Проект «Реконструкція цілісного майнового комплексу для розмі­щення зерносховища за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Кременчуки, вул. Вокзальна, 1» розроблений у 2020-2022 роках ТОВ «Елеваторні технології майбутнього» (65013, Україна, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 209/211); ГІП – Хомко Р. С. (кваліфікаційний серти­фікат: Серія АР № 019513 від 06.05.2022), на замовлення ТОВ «Епіцентр К» на підставі:

-     містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва, наданих управлінням соціально-економічного розвитку території, архі­тектури, забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування та державної реєстрації Хмельницької міської РДА та наказу про затверд­ження № 12-НО від 22.03.2021;

–     завдання на проектування, затвердженого замовником;

–     технічних умов і листів щодо проектування об’єкта, виданих відповідними службами.

Відповідність прийнятих проектних рішень вимогам чинних норм і правил підтверджено підписом головного інженера проекту Хомко Р. С. (кваліфікаонструкція ційний сертифікат: Серія АР № 019513 від 06.05.2022).

Реконструкція полягає в демонтажу морально застарілих будівель і споруд елеватора (сушарок, складів, автомобілерозвантажувачів, веж) для розміщення об’єктів сучасного лінійного елеватора.

Доцільність розміщения підприємства на цьому майданчику обумов­люється такими основними чинниками:

−    наявністю існуючого елеватора з ділянкою для реконструкції та роз­міщення об’єктів сучасного елеватора;

−    близькістю до існуючих залізничних колій.

За розрахунком, наведеним у матеріалах проекту, погодженим замов­ником, окремі будівлі та споруди, що входять до складу комплексу, відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС1.

Сукупний показник – СС3.

Будівництво термінала передбачено у дві черги:

–     І черга: будівництво технологічних та інженерних споруд згідно з експлі­кацією, з об’ємом силосного парку 100000 т;

–     ІІ черга: будівництво силосного парку ємністю 55000 т (збільшення загальної ємності складів елеватора до 155 000 т).

Генеральний план

Рельєф майданчика рівний, упорядкований та спланований – заасфаль­тований в межах проїздів та засаджений газонами поза межами будівель.

Абсолютні відмітки поверхні землі в межах майданчика забудови становлять 282,35…284,1 м у Балтійській системі висот (БСВ); проектовані ухили – від 5‰ до 52‰.

Відведення атмосферних вод передбачено по спланованій території у дощоприймачі та за допомогою труб в очисні споруди з подальшим від­веденням в існуючу систему водовідведення згідно з ТУ.

Покриття майданчиків території комплексу та внутрішніх проїздів передбачається з бетону кл. В25, армовано сіткою (крок 150 × 150 мм). Вимощення виконується з монолітних ділянок з бетону кл. В20, армовано сіткою 100 × 100 мм.

Технологічні рішення

Проект реконструкції цілісного майнового комплексу для розміщення зерносховища передбачає будівництво термінала для приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження зернових вантажів.

Обсяг одноразового зберігання зерна термінала становить 174,5 тис. тонн.

Транспортно-технологічні лінії комплексу розраховані на заплано­ваний річний обсяг перевантаження зернових вантажів.

Робота елеватора передбачає виконання таких основних технологічних операцій:

–     приймання зерна з автомобільного транспорту - трьома потоками по 250 т/год;

–     транспортування зерна по заданих маршрутах - потоками по 250 т/год, із застосуванням скребкових транспортерів, самопливних і розподільних пристроїв;

–     розміщення зерна в металевих силосах:

–     зерносховище № 1, у складі семи силосів загальною місткістю 35,0 (5000 × 7) тис. тонн;

–     зерносховище № 2, у складі шести силосів загальною місткістю 60,0 (10000 × 6) тис. тонн;

–     зерносховище № 3, у складі чотирьох силосів загальною місткістю 60,0 (15000 × 4) тис. тонн.

Основне призначення зерносховищ – накопичення та зберігання, а також формування партій сухого та чистого зерна для відвантаження.

Для забезпечення можливості приймання некондиційного за вологістю зерна передбачається використання трьох ліній блока сушіння зерна.

Для оперативного накопичення партій некондиційного зерна вста­новлено 15 силос-хоперів місткістю до 1300 тонн кожний.

У блоці сушіння зерна передбачається три зерносушарки FTD 8/40 «FEERUM».

Для забезпечення можливості приймання некондиційного за засміче­ністю зерна передбачається встановлення трьох сепараторів попереднього очищення «MAROT» марки А3010 і трьох сепараторів основного очищення «Buhler» марки TAS-206А.

Відвантаження зерна на залізничний транспорт планується здійсню­вати двома незалежними потоками з продуктивністю задіяних конвеєрів до 250 т/год;

Відвантаження зерна на автомобильний транспорт планується здій­нювати одним потоком з продуктивністю задіяних конвеєрів до 250 т/год.

Улаштування аспіраційних мереж (система пиловидалення) дозволяє забезпечити нормативні санітарно-гігієнічні показники повітря робочих зон і дотримання вимог екологічної безпеки при виконанні транспортних операцій із зерном.

Залізнична колія

Існуюча під’їзна залізнична колія примикає до станції Антоніни, яка є проміжною станцією 5-го класу Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці. Колійний розвиток станції складається з 7-ми колій: одна - головна, дві - приймально-відправні, дві - навантажувально-вивантажувальні, вагова та запобіжний тупик.

Максимальний ухил по станції на колії № 11 дорівнює 3,3‰ про­тягом 28 м у бік стрілки № 21.

Під’їзна залізнична колія № 6 ПрАТ «Антонінське хлібоприймальне підприємство», примикає стрілочним переводом № 6 до приймально-від­правної колії № 2 станції Антоніни

Загальна довжина колії № 6 становить 354 м, з них 90 м - на балансі залізниці та 264 м - на балансі ПрАТ «Антонінське хлібоприймальне під­приємство».

Межею під’їзної колії є маневровий світлофор М8.

Для запобігання самовільному виходу вагонів на станційні колії в колії укладено скидальну стрілку № 8.

План колійного розвитку та організація руху

Проектом передбачається  примикання під’їзної залізничної колії ПрАТ «Антонінське хлібоприймальне підприємство» до приймально-від­правної колії № 2 станції Антоніни.

Примикання виконується стрілочним переводом типу Р65 з маркою хрестовини 1/9 на залізобетонних брусах, із включенням його в електричну централізацію станції Антоніни.

На з’єднувальній колії № 12 (колії примикання) влаштовується запобіжний тупик для запобігання самовільному виходу вагонів на станційні колії.

Запобіжний тупик № 16 примикає до колії № 12 стрілочним переводом №12 типу Р65 з маркою хрестовини 1/9 на залізобетонних брусах, із вклю­ченням в електричну централізацію станції Антоніни.

Будівництво двох навантажувальних колій № 13 та № 14 довжиною 220,11 та 301,95 м, відповідно.

Розташування колій продиктоване рішеннями генерального плану зерносховища. Колії розташовані паралельно, відстань між коліями прий­нята 6,5 м. Колії облаштовуються тупиковими упорами з обсипними призмами.

Будівництво тупикової колії № 15, яка є продовженням колії № 13. Довжина колії становить 166,55 м.

Проектом передбачено укладання стрілочних переводів марки 1/9 звичайних та промислових (за проектом ЛПТП.665121.105) з рейок Р65 на залізобетонному брусі.

Верхня будова колії прийнята зі старопридатних рейок Р65 на залізо­бетонних шпалах типу Ш1-1 при епюрі 1600 шт./км і скріпленні типу КБ-65, конструкцію баластної призми прийнято одношарову із щебеню твердих порід марки У-50, фракції 20-40, товщиною 20/25 см під шпалою.

Водовідведення поверхневих вод від земляного полотна на території зерносховища виконується дренажними водовідвідними лотоками ВП-600, які запроектовані між коліями № 13 та № 14, а також № 15 та № 16.

Поздовжній ухил дна лотока прийнято 0,003.

Маневровий пристрій

Проектом передбачається встановлення двох маневрових пристроїв для виконання маневрових робіт на фронтах навантаження біля колій № 13 та № 14.

До комплекту маневрового пристрою входить лебідка маневрова ЛМ-10ДП-ОБ – 2 комплекти, та дві натяжні станції СН-10.

Керування лебідками виконується безпосередньо в районі маневрових лебідок та в місці завантаження вагонів за допомогою поста керування.

Основні характеристики лебідок:

–     тягове зусилля– 10 тс;

–     установлювальні розміри: довжина – 2690 мм; ширина – 1110 мм; висота– 900 мм; маса вантажу у вагонах – 600 т; швидкість намотки каната – 0,1 м/с; спосіб керування – виносний пульт; маса – 2,600 т.

Вагонні ваги

Для зважування завантажених вагонів передбачається встановлення на ПК0+89,01 колії № 13 та ПК1+70,84 колії № 14 вагонних тензометричних дво­платформних ваг типу ТВВ-150-50-13.5 для статичного зважування вагонів.

Ваги встановлюються на прямолінійних горизонтальних ділянках колій (по 25 м до та за вагами).

Цифрова система вимірювання маси реалізована із застосуванням аналогових датчиків RC3 та вагового термінала TWP-25.

Тензодатчики RC3 виготовлені з неіржавіючої сталі, ступінь захисту – IP68/IP69k. Зважування вагонів відбувається у статичному положенні.

Пристрої СЦБ станції Антоніни

За проектом пристрої, які проектуються, включаються в існуючі пристрої ЕЦ. На стрілках 10, 12 встановлюються електроприводи постійного струму.

Стрілочні та колійні ділянки обладнуються рейковими колами змін­ного струму 25 Гц з колійними реле ДСШ-13.

Для контролю цілісності, вільності та зайнятості колійних ділянок на полі в колійних ящиках встановлюються колійні трансформатори.

До проектованих підлогових пристроїв (стрілки, сигнали та пристрої рейкових кіл (РК)) прокладаються нові кабелі. Нова постова апаратура встановлюється на існуючих стативах. Керування та контроль підлоговими пристроями виконує ДСП з існуючого пульт-табло.

Для організації маневрової роботи з під’їзної колії на станцію вста­новлюється щогловий маневровий світлофор М10.

Для в’їзду на проектовану під’їзну колію зі станції виконується маршрут від сигналу Н2 за сигнал М10.

Для виїзду з під’їзної колії на станцію виконується маршрут від сигналу М10 за сигнал Н2. Для керування світлофорами та стрілками на існу­ючому пульт-табло монтуються кнопки світлофора М10, стрілок 10, 12.

Архітектурно-будівельні рішення

Сейсмічність району будівництва – 5 балів.

Майданчик вишукувань, розташований на території діючого хлібо­приймального підприємства, розташованого в смт Антоніни, Хмельниць­кого району, Хмельницької області.

На час вишукувань територія забудована одноповерховими будівлями та спорудами лінійного елеватора.

У геоморфологічному відношенні майданчик розташований на місце­вому вододілі р. Ікопоть та її лівої безіменної притоки.

Геологічна будова ділянки розвідана на глибину до 22,5 м від денної поверхні і представлена четвертинної та неогенової систем, що є типовими для району вишукувань.

Підземні води зустрінуті усіма свердловинами, їх усталений рівень зафіксований на глибинах 11,0...10,1 м в абсолютних відмітках 272,90... 272,30 м. Водоносний горизонт – безнапірний.

Живлення основного водоносного горизонту відбувається в основному за рахунок інфільтрації атмосферних опадів.

Область живлення ґрунтових вод збігається з областю розповсюд­ження водоносного горизонту в плейстоценових відкладах.

Загальний напрямок потоку ґрунтових вод – до місцевої області роз­вантаження – р. Ікопоть та її притоки, що знаходяться поза межами ділянки вишукувань на відстані більше ніж 0,5 км. Сезонні коливання ґрунтових вод можуть становити 0.7…1.2 м.

