Робочий проєкт: «Реконструкція майнового комплексу Божківського комбікормового заводу з добудовою складів зберігання зерна та заміною технологічного обладнання по вул. Заводській, 7 в с. Божкове Полтавського району Полтавської області» виконано генеральним проєктувальником – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ПРОЄКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ «ПОЛТАВАГРОПРОЄКТ»; код ЄДРПОУ 39146484, юридична адреса: м. Полтава, вул. Котляревського, буд.1/27, кім. 614; ГІП– Гудзь Артем Анатолійович, сертифікат АР 018289 дата видачі 23.12.2021 р., дата підвищення кваліфікації 28.03.2023р.

Проєктна документація розроблена на підставі листа-замовлення, завдання на проєктування, що видано замовником будівництва ТОВ "Божківський комбікормовий завод" від 04.04.2023 р., містобудівних умов та обмежень № A3090861804960613406 від 28.04.2023р., та інших вихідних документів.

Для проведення експертизи проєктної документації були надані наступні розділи проєкту:

Даний об’єкт відноситься до  класу наслідків СС2 згідно ДБН В.1.2-14-2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд» та ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності)». Реконструкція об’єкту проєктування здійснюється в чотири черги без виділення пускових комплексів.

Коротка характеристика об'єкта.

Проєктом передбачається – реконструкція майнового комплексу Божківського комбікормового заводу з добудовою складів для зберігання зерна та заміною технологічного обладнання по вул. Заводська, 7 в с. Божкове Полтавського району Полтавської області. Ділянка межує з: півночі – автодорога та залізниця; півдня – землі сільськогосподарського призначення; заходу – землі житлової забудови садибного типу; сходу – автодорога районного значення на відрізку Черкасівка-Божкове.

          Проєкт розроблений для наступних кліматичних умов:

-     архітектурно-будівельний кліматичний район – І згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 “Будівельна кліматологія”;

-     розрахункова температура зовнішнього повітря забезпеченістю 0,92 – мінус 23 °С згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010;

-     характеристичне значення снігового навантаження – 1450 Па згідно ДБН В.1.2-2.2006 “Навантаження і впливи. Норми проєктування”;

-     характеристичне значення вітрового навантаження – 470 Па згідно ДБН В.1.2-2.2006;

-     нормативна глибина промерзання ґрунту – 1,0 м.

Дані інженерних вишукувань.

Інженерні вишукування виконувалися у 2023 р. Результати надані у вигляді звіту  про  проведення інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань згідно діючих норм.

Рішення з інженерної підготовки території і захисту будинків, будівель і споруд від небезпечних природних чи техногенних факторів.

Територія ділянки проєктування спокійна, з помірним ухилом в південному напрямку. Перепад позначок від 122,35 м в північній частині до 121,60 м в південній.

Забудова не створює умов, які б викликали необхідність виконання спеціальних заходів по захисту території від підтоплення.

Майданчик реконструкції комбікормового заводу не сейсмонебезпечний і тому додаткових конструктивних заходів не передбачається.

Основні рішення.

На території підприємства знаходяться існуючі споруди комбікормового заводу: зерносховища  № 2,№ 3, підземні галереї, робоча зерноочисн вежа, авто-розвантажувачі, що не підлягають знесенню.

В ході реконструкції передбачено виконати демонтаж наступних будівель та споруд: будівлі складів КН, теплогенераторної, двох сушарок, існуючої естакади  та фундаментів під її опори, входу в існуючу підземну галерею та технологічної металевої опори разом з фундаментом під неї.

З метою покращення маневра руху автотранспорту навколо відділення для зберігання сухого очищеного зерна при в’їзді на територію комбікормового заводу рекомендовано перенести існуючий навіс.

Технологічні рішення.

Проєкт передбачає технологічну схему об’єкта з лініями по сушці, очищенню та зберіганню зернових культур.

Детальний опис технологічного процесу надано в пояснювальній записці.

