Замовник будівництва: ТОВ «НАВІУМ-2008»

Генеральний проектувальник: ТОВ «БК БІЛДІНГ СІСТЕМС»

Клас наслідків (відповідальності) : СС3 

Сукупний показник – СС3

(ГАП- Яровенко Андрій Михайлович, кваліфікаційний сертифікат серія АА № 000062 від 08.06.2012 р)

Адреса об’єкту будівництва:м.Київ, вул. Василя Степанченка, 5 та бул. Академіка Вернадського, 36-В у Святошинському районі.

Проект «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу («З»1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс в межах вулиць Василя Степанченка, 5 та бул. Академіка Вернадського, 36-В у Святошинському районі м. Києва» :здійснено на підставі:

• Завдання на проектування від №1 Від 2022р;

• Містобудівних умов і обмежень для проектувння обєкта будівництва № 936 від 30.07.2021р. видані Департаментом містобудування та архітектури Київської міської ради;

• Рішення ОАСК з відміткою. №640/24895/21 від 29.11.2021р.

• Державний АКТ на земельну ділянку А.Вернадського, 36в. ЯЯ №889693 від 01.02.2012р.

• Державний АКТ на земельну ділянку В.Степанченка (Службова), 5. І-КВ №005053

• Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В.Степанченка (Службова) будинок 5. № 5002464044171 від 20.03.2021р

• Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку А. Вернадського, 36в. НВ-0002332162018 від 13.11.2018р.

• Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку В.Степанченка (Службова), 5. НВ-0002332202018 від 13.11.2018р.

• Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В.Степанченка (Службова) земельна ділянка 5. № 104940356 від 20.03.2021р

• Витяг з чергового кадастрового плану. Від 06.07.2020р.

• Лист Інститута Генерального плану м. Києва. №1093 від 29.06.2017р.

• Технічний звіт з інженерно-геологічних вишукувань, виконаний ТОВ «НВФ» ГЕОЛОГО-ГЕОДЕЗИЧНИЙ СЕРВІС» №227 від 07.2020р.

• Договор з ТОВ «НАВІУМ-2008» №10/09-2020-1 від 10.09.2020р.

• ТУ на приєднання до електричних мереж електроустановок. №4/43/ДепРМТП/1/002315/166821 від 04.08.2022р., які видані ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі»;

• ТУ на підключення об‘єкта до теплових мереж. №002/ТУ-6196 від 02.06.2022р.

• ТУ Державне підприємство обслуговування повітряного руху України. №1-20.3/1540/22 від 18.04.2022р.

• ТУ ДП «АНТОНОВ» №271/562-18 від 24.01.2018р.

• ТУ на приєднання до централізованих систем каналізування.

• ТУ на приєднання до централізованих систем водопостачання.

• ТУ на водовідведення стічних вод.

• Червоні лінії М 1:2000.

Загальні дані

Ділянка проектування має площу 6,9250 га. Вона розташована в західній частині міста Києва. З півночі ділянки проходить Приладний провулок. З півночно-східної частини ділянка обмежена «червоною» лінією вулиці В. Степанченко. З південно-східної сторони знаходиться територія Інституту проблем матеріалознавства НАН України. В південній частині розташовані ділянки комунально-побутових підприємств міста. З західної сторони знаходиться гаражний кооператив.

Цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:041:0012 площею 4,9467 га, 8000000000:75:041:0023 площею 1,9783 га, згідно рішення ОАСК з відміткою. №640/24895/21 від 29.11.2021р. для будівництва та експлуатації об‘єктів житлового, адміністративного та побутового призначення.

Згідно рішення ОАСК з відміткою. №640/24895/21 від 29.11.2021р. гранично допустима висота об‘єкту 100м. рекомендована поверховість житлової забудови від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів.

