини (поз. 07 за ГП),

корпус фінішної підготовки сировини (поз. 08 за ГП)

Корпус поз. 07 за ГП - з розмірами в осях 46,9 × 36,9 м.

Висота поверху до низу конструкції покриття — 36,0 та 24,46 м.

В осях 1-3, А-Б запроектовано одноповерхове приміщення електрооблад­нання.

Висота поверху вбудованої споруди ‒ 4,86 м до низу конструкцій покрівлі.

Корпус поз. 08 за ГП - з розмірами в осях 20,7 × 17,6 м.

Висота поверху до низу конструкції покриття ‒ 14,7 та 22,7 м.

Колони - металеві. Крок колон ‒ 6,75-7,0 м та 7,0-3,8-7,2 м.

Будівлі - опалювані.

Зовнішні стіни виконані із сандвіч-панелей з наповнювачем з міне­ральної вати товщиною 100 мм.

Покрівля суміщена ‒ профнастил згідно з ДСТУ Б В.2.6-9-2008.

По периметру покрівлі передбачена металеве ґратчасте огородження висотою 600 мм.

Конструкції каркаса запроектовані з просторових рам. Ригель рами - зварна двотаврова балка із синусоїдальною стінкою конструкції Zеman, що обпирається на колони. Колони - двотаврового перерізу.

Просторова жорсткість і геометрична незмінність каркаса забезпечу­ється системою вертикальних і горизонтальних в’язей по колонах і покриттю.

Фундаменти запроектовані як монолітні ростверки по забивних палях. Основою паль прийнято ґрунт ІГЕ-5. У зв’язку з гідрогеологічними умовами майданчика всі фундаменти прийнято виконувати з бетону W8.

Під обладнання в корпусі виконані монолітні фундаменти з приям­ками та каналами по забивних палях.

Насосна станція для протипожежних потреб (поз. 13 за ГП)

Будівля - така, що опалюється, з розмірами в осях 18,0 × 15,0 м, висотою поверху (до низу металевих ферм покриття) 6,0 м.

Будівля має цокольних поверх на відм. мінус 1,200. На відм. 0,000 знаходиться металева технологічна площадка.

Будівля - каркасна. Колони, балки та ферми покриття − металеві. Фундаменти − монолітні, бетонні стовпчасті, на природній основі.

Для виконання ремонтних робіт у будівлі передбачена кран-балка вантажопідйомністю 5 т.

Зовнішні стіни виконані із сандвіч-панелей з утеплювачем з негорючої мінеральної вати.

Покрівля − двосхила, суміщена. Покриття − сандвіч-панелі, з утеплю­вачем з негорючої мінеральної вати.

Резервуари протипожежного запасу води 2 × 1800 м³

(поз. 14,1-14.2/36.1-36.2 за ГП)

Застосовано проект повторного використання.

Діаметр днища одного резервуара в плані − 11,62 м, висота ‒ 17,88 м.

Металеві резервуари запроектовані у формі вертикальних циліндрів, що складаються з днища, стінки та даху. Днище та стінки резервуарів запро­ектовані у вигляді окремих листів. Дах резервуара − збірна розпірна конст­рукція, що збирається з 12 пласких щитів, які вкладаються з уклоном 1:10 на центральне кільце та стінку резервуара. Між собою щити з’єднані зварюванням з напусками. Щити даху виготовляються з великогабаритних листових деталей з утворенням несучих радіальних елементів шляхом гнуття деталей.

Запроектовані фундаменти ‒ монолітна залізобетонна плита, по забив­них палях.

Відкритий резервуар для акумулювання дощової води V = 9000 м³
(поз. 15.1 за ГП).

Відкритий резервуар для акумулювання дощової води V = 2700 м³ (поз.15.2 за ГП)

Залізобетонні монолітні резервуари відкритого типу, заглиблені в ґрунт. Резервуари об’єднані в плані в загальний розмір 78 × 53 м, з резерву­арами 15 × 50 м (15.2 за ГП) та два по 30 × 50 (15.1 за ГП).

Стіни − залізобетонні монолітні, висотою 4,7 м, з ребрами жорсткості з кроком 3 м. Фундаментна плита − залізобетонна монолітна, з потовщен­нями в місцях встановлення стін резервуарів.

Пожежне депо на 2 автомобілі (поз. 17 за ГП)

Будівля складається з двох частин:

Перша частина − одноповерхова, з розмірами в осях 24,0 × 18,0 м, висотою поверху (до низу металевих балок покриття) 7,8 м.

У цій частині будівлі розташовані:

−     стоянка-гараж для аварійно-рятувальної техніки із приміщеннями технічного обслуговування;

−     пост автомийки;

−     рукавна база;

−     контрольний пост ГДЗС.

Друга частина − двоповерхова, з розмірами в осях 12,0 × 18,0 м, висотою першого та другого поверхів, відповідно, 3,3 м та 3,0 м (до низу підвісної стелі).

У цій будівлі розташовані:

−     пункт зв’язку пожежного депо;

−     службові приміщення;

−     допоміжні приміщення;

Перелік приміщень та їх площа прийняті згідно з ДСТУ 8767:18, Додаток Ж.

Будівля − каркасна, металева (колони, балки та прогони покриття). Фундаменти − монолітні стовпчасті, на природній основі.

Стіни − з навісних сандвіч-панелей (горизонтальне встановлення).

У двоповерховій частині міжповерхове перекриття та сходова клітка − монолітні залізобетонні.

Покрівля будівлі − плоска, суміщена.

Адміністративний корпус (поз. 18 за ГП)

Будівля має габарити 16 × 72,6 м. Висота до низу несучих конструкцій від підлоги − 7,8 м. Каркас будівлі запроектований з багато­прогонових рам кроком 6 м. Ригелі покриття прийняті з гофродвотаврів (sin-балка) постійного перерізу. З’єднання колон з фундаментами – жорстке. Просторова жорсткість будівлі в поперечному напрямку забез­печується жорстким з’єднанням колон з балками. Просторова жорсткість будівлі в поздовжньому напрямку забезпечується вертикальними та гори­зонтальними в’язями та диском жорсткості покриття.

Фундаменти будівлі запроектовані як монолітні ростверки по забив­них палях. Основою забивних паль прийнято ґрунт ІГЕ-5.

