Замовник будівництва: ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ»

Генеральний проектувальник: ТОВ «ЕДЕЛЬБУРГ АРХІТЕКТС»

Клас наслідків (відповідальності) : СС3

(ГІП- Тарновський В.К., кваліфікаційний сертифікат серія АР № 012192 від 08.02.2017 р..)

(ГАП – Кумейко О.С., кваліфікаційний сертифікат серія АА № 002192 від 27.10.2014 р.)

Адреса об’єкту будівництва: м. Київ, Поштова площа, 3.

Проектування об єкта будівництва «Реставрація нежилого будинку за адресою площа Поштова, 3 у Подільському районі м.Києва» здійснено на підставі:

• Реставраційного завдання

• Реставраційне завдання (коригування).

• Завдання на проектування;

• Завдання на коригування проекту від 20.01.2023 року;

• Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна №193803367 від 19.12.2019 року;

• Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності №257653032 від 21.05.2021 року;

• Витяг з містобудівного кадастру № 293916;

• Дефектний акт від 03.03.2021 року;

• Лист Департамента охорони культурної спадщини КМДА № 066-960 від 30.03.2021 року про надання дозволу на реставраційні роботи;

• Поспорт Памятки архітектури, містобудування та монументального мистецтва місцевого значення, виданий Департаментом охорони культурної спадщини КМДА, 2020рік;

• Звіт про науково-технічну роботу по обстеженню від 03.06.2019 року, ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій « ( ДП НДІБК);

• Звіт про науково-технічну роботу по обстеженню від 07.10.2020 року, ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій « ( ДП НДІБК);

• Звіт про інженерно-геологічні вишукування, ТОВ «ІНЖЕНЕРБУДПРОЕКТ», 2015 рік;

• Акт № 28 від 19.02.2019 року обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню;

• Договір № 24596/5-07-Т про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з АК «Київводоканал» від 10.03.2021 року;

Загальні дані

Проектна документація «Реставрація нежилого будинку за адресою площа Поштова, 3 Подільському районі м. Києва» була розроблена у 2021 р. ТОВ "ЕДЕЛЬБУРГ АРХІТЕКТС" на замовлення ПрАТ «Київський річковий порт». ". 

Проект був розглянутий і отримано позитивний висновок експертизи ТОВ "Українська міжрегіональна будівельна експертиза" експертний звіт від 29 липня 2021 р. за № 01248-21.

Замовником  отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт від державної архітектурно-будівельної інспекції України (від 25 серпня 2021 р. №ІУ13210820269).

В процесі будівництва Замовником прийнято рішення відносно внесення змін в планувальні рішення будівлі та черговість реставраційних робіт.

Станом на березень 2023 року конструктивні рішення на об’єкті виконані в повному обсязі.

Коригуванням проектної документації передбачається внесення таких планувальних змін:

Підвальньний поверх:

1. зміна планувальних рішень в осях 3-17; А-Д.

2. зміна планувальних рішень в осях 3-5; Е-И.

3. зміна планувальних рішень в осях 14-16; Е-И.

4. передбачити замість складських приміщень, комор, фотоательє,  пункту прийому для хімчистки, пункту прийому ремонту одягу, пункту прийому ремонту взуття та пункту прийому ремонту ювелірних виробів наступні приміщення: приміщення персоналу, комп’ютерний клас, приміщення для індивідуальної роботи студентів, актова зала, приміщення душових, конференс-зал, архів бібліотеки, WEB-кімната.

5. зміна планувальних рішень в осях 9-12; Г-Ж

1 поверх:

6. зміна планувальних рішень в осях 3-9; А-В.

7. зміна планувальних рішень в осях 9-12; А-Ж.

8. зміна планувальних рішень в осях 15-18; В-Д.

9. зміна планувальних рішень в осях 4-5; Е-И - запроектовано сходову клітину з виходом безпосередьо назовні;

10.  передбачити замість адміністративних приміщень, серверної, комор, переговорних, приміщення кафетерію, роздавальні кафетерію, приміщення для відпочинку і прийому їжі наступні приміщення: навчальні приміщення, електрощитова, приміщення для зберігання посуду, зал їдальні, кабінет для індивідуальних занять

11. зміна планувальних рішень в осях 5-6; Г-Д.

2 поверх:

12. зміна планувальних рішень в осях 3-6; А-В.

13. зміна планувальних рішень в осях 9-12; А-Ж.

14. зміна планувальних рішень в осях 15-18; А-Д.

15. зміна планувальних рішень в осях 5-6; Е-И.

16. зміна планувальних рішень в осях 15-66; Е-И.

3 поверх:

17. зміна планувальних рішень в осях 4-5; Б-Г.

18. передбачити замість комори -  технічне приміщення

4 поверх:

19. зміна планувальних рішень в осях 9-12; А-Ж.

20. передбачити замість комори -  технічне приміщення, серверной – електрощитову.

             5 поверх:

21. зміна планувальних рішень в осях 5-18; А-И.

22. вилучити приміщення 40 (комора) в осях 3-4; Д-Е;

23. передбачити замість комори поз. 35 -  венткамеру

Надбудови на відм. +10,100 та +13,800

24. зміна планувальних рішень в осях 9-12; Д-Е.

Виконання реставраційних робіт планується в одну чергу з виділенням трох пускових комплексів

Будівля, що підлягає ремонтно-реставраційним роботам, збудована у 1957—1961 на Поштовій площі за проектом архітекторів Вадима Гопкало, Вадима Ладного, Григорія Слуцького та інших. Оздоблення інтер'єрів мозаїчними композиціями «Дніпро — торговий шлях», «Чайки над водою» та іншими виконали художники Е. Котков, В. Ламах, І. Литовченко. Станом на 2020 закритий на ремонтно-реставраційні роботи. За 2012-20 роки споруда набула занедбаного стану.

Проект ремонтно-реставраційні роботи у нежитловому будинку за адресою Поштова Площа, 3 у Подільському районі м. Києва розроблено на підставі завдання на проектування. Відповідно до даного завдання замовником було вирішено провести ремонтно-реставраційні роботи будинку з метою розумного пристосування будівлі з урахуванням потреб маломобільних груп населення (далі МГН) та з метою відновлення його ресурсу з заміною, за необхідності, конструктивних елементів, систем інженерного обладнання, а також поліпшення його експлуатаційних показників. 

Ремонтно-реставраційні роботи передбачають часткову зміну елементів несучих та огороджувальних конструкцій. Реставрацію елементів каркасу будинку буде виконано без втручання в фасадні елементи, мозаїчні композиції будуть збережені, також буде проведено заміну вікон для ефективного енергозбереження. 

Метою цього проекту є створення сучасного комфортного середовища без зміни геометричних розмірів існуючої будівлі, функціонального призначення будівлі та  з розумним пристосуванням до потреб маломобільних груп населення та сучасних технологій.

Згідно завданню на проектування будівля буде мати п’ять поверхів, підвал і надбудови. У центральній частині будівлі — кругла башта, в якій за часів повноцінного функціонування будівлі була встановлена спеціальна апаратура зв'язку, сигналізації, огляду фарватеру (на даний момент все обладнання демонтоване). На першому, другому, третьому, четвертому і п’ятому поверхах — приміщення адміністративного призначення. В підвальному поверсі приміщення побутового обслуговування, приміщення персоналу, складські і технічні приміщення. Буде виконано внутрішнє оздоблення приміщень з збереженням існуючих мозаїчних композицій.

Код будівлі згідно державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000

За функціональним призначенням код будівлі за державним класифікатором ДК 018-2000 визначено як 1241.5 «Морські та річкові вокзали, маяки та пов’язані з ними будівлі» , при цьому, оскільки будівля має статус пам’ятки історії і архітектури код будівлі за державним класифікатором ДК 018-2000 визначено як 1273.1 «Пам'ятки історії та архітектури».

Характеристика району будівництва

У фізико-географічному відношенні будівля розташована в центральній частині міста на правому березі р. Дніпро в Подільському районі м. Києва.

У геоморфологічному відношенні територія, на якій розташована будівля, в межах низької заплави р. Дніпро.

Рельєф відносно рівний, змінений насипними грунтами. Абсолютна відмітка поверхні майданчика змінюються в межах 98,1 – 98,6 м.

Клімат району помірно-континентальний, з м’якою зимою та теплим літом. За природно-кліматичними ознаками територія ділянки відноситься, згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 "Будівельна кліматологія", до 1 кліматичного району. 

Переважаючий напрямок вітру - північно-західний. Розрахункова температура зовнішнього повітря для огороджувальних конструкцій і опалення - 22°С, середня температура опалювального періоду - 2°С, тривалість періоду -187 діб.

Враховуючи вимоги ДК 018-2000 код об'єкту будівництва визначений як 1220.9 (Будівлі для конторських та адміністративних цілей інші).

Фізико-географічні умови 

Клімат району вишукувань помірно-континентальний з відносно м'якою зимою та спекотним літом. В його формуванні визначну роль відіграють повітряні маси, що надходять з Атлантики, Арктичного басейну, або формуються над континентальним простором Євразії.

За даними багатолітніх спостережень Київської гідрометеостанції середня температура найбільш холодного місяця січня становить -5,9°С, самого теплого місяця липня +19,8°С.

Абсолютний мінімум температури зафіксований в січні -39°С, абсолютний максимум в липні +39°С. Стійкий перехід температури повітря через 0°С спостерігається восени 20 листопада, навесні - 20 березня.

Середня тривалість без морозного періоду становить 159-180 днів.

Сніговий покрив утворюється кожного року. Середня тривалість періоду зі стійким сніговим покривом з 22 грудня по 14 березня. Висота снігового покрову коливається від 10 см (в грудні) до 74 см (в лютому).

Середня глибина промерзання ґрунту взимку - 70 см, найбільша -145 см, найменша - 20 см. Середня дата повного відтавання ґрунту -26 березня.

Середньорічна кількість атмосферних опадів - 620 мм.