Згідно висновку експлуатанта та провайдера аеронавігаційного обслуговування аеродромів Київ/Антонов-1 та Київ/Антонов-2 об’єкт забудови не буде додатковою перешкодою на приаеродромних теріторіях. Об’єкт забудови не впливатиме на безпеку польотів та роботу засобів зв’язку при Набс =258,6м що = 81.6м відносно нульової позначки будівлі. За нуль прийнята абсолютна відмітка що дорівнює 177,00

Висотність - 25 поверхи:

Висота 1-го нежитлового поверху 3,6м 

Висота 2-го нежитлового поверху 3,3м 

Висота житлових поверхів 3,0м  (2-23 поверхи) 22Х3,0= 66м

Разом 72,9м

Умовна висота будівлі =73,2м

Найвища точка будівлі =80,0м.

Категорія складності об'єкту та клас наслідків (відповідальності) визначенні СС3

Кліматичні умови

Географічна широта 50º24’ ПнШ

Барометричний тиск 990 Гпа

Температурна зона України I

Розрахункові параметри зовнішнього повітря :

• для проектування систем опалення, вентиляції та кондиціонування в холодний період року - температура зовнішнього повітря для найхолоднішої п’ятиденки забезпеченністю 0,92 -22 ºС

• для проектування систем вентиляції в теплий період року – температура зовнішнього повітря для найжаркішої п’ятиденки забезпеченністю 0,99 +23 ºС

для проектування систем кондиціонування та охолодження повітря 

• в теплий період року – температуру зовнішнього повітря для найжаркішої доби забезпеченістю 0,95 +28 ºС

• Середня температура опалювального періоду - 0,1 ºС

• Період з середньодобовою температурою зовнішнього повітря ≤ 8°С - 176 діб

• Період з середньодобовою температурою зовнішнього повітря ≤ 8°С для закладів освіти – 195 діб/

• Швидкість вітру взимку 2,8 м/с;

• Швидкість вітру влітку 2,1 м/с;

Геологічні умови майданчику забудови

В орографічному відношенні територія майбутнього будівництва знаходиться в межах Придніпровської височини, в межах вододільної частини моренно-зандрової рівнини, від якої беруть початок долини численних балок та малих річок системи Ірпіня та Дніпра. Відмітки поверхні землі в районі майбутнього будівництва складають  178-183 мБС.

В геоструктурному відношенні територія майбутнього будівництва знаходиться в тектонічно складній зоні переходу від Українського Кристалічного щита (УКЩ), що занурюється до Дніпрово-Донецької западини в північно-східному напрямку.

Ділянка розвідувань розташована у правобережній частині Києва, на його західній околиці, по вул. Степанченко (стара назва - Службова), 5 у Св’ятошинському районі м. Києва.

В геоморфологічному відношенні дослідна ділянка знаходиться в межах моренно-зандрової рівнини, на вододілі басейну р.р. Дніпра та Ірпіня, розчленованого похованими долинами балок і ярів системи Ірпіня.

Рельєф ділянки рівний, відмітки поверхні землі змінюються від 176.7м до 177.4м.

В геологічній будові дослідної ділянки приймають участь флювіогляціальні середньочетвертинні піщано-глинисті відклади, які залягають на розмитій поверхні неогенових порід - глин, супісків та пісків полтавської світи.

З поверхні четвертинні відклади майже повсюдно перекриті шаром техногенних грунтів, потужністю у 1-3 м. В товщі насипних грунтів відзнаяаються зони забруднення паливно-мастильними матеріалами.

Враховуючи забудованість території та насиченість її підземними комунікаціями, потужність насипних грунтів місцями може бути більшою, ніж це зафіксовано у свердловинах. Вони представлені здебільшого супісками, місцями - пісками і суглинками, мають включення будівельних відходів, гумусовані. 

Згідно з Технічним звітом про інженерно-геологічні вишукування на об’єкті «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу («З»1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс в межах вулиць Василя Степанченка, 5 та бул. Академіка Вернадського, 36-В у Святошинському районі м. Києва» , на ділянці будівництва виділено 25 інженерно-геологічних елементів (ІГЕ). У геологічній будові ділянки з поверхні і до глибини 35м приймають участь сучасні техногенні грунти та середньочетвертинні відклади водно-льодовикового походження, які повсюдно підстеляються породами неогену. 

