Замовник: ТОВ «Олвіта-БУД»

Генеральний проектувальник: ТОВ «Група компаній СП»

(ГІП – Краснокутський Ю.В., кваліфікаційний сертифікат серія АР № 007047 від 28.03.2013 р.; ГАП – Гальченко О.О., кваліфікаційний сертифікат серія АА № 002187 від 18.08.2014 р.)

Адреса об’єкту будівництва: землі запасу Оліївської сільської ради, р-н вул. Ватутіна Житомирського району

Клас наслідків (відповідальності) об’єктів: СС1, СС2, СС3

Сукупний показник: СС3

Проектування об’єкта будівництва «Будівництво групи багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом (1 черга) на землях запасу Оліївської сільської ради по вул. Ватутіна, в м. Житомир.» Коригування здійснено на підставі:

• Рішення 25 сесії 4 скликання Оліївської сільської ради від 08 грудня 2005 року про надання в оренду земельної ділянки;

• Архітектурно-планувальне завдання №9 від 30.03.2006 р. видані КП «Архітектура» Житомирської районної ради;

• Лист №233/01-01/22 від 04.05.2022 р. Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо надання містобудівних умов та обмежень;

• Дозвіл на виконання будівельних робіт №72 від 15 квітня 2008р. виданий інспекцією ДАБК у Житомирській області;

• Завдання на коригування проекту від 08.08.2022р;

• Договір оренди земельної ділянки від 01.02.2018р. між Оліївською сільською радою та ТОВ «ОЛВІТА-БУД», площа 2,435 га; кадастровий номер 1822085600:08:001:0097;

• Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу: НВ-1804708442017, дата формування: 19.12.2017 р.;

• Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Індексний номер витягу – 117340101 від 16.03.2018р.;

• Інженерно-геологічні вишукування прийняті на основі науково-технічного звіту, виконаного ТОВ «Житомирбудрозвідування». в 2006р.;

• Топографічна зйомка виконана ТОВ «Житомирбудрозвідування» в 2006р.;

• Технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок №ТЖО-16893 від 17.10.2018р., наданих АТ «Житомиробленерго»;

• Лист про внесення змін в технічні умови №095101/10165-011595 від 02.07.2021 наданий АТ «Житомиробленерго»;

• Технічні умови на підключення до централізованих мереж водопостачання та водовідведення №39 від 16.04.2020р., виданих КП «Житомирводоканал»;

• Технічні умови приєднання до газорозподільної системи  ТУ №93  від 19.04.2006 вх.№1154/9  ВАТ по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз";

• Технічні умови №19 від 18.07.2018 від КП «Експлуатація штучних споруд» ЖМР;

• Технічні умови №2700/23 від 27.09.2018 на підключення до теплових мереж видані КП Житомиртеплокомуненерго;

• Викопіювання з Генерального плану м. Житомир, затвердженого рішенням 15-ї сесії міської ради 7 скликання від 30.11.2016 р. № 454;

• Викопіювання з Плану зонування території м. Житомир, затвердженого рішенням 20-ї сесії міської ради 7 скликання від 04.04.2017 р. № 579;

• Договір №1/12-АП від 06.12.2017 р. про передання виключних прав інтелектуальної власності та подальшого супроводу від ПП «Архітектурна майстерня Марухненко» до ФОП Качан Ю.К.

• Лист про передачу проектної документації, авторських прав та щодо здійснення авторського нагляду і функцій головного архітектора проекту №14-16/20 від 06.07.2020р. від ФОП Качан Ю.К. до ТОВ «Група компаній СП».

• Договір на надання стоянки для  автомобілів року від 21 липня 2022 з ФОП Левченко Павло Миколайович (120 м/м)

Загальні дані

Проектна документація була розроблена в 2006 році ПП «Архітектурна майстерня Марухненко» згідно Завдання на проектування наданим Замовником ТОВ «Овліта-Буд» та Архітектурно-планувального завдання № 9 від 30.03.2006 року, затвердженого начальником місцевого органу містобудування і архітектури Житомирського району Житомирської області та перереєстровано 31.03.2006 року за № 47.

Позитивний комплексний висновок державної експертизи № 205-06 був виданий 20 жовтня 2006 року Житомирською обласною службою Української державної інвестиційної експертизи.

Дозвіл на виконання будівельних робіт № 47-06 від 02 листопада 2006 року виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області з наступною перереєстрацією за № 72 від 15 квітня 2008 року.

Будівництво велось в одну чергу з виділенням пускових комплексів. Перший пусковий комплекс ( секції №3 і №4) стадії готовності 95%.

Перша зміна проектної організації з ПП «Архітектурна майстерня Марухненко» на ФОП Качан Ю.К. відбулась у грудні 2017 року (заява з реєстраційним номером ІУ 123173632045) згідно договору про передачу авторських прав № 1/12-АП від 06.12.2017 року.

У відповідності до змін 2020 року ФОП Качан Ю.К. передав проектну документацію, авторські права та здійснення авторського нагляду ТОВ «Група компаній СП».

Договір оренди земельної ділянки площею 2,4350 га кадастровий номер 1822085600:08:001:0097 між Оліївською сільською радою Житомирського району був укладений 01 лютого 2018 року та зареєстрований 12 березня 2018  з цільовим призначенням – 02.03 – для будівництва багатоквартирних житлових будинків.

В процесі будівництва виникла потреба в коригуванні проекту згідно пункту 15.5 Наказу № 45 від 16.05.2011 року «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів»:

 «Проектна документація на об'єкти будівництва, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових нормативних актів, за винятком випадків, коли таке коригування зумовлено підвищенням у нових нормативних актах таких вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо-, пожежобезпечності, енергоефективності об'єкта та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Зазначений виняток не застосовується до об'єктів будівництва, спорудження яких здійснюється на підставі документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та у строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт»

Даним коригування проекту передбачено:

●       внесення змін в архітектурно-планувальні рішення житлових будинків ІІ-VІІ пускових комплексів;

●       приведення енергоефективності об’єкту будівництва до сучасних вимог;

●       створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

Кліматичні умови

Житомир знаходиться в двох фізико-географічних зонах Полісся та лісостепу, згідно ДСТУ-Н Б В. 1.1-27:2010 "Будівельна кліматологія", відноситься до кліматичного району І - північно-західний. Температура зовнішнього повітря:

- найхолодніша доба - -29° С;

- найтепліша доба - +27° С;

- середня максимальна:

- найбільш жаркого місяця +18,5° С;

- найбільш холодної доби -29° С;

- найбільш холодної п'ятиденки -24 °С.

Клімат помірно-континентальний з середньорічною температурою +7,2° С. Тривалість періоду із середньодобовою температурою повітря:

- при <8° С складає 184 доби;

- при <10° С складає 203 доби;

- середня річна швидкість вітру 4,7 м/с;

- нормативний тиск вітру 0,46 кПа;

- напрямок вітру - північно-західний;

- кількість опадів за рік 613 мм;

- нормативна вага снігового покрову 1,46 кПа.

Інженерно-геологічні умови майданчику будівництва

Дані інженерно-геологічних вишукувань прийняті на основі науково-технічного звіту, виконаного ТОВ «Житомирбудрозвідування».

Ділянка будівництва знаходиться північній частині м. Житомир, в геоморфологічному відношенні – в межах Житомирського лесового плато.

В межах розвіданої літологічної товщі ґрунтів виділено 8 інженерно-геологічних елементів (ІГЕ), в межах яких вони є статистично однорідною за складом і властивостями:

ІГЕ-1 – ґрунтово-рослинний шар – лесовий грунт, супісь з корінням рослин та домішками органіки, пластична.

ІГЕ-2 – лесовий грунт – супісь низькопориста с прошарками піску та суглинку, пластнична.

ІГЕ-3 – суглинок з лінзами та гніздами піску, напівтвердий.

ІГЕ-4 – пісок пилуватий, кварцевий, щільний, з прошарками супісі, водонасичений.

ІГЕ-5 – глина з включеннми піску, тверда.

ІГЕ-6 – пісок середньої крупності, середньої щільності, неоднорідний, з прошарками супісі, водонасичений.

ІГЕ-7 - суглинок (каолін первинний гнейсовий)напівтвердий.

ІГЕ-8 – напівскельний грунт - граніт сильновивітрений, тріщинуватий, зниженої щільності (рухляк).

Нормативна глибина сезонного промерзання ґрунтів складає 0,9м.

Гідрогеологічні умови характеризуються наявністю одного безнапірного водоносного горизонту. Рівень ґрунтових вод зафіксовано на глибинах 1,2-3,9 м від поверхні землі (221,6 - 222,6м). Водовмісними ґрунтами є ґрунти ІГЕ 2, 3, 4, 5, 6. Місцевим водотривом служать ґрунти ІГЕ 7,8.

Категорія складності інженерно-геологічних умов ІІ. Несприятливими для будівництва умовами є можливість підтоплення території ґрунтовими водами. Ґрунтові води до бетонів нормальної водопроникності не агресивні.

Відомість про черговість будівництва та пускові комплекси

Проектом передбачено будівництво в одну чергу з виділенням 7 пускових комплексів будівництва групи багатоповерхових житлових будинків:

І пусковий комплекс – багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями №1 (3 та 4 секції);

ІІ пусковий комплекс - багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями №1 (2 секція);

ІІІ пусковий комплекс - багатоповерховий житловий будинок з вбудованими приміщеннями №1 (1 секція);

ІV пусковий комплекс - багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями №2 (1 та 2 секції);

V пусковий комплекс - багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями №2 (3 та 4 секції);

VI пусковий комплекс - багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями №2 (5 та 6 секція);

VIІ пусковий комплекс – напівпідземний паркінг.

Генеральний план

Земельна ділянка, площею 2,435 га, розташована на землях запасу Оліївської сільської ради. Південною стороною ділянка примикає до проспекту Незалежності (вул. Ватутіна), північною – до проїзної дороги; західною стороною межує з індивідуальною житловою забудовою м. Житомира, східною стороною межує з багатоповерховою житловою забудовою. На даний момент на території проектування відсутні зелені насадження.

Запроектована група багатоповерхових житлових будинків складається з двох житлових будинків та напівпідземного паркінгу, розташованого у дворі. Паркінг передбачений для зберігання 39 автомобілів. На даху паркінгу передбачено експлуатовану покрівлю для розміщення дитячого ігрового майданчику, спортивного майданчику, а також майданчику для відпочинку дорослого населення.

В'їзди на територію житлової групи передбачені як з вулиці Ватутіна (нині проспект Незалежності), так і з вулиці Євгена Рихліка. Нормальні санітарно-гігієнічні умови забезпечуються завдяки зеленим насадженням, газонам та твердим покриттям проїздів та тротуарів.

Об’єкти будівництва розміщені поза межами червоної лінії проспекту Незалежності. Розрахункова кількість жителів даної житлової групи становить 1482 мешканці. Площа земельної ділянки становить 2,435 га. Таким чином, розрахункова щільність населення на 1 га площі земельної ділянки прибудинкової території (нетто), становить 1482/2,435 = 609 осіб/га. Відповідно до додатку В.1 ДБН Б.2.2-12-2019, розрахункова щільність населення на 1 га площі земельної ділянки прибудинкової території (нетто) при поверховості від 9 до 14 поверхів повинна становити у межах 740...845 жителів/га. Таким чином проектна щільність населення не перевищує нормативних вимог.

Відповідно до п. 6.1.26 ДБН Б.2.2-12:2019 мінімальну розрахункову площу ділянки для окремо розташованих житлових будинків слід приймати відповідно до кількості його мешканців. Відповідно до табл.6.3 при будівництві 9-ти поверхових житлових будинків розміри земельної ділянки на 1 особу становить 12,2 м². Розрахункова площа прибудинкової території  N_осіб * 12,2 =1482*12,2= 18 080,4 м² < 24 350 м².