Контрольно-перепускні пункти (поз. 19.1, 19.2 за ГП)

Будівлі – такі, що опалюються, одноповерхові, , з розмірами в осях 8,0 × 8,0 м, висотою до низу металевих конструкцій покриття 2,84 м.

Конструктивна схема ‒ стінова. Стіни та перегородки будівель − цегляні, утеплені із зовнішньої сторони негорючими мінераловатними плитами та обшиті стіновими профільними листами по металевому каркасу.

Покрівля будівель − скатна, суміщена. Верх покрівлі − з покрівель­ного профнастилу, по металевих балках і прогонах. Утеплювачем покрівлі передбачаються негорючі мінераловатні плити Dachrock фірми Rockwool.

По стінах запроектований монолітний залізобетонний пояс із заклад­ними деталями, на які влаштовуються сталеві балки (перерізом 2 швелери № 24 у двотавр) з кроком 2 м. По сталевих балках виконані прогони покрівлі з кроком 1230 мм (перерізом швелер № 12).

Запроектовані фундаменти − монолітні стрічкові, неглибокого закла­дання. Улаштовуються на піщано-гравійну подушку 300 мм.

Склад товарно-матеріальних цінностей (поз. 31 за ГП)

Будівля − така, що опалюється, з розмірами в осях 49,2 × 18,0 м, висотою поверху (до низу металевих балок покриття) 7,62 м.

У будівлі розташовані:

−     гараж-стоянка на 2 автомобілі;

−     центральний матеріальний склад;

−     площадка з навісом (без вертикальних огороджувальних конструкцій) для розвантажування матеріалів:

−     двоповерхова вбудована споруда для розміщення приміщень побуто­вого та допоміжного призначення.

Висота першого та другого поверхів двоповерхової вбудованої споруди, відповідно 3,3 м та 3,1 м (до низу підвісної стелі).

Будівля − каркасна. Колони, балки та прогони покриття − металеві.

Стіни − з навісних сандвіч-панелей (вертикальне встановлення). У двоповерховій частині міжповерхове перекриття та сходова клітка − монолітні, залізобетонні.

Покрівля будівлі в осях 2-8, А−Г − скатна, суміщена, з внутрішнім водовідведенням. Верх покрівлі складається з одношарового покриття з ПВХ-мембрани. Утеплювачем покрівлі передбачені негорючі, мінерало­ватні плити Dachrock фірми Rockwool.

Покрівля будівлі в осях 1-2, А−Г та навісу − скатна, суміщена із зовнішнім одностороннім організованим водовідведенням через систему жолобів і труб на вимощення навколо будівлі.

Каркас будівлі запроектований з багатопрогонових рам кроком 6 м. Ригелі покриття прийняті з гофродвотаврів (sin-балка) постійного перерізу. З’єднання колон з фундаментами – жорстке.

Просторова жорсткість будівлі в поперечному напрямку забезпе­чується жорстким з’єднанням колон з балками.

Просторова жорсткість будівлі в поздовжньому напрямку забезпе­чується вертикальними та горизонтальними в’язями та диском жорсткості покриття.

Фундаменти будівлі запроектовані як монолітні ростверки по забив­них палях. Основою забивних паль прийнято ґрунт ІГЕ-5.

Гараж на 4 автомобілі (поз. 34 за ГП)

Будівля − така, що опалюється, з розмірами в осях 49,2 × 18,0 м, висотою поверху (до низу металевих ферм покриття) 7,62 м.

У будівлі розташовані:

−    гараж-стоянка на 4автомобілі;

−    двоповерхова вбудована споруда для розміщення приміщень побуто­вого та допоміжного призначення.

Висота першого та другого поверхів вбудованої споруди, відпо­відно, 3,3 м та 3,1 м (до низу підвісної стелі).

Будівля − каркасна. Колони, балки та прогони покриття − металеві.

Стіни − з навісних сандвіч-панелей (вертикальне встановлення). У двоповерховій вбудованій споруді міжповерхове перекриття та сходова клітка − монолітні, залізобетонні.

Покрівля будівлі в осях 2-8, А−Г − скатна, суміщена, із внутрішнім водовідведенням. Верх покрівлі складається з одношарового покриття із ПВХ-мембрани. Утеплювачем покрівлі передбачаються негорючі, міне­раловатні плити Dachrock фірми Rockwool.

У приміщені стоянки-гаража автомобілів передбачені пост авто­мийки та оглядова канава з двома спусками.

Каркас будівлі запроектований з багатопрогонових рам кроком 6 м. Ригелі покриття прийняті з гофродвотаврів (sin-балка) постійного перерізу. З’єднання колон з фундаментами – жорстке.

Просторова жорсткість будівлі в поперечному напрямку забезпе­чується жорстким з’єднанням колон з балками. Просторова жорсткість будівлі в поздовжньому напрямку забезпечується вертикальними та гори­зонтальними в’язями та диском жорсткості покриття.

Фундаменти будівлі запроектовані як монолітні ростверки по забив­них палях. Основою забивних паль прийнято ґрунт ІГЕ-5.

Насосна станція для господарсько-питних і виробничих потреб
(поз. 35 за ГП)

Будівля − така, що опалюється, з розмірами в осях 18,0 × 15,0 м, висотою поверху (до низу металевих ферм покриття) 6,0 м. Будівля має цокольних поверх на відм. мінус 1,200. На відм. 0,000 знаходиться мета­лева технологічна площадка.

Будівля − каркасна. Колони, балки та ферми покриття − металеві. Для виконання ремонтних робіт у будівлі передбачена кран-балка вантажо­підйомністю 5 т.

Зовнішні стіни виконані із сандвіч-панелей з утеплювачем з него­рючої мінеральної вати.

Покрівля − двосхила, суміщена.

Покриття ‒ сандвіч-панелі, з утеплювачем з негорючої мінеральної вати.

Каркас будівлі запроектований з багатопрогонових рам кроком 6 м. Ригелі покриття прийняті з гофродвотаврів (sin-балка) постійного перерізу. З’єднання колон з фундаментами – жорстке.

