Проект «Комплексна забудова мікрорайонів VІ, VІІ, VІІІ, ІХ, Х, ХІІІ багатофункціонального житлового району на проспекті Правди (навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва» (коригування VІ мікрорайону) розроблений ТОВ «Бюро проектів» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 18, літ. В) у 2022 році, ГАП ‒ Баронча Л. А. (кваліфікаційний сертифікат: Серія АА № 002240 від 19.12.2014, свідоцтво про підвищення кваліфікації № 2914 від 25.10.2019), ГІП – Рінькевич А. Є. (кваліфікаційний сертифікат: серія АР № 018080 від 09.12.2021), на замов­лення ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща Водиця» на підставі:

−    містобудівних умов та обмежень забудови для проектування об’єкта будівництва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архі­тектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.08.2018 № 849;

−    завдання на коригування проекту, затвердженого замовником;

−    детального плану території багатофункціонального житлового району на землях державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», що прилягають до вул. Маршала Гречка та просп. Правди у Подільському районі м. Києва, розробленого Українсь­ким науково-дослідним та проектним інститутом «УКРНДІПРОЕКТ­РЕСТАВРАЦІЯ» у 2013 році та затвердженого рішенням Київміськради про затвердження ДПТ від 22.05.2013 № 398/9455.

Ескізний проект «Комплексна забудова мікрорайонів VІ, VІІ, VІІІ, ІХ, Х, ХІІІ багатофункціонального житлового району на проспекті Правди (навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва» розглядався ТОВ «Українська будівельна експертиза» з наданням експертного звіту № 3-075-16-ЕП/КО від 10 серпня 2016 р. з рекомендацією для схвалення замовником у цілому.

Всього у зазначених мікрорайонах запроектовано 69 житлових будинків, дитячий садок, церква, торговельний центр та інженерні споруди (ТП, ЛОС).

Проект «Комплексна забудова мікрорайонів VІ, VІІ, VІІІ, ІХ, Х, ХІІІ багатофункціонального житлового району на проспекті Правди (навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва» (VІ, VІІ, ІХ, Х, ХІІІ мікрорайони), розроблений ТОВ «ТАМ А. Пашенько» у 2016 році, розглянуто ТОВ «Українська будівельна експертиза» з наданням експерт­ного звіту № 3-074-16-ЕП/КО від 26 вересня 2016 р., з рекомендацією для схвалення замовником у цілому, в тому числі з виділенням черг будів­ництва.

Отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт Державної архі­тектурно-будівельної інспекції України № ІУ117173490196 від 15 грудня 2017 року.

У 2018 році було отримано оновлення Містобудівних умов та обме­жень для проектування об’єкта будівництва № 849 від 28.08.2018, виданих на земельну ділянку площею 80,2877 га (інвестор − ТОВ «КОНКОРД-ДС ПЛЮС») на об’єкт «Комплексна забудова мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII у багатофункціональному житловому районі по вул. Маршала Гречка та просп. Правди у Подільському районі м. Києва (коригування)».

ТОВ «Українська будівельна експертиза» розглядалось коригування проекту з наданням таких звітів:

−    1К - «Комплексна забудова мікрорайонів VІ, VІІ, VІІІ, ІХ, Х, ХІІІ багато­функціонального житлового району на проспекті Правди (навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва» (коригування ХІІІ мікрорайону) ‒ експертний звіт № 3-056-18-ЕП/КО від 15 червня 2018 р. За цим проектом передбачено будівництво 10-ти житлових будинків (за ГП №№ 13.1-13.10), торговельного центру (за ГП № 13.11), двох громадських будівель (за ГП №№ 13.12-13.13) та двох ТП (за ГП №№ 13.14; 13.16), ТП-РП (за ГП №№ 13.15);

−    2К ‒ «Комплексна забудова мікрорайонів VІ, VІІ, VІІІ, ІХ, Х, ХІІІ багато­функціонального житлового району на проспекті Правди (навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва» (коригування VII мікрорайону II, III, та IV черг будівництва, X мікро­району) – експертний звіт № 3-208-20-ЕП/КО від 17 травня 2021 р. За цим проектом передбачено зміни, з урахуванням вимог замовника, до складу VІІ мікрорайону ІІ, ІІІ, ІV черг будівництва та Х мікрорайону, стосовно: складу та площі квартир; збільшення площі паркомісць за рахунок будів­ництва багатоповерхових паркінгів; збільшення кількості нежитлових приміщень;

−    3К ‒ «Комплексна забудова мікрорайонів VІ, VІІ, VІІІ, ІХ, Х, ХІІІ багато­функціонального житлового району на проспекті Правди (навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва (коригування)» (коригування 2К ХІІІ мікрорайону) ‒ експертний звіт № 3-148-21-ЕП/КО від 17 грудня 2021 р.

Цей проект виконано у зв’язку з отриманням нових містобудівних умов та обмежень від 28.08.2018 № 849. Також виконано зміни в квартиро­графії, виправлено окремі помилкові значення у технічних показниках об’єкта.

Ескізний проект «Комплексна забудова мікрорайонів VІ, VІІ, VІІІ, ІХ, Х, ХІІІ багатофункціонального житлового району на проспекті Правди (навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва (коригування)», виконано ТОВ «Бюро проектів» у 2022 році, розглянуто ТОВ «Українська будівельна експертиза» з наданням експертного звіту № 3-005-23-ЕП/КО від 04 травня 2023 р., з рекомендацією для схвалення замовником у цілому, в тому числі з виділенням черг будівництва.

Необхідність коригування проекту VI мікрорайону викликана:

−       змінами намірів замовника щодо номенклатури житлових будинків і громадських будівель, забезпечення розрахункової кількості місць у закладах дошкільної освіти, закладах загальної середньої освіти та кількості парко-місць для постійного і тимчасового зберігання авто­транспорту жителів мікрорайонів.

Коригування проекту VI мікрорайону відбувається стосовно:

−       часткової зміни схеми забудови мікрорайону;

−       зміни номенклатури житлових будинків і громадських будівель;

−       збільшення кількості місць закладів дошкільної освіти;

−       збільшення кількості місць для постійного і тимчасового зберігання авто­транспорту;

−       розміщення захисних споруд цивільного захисту (приміщення подвійного призначення) у підвальних приміщеннях житлових будинків, закладу освіти;

−       виконання перерахунку кількості мешканців мікрорайонів.

Коригуванням VI мікрорайону передбачено:

−    п’ятнадцять житлових будинків поверховістю від 14 до 25-ти поверхів (за ГП №№ 6.1-6.15);

−    заклад дошкільної освіти (ЗДО) на 300 місць (за ГП 6.18);

−    паркінг з прибудованими нежитловими приміщеннями (за ГП № 6.16);

−    паркінг (за ГП № 6.17);

−    три підземних паркінги (за ГП №№ 6.22, 6.23, 6.24);

−    три одноповерхові громадські будівлі (за ГП №№6.19, 6.20, 6.21).

На сьогоднішній день на земельній ділянці VI мікрорайону викону­ються підготовчі будівельні роботи.

Житлові будинки (за ГП №№ 6.1, 6.4, 6.8, 6.9, 6.10, 6.13, 6.14, 6.15) ‒ односекційні, мають у плані складну п’ятикутну форму. Будинки − з під­валом. Покриття − пласке, де розміщена дахова котельня.

Житлові будинки (за ГП №№ 6.2, 6.3, 6.5, 6.6, 6.7, 6.11, 6.12) ‒ одно­секційні, мають у плані складну п’ятикутну форму. Будинки − з підвалом. Покриття − пласке.