• ІГЕ Н1 – насипний грунт (t Н) – супісок піщанистий, з прошарками суглинку, піску, з включенням будівельних відходів, бурувато-сірий, жовто-сірий, місцями темно-сірий;

• ІГЕ Н2 – насипний грунт (t Н) – пісок різнозернистий, з прошарками супіску, з включенням будівельних відходів, бурувато-сірий, місцями темно-сірий;

• ІГЕ Н3 – насипний грунт (t Н) – пісок різнозернистий, неоднорідний, глинистий, бурувато-сірий;

• ІГЕ Н4 – насипний грунт (t Н) – будівельне сміття, щебінь із супіщаним заповнювачем;

• ІГЕ 1 –– суглинок твердий (f, l PІІdn) до напівтвердого, запіскований, з прошарками супіску, жовто-сірий та бурувато-жовтий;

• ІГЕ 1к –– суглинок твердий (f, l PІІdn) до напівтвердого, запіскований, з прошарками супіску, жовто-сірий та бурувато-жовтий, з включенням жорстви кристалічних порід; ГЕ 2 – супісок запіскований твердий (f, l PІІdn), з прошарками піску, бурувато-жовтий та жовто-сірий;

• ІГЕ 2п – супісок запіскований пластичний (f, l PІІdn), з прошарками піску, бурувато-жовтий та жовто-сірий;

• ІГЕ 2к – супісок запіскований твердий (f, l PІІdn), з прошарками піску, бурувато-жовтий та жовто-сірий, з включеням жорстви кристалічних порід;

• ІГЕ 3 – пісок середньої крупності (f, l PІІdn), глинистий, середньої щільності, малого ступеню водонасичення, жовто-сірий, бурувато-сірий;

• ІГЕ 4 – пісок середньої крупності (f, l PІІdn), середньої щільності та щільний, малого ступеню водонасичення, жовто-сірий, бурувато-сірий;

• ІГЕ 5 –– пісок пилуватий (f, l PІІdn), глинистий, з прошарками супіску та піску дрібного, середньої щільності, жовто-сірий, бурувато-сірий, малого ступеню водонасичення;

• ІГЕ 5щ –– пісок пилуватий (f, l PІІdn), глинистий, з прошарками супіску та піску дрібного, щільний, жовто-сірий, бурувато-сірий, малого ступеню водонасичення;

• ІГЕ 6а –– пісок дрібний (f ІІdn), з прошарками піску середньої крупності, глинистий, середньої щільності, жовто-сірий, та коричньовато-жовтий, малого ступеню водонасичення;

• ІГЕ 6 –– пісок дрібний (f ІІdn), з прошарками піску середньої крупності, середньої щільності, місцями щільний, жовто-сірий, та коричньовато-жовтий, малого ступеню водонасичення;

• ІГЕ 6с –– пісок дрібний (f ІІdn), з прошарками піску середньої крупності, з прошарками та комками суглинку, щільний, сірий, середнього ступеню водонасичення до насиченого водою;

• ІГЕ 7 – пісок середньої крупності (f, l PІІdn), з прошарками піску крупного, щільний, малого ступеню водонасичення, жовто-сірий, сірий;

• ІГЕ 8щ – пісок середньої крупності (f, l PІІdn), глинистий, щільний, малого ступеню водонасичення до насиченого водою, жовто-сірий, сірий із жовто-бурими розводами;

• ІГЕ 9а – супісок пластичний (f, l PІІdn) до текучого, запіскований, сірий, сірувато-жовтий та бурувато-жовтий;

• ІГЕ 9 – суглинок тугопластичний (f, l PІІdn), запіскований, сірий та бурувато-жовтий;

• ІГЕ 10щ – пісок середньої крупності (f, l PІІdn), з прошарками дрібного, щільний, насичений водою, сірий із жовто-бурими розводами;

• ІГЕ 11щ – пісок середньої крупності (f, l PІІdn), щільний, насичений водою, сірий;

• ІГЕ-12 – глина (еQ-N) елювована (вивітрена), напівтверда до тугопластичної, тріщинувата, з прошарками суглинку, каолінізована, жовто-сіра та коричньовато-сіра;

• ІГЕ-13 – супісок пластичний (N1pl), запіскований, щільний, з прошарками пилуватого піску, та слабкого пісковику, сірий, світло-сірий;

• ІГЕ-14 – пісок середній (N1pl), глинистий, з прошарками піску дрібного, щільний, з прошарками пісковику, сірий, світло-сірий, насичений водою

Гідрогеологічні умови дослідної ділянки характеризуються розвитком в розвіданій товщі спільного водоносного комплексу, приуроченого піщано-глинистим флювіогляціальним відкладам четвертинного віку, а в місцях розмиву “бурих” та “строкатих” глин - полтавським відкладам неогену. 