Розрахункова кількість машино-місць для постійного зберігання автомобілів мешканців житлових будинків (для периферійної зони) становить:

N_{пост. Збер} = (257*0,5) + (372 *0,5*0,5 ) = 129 + 93 = 222 м/м.

Розрахункова кількість машино-місць для тимчасового зберігання автомобілів мешканців житлових будинків  виходячи з умов забезпечення цими місцями не менше ніж 15% розрахункового парку автомобілів, які належать жителям даних житлових будинків, установить:

N_{тимч. Збер} = 222*0,15 = 33 м/м.

Загальна площа вбудовано-прибудованих приміщень становить 3881,04 м², площа торгівельних залів становить 1364 м², кількість працівників – 105 осіб.

Таким чином, розрахункова кількість машино-місць для тимчасового зберігання автомобілів відвідувачів вбудовано-прибудованих приміщень становить:

N _{тимч. Збер торгів.} = 1364/100*2 = 28 м/м.

N _{тимч. Збер працівників} = 105/100*5 = 6 м/м.

Таким чином сумарна розрахункова кількість машино-місць для тимчасового зберігання автомобілів відвідувачів та працівників вбудовано-прибудованих приміщень становить N _{тимч. Збер}= 28+6= 34 м/м.

Загальна потреба в парко-місцях для проектованого об’єкта складає 222+33+34 = 289 м/м.

Проектом передбачено розміщення вздовж вулиці Ватутіна (нині проспект Незалежності) групи відкритих парковок на 90 м/м – 34 м/м для обслуговування вбудовано-прибудованих приміщень громадського призначення, 33 м/м для тимчасового паркування автомобілів мешканців житлової групи та 23 м/м для постійного зберігання автомобілів мешканців. З північно-східної сторони житлового будинку №1 розміщено дві відкриті парковки на 16 м/м кожна для постійного зберігання автомобілів мешканців житлової групи. З західної частини житлової групи також розміщена автостоянка на 10 м/м.

Сумарна кількість влаштованих машино-місць на відкритих автостоянках становить 67 м/м для тимчасового зберігання а та 65 м/м для постійного зберігання мешканців.

Для постійного зберігання автомобілів мешканців житлового будинку також передбачено паркінг на 39 м/м. Додатково для постійного зберігання транспортних засобів мешканців житлових будинків замовником заключено договір з  власниками   об‘єктів  зберігання автомобілів для розміщення 118 машино-місць. Відстань від проектованих житлових будинків до стоянок для постійного зберігання легкових автомобілів не перевищує 700м.

Відповідно до ДБН Б.2.2-12-2019 Таблиці 10.7 (примітки 2) на відкритих автостоянках біля закладів соціально-побутового обслуговування, підприємств торгівлі, відпочинку, закладів масового відвідування необхідно передбачувати місця для паркування транспортних засобів осіб МГН, їх кількість становить 4 м/м на 100 автомобілів.

Проектом передбачено розміщення 7 місць для паркування автомобілів для МГН, що відповідає нормативним вимогам.

Також проектом передбачено розміщення 10 паркувальних місць для транспортних засобів обладнаних електродвигунами

Проектом передбачено комплексний благоустрій території з влаштуванням спортивних і дитячих майданчиків, майданчиків для господарських потреб, велопарковок та майданчиків для відпочинку дорослого населення.

Для організації благоустрою території виконано розрахунок майданчиків на кількість мешканців згідно ДБН Б.2.2-12:2019:

•        майданчики для ігор дітей дошкільного та молодшого шкільного віку 1482*0,7= 1037,4 м²;

•        майданчики для відпочинку дорослого населення 1482*0,2= 296,4 м²;

•        майданчики для тимчасової стоянки велосипедів 1482*0,1= 148,2 м²;

•        майданчики для занять фізкультурою 1482*0,2= 296,4 м²;

•        майданчики для збирання побутових відходів 1482*0,07 = 103,74 м²;

•        майданчики для господарських цілей 1482*0,1= 148,2 м²;

•        майданчики для вигулу домашніх тварин 1482*0,3= 444,6 м².

Розташування запроектованих майданчиків та їх розміри відповідають вимогам ДБН Б.2.2-12:2019. Спеціалізований майданчик для вигулу домашніх тварин розташований за адресою: Бульвар Польський, 15 у м. Житомирі, а також по вул. Героїв Десантників, 23.

У межах проектної території передбачено збирання побутових відходів наземним способом, за допомогою спеціальних майданчиків, на яких розміщено контейнери для роздільного зберігання побутових відходів. До даних майданчиків передбачено зручні асфальтовані під’їзди для сміттєвозів. Площа контейнерних майданчиків для збирання відходів, а також відстані до вікон житлових будинків, прийнято відповідно до таблиці 6.4 ДБН Б.2.2-12:2019.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради №216 від 07.03.2018 р. норми утворення ТПВ на одну розрахункову одиницю (1 мешканця) становить 0,77 кг на добу (5,93 літри/день) або 281,05 кг/рік (2,17 м3/рік). Таким чином, розрахункова кількість ТПВ на території проектування становить 1141 кг /добу.  Розрахункова кількість контейнерів для накоплення добової кількості ТПВ становить (при місткості контейнера 1100 л) - 8 контейнерів. Проектом передбачено розміщення 2 майданчиків з сумарною кількістю 11 контейнерів.

Основні техніко-економічні показники по генплану

Поруч з територією проектування, у межах нормативних радіусів доступності розташовані наступні заклади соціально-побутового обслуговування: загально-освітня школа ім. Базильчука Я.В., школа цільової підготовки «UNI DigiStar»; дитячий клуб «Little stars»; центр первинної медико-санітарної допомоги (районна поліклініка); житомирський психоневрологічний диспансер; медичний центр «Актив-Мед»; торгово-виставковий центр «Kub&Co»; магазин продовольчих товарів Еко-Маркет; АЗК UPG; дім інструментів «House Tools»; багетна майстерня «Velista»; парк відпочинку «Крошенський»; станція швидкої допомоги.

Архітектурно-планувальні  рішення.

При розробці принципового об’ємно-просторового рішення житлової групи враховано такі основні фактори:

•        комплексне та раціональне використання ділянки;

•        максимальне збереження рельєфу та транспортно-пішохідних зв’язків, що склалися;

•        створення композиційно-виразного і цілісного комплексу з урахуванням його сприйняття з проспекту Незалежності.

Загальна кількість квартир – 629 квартир.

Для створення повноцінної в функціональному і художньому плані забудови застосовані будинки невеликої протяжності, що створюють розриви в забудові з метою інсоляції території.

По планувальній структурі будинки блок-секційні і складаються з різної кількості секцій та поверхів. Пластику фасадам додають заокруглені стіни, еркери, огородження балконів.

Ширина коридору загального користування у житлових секціях становить 1,6 м.

Усі секції житлового будинку №1 (4 секції, 14-15 поверхів) мають вихід на незадимлювану сходову клітку типу Н-1. Усі секції житлового будинку №2 (6 секцій, 9 поверхів) мають вихід на звичайну сходову клітину типу СК-1.

Висота житлових поверхів запроектована 3,0 м. Висота вбудовано-прибудованих приміщень становить 3,9 м.

В секціях № 1-4 (житловий будинок №1) передбачені ліфти Q-400 кг та 630 кг зі швидкістю V-1.0м/c. В Секціях № 1-6 (житловий будинок №2) передбачені ліфти Q-630 кг, зі швидкістю V-1.6м/c.

При всіх сходах передбачені тамбури, шириною 2,2 м, глибиною 1,5 м.

Рівень комфорту та склад приміщень квартир визначений завданням на проектування. Житло І категорії, комерційне. Планувальні рішення та площі квартир узгоджені з замовником. У квартирах передбачене чітке функціональне зонування. Ванна кімната розташовується у зоні спалень, при вході в квартиру розміщується гостьовий санвузол.

В квартирах І поверху на вікнах та лоджіях передбачені захисні решітки, що відкриваються з середини.  Вхідні двері в квартири передбачені посиленої конструкції з межею вогнетривкості ЕІ-30. У всіх квартирах забезпечена нормальна тривалість інсоляції, а літні приміщення не погіршують інсоляцію квартир. Всі житлові кімнати та кухні мають природнє освітлення.

Конструктивні рішення

Конструктивні рішення житлового будинку №1:

•        Фундаменти - буро-ін’єкційні палі, монолітна залізобетонна фундаментна плита товщиною 850 мм, бетон класу С20/25, арматура класу А500С;

•        Зовнішні стіни - з блоків з ніздрюватого бетону товщиною 300 мм марки D400 згідно ДСТУ Б В.2.7-137:2008; утеплювач (з зовнішньої сторони) - мінераловатні плити ISOVER "Штукатурний фасад" або аналогічні щільністю 100кг/м3 (λ_Б = 0,040 Вт/(м·К), товщиною 50мм.;

•        Основні несучі елементи каркасу – монолітні залізобетонні пілони та стіни, бетон класу С 20/25, арматура класу А240С; А500С;

•        Перекриття – монолітні безбалочні залізобетонні плити товщиною 200 мм, бетон класу С20/25, арматура класу А240С; А500С:

•        Сходові площадки – монолітний залізобетон, бетон класу С20/25;

•        Сходові марші – збірні залізобетонні типові за серією 1.151.1-7;

•        Шахти ліфтів, шахта подачі повітря та димовидалення – монолітний залізобетон класу С20/25, арматура класу А240С; А500С; товщиною 250 та 200 мм.

•        Перегородки міжквартирні – тришарові, зовнішні шари товщиною 100мм з газобетонних блоків D300 по ДСТУ Б В.2.7-137:2008, внутрішній шар - мінеральна вата 100мм щільністю не менше 50 кг/м³;

•        Перегородки внутрішньоквартирні - одношарові з газобетонних блоків товщиною 100мм по  ДСТУ Б В.2.7-137:2008;

•        Покрівля – інверсійного типу по залізобетонному покриттю: гравійний захисний шар, розділяюча прокладка, теплоізоляція (морозостійкий утеплювач з водопоглинанням не більше 0,7 % по об'єму та міцністю на стиск не менше 100 кПа); дренажна мембрана; покрівельний матеріал; праймер бітумний; схилоутворюючий шар керамзиту, залізобетонна плита;

•        Вентиляційні канали– вентиляційні збірні з/б блоки, переріз каналу згідно розрахунку;

•        Вікна – металопластикові з ПВХ-профілів - дистанційні рамками з підвищеною теплоізоляцією (U_рамок = 1,0 Вт/(м²·К)) із заповненням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям (4і-12-4-12-4і), склопакет заповнений ксеноном (U_{склопакета} = 0,8 Вт/(м2·К)) по ДСТУ Б EN ISO 10077-1:2016 з загальним коефіцієнтом теплопередачі вікна U = 1,0 Вт/(м²·К);

•        Двері - металопластикові протиударні.

Конструктивні рішення житлового будинку №2:

•        Фундаменти - призматичні залізобетонні палі, монолітні залізобетонні ростверки, С20/25, арматура класу А400С.

•        Зовнішні стіни – тришарові; внутрішній шар товщ. 510 або 380 мм з повнотілої керамічної цегли марки КРПв-1НФ-М125-1650-F-75 по ДСТУ Б В.2.7-61-2008); утеплювач - мінераловатні плити ISOVER "ВентФасад Моно", або аналогічних з характеристиками не нижче (λ_Б = 0,040 Вт/(м·К) – мінераловатні плити на синтетичному зв'язуючому, γ=70 кг/м³) загальною товщиною 150 мм з вентильованим повітряним прошарком 40мм; зовнішній шар товщ.120мм з лицьової порожнистої керамічної цегли марки КЛПр-1НФ-М150-1200-F-25 по ДСТУ Б В.2.7-61-2008;

•        Внутрішні стіни - з повнотілої керамічної цегли марки КРПв-1НФ-М125-1650-F-75 по ДСТУ Б В.2.7-61-2008;

•        Прибудовані приміщення першого поверху - монолітні залізобетонні рами з бетону класу С20/25; покриття - багатопустотні товщиною 220 мм за ДСТУ В.2-6-53:2008;

•        Перекриття – збірні багатопустотні товщиною 220 мм за ДСТУ В.2-6-53:2008;

•        Сходові марші та площадки – збірні залізобетонні типові за серією 1.251.1-4.1;

•        Перегородки міжквартирні – тришарові, зовнішні шари товщиною 100мм з газобетонних блоків D300 за ДСТУ Б В.2.7-137:2008, внутрішній шар - мінеральна вата 100мм щільністю не менше 50 кг/м3.

