Замовник будівництва: АТ «Подільський цемент»

Генеральний проектувальник: ТОВ «ІНСТИТУТ ПІВДЕНДІПРОЦЕМЕНТ»

Клас наслідків (відповідальності) : СС2

ГІП- Нещетний Віктор Сергійович, кваліфікаційний сертифікат  серія АР № 014757 від 13.09.2018р.

Розробка проєкту здійснено на підставі наступних вихідних даних:

·                Завдання на проєктування, затверджене Замовником 01.02.2023р.

·                Містобудівні умови та обмеження MU01:8934-4362-9377-2984 від 15.03.2023 року видане Відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та інфраструктури Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області

·                Технічні вимоги стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок від 21.06.2023 року видані АТ «Подільський цемент»;

·                Технічні вимоги на застосовані будівельні матеріали і конструкції видані АТ «Подільський цемент»;

·                Технічні вимоги на технічне та питне водопостачання від 21.06.2023 року видані АТ «Подільський цемент»;

·                Технічні вимоги на стиснене повітря від 21.06.2023 року видані АТ «Подільський цемент»;

·                Технічний звіт про інженерно-геодезичні вишукування. ПП «Моноліт Вознесеньск», 2023 р;

·                Технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування. ТзОВ « ГЗГ Мірничий», 2023 р.;

·                Звіт з оцінки впливу на довкілля. ПП «Еванте», 2023 р.;

Загальні дані

Даним проєктом передбачається нове будівництво споруди установки селективного некаталітичного відновлення оксидів азоту з метою зниження викидів оксидів азоту при випалі клінкеру, що негативно впливають на здоров’я людини та навколишнє природне середовище.

Для відновлення оксидів азоту до азоту, використовуватиметься аміачна вода з концентрацією аміаку 24,9%.

Аміачна вода буде розпилюватися у газовий потік після декарбонізатора в температурний діапазон відхідного газу 800 – 1100 ºС. Концентрація окислів азоту у відхідних газах в перерахунку на діоксид азоту після очистки становитиме до 500 мг/м³ при 10% кисню у сухих відхідних газах при використанні твердого відновлювального палива.

Коротка характеристика об`єкта будівництва та його склад

АТ «Подільський цемент» працює по «сухому» способу виробництва цементу. Кінцевою продукцією, що випускається на виробничому майданчику є цемент та клінкер (основна частина клінкеру використовується для виготовлення цементу, решта є товарною продукцією).

Річний випуск готової продукції:

·                по клінкеру –2 325 000 т (при потужності 312,5 т/год обертової печі);

·                по цементу – 3 723 000 т (при потужності 300,0 т/год нового помольного відділення вертикального млина (млин №13) та 200,0 т/год старого помольного відділення кульових млинів №1÷12 (при роботі тільки млинів №5, 6, 7, та 8).

Середньорічна кількість цементу та клінкеру, що випускається, коливається в залежності від попиту на них.

Основні види продукції, що виробляються (за ДСТУ Б В.2.7-46:2010):

·                Портландцемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ПЦ І-500Р;

·                Портландцемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ПЦ І-500Р-Н;

·                Портландцемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ПЦ ІІ/А-Ш-400

·                Портландцемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ПЦ ІІ/А-Ш-400Р

·                Портландцемент ДСТУ Б В.2.7-46:2010 ПЦ ІІ/А-Ш-500Р-Н;

·                Портландцемент з шлаком ДСТУ Б В.2.7- 46:20210 ПЦ ІІ/ Б-Ш-400Р

·                Портландцемент композиційний ДСТУ Б В 2.7-46:2010 ПЦ ІІ/ А-К(Ш-В)-400Р

·                Портландцемент композиційний ДСТУ Б В 2.7-46:2010 ПЦ ІІ/ А-К(Ш-В)-500Р-Н;

Кліматичні дані

Відповідно до даних наведених у ДСТУ-Н В.1.1-27: 2010 року, згідно архітектурно-будівельному районуванню території України Хмельницька область знаходиться в I-ому кліматичному районі — Північно-західному (Полісся, Лісостеп). Р

Розрахункова мінімальна температура найхолоднішої п’ятиденки згідно з ДБН В.2.6- 198:2014 з забезпеченістю 0,98 — мінус 22°С (ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010, табл. 2).

Сніговий район — 4, характеристичне значення снігового навантаження S0 = 1400 Па (ДБН В.1.2-2:2006, рис. 8.1).

Вітровий район — 3, характеристичне значення вітрового навантаження W0 = 500 Па (ДБН В.1.2-2:2006, рис. 9.1), тип місцевості — III.

Сейсмічність району будівництва — 6 балів за шкалою MSK-64 (ДБН В.1.1-12:2014, карти ЗСР-2004-А).

Інженерно-геологічні умови

Згідно інженерно – геологічним даним, у геологічному розрізі, на розвідану глибину до 10,0 м виділені наступні інженерно-геологічні елементи:

•           ІГЕ – 1 – насипний шар - щебенево-супіщана суміш, сіра, темно-коричнева, зверху (поту- жністю 0,6-0,8), що перекрита бетонним покриттям. Насипний шар, у межах ділянки вишукування, розкритий з поверхні суцільним плащем, що перекриває четвертинні відклади і залягає з потужністю від 1.2 до 2.0 м.

Згідно документу «Кошторисні норми України. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Збірник 1. Земляні роботи» табл. 1 порядковий номер ґрунту – 41а, категорія ґрунту за трудністю розробки одноківшовим екскаватором - 2.

Еолово-делювіальні (vdIV) відклади представлені трьома ІГЕ:

·                ІГЕ – 2 – глина сіра, із поверхні чорна, м'якопластичної консистенції, із прошарками туго- пластичної. Глини ІГЕ-2, у межах ділянки вишукувань, розкриті всіма свердловинами, та залягають потужністю 1.7-4.9 м. Згідно документу «Кошторисні норми України. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Збірник 1. Земляні роботи» табл. 1 порядковий номер ґрунту – 8а, категорія ґрунту за трудністю розробки одноківшовим екскаватором - 2.

·           ІГЕ – 3 – Глина, сіра (з поверхні), коричневато-жовта, тугопластична. Глини ІГЕ-3 в межах ділянки мають широке розповсюдження, розкриті всіма свердловинами, та залягають з потужністю 4,0-7,6 м. Згідно документу «Кошторисні норми України. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Збірник 1. Земляні роботи» табл. 1 порядковий номер ґрунту – 8б, категорія ґрунту за трудністю розробки одноківшовим екскаватором - 2.

·                ІГЕ – 4 – Глина (перешаровування голубої та жовтувато-сірої), напівтверда прошарками твердої. Глини ІГЕ-4 залягають з потужністю 7,5-7,9 м. Згідно документу «Кошторисні норми України. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Збірник 1. Земляні роботи» табл. 1 порядковий номер ґрунту – 8в, категорія ґрунту за трудністю розробки одноківшовим екскаватором - 3.

·                ІГЕ – 5 –Вапняк вивітрілий, тріщинуватий, низької міцності, тріщинуватий, неоднорідний, світло-сірий. Вапняки ІГЕ-5 розкриті свердловинами що підстеляють вищеописані глини та залягають з розкритою потужністю 2,0-2,7 м. Згідно документу «Кошторисні норми України. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Збірник 1. Земляні роботи» табл. 1 порядковий номер ґрунту – 16а, категорія ґрунту за трудністю розробки одноківшовим екскаватором - 5.

Нормативна глибина сезонного промерзання становить 0.8 м. Досліджувані ґрунти не володіють просадними властивостями.

Сейсмічність майданчика відповідно до ДБН В.1.1-12: 2014 табл. 5.1 прийнята 6 балів. Це відповідає карті ЗСР-2004-А і класу відповідальності СС-2 для будівель заввишки до 73,5 м, що прийнята у проєкті.