Склад працюючих підприємства визначений виходячи із розрахункової кількості обладнання, у відповідності із нормами його обслуговування і з врахуванням прийнятої організації виробництва, змінності роботи, рівня автоматизації виробництва.

Проєктом не передбачається збільшення кількості працюючих на підприємстві.

Режим роботи комплексу: цілорічний (365 діб) режим роботи з 8-ми годинною робочою зміною, з тривалістю роботи обладнання – 7 годин в зміну.

Виробнича потужність транспортного обладнання – 100 т/год.

Робота технологічного обладнання передбачена в автоматичному режимі, що підвищує ефективність роботи комплексу, а контроль за станом технологічного устаткування дозволяє збільшити ресурс устаткування, спростити його обслуговування і звести до мінімуму вірогідність аварійної ситуації.

Проєктом передбачається дистанційне автоматизоване керування технологічними процесами.               

Рішення щодо енергозбереження та застосування енергозберігаючих технологій.

В основу  енергозберігаючого принципу сушіння продукції покладено принцип рекуперації тепла та отримання додаткової енергії для сушіння з тепла повітря, відпрацьованого після сушіння зерна. Завдяки такій технології сушіння, економиться до 20 % палива і до 30 % електроенергії.

Силоси для зберігання зерна забезпечені пристроями для контролю температури зберігання його в насипу – термопідвісками. Це найкращий спосіб визначення, на яку температуру налаштовувати регулятор або коли черговий цикл охолодження вже завершено.

Оцінка економії, отриманої за результатами впровадження енергозберігаючих заходів.

З метою енергозбереження паливно-енергетичних ресурсів в проєкті передбачено:

-     оснащення комплексу технологічним обладнанням останнього покоління;

-     все обладнання, що використовується в об’єкті сертифіковане в Україні;

-     облік витрат електроенергії лічильниками активної та реактивної енергії;

-     установка сучасних енергозберігаючих освітлювальних приладів.

Усі ці заходи у порівнянні із застарілими моделями технологічного обладнання та освітлювальних приладів дають змогу економії електроенергії до 20 %.                                                                                                                                

Архітектурно-будівельні рішення.

До складу проєкту входять наступні споруди: силос з конусним днищем D = 7300 мм, H = 17712 мм, V = 518 м³; три норійні вежі; зерносушарка Q = 27 т/год (по кукурудзі при знятті вологи з 20 % до 15 %); дві підземні галереї; відділення для зберігання сухого очищеного зерна в т.ч.: чотири силоси плоскодонні D = 18300 мм, V = 7469 м³, Н = 24511 мм; підсилосна галерея; відділення для зберігання зернових в т. ч.: вісім силосів металевих з конусним днищем D = 7300 мм, V = 508 м³; естакада для транспортерів; операторна зерносушарки.

Поз.1 – силос з конусним днищем, D = 7334 мм, H = 17179 мм, V = 510 м³.

Фундаменти – палеві зі збірних залізобетонних паль С70.35-10 по серії 1.011.1-10 в.1.

Ростверк з монолітного залізобетону, бетон кл. С16/20, F100 та бетонною підготовкою кл. С8/10.

Основа палевих фундаментів – пісок мілкий, світло-жовтий, сірувато-жовтий, середньої щільності, середнього ступеню водонасичення водою з фізико-механічними розрахунковими показниками: γ_II = 17,03 кН/м³, Е = 24,80 МПа; С_II = 0,002 МПа, φ_II = 31°.

Поз.2 – норійна вежа.

Норійний приямок – монолітна  залізобетонна  споруда  з  бетону  С16/20, F100 та бетонною підготовкою С8/10, розмірами в плані 4,60 х 4,60 м, глибиною 5,6 м.

