Проект «Реконструкція свинокомплексу до 3,0 тис. голів з добудовою свинарника опоросу та дорощування за адресою: вулиця Калнишевського, 23 село Оленівка (Гримайлівська територіальна громада) Чортківський район Тернопільська область» розроблений у 2023 р. ТОВ «ВР «ВЕНТСОЛ»,                  м. Тернопіль, вул. Промислова,20 ГІП – Смольський Б.Б. (кваліфікаційний сертифікат: Серія АР № 005622,  виданий 23.03.2012р.),    на замовлення ПАП «АРКАДІЯ», код ЄДРПУО (реєстраційний номер облікової картки платника податків 43564009) на підставі:

−          містобудівних умов та обмежень  для проектування об’єкта будівництва затверджені наказом відділу містобудування та архітектури та житлово-комунального господарства Чортківської районної державної адміністрації  від 21.04.2023року № 06/23-од;

−         завдання на проектування, затвердженого замовником;

−         технічних умов і листів щодо проектування об’єкта, виданих відповідними службами.

Реконструкція свинокомплексу до 3,0 тис. голів з добудовою свинарника опоросу та дорощування за адресою: вулиця Калнишевського, 23 село Оленівка (Гримайлівська територіальна громада) Чортківський район Тернопільська область  передбачено на земельній ділянці, площею 5,984 га, на якій знаходяться будівлі та споруди підприємства.

При проектуванні враховано технічний звіт про інженерно-геологічні вишукувальні роботи на ділянці будівництва розроблений інженером – геологом ФОП Грибова Н.М. в 2023 році (кваліфікаційний сертифікат  АР№013124 виданий  04.05.2017р).

Підземні води свердловинами глибиною 6,0    не виявлені.

На основі проведеного комплексу робіт досліджуваний ґрунтовий масив розчленований на три  інженерно-геологічних елементів (ІГЕ):

ІГЕ-1 - Насипний грунт – суглинок з домішками   будівельного сміття, злежаний, темно-сірий.

ІГЕ-2 -      Суглинок з напливами гумусу напівтвердий сіровато-жовтий.

ІГЕ-3 -      Суглинок   напівтвердий, карбонатизований жовий.

Категорія складності інженерно-геологічних умов ділянки будівництва у відповідності з додатком Ж ДБН А.2.1-1:2014 «Інженерні вишукування для будівництва» за сукупністю факторів, що є визначальними при передбачуваному проектом варіанті фундаментів – І (проста).

Ділянка потенційно підтоплювана.                 

Згідно ДБН В.1.1-12-2014 сейсмічність району будівництва – 6 балів.

За розрахунком, наведеним у матеріалах проекту, погодженим замовником об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.

Проектом передбачено будівництво одноповерхового, прямокутної форми в плані, свинарника утримання опоросних свиноматок, опоросу та дорощування поросят.

Конструктивна схема будівлі – із повздовжніми та поперечними несучими стінами.

Просторова жорсткість будинку забезпечується спільною роботою вертикальних елементів стін із   перекриттям.

Фундаменти - стрічкові монолітні залізобетонні.

Конструкції щілинної бетонної підлоги опираються на залізобетонні колони та балки.

Стіни - із керамічної цегли.

Ферми - двоскатні із дерев’яних конструкцій.

Покрівля - із металопрофілю.

Запроектована споруда гноєзбірника із фундаментними стінами та підлогою із монолітного залізобетону, перекриття із збірних залізобетонних плит із монолітними ділянками.

Усі матеріали для будівництва об’єкта та оздоблювальні матеріали сертифіковані в Україні належним чином.

Технологічні рішення.

Проектом передбачається реконструкція свинокомплексу з добудовою свинарника опоросу та дорощування. Проект «Реконструкція свинокомплексу до 3,0 тис. голів з добудовою свинарника опоросу та дорощування за адресою: Тернопільська область, Чортківський район,                        с. Оленівка вул. Калнишевського, 23» потужністю до 3000 голів: передбачає будівництво свинарника утримання опоросних свиноматок, опоросу та дорощування поросят. Поставку обладнання для комплексу здійснює фірма «Wesstron», Польща. В склад існуючого свинокомплексу входять будівлі: санпропускник; експедиція відвантаження свиней; санітарна бойня; крематорій; гноєзбірники (септики); насосна станція пожежогасіння з резервуарами для води; дезбар’єр.

    Спосіб утримання, годівля та видалення гною запроектовано на основі технічної і виробничої документації фірми «Wesstron» дозволеної до застосування на території України (сертифікат відповідності на комплект обладнання для утримання свиней ВВ № UА1.060.0022613-16 від 17.02.2016р., виданий ДК України з питань технічного регулювання та споживчої політики та сертифікат ввезення EUR.1 № 0132953 від 05.01.2023р). На свинокомплексі закладена поточно-цехова польська технологічна схема виробництва свинини, з допоміжними будівлями і спору-дами (гноєзбірники, котельня, локальні очисні споруди побутової каналізації, пожежний резервуар з насосною станцією, дезбар'єри автомобільні, водонапірна башта, насосна, резервуар для збору дощової води, пункт охорони, пункт утилізації відходів і полеглих тварин). Потужність виробництва – до 3000 тис. голів на рік, після дорощування. Запроектований свинарник дозволяє додатково забезпечити свинокомплексу виконання санітарних вимог по опоросу та дорощуванню свиней. Продуктивність прийнята виходячи з наявних площ для розміщення тварин. За-проектований свинарник включає в себе секцію утримання кнурів; секцію запліднення; секцію утримання супоросних свиноматок; секцію опоросу; секцію дорощування. Свинарник обладнаний засобами, що забезпечують повну механізацію та автоматизацію виробничих процесів, та регулювання мікроклімату в залежності від віку тварин.

    В свинарнику опоросу та дорощування свиней планується отримання і дорощування молодняку поросят. Виробництво поросят - вагою 28,5 кг, для подальшої відгодівлі. Свинарник опоросу та дорощування проектується окремим корпусом що забезпечить роботу за принципом «порожньо-зайнято», з метою поліпшення заходів протистояння захворювань тварин, та дотримання умов санітарної обробки приміщень. Вся виробнича ділянка розбита на ізольовані секції, розмір яких забезпечують одноразове утримання тварин які надходять за шістнадцять днів, при цьому розмір груп в секції не перевищує максимально допустимого значення норм технологічного проектування. Поточна система виробництва свинини - обов'язкова умова інтенсивної технології. Виробничий процес поточної системи виробництва свинини безперервний протягом року з ритмом 16 днів. Профілактична перерва між заповненнями секцій тваринами для секцій дорощування - 12 днів. Розміщення свиней в корпусах відгодівлі здійснюється  відповідно до вимог ВНТП.АПК-02-05. «Свинарські комплекси». Представлені параметри репродукційного циклу виробництва засновані на даних, представлених фірмою «Wesstron» та виконані в табл. № 1 розділу ТХ загальної ПЗ. Тривалість відтворювального циклу свиноматок вказана в таблиці № 2 розділу ТХ загальної ПЗ. Розрахунок кількості та розміру технологічних груп тварин виконано в таблиці № 3 розділу ТХ загальної ПЗ. Розрахунок потреби в кнурах при штучному заплідненні свиноматок, рух поголів’я свиноматок в технологічній групі тварин та розрахунок кількості свино-місць в свинарнику виконано в таблицях № 4 - № 6 розділу ТХ загальної ПЗ. Загальна кількість необхідних свиномісць – 557.