Просторова жорсткість будівлі в поперечному напрямку забезпе­чується жорстким з’єднанням колон з балками. Просторова жорсткість будівлі в поздовжньому напрямку забезпечується вертикальними та гори­зонтальними в’язями та диском жорсткості покриття.

Фундаменти будівлі запроектовані як монолітні ростверки по забив­них палях. Основою забивних паль прийнято ґрунт ІГЕ-5.

Укриття протирадіаційне П-6 напівзаглиблене, на 155 людей

(поз. 29 за ГП)

Проектом передбачається окрема споруда протирадіаційного укриття (ПРУ) групи П-6 (Кз = 100). До огороджувальних конструкцій приклада­ється надмірний тиск повітряної ударної хвилі ∆Рф = 100 кПа.

Споруда ПРУ − одноповерхова, з розмірами в осях 34,2 × 7,2, з висотою до несучих конструкцій, плити покриття − 2,5 м, своєю основною частиною повністю знаходиться під землею. Відмітка землі, верх обвалування − 1,85 (від відмітки чистої підлоги мінус 1,50), за межами обвалування відмітка землі 0,000.

Конструктивна схема – стінова, монолітний залізобетон, з несучими стінами та безбалковим покриттям.

Фундаменти – монолітні залізобетонні, стрічкові, на природній основі.

Стіни – товщиною 400 мм.

Покриття – товщиною 500 мм.

По низу фундаменту, в підлозі, стінах та по покриттю передбачена гідроізоляція.

На входах влаштовується легкоскидне покриття.

У технологічній частині проекту наведені основні принципові рішення щодо виробництва деревоволокнистих плит за ДСТУ EN 622 різної щільності (МДФ, ХДФ, ЛДФ) та комплексу допоміжних послуг: майстерні, мийка, АЗС.

Для виробництва деревоволокнистих плит передбачаються такі основні види робіт:

−    завезення і складування сировини на відкритих майданчиках (лісомате­ріали переважно хвойних порід: сосна, ялина);

−    завантаження сировини на лінію окоровки;

−    отримання технологічної тріски на рубальній машині після окоровки;

−    зберігання технологічної тріски в двох силосах місткістю кожного по 10000 м³;

−    підготовка тріски до виробництва деревного волокна (пропарювання, миття);

−    отримання деревного волокна з підготовленої тріски;

−    приготування зв’язувальних речовин на основі карбамідоформальдегідних смол;

−    змішування зв’язувальних речовин з волокном;

−    просушування та очищення (повітряна сепарація) суміші волокна до зада­них параметрів перед виробництвом плит;

−    настилання волокна у вигляді полотна товщиною до 400 мм на форму­вальній лінії;

−    гаряче пресування полотна до заданої товщини плити;

−    отримання майстер-плити (розрізання полотна під заданий формат);

−    охолодження, штабелювання та витримування майстер-плит для стабі­лізації проведених технологічних процесів після пресування;

−    шліфування та розрізання майстер-плит на задані формати;

−    укладання плит на піддони та упакування готової продукції;

−    відправлення готової продукції на склад і споживачам.

Для забезпечення функціонування технологічних процесів вироб­ництва проектом передбачені допоміжні системи:

−    система подачі клейових сумішей (парафінова емульсія, клей-сирець) та компонентів (затверджувачі, буферний хімічний розчин) забезпечує приймання з автотранспорту, зберігання у відповідних ємностях, дозу­вання та подача до установки проклеювання деревинного волокна;

−    постачання стисненого повітря споживачам. Проектом передбачається встановлення компресорної станції з необхідним технологічним облад­нанням: компресори, ресивери, адсорбційний осушувач з фільтрами та конденсатовідвідниками;

−    аспіраційні прямоточні автономні розгалужені системи з постійною продуктивністю. Для очищення повітря від пилу в системах аспірації передбачені циклони та рукавні фільтри;

−    система подачі відходів (шліфувального пилу, пилових відходів, насип­ного браку) за допомогою систем високого тиску (пневмотранспорту) від систем аспірації та формувальної лінії до накопичувальних силосів для повторного використання в технологічному процесі виготовлення плит.

Встановлення споруди енергетичної установки на базі блочного твердопаливного котла-утилізатора типу Buttner потужністю 78,6 МВт перед­бачається для виробництва теплової енергії на технологічні потреби у вигляді трьох видів теплоносіїв:

−    водяна пара використовується при приготуванні волокна, плавленні воску та нагріві сепаратора;

−    теплотермальна олива використовується при нагріванні преса ContiRoll та на лінії ламінування. Для залпового скидання оливи із системи тепло­постачання проектом передбачена підземна аварійна ємність об’ємом 8,0 м³, яка розташована біля виробничого корпусу;

−    тепло відпрацьованих димових газів використовується для обігріву сушарки деревного волокна.

Як паливо для енергетичної установки використовуються відходи виробництва деревоволокнистих плит, а саме: кора, тріска, тирса, обрізки, шліфувальний пил.

Кожна виробнича дільниця має набір машин і механізмів, що вико­нують певну операцію, яка відповідає одній або декільком функціям у технологічному ланцюзі. Дільниці пов’язані між собою системою комуні­кацій (конвеєри, транспортери, виробниче водопостачання, стиснене повітря, електропостачання тощо) та дотримуються єдиної системи електронного керування технологічним процесом.

Розрахункова продуктивність виробництва деревоволокнистих плит становить 1275 м³/добу, 420 000 м³/рік (по МДФ).

У складі будівель гаража на 4 автомашини (поз. 34 за ГП), складу товарно-матеріальних цінностей (поз. 31 за ГП) з метою обслуговування та поточного ремонту власних вантажних автомобілів, колісних фронтальних ковшових навантажувачів, колісних перевантажувачів та іншої дрібної спец­техніки проектом передбачаються пости технічного обслуговування, мийка автомобілів.

Для заправляння дизельним паливом власної автомобільної техніки проектом передбачається влаштування АЗС, яка складається з двох контей­нерних модулів, виготовлених у заводських умовах відповідно до ТУ.

Кожен контейнерний модуль оснащений двостінним сталевим резер­вуаром номінальною місткістю 15 м³, паливороздавальною колонкою продук­тивністю 80 л/хв, іншім необхідним обладнанням.