•        Перегородки внутрішньоквартирні - одношарові з газобетонних блоків товщиною 100мм за  ДСТУ Б В.2.7-137:2008;

•        Покрівля – інверсійного типу по залізобетонному покриттю: гравійний захисний шар, розділяюча прокладка, теплоізоляція (морозостійкий утеплювач з водопоглинанням не більше 0,7 % по об'єму та міцністю на стиск не менше 100 кПа); дренажна мембрана; покрівельний матеріал; праймер бітумний; схилоутворюючий шар керамзиту, залізобетонна плита.

•        Вентиляційні канали – влаштовуються в внутрішніх цегляних стінах;

•        Вікна – металопластикові з ПВХ-профілів - дистанційні рамками з підвищеною теплоізоляцією (Uрамок = 1,0 Вт/(м2·К)) із заповненням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям (4і-12-4-12-4і), склопакет заповнений ксеноном (Uсклопакета = 0,8 Вт/(м2·К)) по ДСТУ Б EN ISO 10077-1:2016 з загальним коефіцієнтом теплопередачі вікна U = 1,0 Вт/(м2·К);

•        Двері - металопластикові протиударні;

•        Вертикальна та горизонтальна гідроізоляція - з наплавляємого євроруберойду.

Захист конструкцій від зовнішнього впливу повітряного середовища зводиться до захисту від атмосферних опадів. Кладка по низу віконних прорізів покривається зливами із оцинкованої сталі.

Зовнішні металеві конструкції застосовуються оцинкованими або із покриттям атмосферостійкими олійними фарбами за 2 рази.

Захист закладних деталей, анкерів і інших металевих елементів, прихованих у конструкціях в процесі будівництва, виконується покриттям цементно-полімерною обмазкою.

Внутрішні трубопроводи, металічні короби вентиляційних систем та інше обладнання фарбується олійною фарбою за 2 рази.

Теплопостачання

Джерелом теплопостачання житлового будинку №1 є теплові мережі, що відповідає ТУ№2700/23 від 27.09.2018 на приєднання до теплових мереж РК-11. В житловому будинку №1 передбачено два індивідуально-теплових пункти (ІТП), що розміщуються в підвальних поверхах секцій 2 та 4. ІТП призначені для постачання тепла для систем опалення та гарячого водопостачання житлової частини будинку. В ІТП виконуються всі необхідні заходи для нормального функціонування будинку:

•        встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії;

•        регулювання температури теплоносія для систем, в залежності від температури зовнішнього повітря;

•        підтримання температури теплоносія на гаряче теплопостачання;

•        встановлення теплообмінників ГВП;

•        встановлення блочних вузлів приготування теплоносія для систем опалення житла.

Джерелом теплопостачання квартир житлового будинку №2 є індивідуальні газові котли  15 кВт. Котли призначені для підігріву води для потреб опалення та гарячого водопостачання житлової частини будинку. Джерелом теплопостачання вбудованої частини будинку є електричні мережі.

Опалення

Опалення і вентиляція житлової частини відокремлені від опалення і вентиляції вбудованих приміщень.

Житловий будинок №1.

Теплопостачання будинку здійснюється від ІТП, що знаходяться в 2 та 4 секціях будинку на позн.-3.050.

Система опалення прийнята двотрубна. Теплоносій для житлових приміщень – вода з температурою 80-60^оC. Розводка магістралей під стелею підвального поверху та вертикальними головними стояками.

Магістральні трубопроводи та головний стояк прийняті з сталевих труб: електрозварних по ДСТУ 8943:2019 та водогазопровідних по ДСТУ 8936:2019 (РN=1,6Мпа) залежно від діаметру. На головному стояку передбачене влаштування патрубкових компенсаторів (РN=1,6Мпа), направляючих та нерухомих опор.

Головний стояк та вузли обліку для підключення квартирних систем опалення розміщуються в нішах в загально будинковому коридорі. Вузли обліку та підключення для квартир обладнані запірною арматурою, автоматичним балансувальним клапаном, фільтром та теплолічильником.

Квартирні системи опалення – поверхові горизонтальні двотрубні з розведенням трубопроводів до опалювальних приладів в підготовці підлоги. Трубопроводи прийняті поліетиленові PEX (розрахунковий строк експлуатації 40 та більше років) з прокладкою їх в ізоляції.

Опалювальні прилади: сталеві панельні радіатори з нижнім підключенням в квартирах. Всі радіатори з нижнім підключенням укомплектовані вбудованим термостатичним клапаном з попереднім налагодженням та автоматичним терморегулятором. Радіатори встановлюються відкрито під вікнами. Між стіною та нагрівальним приладом клеїться тепловідбивна плівка.

Для випуску повітря із систем опалення встановлюються автоматичні повітровипускачі на головних стояках, трубних розподілювачах та крани для випуску повітря на кожному нагрівальному приладі.

Кожний опалювальний прилад з нижнім підключенням обладнано Н-подібним запірним клапаном для можливості демонтажу або технічного обслуговування без зливання води з усієї системи опалення.

В ванних кімнатах, що розміщені біля зовнішніх стін встановлюються опалювальні прилади з термостатичними клапанами. В ванних кімнатах, що не мають зовнішніх стін встановлюються тільки електрорушникосушарки і температура цих приміщень не нормується згідно табл.4 ДБН В.2.2-15 (зміна 1).

Злив із системи опалення можливий в підвальному поверсі, в приямок, що розміщено в ІТП. В приямку встановлюється дренажний насос, який скидає охолоджену воду в зовнішню дощову каналізацію.

Опалення вбудованих та технічних приміщень передбачено електроконвекторами.

Житловий будинок №2.

Для опалення і гарячого водопостачання квартир запроектована установка газових настінних двоконтурних котлів в кухні. Теплова потужність котлів становить 15 кВт. Систему подачі повітря для горіння газу і відведення продуктів згряння виконати за схемою згідно ДСТУ Б В.2.5-33:2007: із   вбудованою сумісною системою подачі повітря для горіння і відведенням продуктів згоряння через єдину димохідну систему пвітря-газ (ДСПГ).

Теплоносій - вода з параметрами 75-50 °С.

Для опалення вбудованих приміщень запроектовані електричні конвектори.

Система опалення житлових квартир – двотрубна горизонтальна система з нижньою розводкою. Застосована тупикова система розподільчих трубопроводів. Для опалення сходових клітин прийняті електричні конвектори. Електричні конвектори розмістити на стіні 1-го поверху на висоті 2,2 м від підлоги.

Опалювальні прилади для житлових кімнат - сталеві панельні радіатори і сушарки для рушників у ванних кімнатах. Смарт-квартира обладнана електричним конвектором і електросушаркою у ванній кімнаті.

На підводках до радіаторів житлових кімнат влаштовані термостатичні клапани.

Вхідні тамбури вбудованих приміщень не обладнуються повітряно-тепловими завісами.

Трубопроводи системи опалення квартир прокладаються приховано в конструкції підлоги. Прийняті труби з структурованого поліетилену PE-Xс з антидиффузійним захистом - клас експлуатації 5/10 бар, S 3,2 , згідно ДСТУ Б В.2.7-143: 2007. Прокладаються в трубній тепловій ізоляції товщиною 6 мм. Для компенсації температурного розширення трубопроводів передбачається вільне прокладання трубопроводів у підлозі в теплоізоляції.  Випуск повітря здійснюється кранами Маєвського. Спуск води виконується через приєднання шлангу до спускної арматури з послідуючим зливом в переносну ємність.

Вентиляція

Житловий будинок №1.

Система вентиляції житлової частини будинку змішана: приплив повітря здійснюється через вікна кухонь та житлових приміщень, видалення повітря - механічне через індустріальні вентблоки кухонь та санвузлів, вентилятори встановлюються за рахунок інвестора. Встановлення надплитних фільтрів не передбачено. Для забезпечення належної вентиляції квартир при встановленні вікон без кватирок і з герметичним притулом застосовуються модифікації вікон, в конструкції яких передбачено мікропровітрювання.

Витяжні вентиляційні канали виводяться не менше ніж 0,5м над плоскою покрівлею та вище зони вітрового підпору на 0,5м при відстані від вищої будівлі на покрівлі або парапету менше 1,5м, не нижче від покрівлі вищої будівлі або парапету – при розташуванні вентиляційного каналу на відстані від 1,5 до 3м від них, та не нижче лінії, що проведена під кутом 10⁰ до горизонту і є дотичною до контуру найвищої будівлі , що розташована поруч з вентканалом.

Система вентиляції вбудованих приміщень примусова. Вентиляція санвузлів - примусова з видаленням повітря повітропроводами на покрівлю через окремий канал і припливом повітря в обсягах витяжки шляхом перепливу з коридору, або суміжних приміщень через решітки, які встановлюються в дверях. Робота вентиляторів санвузлів періодична. Вентилятори встановлені за підшивною стелею санвузлів і включаються по датчику руху.

Проектом передбачається вентиляція вбудованих приміщень в обсягах, які не нижче за санітарну норму надання свіжого зовнішнього повітря для однієї людини в умовах легкої праці і при відсутності природного провітрювання, в час максимального завантаження приміщень працівниками у робочий час, виходячи з площі 6 м² на одну людину з подачею 60 м³/год на одного співробітника. Для деяких приміщень передбачаються окремі вентканали для можливості підключення витяжних повітропроводів припливно-витяжного обладнання з рекуперацією тепла. Нагрів повітря електротенами. Вентиляційне обладнання встановлюється за рахунок інвестора. В місцях перетинання повітропроводами протипожежних перешкод передбачено встановлення вогнезатримуючих клапанів, які забезпечені місцевим, дистанційним та автоматичним керуванням. Витяжні вентиляційні канали виводяться не менше ніж 0,5м над плоскою покрівлею.

Житловий будинок №2.

Система вентиляції житлової частини будинку - загальнообмінна з природнім спонуканням. Витяжка здійснюється через індивідуальні і супутникові цегляні канали з санвузлів/ванних кімнат, з кухні. Допоміжні канали в межах квартири - з пластикових повітроводів.

Приплив повітря виконується через систему мікро-провітрювання, що вбудована у віконні блоки. Цегляний вентиляційний канал виведено на висоту не менше 0,5 м над прилеглою частиною даху. Ввід в вентиляційний канал закритий вентиляційною решіткою.

Система вентиляції вбудованих приміщень 1-го поверху - загальнообмінна припливно-витяжна з механічним спонуканням і застосуванням рекуперації тепла повітря, що видаляється (підбір обладнання, що включає фільтрацію, рекуперацію повітря і підбір вентиляторів проектом розглядається за окремим проектом орендаря або власника приміщень і до проекту не включений).

Система витяжної вентиляції з санвузлів 1 поверху - механічна, періодичної дії з природнім надходженням повітря через решітку, вбудовану в нижній зоні дверного полотна. Канальний вентилятор розміщено під стелею санвузла.

Повітрообмін у насосній і електрощитових прийнятий 1-кратний. Витяжна вентиляція природня через індивідуальні цегляні канали з викидом вище даху. Приплив у інженерні приміщення неорганізований, природний.