Основою приямку є ґрунти ІГЕ-5 – суглинок легкий пилуватий, лесовий, світло-жовтий, сіро-жовтий, твердий, з конкреціями карбонатів, просідний з фізико-механічними показниками: γ_II = 17,19 кН/м³, Е = 8,70 МПа; С_II = 0,012 МПа, φ_II = 23°.

Поз.3 – зерносушарка, Q = 27 т/год (по кукурудзі при знятті вологи з 20 % до 15 %).

Фундаменти – палеві зі збірних залізобетонних паль  С70.35-10 по серії 1.011.1-10 в.1.

Ростверк – плитний монолітний залізобетонний із бетону кл. С16/20, F100.

Поз.6,1; 6,2; 7. Підземні галереї.

Підземна галерея – монолітна залізобетонна споруда з бетону кл. С16/20 та бетонною підготовкою кл. С8/10.

Поз.6,1 шириною – 1,8 м, поз.6,2 шириною – 3,6 м. Висота тунелю – 2 м. Поз.7 шириною – 3,6 м, висотою – 2,7 м.

Основою підземних галерей та норіного приямку є піщана подушка: пісок середній, з пошаровим ущільненням до наступних фізико-механічних показників: щільність сухого ґрунту γ = 1,65 т/м³; модуль деформації Е = 15 МПа; кут внутрішнього тертя φ = 35 °; питоме зсеплення с = 1 кПа (коефіцієнт ущільнення k_com = 0,95). Товщина шару – 200 мм.

Вхід в підземніу галерею – монолітні залізобетонні з металокаркасом з труби □60х4 мм, □40х4 мм та покриттям з профнастилу ПН44-0.5S320GD+Z100 PE25. Клас монолітного бетону – кл. С16/20, бетонної підготовки – кл. С8/10.

Поз.8 – норійна вежа.

Норійний приямок НП (поз.8 по ГП) – монолітна залізобетонна споруда. Клас монолітного бетону – кл. С16/20, бетонної підготовки – кл. С8/10. Основою днища норійного приямку є шар ІГЕ-5 – суглинок легкий пилуватий, лесовий, світло-жовтий, сіро-жовтий, твердий, з конкреціями карбонатів, просідний з фізико-механічними показниками: γ_II = 17,19 кН/м³, Е = 8,70 МПа; С_II = 0,012 МПа, φ_II = 23°.

Стіни фундаментів, дотичні з ґрунтом (вертикальна гідроізоляція) обмазати мастикою ТЕГЕРОН-бітумом за 2 рази, по бетонній підготовці влаштувати горизонтальну гідроізоляцію ТЕГЕРОН-бітумом за 2 рази, роботи проводити відповідно рекомендацій виробника.

Поз.9,1-9,4. – силос плоскодонний, D = 18300 мм, V = 6234 м³, Н = 27279 мм.

Фундаменти Ф-1, Ф-2, Ф-3,Ф-4 під силоса зберігання сухого зерна (поз. 9.1-9.4 по ГП відповідно) – палеві фундаменти із збірних залізобетонних паль по серії 1.011.1-10 вип. 1 довжиною 12 та 10 м, за водонепроникністю W4, 350Х350 мм, монолітний залізобетонний ростверк під металеві силоси по монолітним залізобетонним плитам ∅ 19,3 м та монолітні залізобетонні транспортерні підсилосні галереї шириною – 1,8 м, висотою – 2,0 м.

Клас монолітного бетону – кл. С16/20, бетонної підготовки – кл. С8/10.

Метод занурення паль – вдавлювання.

Основою палевих фундаментів силосу є ІГЕ-8 – пісок мілкий, жовтувато-коричневий, жовтувато-сірий, середньої щільності, середнього ступеню водонасичення водою з фізико-механічними показниками: γ_II = 17,68 кН/м³, Е = 28,00 МПа; С_II = 0,002 МПа, φ_II = 32°.

Поз.11.1-11.8 – силос металевий з конусним днищем, D = 7334 мм, V = 499 м³.

Фундаменти – палеві зі збірних залізобетонних паль  С60.35-6.1 по серії 1.011.1-10 в.1.