Згідно з технічними умовами «Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса» № 08/712 від 20.06.2023 на скидання господарсько-побутових, виробничих і дощових стоків скидання попередньо очищених стічних (зворотних) вод буде здійснюватися закритим колектором в існу­ючий Нижнє-Сернянський меліоративний канал вище залізниці на 16,6 км від гирла.

Джерелом водопостачання підприємства на господарсько-питні, виробничі потреби та на внутрішнє, зовнішнє та автоматичне пожежо­гасіння є шість артезіанських свердловин, що проектуються на території підприємства, дебітом 240,0 м³/добу кожна.

У камерах над кожною артезіанською свердловиною встановлюється водомірний (комерційний) вузол обліку води, обладнаний лічильником холодної води, сітчастим побутовим фільтром, манометром та арматурою відключення.

Усі свердловини об’єднуються кільцевою мережею Ø200 × 11,9, від якої здійснюється господарсько-питне, виробниче та протипожежне водо­постачання всього комплексу.

Комплекс водопровідних споруд для господарсько-питного водопоста­чання комплексу складається із:

−    двох надземних резервуарів корисним об'ємом 1755 м³ кожний, діамет­ром 11,50 м; висотою 17,88 м;

−    фільтрів-поглиначів ФП-НР-2700 (2 шт. до кожного резервуара окремо);

−    підземно-надземної насосної станції (поз. 35 за ГП).

У насосній станції проектується компактна насосна установка ЮФП-Pumps 5 OP 65/5 VPCC з параметрами: Q = 106,87 м³/год; Н = 88,10 м фірми ЮФП-Pumps.

Установка складається з п’яти насосів (4 робочих, 1 резервний).

Для господарсько-питного та виробничого водопостачання проекту­ється кільцева мережа, від якої здійснюються вводи водопроводу до всіх споживачів підприємства.

Комплекс водопровідних споруд для зовнішнього, внутрішнього, локального та автоматичного пожежогасіння комплексу складається із:

−    двох надземних резервуарів корисним об'ємом 1755 м³ кожний, діамет­ром 11,50 м; висотою 17,88 м;

−    підземно-надземної насосної станції (поз. 13 за ГП).

У машинному залі насосної станції передбачено дві насосні уста­новки пожежогасіння в комплекті з приладами керування та сигналізації.

Перша насосна установка у складі двох насосів Curve EPCI-3990 фірми ЮФП-Pumps з параметрами: Q = 365,0 м³/год, Н = 77,50 м, перед­бачена для забезпечення внутрішнього та зовнішнього пожежогасіння.

Друга насосна установка у складі двох насосів Curve EPCI-3941 фірми ЮФП-Pumps з параметрами: Q = 769,0 м³/год; Н = 146,60 м, передба­чена для забезпечення автоматичного та локального пожежогасіння.

Для зовнішнього та внутрішнього пожежогасіння проектується кіль­цева мережа, на якій встановлюються пожежні гідранти.

Подача води у внутрішні мережі протипожежного водопостачання будівель здійснюється окремими вводами в кожну будівлю.

На системах внутрішнього та автоматичного пожежогасіння перед­бачається встановлення двох патрубків зі з’єднувальними головками Ø80 для приєднання рукавів пересувної пожежної техніки.

Необхідний тиск у системах господарсько-питного, виробничого та протипожежного водопостачання усіх будівель комплексу забезпечу­ється гарантованим тиском у зовнішніх кільцевих мережах, що створюють насосні станції.

Подача води на господарсько-питне та виробниче водопостачання у внутрішні водопровідні мережі будівель здійснюється по двох/одному окремих вводах у кожну будівлю.

Приготування гарячої води на потреби гарячого водопостачання споживачів головного виробничого корпусу, корпусу окоровки та енерго­корпусу здійснюється у приміщенні ІТП, звідки нагріта вода подається до споживачів.

Для гарячого водопостачання усіх інших приміщень засто­совуються електричні проточно-накопичувальні водонагрівачі, які встанов­люються безпосередньо біля санітарних приладів.

Тиск у системах гарячого водопостачання забезпечується тиском систем холодного водопостачання будівель.

Господарсько-побутові та виробничі стоки, попередньо очищені до гранично допустимих концентрацій (ГДК), направляються до існуючого Нижнє-Сернянського каналу, відповідно до технічних умов.

Стоки від усіх споживачів підприємства відводяться у внутрішньо­майданчикову мережу каналізації, що проектується, і далі − до приймаль­ного резервуара каналізаційної насосної станції господарсько-побутових і промислових стоків, розміщеної в районі очисних споруд (поз. 9 за ГП).

На подавальному трубопроводі в колодязі перед насосною станцією запроектовано арматуру відключення.

Відбір проб передбачений безпосередньо з приймального відділення КНС.

Для зменшення глибини закладання трубопроводів каналізації перед­бачено дві допоміжні каналізаційні насосні станції на території підприємства.

Дощові стоки з покрівель будівель відводяться у зовнішню мережу дощової каналізації без попереднього очищення та далі − до відкритого резервуара для акумулювання умовно чистої дощової води W = 9000,0 м³ (поз. 15.1 за ГП).

Дощові стоки з території підприємства через дощоприймачі і далі ‒ по закритій самопливній мережі, направляються до двох колодязів з регульо­ваним водовиливом Ø2400 мм кожний.

Далі найбільш забруднена частина дощових стоків направляється до відкритого резервуара для акумулювання «забрудненої» дощової води W = 2700,0 м³ (поз. 15.2 за ГП). Менш забруднена частина дощових стоків направляється до відкритого резервуара для акумулювання умовно чистої дощової води W = 9000,0 м³ (поз. 15.1 за ГП).

З відкритого резервуара для акумулювання «забрудненої» дощової води за допомогою насосного обладнання стоки потрапляють до очисних споруд дощових стоків (сепаратор нафтопродуктів).

Після очищення до гранично допустимих концентрацій (ГДК) дощові стоки також відводяться до відкритого резервуара для акуму­лювання умовно чистої дощової води W = 9000,0 м³ (поз. 15.1 за ГП).

Далі, за допомогою насосного обладнання, частина очищених дощових стоків використовується на поливання території та зелених насаджень, а інша частина направляються до існуючого Нижнє-Сернянського каналу.