У секції «Запліднення» свинарника утримання супоросних свиноматок, містяться свиноматки холості і ранньої поросності в присутності кнурів-пробників. Розміщуються свиноматки в індивідуальних станках. Розміри станка 2400х600 мм, верстати обладнані кормовими керамічними годівницями і ніпельними поїлками. Всього в даній секції 50 індивідуальних станків для свиноматок. У секції «Запліднення» формують групи і запліднюють свиноматок, по 29 голів в групі запліднення. Через 5 тижнів після запліднення свиноматка перевіряється на наявність поросності і при позитивному тестуванні переводиться в один з корпусів «Очікування». В свинарнику для утримання супоросних свиноматок передбачена секція ремонтних свиноматок в трьох групових станках по 9 голів у кожному. В загонах для ремонтних свиноматок (3 шт. розміром 3620х3540 мм), використовуються кормові жолоби з нержавіючої сталі. У міру дозрівання ремонтних свинок їх переводять в індивідуальні станки і запліднюють і переходять в розряд свиноматок, замінюючи вилучених. Для заповнення ремонтних свинок здійснюється їх періодичне завезення. В свинарнику для утримання супоросних свиноматок запроектована секція кнурів з манежем та лабораторією. Станки для кнурів-плідників розмірами 2000х2600 мм, з годівницями з полімербетону та ніпельними поїлками. У секції «Очікування» свиноматок розміщують в групових станках. Розміри 12 станків - по 4000х4330мм для семи свиноматок. Станки обладнані кормовими полімербетонними годівницями та чашковими поїлками.  З урахуванням простою до опоросу після очікування повинні бути готові 84 свиноматок. Свиноматок за 3 дні до опоросу піддають огляду та миттю, далі переганяють в корпус «Опоросу». Всього свино-місць для очікування 105. За технологічним циклом частина верстатів відводиться для дотримання принципу «порожньо-зайнято». Тут свиноматок готують до опоросу і за 3-4 дні до цього свиноматок переводять в корпус опоросу. Підставою для переведення супоросних свиноматок в верстати для опоросу є терміни запліднення і зовнішні ознаки. Поросята містяться разом зі свиноматкою в станках для опоросу. Станок обладнаний фіксатором для свиноматки, що складається з комплекту елементів, прикріплених до підлоги та рухомих, що регулюються, металевої годівниці, під'єднаної до кормопроводу з автоматизованою системою подачі корму і автопоїлками для матки з вбудованим ніпелем для поросят, пристроями додаткового обігріву - рамка з обігріваючими лампами та годівницею для поросят. Підживлення поросят стартовими кормами здійснюється вручну. Розміри верстата 2400х1800 мм. Всього в секції «Опоросу» 42 станки - 2 секції по 14 верстатів та 2 секції по 7 верстатів. Розрахунок виходу поросят від 1 свиноматки в середньому 9 за 1 опорос. Всього в секціях «Дорощування» 32 групових станків - 4 секції по 8 групових станків розмірами  4800х2400 мм. У корпусі дорощування поросята утримуються 56 днів.

Корпус «Дорощування» має 4 секції. За період  дорощування тварини досягають середньої маси 30 кг, середньодобовий приріст 411 г. Після закінчення періоду дорощування поросята переводяться по галереї в свинарник-відгодівельник. Всього свино-місць для дорощування - 200.

Годування свиней здійснюється «сухим» способом повнораціонними комбінованими корма-ми за допомогою автоматизованої системи кормороздачі. При «сухому» способі годування, гранульовані або розсипні корми використовуються з 12-14% вологістю. Кожна група свиней отримує комбікорм певної поживності із вмістом всіх необхідних поживних речовин відповідно до нормування і рекомендацій по годуванню від виробника племінного матеріалу в кількостях, оптимальних для отримання максимального приросту. Годування всіх груп свиней дворазове, за винятком свиноматок з приплодом і відлучених поросят. Перерва між годуванням                   10 - 12 годин. Очікувальних свиноматок годують три - чотири рази на добу, перерва між годуванням складає 6-8 годин. Годування підсвинків на першому етапі - 4 рази, на другому - 3 рази. Корми для всіх статевовікових груп, крім сисунів, зберігаються в кормових бункерах. При годуванні свиней використовуються повнораціонні свинячі комбікорми: комбікорм СК-1 - при годуванні кнурів, холостих і супоросних свиноматок і ремонтних свинок; СК-2 - поросних свиноматок; СК-5 - підсвинків, СК-6 і СК-7 на відгодівлі. Потреба в кормах наведена в таблиці 7  розділу ТХ загальної ПЗ. Склад комбікормів наведено в таблицях 8 і 9 розділу ТХ загальної ПЗ.  Приміщення для утримання свиней забезпечуються водою питної якості згідно ДСанПіН 2.2.4-171-10. Розрахунок витрати води на напування, промивку годівниць і санітарно-ветеринарну обробку виробничих приміщень виконано згідно з ВНТП.АПК-02-05 і наведено в таблиці 10 розділу ТХ загальної ПЗ. Розрахунок потреби у воді для миття годівниць (та зволоження) і дезінфекції виконано в таблиці 11 розділу ТХ загальної ПЗ. Мийка корпусів виконується 1 раз в тиждень.

Теплопостачання. У секції опоросу температура від 20 до 22ºС, а для поросят в перші дні життя 33-35ºС. В приміщеннях у корпусі дорощування - 24 - 28ºС, вологість 40 - 70%. Для обігріву використовуються труба TWIN. Параметрами мікроклімату у виробничих приміщеннях керує автоматизована система клімат-контролю, яка регулює роботу вентиляційних пристроїв і підігрів повітря, що надходить в секцію для утримання свиней. Також в приміщеннях для утримання свиней встановлюється автономна і незалежна система аварійної сигналізації. Засувки вентиляційних каналів в разі відключення електричного струму мають можливість відкриватися вручну.

