Шифр проєкту: 01/21

Замовник будівництва: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРМІТАЖ.»

Генеральний проєктувальник: Фізична особа-підприємець Житников Володимир Володимирович, м. Дніпро, вул. Ливарна, 17, кв. 34

Головний архітектор проєкту: Житников Володимир Володимирович, сертифікат АА № 003091

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: СС3 (значні наслідки).

Сукупний показник: СС3 (значні наслідки).

При розробці проєкту використовувались вихідні дані:

- реставраційне завдання;

- історико-архівні дослідження;

- науково-технологічні дослідження;

- топографічний план території М 1:500;

- інженерні дослідження.

СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОЄКТНИХ РІШЕНЬ

Згідно з розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 12 квітня 1996 р., No 158-р, будинок по вулиці Харківській, 6 в м. Дніпрі було включено до Переліку пам’яток містобудування та архітектури місцевого значення Дніпропетровської області з охоронним No 46. Пізніше, у 2010 р., дану пам’ятку архітектури занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Реєстр пам’яток місцевого значення) з охоронним No 46-Дп (Наказ Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010 р. No1266/0/16-10).

Зазначена будівля пам’ятки архітектури розташована в прибережній низинній частині міста, в межах історичного ареалу «Центральний», у кварталі, обмеженому вулицями В’ячеслава Липинського, Харківською, Королеви Єлизавети ІІ, Коцюбинського та Успенською. На даний час цей квартал є невід’ємним елементом історичного ядра та історичного центру міста.

Будинок складається з двох секцій по 11 віконних осей, головні фасади яких вирішено ідентично. Над вінцевим карнизом кожного ризаліту було влаштовано по шатровому завершенню, а по осі парадного входу по купольному завершенню, що надавало будівлі виразного силуету.

На початку 1990-х років будівля поставлена на плановий капітальний ремонт, в ході якого демонтовано дах, внутрішні сходи тощо. Розпочаті роботи не завершено, консерваційні заходи по будівлі не здійснені, внаслідок чого відбулось руйнування дерев’яних міжповерхових перекрить, втрати та пошкодження столярних заповнень, фасадного декору.

Від початку капітального ремонту і до нинішнього часу будівля перебуває в занедбаному стані, що призвело до її часткової руйнації, втрати більшої частини (близько 87 %) її об’єму та матеріально-технічної структури, декору. На момент внесення будівлі до Державного реєстру її технічний стан вже було визнано як – «незадовільний» (Акт технічного стану 07.09.2010 р. у складі Облікової картки).

На даний час будівля не використовується і, згідно з Актом технічного стану від 07.11.2017 р., визнана аварійною.

Принципові архітектурні рішення.

Втрати частин та елементів будівлі, особливо після початку ремонтних робіт 1990-х років, призвели до того, що цінність пам’ятки як об’єкта архітектури, у різному ступені вираження, зберіглася лише у композиції головного фасаду будівлі, його архітектурно-художньому рішенні. Проведені наукові дослідження та висновки дозволяють здійснити реставраційне відтворення зовнішнього вигляду тільки головного фасаду пам’ятки на період її будівництва – на початок ХХ ст.

Реставраційне відтворення внутрішньої планувальної структури пам’ятки неможливе у зв’язку з її повною втратою та відсутністю детальних текстових і графічних документів для відтворення.

Існують певні складнощі щодо відтворення первісного, чи близького до нього, благоустрою на прилеглій до пам’ятки території, оскільки змінилися (піднялися) рівні тротуарів та проїжджих частин прилеглих вулиць для забезпечення природного відведення дощових вод.

