Проект «Комплексна забудова мікрорайонів ХІ, ХІІ, ХV, ХVІІ, та част­кова забудова мікрорайонів ХVІ, ХVІІI, ХІХ багатофункціонального житло­вого району що прилягає до вул. Гетьмана Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка), просп. Правди та вул. Газопровідної у Подільському районі м. Києва» розроблений ТОВ «Бюро проектів» (01001, м. Київ, вул. Михай­лівська, 18, літера В) у 2022 році, ГАП ‒ Баронча Л. А. (кваліфікаційний сертифікат: Серія АА № 002240 від 19.12.2014, свідоцтво про підвищення кваліфікації № 2914 від 25.10.2019), на замовлення ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща Водиця» на підставі:

−    містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва, затвердженого наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.01.2022 № 29; реєстраційний номер ЄДЕССБ МUО1:5831-7209-5888-7604;

−    завдання на проектування, затвердженого замовником;

−    технічних умов і листів щодо проектування об’єкта, виданих відповід­ними службами м. Києва.

Ескізний проект «Комплексна забудова мікрорайонів ХІ, ХІІ, ХV, ХVІІ, та часткова забудова мікрорайонів ХVІ, ХVІІI, ХІХ багатофункціонального житлового району що прилягає до вул. Гетьмана Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка), просп. Правди та вул. Газопровідної у Подільському районі м. Києва» розроблено у 2022 році, розглянуто ТОВ «Українська будівельна експертиза» з наданням експертного звіту від 02 березня 2023 р. № 3-057-22-ЕП/КО з рекомендацією для схвалення замовником в цілому.

Наданою на експертизу проектною документацією, що розроблена на стадії «П» для ХІ та ХІІ мікрорайонів у відповідності до схваленої стадії «ЕП», передбачено будівництво житлових будинків, нежитлових будівель, паркінгів, закладів дошкільної освіти, початкової школи та захисних споруд цивільного захисту.

Будівництво ХІ мікрорайону передбачено у шість черг:

І черга:

−    1 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 11.1;

−    2 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 11.2;

−    3 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 11.3;

−    4 пуск. комплекс ‒ нежитлова будівля за ГП 11.17;

−    5 пуск. комплекс ‒ нежитлова будівля за ГП 11.18;

−    6 пуск. комплекс ‒ РП-ТП за ГП 11.24.

ІІ черга:

−    1 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 11.4;

−    2 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 11.5;

−    3 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 11.6;

−    4 пуск. комплекс ‒ житловий будинок за ГП 11.7

−    5 пуск. комплекс ‒ житловий будинок за ГП 11. 8;

−    6 пуск. комплекс ‒ нежитлова будівля за ГП 11.19;

−    7 пуск. комплекс ‒ нежитлова будівля за  ГП 11.20;

−    8 пуск. комплекс ‒ нежитлова будівля за ГП 11.21;

−    9 пуск. комплекс ‒ нежитлова будівля за ГП 11.22;

−    10 пуск. комплекс ‒ ТП за ГП 11.25;

−    11 пуск. комплекс ‒ ТП за ГП 11.26.

ІІІ черга:

−    1 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 11.9;

−    2 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 11.10;

−    3 пуск. комплекс – паркінг з прибудованими нежитловими примі­щеннями за ГП 11.14;

−    4 пуск. комплекс ‒ ТП за ГП 11.27.

IV черга:

−    1 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 11.11;

−    2 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 11.12;

−    3 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 11.13;

−    4 пуск. комплекс ‒ ТП за ГП 11.28.

V черга:

−    1 пуск. комплекс – паркінг за ГП 11.15;

−    2 пуск. комплекс – торговельний центр (ТЦ) за ГП 11.16;

−    3 пуск. комплекс ‒ ТП за ГП 11.29.

VI черга:

−    заклад дошкільної освіти (ЗДО) на 200 місць за ГП 11.23.

Будівництво ХІІ мікрорайону передбачено у сім черг:

I черга:

−    1 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.1;

−    2 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.2;

−    3 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.3;

−    4 пуск. комплекс ‒ ТП за ГП 12.20.

II черга:

−    1 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.4;

−    2 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.5;

−    4 пуск. комплекс ‒ ТП за ГП 12.21.

III черга:

−    1 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.6;

−    2 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.7.

IV черга:

−    1 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.8;

−    2 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.9;

−    3 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.10;

−    4 пуск. комплекс – паркінг за ГП 12.15;

−    5 пуск. комплекс – нежитлова будівля за ГП 12.18;

−    6 пуск. комплекс ‒ ТП за ГП 12.22.

V черга:

−    1 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.11;

−    2 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.12;

−    3 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.13;

−    4 пуск. комплекс – житловий будинок за ГП 12.14;

−    5 пуск. комплекс – нежитлова будівля за ГП 12.19;

−    6 пуск. комплекс ‒ ТП за ГП 12.23;

−    7 пуск. комплекс ‒ ТП за ГП 12.24.

VI черга – торговельний центр (ТЦ) за ГП 12.16;

VII черга – заклад дошкільної освіти (ЗДО) на 200 місць з початковою школою на 80 місць за ГП 12.17.

Ділянка проектування площею 86,00 га прилягає до вул. Гетьмана Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка), просп. Правди та вул. Газопровідної у Подільському районі м. Києва.

З півночі ділянка обмежена проспектом Правди, зі сходу – вулицею Гетьмана Івана Виговського, між мікрорайонами ХІ та ХІІ проходить вулиця Олександра Олеся.

Визначена проектом площа території ХІ мікрорайону становить 12,82 га, ХІІ мікрорайону – 16,77 га.

Рельєф території відносно спокійний, з невеликим ухилом з півдня на північ. Відмітки поверхні землі змінюються від 164.15 до 158.12 м.

Ділянка вільна від забудови, інженерних мереж та зелених насаджень. Територію перетинає ЛЕП 110 кВт, охоронна зона якої забезпечена проектом, та ЛЕП 330 кВт, що переноситься за межі ділянки проектування.

Заїзди на територію передбачені з вулиць Гетьмана Івана Виговсь­кого, Олександра Олеся, Северина Наливайка та з проспекту Правди.

Ширина внутрішніх проїздів – 6,0 м.

Організація рельєфу виконана з урахуванням відміток існуючих буді­вель, споруд, інженерних мереж та прилеглих вулиць.

Відведення поверхневих вод передбачено по лотоках проїздів через дощоприймальні ґрати у запроектовану мережу дощової каналізації.

Поздовжні ухили по проїздах передбачені від 5 до 10‰.

Проектом передбачено комплексний благоустрій території. Влашто­вуються тротуари, майданчики різного призначення, гостьові стоянки авто­мобілів. Територія закладів освіти огороджена по периметру, забезпечена всіма необхідними майданчиками. Покриття проїздів передбачено з асфальто­бетону, тротуарів ‒ з плитки ФЕМ, дитячих і спортивних майданчиків – відповідно до призначення. На майданчиках встановлюється сучасне ігрове та спортивне обладнання.

У місцях перетину тротуарів з автопроїздами передбачено пони­ження бортового каменю. Автостоянки забезпечені місцями для автомобілів людей з інвалідністю.

На вільній від забудови, проїздів, тротуарів і майданчиків території влаштовуються газони з додаванням рослинного шару ґрунту, висаджуються дерева та кущі.

Інженерно-геологічні вишукування були виконані ДП «УКРІІНТР» у вересні 2022 року.

У геологічної будові ділянки вишукувань на розвідану глибину до 25 м виділені такі інженерно-геологічних елементів (ІГЕ), а саме:

−    ІГЕ 1 – ґрунтово-рослинний шар: суглинок темно-коричневий;

−    ІГЕ 10 – пісок дрібний, жовтувато-сірий, щільний, малого ступеня водо­насичення, неоднорідний за гранулометричним складом;

−    ІГЕ 20 – супісок жовтувато-сірий бурий, піщанистий та пилуватий, твердий;

−    ІГЕ 30 – суглинок сірий, сірувато-бурий, легкий та важкий, піщанистий, напівтвердий, рідше тугопластичний, місцями з домішками гравію і гальки кристалічних порід;

−    ІГЕ 31 – супісок сірий, піщанистий, пластичний;

−    ІГЕ 33 – пісок дрібний, жовтувато-сірий, світло-сірий, середньої щільності та щільний, неоднорідний за гранулометричним складом, від малого ступеня водонасичення до насиченого водою;

−    ІГЕ 40 – глина «строката», пилувата, напівтверда;

−    ІГЕ 14 – супісок світло-сірий до білого, піщанистий, твердий, рідше пластичний;

−    ІГЕ 15 – пісок пилуватий, світло-сірий до білого, сіро-жовтий, каоліні­зований, щільний, насичений водою.

Гідрогеологічні умови майданчика характеризуються наявністю горизонту ґрунтових вод, що залягає у флювіогляціальних відкладах.

У 2022 році під час вишукувань горизонт зафіксовано на всій тери­торії на глибинах 7,0-12,3 м (абсолютні відм. 148,35-154,15 м).

