Коригування проекту «Будівництво складського комплексу між вул. Якова Качури та вул. Миру у Святошинському районі м. Києва» розроб­лений у 2020 році ТОВ «ПРОЕКТІНДУСТРІЯ» (04107, м. Київ, вул. Баггову­тівська, 23, пов. 9), ГАП – Васянович С. В. (кваліфікаційний сертифікат: Серія АА № 002036 від 23.12.2013, свідоцтво про підвищення кваліфікації № 2577 від 22.03.2019), на замовлення ТОВ «АВТОМОБІЛЬНА КОМПАНІЯ «СЕРВІСАВТОТРЕЙДІНГ» на підставі:

−     містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 16.02.2018 № 122;

−     завдання на коригування проекту, затвердженого замовником;

−     технічного завдання на проектування, затвердженого замовником;

−     технічних умов і листів щодо проектування об’єкта, виданих відповід­ними службами м. Києва.

Розроблений у 2018 році проект «Будівництво складського комплексу між вул. Якова Качури та вул. Миру у Святошинському районі м. Києва» надавався на розгляд до ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза», за результатами якого замовнику було надано експертний звіт від 12 липня 2019 р. № 7-197-18-ЕП/КО з рекомендацією до затвердження проекту.

Зазначеним проектом передбачається будівництво складської дво­поверхової будівлі та прибудованого до будівлі одноповерхового об’єму, де розміщується відкритий комбінований паркінг на 49 машино-місць і технічні приміщення комплексу, у т. ч. ТП 1, дизель-генераторна, насосна станція.

Загальні габарити складського комплексу в осях становлять 357,6 × 145,3.

Будівництво було передбачено в одну чергу.

Коригуванням проекту передбачено:

−     зміну основного заїзду на територію – раніше він був з вул. Миру, а тепер - з вул. Проектної;

−     зміну (часткову) конфігурації відкритого комбінованого паркінгу та збіль­шення його місткості з 49 на 72 машино-місця;

−     додавання антресолі під склади на відм. 6.150 та сходів для них, за рахунок чого збільшується площа складського корпусу;

−     в АПК частині прибрано зайві треті сходи посередині та збільшено при цьому ширину загального коридору. Ширина сходів стала 1350 мм;

−     у блоці А додатково передбачені ІТП та венткамера.

За розрахунком, наведеним у матеріалах проекту, погодженим замов­ником, об’єкт віднесено до класу наслідків (відповідальності) СС2.

Ділянка площею 7,1702 га, кадастровий № 8000000000:75:199:0001, розташована між вул. Якова Качури та вул. Миру у Святошинському районі м Києва.

Межі земельної ділянки:

−    з півночі – садибна забудова та Михайлівське кладовище;

−    із заходу – вулиця Миколи Трублаїні;

−    зі сходу – гаражний кооператив «Дружба» та садибна забудова;

−    з півдня – р. Нивка.

Коригуванням проекту передбачено зміну конструктивних рішень, а саме:

−    зміну конструкції фундаменту комбінованого паркінгу - з окремо розташованих, стовпчастих та стрічкових на монолітну плиту товщиною 450 мм;

−    зміну перерізу колони крайніх рядів - з 400 × 500 (h) на 600 × 450 (h) мм;

−    додані гравітаційні кутикові підпірні стіни.

Розділ опалення та вентиляції відкориговано з урахуванням змінених архітектурно планувальних рішень.

Коригуванням проекту передбачені заходи, регламентовані норма­тивними актами щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.

У складі коригування проекту розроблений розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (ОВНС), у якому визначено, що будівництво та експлуатація запроектованого об’єкта не спричинить понаднорматив­ного впливу на стан навколишнього середовища.

Клас вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій одно­поверхової будівлі складського комплексу з двоповерховою адміністративно-побутовою частиною запроектовано ІІ ступеня вогнестійкості.

Передбачено поділ будівлі на протипожежні відсіки стінами з класом вогнестійкості REI 150 хвилин. Окремими протипожежними відсіками є чотири відсіки надземної частини споруди, площі яких не перевищують нормативну. На відмітці мінус 4.950 будівлі запроектовано підземний паркінг, який є відкритим у зовнішнє середовище крізь прорізи у конструкції стіни по осі (1/3).