У підвалах житлових будинків розміщені технічні приміщення (електрощитова, насосна, теплопункт) та передбачено приміщення для при­стосування під захисну споруду подвійного призначення із захисними влас­тивостями протирадіаційного укриття (СПП ПРУ) групи П-1, з урахуванням забезпечення захисту населення від зовнішнього іонізуючого випроміню­вання (з коефіцієнтом захисту Кз = 1000 згідно з додатком 1 ДБН В.2.2-5-97), від дії повітряної ударної хвилі з розрахунковим надмірним тиском Р = 20 кПа (п. 1.1 ДБН В.2.2-5-97).

Громадські будівлі (за ГП №№ 6.19, 6.20, 6.21) складаються з основ­ного одноповерхового об’єму з нежитловими приміщеннями. Будівлі − без підвалу, покрівля − пласка.

Підземні паркінги (за ГП №№ 6.22, 6.23, 6.24) – однорівневі.

Паркінг з прибудованими нежитловими приміщеннями (за ГП № 6.16) – чотирирівневий. Покрівля − пласка.

Паркінг (за ГП № 6.17) – чотирирівневий, з підвалом. Покриття − пласке.

Заклад дошкільної освіти (ЗДО) на 300 місць (за ГП № 6.18) склада­ється з основного триповерхового об’єму на 16 групових приміщень (4 по 15 та 12 по 20 місць). Будівля − з підвалом, покриття − пласке.

У підвалі проектом передбачено приміщення для пристосування під захисну споруду подвійного призначення із захисними властивостями проти­радіаційного укриття (СПП ПРУ).

Будівництво VI мікрорайону передбачається у сім черг:

I черга:

−    1 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.1);

−    2 пусковий комплекс ‒ житловий будинок за (ГП 6.2);

−    3 пусковий комплекс ‒ житловий будинок за (ГП 6.3);

−    4 пусковий комплекс ‒ РП-ТП (за ГП 6.25).

II черга:

−    1 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.4);

−    2 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.5);

−    3 пусковий комплекс ‒ громадська будівля (за ГП 6.19);

−    4 пусковий комплекс ‒ громадська будівля (за ГП 6.20);

−    5 пусковий комплекс ‒ будівля ТП (за ГП 6.26);

III черга:

−    1 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.10);

−    2 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.11);

−    3 пусковий комплекс ‒ громадська будівля (за ГП 6.21);

−    4 пусковий комплекс ‒ підземний паркінг (за ГП 6.22);

−    5 пусковий комплекс ‒ будівля ТП (за ГП 6.27);

IV черга:

−    1 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.6);

−    2 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.7);

−    3 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.8);

−    4 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.9);

−    5 пусковий комплекс ‒ підземний паркінг (за ГП 6.23);

−    6 пусковий комплекс ‒ будівля ТП за (ГП 6.28);

V черга:

−    1 пусковий комплекс ‒ паркінг з прибудованими нежитловими приміщеннями (за ГП 6.16);

−    2 пусковий комплекс ‒ паркінг (за ГП 6.17);

VI черга:

−    1 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.12);

−    2 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.13);

−    3 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.14);

−    4 пусковий комплекс ‒ житловий будинок (за ГП 6.15);

−    5 пусковий комплекс ‒ підземний паркінг (за ГП 6.24);

−    6 пусковий комплекс ‒ будівля ТП (за ГП 6.29);

VII черга – заклад дошкільної освіти (ЗДО) на 300 місць (за ГП 6.18).

Ділянка VI мікрорайону площею 17,91 га входить до складу ділянки площею 80,2877 га, розташованої на проспекті Правди (навпроти перетину з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва.

Межі території VI мікрорайону:

−       з півночі – вулиця Олександра Олеся;

−       зі сходу – ділянка мікрорайону VIа;

−       з півдня – вулиця Генерала Грекова;

−       із заходу – ділянка VII мікрорайону.

Ділянка розташована на землях ДП «Науково-дослідний, вироб­ничий агрокомбінат «Пуща Водиця».

Територія вільна від забудови. Між VI та VII мікрорайоном прохо­дить ЛЕП 110 кВ та 330 кВ, що підлягає перенесенню.

Рельєф ділянки спокійний, з незначним ухилом з півночі на південь. Відмітки рельєфу коливаються в межах 171,00-159,78 м.

В’їзди на територію передбачаються з просп. Правди та вул. Івана Виговського. Проектом передбачається формування системи внутрішньо­квартальних проїздів і пішохідних шляхів.

Проїзди по території передбачені шириною від 3,5 до 6,0 м.

Організація рельєфу території розроблена з урахуванням висотного положення прилеглих вулиць. Поздовжні ухили по проїздах передбачені в межах від 5 до 12‰.

Відведення поверхневих вод передбачене по лотоках проїжджої частини в мережу запроектованої дощової каналізації. Відведення поверх­невих вод з відкритих автостоянок передбачено на локальні очисні споруди з подальшим випуском у запроектовану мережу дощової каналізації.

Проект благоустрою передбачає комплексне опорядження території.

На ділянці влаштовуються автостоянки, місця для зберігання вело­сипедів, тротуари, майданчики різного призначення, місця для відпочинку та занять спортом. На дитячих і спортивних майданчиках встановлюється сучасне обладнання.

Покриття тротуарів − з плитки ФЕМ та асфальтобетону, дитячих майданчиків – зі спецсуміші, спортивних – відповідно до їх призначення.

До благоустрою включено озеленення території.

На вільній від забудови, проїздів, тротуарів і майданчиків території влаштовуються газони з додаванням рослинного шару ґрунту, висаджуються дерева та кущі.

Інженерно-геологічні вишукування виконані ДП «УКРІІНТР»:

−    для будинків (за ГП №№ 6.1, 6.2 та 6.3) - у період з грудня 2021 р. до лютого 2022 р.;

−    для будинків (за ГП №№ 6.4-6.18) - у 2022 р.

У геологічній будові ділянки вишукувань на розвідану глибину 30-40 м виділені такі інженерно-геологічних елементів (ІГЕ), а саме:

Для будинків за ГП №№ 6.1, 6.2, 6.3:

−    ІГЕ 1 – ґрунтово-рослинний шар: суглинок темно-коричневий;

−    ІГЕ 10 – пісок дрібний, жовтувато-сірий, щільний, малого ступеня водо­насичення, неоднорідний за гранулометричним складом;

−    ІГЕ 20 – супісок жовтувато-сірий бурий, піщанистий та пилуватий, твердий;

−    ІГЕ 30 – суглинок сірий, сірувато-бурий, легкий та важкий, піщанистий, напівтвердий, рідше тугопластичний, місцями з домішками гравію і гальки кристалічних порід;

−    ІГЕ 31 – супісок сірий, піщанистий, пластичний;

−    ІГЕ 33 – пісок дрібний, жовтувато-сірий, світло-сірий, середньої щільності та щільний, неоднорідний за гранулометричним складом, від малого ступеня водонасичення до насиченого водою;

−    ІГЕ 34 – глина легка, сіра, пилувата, напівтверда.