У зв’язку зі значним перешаруванням досить неоднорідних за своїм складом піщаних та супіщано-суглинистих ґрунтів четвертинного комп­лексу під час рясних атмосферних опадів та стрімкого сніготанення, а також при аварійних витоках з водогінних комунікацій та невпорядкованому водовідведенні, існує можливість утворення окремих лінз води, або навіть тимчасового водоносного горизонту типу «верховодка».

Згідно з додатком Б ДБН В.1.1-25-2009, досліджувана територія від­носиться до непідтоплюваної.

Підземні води неагресивні до бетонів марки W4, W6 і W8 та на арма­туру залізобетонних конструкцій при періодичному замочуванні, згідно з таблицями ДСТУ Б В.2.6-145:2010.

До негативних факторів слід віднести:

−     наявність лінз і прошарків невитриманого водоносного горизонту типу «верховодка» на незначній глибині від поверхні;

−     строкатість інженерно-геологічного розрізу;

−     згідно з ДБН В.1.1-25-2009 ділянка вишукувань відноситься до потенційно підтоплюваних територій. На цій території можливе підняття існуючого рівня ґрунтових вод, також є ймовірність утворення окремих лінз води або навіть тимчасового водоносного горизонту типу «верховодка» у піща­них відкладах на покрівлі супісків, суглинків і глин на більш високих абсолютних відмітках у разі аварійних витоків з водонесучих комуні­кацій чи у період рясних опадів та весняного сніготанення.

За розрахунком, наведеним у матеріалах проекту, погодженим замов­ником, житлові будинки відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС3 та, частково, − СС2; ЗДО, паркінги, торговельні центри, РП-ТП та ТП відно­сяться до класу наслідків (відповідальності) СС2, нежитлові будівлі відно­сяться до класу наслідків (відповідальності) СС2 та, частково, − СС1.

Згідно з ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України», відповідно до карти ЗСР-2004-А майданчик будівництва розташований у районі з фоновою сейсмічною інтенсивністю 5 балів за шкалою МSК-64.

Архітектурно-планувальні рішення

Житлові будинки за ГП 11.1, 11.2, 11.4, 11,6, 11.8, 11.13, 12.10, 12.12 – односекційні, 23-поверхові, з підвалом, без верхнього технічного поверху.

Покрівля − пласка, де розташована дахова котельня.

Житлові будинки за ГП 11.3, 11.7 ‒ односекційні, 18-поверхові, з під­валом, без верхнього технічного поверху.

Житловий будинок за ГП 11.5 ‒ односекційний, 12-поверховий, з під­валом, без верхнього технічного поверху.

Житловий будинок за ГП 11.10 ‒ двосекційний, 12‒21-поверховий, з підвалом, без верхнього технічного поверху.

Покрівля − пласка, де розташована дахова котельня.

Житлові будинки за ГП 11.11, 12.4 ‒ односекційні, 12-поверхові, з під­валом, без верхнього технічного поверху.

Житлові будинки за ГП 11.12, 12.1, 12.13 ‒ двосекційні, 16−23-повер­хові, з підвалом, без верхнього технічного поверху.

Покрівля − пласка, де розташована дахова котельня.

Житлові будинки за ГП 12.4, 12.6, 12.10 ‒ двосекційні, 18−23-повер­хові, з підвалом, без верхнього технічного поверху.

Житлові будинки за ГП 12.2, 12.5 ‒ односекційні, 21-поверхові, з під­валом, без верхнього технічного поверху.

Житлові будинки за ГП 12.3, 12.9 ‒ односекційні, 16-поверхові, з під­валом, без верхнього технічного поверху.

Житловий будинок за ГП 12.7 ‒ односекційний, 23-поверховий, з під­валом, без верхнього технічного поверху.

Житловий будинок за ГП 12.8 ‒ двосекційний, 12−20-поверховий, з підвалом, без верхнього технічного поверху.

Покрівля пласка, де розташована дахова котельня.

Житловий будинок за ГП 12.11 ‒ двосекційний, 16-22-поверховий, з підвалом, без верхнього технічного поверху.

Покрівля − пласка, де розташована дахова котельня.

У підвалах житлових будинків за ГП 11.1-11.13, 12.1-12.14 (крім технічних приміщень) передбачено завчасне пристосування приміщень під захисну споруду подвійного призначення (СПП) із захисними властивостями протирадіаційного укриття (ПРУ) групи П-1 (Кз = 1000, Рф = 20 кПа) та комори для мешканців будинків.

Нежитлові будівлі за ГП 11.17, 11.8-11.22, 12.18, 12.19 складаються з основного одноповерхового об’єму з нежитловими приміщеннями.

Паркінг з прибудованими нежитловими приміщеннями за ГП 11.14, 12.15 складається з основного чотириповерхового об’єму на 300 машино-місць та прибудованих одноповерхових об’ємів з нежитловими приміщеннями.

У підвалі проектом передбачено завчасне пристосування приміщень під захисну споруду подвійного призначення (СПП) із захисними власти­востями протирадіаційного укриття (ПРУ) групи П-1 (Кз = 1000, Рф = 20 кПа).

Паркінг за ГП 11.15 складається з основного чотириповерхового об’єму на 300 машино-місць.

Торговельний центр за ГП 11.16, 12.16 складається з основного одно­поверхового об’єму з торговельними та допоміжними приміщеннями.

Заклад дошкільної освіти на 200 місць за ГП 11.23 складається з основного триповерхового об’єму на 11 групових приміщень (з 4 до 15 та з 7 до 20 місць).

У підвалі проектом передбачено завчасне пристосування приміщень під захисну споруду подвійного призначення (СПП) із захисними власти­востями протирадіаційного укриття (ПРУ) групи П-1 (Кз = 1000, Рф = 20 кПа).

Покрівля − пласка.

Заклад дошкільної освіти з початковою школою на 280 місць за ГП 12.17 складається з основного триповерхового об’єму на 11 групових при­міщень (з 1 до 10, з 2 до 15 та з 8 до 20 місць) і чотирьох класних приміщень (до 20 місць).

У підвалі проектом передбачено завчасне пристосування приміщень під захисну споруду подвійного призначення (СПП) із захисними власти­востями протирадіаційного укриття (ПРУ) групи П-1 (Кз = 1000, Рф = 20 кПа).

Покрівля – пласка.

У житлових будинках усі квартири, розташовані на другому та вище поверхах, забезпечені другим евакуаційним виходом згідно з пунктом 8.13 ДБН 2.2-15:2019.

Висота першого поверху в житлових будинках – 3,9 м (від підлоги до підлоги).

Висота типових житлових поверхів – 3,0 м (від підлоги до підлоги). Покрівля – пласка, не експлуатується.

Конструктивна схема для всіх житлових будинків – монолітний залізо­бетонний безригельний каркас, із залізобетонними діафрагмами та ядрами жорсткості, з плоскими плитами перекриттів.

У житлових будинках за ГП 11.10, 11.12, 12.1, 12.4, 12.6, 12.8, 12.11 та 12.13 передбачено температурно-осадовий шов.

Просторова жорсткість і стійкість каркаса забезпечується сумісною роботою системи, утвореної вертикальними елементами каркаса (коло­нами, пілонами, діафрагмами та залізобетонними стінами ліфтово-сходових вузлів), і горизонтальними, незмінними у своїй площині, жорсткими дис­ками перекриття.

Фундаменти - плитно-пальові. Палі − буроін’єкційні, Æ620 мм, дов­жиною 14 та 20 м. В основі паль − ґрунти ІГЕ 15.

Ростверки – суцільні плити, товщиною:

−     у будинках до 20 поверхів ‒ 1000 мм;

−     у будинках вище 20 поверхів – 1300 мм.

З’єднання паль з ростверком ‒ жорстке.

Зовнішні стіни підземної частини будинків – монолітні залізобетонні, товщиною 200 мм, з гідроізоляцією із зовнішньої сторони.

Колони, пілони, діафрагми жорсткості та стіни ядер жорсткості ‒ товщиною 200 та 250 мм.

Плити покриття, перекриття - товщиною 200 мм, в основному, без­балкові (окремі балки - в невеликій кількості). Одночасно з перекриттям бетонуються балки та плити балконів і лоджій.

Для запобігання промерзанню крізь перекриття передбачено також додаткове утеплення балконних плит і плит лоджій по всьому виступному контуру, з подальшим декоративним покриттям чи влаштуванням підлоги.

Сходові марші - збірно-монолітні, з виготовленням в окремій опа­лубці, з арматурними випусками, з монтажем до бетонування перекриття і площадок.

Зовнішні стіни – самонесучі, з газобетонних блоків, товщиною 250 мм, із зовнішнім утепленням, розташовані в межах поверхів між перекриттями.

Для захисту підземного простору від випадкових вод типу «верхо­водка» передбачено влаштування гідроізоляції згідно з СН 301-65* «Указания по проектированию гидроизоляции подземных частей зданий и сооружений».

Конструкції приміщень, що пристосовуються під СПП (стіни, пере­криття тощо) підсилюються відповідно до навантажень Рф = 20 кПа.

Конструктивна схема чотириповерхових. паркінгів з одноповерховими прибудовами – монолітний залізобетонний безригельний каркас, із залізо­бетонними діафрагмами та ядрами жорсткості, з плоскими плитами пере­криттів.

Просторова жорсткість і стійкість каркаса забезпечується сумісною роботою системи, утвореної вертикальними елементами каркаса (коло­нами, пілонами, діафрагмами та залізобетонними стінами ліфтово-сходових вузлів), і горизонтальними, незмінними у своїй площині, жорсткими дис­ками перекриття.

Фундаменти - плитно-пальові. Палі − буроін’єкційні Æ620 мм, дов­жиною 14 м. В основі паль − ґрунти ІГЕ 33.

Ростверки – суцільні плити, товщиною 600 мм.

З’єднання паль з ростверком ‒ жорстке.

Для прибудов і нежитлових будівель до двох поверхів фундаменти прийняті у вигляді суцільної монолітної плити товщиною 500 мм.

Зовнішні стіни підземної частини будинків – монолітні залізобетонні, товщиною 200 мм, з гідроізоляцією із зовнішньої сторони.

Колони, пілони, діафрагми жорсткості та стіни ядер жорсткості ‒ товщиною 200 та 250 мм.

Плити покриття, перекриття - безбалкові, товщиною 200 мм.

Сходи марші - монолітні залізобетонні.

Зовнішні стіни – самонесучі, з керамічної цегли, товщиною 250 мм, із зовнішнім утепленням, розташовані в межах поверхів між перекриттями.

Будівлі торговельних центрів ‒ однопрогонові, у змішаному каркасі: колони монолітні залізобетонні, кроквяні конструкції покриття (ферми, балки, прогони, в’язі тощо) − металеві.

По контуру будівлі розташований монолітний залізобетонний три­шаровий цоколь висотою 2,4 м.

Конструктивна схема каркаса: крок колон і ферм – 6,0 м, прогони ферм – 16,0, 18,0 м.

Просторова жорсткість будівлі забезпечена жорстким з’єднанням колон з фундаментами, наявністю по контуру монолітного цоколю Н = 2,4 м. Просторова жорсткість покриття забезпечується системою горизонтальних в’язей та диском у рівні покриття, який включає прогони та профільований оцинкований настил.

Обпирання кроквяних ферм на колони − шарнірне.

По торцях будівлі встановлюються кроквяні балки, які обпираються на стояки фахверка. Горизонтальні навантаження стояків торцевого фахверка передаються на диск покриття через прогони.

Фундаменти – окремі, пальово-плитні, під колони. Палі – буроін’єк­ційні, Ø420 мм, довжиною 10-15 м (у залежності від геологічних умов), з монолітним ростверком товщиною 600 мм. З’єднання паль з ростверками ‒ жорстке.

Колони – монолітні залізобетонні, перерізом 40 × 40 см.

Кроквяні ферми ‒ металеві, прогоном до 18,0 м, двоскатні, з рівно­мірною трикутною решіткою. Обпирання кроквяних ферм на решітку – шар­нірне.

Ферми виконуються з гнутих квадратних і прямокутних профілів, із з’єднанням решітки з поясами, безфасоночним.

До верхніх поясів кроквяних ферм кріпляться прогони з прокатних профілів, а на прогони закріплюється профільований оцинкований настил для влаштування покрівлі. Настил закріплюється за допомогою саморізних гвинтів з ущільнювальними шайбами по периметру будинку в кожній хвилі, в інших місцях − через хвилю. Між собою профлист кріпиться комбіно­ваними заклепками через 300 мм. Нижні пояси ферм розкріплені вертикаль­ними в’язями та розпірками.

Торцеві балки прийняті двотаврового перерізу, балки − зварні, поясні шви передбачено виконувати автоматичним зварюванням. Обпирання балок на колони – шарнірне.

Перекриття на відм. 4.200 в осях 1-1/1 (для розміщення службових приміщень) виконано в проекті у вигляді балкової системи; колони − монолітні залізобетонні, перерізом 40 × 40 см, головні балки − зварні по цифрових осях.

На головні балки спираються балки залізобетонної плити товщиною 140 мм. Незнімною опалубкою слугуватиме оцинкований профлист Н57-750-0,8.

Заклади дошкільної освіти за ГП 11.23 та 12.17 являють собою три­поверхову будівлю з підвалом, складної форми в плані.

Висота надземних поверхів − 3,3 м, висота підвалу − 3 м.

Конструктивна схема – монолітний залізобетонний безригельний каркас, із залізобетонними діафрагмами та ядрами жорсткості, з плоскими плитами перекриттів.

Просторова жорсткість і стійкість каркаса забезпечується сумісною роботою системи, утвореної вертикальними елементами каркаса (коло­нами, пілонами, діафрагмами та залізобетонними стінами ліфтово-сходових вузлів), і горизонтальними, незмінними у своїй площині, жорсткими дис­ками перекриття.

Фундаменти – плитно-пальові. Палі ‒ буроін’єкційні Ø520 мм довжи­ною 10 м, в основі паль ґрунти ІГЕ 33.

Ростверк – монолітний залізобетонний, товщиною 500 мм. З’єднання паль з ростверками – жорстке.

Зовнішні стіни підземної частини ‒ монолітні залізобетонні, товщи­ною 250 мм; внутрішні стіни підземної частини ‒ монолітні залізобетонні, товщиною 200 мм, для діафрагм жорсткості та стін сходових кліток.

Для захисту приміщень підземної частини дитячого садка від випад­кових вод типу «верховодка» передбачається влаштування гідроізоляції.

Дошкільні заклади запроектований у каркасно-монолітному варіанті. Жорсткість і стійкість будівлі забезпечується спільною роботою фундаментів, дисків перекриття з колонами, діафрагмами жорсткості та ядрами жорст­кості, що утворюються з монолітних стін сходових кліток.

Плити перекриття – товщиною 200 мм.

Діафрагми жорсткості та стіни сходової клітки − товщиною 200 мм.

Пілони − товщиною 250 мм.

Сходові марші, площадки ‒ монолітні залізобетонні.

Зовнішні стіни ‒ не несучі з газобетонних блоків товщиною 250 мм із зовнішнім утепленням, розташовані в межах поверхів між перекриттями.

Будівлі трансформаторних підстанцій

Конструктивна схема – жорстка, з несучими цегляними стінами тов­щиною 250 мм.

Фундаменти – монолітні стрічкові, товщиною 300 мм, низ − на відм. мінус 3.250, на природній основі.

Стіни підвалу ‒ монолітні залізобетонні, товщиною 200 та 250 мм.

Перекриття над підвалом – монолітне залізобетонне.

Покриття виконується з багатопустотних збірних плит типу ПК.

У технологічній частині проекту наведені основні принципіальні рішення закладів торгівлі, груп закладів дошкільної освіти (ЗДО).

Будівництвом передбачено:

⁻       в ХІ мікрорайоні − ТЦ торговельною площею 701,86 м²,^,

−      у ХІІ мікрорайоні − ТЦ торговельною площею 561,5 м².

Класифікаційна група ТЦ – IП.

У складі кожного ТЦ

Проектом передбачено необхідний склад виробничих приміщень у відповідності до поточності технологічного процесу.

Розміщення технологічного обладнання усіх приміщень виконано з урахуванням його обслуговування.

Форма роботи кожного ТЦ – самообслуговування, з розрахунком через централізовані касові вузли.

Кількість працюючих у максимальну зміну в ТЦ в ХІ мікрорайоні – 28 осіб, у ХІІ – 23 особи; кількість працюючих у приміщеннях під оренду в ХІ мікрорайоні – 5 осіб, у ХІІ – 8 осіб.

В ХІ мікрорайоні передбачений заклад дошкільної освіти (ЗДО) на 200 місць, суміщений з початковою школою на чотири класи (80 учнів).

До складу дитячого садка входять:

−    ясельна (інклюзивна) група, 2-3 роки, до 15 місць – 2 шт.;

−    садкова (інклюзивна), різновікова, до 10 місць – 1 група;

−    садкова молодша (інклюзивна) група, 3-4 роки, до 20 місць – 2 шт.;

−    садкова середня (інклюзивна) група, 4-5 років, до 20 місць – 3 шт.;

−    садкова старша (інклюзивна) група, 5-6 (7) років, до 20 місць – 3 шт.

Початкова школа на чотири класи (одна паралель) по 20 учнів призна­чена для виховання та навчання дітей із шестирічного віку.

Проектом передбачені такі функціональні групи приміщень дитячого садка та початкової школи:

−    дитячих групових осередків;

−    фізкультурного та музичного залів для дитячого закладу;

−    навчальних приміщень для школи;

−     фізкультурно-спортивних приміщень (для школи);

−     загальношкільних приміщень для проведення колективних заходів (для школи);

−     приміщень лікувально-профілактичного обслуговування  (загальний для дитячого садка та школи);

−     приміщень їдальні (спільна з дитячим садком);

−     адміністративно-господарських приміщень (окремо для закладу дошкіль­ної освіти та початкової школи).

