Генеральний проєктувальник:

Назва: ТОВ "ПРОЕКТНО-ПРОМИСЛОВИЙ ІНСТИТУТ"

Юридична адреса: 87547, обл. Донецька, м. Маріуполь, район Жовтневий,

вул. Троїцька, буд. 43

Головний інженер проєкту: Український Василь Юрійович, кваліфікаційний

сертифікат серії АР 010821, виданий 25.03.2015р.

При розробці проєкту використовувались вихідні дані, надані замовником:

- завдання на проектування, затверджене Замовником;

- договір на виконання проектно-кошторисної документації.

Клас наслідків (відповідальності) об’єкта – СС2

 

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТА

               Підставою для виконання проєкту «Розкриття та підготовка запасів блоку № 11 ПРАТ «ШУ «Покровське» є договір №1306 від 04.09.2018 р., технічне завдання на проєктування (додаток до договору № 1), узгоджене головою наглядової ради  ПРАТ «ШУ «Покровське» і затверджене головним інженером ПРАТ «ШУ «Покровське».

Будівництво блоку №11 здійснюється в рамках програми розвитку шахти «Красноармійська-Західна» №1, яка з часом була перейменована в ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське».

Шахта «Красноармійська-Західна» №1 здана в експлуатацію в 1990 році в обсязі першого пускового комплексу з потужністю 1500 тис. т вугілля на рік. Другим пусковим комплексом передбачалося збільшення проєктної потужності на 600 тис. т вугілля на рік. Для досягнення проєктної потужності шахти передбачалося в складі другого пускового комплексу здійснити розкриття та підготовку запасів блоку №8 з проходженням нового повітроподавального ствола № 2 в блоці №10. Запаси блоку №8 відпрацьовані, ведеться відпрацювання запасів блоку №10. Для видачі вугілля при відпрацюванні блоку №10 і провітрювання гірничих робіт виконано будівництво технологічного комплексу скіпового ствола №2.

Для подальшого поповнення лінії очисних вибоїв в блоках шахти, які відпрацьовуються, намічено розкриття і підготовка блоку №11. За умовами вентиляції (при сформованій схемі провітрювання) і очікуваних навантаженнях на очисні вибої, які складають (в залежності від потужності пласта d₄) 2000 ÷ 7000 т вугілля на добу, для збільшення кількості лав, які перебувають одночасно в роботі, прийнято рішення про розтин запасів блоку № 11 вентиляційним стволом №3 і повітроподавальним стволом №3, розташувавши їх на одному проммайданчику.

Виробнича потужність блоку №11 передбачається проєктом в обсязі 2250 ÷ 3000 тис. т вугілля на рік. Видача вугілля передбачається скіповим стволом блоку №10.

Перспектива розвитку гірничих робіт визначена в «ТЕО перспективного освоєння ділянки «Красноармійська-Західна» № 2-3 шахтою «Красноармійська-Західна» № 1 з проходженням нового вентиляційного ствола».

Для провітрювання гірничих виробок, при відпрацюванні блоку №11, передбачається обладнати вентиляційний ствол № 3 вентиляторною установкою головного провітрювання, яка складається з двох вентиляторів DY TDR329 3TD8A.

Розкрій шахтного поля блоку №11 виконано з урахуванням зміни потужності пласта d₄ в межах блоку і необхідність залишення охоронного цілика під залізничною трасою Міністерства шляху і зв'язку України.

Балансові запаси блоку №11 становлять 38918 тис. т. (по чистим вугільним пачкам), промислові - 45520 тис. т (за виїмковою потужністю). Промислові запаси блоку №11, з урахуванням розрахункових втрат, становлять 37234 тис. т (по чистим вугільним пачкам) і 43807 тис. т (за виїмковою потужністю).

Відповідно до спільного наказу ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» № 1 від 02.01.2019 р. та Державною службою України з питань праці (Держпраці) в Донецькій області №8 від 02.01.2019 р. шахта віднесена за метаном до небезпечних за раптовими викидами, вугільний пласт d₄ відноситься до викидонебезпечних нижче ізогіпси - 521,2 м, вище - загрозливий, небезпечний по раптового видавлювання вугілля нижче ізогіпси – 558,0м. Пласт d₄ не схильний до самозаймання, небезпечний по вибуховості вугільного пилу.

Розміри блоку №11 по простяганню 10,0 ÷ 12,2 км, по падінню: на півдні 3,0 км, на півночі 2,4 км, площа складає 27,5 км².

Проєктом передбачається панельна схема підготовки запасів блоку № 11.

Геологічна частина

Даний проєкт виконан на базі геологічних звітів:

1.      Звіт про геологічне вивчення надр «Детальна геолого-економічна оцінка запасів вугілля і супутніх корисних копалин на полі шахти «Красноармійська-Західна» № 1 ПРАТ «ШУ «Покровське» від 01.01.14 р.

2.      «Геологічний звіт про дорозвідку і переоцінку запасів кам'яного вугілля поля шахти «Красноармійська-Західна» № 1, складений ПО «Укрвуглегеологія» у 1997 році.

3.      «Геологічний звіт про результати детальної розвідки ділянки «Красноармійська-Західна» № 2-3, складений трестом «Артемгеологія» в 1974 році.

4.      Рішення Держгірпромнагляду та Держкомгеології про передачу шахті «Красноармійська-Західна» № 1 частини запасів ділянки «Красноармійська-Західна» №2-3, ліцензія № 4109 від 14.11.2006.

5.      Геологічний висновок про умови проходки вентиляційного стволу №3 (2) на полі шахти «Красноармійська-Західна» №1 в інтервалі глибин 0-150 м та 150-1020 м, складених ВО «Укрвуглегеологія» у 2008 році.

ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» 24.11.2008 р. було отримано «Спеціальний дозвіл на користування надрами» за №4784. Термін дії даного дозволу до 24.11.2028 р. Площа об'єкта становить 240,4 км² і включає поле шахти «Красноармійська-Західна» №1 з урахуванням прирізки запасів вугільного пласта d₄ ділянки «Красноармійський-Західний» №2-3.

Геологічна характеристика шахтного поля

У геолого-структурному відношенні ділянка «Красноармійська-Західна» № 2-3 (в тому числі блок № 11) відноситься до Красноармійсько-Західного вугленосного району.

У відношенні гідрографії описувана площа являє собою слабко-горбисту рівнину, порізану балками і річками. Максимальні відмітки рельєфу (плюс 185 - плюс 200 м) приурочені до вододільних просторів, мінімальні плюс 110 м - до долини річки Солоної. Переважають позначки поверхні рельєфу плюс 160 - плюс 180 м.

Площа ділянки складена відкладами світ С₁⁴, С₁⁵, С₂¹, С₂² и С₂³, покритими молодшими утвореннями кайнозойського віку загальною потужністю від 0,50 до 58,0 м, з переважною - 30-40 м.

Потужність суглинків і глин змінюється від 0 до 35 м, переважають 15-20 м.

Неогенові відклади складені переважно пісками загальною потужністю від 0 до 33 м, переважають 17-23 м. Піски в нижній частині (~ 10 м) обводнені і схильні до опливання.

Кам'яновугільні відклади представлені шарами пісковиків, алевролітів і аргілітів, вапняків і вугілля, які чергуються.

У регіональному геолого-структурному відношенні шахтне поле розташоване на західному крилі Кальміус-Торецької улоговини, на площі Красноармійської моноклиналі. Залягання порід характеризується пологим (2º-7º) північно-східним падінням із змінним простяганням від 0º до 320-340º. Збільшення кутів падіння порід пов'язано з «хвилястістю» (до 10º) і невеликим розвитком преднадвігових флексур (до 30º).

Основна діз'юктивна структура ділянки проєктованого будівництва Котлинський надвиг. Простягання насува в основному збігається з простяганням порід, падіння насува північно-східне під кутом 65-45º біля виходів з виположуванням до 25º-15º на глибині. Амплітуда насуву 264-9 м без видимих закономірностей з чіткою тенденцією зменшення на глибині. Потужність зони порушених порід насуву 13-35 м зі зменшенням на глибину і в південному напрямку до 6-2 м.

Моноклінальне залягання порід ускладнено дрібними диз'юнктивними порушеннями типу насувів, підкидів і скидів. Насуви, розкриті на верхніх горизонтах в світах С₁⁵ і С₂¹, мають невеликі (5-20 м) амплітуди і загасають на невеликих глибинах. Простягання більшості з них субпараллельно Котлинському надвигу. Вплив на відпрацювання вугільного пласта ці насуви робити не будуть, так як віддалені від нього на значну відстань.

Підкиди і скиди, виявлені бурінням і сейсморозвідуванням, мають незначні (до 10 м) амплітуди. Падіння їх майже вертикальне, простягання різне.

У межах блоку №11 відзначаються підкиди: Ю-З, Ю-10, Ю-12 з амплітудами зміщення 3-5 м.

Водоносні горизонти на ділянці приурочені до четвертинних, неогенових і кам'яновугільним відкладів.

У полі шахти «Красноармійська-Західна» №1 четвертинні відклади мають потужність від 0 до 58 м при переважанні від 20 до 30 м. Підземні води в них знаходяться на вододілах і в понижених місцях рельєфу, в долинах річок і великих балок. Через відсутність водоупорної покрівлі верховодка є безнапірним горизонтом. Підземні води четвертинних відкладень за хімічним складом гідрокарбонатно-сульфато-натрієво-кальцієві. Їх мінералізація становить до 4 г/дм³, рідко до 6-9 г/дм³.

Неогеновий водоносний горизонт представлений пісками Новопетрівської світи, що залягають на поверхні карбону. Їх потужність до 38 м, переважна потужність складає 15-25 м. Верхня частина пісків суха, нижня їх частина потужністю від 13,1 м до 16,5 м обводнена, володіє пливунними властивостями. За хімічним складом підземна вода в неогенових формаціях - це вода сульфатно-хлоридного натрієво-кальцієвого типу з мінералізацією, що досягає 2-3 г/л.

Водоносні горизонти пластів кам'яновугільного періоду пов'язані з потужною терригенною формацією нижнього і середнього карбону. В активній екзогенної зоні вивітрювання їх потужність змінюється в межах 50 - 80 м від поверхні карбону, все породи просякнуті водою незалежно від їх літології. Нижче екзогенної зони вивітрювання, де підземна вода циркулює переважно в пісковиках і вапняках, спостерігається відділення і ізоляція окремих водоносних горизонтів прошарками алевролітів і аргілітів. Водоприток в гірничі виробки відбувається за рахунок підземних вод, що надходять безпосередньо з тріщинуватих пісковиків і вапняків, що залягають в покрівлі та підошві пласта, що відпрацьовується. Приплив води в вироблений простір формується за рахунок протікання, потічків по тріщинах.

Багатоводність порід карбону залежить від ступеня тріщинуватості і з глибиною зменшується. Очікуваний загальний водоприток по блоку №11 складе: нормальний - 90 м³/год, максимальний - 102 м³/год. Шахтні води практично чистого хлоридно-натрієвого складу.

Промислова вугленосність пов'язана з відкладами світи С₁⁴, в якій міститься три пласта робочої потужності: d₄, d₄¹ і d₆¹. На всій площі промислове значення має тільки один пласт d₄. Пласти d₄¹ і d₆¹ представляють промисловий інтерес на невеликих відокремлених площах.

Пласт d₄ простого і складної будови. Іноді у ґрунту підошви пласта залягає вуглистий аргілліт потужністю 0,15-0,40 м. Породні прошарки представлені аргілітами і алевролітами (тимчасовий опір на стискання 20 МПа).

Особливістю пласта є схильність до багаторазового розщеплення, в результаті чого у виїмкову потужність входить від п'яти складових його пачок до однієї. Вугільні пачки позначаються латинськими буквами а, б, с, d, е знизу вгору. Таким чином, на ділянці пласт оцінюється за сукупністю складаючих його пачок в різних варіантах: d₄^а-е, d₄^с-е, d₄^d-е, d₄^е. Відщеплюються весь час нижні пачки, які за межами лінії розщеплення самостійного значення не мають.

У зв'язку з розщепленням пласта відзначається закономірне зменшення його потужності, від центральної частини ділянки на північ і південь.

Крім розщеплення, в південно-західній частині блоку №11 має місце зближення пластів d₄ і d₄⁰ до 0,35-0,85 м. Запаси в даному випадку оцінюються як позабалансові по гірничо-геологічними умовами.

Найбільше майданчикові поширення в блоці №11 має пласт d₄ ^d-е переважно простої будови і характерну потужність 0,80-1,0 м. До горизонту мінус 900 м він віднесений до витриманих.

Пласт d₄^с-е має потужності, що змінюються в межах 1,20-1,70 м і розглядається як витриманий. Будова його переважно складна.

Найбільшу потужність має пласт d₄^d-е.  У центральній частині блоку №11 вона змінюється від 1,30 до 2,20 м. Будова переважно проста, поблизу лінії розщеплення в південному напрямку - складне. На більшій частині цієї площі пласт витриманий.

Характеристика пласта в блоці №11 приведена в табл. 1.1.

За основними класифікаційними показниками, відповідно до ДСТУ 3472-96, вугілля пласта d₄ відноситься до марки К.

Вугілля пласта середнєзольне і малосірчасте, зола вугілля в основному тугоплавка, збагачуваність - від важкої до дуже важкої. Вугілля пласта d₄ є цінною сировиною для коксування. Переважною мінеральної домішкою у вугіллі є глинистий матеріал (у вигляді тонких штрихів і прошарків тонкоперешарований з вугіллям), яким визначається зольність вугілля як в розрізі пласта, так і по площі блоку.

Середні і граничні значення основних показників якості вугілля в блоці №11 наведені в табл. 1.2.

Вуглевмісні породи в межах описуваної площі представлені перешарованою товщею аргілітів, алевролітів, пісковиків і вапняків.

Безпосередньою покрівлею пласта на більшій частині розглянутої площі є алевроліт. На контакті з вугіллям потужністю 0,40-0,60 м масивний, рідше - неясношаруватий, з відбитками і обвугленими рештками листя. Тимчасовий опір на стискання змінюються по площі від 53 до 60 МПа, збільшуючись з глибиною. При малої потужності алевроліт буде утворювати «хибну» покрівлю категорії Б₁. Крім того, прояв «хибної» покрівлі очікується в місцях зближення пластів d₄ і d₄⁰. Безпосередня покрівля, представлена  алевролітом буде малостійкою (Б₃) або середнєстійкою (Б₄).

На окремих роз'єднаних ділянках, що займають в загальному близько 15%  площі, що прирізається, в основному у північно-східній і південно-західній її частині, безпосередньо над вугільним пластом залягає пісковик потужністю від 2 до 16 м, тимчасовий опір на стискання від 61 до 86 МПа, стійкий (Б₅ ).

Основна покрівля, складена пісковиком, буде важкоруйнуємою (А₃), при чергуванні пісковика з алевролітом - середньоруйнуємою (А₂).

Безпосередня підошва пласта майже на 90% площі складена алевролітом. У верхній частині шару, потужністю 0,20-0,60 м, алевроліт «кучерявої» текстури, міцністю 27-35 МПа, нестійкий (П₁). Нижче алевроліт тимчасовий опір на стискання від 25 до 59 МПа, в середньому 40 МПа, середньостійкий (П₂).

Пісковик в безпосередній підошві вугільного пласта залягає на роз'єднаних невеликих площах біля північної межі ділянки і в його центральній частині. Відразу під пластом піщаник потужністю 0,30-0,50, «кучерявої» текстури, нижче масивний, тимчасовий опір на стискання в середньому 60 МПа, стійкий (П₃), в зонах тріщинуватості - середньостійкий (П₂).

Аргіліти в безпосередній підошві пласта мають дуже обмежене поширення і малу потужність (0,20-0,40 м), тимчасовий опір на стискання від 17 до 35 МПа, в середньому 26 МПа, вельми нестійкі (П₁).

Всі літологічні різновиди порід будуть знижувати свої властивості міцності при водонасиченні. Слабкою стійкістю будуть відрізнятися породи в зонах підвищеної тріщинуватості.

Ускладнюючими факторами ведення гірничо-експлуатаційних робіт по пласту d₄ будуть «хибна» покрівля та купоління.

Тектонічні порушення будуть знижувати стійкість порід покрівлі і підошви.

Верхня межа зони метанових газів знаходиться на глибинах в основному 150-200м (абс. відм. +50 - ± 0м), практично вся вугленосна товща залягає в метанової зоні. Пласт d₄ відноситься переважно до середньогазоних з метановиділенням в інтервалі глибин 450-1500м від 4,4 до 34,0 м³/т с.б.м, в основному від 15 до 26 м³/т с.б.м. Зі збільшенням глибини залягання і ступеня метаморфізму вугільного пласта, його газоносність поступово збільшується від 15-20 до 25-32 м³/т с.б.м.

Газоносність вугільних пластів-супутників d₃, d₄¹, d₄², d₄³ близька до газоносності основного вугільного пласта d₄ і характеризується значеннями від 15-20 до 30 м³/т с.б.м.

Відповідно до спільного наказу ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» № 1 від 02.01.2019 р. та Державною службою України з питань праці (Держпраці) в Донецькій області №8 від 02.01.2019 р. шахта віднесена до небезпечних за раптовими викидами і є небезпечною за суфлярними виділеннями метану. Вугільний пласт d₄ відноситься до викидонебезпечних нижче ізогіпси - 521,2 м, вище - загрозливий, небезпечний по раптового видавлюванню вугілля нижче ізогіпси - 558.0 м, пласт d₄ не схильний до самозаймання, небезпечний по вибуховості вугільного пилу.

Вугільні пропластки (d₄⁰, d₄¹, d₄², d₃, d₃¹) загрозливі за раптовими викидами вугілля і газу з глибини 380 м. Всі пісковики нижче глибини 600 м віднесені до небезпечних за раптовими викидами.

У гірничих виробках можливі суфлярні газопроявлення.

Середня глибина залягання ізотерми плюс 30ºС становить 700 м. Геотермічний ступінь становить 36 м на 1 º, геотермічний градієнт - від 2,2 до 3,5ºС / 100 м.

При розробці пласта d₄ до глибини 700-750 м, при раціональній системі провітрювання, температура повітря у вибоях повинна бути допустимої, глибше буде потрібно застосування холодильні установки. Згідно п. 22 «Завдання на розробку проєкту» розділ «Кондиціонування» розробляється субпідрядною спеціалізованої організацією на основі окремого договору.

Породи, що вміщають вугільні пласти d₄, d₄¹ і d₆¹ містять вільний SiО₂ більше 10%, тому виробки, що проходяться по ним, будуть сілікозонебезпечними.

За дослідженнями МакНДІ вугільний пил пласта d₄ вибуховий. Вугілля пласта не схильне до самозаймання, однак, НДІГС відзначається висока хімічна активність вугілля пласта. У зв'язку з цим при відпрацюванні пласта не рекомендується допускати концентрованих втрат вугілля.

Пісковики за ступенем викидонебезпечності поділяються на:

-          низького ступеня викидонебезпечності з прошарками викидонебезпечних і викидонебезпечних на окремих площах (d₃ Sd₄, d₄ Sd₄¹, d₄¹ Sd₄²);

-          низького ступеня викидонебезпечності (d₄² Sd₄³);

-          низького ступеня викидонебезпечності з прошарками викидонебезпечних на окремих площах (d₄³ SD₁^5н);

-          викидонебезпечного з прошарками низького ступеня викидонебезпечності на окремих площах (d₆² SD₅^в, D₅⁸ Sd₇²).

При проходці гірничих виробок вибуховим способом по піщаниках можливі викиди різної сили.

Вміст токсичних і потенційно токсичних компонентів у вугіллі не перевищує гранично допустимих концентрацій, при яких утворюються токсичні сполуки.

Радіоактивність вугілля і вміщуючих гірничих порід не перевищує фонових показників.

Запаси германію по ділянках «Красноармійський-Західний №1» і «Красноармійський-Західний №2» були розраховані при переоцінюванні запасів.

Відповідно до протоколу ДКЗ України №3250-ДСК від 22.10.2014 р. станом на 01.01.2014 р. балансові запаси германію категорії С₁ складають 444,7 т і категорії С₂ – 80,6т, при коливаннях від 0,1 до 10,9 г/т.

Відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин (ДКЗУ, 2004 р.) поле ПРАТ «ШУ «Покровське» віднесено до ІІ групи складності геологічної будови.

 

Геологічна характеристика участку проходження стволів

Ділянка, виділена під будівництво вентиляційного ствола №3, розташована в північно-східній частині шахтного поля (блок № 11) і складена породами нижнього карбону світ С₁⁴ і С₁⁵.

Породи карбону літологічно представлені пісковиками (27,5%), алевролітами (56,5%), аргілітами (12,7%), вапняками (2,7%). Вугільні пласти складають 0,6% потужності розрізу.

Породи карбону перекриті покладами кайнозойського віку. Четвертинні відклади представлені елювіально-делювіальнимі суглинками, рідше - пісками. Переважна потужність 15-20 м. Потужність ґрунтового шару 0,50 м. Пісковики з глибини 600 м слід проходити з прогнозом викидонебезпечності.

Промислова вугленосність пов'язана з відкладами світи С₁⁴. Робочу потужність (1,75м - загальна і 1,65 м - корисна за розрахунковим блоком) в районі закладення ствола має вугільний пласт d₄. Вугілля на ділянці відноситься до марки К. Вугілля середнєзольне (9,6% по ділянці), малосірчате (0,9%), придатне для коксування.

Залягання порід карбону в районі закладення ствола моноклинальне з північно-західним азимутом з простяганням 330-340º і північно-східним падінням під кутами 4-8º.

Безпосередньо по осі ствола азимут простягання пласта d₄ - 330º, кут падіння - 3º. Ці ж елементи залягання порід карбону зберігаються по всьому стволу, при незначному збільшенні кута падіння до 6º в інтервалі глибин 15,5-184,7 м. Проєктованим вентиляційним стволом №3 не прогнозується розкриття крупних тектонічних порушень. Однак в процесі проходки ствола не виключена можливість зустрічі зон мелкоамплітудних тектонічних порушень, про що свідчить наявність площин притирання і тріщин в керні. Для умов ведення гірничих робіт шахти «Красноармійська-Західна» № 1 характерна наявність великої кількості зон мелкоамплітудних тектонічних порушень, що супроводжуються тріщинуватими, нестійкими, обводненими і газонасичених породами. Так, при проходженні повітроподавального стволу № 2 блоку № 10 на глибині 168-171 м був розкритий скид з амплітудою зміщення 0,3-0,5 м, що характеризується тріщинуватими і перемятими породами, в зоні якого стався прорив води.

Зона інтенсивно виветрелих порід простежується до глибини 40,1 м.

Породи вищевказаної зони представлені, в основному, алевролітами (82,9%) з малопотужними прошарками аргілітів і вапняків.

Коефіцієнт міцності алевроліту за шкалою професора Протодьяконова - f = 1, 2. Алевроліт пухкий, сильно виветрелий до стану суглинку, легко руйнується пальцями.

Малопотужні прошарки вапняків менш виветрені, середньої міцності (f = 8,9).

При водонасиченні, породи зони інтенсивного вивітрювання схильні до розмокання, втрати міцностних властивостей і до повної втрати несучої здатності. У зв'язку з цим породи карбону в інтервалі глибин від 15,5 до 40,1 м характеризуються як вельми нестійкі, схильні до обвалення і вивалів з стінок ствола.

 

 

Зона вивітрювання (слабовивітрілі породи) розташована в інтервалі глибин 40,1-125,0 м. Породи цієї зони характеризуються зниженим тимчасовим опором на стискання 10-30 МПа для аргілітів і алевролітів, 31 МПа - для пісковиків. З вапняків зони вивітрювання випробувано вапняк F11, тимчасовий опір на стискання якого 63 і 79 МПа і характеризує його як породу досить міцну.

Породи зони вивітрювання слаботріщінуваті з ниткоподібними різноспрямованими тріщинами. Породи зони вивітрювання, за винятком шарів піщаників і вапняків, віднесені до нестійких, середньої міцності.