Для будинків за ГП №№ 6.4 ‒ 6.18:

−    ІГЕ 1 – насипний техногенний ґрунт, неоднорідний за станом та скла­дом – пісок з прошарками супіску та суглинку, із включенням будівель­ного сміття, битої цегли, щебенем, уламками бетону до 10%;

−    ІГЕ 1 ‒ ґрунтово-рослинний шар: суглинок темно-коричневий;

−    ІГЕ 1а – ґрунтово-рослинний шар: суглинок темно-коричневий;

−    ІГЕ 10, 20, 30, 31 – аналогічні як для будинків за ГП №№ 6.1, 6.2, 6.3;

−    ІГЕ 40 – глина «строката», пилувата, тверда;

−    ІГЕ 14 – супісок світло-сірий до білого, піщанистий, твердий, рідше плас­тичний;

−    ІГЕ 15 – пісок пилуватий, світло-сірий до білого, сіро-жовтий, каолінізо­ваний, щільний, насичений водою.

Гідрогеологічні умови майданчика характеризуються наявністю гори­зонту ґрунтових вод, що залягає у флювіогляціальних відкладах.

Під час вишукувань горизонт зафіксовано на всій території на гли­бинах 11,20-23,40 м (абсолютні відмітки 144.75-148.94 м) та 12,2-20,9 м (абсолютні відмітки 146.16-151.80 м). У зв’язку зі значним перешаруванням досить неоднорідних за своїм складом піщаних та супіщано-суглинистих ґрунтів четвертинного комплексу під час рясних атмосферних опадів і стрімкого сніготанення, а при аварійних витоках з водогінних комунікацій та невпорядкованому водовідведенні, існує можливість утворення окремих лінз води, або навіть тимчасового водоносного горизонту типу «верховодка». Згідно з додатком Б ДБН В.1.1-25-2009, досліджувана територія відно­ситься до непідтоплюваної. Підземні води неагресивні до бетонів марки W4, W6 і W8 та арматури залізобетонних конструкцій при періодичному змочуванні, згідно з таблицями ДСТУ Б В.2.6-145:2010.

До негативних факторів належать:

−    наявність лінз та прошарків невитриманого водоносного горизонту типу «верховодка» на незначній глибині від поверхні;

−    строкатість інженерно-геологічного розрізу;

−    згідно з ДБН В.1.1-25-2009 ділянка вишукувань відноситься до потен­ційно підтоплюваних територій. На цій території можливе стрімке під­няття існуючого рівня ґрунтових вод, також є ймовірність утворення окремих лінз води або навіть тимчасового водоносного горизонту типу «верховодка» у піщаних відкладах на покрівлі супісків, суглинків і глин на більш високих абсолютних відмітках у разі аварійних витоків з водо­несучих комунікацій чи у період рясних опадів та весняного сніготанення.

За розрахунком, наведеним у матеріалах проекту, погодженим замов­ником, житлові будинки відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС3, підземні автостоянки, паркінги, ЗДО і ТП відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС2, одноповерхові громадські будівлі відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС1.

Згідно з ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України», відповідно до карти ЗСР-2004-А майданчик будівництва розташований у районі з фоновою сейсмічною інтенсивністю 5 балів за шкалою МSК-64.

Відповідно до даних інженерно-геологічних вишукувань ґрунти, які складають ділянку, відносяться до ІІ категорії за сейсмічними властивостями.

Конструктивна схема для всіх житлових будинків – монолітний залізо­бетонний безбалковий каркас, з вертикальними діафрагмами та ядрами жорсткості та плоскими плитами перекриттів.

Просторова жорсткість і стійкість каркаса забезпечується сумісною роботою системи, утвореної вертикальними елементами каркаса (колонами, пілонами, діафрагмами та ядрами жорсткості (стінами ліфтово-сходових вузлів) і горизонтальними, незмінними у своїй площині, жорсткими дисками перекриття.

Фундаменти - плитно-пальові. Палі - буроін’єкційні Æ620 мм, дов­жиною 20 м. В основі паль - ґрунти ІГЕ 33.

Ростверки – суцільні плити, товщиною:

−    у будинках до 20 поверхів ‒ 1000 мм;

−    у будинках вище 20 поверхів – 1300 мм.

З’єднання паль з ростверком ‒ жорстке.

Зовнішні стіни підземної частини будинків – монолітні залізобетонні, товщиною 200 мм, з гідроізоляцією із зовнішнього боку.

Пілони, діафрагми жорсткості та стіни ядер жорсткості ‒ товщиною 200 та 250 мм.

Плити покриття, перекриття - товщиною 200 мм, в основному, без­балкові (окремі балки - в невеликій кількості). Одночасно з перекриттям бетонуються балки та плити балконів і лоджій.

Для запобігання промерзанню крізь перекриття передбачено також додаткове утеплення балконних плит і плит лоджій по всьому виступному контуру, з подальшим декоративним покриттям чи влаштуванням підлоги.

Сходові марші - збірно-монолітні, з виготовленням в окремій опа­лубці, з арматурними випусками, з монтажем добетонування перекриття і площадок.

Зовнішні стіни – самонесучі, з керамічної цегли, товщиною 250 мм, із зовнішнім утепленням, розташовані в межах поверхів між перекриттями.

Для захисту підземного простору від випадкових вод типу «верхо­водка» передбачено влаштування гідроізоляції згідно з СН 301-65* «Указания по проектированию гидроизоляции подземных частей зданий и сооружений».

Конструктивна схема чотирирівневих паркінгів – монолітний залізо­бетонний безбалковий каркас, з вертикальними діафрагмами та ядрами жорсткості та плоскими плитами перекриттів.

Просторова жорсткість і стійкість каркаса забезпечується сумісною роботою системи, утвореної вертикальними елементами каркаса (колонами, пілонами, діафрагмами та ядрами жорсткості (стінами ліфтово-сходових вузлів) і горизонтальними, незмінними у своїй площині, жорсткими дисками перекриття.

Фундаменти - плитно-пальові. Палі - буроін’єкційні, Æ520 мм, дов­жиною 14 м. В основі паль - ґрунти ІГЕ 33.

Ростверки – суцільні плити, товщиною 500 мм. З’єднання паль з ростверком ‒ жорстке.

Для одноповерхових прибудов фундаменти прийняті у вигляді суцільної монолітної плити товщиною 500 мм, на природній основі.

Зовнішні стіни підземної частини – монолітні залізобетонні стіни, товщиною 200 мм, з гідроізоляцією із зовнішньої сторони.

Колони ‒ перерізом 400 × 400 мм, пілони, діафрагми жорсткості та стіни ядер жорсткості ‒ товщиною 200 та 250 мм.

Плити покриття, перекриття - безбалкові, товщиною 200 мм.

Сходи марші - монолітні залізобетонні.

Зовнішні стіни – самонесучі, з керамічної цегли, товщиною 250 мм, із зовнішнім утепленням, розташовані в межах поверхів між перекриттями.

Конструктивна схема одноповерхових громадських будівель – моно­літний залізобетонній рамний каркас, без діафрагм жорсткості.

Просторова жорсткість і стійкість каркаса забезпечується роботою конструктивної схеми.

Фундаменти ‒ суцільна монолітна плита, товщиною 500 мм, на при­родній основі.

Колони – переріз 400 × 400 мм.

Покриття – безбалкові, товщиною 200 мм.

Зовнішні стіни – самонесучі, з керамічної цегли, товщиною 250 мм, із зовнішнім утепленням.

Заклад дошкільної освіти (ЗДО)(за ГП № 6.18) являє собою триповер­хову будівлю з підвалом, складної форми в плані. Висота надземних поверхів - 3,3 м, висота підвалу - 3 м.

Конструктивна схема – монолітний залізобетонний безбалковий кар­кас, з вертикальними діафрагмами та ядрами жорсткості та плоскими плитами перекриттів.

Просторова жорсткість і стійкість каркаса забезпечується сумісною роботою системи, утвореної вертикальними елементами каркаса (коло­нами, пілонами, діафрагмами та ядрами жорсткості (стінами ліфтово-схо­дових вузлів), і горизонтальними, незмінними у своїй площині, жорсткими дисками перекриття.

Фундаменти – плитно-пальові. Палі ‒ буроін’єкційні, Ø520 мм дов­жиною 10 м, в основі паль − ґрунти ІГЕ 33.

Ростверк – монолітний залізобетонний, товщиною 500 мм. З’єднання паль з ростверками – жорстке.

Зовнішні стіни підземної частини ‒ монолітні залізобетонні, товщиною 250 мм.

Пілони – товщиною 250 мм.

Діафрагми жорсткості та стіни ядер жорсткості ‒ товщиною 200 мм.

Плити покриття – товщиною 200 мм.

Сходові марші, площадки ‒ монолітні залізобетонні.

Зовнішні стіни – не несучі, з газобетонних блоків товщиною 250 мм, із зовнішнім утепленням у межах поверхів між перекриттями.

Для захисту приміщень підземної частини ЗДО від випадкових вод типу «верховодка» передбачається влаштування гідроізоляції.

Будівлі трансформаторних підстанцій

Конструктивна схема – жорстка, з несущими цегляними стінами товщиною 250 мм.

Фундаменти – монолітні стрічкові, товщиною 300 мм, низ на відм. мінус 3.250, на природній основі.

Стіни підвалу ‒ монолітні залізобетонні, товщиною 200 та 250 мм.

Перекриття над підвалом – монолітне залізобетонне.

Покриття виконується з багатопустотних збірних плит типу ПК.

Одноповерхові нежитлові будівлі

Конструктивна схема ‒ рамна, із жорстким сполученням пілонів з фундаментами.

Просторова жорсткість і стійкість каркаса забезпечується сумісною роботою системи, утвореної вертикальними елементами каркаса (пілонами), і горизонтальними, незмінними у своїй площині, жорсткими дисками пере­криття.

Фундаменти – суцільні плити, товщиною 400 мм, на природній основі.

Пілони ‒ товщиною 250 мм.

Плити покриття - безбалкові, товщиною 200 мм.

Однорівневі підземні паркінги (за ГП №№ 6.22, 6.23, 6.24).

Конструктивна схема ‒ рамна, із жорстким сполученням колон, стін з фундаментами.

Просторова жорсткість і стійкість каркаса забезпечується сумісною роботою системи, утвореної вертикальними елементами каркаса (колонами та зовнішніми стінами), і горизонтальними, незмінними у своїй площині, жорсткими дисками перекриття.

Фундаменти – суцільні плити, товщиною 600 мм на природній основі.

Колони ‒ перерізом 400 × 400 мм.

Плити покриття, перекриття - безбалкові, товщиною 300 мм з капі­телями в зоні колон, розмірами 2500 × 2500 мм і товщиною капітелей 250 мм.

Зовнішні стіни – залізобетонні, товщиною 200, 250 мм.

Передбачена обмазувальна гідроізоляція всіх зовнішніх бетонних поверхонь, що знаходяться у землі.

У підвальних поверхах будинків та будівель, де проектом передбачено приміщення для пристосування приміщень під захисну споруду подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття (СПП ПРУ), будівельні конструкції підсилені.

У проекті наведені основні принципові технологічні рішення щодо коригування закладу дошкільної освіти (ЗДО).

До складу закладу дошкільної освіти (ЗДО) на 300 місць входять:

−       групові осередки ясельних (інклюзивних) груп – 2 шт.;

−       групові осередки різновікових садкових (інклюзивних) груп – 2 шт.;

−       групові осередки молодших садкових (інклюзивних) груп – 4 шт.;

−       групові осередки середніх садкових (інклюзивних) груп – 4 шт.;

−       групові осередки старших садкових (інклюзивних) груп – 4 шт.;

−       приміщення для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор;

−       медичні приміщення;

−       харчоблок (на сировині);

−       службово-побутові приміщення;

−       укриття з приміщеннями для дітей.

Приміщення групових осередків передбачені ізольованими один від одного: на першому поверсі − групові осередки для дітей ясельного віку, на другому та третьому поверсі − групові осередки для дітей дошкільного віку. У групових осередках передбачені роздягальні, ігрові кімнати, буфетні, спальні та туалетні.

Проектом передбачено сучасне технологічне обладнання та меблі.

Режим роботи − 2 зміни. Загальна кількість працюючих – 95 осіб.

Згідно з ТУ ПрАТ «АК «Київводоканал» № 11984 від 03.12.2019 водопостачання та пожежогасіння об`єкта забезпечується з водопровідних мереж відповідно до розрахункової схеми мереж водопостачання.

Підключення мереж водопроводу VI мікрорайону передбачається від раніше запроектованих мереж по вулицях Проектній, 1; Проектній, 2; Проектній, 5 та Проектній, 6 мікрорайонів XIII, VII, X та ІІ.

Згідно з ТУ ПрАТ «АК «Київводоканал» № 12002 від 03.08.2020 на каналізування стічні води від даного об`єкта  підключаються до каналі­заційних мереж відповідно до розрахункової схеми мереж каналізації.

Підключення мереж каналізації VI мікрорайону передбачається від раніше запроектованих мереж по вулицях Проектна, 2, Проектна, 6 та Проектна, 5 мікрорайонів ІІ та XIII.

Згідно з ТУ КК «Київавтодор» № 03-12-19/ТУ від 18.12.2019 на від­ведення поверхневих стічних вод системами поверхневого водовідведення з території забудови виконується закритою системою з підключенням до існуючої дощової каналізації перерізом 2000 × 2000 мм по просп. Правди.

Згідно з ТУ передбачено:

1. Будівництво колектора дощової каналізації ∅1000 на вул. Полу­панова від вул. Автозаводської до Коноплянської, з підключенням його до існуючої дощової каналізації перерізом 2000 × 2000 мм на просп. Правди.

2. Перевлаштування колектора дощової каналізації 2∅1000 по просп. Правди зі збільшенням кута повороту дощової каналізації до 120°на пере­тині просп. Правди та вул. Вишгородської.

У комплексі передбачається роздільна система господарсько-питного та протипожежного водопостачання.

Для зовнішнього пожежогасіння на проектованій кільцевій водо­провідній мережі встановлюються пожежні гідранти. Внутрішнє пожежо­гасіння передбачено в усіх житлових будинках, паркінгах, підземних авто­стоянках, дитячому закладі. У паркінгах та підземних автостоянках також виконується автоматичне пожежогасіння. На системах внутрішнього та авто­матичного пожежогасіння передбачається встановлення двох патрубків зі з’єд­нувальними головками ∅80 для приєднання рукавів пересувної пожежної техніки.

У житлові будинки запроектовано два вводи водопроводу 2∅107 × 4,5 у приміщення насосної станції на відм. мінус 3.900.

На вводах у будинки встановлено загальний водомірний вузол з лічильником холодної води та двома обвідними лініями, на одній з яких встановлюється засувка з електроприводом. Проектом передбачаються окремі водомірні вузли для урахування витрат води на гаряче водопостачання, на полив території, та на водопостачання вбудованих приміщень. Кожний зі споживачів вбудованих приміщень має свій окремий водомірний вузол.

Водорозбірні стояки та квартирні вузли обліку холодної та гарячої води розташовуються поза межами житлових квартир у місцях загального користування, в шахтах, у нішах.

У кожній квартирі житлових будинків як первинний пристрій пожежо­гасіння передбачається внутрішньоквартирний пожежний кран-комплект Ø25, який встановлюється після лічильника холодної води.

До паркінгів з прибудовою нежитлових приміщень (за ГП №№ 6.16, № 6.17) та підземних паркінгів (за ГП №№ 6.22, 6.23, 6.24) передбачено два вводи водопроводу 2∅107 × 4,5 у приміщення водомірного вузла на відм. мінус 3.300. На вводі встановлюється загальний водомірний вузол з лічиль­ником холодної води та двома обвідними лініями, на одній з яких встанов­люється засувка з електроприводом.

Передбачається також окремий водомірний вузол для урахування витрат води на полив території.

Відгалуження до системи автоматичного пожежогасіння паркінгу передбачені від загальних вводів у будівлю до загального водомірного вузла, до внутрішнього протипожежного водопроводу – після загального водомірного вузла.

До нежитлової будівлі (за ГП №№ 6.19, № 6.20, № 6.21) запроекто­вано один увід водопроводу ∅63 × 6 у приміщення водомірного вузла на відм. 0.000. На вводі встановлюється загальний лічильник холодної води з однією обвідною лінією та окремий водомірний вузол на полив території.

До ЗДО передбачено також два вводи водопроводу 2Æ107 × 4,5. На вводі встановлюється загальний водомірний вузол з лічильником холодної води та двома обвідними лініями, на одній з яких встановлюється засувка з електроприводом.

Передбачаються окремі водомірні вузли для урахування витрат води на гаряче водопостачання та на полив території.

Усі вузли обліку води обладнуються пристроями для знімання інформації та передачі її на диспетчерський пункт.

Для забезпечення необхідного тиску в системах господарсько-питного та протипожежного водопостачання житлових будинків застосовуються насосні установки.

Проектом передбачається зонування систем господарсько-питного водопостачання та протипожежного водопостачання. Кожна зона має окремі насосні агрегати.

Потреби господарсько-питного водопостачання та внутрішнього пожежогасіння вбудованих приміщень житлових будинків, паркінгів, нежит­лових будівель та ЗДО забезпечуються тиском у зовнішній водопровідній мережі.

Постачання гарячої води для житлових будинків, ЗДО передбача­ється централізованим − від бойлерної, розташованої у приміщенні тепло-пункту.

Циркуляція прийнята насосна, через циркуляційні стояки та циркуля­ційні магістралі.

У ванних кімнатах квартир житлових будинків передбачено розта­шування електросушарок в зручному для експлуатації місці.

Для гарячого водопостачання усіх вбудованих приміщень житлових будинків, нежитлових будівель та паркінгів застосовуються індивідуальні накопичувальні електричні водонагрівачі, що встановлюються безпосе­редньо біля санітарних приладів.

У їдальні ЗДО як резервне джерело гарячого водопостачання також передбачені електричні водонагрівачі накопичувального типу.

Температура гарячої води, що подається на крани змішувачів, які встановлюються у душових та умивальних для дітей, повинна бути не вища за 37°С i не нижча за 34°С. Для цього в цих приміщеннях застосовуються терморегулювальні змішувальні клапани.

Тиск у системі гарячого водопостачання забезпечується тиском системи холодного водопостачання будівель.

Відведення стоків побутової каналізації комплексу передбачається самопливом, з підключенням до зовнішньої мережі каналізації, відповідно до технічних умов.

Стічні води побутової каналізації житлових та вбудованих приміщень житлових будинків приєднуються до зовнішньої каналізаційної мережі окремими випусками.

Стічні води побутової та виробничої каналізації ЗДО приєднуються до зовнішньої каналізаційної мережі окремими випусками. На випусках виробничої каналізації зовні будівлі встановлюються жироуловлювачі.

Технологічне обладнання для приготування їжі та санітарно-технічні прилади для миття посуду приєднуються до внутрішньої каналізаційної мережі з розривом струменя не менше ніж 20 мм від верху приймальної воронки.

Від санітарних вузлів, що розташовані в підвальних поверхах житло­вих будинків та паркінгу, каналізаційні стоки відводяться за допомогою каналізаційної насосної установки Sekamatik 10E 6M (фірми LOWARA), з підключенням до зовнішньої самопливної каналізації через петлю гасіння напору.

Відведення дощових і талих вод з покрівель будівель передбачається закритою системою внутрішніх водостоків у зовнішню мережу дощової каналізації.

Водостічні воронки на покрівлі, для запобігання намерзанню, прийняті з електрообігрівом.

Систему дренажної каналізації передбачено для відведення дренажних та аварійних стічних вод із приямків технічних приміщень, теплових пунктів, насосних станцій, паркінгів. Ці приямки обладнуються дренаж­ними насосами. Керування таким насосом здійснюється від поплавкового вимикача. Працюють вони в автоматичному режимі від рівня води в приямках. Напірним трубопроводом ці стоки подаються до самопливного трубопро­воду дощової каналізації через петлю гасіння напору.

Джерелом теплопостачання для місцевих систем опалення і венти­ляції будівель VI мікрорайону є дахові газові котельні, які розміщено над технічними приміщеннями відповідної будівлі.

Забезпечення тепловою енергією громадських будівель за ГП №№ 6.19-6.21 і 6.16 передбачено від електричної мережі.

Для покриття теплових навантажень у кожній котельні передбачено встановлення конденсаційних водогрійних газових котлів «Logano plus GB 402-620» виробництва фірми Bosch, номінальною потужністю 578.2 кВт кожний.

Кількість запроектованих котлів:

−       по три − в котельнях будинків за ГП №№ 6.14 і 615;

−       чотири − в котельні будинку за ГП № 6.13;

−       по п’ять −у котельнях будинків за ГП №№ 6.1, 6.8, і 6.9;

−       шість − у котельні будинку за ГП № 6.10;

−       сім − у котельні будинку за ГП № 6.4.

Відведення димових газів передбачено попередньо ізольованими димовими трубами з неіржавіючої сталі від кожного котла на розрахункову відмітку, з урахуванням здійснення необхідної для горіння тяги і розсіювання шкідливих викидів.

Газоходи котлів обладнані запобіжними вибуховими клапанами.

Котельні обладнуються установками підготовки води в системі під­живлення, насосами, приладами КВП, автоматикою безпеки, засобами автоматизації та допоміжним обладнанням і вузлами обліку.

Робота котелень передбачається в автоматизованому режимі без постійного перебування обслуговуючого персоналу, з відпуску мережної води t° = 85-65°С.

Газопостачання котелень запроектовано згідно з рішеннями гідра­влічної схеми GP-01/11-2016-ГПЗ, що включає навантаження VI мікро­району.

Місцем забезпечення потужності є розподільний газопровід серед­нього тиску Р ≤ 0,3 МПа Ду400 мм, який прокладено по вулиці Маршала Грекова до вул. Родини Кристерів.

Проектом передбачено:

−    прокладання підземних газопроводів середнього тиску з поліетиленових труб від місця підключення в існуючий розподільний газопровід до вузлів виходу із землі на фасади будинків;

−    прокладання надземного газопроводу середнього тиску зі сталевих трубо­проводів по фасадній стіні кожного будинку і по негорючій покрівлі до ВОГ і ШРП, які встановлюються у шафах на стіні котелень;

−    прокладання газопроводу низького тиску зі сталевих трубопроводів по стіні дахових котельних до вводу в приміщення котелень і підклю­чення котлів.

На ввідному газопроводі у котельню передбачається швидкодіючий запірний клапан, який автоматично спрацьовує від датчиків загазованості.

