Проект «Будівництво готельно-офісного комплексу з житловими апартаментами на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва» ІІ черга будівництва. Блок культурно-дозвіллєвого призна­чення (Коригування 2) розроблений ТОВ «АРХІМАТИКА» (04054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 38, оф. 701) у 2023 році, ГАП ‒ Васильєв Д. В. (кваліфі­каційний сертифікат: Серія АА № 000522 від 12.09.2012, свідоцтво про підвищення кваліфікації № 4630 від 29.07.2022), ГІП ‒ Государський Ю. Л. (кваліфікаційний сертифікат: Серія АР № 017961 від 29.11.2021), на замовлення ТОВ «Міжнародно-діловий центр» на підставі:

−    містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 24.12.2012 № 17145/0/18-1/009-12;

−    завдання на коригування 2 проекту, затвердженого замовником;

−    технічних умов і листів щодо проектування об’єкта, виданих відповід­ними службами м. Києва.

Проект «Будівництво готельно-офісного комплексу з житловими апар­таментами на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва» був розглянутий Службою «Київдержекспертиза» та рекомендо­ваний до затвердження позитивним висновком комплексної державної екс­пертизи від 26.12.2005 № 5077.

За цим проектом передбачалось будівництво комплексу поверховістю 16−25 поверхів.

Основні показники:

−       готель на 257 номерів;

−       житлова частина на 94 апартаменти;

−       паркінг на 176 м.-місць;

−       фізкультурно-оздоровчий комплекс.

Будівництво передбачалось в одну чергу.

Згідно з дозволом на виконання будівельних робіт, наданого Інспек­цією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 08.10.2008 № 0802-ІІІв/С, будівництво було розпочато.

Проект «Будівництво готельно-офісного комплексу з житловими апартаментами на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва» (Коригування), розроблений БІП-ПМ у 2013 році, був розгляну­тий ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» та рекомендований до затвердження експертним звітом (позитивним) комплексної державної експертизи від 29.09.2013 № 00-0074-13/ЦБ.

Першим коригуванням проекту «Будівництво готельно-офісного комплексу з житловими апартаментами на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва» передбачалось:

−    за рахунок збільшення площі ділянки додатково запроектований блок культурно-дозвіллєвого призначення – одноповерхової будівлі з підземним поверхом, з’єднаний з готельно-офісним комплексом у рівні підземного поверху;

−    часткове перепланування приміщень готелю та житлових апартаментів;

−    улаштування дизель-генераторної з окремим виходом назовні.

Передбачено виділення двох черг будівництва та двох пускових комп­лексів у складі:

І черги будівництва, а саме:

−    1 пускового комплексу – готельно-офісної частини;

−    2 пускового комплексу – житлової частини, до складу якої входять житлові апартаменти;

ІІ черги – блока культурно-дозвіллєвого призначення.

Часткове перепланування приміщень готелю та житлових апарта­ментів:

−    улаштування додаткових машино-місць у підземному паркінгу на відмітці мінус 3,300 за рахунок перерозподілу площ фізкультурно-оздоровчого комплексу, який запроектовано на першому поверсі будівлі (готелю) на відмітках +1,650 та +2,250;

−    улаштування дизель-генераторної з окремим виходом назовні;

−    перепланування приміщень готельної частини – готельних номерів, ресторанів, адміністративних приміщень і приміщень вестибюльної групи;

−    перепланування житлової частини – житлових апартаментів, у тому числі на 17-18 поверхах запроектовано чотири дворівневі квартири (житлові апартаменти).

Архітектурно-будівельні рішення після коригування проекту:

Будівля готельно-житлового комплексу складається з готельної частини та житлової частини – житлових апартаментів.

Будівля складається з 26-поверхової вежі з верхнім технічним повер­хом та двох 17-18-поверхових об’ємів.

Стилобатна частина – двоповерхова.

Блок культурно-дозвіллєвого призначення – одноповерхова будівля з підземним поверхом.

Висота підземного поверху (відмітка мінус 1,350) – змінна, від 4,08 до 5,96 м. У підвалі влаштовуються: приміщення для доступу до Інтернету та технічні приміщення комплексу.

Над частиною підвалу влаштовано перший рівень (відмітка 2,700), де розміщується зал ігрових автоматів.

На першому поверсі (відмітка 7,650) розташовано теплопункт, технічні та побутові приміщення.

На час проведення експертизи коригування 2 ‒ І чергу будівництва введено в експлуатацію.

Коригування 2 проекту виконується в межах площі забудови та межах проектування, які відповідають стадії Проект (Коригування). Зміни передба­чені коригуванням стосуються архітектурно-планувальних рішень і повер­ховості блока дозвіллєвого призначення.

Передбачено такі зміни:

−    додано підземний поверх на відмітці мінус 5,250; висота поверху − 4,800 м;

−    змінена відмітка першого рівня над підземним поверхом – відмітка мінус 0,450;

−    додано частину поверху на відмітці 3,300 (антресольний поверх);

−    відмітка першого поверху не змінилась – відмітка 7,650;

−    додано два наземні поверхи на відмітках 12,150 та 16,650;

−    внесено зміни у планування об’єкта.

Блок культурно-дозвіллєвого призначення являє собою будівлю з двоповерховою підземною частиною (підземний та підвальний поверхи), з антресольним поверхом на відмітці 3,300 і трьома надземними повер­хами меншої площі, розташованими на частині перекриття/покриття підземної частини будівлі.

Ділянка будівництва розташована у щільній міській забудові.

Підземна частина будівлі з габаритними розмірами в осях 21 × 43 м стороною вздовж осі 8 прибудовується до існуючої будівлі готельно-офіс­ного комплексу із житловими апартаментами. Проектом передбачається сполучення підвального поверху з готельно-офісною частиною.