Зона невивітрілих порід залягає на глибині нижче 125 м, потужність зони в розрізі вентиляційного стволу № 3 становить 895 м. Породи невивітрилої зони представлені чередуванням шарів аргілітів і алевролітів тимчасовий опір на стискання яких 13-89 МПа, пісковиків – 40-81 МПа і вапняків – 41-52 МПа.. Вугільні пласти і прошарки мають тимчасовий опір на стискання 10-15 МПа є м'якими породами.

При проходженні ствола будуть перетинатися численні водоносні горизонти, представлені пісковиками і вапняками. Притоки води до стволу  з окремих водоносних горизонтів становитимуть від 1 до 49 м³/год на глибині до 150 м, нижче водоносні горизонти, в основному малопотужні з низькими коефіцієнтами фільтрації і притоки з них становитимуть до 1 м³/год, однак, з окремих пісковиків приплив може скласти 10-38 м³/год.

У четвертинних відкладах приплив можливий з прошарку піску в інтервалі 5,8-7,0 до 1-3 м³/год.

При спорудженні шийки ствола в піскових прослоях суглинків можуть обпливати стінки котловану.

Підземні води до глибини 150,0 м будуть сульфатно-хлоридно- (хлоридно-сульфатні) гідрокарбонатні з мінералізацією 2,2-3,5 г/дм³, дуже жорсткі, сильно- або слабоагресивні до несульфатостойкім маркам цементу і середньоагресивні до металевих конструкцій.

У зоні вивітрювання в розрізі ствола, де циркуляція підземних вод відбувається більш активно, спостерігаються сульфатно-хлоридні магнієво-натрієво-кальцієві води з мінералізацією 2,3 г/дм³. Нижче, з глибини близько 400 м, знаходяться хлоридно-натрієві води, мінералізація яких збільшується з 2,4 до 13,2 мг/дм³.

Виняток становить проба, відібрана з пісковика d₁Sd₂, в якій на глибині 1020 м при хлоридно-натрієвому складі мінералізація склала 3,5 г/дм³.

По відношенню до бетонів з несульфатостойкіх марок цементу, води кам'яновугільних відкладеннь середньоагресивні, а до металевих конструкцій вони середньо- або сильноагрессивні.

Температура гірських порід змінюється від 30º С на глибині 620 м до 38,0º С на вибої ствола. Геотермічний градієнт 2,8 - 3,4 град/100 м, геотермічна щабель -                        29,5-35,7 м/град С.

Всі гірські породи карбону, крім вапняків, вугілля і ряду шарів аргілітів, силікозонебезпечні з вмістом кварцу 10-92%.

Верхня межа зони метанового вивітрювання, відповідна появі метану в складі підземних газів на ділянці, залягає на глибині 150 м; з глибини 150 м метан в складі газів становить 80-99%.

Природна газоносність розкриваних вугільних пластів становитиме 16-35 м³/т сухої беззольної маси.

Газовиділення можливі з проникних горизонтів пісковиків.

На підставі досліджень МакНДІ в місцях закладення вентиляційного ствола №3 і повітряподавального ствола №3 вугільний пласт d₄, який буде перетинатися проєктованими стволами відповідно на глибинах 953,45 м і 961,6 м, відноситься до категорії викидонебезпечних. Пісковики з глибини 600 м слід проходити з прогнозом викидонебезпечності.

Межа та запаси шахного поля

Даним проєктом передбачається розкриття та підготовка запасів блоку № 11, який розташований в межах прирізаної частини ділянки «Красноармійський - Західний» № 2-3.

Межі блоку № 11 такі:

по повстанню - ламана лінія, яка проходить через свердловини №№ 4395, 3691, 4215, 3623, 4204, 3624, 4237, 3625, 4238, 3496, 3636, ВПС №3, 14-й конвеєрний південний штрек блоку № 10 і по ізогипсі мінус 825 м;

по падінню - ламана лінія, яка проходить через свердловини №№2939, 4156, 4332, 3294, 2949, 4226, 4245 (загальна з блоком 12);

на півдні - умовна лінія, проведена по контуру розмиву пласта;

на півночі - кордон охоронного цілика під залізницю;

розміри блоку №11 по простяганню 10,0 ... 12,2 км, по падінню: на півдні 3,0 км, на півночі - 2,4 км, площа складає 27,5 км².

Запаси вугілля по ділянці «Красноармійська-Західна» № 2-3 затверджено протоколом № 7287 ДКЗ СРСР від 02.12.1974 р.

Запаси вугілля по шахті «Красноармійська-Західна» № 1 затверджені Відомчою комісією Мінвуглепрому за експертною оцінкою геологічної бази вугільних родовищ 19.03.1997 р. та рішенням Держнаглядохоронпраці та Держкомгеології про передачу шахті «Красноармійська-Західна» № 1 частини запасів ділянки «Красноармійський-Західний» № 2-3 (ліцензія № 2749 від 29.07.2002 р).

У 2005-2006 рр. ДВАТ «Луганськдіпрошахт» розроблена «Комплексна програма розвитку шахти», яка крім повного відпрацювання запасів в існуючих межах шахти, намітила поетапне залучення в експлуатацію запасів ділянки «Красноармійський-Західний» № 2-3.

Запаси першого етапу освоєння ділянки (блоків № 10 + 11) затверджені протоколом ДКЗ України № 1123 від 01.06.2006 року, другого етапу (блок № 12) - протоколом ДКЗ України № 1174 від 25.10.2006 року, які є доповненням до протоколу ДКЗ СРСР № 7287 від 02.12.1974 р

Остання детальна геолого-економічна оцінка запасів поля проведена в 2014 році і відображена в звіті про геологічне вивчення надр «Детальна геолого-економічна оцінка запасів вугілля і супутніх корисних копалин на полі шахти «Красноармійська-Західна №1» ПРАТ «ШУ «Покровське» від 01.01.14 р.

Даним проєктом передбачається підготовка та відпрацювання запасів блоку №11.

Підрахунок запасів на проєктованій площі блоку №11 проведений методом блоків (фігур), з урахуванням кута падіння, потужності пласта, уявної щільності вугілля.

Проєктні експлуатаційні втрати вугілля в надрах визначені відповідно до "Вказівок по нормуванню, планування і економічного оцінювання втрат вугілля в надрах по Донецькому басейну», ВНИМИ, 1991 р і складають 888 тис. т (2,0%).

Проєктні загальношахтні втрати вугілля складаються з втрат в запобіжних ціликах під капітальні гірничі виробки і складають 651 тис. Т (1,4%).

Запаси недоцільні до відпрацювання складаються з втрат в сильно порушених ділянках і складають 174 тис. Т. (0,4%).

Сума проєктних втрат (загальні втрати) складається з загальношахтних і експлуатаційних втрат, запасів недоцільних до відпрацювання, і становить 1713 тис. т (3,8%).

Технологічна частина

Режим роботи, потужність та строк служби підприємства

Шахта «Красноармійська-Західна» № 1 здана в експлуатацію в 1990 році і розробляє один пласт d₄.

У 2005-2006 рр. інститутом «Луганськдіпрошахт» була розроблена «Комплексна програма розвитку шахти», яка крім повного відпрацювання запасів в існуючих межах шахти, намітила поетапне залучення в експлуатацію запасів ділянки «Красноармійський-Західний» № 2-3.

Для відтворення вибуваючої лінії очисних вибоїв у відпрацьовуваних блоках проєктом передбачається залучення в відпрацювання запасів блоку №11. Проєктом передбачається одночасна робота від двох до чотирьох очисних вибоїв в блоці №11, при цьому потужність блоку складе 2250 - 3000 тис. т гірничої маси на рік.

Проєктна потужність блоку №11 визначена за умовою раціонального розміщення лінії вибоїв з урахуванням забезпечення відтворення вибуваючих очисних вибоїв, ведення гірничопрохідницьких робіт з подальшим освоєнням південного блоку ділянки «Красноармійський-Західний» № 2-3 і можливості провітрювання всіх споживачів повітря в працюючому блоці №11 при прийнятій схемі розкриття та підготовки шахтного поля.

Даним проєктом передбачається наступний режим роботи, відповідно до завдання на проєктування, затвердженого головним інженером ПРАТ «ШУ «Покровське» і узгоджене головою наглядової ради ПРАТ «ШУ «Покровське»:

- кількість робочих днів у році для шахти - 355, для робітників - 260 днів при безперервному робочому тижні для підприємства і з двома вихідними по змінному графіку для робітників;

- кількість робочих змін з видобутку вугілля і проведення гірничих виробок - три зміни, плюс одна зміна для проведення ремонтно-підготовчих робіт. Для виїмкових дільниць, де поточним прогнозом встановлені зони, небезпечні за раптовими викидами, передбачається виділення спеціальної зміни для проведення противикидних заходів;

- тривалість робочої зміни на підземних роботах - 6 годин, на поверхні - 8 годин.

Розкриття шахтного поля

В даний час шахтне поле розкрите вертикальними стволами: двома центрально-здвоєними - скіповим і клітьовим, двома блоковими - повітряподавальним № 1, вентиляційним № 1, повітряподавальним №2, скіповим №2 (СВС-2) і вентиляційної свердловиною.

Розтин запасів вугілля в блоці №11 передбачається двома центрально-здвоєними стволами: вентиляційним № 3 і повітряподавальним № 3.

Пласт d₄ розкритий на робочих горизонтах: 593 м (відмітка «мінус» 429,1 м), 708 м (відмітка «мінус» 539,4 м) і на горизонті 815 м (відмітка «мінус» 633,0). На горизонті 593м розкриті блоки № 2 і № 3, № 4, № 5 і № 6, на горизонті 708 м - блоки № 6 і № 8, на горизонті 815 м - блок № 10.

Скиповий ствол служить для видачі вугілля і вихідного струменя повітря. Клітьовий ствол - для спуску-підйому людей, матеріалів, устаткування та подачі свіжого струменя повітря в шахту.

Повітроподавальний ствол № 1 пройдений до горизонту 593 м, служить для спуску-підйому людей, матеріалів, видачі породи і подачі свіжого струменя повітря в шахту.

Вентиляційний ствол №1 пройдений до горизонту 708 м, служить для видачі вихідного струменя повітря з шахти, спуску-підйому людей, матеріалів, видачі породи.

Вентиляційна свердловина пройдена на проммайданчику повітроподавального стволу № 1 до горизонту 593 м, служить для видачі вихідного струменя повітря з блоків № 1 і 2.

Повітроподавальний ствол № 2 пройдений до горизонту 815 м, служить для спуску-підйому людей, матеріалів, видачі породи, подачі свіжого струменя повітря в шахту.

Скиповий ствол №2 пройдений до горизонту 815 м, служить для видачі гірської маси та вихідної струменя повітря.

Для відпрацювання запасів блоку №11 і, в перспективі- ділянки «Красноармійський-Західний» №2-3, проєктом передбачається спорудження вентиляційного ствола № 3 і повітроподавального ствола № 3. В якості основного робочого горизонту передбачається використовувати горизонт 930,0 м (відмітка мінус 765,378 м - ур. г. р.).

Характеристика проєктованих стволів

Показники	Найменування стволів
	вентиляційний   № 3	повітроподавальний №3
Абсолютна відмітка устя ствола, м	+161,2	+161,65
Абсолютна відмітка горизонту 930 м, м	-765,378 (ур. г. р.)	-765,1 (ур. г. р.)
Абсолютна відмітка горизонту 980 м, м	-817,210 (ур. г. р.)	-806,51 (ур. г. р.)
Абсолютна відмітка зумпфа, м	-829,600	-818,900
Глибина ствола, м: - до гор. 930 м - до гор. 980 м - повна глибина	926,578 978,410 990,800	926,750 968,160 980,550
Діаметр ствола у світлі, м	8,0	8,0
Площа перетину стволу у світлі, м2	50,24	50,24

 

Показники	Найменування стволу
	вентиляційний   № 3	повітроподавальний №3
Вид кріплення стволу	тюбінги, бетон, залізобетон	тюбінги, бетон, залізобетон
Товщина кріплення стволу, мм	400-500	400-500
Армування	жорстке	жорстке
Функції стволів	видача вихідного струменя повітря, видача породи, спуск-підйом людей, матеріалів і устаткування, запасний вихід	подача свіжого повітря, спуск-підйом людей, матеріалів і устаткування, довгих предметів, запасний вихід

 

Пристволовий двір горизонту 930 м кругового типу, призначений для допоміжних операцій з доставки матеріалів, видачі породи, доставки людей, подачі свіжого повітря на горизонт 930 м і видачі вихідного струменя повітря з блоку № 11.

Пристволовий двір горизонту 930 м включає комплекс виробок і камер, що забезпечують: транспортні операції по спуску-підйому людей, спуску матеріалів і обладнання, видачі породи, подачі свіжого повітря на горизонт 930 м і видачі вихідного струменя повітря з блоку №11, використовуваних для розміщення необхідного обладнання. У пристволовому дворі розташовані депо колісних дизелевозів, депо монорейок, насосна камера з водозбірниками, склад ВМ та ін. Квершлагами і польовими виробками виробки пристволового двору з'єднані з південними польовими виробками (відкатувальної, конвеєрної і вентиляційної) і ступенем похилих виробок центральної панелі блоку №11.

Нижче сполучень стволів з горизонтом 930 м розташовані: у вентиляційного ствола №3 - сполучення з вентиляційної збійкою і камера зумпфових насосів; у повітряподавального ствола №3 - сполучення з ходком в зумпф і камера зумпфових насосів.

Підйоми по стволам

В даний час діючими на шахті є такі стволи:

-        головний скіповий ствол - видача гірської маси;

-        допоміжний клітьовий ствол - спуск обладнання, матеріалів і людей;

-        повітроподавальний ствол №1 - спуск і підйом людей до горизонту 593 м, матеріалів, видача породи і вентиляційна свердловина - видача вихідного струменя;

-        вентиляційний ствол №1 - спуск і підйом людей, матеріалів, видача породи;

-        повітроподавальний ствол №2 - спуск і підйом людей до горизонту 815 м, матеріалів, видача породи;

-        скіповий ствол №2 (СВС-2) - видача гірської маси.

Для відпрацювання блоку № 11 передбачається:

-        збереження всіх діючих стволів з підйомними машинами;

-        використання для видачі гірської маси існуючих підйомних установок на діючих головному стволі і скіповому стволі №2 (СВС-2);

-        спорудження вентиляційного ствола №3 і повітряподавального ствола №3.

Головний ствол обладнаний двухскіповимі і односкіповим з противагою підйомами. Двухскіповимі і односкіповий підйоми обслуговують горизонт 593 м.

Двухскіповий підйом обладнаний багатоканатною підйомної машиною типу           ЦШ5×4 з електродвигуном постійного струму типу П2Ш-800 потужністю 4000 кВт,        50 об/хв і скипами типу СНМ35.

Максимальна швидкість підйому - 12 м/с. Завантаження скіпів - 30 т гіничої маси.

Продуктивність підйому - 930 т/год.

Двухскіповий підйом видає 14880 т/добу гіничої маси з коефіцієнтом нерівномірності 1,25 за 20 годин.

Односкіповой з противагою багатоканатний підйом обладнаний підйомною машиною типу ЦШ4×4 з електродвигуном постійного струму П2Ш потужністю 2500 кВт, 50об/хв і скіпом місткістю 21 т. Максимальна швидкість підйому - 9,8 м/с.

Односкіповой підйом видає 5700 т/добу гірської маси з коефіцієнтом нерівномірності 1,25 за 20 годин.

Скиповий ствол №2 (СВС-2) обладнаний двома двускіповимі підйомними установками №1 і №2. Обидва підйоми обладнуються однаково.

Двускіпові підйоми №1 і №2 обладнані підйомними машинами 1×6,3×4,2×/0,63 з скіпами СН15-223-1,1 кожен.

Привід кожної машини постійного струму від двигунів П2Ш-800-255-7К УХЛ4, 3/50 кВт, 40 об/хв, 600В з живленням від двох силових трансформаторів ТС3Р2500/10-У2. Максимальна швидкість підйому -12 м/с. Продуктивність підйому №1 - 496 т/год, підйому №2 - 512 т/год.

Обидва підйоми видають 36288 т/добу гірничої маси з коефіцієнтом нерівномірності 1,5 за 18 годин.

Проєктуємий повітроподавальний ствол №3 передбачається для спуску і підйому людей, спуску матеріалів, обладнання, довгих предметів, спуску секцій мехкріплення з масою 15000 кг.

Ствол намічається обладнати двома одноклітьовими з противагою багатоканатними вантажно-людськими підйомними установками №1 і №2 з установкою підйомних машин на баштовому копрі.

Підйоми обладнуються двоповерховими клітями 2КНМ5,2-150 на дві вагонетки ВГ-3,3 або 80 чоловік і підйомними машинами ЦШ4х4. Підйомні канати прийняті по ТУ 28,7-001191046-009-2003 діаметром 42 мм-4 шт. Врівноважуючі канати прийняті по ТУ28,7 - 001191046-008-2003 діаметром 56 мм-2шт.

Привід підйомної машини від двох двигунів АКН2-16-57-10УХЛ4, 1000 кВт, 600 об /хв, 6 кВ.

Редуктор 2ЦД-20 з передавальним відношенням 11,5. Максимальна швидкість підйому - 10,7 м/с.

Схема підйомів приведена на крес. П44-9-201-1-ТХ-1.

Проєктуємий вентиляційний ствол №3, передбачається для спуску і підйому людей, спуску матеріалів, обладнання та видачі породи.

Ствол обладнується двоклітєвою вантажнолюдською і аварійно-ремонтною підйомними машинами.

Двоклітьовий підйом обладнується двома індивідуальними одноповерховими клітями 1КНМ5,2-150 на 24 людини або одну вагонетку ВГ-2,5 з породою і підйомною машиною МПМН4х4.

 Підйомні канати прийняті по ТУ 28,7-001191046-009-2003 діаметром 42 мм-4 шт. Врівноважуючі канати прийняті по ТУ28,7 - 001191046-008-2003 діаметром 56 мм-2шт.

 Привід підйомної машини П2Ш-630-216-7к УХЛ4 потужністю 3150 кВт, 71 об/хв, 600В. Максимальна швидкість підйому - 8,5 м/с.

Аварійно-ремонтний підйом обладнується підйомної машиною Ц3×2,2АР. Підйомний канат прийнятий по ТУ 28,7-001191046-009-2003  діаметром 36,5 мм. Привід підйомної машини прийнятий від двигуна АКН2-16-57-12УХЛ4, 800 кВт, 500 об/хв, 6 кВ. Редуктор з передавальним відношенням-11,5. Максимальна швидкість підйому - 6,66 м/с.

Існуючі і проєктовані підйомні установки на стволах забезпечать виконання всього обсягу вантажних операцій по шахті при відпрацюванні блоку №11.

Підготовка шахтного поля. Система розробки.

Шахтою розробляється пласт d₄. Підготовка шахтного поля - блокова. Підготовка в блоках - погоризонтна (блоки №№ 4, 6), панельна (блоки №№ 2, 3, 5, 8, 10).

Розміри проєктуємого блоку №11 складають:

-        по простяганню – 10,0-12,2 км;

-        по падінню - на півдні - 3,0 км, на півночі - 2,4 км.

Підготовка блоку №11 передбачається панельна, з відпрацюванням лавами по простяганню. Відпрацювання блоку №11 передбачається проводити планомірним відпрацюванням запасів по низхідній схемі, оскільки блок №11 є природним продовженням блоку № 10.

У межах блоку №11 шахтне поле поділене на центральну і північну панелі. Центральна панель (ЦП) за простяганням розташовується між поглиблюваними ухилами блоку №10 і південною технічною межою шахти, північна панель (ПП) - між поглиблюваними ухилами блоку №10 і межою охоронного цілика під залізницю.

Для підготовки запасів в панелях передбачається:

-        поглибити ухили блоку №10 - допоміжний ухил блоку №11, вентиляційний ухил блоку №11, ухил блоку №11;

-        з боку пристволового двору гор. 930 м пройти конвеєрний ухил ЦП блоку №11, вентиляційний ходок ЦП блоку №11, повітроподавальний ходок ЦП блоку №11;

-        в перспективі, через велику протяжність південного крила ЦП, пройти по виробленому простору південний ухил ЦП блоку №11, південний ходок ЦП блоку №11, південний вентиляційний ходок ЦП блоку №11.

Система розробки передбачається довгими стовпами по простяганню. Довжина лав 250-300 м. Спосіб управління покрівлею - повне обвалення. В межах виїмкових полів технологія робіт - безцелікова.

При відпрацюванні запасів блоку №11 в проєкті розглянуті два характерних періоди:

І період - початок відпрацювання запасів в блоці №11;

ІІ період - розвиток гірничих робіт в блоці №11.

І  період   передбачає  першочергову   підготовку   та   введення   в   експлуатацію 1 північної лави ЦП. Для її відпрацювання необхідно поглибити ухили блоку №10 на один горизонт, завершити будівництво 1 черги пристволового двору гор. 930 м. Функції поглиблюваних ухилів зберігаються існуючі. На 1 горизонті і на наступних, біля ухилів передбачається розташувати комплекс виробок і камер, необхідних для видачі вугілля і породи, прийому матеріалів, водовідливу, забезпечення електропостачання, доставки людей і інших функцій.

ІІ період передбачає одночасне відпрацювання запасів в північній і центральній панелях трьома очисними забоями (1 північна «біс» лава блоку №11, 6 північна лава ЦП блоку №11, 4 південна лава ЦП блоку №11), для чого необхідно поглибити допоміжний ухил, вентиляційний ухил і ухил блоку №11, і пройти конвеєрний ухил ЦП, вентиляційний ходок ЦП і повітроподавальний ходок ЦП. Біля ухилів передбачається розташувати комплекс виробок і камер необхідних для видачі вугілля і породи, прийому матеріалів, водовідливу, забезпечення електропостачання, доставки людей і інших функцій.

 Охорона похилих виробок, від шкідливого впливу очисних робіт, передбачена вугільними ціликами. Розмір ціликів визначено відповідно до п.6.1 «Методичних вказівок. Розташування, охорона і підтримка гірничих виробок при відпрацюванні вугільних пластів на шахтах» КД12.01.01.201 - 98 і становить 90 ÷ 120 м.

У перспективі, для підготовки запасів південного крила ЦП, передбачається пройти по виробленому простору південний ухил ЦП блоку №11, південний ходок ЦП блоку №11 і південний вентиляційний ходок ЦП блоку №11, характеристика яких наведена в табл. 2.6.

З огляду на фактичні гірничо-геологічні умови і стан гірничих робіт, відповідно до вимог «Правил ведення гірничих робіт на пластах, схильних до газодинамічних явищ» СОУ 10.1.00174088.011-2005 п.п. 5.1.8 і 5.2.3 (д), для забезпечення нормальної газової обстановки при подальшому відпрацюванні запасів в затверджених межах зберігається існуюча система розробки довгими стовпами по простяганню.

Особливістю розкрою блоку №11 є те, що південна панель має потужність пласта 1,38-2,19 м, а північна - потужність пласта 0,76-0,98 м.

Для забезпечення стійкої роботи очисних вибоїв з високими навантаженнями в блоці №11 передбачається підготовка виїмкових дільниць довжиною 2,0-2,5 км в центральній панелі (відпрацювання одночасно двома ділянками) і 2,27-3,4 км в північній панелі (з поділом крила на дві ділянки, з послідовним відпрацюванням одним очисним забоєм).При підготовці виїмкових дільниць протяжністю понад 1200 м на південному і північному крилах центральної панелі передбачається проведення вентиляційних збійок між вентиляційним і конвеєрним штреками для забезпечення нормативного часу для виведення людей при аварії. Для кріплення вентиляційних сбійок передбачається кріплення типу КШПУ-М-9,7.

При виборі механізації очисних робіт були враховані потужність пласта, умови його залягання, фізико-механічні властивості вугілля і вміщуючих порід, а також досвід роботи шахти в аналогічних умовах.

Проєктом передбачається на північному крилі ЦП блоку №11 застосування механізованих комплексів 3КД-90Т (1ДТ) з комбайном JOY7-LS20 (JOY4-LS20), на південному крилі ЦП застосування механізованих комплексів «Глинник» (3КД-90Т) з комбайном JOY7-LS20 (JOY4- LS20), в північній панелі - механізованих комплексів «Глинник» (ДМ) з комбайном МВ-410Е. Для доставки вугілля по лаві передбачаються скребкові конвеєра CZK260 / 852 (CZK228 / 800). В інших блоках зберігається існуюча очисна техніка.

Проведення ніш в лавах передбачається за допомогою відбійних молотків, в небезпечних зонах (за прогнозом) - буропідривних способом в режимі хитного підривання.

У центральній панелі блоку №11 передбачається стовпова система розробки довгими стовпами по простяганню з прямоточною схемою провітрювання, з повним відокремленим розбавленням шкідливостей за джерелами надходження.

Проєктом передбачається кріплення штреків кріпленням типу КШПУ-М-20,3 з зміцненням порід покрівлі сталеполімернимі анкерами типу АКПН довжиною до 2,9 м, що встановлюються по перетину виробки між рамами постійного кріплення. Щільність установки основний кріплення - 2,0 р/м. Щільність установки допоміжної кріплення 1 анкер на 1 м².

Конвеєрні штреки обладнуються стрічковими конвеєрами 2ЛТ100У, монорейковою дизельної дорогою DLZ-110, під лавою скребковий конвеєр PZF-0,5/Р3, почвопіддирочна машина EL-160LS, скребковий конвеєр СП-202.

Проєктом передбачаються наступні параметри охорони дільничних виробок при роботі лав в ухилому полі північного крила блоку № 11.

Для охорони конвеєрного штреку, підтримуваного позаду очисного забою для повторного використання при відпрацюванні суміжного стовпа, передбачається:

-  кріплення парними металевими анкерами типу АКПН довжиною до 2,9 м сегментів рам кріплення для запобігання осідання елементів металевого аркового кріплення при демонтажі стійок під час пересування забійного конвеєра, анкерування покрівлі штреків проводити з випередженням очисних вибоїв не менше зони опорного тиску;

-  підривання порід підошви конвеєрного штреку позаду очисного забою і встановлення кріплення посилення - дерев'яні стійки ø18 см під кожну раму кріплення в два ряди;

-  зведення у виробленому просторі уздовж бровки лави жорсткої литої околоштрековой смуги з вікнами, оконтуренной з боку штреку поруч органного кріплення і з боку виробленого простору - двома рядами органного кріплення. Як закладний матеріал литої смуги використовується вітчизняна мінерально-цементна суміш «БИ-крепь». Ширина литої смуги становить 0,8 потужності пласта;

-  установка в штреку попереду вибою лави (випередження не менше зони опорного тиску) двох рядів СВП (L = 3-4 м) з канатними анкерами.

Для підтримки вентиляційного штреку передбачається:

-  установка в штреку кріплення посилення з дерев'яних стійок ø18 см під кожну раму кріплення на відстані не менше 30 м попереду вибою лави;

-  установка у виробленому просторі одного ряду дерев'яного органного кріплення і викладка одного ряду дерев'яних кострів.

Підземний транспорт. Вагонетки. Основні положення

В даний час гірнича маса з очисних і підготовчих забоїв блоку №10 видається по СВС-2 з горизонту 815 м (основний транспортний ланцюжок) і по головному стволу № 1 з горизонту 593 м (резервний транспортний ланцюжок). До СВС-2 гірнича маса доставляється по конвеєрним штреками і по ухилу блоку №10. До головного ствола № 1 гірнича маса з ухилу блоку №10 перевантажується на головний південний штрек блоку №10, потім транспортується по повітроподавальному ходку блоку №6, південному польовому конвеєрному штреку горизонту 593 м, головному конвеєрному штреку горизонту 593 м і проміжному штреку в бункер ємністю 180 м³ у головного ствола № 1.

Конвеєрні лінії ухилу блоку №10 повітроподавального ходка блоку №6, південного польового конвеєрного штреку горизонту 593 м обладнані стрічковими конвеєрами 1Л120У, 2ЛТ1000, 1Л1000.

Всі допоміжні операції в приствольних дворах горизонтів 593м і 815м проводяться за допомогою рейкових дизелевозів типу DLP50F і DLP140F.

Доставка людей, матеріалів і обладнання по горизонтальних і похилих виробках (конвеєрні штреки, ухильні ходки) проводиться за допомогою дизельних підвісних монорейкових доріг типу DLZ110, DLZ130.

У приствольних дворах горизонтів 593м, 815м є гаражі для обслуговування і ремонту дизелевозів.

При відпрацюванні блоку № 11 проєктом передбачається використовувати:

-        рейкові дізелевози для відкатки вантажів і перевезення людей по існуючим виробках горизонтів 593м, 815м і проєктованим виробках околоствольного двору горизонту 930м;

-        конвеєрний транспорт по горизонтальних і похилих виробках для видачі гірничої маси з очисних і підготовчих забоїв блоку №11;

-        для доставки устаткування, матеріалів і людей по горизонтальних і похилих виробках діючі підвісні монорейкові дороги з нарощуванням монорельса по проєктованим гірничим виробках.

Існуючі і проєктовані транспортні засоби забезпечать виконання всього обсягу вантажних операцій за нормативний час.

Конвеєрний транспорт

Гірнича маса з блоку №10 видається по двох транспортних ланцюжках:

-        основний транспортний ланцюжок (по СВС-2 з горизонту 815м);

-        резервний транспортний ланцюжок (по головному стволу №1 з горизонту 593м).

По основному транспортному ланцюжку гірнича маса доставляється до СВС-2 за такими конвеєрними виробками:

-        конвеєрні штреки блоку №10 (обладнані стрічковими конвеєрами 1Л1000, 2ЛТ-1000);

-        ухил блоку №10 (обладнаний стрічковими конвеєрами 1Л120У).

По резервному транспортному ланцюжку гірнича маса з блоку №10 транспортується до головного стволу за наступними конвеєрним виробках:

-        конвеєрні штреки блоку №10 (обладнані стрічковими конвеєрами 1Л1000, 2ЛТ-1000);

-        ухил блоку №10, головний конвеєрний штрек блоку №10 (обладнані стрічковими конвеєрами 1Л120У);

-        повітроподавальний ходок блоку №6, південний конвеєрний штрек горизонту 593 м, головний конвеєрний штрек горизонту 593м, пром. штрек на бункер ємністю 180м3 (обладнані конвеєрами 1Л120У).

Для обслуговування конвеєрів використовуються дизельні монорейкові дороги.

Передбачаються електричні блокування, що виключають одночасну роботу конвеєрів і дизельних підвісних доріг.

Гірнича маса з блоку №10 транспортується по конвеєрним штреками лав на конвеєрну лінію ухилу блоку №10, далі перевантажується на конвеєр 1Л120У похилого конвеєрного квершлагу, потім через бункер ємністю 180 м3 в скіпи підйомної машини скіпового ствола №2 (СВС-2).

При відпрацюванні блоку №11 проєктом передбачається:

-        повна конвеєрна доставка гірничої маси від вибоїв до бункера скіпового ствола №2 (СВС-2) з використанням діючої конвеєрної лінії блоку №10;

-        проєктовані похилі виробки обладнати стрічковими конвеєрами 1Л120У;

-        конвеєрні штреки блоку №11 обладнати стрічковими конвеєрами 2ЛТ-1000, 2Л1000;

-        для доставки матеріалів, обладнання, людей по горизонтальних і похилих виробках, обслуговування конвеєрних ліній використовувати дизельні підвісні монорейкові дороги DLZ110, DLZ130.

Передбачаються електричні блокування, що виключають одночасну роботу конвеєрів і дизельних підвісних монорейкових доріг.

При відпрацюванні запасів блоку №11 розглянуті два характерних періоди:

І період - введення в експлуатацію блоку №11;

ІІ період - розвиток гірських робіт блоку №11.

В І періоді намічається:

-        відпрацювання 1 північної лави блоку №11 з підготовкою 2 і 3 конвеєрних штреків блоку №11;

-        підготовка конвеєрного штреку лави № 1 південної панелі блоку №10, 1 південного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11, виробок пристволового двору горизонту 930 м, повітроподавального ходка центральної панелі блоку №11, вентиляційного ходка центральної панелі блоку №11, конвеєрного ухилу центральної панелі блоку №11.

При відпрацюванні 1 північної лави блоку №11 для транспортування гірничої маси передбачається:

-        використовувати існуючу конвеєрну лінію по ухилу блоку №10 до горизонту 815 м;

-        обладнати 1 північний конвеєрний штрек блоку №11 стрічковими конвеєрами 2ЛТ-1000, 2Л1000;

-        обладнати ухил блоку №11 стрічковими конвеєрами 1Л120У.

Гірничу масу з 1 північної лави блоку №11 намічається транспортувати по 1 північному конвеєрному штреку блоку №11 стрічковими конвеєрами 2ЛТ-1000, 2Л1000, перевантажувати на конвеєрну лінію ухилу блоку №11, далі по існуючій конвеєрній лінії ухилу блоку №10 транспортувати до СВС-2 на гор. 815 м і підйомної машиною цього ствола видавати на поверхню.

При підготовці 2 і 3 північних конвеєрних штреків блоку №11 для транспортування гірничої маси передбачається:

-        використовувати існуючу конвеєрну лінію ухилу блоку №10 до горизонту 815 м;

-        обладнати 2 і 3 північний конвеєрний штреки стрічковими конвеєрами 2ЛТ-1000, 2Л1000;

-        обладнати проєктований ухил №11 стрічковими конвеєрами 1Л120У.

Гірничу масу з вибоїв 2 і 3 північних конвеєрних штреків намічається транспортувати по 2 і 3 північним конвеєрним штреками блоку №11 стрічковими конвеєрами 2ЛТ-1000, 2Л1000, перевантажувати на конвеєрну лінію ухилу блоку №11 (стрічкові конвеєра 1Л120У), далі по існуючій конвеєрній лінії ухилу блоку №10 транспортувати на горизонт 815 м і підйомною машиною СВС-2 видавати на поверхню.

При підготовці повітроподавального ходка центральної панелі блоку №11, вентиляційного ходка центральної панелі блоку №11, конвеєрного ухилу блоку №11 для транспортування гірської маси передбачається:

-        використовувати існуючу конвеєрну лінію ухилу блоку №10 до горизонту 815 м;

-        обладнати поітроподавальні та вентиляційні ходки центральної панелі блоку №11, конвеєрний ухил блоку №11 скребковими конвеєрами СП-202 або стрічковими конвеєрами 1ЛТ1000;

-        обладнати передавальний конвеєрний штрек блоку №11 стрічковим конвеєром 1Л120У;

-        обладнати південний конвеєрний польовий штрек блоку №10 стрічковими конвеєрами 2Л1000.

Гірничу масу з ходків і ухилу центральної панелі блоку №11 намічається траспортувати конвеєрами СП-202, 1Л120У, вантажити на конвеєр передавального конвеєрного штреку блоку №11, потім через бункер перевантажувати на існуючий конвеєрний ходок блоку №10, далі вантажити на конвеєра південного польового конвеєрного штреку блоку №10, на існуючу конвеєрну лінію ухилу блоку №10 і, далі - по існуючій транспортній ланцюжку.

При підготовці 1 південного конвеєрного штреку блоку №11 і конвеєрного штреку лави №1 південній панелі блоку №10 для транспортування гірничої маси передбачається:

-        використовувати існуючу конвеєрну лінію по ухилу блоку №10 до горизонту 815 м;

-        обладнати 1 південний конвеєрний штрек блоку №11 і конвеєрний штрек лави №1 південній панелі блоку №10 стрічковими конвеєрами 2ЛТ-1000, 2Л1000;

-        використовувати конвеєрні лінії передавального конвеєрного штреку блоку №11, конвеєрного ходка блоку №10, південного польового конвеєрного штреку блоку №10.

Гірничу масу з вибоїв 1 південного конвеєрного штреку блоку №11 і конвеєрного штреку лави №1 південній панелі блоку №10 транспортувати по цим штрекам стрічковими конвеєрами 2ЛТ-1000, 2Л1000, перевантажувати на конвеєрну лінію конвеєрного ухилу блоку №11 і конвеєрну лінію передавального конвеєрного штреку блоку №11, через бункер вантажити на конвеєрну лінію конвеєрного ходка блоку №10, потім перевантажувати на південний польовий конвеєрний штрек блоку №10, потім вантажити на існуючу конвеєрну лінію ухилу блоку №10 і далі - за існуючим транспортним ланцюжком.

При відпрацюванні запасів блоку №11 на розвиток гірничих робіт блоку №11 (ІІ період) намічається:

-        відпрацювання 1 північної біс лави блоку №11 з підготовкою 2 північного конвеєрного штреку блоку №11;

-        поглиблення ухилу №11, допоміжного та вентиляційного ухилів блоку №11;

-        відпрацювання 4 південної лави центральної панелі блоку №11;

-        відпрацювання 6 північної лави центральної панелі блоку №11;

-        підготовка 6 південного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11;

-        поглиблення конвеєрного ухилу центральної панелі блоку №11, повітроподавальних і вентиляційних ходків центральної панелі блоку №11.

 

При відпрацюванні 1 північної біс лави блоку №11 для транспортування гірничої маси передбачається:

-        використовувати існуючу конвеєрну лінію по ухилу блоку №10 до горизонту 815 м;

-        обладнати 1 північний конвеєрний штрек блоку №11 стрічковими конвеєрами 2ЛТ-1000, 2Л1000;

-        обладнати ухил блоку №11 стрічковими конвеєрами 1Л120У.

Гірничу масу з 1 північної біс лави блоку №11 намічається транспортувати по 1 північному конвеєрному штреку блоку №11 стрічковими конвеєрами, перевантажувати на конвеєрну лінію ухилу блоку №11, далі за існуючою конвеєрною лінією ухилу блоку №10 транспортувати до СВС-2 на горизонт 815м і підйомною машиною цього ствола видавати на поверхню.

При підготовці 2 північного конвеєрного штреку блоку №11 для транспортування гірничої маси намічається:

-        використовувати існуючу конвеєрну лінію по ухилу блоку №10 до горизонту 815м;

-        обладнати 2 північний конвеєрний штрек блоку №11 стрічковими конвеєрами 2ЛТ-1000, 2Л1000;

-        обладнати проєктований ухил блоку №11 стрічковими конвеєрами 1Л120У.

Гірничу масу з забою 2 північного конвеєрного штреку передбачається транспортувати по 2 північному конвеєрному штреку стрічковими конвеєрами, перевантажувати на конвеєрну лінію ухилу блоку №11, далі за існуючою конвеєрної лінії ухилу блоку №10 транспортувати на горизонт 815 м і підйомною машиною цього ствола видавати на поверхню.

При поглибленні ухилу блоку №11, допоміжного та вентиляційного ухилів блоку №11 для транспортування гірничої маси передбачається:

-        використовувати існуючу конвеєрну лінію ухилу блоку №10 до горизонту 815м;

-        використовувати конвеєрну лінію ухилу блоку №11;

-        обладнати ухил блоку №11, допоміжний і вентиляційний ухили блоку №11 скребковими конвеєрами СП-202 або стрічковими конвеєрами 1ЛТ1000..

Гірничу масу з вибоїв ухилів намічається транспортувати скребковими і стрічковими конвеєрами, перевантажувати на конвеєрну лінію ухилів блоку №11 і блоку №10, а далі за існуючим транспортним ланцюжком видавати на поверхню.

При відпрацюванні 4 південної лави центральної панелі блоку №11, 6 північної лави і підготовки 6 південного конвеєрного штреку блоку №11 для транспортування гірничої маси передбачається:

-        використовувати існуючу конвеєрну лінію ухилу блоку №10 до горизонту 815 м;

-        використовувати конвеєрні лінії передавального конвеєрного штреку блоку №11,конвеєрного ходка блоку №10, південного польового конвеєрного штреку блоку №10;

-        обладнати конвеєрний ухил блоку №11 стрічковими конвеєрами 1Л120У;

-        обладнати 4 південний конвеєрний штрек центральної панелі блоку №11, 6 південний конвеєрний штрек, 6 північний конвеєрний штрек стрічковими конвеєрами 2ЛТ-1000, 2Л1000.

Гірничуу масу з очисних вибоїв 4 південної лави центральної панелі блоку №11, 6 північної лави центральної панелі блоку №11 і підготовчого вибою 6 південного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11 намічається транспортувати стрічковими конвеєрами 2ЛТ-1000, 2Л1000, вантажити на конвеєрну лінію конвеєрного ухилу блоку №11, перевантажувати на конвеєрні лінії передавального конвеєрного штреку блоку №11, конвеєрного ходка блоку №10, південного польового конвеєрного штреку блоку №10, потім вантажити на існуючу конвеєрну лінію ухилу блоку №10, далі - по існуючому транспортному ланцюжку.

При поглибленні конвеєрного ухилу центральної панелі блоку №11, повітроподавального і вентиляційного ходків центральної панелі блоку №11 для транспортування гірничої маси передбачається:

-        використовувати існуючу конвеєрну лінію ухилу блоку №10 горизонту 815 м;

-        використовувати конвеєрні лінії конвеєрного ухилу центральної панелі блоку №11, передавального конвеєрного штреку блоку №11, конвеєрного ходка блоку №10, південного польового конвеєрного штреку;

-        обладнати конвеєрний ухил центральної панелі блоку №11, повітроподавальний і вентиляційний ходки центральної панелі блоку №11 скребковими конвеєрами СП-202 або стрічковими конвеєрами 1 ЛТ1000.

Гірничу масу з вибоїв ухилу і ходків намічається транспортувати скребковими і стрічковими конвеєрами, перевантажувати на конвеєрну лінію конвеєрного ухилу центральної панелі блоку №11, потім вантажити на конвеєрні лінії передавального конвеєрного штреку блоку №11, конвеєрного ходка блоку №10, південного польового конвеєрного штреку, далі перевантажувати на існуючу конвеєрну лінію ухилу блоку №10, і - по існуючому транспортному ланцюжку на поверхню.

 

Локомотивний транспорт

В даний час транспорт вантажів по відкатувальним виробках горизонтів 593м і 708м проводиться за допомогою рейкових дизелевозів.

Доставка людей здійснюється в людських вагонетках ВПГ-18. Обмін і зарядка акумуляторних батарей проводиться в діючих електровозних гаражах на горизонтах 593м і 708м.

Проєктом планується збереження існуючої електровозною відкатки на діючих горизонтах 593м і 708м.

Допоміжний транспорт

На шахті транспорт вантажів у горизонтальних виробках і виробках горизонту 815м проводиться за допомогою рейкових дизелевозів типу DLZ50F, DLP140F.

Доставка вантажів, людей і обладнання в очисні та підготовчі вибої по горизонтальних і похилих виробках блоку №10 проводиться дизельними підвісними монорейковими дорогами типу DLZ110, DLZ130.

Обслуговування та ремонт рейкових дизелевозів і дизельних підвісних монорейкових доріг проводиться в діючих дизельних гаражах на горизонті 815м.

Гаражі мають пункти парковки, заправки, поточного ремонту та обслуговування, камеру закачування емульсії.

В І періоді (введення в експлуатацію блоку №11) намічається:

-        для доставки вантажів, людей і обслуговування по 1 північному конвеєрному штреку блоку №11, 2 і 3 північним конвеєрним штреками блоку №11, 14 південному конвеєрному штреку блоку №10, конвеєрному штреку лави 4 південної панелі блоку №11, ухилу блоку №11, допоміжному і вентиляційного ухилам блоку №11, передавальному конвеєрному штреку блоку №11, південному польовому конвеєрному штреку блоку №10, південному польовому відкатувальному штреку блоку №10, 13 південному конвеєрному штреку блоку №10 використовувати дизельні підвісні монорейкові дороги;

-        для доставки вантажів по пристволовому двору горизонту 930 м використовувати рейкові дізелевози.

У ІІ періоді (розвиток гірничих робіт блоку №11) передбачається для доставки вантажів, людей і обслуговування по 1 і 2 північним конвеєрним штреками блоку №11, ухилу блоку №11, допоміжному та вентиляційного ухилу блоку №11, 4 і 6 південному конвеєрному штреку центральної панелі блоку №11, 6 північному конвеєрному штреку центральної панелі блоку №11, конвеєрного ухилу блоку №11, повітроподавального і вентиляційному ходку центральної панелі блоку №11, передавальному конвеєрному штреку блоку №10, південному польовому конвеєрному штреку використовувати дизельні підвісні монорейкові дороги, а у виробках пристволового двору горизонту 930 м - рейкові дізелевози.

Доставка людей до робочих місць

Проєктом передбачається механізована доставка людей до робочих місць.

Вентиляція. Дегазація

Відповідно до спільного наказу ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» № 1 від 02.01.2019 р. та Державною службою України з питань праці (Держпраці) в Донецькій області №8 від 02.01.2019 р. вугільний пласт d4 відноситься до погрожувальних за раптовими викидами, а нижче ізогіпс мінус 521,2 м - до викидонебезпечних. Вугільний пласт d4 в блоці №10 по падінню - від Котлинського надвигу до 14 південного конвеєрного штреку блоку №10 і 5 північного конвеєрного штреку блоку №10, по простяганню - від 1-й південній бортовий вироблення блоку №10 до флангового ходка північного крила блока №10 відноситься до категорії небезпечних за раптовими викидами вугілля і газу. Категорія викидонебезпечності решти блоку №10 уточнюється на підставі даних отриманих при проведенні нових підготовчих виробок - за висновком ІГТМ НАН України, тим самим межа викидонебезпечності по блоку №10 може змінюватися.

Абсолютна багатометановість шахти в 2018 році склала 205 м3/хв, відносна багатометановість - 57 м3/т с.д.

Вугільний пласт нижче ізогіпс мінус 521,2 м є небезпечним за раптовими викидами вугілля і газу, вище відноситься до загрозливих.

Спосіб провітрювання шахти - всмоктуючий; схема провітрювання - комбінована.

Свіже повітря подається в шахту по повітроподавальним стволам №1 і №2, клітьовому стволу. Вихідний струмінь повітря з шахти відводиться по скиповому стволу (ВЦД-47,5У), скиповому стволу №2 (ВЦД-47,5У), вентиляційному стволу (ВЦД-31,М) і вентиляційній свердловині (ВЦД-31,5М2).

За умовами вентиляції (при сформованій схемі провітрювання) і передбачуваних навантажень на очисні вибої, при відпрацюванні блоку №11, збільшення кількості лав, що знаходяться в одночасній роботі, прийнято рішення про розкриття запасів блоку № 11 вентиляційним стволом № 3 і повітряноподавальним стволом № 3, які розташовуються на  проммайданчику блоку №11.

Для провітрювання гірничих виробок, при відпрацюванні блоку №11, передбачається обладнати вентиляційний ствол №3 вентиляторною установкою головного провітрювання, що складається з двох вентиляторів DY TDR329 3TD8A.

Схема провітрювання проєктуємих виїмкових дільниць блока №11 прийнята у проєкті з повним відокремленим розбавленням шкідливостей за джерелами іх виділення, видача вихідного струменю повітря з лави на відпрацьований простір, спадний рух повітря по очисному вибою та подачею підсвяжуючого струменя повітря з боку вігульного масиву за схемою 3-В-Н-н-пт НПАОП 10.0-7.08-93 «Керіництво по проєктуванню вентиляції вугільних шахт»

Прогнозне виділення метану в тупикові виробки, що проводиться по пласту d4, становить 2,82 - 4,82 м3/хв.

Провітрювання проєктуємих підготовчих вибоїв передбачено свіжим струменем повітря за допомогою вентиляторів місцевого провітрювання (типа ВМ6У, ВМ-8, ВМЄ2/8, ВМ2/10) нагнітальним засобом, по гнучким вентиляційним трубопроводам з труб ΙА 0,8(0,6)х20ТУ38.105.1974-90. Конструкція вентиляторів – з вбудованим глушником шуму. Вентиляторні установки передбачається обладнати резервними вентиляторами.

Для забезпечення планованого навантаження на очисний вибій і зниження газовиділення в гірничі виробки передбачається дегазація пласта дегазаційними свердловинами.

1 період – 2021 год.

Частина свіжого повітря для провітрювання центральної панелі блоку №11 подається по повітроподавальному стволу № 2 і допоміжному ухилу блоку №10, а частина по повітроподавальному стволу № 3, повітроподавальному квершлагу горизонту 930 м і магістральному польовому відкатувальному штреку горизонту 930 м. Далі, після з'єднання, свіже повітря по допоміжному ухилу блоку №11 подається до виїмкових дільниць. До лави повітря подається по конвеєрному штреку.

Вихідний струмінь повітря відводиться по вентиляційному штреку лави, вентиляційного ухилу №2 блоку №11, де вона розділяється на дві частини, одна по 13 південному «біс» конвеєрному штреку блоку №10, друга по магістральному польовому конвеєрному штреку горизонту 930 м, далі, після з'єднання, вихідний струмінь надходить на вентиляційний квершлаг горизонту 930м і по вентиляційному стволу №3 видається на поверхню.

Північне крило блоку ціликом під залізницю розбивається на дві панелі: північна і північна «біс».

Свіже повітря для провітрювання північних лав блоку №11 подається по повітроподавальному стволу №2, південному польовому повітроподавальному штреку горизонту 815 м, повітроподавальному ходку блоку №10 до виїмкових дільниць. До лави повітря подається по двом виробкам: повітроподавальному і конвеєрному (для підсвіження) штрекам.

Вихідний струмінь повітря відводиться по конвеєрному штреку, підтримуваного слідом за лавою на фланговий ходок північного крила, вентиляційну виробку північного крила блоку №10, вентиляційний штрек блоку №8, похилий вентиляційний квершлаг і по скіповому стволу №2 видається на поверхню.

2 період - 2029 рік.

Свіже повітря для провітрювання центральної панелі блоку №11 надходить по повітроподавальному стволу №3 далі по повітроподавальному квершлагу центральної панелі блоку №11, повітроподавальному ходку центральної панелі блоку №11 до виїмкових дільниць. До лави повітря подається по конвеєрному штреку.

Вихідний струмінь повітря по вентиляційному штреку, вентиляційному ходку центральної панелі блоку №11, вентиляційному квершлагу центральної панелі блоку №11 і далі по вентиляційному стволу №3 видається на поверхню.

Для провітрювання північної «біс» панелі блоку №11 частину свіжого повітря  подається по повітроподавальному стволу № 2 і допоміжному ухилу блоку №10, а частина по повітроподавальному стволу № 3, повітроподавальному квершлагу горизонту 930 м і магістральному польовому відкатувальному штреку горизонту 930 м. Далі після з'єднання свіже повітря по допоміжному ухилу блоку №11 подається до виїмкових дільниць. До лави повітря подається по двом виробках: повітроподавальному і конвеєрному (для підсвіження) штрекам.

Вихідний струмінь повітря відводиться по конвеєрному штреку, підтримуваного слідом за лавою, за конвеєрному ходку блоку №10, 3 північному конвеєрному штреку блоку №10, вентиляційному ухилу блоку №10, похилому вентиляційному квершлагу і по скіповому стволу №2 видається на поверхню.

Провітрювання північної панелі аналогічно провітрюванню, описаного в 2021 році.

Дегазаційна установка

У відповідності до очікуваного розвитку гірничих робіт в блоці №11 проєктом передбачено будівництво на поверхні вакуум-насосної станції розрахунковою продуктивністю 300 м3/хв, обладнаної шістьма вакуум-насосами.

Для видачі метаноповітряної суміші з шахти відповідно до «Завдання на розробку проекту...» передбачається прокладка трьох трубопроводів діаметром 530×9 по свердловинах, по капітальним похилим виробкам - трубопроводи такого ж діаметру.

 

Вентиляторні установки

На шахті в даний час діють чотири вентиляторні установки:

-        на скіповому стволі - ВЦД - 47,5У;

-        на скіповому стволі №2 - ВЦД - 47,5У;

-        на вентиляційному стволі №1 - ВЦД - 31,5М;

-        на вентиляційної свердловині - ВЦД - 31,5М2.

У 2017 році ТОВ «Проектно-промисловий інститут» виконано проєкт «Комплекс вентиляційного ствола №3. Вентиляторна установка вентиляційного ствола №3 ПАТ «ШУ «Покровське», яким передбачається при відпрацюванні блоку №11 для провітрювання гірничих виробок обладнати вентиляційний ствол №3 вентиляторної установкою головного провітрювання, яка складається з двох вентиляторів DY TDR329 3TD8A, з електродвигунами типу 1RQ6-716- 8 потужністю по 4300 кВт, 743 об/хв, 6 кВ кожен.

Зовнішнє електропостачання вентиляційної установки буде здійснюватися від ПС110/6,6/6,3 кВ, яка буде розташовуватися на майданчику вентиляційного ствола №3, внутрішнє - від РУ-6 кВ, розташованого в будівлі вентиляційної установки.

Існуючі і проєктована вентиляторні установки забезпечать нормальний режим провітрювання гірничих виробок шахти при відпрацюванні запасів блоку №11.

Осушення шахтного поля. Водовідлив

Водовідлив

На шахті в роботі перебувають наступні водовідливні установки:

-        головна водовідливна установка на горизонті 708 м;

-        головна водовідливна установка на горизонті 815 м;

-        дільнична водовідливна установка на 13 південному конвеєрному штреку блоку №10;

-        дільнична водовідливні установка на збійці №6 між ухилами блоку №10.

Головна водовідливна установка на горизонті 708 м обладнана п'ятьма насосами НСШ 410-819 (максимальний приплив 183 м3/год).

Вода відкачується на поверхню за чотирма водовідливні ставами Ø 273 мм, прокладеним по свердловинах, ємність водозбірників – 3300 м3 . Перед надходженням в водозбірники вода відділяється від твердих суспензій в попередніх відстійниках.

Головна водовідливна установка на горизонті 815 м обладнана п'ятьма насосами НСШ 410-910 (максимальний приплив води 134 м3 / ч). Вода відкачується на поверхню по двом трубопроводам Ø 273 мм, прокладеними по повітроподавальному стволу №2, і за двома водовідливними ставами, прокладеними по свердловинах. Ємність водозбірників 2460м3. Перед надходженням в водозбірники вода відділяється від твердих суспензій в попередніх відстійниках. Чистка водозбірників проводиться гідроелеваторів в шламозбірник.

Дільнична водовідливна установка на 13 південному конвеєрному штреку блоку №10 обладнана двома насосами ЦНС180-255 і одним насосом ЦНС300-240 (приплив води 20м3/год). Ємність водозбірника 380 м3. Вода відкачується по трубопроводу Ø 219 мм, прокладеному по допоміжному ухилу блоку №10, в водозбірники водовідливної установки горизонту 815 м.

Дільнична водовідливна установка на збійці №6 між ухилами блоку №10 обладнана трьома насосами ЦНС180-170 (приплив води 18 м3/год). Ємність водозбірника 145 м3. Вода відкачується по трубопроводу Ø219мм, прокладеному по допоміжному ухилу блоку №10 в водозбірники водовідливної установки горизонту 815 м.

При відпрацюванні запасів блоку №11 розглянуті два характерних періоди:

I період – введення в експлуатацію блоку №11;

II період – розвиток гірничих робіт блоку №11.

В I періоді намічається:

-        відпрацювання 1 північної лави блоку №11 з підготовкою 2 і 3 північних конвеєрних штреків блоку №11;

-        підготовка конвеєрного штреку лави №1 південної панелі блоку №10, 1 південного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11, виробок пристволового двору горизонту 930 м, повітроподавального ходка центральної панелі блоку №11, вентиляційного ходка центральної панелі блоку №11, конвеєрного ухилу центральної панелі блоку №11.

При відпрацюванні 1 північної лави центральної панелі блоку №11 максимальний приплив води складе 6 м3/год. На 1 північному конвеєрному штреку центральної панелі блоку №11 передбачається установка двох насосів 1В20/10 продуктивністю 16 м3/год, напором 1,0 МПа, електродвигун 13 кВт, 660 В.

Воду з 1 північного конвеєрного штреку намічається відкачувати по трубопроводу Ду100 в водозбірник діючої дільничної водовідливної установки на 13 південному конвеєрному штреку блоку №10.

При проведенні 2 і 3 північних конвеєрних штреків блоку №11 максимальний приплив складе 6 м3/год (в кожен забій). На 2 і 3 північних конвеєрних штреках блоку №11 передбачається установка двох насосів 1В20/10. Воду намічається відкачувати по трубопроводах Ду100 в водозбірник проєктованої дільничної водовідливної установки, яку планується розташувати на збійки між ухилами нижче 3 північного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11.

Максимальний приплив води складе 42 м3/год (з урахуванням води з 1, 2 і 3 північних конвеєрних штреків центральної панелі блоку №11- 18 м3/год, від поглиблення ухилу блоку №11, допоміжного та вентиляційного ухилів блоку №11- 18 м3/ч, з 1, 2 північних конвеєрних штреків блоку №11- 6 м3/год). До встановлення приймаємо три насоса ЦНС105-196 продуктивністю 105 м3/год, напором 1,96 МПа, електродвигун 110кВт, 660 В.

Воду передбачається відкачувати в водозбірник існуючої дільничної водовідливної установки, розташованої на 13 південному конвеєрному штреку блоку №10, по трубопроводу Ду200, що прокладається по допоміжному ухилу блоку №11. Схема водовідливу приведена на ріс.2.9.1.

До завершення будівництва постійної водовідливної установки на горизонті 930 м передбачається влаштування тимчасової дільничної водовідливної установки, яку планується обладнати трьома насосами типу ЦНС60-66, продуктивністю 60 м3/год, напором 0,66 МПа, електродвигун 22 кВт, 660 В (максимальний приплив води - 36 м3/год).

Воду намічається відкачувати по трубопроводу Ду150, що прокладається по 13 південному конвеєрному штреку блоку №10, в водозбірнику існуючої дільничної водовідливної установки, розташованої на 13 південному конвеєрному штреку блоку №10.

При проведенні конвеєрного штреку лави №1 південної панелі блоку №10 вода із забою самопливом буде надходити в водозбірник проєктованої тимчасової дільничної водовідливної установки (4 м3 /год).

При проведенні 1 південного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11 максимальний приплив води в забій складе 4 м3/год. На 1 південному конвеєрному штреку центральної панелі блоку №11 намічається установка двох насосів 1В20/10.

Воду передбачається відкачувати по трубопроводу Ду100 в водозбірник тимчасової дільничної водовідливної установки на горизонті 930 м.

Максимальний приплив води в забій повітроподавального і вентиляційного ходків центральної панелі блоку №11, конвеєрного ухилу блоку №11 складе 6 м3/год.

Воду з кожного забою намічається відкачувати в водозбірник тимчасової дільничної водовідливної установки по трубопроводах Ду100 насосами 1В20/ 10.

При відпрацюванні запасів блоку №11 при розвитку гірничих робіт блоку №11 (II період відпрацювання) намічається:

-        відпрацювання 1 північної біс лави блоку №11 з підготовкою 2 північного конвеєрного штреку блоку №11;

-        поглиблення ухилу №11, допоміжного та вентиляційного ухилів блоку №11;

-        відпрацювання 4 південної лави центральної панелі блоку №11;

-        відпрацювання 6 північної лави центральної панелі блоку №11;

-        підготовка 6 південного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11;

-        поглиблення повітряподавального і вентиляційного ходків центральної панелі блоку №11, конвеєрного ухилу блоку №11.

При відпрацюванні 1 північної біс лави блоку №11 і проведенні 2 північного конвеєрного штреку блоку №11 максимальний приплив води складе 3-4 м3/год в кожен забій.

На 1 і 2 конвеєрних штреках блоку №11 намічається установка двох насосів (на кожному штреку) 1В20/10 продуктивністю 16 м3/год, напором 1,0 МПа, електродвигун 13 кВт, 660 В.

Воду з 1 і 2 північного конвеєрних штреків блоку №11 передбачається відкачувати по трубопроводах Ду100 в водозбірник дільничної водовідливної установки, розташованої на збійки між ухилами нижче 3 північного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11.

Максимальний приплив води в забій ухилу блоку №11, допоміжного та вентиляційного ухилів блоку №11 при їх поглиблення складе 6 м3/год.

Воду з кожного забою намічається відкачувати по трубопроводу Ду100 насосом 1В20/10 в водозбірник дільничної водовідливної установки, розташованої на збійці між ухилами нижче 3 північного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11.

До початку відпрацювання південних лав центральної панелі блоку №11 завершено будівництво постійної водовідливної установки на горизонті 930м. Тимчасова дільнична водовідливні установка демонтується. Максимальний приплив води складе 102 м3/год. (дивитися справку у розділі «Документація») Водовідливна установка обладнується трьома насосами ЦНС 180-170, продуктивністю 180 м3/год, напором 1,7МПа, електродвигун 132 кВт, 660 В. Ємність водозбірників складає – 1200м3.

Воду намічається відкачувати по двох трубопроводах Ду200, що прокладається по виробках пристволового двору горизонту 930м, повітроподавального квершлагу горизонту 930 м, південному польовому відкатувальному штреку, по допоміжному ухилі блоку №10, в водозбірники діючої водовідливної установки горизонту 815 м.

При відпрацюванні 4 південної лави центральної панелі блоку №11 максимальний приплив води складе 4 м3/год. На 4 південному конвеєрному штреку центральної панелі блоку №11 намічається установка двох насосів 1В20/10. Воду зі штреку передбачається відкачувати по трубопроводу Ду100 в водозбірник проєктованої дільничної водовідливної установки, що розташовується на збійці між конвеєрним ухилом і вентиляційним хідником центральної панелі блоку №11 на позначці -875 м.

Максимальний приплив води в водозбірник цієї дільничної водовідливної установки складе 54 м3/год (з урахуванням води з 1-6 південних конвеєрних штреків центральної панелі блоку №11- 24 м3/год, від поглиблення конвеєрного ухилу блоку №11, що подає повітря і вентиляційного хідників блоку № 11- 18 м3/год, з 5 і 6 північних конвеєрних штреків центральної панелі блоку №11- 12 м3/год). Дільничну водовідливну установку на позначці -875 м намічається обладнати трьома насосами ЦНС105-147 продуктивністю 105 м3/год, напором 1,47 МПа, електродвигун 75 кВт, 660 В.

Воду передбачається відкачувати по трубопроводу Ду200 в водозбірники водовідливної установки на горизонті 930 м.

При проведенні 6 південного конвеєрного штреку центральної панелі блоку 11 максимальний приплив складе 4 м3/год, при відпрацюванні 6 північної лави центральної панелі блоку 11 максимальний приплив складе 6 м3/год.

На 6 південному конвеєрному штреку центральної панелі блоку №11 і 6 північному конвеєрному штреку центральної панелі блоку №11 намічається установка двох насосів 1В20/10 (на кожному штреку).

Воду зі штреків передбачається відкачувати по трубопроводах Ду100 в водозбірник проєктованої дільничної водовідливної установки, що розташовується на збійці між конвеєрним ухилом центральної панелі блоку №11, вентиляційним та повітряподавальним ходками центральної панелі блоку №11 на позначці -995 м.

Максимальний приплив води в водозбірник дільничної водовідливної установки на позначці -995 м складе 54 м3/год (з урахуванням води з 1-6 південних конвеєрних штреків центральної панелі блоку №11- 24 м3/год, від поглиблення конвеєрного ухилу блоку №11, повітряподавального і вентиляційного хідників блоку №11- 18 м3/год, з 5 і 6 північних конвеєрних штреків центральної панелі блоку №11- 12 м3/год).

Проєктовану дільничну водовідливну установку на позначці -995м передбачається обладнати трьома насосами ЦНС105-196 продуктивністю 105 м3/год, напором 1,96 МПа, електродвигун 110 кВт, 660 В.

Воду намічається відкачувати по трубопроводу Ду200 в водозбірник дільничної водовідливної установки на позначці -875 м.

Максимальний приплив води в забій конвеєрного ухилу центральної панелі блоку №11, повітроподавального і вентиляційного ходків центральної панелі блоку №11 при їх поглиблення складе 6-7 м3/год.

Воду з кожного забою намічається відкачувати по трубопроводу Ду100 насосом 1В20/10 в водозбірник дільничної водовідливної установки, розташованої на позначці         -995м.

У зумпфах вентиляційного стволу № 3 і повітря подавального ствола № 3 встановлюються зумпфової водовідливні установки. Очікуваний максимальний приплив води в зумпфи складе 3-5 м3/год кожен.

Зумпфові водовідливні установки обладнуються насосами типу 1В20/10, продуктивністю 16 м3/год, напором 1,0 МПа, електродвигун потужністю 13 кВт, 660 В.

Воду по трубопроводах Ду 80, що прокладається по зумпфовим ходкам ПС №3 і ППС №3 намічається відкачувати на рівень горизонту 930 м, і далі самопливом в водозбірники водовідливної установки гор. 930 м.

Існуючі і проєктовані водовідливні установки відкачають зазначені вище притоки за нормативний час.

 

Технологічний комплекс поверхні

Склад технологічного комплексу

Технологічний комплекс представлений проєктованими надшахтною будівлею вентиляційного ствола №3 і надшахтною будівлею повітроподавального ствола №3.

Комплекс обладнання надшахтної будівлі вентиляційного стволу №3 забезпечує:

-        обмін вагонеток в клітях і відкатку в надшахтній будівлі при спуску-підйомі матеріалів, обладнання, видачі породи;

-        посадку людей у кліть при спуску-підйомі людей клітьовим підйомом.

Комплекс обладнання надшахтної споруди повітряподавального ствола №3 забезпечує:

-        обмін вагонеток в клітях і відкатку в надшахтній будівлі при спуску-підйомі матеріалів, обладнання;

-        посадку людей в кліті під час спуску-підйомі людей підйому кліті.

Відповідно до вимог НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах», «Правил технічної експлуатації вугільніх шахт» технічними рішеннями, розробленими в проєкті, передбачена герметизація надшахтної будівлі вентиляційного стволу №3 з пристроєм шлюзів на вході і виході, дверей шлюзових вентиляційних.

Комплекс обміну вагонеток

Технологічна схема обміну вагонеток в клітях і відкатки в надшахтних будівлях вентиляційного і повітряподавального стволів прийнята з урахуванням рішень щодо компонування будівель і споруд на проммайданчику шахти, пов'язаних шляхами вузької колії з надшахтною будівлею. Технічними рішеннями прийнята кругова схема відкатки вагонеток в надшахтних будівлях і за межами.

Паливоподача і шлакозоловидалення котельні

Паливом для котельні прийнято привізне вугілля кам'яне марки «ГР».

Вид транспорту доставки палива - автомобільний.

Комплекс подачі палива представлений:

-        напівзакритим складом вугілля з приймально-дробильним відділенням;

-        галереєю подачі палива.

Напівзакритий склад вугілля штабельного типу представлений спорудою з прорізами по периметру і підземною частиною приймально-дробильного відділення. Місткість складу прийнята з умови забезпечення п'ятидобового запасу палива. Формування штабеля палива, подача в завантажувальну воронку складу прийняті бульдозером і краном з грейфером місткістю 0,63м³.

Підготовка палива по крупності передбачена за допомогою дробарок які поставляються в комплекті з котлами. До установки прийняті дві дробарки, які забезпечують стійку роботу комплексу з підготовки палива в разі зупинки дробарки при попаданні металу й інших не подрібнюваних матеріалів або ведення ремонтних робіт.

Підготовлене паливо: вугілля класу 0-40мм стрічковим конвеєром по галереї транспортується в верхній головний бункер котельні і конвеєрами подається кожному котлоагрегату, які оснащені вугільними бункерами.

Місткість головного верхнього бункера прийнята відповідно до потужності 43МВт.

Зола з однієї системи золовидалення в котлі подається в головну систему видалення золи. Головна система видалення золи транспортує золу в машину для золи.

Головна система золовидалення та система золовидалення на котлі працюють в синхронізованому режимі.

Система золовидалення повністю автоматична.

 

Допоміжні цеха. Ремонтно-складський комплекс.

Ремонтно-механічні майстерні

Площа мехмайстерень прийнята за складом ремонтного персоналу на складально-розбірних і слюсарних роботах, а також виходячи з прийнятого технологічного обладнання.

При компонуванні ділянок ремонтно-механічних майстерень дотримані проходи у обладнання відповідно до вимог правил безпеки, передбачені огородження обертових частин, входи на обслуговуючі майданчики електричних кранів заблоковані.

Складський комплекс

Складський комплекс представлений наступними складами: обладнання, запчастин і матеріалів,  емульсії, кріпильних матеріалів. Доставка вантажів на склади здійснюється автотранспортом.

Склади обладнання, запчастин і матеріальний

Обладнання, матеріали і запчастини, що надходять на шахту, в залежності від впливу атмосферних опадів, відносяться до I, II, III і IV груп зберігання і, як правило, вимагають закритих неопалюваних і опалюваних приміщень.

Склади обладнання, матеріальний і склад запчастин розташовані в блоці з механічними майстернями в будівлі блоку приміщень допоміжних служб і служать для зберігання і видачі обладнання, запчастин, а також побутових матеріалів.

 

Склад обладнання прийнятий не опалювальним, площею 1512 м². Склад призначений для зберігання I, II, III груп зберігання обладнання. Складування приймається підлогове. Для виконання підйомно-транспортних операцій прийнятий кран мостовий електричний вантажопідйомністю 20 т.

Для зберігання обладнання IV групи і матеріалів господарського призначення прийнятий опалювальний склад матеріальний і запчастин площею 648м². Складування матеріалів і запчастин приймається стеллажне, виконання вантажно-розвантажувальних робіт на складі прийнято за допомогою крана-штабеллери вантажопідйомністю 1т. Зберігання обладнання IV групи - підлогове, вантажопідйомні операції здійснюються електричним краном вантажопідйомністю 3,2 т.

Склад кріпильних матеріалів

 Даним проєктом передбачається будівництво витратного складу кріпильних матеріалів для зберігання лісових, металевих, залізобетонних кріпильних матеріалів, обладнання, піску, глини, щебеню. Склад передбачається обладнати козловим краном КК-32 вантажопідйомністю 32т. Для забезпечення повної механізації робіт склад оснащений навантажувачем колісним фронтальним типу PN 920. Доставка кріпильних матеріалів на склад здійснюється автотранспортом.

Площа складу визначена площами штабелів складованих матеріалів, необхідними проїздами і проходами виходячи з кількості матеріалів, що зберігаються на складі.

Доставка матеріалів на склад здійснюється автотранспортом. Доставка матеріалів в шахту здійснюється в вагонетках і платформах.

Склад протипожежного обладнання та матеріалів

Склад розташований в блоці приміщень допоміжних служб.

Склад ППОіМ призначений для зберігання матеріалів, використовуваних при ліквідації аварій і пожеж в шахті.

Зберігання сипучих матеріалів (піску і глини) передбачено в спеціальних контейнерах для сипучих матеріалів. Зберігання бетоніта і цементу в мішках в спеціальних контейнерах для штучних матеріалів. Для зберігання вогнегасників, інструментів, рукавів та інших матеріалів передбачені стелажі.

Доставка протипожежних матеріалів на склад і видача їх зі складу здійснюється за вузькоколійними шляхами. Навантаження й розвантаження матеріалів здійснюється за допомогою електричного крана вантажопідйомністю п'ять тонн.

Електротехнічна частина

Електропостачання та електрообладнання

Підземне електропостачання та електрообладнання

Основними споживачами є очисні і підготовчі вибої, стрічкові конвеєра, насоси, депо дизельних монорейкових доріг, споживачі пристволового двору на горизонті 930 м та ін.