Площа підземного гаража поділена на два протипожежних відсіки вздовж осі Ж2 між осей 1/1-1. Паркінг сполучається з надземними повер­хами будівлі пожежним ліфтом, має евакуаційні сходи типу С1, які мають вихід безпосередньо назовні та відокремлені від об’єму надземної частини сходової клітки типу СК1 будівлі глухою протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту поверху.

Одноповерховий складський комплекс з антресольними площами захищається автоматичним водяним спринклерним пожежогасінням згідно з п. 2.15 СНиП 2.11.01-85*. З кожного протипожежного відсіку, як і в блоці адміністративних приміщень комплексу, передбачено не менше двох розосе­реджених евакуаційних виходів на сходові клітки типу СК1 та С3, що мають виходи безпосередньо назовні. Сполучення між окремими протипожежними відсіками передбачено крізь прорізи в протипожежних стінах з їх заповненням протипожежними дверима та воротами 1-го типу (ЕІ 60).

Приміщення будівлі в складі окремих протипожежних відсіків облад­нуються адресною системою пожежної сигналізації (далі СПС), яка при пожежі керує системою оповіщення людей про пожежу, автоматичною систе­мою водяного спринклерного пожежогасіння, системою тепло-димовида­лення, а саме: механічним димовидаленням з коридорів адміністративно-побутового комплексу, імпульсним димовидаленням з підземного паркінгу, гравітаційним димовидаленням крізь ліхтарі в покрівлі із приміщень логіс­тичного центру блоків А, В, D на відмітці 6.000 та антресолі на відмітці 6.000 блоків А, В і механічним димовидаленням із приміщень логістичного центру блоків С, D на відмітці 0.000 та під антресолями на відмітці 0.000 блоків А, В. Також СПС керує підпором повітря до ліфтових холів і шахт пожежних ліфтів.

Об’єкт підключено до міської мережі водопостачання з гарантованим мінімальним тиском води, чим забезпечується поповнення пожежних резер­вуарів води ємністю 2 × 750 м³ кожний.

Насосна станція пожежогасіння об’єкта забезпечує роботу автома­тичного пожежогасіння від спринклерів та окрему систему внутрішнього пожежогасіння від пожежних кран-комплектів. У приміщенні насосної станції передбачено підвідний колектор, обладнаний патрубками зі з’єднувальними головками Æ80 мм для приєднання пожежних машин.

Системою порошкового пожежогасіння модульного типу передбачено захистити обладнання приміщень електрощитових № 1, № 2 та приміщень ТП-1, ТП-2.

Зовнішнє пожежогасіння передбачається від пожежних гідрантів, установлених на кільцевій міській мережі водопостачання на нормативній відстані – менше ніж 200 м один від одного.

Навколо будівлі складського комплексу передбачено круговий проїзд з можливістю встановлення пожежної спецтехніки для проведення ряту­вальних робіт і гасіння пожежі.

У проекті прийняті технічні рішення, регламентовані нормативними актами з охорони праці, що забезпечують безпечну експлуатацію об’єкта.

Решта проектних рішень, прийнятих до коригування проекту, залиша­ються без змін та детально описані у додатку до експертного звіту ТОВ «Укра­їнська будівельно-технічна експертиза» № 7-197-18-ЕП/КО від 12 липня 2019 р.

Експертиза проведена за напрямами, зазначеними у 8.6 ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво».

При цьому у відповідності до 8.6.9 зазначеного стандарту до прове­дення експертизи проектної документації не залучались експерти з питань ядерної і радіаційної безпеки, та експертиза за цим напрямом не проводилась, оскільки об’єкт не призначений для поводження з радіоактивними матеріа­лами та відходами від них.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та умов договору № 7-026-21-ЕП/КО від 02.02.2021, укладеного із замовником, експертиза проекту здійснена без розгляду кошто­рисної частини проектної документації.

У процесі розгляду проекту за зауваженнями ТОВ «Українська буді­вельно-технічна експертиза» проектною організацією за погодженням із замовником у проект внесені зміни і доповнення.

Відповідальність за внесення змін в усі примірники проекту, в тому числі при внесенні проектної документації до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), покладається на генпроектувальника та замовника.