Взимку переважають вітри західного напрямку, а влітку - північного. Середньорічна швидкість вітру в місті дорівнює 2,7 м/сек, найбільша відмічається в лютому - 4,3 м/сек, а найменша - в серпні 1,6 м/сек. Найбільша кількість днів з сильними вітрами припадає на лютий-березень, найменша - на вересень. Кількість днів в році: з ожеледдю - 17; з туманом - 46; хуртовиною - 26;поземкою – 5 днів.

Інженерно-геологічні умови

Гідрогеологічні умови району визначаються геологічною будовою, тектонічною та фізико-географічними факторами. Більша частина території району знаходиться у межах Дніпровського артезіанського басейну, а південна та південно-західна - в межах Українського кристалічного масиву.

Район Дніпровського артезіанського басейну характеризується наявністю потужних водоносних горизонтів та комплексів, які приурочено до різних стратиграфічних горизонтів порід палеозойського, мезозойського та кайнозойського віків.

Живлення відбувається в бортових частинах Дніпровського басейну, частково за рахунок переливу вод з різних горизонтів. Для горизонтів близького від поверхні залягання областю живлення є поліська рівнина на півночі та Дніпровська лівобережна долина на сход. Долина Дніпра в межах Дніпровського артезіанського басейну є також областю розвантаження глибоких горизонтів в місцях, де відсутні водоупорні породи.

За складюстю інженерно-геологічних умов територія будівництва відноситься до ІІІ (складноі) категорії, згідно ДБН А.2.1-1:2014 (Додаток Ж).

В геоморфологічному відношенні місце робіт знаходиться в межах заплави р. Дніпро.

Розкрита бурінням і випробувана товща rрунтів за генетичними ознаками і фізико-механічними властивостями, а також відповідно ДСТУ Б В.2.1-5-96 «Грунти. Методи статичної обробки результатів випробувань» розділяється на інженерно-геологічні елементи, опис яких наведений нижче:

ІГЕ-1 (t Н) - насипний грунт: супісок піщанистий, темно-сірий, пластичний, з включенням будівельного сміття до 5 %;

ІГЕ-1 а (t Н) - насипний грунт: пісок середньої крупності, світло-сірий,

пухкий, малого ступеня водонасичення

ІГЕ-2 (t Н) - насипний грунт: суглинок легкий пилуватий, сірий, м'якопластичний, з домішкою органічних речовин;

ІГЕ-За (а РПІ-Н) - пісок мілкий, жовто-сірий, сірий, середньої щільності, насичений водою;

ІГЕ-36 (а РПІ-Н) - пісок мілкий, жовто-сірий, сірий, щільний з лінзами середньої щільності, насичений водою;

ІГЕ-4 (а РІІІ-Н) - суглинок легкий пилуватий, сірий, м'якопластичний, з домішкою оргаючних речовин;

ІГЕ-5 (а РІІІ-Н) - супісок піщанистий, сірий, пластичний, з поверхні шару ­ замулений, з прошарками піску та суглинку потужністю 0,1-0,2 м, 10-20 %.

Глибина залягання виділених ІГЕ, їх потужність і поширення наведені на інженерно-геологічному розрізі.

Нормативна глибина промерзання rрунту - 1,1 м.

Грунтові води на період вишукувань зустрінуті виробками на глибинах 3,2-5,8 м.

Генеральний план

Проектом передбачено здійснити комплексне відновлення будівлі з подальшою експлуатацією у якості адміністративно-офісної. Об΄ємно- планувальні рішення спрямовані на посилення архітектурної виразності сформованої забудови кварталу.

Проектом передбачено:

• ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень;

• стоянка для автомобілів;

• велостоянки;

• контейнерний майданчик для сміття;

• благоустрій та озеленення території.

Висотне положення забудови ділянки приймається виходячи, з умов максимального збереження існуючого рельєфу ділянки проектування, існуючої забудови та прилеглих вулиць, геологічних умов, а також з умов забезпечення відведення поверхневих вод, ухилів, які допускаються для руху транспорту та пішоходів, що приймаються у відповідності до діючих норм та правил, архітектурного рішення. Відвід атмосферних вод з ділянки будівництва поверхневий з подальшим відведенням відкритим способом в існуючу мережу дощової каналізації.

Елементами озеленення території є дерева, клумби та майданчики з трав’яним покриттям. Улаштування газонів та клумб передбачено за допомогою вуличних вазонів.

За генеральним планом площа озеленення в межах ділянки проектування становить 400 м2. Рівень озеленення території проектування складає 6,7%. 

На Поштовій площі (на захід від ділянки) передбачено озеленені території загального користування, також в радіусі 200-1000 м від майданчика проектування розташований озеленений схил Володимирська гірка.

Покриття пішохідної зони запроектовано з фігурних елементів мощення (ФЕМ).  Висота  бортового  каменю  над  рівнем  проїжджої  частини –0,00-0,15 м.

Під’їзд до будівлі проектування (виключно для автомобілів спецобслуговування) та в’їзд/виїзд на стоянку передбачено з Набережного шосе.

Рух транспортних засобів регулюється за допомогою дорожніх знаків на в’їздах, виїздах. Дорожні знаки запроектовані за їх типорозміром і світлоповертаючою спроможністю згідно ДСТУ 4100-2002.

Дорожня розмітка виконана довговічним зносостійким матеріалом, що задовольняють вимоги ДСТУ 2587-2010.

Архітектурно-планувальні рішення.

Будинок, в якому будуть проведені ремонтно-реставраційні роботи, був збудований в 1957-1961 році. У об’ємно-планувальному відношенні будівля має прямокутну форму, з напівкруглим еркером на одному з торців, з розмірами у плані 22,4×73,4 м і радіусом еркера – 9,18 м. В осях 2-5,9-12 виконані надбудови.

Основні входи до будівлі влаштовано зі сторони небережної на першому поверсі та на третьому – зі сторони площі.

Навколо будинку існує благоустрій прибудинкової території, організовано проїзд для пожежних машин. Проїзди придатні для руху спецтранспорту та місць їх стоянки (роботи).

Об’єкт, що підлягає ремонтно-реставраційним роботам має підвал, 5 поверхів з приміщеннями адміністративного призначення і надбудови.

Зонування:

Підвальний поверх (відм.. -10.900, висота поверху - 3.4 м) 

-вузол вводу, 

-приміщення насосної станції пожежогасіння,

 -індивідуальний тепловий пункт, 

-венткамера, 

– місця загального користування, 

 -приміщення персоналу, 

-гардеробні, 

- санітарні приміщення

1 поверх  (відм. -7.200):

- вхідні групи, -місця загального користування; - приміщення чергового персоналу, - електрощитова, - навчальні приміщення, - приміщення ТП, - їдальня, - санітарні приміщення

2 поверх  (відм. -3.900): - приміщення адміністративного призначення, - навчальні приміщення, -місця загального користування, - санітарні приміщення, -електрощитова.

3 поверх  (відм. 0.000): 

- приміщення адміністративного призначення, -навчальні приміщення, -місця загального користування, -вхідна група, -балкон, -серверна, -електрощитова, - санітарні приміщення

4 поверх  (відм. +3.900): 

- приміщення адміністративного призначення, -навчальні приміщення, -місця загального користування, -балкон, -електрощитова, - санітарні приміщення

5 поверх  (відм. +7.800): 

- приміщення адміністративного призначення, 

-навчальні приміщення,     

 -місця загального користування, 

- санітарні приміщення, 

-електрощитова, 

-венткамери,

Поверх на відм. +10,100  : 

- приміщення адміністративного призначення,

 -місця загального користування, покрівля експлуатована. 

Поверх на відм. +13,600  : 

- приміщення адміністративного призначення, 

- покрівля експлуатована. 

Поверхи будинку об'єднуються спільними сходовими клітками, типу С2, СК1, С1. Також передбачено два ліфта вантажопідйомністю – 600кг, що відповідають вимогам для транспортування та евакуації МГН . В другому світлі 4 поверху будівлі виконується заміна конструкції перекриття в осях 9-12, а саме змінюється конфігурація балкону. 

Враховуючи відсутність необхідності встановлення інженерного обладнання на технічному поверсі, простір поверху буде переобладнаний для іншого функціонального призначення, шляхом збільшення висоти поверху на 0,5 м. Збільшення висоти поверху можливе завдяки заміни конструкції покриття будівлі на більш ефективне та сучасне. Рішення має мінімальний вплив на зовнішній вигляд будівлі. Покрівля передбачена експлуатована та може використовуватись як оглядовий майданчик або для проведення культурних заходів на відкритому повітрі.

Зі сходових клітин СК1, С2 та С1 передбачається вихід безпосередньо на вулицю. Зі сходових клітин С1 та С2 передбачається вихід на дах будинку.

За відносну відмітку 0.000 прийнята відмітка 3-го поверху, яка дорівнює абсолютній відмітці 105,40

В цілому планувальна схема будинку не змінюється. Існуюча архітектурна виразність і пластика фасадів, які не будуть змінюватися, надає будівлі привабливого комерційного значення.

Основні рішення щодо ремонтно-реставраційних видів робіт:

• очищення підвального поверху від сміття, влаштування додаткових шарів гідроізоляції та використання даного простору під нежитлові приміщення;

• влаштування  двох  ліфтів згідно ДБН  В.2.2-40-2018.  «Інклюзивність будівель і споруд»;

• відновлення локальних місць пошкодження цегли у  стінах будівлі та ребер, полиць плит перекриття;

• очищення та відновлення елементів оздоблення фасадів, за окремим проектом;

• повна заміна елементів заповнення віконних та дверних прорізів;

• консервація архітектурно-декоративного оздоблення фасадів (фресок та інших елементів, що є автентичними та  охороняються), за окремим проектом;

• заміна покриттів підлог, стін (окрім ділянок із живописними та мозаїчним панно) та влаштування гідроізоляції підлог;

• утеплення та заміна всіх шарів покриття покрівлі 1-го та 2-го рівнів, у зв’язку із непридатним технічним станом;

• місцями відновлення існуючих та встановлення нових огороджень покрівлі висотою 1200 мм для 1-го рівня та 600 мм для 2-го рівня покрівлі;

• заміна  системи  дощової  каналізації,  у  зв’язку  із  непридатним технічним станом;

• заміна  та  відновлення  систем  зовнішнього  та  внутрішнього електроосвітлення;

• заміна  та  відновлення  систем  внутрішнього  водопостачання  та каналізації;

• заміна та відновлення систем опалення та теплопостачання;

• заміна та влаштування систем протипожежного захисту;

• влаштування  систем  контролю  доступу  та  автоматизації, диспетчеризації інженерного обладнання;

• -заміна та відновлення системи вентиляції будівлі.