У випадку випадіння великої кількості опадів протягом короткого періоду часу, різкого танення великих запасів снігу, а також значних техно­генних втратах з водонесучих мереж коливання рівня ґрунтових вод можуть бути більшими від наведених.

Територія майданчика будівництва відноситься до непідтоплюваної за природними умовами та до потенційно підтоплюваної за техногенними чинниками.

Серед несприятливих інженерно-геологічних процесів і явищ у межах ділянки необхідно відзначити наявність ґрунтів з особливими властивос­тями у сфері взаємодії будівель і споруд з геологічним середовищем – лесові просадні ґрунти.

Лесові ґрунти на майданчику залягають до глибини 6.5...7.5 м, вони перекриті з поверхні насипним та рослинним шаром.

Загальна потужність лесової товщі - 5,3...6,1 м, потужність лесової просадної товщі – 2,4...3,4 м. Лесові суглинки не просідають під дією власної ваги при замочуванні.

1.1-1.4. Силосний корпус № 2 (перша черга будівництва),1.5, 1,6. Силосний корпус № 2 (друга черга будівництва)

Діаметр силосів − 27,7 м, загальна висота з фундаментами − 29,3 м.

До складу зазначеної споруди входять:

–     силос – сталева ємність комплектної поставки, Ø27,7 м, висотою 28,4 м;

–     фундаменти силосів.

Стійкість силосу забезпечується системою стояків (зовнішні ребра жорсткості), обв’язаних противітровими кільцями та з’єднаних з фундаментом анкерними болтами комплектної поставки.

Фундаментом під силоси є плитний монолітний залізобетоний ростверк, шайбоподібний, на пальовій основі, з інтегрованою в нього під­силосною галереєю.

Палі – забивні залізобетонні призматичні, перерізом 350 × 350 мм.

Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими прошарками суглинку, включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 42 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1.

Плита днища (ростверк) фундаменту має круглу форму в плані, Ø28,5 м, товщиною 500 мм, з балкою по кільцю в перерізі 0,6 × 0,87 (h) м. По середині під плитою ростверк проходить підсилосна галерея із вну­трішнім розміром 2,8 × 1,6 (h) м, товщина стін та плити дна - 400 мм.

Армування фундаментів виконується в’язаними каркасами та окре­мими стрижнями.

Залізобетонні конструкції ростверка виконані з бетону класу С20/25 (В25).

2. Норійна вежа № 2

Споруда має в плані квадратну форму з розмірами в осях 6,0 × 6,0 м верху фундаменту приблизно 38 м.

До складу зазначеної споруди входять:

–     вежа з металоконструкцій;

–     монолітний залізобетонний приямок на природній основі, на який спирається вежа.

Каркас вежі представлений у вигляді в’язевої конструкції, виконаної з трубчастих та прокатнихпрофілів. З’єднання елементів конструкцій - зварювальні, та на болтах.

Кріплення стояків до фундаменту виконується за допомогою фунда­ментних болтів і протизсувних упорів.

Для обслуговування обладнання передбачені майданчики та сходові клітки, виконані з прокатного профілю та оцинкованого ґратчастого настилу.

Для запобігання потраплянню опадів в середину приямка влашто­вується укриття із гнутозварних профілів та профільованого настилу.

Приямок є прямокутною монолітною залізобетонною чашею на при­родній основі.

Несучим шаром фундаменту є подушка зі щебеню фр. 20… 40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-4: суглинок легкий пилуватий, напівтвердий, об залізнений, світло-жовтий з покрівлі, сірий, жовто-зеленувато-сірий, темно-бурий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 9 МПа; І_L = 0,51; γ_І = 20,2 кН/м³; φ = 18°; С = 13 кПа; е = 0,65; Sr = 1.

Розміри приямка в осях - 6 × 7 м. Глибина приямка становить 6,0 м. Товщина плити днища - 400 мм, стін – 500 мм, з потовщеннями 1000 × 1000 мм під опори вежі.

Приямок виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

Гідроізоляція заглиблених стін та плит покриття технологічних приямків і тунелів забезпечується обробкою поверхонь гідроізоляційною мастикою Техноніколь № 24 по праймеру № 3, горизонтальна гідроізоляція плит дна забеспечується використанням суміщі CEREZIT CO81.

3. Станція завантаження зерна в автомобілі

Станція завантаження зерна в автомобілі являє собою просторову конструкцію з колон, пов’язаних між собою вертикальними в’язями.

Нижня частина споруди виконана у вигляді рами прогоном 4,5 м та кроком колон 4,5 м, з розмірами в плані 4,5 × 13,5 м.

Висота споруди від рівня проїзду до верху надхоперних галерей становить 16,3 м.

Для обслуговування обладннання проектом передбачені майданчики та сходи.

Для запобігання потраплянню опадів у вигляді дощу та снігу в сере­дину станції споруда обшивається профлистом по стінових ригелях фах­верку.

Покрівля виконана з профільованого профлиста, який кріпиться до прогонів покрівлі. Також покрівлею є і майданчики.

До складу зазначеної споруди входять:

–     хопери комплектної поставки, опори для обпирання хоперів комплектної поставки, а також надхоперні галереї комплектної поставки;

–     стрічкові монолітні залізобетонні фундаменти на пальовій основі.

Фундаменти під опори виконано у вигляді стрічкових монолітних залізобетонних ростверків на пальовій основі.

Палі – залізобетонні призматичні, перерізом 350 × 350 мм. Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими про­шарками суглинку, із включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий, з такими фізико-механічними характер­ристиками: Е = 42 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1.

Конструкції виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

4. Станція розвантаження автомобілів на три проїзди

До складу споруди входять:

−    навіс з металоконструкцій з майданчиками обслуговування і оператор­ними;

−    приймальні бункери завальної ями, та балкова клітка над бункерами завальної ями;

−    монолітний залізобетонний приямок приймальних бункерів;

−    монолітний залізобетонний приямок на природній основі під стояки навісу і ТХ устаткування (розвантажувачі, маслостанції).

Навіс над завальними ямами та автомобілерозвантажувачами являє собою просторовий рамно-в’язевий каркас, що складається з однопрого­нових поперечних рам, прогоном 18,5 м, розташованих з перемінним кроком.

В’язі забезпечують просторову жорсткість споруди в поздовжньому напрямку. Кріплення в’язей до полок колон у двох площинах – шарнірне, за допомогою болтів. Просторова жорсткість у поперечному напрямку забезпечується жорсткими вузлами сполучення ригелів з колонами, а також жорстким кріпленням стояків до фундаменту.

Жорсткий вузол кріплення ригеля до стояка виконуєтся за рахунок влаштування підкоса у вузлі сполучення ригеля з колоною. Кріплення колон до фундаментів виконується за допомогою фундаментних болтів і протизсувних шпор. Елементи рам виконані зі зварних профілів дво­таврового перерізу, в’язі – з труб круглого перерізу.

Покрівля виконана з профільованого листа, покладеного по покрі­вельних прогонах, які сполучені з другорядними балками, які передають навантаження на ригель рами. В’язі по покрівлі розташовані у площині другорядних балок.

Скатна складова, що з’являється від зовнішніх навантажень сприй­мається профільованим листом покриття.

Стіни виконані з профільованого листа, покладеного по стінових ригелях фахверку. Споруда в плані – прямокутна, з розмірами по осях 34,00 × 18,50 м. У складі каркаса цієї позиції є площадка для встановлення аспіраційного обладнання.

Завальна яма на 3 проїзди являє собою просторову балкову клітку, що складається з однопрогонових (головних балок) у поперечному напрямку, до яких кріпляться конструкції платформ прямої, бокової відвантажень і балки ув поздовжньому напрямку (на самоскидному вивантаженні).

Головні балки для обпирання конструкцій автомобілерозвантажувача – зварні, коробчастого перерізу; головні балки самоскидного вивантаження виконані зварними, двотаврового переорізу. Розкріплення зазначених балок з площини забезпечується розпірками у зоні автомобілерозвантажувачів і балками у поздовжньому напрямку в зоні самоскидного вивантаження. Розпірки розташовані у місцях передачі навантажень зсуву.

Під кожним проїздом передбачено встановлення бункера пірамі­дального обрису з однією вертикальною гранню.

Бункер кріпититься до залізобетонних конструкцій та металевих балок. У місцях бокового відвантаження влаштовується настил з арматури періодичного профілю на відмітці +5,500.

Для піднімання на площадку влаштовані зовнішні драбини.

Приямок приймальних бункерів є прямокутною монолітною залізо­бетонною чашею на природній основі.

Фундамент під навіс і ТХ устаткування - монолітний залізобетонний, на природній основі. Несучим шаром під приямок бункерів є подушка зі щебеню фр. 20…40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-3: суглинок легкий пилу­ватий, тугопластичний, місцями до мягкопластичного, лесовий, непросадний, із залишками уламків карбонатів, з розводами обзалізнення, палево-сіро-жовтий, сіро-жовтий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 4,2 МПа; γ_І = 19,5 кН/м³; φ = 13°; С = 10 кПа; е = 0,781; Sr = 1.

Під приямок стояків навісу і ТХ устаткування несучим шаром є подушка з ущільненого піску (2,05 м) та щебеню фр. 20…40 мм (0,25), що втрамбований у шар ІГЕ-2: супісок пилуватий, твердий лесовий, про­садний, макропористий, з дрібними стяжіннями карбонатів та слабокарбо­натний, палево-жовтий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 6 МПа; γ_І = 18,9 кН/м³; φ = 13°; С = 7 кПа; е = 0,887; Sr = 1.

Тиск під підошвою фундаменту на межі подушки та IГЕ-2 становить 100 кПа, що менше початкового тиску просідання ІГЕ-2, який становить Рsl = 122… 145 кПа.

Глибина приямків становить 0,9 м, 4,29 м та 6,24 м. Товщина залізо­бетонних конструкцій - 400 мм. Конструкції виконано з бетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

Заїзні та виїзні пандуси – монолітні залізобетонні плити, на щебенево-піщаній подушці зі ЩПС С7.

5.1-5.3. Силосний корпус № 1 (перша черга будівництва),
5.4-5.7. Силосний корпус № 1 (друга черга будівництва)

Діаметр силосів - 20,06 м, загальна висота з фундаментами - 27,6 м.

До складу зазначеної споруди входять:

–     силос – сталева ємність комплектної поставки, Ø20,06 м, висотою 26,73 м;

–     фундаменти силосів.

Стійкість силосу забезпечується системою стояків (зовнішні ребра жорсткості), які обв’язані противітровими кільцями та з’єднанні з фунда­ментом анкерними болтами комплектної поставки.

Фундаментом під силоси є плитний монолітний залізобетоний ростверк шайбоподібний на пальовій основі з інтегрованою в нього під­силосною галереєю. Палі – забивні залізобетонні призматичні, перерізом 350 × 350 мм. Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими прошарками суглинку, включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий, з такими фізико-механіч­ними характеристиками: Е = 42 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1.

Плита днища (ростверк) фундаменту має круглу форму в плані, Ø21 м, товщиною 500 мм, з балкою по кільцю в перерізі 0,6 × 0,87 (h) м.

По середині під плитою ростверка проходить підсилосна галерея із внутрішнім розміром 2,8 × 1,6 (h) м, товщина стін та плити дна - 400 мм. Армування фундаментів виконується в’язаними каркасами та окремими стрижнями.

Залізобетонні конструкції ростверка виконані з бетону класу С20/25 (В25).

6. Норійна вежа № 1

Споруда має в плані прямокутну форму з розмірами в осях 6,0 × 7,0 м від верху фундаменту приблизно 39 м.

До складу зазначеної споруди входять:

−    вежа з металоконструкцій;

−    монолітний залізобетонний приямок на природній основі, на який спирається вежа.

Каркас вежі представлений у вигляді в’язевої конструкції, виконаної з трубчастих та прокатних профілів. З’єднання елементів конструкцій – зварювальні, та на болтах. Кріплення стояків до фундаменту виконується за допомогою фундаментних болтів та протизсувних упорів.