Споруда укриття типу П6 (поз. 29 за ГП) розрахована на 155 осіб. Термін перебування осіб, які укриваються, становить 48 годин (дві доби).

Водопостачання укриття здійснюється від зовнішньої кільцевої мережі господарсько-питного водопроводу підприємства.

На вводі, в приміщенні санвузла в осях 2-3, Д−Е передбачена запірна арматура, зворотний клапан, зливний кран для спорожнення системи та клапан для зниження тиску «після себе». Ввід запроектований Ø32 × 3.

Норми водоспоживання та водовідведення при діючій зовнішній водопровідній мережі, відповідно до чинних нормативів, становлять: годинна витрата води − 2 л/год; добова − 25 л/добу на одну особу, яка підлягає укриттю, та q₀, що дорівнює 0,1 л/с для водоспоживання i 0,85 л/с − для водовідведення.

Для аварійного запасу питної води, на випадок відсутності води у централізованій мережі водопостачання, передбачено недоторканий запас питної води, з розрахунку 3 л/добу на одну особу, яка підлягає укриттю, протягом 24 годин. Необхідний запас питної води становить 0,50 м³/добу. До встановлення прийнято дві ємності місткістю 250 л кожна (діаметром 600 мм; висотою 1200 мм), що влаштовуються у приміщенні санвузла. Ємності поставляються готовими до монтажу та приєднання до водопровідної мережі. Ємності − проточні, обладнуються водопокажчиками та водороз­бірними кранами, що вмонтовуються за місцем. Кожна ємність облад­нується одним штуцером Ø25 на відстані 1050 мм та одним штуцером Ø25 мм на відстані 60 мм від днища ємності. Ємності мають люки для можливого очищення внутрішньої поверхні.

Під час подачі води від водопровідної мережі обмін води в ємностях здійснюється за добу при використанні води згідно з нормами водоспожи­вання. Для здійснення обміну недоторканого запасу води в ємності подача води на поповнення ємності відбувається у верхній частині, а забір води здійснюється з нижньої зони.

У мирний час укриття не працює. Ємності запасу питної води зали­шаються сухими. Заповнюються вони під час приведення укриття у готов­ність до використання за призначенням протягом 24 годин.

Джерелом системи внутрішнього пожежогасіння укриття типу П-6 є внутрішньомайданчикова мережа протипожежного водопроводу від захи­щених свердловин, що проектуються.

Увід водопроводу на внутрішнє пожежогасіння запроектований Ø65. На вводі встановлюється запірна арматура, клапан для зниження тиску «після себе» Ø65 та зливний кран для можливого спорожнення системи. Система протипожежного водопроводу запроектована тупиковою.

Відведення господарсько-побутових стоків від споживачів укриття у внутрішньомайданчикову мережу побутової каналізації підприємства здійс­нюється за допомогою каналізаційних насосних установок HiSewlift 3-35 фірми Wilo, які встановлюються безпосередньо за унітазами.

Комплектна малошумна автоматична установка готова до під'єд­нання. Вона обладнана зануреним двигуном із різальним механізмом, засув­кою, вмонтованим зворотним клапаном, фільтром з активованим вугіллям в комплекті з пристроями, які перемикають та керують.

Забезпечення тепловою енергією на потреби систем опалення і венти­ляції запроектованого об’єкта передбачено, в основному, від твердопалив­ного котла, розташованого в будівлі енергокомплексу підприємства (поз. 06 за ГП).

Джерелом тепла для кожної будівлі ‒ адміністративного корпусу (поз. 18 за ГП), пождепо (поз. 17 за ГП), насосних станцій (поз. 13 і поз. 35 за ГП) і гаража (поз. 35 за ГП) є електричні теплонагрівачі, обладнані авто­матикою керування процесом приготування води в системі опалення, роз­ширювальним баком, циркуляційним насосом, регулятором температури, групою безпеки та системою захисту від перегріву.

Траса тепломережі від котельні до введення у теплопункт кожного будинку запроектована з попередньо ізольованих електрозварних трубо­проводів і прокладається наземно по колонах. Компенсація теплових подов­жень вирішена за рахунок П-подібних компенсаторів і поворотів траси.

Підключення місцевих систем опалення і вентиляції передбачено в індивідуальних теплопунктах (ІТП) кожної будівлі від розподільних колек­торів після теплообмінників пар-вода або в приміщенні електрокотельні кожної будівлі.

Системи опалення передбачені із засобами автоматизації, що забез­печують регулювання параметрів теплоносія у залежності від температури зовнішнього повітря та роботу в двох режимах експлуатації – робочому та черговому.

Системи опалення і вентиляції запроектованого об’єкта передбачено окремими для приміщень, розташованих у межах кожного протипожежного відсіку та окремими для приміщень за різним функціональним призначенням.

Опалення

Для покриття тепловитрат у будівлях комплексу запроектовані:

−    у виробничих приміщеннях ‒ повітряна система опалення, за рахунок тепловентиляторів у вибухозахищеному виконанні, з водяними калори­ферами. Перед кожним тепловентилятором передбачено встановлення автоматичних балансувальних клапанів;

−    у складських приміщеннях ‒ повітряна система опалення тепловенти­ляторами, з водяними калориферами, з балансувальними клапанами перед тепло вентиляторами;

−    в адміністративно-побутових приміщеннях ‒ водяна система опалення. Як опалювальні прилади запроектовані панельні сталевих радіатори, які оснащуються автоматичними термостатами.

Для рівномірного розподілу температури повітря по висоті і в плані у виробничих та складських приміщеннях додатково запроектовані дестрати­фікатори. Електродвигуни вентиляторів і дестратифікаторів передбачено класу захисту IP54.

Системи опалення – двотрубні, тупикові, з горизонтальним поповер­ховим розведенням трубопроводів.

Вентиляція і кондиціонування

Запроектовані системи припливно-витяжної вентиляції забезпечують нормативні санітарно-гігієнічні умови повітряного середовища у робочій зоні виробничих приміщень, у складських, адміністративно-побутових та офісних приміщеннях і подачу санітарної норми зовнішнього повітря для працівників.