Гідрологічні умови

Гідрогеологічні умови ділянки характеризуються наявністю водоносного горизонту, що приурочений до четвертинних відкладів. Місцевим водотривким шаром виступають вапняки та вапнякові глини.

Підземні води на території вишукувань зустрінуті всіма пройденими свердловинами.

Усталений рівень ґрунтових вод зафіксований на глибинах 4,0 м.

Водоносний горизонт – безнапірний. Живлення основного водоносного горизонту відбувається в основному за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Область живлення ґрунтових вод співпадає із областю розповсюдження водоносного горизонту в неогенових відкладах.

Сезонні коливання ґрунтових вод можуть складати 1.2 - 2.5 м. У випадку випадання великої кількості опадів протягом короткого періоду часу, різкого танення великих запасів снігу коливання рівня ґрунтових вод можуть бути більшими від наведених. Це природній процес, пов’язаний з одного боку з повільною інфільтрацією атмосферних опадів, а з іншого – з наявністю місцевого потужного водотриву – вапняків та глин.

Поверхневий стік атмосферних опадів по майданчику організований, відбувається в систему місцевої дощової каналізації.

У період інтенсивних атмосферних опадів або після різкого танення значних запасів снігу можливе утворення тимчасового локального горизонту ґрунтових вод – верховодки в глинах. За умов систематичних втрат верховодка може носити постійний характер, що поступово спричи- нить підйом рівня ґрунтових вод. Потужність та час існування верховодки буде залежати від кількості та тривалості техногенних втрат.

Підземні води по відношенню до бетону марки W4 – неагресивні.

Відомості про черговість будівництва та пускові комплекси

Проєктом передбачено виконати будівельні роботи в одну чергу без виділення пускових комплексів.

Генеральний план

Об’єкти, що проєктуються, розміщені в центральній частині території цементного заводу АТ «Подільський цемент» на вільній від забудови території.

Будівництво передбачається у наступному складі:

·                приймальний вузол закачування з автоцистерни разом із приймальним бетонним лотком під автоцистерною для захисту від розливу;

·                суміщена будівля в складі з насосною, приміщенням резервуарів з аміачною водою, та приміщенням електрощитовою;

·                внутрішньомайданчикові проїзди;

·                озеленення іншої території в межах ділянки проєктування;

·                внутрішньомайданчикові інженерні мережі;

·                влаштування внутрішньої огорожі.

Територія об’єкта будівництва спланована в межах абсолютних відміток 235,00 – 235,25 м з загальним ухилом на південний схід.

У рамках благоустрою виконуються роботи по улаштуванню бетонного вимощення біля будівель, улаштування бетонних проїздів та улаштування покриття газонів.

Основні планувальні рішення обумовлені існуючою схемою виробництва, забудовою підприємства, інженерними та транспортними зв`язками і не підлягають зміні.

Даним проєктом передбачається влаштування нових внутрішньо майданчикових проїздів, які влаштовані по кільцевій схемі. Ширина проїздів коливається від 4,5 м до 9,55 м, що обумовлюється технологічними умовами, та розташуванням проєктних та існуючих споруд та мереж.

ж. Конструкція проїздів виконана односкатним профілем з поперечним ухилом 20 проміле. Шар покриття передбачається із монолітного бетону.

Поїзди вздовж споруди установки селективного некаталітичного відновлення оксид ту також призначені для можливості під’їзду пожежної техніки з обох боків.

Технологічні рішення

Основні технологічні рішення розроблені на підставі завдання на проєктування, вихідних даних та компонувальних рішень ф. «Mazur», із урахуванням розміщення існуючого технологічного обладнання.

Проєктом передбачається нове будівництво споруди установки селективного некаталітичного відновлення оксидів азоту у відхідних газах у газоході після декарбонізатора. Для відновлення оксидів азоту до азоту, використовуватиметься аміачна вода з концентрацією аміаку 24,9%.

Доставка аміачної води на підприємство буде здійснюватися спеціальними автомобільними цистернами та вивантажуватися у дві стаціонарно встановленні горизонтальні одностінні резервуари Ø3260мм, об’ємом V=100м3 кожний. Резервуари виконанні із вуглецевої сталі зі стінками, товщиною 9мм, що покриті спеціальним антикорозійним покриттям. Ступінь заповнення кожного резервуару складає 0,85. Резервуари для зберігання розташовуються у приямку розміром 14,6х9,5х1,1(h) м. У випадку аварійного проливу, приямок вміщує об’єм одного резервуару та запобігає потраплянню аміачної води у ґрунт.

Резервуари мають два люки: один із них для проведення внутрішнього огляду та ремонту, інший – для розміщення обладнання. Резервуари обладнані приладами вимірювання рівня, тиску, температури та захистом від переповнення.

Для зручності обслуговування обладнання, встановленого на резервуарах, улаштована металева площадка на відм. +2,965 м.

Для приєднання автоцистерни до авторозвантажувального насосного агрегату перекачу- вання аміаку в резервуари використовується гнучкий рукав довжиною L=5000 мм зі спеціальним з’єднанням до автомобіля. Насосний агрегат складається із розвантажувального насоса із захистом від «сухого ходу», наливної лінії в резервуари, лінії вентиляції насоса та лінії витіснення газу. Усі лінії обладнані відповідними клапанами та фітингами. Для захисту від полум’я на резервуарах установлено детонаційні розрядники у відповідних лініях – вогнеперешкоджувачі.

Під час розвантаження, автоцистерна повинна знаходитися у зоні улаштованого бетонного лотку.

Розчин аміаку із автоцистерни перекачується насосом, продуктивністю Q=30 м³/год в один із резервуарів. Оператор перевіряє рівень баків і визначає, який із них може вмістити доставлену кількість рідини. Заповнення одного чи іншого резервуару відбувається за рахунок автоматичного перемикання запірної арматури, що встановлено на наливній лінії.

Під час розвантаження розчину аміаку, газ, при заповненні обраного резервуару для зберігання, повертається в автоцистерну по лінії витіснення газу. Таким чином, втрати від «великого дихання» резервуару зводяться до нуля.

У випадку аварійного витоку аміачної води при перекачуванні, оператор лінії припиняє роботу по розвантаженню. Аварійний пролив аміачної води з автоцистерни стікає через решітку, що улаштована у збірному бетонному лотку, по трубопроводу, з’єднаному із приямком під резервуаром. Пролив аміаку розбавляється водою і за допомогою хімічно стійкого насоса після фільтрації закачується у резервуар. У випадку розгерметизації одного з резервуарів весь його об'єм вміщується у приямці. Для відкачування з приямку викликається аміаковоз зі спеціалізованої організації. Частково може відкачуватися в другий резервуар до його заповнення.

Резервуарний склад та станція розвантаження відноситься до категорії зовнішньої установки «Бз» за вибухопожежною та пожежною безпекою згідно з ДСТУ Б В.1.1-36:2016.

Із резервуарів аміачна вода транспортується системою трубопроводів із нержавіючої сталі, що прокладені у каналі під землею, до етажерки прикальценізаторів за допомогою блока дозуючого насосного агрегату. Блок дозуючого насосного агрегату складається з двох насосів- дозаторів із подвійними механічними ущільненнями, зворотними клапанами, реле тиску, манометри та пов’язані з ними клапани. Реле тиску вимикає систему при підвищеному або зниженому тиску.

Авторозвантажувальний насос, дозуючий агрегат та шафа управління розміщується у приміщенні насосної.

Приміщення насосної відноситься до категорії «В» за вибухопожежною та пожежною безпекою згідно з ДСТУ Б В.1.1-36:2016. Робочий діапазон дозуючого насоса варіюється від 0,24 до 2,4 м³/год. Номінальна продуктивність дозуючого насоса становить Q=2,4 м³/год. Продуктивність дозуючого насоса регулюється приводом із частотним перетворювачем відповідно до поточного значення NO_X.