Для обслуговування обладнання передбачені майданчики та сходові клітки, виконані з прокатного профілю та оцинкованого ґратчастого настилу. Для запобігання потраплянню опадів в середину приямка влаштовуєтся укриття з гнутосварних профілів та профільованого настилу.

Приямок є прямокутною монолітною залізобетонною чашею на при­родній основі.

Несучим шаром фундаменту є подушка зі щебеню фр. 20… 40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-4: суглинок легкий, пилуватий, напівтвердий, обзаліз­нений, світло-жовтий з покрівлі, сірий, жовто-зеленувато-сірий, темно-бурий з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 9 МПа; І_L = 0,51; γ_І = 20,2 кН/м³; φ = 18°; С = 13 кПа; е = 0,65; Sr = 1.

Розміри приямка в осях − 6 × 7 м. Глибина приямка становить 6,0 м. Товщина плити днища – 400 мм, стін – 500 мм з потовщеннями 1000 × 1000 мм під опори вежі. Приямок виконано з монолітного залізобетону  класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

7.1-7.3. Силосний корпус № 3 (перша черга будівництва),
7.4. Силосний корпус № 3 (друга черга будівництва)

Діаметр силосів − 33,42 м, загальна висота з фундаментами − 31,9 м.

До складу зазначеної споруди входять:

−    силос – сталева ємність комплектної поставки, Ø33,42 м, висотою 30,99 м;

−    фундаменти силосів.

Стійкість силосу забезпечується системою стояків (зовнішні ребра жорсткості), обв’язаних противітровими кільцями та з’єднаних з фунда­ментом анкерними болтами комплектної поставки.

Фундаментом під силоси є плитний монолітний залізобетоний ростверк шайбоподібної на пальовій основі з інтегрованою у нього під­силосною галереєю.

Палі − забивні залізобетонні призматичні, перерізом 350 × 350 мм. Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими прошарками суглинку, із включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий, з такими фізико-механіч­ними характеристиками: Е = 42 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1.

Плита днища (ростверк) фундаменту має круглу форму в плані, Ø34,2 м, товщиною 500 мм, з балкою по кільцю в перерізі 0,6 × 0,87 (h) м.

По середині, під плитою ростверка проходить підсилосна галерея із внутрішнім розміром 2,8 × 1,6 (h) м, товщина стін і плити дна - 400 мм. Армування фундаментів виконується в’язаними каркасами та окремими стрижнями.

Залізобетонні конструкції ростверка виконані з бетону класу С20/25 (В25).

8.3 Норійна вежа зерносушарки; 8.4 Норійна вежа центральна

Споруда має в плані неправильну форму з розмірами в осях 21,150 × 30,100 м і висоту 53,0 м, яка складається з інтегрованих одна в одну веж поз. 8.1,…8,3 та 8.4.

До складу зазначеної споруди входять:

–     вежа з металоконструкцій;

–     монолітний залізобетонний приямок на природній основі, на який спирається норійно-очисна вежа;

–     монолітний залізобетонний приямок на природній основі, який роз­ташовано під вежею зерносушарки;

–     монолітні залізобетонні фундаменти очисної вежі та вежі під зерно­сушарку на пальовій основі.

Каркас норійно-очисної вежі представлений у вигляді рамно-в’язевої конструкції. У плані каркас має складний вигляд і виконаний з круглих труб, прокатних та зварних профілів. З’єднання елементів конструкцій - зварні та на болтах. Кріплення стояків до фундаментів виконується за допо­могою фундаментних болтів і протизсувних упорів.

Для обслуговування обладнання передбачені майданчикиґ ґратчастого оцинкованого настилу.

Приямок норійно-очистної вежі (поз. 8.1, 8.2, 8.4) є прямокутною монолітною залізобетонною чашею на природній основі.

Розміри в осях − 9,8 × 19,5 м. Глибина приямка становить 7,1 м. Товщина плити днища − 600 мм, стін – 500 мм з потовщеннями 1000 × 1000 мм під опори вежі.

Приямок під вежею зерносушарки (поз. 8.3) є прямокутною моно­літною залізобетонною чашею на природній основі.

Розміри в плані - 8,0 × 9,8 м. Глибина приямка становить 7,0 м. Товщина стін і плити днища становить 400 мм.

Очисна вежа (поз. 8.2), центральна вежа (поз. 8.4) та вежа зерно­сушарки (8.3) спирається на стовпчасті ростверки прямокутньої форми на пальових кущах. Палі – залізобетонні призматичні, перерізом 350 × 350 мм.

Несучим шаром приямка веж є подушка зі щебеню фр. 20…40 мм утрамбована в шар ІГЕ-4: суглинок легкий пилуватий, напівтвердий, обзалізнений, світло-жовтий з покрівлі, сірий, жовто-зеленувато-сірий, темно-бурий з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 9 МПа; І_L = 0,51; γ_І = 20,2 кН/м³; φ = 18°; С = 13 кПа; е = 0,65; Sr = 1.

Несучим шаром приямка під приямком веж та зерносушарки (поз. 8.3) є подушка зі щебеню фр. 20…40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-3: суглинок легкий пилуватий, тугопластичний, місцями до мягкопластичного, лесовий, непросадний, із залишками уламків карбонатів, розводами обзалізнення, палево-сіро-жовтий, сіро-жовтий з такими фізико-механічними характерис­тиками: Е = 4,2 МПа; γ_І = 19,5 кН/м³; φ = 13°; С = 10 кПа; е = 0,781; Sr = 1.

Несучим шаром під пальові фундаменти ростверків є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неодно­рідний, рідко з тонкими прошарками суглинку, із включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 42 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1.

Конструкції виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

09. Транспортна галерея № 1 (підземна)

Споруда являє собою підземний залізобетонний тунель на природній основі. Заглиблений тунель, що з’єднує поз. 4 та поз. 8 за ГП, має прямо­кутний поперечний переріз зі змінними внутрішніми розмірами від 6,5 × 2,5 (h) м до 7,6 × 2,5 (h) м, на природній основі. Несучим шаром під тунелем є подушка зі щебеню фр. 20…40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-3: суглинок легкий пилуватий, тугопластичний, місцями до мягкопластичного, лесовий, непросадний, із залишками уламків карбонатів, з розводами обзалізнення, палево-сіро-жовтий, сіро-жовтий, з такими фізико-механічними характерис­тиками: Е = 4,2 МПа; γ_І = 19,5 кН/м³; φ = 13°; С = 10 кПа; е = 0,781; Sr = 1.

Внутрішні розміри тунелю − від 6,5 × 2,5 (h) м до 7,6 × 2,5 (h) м, довжина тунелю - 18,15 м. Товщина залізобетонних конструкцій - 400 мм, з потовщеннями плити покриття у вигляді надбалок з розмірами 400 × 600 мм, кроком 3 м в осях.

Тунель виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

10.1...10.5. Силос хопер для вологого зерна № 1…№ 15

Діаметр силосів хоперів - 9,7 м, загальна висота з фундаментами - 30,3 м.

До складу зазначеної споруди входять:

−    силос хопер – сталева ємність комплектної поставки, Ø9,6 м, висотою 30,0 м;

−    фундаменти силосів.

Стійкість силосу забезпечується системою в’язей опорних рам (входить у комплектну поставку), що з’єднується з фундаментом анкерними болтами комплектної поставки.

Фундаментом під силос хопер є плитний ростверк по палях. Палі– забивні залізобетонні призматичні, перерізом 350 × 350 мм. Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими про­шарками суглинку, із включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий, з такими фізико-механічними характе­ристиками: Е = 42 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1.

Плита днища фундаменту в плані має восьмигранну форму з діаметром описаного кола 11,38 м, товщиною 600 мм.

Армування фундаментів виконується в’язаними каркасами та окре­мими стрижнями. Залізобетонні конструкції ростверка виконані з бетону класу С20/25 (В25).

11.1…11.6. Зерносушарки №№ 1…6

Сушарки – комплектної поставки.

Фундаменти – монолітні, залізобетонні плитні, коробчастого пере­різу, на пальовій основі. Палі – залізобетонні призматичні, перерізом 350 × 350 мм.

Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими прошарками суглинку, із включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 42 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1.

Ростверк має в плані квадратну форму з розмірами 10,3 × 10,3 м. Загальна висота коробчастого перерізу – 2 м, у т. ч.: ростверк та плита перекриття – 0,4 м, стін − 1,2 м, товщина стін − 0,3 м. Конструкції виконано з монолітного залізобетонукласу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

14. Автовагова на три проїзди

Ваги автомобільні мають в плані прямокутну форму.

До складу споруди входять:

–     навіс, що зблоковано з поз. 15 за ГП;

–     фундаменти під ваги автомобільні та навіс – монолітні залізобетонні, на пальовій основі;

–     заїзні та виїзні пандуси – монолітні залізобетонні плити, на щебеневій піщаній подушці з ЩПС С7.

Каркас автовагової на три проїзди (поз. 14 за ГП) представлений у вигляді рамно-в’язевої конструкції, у плані має прямокутну форму з роз­мірами 20,0 × 15,0 м та висоту 8,8 м від верху проїзду. Елементи рам виконані зі зварних профилів двотаврового перерізу, в’язі – з труб круглого перерізу.

Покрівля виконана з профильованого листа, покладеного по покрі­вельних прогонах, які сполучені з ригелями рам. В’язі по покривлі розта­шовані у площині ригелів рам. Скатна складова, що з’являеться від зовнішніх навантажень, сприймається профільованим листом покриття.

Стіни виконані з профільованого листа, покладеного по стінових ригелях фахверка.

Для взяття проб передбачені майданчики та сходові клітки з огород­женнями. Виконані з прокатних профілів та ґратчастого оцинкованого настилу.

У складі цієї позиції є суміжний майданчик. Фундаменти під ваги автомобільні та навіс – монолітні, залізобетонні стрічкові, на пальовій основі. Палі – залізобетонні призматичні, перерізом 350 × 350 мм. Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими про­шарками суглинку, із включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий, з такими фізико-механічними характе­ристиками: Е = 42 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1. Конструкції виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

15. Лабораторія з побутовими приміщеннями

Будівля – двоповерхова, прямокутної форми, з розмірами в осях у плані 18,0 × 14,1 м. Висота будівлі (від верху фундаменту до верху парапету) – 8,3 м.

Каркас лабораторії з побутовими приміщеннями (поз. 15 за ГП) представлений у вигляді рамно-в’язевої конструкції з розмірами в плані 18 × 14 м. Просторова жорсткість споруди в поздовжньому та поперечному напрямках забезпечується жорсткістю рам, а також в’язями та прогонами покриття.

Будівля по периметру зашивається сандвіч-панелями. Стінові сандвіч-панелі прикріплені до ригелів фахверку, покрівельні – до покрівельних прогонів.

Фундаменти – монолітні, залізобетонні стрічкові ростверки на пальовій основі. Палі – залізобетонні призматичні, перерізом 350 × 350 мм.

Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими прошарками суглинку, із включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 42 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1.

Конструкції фундаментів виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

16. Норійна вежа № 3

Споруда має в плані прямокутну форму з розмірами в осях 6,0 × 7,0 м і висоту 36,5 м.

До складу зазначеної споруди входять:

–     вежа з металоконструкцій;

–     монолітний залізобетонний приямок на природній основі, на який спирається вежа.

Каркас норійної вежі представлений у вигляді в’язевої конструкції, виконаної з трубчастих та прокатних профілів. Для обслуговування облад­нання передбачені майданчики та сходові клітки, виконані з прокатного профілю та оцинкованого ґратчастого настилу.

Для запобігання потраплянню опадів в середину приямків влашто­вується укриття з гнутозварних профілів та профільованого настилу.

Приямок є прямокутною монолітною залізобетонною чашею на при­родній основі.