Господарсько-питний водопровід.

Житловий будинок №1.

Ввід води в будівлі передбачаються:

•        два вводи ∅89х3,5 мм І пусковий комплекс будівництва в секції №3;

•        два вводи ∅89х3,5 мм ІІ пусковий комплекс будівництва в секції №2.

Вводи водопроводу з улаштуванням водомірних вузлів в житлові будинки передбачаються в приміщення насосних станцій.  На вводах встановлюються водомірні вузли з лічильниками холодної води  MeiStream Plus, ∅40, з модулем дистанційної передачі даних (водомірний вузол з електрозасувкою на обвідній лінії, яка автоматично відкривається при пожежі). Крім того, на кожний окремий від споживачів (вбудовані приміщення та полив) влаштовуються вузли обліку. Мінімальний напір в місці підключення дорівнює – 20 м.

Для секцій 3 та 4 - прийнято насосну установку з частотним регулюванням Wilo Comfort COR-4 Helix VE 606/K/CCe з чотирма насосами (три робочі насоси, один резервний) продуктивністю Q = 12,9 м3/год., Н = 64,3 м, N одного насоса= 2,2 кВт.

Для секція 1 та 2  - прийнято насосну установку з частотним регулюванням Wilo Comfort COR-3 Helix VE 608/K/CCe з трьома насосами (два робочі насоси, один резервний) продуктивністю Q = 16,7 м3/год., Н = 67,3 м, N одного насоса= 3,0 кВт.

Насосні установки для господарсько-побутових потреб встановлюються на віброізолюючих плитах з підключенням патрубків до мережі водопроводу за допомогою віброізолюючих вставок, згідно п. 14.15 ДБН В.2.5-64:2012.

Згідно з ДБН В.1.1-7:2016 передбачено встановити в місцях перетинання трубопроводами водопроводу протипожежних перешкод та конструкцій з нормованими межами вогнестійкості спеціальні ущільнювальні діафрагми, що запобігають поширенню вогню та забезпечують нормовану межу вогнестійкості конструкції.

В будинках передбачаються зовнішні поливальні крани Ду25 мм для поливання прилеглої території з розрахунку один кран на 60-70 м периметру будівлі.

Внутрішні мережі господарсько-питного та протипожежного водопроводу монтуються із сталевих водогазопровідних оцинкованих труб за ДСТУ 8936:2019 Ø 15 – 50 мм та сталевих емальованих труб Ø 50-150 мм по ТУ.У 7308692-001-93.

Горизонтальні трубопроводи прокладаються з ухилом 0,002 з влаштуванням спускного обладнання в знижених місцях.

Трубопроводи прокладаються закрито в шахтах та нішах. Трубопроводи, що прокладаються відкрито, фарбуються під колір оздоблення. Трубопроводи ізолюються від конденсації вологи. Як основний теплоізоляційний матеріал передбачається ізоляція типу „Termaflex ”.

Житловий будинок №2.

В будинку запроектовано господарсько-питний водопровід із поліпропіленових труб за ДСТУ Б.В 2.7-144-2007, в санвузлах із поліетиленових труб за ДСТУ Б.В 2.7-143-2007.

Ввід води у житловий будинок №2 виконується в секції 1 в приміщення насосної у підвалі. Для обліку води на вводі водопроводу встановлюються загальний будинковий лічильник холодної води d40мм. Для поквартирного обліку води запроектовано лічильники d15мм для кожної квартири, лічильники розміщуються в нішах в загальних коридорах, доступ для огляду та зняття показів з лічильників передбачити зі сторони загального коридору.

Для забезпечення необхідного напору в системі водопостачання в насосній встановлюється установка підвищення тиску GrundfosHydroMultiE (2 робочі насоси + 1 резервний).

Для вбудованих приміщень 1 поверху передбачено окрему гілку водопроводу (В1.1), загальний лічильник для вбудованих приміщень 1 поверху d32мм (в насосній) та водомірні вузли холодної води d15мм для кожного споживача (в санвузлах).

Труби прокладаються в підвалі та на технічному поверсі – відкрито під стелею в теплоізоляції Thermaflex (товщ.13мм), в санвузлах та коридорах - приховано в конструкції підлоги в теплоізоляції Thermaflex (товщ.6мм).

Протипожежне водопостачання

Витрата води на внутрішнє пожежогасіння, згідно ДБН. В. 2.5-64:2012, становить – 2,5 л/с (1 струмінь 2,5 л/с).

Витрата води на зовнішнє пожежогасіння житлових будинків з об’єктами соціально-громадського призначення згідно табл. 4 ДБН В.2.5-74:2013 становить 25 л/с. Зовнішнє пожежогасіння забезпечується пожежними гідрантами на зовнішній мережі водопроводу.

Місця встановлення ПГ позначені флуоресцентними вказівними знаками.

Внутрішнє пожежогасіння передбачено для секцій 14-15 поверхів.

Включення насосів дистанційне від кнопок у пожежних кранів. Відключення ручне.

Для секцій 9 поверхових  – внутрішнє пожежогасіння не передбачено.

На випадок пожежі у водомірному вузлі на вводі водопроводу влаштовується обвідна лінія із засувкою з електроприводом та засувки с електричним приводом біля пожежних насосів. Для забезпечення внутрішнього пожежогасіння в будівлі встановлюються пожежні кран-комплекти d50мм. Вони розміщуються на висоті 1,35м від рівня підлоги в навісних шафах і комплектуються пожежним рукавом довжиною 20м, пожежним стволом РС-50, двома вогнегасниками ВП-9 та додатковим кран-комплектом d25мм. Біля пожежних кранів передбачено кнопки для автоматичного запуску протипожежних насосів

Для підключення пожежної техніки передбачено два патрубки із з'єднувальними головками d80мм, що виводяться назовні. На зовнішній стіні в місці розміщення патрубків передбачено покажчики.

Система гарячого водопостачання.

Житловий будинок №1.

Приготування гарячої води для житлової частини передбачається в приміщенні IТП на позн.-3,050 у секції №2 та №4. На трубопроводі, який подає холодну воду в ІТП встановлюється водомірний вузол Ду40. Для забезпечення гарячою водою у вбудованих приміщеннях передбачаються накопичувальні водонагрівачі TATRAMAT, ємкістю 15л, N=2кВт.

На циркуляційних стояках гарячого водопостачання встановлюються балансувальні вентилі фірми “Honeywell”.

Для забезпечення нормативної температури гарячої води передбачено влаштування примусової циркуляції. Циркуляційні насоси встановлюються в приміщеннях котельні та ІТП відповідно.

Згідно з ДБН В.1.1-7:2016 передбачено встановити в місцях перетинання трубопроводами гарячого водопостачання протипожежних перешкод та конструкцій з нормованими межами вогнестійкості спеціальні ущільнювальні діафрагми, що запобігають поширенню вогню та забезпечують нормовану межу вогнестійкості конструкції.

Внутрішні мережі гарячого водопроводу монтуються із сталевих водогазопровідних труб ДСТУ 8936:2019 Ø 15 – 65 мм. Трубопроводи прокладаються закрито в шахтах і нішах та ізолюються. В якості основного теплоізоляційного матеріалу передбачається ізоляція типу „Termaflex” (Німеччина).

Житловий будинок №2.

Джерелом гарячої води для житлових квартир є індивідуальні газові котли, які розміщуються в кухні кожної квартири.

Для вбудованих приміщень 1 поверху - електричні водонагрівачі, які встановлюються в санвузлах.

Система гарячого водопостачання запроектована із поліетиленових труб за ДСТУ Б.В 2.7-143-2007. Труби прокладаються приховано в конструкції підлоги в теплоізоляції Thermaflex (товщ.6мм).

Побутова каналізація.

Житловий будинок №1.

Система самопливної каналізації запроектована для відведення побутових стоків від житлових та вбудованих приміщень.

Відведення стоків побутової каналізації житлової частини будинків та вбудованих приміщень передбачається окремими випусками до внутрішньо майданчикової мережі каналізації, що проектується.

Стічні води від санітарно-побутових приладів санвузлів вбудованих приміщень, що розташованні поз.-3,050 відводяться Sololift 2 C-3 (P/1=640Вт). Напірний патрубок обладнано зворотнім клапаном.

Система вентиляції резервуару обладнана вугільним фільтром та автоматичним запірним пристроєм, що запобігає переливу.

Установка в напірному режимі подає стічні води до мережі побутової каналізації. Підключення до мережі побутової каналізації здійснюється під кутом.

Стояки внутрішньої побутової каналізації прокладаються в шахтах та нішах. Для забезпечення вентиляції стояки санвузлів житлової частини будинку виводяться вище покрівлі на 0,5 м; стояки санвузлів вбудованих приміщень підключаються до стояків житлової частини вище підключення санітарних приладів. Для збільшення пропускної спроможності стояків приєднання горизонтальних підключень здійснюється під кутом 45º.

Згідно з ДБН В.1.1-7:2016 передбачено встановити в місцях перетинання трубопроводами побутової каналізації протипожежних перешкод та конструкцій з нормованими межами вогнестійкості спеціальні ущільнювальні діафрагми, що запобігають поширенню вогню та забезпечують нормовану межу вогнестійкості конструкції.

Внутрішні каналізаційні мережі виконуються: стояки з пластикових труб; збірні трубопроводи у підвалі з чавунних каналізаційних труб.

Для збирання дренажних вод в приміщеннях насосних станцій водопостачання та ІТП передбачаються приямки.

В приямках встановлюються занурювальні насоси Wilo Drain TMR 32/8 продуктивністю (Q=4,0куб.м/год; Н=4,5м; N=0,37кВт). Відведення дренажних вод, що відводяться у напірному режимі передбачено до зовнішньої дощової каналізації через колодязь-гасник напору.

Житловий будинок №2.

Внутрішня мережа побутової каналізації запроектована вище відм.0,000 із поліпропіленових труб за ДСТУ Б.В 2.7-140-2007. Нижче відм.0,000 – із чавунних безраструбних труб (SML Duker). Вентиляція каналізаційної мережі здійснюється через стояки, вентиляційна частина яких виводиться не менше ніж на 0,2м вище покрівлі. Труби прокладаються в підвалі – відкрито під стелею, в санвузлах - над підлогою з подальшою зашивкою коробом, стояки - приховано в нішах.

Відведення стоків від вбудованих приміщень першого поверху передбачено окремими випусками.

Для збору та відведення випадкових або аварійних вод в насосній передбачено приямок з насосом ГНОМ10-10.

Дощова каналізація.

Житловий будинок №1.

Для відведенням дощових та талих вод з покрівель будинків в зовнішню мережу дощової каналізації передбачено систему внутрішніх водостоків з водоприймальними воронками фірми HL (HUTTERER & LECHNER) з електропідігрівом.

Система внутрішніх водостоків виконується зі сталевих електрозварни емальованих труб ТУ У 7308692-001-93 Ø100-150 мм.

Для збирання дренажних вод в приміщеннях насосних станцій водопостачання та ІТП передбачаються приямки. В приямках встановлюються занурювальні насоси Wilo Drain TMR 32/8 продуктивністю (Q=4,0куб.м/год; Н=4,5м; N=0,37кВт).

Відведення дренажних вод, що відводяться у напірному режимі передбачено до зовнішньої дощової каналізації через колодязь-гасник напору.

Мережі дренажної каналізації прокладаються зі сталевих електрозварних емальованих труб по ТУ.У 7308692-001-93.

Житловий будинок №2.

Внутрішня система дощової каналізації запроектована вище відм.0,000 із напірних труб ПВХ d110 мм (SDR41, PN6), водостічні воронки - d100мм; нижчее відм.0,000 – із сталевих труб з ДСТУ 8943:2019.

Труби прокладаються в підвалі - відкрито під стелею, стояки - приховано в нішах. Трубопроводи К2 в межах підвалу та техповерху заключено в теплоізоляцію Thermaflex товщиною 9мм.