У підвалі розташовані: приміщення харчоблоку, приміщення пральні, складські, технічні приміщення і приміщення укриття для дітей та персоналу.

Передбачено окремі зовнішні входи до кожного групового осередку дитячого садка. Вхід у підвал передбачено з вулиці. 

У приміщеннях передбачені необхідні за призначенням меблі та облад­нання.

Кількість працюючих – 81 особа.

У ХІІ мікрорайоні передбачений заклад дошкільної освіти (ЗДО) на 200 місць.

До складу дитячого садка входять:

−    ясельна (інклюзивна) група, 2-3 роки, до 15 місць – 2 шт.;

−    садкова (інклюзивна), різновікова, до 15 місць – 2 групи;

−    садкова (інклюзивна) молодша група, 3-4 роки, до 20 місць – 2 шт.;

−    садкова (інклюзивна) середня група, 4-5 років, до 20 місць – 2 шт.;

−    садкова (інклюзивна) старша група, 5-6 (7) років, до 20 місць – 3 шт.

−    приміщення для музичних, фізкультурних і навчальних занять;

−    медичні приміщення;

−    пральня;

−    харчоблок;

−    службово-побутові приміщення.

Приміщення групових осередків передбачені ізольованими одне від одного. У групових осередках передбачені роздягальні, ігрові кімнати, буфетні, спальні та туалетні.

У підвалі розташовано приміщення пральні, приміщення укриття, складські та технічні приміщення.

У приміщеннях передбачені необхідні за призначенням меблі та облад­нання.

Кількість працюючих – 71 особа.

Згідно з ТУ ПрАТ «АК «Київводоканал» № 16038 від 10.03.2022 водопостачання та пожежогасіння об’єкта забезпечується з водопровідних мереж відповідно до розрахункової схеми мереж водопостачання мікро­районів ХІ та ХІІ.

Розрахунковою схемою водопостачання ХІ мікрорайону передбачено:

−     прокладання мережі Æ400 вздовж вул. Гетьмана Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка), та вздовж вул. Северина Наливайка, з приєднанням їх до Æ300, що будуть прокладені по вул. Олександра Олеся та вул. Генерала Грекова (зі сторони ХІ мікрорайону);

−     з’єднання кільцевої мережі навколо ХІ мікрорайону з існуючою мережею Æ500, що прокладена зі сторони Х мікрорайону вздовж вул. Гетьмана Івана Виговського шляхом прокладання мереж Æ400 через вул. Гетьмана Івана Виговського на перехресті вул. Гетьмана Івана Виговського та вул. Олександра Олеся та вул. Гетьмана Івана Виговського з вул. Генерала Грекова;

−     прокладання внутрішньомайданчикових кільцевих мереж Æ200 з приєд­нанням їх до вуличних водопровідних мереж Æ300-400.

Розрахунковою схемою водопостачання ХІІ мікрорайону передбачено:

−    прокладання мережі Æ400 вздовж вул. Гетьмана Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка) та вздовж вул. Северина Наливайка, з приєднанням їх до Æ300, що будуть прокладені по вул. Олександра Олеся (зі сторони ХІІ мікрорайону) та до Æ400 по проспекту Правди (зі сторони ХІІ мікрорайону);

−    з’єднання кільцевої мережі навколо ХІІ мікрорайону з існуючою мережею Æ500, прокладеною зі сторони ХІІІ мікрорайону вздовж вул. Гетьмана Івана Виговського шляхом прокладання мереж Æ400 через вул. Геть­мана Івана Виговського на перехресті вул. Гетьмана Івана Виговського та вул. Олександра Олеся та проспекту Правди.

Згідно з ТУ ПрАТ «АК «Київводоканал» № 16020 від 10.03.2022 на каналізування стічні води від цього об’єкта можливо підключити до кана­лізаційних мереж відповідно до розрахункової схеми мереж водовідведення мікрорайонів ХІ та ХІІ.

Розрахунковою схемою водовідведення ХІ мікрорайону передбачено:

−     прокладання каналізаційної мережі Æ300 вздовж вул. Северина Наливайка. Прокладання її до Æ400 по вул. Олександра Олеся. Мережа прокладається зі сторони ХІ мікрорайону, з приєднанням її до Æ600 по вул. Гетьмана Івана Виговського. Прокладання цієї мережі до Æ400 по вул. Генерала Грекова, з приєднанням її до Æ600 по вул. Гетьмана Івана Виговського;

−     приєднання внутрішньоквартальних каналізаційних мереж ХІ мікрорайону від будинків вздовж вул. Гетьмана Івана Виговського до Æ600;

−     прокладання внутрішньомайданчикових кільцевих мереж Æ200 з приєд­нанням їх до вуличних каналізаційних мереж Æ300-400, що проектуються.

Розрахунковою схемою водовідведення ХІІ мікрорайону передбачено:

−    прокладання каналізаційної мережі Æ300 вздовж вул. Северина Наливайка з приєднанням до існуючої мережі Æ800 по проспекту Правди. Прокла­дання каналізаційної мережі Æ300 по вул. Олександра Олеся (зі сторони ХІІ мікрорайону) з приєднанням її до Æ600 по вул. Гетьмана Івана Виговського;

−    приєднання внутрішньоквартальної каналізаційної мереж ХІІ мікрорайону від будинків вздовж вул. Гетьмана Івана Виговського до Æ600 по вул. Гетьмана Івана Виговського;

−    прокладання внутрішньомайданчикових кільцевих мереж Æ200 з приєд­нанням їх до вуличних каналізаційних мереж Æ300-400, що проектуються.

Згідно з ТУ КК «Київавтодор» № 01-07-23/ТУ від 19.01.2023 водовід­ведення з території забудови виконується закритою системою з підклю­ченням до існуючої дощової каналізації перерізом 2000 × 2000 мм на розі просп. Правди та просп. Георгія Гонгадзе та до існуючої дощової каналі­зації по вул. Гетьмана Івана Виговського.

Виконується:

−    перевлаштування колектора дощової каналізації по вул. Гетьмана Івана Виговського від місця підключення до просп. Правди на Æ1000.

−    перевлаштування колектора дощової каналізації по просп. Правди від просп. Свободи до перерізу 2700 × 1750 мм по вул. Луговій.

Виконується очищення поверхневих стічних вод від нафтопродуктів з території автостоянок.

У комплексі передбачається роздільна система господарсько-питного та протипожежного водопостачання.

Для зовнішнього пожежогасіння на проектованій кільцевій водопро­відній мережі встановлюються пожежні гідранти.

Внутрішнє пожежогасіння запроектовано в усіх житлових будинках, паркінгах, дитячих закладах, ТЦ. У паркінгах також виконується автома­тичне пожежогасіння.

На системах внутрішнього та автоматичного пожежогасіння перед­бачається встановлення двох патрубків зі з’єднувальними головками Ø80 для приєднання рукавів пересувної пожежної техніки.

У житлові будинки запроектовано два вводи водопроводу 2Æ107 × 4,5 у приміщення вузла в приміщення насосної станції на відм. мінус 3.900.

На вводах до будинків встановлений загальний водомірний вузол з лічильником холодної води та двома обвідними лініями, на одній з яких встановлюється засувка з електроприводом.

Проектом передбачаються окремі водомірні вузли для урахування витрат води на гаряче водопостачання, на полив території, та на водопоста­чання вбудованих приміщень.

Кожний зі споживачів вбудованих приміщень має свій окремий водо­мірний вузол.

Водорозбірні стояки та квартирні вузли обліку холодної та гарячої води розташовуються поза межами житлових квартир у місцях загального користування, в шахтах, у нішах.

У кожній квартирі житлових будинків як первинний пристрій пожежо­гасіння передбачається внутрішньоквартирний пожежний кран-комплект Ø25, який встановлюється після лічильника холодної води.

До паркінгів (за ГП 11.15 та 11.14) передбачено два вводи водо про­воду 2Æ107 × 4,5 у приміщення водомірного вузла на відм. мінус 3.300. На вводі встановлюється загальний водомірний вузол з лічильником холодної води та двома обвідними лініями, на одній з яких встановлюється засувка з електроприводом. Передбачається, також, окремий водомірний вузол для урахування витрат води на полив території.

Відгалуження до системи автоматичного пожежогасіння паркінгу передбачені від загальних вводів у будівлю до загального водомірного вузла, до внутрішнього протипожежного водопроводу – після загального водомір­ного вузла.

До ТЦ (за ГП 11.16) та ЗДО (за ГП 11.23) запроектовано, також, два вводи водопроводу 2Æ157 × 4,5 та 2Æ107 × 4,5, відповідно.

На вводі встановлюється загальний водомірний вузол з лічильником холодної води та двома обвідними лініями, на одній з яких встановлюється засувка з електроприводом.

Передбачаються окремі водомірні вузли для урахування витрат води на гаряче водопостачання та на полив території.