Несучим шаром фундаменту є подушка зі щебеню фр. 20…40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-3: суглинок легкий пилуватий, тугопластичний, місцями до мягкопластичного, лесовий, непросадний із залишками уламків карбонатів, розводами обзалізнення, палево-сіро-жовтий, сіро-жовтий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 4,2 МПа; γ_І = 19,5 кН/м³; φ = 13°; С = 10 кПа; е = 0,781; Sr = 1.

Розміри приямка в осях – 6 × 7 м. Глибина приямка становить 7,0 м. Товщина плити днища – 400 мм, стін – 500 мм з потовщеннями 1000 × 1000 мм під опори вежі.

Приямок виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

17. Норійна вежа № 4

Споруда має в плані прямокутну форму з розмірами в осях 6,0 × 7,0 м і висоту 36,5 м.

До складу зазначеної споруди входять:

–     вежа з металоконструкцій;

–     монолітний залізобетонний приямок на природній основі, на який спирається вежа.

Каркас норійної вежі представлений у вигляді в’язевої конструкції, виконаної з трубчастих і прокатних профілів. Для обслуговування облад­нання передбачені майданчики та сходові клітки, виконані з прокатного профілю та оцинкованого ґратчастого настилу.

Для запобігання потраплянню опадів в середину приямків влашто­вується укриття з гнутозварних профілів та профільованого настилу.

Приямок є прямокутною монолітною залізобетонною чашею на при­родній основі.

Несучим шаром фундаменту є подушка зі щебеню фр. 20…40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-3: суглинок легкий пилуватий, тугопластичний, місцями до мягкопластичного, лесовий, непросадний, із залишками уламків карбонатів, з розводами обзалізнення, палево-сіро-жовтий, сіро-жовтий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 4,2 МПа; γ_І = 19,5 кН/м³; φ = 13°; С = 10 кПа; е = 0,781; Sr = 1.

Розміри приямка в осях − 6 × 7 м. Глибина приямка становить 7,0 м.

Товщина плити днища – 400 мм, стін – 500 мм, з потовщеннями 1000 × 1000 мм, під опори вежі.

Приямок виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

18.1…18.3. Вузол керування зерносушарками № 1, № 2 та № 3

Споруда має в плані прямокутну форму з розмірами в осях 9,0 × 2,5 м і висоту 3,360 м.

До складу зазначеної споруди входять:

–     металевий каркас, обшитий сандвіч-панелями;

–     монолітний залізобетонний приямок на природній основі, на який спирається споруда.

Каркас споруди являє собою просторову конструкцію з гнутозварних і прокатних профілів. Для обслуговування обладнання передбачена підлога зі знімного настилу.

Приямок є прямокутною монолітною залізобетонною чашею на природній основі. Несучим шаром є подушка з ущільненого піску (1,65 м) та щебеню фр. 20…40 мм (0,1), втрамбованого у шар ІГЕ-2: супісок пилу­ватий, твердий, лесовий, просадний, макропористий, із дрібними стяжіннями карбонатів та слабокарбонатний, палево-жовтий, з такими фізико-механіч­ними характеристиками: Е = 6 МПа; γ_І = 18,9 кН/м³; φ = 13°; С = 7 кПа; е = 0,887; Sr = 1.

Тиск під піодошвою фундаменту на межі подушки та IГЕ-2 становить 52 кПа, що менше початкового тиску просідання ІГЕ-2, який становить Рsl = 122…145 кПа. Розміри приямка в осях - 9 × 2,5 м. Глибина становить 0,6 м. Товщина плити дна - 300 мм, стін - 250 мм.

Приямок виконано з бетону класу С20/25 з маркою за водонепро­никністю W4.

18.4, 18.5, 18.7, 18.8, 18.10. Вузол керування силосним обладнанням (перша черга будівництва), 18.6, 18.9, 18.11, 18.12. Вузол керування силосним обладнанням (друга черга будівництва)

Споруда має в плані квадратну форму з розмірами в осях 2,5 × 2,5 м і висоту 3,360 м.

До складу зазначеної споруди входять:

–     металевий каркас, обшитий сандвіч-панелями;

–     монолітний залізобетонний приямок на природній основі, на який спирається споруда.

Каркас споруди являє собою просторову конструкцію з гнутозварних і прокатних профілів. Для обслуговування обладнання передбачена підлога зі знімного настилу.

Приямок є прямокутною монолітною залізобетонною чашею на при­родній основі. Несучим шаром є подушка з ущільненого піску (1,25 м) та щебеню фр. 20…40 мм (0,1), втрамбованого у шар ІГЕ-2: супісок пилу­ватий, твердий, лесовий, просадний, макропористий, з дрібними стяжнінями карбонатів та слабокарбонатний, палево-жовтий з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 6 МПа; γ_І = 18,9 кН/м³; φ = 13°; С = 7 кПа; е = 0,887; Sr = 1.

Тиск під подошвою фундамента на межі подушки та IГЕ-2 становить 44 кПа, що менше початкового тиску просідання ІГЕ-2, який становить Рsl = 122…145 кПа. Розміри приямка в осях − 2,5 × 2,5 м. Глибина становить 0,4 м. Товщина плити дна – 300 мм, стін – 250 м.

Приямок виконано з бетону класу С20/25 з маркою за водонепро­никністю W4.

19. Станція завантаження зерна в залізничні вагони

Споруда має прямокутну форму в плані з розмірами в осях 12,1 × 27,548 м та висотою 15,5 м від верху фундаментів до верху надхоперної галереї. Станція завантаження зерна в залізничні вагони являє собою про­сторову рамно-в’язеву конструкцію.

У поперечному напрямку представлена у вигляді двопрогонових рам прогонами 6,05 м. У поздовжньому напрямку рами розкріплені системою вертикальних і горизонтальних в’язей.

На відм. 8,200 виконано балкову клітку, на яку спираються хопери комплектної поставки. Для обслуговування обладннання та доступу персо­налу проектом передбачені майданчики та сходи.

Для запобігання потраплянню опадів споруда обшивається проф­листом по стінових ригелях фахверку. Покрівля виконана з листового прокатного металу з поперечними ребрами жорсткості.

До складу зазначеної споруди входять:

–     металоконструкції станції завантаження зерна в залізничні вагони (являє собою рамно-в’язевий каркас комплектної поставки);

–     хопери та надхоперні галереї комплектної поставки;

–     монолітні залізобетонні фундаменти на пальовій основі.

Фундаменти під опори виконано у вигляді стовпчастих монолітних залізобетонних ростверків на пальовій основі. Палі - залізобетонні призма­тичні, перерізом 350 × 350 мм.

Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими прошарками суглинку, включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 42 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1.

Конструкції фундаментів виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

20, 21. Ваги залізничні № 1 та № 2

Залізничні ваги – комплектної поставки. Фундаменти – монолітні залізобетонні на пальовій основі. Палі залізобетонні призматичні, пере­різом 350 × 350 мм.

Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими прошарками суглинку, із включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 4,2 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1; Е = 15 МПа; та γ_І = 18,7 кН/м³; φ = 16°; С = 15 кПа; е = 0,677; Sr = 0,97.

Фундаменти виконано плитними, з розмірами в плані 2,6 × 6,7 м, товщиною 0,4 м, з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водо­непроникністю W4. Конструкції виконувались ТОВ «УКРТРАНСПРОЕКТ».

22. Транспортна галерея № 2 (верхня)

Транспортна галерея № 2 представлена у вигляді однієї прогонової будови прогоном 36,5 м, яка спирається на норійну вежу № 1 (поз. 2 за ГП) та норійну очисну вежу (поз. 8 за ГП). Просторову жорсткість галереї у поздовжньому напрямку забезпечує шарнірно-нерухоме кріплення прого­нової будови до норійної вежі № 1 (поз. 2 за ГП).

Кріплення прогонової будови до норійної очисної вежі (поз. 8 за ГП) − шарнірно-рухоме. Прогонова будова виконана у вигляді двох паралельних ферм висотами 2,8 м, які розкріплені горизонтальними в’язями по верхніх поясах.

Нижні пояси розкріплюются вертикальними діафрагмами. На рівні верхніх поясів розміщені поздовжні балки під конвеєр та ходовий ґратчастий оцинкований настил.

Поздовжні балки спираються на поперечні несучі балки, які роз­ташовані у вузлах ферм.

23. Транспортна галерея № 3 (підземна)

Споруда являє собою підземний залізобетонний тунель на природній основі.

Заглиблений тунель, що з’єднує поз. 2 та поз. 8 за ГП, має прямо­кутний поперечний переріз, із внутрішніми розмірами 4,8 × 2,4 (h) м, на природній основі.

Несучим шаром під тунелем є подушка зі щебеню фр. 20…40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-3: суглинок легкий пилуватий, тугопластичний, місцями до мягкопластичного, лесовий, непросадний, із залишками уламків карбонатів, з розводами обзалізнення, палево-сіро-жовтий, сіро-жовтий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 4,2 МПа; γ_І = 19,5 кН/м³; φ = 13°; С = 10 кПа; е = 0,781; Sr = 1.

Внутрішні розміри тунелю в поперечному перерізі становлять 4,8 × 2,4 (h) м, товщина плит і стін - 400 мм. Тунель виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

24. Транспортна галерея № 4 (верхня)1

Транспортна галерея № 4 представлена у вигляді однієї прогонової будови прогоном 27,8 м, яка спирається на норійну вежу № 1, (поз. 2 за ГП) та норійну вежу № 2 (поз. 6 за ГП). Просторову жорсткість галереї у поздовж­ньому напрямку забезпечує шарнірно-нерухоме кріплення прогонової будови до норійної  вежі № 1 (поз. 2 за ГП). Кріплення прогонової будови до норійної вежі № 2 (поз. 6 за ГП) – шарнірно-рухоме.

Прогонова будова виконана у вигляді двох паралельних ферм висотами 2 м, які розкріплені горизонтальними в’язями по верхніхм поясах. Нижні пояси розкріплюються вертикальними діафрагмами.

На рівні верхніх поясів розміщені поздовжні балки під конвеєр та ходовий ґратчастий оцинкований настил. Поздовжні балки спираються на поперечні несучі балки, які розташовані у вузлах ферм.

25. Транспортна галерея № 5 (підземна)

Споруда являє собою підземний залізобетонний тунель на природній основі.

Заглиблений тунель, що з’єднує поз. 2 та поз. 6 за ГП, має прямокутний поперечний переріз, із внутрішніми розмірами 2,8 × 2,2 (h) м на природній основі.

Несучим шаром під тунелем є подушка зі щебеню фр. 20…40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-3: суглинок легкий, пилуватий, тугопластичний, місцями до мягкопластичного, лесовий, непросадний, із залишками уламків карбонатів, з розводами обзалізнення, палево-сіро-жовтий, сіро-жовтий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 4,2 МПа; γ_І = 19,5 кН/м³; φ = 13°; С = 10 кПа; е = 0,781; Sr = 1.

Внутрішні розміри тунелю в поперечному перерізі становлять 2,8 × 2,2 (h) м, товщина плит і стін - 400 мм.

Тунель виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

26. Транспортна галерея № 6 (верхня, завантаження СК3)

Транспортна галерея № 6 (верхня, завантаження СК3) представлена у вигляді шарнірно-рухомої опори, виконаної з прокатних профілів, та про­гонової будови комплектної поставки.

Галерея має довжину 23,8 м, та висоту 32,1 м від верху фундаменту. Нерухомою опорою виступає норійно-очисна вежа (поз. 8 за ГП).

До складу зазначеної споруди входять:

–     металоконструкції транспортної галереї № 6;

–     монолітні залізобетонні фундаменти з бетону на пальовій основі.

Транспортна галерея № 6 спирається на стовпчасті залізобетоні ростверки на пальовій основі. Палі – залізобетонні призматичні, перерізом 350 × 350 мм.

Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими прошарками суглинку, із включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий, з такими фізико-механіч­ними характеристиками: Е = 4,2 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1.

Ростверки виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

27. Транспортна галерея № 7 (підземна, вивантаження СК3)

Споруда являє собою підземний залізобетонний тунель на природній основі. Заглиблений тунель, що з’єднує поз. 7.1 та поз. 8 за ГП, має прямо­кутний поперечний переріз, із внутрішніми розмірами 2,8 × 2,2 (h) м, на природній основі.

Несучим шаром є подушка зі щебеню фр. 20…40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-2: супісок пилуватий, твердий лесовий, просадний, макропористий, з дрібними стяжіннями карбонатів та слабокарбонатний, палево-жовтий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 6 МПа; γ_І = 18,9 кН/м³; φ = 13°; С = 7 кПа; е = 0,887; Sr = 1.

Тиск під подошвою тунелю становить 25 кПа, що менше початко­вого тиску просідання ІГЕ-2, який становить Рsl = 122…145 кПа.

Внутрішні розміри тунелю в поперечному перерізі залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

28. Транспортна галерея № 8 (верхня).

Транспортна галерея № 8 представлена у вигляді однієї прогонової будови прогоном 8,5 м; прогонові будови обпираються на норійну вежу № 3 та норійну вежу № 4.

Просторову жорсткість галереї у поздовжньому напрямку за без­печує шарнірно-нерухоме кріплення прогонової будови до норійної вежі № 4.

Кріплення прогонової будови до норійної вежі № 3 – шарнірно-рухоме.

Прогонова будова виконана у вигляді двох прокатних балок, які розкріплені горизонтальними в’язями та поперечними балками. На поперечні балки спираються поздовжні балки під конвеєр.

29. Транспортна галерея № 9 (нижня)

Транспортна галерея № 9 представлена у вигляді однієї прогонової будови прогоном 8,5 м; прогонова будова обпирається на норійну вежу № 3 та норійну вежу № 4. Просторову жорсткість галереї у поздовжньому напрямку забезпечує шарнірно-нерухоме кріплення прогонової будови до норійної вежі № 4.

Кріплення прогонової будови до норійної вежі № 3 – шарнірно рухоме.

Прогонова будова виконана у вигляді двох прокатних балок, які розкріплені горизонтальними в’язями та поперечними балками. На поперечні балки спираються поздовжні балки під конвеєр.

30. Транспортна галерея № 10 (верхня на два конвеєри)

Транспортна галерея № 10 представлена у вигляді однієї прогонової будови прогоном 11,5 м; прогонова будова обпирається на норійну вежу № 4 та норійно-очисну вежу (поз. 8 за ГП). Просторову жорсткість галереї у поздовжньому напрямку забезпечує шарнірно-нерухоме кріплення про­гонової будови до норійної вежі № 4.

Кріплення прогонової будови до норійно-очисної вежі (поз. 8 за ГП) – шарнірно рухоме.

Прогонова будова виконана у вигляді чотирьох зварних балок, які розкріплені горизонтальними в’язями та поперечними балками. На поперечні балки спираються поздовжні балки під конвеєр.

31. Транспортна галерея № 11 (нижня на два конвеєри)

Транспортна галерея № 11 представлена у вигляді однієї прогонової будови прогоном 11,5 м; прогонова будова опирається на норійну вежу № 4 та норійно-очисну вежу (поз. 8 за ГП). Просторову жорсткість галереї у поздовжньому напрямку забезпечує шарнірно-нерухоме кріплення про­гонової будови до норійної вежі № 4.

Кріплення прогонової будови до норійно-очисної вежі (поз. 8 за ГП) – шарнірно рухоме.

Прогонова будова виконана у вигляді чотирьох зварних балок, які розкріплені горизонтальними в’язями та поперечними балками. На поперечні балки спираються поздовжні балки під конвеєр.

32. Опорна вежа № 1

Каркас опорної вежі № 1, представлений у вигляді рамно-в’язевої конструкції з розмірами в плані 5,5 × 6,5 м, виконаної з круглих труб, прокатних  та зварних профілів. Висота конструкції від рівня фундаменту - 9,75 м. З’єднання елементів конструкцій - зварні та на болтах.

Кріплення стояків до фундаментів виконується за допомогою фунда­ментних болтів та протизсувних упорів. Для обслуговування обладнання передбачено майданчики та сходові клітки з огородженнями, виконані з прокатних профілів та ґратчастого оцинкованного настилу.

До складу зазначеної споруди входять:

−     вежа з металоконструкцій;

−     стрічкові монолітні залізобетонні фундаменти на пальовій основі.

Фундаменти під опори виконано у вигляді стрічкових монолітних залізобетонних ростверків на пальовій основі.

Палі – залізобетонні призматичні, перерізом 350 × 350 мм. Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими про­шарками суглинку, включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 4,2 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1.

Конструкції виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

33. Транспортна галерея № 12 (верхня, на два конвеєри) та 34. Транспортна галерея № 13 (нижня, на два конвеєри)

Транспортна галерея № 12 представлена у вигляді двох прогонових будов прогонами 46 та 24 м, які шарнірно обпираються на рухомі опори. Просторову жорсткість галереї у поздовжньому напрямку забезпечує нерухома опора. У ролі нерухомої опори для галереї виступає опорна вежа № 1.

Прогонові будови виконані у вигляді двох паралельних ферм висо­тами 2,8 та 4,5 м, які розкріплені горизонтальними в’язями по нижніх та верхніх поясах.

На рівні нижніх поясів розміщені поздовжні балки під конвеєр та ходовий настил. Поздовжні балки обпираються на поперечні балки, які розташовані у вузлах ферм.

Рухомі опори виконані з двох зварних двотаврів, зв’язаних між собою вертикальною решіткою та горизонтальними діафрагмами жорсткості. Кріплення опор до фундаментів - шарнірне, за допомогою фундаментних болтів та протизсувних шпор.

Транспортна галерея № 13 представлена у вигляді прогонової будови балкового типу та нерухомої опори з розмірами в плані 3,5 × 5 м, виконаної з круглих труб, прокатних і зварних профілів.

Висота конструкції від рівня фундаменту – 18,3 м.

Прогонова будова виконана зі зварних несучих балок двотаврового профілю, розкріплених між собою поперечними балками та горизонтальною діафрагмою з прокатних профілів.

На поперечні балки спираються ходові балки та балки під конвеєр. З одного боку майданчик спирається на рамно-в’язеву конструкцію транс­портної галереї № 13, з іншого – кріпиться до рухомої опори транспортної галереї № 12.

Транспортні галереї № 12 та № 13 спираються на стрічкові залізо­бетоні ростверки на пальовій основі. Палі – залізобетонні призматичні, перерізом 350 × 350 мм.

Несучим шаром пальових фундаментів є шар ІГЕ-6: пісок кварцовий, середньої крупності, щільний, насичений водою, неоднорідний, рідко з тонкими прошарками суглинку, включеннями гравію кристалічних порід до 5% від об’єму, жовто-бурий, жовто-сірий з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 4,2 МПа; γ_І = 20,6 кН/м³; φ = 36°; С = 6 кПа; е = 0,544; Sr = 1.

Ростверки виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

41. Кімната обігріву – споруда комплектної поставки, одноповерхова, прямокутної форми, з розмірами в осях у плані 2,44 × 6,06 м. Висота будівлі (від верху покриття площадки до верху покрівлі) становить 2,6 м. Споруда монтується на покриття площадки без фундаментів.

42. Компресорна – споруда комплектної поставки, одноповерхова, прямокутної форми, з розмірами в осях 3,58 × 6,00 м. Висота будівлі (від верху покриття площадки до верху покрівлі) становить 3,5 м.

Каркас споруди являє собою просторову конструкцію з гнутозварних і прокатних профілів. Кріплення каркаса до фундаментів здійснюється за допомогою хімічних анкерів.

Фундаменти – монолітна залізобетонна плита.

Несучим шаром є подушка зі щебеню фр. 20…40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-2: супісок пилуватий, твердий лесовий, просадний, макропористий, з дрібними стяжіннями карбонатів і слабокарбонатний, палево-жовтий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 6 МПа; γ_І = 18,9 кН/м³; φ = 13°; С = 7 кПа; е = 0,887; Sr = 1.

Початковий тиск просідання становить Р_sl = 122…145 кПа.

Розміри плити в плані 4,1 × 6,52 м. Товщина плити - 200 мм, з потов­щеннями до 600 мм під стінами контейнера. Плиту виконано з бетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

43.1, 43.2. Туалет – споруда комплектної поставки, з розмірами в плані 1,0 × 1,0 × 2,2 м. Споруда монтується на покриття площадки без фундаментів.

44.Вагова. 45. Пост охорони

Споруди комплектної поставки, одноповерхові, прямокутної форми, з розмірами в осях в плані 2,44 × 2,99 м. Висота будівлі (від верху покриття площадки до верху покрівлі) становить 2,6 м. Споруди монтуються на бетонне покриття площадки без фундаментів.

47.1,…, 47.3. Щит з протипожежним інвентарем. Ящик з піском

Споруда комплектної поставки, монтується на покриття площадки без фундаментів.

51. Контрольно-пропускний пункт

Одноповерхова споруда комплектної поставки, прямокутної форми, з розмірами в осях в плані 4,00 × 5,00 м. Висота будівлі (від верху покриття площадки до верху покрівлі) становить 2,7 м. Споруда монтується на бетонне покриття площадки без фундаментів.

52.1. Трансформаторна підстанція № 1

Споруда − одноповерхова, комплектної поставки прямокутної форми, з розмірами  в осях в плані 4,5 × 11,0 м.

Технологічні та будівельні креслення цієї споруди розробляє спеціалі­зована організація за окремим договором.

52.2. Трансформаторна підстанція № 2

Проектом передбачено перспектива розвитку шляхом резервування місця на ГП для встановлення додаткової трансформаторної підстанції комлектного постачання.

Перспективна споруда − одноповерхова, прямокутної форми, з роз­мірами в плані 3,0 × 2,0 м.

Технологічні та будівельні креслення цієї споруди розробляє спеціа­лізована організація за окремим договором.

53. Вузол керування

Будівля − двоповерхова, прямокутної форми, з розмірами в осях в плані 5,50 × 13,50 м. Висота будівлі (від верху фундаменту до верху покрівлі) становить 9,7 м.

Каркас вузла керування (поз. 53 за ГП) представлений у вигляді рамно-в’язевої конструкції. Елементи рам виконані зі швелерів складного прямокутного перерізу, в’язі – з труб квадратного перерізу. В’язі покрівлі розташовані в площині ригелів рам.

Фундаменти – монолітна залізобетонна плита.

Несучим шаром є подушка з ущільненого гравелистого відсіву (1,75 м) та щебеню фр. 20…40 мм, утрамбованого в шар ІГЕ-2: супісок пилуватий, твердий лесовий, просадний, макропористий, з дрібними стяжіннями карбо­натів та слабокарбонатний, палево-жовтий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 6 МПа; γ_І = 18,9 кН/м³; φ = 13°; С = 7 кПа; е = 0,887; Sr = 1.

Тиск під подошвою фундаменту на межі подушки та IГЕ-2 становить 90 кПа, що менше початкового тиску просідання ІГЕ-2, який становить Рsl = 122…145 кПа. Розміри плити в плані - 14,46 × 6,5 м. Товщина плити - 200 мм, з потовщеннями до 600 мм під стінами.

Плиту виконано з бетону класу С20/25 з маркою за водонепро­никністю W4.

Стіни та покрівля – сандвіч-панелі, по металевому каркасу.

Двері –дверні блоки, металеві.

Підлога – знімні металеві секції, по металевих балках, керамічна плитка і топінгове покриття.

57. Насосна станція протипожежогасіння

Споруда − одноповерхова, багатокутної форми, з розмірами в плані 4,6 × 9,27 м. Висота будівлі (від верху фундаменту до верху парапету) становить 4,0 м.