Зовнішнє та внутрішнє оздоблення

Проектом передбачена заміна вікон з метало-пластикового профілю без зміни зовнішнього вигляду фасаду, с коефіцієнтом теплопровідності 0,75 м2 ⁰С/Вт, відповідно до ДСТУ Н Б В.2.6-83:2009 та ДБН В.2.6-31:2016. Фурнітура с функцією провітрювання і мікро провітрювання. Вітражі із алюмінієвого профіля.

Двері – у адміністративні та навчальні приміщення - алюмінієві з склом, та з системою доводчика і накладною стальною ручкою. У технічні приміщення – металеві, глухі c доводчиком і межею вогнестійкості EІ 30. Двері в ліфтові шахти вогнестійкістю ЕІ60. 

Запроектовані конструкції відповідають протипожежним вимогам, мають сертифікати УкрСЕПРО та СЕС і дозволені до застосування на території України.

Елементи огороджень покрівлі будівлі – з нержавіючої сталі.

Внутрішнє опорядження:

Згідно завдання на проектування, а також з метою створення комфортних умов перебування людей в приміщеннях, а також умов праці, передбачається застосування якісних і безпечних матеріалів.

Повне опорядження виконується в приміщеннях загального користування, починаючи з вхідних тамбурів, сходових кліток, поверхових евакуаційних коридорів, вестибюлів, галерей і закінчуючи санітарними вузлами.

В місцях загального користування:

• -підлоги - керамічна плитка, стяжка, негорючі напольні матеріали. В санвузлах виконується гідроізоляція. 

• -стіни - декоративна штукатурка, пофарбування, лофт.

• -стеля - фарбування водоемульсійною фарбою.

Адміністративні приміщення, навчальні приміщення:

• -підлоги – керамічна плитка, негорючі напольні матеріали. 

• -стіни - декоративна штукатурка, пофарбування, лофт.

• -стеля – підвісна стеля типу «Армстронг».

Інженерно-технічні приміщення:

Коридори:

• -підлога - плитка керамічна, негорючі напольні матеріали;

• -стіни і стеля - фарбування водоемульсійною фарбою.

Електрощитова:

• -підлога  - оздоблення спеціальною керамічною плиткою (не струмо-провідною); 

• стіни – штукатурка, пофарбування.

• -стелі - фарбування водоемульсійною фарбою.

Венткамера: 

• -підлоги - плитка керамічна, 

• -стіни і стелі - наклейка спеціальних шумопоглинаючих плит фарбування водоемульсійною фарбою.

Тепловий пункт, насосна, вузол вводу:

• -підлоги - плитка керамічна;

• - стіни і стелі - фарбування водоемульсійною фарбою.

Відомості про черговість будівництва та пускові комплекси

Проектом передбачаються реставраційні роботи в одну чергу. Черга реставраційних робіт поділена на три пускові комплекси.

- І пусковий комплекс:

 Підвальний поверх: насосна станція, насосна станція пожежогасіння, ІТП, венткамера, тамбур-шлюз, сходова клітина С2.

1 поверх: електрощитова, приміщення чергового персоналу, дві сходові клітини СК1, сходова клітина С1, тамбур.

2 поверх: дві сходові клітини СК1.

3 поверх: всі приміщення поверху

4 поверх: всі приміщення поверху

- ІІ пусковий комплекс:

5 поверх: всі приміщення поверху.

Надбудова на відм. +10,100:всі приміщення поверху, покрівля експлуатована. 

Надбудова на відм.+13,600:всі приміщення поверху, покрівля експлуатована.

- ІІІ пусковий комплекс:

Підвальний поверх: всі приміщення поверху крім приміщень 1 пускового комплексу

1 поверх: всі приміщення поверху крім приміщень 1 пускового комплексу

2 поверх: всі приміщення поверху крім приміщень 1 пускового комплексу

Благоустрій території.

Конструктивні рішення 

За конструктивною схемою будівля виконана з неповним залізобетонним каркасом та несучими поздовжніми та поперечними цегляними стінами.

Фундаменти виконані у вигляді монолітної залізобетонної плити з перехресними балками на які обперті колони і стіни підвалу із бетонних блоків під несучими цегляними стінами.

 Залізобетонні конструкції каркасу включають монолітні колони, балки та пояси, збірні ребристі та плоскі плити з круглими пустотами і без пустот.

Окремі ділянки перекриття виконані із монолітного залізобетону.

 Несучі стіни – цегляні, виконані із керамічної цегли на цементно- піщаному розчині.

Просторова жорсткість будівлі забезпечується спільною роботою вертикальних залізобетонних конструкцій каркасу і несучих цегляних стін з горизонтальними «дисками» перекриття і покриття.

 Плити перекриття будівлі виконані із збірних залізобетонних плит декількох типів: ребристих (ребрами вверх і вниз), з круглими пустотами та пласких суцільного перерізу. Окремі ділянки, виконані із монолітного залізобетону. Плити обперті на монолітні залізобетонні балки та пояси по цегляних стінах та стінах із бетонних блоків. Плити з круглими пустотами мають ширину 1,2 м. Ширина ребристих плит змінна, від 0,6…1,06 м, висота перерізу 220 мм, ребра «вниз» ширина 110 мм, а «вверх» - 200 мм, прогони 3,2; 4,8; 6,0 і 6,4  м. Перекриття, що проектується буде виконано по металевому каркасу.

Для відновлення несучої здатності та експлуатаційної придатності пошкоджених несучих цегляних стін буде виконано підсилення на ділянках пошкодження, на решті ділянок будуть проведені ремонтно-відновлювальні роботи.

Для забезпечення надійної експлуатації буде відновлено, у місцях пошкодження, бетон захисного шару всіх залізобетонних конструкцій до проектного стану шляхом виконання ремонту із забезпеченням належного зчеплення з арматурою.

Забезпечення надійності та безпеки

Встановлена надійність має бути забезпечена на всіх етапах життєвого циклу об'єкта. Основною вимогою, яка визначає надійність будівельного об'єкта, є його відповідність призначенню й здатність зберігати необхідні експлуатаційні якості протягом встановленого терміну експлуатації, гарантуючи безпеку для здоров'я і життя людей, майна, довкілля, збереження цілісності об'єкта та його основних частин і виконання інших вимог, які гарантують можливість використання об'єкта за призначенням і нормального функціонування.

Згідно з Законом України "Про охорону праці", Кодексом законів про працю та з вимогами інших нормативних актів повинні виконуватися заходи по охороні праці, як під час виконання монтажних робіт (розроблені в ПОБ), так і при експлуатації будівлі.

Забезпечення надійності та безпеки на етапі проектування 

На етапі проектування був розроблений ряд заходів і методів розрахунків, що забезпечують не тільки несучу здатність і експлуатаційну придатність об’єкта, але і враховують зміну властивостей матеріалів в часі, розрахунок на позаштатні ситуації, нестандартні комбінації навантажень та інші, що забезпечує живучість і довговічність будівлі.

При проектуванні об'єкта були визначенні містобудівні,  архітектурні, художні, екологічні, технічні, технологічні та інженерні рішення згідно з діючими нормами та правилами.

Об’єкт проектування розміщений віддалено відносно червоних ліній вулиць, меж земельної ділянки та інженерних комунікацій на ділянці поза межами охоронних зон інженерних комунікацій, не порушуючи межі землекористування земельної ділянки.

Передбачено застосування високоякісних оздоблювальних матеріалів відповідно до нормативних вимог та експлуатаційних характеристик.

Збережено узгодженість з будинками, спорудами та ландшафтом, що оточують об’єкт, враховане містобудівне значення місця розташування об’єкта.

Інженерно-геологічні умови ділянки інженерно-геологічних вишукувань згідно з ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва» належать до ІІІ (складної) категорії.

При проектуванні об'єктів у складних інженерно-геологічних умовах постадійне виконання вишукувальних робіт встановлюють відповідно до технічного завдання і програми виконання вишукувальних робіт. У 2015 році були виконані вишукування ТОВ «ІНЖЕНЕРБУДПРОЕКТ»

На усіх етапах вишукувань проводиться контроль якості виконаних робіт відповідно до вимог систем управління якістю на основі стандартів організації,

Для забезпечення живучості основних конструкцій та об'єкта в цілому передбачено вжиття відповідних заходів.

Живучість будівлі забезпечується:

• конструктивною схемою будівлі, що забезпечує просторову жорсткість;

• резервуванням несучої здатності головних несучих конструкцій шляхом застосування коефіцієнтів надійності на навантаження; 

• влаштуванням монолітних залізобетонних поясів, що підвищують просторову жорсткість будівлі, перерозподіляють навантаження та зменшують чутливість до нерівномірних осідань ґрунту основи;

• застосуванням несучих конструкцій, у яких межа вогнестійкості більша, а межа поширення вогню менша, ніж вимагає ДБН В.1.1-7-2002 для будівель II ступеню вогнестійкості;

• дотримуванням протипожежних заходів щодо захисту конструкцій;

• виконанням антикорозійного захисту та вогнезахисту металевих елементів конструкції; влаштування водовідведення від будівлі вертикальним плануванням.

Урахування потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення

У проекті передбачено умови для безперешкодного і зручного пересування маломобільних груп населення по ділянці до житлових будинків, з нормативним поздовжнім на поперечним уклоном пішохідних доріжок та тротуарів, пониженням висоти бордюрів на шляху пересування.

Система засобів орієнтації для людей з вадами зору та інформаційної підтримки забезпечується на всіх шляха руху, доступних для МГН на весь час експлуатації.