Система вентиляції корпусів для утримання. Гранична концентрація шкідливих речовин в повітрі приміщення для утримання свиней: вуглекислоти не більше 0,2% (об'ємних), аміаку - 20,0 мг/м³,                         сірководню - 10,0 мг/м³, кількість пилу в повітрі приміщень не повинен перевищувати 6,0 мг/м³. Розрахунок тепло-волого-газо виділень в секціях здійснюється за максимальною кількістю свиней в кожному ізольованому приміщенні і загальної максимальної маси, яка вказана в таблиці 12 розділу ТХ загальної ПЗ. Кількісні показники по виділенням свиней в 1 ізольованому приміщенні показані в таблицях 13, 14 розділу ТХ загальної ПЗ. Вимоги до опалення та вентиляції і норми швидкості руху повітря в приміщеннях для утримання свиней наведені в таблиці 15 розділу ТХ загальної ПЗ.

Приміщення основного виробничого призначення обладнуються вентиляцією, виходячи з умов забезпечення розрахункових параметрів внутрішнього повітря. Необхідність улаштування опалення та продуктивність систем опалення та вентиляції визначаються для кожного приміщення розрахунком в залежності від встановлених норм розрахункових параметрів внутрішнього повітря в приміщеннях, тепло-паро- і газових виділень тваринами, параметрів зовнішнього повітря і теплотехнічної характеристики огороджувальних конструкцій цих приміщень.

Кількість припливного повітря, що подається в приміщення, прийнято відповідно до розрахунків на асиміляцію тепло-вологовиділення і шкідливих газів: в холодний період 30 м³/год, перехідний період 45 м³/год, в теплий період 60 м³/год, на 1 ц живої маси свиней  (згідно ВНТП 02.05). В корпусах для утримання свиней передбачено обладнання для забезпечення заданих параметрів мікроклімату. Для вентиляції виробничих приміщень (ізольованих секцій) система вентиляції складається з припливних клапанів з мікросервомотором зі шківами і тросами для управління та витяжні труби з вентиляторами і подовжувачі. У холодну пору року система мікроклімату працює на підтримку заданих параметрів температури і вологості повітря, використовуючи ребристі труби для опалення приміщення (водяне опалення). При цьому холодне повітря через припливні кватирки регульовано надходить в приміщення, змішується з нагрітим повітрям і видаляється через витяжну трубу насичений шкідливими виділеннями. Вентилятори працюють в автоматичному режимі, для управління використовуються датчики температури і вологості і Установки активного контролю з автоматичними контрольними клапанами, захисними гратами і вимірювальним вентилятором. На свинокомплексі передбачається система туманоутворення для теплого періоду. Система являє собою перфоровану трубу, що встановлюється в створі припливних клапанів. Труба підключається до системи холодного водопостачання та насосної установки. Система розпорошує воду в потоці вхідного повітря, тим самим охолоджуючи і зволожуючи повітря в секції.

Система охолодження і зволоження повітря. Для зволоження і охолоджування повітря в літній спекотний період, в корпусах передбачається зволоження і охолоджування повітря за допомогою установки високого тиску для розпилення води. Дана система дозволяє покращити мікроклімат в приміщеннях, зволожує повітря в свинарниках, в результаті чого знижується температура навколишнього середовища, підвищується вологість, зменшується запиленість повітря, відбувається зв'язування аміаку і частинок пилу. Система охолодження «SKOV» складається з форсунок «FlexClamp», через які під високим тиском з великою швидкістю подаються мінімальні обсяги води; туман оптимально розподіляється по приміщенню і відразу ж поглинається теплим повітрям - підтримується комфортна температура. Система охолодження складається з комплекту насоса, форсунок «FlexClamp», вузла управління насосом, фільтруючого вузла (4 фільтра), сенсора вологості DOL 114, клімат-компьютера МС 135/235, системи трубопроводів і запірно-регулюючої арматури та КВП.

Основні технічні концепції в області контролю автоматизації процесів. У кожному секторі передбачається автоматичне керування оптимальним мікрокліматом по повітрообміну, температури та вологості в приміщеннях за допомогою установки відповідних датчиків і мікропроцесорів, об'єднаних за допомогою комп'ютерного поста в єдину систему. Автоматизовані і комп'ютеризовані системи годування ведуть облік витрати кормів. Контроль витрати води на напування і технологічні потреби здійснюється з локальних водомірних вузлах. Комп'ютерна програма спостереження дозволяє представляти всі показники мікроклімату в приміщеннях в графічному вигляді (внутрішня і зовнішня температура; вологість повітря; відсоток відкриття елементів витяжної і припливної вентиляції, в системі годування і керувати ними. Мікроклі-матом корпусів здійснюється управління за допомогою комп'ютера 235-L1 (L2) Pro (4MS). Управління основними процесами при утриманні свиней здійснюється оператором з електронного пульта або безпосередньо в приміщенні. Автоматична система «клімат-контроль» регулює подачу і підігрів повітря згідно з програмою, закладеної оператором, показники температури і вологості фіксуються настінними датчиками. Технологія утримання свиней на щілинних підлогах дозволяє автоматизувати процес видалення гною з верстатів; спорожнення гнойових ванн здійснюється самопливом. При прибиранні секції використовуються апарати високого тиску з малою витратою води. Для дезінфекції використовується 0,2% розчин біанола. Управління роботою насоса і міксера системи переробки гною буде здійснюватися з пульта управління сепаратором в автоматичному режимі в залежності від сигналів датчиків рівня заповнення резервуара. При відключенні електричного струму включається дизель-генераторна установка, яка в першу чергу підтримує роботу системи вентиляції, водопостачання поїлок і аварійне освітлення. Розрахунок рівня механізації в таблиці 16 розділу ТХ загальної ПЗ.