Будівлю запроектовано з монолітного залізобетону.

Несучим шаром під фундаментом, є подушка зі щебеню фр. 20… 40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-2: супісок пилуватий, твердий лесовий, просадний, макропористий, із дрібними стяжіннями карбонатів та слабо карбонатний, палево-жовтий з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 6 МПа; γ_І = 18,9 кН/м³; φ = 13°; С = 7 кПа; е = 0,887; Sr = 1.

Тиск під подошвою насосної на межі подушки та IГЕ-2 становить 37 кПа, що менше початкового тиску просідання ІГЕ-2, який становить Рsl = 122…145 кПа.

Конструкції виконано з монолітного залізобетонукласу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

Товщина фундаментної плити та стін – 300 мм, перекриття – 200 мм.

58. Пожежний резервуар

Ємність − напівзаглиблена, прямокутноїної форми, з розмірами в осях 10,0 × 10,4 м. Висота будівлі (від верху плити фундаменту до верху плити покриття) становить 3,2 м.

Споруду запроектовано з монолітного залізобетону. Несучим шаром під плитою дна є подушка зі щебеню фр. 20…40 мм, утрамбована в шар ІГЕ-2: супісок пилуватий, твердий лесовий, просадний, макропористий, із дрібними стяжіннями карбонатів та слабо карбонатний, палево-жовтий, з такими фізико-механічними характеристиками: Е = 6 МПа; γ_І = 18,9 кН/м³; φ = 13°; С = 7 кПа; е = 0,887; Sr = 1.

Тиск під подошвою резервуара на межі подушки та IГЕ-2 становить 89 кПа, що менше початкового тиску просідання ІГЕ-2, який становить Рsl = 122…145 кПа.

Конструкції плити дна та стіни виконано з монолітного залізобетону класу С20/25 з маркою за водонепроникністю W8.

Товщина плити дна та стін – 400 мм. Гідроізоляція плити дна та стін забезпечується додаванням у бетон «Пенетрон Адмікс» за технологією фірми-виробника. Дозування сухої суміші «Пенетрон Адмікс» дорівнює 1% сухої суміші від маси цементу в бетонній суміші.

Конструкцію плити покриття виконано з монолітного залізобетону классу С20/25 з маркою за водонепроникністю W4.

Товщина плити покриття – 300 мм.

59. Водозабірна свердловина

Технологічні та будівельні креслення цієї споруди розробляє спеціа­лізована організація за окремим договором.

60. Очисні споруди дощових вод

Очисні споруди представлені сепаратором нафтопродуктів з бай­пасною лінією. Конструкції монтуються нижче рівня планування. Ємність − комплектної поставки, складається із залізобетонних кілець. Колодязі запро­ектовані із збірних залізобетонних елементів, перепадні камери – з моно­літного залізобетону.

61. Площадка під генератор

Споруда комплектної поставки. Монтується на бетонне покриття без улаштування фундаментів.

62.1, 62.2. Альтанка

Одноповерхова споруда комплектної поставки, шестикутньої форми, вписаної в коло Ø6,0 м. Висота будівлі (від верху покриття площадки до верху покрівлі) становить 4,5 м.

63. Майданчик ТПВ

Виділено місце на бетонному покритті для складання побутового сміття в окремі контейнери комплектного постачання.

64. ШГРП та ВОГ

Споруда комплектної поставки. Технологічні та будівельні креслення цієї споруди розробляє спеціалізована організація за окремим договором.

Опалення, вентиляція і кондиціонування

Система опалення будівль –  від настінних електричних конвекторів типу Atlantic. Вентиляція – припливно-витяжна.

Із приміщення вузла керування передбачена природна припливно-витяжна вентиляція за допомогою клапанів повітряних утеплених, типу Герметик-С.

Вентиляція лабораторії – припливно-витяжна, з механичним спону­канням. Вентиляція приміщень лабораторії передбачається за допомогою припливно-витяжних установкок (ПВ1, ПВ2) з пластинчастим рекупера­тором, з підігрівом повітря електричним канальним повітронагрівачем у зимовий час.

Очищення припливного повітря здійснюється у фільтрах.

Із приміщень санвузлів і душових передбачена механічна витяжка.

Повітроводи виконуються з оцинкованої сталі. На повітроводах встановлюються розподільні анемостати та ґратки.

Для створення комфортних умов передбачаються автономні кондиціо­нери спліт-системи, які складаються із внутрішнього блока, встановлю­ються у приміщенні зовнішнього (компресорно-конденсаторного) блока, що розміщується на стіні будівлі.

Розрахункова температура зовнішнього повітря прийнята влітку tн° = 28°С. Трубопроводи газової та рідинної лінії запроектовані мідні. Кондиціонери оснащені автоматикою і плавним регулюванням. У зимовий період кондиціонери працюють у режимі теплового насоса.

Газопостачання

Проектом розроблено зовнішнє та внутрішнє газопостачання об’єкта – ТОВ «Епіцентр К».

Зовнішнім газопостачанням передбачається прокладання траси газо­проводу середнього тиску від місця забезпечення потужності до місця встановлення вузла обліку газу (ВОГ), який розміщено на межі балансової належності ТОВ «Епіцентр К».

Джерелом газопостачання, місцем забезпечення потужності служить існуючий газопровід середнього тиску Ø219 мм у районі колишнього цукрового заводу.

Діаметр проектованого газопроводу Ду300 мм прийнятий на основі гідравлічного розрахунку, наведеного у проекті.

У проекті прийнято переважно підземне прокладання зовнішніх газопроводів.

Надземне прокладання прийнято в місцях встановлення вимикальної арматури та на невеликій ділянці траси вздовж залізничної колії на вводі газопроводу до території «Епіцентр К».

Підземні газопроводи запроектовані за ДСТУ Б В.2.7-73-98 з полі­етиленових труб марки PE-100 SDR–17,6, з коефіцієнтом запасу міцності не менше ніж 2,8.

Надземні газопроводи виконуються зі сталевих електрозварних труб за ДСТУ 8943:2019.

Проектом передбачений перехід газопроводом автодороги держав­ного значення Т-23-24 Старокостянтинів-Антоніни, доріг місцевого значення і перетин залізничних колій на відмітці 57км+ПК3 станції Антоніни.

Перетин автодоріг і залізничної колії виконується під кутом 90º закритим способом – методом проколу, у сталевому футлярі з електро­зварної труби Ø426 × 9,0 мм за ДСТУ 8943:2019, у надто посиленій ізоляції за ДСТУ 4219:2003, з електрохімічним захистом, зі встановленням контрольно-вимірювального пункту та контрольних трубок під ковер, що відповідає вимогам ДБН В.2.5-20:2018 і ДБН В.2.5-41-2009.

У проекті враховано вимоги ДБН В.2.5-20:2018, ДБН В.2.5-41-2009 щодо способів прокладання газопроводів, їх випробувань та захисту від корозії, від пошкоджень поліетиленового газопроводу під час виконання земляних робіт.

Прийнята у проекті запірна арматура – повнопрохідні приварні кульові крани, відповідає класу герметичності А і запобігає можливості витоку газу.

У проекті враховано заходи з техніки безпеки під час роботи під мережами високої напруги, а також заходи для запобігання скупченню газів у колодязях і підвалах будинків:

−    на відстані 50 м по обидва боки від осі газопроводу в кришках колодязів і камер підземних інженерних мереж передбачено влаштування отворів Ø15 мм;

−    на відстані не менше ніж 50 м від газопроводу дотримані вимоги щодо герметизації вводів і випусків підземних інженерних мереж згідно з комплексом 7373-3 «Типовые детали уплотнения вводов инженерных сетей в гражданские здания».

Вузол обліку газу (ВОГ) прийнятий у проекті на основі розрахунку типорозміру лічильника, повністю відповідає вимогам «Кодексу газовоз­подільних мереж», Постанові Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 2492.

ВОГ встановлюється у металевій шафі на території об’єкта замовника у зручному для обслуговування місці.

Відстані від споруд, мереж залізниці та електропостачання відпові­дають вимогам ДБН «Газопостачання».

Проектом внутрішнього газопостачання передбачається прокладання внутрішньомайданчикових газопроводів середнього тиску від ВОГ до двох зерносушарок типу Feerum FTD 8/40, запроектованих на території об’єкта «Епіцентр К».

Для зниження тиску до необхідного передбачається встановлення ШГРП потужністю до 4400 м³/год, який підібрано за умови перспективного підключення об’єктів споживача. Пропускна здатність регулятора тиску на 20% більше максимальної годинної витрати газу встановленим облад­нанням замовника. Підбір обладнання ШГРП виконується за максимальними розрахунковими витратами та фактичним тиском газу на вході та необхідним тиском газу на виході із ШГРП, що забезпечує безперебійну роботу обладнання замовника у межах заданих параметрів.

У проектованому ШГРП передбачені:

−    дві лінії редукування: одна – робоча, друга – резервна;

−    автоматична підтримка рівня вихідного тиску в заданих межах;

−    автоматичне відключення газопостачання при аварійному підвищенні або зниженні вихідного тиску понад призначені граничні значення;

−    система скидних і продувних газопроводів.

ВОГ і ШГРП встановлюються на окремому майданчику з металевою огорожею з дотриманням відстаней, зазначених у табл.8 ДБН В.2.5-20: 2018.

Проектом прийнята підземне та надземне прокладання внутрішньо­майданчикових газопроводів. Діаметр проектованих газопроводів прий­нятий на основі гідравлічного розрахунку, з урахуванням можливості встановлення додаткового обладнання. Підземне прокладання газопроводів прийнято при перетині залізничних заводських мереж, надземне – на виході із ШГРП і по металевих конструкціях сушарок. Проектом розроблено кріплення до опор і металевих конструкцій сушарок.

Проектом забезпечено заземлення і блискавкозахист ШГРП, ВОГ та металевих газопроводів, прокладених на опорах і по металевих конят­рукціях зерносушарок.

Підземні газопроводи запроектовані за ДСТУ Б В.2.7-73-98 з полі­етиленових труб марки PE-100 SDR–17,6, з коефіцієнтом запасу міцності не менше ніж 2,8.

Надземні газопроводи виконуються із сталевих електрозварних труб за ДСТУ 8943:2019.

Способи прокладання газопроводів, їх випробування, захист від корозії та пошкоджень поліетиленового газопроводу при виконанні земляних робіт відповідають вимогам ДБН В.2.5-20:2018 і ДБН В.2.5-41-2009.

Проектом розроблені засоби для забезпечення якості робіт у процесі виробництва шляхом встановлення:

−     вхідного контролю проектної документації;

−     вхідного контролю труб, конструкцій, матеріалів та устаткування;

−     операційного контролю виробничих процесів;

−     приймального контролю будівельно-монтажних робіт;

−     авторського нагляду за відповідністю будівельно-монтажних робіт про­екту;

−     вимог державних стандартів, будівельних норм і правил при виконанні всіх видів робіт на будівельному майданчику.

Проектом зовнішнього і внутрішнього газопостачання обладнання цілісного майнового комплексу ТОВ «Епіцентр К» враховані вимоги охорони праці та техніки безпеки у газовому господарстві.

Проект виконано з урахуванням заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища, що вимагають дотримання заходів безпеки як під час монтажу устаткування і газопроводів, так і при їх експлуатації.

Енергозбереження і енергоефективність

У складі проекту розроблений розділ «Енергоефективність» з «Енерге­тичним паспортом» будівлі.

Розрахунковий приведений опір теплопередачі огороджувальних конструкцій:

−    зовнішні стіни – 3,64 (м²·К)/Вт;

−    суміщене покриття – 6,16 (м²∙К)/Вт;

−    світлопрозорі конструкції – 0,63 (м²·К)/Вт;

−    зовнішні двері – 0,50 (м²·К)/Вт.

