Проєктну документацію розроблено Фізичною особою-підприємцем Вінцюк Л.Б.  (юридична адреса: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Черчицька, 59), головний архітектор проєкту Вінцюк Л.Б. (кваліфікаційний сертифікат АА № 000104 від 09.07.2012), на підставі:

-   Завдання на проектування затвердженого замовником, погодженого проектувальником;

-   Реставраційного завдання затвердженого замовником, погодженого проектувальником.

Додатково замовником надано:

- Комплексні наукові дослідження (Обмірні креслення, Науково-технологічні дослідження; Технологія виконання робіт);

- Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкту.

Клас наслідків (відповідальності) об’єкта – СС3.

 Об´єктом дослідження є історичний музей міста Володимир-Волинського (Володимира) - об´єкт культурної спадщини, пам´ятка архітектури та містобудування (охоронний номер 21-Вл). Житловий будинок (історичний музей) збудований 1912 року і розташовується по вулиці Івана Франка в центральній частині міста на території сучасного парку відпочинку в межах вулиць Драгоманова і Ковельська. Територія будівлі (парк відпочинку) входить в межі історичного ареалу міста разом із костелом Св. Іоакима та Анни. Дана територія почала активно розвиватися у XIV-XVI ст.

У 1751-1752 роках у Володимирі-Волинському (Володимирі)  організовано місію братів-капуцинів, що передувало створенню монастиря. У ті ж роки закінчувалося будівництво костелу святих Іоакима та Анни і монахи, з дозволу єпископа, до північної сторони костелу прибудували великий будинок.

На плані міста, але вже 1798 року, окреслено кам´яний костел Св. Іоакима та Анни з дзвіницею та дві споруди, котрі притуляються до нього. Тут виділяється чіткими обрисами велике, витягнуте на північ (майже на третину парку), приміщення монастиря з прибудовою зі східного боку. Метрів за шістдесят на північний захід знаходиться великий з двома бічними прибудовами-виступами будинок, орієнтовно на місці теперішнього музею, який пізніше, 1883 року, місцеві урядники вирішили перебудувати під школу.

За фрагментами плану 1833 року навколо парку, де стоїть будинок музею, зведено високу цегляну огорожу, яка охоплювала не тільки територію парку, а також частину ділянки на теперішній вулиці Івана Франка. У цім периметрі розташовувалося декілька будівель. У стіні широка вмурована брама для проїзду возів.

У 1923-1939 рр. – урядова споруда – будинок повітового сейму. З 1939 року тут знаходилися радянські державні установи, під час війни – німецька військова комендатура.

У повоєнний період – державні установи: міська ратуша, будинок школяра, музей.

Будівля історичного музею двоповерхова з підвалом під частиною будівлі та горищем, складної конфігурації в плані з зовнішніми габаритами 14,90х27,90 м. Одноповерхова частина має габарити в плані 11,40х7,00 м.

Конструкції будівлі: фундаменти –  стрічкові цегляні на вапняно-піщаному розчині шириною 800 мм,  зовнішні несучі стіни – цегла звичайна глиняна товщиною 560 мм, внутрішні несучі стіни – цегла звичайна глиняна товщиною 380 мм, перекриття підвалу – цегляні склепіння у вигляді арок, що опираються на зовнішні і внутрішні цегляні стіни, перекриття наземної частини (над першим поверхом та горище) – деререв’яні балки, що опираються на зовнішні і внутрішні несучі стіни, покрівля – вальмова, виконана з метало черепиці по обрешітці з дощок та дерев’яних кроквах.

Обстеженням встановлено: неналежна організація повітрообміну в підвальних приміщеннях; порушення температурно-вологісного режиму в підвальних приміщеннях; відсутня гідроізоляція стін у приміщеннях підвалу; руйнування цегляних стін приямку входу до підвалу, бетонних  сходинок і стін світлових приямків; руйнування захисного оздоблення цоколя; опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних стін не відповідає нормативним значенням; відсутні навіси над ганком аварійного виходу та над входом до паливної; відсутній пандус ганку аварійного виходу з будівлі; руйнування та відсутність в окремих місцях захисного оздоблення фасадів; відсутнє або зруйноване вимощення на окремих ділянках біля стіни західного фасаду будівлі, наявна рослинність у вимощенні; вертикальне планування землі біля північного фасаду будівлі належним чином не виконує функцію водовідведення атмосферних опадів від цоколю, особливо від виступаючих частин будівлі (світлові приямки, вхід у підвал); зруйноване оздоблення зовнішніх стін, цоколя, віконних та дверних укосів; дерев’яні двері не відповідають нормам теплової ізоляції будівель; на окремих ділянках стін відсутнє захисне оздоблення, внаслідок затікання та морозної деструкції відбувається лущення цегли; тріщини на стіні північного фасаду в районі верхнього карнизу, зміщенням кладки назовні стіни та на карнизі першого поверху; тріщини на стіні північного фасаду в районі закладених віконних прорізів; відсутнє захисне огородження на покрівлі.

Біля головного входу в будівлю існує пандус для маломобільних груп населення (МГН), дверний проріз має достатню ширину для руху на кріслах колісних /1,48 м/. Територія музею – доступна для МГН - не має різких перепадів по висоті.

Робочим проєктом передбачено:

- реставрація фасадів пам’ятки (обрамування прорізів, кам’яних та кованих елементів балкону, профільованих тяг, карнизів, обрамувань вікон, штукатурного впорядкування стін, впорядкування цоколя, автентичної колористики);

- відновлення рівнів первісного мощення подвір’я;

- відновлення покриття з натуральної дахівки;

- реставрація тераси другого поверху західного фасаду від вул. І. Франка;

- відновлення (заміну) дерев’яної столярки вікон з відновленням членування та профілювання віконних рам за іконографічними матеріалами;

- відновлення всіх металевих та кованих елементів дашків та огородження.

Благоустроєм з західної частини будівлі передбачено заміну асфальтобетонного покриття на бруківку та з інших сторін - вимощення. Перед головним входом територія означена тактильними смугами для зручності/доступності до об’єкту МГН. Також тактильною смугою виділяється паркова доріжка, яка з’єднує паркову зону з зоною громадського користування.

Відвід дощових вод від фасадів - на прилеглі проїзди.

В робочому проєкті передбачені відповідні рішення з дотримання вимог щодо пожежної безпеки, охорони праці, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, енергозбереження.

Розроблений розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту.

Заявлена кошторисна вартість в поточних цінах на 10 травня 2023 року складала 5816,022 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи – 4450,134 тис. грн., інші витрати – 1365,888 тис. гривень.

За результатами розгляду кошторисної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначену документацію, яка враховує обсяги робіт передбачені робочим проєктом, складено згідно з наказом Мінрегіону від  25.06.2021 № 162 "Деякі питання ціноутворення у будівництві", зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17.09.2021 за №1225/36847, та Кошторисними нормами України "Настанова з визначення вартості будівництва", затвердженими наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281.

Загальна кошторисна вартість в поточних цінах на 10 травня 2023 року складає 5629,035 тис. грн., у тому числі: будівельні роботи – 4279,850 тис. грн., інші витрати – 1349,185 тис. гривень.

Зауваги, які було надано в робочому порядку при проведенні експертизи, враховано проєктною організацією за узгодженням з замовником.