Установлення навісу над спорудою установки селективного некаталітичного відновлення оксидів азоту захищає резервуари від прямого сонячного світла і забезпечує природну вентиляцію.

Проєктом передбачається встановлення шести форсунок для впорскування аміачної води у газохід після декарбонізатора на відм.+59,502 (293,702).

Аміачна вода буде розпилюватися у газовий потік після декарбонізатора в температурний діапазон відхідного газу 800 – 1100 ºС. Концентрація окислів азоту у відхідних газах в перерахунку на діоксид азоту після очистки становитиме до 500 мг/м³ при 10% кисню у сухих відхідних газах, при використанні твердого відновлювального палива.

Розподільна шафа розташована поруч з точкою впорскування аміачної води в декарбонізатор на відм. +59,502 (293,702). У розподільній шафі швидкість потоку до кожної форсунки встановлюється регулюванням регулюючих клапанів за допомогою візуальних витратомірів.

Стиснене повітря, у кількості 30–40 Нм³/год для кожної форсунки, впорскується у форсунки для забезпечення оптимального розпилення розчину аміаку у відхідні гази.

З метою очищення, лінію подачі аміаку можна продути стисненим повітрям, змінивши положення 3-ходового кульового крана.

Поряд із розподільною шафою розташовується вентилятор охолоджуючого повітря форсунок, продуктивністю Q= 26 м³/хв.

Проєктом передбачається автоматична система контролю концентрації аміаку в повітрі робочої зони за допомогою двох газоаналізаторів, що розміщені на станції розвантаження та біля точки впорскування у газохід декарбонізатора. Ця система контролю зблокована із системою протиаварійного захисту та системою оповіщення працівників про перевищення ГДК аміаку або про виникнення аварійної ситуації. Поблизу станції розвантаження та резервуарного складу встановлені два сигнально-світлових оповіщувача та флюгери для визначення напрямку і швидкості вітру, що дозволяє працівникам евакуюватися проти напрямку вітру, якщо з’явиться запах аміаку.

При будь-якому ризику персонал може натиснути кнопку закриття системи, що розміщена у шафі управління та на зовнішній панелі керуванням розвантаженням автоцистерни.

У приміщенні насосної встановлено аварійний душ, щоб у разі потрапляння речовини на шкіру чи в очі, відразу змити водою.

Запобіжний кейс із протигазом, рукавичками та засобами надання першої медичної допомоги знаходиться на станції розвантаження

Автоматизація технологічних процесів

Автоматизації підлягає процес подачі аміачної води. Проєкт передбачає оснащення технологічного обладнання засобами контролю, забезпечуючи обслуговуючий персонал інформацією, необхідною для ведення технологічного процесу та безаварійної роботи обладнання.

У проєкті передбачається автоматичне перекачування аміачної води з автоцистерни до резервуару. Заповнення одного чи іншого резервуару відбувається за рахунок автоматичного перемикання запірної арматури, що встановлено на наливній лінії.

Також в автоматичному режимі відбувається дозування та подача аміачної води в газохід. Продуктивність дозуючого насоса регулюється приводом із частотним перетворювачем відповідно до поточного значення NO_X.

Проєктом передбачається автоматична система контролю концентрації аміаку в повітрі робочої зони за допомогою двох газоаналізаторів, що розміщені на станції розвантаження та біля точки впорскування у декарбонізатор. Ця система контролю зблокована із системою протиаварійного захисту та системою оповіщення працівників про перевищення ГДК аміаку або про виникнення аварійної ситуації.

Енергозбереження

Впровадження сучасних енергозберігаючих технологій є головною метою будівництва, передбачуваного цим проєктом.

У проєкті враховані вимоги нормативних документів, згідно з якими передбачається:

·                автоматизована система управління технологічним процесом з автоматичним включенням електроприводів;

·                підбір перерізів кабелю, що забезпечують мінімальні втрати напруги;

·                заходи щодо недопущення витоків стисненого повітря: нероз'ємні з'єднання трубопро-водів виконуються на зварюванні, а роз'ємні з'єднання - з використанням ущільнюючих матеріалів;

·                об'ємно-планувальні і конструктивно-технологічні вирішення будівель, а також система їх інженерного обладнання, прийняті з урахуванням оптимального рівня енерговитрат при їх експлуатації;

·                застосування для освітлення енергозберігаючих ламп (світлодіодних);

·                автоматичне керування включенням і відключенням зовнішнього освітлення;

·           застосування природного освітлення і виключення електричного освітлення під час роботи установки в зв'язку з відсутністю обслуговуючого персоналу в приміщенні;

·                облік витрат електроенергії за рахунок встановлення лічильників активної енергії на підстанції

Застосування світлодіодних світильників для освітлення забезпечує 50% економію електроенергії або до 700 кВт. год. на рік.

Обємно-планувальні рішення

Споруда розміщена на території діючого підприємства і складається із залізобетонного приямка для встановлення резервуарів аміачної води, майданчика для розвантаження аміаковозу, насосної зі щитовою. Усі споруди встановлені під запроєктованим навісом напівзакритого типу.

Споруда навісу являє собою металевий каркас прямокутний в плані, з осьовими розмірами 16×20,8 м. Покрівля двосхила із сталевого листа по прогонах з ухилом 10%, стіни частково за- криті профільним сталевим листом зверху до відм. +3,800.

Залізобетонний приямок для встановлення резервуарів у плані з осьовими розмірами 10х14,8м, глибиною 800 мм.

Площадки обслуговування на відм. +2,965 м. Доступ на площадку передбачений по металевим сходам.

Будівля насосної внутрішнім розміром 4,4 х 5,9м, висотою до низу балок 3,45 м та прибудоване з боку осей “3”, “Б” приміщення електрощитової внутрішнім розміром 1,5 х 2,5 м запроєктовані з піногазобетонних блоків марки D500 W6 F150 з бетону марки не нижче, ніж 3,5 на розчині марки 100. Товщина стін 200мм з утепленням плитами “Baugut Universell“ товщиною 75мм з наступним облицюванням сталевим профільованим листом з полімерним покриттям.

Покрівля приміщень прийнята з панелей сендвіч товщиною 120мм по металевим балкам. На покритті влаштовано снігозатримувачі.

Проєктом передбачений організований зовнішній водостік з металопластикових жолобів та труб.

Заповнення віконних прорізів передбачено металопластиковими блоками з однокамерним склопакетом.

Підлога бетонна, з бетону класу В20 з ущільнюючим покриттям. Ворота металеві, утеплені, розтульні. Дверні блоки металеві, утеплені.

Характеристика виробничих приміщень, категорій вибухопожежної небезпеки, класів ПБЕ

Категорія приміщень та зовнішніх установок визначається згідно ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою».

Споруда установки, що проєктується,  відноситься до категорії «Бз» по вибухо-пожежній небезпеці.

Резервуарний склад та станція розвантаження відноситься до категорії зовнішньої установки «Бз» по вибухо-пожежній небезпеці.

Приміщення насосної, у якому передбачається встановлення насосів транспортування амі- ачної води відноситься до категорії «В».

Освітлення робочих місць,  вібрації, способів вилучення і нейтралізації відходів із небезпечними властивостями

Освітленість робочих місць передбачається виходячи з розряду зорової роботи та згідно до ДБН В.2.5-28-2018 та складає:

·                загальне освітлення приміщення з постійним перебуванням обслуговуючого персо- налу – 100 лк (табл. 1, розряд зорових робіт – ІІІа);

·                аварійно-евакуаційне – 2 лк (згідно п. 4.27).