Головний корпус

Повітрообмін розраховано на асиміляцію тепловиділень та компен­сацію місцевих відсмоктувачів від технологічного обладнання, забезпечено автоматичне підтримання нормативної температури в приміщенні.

Продуктивність вентиляції в зоні лінії різання та охолодження плит розрахована на компенсацію повітря, що видаляється технологічним зонтом пресувальної лінії. Компенсаційний приплив забезпечується шістьма при­пливними вентустановками, які розміщуються у приміщенні вентиляційної камери.

Для підтримання нормованої температури в теплу пору року в зоні складської системи штабелерів передбачені повітроохолоджувачі. Холодо­носій для повітроохолоджувача – 40% водний розчин пропіленгліколю з температурою 5-10°С.

У складі готової продукції запроектовано природну витяжну венти­ляцію за рахунок встановлення дефлекторів та штучну витяжну вентиляцію даховими вентиляторами. Компенсаційний приплив повітря здійснюється осьовими вентиляторами.

Для приміщень кухонного блока передбачена механічна припливно-витяжна вентиляція із самостійними системами для зони відвідувачів і виробничих приміщень.

Повітрообмін прийнято з урахуванням компенсації витяжки від місцевих відсмоктувачів і технологічних норм.

Корпус окоровки

У приміщеннях зберігання хімікатів і дільниці приготування роз­чинів передбачено припливно-витяжну вентиляцію зі штучним спонуканням.

Витяжні вентилятори запроектовані у вибухозахищеному виконанні.

Припливна установка розміщена в приміщенні венткамери. Окрім того, проектом передбачені резервні витяжні вентилятори та додаткова механічна аварійна вентиляція.

Передбачено кондиціонування у приміщенні шляхом охолодження повітря у теплообміннику вентиляційної установки. Холодоносій для повітро­охолоджувача – 40% водний розчин пропіленгліколю з температурою 5-10°С.

Для холодопостачання повітроохолоджувачів вентиляційних систем головного корпусу та цеху окоровки запроектовані дві холодильні машини (чиллери). Система холодопостачання – двотрубна, тупикова. Холодоносій – 40% водний розчин пропіленгліколю. Параметри холодоносія 5-10°С.

Вентиляція офісних приміщень комплексу прийнята припливно-витяжною з механічним спонуканням, з урахуванням забезпечення працю­ючих зовнішнім повітрям у межах санітарної норми.

Припливно-витяжну установку укомплектовано фільтром, теплоутилі­затором, водяним теплообмінником для догріву припливного повітря взимку, припливним і витяжним вентиляторами та шумоглушниками.

При перетинанні транзитними повітроводами протипожежних пере­шкод (перегородок, стін, перекриттів) та при приєднанні їх до вертикального колектора передбачається влаштування протипожежних клапанів та ущіль­нення місць проходу повітроводів та трубопроводів через перегородки і стіни негорючими матеріалами, із забезпеченням нормативної вогнестійкості перешкод, які вони перетинають.

Прийняті рішення розділу ОВ відповідають технічному завданню замовника і не порушують вимоги чинних нормативних документів.

Опалення і вентиляція приміщень ПРУ в режимі
надзвичайних ситуацій

Для підтримання нормованої температури в приміщеннях проти­радіаційного укриття групи П-6 у зимовий період передбачена можливість, в разі необхідності, використання електричних опалювальних приладів з відповідним ступенем захисту від ураження струмом.

Вентиляція приміщення ПРУ передбачена припливно-витяжною зі штучним спонуканням, із застосуванням електроручних вентиляторів, і розрахована на забезпечення не перевищення допустимих параметрів мікроклімату повітряного середовища, визначених чинними нормативними документами. Гранично допустимі параметри в приміщеннях прийняті як для режиму чистої вентиляції.

Кількість зовнішнього повітря прийнята за розрахунком на асиміляцію надлишкових тепло- та вологонадходжень, ураховує необхідну нормативну кількість зовнішнього повітря на одну особу, яка підлягає укриттю, та забез­печує експлуатаційний підпір повітря 50 Па.

Зовнішнє повітря, що подається у приміщення, очищається від пилу фільтрами з коефіцієнтом очищення не менше ніж 0,8.

На повітрозаборах і витяжних пристроях передбачено встановлення противибухових пристроїв, які мають розширювальні камери.

Електропостачання виробничо-навантажувального комплексу викону­ється за ТУ ПрАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» № 7009/ВС від 24.07.2023.

Проектом передбачається будівництво ПС 110/10 кВ «БФ Термінал» з двома трансформаторами типу ТДН-25000/110/10 кВ.

РУ-110 кВ виконується за схемою 110-3 «Два блоки лінія-трансфор­матор з вимикачами та неавтоматичною перемичкою з боку ліній переда­вання».

РУ-10 кВ виконується за схемою 10-1 «Одна робоча секціонована вимикачем система шин». РУ-10 кВ має в своєму складі дванадцять лінійних комірок, чотири з яких є резервними.

Комірки 10 кВ комплектуються викатними елементами з вакуум­ними вимикачами, обмежувачами перенапруги, трансформаторами струму, мікропроцесорними пристроями РЗА та автоматики. Комірки оснащені пристроями заземлення та блокування.

Для власних потреб ПС 110/10 кВ передбачається встановлення двох трансформаторів власних потреб (ТВП) потужністю 63 кВА, живлення яких виконується від І та ІІ секцій шин РУ-10 кВ. Щит власних потреб ЩВП має АВР та живиться від трансформаторів власних потреб.

Роз’єднувачі 110 кВ, заземлювачі нейтралі та шинні опори 10 кВ мають фарфорову ізоляцію. Як натяжну ізоляцію ошинування 110 кВ запроектовано скляні ізолятори.

Проектом передбачається грозозахист обладнання 110 кВ та 10 кВ за допомогою блискавковідводів, змонтованих на порталах ПС 110/10 кВ. Передбачається можливість розтікання струмів блискавки не менше ніж у двох напрямках.

Для зовнішнього освітлення території ПС 110/10 кВ застосовуються прожектори із світлодіодними лампами, які встановлюються на порталах на висоті 11 м. Живлення щита зовнішнього освітлення виконується від щита власних потреб ЩВП. Керування зовнішнім освітленням передбача­ється вручну та автоматично від сутінкового реле.

Проектом передбачається будівництво семи вбудованих трансфор­маторних підстанцій ТП-10/0,4 кВ та ТП-10/0,69 кВ (ТП 21) та двох окремо розташованих КТП (ТП 82, ТП 92), живлення І та ІІ секцій шин РУ-10 кВ яких виконується від І та ІІ секцій шин проектованого РУ-10 кВ ПС 110/10 кВ.

Усі вбудовані трансформаторні підстанції мають сухі трансформатори, потужність яких є такою: ТП 12 ‒ 2 × 1000 кВА, ТП 21 ‒ 2 × 3150 кВА, ТП 22 ‒ 2 × 1600 кВА, ТП 32 ‒ 2 × 3150 кВА, ТП 42 ‒ 2 × 3150 кВА, ТП 52 ‒ 2 × 2500 кВА, ТП 72 ‒ 2 × 2000 кВА.

Потужність масляних трансформаторів в КТП: ТП 82 ‒ 2 × 400 кВА, ТП 92 ‒ 1 × 400 кВА.

Кабельні мережі 10 кВ для живлення РУ-10 кВ проектованих транс­форматорних підстанцій прокладаються в металевих лотоках по кабельних і технологічних естакадах на висоті 6 м.

Як резервне незалежне джерело живлення для споживачів складу товарно-матеріальних цінностей, при зникненні напруги на постійному джерелі живлення, застосовується проектована ДЕС потужністю 1000 кВА.

Також для споживачів, що потребують безперервного живлення, в електрощитовому приміщенні над ТП 42 встановлюється пристрій БПЖ потужністю 180 кВА, який забезпечує живлення критичного обладнання не менше ніж 20 хвилин, необхідних для запуску ДЕС.

Розрахункове навантаження комплексу становить 18423 кВт, І, ІІ та ІІІ категорії надійності електропостачання.

Проектом передбачається робоче, аварійне (безпеки та евакуаційне) та ремонтне електроосвітлення.

Електроосвітлення приміщень виконується світильниками із світло­діодними лампами, приміщень категорії «В» ‒ з відповідним ступенем захисту ІР 65.

Для евакуаційного освітлення застосовуються світильники із вмонто­ваним автономним блоком живлення та зарядним пристроєм, який забезпечує безперебійну роботу світильників протягом двох годин з моменту зникнення живлення.

На шляхах евакуації застосовуються світлові покажчики «Вихід».

Живлення робочого електроосвітлення та електрообладнання вико­нується кабелями з мідними жилами з ізоляцією, яка не поширює горіння, має помірну димоутворювальну здатність та є малонебезпечною за токсич­ністю продуктів горіння, типу ВВГзнгд, ПвВГнг, ВВГнг.

Кабелі прокладаються відкрито, в трубах, лотоках і коробах.

Живлення аварійного електроосвітлення та протипожежних пристроїв виконується кабелями з мідними жилами з вогнестійкою безгалогеновою ізоляцією марки FLAМЕ-X950 (N) HXH180/E30 (90), які прокладаються на підтримувальних вогнестійких системах класу Е-30 (90)  та зберігають функціональність протягом 30 (90) хвилин, відповідно.

Для зовнішнього освітлення прилеглої території застосовуються про­жектори з енергозбережними LED-лампами, які встановлюються на щоглах висотою 30 та 15 м, та світлодіодні світильники на опорах висотою 8 м.

Проектом передбачається автоматизація інженерного обладнання сис­тем опалення, вентиляції, кондиціонування.

У проекті наведені принципові рішення щодо організації будівництва.

Земляні роботи виконуються за допомогою екскаваторів з ємністю ковша 0,63 м³ та 0,25 м³ та бульдозерів.

Улаштування фундаментів з паль виконується за допомогою копрової палебійної установки.

Бетон на будівельний майданчик завозиться автобетонозмішувачами. Подавання бетону в монолітні конструкції виконується із шнекових бун­керів у баддях з відкидним днищем та за допомогою бетононасосів.

Монтажні роботи виконуються гусеничними та автомобільними кранами вантажопідйомністю 10,25 та 60 т.

Тривалість будівництва становить 24,0 місяці, в тому числі підго­товчий період 5,0 місяців.

Проектом передбачені заходи, регламентовані нормативними актами щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.

Згідно з додатком 4 ДСП № 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» нормативна санітарно-захисна зона підприємства становить 300 м. Умови для її дотримання існують.

Очікувані рівні шумового навантаження на робочих місцях від роботи обладнання не перевищують допустимих рівнів. Передбачені заходи для зниження вібрації – встановлення віброгасників на обладнанні, балансу­вання частин, що обертаються, застосування еластичних матеріалів при кріпленні обладнання до підлоги приміщення тощо.

Для досягнення оптимальних параметрів мікроклімату на робочих місцях згідно з ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату вироб­ничих приміщень» виробничі приміщення обладнуються загальнообмін­ними системами припливно-витяжної вентиляції з механічним і природним спонуканням та системами кондиціонування повітря.

Освітленість робочих місць прийнята для кожного з передбачених проектом приміщень у відповідності до вимог ДБН В.2.5-28:2018 «При­родне і штучне освітлення».

Потреба в санітарно-побутових приміщеннях для працівників під­приємства відповідно до вимог ДБН В.2.2-28:2010 забезпечується блоком санітарно-побутових приміщень підприємства, який представлений гарде­робними, душовими, умивальними, туалетами, кімнатами для зберігання та видачі спецодягу, кімнатами для вживання їжі, кімнатою з техніки без­пеки та охорони праці. Харчування співробітників передбачено шляхом забезпечення обідами, що готуються у власній їдальні та доставляються до кімнат для вживання їжі у підрозділах підприємства та в обідній залі їдальні.

Як пристрої для питного водопостачання передбачені кулери з водою питної якості зі стаканчиками одноразового використання в усіх приміщеннях з робочими місцями. Відстань від робочих місць всередині приміщень до санвузлів, пристроїв для пиття становить не більше ніж 25 м.

Прання та хімічне чищення спецодягу передбачено у запроектованій власній пральні підприємства, розташованій на території підприємства.

Для медичного обслуговування працівників передбачено власний медичний пункт підприємства.