Надземна частина проектованої будівлі значно менша в плані, габа­ритні розміри становлять лише 9,83 × 26,12 м, розташована на частині покриття підземної частини в осях 11-15, стороною по осі Д/1 по краю огороджувальних конструкцій котловану підземної частини будівлі по осі Д/1.

Вільна від забудови частина покриття підземної частини будівлі виконує функції внутрішнього двору з проїздом, технологічним під’їздом до готелю та можливим заїздом i встановленням пожежної техніки.

Ділянка загальною площею 0,5621 га знаходиться на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва, в центральному істо­ричному ареалі міста, в зоні регулювання забудови першої категорії.

Звертається увага замовника, що згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Межі земельної ділянки:

−    з півночі – багатоквартирний житловий будинок;

−    зі сходу – 2−4−5-поверхові житлово-адміністративні будинки;

−    з півдня – бульвар Тараса Шевченка;

−    із заходу – 6-поверхова адміністративна будівля.

На ділянці існує нежитлова цегляна будівля, інженерні мережі, земляний укіс, які зносяться.

Рельєф ділянки має незначний ухил з півночі на південь. Відмітки поверхні землі змінюються від 173,90 до 170,30 м.

Проектом передбачається прибудова до існуючого готельно-офісного комплексу із житловими апартаментами блока культурно-дозвіллєвого призначення. Об’єкт запроектований у дворовому просторі готелю Hilton.

Заїзд на територію передбачається з вулиці Пирогова. Пішохідне сполучення – з вулиці Пирогова та з вестибюльної групи готелю.

Організація рельєфу території виконана з урахуванням висотного положення існуючих будівель, споруд, прилеглих вулиць.

Поздовжні ухили по проїздах коливаються від 10 до 12‰.

Відведення поверхневих вод передбачено по лотоках проїжджої частини в мережу існуючої дощової каналізації.

Благоустроєм передбачається комплексне опорядження ділянки. На території влаштовуються проїзди з гранітної бруківки, тротуари – з плитки ФЕМ. На вільній від забудови та проїздів території  влаштовуються газони з додаванням рослинного ґрунту, висаджуються кущі.

Інженерно-геологічні вишукування на ділянці будівництва вико­нані ДП НДБІК у 2008 році та актуалізовані у 2023 році. Проектні рішення прийняті на підставі Звіту про науково-технічну роботу «Актуалізація інженерно-геологічних вишукувань на об’єкті: «Будівництво готельно-офісного комплексу з житловими апартаментами на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва» ІІ черга. Блок культурно-дозвіллєвого призначення (Коригування 2)», виконаного ДП НДІБК у травні-червні 2023 року в рамках науково-технічного супро­воду проектування об’єкта, з урахуванням даних науково-технічних звітів про інженерно-геологічні вишукування минулих років, а саме:

1.  «Будівництво готельно-офісного комплексу з житловими апартамен­тами на бульварі Т. Шевченка, 28-30 в Шевченківському районі м. Києва».

2.  Звіт про додаткові інженерно-геологічні вишукування на майданчику 304-0180-08-IГВ. ДП НДIБК. Київ, 2008.

3.  «Будівництво офісно-готельного центру по бульвару Т. Шевченка,

28-30. Висновок про інженерно-геологічні вишукування. ВАТ «КИIВ­ПРОЕКТ». Київ, 2007.

Характеристика інженерно-геологічних умов ділянки будівництва наведена за результатами додаткових вишукувань, виконаних ДКП НДIБК у 2008 році.

На розвідану глибину 75 м виділені такі інженерно-геологічні еле­менти (ІГЕ):

−    IГЕ-1 ‒ насипний ґрунт: супісок темно-сірий, сіро-коричневий, твердий, із включеннями будівельного сміття до 40%. Потужність шару − 1,8… 2,8 м;

−    IГЕ-2 ‒ суглинок буро-коричневий, світло-сірий, лесоподібний, кар­бо­натний, неоднорідний, тугопластичної консистенції, виявлений у вигляді трьох шарів в товщі делювіально-зсувних відкладів;

−    IГЕ-3 ‒ пісок середньої крупності світло-жовтий, з прошарками супіску, обзалізнений, середньої щільності, малого ступеня водонасичення. Виявлений у вигляді лінзи невитриманої потужності;

−    IГЕ-4 ‒ глина легка, темно-сіра, із зеленуватим відтінком, пилувата, обзалізнена, напівтверда. Залягає шаром витриманої потужності на глибині 7,3-8,4 м від денної поверхні;

−    IГЕ-5 ‒ супісок сірий, сіро-білий, пластичний, з прошарками дрібного піску. Залягає двома лінзами в товщі делювію. Потужність − 0,5-2,8 м;

−    IГЕ-6 ‒ глина легка, сіро-бура, буро-коричнева, обзалiзнена, із вклю­ченням горошин Мп, напівтвердої консистенції. Залягає шаром витри­маної потужності в покрівлі відкладів неогенової системи;

−    IГЕ-7 ‒ глина важка, коричнева, світло-жовта, плямиста, напівтвердої консистенції, з горошинами Мп та плямами обзалiзнення. Потужність − 4,6‒5,0 м;

−    IГЕ-8 ‒ глина легка, червоно-бура, сіро-бура, тверда, з включеннями жорстви до 20%, горошинами Мп, з прошарками дрібного піску. Вияв­лена в покрівлі відкладень полтавської світи на відмітках 152,0‒-152,3 м. Потужність − 1,7‒2, 6 м;

−    IГЕ-9 ‒ суглинок сірий, твердий, піщанистий, з малиновими розводами та прошарками піску обзалiзненого. Залягає в підошві глини IГЕ-8 шаром потужністю 3,3 м;

−    IГЕ-10 ‒ пісок дрібний, бурий, світло-сірий, щільний, кварцовий, малого ступеня водонасичення, нижче рівня ґрунтових вод ‒ водонаси­чений. Потужність досягає 24,7 м;

−    IГЕ-11 ‒ глина важка, чорна, вугільна, твердої консистенції. Залягає в товщі пісків IГЕ-10. Потужність не перевищує 0,5 м;

−    IГЕ-12 ‒ супісок сіро-зелений, пластичний, піщанистий, слюдистий, з лінзами дрібного піску темно-зеленого, сіро-зеленого. Відноситься до харківської світи олігоцену. Потужність − 8,8‒9,2 м;

−    IГЕ-13 ‒ суглинок важкий, зеленувато-сірий, «наглинок», напівтвер­дий, слюдистий. Залягає в покрівлі відкладів київської свити шаром малої потужності, із глибиною переходить у глину легку IГЕ-14;

−    IГЕ-14 ‒ глина легка, сіро-зелена, тверда, з прошарками суглинку важ­кого піску, твердої консистенції, слюдиста, з прошарками дрібного піску. Потужність − 4,1‒4, 4 м;

−    IГЕ-15 ‒ суглинок важкий, сіро-голубий, напівтвердий, мергелистий, карбонатний. Потужність залягання київського мергелю на ділянці не встановлена.

Гідрогеологічні умови ділянки будівництва на розвідану глибину до 75 м характеризуються наявністю двох водоносних горизонтів під­земних вод. Перший − на глибині 11,8-12,2 м від денної поверхні, абсо­лютна відмітка 161,6, у делювіально-зсувних ґрунтах. Другий – виявлений на глибині 42,5 м від поверхні (абсолютна відмітка 131,2 м), у нижній частині відкладів полтавської свити та охоплює всю товщу ґрунтів харків­ської світи.

Горизонти − не напірні. Водовмісними породами є: для першого водоносного горизонту ‒ делювіально-зсувні супіски i суглинки (IГЕ-2 та IГЕ-5); для другого ‒ полтавські піски (IГЕ-10) та харківські супіски (IГЕ-12). Водоносні горизонти типу «верховодка» утворюються на глинах, що залягають у верхній частині геологічного розрізу на незначній глибині в товщі делювію.

Загальний напрямок руху підземних вод ‒ з північного сходу на південний захід, у напрямку загального стоку (розвантаження р. Либідь).

Живлення водоносного горизонту відбувається за рахунок інфільт­рації атмосферних опадів, вод поверхневого стоку та втрат водонесучих мереж.

При інтенсивній фільтрації поверхневих і техногенних вод (зливи, сніготанення, аварійні витоки з комунікацій) можливе водонаси­чення делювіальних ґрунтів аж до підтоплення.

Максимальний рівень підземних вод для другого водоносного гори­зонту, з урахуванням сезонного коливання рівня, прогнозується на 1,2 м вище від зафіксованого в період вишукувань.

За сукупністю факторів, зазначених у додатку Ж ДБН А.2.1-1-2014, територія вишукувань належить до ІІ (середньої складності) категорії інженерно-геологічних умов.

За аналогією з побудованою і введеною в експлуатацію першою чергою будівництва та за погодженням замовника, запроектована будівля культурно-дозвіллєвого призначення відноситься до класу наслідків (відпо­відальності) ‒ СС3.

Згідно з ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України», відповідно до карти ЗСР-2004-С, майданчик будівництва розташований у районі з фоновою сейсмічною інтенсивністю 5 балів за шкалою МSК-64.

Проект не передбачає підключення до зовнішніх інженерних мереж. Усі без винятку потреби в ресурсах для нового блока задовольняються від існуючих систем готелю «Hilton».

Улаштування котловану на період будівництва

Підземна частина блока культурно-дозвіллєвого призначення – дво­поверхова, складається з підземного поверху, відмітка підлоги мінус 5,250 (абсолютна відмітка 160,750), підвального поверху (відносна відмітка під­логи мінус 0,450 м) та антресольного поверху (відносна відмітка підлоги 3,300 м) в осях 14-16. Оскільки відносна відмітка підлоги першого над­земного поверху 7,650 м, глибина підземної частини будівлі становить 13,0 м.

Необхідність улаштування котловану глибиною понад 13 м у щільній міській забудові визначила проектне рішення щодо зведення підземної частини будівлі.

Як несучі та огороджувальні конструкції підземного та підвального поверхів будівлі прийняті підпірні стіни з буронабивних паль. Глибина закладання паль визначена на підставі результатів розрахунків i змінюється по периметру уступами відповідно до змінної висоти від окопування котловану (в залежності від змінюваних відміток існуючого рельєфу).

Палі виконуються з існуючих відміток рельєфу, орієнтовно 170,0-172,8. Рекомендується виконувати палі в ряду через одну, проміжні палі слід виконувати після твердіння  бетону в палях, виконаних у першу чергу.

Діаметри буронабивних паль для кожної із сторін підземної частини будівлі визначені розрахунком на міцність і стійкість, з урахуванням навантажень від існуючих будівель, розташованих в безпосередній близькості від підпірних стін, i прийняті для різних ділянок огородження котловану 820 і 1020 мм.

Свердловини для паль бурять під захистом інвентарних обсадних труб. Бетонування палі виконується методом вертикально переміщуваної труби (ВПТ). У процесі бетонування нижній кінець бетонолітної труби має бути заглибленим у бетон не менше ніж на 2 м і не більше ніж на 4 м. Перед бетонуванням арматурний каркас опускається у свердловину та фіксу­ється на проектній глибині.

Буронабивнi палі огородження котловану розраховані на сприйняття горизонтальних навантажень від ґрунту та фундаментів існуючих будівель і споруд, розташованих у безпосередній близькості від огородження котловану в будівельний період, а також на сприйняття вертикальних навантажень від конструкцій каркаса будівлі, розташованих безпосередньо на огороджувальних конструкціях котловану.

Проектом передбачається влаштування буронабивних паль огород­ження котловану різної довжини в залежності від виду та величини при­кладених до них навантажень:

−    у межах спирання зварних металевих балок, що є фундаментом над­земної частини будівлі ‒ палі довжиною 25,0 м, розраховані на сприйняття горизонтальних навантажень від ґрунту та вертикальних навантажень від конструкцій каркаса будівлі, розташованих на розпірних металевих конструкціях.

Вертикальне навантаження привело до збільшення довжини паль. Нижні кінці паль заведені в піски IГЕ-10;

−    поза межами спирання зварних металевих балок прийняті палі дов­жиною 21,0 м в осях 14-16 та 18,0 м в осях 8-10/1, розраховані на сприй­няття горизонтальних навантажень від ґрунту.

Міжпальові проміжки із зовнішньої сторони (з боку ґрунту) запов­нюються джет-колонами відповідного діаметра (500...800 мм) та довжини.

Проектом передбачається влаштування по верху паль обв’язу­вальної балки з відмітками верху 169,530; 172,400 та 172,720 м, перерізом 1020 × 1000 (h) і 1220 × l000 (h) мм з монолітного залізобетону.

Проектом передбачається багатоярусне кріплення огороджувальних конструкцій котловану тимчасовими, на період відкопування котловану, розпірними конструкціями з металевих труб, постійними металевими балками та фрагментами постійних монолітних залізобетонних плит пере­криттів. Вид кріплення і кількість ярусів кріплення призначені в залежності від діючих навантажень та місця розташування ділянки стіни, що підлягає кріпленню.

Проектом передбачається встановлення на стадії відкопування котловану:

а) тимчасових розпірних конструкцій з металевих труб у рівні обв’язу­вальної балки (верхній ярус) ‒ у зонах внутрішніх кутів між суміжними стінами в осях Д/1-16, 16-И та 15-И/1;

б) постійних розпірних конструкцій із зварних металевих балок дов­жиною 22,0 м, висотою перерізу 1600 мм, кроком 2,6 м у рівні обв’язувальної балки (верхній ярус) поміж протилежними поздовжніми стінами огород­ження котловану.

У стадії експлуатації ці розпірні сталеві балки є основою (фунда­ментом) для надземної частини будівлі та покриття внутрішнього двору, з проїздом та можливим заїздом i встановленням пожежної техніки. Для забезпечення можливості монтажу металевих балок проектом передбача­ється влаштування по середині прогону металевих балок тимчасової балки, що спирається на тимчасові стояки з прокатних двотаврів, встановлені в тимчасові буронабивнi палі ∅820 мм довжиною 10,0 м від відмітки дна котловану.

Ділянки обв’язувальної балки по осях Д/1 та И/1 в осях 10/1-15 (у місцях встановлення розпірних конструкцій зі зварних металевих балок, що являють собою одночасно й основу для надземних поверхів будівлі, висота обв’язувальної балки збільшена відповідно до висоти розпірних конст­рукцій 1020 × l700 (h) i 1220 × l700 (h) мм. У місцях розташування металевих розпірних балок в обв’язувальній балці виконуються ніші для їх монтажу. У палі, на які обпираються розпірні балки, в попередньо про­свердлені отвори встановлюються анкерні шпильки М30, по дві на опору, за допомогою клейових анкерів Hilti HIT-RE 500.

Після завершення монтажу балки виконується підливка високо­міцним безусадковим розчином Sika Grout 416 XL, що розширюється, на основі цементу та натуральних наповнювачів;

в) трикутного фрагменту постійної плити перекриття на відмітці 3,200 м у зоні внутрішнього кута між суміжними стінами в осях Д/1-16 (проміжний, середній, ярус) ‒ у зоні безпосередньої близькості існуючого 10-поверхового будинку на вул. Пирогова, 6А.

Улаштування розпірної частини плити перекриття на відмітці 3,200 виконується по бетонній підготовці по ґрунту;

г) постійної розпірної плити перекриття на відмітці 3,530 осях 8-10/1 у зоні примикання прибудови до існуючої будівлі готельно-офісного комп­лексу. Влаштування розпірної частини плити перекриття на відмітці 3,530 виконується по бетонній підготовці по ґрунту;

д) постійної розпірної плити перекриття на відмітці мінус 0,550 м з отвором 13,l × 24,5 м в осях 10/1-15, Е‒И (нижній ярус) для забезпечення можливості відкопування та видалення ґрунту з котловану. Опорами для розпірної плити перекриття на відмітці мінус 0,550 слугують тимчасові стояки з прокатних двотаврів № 30, забетоновані в тимчасові буронабивнi палі ∅820 мм довжиною 10,0 м від відмітки дна котловану. Тимчасові буронабивнi палі виконуються з тієї ж робочої ділянки, що й палі огород­ження котловану.

Тимчасові стояки не входять до складу вертикальних конструкцій каркаса і мають бути демонтовані після завершення робіт з улаштуванням вертикальних конструкцій каркаса на відмітці мінус 5,250.

Улаштування розпірної частини плити перекриття на відмітці мінус 0.550 виконується по бетонній підготовці по ґрунту або на опалубці, встановленій на ґрунт основи.

До початку робіт з улаштування розпірної плити перекриття по верху тимчасових стояків влаштовують металеві столики для спирання плити перекриття на стадії відкопування котловану та зведення конструкцій каркаса підземного поверху.

Для подальшого влаштування вертикальних конструкцій каркаса будівлі в розпірній плиті перекриття закладені випуски арматурних стрижнів відповідного діаметра вниз і вгору.

Стикування випусків з арматурними стрижнями вертикальних конструкцій ‒ зварне, з накладками.

Бетонування вертикальних конструкцій, розташованих під розпірною плитою, передбачено через отвори для бетонування у плиті перекриття.

Як конструкції, що забезпечують стійкість огороджувальних конст­рукцій котловану в стадії експлуатації, проектом передбачено влашту­вання:

а) постійних розпірних конструкцій із зварних металевих балок у рівні обв’язувальної балки між протилежними поздовжніми стінами огородження котловану з плитою перекриття/покриття на відмітці 6,700 (172,7) м;

б) постійної плити перекриття на відмітці 3,200 в осях 14-16;

в) постійної плати перекриття на відмітці 3,530 в осях 8-10/1;

г) постійної плити перекриття підземної частини будівлі на відмітці мінус 0,550 м.

Розробка ґрунту в котловані виконується поетапно, у відповідності до послідовності влаштування багатоярусного кріплення огородження котловану, з обов’язковим урахуванням термінів набору проектної міцності бетоном розпірних плит перекриттів.

Після завершення монтажних робіт зі встановлення розпірних конст­рукцій з металевих труб верхнього ярусу дозволяється відкопування котло­вану до проектних відміток для влаштування утримувальних конструкцій середнього ярусу. Після набору бетоном розпірних плит середнього ярусу не менше ніж 70% проектної міцності дозволяється відкопування котло­вану до проектних відміток для влаштування утримувальних конструкцій нижнього ярусу. Відкопування котловану до проектних відміток дна котло­вану дозволяється після влаштування і набору не менше ніж 70% проектної міцності бетоном плити перекриття на відмітці мінус 0,550 м.

Відкопування котловану нижче відмітки 160,200 заборонено.

Демонтаж тимчасових утримувальних конструкцій дозволяється після влаштування постійної плити перекриття на відмітці 3,200 м в осях 14-16 та набору бетоном цієї плити не менше ніж 70% проектної міцності.

Після завершення робіт з улаштування глибокого котловану роботи зі зведення конструкцій каркаса будівлі виконуються у звичайному порядку, знизу вгору.

Конструктивні рішення
монолітного залізобетонного каркаса будівлі

Проектована будівля блока культурно-дозвіллєвого призначення має просту в плані форму: підземна частина ‒ прямокутник, з розмірами в осях 21 × 43 м з одним вирізаним кутом (під теплокамеру), короткою стороною примикає до існуючої будівлі готельно-офісного комплексу, висота підземного поверху − 4,5 м, підвального ‒ 8,1 м з антресольним поверхом в осях 14-16 висотою 4,35 м.

Надземна частина ‒ прямокутна в плані, значно меншої площі, з роз­мірами 9,42 × 25,7 м, розташована на частині перекриття/покриття підземної частини будівлі в осях 11-15, стіною по осі Д/1 по грані огороджувальних конструкцій котловану підземної частини будівлі по осі Д/1. Вільна від забудови частина покриття підземної частини будівлі, з трьох сторін від її надземної частини, призначена для облаштування внутрішнього двору з проїздом, технологічним під’їздом до готелю та можливим заїздом i вста­новленням пожежної техніки.

У конструктивному відношенні будівля вирішена в монолітному залізобетонному каркаса з безригельним виконанням плит перекриттів.

Конструктивна схема – рамно-в’язева.

Колони – круглі, ∅500 мм, пілони, в тому числі зовнішніх стін (стіни головного фасаду), товщиною 200 та 250 мм, різної довжини, в залежності від їх розміщення.

Плити перекриття − плоскі, в безригельному виконанні, товщиною:

−      350 мм ‒ у підземній частині будівлі на відмітці 3.530 в осях 8-10/1 (роз­пірна плита перекриття);

−      300 мм ‒ у підземній частині будівлі на відмітці мінус 0,550 (розпірна плита перекриття);

−      250 мм ‒ плита перекриття під антресольним поверхом на відмітці 3,200 в осях 14-16; міжповерхові в надземній частині будівлі на відмітках 7,550; 12,050; 16,550 та плита покриття на відмітці 21,050;

−      підземна частина в межах довжини надземної частини в осях 10/1-15 перекрита зварними металевими балками, які одночасно являють собою розпірні конструкції та основу для надземних поверхів будівлі. Плита покриття підземної частини будівлі на відмітці 6,700 з балкою­складкою в місці перепаду відміток з 6,700 до 3,530 виконується з отвором по внутрішніх гранях зовнішніх стін надземної частини будівлі та має декілька зон з різними за товщиною та формою перерізу плитами пере­криття. Плита розрахована на навантаження від дорожнього покриття дворової частини та навантаження від пожежної машини.

По периметру отвору в плиті покриття на відмітці 6,700 проектом передбачається влаштування цокольних балок перерізом 250 × 550 мм під плиту перекриття наземної частини будівлі на відмітці 7,550 м і трьох балок перерізом 600 × 550 мм під цегляні стіни входу на відмітці 7,550 м, розташованих на трьох металевих балках, які тримають на собі надземну частину будівлі.

Частина плити в осях 10/1-15, Ж‒И/1 ‒ 300 мм виконується в опа­лубці по профільованому настилу Н75 × 750-0,7.

Частина плити в осях 14-16 поза межами надземної частини будівлі ‒ плоска монолітна залізобетонна плита, товщиною 300 мм.

Стіни ліфтово-сходових вузлів та діафрагми ‒ товщиною 200 і 250 мм.

Із внутрішньої сторони огородження котловану проектом передба­чається влаштування по палях та джет-колонах забірної стіни товщиною в найвужчому місці не менше ніж 150 мм.

Зовнішні стіни надземної частини будівлі ‒ товщиною 250 мм, з бетону.

Внутрішні сходи ‒ монолітні залізобетонні.

Зовнішні сходи з від­мітки 7,650 до відмітки 16,650 в осях 10/1-11 ‒ металеві, двомаршеві.

Пальові фундаменти

Проектом передбачається влаштування пальових фундаментів, вну­трішніх конструкцій каркаса будівлі з бурових паль ∅300 мм довжиною 12,0 м. Палі виконуються з відмітки дна котловану i заведені в ґрунти IГЕ-9.

Ростверки – монолітні залізобетонні: стрічкові ‒ під стіни, окремо розташовані ‒ під колони.

Сполучення пальових ростверків з палями − жорстке.

По верху ростверків передбачається влаштування силової плити товщиною 250 мм з монолітного залізобетону.

Оцінка впливу на оточуючу забудову та гідрогеологічний режим території

У рамках науково-технічного супроводу проектування ДП НДІБК у 2023 році виконані роботи з визначення зони впливу новобудови на оточуючу забудову та на гідрогеологічний режим території. Проведено аналіз інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов ділянки вишуку­вань, розроблена розрахункова модель основи для розрахунку за деформа­ціями, напруженнями в ґрунтах основи. На підставі проектної документації розділу Конструктивні рішення виконані перевірні розрахунки та складено науково-технічний звіт.

Згідно зі Звітом про науково-технічну роботу «Науково-технічний супровід проектування, будівництва та моніторингу об’єкта: «Будівництво готельно-офісного комплексу з житловими апартаментами на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва» ІІ черга. Блок культурно-дозвіллєвого призначення (коригування 2)» (підетап 1.2). Оцінка впливу на оточуючу забудову», на основі аналізу виконаних розрахунків зміни напружено-деформованого стану основи існуючих будівель встанов­лено:

−     додаткові осідання оточуючої забудови на етапі влаштування котловану відсутні;

−     максимальні додаткові осідання та додаткова відносна різниця осідань жодної з існуючих будівель при прикладанні навантажень від власної ваги конструкцій каркаса новобудови та корисного навантаження (експ­луатаційний випадок) не перевищують гранично допустимих значень.

Рекомендується організувати моніторинг технічного стану оточуючої забудови, не допускати перевищення граничних значень прискорень коли­вань фундаментів (для зазначених ґрунтових умов − 1,2 м/с²).

У Звіті про науково-технічну роботу «Науково-технічний супровід проектування, будівництва та моніторингу об’єкта: «Будівництво готельно-офісного комплексу з житловими апартаментами на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва» ІІ черга. Блок культурно-дозвіллєвого призначення (Коригування 2) зазначено:

−     максимальне підвищення рівнів ґрунтових вод перед підземною частиною ІІ черги комплексу, що зводиться, («баражний» ефект) становитиме 0,5 м та прослідковується на відстані до 20 м від підземної частини ІІ черги комплексу. При цьому будівлі оточуючої забудови не будуть зазнавати впливу підземних вод;

−     після будівництва «баражний» ефект буде становити 0,4 м. Радіус під­вищення рівнів ґрунтових вод буде спостерігатись на відстані до 20 м перед підземною частиною будівлі, що зводиться.

При цьому будівлі оточуючої забудови не будуть зазнавати впливу підземних вод; погіршення умов експлуатації підвальних приміщень оточу­ючої забудови не передбачається.

Згідно з результатами розрахунків встановлено, що при рівні ґрун­тових вод, зафіксованих під час вишукувань, та з урахуванням сезонного його підвищення підземна частина ІІ черги комплексу буде підтоплюватися водами першого водоносного горизонту.

Крім цього, підземна частина ІІ черги комплексу буде знаходитися в зоні перемінного рівня ґрунтових вод, викликаного прогнозованими сезонними явищами.

Для захисту від підтоплення при будівництві в проекті передбачено ряд заходів:

−     відведення під час виконання робіт нульового циклу вод (атмосферних і підземних), які потрапляють до котловану, за допомогою мережі горизонтальних траншей та зумпфів і примусове скидання їх у мережу дощової каналізації за межами ділянки;

−     виконання організаційних, експлуатаційних і конструктивно-техноло­гічних заходів для запобігання витокам з водонесучих комунікацій (водопровідні та каналізаційні мережі);

−     улаштування системи відведення поверхневих вод на ділянці будівництва;

−     улаштування посиленої та контрольованої гідроізоляції підземної частини ІІ черги комплексу, що проектується;

−     встановлення спостережень за зміною рівнів підземних вод під час будівництва та на початковому етапі експлуатації ІІ черги комплексу.

Проектом передбачається підключення об’єкта до існуючих вну­трішньобудинкових мереж водопроводу та каналізації готелю Hilton.

На господарсько-питне водопостачання запроектовано один ввід водопроводу Ø40, на якому встановлений водомірний вузол.

Необхідну витрату на напір забезпечує існуюча мережа 2-ї зони господарсько-питного водопроводу готелю.

Підключення системи поливального водопроводу передбачається від існуючої однойменної системи готелю.

Внутрішнє автоматичне пожежогасіння запроектовано на всіх поверхах будівлі блока.

З урахуванням розрахункового тиску на вводі необхідну витрату на напір в мережі протипожежного водопроводу забезпечує однойменна існуюча мережа 2-ї зони готелю Hilton. Патрубки зі з’єднувальними головками Ø80 для приєднання рукавів пересувної пожежної техніки розміщені на існуючій мережі готелю Hilton.

Для забезпечення необхідного тиску в системах господарсько-питного та протипожежного водопроводу застосовуються насосні установки.

Існуючі насосні агрегати для господарсько-побутових та проти­пожежних потреб блока культурно-дозвіллєвого призначення розташовані в приміщенні насосної станції на відмітці мінус 3,300 готелю Hilton.

Приготування гарячої води відбувається у приміщення ІТП готелю.

На трубопроводі, що подає гарячу воду до блока культурно-дозвіл­лєвого призначення та на циркуляційному трубопроводі встановлюються водомірні вузли. Необхідні напори та витрати гарячої води забезпечуються існуючою насосною установкою господарсько-питного водопроводу 2-ї зони готелю.

Господарсько-побутові каналізаційні стоки самопливною мережею відводяться до двох каналізаційних насосних установок MD.12.1.4 (у складі збірного резервуара, патрубків для підключення всмоктувальних та напірних трубопроводів, вентиляційного трубопроводу, насосів (1 робочий, 1 резерв­ний), ручного мембранного насоса та датчика контролю рівня) які працюють в автоматичному режимі. Вони встановлюються на відмітці мінус 5.250.

Стічні води після КНС у напірному режимі відводяться до само­пливної мережі побутової каналізації готелю «Hilton», підключення − через петлю гасіння напору.

Відведення дощових і талих вод з даху будівлі передбачено системою зовнішніх організованих водостоків з випуском на вимощення.

Благоустрій прилеглої території передбачає влаштування лотоків, дощові стоки з яких відводяться до існуючої внутрішньої мережі дощової каналізації готелю.

Для збирання дренажних вод у технічних приміщеннях що розташо­вані на відмітках 7,650; 12,150, передбачені трапи Ду100, що відводять стоки до мережі дренажної каналізації.

Відведення стоків дренажної каналізації передбачається до існуючої внутрішньої мережі дощової каналізації готелю.

Джерелом теплопостачання для систем опалення і вентиляції запро­ектованої частини будівлі є зовнішні мережі теплопостачання. Підключення місцевих систем передбачено в існуючому теплопункті, який задовольняє необхідне теплове навантаження запроектованого об’єкта після коригу­вання частини його приміщень.

Системи опалення і вентиляції запроектованого об’єкта передбачено окремими для приміщень, розташованих у межах кожного протипожежного відсіку, та окремими − для блоків приміщень за різним функціональним при­значенням.

Системи опалення приміщень ‒ двотрубні, тупикові, з розподільними вертикальними стояками та горизонтальним поповерховим розведенням трубопроводів. Як опалювальні прилади прийняти радіатори, оснащені авто­матичними термостатами та повітровідвідниками. Для стабілізації перепаду тиску на відгалуженнях передбачено встановлення автоматичних балансу­вальних клапанів.

Опалення приміщень універсальних залів та клубних приміщень запро­ектовано повітряним, суміщеним із системою кондиціонування за допомогою мультизональної VRF системи з використанням озонобезпечного фреону. Технологія та використання фреону R-410А дозволяє працювати до темпе­ратури мінус 25°С.

Обладнання систем повітряного опалення запроектовано з резерву­ванням. Проектом передбачено автоматичне зниження температури в при­міщеннях в неробочий час.

Вентиляція приміщень – припливно-витяжна, з механічним спону­канням, із забезпеченням необхідної кількості зовнішнього повітря для працюючих та відвідувачів і підтримання оптимальних параметрів мікро­клімату в приміщеннях, з урахуванням нерівномірної заповнюваності від­відувачами, що контролюється приладами контролю СО₂ і системою диспет­черизації.

Припливно-витяжні установки мають функції фільтрації, рекуперації, нагріву припливного повітря у секції калорифера в холодну пору року та секцію охолодження − для теплої пори, оснащені шумоглушниками та блоком автоматичного керування. Для підтримання параметрів вологості повітря передбачено встановлення парогенераторів для кожної припливно-витяжної системи.

Запроектовані системи забезпечують нормативні санітарно-гігієнічні умови повітряного середовища в робочій зоні приміщень.

Викид відпрацьованого повітря для всіх припливно-витяжних систем передбачено вище покрівлі.

При перетинанні транзитними повітроводами протипожежних пере­шкод (перегородок, стін, перекриттів) передбачається влаштування проти­пожежних клапанів та ущільнення місць проходу повітроводів через пере­городки та стіни негорючими матеріалами, із забезпеченням нормативної вогнестійкості перешкод, які вони перетинають.

Коригування системи електропостачання об’єкта передбачено через зміну архітектурно-планувальних рішень ІІ черги будівництва (блок куль­турно-дозвіллєвого призначення).

Приєднання споживачів об’єкта до напруги 0,4 кВ визначено в межах дозволеної технічними умовами потужності, від існуючої трансформа­торної підстанції ТП 10/0,4 кВ з трансформаторами Т1, Т2 – 2 × 1000 кВА, Т5, Т6 – 2 × 1000 кВА.

Пожежна та охоронна сигналізація, сигналізація загазованості, венти­лятори підпору повітря та димовидалення, аварійне освітлення, система оповіщення про пожежу відносяться до І категорії електропостачання, решта споживачів – до ІІ категорії.