Для збору та відведення випадкових або аварійних вод в насосній передбачено приямок з насосом ГНОМ10-10.

Електропостачання.

Розрахункова потужність комплексу будинків – 980,7 кВт.

Напруга мережі – 380/22В з глухим заземленням нейтралі.

Усереднений коефіцієнт потужності – 0,93

Категорія надійності електропостачання – І,ІІ

До І категорії відносяться навантаження протипожежних пристроїв (вентиляторів димовидалення та підпору повітря, пожежні насоси), аварійне та евакуаційне освітлення будинків. Загальна потужність споживачів І категорії – 175,8 кВт (120 кВт працюють тільки при пожежі).

Електропостачання групи житлових будинків передбачається від трансформаторних підстанцій, що будуть споруджені відповідно до ТУ АТ «Житомир обленерго».

Силове електрообладнання.

Житловий будинок №1.

Проектом передбачається організація електрощитових, в яких встановлюються двосекційні ввідно-розподільні пристрої ВРП. Кожний ВРП живиться двома кабельними лініями від різних секцій РУ-0,4кВ ТП. При аварійному виході з ладу одного фідера, живлення знеструмленої секції перемикається на другий.

Для споживачів, що живлять протипожежні пристрої: систем підпору повітря, евакуаційного освітлення, вентилятори димовидалення, тощо, передбачається окремий ввідно-розподільчий пристрій з АВР, панелі якого мають червоне пофарбування.

Для кожної секції передбачається встановлення трьох ввідно-розподільчих пристроїв:

•        ВРП1 - живлення навантажень квартир, та загальнобудинкових навантажень

•        ВРП2 - живлення вбудованих приміщень будівлі

•        ВРП3 - живлення систем протипожежного захисту та систем аварійного та евакуаційного освітлення, систем навігації.

Відхідні лінії ВРП захищаються автоматичними вимикачами.

Електрощитові приміщення обладнуються комплектом захисних засобів для безпечної експлуатації електротехнічних засобів, а також комплектом первинних засобів пожежогасіння (відповідних вогнегасників).

Облік електроенергії загально-будинкових навантажень проектуємої будівлі здійснюється трифазними лічильниками, встановленими у ввідно-розподільних щитах типу ВРП1 та ВРП3.

Для поквартирного обліку електроенергії передбачається встановлення однофазних лічильників в поверхових розподільно-облікових щитах.

Для вбудованих приміщень проектуємої споруди передбачається окремий облік активної та реактивної електроенергії електронними лічильниками які збирають, обробляють і зберігають дані про спожиту активну та реактивну енергію, для обліку в багатотарифному режимі. Лічильники встановлюються в відно-розподільчих пристроях живлення вбудованих приміщень ВРП2, що розташовані в електрощитовій. Проектом передбачаються пристрої, які закривають доступ до струмопровідних частин перед розташуванням приладів обліку з можливістю їх опломбування. Для приладів мережі обліку (лічильники, трансформатори струму) передбачені улаштування для опломбування.

Житловий будинок №2.

Проектом передбачається установка ввідно-розподільних пристроїв та щитів в кожній секції для живлення побутових навантажень, робочого освітлення загальнобудинкових приміщень – коридорів, сходів, вестибюлів, ліфтів, евакуаційного та аварійного освітлення будинків:

•        ШВР №1 – ІІІ пусковий комплекс будівництва секція №1;

•        ШВР №2 – ІІІ пусковий комплекс будівництва секція №2;

•        ШВР №3 – IV пусковий комплекс будівництва секція №3;

•        ШВР №4 – IV пусковий комплекс будівництва секція №4;

•        ШВР №5 – V пусковий комплекс будівництва секція №5;

•        ШВР №6 – V пусковий комплекс будівництва секція №6.

Для розподілу електроенергії, спожитої побутовими навантаженнями квартир, прийняті щити поверхові, в квартирах встановлюються щити квартирні.

Облік електроенергії загально-будинкових споживачів здійснюється на відповідних ШВР електронними лічильниками. Для обліку електроенергії побутових навантажень квартир передбачені електронні лічильники, що встановлені в поверхових щитах. Для обліку електроенергії навантажень насосних станцій, бойлерних передбачені лічильники активної та реактивної енергії, що встановлені у відповідних щитках.

Внутрішнє електроосвітлення.

Проектом передбачено робоче освітлення у всіх приміщеннях житлового будинку. Аварійне та евакуаційне освітлення запроектоване в приміщеннях визначених вимогами ПУЕ, ДБН В.2.5-23-2010.

Величини освітлення загально будинкових приміщень прийняті у відповідності з рекомендаціями ДБН В.2.3-23-2010. Розрахунок освітлення виконаний по методу питомої потужності.

Відповідно до вимог ДБН В.2.3-23-2010 передбачається керування робочим освітленням сходових кліток пристроями для короткочасного включення освітлення з витримкою часу, достатньою для підйому людей на поверхи. Такі ж пристрої передбачаються для керування робочим освітленням коридорів та площадок перед клапаном сміттєпроводу на всіх поверхах

У ванних кімнатах квартир передбачена додаткова система зрівнювання потенціалів, яка передбачає з’єднання металевих ванн з РЕ-провідником розеток ванних кімнат.

В якості занулюючих провідників використовуються нульові жили кабелів, нульові проводи ліній живлення і групових мереж, а також спеціально прокладені провідники.

Блискавкозахист.

Згідно ДСТУ Б В.2.5-38:2008 передбачається блискавкозахист секцій по категорії ІІІ та по категорії ІІ.

Захист будинків від прямих ударів блискавки здійснюється металевими приймальними сітками з шагом чарунки 6*6 м.

В якості струмовідводів від сіток використовується арматура залізобетонних каркасів, вертикальні стрижні яких з’єднуються між собою по всій висоті будинків зварюванням. В якості заземлювачів використовується ростверки фундаментів будинку.

Для захисту продувочних газопроводів в секціях встановлюють блискавкоприйомники, в зоні дії яких входять циліндри 2,5 м над зрізом трубопроводів та радіусом 5 м. Блискавкоприйомники та металеві конструкції димових труб приєднуються до токовідвідної арматури залізобетонних каркасів будинків у двох місцях. Всі з’єднання виконуються зварюванням. Імпульсний опір розтіканню заземлювачів повинен становити 20 Ом.

Зовнішнє газопостачання

Виконане згідно ТУ №93 від 19.04.2006 вх.№1154/9 ВАТ по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз"

Газопостачання внутрішнє

Житловий будинок №1

В житловому будинку №1 газове обладнання відсутнє.

Житловий будинок №2

Ввідний газопровід після вимикаючого пристрою на газовому стояку запроектовано в надземному виконанні по зовнішній стіні житлового будинку на кронштейнах з хомутами (з гумовими вставками) з труб сталевих електрогазозварювальних по ДСТУ 8943:2019; стояки з сталевих водогазопровідних труб по ДСТУ 8936:2019.

Відключаючу арматуру на стояках розташувано не вище 2,2 м від рівня землі і на відстані не ближче 0,5м по горизонталі від віконних і дверних прорізів.

Надземні газопроводи покриті двома шарами емалі ХВ-124 жовтого кольору по двом шарам ґрунту ХС-010.

Прохід ввідного газопроводу через зовнішню конструкцію стін виконано в футлярі з сталевих водогазопровідних труб по ДСТУ 8936:2019.

В підвалі кожної секції і в кожній кухні квартири встановлено датчики сигналізаторів загазованості для контролю довибухових концентрацій газу.

Внутрішній газопровід прокладено по внутрішнім стінам кухні.

До внутрішнього газового обладнання відносяться двоконтурні котли із закритою камерою згоряння потужністю  15 кВт.

На опусках до котла улаштовано кульовий кран.

Для обліку газу в кухнях встановлюються лічильники газу мембранного типу G2,5 на висоті 1,6 м від рівня підлоги.

Кухні житлових кімнат мають витяжний індивідуальний або супутниковий цегляні канали та вікно з кватиркою, яке виходить на двір або засклений балкон з наявним відкритим вікном.

Коаксиальні димовідводи ф100/60 від кожного котла виконуються з уніфікованих елементів і з’єднань, що постачаються в комплекті з устаткуванням. Димовідводи приєднуються до вбудованих у внутрішні стіни, металевих колективаних вертикальних димоходів ф300мм з нержавіючої сталі марки AISI304, s=0,6мм. Колективні димоходи виведені вище рівня покрівлі на 2м.

Система димовидалення

В житловому будинку №1 запроектована система протидимної припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням.

Димовидалення механічне здійснюється з верхньої зони поверхових коридорів через димові нормально-зачинені клапани з коридору з 2-го по 14(15)-й поверхи в цегляні вертикальні димові шахти з межею вогнестійкості не менше REI 60. Даховий вентилятор з вертикальним викидом облаштовується на монтажному стакані з клапаном. При нормальних за інтенсивністю снігових опадів вентилятор стійкий до ризику засипання снігу всередину.

Проектовану систему димовидалення забезпечено джерелом холодного повітря, яке надходить до будинку, заміщуючи об’єм гарячих димових газів, що видаляються. Це досягається механічним подаванням повітря через нормально-зачинені клапани в нижню зону коридору з 2-го по 14(15)-й поверхи за допомогою вентилятору і припливної шахти. Прийнятий багатолопатковий протипожежний клапан без вильоту лопаток за габарит корпуса. Прийнятий осьовий вентилятор для подачі зовнішнього холодного повітря. Передбачений утеплений клапан після вентилятора. Вентилятор розміщується на даху. Забір чистого повітря передбачений з протилежного боку від викиду на відстані не ближче 5,0 м.

Система подачі зовнішнього повітря врівноважена, забезпечує масовий баланс з розрахунковими витратами видаляємого повітря. Розрахункова швидкість руху повітря, яке проходить крізь вихідні двері не перевищує 5,0 м/с, а зусилля , яке необхідно прикладати до ручки вихідних дверей для їхнього відчинення, не перевищує 100 Н.

Для уникнення збурення повітрям, яке надходить, шару диму, а також всмоктування диму з шару донизу, верхню межу повітрозабірника розташовано на відстані не менше 1 м нижче за нижню межу шару диму. Швидкість руху повітря, яке проходить шляхом евакуації вздовж якого рухаються люди, на виході з повітрозабірника не перевищує 5,0 м/с.

Об’єм зовнішнього повітря для підпору у шахти ліфтів розрахований з урахуванням нормативної величини надлишкового тиску.

Повітропроводи протидимної вентиляції з оцинкованої сталі, що прокладені в межах технічного поверху, теплоізолюються рулонною ізоляцією товщиною 50 мм з одностороннім ламінуванням алюмінієвою фольгою.

Відкривання поповерхових клапанів димовидалення, поповерхових клапанів компенсуючого припливу повітря, утеплених клапанів і включення вентиляторів протидимних установок відбувається автоматично від двох сповіщувачів пожежної сигналізації, встановлених у передпокоях квартир, а також дистанційно від кнопок, які встановлюються на кожному поверсі в шафах пожежних кранів.

Сигнали про вмикання (спрацювання) систем димовидалення та підпору повітря передаються на обладнаний диспетчерський пульт. Формування зазначених сигналів здійснюється шляхом контролю відкритого положення кожного приймального клапана системи підпору повітря і спрацювання пускача вентилятора системи димовидалення.

Для виконання протипожежних вимог, на повітроводах, що обслуговують електрощитові, у місцях перетину повітроводами протипожежної стіни, влаштовані нормально-відкриті вогнезатримуючі клапани, які закривають доступ вогню в інші приміщення на випадок пожежі. Ділянку повітроводу з оцинкованої сталі, що прокладається транзитом через інші приміщення від клапану до вертикального цегляного каналу і кріплення повітроводів вказаної категорії передбачено з класом вогнестійкості EI 30.