В обсяг проектних рішень щодо спорудження теплових мереж об’єкта входять рішення щодо внутрішньомайданчикових мереж від дахових коте­лень до введення в індивідуальні теплові пункти відповідної групи будівель.

Траса тепломережі запроектована з попередньо ізольованих електро­зварних трубопроводів і прокладається безканально та в монолітних залізо­бетонних каналах (в ущільнених умовах).

У теплоізоляційному шарі розміщені провідники системи аварійної сигналізації – система сигналізації та контролю пошкоджень провідної труби та оболонки.

Вимикальна та спускна арматура встановлена в теплокамері.

Спуск води передбачається у дренажній колодязь, який встановлено поряд з теплокамерою.

Приєднання місцевої системи опалення і вентиляції кожного будинку передбачено в індивідуальних теплопунктах за допомогою теплообмінних модулів, які постачаються комплектно із засобами автоматизації, що забез­печують регулювання параметрів теплоносія у залежності від температури зовнішнього повітря і зниження температури в приміщеннях з фіксованою тривалістю робочого дня, упродовж їх невикористання.

Усі системи теплопостачання споживачів приєднуються до котлового контуру за незалежною схемою. Системи ГВП кожного споживача підключа­ються до теплових мереж за одноступеневою паралельною схемою з автома­тичним регулюванням температури гарячої води.

В ІТП передбачено загальний комерційний облік теплоспоживання для кожного споживача.

Проектом передбачена однозонна система опалення для житлової частини будинків поверховістю до 16 та двозонна – для будинків 18-повер­хових і вище.

Система опалення кожної зони житлової частини будинків ‒ дво­трубна, з вертикальними стояками, поповерховими відгалуженнями і гори­зонтальним поквартирним розведенням. На відгалуженнях передбачено встановлення автоматичних балансувальних клапанів і поквартирних вуз­лів некомерційного обліку теплоспоживання.

Як нагрівальні прилади запроектовані панельні радіатори, облад­нані автоматичними термостатами. Вертикальні стояки систем опалення, вузли підключення квартирних систем, вузли обліку теплоспоживання і крани для спуску води з горизонтальних гілок у дренажний стояк роз­ташовані в комунікаційних нішах поза межами квартир. Розрахункові пара­метри теплоносія в системах опалення t° = 80-60°С.

Вентиляція житлових квартир ‒ припливно-витяжна, за рахунок сумісної роботи спеціальних припливних пристроїв у віконних конструк­ціях житлових кімнат і кухонь та витяжних залізобетонних вентиляційних блоків індустріального виробництва.

Зовнішнє повітря подається через відчинені кватирки при провіт­рюванні та за рахунок припливних регульованих пристроїв у віконних рамах.

Видалення повітря із приміщень кухні та санвузлів запроектовано через канали-супутники (повітряні затвори), які підключені до збірних вентиляційних шахт. Для інтенсифікації витяжки запроектовані поквар­тирні канальні вентилятори.

У технічних приміщеннях, в ІТП та електрощитовій запроектована витяжна вентиляція з механічним спонуканням канальними вентиляторами.

Система опалення вбудованих нежитлових приміщень комерційного призначення запроектована окремими гілками для кожного споживача та обладнується приладами обліку тепла.

Система – двотрубна, горизонтальна, з нагрівальними приладами, які оснащуються термостатами. У неробочий час передбачено автоматичне зниження температури внутрішнього повітря у приміщеннях з фіксованою тривалістю робочого дня.

Вентиляція вбудованих комерційних приміщень прийнята децентра­лізованою припливно-витяжною з механічним спонуканням, з урахуванням забезпечення працюючих і відвідувачів зовнішнім повітрям у межах сані­тарної норми.

Вентобладнання розміщено поза зоною житлових квартир. Викид витяжного повітря передбачено вище покрівлі будинків.

Прокладання транзитних вертикальних повітропроводів запроектовано поза межами житлових квартир.

Для підтримання комфортних умов у житлових приміщеннях та у вбу­дованих комерційних приміщеннях передбачена можливість встановлення споживачами спліт-системи кондиціонування.

Опалення у приміщеннях одноповерхових будівель за ГП №№ 6.19-6.21 і 6.16 з приміщеннями комерційного призначення прийнято електрич­ними конвекторами з відповідним класом захисту від ураження електрич­ним струмом.

Вентиляція приміщень – децентралізована, припливно-витяжна, з меха­нічним спонуканням, забезпечує працюючих і відвідувачів зовнішнім повітрям у межах санітарної норми.

Припливно-витяжні установки оснащені фільтром, рекуператором, теплообмінником ‒ підігрівачем припливного повітря у зимовий період

Підтримання оптимальної температури в приміщеннях у теплу пору року вирішується мультизональною VRF системою з використанням озоно­безпечного фреону.

Джерелом тепла для місцевих систем опалення і вентиляції ЗДО за ГП № 6.18  є дахова котельні на будинку за ГП № 6.4.

Система опалення приміщень ЗДО ‒ двотрубна тупикова, з поповер­ховими горизонтальним розведенням трубопроводів, з панельними радіа­торами, обладнаними термостатами і захищеними негорючими екранами.

Для ігрових кімнат першого поверху, окрім радіаторної системи опалення, додатково передбачається влаштування системи «тепла підлога». Температура поверхні підлоги прийнята +23°С. Параметри теплоносія системи опалення «тепла підлога» 50/40°С.

Вентиляція у приміщеннях ЗДО ‒ припливно-витяжна, з механічним спонуканням, з припливно-витяжними установками для окремих за функ­ціональним призначенням груп приміщень, з рекуперацією тепла витяжного повітря.

Вентиляція кухні розрахована на асиміляцію тепло- та вологонад­лишків і запроектована з урахуванням запобігання розповсюдженню запахів із виробничої зони.

Для підтримання температури в паркінгу +5°С запроектовані дво­трубні системи опалення з нагрівальними приладами – регістрами з гладких сталевих трубопроводів.

Вентиляція паркінгу – припливно-витяжна, з механічним спонуканням, розрахована на розчинення забруднюючих речовин від вихлопних газів авто­мобілів. Видалення повітря здійснюється з верхньої та нижньої зони в рівних частинах. Викид витяжного повітря здійснюється через шахти, виведені вище покрівлі на 2 м.

Припливне повітря подається у верхню зону вздовж проїзду.

Приміщення паркінгу обладнується газоаналізаторами довибухових концентрацій паливних газів та приладами контролю СО.

При перетинанні транзитними повітроводами протипожежних пере­шкод (перегородок, стін, перекриттів) та при приєднанні їх до вертикального колектора передбачається влаштування протипожежних клапанів та ущіль­нення місць проходу повітроводів і трубопроводів через перегородки і стіни негорючими матеріалами, із забезпеченням нормативної вогнестійкості перешкод, які вони перетинають.

Приміщення СПП ПРУ

Джерелом теплопостачання для систем опалення приміщень подвій­ного призначення (СПП), які влаштовані в підвальних поверхах житлових будинків за ГП №№ 6.1-6.15, є дахові газові котельні будівель.

Підтримання нормованої температури в приміщенні СПП ПРУ в режимі використання як захисної споруди цивільного захисту (із власти­востями протирадіаційного укриття групи П-1), здійснюється від самостій­ного відгалуження від загальної опалювальної системи будинку. На відга­луженні передбачена запірна арматура для вимкнення його, в разі необхід­ності, при заповненні приміщення людьми.

Вентиляція приміщень СПП ПРУ передбачена припливно-витяжною із штучним спонуканням, розрахована на забезпечення не перевищення допустимих параметрів мікроклімату повітряного середовища, визначених чинними нормативними документами.