Повздовжній ухил доріжок по якому можливий проїзд на кріслах колясках не перевищує 5٪. Поперечний ухил доріжок та пандусів в межах 1-2٪.

В місцях перетину тротуарів з проїзжою частиною виконується пониження бетонних бордюрів для зручного проїзду та проходу маломобільними групами населення. Для покриття пішохідних доріжок, тротуарів не застосовуються насипні або крупно-структурні матеріали, що перешкоджають пересуванню МГН на кріслах-колясках або з милицями. Покриття з фігурних елементів мощення рівне, товщина швів між плитами не більше 0,015м.

Вхідні групи будівлі мають площадки на перший і третій поверх, що запроектовані на рівні позначки тротуару.

Смуга руху в будинках (ширина коридорів та основних транзитних зон) передбачено шириною не менше 1,5 м. Ширину зовнішніх сходів для вбудованих приміщень прийнято не менше 1,35 м.

Глубину тамбурів вхідних груп прийнято не меньше 1,8 м., ширину не меньше 2,2 м.

Ширина дверних прорізів прийнято не меньше 0,9 м, висота 2,1 м.

Сходи на шляхах руху інвалідів передбачено суцільними, рівними, без виступів та шорсткою поверхнею. Ребро сходинки закруглене. Ширина проступів зовнішніх сходів 0,3м, внутрішніх - 0,3м. Висота підйому сходинок не більше 0,15м.

Проектом передбачено влаштування двох ліфтів з розмірами кабіни: 1100х1400х2200мм.

Ручки, важелі, крани, кнопки електричних вимикачів і різних апаратів, електричні розетки та інші пристрої розташовані з урахуванням потреб інвалідів та маломобільних груп населення (не більше 1м. від рівня підлоги і на відстані менше 0,4 м від бокової стіни приміщення).

На кожному поверсі будівлі передбачено туалети загального користування з універсальною кабіною шириною не меньше 1,65 м і глибиною 1,8м.

На відкритих автостоянках влаштовані місця для транспорту інвалідів. Ці місця позначені умовними знаками, прийнятими у міжнародній практиці.

Опалення

ІТП для приміщень будинку знаходиться в підвальному поверсі. ІТП передбачено відповідні заходи щодо обмеження рівнів проникаючого шуму.

Розрахункові параметри теплоносія в системах опалення - 80 - 60° С.

 Система опалення адміністративних та навчальних приміщень прийнята двотрубнa з поповерховою прокладкою подаючої і зворотньої магістралей з автоматичними терморегуляторами фірми “Danfoss” (Данія), що встановлюються на радіаторах.

 Поповерхові прокладки трубопроводів  здійснюються у підлозі від розподільчих гребінок і монтуються із пластикових труб фірми "Uponor" (Фінляндія) або аналог. В місцях розташування розбірних з'єднань та арматури проектом передбачається улаштування люків для обслуговування. Система опалення МЗК прийнята двохтрубна, монтується із стальних водогазопровідних труб ДСТУ 8936:2019, радіатори, що обслуговують сходові клітини встановлюються на +2.200 м вище рівня підлоги.  

 Стояки та магістралі системи опалення монтуються із стальних водогазопровідних труб ДСТУ 8936:2019 (ф<50 мм) та із стальних електрозварних труб по ДСТУ 8943:2019 (ф>50 мм), що прокладаються приховано в архітектурних конструкціях будинків. Для забезпечення гідравлічно стабільної роботи систем опалення, на поповерхових гребінках встановлені балансувальні вентилі фірми  “Danfoss” (Данія). Для компенсації температурного розширення сталевих труб проектом передба- -чається встановлення сильфонних компенсаторів фірми “Ayvaz” (Турція). Облік тепла системи опалення здійснюється теплолічильниками, що встановлені в ІТП. 

Виведення повітря із систем опалення здійснюється автоматичними розповітрюва-        чами, які встановлюються в вищих точках систем. Спуск води із систем здійснюється вентилями і трійниками з пробками, які встановлюються в найнижчих точках системи.     Сталеві трубопроводи системи опалення ізолюються виробами K-Flex" (Італія) товщиною 13 мм (ф≤50 мм) та товщиною 19 мм (ф>50 мм), пластикові трубопроводи, що прокладаються в підлозі, ізолюються виробами із вспіненого полієтилену товщиною 6 мм. Сталеві трубопроводи системи опалення МЗК не ізолюються.

Енергозбереження

З метою зниження енергоспоживання при експлуатації будівлі передбачено такі заходи:

• зміна існуючих вікон та дверей на енергоефективні 

• підлога підвального поверху виконана з використанням гідроізолюючих матеріалів за сучасною технологією після підсилення фундаментів;

• підлоги поверхів виконані з використанням утеплюючих матеріалів за сучасною технологією;

• заповнення віконних отворів передбачається вікнами з мінімально допустимим значенням опору теплопередачі огороджувальної конструкції Ro/вікон/= 0,75м2 з посиленою теплоізоляцією відкосів згідно ДБН В.2.6-31:2016.

• підлога 1-го поверху виконана з використанням утеплюючих матеріалів за сучасною технологією;

• передбачається посилена теплоізоляція перекриття верхнього поверху;.

• заповнення віконних отворів передбачається металопластиковими вікнами із двокамерними склопакетами з посиленою теплоізоляцією відкосів.

Проект відповідає вимогам ДБН В.2.6-31:2016 до теплотехнічних та енергетичних показників огороджувальних конструкцій будинку і порядку їх розрахунків, що забезпечує:

• раціональне використання енергетичних ресурсів на обігрівання приміщень будинку;

• нормативні показники санітарно-гігієнічних параметрів мікроклімату приміщень;

• довговічність огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинку.

Проектними рішеннями системи опалення, вентиляції до застосування прийнято обладнання з класом енергоефективності, який відповідає класу енергетичної ефективності будівлі, у відповідності до п. 10.5 ДБН В.2.5-67.

Системами опалення та вентиляції передбачена можливість у кожному приміщенні будівлі, окрім нормативно визначених виключень (наприклад, в приміщеннях сходових клітин та санвузлів), автоматично підтримувати задану споживачем температуру повітря в межах нормативно обмежено і технічно забезпеченого діапазону (п.10.6 ДБН В.2.5-67:2013).

З метою економії енергоресурсів проектними рішеннями передбачена можливість автоматичного зниження надходжень теплоти в приміщеннях з фіксованою тривалістю робочого дня у неробочі години (п.10.8 ДБН В.2.5- 67:2013).

При умові виконання вищевказаних вимог, річна питома тепловіддача системи ОВКП не перевищує максимально допустимого значення питомого показника для будівлі відповідного типу згідно з ДБН В.2.6-31:2016, про що виконано відповідні розрахунки та складено енергетичні паспорти.

Насоси для підвищення тиску в системі господарсько-питного водопроводу та насоси гарячого водопостачання прийняті з частотним регулюванням, що дозволяє зменшити витрату електроенергії в залежності від об’ємів водоспоживання в системі.

Трубопроводи гарячого водопостачання (Т3, Т4) ізолюються для зменшення тепловтрат виробами “K–FLEX”.

Вентиляція та кондиціонування повітря 

Вентиляція навчальних та адміністративних приміщень передбачена припливно-витяжна з механічним спонуканням, здійснюється вентиляційними установками П1В1-П7В7, що розташовуються в технічних приміщеннях в зоні розміщення вентиляційного обладнання на відм. -10.900, -3.900, +7.800, та вентиляційними установками П8В8, що розташовуються біля зовнішньої стіни вздовж осі "И" на майданчику для інженерного обладнання на від. -7.200.

Кількість повітря,  що подається в приміщення для забезпечення потрібних параметрів повітряного середовища, визначено розрахунком із умов асиміляції теплонадлишків, розбавлення шкідливих речовин до ПДК, також по кратностям повітрообміну та нормі на людину.

Прийняті системи вентиляції приміщень відповідають сучасним вимогам; обладнання прийнято виробників високого технічного рівня. Передбачене опалювально-вентиляційне обладнання має високий рівень надійності.

Припливно-витяжні вентиляційні установки обладнуються електричними калориферами та фреоновими секціями охолодження.  Усі установки із високоефективними роторними  рекуператорами та вентиляторами із частотними приводами.

В приміщеннях насосної, електрощитової виконується витяжна система вентиляції із механічним спонуканням. Витяжка з санвузлів механічна, здійснюється за допомогою поповерхових канальних вентиляторів, що встановлюються приховано за підвісною стелею. Видалення повітря здійснюється із верхньої зони за допомогою витяжних плафонів.

Для приміщення ІТП передбачається загальнообмінна вентиляція із механічним спонуканням, розрахованого на 10 кратний повітрообмін.

Повітропроводи вентиляційних систем прокладаються сховано в вентиляційних шахтах та за архітектурними конструкціями. Ділянки транзитних повітропроводів у шахтах  ізолюються матами «Rockwool» товщиною 50 мм, а повітрозабірні повітропроводи - «Rockwool» товщиною 100 мм. Викид повітря виконується через шахти в покрівлі будівлі які виводяться вище покрівлі на 1 м від рівня стійкого снігового покрову. Повітрозабір виконується з покрівлі та з фасаду будівлі, низ повітрозабірної решітки 1,5м від рівня стійкого снігового покрову, та 2 м від рівня землі. Відстань між повітрозабірною та викидною решіткою не меньше 4 м. Вентиляційні шахти на покрівлі утепляються.

В нежилому будинку прийнята поповерхова система охолоджень приміщень. Охолодження повітря в навчальних та адміністративних приміщеннях здійснюється за допомогою внутрішніх блоків канального типу. Холодносій в системі холодопостачання - фреон R410A.

 Зовнішні блоки мультизональних систем розташовуються біля зовнішньої стіни вздовж осі "И" на майданчику для інженерного обладнання на від. -7.200. Трубопроводи підключення внутрішніх та зовнішніх блоку мультизональної системи монтуються із мідних труб та ізолюються теплоізоляційними метеріалами товщиною 13 мм. Холодопостачання припливно-витяжних установок здійснюється за допомогою компресорно-конденсаційних блоків які розташовуються біля зовнішньої стіни вздовж осі "И" на майданчику для інженерного обладнання на від. -7.200. Холодносій в системі холодопостачання - фреон R410A. 

Водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ТУ водопостачання об'єкту здійснюється від міської мережі ∅150 мм. Якість води в системі господарсько-питного водопостачання відповідно до ТУ відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною".

Ввід водопроводу передбачається в приміщенні насосної станції пожежогасіння розташованої в підвальному поверсі. На вводі встановлюється загальний вузол обліку води із обвідною лінією. В приміщенні насосної станції пожежогасіння, окрім вузлів обліку води встановлюються насосні станції господарсько-питного та протипожежного водопроводу а також мембранний бак.

Магістральні мережі і стояки господарсько-питного водопроводу виконуються із сталевих водогазопровідних оцинкованих труб по ДСТУ 8936:2019 та сталевих електрозварних емальованих труб по ДСТУ 8943:2019. Внутрішня розводка по санвузлах виконується із PE-Xa труб та фітингів фірми "Uponor". Для магістралей, стояків та трубопроводів в конструкції підлоги передбачається трубна теплова ізоляція негорюча або з класом горючості Г1, фірми "К-Flex" або аналог. Для антикорозійного захисту сталеві трубопроводи ґрунтуються та фарбуються емаллю в 2 шари під колір оздоблення.

Передбачено улаштування поливального водопроводу. На кожні 70 м периметру будівлі встановлюється по одному поливальному крану, які розміщуються в нішах зовнішніх стін.

В будівлі передбачено окрему, від господарсько-питного водопроводу, кільцеву систему внутрішнього пожежогасіння, із встановлення пожежних кранів-комплектів ∅50 мм. Внутрішні мережі протипожежного водопроводу прийняті із сталевих емальованих труб по ДСТУ 8943:2019.

Пожежна шафи оснащуються датчиком положення, який подає сигнал у разі відкриття пожежного крана на половину, та датчиком відкриття дверей і блоком управління.

Кожна пожежна шафа обладнується кнопками для передачі сигналу про пожежу на пост чергового. Шафа також має отвори для провітрювання, прилаштована для опломбування та візуального огляду без відкривання. Пожежні крани освітлюються в темний період доби.

Згідно п.8.14 ДБН В.2.5-64:2012, на системі внутрішнього протипожежного водопроводу встановлюються два виведених назовні пожежних патрубка із з'єднувальними головками ∅80 мм, для приєднання рукавів та подачі води від пересувної пожежної техніки, з установкою в будівлі зворотного клапану та запірної арматури, з відкриттям зовні.

В будівлі передбачається влаштування індивідуального теплового пункту для забезпечення гарячою водою санітарно-технічних приладів та системи опалення. Система гарячого водопостачання прийнята із циркуляцією.

На циркуляційних стояках гарячого водопостачання встановлюються автоматичні балансувальні клапани, а також повітровідвідники. Для забезпечення нормативної температури гарячої води передбачено влаштування примусової циркуляції. Циркуляційні насоси встановлюються в приміщенні  ІТП.

Магістральні мережі і стояки господарсько-питного водопроводу виконуються із сталевих водогазопровідних оцинкованих труб по ДСТУ 8936:2019 та сталевих електрозварних емальованих труб по ДСТУ 8943:2019. Внутрішня розводка по санвузлах виконується із PE-Xa труб та фітингів фірми "Uponor". Для магістралей, стояків та трубопроводів в конструкції підлоги передбачається трубна теплова ізоляція негорюча або з класом горючості Г1, фірми "К-Flex" або аналог. Для антикорозійного захисту сталеві трубопроводи ґрунтуються та фарбуються емаллю в 2 шари під колір оздоблення.

Система побутової каналізації запроектована для відведення побутових стоків від санітарно-технічного обладнання санвузлів та вбиральнь.

Відведення побутових стоків передбачається існуючими та новими випусками до зовнішньої міської каналізаційної мережі ∅500 мм. На випусках побутової каналізації передбачається встановлення оглядових колодязів.

Стояки та випуски побутової каналізації виконуються із чавунних безрозтрубних труб фірми "Saint-Gobain" із дотриманням необхідних уклонів у сторону випусків та із забезпеченням доступу до ревізій та прочисток. Мережі які прокладаються відкрито в санвузлах із подальшою зашивкою виконуються із безшумних поліпропіленових розтрубних труб системи фірми "Ostendorf".

Систему напірної побутової каналізації прийняти при відсутній можливості підключення санітарно-технічного обладнання санвузлів та душових у підвальному поверсі до самопливної каналізаційної мереж. Для цього передбачається встановлення каналізаційних насосних установок фірми "Grundfos", з подальшим підключенням напірних стоків до самопливної мережі через петлю гасіння напору. На напірному трубопроводі від кожної установки встановлюється кульовий кран та зворотній клапан. Напірні мережі від насосних установок прийняті з поліпропіленових труб фірми "KAN-therm".

Система внутрішньої дощової каналізації запроектована для відведення дощових та талих вод з покрівлі будівлі.

Збір дощових стоків з покрівлі передбачається водозбірними воронками, що підключаються до внутрішніх трубопроводів. Внутріші мережі дощової каналізації прийняти з сталевих електрозварних емальованих труб по ДСТУ 8943:2019. Для магістралей та стояків передбачається трубна теплова ізоляція негорюча або з класом горючості Г1, фірми "К-Flex" або аналог. Для антикорозійного захисту сталеві трубопроводи ґрунтуються та фарбуються емаллю в 2 шари під колір оздоблення.

Відведення стоків дощової каналізації будівлі передбачається новими та існуючими сталевими випусками до зовнішньої міської мережі дощової каналізації. На випусках дощової каналізації передбачається встановлення оглядових колодязів

Водостічні воронки прийняті з електропідігрівом фірми "Hutterer-Lechner".

Систему дренажної каналізації передбачено для відведення випадкових стоків з приміщення венткамери, ІТП та насосної станції пожежогасіння. Для збирання дренажних вод передбачаються приямки. В приямках встановлюються занурювальні дренажні насоси фірми "Grundfos". Насоси обладнані поплавковими вимикачами та працюють в автоматичному режимі від рівня води в приямках. В приямку встановлюється один насос, резервний зберігається на складі.

Мережі дренажної напірної каналізації прокладаються із сталевих оцинкованих труб по ДСТУ 8936:2019. Підключення дренажних вод передбачається до мережі дощової каналізації через петлю гасіння напору.

Електрообладнання та електроосвітлення

Основні показники:

Напруга мережі ~380/220 В з глухозаземленою нейтраллю.

Система заземлення  TN-С-S.

Категорія надійності електропостачання –I та ІІ.

          Навантаження I-ї категорії надійності  - 120,5 кВт

В нього входить все пожежне обладнання (ВРП-Пож)

Ввід навантаження по пусковим комплексам :

1-й пусковий комплекс – 33,8кВт;

2-й пусковий комплекс – 65,2кВт;

3-й пусковий комплекс – 21,5кВт;

          Розрахункове навантаження II-ї категорії надійності-  800 кВт.

Ввід навантаження по пусковим комплексам :

1-й пусковий комплекс – 300кВт;

2-й пусковий комплекс – 170кВт;

3-й пусковий комплекс – 330кВт.

Ввід- 380/220В трифазний.

Користувачі електроенергії – користувачі нежитлової будівлі.

Кількість річного використання електроенергії 1 600 000 кВт/рік ( при Т=2000).

За ступенем надійності електропостачання до користувачів І категорії будівлі відносяться:

- аварійне освітлення;

- протипожежні системи ( сигналізація, оповіщення, підпір повітря, протипожежна насосна, ліфт ЛТПП), якщо вони є.

Інші користувачі – ІІ категорія.

Джерело електропостачання користувачів здійснюється кабельними вводами на напругу ~380/220В від РУ-0,4кВ (даним проектом не розробляється).

Електрощитова розташована в прим.№8 на першому поверсі (осі И-Ж/17-18).

Комерційний вузол обліку електричної енергії виконується в РУ-0,4 в приміщенні ТП. Технічний виконується у ввідній панелі ввідно-розподільчого пристрою ВРП .До складу ввідної панелі ВРП входять:

• лічильник активно-реактивної енергії трансформаторного вмикання;

• трансформатори струму T-0,66;

Електропостачання обладнання передбачене від шаф ВРП-1, ВРП-2, ВРП-3, ВРП-4, ВРП-5; ВРП-6; ВРП-Пож . Всі ВРП розташовані в приміщенні електрощитової.

Для зовнішнього освітлення передбачено щит ЩЗО (в електрощитовій).

Підсвічування фасаду виконано від шафи ЩФО (в електрощитовій).

Для розповсюдження електроенергії в загальних зонах в лівій та правій частині розташовані шафи:

ЩО – робоче освітлення частини поверху;

ЩАО – аварійне освітлення частини поверху;

ЩС – шафа для силового обладнання частини поверху;

ЩВ – обладнання вентиляції та кондиціонування частини поверху.

В усіх щитах вентиляції передбачено незалежний розцеплювач для вимикання систем при аварійних режимах.

Ввідні пристрої керування ліфтами розташовані поруч з своїми ліфтами.

Кількість та параметри захисної апаратури визначаються залежно від

встановлення електрообладнання користувачів. Захист від перевантажень та струмів короткого замикання виконаний автоматичними вимикачами. Для підвищення електробезпеки передбачено використання пристроїв захисного вимикання (ПЗВ) з захистом від струмів витоку струмом спрацьовування 30мА.

Вибір комутаційної апаратури відповідає вимогам ПУЕ до допустимого тривалого струму для кабелів, а також захисні характеристики захисного обладнання.

Щити встановлені на висоті 1,2 м від рівня "чистої" підлоги для зручного використання та повинні замикатися на ключ.

Проектом передбачене робоче, аварійне та ремонтне освітлення.

Величини освітленості прийняті згідно ДБН В. 2.5-28-2018.

Робоче освітлення виконано світильниками з ЛЕД лампами,  що встановлюються на підвісну стелю та на опорну поверхню.

Для освітлення технічних приміщень використані  світильники з ЛЕД лампами зі ступенем захисту, що відповідає категорії приміщення.

Аварійне освітлення передбачено  світильниками ЛЕД лампами від щитів ЩАО.

Для ремонтного освітлення в електрощитовій, насосній, ІТП встановлені ящики з понижувальним трансформатором типу ЯТП-0,25 напругою 220/36В/12В.

Для евакуаційного освітлення передбачені показники "Вихід" та "Стрілка", які показують шлях евакуації, встановлені на висоті 2,3 м від ч.п. або над дверима. Всі світильники евакуаційного освітлення використані з акумуляторною батареєю та живляться з ЩАО окремою лінією.

Світлові покажчики (знаки безпеки) встановлюються над кожним евакуаційним виходом, на шляхах евакуації, однозначно вказуючи напрямки евакуації; для позначення пожежного поста; місць розміщення первинних засобів пожежогасіння; місць розміщення засобів екстреного зв’язку та інших засобів, призначених для оповіщення про надзвичайну подію.

Керування освітленням  приміщень виконано від вимикачів у приміщеннях та централізовано або за  допомогою реле часу. Вимикачі встановлено на висоті 0,9м з боку ручки дверей.

Керування зовнішнім освітленням та підсвічуванням фасаду передбачено централізовано.

Групові та мережі живлення робочих систем виконати силовим кабелем з мідними жилами з ізоляцією та оболонкою з полівинилхлоридного пластикату, що не поширює горіння з низьким димогазовиділенням ВВГнгд.

Аварійне освітлення (безпеки) -  вогнетривким кабелем марки FLAME-X 950(N)HXH FE180/E60, пожежних систем та аварійне освітлення (евакуаційне) – FLAME-X 950(N)HXH FE180/E90.

Кабель в приміщеннях прокладається приховано в гофрованій легкій трубі з замозатухаючого ПВХ пластикату за підшивною стелею , на скобах по будівельним конструкціях та на лотку.

Вогнетривкий кабель прокладається без труби на скобах, на лотку та опуски в гофрованій легкій трубі з замозатухаючого ПВХ пластикату.

Електричні мережі виконані 5-и та 3-и провідними (фазний, нульовий робочий, нульовий захисний провідники), нульовий робочий та захисний провідники не дозволено вмикати на один контактний зажим.

Нейтральний провідник (N-провідник) в електроустановках напругою до 1 кВ, електрично з’єднаний з нейтральною точкою джерела живлення, який використовують для розподілу електричної енергії.

Захисний провідник (РЕ-провідник) провідник, в електроустановках напругою до 1 кВ призначений для забезпечення захисту від ураження електричним струмом у разі пошкодження ізоляції.

Марки обраних проводів та кабелів задовольняють вимогам середи та способам прокладки та відповідають вимогам діючим нормам.

Захисні заходи безпеки електроустановок повинні бути виконані відповідно до вимог  ПУЕ, НПАОП 40.1-1.32-01, ДСТУ Б В.2.5-2016.

Для ефективного функціонування системи захисного уземлення і основної системи зрівнювання потенціалів повинна бути установлена головна уземлювальна шина. Основна система зрівнювання потенціалів в електроустановках до 1 кВ має з’єднувати між собою такі провідні частини:

– провідники захисного уземлення, провідники системи зрівнювання потенціалів і уземлювальні провідники електроустановок;

– металеві труби комунікацій (водопостачання, каналізації, теплофікації тощо).

Корпуси щитів уземлити. З'єднання N шини з корпусом щита не допускається.

У приміщенні електрощитової виконати систему зрівнювання потенціалів.

Всі контури вирівнювання потенціалів з'єднати з головною уземлювальною шиною, розташованою в електрощитовій.

Головна шина уземлення виконується з міді і має бути позначена на обох кінцях поздовжніми або поперечними смугами жовто-зеленого кольору однакової ширини. Головну шину уземлення, приєднати до зовнішнього контуру уземлення сталевою смугою 40х4мм.

Проводове радіомовлення 

Радіофікація об'єкту передбачається від міської радіотрансляційної мережі. Метою створення мережі проводового мовлення на об'єкті є радіофікація і забезпечення доступу до повідомлень та сигналів Міністерства з надзвичайних ситуацій України, трансляція програм Національного Радіо України.

Структурована кабельна система ( мережа Internet ) 

Підвід зовнішньої лінії до місця встановлення мережевого обладнання для отримання доступу до зовнішніх ресурсів виконати згідно технічних умов провайдера Internet.

Передбачені абонентські мережі від мережевого обладнання до шаф комутаційних (ШК) та від шаф комутаційних до абонентських точок прийому, що згідно технічного завдання передбачено розмістити у кожному нежитловому приміщенні будинку та деяких приміщень іншого призначення, згідно структурної схеми проекту.

Телефонізація 

        Прокладку кабелю прямого живлення від існуючого кросу до розподільчих коробок (РК) на об'єкті передбачено в існуючій телефонній каналізації. Монтаж кабелів виконати із застосуванням діючих нормативів.

Телебачення 

Телевізійний сигнал до об'єкту проектування подається постачальником послуги згідно технічних умов провайдера Internet. Телебачення на об'єкті виконати за допомогою мережі Internet (IP-TV).

Автоматизація комплексна 

Проектом передбачено автоматизоване управління інженерним обладнанням на рівні єдиного програмно-апаратного комплексу з метою централізованого управління, виявлення нештатних ситуацій, аварійних ситуацій, оперативного контролю, збору даних та управління процесами за допомогою локальних контролерів, обміну інформацією між локальними контролерами інженерних систем за допомогою відкритих протоколів ModBus, BACnet, та мережі Ethernet. 

До обсягу проекту «АДК» входять наступні розділи:

• Автоматизація систем вентиляції та кондиціонування повітря. Необхідна для того, щоб контролювати нормативний рівень повітрообміну та забезпечувати стабільні показники припливного та витяжного повітря. Принцип автоматизації загальнообмінних систем ґрунтується на регулярній перевірці температури, вологості повітря та інших функціональних показників. При відхиленні показників обладнання від норми, контролер повідомляє технічну службу про наявність несправності. Коли відхилення від норми досягають критичних величин, контролер приймає рішення про відключення системи, щоб не допустити аварійної зупинки вентиляції.

• Автоматизація системи водопостачання та дренажної каналізації. Спрощує процес використання системи. Контролер відстежує та діагностує всі датчики та елементи мережі. Автоматика оперативно повідомляє про позаштатні ситуації, блокує аварійні ділянки, що дозволяє уникнути серйозних збитків та дозволяє своєчасно розпочати відновлювальні роботи.

• Автоматизація системи теплопостачання. Дозволяє регулювати споживання теплової енергії залежно від погодних умов. Обладнання, що застосовується дозволяє уникнути перегріву будівлі при підвищенні зовнішньої температури. Завдяки датчикам і контролерам температура в мережі теплопостачання залежить від температури зовнішнього повітря. При похолоданні до системи подається теплоносій вищої температури, а при потеплінні нагрівання зменшується. Це дозволяє не лише уникнути перегріву, а й заощаджує енергоресурси.

• Автоматизація системи електропостачання. Головне завдання, що забезпечується подібним обладнанням – стійке та безперебійне функціонування електромережі за мінімальної участі оператора. Одночасно засоби автоматизації дозволяють оптимізувати електропостачання шляхом побудови раціональної структури та споживання енергії приймачами в економічному режимі.

Протипожежні заходи

Зовнішнє пожежогасіння будівлі від пожежних гідрантів на зовнішніх водопровідних мережах  з витратами води згідно вимог ДБН.

Ступінь вогнестійкості будинку - ІІ

Найближча будівля на суміжних ділянках розташована на відстані 15м, що забезпечує мінімальну протипожежну відстань при будь якому ступені вогнестійкості сусідніх будівель та споруд.

Умовна висота будинку – 21,0 м. Висота розрахована від найнижчих позначок осі проїзду на ділянці проектування.

Згідно з вимогами п. 4.10. ДБН В.1.1-7-2016 генпідряднику до початку ремонтно-реставраційних робіт потрібно підтвердити зазначені у проектній документації класи вогнестійкості та поширення вогню будівельних конструкцій будинку протоколами випробувань або сертифікатами, виданими в установленому порядку.

Для опорядження стін, стель, підлог на шляхах евакуації (загального коридору, вестибюлю, сходової клітки) застосовуються лише негорючі матеріали.

• керамічна плитка, стяжка, негорючі напольні покриття.

• стіни - декоративна штукатурка, пофарбування.

• стеля - фарбування водоемульсійною фарбою

Вхідні двері, двері в сходові клітини запроектовані з ущільненнями в притворах та з пристроями для самозачинення без затворів.

Відкривання дверей з адміністративних приміщень не заважає евакуації людей з приміщень. Більшість дверей відкриваються назовні приміщень, частина дверей відкривається в середину.

Вогнестійкість дверей технічних приміщень ЕІ 30 згідно з п. 2.34 ДБН В.2.2-15-2005. Вогнестійкість дверей ліфтових шахт  ЕІ 60

Евакуація з поверхів здійснюється по двом сходовим клітинам типу СК1 безпосередньо назовні та одній сходовій клітині С2 безпосередньо назовні.

Евакуація з підвального поверху здійснюється по по двом сходовим клітинам типу С1 безпосередньо назовні через тамбур і вестибюль першого поверху, та мають підпір повітря. Вихід з підвалу в загальній сходовій клітині в осях В-Д; 4-5 відокремлений від іншої частини сходової клітини протипожежною перегородкою 1 типу. Евакуація МГН з підвалу, 2  4, 5, 6 поверхів відбувається за допомогою двох ліфтів , які працюють в режимі «Пожежа»

Ширина шляхів евакуації (коридорів) не меньше 1,8 м. На підлозі шляхів евакуації відсутні перепади і виступи

Ширина маршів сходових клітин СК1 1,4 м.

Площа вікон у зовнішніх стінах сходових кліток СК1 6,48 м.кв.

В технічних (венткамера, електрощитова) приміщеннях перегородки протипожежні 1 типу.

По відношенню до існуючої забудови будинки розташовані згідно з протипожежними вимогами ДБН В.1.1-7-2016, з додержанням необхідних заходів, які запобігають розповсюдженню вогню на сусідні будівлі. 

Для забезпечення протипожежної безпеки будинків та успішного гасіння пожежі у разі її виникнення, евакуації людей та матеріальних цінностей, проектом передбачено ряд планувальних, конструктивних та інженерних заходів. 

Основні конструкції будинків виконані із неспалимих матеріалів.

Мінімальні межі вогнетривкості будівельних конструкцій та максимальні межі поширення вогню по них (в см) прийнято згідно з таблицею 4 ДБН В.1.1-7-2016 як для ІІ ступеня вогнетривкості, а саме:

• для стін неcучих та сходових кліток – REІ 120, МО;

• для стін самонеcучих – REІ 60, МО;

• для внутрішніх ненеcучих стін (перегородки) – E15, МО;

• сходові площадки, косоури, сходові марші, балки, сходинки - R 60, МО;

• колони - R 120, МО;

• перекриття міжповерхові - REІ 45, МО;

• плити покриття - REІ 15, МО;

При будівництві об’єкту замовнику слід використовувати матеріали, що забезпечують нормативні вимоги до будівель ІІ ступеня вогнетривкості, що повинно бути підтверджено сертифікатом на ці матеріали.

При використанні будівельних конструкцій і матеріалів, які не мають класифікації за певним ступенем вогнестійкості їх слід приймати за результатами натурних вогневих випробувань проведених органами державного пожежного нагляду.

Проектом передбачається можливість об’їзду будинку.

Охорона навколишнього природного середовища

Відповідно до ДБН А.2.2-1-2021 «Склад та зміст матеріалів ОВНС при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд» вплив на навколишнє середовище будівлі розглядається в двох аспектах – при проведенні будівельних робіт, експлуатації та плановій діяльності. 

При визначенні джерел негативного впливу будівлі на навколишнє середовище розглядалися умови, за яких вони можуть виникнути під час:

• виконання будівельних робіт;

• обслуговування та планової діяльності;

• аварійних ситуацій.

В процесі реставрації будівлі буде відбуватися тимчасовий вплив на навколишнє середовище (атмосферне повітря, водне середовище, ґрунти, рослинний та тваринний світ):

Вплив на атмосферне повітря пов'язаний із забрудненням повітряного басейну пилом і продуктами спалювання пального при роботі будівельної техніки та автотранспорту, при проведенні зварювальних робіт.

Негативний вплив на земельні ресурси пов'язаний з порушенням ґрунтового покрову будівельною технікою, можливим забрудненням ґрунтів будівельним сміттям і паливо-мастильними матеріалами.

Вплив на поверхневі та підземні води можливий при аварійних проливах палива працюючими механізмами.

Вплив на рослинний та тваринний світ можливий при знесенні під час будівництва дерев та кущів.

Серед джерел негативного впливу на навколишнє середовище при обслуговуванні та плановій діяльності об'єкта можливі такі:

• - на геологічне середовище – не впливає, будівництво здійснюється відповідно до результатів інженерно-геологічних досліджень, виконуються всі необхідні підготовчі та попереджуючі роботи. Виконуються заходи по технічній експлуатації об’єкта;

• - на повітряне середовище – вплив припустимий, основні джерела викидів забруднюючих речовин – автомобілі з працюючими двигунами на стоянках, забруднення атмосфери – в межах нормативів.

Фізичні фактори – джерела вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики на об’єкті відсутні.

- на водні об’єкти – не впливає, скиди стічних вод в відкриті водойми відсутні, джерелом водопостачання служить внутрішня квартальна магістральна мережа водопроводу, скидання господарчо-побутових стоків здійснюється самопливною мережею каналізації з підключенням до внутрішньо-квартальної каналізаційної мережі. 

Відведення дощових та талих вод з покрівлі будівлі передбачається закритою системою внутрішніх водостоків у закриту систему дощової каналізації. Поверхнева вода по спланованих територіях відводиться на проїзди, звідки по лотках утворених між бортовим каменем і проїзною частиною скидається через дощоприймачі в мережу дощової каналізації. На ділянках озеленення дощові і талі води інфільтруються в ґрунт. 

Вплив під час експлуатації буде носити тривалий характер – протягом усього періоду експлуатації об’єкта. 

Безперечно, деякий негативний вплив здійснюється під час будівництва та експлуатації об’єкту, але за умови виконання проектних рішень та заходів відповідно до природоохоронних вимог, шкідливий вплив від об’єкту є в межах норм і не погіршує стан навколишнього природного середовища та не має істотного впливу на погіршення здоров’я людей.

Вплив об’єкта на повітряне середовище

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря при експлуатації та плановій діяльності об’єкту є автотранспорт на стоянках.

Для розрахунків величин викидів забруднюючих речовин, які утворюються на території відведеній для реставрації об’єкту після її завершення та вводу в експлуатацію використовувались:

• методи розрахунків викидів шкідливих речовин за питомими показниками;

• iснуючi галузеві методики для розрахунків викидів шкідливих речовин.

Потенційним джерелом забруднення повітря є дія автотранспорту, який в даній ситуації виступає постійним фактором лінійно-векторного прояву від системи магістральної вуличної мережі.

Основними забруднюючими речовинами, що викидається в атмосферне повітря, є оксид вуглецю, діоксиди азоту, діоксиди сірки (сірчаний ангідрид), тверді речовини (сажа), вуглеводні, пил та інші.

Для зберігання побутових відходів проектом передбачається влаштування господарського майданчика на відстані не меньше ніж 20м. до стін будівлі. Відповідно до п. 2.8 Наказу МОЗ України N 145 17.03.2011 « Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць»

Джерела забруднення твердими побутовими відходами відсутні. Система централізованої очистки території передбачається централізована.

Основними джерелами шуму в межах існуючої будівлі є автотранспорт.

При проведенні ремонтно-реставраційних робіт, керуються вимогами радіаційної безпеки щодо будівельних матеріалів та будівельної сировини.

З метою формування здорового і комфортного середовища проживання та забезпечення охорони природного середовища в межах території, що прилягає до об’єкту ремонтно-реставраційних робіт, передбачені планувальні та інженерні заходи по облаштуванню території.

Інженерні рішення щодо протипожежних заходів 

Споруда - ІІ ступеню вогнестійкості.

Для забезпечення протипожежної безпеки будівлі та успішного гасіння

пожежі у разі її виникнення, евакуації людей та матеріальних цінностей, проектом передбачено ряд планувальних, конструктивних та інженерних заходів.

Передбачено: Систему пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей. Систему передавання тривожних сповіщень. Автоматичну система газового  пожежогасіння.  Систему протидимного захисту. Автоматизацію та диспетчеризацію систем протипожежного захисту.Внутрішній протипожежний водопровід.

Основні конструкції будівлі виконані із неспалимих матеріалів. При будівництві об'єкту використовувати матеріали, які забезпечують нормативні вимоги до будівель ІІ ступеня вогнетривкості для будинку, що повинно бути підтверджено сертифікатом на ці матеріали, а саме: • несучі конструкції – REI 120 МО; самонесучі конструкції - REI 60МО; зовнішні ненесучі - E 15 МО; внутрішні не несучі – ЕІ 15 МО; колони - R 120 МО; площадки, сходи, балки - R 60 МО; перекриття - REI 45 МО.

При використанні в будівництві будівельних конструкцій і матеріалів, які не мають класифікації за певним ступенем вогнестійкості їх слід приймати за результатам натурних вогневих випробувань, проведених відповідно до ДСТУ або розрахунковими методами відповідно до стандартів та додатків В, Г ДБН В.1.1-7-2016.

Зовнішнє пожежогасіння передбачено від проектуємих пожежних гідрантів. Транспортна схема забезпечує можливість під'їзду пожежних машин.

Система пожежної сигналізації 

Проектом передбачена  система адресної пожежної  сигналізації  «Омега»  (далі за текстом АПС «Омега») виробництва ПП «Резерв-1» та ТОВ «Проект ВО» (Україна).

Кожний із компонентів системи «Омега» спеціально спроектовано для роботи у складі системи, що забезпечує повну сумісність між собою компонентів системи, сповіщувачів, інтерфейсів та допоміжного обладнання.

Прилад управління ППУ-ПТ розташовується в приміщенні «Приміщенні чергового персоналу» (прим. №4 на першому поверсі будівлі) згідно з  ДБН В.2.5-56:2014.  

Приміщення, в якому встановлюються прилади приймально-контрольні пожежні повинно відповідати вимогам пункту 5.9 ДБН В.2.5-56:2014 та повинно бути обладнане природним, штучним та аварійним освітленням, телефонним зв’язком та переносними вогнегасниками (забезпечує Замовник).

Прилад ППУ-ПТ приймає інформацію з  шлейфів сигналізації та керує блоком реле зовнішніх пристроїв (БРВУ), за допомогою якого здійснюється керування системами оповіщення про пожежу, відключення вентиляції та іншої автоматики при виникненні пожежі. 

Прилад управління ППУ-ПТ повністю відповідають вимогам стандарту  EN 54 - 2.

В залежності від призначення, приміщення обладнуються автоматичними та ручними адресними пожежними сповіщувачами згідно з  ДБН В.2.5-56:2014:

- приміщення, в яких первинною ознакою пожежі буде поява диму, обладнуються димовими адресними пожежними сповіщувачами СПДОТА;

- приміщення, в яких первинною ознакою пожежі буде підвищення температури, обладнуються тепловими адресними пожежними сповіщувачами СПТТА;

- на шляхах евакуації встановлюються ручні адресні пожежні сповіщувачі СПРА, відстань між сповіщувачами не перевищує 50 м;

- для приміщень котельні використовується обладнання в іскро безпечному виконанні;

- управління вогнезатримуючими клапанами здійснюється за допомогою адресних блоків комутації БКА

- контроль стану пожежного крану, здійснюється за допомогою адресних блоків сполучення БСА;

- в шафі пожежного крану встановлюються кнопки керування протипожежною автоматикою КА01;

- управління системою оповіщення та суміжними системами, які задіяні під час пожежі здійснюється за допомогою блоку реле зовнішніх пристроїв БРВУ

Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 

Для приміщень нежитлової будівлі з постійним або тимчасовим перебуванням людей, проектом прийнята Система оповіщення четвертого типу (СО4) (мовленнєве оповіщення) (п. 10.13 ДБН В.2.2-40:2018). 