Ростверк з монолітного залізобетону, бетон кл. С16/20, F100 та бетонною підготовкою кл. С8/10.

Основа палевих фундаментів – пісок мілкий, світло-жовтий, сірувато-жовтий, середньої щільності, середнього ступеню водонасичення водою з фізико-механічними розрахунковими показниками: γ_II = 17,03 кН/м³, Е = 24,80 МПа; С_II = 0,002 МПа, φ_II = 31°.

Поз.13 – операторна зерносушарки.

Споруда заводського виготовлення, контейнерного типу.

Фундаменти складаються з монолітної залізобетонної плити, розмірами в плані 6,05 х 10,85 м, товщиною – 200 мм, бетон кл. С16/20, F100, підбетонка кл. С8/10.

Основою фундаменту є насипна піщана подушка з піску середнього, з пошаровим ущільненням до наступних фізико-механічних показників: щільність γ = 1,65 т/м³; модуль деформації Е = 15 МПа; кут внутрішнього тертя φ = 35°; питоме счеплення с = 1 кПа (коефіцієнт ущільнення k_com = 0,95). Товщина шару ущільнення – 200 мм.

Поз.2; 7; 8 – норійні вежі.

Конструктивна система норійних веж – просторова гратчасто-в’язева конструкція. Матеріал основних конструкцій – сталь С245 та С255 ДСТУ 8539: 2015 прийнятий в залежності від групи конструкцій (п.А.1; табл. А.1; А.2 дод. А ДБН В 2.6-198:2014) по табл. Г.1; Г2 дод. Г ДБН В 2.6-198:2014. Конструктивними елементами опор, балок, в’язей є – прокатні профілі. Настил – просічно-витяжна сталь № 506 по ТУ У 27.1-25484714-001-2002 із сталі С235 по ДСТУ 8539:2015.

Поз.12 – естакада для транспортерів.

Естакади поз. 18; 19; 20; 21; 22.1; 22.2; 24; 26 – металеві індивідуального виготовлення.

Конструктивна система естакад – пролітні балкові конструкції. Просторова жорсткість та геометрична незмінюваність забезпечується спільною роботою опор, балок, горизонтальних в’язей. Проєктом передбачено обпирання  балок – шарнірне. Конструктивна схема опор – просторова гратчасто-в’язева конструкція.

Матеріал основних конструкцій – сталь С245 та С255 ДСТУ 8539:2015 прийнятий в залежності від групи конструкцій (п.А.1; табл. А.1; А.2 дод. А ДБН В 2.6-198:2014) по табл. Г.1; Г2 дод. Г ДБН В 2.6-198:2014. Конструктивними елементами опор, балок, в’язей є – прокатні профілі. Настил – просічно-витяжна сталь № 506 по ТУ У 27.1-25484714-001-2002 із сталі С235 по ДСТУ 8539:2015.

Санітарно-технічні рішення.

Розділ пожежогасіння розроблено на підставі п.6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 та п.6.5, п.6.12 ДБН.В.2.2-8-98 з урахуванням існуючих засобів пожежогасіння на підприємстві.

Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння, визначається згідно вимог п.6.5 ДБН В.2.2-8-98 і становить 20,0 л/с, із яких 5 л/с – через “сухотруби”.

Необхідний запас води зберігається в існуючих резервуарах.

Для пожежогасіння проєктованих силосів для зберігання зерна передбачається влаштування сухотрубних систем із пожежними кранами Д_у = 65 мм (у комплекті). Подача води в “сухотруби” здійснюється пожежними рукавами з підключенням їх до пожежного автотранспорту.

Трубопроводи монтуються із сталевих електрозварних труб d = 89 х 3 мм по ДСТУ 8943:2019. Проєктовані ділянки сухотрубів слід кріпити до опорних конструкцій естакади транспортерів.

Електротехнічні рішення.

Силове електрообладнання.