Передбачено автоматичне вимикання всіх загальнообмінних вентиляційних систем на випадок пожежі.

Автоматична система контролю загазованості

В підвалі кожної секції встановити датчики загазованності для контролювання довибухових концентрацій газу. Сигналізатори встановлено в електрощитовій першого поверху. В даховій котельні встановити датчики сигналізаторів загазованості для контролю довибухових концентрацій газу, вивід аварійних сигналів на пульт, який розташований з постійним чергуванням персоналу

Система контролю до вибухонебезпечних концентрацій паливного газу передається на баланс газопостачальної організації.

Протипожежні заходи

Пожежна безпека проектованого житлового будинку забезпечується комплексом проектних рішень, відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2018, ДБН В.1.1-7-2016, інших діючих нормативних документів та актів, спрямованих на попередження пожежі та забезпечення оптимальних умов для гасіння пожежі, а також своєчасну евакуацію людей і матеріальних цінностей.

Рішеннями генерального плану забезпечено влаштування твердого покриття під'їзних шляхів до будинку з нормованими ухилами; проїзди пожежних машин навколо будівлі шириною 6 м та під'їзди обслуговуючого автотранспорту; вільний доступ пожежної спецтехніки до фасадів будинку.

Ступінь вогнестійкості будинку – І (будинки поверховістю 14-15 поверхів), ІІ (будинки поверховістю 9 поверхів).

Проектом передбачено наступні заходи щодо пожежної та вибухопожежної безпеки:

•        клас вогнестійкості будівельних конструкцій передбачено не нижче нормативного, відповідно до ступеню вогнестійкості будівель;

•        з підвальних поверхів влаштовано 2 виходи безпосередньо назовні, відкривання дверей назовні;

•        у притвори дверей в сходову клітину, вхідних дверей у квартири встановлені ущільнюючі прокладки; місця перетину комунікацій з конструкціями підлягають ущільненню;

•        секції житлового будинку №1 мають сходові клітини типу Н-1, що є основним шляхом евакуації, другий евакуаційний вихід з квартир 3-15 поверхів є балкони з глухим простінком більше 1,2м від торця до віконного прорізу;

•        ширина сходових маршів і площадок, ширина дверних прорізів у будинку, їхнє огородження відповідає вимогам діючих норм;

•        вхідні двері до квартир рівня захисту не нижче 3-го відповідно до ДСТУ-Н Б CEN/TS 14383-3,  клас вогнестійкості не менше ЕІ 30;

•        вихід на покрівлю передбачено через протипожежні двері 2 типу;

•        на перепадах висот покрівлі більше 1м передбачені драбини;

•        проходи електрокабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції мають ступінь вогнестійкості аналогічний ступеню вогнестійкості цієї конструкції або перешкоди за ознакою ЕІ. Ущільнення проходок провадиться негорючими сертифікованими матеріалами. Ізоляція трубопроводів в місцях проходу негорюча. Перетинання протипожежних перешкод вентиляційними коробами здійснюється через вогнезахисні клапани.

Система автоматичної пожежної сигналізації,  оповіщення про пожежу.

Автоматична установка пожежної сигналізації призначена для виявлення пожежі, подачі звукового і світлового сигналів про спрацювання пожежних сповіщувачів.

Вибраний тип автоматичних пожежних сповіщувачів забезпечує раннє надійне попередження про пожежу з урахуванням умов середовища, де планується їх встановлення.

Пожежні сповіщувачі призначені для виявляння одного або декількох характеристик пожежі: диму тепла, випромінювання (полум’я) та інших продуктів згоряння.

Продукти згоряння потрапляють із зони пожежі до точкових теплових і димових пожежних сповішувачів конвекцією. Димові сповіщувачі встановлюються на стелі.

Газові пожежні сповіщувачі виявляють супутні пожежі гази (СО, СO2, NH3) та інтерпретують їхню наявність як пожежу. Комбіновані пожежні сповіщувачі являють собою комбінація двох або кількох типів пожежних сповіщувачів (димовий/тепловий або димовий/тепловий/полум’я) із математичним оброблянням сигналу від кожного типу пожежного сповіщувача.

Система пожежної сигналізації розроблена з використанням обладнання НВП "Болід" – інтегрована система охорони Оріон.

В якості пожежних і охоронних сповіщувачів використовуються:

•        сповіщувач тепловий ІП-101-23-А1R;

•        сповіщувач димовий ІП-212-58;

•        сповіщувач ручний ІП-ПРО;

•        сповіщувач лінійний і ПДЛ-ЕХ;

•        сповіщувач комбінований газовий ИПГ.

Як приймально-контрольне обладнання використовується прилад приймально-контрольний пожежно-охоронний Сигнал-10 з пультом контролю і управління С2000М.

Технічні характеристики ППК:

•        живлення приладу здійснюється від зовнішнього джерела живлення постійного струму з номінальною напругою 12 В або 24 В (від 10,2 до 28,4 В);

•        потужність, споживана приладом від зовнішнього джерела живлення постійного струму, становить не більше 3 Вт;

•        кількість ШС, що підключаються до приладу (інформаційна ємність) – 10;

•        кількість виконавчих реле – 4;

•        прилад не видає хибних повідомлень при впливі зовнішніх, електромагнітних перешкод третього ступеня;

•        радіоперешкоди, що створюються приладом, не перевищують нормованих значень;

•        час технічної готовності приладу до роботи після включення живлення не більше 3 с;

•        середнє напрацювання приладу на відмову в черговому режимі роботи повинна бути не менше 20000 ч, що відповідає ймовірності безвідмовної роботи 0,95 за 1000 год.;

•        конструкція приладу забезпечує ступінь захисту оболонки ІР44.

Система пожежної сигналізації включає і складається з:

•        приймально-контрольний прилад Сигнал-10 -1 шт.;

•        інформатор телефонний С2000-ІТ - 1 шт.;

•        резервоване джерело живлення РВП-12, ісп. 01 (АКБ 17А / ч) - 1 шт.;

•        резервоване джерело живлення РВП-12RS - 1 шт.;

•        пульт контролю і управління С2000М - 1 шт.;

•        блок релейний С2000-СП - 1 шт.;

•        пристрій комутаційний УК \ ВК \ 01 - 1 шт.

Відповідно до вимог "Система оповіщення та управління евакуацією людей при пожежах" приміщення, що захищаються, оснащуються системою звукового оповіщення 1-го типу. Відповідно до цього, для своєчасної евакуації та оповіщення людей про пожежу, на фасаді і в приміщеннях будівлі встановлені світлозвукові оповіщувачі УСС-1-220 і Сопілка-2, ісп.03. Управління пристроями оповіщення здійснюється через реле блоку КК \ ВК \ 01.

У випадку виходу з ладу основного джерела електроживлення передбачено резервне електропостачання від резервного джерела живлення РИП 12. РИП -12 призначено для групового живлення сповіщувачів та приймально-контрольних пристроїв охоронної та пожежно-охоронної сигналізації. Ємність акумуляторної батареї (12 В, 17А*год), що входить до складу РИП-12, достатня для живлення системи протягом часу всіх ймовірних порушень електропостачання основного джерела електроживлення або для прийняття інших відповідних заходів.

Для унеможливлення впливу несправності устаткування або порушення мережного електропостачання, резервне джерело живлення забезпечує функціонування системи пожежної сигналізації щонайменше протягом 72 год, після чого у нього ще лишатися достатньо ємності для живлення системи в режимі тривоги протягом не менше ніж 30 хв.

Згідно п.9.6.2 ДБН В.2.5-56:2014 акумуляторні батареї забезпечують функціонування установки протягом 15 хвилин в режимі пожежної тривоги і 24 години в режимі спокою.

Пожежні сповіщувачі встановлюються на відстані не менше 0,5 м від освітлювальної апаратури і не менше 1 м від вентиляційних отворів. Ручні пожежні сповіщувачі розміщені на шляхах евакуації на висоті 1,5 м від рівня підлоги.

Приймально-контрольне обладнання розташоване на відстані не менше 1 м від приладів опалення.

Мережа пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу виконується кабелями КПСВВнг-FRLS 1х2х1,0; КПСЕСнг-FRLS 1х2х1,5, що прокладаються в металевих рукавах по стінах на висоті не менше 2,2 м від рівня підлоги і по стелі будівлі з кріпленням скобами. Опуски до ручних пожежних сповіщувачів захищено коробом.

На кожні 10 сповіщувачів та перед входом шлейфу в приміщення встановлено розгалужувальні коробки КРН-4 / 1Р.

Електроживлення системи пожежної сигналізації здійснюється за першою категорією надійності від двох незалежних джерел.

Для ППК робочим джерелом є мережа ~ 220 В, 50 Гц; резервним джерелом - резервоване джерело живлення РВП-12 (ісп. 01), що працює в режимі постійної підзарядки.

Заземленню підлягає прилад системи пожежної сигналізації, в обсязі вимог паспортної документації на використовувані прилади.

Для обслуговування системи пожежної сигналізації необхідно залучати спеціалізовані організації, що мають ліцензію на право проведення зазначеного виду робіт.

Охорона навколишнього природного середовища

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808 "Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять екологічну небезпеку" запроектована будівля не відноситься до об'єктів, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Відповідно до ДБН А.2.2-1-2003 при визначенні джерел негативного впливу комплексу на навколишнє середовище розглядалися умови, за яких вони можуть виникнути під час:

•        виконання будівельних робіт;

•        обслуговування та планової діяльності;

•        аварійних ситуацій.

В процесі будівництва буде відбуватися тимчасовий вплив на навколишнє середовище (атмосферне повітря, водне середовище, ґрунти, рослинний та тваринний світ):

•        вплив на атмосферне повітря пов'язаний із забрудненням повітряного басейну пилом і продуктами спалювання пального при роботі будівельної техніки та автотранспорту, при проведенні зварювальних робіт;

•        негативний вплив на земельні ресурси пов'язаний з порушенням ґрунтового покрову будівельною технікою, можливим забрудненням ґрунтів будівельним сміттям і паливо-мастильними матеріалами;

•        вплив на поверхневі та підземні води можливий при аварійних проливах палива працюючими механізмами.

Проектом передбачені заходи щодо охорони навколишнього середовища під час проведення будівельних робіт. Вплив на навколишнє середовище при проведенні будівельних робіт буде мінімальним і розцінюється, як допустимий за умови дотримання природоохоронних заходів.

Серед джерел негативного впливу на навколишнє середовище при обслуговуванні та плановій діяльності об'єкта можливі такі:

•        на геологічне середовище – не впливає, виконуються всі необхідні підготовчі та попереджуючі роботи, виконуються заходи по технічній експлуатації об’єкта;

•        на повітряне середовище – вплив припустимий, основні джерела викидів забруднюючих речовин – автомобілі з працюючими двигунами на стоянках та викиди від індивідуальних газових котлів, забруднення атмосфери – в межах нормативів;

•        фізичні фактори – джерела вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики на об’єкті відсутні;

•        на водні об’єкти – не впливає, скиди стічних вод в відкриті водойми відсутні, джерелом водопостачання служать існуючі мережі водопроводу, скидання господарчо-побутових стоків здійснюється самопливною мережею каналізації з підключенням до існуючого каналізаційного колектору; відведення дощових та талих вод з покрівлі будинку передбачається системою водостоків у систему дощової каналізації; на ділянках озеленення дощові і талі води інфільтруються в ґрунт;

•        на мікроклімат – не впливає;

•        на ґрунти – не впливає, верхній родючий шар ґрунту знімається і в подальшому буде використовуватись на ділянках озеленення, після закінчення будівництва виконується комплексний благоустрій території;

•        на тваринний i рослинний світ – не впливає; на території заповідні зони та ландшафтні парки відсутні; після закінчення будівельних робіт територія озеленяється та упорядковується:

•        на соціальне середовище – позитивний, створення умов подальшого розвитку території, створення сучасної інфраструктури, нові робочі місця, будівництво нового комфортабельного житла.