Видалення і утилізація гною. Відповідно до пропозицій фірми «BigDutchman» виробничі корпуси обладнуються системою самосплавного видалення рідкого гною і гнойових стоків періодичної дії. Свині утримуються на щілинних підлогах без підстилки. Під щілинними підлогами в секціях розташовані гнойові ванни, де відбувається накопичення гною протягом 7-10 діб. Після закінчення цього терміну виймаються пробки по черзі з кожної ванни і гній надходить по трубі видалення гною і центральним самопливним колектором в приймальний бетонний резервуар каналізаційно-насосної станції (КНС). Розрахунок кількості гною представлений в таблиці 17 розділу ТХ загальної ПЗ. Обсяг гнойових стоків збільшується, якщо збільшується водоспоживання в виробничих корпусах. Дане збільшення пов'язане з посиленням потреби свиней в напування в жаркий період (до 25%) і мийку сполучних галерей і коридорів. Відповідно до ВНТП-АПК-09.06, проектним рішенням передбачається знезараження гною в бетонних резервуарах з подальшим вивезенням на поля для підживлення. Об'єкти зберігання гною знаходяться поряд з проектною будівлею і представляють собою бетонний резервуар закритого типу. Гній разом із сечею тварин та стоками після миття станкового обладнання, годівниць, від прибирання приміщень періодично 1 раз на тиждень самопливними системами видаляється із каналів (ванн) свинарника по трубопроводах Ø 250 мм в гноєсховище. Знезараження і дегельмінтизація гною здійснюється природним біологічним методом - шляхом витримування в гноєзбірниках протягом 6 - 8 місяців.  Після витримки гній  використовується як добриво яке дається на поля в кількості 200-300 м³/га в рік, в залежності від виду сільськогосподарських культур. Способи внесення знезараженого гною на поля - згідно вказівок ВНТП-АПК-09.06. Параметри гноєсховища достатні для зберігання піврічного кількості при робочій глибині гноєзбірників 5 метрів.

   Організація лабораторного контролю гнойових стоків. Контроль якості знезараження гною здійснює ветслужба ПП «Аграрна компанія 2004». Лабораторія визначає наявність або відсутність збудників інвазійних та інфекційних хвороб, а при виникненні епізоотичної ситуації ця служба рекомендує спосіб знешкодження гною з урахуванням небезпеки ситуації: хімічним, біологічним методом відповідно до нормативних документів. Для забезпечення безпеки від виникнення епізоотій, біовідходи перевозяться в герметично закритих контейнерах, які дезінфікуються після кожного використання. Біовідходи утилізовуються термічним способом установ-кою УТ 300. Розрахункова кількість утилізації голів в таблиці 18 розділу ТХ загальної ПЗ.

Приміщення для прання виробничого одягу знаходиться в існуючому приміщенні підприємства ПАП «Аркадія» та обладнана необхідним технологічним обладнанням.

Приміщення для прийому їжі знаходиться в існуючому адміністративній будівлі підприємства з розрахунком не менше 1.35 м²  на одного працівника. Кімната для прийому їжі обладнана необхідним побутовим технологічним обладнанням.

Режим роботи запроектованого свинарника: для чергового обслуговуючого персоналу - згідно програми фізіологічного розвитку тварин (з перервами на санітарну обробку приміщень) цілодобовий в три зміни тривалістю по 8 годин кожна, ветперсонал (ветлікар, лаборант), допоміжний персонал (всього 6 чоловік) - з існуючого штату підприємства згідно програми фізіологічного розвитку тварин - в одну зміну тривалістю по 8 годин кожна при щоденному робочому тижні. Загальна кількість чергового основного виробничого персоналу для запроектованого свинарника – 1 чоловік і зміну. Групи виробничих процесів: для працівників відповідають вимогам ДБН В.2.2-28:2010.

Заходи по боротьбі з шумом та вібрацією. Даний розділ робочого проекту розроблений згідно ДБН В.1.2-10:2021 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму», ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів  безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення (НПАОП  45.2-7.02-12)» та заходи по забезпеченню нормативних параметрів шуму при виконанні будівельно-монтажних робіт.

Виконано розділ проекту "Забезпечення надійності та безпеки експлуатації" з дотриманням вимог діючих нормативних документів та переліком факторів, що забезпечують дані рішення при експлуатації будівлі та проведенні будівельно-монтажних робіт. Виконано розділ проекту «Організація будівництва» з виконанням вимог ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення».

Для забезпечення безпеки експлуатації під час будівельно–монтажних робіт, проектом передбачено рішення щодо уникнення ризиків: ковзання, падіння, удари, обумовлені падінням, спотиканням чи ковзанням користувачів, прямі удари чи контакти, спричинені падінням елементів будівельних об’єктів на користувачів, тілесні пошкодження, ризики щодо опіків та ошпарення від обладнання, пожежі і вибухів, електроударів, опіків, і вибухів від електричного обладнання та устаткування. Повний їх перелік подано у відповідному розділі загальної пояснювальної записки. 

Інженерні мережі.

Зовнішній водопровід. Джерелом господарсько-питного водопостачання проектного свинарника є існуюча власна свердловина згідно ТУ на водопостачання від 15.05.2023 р., виданих ПАП "Аркадія". Проектний зовнішній водопровід-ввід монтується з напірних поліетиленових труб ПЕ 100 SDR 17 по ДСТУ EN 12201-2:2018 ø 63 мм.

Водопровід внутрішній. Господарсько-питне водопостачання. Система запроектована господарсько-питна. Водопостачання свинарника передбачене від запроектованої зовнішньої водо-провідної мережі.

Добова потреба води - 2,37 м³. Внутрішня система господарсько-питного водопостачання свинарника передбачена для транспортування води до напувалок та поливних кранів. Система запроектована посекційно з можливістю відключення окремої секції споживачів (напувалок) в окремих групах приміщень. Гаряче водопостачання - від електроводонагрівача H10 O (Hit PRO). Внутрішні мережі водопостачання свинарника монтуються з поліпропіленових труб PPR Glass PN16.

Зовнішня каналізація. Систему зовнішньої каналізації свинарника не передбачено. Відвід стоків та гною передбачено у зовнішню ємність для збору гною трубами ПЕ 100 SDR 17 по ДСТУ Б.В.2.7-151-2008 ø 315 мм та ø 160 мм. З зовнішньої ємності передбачається періодичне (по мірі заповнення) відвантаження гною та стоків для потреб господарства.

Каналізація внутрішня. Для транспортування гною із свинарника проектом передбачена трубна самопливна система періодичної дії випусками НПВХ-труб по ДСТУ Б В.2.5-32:2007 Ø 315 мм та Ø 160 мм. Трубна самопливна система періодичної дії використовується для накопичення і видалення безпідстилкового гною в ємкості з подальшою підготовкою до використання. Добовий вихід гноєвих стоків становить 0,51 м³. Для відведення води від миття приміщень проектом передбачено систему уловлення та відведення води через систему трапів. Трубна система каналізації виконується з НПВХ-труб по ДСТУ Б В.2.5-32:2007.

Опалення. Технічні рішення викладені в технологічному розділі додатку. Забезпечення мікроклімату у свинарнику в різні періоди року здійснюється автоматично подачею свіжого повітря, регулюючи його кількість та напрямок потоку в зону перебування тварин чи верхню зону приміщення. Опалення для приміщення секції опоросу здійснюється за допомогою матів з гріючим електричним кабелем. Мати запроектовано комплектними, де крім гріючого мату передбачено з’єднувальні муфти, датчик температури підлоги та електронний регулятор. В приміщенні дорощування дотримання оптимальних температурних умов (17-21°С) для холодного періоду року здійснюється за рахунок тепла тварин (266 вт одна тварина) та на основі теплозахисту будівлі.