Конструкції залізобетонні

Будівництво споруди передбачає наступне:

·                улаштування монолітних залізобетонних фундаментів під опори навісу ФСм1 та ФСм2;

·                улаштування монолітних залізобетонних фундаментів під насосну та щитову та монолітного поясу по верху стін під балками перекриття насосної;

·                улаштування фундаментної плити ПФм1 зі збиральним лотком під вантажівки;

·                улаштування фундаментної плити ПФм2 приямку для встановлення резервуарів;

·                улаштування монолітного каналу Км1 з горловиною;

Згідно звіту щодо інженерно-геологічних вишукувань для будівництва споруди установки селективного некаталітичного відновлення оксидів азоту основою для фундаментів під опори навісу, фундаментних плит ПФм1 та ПФм2 служать ґрунти горизонту ІГЕ-1 - насипні ґрунти -щебенево-супіщана суміш, сіра, темно-коричнева, зверху (потужністю 0,6-0,8) перекрита бетонним покриттям, потужністю від 1.2 до 2.0 м з наступними усередненими фізико-механічними показниками: Питома вага ґрунту γ =17,3 кН/м3.

Ґрунт ІГЕ-1 виймається на глибину не менше 700 мм від підошви днища фундаментів. Дно котловану необхідно ретельно ущільнити при оптимальній вологості. Замінюючий ґрунт, щебеневу подушку, укладати шарами 200-300 мм з обов’язковим пошаровим трамбуванням. Коефіцієнт ущільнення ґрунту має бути не менше 0,95 щільності прийнятого ґрунту. Розміри подушки повинні бути більше відповідних розмірів підошви на 300 мм понизу і на 600 мм поверху в кожну сторону, як зображено на розрізах 1-1...3-3.

Основою фундаментів під насосну та щитову та під монолітний канал є втрамбований в ущільнений ґрунт зворотної засипки котловану шар щебню.

Фундаменти під опори навісу

Під опори навісу запроєктовано окремо стоячі стовпчасті монолітні фундаменти ФСм1 та ФСм2.

Підошва всіх монолітних фундаментів залягає на відмітці -1,200.

На дні котловану влаштовується пошарово щебенева подушка товщиною 600 мм з ущі-льненням та доведенням об’ємної ваги до 1,65 тс/м3 та коефіцієнта стандартного ущільнення до 0,95.

Для конструкції фундаментів прийнятий бетон класу С20/25; W6; F100 згідно з ДСТУ Б В.2.7-176:2008 та арматурний прокат класу А500С періодичного профілю по ДСТУ 3760:2019.

Під підошвою фундаментів передбачено підготовку із бетону класу С8/10 завтовшки 100мм.

Фундаменти під приміщення насосної та щитової

Під приміщення насосної та щитової запроєктовано монолітні залізобетонні стрічкові фундаменти. Підошви фундаментів залягають на відмітці -1,200.

На дні котловану ретельно ущільнюють ґрунт та втрамбовують шар щебню. Для конструкції фундаментів прийнятий бетон класу С16/20; W6; F100 згідно з ДСТУ Б В.2.7-176:2008 та арматурний прокат класу А500С періодичного профілю по ДСТУ 3760:2019.

Під підошвою фундаментів передбачено підготовку із бетону класу С8/10 завтовшки 100мм.

Монолітний залізобетонний пояс розмірами перерізу 200х300(h) виконується на відмітці +3,150(низ) з закладними виробами під металеві балки покриття насосної.

Для конструкції поясу прийнятий бетон класу С16/20; W6; F100 згідно з ДСТУ Б В.2.7-176:2008 та арматурний прокат класу А500С періодичного профілю по ДСТУ 3760:2019.

Фундаментна плита збиральної ями під вантажівки

Фундаментна плита збиральної ями запроєктована монолітною залізобетонною .

Підошви фундаментної плити в залягає на відмітці -0,410. Габарити фундаментної плити в плані 8,0х4,0 м.

На дні котловану влаштовується пошарово щебенева подушка товщиною 600 мм з ущільненням та доведенням об’ємної ваги до 1,65 тс/м3 та коефіцієнта стандартного ущільнення до 0,95.

Для конструкції фундаментів прийнятий бетон класу С20/25; W6; F100 згідно з ДСТУ Б В.2.7-176:2008 та арматурний прокат класу А500С періодичного профілю по ДСТУ 3760:2019.

Під підошвою фундаментів передбачено підготовку із бетону класу С8/10 завтовшки 100мм.

Фундаментна плита приямка для резервуарів

Фундаментна плита приямка для встановлення резервуарів запроєктована монолітною залізобетонною.

Підошви фундаментної плити залягає на відмітці -1,200. У плані розміри фундаментної плити 15,4х10,4 м.

На дні котловану влаштовується пошарово щебенева подушка товщиною 600 мм з ущільненням та доведенням об’ємної ваги до 1,65 тс/м3 та коефіцієнта стандартного ущільнення до 0,95.

Для конструкції фундаментів прийнятий бетон класу С20/25; W6; F100 (з добавкою «Пенетрон Адмікс» по ТУ 5745-001-77921756-2006) згідно з ДСТУ Б В.2.7-176:2008 та арматурний прокат класу А500С періодичного профілю по ДСТУ 3760:2019.

Під підошвою фундаментів передбачено підготовку із бетону класу С8/10 завтовшки 100мм.

Монолітний канал аміакопроводу

Канал аміакопроводу запроєктовано монолітним бетонним.

Підошва каналу залягає на відмітці -1,350. Внутрішні розміри каналу 400х400 мм.

Канал перекривається збірними залізобетонними плитами марки ПТ75.60.8-15 по серії 3.006.1-8. Горловина каналу виступає над поверхнею на 300 мм і перекрита щитом з рифленої сталі.

На дні котловану ретельно ущільнюють ґрунт та втрамбовують шар щебню.

Для конструкції каналу та горловини прийнятий бетон класу С16/20; W6; F100 згідно з ДСТУ Б В.2.7-176:2008 та арматурний прокат класу А500С періодичного профілю по ДСТУ 3760:2019.

Під підошвою каналу передбачено підготовку із бетону класу С8/10 завтовшки 100мм.

Конструкції металеві. Навіс над приямком

Навіс над приямком являє собою одноповерхову напіввідкриту споруду, виконану зі сталевих конструкцій.

Навіс над приямком має прямокутну форму в плані, з осьовими розмірами 16×20,8 м. Споруда двопрогонова з прогонами довжиною 10 м та 6 м. Крок колон нерівномірний та становить 7,4 м, 7,4 м та 6 м. Покриття двосхиле з ухилом 10%. Відмітка верху колони у високій частині споруди +6,000, відмітки верху колон у низькій частині споруди +5,000 та +5,400 з однієї (прогін 10 м) та другої (прогін 6 м) сторони відповідно.

Колони навісу спираються на стіни приямку та на окремо стоячі фундаменти, тип спирання — жорстке. Балки покриття нерозрізні, спираються на колони зверху, тип спирання — шарнірне.

Просторова жорсткість і стійкість каркасу навісу забезпечується жорсткими вузлами спирання колон на стіни приямку та на окремо стоячі фундаменти в поперечному та повздовжньому напрямках, горизонтальними в’язями та розпірками у рівні балок покриття.

Колони навісу прийняті з замкнутих квадратних профілів 200×10. Балки покриття навісу прийняті зварними двотаврового перерізу висотою 400 мм. Прогони покриття навісу спираються на балки покриття зверху, прийняті з прокатних швелерів №30. Горизонтальні в’язі та розпірки покриття прийняті з замкнутих квадратних профілів 100×4 та 80×4.

Балки площадки обслуговування на відм. +2,965 прийняті з прокатних швелерів №16. Настил площадки обслуговування прийнято з ґратчастого пресованого настилу завтовшки 25 мм. Огородження площадки обслуговування прийнято з круглих труб та штабового прокату.

Доступ на площадку обслуговування на відм. +2,965 передбачений сходами з ухилом 45° з відм. –0,800 та 0,000 до відм. +0,500 перехідної площадки, а далі вертикальними сходами-драбинкою з відм. +0,500 до відм. +2,965. Косоури сходів, балки та стояки перехідної площадки прийняті з прокатних швелерів №16. Настил перехідної площадки прийнято з ґратчастого пресованого настилу завтовшки 25 мм. Сходинки сходів прийнято з ґратчастого пресованого настилу завтовшки 30 мм. Огородження перехідної площадки та сходів прийнято з круглих труб та штабового прокату.