Вплив діяльності об’єкту під час експлуатації буде носити тривалий характер – протягом усього періоду експлуатації об’єкта.

Аварійна ситуація пов'язана з виникненням пожежі може призвести до забруднення повітряного середовища, загибелі людей. Серед забруднюючих речовин, що можуть виділятися під час пожежі будуть продукти згоряння органіки, пластикових виробів з облаштування приміщень. Вплив буде носити тимчасовий характер.

Охорона праці.

У проекті генеральним планом і архітектурно-будівельними рішеннями забезпечуються норми техніки безпеки, охорони праці та експлуатації будівлі.  Охорона праці і техніка безпеки забезпечені відповідно до вимог санітарних і будівельних норм.

Територія будівлі освітлюється в нічний час; обладнана водовідводом і водостоком; проїзд має тверде покриття, протипожежна безпека забезпечується протипожежними заходами.

Урахування потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення

Проектом передбачені заходи щодо забезпечення доступності об’єкту проектування для маломобільних верств населення відповідно до ДБН В.2.2-40-2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» та завдання на проектування:

•        Передбачено облаштування на майданчиках для автотранспорту місць (3,5 х 5,5 м) для стоянки автотранспорту МГН, позначені відповідними знаками встановленого зразка;

•        Повздовжній граничний ухил шляху руху по ділянці об’єкту проектування, по якому можливий проїзд осіб з інвалідністю на кріслах-колясках, становить 5%.  Поперечний ухил шляху руху прийнятий у межах 2%. Висота бордюрів по кромках пішохідних шляхів прийнята не менш 0,05 м;

•        На прилеглій території в місцях перетину тротуарів з проїздами та автостоянками передбачені пандуси з ухилами 1:12 без бордюрів (втоплені бетонні борти) для проїзду людей у інвалідних візках, з дитячими, вантажними чи іншими візками;

•        Входи в приміщення 1-го поверху обладнані пандусами з нормативним ухилом та бортиками висотою 0,05 м та мають огорожу с поручнями на висоті 0,7 і 0,9 м; передбачено підйомник для візків при вході до під’їзду житлової частини.

•        Ширина всіх основних дверних прорізів (не менша 0,9 м) та проходів для відвідувачів запроектована з урахуванням безперешкодного пересування маломобільних верств населення. Глибина тамбурів прийнята 1,8 м, при ширині 2,2 м. На першому поверсі кабіни туалету для відвідувачів запроектовані універсальними для користування усіма групами населення.

•        Двері кабін ліфтів мають ширину 0,9м. Кнопки кабін ліфтів – з тактильними позначками. Передбачена наявність звукового сигналізатора та голосового інформатора.

Заходи щодо енергозбереження

Прийняті в проекті технічні рішення, які пов’язані з теплозахисними властивостями огороджувальних конструкцій, об’ємно–планувальні рішення житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, інженерне та технологічне забезпечення об’єкту націлені на забезпечення оптимального рівня енерговитрат при будівництві та експлуатації.

Проектом передбачено ефективне використання енергетичних ресурсів, застосування огороджувальних конструкцій, які відповідають нормативним вимогам по опору теплопередачі. З їх врахуванням виконані теплотехнічні розрахунки зовнішніх огороджувальних конструкцій.

Згідно з ДБН В.2.6-31:2016 нормативне значення приведеного опору теплопередачі R_{q min}, м²·К/Вт, становить:

- для зовнішніх стін – 3,3 м2·К/Вт;

- для суміщених покриттів - 6,0 м2·К/Вт;

- для покриттів технічних поверхів - 4,95 м2·К/Вт;

- для перекриття неопалювальних підвалів – 3,75 м2·К/Вт;

- для світлопрозорих огороджуввльних конструкцій – 0,75 м2·К/Вт;

- для вхідних дверей – 0,65 м2·К/Вт.

Огороджувальні конструкції мають теплозахисні властивості, які забезпечують питоме використання теплової енергії в межах встановлених нормативів. Опір теплопередачі та паропроникнення проектованих огороджувальних конструкцій будинку відповідає нормативному.

Житловий будинок №1.

Тепловий захист проектованої будівлі виконується шляхом:

•        застосування в проекті фасадної теплоізоляції стін будинку із мінераловатних плит ISOVER "Штукатурний фасад", або аналогічних з характеристиками не нижче (λ_Б = 0,037 Вт/(м·К) – мінераловатні плити на синтетичному зв'язуючому, γ=80 кг/м³) загальною товщиною 150 мм для частини стіни з залізобетонних монолітних пілонів та 100 мм. для газобетонної частини стіни, що забезпечує термічний опір огороджувальної конструкції стіни з урахуванням теплопровідних включень R≥3,3 м2К/Вт, що не заперечує вимогам діючих нормативних документів [ДБН В.2.6-31:2016];

•        для суміщеного покриття та покриття технічного поверху передбачається влаштовувати мінераловатні плити Техноніколь марок Техноруф Н30 (λ_Б = 0,042 Вт/(м·К), густиною 115 кг/м³ – внутрішній шар) та Техноруф В60 (λ_Б = 0,046 Вт/(м·К), густиною 180 кг/м3 – зовнішній шар). Поверх теплоізоляційних плит влаштовується покрівельний килим на основі трьох шарів з руберойду, що наплавляється загальною товщиною 10 мм (λ_Б = 0,17 Вт/(м·К)). Основою під конструкцію покрівлі є залізобетонні монолітні плити товщиною 200 мм., що забезпечує термічний опір огороджувальної конструкції перекриття з урахуванням теплопровідних включень 6,37 м2К/Вт, що не заперечує вимогам діючих нормативних документів [6,0 м2·К/Вт - для суміщеного покриття з урахуванням п. 6.2.1, ДБН В.2.6-31:2016];

•        в якості утеплення стін підвальної частини використано екструдований пінополістирол (λ_Б = 0,031 Вт/(м·К) товщиною 50 мм. нижче рівня землі та 120 мм. вище даного рівня;

•        світлопрозорі конструкції (вікна) виконані з ПВХ-профілів - дистанційні рамками з підвищеною теплоізоляцією (U_рамок = 2,0 Вт/(м²·К)) із заповненням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям (4і-12-4-12-4і), склопакет заповнений ксеноном (U_{склопакета} = 0,6 Вт/(м²·К) для коефіц. емісії ≤ 0,1) по ДСТУ Б EN ISO 10077-1:2016 з загальним коефіцієнтом теплопередачі вікна U = 1,2 Вт/(м²·К), що відповідає опору теплопередачі 0,83 м²·К/Вт.

•        вхідні двері - металеві, утеплені, протипожежні, не нижче другого класу теплопередачі. Опір теплопередачі вхідних дверей становить 0,65м2·К/Вт.

Житловий будинок №2.

Тепловий захист проектованої будівлі виконується шляхом:

•        застосування в проекті фасадної теплоізоляції стін будинку із мінераловатних плит ISOVER "ВентФасад Моно", або аналогічних з характеристиками не нижче (λ_Б = 0,040 Вт/(м·К) – мінераловатні плити на синтетичному зв'язуючому, γ=70 кг/м³) загальною товщиною 150 мм з вентильованим повітряним прошарком; що забезпечує термічний опор огороджувальної конструкції стіни з урахуванням теплопровідних включень R≥3,3 м²К/Вт для різних типів зовнішніх стін, що не заперечує вимогам діючих нормативних документів [3,3 м²·К/Вт ];

•        для суміщеного покриття та покриття технічного поверху передбачається влаштовувати мінераловатні плити Техноніколь марок Техноруф Н30 (λ_Б = 0,042 Вт/(м·К), густиною 115 кг/м³ – внутрішній шар) та Техноруф В60 (λ_Б = 0,046 Вт/(м·К), густиною 180 кг/м³ – зовнішній шар).. Поверх теплоізоляційних плит влаштовується покрівельний килим на основі трьох шарів з руберойду, що наплавляється загальною товщиною 10 мм (λ_Б = 0,17 Вт/(м·К)). Основою під конструкцію покрівлі є залізобетонні плити товщиною 220 мм., що забезпечує термічний опір огороджувальної конструкції перекриття з урахуванням теплопровідних включень 5,26 м²К/Вт, що не заперечує вимогам діючих нормативних документів [4,95 м2·К/Вт - для покриття технічного поверху та 4,8 м2·К/Вт - для покриття з урахуванням п. 6.2.1, ДБН В.2.6-31:2016];

•        для перекриття над неопалювальним підвалом застосовується екструдований пінополістирол з характеристиками не менше (λ_Б = 0,036 Вт/(м·К), товщиною 100 мм., густиною 35 кг/м³). Поверх теплоізоляційного шару влаштовується вирівнювальна полегшена стяжка на основі ніздрюватого бетону (λ_Б = 0,38 Вт/(м·К), товщиною 50 мм., густиною 1000 кг/м³) з покриттям лінолеумом, товщиною 3 мм. (λ_Б = 0,21 Вт/(м·К)), що забезпечує термічний опір огороджувальної конструкції перекриття з урахуванням теплопровідних включень 3,23 м²К/Вт, що не заперечує вимогам діючих нормативних документів [3,0 м²·К/Вт з урахуванням п. 6.2.1, ДБН В.2.6-31:2016];

•        світлопрозорі конструкції (вікна) виконані з ПВХ-профілів - дистанційні рамками з підвищеною теплоізоляцією (U_рамок = 1,0 Вт/(м²·К)) із заповненням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям (4і-12-4-12-4і), склопакет заповнений ксеноном (U_{склопакета} = 0,8 Вт/(м²·К)) по ДСТУ Б EN ISO 10077-1:2016 з загальним коефіцієнтом теплопередачі вікна U = 1,0 Вт/(м²·К), що відповідає опору теплопередачі 1 м²·К/Вт.

•        вхідні двері - металеві, утеплені, протипожежні, не нижче другого класу теплопередачі. Опір теплопередачі вхідних дверей становить 0,65м2·К/Вт.

Заходи щодо зниження рівня ІВ ПРН

Будівельна організація, яка буде виконувати будівельні роботи та передавати завершений об’єкт, зобов’язана виконати остаточний радіаційний контроль об’єкту у відповідності до вимог ДБН В.1.4-0.001 та ДБН В.1.4-2.01-97.

Заходи щодо зниження рівня ІВ ПРН в підготовчий період будівництва;

•        В підготовчий період будівництва передбачено виконати детальне інструментальне обстеження прилеглих до ділянки споруд, місцевості на предмет радіаційного забруднення, які можуть негативно вплинути на проектну забудову.

•        Дані обстеження поверхні, взяття проб води, повітря, ґрунту передбачено зафіксувати в паспорті радіаційного стану ділянки. При цьому, середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону –222 (CRn) не повинна перевищувати – 50 Бк х м-3, а ефективна питома активність ПРК (Аеф) в будівельних матеріалах повинна не перевищувати – 370 Бк х кг-1 для споруд 1 класу.

•        Передбачено необхідність перевірки наявності радіаційних сертифікатів на всі матеріали, деталі, конструкції і обладнання, яке прибуває на будівництво.

При відсутності сертифікатів радіаційного контролю на привезені матеріали на ділянці повинен бути організований пост вхідного радіаційного контролю і виділені карантинні майданчики для зберігання матеріалів, конструкцій і обладнання, які не мають сертифіката РК. Контрольні випробування повинні виконуватися інструментальними методами з використанням приладів, технічна характеристика яких і технічний стан відповідають вимогам Держстандарту України.

Заходи щодо зниження рівня ІВ ПР в період будівництва:

•        Для будівництва передбачено  використання матеріалів, конструкцій та обладнання, які мають сертифікати РК з показниками СRn≤50 Бк х м-3, Аеф≤370 Бк х кг-1.