Вентиляція. Гранична концентрація шкідливих речовин в повітрі приміщення для утримання свиней: вуглекислоти не більше 0,2% (об'ємних), аміаку - 20,0 мг/м³, сірководню - 10,0 мг/м³, кількість пилу в повітрі приміщень не повинен перевищувати 6,0 мг/м³. Розрахунок тепловолого-газовиділень в секціях здійснюється за максимальною кількістю свиней в кожному ізольованому приміщенні і загальної максимальної масі. Параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях подано в таблиці розділу "Вентиляція" загальної ПЗ. В корпусах для утримання свиней передбачено обладнання для забезпечення заданих параметрів мікроклімату: припливні клапани з мікросервомотором зі шківами і тросами для управління; витяжні вентиляційні шахти з вентиляторами і подовжувачі. Припливні клапани забезпечують потрібний рівень циркуляції повітря, кріпляться на стінну панель бічного фасаду або на зовнішню перегородку коридору (опорос, дорощування). В холодну пору року, холодне припливне повітря через припливні кватирки регульовано надходить в приміщення, змішується з нагрітим повітрям і видаляється через витяжну шахту. Вентилятори працюють в автоматичному режимі, для управління використовуються датчики температури і вологості і установки активного контролю з автоматичними контрольними клапанами, захисними гратами і вимірювальним вентилятором. Рівні шуму та вібрації від проектних вентсистем не перевищують максимально дозволених відповідно діючих нормативних документів ДБН В.1.2-10-2021, ДБН В.1.1-31:2013 і

   Електропостачання, електрообладнання та освітлення. Живлення проектного свинарника виконується від існуючої опори ПЛ-0,4 кВ на території підприємства (згідно договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1585100 від 30.06.2020 р. з Гусятинським РЕМ). Гусятинським РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго" надано довідку № 203 від 13.09. 2023 р., про те, що під час проведення робіт з реконструкції свинокомплексу з добудовою свинарника опоросу та дорощування, дозволена електрична потужність в розмірі 190,0 кВт не збільшується, а вимоги до надійності електропостачання установок не змінюються; договір про надання послуг з розподілу електричної енергії у зазначеному вище випадку переоформлюється на основі існуючого. На існуючій опорі встановлюється ЯРП з автоматичним вимикачем. Лінія електропостачання виконується проводом СІП-4 4х16 мм². На проектній будівлі встановлюється трубостійка h=3м для кріплення лінії. Для кріплення проводу на опорі передбачено відповідну арматуру. Всередині будівлі лінія живлення кабелем ВВГнг прокладається в металевому лотку. Лінія перевірена за умовами довготривалого струму навантаження, спрацювання апаратів за умови однофазного замикання та втрати напруги в нормальному та пусковому ре-жимах. Проектна розрахункова потужність свинарника - 20 кВт. Облік електроенергії передбачається в проектному ввідно-розподільчому щиті ВРУабк за допомогою трифазного лічильника прямого підключення НІК 2307. Живлення основних технологічних електроспоживачів виконується від розподільного щита ГРП, а також комплектних щитів управління. Для живлення розеткових мереж передбачається розподільний щит ЩР. Управління установками клімат-контролю, приводами жалюзів на вікнах виконується від комплектних щитів ЩУКК та ЩУ вікна. Захист розеткових групових мереж виконується за допомогою диференційних автоматичних вимикачів в щиті ЩР. Марки щитів і їх характеристики вказані на принципових схемах щитів креслень ЕТР. Вимоги щодо встановлень щитів поза приміщенням електрощитової відповідають вимогам розділу 6 ДБН В.2.5-23-2010. Групові та магістральні електричні мережі виконується кабелем ВВГнг. Всі мережі виконуються 5-ти і 3-провідними (фазний, нульовий робочий і нульовий захисний провідник, причому нульовий робочий і нульовий захисний провідники не допускається підключати під один контактний затискач). Проєктною документацією передбачається робоче та аварійне (евакуаційне) освітлення. Норми освітлення запроектовано згідно з вимогами ДБН В.2.5-28-2018. Робоче освітлення комплексу виконано лінійними світильники типу ДСП07У-40-023, настінними світильниками типу ДББ 26У-12-112 та підвісними світильниками типу ДСП11-13-214. Для аварійного (евакуаційного) освітлення використовуються світ-лові покажчики виходу з блоком аварійного живлення на 3 год. Ремонтне освітлення виконується за допомогою переносних світильників з вбудованими акумуляторами. Керування робо-чим освітленням передбачається за допомогою клавішних вимикачів за місцем. Мережі освітлення прокладаються по технологічним металоконструкціям в металевих лотках. Відводи до світильників виконуються в армованих гнучких трубах. Типи світильників відповідають при-значенням приміщень, в яких вони встановлюються. Групові мережі освітлення виконуються кабелями ВВГнг. Вибір переріз провідників виконаний за довготривалим струмовим навантаженням з урахуванням допустимої втрати напруги і за умови спрацьовування захисних апаратів при однофазних коротких замиканнях. Захист мереж від струмів коротких замикань здійснюється автоматичними вимикачами в щиті ЩО.

Для захисту персоналу від ураження електричним струмом передбачається заземлення всіх металевих не струмоведучих частин електрообладнання і конструкцій. Прийнята система TN-C-S. Блискавкоприймальна сітка виконується з алюмінієвого дроту Ø 8 мм прокладеного по покрівлі будівлі. З’єднання доземних провідників та блискавкоприймальної сітки виконуються за допомогою універсальних злучників. Всі металеві конструкції на даху приєднані до блискавко-приймальної сітки. Через всі виступаючі елементи покрівлі прокладається дріт блискавкоприймальної сітки. Доземні провідники виконуються з дроту алюмінієвого Ø 8 мм і прокладаються по зовнішній стіні відкрито. На останніх 2-х метрах прокладання доземних провідників до контрольного з'єднання дріт прокладається у монтажній термостійкій трубі. Величина опору заземлюючого пристрою блискавкозахисту в будь-який період року не більше 10 Ом. Для захисту від вторинних проявів блискавки передбачається влаштування пристрою захисту від імпульсних перенапруг (ПЗІП) в головному розподільчому щиті (ГРП). Для захисту від заносу високих потенціалів усі комунікації (металеві труби водопроводу, каналізації, металеві оболонки кабелів електричних і слабкострумових мереж) в місцях вводу в будівлю повинні підключатися до контуру заземлення.  