Водоносний комплекс безнапірний. Його рівень, в залежності від відміток поверхні землі, був зафіксований на глибинах ~ 23.2-23.8м, що відповідає відміткам ~ 153.4-153.9м. 

За результатами багаторічних спостережень (див. перелік) амплітуда коливання рівня ґрунтових вод становить 1.5м. Зафіксований на інженерно-геологічних розрізах РГВ близький до середньомінімального.

За хімічним складом води водоносного горизонту, відносяться до вод гідрокарбонатно-кальцієво-магнійового типу, з мінералізацією ~ 0.8-0.9г/л, при значенні показника рН=7.0. За водневим показником рН, грунтові води в зоні розповсюдження слабофільтруючих ґрунтів з Кф 0.1м/доб (ІГЕ 1, 1к, 9, 12) є слабоагресивними до бетону марки W4, і неагресивними – в зоні розповсюдження піщаних та супіщаних грунтів.

Складність інженерно-геологічних умов. Фактори: геоморфологічні – проста; геологічні – середньої складності; гідрогеологічні – середньої складності; геологічні процеси – проста; грунти з особливими властивостями – середньої складності. Територія досліджень відноситься до ІI (середньої складності) категорії складності інженерно-геологічних умов (додаток “Ж” до ДБН А. 2. 1-2008).

Гідрогеологічні умови дослідної ділянки характеризуються наявністю в її межах ґрунтового водоносного горизонту, приуроченого товщі четвертинних флювіогляціальних, моренних відкладів, та залягаючому в їх основі горизонту “прісноводних” суглинків та супісків неогену. Горизонт безнапірний, регіональним водотривким шаром для нього служать “бурі” глини неогену. 

Рівень ґрунтових вод на період проведення вишукувань (кінець березня – початок квітня 2021р) був зафіксований на глибинах 6.2 – 6.8м, і встановлюється на відмітках 179.1-178.1м.

Величина можливого підйому його рівня на кінець водопілля не перевершить +1.2м від зафіксованого.

За даними хімічних аналізів ґрунтових вод на даній та сусідніх ділянках, грунтові води за показником рН (близько 7) відносяться до слабоагресивних вод до бетону марки W4 в зоні розповсюдження слабо фільтруючих грунтів ІГЕ 3, 5, та 6а.

Сейсмічність району 5 балів. У відповідності з ДБН В.1.1-12:2014. "Будівництво в сейсмічних районах України", категорія ґрунтів основи в межах ділянки за сейсмічними властивостями – ІІ (друга). Сейсмічність майданчика не перевищує 6 балів, згідно карти А ДБН В.1.1-12:2014.

Складність інженерно-геологічних умов. Фактори: геоморфологічні – середньої складності; геологічні – складна; гідрогеологічні – проста; геологічні процеси – середної складності (лінійна ерозія); грунти з особливими властивостями – складна (просідні). Територія досліджень відноситься до ІIІ (складної) категорії складності інженерно-геологічних умов (додаток “Ж” до ДБН А. 2. 1-2008). 

Нормативна глибина промерзання – 1.1м

Прогнозоване сезонне коливання рівня ґрунтових вод 1,0м-1,5м.

Генеральний план 

Схема генерального плану об’єкту «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу ("З"1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс в межах вулиць Василя Степанченка, 5 та бул. Академіка Вернадського, 36-В у Святошинському районі м. Києва» розроблено на підставі завдання на проектування, яке затверджене Замовником та вихідних даних згідно діючих містобудівних норм . Даний проект розроблено на підставі матеріалів топо-геодезичних вишукувань. Система висот - Балтійська. Система координат СК 32.

Земельна ділянка, на якій ведеться проектування, має статус постійного користування. 

Рельєф ділянки спокійний, з перепадом відміток в південному напрямку від 174,50 м до 181,40 м.

На ділянці розташовані будівлі і споруди, а також інженерні мережі, які потребують демонтажу.

Під'їзди до забудови на ділянці здійснюються з боку прилеглої вулиці Василя Степанченка через внутрішні проїзди шириною 6,00 м та 3,50 м. Також передбачений виїзд з ділянки на прилеглу територію в південній частині.

Під'їзди мають розворотні майданчики та стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту. Вздовж проїздів розташовані пішохідні тротуари шириною 3,00 м в основному – для пішохідного та велосипедного руху. 

З метою раціонального використання міської території та створення містобудівного ансамблю проектом передбачено будівництво 24-25-поверхових багатосекційних каркасно-монолітних житлових будинків з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення, відкритих наземних 2-поверхових паркінгів в стилобатній частині будинків, відкритого наземного 9-ти-поверхового паркінгу, вбудованого дитячого садку на 55 місць, початкової школи на 300 учнів, трансформаторних підстанцій. Передбачена реконструкція існуючої будівлі. Стилобати мають експлуатуєму покрівлю, на якій розташовуються дитячі та спортивні майданчики, зони відпочинку, а також влаштовані проїзди для можливості заїзду пожежного та технологічного транспорту.

Згідно завдання на проектування передбачено 8 черг будівництва. Деякі черги розділені на пускові комплекси: 1 черга – 4 пускові комплекси (ПК), 2 черга – 4, 3 черга – 1  ПК, 4 черга – 3 ПК, 5 черга – 2 ПК, 6 черга – 3 ПК, 7 черга – початкова школа, 8 черга – реконструкція.

Архітектурно-планувальні рішення житлових будинків та дитячих закладів передбачають оптимальну орієнтацію квартир з забезпеченням нормативного періоду інсоляції та освітленості житлових кімнат, дотримання санітарних та будівельних норм. 

Протипожежні заходи

Генеральний план ділянки забудови житлових будинків вирішено у відповідності з протипожежними нормами. Навколо житлових будинків під'їзд шириною не менш 3,50 м з твердим покриттям на відстані 8-11 м від будинку забезпечує під'їзд пожежних машин. Для забезпечення вільного доступу пожежних машин до житлових будинків на ділянках прилеглої зеленої зони навколо будинків відсутні малі архітектурні форми, елементи благоустрою та крупні елементи озеленення (дерева, кущі) рядової посадки.

Організація рельєфу

Схему організації рельєфу розроблено на основі схеми генплану і топозйомки М 1:500. Рельєф території має загальний ухил північь-південь та характеризується абсолютними відмітками 174,50-181,40. 

Проектом передбачено організація рельєфу всієї території з урахуванням відміток прилеглих територій, існуючих проїздів і вулиць, створення умов для роботи самопливних мереж. Проектне рішення схеми організації рельєфу зумовлене архітектурним рішенням житлового комплексу. 

Водовідвід з території організовано в зливову каналізацію, що проектується. 

Поверхневі води з тимчасових парковок збираються і направляються на локальні очисні споруди дощової каналізації. 

Ухили по внутрішньоквартальним проїздам відповідають нормам. Повздовжній ухил по проїздам прийнятий в межах 5-20‰. 

Поперечний профіль внутрішніх проїздів прийнятий двоскатним з поперечним ухилом 20‰. 

Для організації руху маломобільних груп населення передбачено влаштування пандусів, пониження бортового каменю на основних напрямках пересування маломобільних груп населення. На тротуарах, на в’їздах – виїздах з території забудови, на пішохідних переходах встановлюється понижений борт висотою 2.5см (п.5.6.12 ДБН Б.2.2-5:2011).

Благоустрій.

Проектом передбачено комплексний благоустрій території з розташуванням дитячих, спортивних, господарчих майданчиків, пішохідних доріжок та тротуарів у відповідності до будівельних норм, які забезпечують зручні пішохідні зв‘язки для мешканців комплексу зі всіма його функціональними зонами. Проектом благоустрою території житлових будинків передбачено розташування гостьових автостоянок для тимчасового зберігання автотранспорту, велопарковки, майданчиків для збирання побутових відходів (наземним та підземним способом). Також передбачено майданчики для вигулу домашніх тварин.