•        Передбачено проведення вибіркового РК з метою перевірки достовірності сертифікатів радіаційної безпеки, одержаних матеріалів, конструкцій, деталей.

•        Для організації РК на будівництві передбачено на договірних засадах залучати персонал Держсаннагляду.

•        До початку оздоблювальних робіт службою РК передбачено провести обстеження приміщень з метою вимірювання потужності поглиненої дози зовнішнього гамма-випромінювання в приміщеннях і ефективної сумарної активності (Аеф) природних радіонуклідів в будівельних матеріалах.

•        Остаточний РК об’єкту передбачено проводити незалежно від того, скільки і яких РРО сировини, будівельних матеріалів, використаних на будівництві об’єкту було виконано на попередніх стадіях будівництва.

•        Радіаційна служба самостійно встановлює час проведення контролю об’єктів – до початку опоряджувальних робіт, під час їх виконання або закінчення, виходячи з радіаційної якості оздоблювальних матеріалів і конкретних фактичних величин радіаційних параметрів на даному об’єкті.

•        В усіх приміщеннях, площа яких не перевищує 50 м², передбачено проведення одного виміру ППД в геометричному центрі на висоті 1 м від підлоги.

•        В приміщеннях, площа яких перевищує 50 м² передбачено виконання одного виміру ППД (потужність поглиненої дози) на кожні повні та неповні 50 м² площі.

•        Виміри передбачено проводити з використанням засобів і методів, що відповідають рекомендаціям розділу 4 Посібника до ДБН В.1.4-2.01-97 

Забезпечення надійності та безпеки

У відповідності до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" згідно з класифікацією Табл. 1 розділу 5 ДБН В.1.2-14-2018 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", Настановою щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи проект «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: по вулиці Затишна с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області» відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808 запроектована будівля не відноситься до об'єктів, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Згідно з Табл.2 п.5.3 ДБН В.1.2-14-2018 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" термін експлуатації  будівлі, що проектується,  становить 100 років.

Для забезпечення безвідмовності розрахунки всіх несучих та огороджувальних конструкцій будівлі, що проектується, виконувались з урахуванням граничних станів першої та другої груп на сполучення навантажень згідно з вимогами ДБН В.1.2-2:2006, ДСТУ Н Б В.1.2-13:2008, з урахуванням коефіцієнту надійності за відповідальністю відповідно до ДБН В.1.2-14-2018:

•        для конструкцій категорії "А" (фундаменти, перекриття) - І - група граничних станів - 1.1, ІІ - група граничних станів – 0.975;

•        для конструкцій категорії "Б" (перетинки, елементи покрівлі) - І - група граничних станів -1,05, ІІ - група граничних станів – 0.975;

•        для конструкцій категорії "В" (перегородки) - І - група граничних станів -1,0, ІІ - група граничних станів – 0.975.

Для забезпечення живучості основних конструкцій та об'єкта в цілому передбачено вжиття відповідних заходів. Живучість будівлі забезпечується:

•        конструктивною схемою будівлі, що забезпечує просторову жорсткість;

•        резервуванням несучої здатності головних несучих конструкцій шляхом застосування коефіцієнтів надійності на навантаження;

•        влаштуванням монолітних залізобетонних поясів, що підвищують просторову жорсткість будівлі, перерозподіляють навантаження та зменшують чутливість до нерівномірних осідань ґрунту основи;

•        застосуванням несучих конструкцій, у яких межа вогнестійкості більша, а межа поширення вогню менша, ніж вимагає ДБН В.1.1-7-2016 для будівель II ступеню вогнестійкості;

•        дотримуванням протипожежних заходів щодо захисту конструкцій;

•        виконанням антикорозійного захисту  та вогнезахисту металевих елементів конструкції;

•        влаштування водовідведення від будівлі вертикальним плануванням.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту

Розділ «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту», розроблений згідно завдання на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі даного проекту, відповідно до вимог ДСТУ 8773:2018 «Склад та зміст розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі проектної документації на будівництво об`єктів», ДБН В.1.2–4:2019 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» та інших нормативних документів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 545 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 р. № 227» (ДСК) «Про порядок віднесення організацій до категорій з цивільної оборони», а також згідно вихідних даних і вимог для розробки «Інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)» Об’єкт будівництва не підпадає під критерії віднесення об'єктів до категорії з цивільного захисту згідно з порядком визначеним постановою.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2021 р. № 1021-21 дск, м. Житомир, на території якого розташовано об’єкт будівництва, відноситься до «другої (ІІ) групи» з цивільного захисту.

Згідно п. 3.10 ДБН В.1.2-4 територія на якій розміщено Об'єкт будівництва потрапляє до зони небезпечного сильного радіоактивного забруднення та значних (сильних) руйнувань для міста віднесеного до ІІ групи цивільного захисту.

Проєктом передбачено заходи світломаскування у режимах часткового та повного затемнення, управління зовнішнім та внутрішнім освітленням відповідно до вимог Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 573.дск.

У відповідності до статті 32 Кодексу цивільного захисту України, проєктом передбачається використання підвальних/підземних поверхів кожного пускового комплексу, як приміщення подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційні укриття для укриття усіх мешканців житлових будинків та суб’єктів господарювання, що будуть знаходитися у приміщеннях громадського призначення на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

І (3 та 4 секції з вбудовано-прибудованими приміщеннями №1) та ІV (3 та 4 секції з вбудовано-прибудованими приміщеннями №2) пускові комплекси – у підвальних приміщеннях третьої секції;

ІІ (2 секція будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями №1), ІІІ (1 та 2 секції з вбудовано-прибудованими приміщеннями №2) та VI (1 секція з вбудовано-прибудованими приміщеннями №1) пускові комплекси – у  підвальних приміщеннях другої секції;

V пусковий комплекс (5 та 6 секції )– у підвальних приміщеннях п’ятої секції;

VIІ пусковий комплекс – у напівпідземному паркінгу влаштовується споруда подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційне укриття.

Зазначені споруди подвійного призначення розраховані на переховування загальної кількості мешканців та суб’єктів господарювання згідно з поділом на пускові комплекси відповідно до ДБН В 2.2.5.

Захисні споруди цивільного захисту відносяться до груп укриття П-1 та розраховані на надмірний тиск повітряної ударної хвилі 100 кПа або 1,0 кгс/см2, з коефіцієнтами захисту Кз=1000, згідно ДБН В.2.2-5 та ДБН В 1.2-4.

У зв’язку із поділом об’єкта будівництва на черги та пускові комплекси, пусковий комплекс, яка вводиться в експлуатацію першим відповідно до проектної документації, у своєму складі включає будівництво СПП, місткість яких відповідає потребам даного пускового комплексу.

Кожен наступний пусковий комплекс забезпечений СПП у своєму складі.

СПП із захисними властивостями ПРУ забезпечує захист населення, що підлягає укриттю від розрахункової дії засобів ураження згідно з ДБН В.2.2-5 протягом 48 годин.

Споруда забезпечує захист населення від:

- місцевої та загальної дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї, уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб, уламків будівель, що руйнуються);

- надмірного тиску фронту повітряної ударної та вибухової хвилі;

- дії зовнішнього іонізуючого випромінювання при радіоактивному зараженні (забрудненні) місцевості й безпосереднього влучення радіоактивного пилу в органи подиху на шкіру й одяг;

- безпосереднього влучення на шкіру й одяг краплі отруйних речовин і аерозолів бактеріальних засобів;

- світлового випромінювання ядерного вибуху.

Термін приведення її у готовність — не більше 24 годин згідно вимог статті 32 Кодексу цивільного захисту України та пункту 10 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 “Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту”; утримання та експлуатацію захисної споруди цивільного захисту (у тому числі щодо її використання у мирний час) здійснювати відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 “Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту” та наказу МВС від 09.07.2018 № 579 “Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту”.

Проєктними рішеннями споруди забезпечується доступність та безпека МГН відповідно до вимог ДБН В.2.2-40, у тому числі, з урахуванням мобільності осіб з інвалідністю різних категорій та їхньої чисельності.

У СПП із захисними властивостями ПРУ передбачаються основні та допоміжні приміщення відповідно до ДБН В.2.2-5.

Класи вогнестійкості будівельних конструкцій відповідають вимогам ДБН В.1.1-7.

На шляхах евакуації не застосовуються будівельні матеріали з вищою пожежною небезпекою ніж:

а) Г1, В1, Д2, Т2 - для облицювання стін, стелі;

б) Г2, РП1, Д2, Т2 - для покриттів підлоги, сходів, сходових кліток.

Приміщення СПП обладнано системами протипожежного захисту відповідно до вимог   ДБН В.2.5-56.

Опалення, вентиляція та кондиціонування СПП із захисними властивостями ПРУ відповідають ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» ДБН В.2.5-39:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі. Зі Зміною № 1» та ДБН В.2.2-5.

Водопостачання споруд виконується відповідно вимог ДБН В.2.2-5 та з урахуванням вимог ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво. Зі Зміною № 1» та ДБН В.2.5-67.

Електропостачання та електрообладнання споруд подвійного призначення проєктується згідно з ПУЕ, ДБН В.2.5-23:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення», ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення», ДСТУ Б В.2.5-82:2016 «Електробезпека в будівлях і спорудах. Вимоги до захисних заходів від ураження електричним струмом» та відповідно вимог ДБН В.2.2-5.

Показники надійності бетонних і залізобетонних конструкцій (несучої здатності, тріщиностійкості, деформування) споруди задовольняють вимоги ДБН В.1.2-14:2018 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд. Зі Зміною № 1».

Під час проведення будівельно-монтажних робіт передбачається використання лише сертифікованих будівельних конструкцій та матеріалів, відповідно до вимог ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва».

Забезпечення СПП первинними засобами пожежогасіння, обладнання їх системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики і сигналізації здійснюється відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, а також протипожежних вимог будівельних норм і правил.

Для запобігання стороннього втручання в діяльність об'єкта і недопущення порушення умов його експлуатації в результаті проявів терористичної діяльності злочинних угруповань передбачено зовнішнє освітлення території стаціонарними світильниками на опорах, телефонним зв’язком, системою контролю доступу та відеоспостереження.

Передбачені автомобільні проїзди і пішохідні тротуари до всього об'єкту, які одночасно є пожежними проїздами і шляхами евакуації.

Забезпечено нормативні відстані між будівлями і проїздами.

В ході експлуатації проїзди до будівель передбачається утримувати вільними.

Повідомлення про евакуацію буде надаватися по всіх наявних засобах зв'язку та  інформації.

Протиаварійна стійкість будівлі обумовлена високою надійністю і несучою здатністю, а також безпечними протипожежними розривами з сусідніми будівлями і забезпечує безпеку людей, що в них перебувають.

Проектування здійснювалось з урахуванням небезпечних геологічних процесів, затоплень, підтоплень, екстремальних вітрових і снігових навантажень, обледеніння, грозових розрядів, що можуть виникнути в районі реконструкції. Відповідно до вимог ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво в сейсмічних районах України».

Виконання закладених в даному проекті рішень дозволить, в більшості випадків, запобігти виникненню аварій, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, значно знизити збиток, що наноситься НС народному господарству, навколишньому природному середовищу, життю і здоров’ю населення.

Згідно вимог Кодексу цивільного захисту України, після закінчення будівництва та введення об’єкта в експлуатацію, необхідно розробити план евакуації з приміщень ліцею на випадок надзвичайних ситуацій. Порядок проведення евакуації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 841 «Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

За результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень, які були доведені письмово до замовника та усунуті в процесі проведення експертизи, встановлено, що проект «Будівництво групи багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом (1 черга) на землях запасу Оліївської сільської ради по вул. Ватутіна, в м. Житомир. Коригування» - розроблений  відповідно до завдання на проектування та вихідних даних  відповідає вимогам до міцності, надійності та довговічності об’єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, вимогам санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження.