Філія «Київоблбудекспертиза» ДП «Київоблбудінвест» відповідно до умов договору № 01-0231-23/ЦБ розглянула проєктну документацію за робочим проєктом  «Реставрація нежитлової будівлі (літера Б, пам’ятка історії національного значення, охоронний № 260042-Н), що розташована за адресою вул. Саксаганського, 95 у Голосіївському районі м. Києва, пошкодженої внаслідок військової агресії російської федерації. Протиаварійні роботи». Робочий проєкт розроблено ТОВ «КТК БУД» (юридична адреса: 03057 м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б). Головний архітектор проєкту – Бояркін Вадим Євгенович (кваліфікаційний сертифікат від 14.07.2023 серія ПК № 38639433/000836-23).

Клас наслідків (відповідальності) – СС3, сукупний показник – СС3.

Робочий проєкт виконано на підставі:

- завдання на проєктування від 12.05.2023 р., затвердженого Замовником;

-реставраційного завдання від 12.05.2023 р. на розробку науково-проєктної документації, затвердженого Замовником;

- Наказу Департаменту культури КМДА № 113 від 29.06.2023 р. щодо включення реставрації об’єкту в план фінансування по Департаменту культури м. Києва згідно з Програмою економічного та соціального розвитку м. Києва на 2023 рік;

- Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №382524;

-                                               викопіювання з топографічного плану території в М_1:500;

- акту огляду технічного стану пам’ятки від 12.05.2023 р;

- технічного обстеження, виконаного ТОВ  «Експертиза С» у листопаді 2022 р;

-технічного звіту з інженерно-геологічних вишукувань на майданчик, виконаного ТОВ  «Експертиза С» у 2023 р.

Будинок № 95-б (флігель колишнього фасадного будинку № 95) розташовано на ділянці музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького в кварталі, обмеженому вулицями Саксаганського, Жилянською, Паньківською та Льва Толстого у Голосіївському районі м. Києва. Площа ділянки музею складає 1,0181 га. Ділянка має значний ухил від вул. Саксаганського, перепад відміток біля 2-х м. Територія по периметру має металеве огородження та охороняється.

Будинок № 95-б побудовано у 1894 р за проєктом Хойнацького як прибутковий житловий флігель. У 1971 р. його передано Державному музею театрального, музичного та кіномистецтва УРСР для створення музею Миколи Лисенка. У 1980 р., після капітального ремонту, в ньому відкрито експозицію.

Основний вхід до музею Лисенка розташовано на фасадній стороні, орієнтованій у бік вулиці Саксаганського. Зі східної сторони будинок впритул примикає до музею Франка.

Будинок –  пам’ятка історії національного значення, охоронний № 260042-Н. Фасади будівлі оздоблені у цегляному стилі з елементами неоренесансу.

Будівля музею 2-поверхова з підвалом, Г-подібної форми в плані з габаритними розмірами 23,1×21,83 м. Так як будівля розташована на території зі значним ухилом від вул. Саксаганського, підвальна частина розташована тільки під частиною будівлі в осях «1-5/А-Б». З боку вул. Саксаганського  будинок безпідвальний.

Висота 1-го поверху всередині будинку складає 3,33 м, 2-го поверху – 3,08 м,   підвальної частини  2,25 – 2,50 м. Гранична висота будівлі 12,708 м.

Фундаменти неглибокого закладання, виконані у вигляді цегляної фундаментної стінки товщиною від 590 до 910 мм, що лише на окремих ділянках має незначне розширення. Так як напівпідвал розташований тільки в осях А-Б, фундаменти мають перепад майже посередині будівлі. Фундаменти зазнали впливу нерівномірних деформацій ґрунтової основи. Це проявилось у розвитку вертикальних та слабо похилих наскрізних тріщин на всю висоту будинку, ширина розкриття яких в карнизній частині перевищує 3…6 мм. Найбільш значуща вертикальна тріщина виявлена в торцевій стіні по осі "1", біля перетину із стіною по осі "Б".

Зовнішні несучі стіни будівлі цегляні, товщиною 850-870 мм в межах підвалу; 660-680 мм в межах 1-го поверху; 500-600 мм в межах 2-го поверху. Ззовні  цегляна кладка потинькована та пофарбована. Внутрішні несучі стіни будівлі цегляні товщиною 560-600 мм в межах 1-го поверху, 380-450 мм в межах 2-го поверху.

Відповідно до обстеження, технічний стан конструкцій будівлі свідчить, що наявні дефекти, особливо тріщини в зовнішніх стінах, отримали додаткового розвитку від динамічного впливу на ґрунтову основу будівлі від вибуху, який відбувся в результаті ракетного обстрілу міста. Тріщини різного розкриття, спостерігаються на окремих ділянках всіх фасадів.  Здебільшого тріщини локалізовані в карнизах, перемичках вікон. Значні тріщини відмічені в кладці стіни бокового фасаду в осях В-А - від цоколю до вінцевого карнизу. У відкритій кладці  бокового фасаду в осях А-В по центру також проходить тріщина.

Стіни будівлі мають значне замочування фасадів та на рівні підвалу і цоколю через відсутність належної гідроізоляції. Замочування фасадів спричинено руйнацією водостічних труб та інших елементів системи водовідведення.

Перекриття над 1 і 2 поверхами  – круглопустотні плити, над підвалом – склепінчасті перекриття по металевим балкам та монолітні перекриття по металевим балкам.

Покрівля багатосхила металева, виконана по дерев’яній кроквяній сиcтемі. Покрівельний лист має отвори та корозію, Кроквяна сиcтема та мауерлат місцями має пошкодження через систематичні замокання.

Загалом, технічний стан конструкцій будівлі музею є непридатним до нормальної експлуатації. Конструкції потребують проведення протиаварійних реставраційно-відновлювальних робіт.

Проєктні рішення

Відповідно до технічного звіту з інженерно-геологічних вишукувань на майданчику, верхнім шаром грунтової основи є насипні ґрунти, дуже неоднорідні за складом і будовою, містять будівельне сміття, уламки будівельних конструкцій, щебеню, цегли. Потужність цих відкладів в межах майданчика змінюється нерівномірно. На одній з кутових ділянок будівлі насипні ґрунти використані в якості несучого шару для частини стрічкових фундаментів.

Нижче залягають делювіальні відклади, представлені дрібнозернистими пісками, супісками та суглинками та зміщеними глинами. Вони переважно є несучим шаром для стрічкових фундаментів будівлі. Їх сумарна потужність на прилеглих ділянках перевищує 12...15 м, збільшуючись в напрямку до долини р. Либідь.

Усталений рівень ґрунтових вод у травні 2023 р. зафіксований на глибині 4.5 м від денної поверхні.

Територія вишукувань відноситься до потенційно підтоплюваної Напрямок потоку підземних вод відбувається у південно-західному напрямку, до долини р. Либідь. Водоносний горизонт – безнапірний.

Категорія складності інженерно-геологічних умов ІІІ – складні умови.

Грунтова основа будівлі отримала динамічний вплив від вибуху, що відбувся в результаті ракетного обстрілу міста.

Основу фундаментів передбачено посилити шляхом ін’єктування підстеляючих шарів ґрунту цементно-силікатним розчином на основі цементу М-500 та рідкого скла (армування ґрунтового масиву).

Спочатку передбачено посилити основу під фундаментами підвалу. Свердловини запроєктовані з внутрішньої сторони фундаменту кроком 0,7 м, довжиною 4 м під кутом 72°, відстань від фундаменту 0,3 м.

2-га група свердловин призначена для закріплення ґрунтової основи фундаментів зовнішніх стін, що зазнали деформації. Ці свердловини розміщуються між основними свердловинами з тим же кроком і довжиною під кутом 80°.

3-тя група свердловин призначена для закріплення ґрунтової основи фундаментів фасадних стін безпідвальної частини, Свердловини запроєктовані з кроком 0,7м, довжиною 5 м, під кутом 75° із зовнішньої сторони фундаменту на відстані 0,5 м.

4-та група – внутрішні свердловини – для закріплення ґрунтової основи фундаментів внутрішніх несущих стін, запроєктовані з кроком 0,7 м, довжиною 5 м під кутом 75°, відстань від фундаменту 0,55 м.