Основні електротехнічні показники:

−    напруга живлення - 0,4/0,23 кВ;

−    розрахункова потужність - 329 кВт;

−    категорія електропостачання - І, ІІ;

−    коефіцієнт потужності - 0,88/0,98;

−    річне споживання електроенергії – 2 289,84 МВт·год;

−    система заземлення - TN-S.

Для живлення споживачів напругою 0,4 кВ проектом передбачені щити ГРЩ-К3, що приєднується до щита РУ-0,4 кВ трансформаторів Т1, Т2 трансформаторної підстанції та щит П3-К3 з підключенням до щита РУ-0,4 кВ трансформаторів Т5, Т6. Для споживачів І категорії електропостачання на щиті П3-К3 передбачена система автоматичного вводу резерву - АВР, між мережами живлення ТА, а також з використанням третього джерела – ДЕС.

Для розподільної мережі розроблені щити спеціального призначення відповідно до типу споживачів.

Живлення щитів та електрообладнання виконується кабелями з мід­ними жилами, з оболонкою, що не розповсюджує горіння та малою димо­утворювальною здатністю, типу нг-нд.

Для елементів протипожежного захисту та аварійного освітлення передбачені вогнетривкі кабелі типу FLAМЕ-X 950 (N) HXH FE 180/E30 (90), які прокладаються на підтримувальних вогнестійких системах класу Е-30 (Е-90) та зберігають функціональність протягом 30 та 90 хвилин, відповідно.

Освітлення − внутрішнє та зовнішнє − передбачено світильниками з енергозбережними світлодіодними джерелами: робоче − в усіх приміщеннях; аварійне: безпеки − в технічних приміщеннях, евакуаційне − на виходах та на шляхах евакуації, дизайнерське − в місцях відпочинку. Керування освіт­ленням − ручне та в автоматичному режимі за заданими програмами.

Проектом передбачені необхідні системи захисту, а саме:

−    автоматичні вимикачі в кабельних мережах − для можливості відклю­чення перенавантажень і коротких замикань;

−    пристрої захисного відключення (ПЗВ) у розеткових лініях;

−    система зрівнювання потенціалів у системі заземлення TN-S. Як головна заземлювальна шина прийнята шина РЕ щитів РУ-0,4 кВ;

−    блискавкозахист і заземлення.

Технологічне, припливно-витяжне обладнання та системи кондиціо­нування, обрані в проекті, поставляються комплектно із системами автома­тичного керування, що використовують контролери спеціального призначення з можливістю організації диспетчерського контролю за роботою обладнання.

У проекті наведені принципові рішення щодо організації будівництва.

Улаштування буронабивних паль огородження котловану виконується буровою установкою типу Soilmec.

Улаштування джет-елементів огородження котловану передбачається мобільною буровою установкою типу KLEMM.

Улаштування фундаменту з бурових паль виконується буровою уста­новкою типу KLEMM.

Бетон на будівельний майданчик завозиться авто бетонозмішувачами. Подавання бетону в монолітні конструкції виконується із шнекових бункерів у баддях з відкидним днищем та автобетононасосів.

Монтажні роботи виконуються баштовим краном, що швидко монту­ється, зі стрілою 30 м, вантажопідйомністю 1,1 т; пневмоколісним краном вантажопідйомністю 60 т та автомобільними кранами вантажопідйомністю 100 та 25 т.

Тривалість будівництва ІІ черги становить 26,0 місяців, у тому числі підготовчий період – 3,0 місяці.

Проектом передбачені заходи, регламентовані нормативними актами щодо забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

За матеріалами проекту ділянка будівництва знаходиться поза межами можливого негативного впливу комунальних і промислових об’єктів, що функціонують в оточенні.

Розміщення приміщень з інтенсивними джерелами шуму та вібрації виконано з урахуванням вимог ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму».

У складі проекту розроблений розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (ОВНС), у якому визначено, що будівництво об’єкта та його подальша експлуатація не спричинить понаднормативного впливу на стан навколишнього середовища.

Несучі та огороджувальні конструкції існуючої будівлі відповідають І ступеню вогнестійкості.

Покрівля підвального поверху є експлуатованою з класом вогнестій­кості конструкції покриття REI 180 та розрахована на навантаження і проїзд, встановлення для роботи важкої пожежної техніки.

Приміщення будівлі обладнується автоматичною спринклерною сис­темою пожежогасіння, адресною системою пожежної сигналізації, системою оповіщення людей про пожежу (тип СО5), системою протидимного захисту, внутрішнім протипожежним водопроводом.

Приміщення серверних захищаються автоматичною газовою сис­темою пожежогасіння.

Передбачена автоматизація та диспетчеризація систем проти пожеж­ного захисту.

Проектом розроблено розділ «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту».

Згідно з матеріалами проекту значення теплотехнічних показників для усіх зовнішніх огороджувальних конструкцій блока культурно-дозвіллєвого призначення прийняті у межах нормованих відповідно до ДБН В.2.6-31:2021.

Клас енергетичної ефективності блока відповідно до матеріалів про­екту відповідає класу «С» згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій від 27.10.2020 № 260.

Відповідність класу енергетичної ефективності і теплотехнічних показ­ників підлягає уточненню на робочій стадії проекту, при цьому клас енерго­ефективності не може бути прийнятий менше класу «С».

Відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та умов договору на здійснення експертизи проекту, укладеного із замовником, експертиза проекту здійснена без розгляду кошто­рисної частини проектної документації.

У процесі розгляду проекту за зауваженнями ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза» проектною організацією за погодженням із замовником у проект внесені зміни і доповнення.

Відповідальність за внесення змін в усі примірники проекту, в тому числі при внесенні проектної документації до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), покладається на генпроектувальника та замовника.