Стіни навісу з відм. +3,800 (+4,500 в місцях проїзду автотранспорту) до рівня покрівлі зашиті профільованим настилом Т40-1000-0,7 по ригелям фахверка, які прийняті з замкнутих квадратних профілів 160×4 та 100×4.

Покрівля неексплуатаційна, зашита профільованим настилом Т57-1000-0,8 по прогонам.

За вимогами безпеки приямок має додаткове огородження заввишки 700 мм. Огородження прийнято з круглих труб.

Насосна (покриття)

Балки покриття однопрогонові, спираються на монолітний пояс стін зверху, тип спирання — шарнірне. Балки покриття насосної прийняті сталевими з прокатних двотаврів №20.

Водопостачання

У проєкті розроблені мережі водопроводу та каналізації аварійного душу споруди установки селективного некаталітичного відновлення оксидів азоту. Аварійний душ призначений для промивання рук, обличчя та одягу при попаданні на них розчину аміачної води. Максимальна витрата води складає 1,25 л/с.

Точка підключення водопроводу для аварійного душу прийнята існуюча мережа протипожежно-питного водопроводу, що прокладений по технологічній естакаді. Мережа водопроводу для аварійного душу передбачається із сталевих водогазопровідних оцинкованих труб діаметром 32мм за ДСТУ 8936:2019. Та частина мережі, що прокладається над землею, ізольована ізоляцією типу Тhermaflex FRZ завтовшки 20,00 мм і прокладатися у комплекті із обігріваючим кабелем.

Для відведення стоків від аварійного душу передбачається в існуючу каналізацію діаметром 200 мм побутова каналізація К1. Мережа побутової каналізації К1 передбачається із поліетиленових труб діаметром 110мм і труб НПВХ діаметром 110мм та 160мм.

Опалення.Приміщення насосної:

Розрахункова температура в приміщенні в опалювальний період прийнята рівною +5℃. Загальні максимальні тепловтрати приміщення складають 2,5кВт. З огляду на власні тепловиділення при роботі насоса дозуючої станції (0,3 кВт), та витрати на підігрів повітря системи вентиляції в холодний період, що максимально складають – 0,8кВт; для опалення приміщення насосної додатково потрібен обігрів потужністю 3,0 кВт. Для підтримки заданої температури встановлено три електричних регульованих конвектора ф. "Frico ThermoWarm" Thermowarm TWT2102, потужністю по 1,0 кВт кожний (А1, А2, А3).

Приміщення щитової:

Розрахункова температура в приміщенні в опалювальний період прийнята рівною +5°С.

До складу електричної шафи, розміщеної в приміщенні, входить обігрівач потужністю 1,0 кВт. Вказаного обігрівача достатньо для підтримки заданої температури в приміщенні в розраху- нкових умовах та додаткового обігріву не потрібно.

Загальна електрична потужність встановлених систем вентиляції становить 0,3 кВт. Загальна електрична потужність встановлених систем опалення становить 3,0 кВт.

Вентиляція. Приміщення насосної:

Розрахункова максимальна температура в приміщенні прийнята рівною +30°С. Власні тепловиділення при роботі насоса дозуючої станції складають 0,3 кВт, для видалення зайвого тепла в розрахункових умовах максимально потрібно видаляти 140 м3/год повітря.

Для забезпечення необхідного повітрообміну встановлено наступне обладнання:

На приплив: у приміщенні передбачена природна припливна вентиляція, що складається з вентиляційної решітки (ПП1) розміром 200х200мм. Вентиляційна решітка встановлена у ворота.

На викид: використовується вентилятор AW-200E4, ф. Systemair (В1). Максимальна продуктивність до 250 м3/год, установча потужність 30Вт. Клас захисту двигуна IP44.

Додатково в приміщенні встановлені основний та резервний аварійні вентилятори AW- 315DV, ф. Systemair (В2, В3). Максимальна продуктивність до 1200 м3/год, установча потужність 120 Вт. Клас захисту двигуна IP54. У разі спрацювання аварійної сигналізації з викиду аміаку автоматично вимикається вентилятор основної вентиляції (В1) і включається аварійний вентилятор В2. У разі несправності вентилятора В2 автоматично включається резервний аварійний вентилятор В3.

Приміщення щитової:

Розрахункова максимальна температура в приміщенні прийнята рівною +30°С. Для забезпечення необхідного повітрообміну встановлено наступне обладнання:

На приплив: використовується вентилятор AW-200E4, ф. Systemair (П1). Максимальна продуктивність до 250 м3/год, установча потужність 30Вт. Клас захисту двигуна IP44.

На викид: у приміщенні передбачена природна витяжна вентиляція, що складається з ве- нтиляційної решітки (ВП1) розміром 200х200мм. Вентиляційна решітка встановлена у двері, див. розділ АР.

Електропостачання

Електропостачання споживачів електроенергії 400В споруди установки селективного некаталітичного відновлення оксидів азоту здійснюється від розподільчого щита ЩР, що розташований в приміщенні щитової та КТП-22Д .

Електропостачання об’єкта, що проєктується, передбачається у відповідності з технічними вимогами на електропостачання.

Встановлена потужність електроприймачів 0,4 кВ складає 18,04 кВт.

Прийнята схема електроспоживання напругою 0,4 кВ забезпечує живлення технологічних електроприймачів об’єктів, що проєктуються, за II категорією надійності енергозабезпечення.

Переріз живлячих кабелів перевірено на тривало-допустиме струмове навантаження, а також на термічну стійкість дії струмів короткого замикання.

Прокладання живильних кабелів здійснюється в лотках на кабельних конструкціях з кріпленням до будівельних та технологічних конструкцій проєктної споруди.

Силове електрообладнання і керування електроприводами

Для споживачів електроенергії об’єкта, що проєктується, розроблені принципові схеми електроспоживання і управління.

Для електроприводів технологічного обладнання проєктом передбачені такі види управління:

·                дистанційне зблоковане з робочого місця оператора в приміщенні пультової;

·                "місцеве-ремонтне" — з постів місцевого управління, які розташовані біля механізмів;

·                блокування, яке забезпечує безаварійну експлуатацію обладнання;

·                сигналізація стану механізмів (працює - стоїть);

·                аварійна сигналізація у випадку несанкціонованого відключення електрообладнання.

·                передпускова сигналізація.

Режим управління "місцевий" передбачений для ремонтних та налагоджувальних робіт.

Робоча напруга мережі ~ 380/230В.

Розподілення живлення до механізмів передбачено кабелями, з мідними жилами, у ПВХ оболонці та ПВХ ізоляції, що не розповсюджують горіння, марки ВВГнг LS.

Кола управління і сигналізації виконуються кабелями ВВГнг LS з мідними жилами, ПВХ ізоляцією і оболонкою, що не розповсюджують горіння.

Кабельні мережі прокладаються, як по існуючим будівельним конструкціям, так і по майданчикам обслуговування технологічного обладнання в сталевих трубах та по кабельних конструкціях.

Переріз кабелів вибрано по тривало припустимому струмовому навантаженню з ураху-ванням припустимого перевантаження в після аварійному режимі, а також перевірено на термічну стійкість дії струмів короткого замикання.

Внутрішнє електричне освітлення

Рішення  по електроосвітленню розробляються на підставі технологічних креслень з урахуванням середовища, особливостей технологічного обладнання і характеру виробництва згідно з «Правилами улаштування електроустановок» (ПУЕ).

Передбачаються наступні види освітлення: робоче і аварійне (безпеки).

Живлення освітлення (Гр.1…ГР.3) здійснюється від шафи ЩО, розташованої в приміщенні щитової.

У якості джерел світла використовуються енергоекономічні світлодіодні світильники, не потребуючі спеціальної утилізації.