Для живлення підземних електроспоживачів з урахуванням вимог п.4.1. ПБ 2010 року. Прийняті наступні напруги:

-        6000 В – для живлення пересувних трансформаторних підстанцій;

-        1140 В – для живлення забійних машин очисних і підготовчих забоїв;

-        660 В – для живлення механізмів стаціонарних установок, транспорту, допоміжного обладнання очисних і підготовчих забоїв;

-        127 В и 220 В – для живлення ручного електроінструменту і освітлювальної мережі;

-        42 В – для живлення ланцюгів дистанційного керування стаціонарними та пересувними машинами та механізмами.

Проєктом розглянуті два характерних періоду відпрацювання блоку №11:

I період – введення в експлуатацію блоку №11;

II период – розвиток гірничих робіт при відпрацюванні блоку №11.

При відпрацюванні блоку №11 (I період) передбачається:

-        будівництво ЦПП-6кВ, що розташовується в пристволовому дворі горизонту 930 м;

-        будівництво РПП-6 кВ №1 на збійці між допоміжним ухилом блоку №11, вентиляційним ухилом блоку №11 і ухилом блоку №11 нижче 1 північного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11.

Проєктовану ЦПП-6кВ в приствольному дворі горизонту 930 м і РПП-6 кВ №1 на збійці між ухилами нижче 1 північного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11 намічається обладнати високовольтними осередками типу КРУВ-6, трансформаторними підстанціями типу КТПВ і низьковольтним обладнанням (автоматичними вимикачами, магнітними пускателями, пусковими агрегатами та ін. апаратурою).

Максимум навантаження на шинах ЦПП-6кВ гор. 930 м складе -12900 кВА.

ЦПП-6кВ в пристволовому дворі горизонту 930 м намічається живити шістьма кабелями марки КШВЕПбШв перетином 3х150 + 1х10 мм2 від поверхневої підстанції           110/6,3/6,6 кВ. Кабелі передбачається прокласти по повітроподавальному стволу №3.

Електропостачання проєктованого РПП-6 кВ №1 передбачається здійснювати від ЦПП-6кВ пристволового двору горизонту 930 м. Блок-схема електропостачання приведена на рисунку 3.1.1 (I період).

Живлення низьковольтних споживачів намічається здійснювати від пересувних трансформаторних підстанцій типу КТПВ.

Живлення освітлювальної мережі гірничих виробок передбачається напругою 127 В від пускових апаратів АПШ.1 з вбудованим реле витоку. Освітлювальна мережа виконується кабелем марки ВБбШв, люмінесцентні світильники прийняті типу ЛСР01-20.

Захист від ураження електричним струмом (замикання на землю) проводиться реле витоку, вмонтованими в високовольтні комірки, в трансформаторні підстанції, в низьковольтну апаратуру, а також заземленням оболонки всіх електричних апаратів та кабелів.

Для підключення пересувних підстанцій використовуються кабелі ВЕВБбШв різних перетинів, для низьковольтних струмоприймачів - кабелі КГШЕУ.

Передбачаються блокування роз'єднувачів високої напруги пересувних трансформаторних підстанцій з живлячими КРУ.

При відпрацюванні блоку №11 передбачається:

-        використовувати ЦПП-6кВ в пристволовому дворі горизонту 930 м;

-        використовувати живильні кабелі, прокладені по ППС №3;

-        будівництво РПП-6 №2 на збійці між повітроподавальним ходком блоку №11, вентиляційним ходком блоку №11 і конвеєрним ухилом блоку №11 нижче 4 південного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11;

-        використання РПП-6 кВ №1 на збійці нижче 1 північного конвеєрного штреку центральної панелі блоку №11 з укомплектуванням його додатковою кількістю високовольтних осередків типу КРУВ-6 і низьковольтного обладнання.

Електропостачання РПП-6 кВ №1 і РПП-6 кВ №2 передбачено здійснити від ЦПП-6кВ приствольного горизонту 930 м. Блок-схема електропостачання приведена на рисунку 3.1.2 (II період).

 Електропостачання та електрообладнання поверхні

 Споживачами електроенергії на майданчику блоку №11 є:

-        підйомні машини на ВС №3 і ППС №3 (напруга 6 кВ і 0,4 кВ);

-        вентилятор головного провітрювання на ВС №3 (напруга 6кВ і 0,4 кВ);

-        компресорна установка (напруга 6кВ і 0,4 кВ);

-        вакуумнасосна (напруга 6кВ и 0,4 кВ).

Напруга 0,4 кВ використовується для живлення котельні, АБК, власних потреб підйомних і вентиляторної установок, насосних очисних споруд, мереж освітлення та інших струмоприймачів.

Підвищення коефіцієнта потужності по проєктованим струмоприймачам передбачається за рахунок установки комплектних статконденсаторних установок, що встановлюються в ЗРУ-6кВ ПС110/6,3/6,6кВ і в трансформаторних підстанціях 6 / 0,4 кВ.

Зовнішнє електропостачання

Електропостачання підземних і поверхневих споживачів проєктованих ППС № 3 і ВС № 3 передбачається здійснити напругою 110 кВ з будівництвом на цьому майданчику підстанції 110/6,3/6,6 кВ.

Робочий проєкт «Будівництво підстанції 110/6,3/6,6кВ ППС № 3 (блок № 11)              ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» виконали спеціалізованою організацією                      НВП «ТОВ «Елекон» в 2013 р. за завданням ТОВ «НВЦ ДТЕК».

Згідно виконаної робочої проєктної документації на ПС 110/6,3/6,6 кВ для розміщення обладнання і апаратури передбачено будівництво будівлі підстанції з комплексом таких виробничих та невиробничих приміщень, включаючи:

-        приміщення ЗРУ-6 кВ;

-        приміщення конденсаторних установок;

-        приміщення ТСН № 1 и ТСН № 2;

-        камери струмообмежуючих реакторів;

-        загальнопідстанціонний пункт управління (ЗПУ);

-        приміщення допоміжного призначення;

-        силові трансформатори потужністю 40 000 кВА напругою 110/6,3/6,6кВ (3шт);

-        ОРУ-110 кВ.

Згідно завдання шахти на підстанції прийняті до установки три трансформатора потужністю 40МВА кожен, напругою 110/6,3/6,6 кВ типу ТТОЕ-50000.

Розподільні пристрої підстанції 110/6,3/6,6 кВ передбачені за такими принциповими схемами:

РУ-110 кВ – дві робочі і обхідна система шин.

Розподільний пристрій 110 кВ прийнято комплектним зовнішньої установки серії КРУЭ-110 кВ.

РУ-6,3 кВ (поверхневе) - одна чотирьохсекційна система шин з трьома секційними вимикачами.

РУ-6,6 кВ (підземне) - одна трьохсекційна система шин з двома секційними вимикачами.

РУ-6,3 кВ и РУ-6,6 кВ комплектуються шафами внутрішньої установки серії КРУ СЭЩ-70-10.

Для обмеження струмів короткого замикання на шинах 6кВ прийнята установка струмообмежуючих реакторів типу РТЗ-6,3 і РТЗ-6,6.

Для компенсації реактивної потужності на підстанції 110/6,3/6,6 кВ передбачені конденсаторні установки.

До шин РУ-6,3 кВ підключаються статичні конденсаторні установки типу УКРМ-6,3-1500-500 потужністю 1500кВАР і КРМ-6,3-3000 потужністю 3000кВАР.

До шин РУ-6,6кВ підключаються статичні конденсаторні установки типу УКРМ-10,5-4500-900 потужністю 4500кВАР.

Для освітлення відкритої частини підстанції встановлюються прожектори на прожекторних майданчиках чотирьох проєктованих окремо розташованих прожекторних щогл. Електроживлення прожекторів передбачено напругою 380/220 В.

Релейний захист і автоматика відходящих ліній 110 кВ, силових трансофрматоров, відходящих приєднань ЗРУ-6кВ виконана на мікропроцесорних терміналах фірми «АВВ».

На підстанції 110 / 6,3 / 6,6 кВ передбачений захист підстанції від прямих ударів блискавки і грозозахисту нульових прольотів ВЛ-110 кВ. Захист від перенапруг обладнання ОРУ-110 кВ виконана обмежувачами перенапруг.

Однолінійна принципова схема РУ-110 кВ, РУ-6,3 кВ, РУ-6,6 кВ наведені на кресленні П44-9-107-12-020-ЕТР.

Відповідно до робочого проєкта «Заходи ВЛ-110 кВ на ПС 110/6,3/6,6 кВ                  ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське», який виконано спеціалізованою організацією ТОВ «Електроналадка» в 2014 р. за завданням ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» живлення ПС 110/6,3/6,6, що проєктується, намічається виконанням заходів на ПС «ППС №3» у розріз існуючої ВЛ 110 кВ «Красноармійська 110 кВ-ППС №3».

Будівництво ПС 110/6,3/6,6кв і заходів ПС «ППС» виділяється в окремий пусковий комплекс.

 Силові мережі на поверхні

Мережа живлення напругою 6 кВ, 0,4 кВ на проммайданчику передбачається в кабельному виконанні, прокладеними по естакаді.

Марки, перетин і способи прокладки кабельних ЛЕП прийняті відповідно до БНІП 3.05.06 і «Єдиними технологічними вказівками щодо вибору та застосування електричних кабелів».

Схема живлення споживачів прийнята радіальна. Схема розподілу мереж передбачає підключення проєктованих електроприймачів відповідно до ступенів надійності з електропостачання, що вимагається для них.

Електропостачання проєктованих споживачів на проммайданчику передбачається від ПС110/6,3/6,6 кВ та ТП6/0,4 кВ.

Дільничні ТП6,04 кВ

Розподільний пристрій 6 кВ вакуум-насосної станції вбудовано в будівлю вакуум-насосної. На відм. 0,000 розміщується розподільний пристрій 6 кВ і дві камери силових трансформаторів. РУ-6 кВ комплектується камерами КУ-10Ц. Як до комутаційної апаратури в камерах КУ-10 Ц прийняті вакуумні вимикачі ВР1-10-630. Оперативний струм - випрямлений 220 В.

Для живлення власних потреб вакуум-насосної станції в окремих камерах встановлюються два силових трансформатора ТМ-160/6 кВ з ізольованою нейтраллю, споживана потужність низьковольтних струмоприймачів становить 146 КВА.

Розподільний пристрій 6 кВ компресорної станції вбудовано на отм.0.000 в будівлю компресорної. Розподільний пристрій 6 кВ укомплектовано камерами КУ-10Ц з вакуумними вимикачами ВР1-10-630.

Оперативний струм випрямленний 220 В.

Для живлення власних потреб компресорної передбачається вбудована в будівлю компресорної трансофрматорная підстанція з двома трансформаторами ТСЗН-630/6 кВ. Споживана потужність низьковольтних струмоприймачів компресорної становить                545 кВА.

Низьковольтний щит комплектується панелями ЩО.

Трасформаторная підстанція 6/0,4 кВ будівлі підйому ВС №3 складається з двох камер силових трансформаторів, приміщень низьковольтного щита і статконденсаторов. Відповідно до споживаної потужності, рівної 462 кВА, до установки прийняті два силових трансформатора ТМ-400/6 кВ. Низьковольтний щит комплектується панелями естонського виробництва типу «LK». Підвищення коефіцієнта потужності здійснюється установкою конденсаторних установок 0,4 кВ загальною потужністю 300 кВАр.

Трасформаторная підстанція 6/0,4 кВ  будівлі підйому ВПС №3 складається з двох камер силових трансформаторів, приміщень низьковольтного щита і статконденсаторов. Відповідно до споживаної потужності, рівної 810 кВА, до установки прийняті два силових трансформатора ТМ-1000/6 кВ. Низьковольтний щит комплектується панелями естонського виробництва типу «LK». Підвищення коефіцієнта потужності здійснюється установкою конденсаторних установок 0,4 кВ загальною потужністю 600 кВАр.

 

Трансформаторна підстанція 6/0,4 кВ (ТП №1) складається з двох камер силових трансформаторів, приміщень низьковольтного щита і статконденсаторыв. Споживана потужність низьковольтних струмоприймачів становить 780 кВА. До установки прийняті два силових трансформатора ТСН-1000/6кВ. Низьковольтний щит комплектується панелями типу «LK».

Підвищення коефіцієнта потужності здійснюється установкою конденсаторних установок 0,4 кВ загальною потужністю 300 кВАр.

Для живлення власних потреб вентилятора передбачається вбудована в будівлю вентилятора трансформаторна підстанція з двома трансформаторами ТСН-250/6кВ. Споживана потужність низьковольтних струмоприймачів вентилятора становить 188кВА. Низьковольтний щит комплектується панелями ЩО.

Трансформаторна підстанція 6/0,4 кВ (ТП №2) складається з двох камер силових трансформаторів, приміщень низьковольтного щита і статконденсаторов.

Споживана потужність низьковольтних струмоприймачів становить 1680 кВА. До установки прийняті два силових трансформатора ТМ-1250/6кВ. Низьковольтний щит комплектується панелями типу «LK». Підвищення коефіцієнта потужності здійснюється установкою конденсаторних установок 0,4 кВ потужністю 2х600 кВАр.

Для живлення струмоприймачів котельні передбачається вбудована в будівлю котельні комплектна трансформаторна підстанція з двома трансформаторами ТМЗ-630/6 кВ. Споживана потужність низьковольтних струмоприймачів котельні становить 458 кВА. Підвищення коефіцієнта потужності здійснюється установкою конденсаторних установок 0,4 кВ загальною потужністю 300 кВАр.

Трансформаторна підстанція 6/0,4 кВ (ТП №3) складається з двох камер силових трансформаторів, приміщень низьковольтного щита і статконденсаторов.

Споживана потужність низьковольтних струмоприймачів становить 486 кВА. До установлювання прийняті два силових трансформатора ТМ-400/6кВ. Низьковольтний щит комплектується панелями типу ЩО. Підвищення коефіцієнта потужності здійснюється установкою конденсаторних установок 0,4 кВ потужністю 300 кВАр.

Трансформаторна підстанція 6/0,4 кВ (ТП №4) складається з камери силового трансформатора, приміщень низьковольтного щита і статконденсаторов.

Споживана потужність низьковольтних струмоприймачів становить 617 кВА. До установлювання прийнятий силовий трансформатор ТМ-630/6кВ. Низьковольтний щит комплектується панелями типу ЩО. Підвищення коефіцієнта потужності здійснюється установкою конденсаторних установок 0,4 кВ потужністю 400 кВАр.

Блискавкозахист

Блискавкозахист проєктованих будівель передбачається відповідно до «Інструкції по влаштуванню блискавкозахисту будівель і споруд» РД 34.12.21.122-87, згідно з чим визначена категорія блискавкозахисту всіх об'етов для яких передбачений захист від прямих ударів блискавки (для всіх категорій), захист від електростатичного індукції (для I і II категорій), захист від занесення високих потенціалів (для всіх категорій).

Для інших об'єктів III категорії по захисту від блискавки прийняті в якості захисту від блискавок блискавкоприймаючі сітки.На димовій трубі котельні передбачається встановити стрижневий блискавковідвід, на будівлі котельні – блискавкоприймальну сітку.

Електроосвітлення

Для внутрішнього освітлення проєктованих об'єктів на проммайданчику шахти прийнято напругу 220 В.

Як джерело світла прийняті світильники з люмінесцентними лампами і світильниками з енергозберігаючими лампами. Тип світильників і норма освітленості приміщень передбачені у відповідності зі БНІП11-4-80.

Зовнішнє освітлення входів в проєктовані будівлі передбачено світильниками, що підключаються до мережі внутрішнього освітлення будівель.

Зовнішнє освітлення території передбачається виконувати прожекторами, встановленими на трьох прожекторних щоглах, а також світильниками РКУ-250, встановленими на освітлювальних опорах ОКВ-08-10.3, на стінах і дахах будівель.

Освітлювальні мережі передбачаються кабелями з алюмінієвими жилами в приміщеннях з нормальними умовами середовища, кабелями з мідними жилами у вибухонебезпечних зонах. В якості захисних заходів намічаються заземлення та занулення.

Лампова

Обслуговування підземних робітників і ІТП намічається в проєктованому АБК, в якому передбачені лампова і респіраторна.

Пневматичне господарство

При відпрацюванні запасів блоку №11 поряд з електроенергією передбачається застосування пневматичної енергії (насоси, молотки, перфоратори, бурильні верстати).

Проєктом планується будівництво компресорної станції з установкою чотирьох компресорів TRX120-1250 (2 робочих, 2 резервних) продуктивністю 250 м3/год кожен, електродвигун 1300кВт, 6кВ.

В роботі одночасно перебуватимуть 2 компресора загальною продуктивністю 500 м3/хв.

Oбщая продуктивність компресорної станції - 1000 м3/хв.

Для живлення споживачів стисненим повітрям намічається:

-        прокладка трубопроводу Ду400 від компресорної станції до свердловини і по свердловині до горизонту 930м;

-        прокладання трубопроводів по виробках пристволового двору горизонту 930м, ухилам, ходка, конвеєрним штреками трубопроводів Ду250, Ду200, Ду150.

Діаметри прийнятих трубопроводів забезпечують необхідний тиск (0,5 МПа) в пневмосети у найбільш віддалених споживачів..

У пристволовому дворі 930м і на дільницях намічається установка водомаслоовідокремлювачів ємністю 1,2м3 і 0,104 м³.

Будівельна частина

Арітектурно-будівельні рішення

Гірничо-геологічні умови будівництва

Майданчик блоку № 11 ПРАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» розташован в Покровському районі Донецької області у південно-східній околиці села Піщане на землях колишнього госпдвору Піщанського сільської ради, в 4 км на південний схід від основного проммайданчика.

Навколо проммайданчику розташовані наступні населені пункти: на заході до проммайданчика примикає с.Пісчане, на північ на відстані близько 1180 м розташоване с.Звєрєво, на південний-схід на відстані близько 1310м розташоване с. Шевченко.

Загальна площа проммайданчика в проєктованих межах становить 22,0 га.

Транспортна мережа району представлена автомобільними дорогами районного та місцевого значення, а також під'їзними автодорогами промислових і сільськогосподарських підприємств, залізничним перегоном Чаплине-Покровск, під'їзними залізничними коліями промислових підприємств.

Район будівництва відноситься до третього кліматичного поясу.

Середньорічна температура становить 7,5ºС, при максимальній самого жаркого місяця (липень) плюс 40º і мінімального найхолоднішого місяця (січень) мінус 37ºС.

Переважаючі вітри - східні.

Середньорічна кількість опадів коливається в межах 520 мм.

Максимальна висота снігового покриву - 36 см, максимальна глибина промерзання грунтів 100 см.

Рельєф поверхні являє собою степову рівнину, порізану балками і ярами. Падіння рельєфу спостерігається з північного сходу на південний захід. Територія приурочена до вододілу річки Солона, яка є правою притокою річки Вовча. Проєктований майданчик розташований на правому схилі балки Безіменна, що впадає в балку Сазонова системи річки Солона.

Територія ділянки складена породами світ нижнього карбону, прикритими молодшими відкладами кайнозойского періоду. Породи нижнього карбону представлені аргілітами, алевролітами, пісковиками і прошарками вапняків і вугілля.

Кайнозойські відклади представлені нижньонеогеновими і четвертинними відкладами.

Четвертинні відклади представлені насипними грунтами, чорноземом, жовто-бурими і червоно-бурими суглинками. Характерна товщина шару четвертинних відкладень 15-20 м.

Геологічна будова майданчика характеризується наступними грунтами: насипний, рослинний грунт з домішками будівельного сміття, суглинок (місцями просадчика і слабкозасолених).

Підземні води зустрінуті на глибині від 3 до 7 м.

Район будівництва не відноситься до сейсмічних.

Майданчик будівництва розташовується на території, що підробляється гірничими виробками.

Величини очікуваних деформацій земної поверхні під об'єктами будівництва знаходяться в межах: нахили іо = -0,6 ... + 2,0 мм / м; відносні горизонтальні деформації              εо = --0,6…+0,7мм/м; радіус кривизни Rо>100 км і відносяться до IV груп підроблюваних територій.

Відповідно до цього передбачені спеціальні конструктивні заходи від шкідливого впливу гірничих розробок: розрізання будівель деформаційними швами, зв'язки - розпірки по низу фундаментів, по-поверхові монолітні залізобетонні пояси, вертикальні зв'язки по колонах, шви ковзання.

Об'ємно-планувальні рішення

Окремі виробничі будівлі об'єднані у великі блоки. Що дозволило підвищити коефіцієнт забудови, скоротити міжцехових зв'язку і транспортні комунікації.

За зовнішніми ознаками капітальності і експлуатаційними якостями копер вентиляційного ствола №3, будівлі підйомних машин №1 і № 2, будівля вентустановки з вентиляторами DY TDR239 3TD8A, будівля багатоканатного підйому повітряподавального ствола №3, трансформаторна підстанція - відносяться до першого класу; компресорна, вакуум-насосна станція, котельня, перевантажувальні станції, адміністративно-побутовий комбінат, надшахтні будівлі вентиляційного ствола №3 і повітряподавального ствола №3 відносяться до другого класу.

Інші будівлі і споруди відносяться до третього класу.

Конструктивні рішення

 Основні виробничі будівлі та споруди вирішені зі сталевим каркасом і огороджувальними конструкціями з залізобетонних конструкцій, кам'яної кладки і панелей типу "Сендвіч".

Фундаменти будівель і споруд закладаються на природній і на пальовій підошві.

З метою захисту підземних частин будівель і споруд від грунтових вод і  промислових стоків, що потрапляють в грунт, передбачається окліювальна та обмазочна гідроізоляція. По периметру будівель і споруд виконується асфальтова відмостка шириною 1 м.

Зворотне засипання котлованів в межах площі забудови будинків і споруд здійснюється суглинком з ретельним пошаровим ущільненням до щільності сухого ґрунту 1,65т/м³.

 

 

Найменування об'єкта, основні розміри, м	Коротка технічна характеристика (конструктивні рішення, основний матеріал)
Копер повітряподавального ствола №3:	Фундаменти – монолітні залізобетонні. Каркас і обшивка – сталеві. Фундаменти – монолітні залізобетонні. Конструкції – сталеві. Конструкції – сталеві.
а) прохідницький копер КПК-3 з підшківним майданчиком;
б) розвантажувальний станок;
в) нульова рама.
Копер повітряподавального ствола №3 (демонтаж)
Будівля багатоканатного підйому повітряподавального ствола №3 (баштовий копер з двома підйомними машинами ЦШ-4х4) 21,0х21,0х49,7 (Н)-надз.ч. 21,0х21,0х14,0 (Н)-подз. Часть.	Фундаменти – монолітні залізобетонні. Конструкції – залізобетонні.

 

 

Найменування об'єкта, основні розміри, м	Коротка технічна характеристика (конструктивні рішення, основний матеріал)
Надшахтна будівля повітряноподовального ствола №3 24,0х21,0х6,0 (Н) 12,0х12,0х7,5 (Н) а) вбудована калориферна	Фундаменти – монолітні залізобетонні. Стіни – збірний залізобетонні панелі і цегляні. Каркас – металевий. Покриття – збірне залізобетонне. Покрівля – рулонна.
Фундаменти під лебідки ЛПЕП-45 для заміни канатів на повітроподавальному стволі (4шт.)	Фундаменти – збірно-монолітні залізобетонні
Підйомна машина МПП-17,5 (монтаж-демонтаж)
Підйомна машина МПБК-20 (монтаж-демонтаж)
Шахта реверса с каналом 8,4х8,4х8,0(Н) 3,0х3,6х45,0(L)	Монолитный железобетон

 

 

Найменування об'єкта, основні розміри, м	Коротка технічна характеристика (конструктивні рішення, основний матеріал)
Адміністративно-побутовий комбінат в.т.ч:	Фундаменти - монолітні залізобетонні. Стіни - збірні бетонні і цегляні. Каркас залізобетонний. Покриття - збірне з/б.
- адміністративний корпус - 3 поверхи заввишки по 3,2м;
- технічний корпус - цокольний поверх висотою 3,2 м і 2 поверхи заввишки по 4,8м;
- побутовий корпус на 2500 чол. - цокольний поверх висотою 3,2 м і 2 поверхи заввишки по 4,8м;
- лампова на 2000 світильників - 2 поверхи по 4,8 м;
- перехідна галерея з лампової в надшахтну будівлю ППС-3.
- їдальня на 120 посадочних місць
Здание ПТК 12,0х6,0х3,0(Н)	Фундаменти - збірні бетонні. Каркас – сталевий. Стіни – цегляні. Покриття - збірне залізобетонне. Покрівля – рулонна.