    Захисні заходи розроблені в обсязі вимог ПУЕ-2017, НПАОП 40.1-1.32, ПТЕЕС, вимоги яких враховують умови безпеки праці, попередження виробничого травматизму, професійних захворювань, пожеж. Відповідно до вимог глави 1.7 ПУЕ на вводі в електрощитову виконано основну систему зрівнювання потенціалів шляхом зʹєднання між собою таких провідних частин:  РЕN – провідник живильної мережі; металеві оболонки кабелів живлення; заземлюючий провідник, приєднаний до зовнішнього контуру заземлення; опорні металоконструкції. Розділення РЕN-провідника на РЕ та N-провідники виконується в розподільному щиті ГРП. Всі неструмоведучі частини електрообладнання (каркаси щитів, корпусу пусковий електроапаратури, світильників, металеві кабельні конструкції, які в нормальному режимі не перебувають під напругою, заземлюються шляхом приєднання до захисного РЕ-провідника.

Зовнішнє освітлення території - існуюче.

В проекті виконано розділи «організація експлуатації електроустановок об’єкту», «Охорона праці та техніка безпеки. Протипожежні заходи та пожежний захист» і «Організація виробництва».

Безпека експлуатації та вимоги охорони праці,                                  забезпечення захисту від шуму.

В розділі проекту «Технологічні рішення» запроектовано виконати: використання сучасних технологій та обладнання; раціональне розташування обладнання із забезпеченням необхідних проходів для персоналу та проїздів для транспортних засобів; механізацію трудомістких процесів; огородження частин обладнання, що обертаються, спеціальними кожухами; забезпечення спрацювання вимикачів із зупинкою машин при відкритті кожухів; забезпечення виробничих приміщень опаленням, природною та механічною вентиляцією; освітленість робочих місць прийнята відповідно до розряду по зорових умовах, обумовлених ДБН В.2.5-28-2018; забезпечення обслуговуючого персоналу спецодягом згідно діючих норм та індивідуальними засобами захисту згідно ГОСТ 12.4.011-89; забезпечення персоналу необхідним набором  засобів індивідуального захисту; вказання категорій приміщень по вибуховопожежній та пожежній небезпеці; забезпечення приміщень первинними засобами пожежогасіння.

Для персоналу передбачено використання необхідного набору існуючих санітарно – побутових приміщень в існуючій будівлі на території підприємства. Всі роботи на свинокомплексі повинні виконуватися із дотриманням вимог НПАОП 01.2-1.09-05 «Правила охорони праці в тваринництві. Свинарство».

В розділах проекту «Водопостачання. Каналізація. Опалення. Вентиляція» запроектовані рішення з охорони праці передбачають: забезпечення запроектованої будівлі необхідними пристроями і засобами внутрішнього і зовнішнього пожежогасіння згідно ДБН Б.В.2.5-74:2013, припливно-витяжною вентиляцією необхідної кратності, опаленням для забезпечення нормативних параметрів внутрішнього повітря, засобами обліку витрат енергоносіїв, запірною та регулюючою арматурою; автоматизацію та сигналізацію виробничих процесів. Запроектовано ви-конати герметизацію вводів і випусків інженерних мереж будівлі згідно комплексу 7373-3. Об-ладнання з підвищеним рівнем шуму відсутнє.

В розділі «Електропостачання, електрообладнання та освітлення» захисне заземлення запроектовано в відповідності з п. 1-7 ПУЕ. Тип системи заземлення - TN-C-S. Проектом передбачено заземлення проектних ВРП. Для заземлення  запроектовано  контури заземлення. Опір контурів заземлення не перевищує 10 Ом для всіх будівель. На розеточних групах запроектовано встановлення пристроїв  захисного вимкнення РЗВ-4. Для захисту споживачів на всіх лініях запроектовано встановлення автоматичних вимикачів.  Параметри освітлення – згідно ДБН В.2.5-28-2018 і ДБН В.2.2-1-95. Проектом передбачено  зрівнювання потенціалів. Для захисту споруд від прямих ударів блискавки проектом передбачено влаштування блискавкозахисту відповідно до вимог ДСТУ Б В 2.5-38-2008.

Проектом передбачена автоматизація процесів, згідно завдань по сантехнічній і технологічній частинах проекту з використанням обладнання і апаратури, яка поставляється комплектно або  виготовляється спеціалізованими фірмами. Проектом передбачено ряд заходів що до енергозбереження, безпосередньо створення системи обліку і контролю спожитої електроенергії в реальному часі.

В проекті виконано розділи «організація експлуатації електроустановок об’єкту», «Охорона праці та техніка безпеки. Протипожежні заходи та пожежний захист» і «Організація виробництва».

Заходи по боротьбі з шумом та вібрацією. Даний розділ робочого проекту розроблений згідно ДБН В.1.2-10:2021 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму», ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів  безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення (НПАОП  45.2-7.02-12)» та заходи по забезпеченню нормативних параметрів шуму при виконанні будівельно-монтажних робіт.

Виконано розділ проекту "Забезпечення надійності та безпеки експлуатації" з дотриманням вимог діючих нормативних документів та переліком факторів, що забезпечують дані рішення при проведенні капремонту покрівлі. Виконано розділ проекту «Організація будівництва» з ви-конанням вимог ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення».

Для забезпечення безпеки експлуатації під час будівельно–монтажних робіт, проектом передбачено рішення щодо уникнення ризиків: ковзання, падіння, удари, обумовлені падінням, спотиканням чи ковзанням користувачів, прямі удари чи контакти, спричинені падінням елементів будівельних об’єктів на користувачів, тілесні пошкодження, ризики щодо опіків та ошпарення від обладнання, пожежі і вибухів, електроударів, опіків, і вибухів від електричного обладнання та устаткування. Повний їх перелік подано у відповідному розділі загальної пояснювальної записки

Експлуатація будівельних машин проектними рішеннями відповідає вимогам ДБН А.3.2-2, ДБН В.2.8-3, ДБН В.2.8-4, ДБН В.2.8-9, НПАОП 0.00-1.01, НПАОП 0.00-1.36 «Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки». Експлуатацію підіймальних пристроїв передбачено виконувати у відповідності з НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання».

При роботі в темний час доби робочі місця і проходи освітлені відповідно до вимог ДБН А.3.2.2-2009 «Промислова безпека у будівництві» і ДСТУ Б А.3.2-15:2011.

Електробезпека на ділянках робіт і робочих місцях забезпечується відповідно до вимог ДСТУ Б А.3.2-13:2011.Усі електроприлади під час роботи заземлюються.

Виконано розділ загальної ПЗ із заходами по захисту від шуму. Шум від роботи машин і механізмів не повинен перевищувати 80 дБ згідно встановлених нормативів передбачених ДСН 3.3.6.037-99. Даним проектом не передбачається встановлення обладнання, яке є джерелом шу-му, тому проведення додаткових заходів по зниженню впливу від вказаного фактору не передбачається. На етапі будівництва спостерігатимуться типові шумові ефекти. Значні та тривалі шумові ефекти відсутні. Контроль за дотриманням вимог захисту від шуму виконується згідно з ДСТУ 2867-94.

Виконано розділ загальної ПЗ із заходами по захисту від вібрації. Подано перелік профілактичних заходів: зниження вібрації у джерелі збудження; відсторонення від режиму резонансу; вібродемпфірування, пружні основи й опори, динамічне гасіння вібрації; віброізоляція; віброгасні рукавиці, віброзахисні прокладки або пластини, взуття, килимки.

Згідно з матеріалами проєкту та висновку з «Оцінки впливу на довкілля» по даному об’єкту встановлено, що реконструкція свинокомплексу до 3,0 тис. голів з добудовою свинарника опоросу та дорощування за адресою: вулиця Калнишевська, 23 село Оленівка (Гримайлівська територіальна громада), не спричинить понаднормового негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Вплив на повітряне середовище. Під час проведення робіт по реконструкції вплив на атмосферне повітря матиме короткочасний і локальний характер та виникатиме за рахунок викидів забруднюючих речовин від роботи будівельних машин та автотранспорту, під час переміщення грунтів та пилячих будівельних матеріалів, при механічній обробці металів, зварювальних та фарбувальних робіт. При виконанні вищезазначених робіт в атмосферне повітря надходитимуть такі забруднюючі речовини: оксид вуглецю, діоксид азоту, ангідрид сірчистий, сажа, оксид заліза, оксид марганцю, уайт-спірит, ксилол, НМЛОС, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, вуглекислий газ. Вплив на атмосферне повітря при виконанні підготовчих і будівельних робіт від дії джерел викидів оцінюється як тимчасовий, короткостроковий та незначний і по завершенню будівельних робіт їх вплив припиниться.

При експлуатації об’єкту в атмосферне повітря очікуються викиди від роботи вентиляційних систем свинарників, під час проведення дезінфекції приміщень, при використанні дезбар’єрів, при завантаженні кормів у силос,  від накопичувачів гною, під час роботи утилізаційної установки VOLKAN, від руху автотранспорту який маневрує територією свинокомплексу. В атмосферне повітря надходитимуть такі основні забруднюючі речовини: оксиди азоту в перерахунку на діоксид азоту (NO+NO2), оксид вуглецю, діоксид сірки, фенол, метан, аміак, сірководень, кислота капронова, диметилсульфід, метилмеркаптан (газ), диметиламін, НМЛОС, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, пил комбікормовий, вуглекислий газ. Викиди в межах допустимих значень, та не будуть суттєво впливати на якість та існуючий стан атмосферного повітря.  Концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не перевищують нормативів ГДК.

Вплив на грунти. Під час проведення підготовчих та будівельних робіт виконання земляних робіт матиме короткочасний негативний вплив на ґрунти (порушення ґрунтового покриву будівельною технікою). Потенційними чинниками дії на ґрунтовий покрив є можливе засмічення території відходами. Враховуючи об’єми робіт можна стверджувати, що вплив буде незначний. Щоб виключити забруднення ґрунтів будівельним сміттям, робочі місця укомплектовуються контейнерами для побутових і будівельних відходів з наступним вивезенням їх згідно укладених договорів.

Під час експлуатації свинокомплексу будуть утворюватися відходи: гній, трупи загиблих тварин, побутові відходи, які можуть суттєво впливати на забрудненість грунтів на території свинокомплексу. Для попередження виникнення епізоотій усі біовідходи та загиблі тварини утилізуються термічним способом за допомогою установки VOLKAN 150.  Вплив на грунти екологічно допустимий.

Вплив на геологічне середовище.  Реконструкція та експлуатація об’єкту не впливає на елементи геологічного, структурно-тектонічного ландшафту і не викличе негативних явищ геотехногенного походження в геологічному середовищі. Негативний плив на геологічне середовище відсутній. 

Вплив на водне середовище.  Водопостачання та водовідведення на об’єкті - існуючі. Під час провадження планованої діяльності водопостачання здійснюється з існуючої водозабірної свердловини. Радіус 1-го поясу зони санітарної охорони свердловини витриманий і складає 30 м. Водовідведення господарсько-побутових стічних вод здійснюватиметься каналізаційною лінією до бетонних накопичувачів гною закритого типу. Для недопущення потрапляння на територію підприємства та навколишні території забруднених вод, що утворюватимуться після миття та дезінфекції свинарників, вони збираються в накопичувачі гною і розбавляються гноєм до гранично-допустимої концентрації. Стічні води з місць стоянки транспорту, які можуть бути забруднені нафтопродуктами, відводяться на сепаратор нафтопродуктів. Планована діяльність не передбачає скидання забруднених стічних вод в поверхневі водні об'єкти, а також у підземні водоносні горизонти. Вплив на водне середовище екологічно допустимий.

На рослинний та тваринний світ негативний вплив допустимий. Зрізка зелених насаджень не передбачається. Об’єкти природно-заповідного фонду в місці провадження планованої діяльності відсутні.

Негативного впливу на існуюче техногенне середовище не передбачається. Всі роботи здійснюються на території ПАП «Аркадія», яке спеціалізується на розведенні свиней. Передбачено встановлення сучасного обладнання з автоматичним годуванням, напуванням, та гноєвидаленням. Реконструкція та експлуатація об’єкту не вплине на промислові, житлово-цивільні будівлі, пам’ятники архітектури та культури, наземні, підземні споруди та інші елементи техногенного середовища.

На соціальне середовище вплив очікується позитивний. Негативний вплив на здоров’я населення вкрай малий. Соціальний ризик оцінюється як «прийнятний».

Санітарна-захисна зона (СЗЗ) для об’єкту встановлена розміром 350 м у північно-східному, 400 м у північному напрямку та 500 м по всіх інших напрямках сторін світу від крайніх свинарників, згідно Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 602-123-20-4/21316 від 03.07.2017р.

Побутові відходи, що утворяться в процесі реконструкції збираються в спеціальні контейнери та вивозяться згідно договору, на полігон ТПВ.