Електропостачання  комплексу  існуюче, виконане  від існуючої трансформаторної підстанції по ІІ -й категорії надійності електропостачання. Трансформаторна підстанція (згідно даних наданих замовником) знаходиться у задовільному стані і її потужності достатньо для живлення існуючих споживачів та запроєктованого обладнання.

Розрахунок потужності виконано згідно п.7.4 ДБН В.2.2-8-98 методом коефіцієнту попиту К_п = 0,65, з урахуванням досвіду проєктування та експлуатації аналогічних зернопереробних комплексів.

Розрахункова потужність проєктованих електроприймачів – 444 кВт.

Споживання електроенергії становить – 777,0 тис. кВт х год/рік.

Комерційний облік електроенергії передбачається на ТП.

Силові розподільні мережі виконуються кабелями марки ВВГнг, з мідними жилами, що прокладаються в лотках сталевих з кришками.

Для  захисного автоматичного вимикання живлення використовуються автоматичні вимикачі, які реагують на надструми та струми короткого замикання. Доступні дотику струмопровідні частини електрообладнання, які нормально не знаходяться, але можуть опинитись під напругою в разі аварійного пошкодження ізоляції – приєднати до РЕ-провідника. РЕ-провідник приєднати до пристрою захисного заземлення. В якості захисного заземлюючого провідника використати нульову захисну жилу кабелю.

Електроосвітлення.

Для освітлення приміщень та майданчиків об’єкту, проєктом передбачено встановлення світлодіодних світильників із економічними світлодіодними лампами з високою світловіддачою. Освітленість прийнята згідно ДБН В.2.5-28: 2018. Типи  світильників вибрані з урахуванням призначення приміщень та умов навколишнього середовища.

Проєктом передбачається робоче, ремонтне та аварійно-евакуаційне освітлення. Напруга живлення робочого та аварійного освітлення – 220 В, ремонтного – 12 В.

Встановлена потужність освітлювальних приладів: робочого освітлення – 8,74 кВт, аварійного – 0,565 кВт.

Групова мережа освітлення виконується кабелями марки ВВГнг (робоче освітлення) та (N)HXH FE180/E30 (аварійне освітлення) розрахункового перерізу, що прокладаються в гофрованих поліамідних трубах відкрито по будівельним конструкціям, без труби в лотках сталевих оцинкованих з кришкою  і в сталевих трубах конструкцій  кріплення освітлювальних приладів (стійки К987, кронштейни К986).

Як заходи захисту в разі непрямого дотику застосовується захисне заземлення системи TN-С-S, автоматичне вимикання живлення.

Блискавкозахист.

Згідно розрахунку елементів ризику, що виникає в результаті будь-яких можливих впливів ударів блискавки на будівлю і систему енергопостачання, який виконаний на підставі вимог і методики ДСТУ EN 62305-1:2012, ДСТУ EN 62305-2:2012, ДСТУ EN 62305-4:2012, будівля підлягає блискавкозахисту ІІ-го класу з встановленням на вводі ПЗІП не нижче ІІ класу.

LPS передбачено встановленням на естакадах для транспортерів окремотоячих блискавкоприймачів висотою 5 та 3 метри.

Доземні провідники передбачено прокладати по конструкції силосів. Кожний блискавкоприймач приєднується до двох пристроїв уземлення. Уземлення передбачено по типу А. Контури уземлення передбачені з вертикальних уземлювачів з круглої сталі гарячого цинкування d = 16 мм, довжиною 3 м (2 шт. на один контур) та горизонтального електроду з штаби сталевої гарячого цинкування 25 х 4 мм, довжиною 3 м.

Проєктом передбачається автоматична пожежна сигналізація. В якості приладу пожежної сигналізації використовується запроєктований прилад приймально-контрольний пожежний ППКП, який встановлюється в електрощитовій. 