 

 

Найменування об'єкта, основні розміри, м	Коротка технічна характеристика (конструктивні рішення, основний матеріал)
Будівля вентиляційної установки DY TDR239 3TD8A	Фундаменти – монолітні залізобетонні. Стіни і покриття – панелі типу «Сендвіч» з мінераловатним утеплювачем. Каркас – металевий. Перекриття – збірно-монолітне залізобетонне.
Вентиляційний шурф з вентиляційним каналом	Монолітний залізобетон.
Котельня	Покрівля – двоскатна, «Сендвіч» - панелі. Фасади - «Сендвіч» -панелі. Перегородки – газоблоки. Двері – металеві утеплені. Вікна – металопластикові. Підлога: чорнова підлога – залізобетон, в побутових приміщеннях – керамічна плитка; в технічних приміщеннях – тротуарна кислототривка плитка. Лестничное відділення – негорючі конструкції.

 

Найменування об'єкта, основні розміри, м	Коротка технічна характеристика (конструктивні рішення, основний матеріал)
Резервуари виробничо-протипожежного запасу води V=1000м3 №1 и №2 (2шт.) 12,0х24,0х4,0 (Н)	Днище - монолітне залізобетонне Стіни і покриття - збірні залізобетонні
Резервуари госпитного запасу води №1 и №2 12,0х18,0х4,0 (Н)	Днище - монолітне залізобетонне Стіни - збірні залізобетонні
Фільтр-поглинач	Покриття - збірне з/б плити Стіни-збірні бетонні блоки Днище - монолітний з/бетон
Насосна станція господарсько-питного і виробничо-протипожежного водопостачання 36,0х9,0х4,5(Н)-надз. частина 9,0х12,0х4,5 (Н)-подз. частина	Днище - монолітне залізобетонне Стіни і покриття - збірні залізобетонні
Огорожа резервуара питної води, фільтра-поглинача і насосної  (Н=2,5)	Фундаменти-збірні залізобетонні Огорожа - збірна залізобетонна
Погрузочно-разгрузочная площадка взрывчатых материалов
Площадка для хранения крупногабаритного оборудования

 

 

Найменування об'єкта, основні розміри, м	Коротка технічна характеристика (конструктивні рішення, основний матеріал)
Компресорна станція (модель компресорів TRX 120-1250; кількість – 4 шт.)	Покрівля - двухскатная, сендвіч панелі. Фасади - сендвіч-панелі. Перегородки - газоблоки. Двері - металеві утеплені. Вікна - металопластикові. Підлоги: чорнова підлога – залізобетон; в побутових приміщеннях - керамічна плитка; в технічних приміщеннях - тротуарна кислототривка плитка. Лестничное відділення - негорючі конструкції
Вакуум-насосна станція на шість вакуум-компресорів ВВК-150 42,0х24,4х10,0(Н)	Фундаменти - збірні бетонні. Каркас – сталевий. Стіни – цегляні. Покриття - збірне залізобетонне. Покрівля – рулонна.
Огорожа вакуум-насосної (Н=2,5)	Фундаменти-збірні залізобетонні. Огорожа - збірне залізобетонне.
Блискавковідводи СМ-20 (2шт.)	Фундаменти - монолітні залізобетонні. Конструкції – металеві.

 

 

Найменування об'єкта, основні розміри, м	Коротка технічна характеристика (конструктивні рішення, основний матеріал)
Зливний резервуар 4,0х4,0х4,0(Н)	Конструкції - монолітні залізобетонні
Склад відкритий (майданчик для обладнання під навісом) 60х20
Склад відкритий (майданчик для обладнання відкрита) 70х50
Електропідстанція 110/6кВ	-
Механические мастерские вентиляционного ствола №3 24,0х6,5х5,0(Н)	Фундаменти – монолітні залізобетонні. Стіни – збірний залізобетонні панелі і цегляні. Каркас – металевий. Покриття – збірне залізобетонне. Покрівля – рулонна.
Механические мастерские воздухоподающего ствола №3 24,0х6,5х5,0(Н)	Фундаменти – монолітні залізобетонні. Стіни – збірний залізобетонні панелі і цегляні. Каркас – металевий. Покриття – збірне залізобетонне. Покрівля – рулонна.

 

 

Найменування об'єкта, основні розміри, м	Коротка технічна характеристика (конструктивні рішення, основний матеріал)
Будівля ЗРУ	-
Склад кріпильних матеріалів (кран 32т і 10т) 190х70
Блок приміщень допоміжних служб 36,0х48,0х10,8(Н) 18,0х42,0х10,8(Н) 18,0х(36,0+30,0)х6,0(Н)	Фундаменти - монолітні залізобетонні. Каркас – металевий. Стіни - збірні залізобетонні. Покриття - збірне з/б.
Резервуар дощових вод (2шт.) 9,0х12,0х5,1 (Н)	Днище - монолітне залізобетонне. Стіни - збірні залізобетонні.
Очисні споруди дощових вод 6,0х22,8х8,8 (Н)	Днище – монолітні. Стіни - збірні залізобетонні. Надбудова - сталеві конструкції.

 

 

Найменування об'єкта, основні розміри, м	Коротка технічна характеристика (конструктивні рішення, основний матеріал)
Насосна станція дощових вод 6,0х6,0х4,8 (Н)	Фундаменти - монолітні залізобетонні Стіни - цегляні Покриття - збірне залізобетонне
Вагова + прохідна
Ваги 80т
Прохідна 4,5х3х2,5(Н) (2 шт.)	Фундаменти збірно бетонні. Стіни – цегляні. Покриття - збірне з/б.
Автостоянка 105,0х80,0
Автостоянка для робочої техніки 80,0х50,0
Прожекторная щогла ПМС-24 (14 шт.) Н=22,8м	Фундаменти - монолітні залізобетонні. Конструкції – металеві.
Огородження проммайданчика блоку  №11 (Н=2,0)	Фундаменти - збірні залізобетонні. Огородження - збірне залізобетонне.
Трубна естакада Н=5м Кабельна естакада Н=5м	Фундаменти - монолітні залізобетонні. Опори і прогонові будови – сталеві.
Трансформаторна підстанція №1	Фундаменти - збірні бетонні. Стіни – цегляні. Покриття - збірне залізобетонне. Покрівля рулонна.
Трансформаторна підстанція №2	Фундаменти - збірні бетонні. Стіни – цегляні. Покриття - збірне залізобетонне. Покрівля рулонна.
Трансформаторна підстанція №3	Фундаменти - збірні бетонні. Стіни – цегляні. Покриття - збірне залізобетонне. Покрівля рулонна.

 

 

Найменування об'єкта, основні розміри, м	Коротка технічна характеристика (конструктивні рішення, основний матеріал)
Трансформаторна підстанція №4	Фундаменти - збірні бетонні. Каркас – сталевий. Стіни – цегляні. Покриття - збірне залізобетонне. Покрівля – рулонна.
Пункт погрузки породы
Павільйон очікування автобуса
Комплекс локальних очисних споруд господарсько-побутових стоків: -модуль адміністративно-побутовий; -модуль очисних споруд; -модуль зневоження; -резервуар-усереднювач; - аварійна ємкість; - КНС.

 

Найменування об'єкта, основні розміри, м	Коротка технічна характеристика (конструктивні рішення, основний матеріал)
Будівля для приготування емульсії 12,8х18,6х5,5(Н)	Фундаменти - монолітні залізобетонні. Каркас - збірний залізобетонний. Стіни - збірні бетонні. Покрівля – рулонна.
Кафетерій
Медичний пункт 24,0х11,0х3,0(Н)
Муловий майданчик (иловая площадка)

Всі працівники обслуговуються в адміністративно-побутовому комбінаті, розташованому на проммайданчику блоку №11, крім працівників котельні і будівель підйомних машин, для яких передбачені санітарно побутові приміщення.

Адміністративно-побутовий комбінат (АПК) розрахований на обслуговування 2500 осіб.

Медичне обслуговування працівників передбачено в фельдшерському здравпункте.

Крім здравпункту, для медичного обслуговування робітників при гардеробних домашнього одягу передбачаються інгаляторії, фотарії.

Громадське харчування передбачено в шахтному кафетерії, розташованому на проммайданчику блоку №11, і їдальнею, розташованої в АПК.

Природне освітлення в виробничих будівлях забезпечується шляхом застосування засклених рам в зовнішніх стінах.

Антикорозійний захист

Антикорозійний захист сталевих елементів здійснюється оцинкуванням, покриттям масляними і емалевими фарбами. Захист бетонних і залізобетонних конструкцій від агресивних впливів передбачається застосування бетонів зниженої проникності, виготовленням конструкцій на сульфатостійкому цементі.

Водопостачання і каналізація

Господарсько-питне водопостачання

Джерелом господарсько-питного водопостачання майданчика блоку №11 ПАТ «ШУ« Покровське »прийнята питна вода від Красноармійської фільтрувальної станції. Подача води на майданчик блоку №11 передбачається від магістрального водоводу Д = 1000 мм по відокремленому водоводу з підключенням його до магістралі в районі сел. Промінь на трасі «Новогродівка-Мірноград». З проєктованого водоводу питна вода буде подаватися спочатку на майданчик блоку №12, а потім на майданчик блоку №11. Загальна протяжність водоводу становить 19,5 км, в тому числі 15 км від точки підключення до майданчика блоку №12 і 4,5 км від майданчика блоку №12 до майданчика блоку №11.

Питна вода використовується на госп-питні потреби майданчика, технологічні потреби котельні та підживлення оборотних систем вакуум-насосної і компресорних станцій.

Для забезпечення подачі питної води споживачам на майданчику блоку №11 передбачається будівництво насосної станції госп-питного і виробничо-протипожежного водопостачання і 2-х резервуарів госп-питного запасу води W = 700 м3 з фільтром-поглиначем. У насосній станції встановлюється група насосів госп-питного водопостачання АКОШ 80/200 (1 робочий, 2 резервних) продуктивністю 125 м3/год, напором 55 м. У період пікового водоспоживання в якості робочого насоса передбачається можливість включення одного з резервних агрегатів.

Два резервуари запасу питної води місткістю 700 м3 кожний забезпечують зберігання практично добового запасу води.

Резервуари обладнуються подавальними, відводящими, переливними і спускними трубопроводами. Перелив води і спорожнення резервуарів передбачається в мережу промдощевої каналізації.

По майданчику передбачається тупікова мережа госп-питного водопостачання з поліетиленових труб діаметром 160-63 мм.

Основним джерелом виробничо-протипожежного водопостачання майданчика блоку №11 (включаючи подачу води на зрошення гірничих виробок) прийнята технічна вода - очищена і знезаражена шахтна вода.

На майданчику блоку №11 технічна вода буде використовуватися на протипожежні потреби майданчика і технологічні потреби котельні, для цілей пилоподавлення і зрошення гірничих виробок.

Резервним джерелом протипожежного водопостачання майданчика блоку №11 прийнята питна вода. 

Для забезпечення виробничо-протипожежного водопостачання на майданчику блоку №11 передбачається будівництво двох резервуарів виробничо-протипожежного запасу води W=1000 м3 і установка в насосній станції госп-питного і виробничо-протипожежного водопостачання наступного обладнання:

-        протипожежні насоси Д320-90 (1 робочий, 1 резервний) продуктивністю 320 м³/год, напором 90м для забезпечення пожежогасіння об'єктів нижньої зони;

-        протипожежні насоси 2 К 100-100d (1 робочий, 1 резервний) продуктивністю 100 м3 / год, напором 110 м для забезпечення пожежогасіння об'єктів верхньої зони (підшківний майданчики і будівля МКП).

Внутрішнє пожежогасіння будівель і споруд, розташованих на майданчику, передбачається від пожежних кранів, встановлених на мережах внутрішнього пожежогасіння будівель і споруд.

На майданчику блоку №11 передбачається подача води на зрошення гірничих виробок і пожежогасіння в шахті. Подача води буде здійснюється з поверхні по свердловинам.

Максимальний обсяг протипожежного запасу води на майданчику блоку 11 прийнятий за обсягом води на внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння з урахуванням обсягу води на дренчерні водяні завіси укосного копра і становить 414,72 м³. Його зберігання забезпечується в двох резервуарах виробничо-протипожежного запасу води місткістю 1000 м³ кожний.

Резервуари обладнуються пристроями для забору води автонасосами - передбачені колодязі із засувками і мокрі колодязі, до яких передбачається під'їзд, а також розворотний майданчик.

Для забезпечення подачі води з двох резервуарів виробничо-протипожежного запасу води місткістю 1000м³ кожен на потреби пожежогасіння будівель і споруд на майданчику блоку № 11 проєктом передбачена насосна станція госп-питного і виробничо - протипожежного водопостачання.

Подача води з резервуарів в кільцеву мережу протипожежного водопостачання на майданчику блоку №11 для забезпечення пожежогасіння нижньої зони передбачається протипожежними насосами марки Д320-90 продуктивністю 320 м³/год, напором 90 м (1 робочий; 1 резервний), встановленими в насосній станції госп-питного і виробничо-протипожежного водопостачання.

Напір протипожежного насоса Д320-90 забезпечує подачу розрахункової пожежної витрати з необхідним напором.

Подача води з резервуарів в відокремлену кільцеву мережу протипожежного водопроводу високого тиску на майданчику блоку №11, для забезпечення пожежогасіння верхньої зони будівлі багатоканатні підйому кліті (повітряподавального ствола №3) і підшківних майданчиків вентиляційного ствола №3, передбачається протипожежними насосами марки К100-100d, продуктивністю 100 м³/ч; напором 110 м (1 робочий; 1 резервний), встановленими в насосній станції госп-питного і виробничо-протипожежного водопостачання.

Для пожежогасіння складу кріпильних матеріалів передбачений кільцевий протипожежний водогін діаметром 150 мм з пожежними гідрантами (для підключення рукавних ліній переносних лафетних стволів), які встановлені з розрахунку забезпечення гасіння складу від двох лафетних стволів загальним розрахунковим витратою 15 л/с.

Видачу шахтної води на майданчику блоку № 11 не передбачено. Відповідно до раніше прийнятих рішень у проєкті будівництва комплексу скіпового ствола (майданчик блоку 10) видача шахтної води буде здійснюватися за існуючою схемою на основному майданчику шахти і на майданчику блоку 10. Відведення шахтних вод з зазначених майданчиків буде здійснюватися в існуючий ставок-накопичувач шахтних вод місткістю 13,5 млн. м³, з якого в повному обсязі після очищення і знезараження будуть використовуватися для технічного водопостачання шахти і збагачувальної фабрики у відповідності з прийнятими рішеннями по робочому  проєкту забезпечення ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна» №1» технічною водою. При цьому скидання шахтних вод у гідрографічну мережу відсутня.

Для зменшення обсягу споживання води на майданчику блоку №11 передбачені системи оборотного водопостачання для вакуум-насосної і компресорної станцій.

Система оборотного водопостачання вакуум-насосної станції включає в себе зливний резервуар, насоси оборотної води, градирні та трубопроводи оборотного водопостачання.

Водовідведення на майданчику блоку №11 включає побутові, виробничі та дощові стоки..

На проммайданчику блоку № 11 передбачається розташувати комплекс локальних очисних споруд побутових і виробничих стічних на розрахункову продуктивність до 600 м³/добу з подальшою можливістю збільшення до 1200 м³/добу аналогічними технічними модулями і спорудами.

Комплекс локальних очисних споруд побутових і виробничих стоків включають наступні модулі:

-        модуль адміністративно-побутовий;

-        модуль очисних споруд;

-        модуль зневоднення;

-        резервуар-усереднювач;

-        аварійна ємкість;

-        КНС (4 шт.).

Побутові стоки спільно з виробничими стоками майданчика блоку №11 надходять в каналізаційну мережу майданчика і далі відводяться на проєктовани очисні споруди, де проводиться очищення, фільтрація, знезараження, зневоднення флотошламу та ін.

Комплекс очисних споруд дощових стоків включає в себе: резервуар дощових вод, насосну станцію дощових вод і очисні споруди дощових вод, що складаються з відстійників.

 Дощові стоки, а також умовно-чисті виробничі стоки від переливу в резервуарах запасу питного і виробничо-протипожежного з території майданчика блоку №11 системою самопливних трубопроводів і відкритих лотків відводяться до резервуару дощових стоків.

Резервуар призначен для акумулювання найбільш забрудненої частини дощового стоку, що надходить з поверхні майданчика.

З резервуару дощові води подаються насосами до ємкості-усереднювача очисних споруд господарсько-побутових стоків. Насоси встановлені в насосній станції дощових вод.

Осад з горизонтальних відстійників видаляється насосом ГНОМ 25-20 і по напірній лінії подається в гідроциклон Гц-150к для зневоднення. Зневоднений осад в кількості 1,36 т/добу, 8,93 т/рік IV класу небезпеки, не токсичний, буде вивозитися автотранспортом на породний відвал шахти.

Очищені і знезаражені побутові, виробничі та дощові стоки надходять по напірному колектору у протипожежні резервуари V=1000м3 та (або) у ставок-накопичувач ПРАТ «ШУ «ПОКРОВСЬКЕ» та використовуєтся для пилоподавлення та пожежогасіння гірничих виробіток, згідно заходів встановлених законодавством України.

 Позамайданчикові мережі водопроводу і каналізації

В якості основного джерела питного водопостачання проммайданчика блоку №11 передбачається система централізованого водопостачання КП «Вода Донбасу» через проєктований водовід. Проєктований водовід призначається для водопостачання блоків №12 і №11 Ш/у «Покровське».

З метою підведення питного водопроводу до блоку №12 і блоку №11 ПРАТ "ШУ "ПОКРОВСЬКЕ" передбачається будівництво нової зовнішньої мережі питного водопроводу до блоку №12, блоку №11, двох резервуарів питної води об'ємом 1000м3 та підвищувальної насосної станції водопостачання.

Водопостачання передбачається від двох точок приєднання - від існуючих водопроводів діаметрами 1000 мм Рівненського водоводу підвідним трубопроводом - діаметром Ø 45Ох26,7мм загальною довжиною 149 м. Проектована траса водопроводу прохо­дить від точок приєднання до камери з лічильником і далі йде на заповнення двох резервуарів питної води. Після створення необхідного напору підвищуваль­ною насосною станцією на промисловому майданчику в мережі проектованого во­допроводу передбачається укладання зовнішньої мережі питного водопроводу від промислового майданчика до блоку №12, блоку №11 загальною довжиною 19337 м.

Траса водопроводу прокладається в землі в землі на глибині від 1,5 м до 4,0 м. Водопровід запроектований з поліетиленових труб ПЕ100 SDR 17 063x3,8, 0110x6,6, 0160x9,5, 0355x21,1, 0400x23,7, 0450x26,7 мм для питного водопостачання, Р = 1,0 МПа ДСТУ Б В 2.7-151: 2008 виробник TOB «ТД Євротрубпласт».

Прокладання водопроводу через залізничні колії та автодороги (I...II кат.) передбачені у футлярах із сталевих електрозварювальних труб діаметрами Ø630x12,0 мм Ø 820x12,0 мм.

Водопровід запроектований з поліетиленових труб ПЕ100 SDR 17 Ø 63x3,8, Ø 110x6,6, Ø 160x9,5, Ø 355x21,1, Ø 400x23,7, Ø 450x26,7 мм для питного водопостачання, Р = 1,0 МПа виробник TOB «ТД Євротрубпласт».

Для з'єднання стиків труб та фасонних елементів та їх захист;' використовується зварювання встик.

Труби у сталевому футлярі діаметром Ø 630x12,0 мм через балку передбачені із сталевих електрозварювальних труб діаметром Ø 325x8,0 мм в тепловій ізоляції K-FLEX ST DUCT.

Сталеві труби діаметром 0426x10,0 мм із резервуарів до насосної станції передбачені електрозварювальні  у вельми посиленій ізоляції.

Сталеві труби у камерах і колодязях передбачені у вельми посиленій ізоляції.

Труби укладаються в траншеї на піщану основу h=100 мм.

При засипанні трубопроводів над верхом труби обов'язкове виконання захисного шару товщиною 300 мм грунтом без твердих включень.

В переломних точках профілю на проектованому водопроводі обладнані випуски води і повітря. У верхніх точках траси передбачене встановлення вантузів. У нижніх точках траси передбачений злив води в «мокрі» колодязі.

 Для встановлення відсічної арматури на відгалуженнях, спускників води та повітря (вантузи), передбачаються улаштування колодязів і камери.

Проєктом будівництва блоку №11 передбачаються наступні позамайданчикові комунікації:

-        очищені і знезаражені побутові стоки по двом ниткам напірного колектора побутової каналізації від майданчика блоку №11 до майданчика блоку №10 діаметром 160 мм тип «Т» довжиною 6141 м;

-        підвідний госп-питний водопровід на майданчик блоків №12 і №11 від існуючих водопроводів діаметрами 1000 мм Рівненського водоводу;

-         трубопровід технічної води, що підводить, діаметром 225 мм від ставка-накопичувача ПРАТ «ШУ »ПОКРОВСЬКЕ«.

Внутрішній водопровід та каналізація

У всіх опалюваних будівлях, розташованих на майданчику блоку №11 і маючі санітарно-побутові приміщення, проєктом передбачається внутрішній госп-питний водопровід і побутова каналізація. У будівлях і спорудах також передбачений внутрішній виробничо-протипожежний водопровід для подачі води на внутрішнє пожежогасіння та виробничі потреби, а також виробнича каналізація і внутрішні водостоки.

Внутрішній водопровід

Внутрішній водопровід призначений для подачі води до санітарно-побутових приладів і передбачений із сталевих електрозварювальних труб діаметром 50-100 мм і сталевих водогазопровідних труб діаметром 15-32 мм.

Внутрішній виробничо-протипожежний водопровід призначений для подачі води до пожежних кранів для внутрішнього пожежогасіння, СИОТ і до поливальним кранів для вологого прибирання підлоги приміщень і передбачений із сталевих електрозварювальних труб діаметром 50-150 мм.

Внутрішня побутова каналізація призначена для відведення побутових стоків від санітарних приладів і виконана з чавунних каналізаційних труб діаметром 50-100 мм.

Внутрішня каналізація

Внутрішня виробнича каналізація призначена для відведення виробничих стоків, що утворюються в котельні, і передбачена з сталевих електрозварювальних труб діаметром 50-100 мм.

Внутрішня шламова каналізація призначена для відведення шламових стоків, що утворюються в котельні і в будівлях технологічного комплексу (мокре прибирання підлоги і СИОТ) і передбачена з сталевих електрозварювальних труб діаметром 50-100 мм.

Система внутрішніх водостоків призначена для відводу дощових і талих вод з покрівель будівель і передбачена з сталевих електрозварювальних труб діаметром 100 мм. Дощові і талі води відводяться в зовнішню дощову каналізацію або на вимощення.

Опалення та вентиляція

Вихідні данні

Для проєктування опалення та вентиляції прийняті наступні параметри зовнішнього повітря:

-          розрахункова (зимова) температура для проєктування опалення та вентиляції мінус 22ºС;

-          розрахункова температура для проєктування калориферної мінус 29ºС;

-          розрахункова (річна) температура 26ºС.

Внутрішні температури в приміщеннях прийняті відповідно до ДСН3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

Джерелом теплопостачання будівель і споруд майданчика блоку №11 є котельня, розташована на цьому майданчику.

В якості теплоносія прийнято:

– для систем опалення та вентиляції - вода з параметрами 90-70ºС;

– для гарячого водопостачання - вода з температурою 60ºС.

Основні рішення по опаленню і вентиляції

В основних будівлях і спорудах майданчика прийнята установка місцевих нагрівальних приладів - регістрів з гладких труб, радіаторів.