Центральне обладнання оповіщення про пожежу встановлюється в приміщенні пожежного поста біля ППКП системи пожежної сигналізації. 

Оповіщення людей про пожежу виконується шляхом трансляції мовних повідомлень про необхідність евакуації, шляхи евакуації та інші дії, спрямовані на забезпечення евакуації людей. Трансляція мовленнєвого повідомлення забезпечується ручним або автоматичним запуском устаткування управління та індикації. 

Оповіщення людей про пожежу виконується по зонах.

Для забезпечення зв'язку зон оповіщення про пожежу із пожежним постом передбачається встановлення переговорного комплексу для систем оповіщення 5-ї категорії (Веллез, Україна) у складі: 

- пульт диспетчера (СД02); 

- модуль дзвінка (ВМ-01)

Система централізованого пожежного спостерігання. Тип системи передавання тривожних сповіщень – ІІ,  відповідно до п. 4.1, табл. А1 Додатку А ДБН В.2.5-56:2014

Вивід сигналу про пожежу до центру приймання тривожних сповіщень пультової організації (ЦПТС ПО) здійснюється за допомогою Модулю цифрового GSM–автодозвону (МЦА-GSM), виробництва ТОВ «Тірас-12» (Україна), який встановлюється в приміщенні пожежної диспетчерської біля приладу приймально-контрольного пожежного.

Система газового пожежогасіння

Проектом передбачена система газового пожежогасіння об’ємним методом з децентралізованим зберіганням вогнегасної речовини, з використанням модулів газового пожежогасіння Імпульс-20, виробництва Групи компаній «Брандмейстер».

Системою газового пожежогасіння обладнується приміщення серверної (прим. №15, відм. 3-й поверх)

Управління системою газового пожежогасіння виконується за допомогою приладу приймально-контрольного «ППУ-ПТ Омега» виробництва ПП «Резерв-1» та ТОВ «Проект ВО» (Україна).

Система газового пожежогасіння забезпечується 100% запасом вогнегасного газу, який зберігається на складі у заряджених модулях, що готові до використання.

В якості вогнегасної речовини в модулях Імпульс-20 використовується Хладон-125 ТУ 2412-049-00480689-96.

Система протидимного захисту

Аварійна протидимна вентиляція призначена для забезпечення евакуації людей з захищуваних приміщень на початковій стадії пожежі, забезпечення доступу до осередку пожежі аварійно-рятувальних бригад, зниження теплового температурного навантаження на несучі конструкції споруди, уповільнення горизонтального поширення вогню, захисту матеріальних цінностей та зменшення матеріальних збитків від наслідків пожежі.

Для облащтування системи протидимного захисту використовується обладнання ПрАТ "ІНТЕРКОНДИЦИОНЕР", Україна

Проектом передбачено:

- видалення диму та компенсація повітря із коридору без природнього освітлення;

- видалення диму та компенсація повітря із складського приміщення в підвалі;

- підпір повітря в протипожежний тамбур–шлюз;

- підпір повітря в шахти ліфтів, що працюють в режимі «Пожежа»;

Зовнішня блискавкозахисна система

Проект зовнішньої блискавкозахисної системи є частиною заходів, щодо забезпечення пожежної безпеки будівель, запобігання від можливих ушкоджень будівель при впливі плазми каналу розряду блискавки й електробезпеки робочого персоналу. Зовнішня блискавкозахисна система покликана уловити всі удари блискавки, спрямовані в будівлю, а струм блискавки повинен бути прийнятий системою, відведений до пристрою заземлення і розподілений у землі.

Для того, аби оцінити, потрібен чи ні захист від блискавки будівлі ( споруди), належить здійснити оцінювання ризику відповідно до процедур, вміщених у IEC 62305- 2.

Належить взяти до уваги такі ризики відповідно до типів втрат:

- R 1 : ризик втрат людського життя або тимчасової інвалідності ;

- R 2 : ризик втрати громадських послуг;

- R 3 : ризик втрати культурного надбання.

Ризик R 4 : належить оцінити ризик економічних втрат у разі необхідності економічного обґрунтування захисту від блискавки

Захист від блискавки є необхідним, якщо ризик R (від R 1 до R 3 ) є вищим за припустимий рівень R t , тобто R>R t .

У цьому випадку належить вжити заходів захисту для зниження ризику R (від R 1 до R 3 ) до припустимого рівня R t , тобто R≤R t .

Якщо виникає понад один тип втрат - тоді умова R≤R t має задовольнятися для кожного типу втрат (L 1 , L 2 та L 3 ).

Виходячи з попередніх розрахунків за допомогою прикладних засобів, приймаємо, що даному об' єкту потрібні такі заходи блискавкозахисту:

- Ефективне зрівняння грозових потенціалів землі;;

- Об' єкт повинен бути оснащений системою блискавкозахисту III класу.

Згідно вимог ДСТУ EN62305, блискавкозахист будівлі об' єкту виконується комплексом заходів з використанням стрижньових блискавкоприймачів. До складу системи зовнішнього блискавкозахисту входять такі елементи:

- провідники струмовідводів над покриттям покрівлі - катанка оц. ∅8 мм;

- блискавкоприймачі стрижньові ;

- тримачі дроту для встановлення на даху;

- тримачі дроту для встановлення по стінах;

- хрестові болтові злучники - для хрестового та повздовжнього з' єднання дротів;

- злучники, кінцевики, фальцеві клеми (похідні матеріали для приєднання та встановлення блискавкоприймачів на даху та на конструкціях надбудов споруди);

- стрижні заземлення, провідники контуру заземлення виводи від заземлювачів (матеріали для виконання контуру заземлення системи зовнішнього блискавкозахисту).

Для захисту споруди, вентвиходів, обладнання використовуються стрижньові блискавкоприймачі, що сполучені з блискавковідводами на покрівлі будинків.

Рішення захисних заходів та пожежної безпеки

Живлення електроприймачів здійснене від мережі 380/220 В із системою заземлення  TN-C-S. 

Захисні заходи безпеки електроустановок повинні бути виконані відповідно до вимог  ПУЕ, НПАОП 40.1-1.32-01, ДСТУ Б В.2.5-82-2016.

Для ефективного функціонування системи захисного уземлення і основної системи зрівнювання потенціалів повинна бути установлена головна уземлювальна шина. Основна система зрівнювання потенціалів в електроустановках до 1 кВ має з’єднувати між собою такі провідні частини:

 – провідники захисного уземлення, провідники системи зрівнювання потенціалів і уземлювальні провідники електроустановок;

 – металеві труби комунікацій (водопостачання, каналізації, теплофікації тощо).

Якщо якийсь із трубопроводів має ізолювальну вставку на вводі в будівлю, то до основної системи зрівнювання потенціалів приєднують тільки ту частину трубопроводу, яка знаходиться з боку будівлі відносно ізолювальної вставки; 

– металеві частини будівельних конструкцій; 

– металеві провідники, закладені в струмопровідну підлогу (земляну, бетонну тощо) для вирівнювання потенціалів між підлогою і відкритими частинами електрообладнання; 

– систему блискавкозахисту, якщо вона є, а згідно з нормативними документами, які стосуються блискавкозахисту, не заборонено приєднувати її до захисного  уземлення ( ДСТУ Б В.2.5-82:2016 , ПУЕ роз. 1.7);

– металеві частини централізованих систем вентиляції і кондиціонування.

Корпуси щитів уземлити. З'єднання N шини з корпусом щита не допускається.

У приміщенні електрощитової виконати систему зрівнювання потенціалів.    

Всі контури вирівнювання потенціалів з'єднати з головною уземлювальною шиною, розташованою в електрощитовій.

Головна шина уземлення виконується з міді і має бути позначена на обох кінцях поздовжніми або поперечними смугами жовто-зеленого кольору однакової ширини. Головну шину уземлення, приєднати до зовнішнього контуру уземлення сталевою смугою 40х4мм.

Всі з’єднання контуру виконуються зварюванням. Опір контуру розтіканню струму не повинен перевищувати 4 Ом в будь-яку пору року.

Пожежна безпека забезпечується наступними протипожежними заходами:

• використанням електрообладнання та електропроводки у відповідності з ПУЕ;

• використанням світильників захищеного виконання в пожежонебезпечних приміщеннях;

• заземленням усіх металевих частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;

• захистом мереж від струмів короткого замикання шляхом підбору автоматичних вимикачів на розподільчих щитах;

• застосуванням проводів і кабелів в важкоспалимій оболонці не підтримуючій горіння та з низьким димо- і газовиділенням.

Рішення з інженерного захисту території і об’єктів

Проектом передбачено ремонтно-реставраційні роботи існуючого об’єкту з урахуванням висновків та рекомендацій технічного звіту, без збільшення навантажень на фундаменти, мережі тепло-, водо-, електропостачання, а також в інженерні системи загального користування існуючого об'єкта. Також ремонтно-реставраційні роботи проводиться без повного призупинення використання об’єкту. За результатами розрахунку об’єкту ремонтно- реставраційних робіт відноситься до класу наслідків СС3 (значні наслідки).

Згідно проекту існуючі фундаменти будинку будуть гідроізольовані та підсилені з урахуванням нових технологій в будівельній індустрії та рекомендацій звіту.

Враховуючи вище наведене та те, що проектом не передбачено змін в конфігурації будівлі чи існуючого середовища, зазначаємо, що не має потреби в особових рішеннях з інженерного захисту територій.