Проєктом передбачаються димові (в електрощитовій та операторній), теплові та ручні пожежні сповіщувачі в галереях. Теплові сповіщувачі встановлюються на стелі з урахуванням розміщення світильників, ручні - на стінах на шляху евакуації. В електрощитовій та операторній встановлюються димові сповіщувачі на стелі.

Згідно ДБН В.2.5-56-2014 приміщення проєктованої будівлі обладнуються системою оповіщення типу СО-2, шляхом виводу сигналу про пожежу на світло-звукові оповіщувачі та світлові оповіщувачі “Вихід”. Розміщення та потужність оповіщувача забезпечує необхідну чутність в усіх місцях постійного та тимчасового перебування людей.

Проєктом  передбачається  автоматичне  відключення  вентиляції  при пожежі за допомогою незалежних розчіплювачів, що встановлюються на ввідні автомати щитів вентиляції та технологічних транспортерів.

Мережі пожежної сигналізації виконуються проводом ПСВВ, прокладеним в гофрованих трубах відкрито по будівельним конструкціям.

Доступність об’єкта будівництва для маломобільних груп населення.

Проєктом передбачається реконструкція існуючого підприємства з урахуванням потреб маломобільних груп населення (МГН) згідно з ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд”:

-  на існуючих автостоянках передбачається 2 машино-місця для паркування транспортних засобів, якими керують МГН, з розмірами місця для  паркування 3,5 мх5,0 м;

-  входи до адміністративно-побутових споруд оснащені пандусами;

-  проєктом передбачені умови безперешкодного пересування МГН по ділянці та до будівель.

Поверхні тротуарів, проїздів та входи до адміністративно-побутових споруд мають неслизьке покриття, а перепад висот на бордюрах не більше – 0,03 м; пороги при вході до будівлі не перевищують – 0,02 м.

Розділ із забезпечення надійності та безпеки.

В процесі проєктування згідно ДБН В.1.2-14 для розрахунку фундаментів та металевих конструкцій (категорії відповідальності “А”) були застосовані коефіцієнти по таблиці 5 для об’єкту, який відноситься до класу наслідків (відповідальності) – СС2.

Будівельні конструкції й основи відповідають наступним вимогам: сприймають без руйнувань і недопустимих деформацій впливи, що виникають під час їх  зведення і протягом встановленого терміну експлуатації; мають достатню роботоздатність в умовах нормальної експлуатації протягом усього встановленого терміну експлуатації, а саме: їх експлуатаційні параметри (переміщення, вібрації тощо) із заданою імовірністю не  виходять за встановлені нормативною або проєктною документацією межі, а їх довговічність така, що погіршення властивостей матеріалів і конструкцій внаслідок гниття, корозії, стирання та інших форм фізичного зношування не призводить до недопустимо високої ймовірності відмови.

Установлений строк експлуатації – 60 років. Строк першого планового технічного обстеження – 10 років.

Категорія відповідальності за ДБН В.1.2-14:2018: конструкцій фундаментів – А; несучі елементи каркасу та стіни – А; перекриття – А; покриття – А; прогони – Б; огородження – В; покрівля – Б.

Технічні рішення, прийняті в проєкті, розроблені з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності будівельних конструкцій. Відмова будівельних конструкцій, передбачених проєктом, у нормативний термін експлуатації, при підтриманні їх у належному стані не прогнозується.

Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки.

Передбачене проєктом будівництво не відноситься до об’єктів, де можуть   використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини (далі – потенційно небезпечні об’єкти), тому згідно порядку ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки даний об’єкт не підлягає ідентифікації.

Розділ інженерно-технічних заходів цивільного-захисту (цивільної оборони).

Відповідно до вимог ПКМУ № 6 від 09.01.2014 р. “Про затвердження переліку об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, проєктування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту”, із змінами і доповненнями, внесеними ПКМУ № 327 від 25.04.2018 р. внутрішньогосподарський комплекс не відноситься до об’єктів, проєктування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту.  