Згідно з ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель» ця будівля відноситься до класу енергоефективності «С».

Проектом передбачені заходи для зниження енергоспоживання і зменшення витрат паливо-енергетичних ресурсів за рахунок застосування високоефективного сучасного обладнання і матеріалів:

–      при розрахунку витрат тепла на опалення опір теплопередачі зовнішніх огороджень прийнято нормативним, згідно з ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель»;

–     усі опалювальні прилади комплектуються клапанами з термостатичною головкою, яка дозволяє підтримувати необхідну температуру в примі­щенні та уникати перегріву повітря;

–     повітроводи виконуються з оцинкованої сталі. На повітроводах встанов­люються розподільні анемостати та ґратки. На трубопроводах систем вентиляції передбачена теплова ізоляція, яка сприяє зменшенню втрат тепла по всій довжині;

–     передбачаються автономні кондиціонери спліт-системи, які складаються з внутрішнього блока, що встановлюється у приміщенні, та зовнішнього (компресорно-конденсаторного) блока;

–     кондиціонери оснащені автоматикою і плавним регулюванням, що дозволяє зпідвищувати або знижувати температуру внутрішнього повітря в залежності від температури зовнішнього повітря;

–     для можливості часткового вмикання світильників внутрішнього освіт­лення приміщень застосовуються багатоклавішні вимикачі;

–     переріз проводів живлення вибрано із забезпеченням оптимальних втрат напруги.

Водопостачання і каналізація

Проектом передбачається влаштування систем господарсько-питного і протипожежного водопроводів, господарсько-побутової каналізації; від­ведення дощових вод з території будівництва з очищенням від зважених завислих речовин і нафтопродуктів.

Водопостачання об’єкта передбачається від артсвердловини, роз­ташованої на території підприємства.

Для обліку витрати води проектом передбачено водомірний вузол.

Витрата води на господарсько-питні добові потреби становить 12,21 м³/добу; річні витрати – 4029,30 м³/рік.

Запроектовані окремі системи господарсько-питного та протипожеж­ного водопроводів.

Мережа господарсько-питного водопроводу прийнята тупиковою, з поліетиленових напірних труб.

Для зовнішнього пожежогасіння будівель і споруд запроектовані два резервуари протипожежного запасу води загальною ємністю 250 м³, проти­пожежна насосна станція з пожежними насосами, та кільцева мережа протипожежного водопроводу високого тиску з підземними пожежними гідрантами.

Встановлені насоси продуктивністю 72 м³/год з тиском 90 м.

Вмикання пожежного насоса здійснюється від кнопок з пульта керування та біля пожежних гідрантів. Відключення – ручне.

Витрата води на зовнішнє пожежогасіння будівель і споруд становить 20 л/с. На мережі запроектовані пожежні гідранти і колодязі з вимикальною арматурою. Мережа протипожежного водопроводу запроектована з полі­етиленових напірних труб.

У зв’язку з відсутністю в районі будівництва існуючої міської мережі господарсько-побутової каналізації для збору господарсько-побутових стоків запроектовані шість вигребів ємністю: 7,4 м³; 6,5 м³ та 4 × 4 м³, з подальшим вивезенням на місцеві очисні споруди.

Для запобігання фільтрації стоків у грунт, вигреби виконуються із залізобетонних кілець з поверхневою гідроізоляцією та внутрішнім покриттям з поліетилену.

Водовідведення дорівнює водоспоживанню.

Розрахункова добова витрата стічної води – 12,21 м³/добу; річна витрата стічної води – 4 029,30 м³/рік.

Для збору і відведення дощових вод влаштовуються дощова каналі­зація з лотоками та дощоприймальними колодязями.

На мережі дощової каналізації запроектована локальна очисна споруда у складі відстійника та сепаратора нафтопродуктів.

Загальна витрата дощових вод становить – 1366,3 л/с; витрата для гідравлічного розрахунку мережі – 888,1 л/с; витрата дощових вод, що направляються на очищення приймається 116,4 л/с.

Локальні очисні споруди приймаються з трьома ступенями очищення продуктивністю 125 л/с:

−    1 – колодязь-відстійник з відстійною частиною об’ємом 6,28 м³;

−    2 – сепаратор нафтопродуктів LinbergLpeter С NS125 продуктивністю 125 л/с з коалісцентним модулем для затримання нафтопродуктів і поплавковим клапаном, що перекриває вихідний трубопровід при накопичені критичної кількості нафтопродуктів;

−    3 – установка доочищення – сорбційний фільтр зі шламовою камерою.

За даними виробника на виході із сепаратора концентрація завислих речовин буде становити не більше ніж 15 мг/л, нафтопродуктів – 0,3 мг/л; після доочищення на сорбційному фільтрі – концентрація нафтопродуктів становитиме 0,05 мг/л.

Скидання дощових вод здійснюється згідно з Висновком з оцінки впливу на довкілля у заплаву річки Ікопоть.

Для затримання крупнодисперсних домішок на мережі запроекто­вані дощеприймачі з відстійною частиною і кошиками для сміття.

Закрита мережа дощової каналізації запроектована з поліпропілен­нових двошарових гофрованих труб Ø250…800 мм та поліетиленових труб dn800.

Електротехнічні рішення

Для забезпечення потреби в електроенергії на проектованому об’єкті проектом передбачено встановлення КТП-35/0,4 2 × 2500 кВА У1 з кабельним вводом 35 кВ та кабельними виводами ліній 0,4 кВ-ТП1, комплектної дизельної електростанції (ДЕС) 165 кВт.

Також передбачається додаткова трансформаторна підстанція 250 кВА (ТП2) для допоміжних потреб основної підстанції. Вона не використо­вується для нормальної  роботи проектованих мереж.

Основними електроприймачами є асинхронні електродвигуни з к. з. ротором та електричне освітлення.

Загальна встановлена потужність електроприймачів становить 7800 кВт, повна розрахункова потужність – 3945 кВт.

Прийнята схема передбачає електропостачання приймачів різних категорій. Для забезпечення першої категорії електропостачання у примі­щенні протипожежної насосної передбачається встановлення пристрою автоматичного включення резерву (АВР).

Електроприймачі першої категорії в нормальних режимах забезпе­чуються електроенергією від двох незалежних взаємно резервних джерел живлення і переривання їх електропостачання при порушенні електро­постачання  від одного із джерел живлення може бути допущено лише на час автоматичного відновлення живлення.

Для електроприймачів третьої категорії електропостачання, живлення яких передбачено від одного джерела живлення за умови, що переривання електропостачання, необхідне для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби. До спожи­вачів цієї категорії віднесено технологічне обладнання.

Усе обладнання комплексу забезпечується живленням від шаф керування, розташованих на майданчику в 13-ти електрощитових (РП01, РП1…РП12).

Для зменшення втрат на передачу електроенергії в проектній доку­ментації  передбачається компенсація реактивної потужності.

У проекті  прийнята система заземлення TN-C-S з глухозаземленою нейтраллю напругою 400/230 В.

Перехід від системи TN-C до системи TN-S здійснюється в роз­подільних шафах і шафах керування обладнанням.

Захисні заходи від ураження електричним струмом у нормальному режимі досягаються застосуванням заходів захисту від прямого дотику.

Для додаткового захисту від ураження електричним струмом в разі прямого дотику в електроустановках до 1 кВ передбачається пристрій захисного вимкнення (ПЗВ) з номінальним диференціальним струмом відключення не більше ніж 30 мА.

Захисні заходи від ураження електричним струмом в разі пошкодь­ження ізоляції передбачені за допомогою захисного заземлення, зрівнювання потенціалів.

Для освітлення проектованого майданчика, будівель, споруд засто­совуються світильники зі світлодіодними джерелами світла.

Освітлення виконується як на опорах, так і в доступних місцях прожекторами, встановленими на будівлях і спорудах.

Крім робочого освітлення передбачено охоронне освітлення по периметру комплексу.

Для аварійного освітлення шляхів евакуації використовуються світильники із вбудованим блоком аварійного живлення (БАЖ).

Зовнішнє керування освітленням – автоматизоване, за датчиком освітлення; внутрішнє керування освітленням будівель і споруд –місцеве, вимикачами на вході до відповідної зони обслуговування.

Рішення щодо автоматизації виконано на базі технологічного обладнання фірми Feerum з комплектом щитів керування.

Для пуску приводів потужністю більше 11 кВт передбачається при­строї плавного пуску. Для технологічного обладнання, продуктивність якого потребує регулювання, передбачені пристрої частотного регулю­вання швидкості.

Проектом передбачені заходи з охороні праці, пожежної безпеки.

Для захисту від прямих ударів блискавки зерносховища передбачені такі заходи:

−     улаштування БЗС рівня І із залученням металевих каркасів будівель як природних струмовідводів;

−     захист електрообладнання від вторинних проявів блискавки, що досяга­ється шляхом встановлення на лініях електроживлення ПЗІП класу I+II;

−     зрівнювання потенціалів із землею та заземлення металевих корпусів споруд, розміщення попереджувальних табличок про небезпеку ураження електричним струмом під час грози.

До контуру заземлення приєднуються всі металеві корпуси споруд, не менше ніж у двох місцях, а також ГЗШ споруд, в яких розміщено електрообладнання.

Безперервність електричного ланцюга струмовідводів забезпечується з’єднанням сталевих елементів з низькими перехідними опорами, клас – 2.

Для перевірки або виконання зрівнювання потенціалів на металевих комунікаціях (трубах опалення, водопроводу тощо) передбачена «Схема захисного зрівнювання потенціалів».

Зрівнювання потенціалів виконується шляхом приєднання всіх інже­нерних комунікацій, що мають подовження (струмопровідне) в будівлі, на вводі в будівлю до головної заземлювальної шини (ГЗШ).

Санітарна та епідеміологічна безпека

Відповідно до «Державних санітарних правил планування та забу­дови населених пунктів» № 173 від 19.06.1996 цей вид виробничої діяльності відноситься до IV класу, для якого розмір санітарно-захисної зони встановлено 100 м. Існуюча житлова забудова розташована на відстані 170 м.

У проекті розроблено заходи щодо захисту від шуму працюючих згідно з вимогами ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку», заходи щодо запобігання забрудненню навко­лишнього середовища і забезпечення дотримання ГДК в робочій зоні та атмосферному повітрі, з проведенням постійного лабораторно-інстру­ментального контролю.

Експлуатація майданчика передбачає цілодобовий і цілорічний режим роботи.

На території комплексу у найбільшу зміну буде працювати 33 особи, всього працюючих – 69 осіб. У проекті відображені питання щодо необ­хідності проходження робітниками первинних і періодичних медичних оглядів, згідно з наказом МОЗ України № 246 від 21.05.2007 «Про затверд­ження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», забезпечення робочих індивідуальними засобами захисту, спецодягом та спецвзуттям відповідно до групи виробничих процесів; організації керівництвом підприємства централізованого прання, хімчистки, ремонту спецодягу».

Санітарно-побутове обслуговування персоналу виконано відповідно до ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призна­чення».

Основний виробничий майданчик – забезпечення персоналу необхід­ними побутовими і допоміжними приміщеннями передбачено в адміністра­тивному корпусі (чоловічі вбиральні, санвузли та душові, приміщення для обігріву робітників, приміщення відпочинку), в приміщенні лабораторії (жіночі вбиральні, санвузли і душові, приміщення для вживання їжі та від­починку).

Передбачені одноповерхові споруди комплектної поставки з примі­щенням для обігріву і туалети.

Виділено місце на бетонному покритті для складання побутового сміття в окремі контейнери комплектного постачання, з послідуючим вивозом спеціалізованим автотранспортом.

На період проведення будівельних робіт в проекті враховані вимоги щодо забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями; розроблені природоохоронні заходи з охорони повітряного середовища, боротьби з шумами, охорони і раціонального використання води  та ґрунту.

Пожежна та техногенна безпека

На територію підприємства передбачено два в’їзди.