Констатуючи вищенаведене та враховуючи наміри реставраційного відновлення архітектурно-декоративного вигляду будівлі пам’ятки як архітектурного акценту періоду початку ХХ ст., принципові рішення щодо даного об’єкту архітектури передбачають:

а) проведення додаткового обстеження стану цегляної кладки фасадної стіни в зоні вінцевого карнизу на предмет її міцності і доцільності подальшого використання;

в) повний демонтаж (на всю висоту) деструктованого фрагменту стіни головного фасаду в осях 1-3 з наступним відновленням із цегли за обмірними кресленнями. Повний демонтаж конструкцій серійних балконів 1970-х років.;

г) розчистка головного фасаду будівлі від залишків деструктованого ліпного декору та від пошкоджених будівельних елементів, які можуть спричинити обрушення чи створити травмонебезпечну ситуацію;

д) виконання реставрації головного фасаду будинку, який є частиною комплексного проєкту реконструкції об’єкту з новим функціональним призначенням, що розробляється окремим проектом;

ж) реставраційне відновлення стіни головного фасаду у вигляді, максимально близькому до первісного (на період до 1910-х років) за матеріалами комплексних натурних досліджень, з відтворенням втрачених балконів, аттиків, завершень, мурованого та ліпного архітектурного декору.

Для цього необхідно виконати:

- підсилення цегляних перемичок, які того потребують;

- демонтаж закладок усіх прорізів за проєктом;

- відновлення цегляної кладки підпружних арок проїздів за проєктом;

- реставрація цегляної кладки та мурованого декору головного фасаду;

- відновлення цегляної кладки аттиків;

- відновлення купольних та шатрових завершень будинку;

- відновлення балконів;

- реставрація та відновлення ліпного декору головного фасаду;

- відновлення столярних заповнень;

- відновлення зовнішнього оздоблення та пофарбування головного фасаду.

Принципові конструктивні рішення.

В конструктивному відношенні, проєктом реставрації фасаду пам’ятки архітектури по вул. Харківській, 6 передбачається:

- встановлення просторової металевої тимчасової тримальної каркасної системи для закріплення існуючої стіни головного фасаду на час проведення реставраційних робіт;

- влаштування підсилення аварійних перемичок, арок, стовпів, простінків, тощо за рахунок встановлення металевих обойм, та заміни відпрацьованих елементів;

- влаштування підсилення аварійних фундаментів в осях «1-6» за рахунок збільшення ширини підошви і підведення залізобетонної обойми;

- підсилення та ремонт стін за рахунок ін’єктування кладки спеціальними розчинами;

- відновлення втрачених, та заміна аварійних елементів конструкції стін за рахунок влаштування нових.

Принципові технологічні рішення.

Сучасний загальний стан пам’ятки визначено як незадовільний і такий, що потребує комплексної реставрації. Головними причинами пошкоджень та руйнувань матеріалів, констатованих на основі виконаних досліджень є:

- Втрата конструкцій даху;

- Зволоження кладки та оздоблювальних шарів атмосферними опадами;

- Наявність різних за міцністю штукатурних шарів призводить до розтріскування верхнього ремонтного цементного шару.

- присутність міцних цементно-піщаних шарів на фасадах запобігає вільному парообміну кладки, що призводить до руйнування (деструкції) первісної цегляної кладки.

Технічний стан декору потребує реставрації, заміни, відновлення втрачених елементів за збереженими зразками та аналогами.

Всі ремонтно-реставраційні роботи мають вестися згідно технології, розробленої конкретно для даної пам’ятки з дотриманням технологічних норм і застосуванням матеріалів, відповідних автентичним.

Порядок виконання робіт передбачає.

а) Першочергові протиаварійні роботи за наступними етапи:

- розчищення поверхонь від деструктованих матеріалів;

- антисептична обробка, антикорозійна обробка металу;

- консолідація кладки – ремонт, ін’єктування тріщин, докладка втрачених об’ємів;

- укріплення ліпного декору, який зберігся на фасадах;

б) Ремонтно-реставраційні роботи на фасадах будівлі:

- розчищення поверхонь фасаду від деструктованих будівельних шарів і бруду;

- ремонт кладки, перекладка, ін’єктування тріщин;

- підготовчі роботи – антисептична, гербіцидна, антикорозійна обробка металевих деталей в кладці;

- реставрація цегляних поверхонь;

- реставрація та відновлення гіпсового декору;

- захист виступаючих горизонтальних площин фасаду (карнизів, підвіконь, тяг) від замокання, влаштування металевого покриття карнизів;

- відновлення та гідроізоляція площин балконів;

- фарбування металевих поверхонь (покриття карнизів, підвіконь, окремих декоративних елементів, відновленої металевої решітки балконів тощо).