Основними шкідливостями, що виділяються в технологічних процесах, є:

-        пил, що утворюється при перевантаженнях вугілля;

-        тепло і волога, що виділяється при роботі обладнання;

-        шкідливості від технологічного обладнання, що має місцеві відсмоктувачі.

В основних будівлях і спорудах шахти передбачається механічна і природна припливно-витяжна вентиляція, розрахована на боротьбу з виробничими шкідливостями і створення пилового і температурно-вологісного режиму відповідно до санітарних норм і вимог безпеки.

Компенсація витяжки забезпечується приточними установками, що подають зовнішнє повітря, очищене від пилу у фільтрах і підігріте в зимовий час в калориферах.

Від укриттів технологічного і транспортного устаткування на трактах пильного вугілля, передбачена аспірація.

Очищення повітря здійснюється в мокрих циклонах-пилоуловлювачах типу СИОТ з коефіцієнтом очищення 85%.

Для розсіювання в атмосфері залишкової пилу передбачається факельний викид аспіраційних систем.

В котельні в котельному залі і приміщенні котельно-допоміжного обладнання передбачається припливно-витяжна вентиляція за допомогою відкриваючих фрамуг. У побутових і надбункерних приміщеннях – механічна припливно-витяжна вентиляція. У хімлабораторії від витяжної шафи, в приміщенні золошлаковидалення від каналів золошлаковидалення передбачаються витяжні установки з місцевими відсмоктувачами.

У будівлі багатоканатного підйому ППС №3 для запобігання потрапляння метану в машзал передбачається пристрій шлюзової завіси. Для створення комфортних умов в пунктах операторів встановлюються автономні кондиціонери. У разі пожежі здійснюється підпір повітря в тамбур шлюзи.

Для видалення тепловиділень в літню пору з машзалу передбачається механічна вентиляція кришним вентилятором.У будівлі вентиляторів DY TDR329 3TD8A в машзалі передбачається загальнообмінна витяжна і аварійна припливна вентиляція.

У вакуум-насосної станції загально обмінна вентиляція забезпечує 3х-кратний повітрообмін в годину. При цьому видалення повітря передбачається за рахунок природної вентиляції за допомогою дефлекторів за схемою: видалення 2/3 кількості повітря з верхньої зони та видалення 1/3 кількості повітря з нижньої зони. Відшкодування видаляється дефлекторами повітря здійснюється механічною припливною вентиляцією.

У компресорної станції в машзалі передбачається загальнообмінна вентиляція. У приміщенні оператора встановлюються автономні кондиціонери. У приміщенні насосної оборотного водопостачання видалення надлишків тепла здійснюється за допомогою дахового вентилятора. Компенсація витяжки з насосної в зимовий період здійснюється шляхом подачі теплого повітря з машзалу осьовим вентилятором.

В їдальні вентиляція загальнообмінна припливно-витяжна з механічним і природним спонуканням. Над тепловим модульованим устаткуванням гарячих цехів встановлюються місцеві вентиляційні відсмоктувачі (МВО). Передбачається місцеве відсмоктування від посудомийної машини.

У побутовому комбінаті в приміщеннях знепилювання робочого одягу передбачається установка аеродинамічних знепилювачів. У приміщеннях респіраторної встановлюються столи для розбирання респіраторів, установка для продувки респіраторів, сушильна шафа. Від обладнання передбачається видалення запиленого повітря з подальшим очищенням його перед викидом в атмосферу. У будівлі побутового комбінату для прання білизни та робочого одягу робітників передбачається пральня зі щоденною пранням білизни. Робочий одяг стирається один раз в тиждень. Потужність пральні 1250 кг за зміну. Пральня працює в дві зміни. Спецодяг перед пранням обробляється в дезкамері. Після прання та сушіння спецодягу, білизни весь спецодяг надходить у відділення сортування і комплектації.

В насосних станціях в машзалі передбачається припливно-витяжна вентиляція, розрахована на видалення надлишків тепла. Приплив-природничий через вікна. Витяжка-природна допомогою дефлекторів.

У блоці приміщень допоміжних служб передбачається місцева і загальнообмінна механічна і природна припливно-витяжна вентиляція. Для нагріву припливного повітря, що надходить при відкриванні воріт, встановлюються повітряно-теплові завіси, робота яких сблокирована з механізмами відкривання воріт. Тепловиділення в виробничих цехах в зимовий період використовуються для опалення. Робота технологічного обладнання, що має місцеві відсмоктувачі, блокується з роботою витяжної вентиляції, передбачаючи неможливість включення обладнання при непрацюючій вентиляції.

У будівлях підйомних машин передбачається загальнообмінна вентиляція, розрахована на видалення надлишків тепла в літній час за допомогою дефлекторів.

У проєкті передбачені наступні системи автоматизації та блокування вентиляційних систем:

-        блокування аспіраційних установок з відповідним технологічним обладнанням;

-        автоматичне включення аварійної припливної вентиляції при зупинці вентилятора головного провітрювання;

-        автоматичне включення резервних вентиляторів при аварійній зупинці основних;

-        централізоване дистанційне відключення вентиляційних установок при пожежі;

-        автоматичний захист калориферів від заморожування;

-        автоматична зупинка вентиляторів з подачею звукового і світлового сигналу при припиненні подачі води до мокрих пиловловлювачів.

Теплопостачання

 Котельня повітроподавального ствола №3

Теплопостачання споживачів майданчики передбачається від власної котельні з чотирма водогрійними котлами типу WKSM10 WENTA (Туреччина) - 3 робочих, 1 резервний і двома водогрійними котлами WKSM3 WENTA (Туреччина) - 1 робочий, 1 резервний для гарячого водопостачання в літній період. Котельня відноситься до 1 категорії.

 Водопідготовка

Для котельні використовується вода питної якості.

Водопідготовка передбачається хімічна і механічна (миючимся і змінним картриджем).

У комплекті з повністю автоматичними системами управління передбачається група пом'якшення води, яка автоматично виконує необхідні операції повторної промивки та регенерації, продуктивністю 5 м³/год.

Паливоподача і шлакозоловидалення котельні

Паливом для котельні прийнято привізне вугілля кам'яне марки «ГР».

Вид транспорту доставки палива - автомобільний.

Технічні рішення  по паливоподачі і шлакозоловидаленню, забезпечують:

-          прийом і зберігання палива;

-          підготовку палива по крупності;

-          транспортування палива в котельню;

-          завантаження палива в котли котельні;

-          видалення шлаку, золи і відвантаження в автотранспорт.

Комплекс подачі палива представлений:

-          напівзакритим складом вугілля з приймально-дробильним відділенням;

-          галереєю подачі палива.

Напівзакритий склад вугілля штабельного типу представлений спорудою з прорізами по периметру і підземною частиною приймально-дробильного відділення. Місткість складу прийнята за умови забезпечення п'ятидобового запасу палива. Формування штабеля палива, подача в завантажувальну воронку складу прийняті бульдозером і краном з грейфером місткістю 0,63м3.

Підготовка палива за крупністю передбачена за допомогою дробарок, які поставляються в комплекті з котлами. До установки прийняті дві дробарки, які забезпечують стійку роботу комплексу з підготовки палива в разі зупинки дробарки при попаданні металу й інших не подрібнюваних матеріалів або ведення ремонтних робіт.

Підготовлене паливо: вугілля класу 0-40мм стрічковим конвеєром по галереї транспортується в верхній головний бункер котельні і конвеєрами подається кожному котлоагрегату, які оснащені вугільними бункерами.

Місткість головного верхнього бункера прийнята відповідно до потужності 43МВт.

Зола з однієї системи золовидалення в котлі подається в головну систему видалення золи. Головна система видалення золи транспортує золу в машину для золи.

Головна система золовидалення та система золовидалення на котлі працюють в синхронізованому режимі.

Система золовидалення повністю автоматична.

Установка гарячого водопостачання

Для нагріву гарячої води передбачається швидкісний водоводяний підігрівач типу ВВП 15-325-4000 4-х секційний, два бака запасу гарячої води місткістю по 30 м3 кожен, що розміщуються в котельні і насоси гарячої води типу К100-65-200 з електродвигуном потужністю 30 кВт, в кількості двох штук (один з них робочий). Гаряча вода готується за 4 години.

Мережеві насоси

Котельня комплектується групою циркуляційних насосів з 4 шт. (1 резервний). Продуктивність одного насоса 400 м³ / ч, тиск 40м. При виході з ладу одного з робочих насосів, резервний включається автоматично.

Водопідготовка для турбокомпресорної і вакуумнасосной станцій

Для підживлення оборотних систем водопостачання компресорної і вакуум-насосної станції передбачається пом’якшувальна  установка.

Виходячи з вимог щодо якості води, потрібна обробка її по одноступінчастої схемою натрій-катіонування. Приймається установка натрій-катіонітних фільтрів першого ступеня Ø700 мм у кількості трьох штук. Один из них – резервний.

 Паливо і топкові пристрої

В якості палива в котельні використовується вугілля марки ГР фракція 0-100 мм зольністю 27%, з питомою теплотою згоряння (4500-5500 ккал / кг). Паливоподача повністю автоматизована, оснащена дробаркою, стрічковими конвеєрами, бункерами. Головний бункер радарно-рівне контрольований.

Газоочищення, димова труба

Димові гази віддаляються від кожного котла окремо через сталеву димову трубу висотою 24 м, діаметром 1,2 м.

Котли комплектуються автоматичним очищенням димових газів.

В системі спалювання передбачена очистка інверторної системи і циклону, яка оснащена додатковою системою мийки для видалення твердих частинок і шкідливих газів. Система автоматики забезпечує роботу котлів тільки при включеній системі очищення димових газів.

Теплові мережі

Джерело теплопостачання і споживачі тепла

Джерелом теплопостачання будівель і споруд майданчика блоку № 11 є котельня, розташована на даному майданчику.

В якості теплоносія для систем опалення та вентиляції прийнята вода з параметрами 90 - 70ºС.

Споживачами тепла є системи опалення, вентиляції, технологічного теплопостачання та гарячого водопостачання.

Витрата тепла по об'єктах наведено в розділі «Опалення та вентиляція».

Проєктом прийнятий наступний режим споживання тепла:

-          на опалення - протягом опалювального періоду 176 днів на рік;

-          на вентиляцію в робочі години протягом опалювального періоду;

-          на гаряче водопостачання-протягом 45 хвилин в кінці кожної зміни для душових;

-          на технологічні потреби - цілодобово 365 днів у році.

Відпуск тепла у вигляді гарячої води здійснюється згідно з температурним графіком.

Системи і схеми теплових мереж

Системи теплових мереж прийняті двотрубні тупікові.

На калориферну установку передбачається тритрубна прокладка мереж на підставі вимог «Керівництва з проєктування вентиляції вугільних шахт» (Київ 1994р.).

Приєднання місцевих систем до теплових мереж прийнято за незалежною схемою.

Діаметри теплових мереж розраховані по максимально-годинним витратам тепла.

Мережеві установки розташовані в котельні і входять до складу її устаткування.

Гаряче водопостачання прийнято централізоване.

 Прокладка теплових мереж

Траси теплових мереж намічені відповідно до розташування будівель і споруд на генплані і з урахуванням ув'язки з іншими комунікаціями.

Прокладка теплових мереж на майданчику блоку №11 передбачена на трубній естакаді.

Всі трубопроводи прийняті сталеві, арматура сталева і з ковкого чавуну.

Компенсація температурних подовжень прийнята П-образними компенсаторами, а також шляхом природної компенсації в місцях поворотів траси.

Для теплової ізоляції трубопроводів прийняті мати мінераловатні з покривним шаром - фольгоізол.

Спільно з трубопроводами теплових мереж, по загальній естакаді, передбачена прокладка одного трубопроводу стисненого повітря діаметром 426х8 від компресорної до свердловини.

Від свердловин за якими прокладають дегазаційні трубопроводи з шахти, до вакуумнасосной станції прокладаються три трубопроводи дегазації діаметром 530х8 мм.

Від компресорної до свердловини (для подавання в шахту), котельні і складу цементу прокладається трубопровід стисненого повітря. За загальною естакадою прокладаються трубопроводи пом'якшеної води від котельні до компресорної. Естакади трубопроводів передбачені з дотриманням можливості проїзду автотранспорту.

Теплові мережі до будівель фільтра поглинача і насосної станції для перекачування води на блок №11 двотрубні (на блоці №10). Прокладка теплових мереж на опорах. Всі трубопроводи прийняті сталеві, а арматура сталева і з ковкого чавуну.Компенсація температурних подовжень прийнята П-образними компенсаторами, а також шляхом природної компенсації в місцях поворотів траси.

Для теплової ізоляції трубопроводів прийняті мати мінераловатні з покривним шаром - фольгоізол.

Калориферна установка

Для обігріву шийки повітряподавального ствола передбачається безвентиляторна калориферна установка, що розміщується в надшахтній будівлі. Калориферна обладнується 36-ма  калориферами типу ВНВ-113-412-02 поверхнею нагріву 181,8 м2 кожен.

Витрата повітря за стволом становить на 2029 г. - 402 м3/с. В якості теплоносія приймається вода з параметрами 363-343 К (90-70̊ С).

Масова швидкість повітря, що проходить через калорифери - 4,8 кг/м2с. Швидкість води в калориферах - 0,7 м / с. Розрахункова температура зовнішнього повітря становить 244 К (-29 оС). Температура повітря, що надходить в ствол 283К (+ 10оС).

Калорифери розташовуються в один ряд по ходу руху повітря і підключаються паралельно по ходу руху теплоносія. Відсоток запасу по поверхні нагрівання становить 20%.

Холодне повітря в калориферну надходить через жалюзійні решітки.

Витрата тепла на калориферну становить на 2029 р. – 19,75 Мвт (16,96 Гкал/год).

Генеральний план і транспорт

Генеральний план

За завданням на проектування виконаний проєкт «Розкриття та підготовка запасів блоку № 11 ПРАТ «ШУ «Покровське»

Наданим до експертної перевірки розділом передбачені рішення генерального плану щодо будівництва блоку №11, яке здійснюється в рамках програми розвитку шахти «Красноармійська-Західна» №1 (яка з часом була перейменована в ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське»).

На проммайданчику передбачається будівництво комплексу вентиляційного ствола № 3 і комплексу повітряподавального ствола № 3:

-                        копер і надшахтну будівлю вентиляційного ствола №3;

-                        будівля підйомної машини МПМН-4х4

-                        будівля підйомної машини Ц3х2,2АР;

-                        будівля вентустановки DY TDR329 3TD8A;

-                        надшахтну будівлю повітряноподовального ствола №3 з будівлею багатоканатного підйому;

-                        адміністративно-побутовий комбінат з пральнею і їдальнею;

-                        перехідна галерея;

-                        кафетерій;

-                        медпункт;

-                        вакуум-насосна станція;

-                        компрессорна станція;

-                        котельня зі складом вугілля і галереєю подачі палива;

-                        насосні станції побутових стоків і дощових вод.

Поблизу проєктованих стволів розташовані резервуари протипожежного та резервуари питного запасу води з насосної і фільтром-поглиначем.

У північно-західній частині майданчика передбачається будівництво складського комплексу:

-                        склад кріпильних матеріалів;

-                        блок приміщень допоміжних служб.

У зниженій частині майданчика з південного боку передбачені резервуари дощових вод з насосною і очисними спорудами і насосна станція побутових стоків.

Для енергопостачання майданчика передбачено будівництво електропідстанції 110/6 кВ з будівлею ЗРУ і трансформаторних підстанцій №№1÷4.

На проммайданчику передбачені резервні території для будівництва когенераційної установки і пожежного депо.

Для забезпечення транспортних зв'язків проєктованої проммайданчика з іншими об'єктами і для доставки породи на породний відвал проєктом передбачено будівництво двох автомобільних доріг.

Під майданчик вентиляційного ствола №3 і повітряподавального ствола №3 відводиться 22,0 га.

Площа земель, що необхідні під майданчик блока №11, складає 22,0 га.

Площа земель під траси підвідних комунікацій:

-                        у довгострокову аренду – 0,4214 га;

-                        у короткострокову аренду – 51,6 га.

Зовнішній автомобільний транспорт

Для забезпечення транспортних зв'язків проєктованої проммайданчика з іншими об'єктами і для доставки породи на породний відвал проєктом передбачено будівництво двох автомобільних доріг:

під'їзна автодорога;

автодорога до відвалу породи.

Територія відноситься до У-Ш дорожньо-кліматичної зони.

Для будівництва і експлуатації автодоріг потрібно вилучення земель Покровського району в довгострокову оренду.

            Під'їзна автодорога призначена для обслуговування проєктованої проммайданчика. Автомобільна дорога категорії III-В з твердим покриттям. Склад руху по дорозі представлений автобусами, легковими та вантажними автомобілями, які доставляють вантажі і робітників на майданчик.

Автомобільна дорога на породний відвал призначена для доставки породи від проєктованого проммайданчика до породного відвалу.

Автомобільна дорога категорії II-В з твердим покриттям. Дорога має односторонню спрямованість вантажопотоку. Склад руху по дорозі представлений автомобілями-самоскидами КраЗ-256-Б вантажопідйомністю 14 т з розрахунковим навантаженням на вісь 20т.

Автомобільна дорога запроєктована відповідно до вимог БНіП 2.05.07-91 «Промисловий транспорт». Прийняті в проєкті норми проєктування наведені у табл. 5.4.

План і поздовжній профіль.

План проєктованих автодоріг обумовлений точками примикання автодоріг до проєктованого проммайданчику і майданчику породного відвалу, а також розташуванням існуючих автомобільних доріг і комунікацій.

Під'їзна автодорога складається з двох ділянок. На дільниці № 1 передбачається реконструкція існуючої автодороги с. Піщане зі збереженням кутів повороту, з розширенням проїжджої частини від 0,5 до 1,0 м.

У межах забудови передбачається проїжджа частина з бортовим каменем.

На дільниці № 2 проєктується автодорога польового профілю, в плані має два кути повороту, в які вписані криві 600 м.

Автодорога до породного відвала складається з трьох ділянок. Автодорога ділянки № 1 польового профілю, в плані має три кути повороту, в які вписані криві радіусами 50; 60; 260 м.

На дільниці № 2 передбачається реконструкція існуючої автодороги польового профілю зі збереженням кутів повороту, з розширенням проїжджої частини до 1,50 м.

На дільниці № 3 проєктується автодорога польового профілю, в плані має шість кутів повороту з радіусами 30; 500; 600; 260; 50; 300 м.

Поздовжній профіль автодоріг виконано шляхом сполучення прямолінійних ділянок профілю вписуванням увігнутих кривих радіусом 1500; 2500; 4000 м.

Земляне полотно і водовідведення

Типові поперечні профілі земляного полотна під'їзної автодороги представлені на кресленні і автодороги до породного відвала на кресленні.

Земляне полотно під'їзної автодороги запроєктовано в насипі висотою від 0 до 3м і автодороги до породного відвалу - насип висотою до 6 м і виїмки глибиною до 1,0 м.

Відведення води з проїжджої частини здійснюється за рахунок пристрою дороги двосхилого профілю з поперечним ухилом проїзної частини 20 ‰, узбіч - 40 ‰.

Розширення узбіч до 2,5 метрів передбачено для установки опор тросового огородження на автодорозі до породного відвалу, ділянки насипу більше 4 м.

На ділянках насипу висотою від 1 до 6 м закладення укосів насипу передбачено 1: 1,5, на ділянках насипу висотою до 1,0 м закладення укосів 1: 3.

На ділянках виїмки закладення укосів прийнято 1: 3 за умовами снігозанесеності.

Укоси виїмок і насипів зміцнюються посівом трав по шару родючого грунту товщиною 0,15 м.

Відведення води від земляного полотна передбачене по канавах (кюветах) з випуском води в штучні споруди та на рельєф місцевості. Укоси зміцнюються посівом трав.При поздовжньому ухилі по дну кювету від 30 до 50 ‰ дно кювету зміцнюється щебенем, більше 50 ‰ передбачається зміцнення кюветів укладанням телескопічних лотків.

Для пропуску води через земляне полотно на з'їзді під'їзної автодороги передбачається укладання залізобетонного лотка заввишки 1,0 м.

Підошва насипу представлена: насипними ґрунтами в місцях перетину з існуючими автодорогами; чорноземами товщиною 0,6 м; суглинками товщиною до 2,4 м; мулистими суглинками товщиною до 1,4 м і водою в районі заболоченості на автодорозі до породного відвалу (ділянка № 1, № 3), який підлягає заміні, тому що не може бути підошвою для споруджуваної автодороги.

До початку робіт зі спорудження земляного полотна зрізається чорнозем і вивозиться.

Для влаштування земляного полотна на замулених грунтах методом видавлювання необхідно, щоб пройшло не менше року після зведення насипу до початку робіт по влаштуванню дорожнього одягу для стабілізації земляного полотна. У зв'язку з тим, що терміни будівництва автомобільної дороги обмежені, застосування даного методу будівництва неприйнятно.

Проєктними рішеннями передбачена розробка мулистих грунтів з вивезенням на породний відвал для проведення рекультиваційних робіт.

Закладання укосів виїмки при заміні мулистих водонасичених грунтів прийняті 1: 4 відповідно до геологічного звіту.

При виконанні робіт в період посушливого літа, закладення укосів може бути збільшено до кута природного укосу (1: 1,3 або 38º).

Зміцнення укосів земляного полотна передбачено засівбою трав по родючому шару завтовшки 0,15 м.

  Штучні споруди

Для пропуску поверхневих і зливових вод через автодороги передбачається будівництво водопропускних штучних споруд.

Вибір типу штучної споруди прийнятий на підставі гідравлічних розрахунків.

На автодорозі до породному відвалу (ПК 11 + 85 дільниця № 1 і ПК 17 + 00 дільниця №3) для пропуску води приймаються двоочкові прямокутні залізобетонні труби отвором 2,0х2,5 м.

Конструкція труби приймається згідно типових конструкцій серії 3.501-104 (Збірні залізобетонні прямокутні водопропускні труби для залізних і автомобільних доріг, розроблених Ленгіпротрасмостом в 1977 році).

Для перепуску зливових вод через земляне полотно передбачаються залізобетонні труби діаметром 1,0 м і 1,5 м. Конструкція труби прийнята згідно типового проєкту 3.501.1-1440-4. Зміцнення русла і укосів у труби передбачено відповідно до типового проєкту серії 501-0-46.

Для перепуску зливових вод через земляне полотно примикання і перетину передбачається пристрій прямокутних залізобетонних лотків висотою 1м.

Конструкції прямокутних лотків прийняті відповідно до «Альбому водовідвідних пристроїв на залізничних і автомобільних дорогах загальної мережі».

Для запобігання розмиву грунтів водовідвідних канав (кюветів) на ділянках з ухилом від 10 ‰ до 30 ‰ передбачено зміцнення дна утрамбовування щебеню товщиною шару 10 см. На ділянках з ухилом більше 50 ‰ передбачено пристрій довгомірних телескопічних лотків.

Конструкція довгомірних телескопічних лотків прийнята згідно «Альбому водовідвідних пристроїв на залізничних і автомобільних дорогах».

Земляне полотно

Довжина з'їздів від краю проїжджої частини автодоріг відповідно до ДБН В.2.3-4-2015 «Автомобільні дороги» таблиця 3.4 прийнята рівною 50 м.

Ширина земляного полотна на з'їздах прийнята аналогічно з проєктованими автодорогами.

Земляне полотно на з'їздах з автодоріг представлено в насипу висотою до 1,0 м. Укоси насипу зміцнюються посівом трав по родючому шару, товщиною 0,15 м.

Конструкція дорожнього одягу на з'їздах представлена аналогічно проєктованим автодорогам:

Узбіччя зміцнюються щебенем товщиною 0,10 м.

Траси автодоріг перетинають існуючі інженерні комунікації: ЛЭП-6 кВ, ЛЭП-35 кВ, кабель зв'язку на опорах.

До початку робіт по зведенню земляного полотна необхідно виконати перевлаштування комунікацій, що перетинаються, забезпечивши габарит по висоті.