Пожежна безпека.

Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння, визначається згідно вимог п.6.5 ДБН В.2.2-8-98 і становить 20,0 л/с, із яких 5 л/с – через “сухотруби”.

При розрахунковій тривалості пожежогасіння 3 години, необхідний об’єм води складає 216 м³.

Необхідний запас води зберігається в існуючих резервуарах.

Для пожежогасіння проєктованих силосів для зберігання зерна передбачається влаштування сухотрубних систем із пожежними кранами Д_у = 65 мм (у комплекті). Подача води в “сухотруби” здійснюється пожежними рукавами з підключенням їх до пожежного автотранспорту.

Проєктом передбачається автоматична пожежна сигналізація. В якості приладу пожежної сигналізації використовується запроєктований прилад приймально-контрольний пожежний ППКП, який встановлюється в електрощитовій. 

Проєктом передбачаються димові (в електрощитовій та операторній), теплові та ручні пожежні сповіщувачі в галереях.

Розрахунок кількості засобів первинного пожежогасіння виконано відповідно до вимог щодо оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння. 

Тип вогнегасників і їх кількість наведена в розділі ТХ “Специфікації обладнання”.

 Розміщення  вогнегасників  представлених у специфікації обладнання здійснюється  власником  об’єкту  під  час  його  введення  в  експлуатацію.

Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС).

Джерелами потенційного впливу планованої діяльності на навколишнє середовище при експлуатації об’єкта є проектоване та існуюче обладнання – зерносушарка; силоси для зберігання зерна; котли; завальні ями; сепаратор; лінія гранулювання; бункер комбікорму; гусаки ємностей зі шротом; аспіраційні системи елеватора; ворота складу білкової сировини № 1, № 2; дахові вентилятори екструдера; локальний фільтр дробівки; вигрузка комбікорму на машину; автотранспорт, що рухається по території; виробничі відходи.

Альтернативні варіанти розміщення планованої діяльності не розглядалися, так як об’єкт реконструкції знаходиться на території існуючого комбікормового заводу та визначений в залежності від призначення, розмірів, конфігурації.

Основні види впливів на компоненти природного та соціального середовища та розрахунки викідів забруднюючих речовин приведені в ТОМі 7.

З наведеної оцінки можна зробити висновок, що реконструкція, експлуатація об’єкта проектування не призведе до суттєвих змін екологічного стану району розміщення підприємства.

Заплановані загальні по об’єкту заходи дозволяють зберегти екологічну рівновагу в районі розташування підприємства, зменшують до мінімуму вплив негативних факторів, які діють на повітряне, водне середовище, землі, ґрунти та інші компоненти НПС при реконструкції, експлуатації об’єкта проектування.

Рівень забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на межі нормативної СЗЗ та зони найближчої житлової забудови садибного типу (80 м) не перевищує 1ГДК, а в цілому у районі розміщення об’єкта він є несуттєвим, це пов’язано з застосуванням ефективного сучасного обладнання.

На основі проведеного аналізу при реконструкції, експлуатації об’єкта проектування на межі зони найближчої житлової забудови не буде перевищень нормативних значень – рівнів шуму, концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, діяльність не призведе до погіршення умов проживання місцевого населення та негативно не вплине на інші компоненти довкілля.

Висновки:

Експертиза проєкту виконана відповідно до Порядку затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 560 (із змінами та доповненнями).

В ході проведення експертизи, відповідно до зауважень експертів, проєктувальником були внесені зміни до проєктної документації в повному обсязі. Відповідальність за внесення змін в усі екземпляри проєкту покладається на генерального проєктувальника. 

Робочий проєкт: «Реконструкція майнового комплексу Божківського комбікормового заводу з добудовою складів зберігання зерна та заміною технологічного обладнання по вул. Заводській, 7 в с. Божкове Полтавського району Полтавської області» відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів, та може бути рекомендований для затвердження в установленому порядку.