В якості ін'єкторів передбачені металеві труби Ø 45 мм.

Метою протиаварійних робіт є також приведення стін до нормального стану. Для недопущення подальшого розкриття тріщін цегляної стіни по осі «1» передбачено встановлення 2-х локальних тяжів Ǿ20 мм з попереднім натягом. Для меншого втручання в автентичні фасади пам’ятки, тяжі запроєктовані з внутрішньої сторони стіни по осі «1» і закріплені вертикальним анкером. Тяжі запроєктовані безпосередньо над перекриттям першого поверху і під перекриттям другого поверху для збільшення горизонтальної жорсткості перекриття. Попередньо тяжі передбачено захистити від корозії двома шарами грунту та пофарбувати 2-ма шарами фарби.

Для обмеження розвитку тріщини та відновлення цілісної роботи фасадної стіни по осі 1 застосовані сталеві накладки, закріплені до стін на хімічних болтах.

Передбачено виконати ін'єктування тріщин в цегляних стінах. Ін’єктування виконувати методом нагнітання ін’єкційного розчину, що виготовляється на будівельному майданчику, в кладку.

Реставрацією передбачено:

- змонтувати додатковий горизонтальний диск жорсткості в рівні горищного перекриття зі сталевих прокатних елементів, розташованих в повздовжньому та поперечному напрямках, з перев’язкою його із зовнішніми стінами;

- виконати роботи, пов’язані з ремонтом конструкцій горища та даху:  ремонт дерев’яних конструкцій мауерлата та крокв, ремонт металевого огородження даху, зокрема, місць його кріплення через металеву покрівлю, місць примикання металевої покрівлі до димових і вентиляційних труб;

- виконати ремонт паркетних, дощатих та гранітних підлог після улаштування свердловин для підсилення основи  фундаментів;

- демонувати  існуючу відмостку, зруйновану під час робіт з посилення фундаментів, та влаштувати нову з покриттям ФЕМ;

- виконати роботи, пов’язані з ремонтом внутрішніх приміщень будівлі: ін’єктування тріщин на стінах і стелях, шпаклювання, тинькування та фарбування поверхні;

- виконати перекладку повітрязабірної цегляної шахти, прибудованої до стіни по осі А з огляду на її незадовільний стан та на необхідність виконання робіт по підсиленню основи під фундаментами цієї стіни;

- влаштувати монтажний отвір на горищі в осях 5/Б з металевими дверима;

- виконати вертикальну гідроізоляцію стіни напівпідвалу по осі А.

  Робочим проєктом протиаварійних робіт не передбачаються зміни в існуючих інженерних мережах.

Пожежна безпека та техногенна безпека

Ступінь вогнестійкості будинку - ІІ. Проєктні рішення відповідають вимогам норм та правил з пожежної безпеки та техногенної безпеки.

Організація будівництва

Тривалість реставрації складає 5,0 місяців. Робочим проєктом визначені методи виконання основних робіт, потреби в будівельних машинах і механізмах, матеріальних ресурсах, тимчасових будівлях і спорудах, а також  заходи з охорони праці і техніки безпеки.

Кошторисна документація

Заявлена кошторисна вартість, передбачена наданою кошторисною документацією, у поточних цінах станом на 21.07.2023 р. складала 6155,010 тис. грн, у тому числі:

-           будівельні роботи         - 4077,855 тис. грн;

-           устаткування                 -       0,000 тис. грн;

-      інші витрати                   - 2077,155 тис. гривень.

За результатами розгляду кошторисної документації та зняття зауваг установлено, що зазначену документацію, яка враховує обсяги робіт, передбачені проєктом,  складено згідно з наказом Мінрегіону від 25.06.2021 № 162 «Деякі питання ціноутворення у будівництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2021 за №1253/36847, та Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281.

Загальна кошторисна вартість будівництва в поточних цінах станом на 18.08.2023 р. складає 6096,586 тис. грн, у тому числі:

-           будівельні роботи         - 3988,677 тис. грн;

-           устаткування                 -       0,000 тис. грн;

-      інші витрати                   - 2107,909  тис. гривень.