У ТЦ також від загальних вводів у будівлю до загального водомір­ного вузла передбачено відгалуження до системи автоматичного пожежо­гасіння.

До нежитлової будівлі (за ГП 11.19-11.22) запроектовано один ввід водопроводу Æ63 × 6,6 у приміщення водомірного вузла на відм. 0.000.

На вводі встановлюється загальний лічильник холодної води з однією обвідною лінією та окремий водомірний вузол на полив території.

Усі вузли обліку води обладнуються пристроями для знімання інфор­мації та передачі її на диспетчерський пункт.

Для забезпечення необхідного тиску в системах господарсько-питного та протипожежного водопостачання житлових будинків застосовуються насосні установки.

Проектом передбачається зонування систем господарсько-питного водопостачання та протипожежного водопостачання. Кожна зона має окремі насосні агрегати.

Потреби господарсько-питного водопостачання та внутрішнього пожежогасіння вбудованих приміщень житлових будинків, паркінгів, ТЦ, нежитлових будівель і дитячого закладу забезпечуються тиском у зовнішній водопровідній мережі.

Постачання гарячої води для житлових будинків, ЗДО і ТЦ передба­чається централізованим − від бойлерної, розташованої у приміщенні тепло­пункту. Циркуляція прийнята насосна − через циркуляційні стояки та циркуля­ційні магістралі.

У ванних кімнатах квартир житлових будинків передбачено розта­шування електросушильників у зручному для експлуатації місці.

Для гарячого водопостачання усіх вбудованих приміщень житлових будинків, нежитлових будівель і паркінгів застосовуються індивідуальні накопичувальні електричні водонагрівачі, що встановлюються безпосередньо біля санітарних приладів.

У їдальні ЗДО як резервне джерело гарячого водопостачання також передбачено використання електричних водонагрівачів накопичувального типу.

Температура гарячої води, що подається на крани змішувачів, які встановлюються у душових та умивальних для дітей, повинна бути не вища за 37°С i не нижча за 34°С. Для цього в цих приміщеннях застосовуються терморегулювальні змішувальні клапани.

Тиск у системі гарячого водопостачання забезпечується тиском сис­теми холодного водопостачання будівель.

Відведення стоків побутової каналізації комплексу передбачається самопливом, з підключенням до зовнішньої мережі каналізації, відповідно до технічних умов.

Стічні води побутової каналізації житлових і вбудованих приміщень житлових будинків приєднуються до зовнішньої каналізаційної мережі окре­мими випусками.

Стічні води побутової та виробничої каналізації ЗДО і ТЦ приєдну­ються до зовнішньої каналізаційної мережі окремими випусками.

На випусках виробничої каналізації зовні будівлі встановлюються жироуловлювачі.

Технологічне обладнання для приготування їжі та санітарно-технічні прилади для миття посуду приєднуються до внутрішньої каналізаційної мережі з розривом струменя не менше ніж 20 мм від верху приймальної воронки.

Від санітарного вузла, розташованого в підвальному поверсі паркінгу, каналізаційні стоки відводяться за допомогою каналізаційної насосної установки Sekamatik 10E 6M (фірми LOWARA) з підключенням до зовніш­ньої самопливної каналізації через петлю гасіння напору.

Відведення дощових і талих вод з покрівель будівель передбачається закритою системою внутрішніх водостоків у зовнішню мережу дощової каналізації.

Водостічні воронки на покрівлі для запобігання намерзанню прий­няті з електрообігрівом.

Систему дренажної каналізації передбачено для відведення дренаж­них та аварійних стічних вод із приямків технічних приміщень, теплових пунктів, насосних станцій, паркінгів. Ці приямки обладнуються дренажними насосами. Керування таким насосом здійснюється від поплавкового вими­кача. Працюють вони в автоматичному режимі від рівня води в приямках. Напірним трубопроводом ці стоки подаються до самопливного трубопро­воду дощової каналізації через петлю гасіння напору.

Джерелом теплопостачання для місцевих систем опалення і вентиля­ції будівель за ГП 11.1-11.13 та 12.1-12.14 є дахові газові котельні, розміщені над технічними приміщеннями кожної будівлі.

Забезпечення тепловою енергією офісних будівель за ГП 11.17-11.22 і 12.18 та 12.19 передбачено від електричної мережі.

Для покриття теплових навантажень в кожній котельні передбачено встановлення конденсаційних водогрійних газових котлів «Logano plus GB 402-620» виробництва фірми Bosch, номінальною потужністю 578,2 кВт кожний.

Кількість запроектованих котлів:

−       по два − в котельнях будинків за ГП 11.1, 11.8, 12.12;

−       по три − котельнях будинків за ГП 11.4, 11.13, 12.8, 12.10, 12.11;

−       по чотири − в котельнях будинків за ГП 11.2, 11.6, 12.13;

−       по п’ять − в котельнях будинків за ГП 11.10, 11.12;

−       по шість − в котельні будинку за ГП 12.1, 12.4, 12.6.

Відведення димових газів передбачено теплоізольованими димовими трубами з неіржавіючої сталі від кожного котла, на розрахункову відмітку, з урахуванням здійснення необхідної для горіння тяги та розсіювання шкід­ливих викидів. Газоходи котлів обладнані запобіжними вибуховими клапа­нами.

Котельні обладнуються установками підготовки води в системі під­живлення, насосами, приладами КВП, автоматикою безпеки та засобами автоматизації, що забезпечують регулювання параметрів теплоносія у залеж­ності від температури зовнішнього повітря, допоміжним обладнанням і вузлами обліку.

Робота котелень передбачається в автоматизованому режимі, без постійного перебування обслуговчого персоналу.

Розрахунковий температурний графік роботи котелень з відпуску мережної води t° = 85-65°С.

Газопостачання котелень запроектовано згідно з ТУ ПАТ «Київгаз», виданих на приєднання до газорозподільної системи об’єктів XI черги ТУ №№ SW048240323, SW048260323, SW048310323, SW048250323, SW048270323, SW048300323, SW048280323 від 22.03.2023 та об’єктів XIІ черги ТУ №№ SW048120323, SW048170323, SW048130323, SW048190323, SW048180323, SW048230323, SW048220323, SW048212323 від 21.03.2023.

Місце забезпечення потужності - на розподільному газопроводі середнього тиску Р ≤ 0,3 МПа Ду 500 мм, який прокладено по проспекту Правди. Точка приєднання – на межі земельної ділянки.

Проектом передбачено:

−    прокладання підземних газопроводів середнього тиску з поліетиленових труб від місця підключення в існуючий розподільний газопровід до вузлів виходу із землі на фасади будинків;

−    прокладання надземного газопроводу середнього тиску із сталевих трубо­проводів по фасадній стіні кожного будинку і по негорючій покрівлі до ВОГ і ШРП, які встановлюються в шафах на стіні котелень;

−    прокладання газопроводу низького тиску зі сталевих трубопроводів по стіні дахових котелень до вводу в приміщення котелень і підклю­чення котлів.

На ввідному газопроводі у котельню передбачається швидкодіючий запірний клапан, який автоматично спрацьовує від датчиків загазованості.

В обсяг проектних рішень стосовно спорудження теплових мереж об’єкта входять рішення щодо внутрішньомайданчикових мереж від дахових котелень до введення в індивідуальні теплові пункти відповідної групи будівель. Траса тепломережі запроектована з попередньо ізольованих електро­зварних трубопроводів і прокладається без каналів, у непрохідних залізо­бетонних каналах (в ущільнених умовах) і в монолітних залізобетонних каналах з посиленою гідроізоляцією, по території ЗДО.

У теплоізоляційному шарі розміщені провідники системи аварійної сигналізації – система сигналізації та контролю пошкоджень провідної труби та оболонки. Відключаюча і спускна арматура встановлена в теплокамері. Спуск води передбачено в дренажній колодязь, який встановлено поряд з теплокамерою.

Приєднання місцевої системи опалення і вентиляції кожного будинку передбачено в індивідуальних теплопунктах за допомогою теплообмінних модулів, які постачаються комплектно із засобами автоматизації, що забез­печують регулювання параметрів теплоносія у залежності від температури зовнішнього повітря і зниження температури в приміщеннях з фіксованою тривалістю робочого дня, упродовж їх невикористання.

Усі системи теплопостачання споживачів приєднуються до котло­вого контуру за незалежною схемою.

Системи ГВП кожного споживача підключаються до теплових мереж за одноступеневою паралельною схемою з автоматичним регулюванням температури гарячої води.

В ІТП передбачено загальний комерційний облік теплоспоживання для кожного споживача.

Проектом передбачена однозонна система опалення для житлової частини будинків поверховістю до 16-ти та двозонна – для будинків 18-повер­хових і вище.

Система опалення кожної зони житлової частини будинків ‒ дво­трубна, з вертикальними стояками, поповерховими відгалуженнями і горизон­тальним поквартирним розведенням. На відгалуженнях передбачено вста­новлення автоматичних балансувальних клапанів і поквартирних вузлів некомерційного обліку теплоспоживання.