Кількість зовнішнього повітря прийнята за розрахунком на асиміляцію надлишкових тепло- та вологонадходжень і враховує необхідну нормативну кількість зовнішнього повітря на одну особу, яка переховується. Проектом передбачено очищення зовнішнього припливного повітря від пилу.

Проектом електропостачання об’єктів VI мікрорайону передбачені: РП-ТП-10 кВ з трансформаторами 2 × 1000 кВА та окремо розташовані транс­форматорні підстанції 10/0,4 кВ − ТП-1 (2 × 1000 кВА), ТП-2 (4 × 1000 кВА), ТП-3 (4 × 1000 кВА), ТП-4 (2 × 1000 кВА).

Споживачами об’єкта є електричне обладнання квартир і нежит­лової частини будинків, ЗДО, загальнобудинкове інженерне обладнання, освітлення (зовнішнє та внутрішнє), котельні, пристрої системи проти­пожежного захисту.

Протипожежні пристрої отримують живлення за І категорією, інші споживачі - за ІІ.

Основні електротехнічні показники комплексу:

−    напруга живлення - 0,4/0,23 кВ;

−    розрахункова потужність - 6181 кВт;

−    категорія електропостачання - І, ІІ;

−    коефіцієнт потужності - 0,93;

−    система заземлення - TN-C-S.

Для живлення споживачів напругою 0,4 кВ проектом передбачена необхідна кількість щитів ГРЩ, приєднаних до щитів РУ-0,4 кВ трансфор­маторних підстанцій.

Для споживачів І категорії електропостачання на відповідному щиті ГРЩ передбачена система автоматичного вводу резерву - АВР. Для роз­подільної мережі розроблені щити спеціального призначення відповідно до типу споживачів. Живлення щитів та електрообладнання виконується кабелями з мідними жилами, з оболонкою, що не розповсюджує горіння та малою димоутворювальною здатністю, типу нг-нд.

Для елементів протипожежного захисту та аварійного освітлення передбачені вогнетривкі кабелі типу FLAМЕ-X 950 (N) HXH FE 180/ E30 (90), які прокладаються на підтримувальних вогнестійких системах класу Е-30 (Е-90) та зберігають функціональність протягом 30 та 90 хвилин, відповідно.

Освітлення внутрішнє і зовнішнє передбачено світильниками з енерго­збережними світлодіодними джерелами: робоче - в усіх приміщеннях; аварійне: безпеки - в технічних приміщеннях, евакуаційне - на виходах та на шляхах евакуації. Керування освітленням - ручне, та в автоматичному режимі для зовнішнього освітлення.

Проектом передбачені необхідні системи захисту, а саме:

−    автоматичні вимикачі в кабельних мережах - для можливості від­ключення перенавантажень та коротких замикань;

−    пристрої захисного вимкнення (ПЗВ) в розеткових лініях;

−    система зрівнювання потенціалів у системі заземлення TN-C-S. Як головна заземлювальна шина прийнята шина РЕ щитів ГРЩ;

−    блискавкозахист та заземлення.

Наданим розділом проекту «Автоматизація» розроблені принципові рішення щодо автоматичного керування інженерним обладнанням з вико­ристанням контролерів спеціального призначення та можливість передачі диспетчеру інформації про стан обладнання і виконання необхідних функцій.

Проектом передбачається контроль, та передача на диспетчерський пункт інформації про:

−    аварійний стан ліфтів;

−    дистанційне включення та відключення ліфтів;

−    аварійне відключення освітлення під’їзду та сходових кліток;

−    відсутня напруга на вводі в будинок;

−    несанкціоноване відчинення дверей машинних приміщень, електро­щитових, ІТП;

−    несправність системи пожежогасіння та димовидалення;

−    спрацювання системи пожежогасіння та димовидалення;

−    загазованість приміщень.

Проект зв’язку та сигналізації виконаний відповідно до наданих технічних умов ПАТ «Укртелеком» від 03.08.2016 № 04-7/1288.

Наведені принципові рішення щодо обладнання будинків об’єкта системами: ІР-телефонії, ІР-телебачення, Інтернету, проводового радіо мов­лення, системою контролю та управління доступом − СКУД.

Проект виконаний відповідно до технології FTTB − волоконно-оптичний кабель у кожний будинок, що надає можливість мешканцям отримувати послуги ІР-телефонії, ІР-телебачення, Інтернету.

У проекті наведені принципові рішення щодо організації будівництва.

Земляні роботи виконуються екскаваторами з ємністю ковшів 0,95 м³, 0,15 м³ та бульдозерів  потужністю 70 кВт.

Улаштування фундаменту з бурових паль виконується за допомогою бурової установки типу Casagrande.

Бетон на будівельний майданчик завозиться автобетонозмішувачами з ємністю барабана 10 м³. Подавання бетону в монолітні конструкції виконується із шнекових бункерів у баддях з відкидним днищем та за допо­могою бетононасосів.

Монтажні роботи виконуються самохідними автомобільними кранами вантажопідйомністю 25 т, пневмоколісними кранами вантажопідйомністю 25 т і баштовими кранами з довжиною стріл 30-40 м вантажопідйомністю 8 т.

Тривалість будівництва VІ мікрорайону становить 63,0 місяці, в тому числі:

І черга – 30,0 місяців, в тому числі:

−    1 пусковий комплекс – 22,0 місяці;

−    2 пусковий комплекс – 21,5 місяць;

−    3 пусковий комплекс – 18,0 місяців;

−    4 пусковий комплекс – 2,5 місяці.

ІІ черга – 32,0 місяці, в тому числі:

−    1 пусковий комплекс – 25,0 місяців;

−    2 пусковий комплекс – 22,5 місяці;

−    3 пусковий комплекс – 6,0 місяців;

−    4 пусковий комплекс – 17,5 місяців;

−    5 пусковий комплекс – 1,0 місяць.

ІІІ черга – 34,0 місяці, в тому числі:

−    1 пусковий комплекс – 25,0 місяців;

−    2 пусковий комплекс – 25,0 місяців;

−    3 пусковий комплекс – 7,5 місяців;

−    4 пусковий комплекс – 13,0 місяців;

−    5 пусковий комплекс. – 1,0 місяць.

ІV черга – 35,5 місяців, в тому числі:

−    1 пусковий комплекс – 19,5 місяців;

−    2 пусковий комплекс – 19,5 місяць;

−    3 пусковий комплекс – 25,0 місяців;

−    4 пусковий комплекс – 22,0 місяці;

−    5 пусковий комплекс – 13,5 місяців;

−    6 пусковий комплекс – 1,0 місяць.

V черга – 13,0 місяців, в тому числі:

−    1 пусковий комплекс – 11,0 місяців;

−    2 пусковий комплекс – 10,5 місяців.

VІ черга – 36,5 місяців, в тому числі:

−    1 пусковий комплекс – 19,5 місяців;

−    2 пусковий комплекс – 22,0 місяці;

−    3 пусковий комплекс – 25,0 місяців;

−    4 пусковий комплекс – 25,0 місяців;

−    5 пусковий комплекс – 14,0 місяців;

−    6 пусковий комплекс – 1,0 місяць.

VІІ черга – 12,0 місяців.

Проектом передбачені заходи, регламентовані нормативними актами щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.

За матеріалами проекту ділянка будівництва знаходиться поза межами можливого негативного впливу комунальних та промислових об’єктів, що функціонують в оточенні.

Склад приміщень квартир визначено завданням на проектування з дотриманням вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні поло­ження».