Робоче освітлення в приміщенні щитової та насосної виконано світильниками SLICK.OPL LED 20. Аварійне освітлення в цих приміщеннях виконано  світильниками SLICK.OPL LED 20 ЕМ з виносним блоком аварійного живлення, розташованим поруч зі світильником в виносному блоці. В місцях розвантаження аміачної води з автотранспорту та розташування  цистерн для її зберігання робоче освітлення виконано вибухозахищеними світильниками SLICK.PRS ECO LED 30 Ex, аварійного – світильниками ECO LED 30 Ex EM з виносним блоком аварійного живлення CONVERSION POWER LED Ex, розташованим теж поруч зі світильниками, позначеними символом «А».

Нормована освітленість і коефіцієнти запасу приймаються згідно ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення» і становить 75Лк в приміщенні насосної, в місцях розвантаження та зберігання аміачної води та 150Лк в приміщенні щитової.

Світильники робочого освітлення та світильники аварійного освітлення встановлюються в приміщеннях щитової та насосної на стелі, в місцях розвантаження та зберігання аміачної води - на колонах та на стояках вздовж огорожі майданчика. Керування освітленням здійснюється за допомогою клавішних вимикачів, встановлених на висоті 1,5м від рівня підлоги.

Групові мережі освітлення виконані кабелями з мідними жилами з негорючою ПВХ ізоляцією та оболонкою марки ВВГнг(А)LS, що не розповсюджують горіння, прокладеними в приміщенні щитової відкрито по монтажних конструкціях, у приміщенні насосної – у  гофрованій трубі по монтажних конструкціях, у вибухонебезпечній зоні (розвантаження та зберігання аміа- чної води) – у сталевих водогазопровідних трубах звичайних по будівельних конструкціях.

Заземлення освітлювальних установок виконується захисним РЕ-провідником, який приєднується до корпусів обладнання.

Зовнішнє електричне освітлення

Освітлення території та проїздів приймається відповідно до ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення».

Зовнішнє освітлення передбачається виконати вибухозахищеними світлодіодними прожекторами, встановленими по кутах будівлі на висоті 5м від рівня землі. Живлячі кабелі прокладені по зовнішніх стінах в водогазопровідних трубах.

Живлення зовнішнім освітленням здійснюється від шафи ЯУО1. Управління дистанційне, з застосуванням сутінкового реле в автоматичному режимі.

Напруга мережі зовнішнього освітлення ~ 380/220 В у системі з глухозаземленою нейтраллю.

Заземлення

Для захисту персоналу від ураження електричним струмом все електрообладнання, яке нормально не знаходиться під напругою, передбачається заземлити згідно з ПУЕ.

Для електроустановок змінного струму ~380/220 В з глухо заземленою нейтраллю перед- бачена система заземлення TN – S, згідно якій N- и РЕ-  провідники розділені по всій мережі починаючи від джерела живлення. Згідно з цією системою заземлення всі металеві конструкції, корпуси технологічного обладнання, конструкції для прокладання кабелів, корпуси електрошаф і т.п. необхідно приєднати до зовнішнього контуру заземлення або до РЕ-шин силових розподільчих щитів. Всі відкриті провідні частини електроустановок системи будуть приєднані до глухо заземленої нейтралі джерел живлення за допомогою РЕ-захисних провідників.

У якості захисних (РЕ) провідників в колах розподільчої мережі ~380/220 В, 50Гц будуть використані:

 - спеціальні РЕ жили кабелів;

- стаціонарно прокладені неізольовані провідники-металева смуга;

Для захисту від ураження електричним струмом передбачаються наступні заходи захисту від прямого доторкання:

- основна ізоляція струмоведучих частин;

- огорожі і оболонки;

Для захисту від ураження електричним струмом в разі пошкодження ізоляції будуть застосовані наступні заходи захисту при непрямому доторканні:

- захисне заземлення;

- автоматичне відключення живлення;

- зрівняння потенціалів;

- заземлення металевих корпусів світильників за допомогою окремого третього заземлюючого РЕ-провідника.

Внутрішній контур заземлення виконано сталевою оцинкованою смугою перетином 40х4мм, прокладеною по стіні на висоті 0,4м від рівня підлоги з обходом дверей.

Зовнішній контур заземлення прокладається в траншеї на глибині 0,7м на відстані 1м від фундаменту навколо будівлі сталевою оцинкованою смугою 40х4 і 10 вертикально забитих стрижнів ø16мм, довжиною 3м на відстані 8,6м один від одного Зовнішній контур заземлення є спільним для захисного заземлення електроустановки і системи захисту від блискавки. Опір зовнішнього контуру заземлення в будь-який час року не повинен перевищувати 4 Ом.  Якщо після виміру величина опору перевищує 4 Ом, додати додаткові вертикальні (штирі) стрижні.

Блискавкозахист

Споруда має зовнішню установку, що створює вибухонебезпечну зону класу 2, яка потребує влаштування блискавкозахисту ІІ класу. Надійність захисту від прямих ударів блискавки ІІ класу складає 0,99. У якості блискавкоприймача використано блискавкоприймальну сітку. Сітка виконана з круглого сталевого оцинкованого провідника ø8мм, прокладеного по конику, по краях і по поверхні даху. Ширина чарунки сітки не перевищує 10х10м. для з’єднання сітки з заземлювачем, який об’єднаний з заземлювачем електроустановки, використовуються струмовідводи (сталь кругла оцинкована ø8мм), які прокладені по водостоках, та ізольований струмовідвід, прокладений по колонах.

Усі з’єднання повинні бути виконані за допомогою зварювання або за допомогою болтового з’єднання, що забезпечують надійний електричний зв’язок.

Рішення з інженерної підготовки території і захисту будинків, будівель і споруд від небезпечних природних чи техногенних факторів

Серед сучасних фізико-геологічних процесів на ділянці будівництва, найбільш інтенсивний розвиток мають такі, що пов’язані з дією сили тяжіння, пов’язані з дією поверхневих і підземних вод, а також багатофакторні процеси вивітрювання.

Територія будівництва, виходячи з геологічної будови, геоморфологічних ознак, гідрогеологічних умов безпечна в зсуво-обвальному та карстово-суфозійному відношенні.

На денній поверхні даної території не виявлені які-небудь прояви інженерно-геологічних процесів (воронки, провали й тому подібне).

Фізико-геологічні процеси та явища несприятливі для будівництва – відсутні, але ускладнені наявністю насипного ґрунту (ІГЕ-1) потужністю до 3,0 м.  Згідно з ДБН В.1.1-12.2014 сейсмічність району будівництва складає 6 балів  (карта ЗСР-204-А).

Із несприятливих сучасних фізико-геологічних процесів і явищ, згідно з ДБН В.1.1-24- 2009 ««Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення», територія будівництва відноситься до потенційно підтоплюваної.

Для захисту території від небезпечних природних чи техногенних факторів передбачаються наступні заходи:

·                котлован під час виконання робіт повинен бути захищений від попадання води;

·                гідроізоляція заглиблених частин будівлі;

·                зворотна засипка пазух котловану виконується не здимистими і не набухаючими піщаними ґрунтами;

·                влаштування водонепроникно стійкого вимощення по периметру будівлі;

·                врегулювання поверхневого водовідведення, а саме, вертикальним плануванням передбачено відведення зливових і талих вод від будівлі по водонепроникному вимощенню, з території – по внутрішньо дворових проїздах в дощеприймальні лотки та далі в існуючу мережу зливової каналізації;

·                запобігання аварійних техногенних витоків із водо несучих комунікацій

Доступність об'єкта будівництва для маломобільних груп населення

У проєктній документації не розроблялись заходи що до доступності маломобільних груп населення до об’єктів виробничого призначення.

·                вимоги до операторів і працівників технологічної лінії селективного некаталітичного відновлення оксидів азоту не передбачають можливість роботи маломобільних груп населення.