Як нагрівальні прилади запроектовані панельні радіатори, облад­нані автоматичними термостатами. Вертикальні стояки систем опалення, вузли підключення квартирних систем, вузли обліку теплоспоживання і крани для спуску води з горизонтальних гілок у дренажний стояк розташовані в комунікаційних нішах поза межами квартир. Розрахункові параметри теплоносія в системах опалення t° =80-60°С.

Вентиляція житлових квартир ‒ припливно-витяжна, за рахунок сумісної роботи спеціальних припливних пристроїв у віконних конструк­ціях житлових кімнат і кухонь та витяжних залізобетонних вентиляційних блоків індустріального виробництва.

Зовнішнє повітря надходить через відчинені кватирки при провітрю­ванні та за рахунок припливних регульо­ваних пристроїв у віконних рамах.

Видалення повітря із приміщень кухонь і санвузлів запроектовано через канали-супутники (повітряні затвори), які підключені до збірних вентиляційних шахт. Для інтенсифікації витяжки, запроектовані поквартирні канальні вентилятори.

У технічних приміщеннях, ІТП та електрощитовій запроектована витяжна вентиляція з механічним спонуканням, канальними вентиляторами.

Система опалення вбудованих нежитлових приміщень комерційного призначення запроектована окремими гілками для кожного споживача та обладнуються приладами обліку тепла. Система – двотрубна, горизон­тальна, з нагрівальними приладами, які оснащуються термостатами.

У неробочий час передбачено автоматичне зниження температури внутрішнього повітря у приміщеннях з фіксованою тривалістю робочого дня.

Вентиляція вбудованих комерційних приміщень прийнята децентра­лізованою, припливно-витяжною з механічним спонуканням, з урахуванням забезпечення працюючих і відвідувачів зовнішнім повітрям у межах сані­тарної норми. Вентобладнання розміщено поза зоною житлових квартир.

Викид витяжного повітря передбачено вище покрівлі будинків. Прокладання транзитних вертикальних повітропроводів запроектовано поза межами житлових квартир.

Для підтримання комфортних умов у житлових приміщеннях та у вбу­дованих комерційних приміщеннях передбачена можливість встановлення споживачами спліт-системи кондиціонування.

Опалення у приміщеннях одноповерхових будівель за ГП 11.17-11.22 і 12.18 та 12.19 з приміщеннями комерційного призначення прийнято електричними конвекторами з відповідним класом захисту від ураження електричним струмом.

Вентиляція приміщень – децентралізована, припливно-витяжна з меха­нічним спонуканням, забезпечує працюючих і відвідувачів зовнішнім повітрям у межах санітарної норми.

Припливно-витяжні установки оснащені фільтром, рекуператором, теплообмінником-підігрівачем припливного повітря у зимовий період.

Підтримання оптимальної температури в приміщеннях у теплу пору року, вирішується мультизональною VRF системою з використанням озоно­безпечного фреону.

Джерелом теплопостачання для системи опалення ТЦ є вбудована котельня теплопродуктивністю 72,0 кВт. У котельні передбачено встанов­лення двох електричних водогрійних котлів Romstal Habita продуктивністю 36 кВт кожний.

Котли обладнано автоматикою безпеки та керування процесом при­готування води та системою захисту від перегріву.

Котельня обладнується установками підготовки води в системі під­живлення, насосами, приладами КВП і допоміжним обладнанням.

Проектом передбачено використання електроенергії джерела в години мінімального навантаження енергосистеми.

Системи опалення і вентиляції ТЦ передбачено окремими для при­міщень з різним функціональним призначенням.

Обладнання системи повітряного опалення запроектовано з резерву­ванням.

Система опалення торговельного залу ТЦ запроектована комбіно­ваною – радіаторна двотрубна система опалення для підтримання температури +12°С (чергове опалення), та повітряна, суміщена з припливно-витяжною вентиляцією − для підтримання оптимальних параметрів у робочий час.

Для підтримання нормованої температури в приміщеннях оренди, адміністративно-офісних і технічних приміщеннях запроектована двотрубна система опалення з нагрівальними приладами, які оснащуються термо­статами.

У неробочий час передбачено автоматичне зниження температури внутрішнього повітря.

Вентиляція приміщень торговельних залів ТЦ – припливно-витяжна, з механічним спонуканням, забезпечує необхідну кількість зовнішнього повітря для працюючих і відвідувачів і підтримує оптимальні параметри мікроклімату.

Холодопостачання повітроохолоджувачів припливної системи перед­бачено від холодильного модуля з повітряним охолодженням конден­саторів з озонобезпечним холодоагентом.

Джерелом тепла для місцевих систем опалення і вентиляції ЗДО за ГП 11.23 та 12.17 є дахові котельні на будинку за ГП 11.13 та на будинку за ГП 12.4, відповідно.

Система опалення приміщень ЗДО ‒ двотрубна, тупикова, з поповер­ховим горизонтальним розведенням трубопроводів, з панельними радіа­торами, обладнаними термостатами і захищеними негорючими екранами. Для ігрових кімнат першого поверху окрім радіаторної системи опалення, додатково передбачається влаштування «теплої підлоги». Температура поверхні підлоги прийнята +23°С. Параметри теплоносія системи опалення «тепла підлога» ‒ 50/40°С.

Вентиляція у приміщеннях груп дитячого садка та навчальних класів ‒ припливно-витяжна, з механічним спонуканням, з припливно-витяжними установками для окремих за функціональним призначенням груп приміщень, з рекуперацією тепла витяжного повітря. Вентиляція кухні розрахована на асиміляцію тепловологонадлишків і запроектована з урахуванням запо­бігання розповсюдженню запахів з виробничої зони.

При перетинанні транзитними повітроводами протипожежних пере­шкод (перегородок, стін, перекриттів) та при приєднанні їх до вертикального колектора передбачається влаштування протипожежних клапанів та ущіль­нення місць проходу повітроводів і трубопроводів через перегородки і стіни негорючими матеріалами, із забезпеченням нормативної вогнестійкості пере­шкод, які вони перетинають.

Джерелом теплопостачання для систем опалення приміщень СПП є дахові газові котельні будівель, а для будівель за ГП 11.14 і 12.15 ‒ елект­рична мережа.

Підтримання нормованої температури у вбудованих приміщеннях СПП в режимі використання їх як захисної споруди цивільного захисту (із захисними властивостями сховища класу А-І) (окрім СПП у будівлях за ГП 11.14 і 12.15) здійснюється від самостійного відгалуження від загальної опалювальної системи будинку.

На відгалуженні передбачена запірна арматура для вимкнення його, в разі необхідності, при заповненні приміщення людьми.

Для сховищ у будівлях за ГП 11.14 і 12.15 передбачено встанов­лення електричних опалювальних приладів з відповідним захистом від ураження струмом.

Вентиляція приміщень сховища передбачена припливно-витяжною зі штучним спонуканням, із застосуванням ручних електровентиляторів та з електроприводом для СПП у будівлях за ГП 11.14, 12.15 і розрахована на забезпечення не перевищення допустимих параметрів мікроклімату в при­міщеннях, визначених чинними нормативними документами.

Вентиляція запроектована для двох режимів – чистої вентиляції (режим І) і фільтровентиляції (режим ІІ).

У режимі чистої вентиляції зовнішнє повітря, що подається у схо­вище, очищається від пилі та забезпечує необхідний повітрообмін і вида­лення із приміщень надлишкового тепла та вологи.

У режимі фільтровентиляції виконується очищення зовнішнього припливного повітря від пилу, від газоподібних та аерозольних засобів масового ураження.

Кількість зовнішнього повітря прийнята за розрахунком на асимі­ляцію теплонадходжень і враховує необхідну нормативну кількість повітря на одну особу, яка переховується.

Вентиляція ДЕС включає в себе такі заходи:

−    видалення продуктів згоряння дизель-генератора (підключено безпосе­редньо до дизель-генератора);

−    подача припливного повітря для забезпечення горіння;

−    загальнообмінна припливна та витяжні системи приміщення ДЕС для видалення теплонадлишків від роботи обладнання;

−    встановлення клапана надмірного тиску в тамбур-шлюзі перед примі­щенням ДЕС для запобігання перетіканню повітря.

Електропостачання ХІ мікрорайону комплексної забудови виконується згідно з ТУ № 003075200223190330000001 ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРО­МЕРЕЖІ» від 20.02.2023.

Проектом розроблені технічні рішення щодо винесення існуючих мереж із зони забудови.

Передбачається будівництво кабельно-трубної каналізації вдовж ХІ та ХІІ мікрорайонів з використанням посилених поліетиленових труб марки ЖГДПТ Ø160 мм і Ø200 мм та 16 залізобетонних кабельних колодязів для прокладання проектованих кабелів, з урахуванням перспективи.

Винесенню підлягають:

−    КЛ-10 кВ «ПС «Пріорська»-РП 221» №№ 1, 2 від точки врізання до РУ-10 кВ ПС «Мостицька» з утворенням нових КЛ-10 кВ «ПС «Мостицька»-РП 221» № 1, 2 та КЛ-10 кВ «ПС «Пріорська»-РП 543» №№ 1, 2.