Склад та площі основних і допоміжних приміщень закладу дошкільної освіти (ЗДО), а також технологічні рішення щодо організації його роботи відповідають вимогам ДБН В.2.2-4:2018 «Будинки та споруди. Заклади дошкільної освіти» та Санітарного регламенту для дошкільних закладів, затвердженого наказом МОЗ України 24.03.2016 № 234, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за № 563/28693.

Розміщення на ділянці проектування ЗДО та житлових будинків з їх прибудинковими територіями виконано з урахуванням дотримання норма­тивної тривалості інсоляції проектованих приміщень, майданчиків для занять спортом і дитячих ігрових майданчиків.

Згідно з матеріалами проекту тривалість інсоляції і природне освіт­лення житлових приміщень, приміщень ЗДО відповідають чинним вимогам. Також витримані нормативні вимоги щодо тривалості інсоляції дитячих, спортивних майданчиків на території ЗДО та прибудинковій території житлових будинків.

Розміщення приміщень з інтенсивними джерелами шуму та вібрації виконано з урахуванням вимог ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будин­ків і споруд від шуму».

У проекті розроблений розділ «Захист від шуму», в якому враховані зовнішні (транспорт) та внутрішні джерела шуму (інженерне обладнання будинків).

Для створення комфортних акустичних умов у житлових примі­щеннях і приміщеннях громадського призначення все обладнання монтується з ретельною звукоізоляцією (кріплення та проходи через будівельні конструкції ізолюються пружними прокладками та ін.).

Після виконання робіт зо монтажу обладнання проектом передбачено обов’язкове проведення контрольних інструментальних вимірів рівнів шуму та, в разі виявлення перевищень допустимих рівнів шуму, розроблення та виконання додаткових шумозахисних заходів.

У складі проекту розроблений розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (ОВНС), у якому визначено, що будівництво та експлуатація запроектованого об’єкта не спричинить понаднормативного впливу на стан навколишнього середовища.

Зокрема на атмосферне повітря будуть впливати викиди з відпрацьо­ваними газами ДВЗ автомобілів (в’їзд-виїзд з автостоянок, паркінгів), викиди з продуктами згоряння природного газу в опалювальному обладнанні (котельні дахові), викиди в незначній кількості від технологічних процесів та обладнання харчоблоку і пральні ЗДО.

У повітря будуть надходити: оксиди азоту, оксид вуглецю, вуглеводні граничні С12-С19, ангідрид сірчистий, сажа, акролеїн, натрію гідрооксид, натрію карбонат, СПЗ типу «Лотос», парникові гази (метан, діоксид вуглецю, оксид діазоту).

Концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не пере­вищують нормативів гранично допустимих концентрацій населених місць.

Додатковим джерелом забруднення атмосферного повітря будуть тимчасові викиди забруднюючих речовин, що утворюються при виконанні будівельних робіт, які в цілому на стан повітряного середовища не впливають.

Для зменшення негативного впливу на атмосферне повітря проектом передбачається: застосування екологічно безпечного технологічного облад­нання і котлів з покращеними показниками емісії забруднюючих речовин; димові та вентиляційні труби виведені на висоту, яка забезпечує ефективне розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі тощо.

Поверхня ділянки проектування представлена частково ґрунтово-рос­линним шаром і частково техногенно сформованим насипним шаром ґрунту.

Наявний рослинний шар ґрунту підлягає збереженню і використанню для благоустрою території.

Відповідно до даних, наведених в акті обстеження зелених насаджень від 15.08.2022, в межах планованої діяльності зелені насадження відсутні.

Проектом передбачено благоустрій та озеленення території.

Вплив на підземні води та ґрунти очікується в межах нормативів завдяки передбаченим заходам: тверде водонепроникне покриття проїздів та автостоянок; система збору дощових і талих вод з очищенням забруд­неної частини стоку на локальних очисних спорудах; прибирання паркінгів сухим способом; роздільне збирання відходів та їх утилізація згідно з укла­деними договорами тощо.

Вплив на геологічне середовище очікується в межах нормативів завдяки впровадженню комплексу заходів: застосування плитно-пальової основи для будівель; відведення поверхневих стічних вод організованою мережею дощової каналізації; гідроізоляція підземних конструкцій будівель; конструкції всіх водонесучих комунікацій запроектовані герметичними, що запобігає водонасиченню ґрунтів.

На тваринний і рослинний світ, об’єкти природно-заповідного фонду вплив не здійснюється.

Вплив на соціальне середовище − в межах нормативних вимог, пози­тивними аспектами планованої діяльності є забезпечення громадян житлом та об’єктами громадського призначення і соціальної інфраструктури.

Для зменшення впливу на техногенне середовище проектом перед­бачається: заходи щодо захисту оточуючих будівель і споруд від руйнації, забезпечення їх стійкості при будівництві; дотримання охоронних зон інже­нерних комунікацій; проведення моніторингу прилеглої території та забудови до та під час будівництва.

Клас вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій запро­ектованих житлових будинків, громадських будівель і споруд відповідає І та ІІ ступеню вогнестійкості.

Умовна висота частини запроектованих житлових будинків становить менше ніж 47 м, а частина будинків – від 47 м до 73,5 м.

Одноповерхові окремо розташовані будинки громадського призна­чення запроектовані ІІ ступеня вогнестійкості.

У підвальних поверхах житлових будинків передбачено розташування приміщень подвійного призначення із захисними властивостями протирадіа­ційного укриття (СПП ПРУ) та комори мешканців.

Комори відокремлені від загального евакуаційного коридору проти­пожежними стінами 1-го типу (REI 150) з протипожежними дверима 1-го типу (ЕІ 60). Два виходи з підвального поверху є розосередженими, на сходи типу С1, що ведуть безпосередньо назовні.

Для евакуації мешканців в усіх будинках передбачено одну сходову клітку типу H1 та одну − типу H4

Будинки, відповідно до вимог норм, обладнуються системою пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, внутрішнім протипожежним водопроводом, системою автоматичного спринклерного водяного пожежогасіння (паркінги та комори), системою протидимного захисту (з компенсацією повітря), блискавкозахистом.

Передбачена автоматизація систем протипожежного захисту.

Запроектовані в кожній житловій секції пожежні ліфти обслуго­вують як підземні, так і надземні поверхи.

До будівель і споруд для пожежної техніки передбачені проїзди та під’їзди з твердим покриттям.

Згідно з матеріалами проекту значення теплотехнічних показників для усіх зовнішніх огороджувальних конструкцій комплексу прийняті в межах нормованих відповідно до ДБН В.2.6-31:2021.

Клас енергетичної ефективності комплексу у відповідності з мате­ріалами проекту відповідає класу «В» згідно з Методикою визначення енерге­тичної ефективності будівель.

Відповідність класу енергетичної ефективності і теплотехнічних показників підлягає уточненню на наступній стадії проекту, при цьому клас енергоефективності не може бути прийнятий менше класу «С».

Експертиза проведена за напрямами, зазначеними у 8.6 ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної докумен­тації на будівництво».

При цьому у відповідності до зазначеного стандарту до проведення експертизи проектної документації не залучались експерти з питань ядерної і радіаційної безпеки та охорони праці, а експертиза за цими напрямами не проводилась, оскільки об’єкт не призначений для поводження з радіо­активними матеріалами та відходами від них і не є об’єктом виробничого призначення.

Згідно з листом замовника від 26.01.2023 № 26/01-23-1 експертиза проекту здійснена без розгляду кошторисної частини проектної документації.