Для планованої діяльності було проведено оцінку впливу на довкілля згідно з вимогами Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», за резуль­татами якої отримано висновок з оцінки впливу на довкілля Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) від 22.12.2023 № 21/01-202361410785/1, згідно з яким впровадження планованої діяльності є екологічно допустимим при виконанні екологічних умов, встанов­лених для планованої діяльності. Відповідно до вимог ст. 9 «Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» висновок з оцінки впливу на довкілля є обов’яз­ковим для виконання.

Відповідно до «Порядку затвердження проектів будівництва і прове­дення їх експертизи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 (зі змінами), у складі проектної документації в частині заходів, не включених до звіту з оцінки впливу на довкілля, розроблено розділ проекту «Оцінка впливів на навколишнє середовище», у якому визна­чено, що будівництво та експлуатація запроектованого об’єкта не спричи­нить понаднормативного впливу на стан навколишнього середовища.

Клас вогнестійкості запроектованих несучих та огороджувальних конструкцій адміністративних, виробничих, складських будівель, технічних споруд підприємства відповідає ІІІа ступеню вогнестійкості.

На території запроектовано будівлю пожежного депо на чотири автомобілі, будівля - ІІ ступеня вогнестійкості.

Між будівлями та спорудами витримані нормативні протипожежні відстані.

Дільниці головного виробничого корпусу, корпусу окоровки, складські корпуси, насосну станцію пожежогасіння передбачено захистити автома­тичною системою водяного спринклерного пожежогасіння. Усі будівлі (проти­пожежні відсіки) об’ємом від 5 тис. м³ захищаються внутрішнім проти­пожежним водопроводом від кільцевої об’єктової мережі. Влаштовується зовнішній протипожежний водопровід із встановленням на об’єктовій кіль­цевій мережі пожежних гідрантів.

Системи водяного пожежогасіння підприємства живить насосна станція пожежогасіння від різних груп дизельних насосів. Недоторканий протипожежний запас води на потреби пожежогасіння забезпечується двома резервуарами ємністю 1800 м³ кожний. Поповнення в них запасу води перед­бачено від власних артсвердловин підприємства протягом нормативного часу.

Пожежною сигналізацією та системою керування евакуюванням, системою оповіщення людей про пожежу обладнуються дільниці та примі­щення будівель. Запроектовано систему протидимного захисту.

Автоматичною системою порошкового пожежогасіння модульного типу проектом передбачено захистити приміщення РУ, камер трансформа­торів, щитові, серверну, архів.

Територія, обладнання, споруди та будівлі підприємства захища­ються системою блискавкозахисту.

На території підприємства передбачені проїзди з твердим покриттям для проїзду пожежної техніки для гасіння пожежі та доступу рятувальників у будь-яке приміщення.

У розділі «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» запроек­товано окремо розташовану споруду подвійного призначення на відмітці мінус 1.500 із захисними властивостями протирадіаційного укриття (поз. 29 за ГП) групи П-6.

У проекті прийняті технічні рішення, регламентовані нормативними актами з охорони праці, що забезпечують безпечну експлуатацію об’єкта, зокрема:

−    тип електроустаткування та електропроводки відповідає характеристиці середовища, категоріям приміщень, матеріалам і конструкціям будівель;

−    захист освітлювальних і силових електричних мереж від перевантажень і струмів, коротких замикань здійснюється автоматичними вимикачами на всіх щитах;

−    передбачено захисне заземлення, система зрівнювання потенціалів;

−    передбачені пристрої захисного вимикання (ПЗВ) на всіх розеткових групах, що дозволяє підвищити ступінь захищеності людей від ураження електричним струмом;

−    відстані між технологічним устаткуванням і будівельними конструк­ціями приміщень, ширина технологічних проходів прийняті згідно з чин­ними нормами;

−    застосовані засоби блокування та автоматичного відключення техно­логічного обладнання;

−    рухомі частини обладнання мають металеве огородження з графічним покажчиком напрямку руху рухомих частин.

Під час виконання будівельних і монтажних робіт передбачені заходи з техніки безпеки та охорони праці.

Проект розроблено з урахуванням технічних вимог стосовно енерго­збереження та енергоефективності до проектної документації на будів­ництво, реконструкцію і розширення об’єктів Територіального управління державної інспекції з енергозбереження.

Об’ємно-планувальні та конструктивно-технічні рішення будівель комплексу, а також системи їх інженерного обладнання забезпечують оптимальний рівень енерговитрат при будівництві та експлуатації огород­жувальних конструкцій будівель, які запроектовані з теплозахисними властивостями, що забезпечують питому потребу теплової енергії, яка витрачається на опалення, в межах нормованих ДБН В.2.6-31:21.

Площі світопрозорих огороджень не перевищують величин, які регламентовані відповідними нормами.

У проекті прийняті рішення щодо ефективного використання енерго­ресурсів, зокрема:

−    зовнішні стінові та світлопрозорі конструкції будівель комплексу відпо­відають вимогам ДБН В.2.6-31:21;

−    використання автоматизованого керування технологічним та іншим інженерним обладнанням оптимізує технологічний процес та забезпечує підтримання заданих параметрів;

−    використання сучасного обладнання з енергозбережними характерис­тиками;

−    застосування частотного регулювання електродвигунів;

−    використання сучасних лічильників енергоресурсів, що дозволяють отри­мувати достовірну інформацію про енергоспоживання з можливістю подальшої її оптимізацію;

−    захист повітопроводів, трубопроводів відповідною ізоляцією опор для забезпечення мінімальних витрат;

−    оптимізація трас прокладання електричних мереж, застосування поліети­ленових труб для захисту електричних мереж, що виключає необхідність використання енергозатратного катодного захисту від корозії.

Експертиза проведена за напрямами, зазначеними у 8.6 ДСТУ 8907: 2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної докумен­тації на будівництво».

При цьому у відповідності до 8.6.9 зазначеного стандарту до прове­дення експертизи проектної документації не залучались експерти з питань ядерної і радіаційної безпеки, та експертиза за цим напрямом не проводилась, оскільки об’єкт не призначений для поводження з радіоактивними матеріа­лами та відходами від них.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та умов договору, укладеного із замовником, експертиза проекту здійснена без розгляду кошторисної частини проектної документації.