Облаштування автомобільної дороги. Безпека руху

Для забезпечення безпеки руху проєктом передбачено:

-        пристрій бар’єрного (парапетного) огородження на ділянках насипу більш 3,0 м відповідно  СНиП 2.05.07-91 п. 5.102;

-        розмітка проїжджої частини дороги білою фарбою (осьова - пунктирна, кромка проїзної частини - суцільна лінія) для поліпшення видимості в темний час доби;

-        установка сигнальних стовпчиків на ділянках пристрою водопропускних споруд;

-        установка дорожніх знаків (попереджувальних, заборонних та знаків пріоритету) для інформації водіїв про зміну дорожньої обстановки.

Породне господарство

Породний відвал розташований в 9,8 км на захід від проммайданчика блоку №11. Відвал плоский, діючий, що не горить, експлуатується з 1977 року.

В 1989 РОЦІ інститутом «Донгіпрошахт» виконаний проєкт формування породного відвалу з розширенням площі підошви на 32,3 га. Загальна площа відведеної землі становить 52,77 га.

В даний час площа зайнята підошвою породного відвалу становить 15 га, висота відвалу до 40 м.

Проєктні параметри відвалу:

-        площа підошви                    32,3 га;

-        висота                                                60 м;

-        місткість                               8548 тыс. м³.

У відвал складується порода, що видається з шахти. Доставка породи здійснюється автосамоскидами.

Ставок змивів з породного відвалу побудований за проєктом інституту «Донгіпрошахт», виконаного в 1973 році. Ставок розташований в південно-східній частині майданчика породного відвалу і служить для збору і акумуляції води, що надходить з площі породного відвалу. Гребля ставка виконана з місцевого суглинистого грунту, знаходиться в задовільному стані. Для скидання освітленої води є шахтний водоскид.

Санітарно-захисна зона 500 м від породного відвалу дотримана.

Проєктом передбачається подальша експлуатація породного відвалу за існуючим положенням.

Проєктна видача породи з вентиляційного ствола №3 складе 1000 т на добу.

При складуванні породи на діючому породному відвалі виконуються заходи, що запобігають самозаймання породи у відвалі. Технологія формування породного відвалу включає ізоляцію укосів інертним матеріалом з поярусним выдвалозаснуванням відповідно до «Робочого проєкта експлуатації і формування плоского породного відвалу першої черги та проєктування другої черги ш. «Красноармійська-Західна №1» із заходами проти самозаймання», виконаного в 1997 році (ПЗ-002-001-РП) шахтою і узгодженого НДІГС і Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Донецькій області.

Прийнятий периферійний спосіб формування породного відвалу дозволяє виробляти технічну рекультивацію з початку формування і біологічну в процесі експлуатації.

Технологія формування породного відвалу з заходами проти самозаймання, послідовне виконання операцій по формуванню ярусу, спрямоване на створення у укосів щільного повітронепроникного шару, полягає в пристрої ярусів. Пристрій першого ярусу:

-        по межі відвалу відсипається відвальна маса на розрахункову ширину висотою 1м;

-        планується відсипана порода і ущільнюється;

-        на ущільнений шар проводиться повторне відсипання породи з плануванням і ущільненням. Таким чином, сформувався пожежобезпечний шар висотою 2 м.

Відсипка породи в пожежобезпечний шар проводиться під укіс;

-        інертний грунт доставляється на поверхню пожежобезпечного шару. В цей же час ведеться відсипання породи під укіс;

-        створюється на схилі ізолюючий шар товщиною 0,3 м з глини. Одночасно йде відсипання породи під укіс.Аналогічно ведеться відсипання інших пожежонебезпечних шарів.

Після закінчення формування першого ярусу на його поверхню завозиться суглинок.

Створюється грунтова призма і починається відсипання другого ярусу аналогічно першому.

Після оформлення ярусу навесні проводиться посів на поверхні і схилах багаторічних трав (кострец безостний, люцерна).

Автоматизація і управління  технологічними процесами

Проєктом передбачається автоматизація технологічних процесів за допомогою апаратури серійного виробництва, призначеної для управління відповідними процесами.

Механізація ремонтних і розвантажувально-навантажувальних робіт

Для механізації ремонтних і розвантажувально-навантажувальних робіт в будівлях і спорудах технологічного комплексу передбачена установка кранів, талів і лебідок.

Перелік вантажопідйомного устаткування наведено в табл. 6.2.

Для проведення ремонтно-монтажних робіт:

-        в будівлях підйомних машин вентиляційного ствола №3 передбачені крани ручні однобалочні опорні вантажопідйомністю 12 т;

-        в будівлі вентиляторної установки вентиляційного ствола №3 передбачені крани ручні однобалочні опорні вантажопідйомністю 20 т;

-        для проведення ремонтно-монтажних робіт в будівлі багатоканатного підйому повітряподавального ствола №3 передбачений кран мостовий електричний вантажопідйомністю 50 т з висотою підйому 50 м.

Для зниження впливу механізмів, а також зниження фізичного навантаження на організм людини і трудомісткості робіт передбачається використання:

 на очисних роботах:

-        електрична пила ЭП-4;

-        лебідка ЛМ-71;

-        гідравлічний домкрат ДГ-35м;

-        лебідка ручна ЛРЦ;

-        масляний живильник ПМ-15;

-        бачок для заливки масла БИК;

-        пристосування для монтажу і демонтажу турбомуфти ТЛ-32м;

-        пристосування для стягування ланцюга і редагування скребків;

-        пристосування для стопоріння ланцюга скребкових конвеєрів;

-        відбійні молотки.

На підготовчих работах:

-        домкрат гідравлічний ДГ-8А;

-        лебідка ручна ТОС;

-        бачок для заливки масла БМК;

-        пневмогайковерт ПЧ-35;

-        стріла монтажна СМ-1;

-        прес рельсогібочний консольний ПРГ;

-        пересувна пижеробильна машина ППМ-90;

-        пневматичний забійник шпурів;

-        висувне запобіжне кріплення;

-        агрегат побелочний АП;

-        пристосування для стягування і редагування скребків;

-        пристосування для стопоріння ланцюга скребкових конвеєрів.

Для механізації ручної праці в камерах приводів конвеєрів і насосних камерах використовуються талі ручні черв'ячні вантажопідйомністю 5 т і 1 т.

Автоматичний газовий захист

Шахта віднесена до небезпечних за раптовими викидами.

В даний час контроль концентрації метану в шахті здійснюється за допомогою переносних приладів епізодичної дії ШИ - 11, переносних автоматичних приладів безперервної дії «Сигнал-5» і стаціонарної автоматичної апаратури (сигналізатори ATI.IM, AT3.IM) зі стійкою прийому інформації СПИ-1М в АБК.

Установка датчиків виконана згідно «Тимчасовому керівництву по обладнанню та експлуатації систем аерогазового контролю у вугільних шахтах» і Правил установки датчиків, наведених в «Збірнику інструкцій до правил безпеки у вугільних шахтах».

Для здійснення газового контролю в гірничих виробках блоку №11 за завданням шахти спеціалізованою організацією ТОВ «Компанія «Дейта-Експрес» виконується проєкт «Автоматичний газовий контроль в гірничих виробках блоку 11».

Згідно виконуваного проєкту контроль концентрації метану в гірничих виробках намічається виконати за допомогою швидкодіючої системи аерогазового контролю SMP-NT / A з наступними функціями:

-                   контроль концентрації метану ;

-                   відключення електрообладнання при досягненні граничних концентрацій метану з контролем відключення електрообладнання;

-                   контроль концентрації чадного газу у вихідних струменях виїмкових дільниць;

-                   контроль швидкості повітря та напрямку руху повітряного струменя на ділянках;

-                   контроль параметрів газоповітряної суміші в трубопроводі дегазації на ділянках;

-                   контроль концентрації метану і окису вуглецю в трубопроводі вентилятора місцевого провітрювання.

Аерогазовий контроль і відключення електрообладнання намічається здійснювати за допомогою апаратури SMP-NT / A до складу якої входять:

-                   метанометри  ММ-4В, ММ-4;

-                   датчики контролю метано-повітряної суміші в газовідсмоктувальних трубопроводі ММ-4А;

-                   анемометри AS-3ES;

-                   датчики оксиду вуглецю МСО і інтегровані датчики дегазації ZCO;

-                   підземні цифрові міністанціі МССД-01;

-                   телеметрическая станція СМС-4, що встановлюється на поверхні.

Зв'язок і сигналізація

Загальношахтний телефонний зв'язок

Для організації зв'язку на блоці №11 проєктом передбачається створення вузла зв'язку в будівлі АБК. Як комутаційної системи використовується обладнання Coral FiexiCom 4000 виробництва компанії Tadiran Telecom на 240 аналогових і 8 цифрових абонентських лінії з керованим комутатором 10/100 BaseTx в 100 BaseFx для організації зв'язку через оптоволоконну мережу з блоком №10.

З метою організації зв'язку у вибухонебезпечних зонах, а також диспетчерського і телефонного зв'язку, аварійного гучномовного оповіщення, прослуховування виробничих шумів, попереджувальної сигналізації передбачається комплекс шахтного диспетчерського телефонного зв'язку та оповіщення «САТ» на 100 номерів.

Телефонна розподільна мережа на майданчику блоку №11 здійснюється кабелями марки КСШ і КСША різної ємності, які прокладаються за сумісною кабельною естакадою і частково в траншеї.

Зв'язок в шахті

Для включення телефонних апаратів в АТС блоку №11 і для передачі сигналів контролю і управління від підземних пристроїв і механізмів на диспетчерський пункт блоку №11 проєктом передбачається дообладнання в шахті комплексної мережі телефонного зв'язку та телеінформації. Мережа виконується шахтними телефонними кабелями типу КТПЕПБбШв і ТАШС різної ємності.

По повітроподавальному стволу №3 передбачається прокласти два шахтних телефоннихстволових кабеля КТПЭПКбШв ємністю 50 пар і 30 пар, а по вентиляційному стволуі №3 - один ємністю 20 пар.

Для монтажу комплексної мережі використовуються шахтні телефонні коробки типу УРШ різної ємності і шахтні телефонні шафи ШТШ-160.

Відповідно до НТПУ 5-95 «Зв'язок і сигналізація вугледобувних підприємств і збагачувальних фабрик», в пристволовому дворі повітроподавального ствола № 3 і вентиляційного №3, а також на магістральних гірничих виробках, які враховані в капітальних витратах цього проєкту встановлюється 28 телефонних апаратів, з них 10 диспетчерських і 18 загальношахтних.

Телефонізація та розподільна мережа очисних і підготовчих виробок блоку № 11 проєктом не передбачається і виконується шахтою самостійно.

Додаткова ж ємність в проєктованих магістральних кабелях в шахті, по вентиляційному стволу №3 і по повітроподавальному стволу № 3, а також по поверхні для цих цілей враховується.

Зовнішні мережі зв’язку

Для включення з'єднувальних ліній між вузлом зв'язку на блоці №11 і вузлом зв'язку шахти «Красноармійська-Західна №1» передбачається прокладка волоконно оптичного кабелю типу ОКЛ-3-М1-4х4Е-0,4Ф3,5/0,3Н19-16,0 до вузла звязку на блоці     № 10 і далі до вузла зв'язку шахти використовуються пари раніше запроєктованого волоконно-оптичного кабелю типу ОКЛ-3-М1-4х4Е-0,4Ф3,5/0,3Н19-16,0 між вузлами зв'язку шахти і блоку № 10.  Для надійності роботи передбачається прокладка дублюючого волоконно оптичного кабелю типу ОКЛ-3-М1-4х4Е-0,4Ф3,5/0,3Н19-16,0 від блоку №11 до вузла зв'язку шахти по інший кабельної трасі.

Автоматична пожежна сигналізація

Відповідно з «Переліком однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації», НАПБ Б.01.009-2004 «Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України» і ДБН В.2.5-13-98* «Пожарная автоматика зданий и сооружений» роектом передбачається влаштування автоматичної пожежної сигналізації в наступних будівлях і спорудах блоку № 11 № 11:

будівля вентиляційної установки;

будівля багатоканатного підйому повітряподавального ствола № 3;

надшахтна будівля повітряноподовального ствола № 3;

надшахтна будівля вентиляційного ствола № 3;

будівля підйомної машини клітьового підйому вентиляційного ствола № 3;

будівля підйомної машини аварийно-ремонтного підйому вентиляційного ствола № 3;

вакуум-насосна станція;

компрессорна станція;

котельня;

трансформаторна підстанція 6/0,4 кВ (№№1, 2, 3, 4);

блок приміщень допоміжних служб;

адміністративно-побутовий комбінат (з пральнею і їдальнею);

насосна станція госпитного і виробничо-протипожежного водопостачання (РП і приміщення оператора);

насосна станція дощових вод (РП);

ЗРУ-6 кВ підстанції 110/6 кВ блока № 11.

Пожежна сигналізація виконується на базі комплексу технічних засобів «ВАРТА» і «Фотон».

У  приміщеннях, що захищаються від пожежі, встановлюються сповіщувачі теплові і димові в виконаннях, що відповідають класу зони приміщень.

На виходах із будинків, на сходових клітках встановлюються ручні сповіщувачі.

Підключення вибухобезпечних сповіщувачів в шлейфи пожежної сигналізації здійснюється через блок розширення БР-1 комплексу «Фотон», який забезпечує іскробезпечність ланцюгів живлення шлейфів сигналізації.

Прилади приймально-контрольні пожежні «ВАРТА» та «Фотон» встановлюються в пунктах оператора або в інших приміщеннях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу. Прилади призначені для прийому сповіщень від пожежних сповіщувачів, контролю несправності шлейфа пожежної сигналізації, роздільної передачі сповіщень про пожежу і несправність на пульт централізованого спостереження, розташований в пункті оператора насосної станції госпитного і виробничо-протипожежного водопостачання. Сполучними лініями служать вільні пари жил розподільчої телефонної мережі.

Електроживлення приладів приймально-контрольних здійснюється від двох джерел живлення:

- основне живлення - змінною напругою 220 В від силового щита;

- резервне живлення - вбудована акумуляторна батарея напругою 12 В, підзарядна автоматично від приладу приймально-контрольного.

Відповідно до ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» проєктом передбачена система оповіщення про пожежу першого і другого типу (звуковий, тонований сигнал та світлові покажчики «Вихід»).

Системи опалення і вентиляції

Енергозбереження

Проектом передбачаються наступні основні енергозберігаючі рішення:

- використання комбайнового способу проходки підготовчих виробок, що знижує трудомісткість робіт в 2-2,5 разу по відношенню до БВР, а також дає можливість проходити виробки більшого перерізу з меншою потужністю електродвигуна виконавчого органу;

- застосування високопродуктивного і енергозберігаючого технологічного обладнання в очисних вибоях;

- удосконалення системи шахтного водовідливу (виключення ступінчатої схеми водовідливу, видача води на поверхню до існуючого комплексу очищення шахтної води);

- для удосконалювання системи підземного транспорту передбачається будівництво акумулюючих бункерів для скорочення часу роботи конвеєрів, виключення роботи конвеєрних ліній з неповним навантаженням;

- застосування електроприводу підйомних машин з тиристорними перетворювачами, що дозволяє зменшити витрати електроенергії (економічний режим роботи в період прискорення/уповільнення, можливість регулювання швидкості руху);

- застосування системи автоматизації в функції рівня води водозбірника для водовідливних установок, що забезпечує оптимальні режими роботи водовідливної установки та економію електроенергії;

- виконано теплову ізоляцію теплових мереж за допомогою матів мінераловатних з покривним шаром (фольгоізол);

- застосування для нагріву гарячої води швидкісного економічного водоводяного підігрівача типу ВВП;

- удосконалення системи електропостачання шахти (зниження втрат в електромережах за рахунок зменшення перерізів проводів у зв’язку з переведенням підземних споживачів в очисних і підготовчих вибоях на напругу 1140В);

- при проектуванні будинків і споруд проммайданчика шахти виконано вимоги ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель» щодо теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій;

 - передбачена автоматизована робота котельні за допомогою регулятора РС-29 (здійснює П- та ПИ-регулювання, а також регулювання з двохпозиційним та трьохпозиційним законом).

Пожежна та техногенна безпека

Проектом передбачаються наступні основні енергозберігаючі рішення:

- використання комбайнового способу проходки підготовчих виробок, що знижує трудомісткість робіт в 2-2,5 разу по відношенню до БВР, а також дає можливість проходити виробки більшого перерізу з меншою потужністю електродвигуна виконавчого органу;

- застосування високопродуктивного і енергозберігаючого технологічного обладнання в очисних вибоях;

- удосконалення системи шахтного водовідливу (виключення ступінчатої схеми водовідливу, видача води на поверхню до існуючого комплексу очищення шахтної води);

- для удосконалювання системи підземного транспорту передбачається будівництво акумулюючих бункерів для скорочення часу роботи конвеєрів, виключення роботи конвеєрних ліній з неповним навантаженням;

- застосування електроприводу підйомних машин з тиристорними перетворювачами, що дозволяє зменшити витрати електроенергії (економічний режим роботи в період прискорення/уповільнення, можливість регулювання швидкості руху);

- застосування системи автоматизації в функції рівня води водозбірника для водовідливних установок, що забезпечує оптимальні режими роботи водовідливної установки та економію електроенергії;

- виконано теплову ізоляцію теплових мереж за допомогою матів мінераловатних з покривним шаром (фольгоізол);

- застосування для нагріву гарячої води швидкісного економічного водоводяного підігрівача типу ВВП;

- удосконалення системи електропостачання шахти (зниження втрат в електромережах за рахунок зменшення перерізів проводів у зв’язку з переведенням підземних споживачів в очисних і підготовчих вибоях на напругу 1140В);

- при проектуванні будинків і споруд проммайданчика шахти виконано вимоги ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель» щодо теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій;

 - передбачена автоматизована робота котельні за допомогою регулятора РС-29 (здійснює П- та ПИ-регулювання, а також регулювання з двохпозиційним та трьохпозиційним законом).

Оцінка впливів на навколишнє середовище

Планована діяльність з розкриття та підготовки запасів блоку № 11 ПРАТ «ШУ «Покровське» впливатиме на навколишнє середовище. Для цієї планованої діяльності була проведена процедура оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». В Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України розміщено відповідні документи, які стосуються оцінки впливу на довкілля планованої діяльності (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності № 20202285408). Зокрема, розміщено Висновок з оцінки впливу на довкілля № 10-10/6346/90-20 від 18.11.2020 (дата офіційного оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля – 20.11.2020).

За даними Висновку з оцінки впливу на довкілля № 10-10/6346/90-20 від 18.11.2020, оцінений у Звіті з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, сукупний вплив на компоненти довкілля з комплексом організаційних, технічних, технологічних рішень та заходів з запобігання та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище при виконанні умов та обов’язків, встановлених для планованої діяльності, може характеризуватися як допустимий.

Серед екологічних умов провадження планованої діяльності, наведених у висновку, означені такі важливі екологічні умови: у разі здійснення діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей відповідно до норм чинного законодавства; використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; діяльність із добування корисних копалин здійснювати в межах географічних координат ділянки надр; забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; забезпечити здійснення заходів з очищення поверхневих стічних вод з відповідної території за допомогою споруд локальної очистки та оформлення дозволу на спеціальне водокористування у порядку встановленому чинним законодавством; забезпечити проведення інвентаризації джерел викидів в атмосферне повітря; забезпечити отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; викиди забруднюючих речовин від проєктованих джерел повинні відповідати вимогам «Нормативи гранично-допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 № 309; на зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічних нормативів; провести повну інвентаризацію відходів суб’єкта господарювання з метою ідентифікації, опису реєстрації відходів, що утворяться від реалізації планованої діяльності та експлуатації потужностей, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів і об'єктів поводження з ними.

Аналіз заходів з охорони праці

Питання охорони праці та промислової безпеки регламентуються вимогами Закону України "Про охорону праці", "Правил безпеки у вугільних шахтах » НПАОП 10.0-1.01-10  інших нормативних документів з питань охорони праці та промислової безпеки, затверджених в установленому порядку.

Маршрути виведення людей, захоплених аварією в гірничих виробках, передбачаються за планом ліквідації аварії.

При проведенні гірничопрохідницьких робіт робочим проектом передбачається застосовувати: прогноз викидонебезпеки пласта по початковій швидкості газовиділення зі шпурів, прогноз викидонебезпеки пластів в місці розтину і відходу від пласта, прогноз викидонебезпезпеки пісковику з розподілу кернів на диски, прогноз викидонебезпеки по міцності пласта, прогноз викидонебезпеки за параметрами акустичного сигналу , прогноз небезпеки раптових видавлювання вугілля за параметрами акустичного сигналу.

Прогноз викидонебезпеки по міцності вугільного пласта передбачається застосовувати в очисних і підготовчих вибіях, що знаходяться в загрозливій частини пласта, а також на викидонебезпечній частині.

Даним робочим проектом зберігаються застосовані на шахті способи прогнозу викидонебезпеки.

Безпека робочих на випадок небезпеки виникнення викидів вугілля і газу забезпечується: 

– дистанційним включенням обладнання відповідно до вимог правил безпеки;

– забезпеченням робочих ізолюючими саморятівниками;

– забезпеченням надійної двостороннім зв'язком і засобами сигналізації;

– введенням додаткових виходів (ходків), що забезпечують можливість швидкого виходу людей з ділянки протягом терміну дії саморятувальника.

Організація робіт щодо запобігання раптових викидів вугілля і газу повинна здійснюватися відповідно до вимог нормативних документів.

Робочим проектом передбачено здійснення комплексу заходів щодо зниження шуму, що впливає на людину, до значень, що не перевищують допустимі показники по санітарним нормам, а саме:

-        глушники шуму на вентиляторах місцевого провітрювання, кожухи, укриття;

-        звукоізоляція корпусів редукторів і приводних барабанів конвеєрів мастиками типу «Антівібріт»;

-        систематичний контроль параметрів шуму на робочих місцях за допомогою шумомірів;

-        забезпечення своєчасного контролю технічного стану техніки, своєчасний і якісний ремонт;

-        ведення раціональних по шуму режимів праці і відпочинку працюючих;

-        вдосконалення технологічного обслуговування гірничих машин і обладнання;

-        застосування дистанційного управління машинами, шумова характеристика яких перевищує допустимі норми;

-        контроль тривалості шуму на робочих місцях здійснюється не рідше одного разу на рік;

-        навчання робітників методам захисту від шуму і вібрації, а також засоби індивідуального захисту: «беруші», вкладиші-антифони, протишумні каска ВЦНИИОТ-2М, навушники ВЦНИИОТ-1А.

Основними джерелами вібраційної хвороби в шахті є гірничопрохідницькі та транспортні машини. Для обмеження дії вібрації в прохідницьких комбайнах передбачаються спеціальні сидіння машиністів. Сидіння в кабінах дизелевозів забезпечуються амортизаційними пристроями.

Для зниження вібраційного впливу від працюючого обладнання передбачено застосування віброгасителів і спеціальних рукавиць.

Для зниження концентрацій пилу до нормованих проектом передбачається зрошення ділянок і місць виробництва технологічних операцій водою, водними розчинами змочувачів пилу форсуночними розпилювачами.

Кошторисна документація

Заявлена кошторисна вартість, передбачена наданою кошторисною документацією, у поточних цінах станом на 01 червня 2020 року складала – 35100648,880 тис. грн., у тому числі:

гірничі роботи – 18670949,581 тис. грн.;

будівельні роботи – 5480191,435 тис. грн.;

устаткування – 1146064,997 тис. грн.;

інші витрати – 9803442,867 тис. грн.

За результатами розгляду кошторисної документації та зняття зауваг установлено, що зазначену документацію, яка враховує обсяги робіт, передбачені проектом, складено згідно з вимогами ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 01 червня 2020 року складає – 35032582,943 тис. грн., у тому числі:

гірничі роботи – 18662307,852 тис. грн.;

будівельні роботи – 5420879,488 тис. грн.;

устаткування – 1146200,443 тис. грн.;

інші витрати – 9803195,160 тис. грн.