−    КЛ-10 кВ  «РП 221-ТП 4703 (І с)» та «РП 221-ТП 6816 (ІІ с)» з утворенням нових КЛ-10 кВ «РП (13 мкр)-ТП 4703 (І с)» і «РП (13мкр)-ТП 6816 (ІІ с)».

Для прокладання запроектовані кабелі з ізоляцією ЗПЕ типу АпВЭгаПу-20 перерізом 1 × 500 мм² та 1 × 120 мм².

Проектом передбачено спорудження окремо розташованого розпо­дільного пункту РП/ТП-10/0,4 кВ (РП пр.) з масляними трансформаторами потужністю 4 × 630 кВА, живлення І та ІІ секцій шин РУ-10 кВ якого вико­нується:

−    І секція шин – від І секції шин (ком. 17) РУ-10 кВ ПС «Берковецька»;

−    ІІ секція шин – від ІІ секції шин (ком. 16) РУ-10 кВ ПС «Берковецька».

Для прокладання запроектовані кабелі з ізоляцією ЗПЕ типу АпВЭгаПу-20 перерізом 1 × 500/70 мм², які прокладаються у проектованій кабельно-трубній каналізації.

Для підключення проектованого навантаження резервні місця № 16 та № 17 на І та ІІ секціях шин ЗРУ-10 кВ ПС «Берковецька» обладнуються комірками типу Galset-2-03/1250 з вакуумними вимикачами.

Проектом передбачається спорудження чотирьох окремо розташованих трансформаторних підстанцій ТП 10/0,4 кВ за ГП 11.1, 11.2, 11.3, 11.4 з масля­ними трансформаторами потужністю 2 × 1000 кВА, живлення І та ІІ секцій шин РУ-10 кВ яких виконуються у ланцюг від І та ІІ секцій шин РУ-10 кВ РП пр.

Для живлення РУ-10 кВ проектованих ТП за ГП 11.1, 11.2,11.3, 11.4 запро­ектовані кабелі з ізоляцією ЗПЕ типу АпВЭгаПу-20 перерізом 1 × 120/35 мм², які прокладаються в проектованій кабельно-трубній каналізації.

Електропостачання ХІІ мікрорайону комплексної забудови викону­ється за ТУ№ 003074200223190330000001 ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРО­МЕРЕЖІ» від 20.02.2023.

Проектом передбачається спорудження чотирьох окремо розташова­них трансформаторних підстанцій ТП 10/0,4 кВ за ГП 12.1, 12.3, 12.5 з масля­ними трансформаторами потужністю 2 × 1000 кВА, ТП 10/0,4 кВ за ГП 12.2 з масляними трансформаторами потужністю 4 × 1000 кВА та прибудованої трансформаторної підстанції ТП 10/0,4 кВ за ГП 12.4 із сухими трансформа­торами потужністю 2 × 1000 кВА, живлення І та ІІ секцій шин РУ-10 кВ яких виконуються у ланцюг від І та ІІ секцій шин РУ-10 кВ РП пр (ХІ мікрорайон).

Для живлення РУ-10 кВ проектованих ТП за ГП 12.1, 12.2, 12.3, 12.4, 12.5 використовуються кабелі з ізоляцією ЗПЕ типу АпВЭгаПу-20 перерізом 1 × 120/35 мм², які прокладаються в існуючій та проектованій кабельно-трубній каналізації.

Розрахункове навантаження комплексної забудови ХІ та ХІІ мікро­районів становить 8788 кВт, І та ІІ категорії надійності електропостачання:

−       ХІ мікрорайон (І…VІ черги) – 4105,5 кВт;

−       ХІІ мікрорайон (І…VІІ черги) – 4793 кВт.

У проекті передбачена достатня кількість ВРП, які живляться від РУ-0,4 кВ проектованих трансформаторних підстанцій взаєморезервованими кабелями розрахункових перерізів.

Для споживачів І категорії передбачені АВР.

Проектом передбачено робоче, аварійне (евакуаційне та безпеки) та ремонтне на 12 В електроосвітлення.

Електроосвітлення приміщень виконується світильниками із світло­діодними лампами.

Світильники евакуаційного освітлення та покажчики «Вихід» осна­щені вмонтованим автономним блоком живлення та зарядним пристроєм, який забезпечує безперебійну роботу світильників протягом двох годин з моменту зникнення живлення.

Робоче та евакуаційне електроосвітлення приміщень загального при­значення (коридори, ліфтові холи, сходові клітки), які мають природне освітлення, вмикається автоматично в залежності від денного освітлення та програми.

Керування робочим освітленням поверхових коридорів, сходових кліток здійснюється за місцем, з використанням  пристроїв короткочасного вмикання.

Живлення робочого електроосвітлення та електрообладнання вико­нується кабелями з мідними жилами з ізоляцією, яка не поширює горіння, має помірну димоутворювальну здатність та є малонебезпечною за токсич­ністю продуктів горіння, типу ВВГнгд.

Живлення евакуаційного електроосвітлення та протипожежних при­строїв виконується кабелями з мідними жилами з вогнестійкою без галоге­новою ізоляцією марки FLAМЕ-X 950 (N) HXHFE180/E30 (90), які прокла­даються на підтримувальних вогнестійких системах класу Е-30 (Е-90) та зберігають функціональність протягом 30 та 90 хвилин, відповідно.

Для зовнішнього освітлення прилеглої території застосовуються світлодіодні світильники, які встановлюються на металевих опорах гаря­чого цинкування висотою 8,5 м.

Мережі зовнішнього освітлення прокладаються у землі в ПВХ трубах з улаштуванням технологічних колодязів біля опор та на поворотах.

Проектом передбачається автоматизація та диспетчеризація інженер­ного обладнання систем опалення, водопостачання, гарячого водопоста­чання та вентиляції.

Проектом передбачається облаштування будинків телекомунікацій­ними системами (Інтернетом, телефонією, телебаченням, проводовим мов­ленням) та системами контролю доступу, відеоспостереження та охоронної сигналізації.

У проекті наведені принципові рішення щодо організації будівництва.

Земляні роботи виконуються екскаваторами з ємністю ковшів 0,95 м³, з ємністю ковшів 0,15 м³ та бульдозерів потужністю 70 кВт.

Улаштування фундаменту з бурових паль виконується за допомогою бурової установки типу Casagrande.

Бетон на будівельний майданчик завозиться бетонозмішувачами з ємністю барабана 5 м³ або 7 м³. Подавання бетону в монолітні конструкції виконується із шнекових бункерів у баддях з відкидним днищем і за допо­могою бетононасосів.

Монтажні роботи виконуються самохідними автомобільними кранами вантажопідйомністю 25 т, пневмоколісними кранами вантажопідйомністю 36 т та баштовими кранами з довжиною стріл 30-40 м вантажопідйомністю 8 т.

Тривалість будівництва ХІ мікрорайону становить 50,5 місяців, в тому числі:

−       І черга – 28,0 місяців;

−       ІІ черга – 37,5 місяців;

−       ІІІ черга – 25,5 місяців;

−       ІV черга – 23,0 місяці;

−       V черга – 13,0 місяців;

−       VІ черга – 13,0 місяців.

Тривалість будівництва ХІІ мікрорайону становить 64,0 місяці, в тому числі:

−       І черга – 33,0 місяці;

−       ІІ черга – 28,0 місяців;

−       ІІІ черга – 31,5 місяць;

−       ІV черга – 33,0 місяці;

−       V черга – 38,5 місяців;

−       VІ черга – 9,0 місяців;

−       VІІ черга – 15,5 місяців.

Проектом передбачені заходи, регламентовані нормативними актами щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.

За матеріалами проекту ділянка будівництва знаходиться поза межами можливого негативного впливу комунальних та промислових об’єктів, що функціонують в оточенні.

Розміщення на ділянці проектування житлових будинків з їх при­будинковими територіями, а також закладів освіти та дошкільної освіти виконано з урахуванням дотримання нормативної тривалості інсоляції про­ектованих приміщень, майданчиків для занять спортом і дитячих ігрових майданчиків.

Склад приміщень квартир визначено завданням на проектування з дотриманням вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні поло­ження».

Склад і площі основних та допоміжних приміщень загальної серед­ньої, у т. ч. початкової, освіти та закладів дошкільної освіти, а також технологічні рішення щодо організації їх роботи відповідають вимогам ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки та споруди. Заклади освіти», ДБН В.2.2-4:2018 «Будинки та споруди. Заклади дошкільної освіти» та Санітарного регла­менту для дошкільних закладів, затвердженого наказом МОЗ України 24.03.2016 № 234, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за №  563/28693, Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ України 25.09.2020 № 2205, зареєстро­ваного в Міністерстві юстиції України 10.11.2020 за № 1111/35394.

Згідно з матеріалами проекту тривалість інсоляції і природне освіт­лення житлових приміщень, а також ігрових, спальних і навчальних при­міщень у закладах освіти та дошкільної освіти відповідають чинним вимогам. Також витримані нормативні вимоги щодо тривалості інсоляції дитячих, спортивних майданчиків на прибудинковій території та на територіях освітніх закладів.