·                територія об’єкту огороджена, недоступна для маломобільних груп населення і знаходиться під охороною.

Забезпечення надійності та безпеки з визначенням строку першого планового обстеження технічного стану кожного окремого об'єкта, що входить до складу будови, прийнятого в експлуатацію

Основна вимога безпеки експлуатації стосується трьох груп ризиків:

·                - ковзання, падіння, удари;

·                - опіки хімічною речовиною, електроудари, вибух;

·                - нещасні випадки, як наслідок руху транспортного засобу.

Проєктом передбачене виконання вимог щодо експлуатації споруд протягом економічно обґрунтованого терміну експлуатації відповідно до рекомендації таблиць додатків «А», «Б», «В» «Г», «Д», «Е» «К», «И» ДБН В.1.2-9-2021, а саме:

·                для запобігання падінню через спотикання або перечеплення в умовах поганої видимості на майдачику передбачене стандартне освітлення, щоб люди могли рухатись безпечно територією майданчику, у тому числі бігти у разі небезпеки;

·                дії щодо запобігання падінню після спотикання або перечеплення досягається встановленням пристроїв для забезпечення необхідного освітлення (світильники, аварійні пристрої), характеристики яких визначаються нормативними документами на відповідну продукцію;

·                запобігання ризику електричного удару та електрошоку від напруги систем електроживлення більшої, ніж визначений рівень, досягається відсутністю контакту користувачів з системою або перебуванням їх на певній відстані від частин системи;

·                організація ремонтного господарства є в наявності на діючому підприємстві в достатньому обсязі.

З метою забезпечення нормативного стану атмосферного повітря, проєктом передбачається :

·                контроль викидів забруднюючих речовин;

• дотримання нормативів ГДВ на джерелах викидів;

·                заходи по недопущенню аварійних ситуацій;

Прийняті проєктні рішення щодо поводження з відходами не допускають можливості змішування і видалення (захоронення) відходів, що підлягають утилізації, та використання їх як вторинних ресурсів.

Відходи, що будуть утворюватися внаслідок планованої діяльності, зберігаються у спеці- ально відведених місцях та передаються на утилізацію за договорами із спеціалізованими підп- риємствами, що мають відповідні ліцензії.

З метою запобігання забрудненню земель в період нового будівництва в сформованих природно-техногенних умовах району розташування об’єкта проєктом передбачені:

·                систематичне прибирання робочої зони і безпосередньо прилеглої до неї території від сміття;

·                проведення запланованих будівельних робіт тільки в межах спеціально відведених для цього ділянок;

·                забезпечення своєчасного вивезення відходів у встановлені місця їх знешкодження, видалення або утилізації;

·                постійний контроль дотримання всіх встановлених обмежень при реалізації проєктних рішень;

• при експлуатації об’єкта, що проєктується, Замовником здійснюються платежі за забруднення навколишнього середовища згідно Податковому кодексу України.

Згідно з рекомендаціями наведеними у ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 п.2, прийнято наступне:

·                перше обстеження технічного стану будівель і споруд виконати не пізніше ніж через два роки після їх введення в експлуатацію;

·                наступні обстеження технічного стану будівель і споруд проводити не рідше ніж один раз на 5-10 років (інтервал визначається за результатами першого обстеження).

Надійність та конструктивна безпека об’єкта

Несучі конструкції споруд і будівель поділені на наступні категорії відповідальності (п. 5.2.1 ДБН В.1.2-14:2018).

Для кожної категорій відповідальності несучих конструкцій у проєкті прийняті наступні значення коефіцієнтів надійності за відповідальністю уп для I та II груп граничних станів (п. 7.6.4, табл. 5 ДБН В.1.2-14:2018) у відповідності з прийнятим класом наслідків (відповідальності) об’єкта.

Для споруди установки передбачається аналіз корозійного стану конструкцій та захист покриттів з урахуванням виду і ступеня агресивності середовища в нових умовах експлуатації.

Якщо конструкції зазнають фізичного зносу і стан їх буде викликати недопустиме зрос­тання ризику, пов’язаного з подальшою експлуатацією об’єкта, необхідно:

·                провести ремонт, який відновлює працездатність конструкцій;

·                змінити умови експлуатації конструкцій;

·                провести повну заміну конструкцій.

Пошкодження або погіршення стану споруди, окремих конструкцій та основ повинні ви­являтись в результаті оглядів і обстежень, що проводяться через певні проміжки часу.

Заходи пожежної безпеки

Існуючий під’їзд пожежних автомобілів до споруди забезпечено по всій довжині, шириною не менше 3,5 м, висотою не менше 4,5 м, на відстані від будівлі не більше 8,0 м.

Відповідно до ДСТУ Б.В.1.1-36:2016 об'єкт, що проектується, по вибухо-пожежній небезпеці належить до категорії  «Аз»  і  IIІа ступеню вогнестійкості з нульовою межею розповсюдження вогню (М0) відповідно до вимог ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги».

Кількість виходів та розмір отворів дверей та воріт відповідають вимогам ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об´єктів будівництва. Загальні вимоги».

Висота евакуаційних виходів складає не менше 2,0 м, а ширина - 0,8 м.

На шляхах евакуації виключено перепади висот більше, ніж 50 мм. Двері відчиняються в напрямку евакуації.  

При розробці проекту передбачений необхідний комплекс протипожежних заходів: •   підбір електрообладнання відповідно до категорії приміщень і класу зон по ПУЕ; •заборона куріння у всіх виробничих приміщеннях за винятком спеціально відведених місць.

Для локалізації і ліквідації пожежі в початковій стадії розвитку передбачається використання первинних засобів пожежогасіння. Визначення кількості і вибір типу вогнегасників здійснюється відповідно до ДСТУ 4297:2004 «Пожежна техніка. Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги», виходячи з категорій приміщень і класу пожежі.

Відповідно до обсягів будівель, їх ступеню вогнестійкості - II, IIIа і категорією будівель по пожежній небезпеці - «Аз» «В» та «Д», витрата води на зовнішнє пожежогасіння прийнята до 20 л/с. Забезпечення пожежогасіння здійснюється за допомогою існуючого пожежного гідранта ПГ-24, який знаходиться на відстані 80 метрів від споруди, що проектується.

Передбачається обладнання приміщень будівлі системою автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу типу СО 1.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту

Згідно із загальнодержавним зведеним переліком суб'єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту, сформованого ДСНС на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 р. № 227 (ДСК) "Про затвердження Порядку віднесення суб'єктів господарювання до категорій цивільного захисту" суб’єкти господарювання віднесені до категорії цивільного захисту, що мають вплив на об’єкт будівництва - відсутні.

Об’єкт будівництва розташовано за межами жовтих ліній, тому зони можливого розповсюдження завалів від будівель різної поверховості даним проектом не розраховуються (відповідно до вимог ДБН В 1.2-4:2019).

Об’єкт будівництва не є підприємством, що забезпечує життєдіяльність категорованих міст та об’єктів, тому чисельність персоналу для цих цілей не визначена.

Відповідно до Закону України від 16 листопада 2021 року № 1882-ІХ «Про критичну інфраструктуру», Закону України від 12 травня 2015 року № 389-УШ «Про правовий режим воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури», об’єкт будівництва не відноситься до об’єктів, які забезпечують життєдіяльність категорованих міст та об’єктів особливої важливості у воєнний час.

Проектом не передбачається будівництво захисних споруд цивільного захисту.

Проектом передбачається у зонах можливого значного радіоактивного забруднення та в межах зон можливих незначних руйнувань проектуються захисні споруди цивільного захисту або СПП із захисними властивостями ПРУ: коефіцієнт захисту Кз 200, надмірний тиск повітряної ударної хвилі 20 кПа або 0,2 кгс/см2, група укриття П-4.