Інертні відходи бетону, штукатурки, бій цеглии, які утворяться при реконструкції, і які неможливо повторно застосувати на об'єкті, підлягатимуть вивезенню згідно укладених договорів для використання у будівництві, непридатні - на полігон твердих побутових відходів. Відходи металу, які утворяться при реконструкції, тимчасово складуватимуться у спеціально відведених місцях, а по завершенню робіт вивозитимуться на бази приймання металобрухту. Небезпечні відходи (полімери, ПЕТ упаковка, шлам з очисних споруд) здаються на утилізацію по договору. На об’єкті передбачений роздільний збір ТПВ.

Під час експлуатації свинокомплексу будуть утворюватися: гній, трупи загиблих тварин, побутові відходи. Побутові відходи складуються в металеві сміттєві контейнери, які встановлені на спеціально обладнаному майданчику з огорожею, та вивозяться, спеціалізованою організацією відповідно до укладеного договору.

Усі біовідходи та загиблі тварини утилізуються термічним способом. ПАП «Аркадія» використовує установку для термічного знищення відходів VOLKAN 150 з пальниками, що працюють на на рідкому дизельному паливі. Відходи доставляються в герметично-закритих контейнерах, які дезінфікуються після кожного використання. Використання установки дозволяє знищувати біологічні відходи тваринного походження, які утворюються на підприємстві в результаті виробничої діяльності.

Відповідно до даної технології на об’єкті гній надходить з усіх свинарників в накопичувачі гною, де витримується і накопичується протягом певного часу, необхідного для знезараження і дегельмінтизації. В подальшому гній вивозиться на сільськогосподарські поля ПАП «Аркадія».

З проведеної оцінки можливого впливу на навколишнє природне середовище від об’єкту можна зробити висновок, що реконструкція та експлуатація свинокомплексу до 3,0 тис. голів з добудовою свинарника на території ПАП «Аркадія» не приведе до погіршення стану навколишнього середовища.

Ступінь екологічного ризику планованої діяльності при реконструкції та експлуатації об’єкту та впливу на умови життєдіяльності людини та природне середовище оцінюється як допустимий. Рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищують гігієнічні нормативи.

Проект розроблений у відповідності до вимог нормативних документів з пожежної безпеки, чинних в Україні. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будівлі, вогнестійкість несучих конструкцій, евакуація з будівлі та приміщень передбачені відповідно до вимог:

- ДБН В 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;

- ДСТУ-Н Б В.2.6-214:2016 «Настанова з улаштування та експлуатації дахів будинків, будівель і споруд»;

- НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні».

Згідно ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» будівлі належать до IIІ ступеня вогнестійкості будинків.

Об’єкт реконструкції свинокомплексу передбачає добудову свинарника опоросу та дорощування на функціонуючому підприємстві ПАП «АРКАДІЯ». Розташування свинарника опоросу та дорощування на ділянці існуючого підприємства передбачено з дотриманням протипожежних розривів до існуючих будівель і споруд. Будівельні конструкції та протипожежне устаткування, що застосовується для запобігання виникнення пожеж передбачені з нормованими значеннями меж вогнестійкості і розповсюдження вогню, підтверджені відповідними протоколами випробувань або сертифікатами відповідності.

Пожежна безпека будівлі забезпечується конструктивними, об'ємно- планувальними та інженерно-технічними заходами:

- для під’їзду пожежних автомобілів передбачено тверде дорожнє покриття шириною 3,5м по всій території підприємства з розворотними майданчиками  12х12 м, протипожежні розриви між проектними будівлями та іншими будинками (спорудами) прийняті згідно вимог нормативних документів;

-           будівельні конструкції, матеріали та протипожежне устаткування, що застосовується для запобігання виникнення пожежі, передбачені з нормативними значення меж вогнестійкості і розповсюдження вогню, підтверджені відповідними сертифікатами та протоколами;

-           запроектовану будівлю передбачено забезпечити первинними засобами пожежогасіння, пожежними щитами, стендами, порошковими та вуглекислотними  вогнегасниками;

-           ворота та двері в приміщеннях для утримання тварин і на шляхах евакуації передбачені  двостулковими і розкриватися у бік виходу з приміщення;

-           передбачено встановлення засувів на дверях, які легко відчинятися як зсередини, так і ззовні;

-           двері відкриваються по ходу евакуації людей;

-           в будівлі для утримання тварин, відстань від найбільш віддаленого місця до виходу назовні не перевищує 30 м;

-                       у пожежонебезпечних приміщеннях прийняті протипожежні будівельні конструкції і двері;

-                       дерев’яні конструкції повинні бути піддані глибокому просочуванню вогнезахисними сумішами.

-                       передбачено забезпечення об'єкту зовнішнім протипожежним водопостачанням не менше ніж від трьох існуючих пожежних гідрантів, передбачено встановлення вказівників пожежних гідрантів розроблених у відповідності до ДСТУ EN ISO 7010:2019.

На території свинокомплексу діє зовнішня кільцева мережа протипожежного водопроводу від існуючих пожежних резервуарів і забезпечують пожежогасіння всього комплексу. У пожежних резервуарах передбачено влаштування пристосувань для забору води пожежними автомобілями.

Об’єм існуючих пожежних резервуарів становить 205 м³ води. Резервуари розраховані на запас води, що забезпечує гасіння пожежі протягом 3 (трьох) годин. Заповнення та відновлення запасу води виконується від артезіанської свердловини з дебітом 10,8 м³/год, що дає можливість відновити запас води в термін менше 24 години.

В насосній станції пожежогасіння передбачено встановлення 2 (двох) насосів один робочий, інший резервний з витратою 20 л/с та напором 55 м.в.ст.

Найближче пожежне ДЕПО знаходиться в смт. Гримайлів на відстані 5 км, час приїзду автомобіля становить 7 хв.

Проектом передбачено робоче, чергове  і евакуаційне електроосвітлення об’єкту.

Запроектовану будівлю комплексу передбачено обладнати блискавкозахистом.

Експертиза проведена за напрямами, зазначеними у п. 8.6 ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво».

При цьому у відповідності до п. 8.6.9 зазначеного стандарту до проведення експертизи проектної документації не залучались експерти з питань ядерної і радіаційної безпеки та експертиза за цим напрямом не проводилась, оскільки об’єкт не призначений для поводження з радіоактивними матеріалами та відходами від них.

Згідно з листом замовника експертиза проекту здійснена без розгляду кошторисної частини проектної документації.

У процесі розгляду проекту за зауваженнями ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза» проектною організацією за погодженням із замовником у проект внесені зміни і доповнення.

Відповідальність за внесення змін в усі примірники проекту, в тому числі при внесенні проектної документації до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), покладається на генпроектувальника та замовника.