Перед проведенням графічної реконструкції втрачених елементів пам’ятки архітектури проведено аналіз виявлених історичних фото матеріалів будівлі, на яких вона зображена в цілому, без значних втрат (див. Том ІІ, Книга 1, «Історико-архівні дослідження»), це:

1. Перехрестя проспекту та вул. Харківської. Картка 1900-х – 1910-х років;

2. Вид на забудову вул. Центральної. Фото 1950-х років;

3. Фасад будинку по вул. Харківській, 6. Фото 1990-х років;

4. Фрагмент фасаду будинку по вул. Харківській, 6. Фото 1990-х років.

Графічна реконструкція втрачених аттиків, куполів та шатрів, пам’ятки архітектури виконана на основі результатів архітектурних досліджень, графічного аналізу композиції архітектурно-художньої побудови головного фасаду з використанням традиційних (для того часу) мір і пропорцій, а саме:

- велика сажень – 213 см;

- аршин – 71 см;

- фут (грецький) – 31 см,

з урахуванням методичних рекомендацій тих часів для цивільного будівництва (вид. А. Браузеветтер, «Архітєктурния форми гражданских построєк», 1904 р.).

На основі отриманих матеріалів побудовано об’ємну комп’ютерну модель будівлі (див. Том ІІІ, книга 2.1 «Креслення. Архітектурні рішення»).

Аналіз внутрішньої планувальної структури даної пам’ятки архітектури виконати неможливо, оскільки внутрішня частина будівлі повністю втрачена.

По пам’ятці архітектури проведено комплексні науково-технологічні дослідження лабораторним методом, в результаті яких встановлено, що в первісному вигляді головний фасад стояв відкритим, не поштукатуреним та не пофарбованим.

Колір цегляних поверхонь визначався світло-сірим кольором силікатної цегли і білим кольором гіпсового декору. Колір цегли – No Umbra 21 S4 - 21 S5.

Через деякий час площі стін поґрунтували і фарбували в колір зеленого відтінку – No Chromoxidgrun 29S3. По цегляним швам (по пофарбуванню) наносився декоративний цементно-піщаний валик опуклої форми темно-сірого (майже чорного кольору) - No Oxidschwarz 32S1.

Гіпсовий декор був пофарбований вапняно-клейовим білим матеріалом теплого відтінку.

Спираючись на дані лабораторних досліджень, а також враховуючи той факт, що для відновлення цегляної кладки головного фасаду застосовуватиметься червона цегла (силікатна цегла таких геометричних параметрів відсутня), проєктом пропонується тонкошарове затирання поверхні фасаду з наступним фарбуванням, згідно з даними лабораторних досліджень, а саме:

- поверхня стін - No Chromoxidgrun 29S3;

- накладний валик на цегляні шви - No Oxidschwarz 32S1;

- гіпсовий декор – білий теплого відтінку.

Кольори визначено за Атласом кольорів «АМФІСІЛАН» фірми «КАПАРОЛ».

Благоустрій та вертикальне планування розробляється в складі проєкту пристосування пам’ятки архітектури під нову функцію.

Замощення пішохідної зони перед пам’яткою архітектури виконується бетонною тротуарною плиткою «під бруківку» сірого кольору.

Ганки пропонується виконати з гранітних блоків з бучардованою лицьовою поверхнею.

Опис зауважень та внесених змін

Під час проведення експертизи були зняті зауваження та доопрацьовано проєктну документацію, за зауваженнями ДП «ЖИЛКОМ», з питань: міцності, надійності та довговічності об’єкта будівництва відповідно до нормативних вимог.

За результатами розгляду проєкту «Реставрація головного фасаду пам’ятки архітектури місцевого значення по вул. Харківській, 6 (охор. №46-Дп) в м. Дніпро» зауваження зняті, проєктна документація доопрацьована, відкориговані креслення, відповідно до нормативних вимог, з доповненнями необхідними матеріалами та погодженнями, в повному об’ємі і може бути затверджена в установленому порядку.

Відповідальність за внесення змін за зауваженнями ДП «ЖИЛКОМ» в усі примірники проєкту покладається на генпроєктувальника та замовника.