Розміщення приміщень з інтенсивними джерелами шуму та вібрації виконано з урахуванням вимог ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму». У проекті розроблений розділ «Захист від шуму», в якому ураховані зовнішні (транспорт) та внутрішні джерела шуму (інженерне обладнання будівель).

Для створення комфортних акустичних умов у громадських та жит­лових приміщеннях все обладнання монтується з ретельною звукоізоляцією (кріплення та проходи через будівельні конструкції ізолюються пружними прокладками та ін.).

Після проведення робіт з монтажу обладнання проектом передба­чено обов’язкове проведення контрольних інструментальних вимірів рівнів шуму та, в разі виявлення перевищень допустимих рівнів шуму, розроб­лення та виконання додаткових шумозахисних заходів.

У складі проекту розроблений розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (ОВНС), у якому визначено, що будівництво та експлуатація запроектованого об’єкта не спричинить понаднормативного впливу на стан навколишнього середовища.

Зокрема на атмосферне повітря будуть впливати викиди з відпрацьо­ваними газами ДВЗ автомобілів (в’їзд-виїзд з автостоянок, паркінгів), викиди з продуктами згоряння природного газу в газоспоживному опалювальному обладнанні (котельні дахові), викиди в незначній кількості від технологічних процесів та обладнання виробничих приміщень ТЦ, харчоблоків і пралень ЗДО. Також можливі тимчасові викиди з димовими газами резервних дизель-генераторних установок, які встановлюються у вбудованих приміщеннях СПП – у режимі використання їх як захисних споруд цивільного захисту.

У повітря будуть надходити: оксиди азоту, оксид вуглецю, вугле­водні граничні С12-С19, ангідрид сірчистий, сажа, етиловий спирт, оцтова кислота, оцтовий альдегід, аміак, диметиламін, валеріанова кислота, про­піоновий альдегід, акролеїн, натрію гідрооксид, натрію карбонат, СПЗ типу «Лотос», формальдегід, бенз(а)пірен, парникові гази (метан, діоксид вуглецю, оксид діазоту).

Концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не пере­вищують нормативів гранично допустимих концентрацій населених місць.

Додатковим джерелом забруднення атмосферного повітря будуть тимчасові викиди забруднюючих речовин, що утворюються при виконанні будівельних робіт, які в цілому на стан повітряного середовища не впливають.

Для зменшення негативного впливу на атмосферне повітря проектом передбачається: застосування екологічно безпечного технологічного облад­нання і котлів з покращеними показниками емісії забруднюючих речовин; димові та вентиляційні труби виведені на висоту, яка забезпечує ефективне розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, місцеві витяжні системи від технологічного обладнання ТЦ і харчоблоків ЗДО обладну­ються фільтрами та жироуловлювачами тощо.

Поверхня ділянок проектування представлена ґрунтово-рослинним шаром – суглинком темно-коричневим.

Наявний рослинний шар ґрунту під­лягає збереженню і використанню для благоустрою території.

Відповідно до даних, наведених в акті обстеження зелених насаджень від 10.09.2022, в межах планованої діяльності зелені насадження відсутні. Проектом передбачено благоустрій та озеленення території.

Вплив на підземні води та ґрунти очікується в межах нормативів завдяки передбаченим заходам: тверде водонепроникне покриття проїздів та автостоянок; система збору дощових і талих вод з очищенням забруд­неної частини стоку на локальних очисних спорудах; прибирання паркінгів сухим способом; роздільне збирання відходів та їх утилізація згідно з укладеними договорами тощо.

Вплив на геологічне середовище очікується в межах нормативів завдяки впровадженню комплексу заходів: застосування плитно-пальової основи для будівель; відведення поверхневих стічних вод організованою мережею дощової каналізації; гідроізоляція підземних конструкцій буді­вель; конструкції всіх водонесучих комунікацій запроектовані герметич­ними, що запобігає водонасиченню ґрунтів.

На тваринний і рослинний світ, об’єкти природно-заповідного фонду вплив не здійснюється.

Вплив на соціальне середовище в межах нормативних вимог, пози­тивними аспектами планованої діяльності є забезпечення громадян житлом та об’єктами громадського призначення і соціальної інфраструктури.

Для зменшення впливу на техногенне середовище проектом перед­бачається: заходи щодо захисту оточуючих будівель і споруд від руйнації, забезпечення їх стійкості при будівництві; дотримання охоронних зон інже­нерних комунікацій; проведення моніторингу прилеглої території та забу­дови до та під час будівництва.

Клас вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій запроек­тованих житлових будинків, громадських будівель, паркінгів і споруд перед­бачено як для І ступеня вогнестійкості (крім нежитлових будівель – 11.17, 11.18, 11.19, 11.20, 11.21, 11.22,12.18,12.19), а також, ТП і ТП-РП – 12.24, 11.25, 11.26,11.27,11.28,11.29, 12.20, 12.21, 12.22, 12.23, 12.24, для яких перед­бачено II ступінь вогнестійкості).

Запроектовані вбудовано-прибудовані до житлових секцій одноповер­хові споруди громадського призначення мають І ступінь вогнестійкості як житлові секції.

Умовна висота запроектованих одно- та двосекційних житлових будинків становить менше ніж 47 м (12- та 16-поверхові), більше ніж 47 м та не більше ніж 73,5 м (18-, 21-, 22-, 23-поверхові).

У підвальних поверхах усіх житлових будинків передбачено розташу­вання споруд подвійного призначення із захисними властивостями проти­радіаційного укриття (ПРУ) та комори мешканців. Комори відокремлені від загального евакуаційного коридору протипожежними стінами 1-го типу (REI 150) із заповнення дверних прорізів протипожежними дверима 1-го типу (ЕІ 60). Два виходи з підвального поверху є розосередженими на сходи типу С1, що ведуть безпосередньо назовні.

Як другий шлях евакуації з квартир передбачаються на балконах глухі простінки шириною не менше ніж 1,2 м, клас вогнестійкості ділянки шириною 1,2 м зовнішньої стіни квартири передбачено ЕІ 45. Віконний проріз навпроти простінка засклений, відчиняється в середину однієї із стулок шириною 0,8 м.

На території багатофункціонального району запроектовано три чотири­поверхових окремо розташованих паркінги, триповерхові будівлі ЗДО, одно­поверхові будівлі громадського призначення і ТП.

Відстані між зовнішніми стінами вищезазначених будівель і споруд відповідають нормативним, згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12:2018.

Усі приміщення житлових (вище 47 м), громадських будівель і дахових котелень обладнуються внутрішнім протипожежним водопроводом від пожежних кран-комплектів, комори захищають системою автоматичного спринклерного водяного пожежогасіння, як і повітрозаповненою системою − паркінги.

Також запроектовано систему механічного димовидалення при пожежі (ДВ) разом із системою компенсації втрат повітря при спрацюванні системи ДВ.

Усі приміщення квартир, поповерхові коридори житлових секцій, вбудовано-прибудовані та окремо розташовані приміщення громадського призначення, як і дахові котельні, передбачено обладнати системою пожежної сигналізації, керування евакуюванням в частині системи оповіщення про пожежу та світловими покажчиками напрямку евакуації.

Запроектовані в кожній житловій секції, у паркінгах пожежні ліфти, які обслуговують, як підземні так і надземні поверхи.

До будівель та споруд передбачені під’їзди пожежної техніки з твер­дим покриттям з можливістю доступу в кожну квартиру та приміщення рятувальників із автодрабин та автопідйомників.

Згідно з матеріалами проекту значення теплотехнічних показників для усіх зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків забудови прий­няті у межах нормованих.

Клас енергетичної ефективності будинків у відповідності до матеріалів проекту відповідає класу «С», що визначено в наказі № 260 від 27.10.2020 Міністерства розвитку громад і територій.

Відповідність класу енергетичної ефективності і теплотехнічних показ­ників підлягає уточненню на робочій стадії проекту, при цьому клас енерго­ефективності не може бути прийнятий менше класу «С».

Експертиза проведена за напрямами, зазначеними у 8.6 ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної докумен­тації на будівництво».

При цьому у відповідності до зазначеного стандарту до проведення експертизи проектної документації не залучались експерти з питань ядерної і радіаційної безпеки та охорони праці, а експертиза за цими напрямами не проводилась, оскільки об’єкт не призначений для поводження з радіо­активними матеріалами та відходами від них і не є об’єктом виробничого призначення.

Згідно з листом замовника від 07.11.2022 № 07/11-22/1 експертиза проекту здійснена без розгляду кошторисної частини проектної документації.

У процесі розгляду проекту за зауваженнями ТОВ «Українська буді­вельна експертиза» проектною організацією за погодженням із замовником у проект внесені зміни і доповнення.

Відповідальність за внесення змін в усі примірники проекту, в тому числі при внесенні проектної документації до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), покладається на генпроектувальника та замовника.