До (вздовж) будинків (споруд) передбачено під’їзди (проїзди) з твер­дим покриттям для пожежної техніки.

Протипожежні відстані між будівлями та спорудами об’єкта прийнято згідно з вимогами ДБН В.2.2-12:2019.

На території підприємства, що реконструється, передбачений зов­нішній протипожежний водопровід зі встановленням на ньому пожежних гідрантів. Водопровідна мережа живить сухотруби з приєднаними до неї пожежними кран-комплектами для гасіння обладнання та споруд, установ­лених на різних відмітках норійних веж і на транспортних галереях силосів. Подача води на пожежогасіння здійснюється пожежними насосами, встановленими в насосній станції пожежогасіння, від двох пожежних резервуарів ємністю 250 м³ , які поповнюються від власної свердловини під­приємства за час, що становить менше ніж 72 години. У підсилосному поверсі транспортної галереї в зовнішніх конструкціях улаштовуються віконні прорізи для можливості подавання води через них при гасінні пожежі.

Проектом передбачено обладнання різних приміщень будівель та поверхів споруд (норійні вежі, транспортні галереї) системою пожежної сигналізації та оповіщення людей про пожежу.

Резервне електроживлення для роботи систем протипожежного захисту об’єкта передбачено за І категорією надійності електроживлення.

Територія підприємства та споруди захищаються системою блискавко­захисту.

У складі проекту розроблено розділи ІТЗЦЗ (ЦО), ідентифікація.

Охорона праці та техніка безпеки

Проект виконаний на підставі вимог нормативних документів, у т. ч. питання охорони праці при організації будівельного виробництва.

Передбачаються організаційно-технічні заходи, регламентовані норма­тивними актами з охорони праці.

При виробництві будівельно-монтажних робіт для досягнення необ­хідних умов безпечного ведення робіт вказується на необхідність дотримання вимог нормативних документів і заходів щодо охорони праці.

Екологічна безпека

Планована діяльність – «Реконструкція цілісного майнового комп­лексу для розміщення зерносховища за адресою: вул. Вокзальна, 1, с. Кременчуки Хмельницького району Хмельницької області».

Оцінка впливу на довкілля планованої діяльності була здійснена.

Зазначена процедура розпочата 21 лютого 2023 року шляхом оприлюднення Повідомлення про плановану діяльність та зареєстрована в Єдиному реєстрі з ОВД у справі за номером 202322010378.

Для проведення експертизи замовником був наданий паперовий екземпляр Висновку з оцінки впливу на довкілля, виданий Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адмі­ністрації, від 25.04.2023 за № 202322010378-006/1.

У процесі здійснення планованої діяльності прогнозуються нижче­наведені фактори впливу на компоненти навколишнього середовища:

Клімат і мікроклімат

Активний і масштабний вплив планованої діяльності на мікроклімат у процесі вироконання робіт та експлуатації об’єкта відсутній, негативний вплив на клімат відсутній.

Повітряне середовище – вплив допустимий.

Під час здійснення планованої діяльності джерелами викидів забруднюючих речовин при експлуатації об’єкта планованої діяльності є технологічне та енергетичне обладнання комплексу.

Під час провадження планованої діяльності передбачається надход­ження в атмосферне повітря таких забруднюючих речовин: азот діоксид – 1,867 т/рік, ангідрид сірчистий – 0,014 т/рік, вуглеводні насичені (С12 – С19) – 0,017 т/рік, вуглецю оксид – 0,665 т/рік, кислота сірчана – 0,000004 т/рік, пил зерновий – 21,711 т/рік, ртуть металева – 0,000004 т/рік, сажа – 0,007 т/рік, сірководень – 0,000000000004 т/рік. Разом − 24,281008 т/рік, крім того, парникові гази в кількості 2156,9736 т/рік.

Відповідно до проведених розрахунків розсіювання забруднюючих речовин рівень забруднення атмосферного повітря у приземному шарі атмосфери не перевищує 1,0 частки ГДК кожної забруднюючої речовини на межі санітарно-захисної зони.

Акустичний вплив – допустимий.

При штатному режимі реалізації планової діяльності, з урахуванням впровадження передбачених організаційно-технічних заходів та визначених екологічних умов, негативний вплив шуму та вібрації на довкілля не перед­бачається.

Прийняті проектом рішення зі зменшення акустичного впливу на навколишнє середовище оцінені як достатні.

Водне середовище – вплив у межах нормативних вимог.

Водопостачання об’єкта на виробничі та господарсько-побутові потреби підприємства передбачається здійснювати від артезіанської сверд­ловини дебітом 6 м³/год, яка буде розташована на території підприємства.

Розрахункова потреба у воді становить 4,64 м³/год, 12,21 м³/добу. Загальне річне водоспоживання елеваторного комплексу становить 4029,3 м³/рік.

Основними споживачами води на будівельному майданчику є техно­логічні процеси.

Скидання очищених дощових вод передбачено здійснювати у водний об’єкт – р. Ікопоть, розташовану на відстані близько 220 м від території комплексу.

Очищення дощових стоків від завислих речовин та нафтопродуктів передбачено на очисних спорудах з трьома ступенями очищення – сепаратор нафтопродуктів «Linberg Lpeter C NS125», потужністю 125 л/с, колодязь-відстійник з відстійною частиною об’ємом 6,28 м³; установка доочищення – сорбційний фільтр із шламовою камерою.

Геологічне середовище, ґрунт – вплив позитивний.

Вплив на ґрунти під час виконання підготовчих і будівельних робіт носить тимчасовий характер і передбачається при виконанні розробки ґрунту, перевантаження іа транспортування будівельного сміття, зварю­вальних робіт, різання металів та руху транспортних засобів, фарбувальних робіт.

Вийнятий ґрунт при виконанні підготовчих і будівельних робіт складатиметься на спеціальному майданчику на території планованої діяльності, з подальшим використанням для зворотної засипки котлованів і траншей та під час благоустрою території. Рослинний шар ґрунту також складатиметься на окремому майданчику на території виконання будівельних робіт з повторною засипкою під час благоустрою території. Об’єм виїмки ґрунту передбачається у кількості 240 000 м³.

Вплив на ґрунти при експлуатації об’єкта, при виконанні всіх правил технічної безпеки, буде відсутнім. Територія підприємства забезпечувати­меться твердим бетонним покриттям, конструкція споруд забезпечуватиме їх стійкість і виключатиме деформацію ґрунтів у зоні їх розміщення.

При штатному режимі провадження планової діяльності, з ураху­ванням впровадження передбачених організаційно-технічних заходів і визначених екологічних умов, вплив об’єкта планованої діяльності під час здійснення будівництва на ґрунти та геологічне середовище характеризується як екологічно допустимий.

Рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти – вплив допустимий.

Під час виконання підготовчих і будівельних робіт, а також під час провадження планової діяльності значного негативного впливу на рослинний і тваринний світ, а також на заповідні території, не очікується.

На відстані 1 км від земельної ділянки планованої діяльності роз­ташований гідрологічний заказник місцевого значення «Манівецький», загальною площею 249 га, елементи екологічної мережі Хмельницької області та Смарагдової мережі відсутні.

У районі впливу об’єкта проектування відсутні шляхи міграції птахів, популяції та місця росту зникаючих та рідкісних видів рослин.

Соціальне середовище

Шкідливим фактором, що може впливати на здоров’я населення під час планованої діяльності є надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин.

Цей вплив оцінений як допустимий.

Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я населення проводилась за розрахунками неканцерогенного ефекту. Аналіз розрахунків показав, що рівні соціального ризику від діяльності проектованого об’єкта прийнятний.

Соціальний ризик визначався як ризик для групи людей, на яку може вплинути реалізація планованої діяльності та оцінений як прийнятний.

Планова діяльність матиме позитивний вплив на соціальне середовище за рахунок створення нових робочих місць, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, надходжень до місцевого бюджету.

Вплив на соціальне середовище – позитивний.

Техногенне середовище

Пам’ятки архітектури, історії і культури (як об’єкти забудови), культурного ландшафту та інші елементи техноген­ного середовища в зоні впливу виконання робіт та впровадження планованої діяльності відсутні.

Реалізація планованої діяльності не буде створювати екологічно небезпечний вплив на промислові, сільськогосподарські та громадсько-житлові об’єкти, наземні та підземні споруди та інші елементи техноген­ного середовища.

При штатному режимі реалізації планової діяльності, з урахуванням впровадження передбачених організаційно-технічних заходів та визначених екологічних умов, негативний вплив на техногенне середовище не передба­чається.

Відходи

У процесі експлуатації елеваторного комплексу ТОВ «Епі­центр К» утворюватимуться такі відходи: залишки зернові від очищення зерна (код 1561.2.9.04) – 4 650,000 т/рік; відходи комунальні (міські) змішані, у т. ч. сміття з урн (код 7720.3.1.01) – 24,150 т/рік; відходи, одержані в процесі очищення вулиць, місць загального використання, інші (код 7720.3.1.03) – 45,000 т/рік; одяг захисний зіпсований, відпрацьований чи забруднений (код 7730.3.1.07) – 0,024 т/рік; взуття зношене чи зіпсоване (код 7710.3.1.14) – 0,038 т/рік; засоби захисту від хімічних або бактеріальних аерозолів зіпсовані або відпрацьовані (код 8530.2.9.03) – 0,072 т/рік; брухт компонентів електронних, придатний для регенерації неблагородних та дорогоцінних металів (3210.3.1.02) – 0,002 т/рік; макулатура паперова та картонна (код 7710.3.1.01) – 0,024 т/рік; нафтошлам механічного очищення вод стічних (код 1110.2.9.06) – 0,046; матеріали обтиральні зіпсовані, від­працьовані чи забруднені (код 7730.3.1.06) – 0,500 т/рік; масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані (код 6000.2.8.10) – 0,300 т/рік; тара металева, скляна, дерев’яна, текстильна, картонна та паперова, яку використовують під час перевезень, зіпсована, чи відпрацьована, чи забруднена (код 6000.3.1.04) – 0,100 т/рік; обладнання електронне загального призначення зіпсоване, відпрацьоване чи неремонтопридатне

(код 7740.3.1.04) – 0,050 т/рік; лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, інші зіпсовані або відпрацьовані (код 7710.3.1.26) – 0,002 т/рік; батарейки зіпсовані або відпрацьовані (код 7720.3.1.25) – 0,002 т/рік; шлам септиків (код 7720.3.1.01) – 4029,300 т/рік. Загальна кількість відходів становитиме 8749,61 т/рік.

Збір і тимчасове зберігання відходів передбачено здійснювати на спеці­ально обладнаних майданчиках та передавати для утилізації спеціалізо­ваним організаціям згідно з укладеними договорами.

Передбачені контейнери для роздільного зберігання відходів.

За умови дотримання законодавчих вимог щодо тимчасового збері­гання відходів та подальшої їх утилізації або вивезення спеціалізованою організацією, значного негативного впливу на стан навколишнього природ­ного середовища не очікується.

Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, наданих для проведення експертизи.

Будівництво слід здійснювати за робочою документацією з обов’яз­ковим веденням авторського та технічного нагляду.

Експертиза проведена за напрямами, зазначеними у 8.6 ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво».

При цьому у відповідності до 8.6.9 зазначеного стандарту до про­ведення експертизи проектної документації не залучались експерти з питань ядерної і радіаційної безпеки, та експертиза за цими напрямками не прово­дилась, скільки об’єкт не призначений для поводження з радіоактивними матеріалами та відходами від них.

Згідно з договором замовника № 7-071-21-ЕП/ОД експертиза проекту здійснена без розгляду кошторисної частини проектної документації.

У процесі розгляду проекту за зауваженнями ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза» проектною організацією за погодженням із замовником у проект внесені зміни та доповнення.

Відповідальність за внесення змін в усі примірники проекту, в тому числі при внесенні проектної документації до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), покладається на генпроектувальника та замовника.