Вище вказаним показникам відповідає існуюча споруда цивільного захисту, що розташована на території об’єкта де і передбачається укриття обслуговуючого персоналу та відвідувачів, що не суперечить вимогам ДБН В.1.2-4:2019 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (ДСК) та ДБН В.2.2-5-97 «Захисні споруди цивільної оборони».

Термін приведення у готовність — не більше 24 годин згідно вимог пункту 10 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 “Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту”; утримання та експлуатацію захисної споруди цивільного захисту (у тому числі щодо її використання у мирний час) здійснювати відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 “Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту” та наказу МВС від 09.07.2018 № 579 “Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту”.

На об’єкті, в цілому, передбачено ряд заходів світломаскування щодо часткового та повного затемнення.

Евакуація осіб (не задіяних в ліквідації аварії ) з території об’єкту здійснюється пішим ходом або власними транспортними засобами з урахуванням напрямку вітру та поширення небезпечної хмари продуктів горіння (в підвітряну сторону). Одночасно з проведенням евакуаційних заходів особам видаються засоби індивідуального захисту органів дихання.

Охорона навколишнього природного середовища

Джерелами впливу на навколишнє середовище є:

·                джерело викидів №2026 (існуюче джерело – зміна викидів) – димова труба споруди теплообмінників-прикальценізаторів;

·                джерело викидів №2626 (нове джерело) – місце від’єднання автоцистерни від насосу установки під час зливу аміачної води – нове джерело викидів;

Нове будівництво споруди установки селективного некаталітичного відновлення оксидів азоту передбачається з метою зниження викидів оксидів азоту при випалі клінкеру – існуюче джерело викидів №2026.

У результаті реалізації планованої діяльності буде створене також нове джерело викидів - №2626 - місце від’єднання автоцистерни від насосу установки під час зливу аміачної води.

Проектом передбачається впорскування аміачної води з концентрацією аміаку 24,9%. у газохід після декарбонізатора з метою зниження викидів оксидів азоту при випалі клінкеру. Це дозволить на існуючому джерелі викиду (№2026 – труба споруди теплообмінників-прикальценізаторів) знизити концентрацію оксидів азоту з 797,9 мг/м³ до 470 мг/м³.

Таким чином, завдяки застосуванню технології селективного некаталітичного відновлення оксидів азоту очікується зниження викидів оксидів азоту при випалі клінкеру на 115,704 т/рік.

Річний викид аміаку в атмосферне повітря складає 0,0000412 т/рік.

Вплив діяльності на навколишнє середовище

Клімат і мікроклімат.

Виходячи з екологічних параметрів об’єкту, що проектується, впливу на кліматичні умови місцевості не виявлено. При реалізації об’єкту основної альтернативи викиди парникових газів в атмосферу відсутні. Вплив на кліматичні фактори відсутній. Під час реконструкції наявний тимчасовий незначний вплив за рахунок викидів в атмосферу забруднюючих речовин від двигунів внутрішнього згоряння будівельного транспорту і механізмів, що споживають бензин і дизельне паливо; технологічні процеси електро - газозварювання та фарбування. У зв’язку з відсутністю активних та масштабних впливів оцінка проектованої діяльності на мікрокліматичні умови не проводиться. Можливість виникнення кліматичних умов, що сприяють розповсюдженню шкідливих видів фауни і флори, за рахунок проектованого об'єкта виключена.

Повітряне середовище.

Проектом передбачається впорскування аміачної води з концентрацією аміаку 24,9%. у газохід після декарбонізатора з метою зниження викидів оксидів азоту при випалі клінкеру. Це дозволить на існуючому джерелі викиду (№2026 - труба споруди теплообмінників-прикальценізаторів) знизити концентрацію оксидів азоту з 797,9 мг/м3 до 470 мг/м3

Таким чином, завдяки застосуванню технології селективного некаталітичного відновлення оксидів азоту очікується зниження викидів оксидів азоту при випалі клінкеру на 115,704 т/рік.

Річний викид аміаку в атмосферне повітря складає 0,0000412 т/рік.

Проведений розрахунок показав, що із урахуванням всіх джерел підприємства з аналогічними викидами і врахуванням фонових концентрацій, показав, що концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі під час провадження планованої діяльності не перевищують нормативів ГДК, як на межі найближчої житлової забудови так і на межі встановленої СЗЗ.

Геологічне середовище.

Об’єкти, що проектуються, не будуть сприяти розвитку небезпечних геологічних процесів та явищ природного та техногенного походження (тектонічних, сейсмічних, геодинамічних, зсувних, деформації земної поверхні, тощо) в районі їх розташування.

Водне середовище.

Під час провадження планованої діяльності додаткового споживання водних ресурсів на господарсько-питні та технологічні потреби не передбачається, так як кількість працюючих не змінюється. Водовідведення та побутові стоки відводяться по існуючій на підприємстві схемі. Збільшення об’ємів стоків не передбачається, кількість працюючих не змінюється. Виробничі стоки не утворюються. Скид у водні об’єкти відсутній. Поверхневий стік з проектованої ділянки відводиться в існуючу мережу дощової каналізації з наступним очищенням на каналізаційних очисних спорудах підприємства.

Ґрунти.

Впровадження планованої діяльності не принесе змін в існуючий техногенний ландшафт. Негативний вплив на ґрунти не очікується.

Рослинний і тваринний світ. Об'єкти природно-заповідного фонду.

Здійснення планованої діяльності не матиме негативного впливу на стан природних біотопів, не вплине вплив на рослинний і тваринний світ, об'єкти природно-заповідного фонду. Вплив на флору і фауну в період експлуатації оцінюється, як позитивний, за рахунок зниження викидів оксидів азоту

Захист від шуму

Єдиним новим джерелом шуму на об’єкті, що проектується, будуть насоси: розвантажувальний та дозуючий насоси.

Рівень шуму даних насосів не перевищую 80 дБА, насоси встановлюються в будівлі і, після проходження через огороджуючи конструкції, шум не буде перевищувати фонового шуму на території підприємства, тому жодного впливу на території житлової забудови та прирівняні до неї об’єкти шум від обладнання, що проектується мати не буде

У проекті передбачені заходи по зниженню шуму та вібрації:

·                застосування індивідуальних засобів захисту;

·                експлуатацію інженерного та технологічного обладнання тільки у справному стані.

Кошторисна частина проектної документації

Заявлена кошторисна вартість, передбачена наданою кошторисною документацією, у поточних цінах станом на «05» червня 2023 р. складала 36330,955 тис. грн., у тому числі:

- будівельні роботи – 13452,042 тис. грн.;

- устаткування, меблі, інвентар-  14536,059 тис. грн.;

- інші витрати – 8342,854 тис. грн.

За результатами розгляду кошторисної документації та зняття зауваг установлено, що зазначена документація, яка враховує обсяги робіт, передбачені проектом, складено відповідно до наказу Мінрегіону від 25.06.2021 №162 «Деякі питання ціноутворення у будівництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2021 за № 1225/36847, та Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281 

Загальна кошторисна вартість будівництва в поточних цінах станом на  «21» грудня  2023 р. складає 36344,006 тис. грн., у тому числі:

- будівельні роботи – 13497,127 тис. грн.;

- устаткування, меблі, інвентар  – 14536,059 тис. грн.;

- інші витрати – 8310,820 тис. грн. 

Висновок

За результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень, які були доведені письмово до замовника та усунуті в процесі проведення експертизи, встановлено, що проект «Нове будівництво споруди установки селективного некаталітичного відновлення оксидів азоту з метою зниження викидів оксидів при випалі клінкеру на АТ «Подільський цемент», за адресою: Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, 1-А"розроблений  відповідно до завдання на проектування та вихідних даних  відповідає вимогам до міцності, надійності та довговічності об’єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, вимогам санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження; інженерно-технічних заходів цивільного захисту; кошторисна документація складена відповідно до наказу Мінрегіону від 25.06.2021 №162 «Деякі питання ціноутворення у будівництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2021 за № 1225/36847, та Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281.