Для створення комфортних умов для мешканців територія житлових будинків облаштована малими архітектурними формами (вхідні групи, лави, урни, ліхтарі зовнішнього освітлення). Дитячі майданчики оснащені гральним обладнанням. Прогулянкові доріжки оздоблені квітниками та озелененням.

Територія початкової школи має фізкультурно-спортивну зону, навчально-дослідницький майданчику, зону відпочинку з майданчиками для рухливих ігор з тіньовими навісами.

Дитячий садок має окрему територію з груповими майданчиками для прогулянок, які обладнані тіньовими навісами та ігровим обладнанням. Також передбачені спортивно-ігровий майданчик та зона юних натуралістів.

Покриття внутрішніх проїздів – асфальтобетонне; покриття тротуарів, доріжок та майданчиків - плитка ФЕМ. На дитячих та спортивних майданчиках - покриття зі спецсуміши та гумове покриття в залежності від призначення майданчика.

Озеленення

Проектом озеленення території житлових будинків передбачено створення затишного та комфортного середовища засобами ландшафтної архітектури. Навколо дитячих майданчиків та майданчиків відпочинку, особливо з південної сторони запроектовано групові посадки дерев та кущів, для створення літнього затінку. Вздовж пішохідних доріжок - алейні посадки дерев та чагарників. Групи дерев та кущів компонуються за кольором, формою, висотою. Алеї рясно оздоблені різнокольоровими квітниками.

Біля входів до будинків запроектовані групи красивоквітучих та вічнозелених кущів декоративної форми та квіткові клумби. 

Озеленення стилобатної частини виконано за допомогою декоративних кущів з горизонтальною кореневою системою, квітників, грунтопокровних рослин та газонів.

У посадковий асортимент включені такі види дерев та кущів, які відповідають грунтовим умовам: ялина колюча, ялівець козацький, туя західна, клен гостролистий, дуб червоний, горобина звичайна, липа дрібнолиста, береза повисла, катальпа прекрасна, глід одноматочковий, слива розлога, таволга Вангутта, таволга Бумальда, форзеція европейська, жасмин садовий, сніжноягідник білий, барбарис тунберга, дейція гібридна, бузок звичайний, бірючина звичайна, хеномеліс японський, дерен білий, самшит звичайний.

Посадка дерев та кущів виконується з урахуванням прокладених інженерних мереж та протипожежних норм Посадку проводити з 100% заміною родючим грунтом.

Газон на території утворюється підготовкою ділянки, підсипкою рослинного ґрунту шаром 30 см і посівом газонної суміші.

Архітектурно-планувальні рішення.

Проект «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу («З»1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс в межах вулиць Василя Степанченка, 5 та бул. Академіка Вернадського, 36-В у Святошинському районі м. Києва» передбачає реконструкцію та нове будівництво:

Проект складається з 8 черг, 18 пускових комплексів. Шість 25-поверхових житлових будинків поділених на 18 секції з передбаченими деформаційними швами, 2-а відкриті паркінги поверховістю 1-2 поверхи та 9-поверховий окремий будинок, 4 прибудовані трансформаторні підстанції, початкову школу на 300учнів, вбудований дитячий садочок на 55 місць.

Житлова частина. Запроектовано 6-ть житлових будинків. 1-ий, 2-ий та 3-ій будинки мають форму трилісника та складаються з 4-єх секцій. Центральна секція має функцію ліфтово-сходувальну в якій розташовано 4-ри ліфта ЛТПП та 4-ри пасажирських ліфта і незадимлювальну сходувальну клітину Н1. З трєх боків до цієї секції примикають 3-и секції в яких запроектовані житлові різнокімнатні квартири та вкожній секції передбачені сходувальні клітини Н3. На 1-му та 2-му поверхах вбудовані не житлові приміщення з окремими сходувальними клітинами. На першому та цокольному поверхах в міжах секційного простору запроектовано стилобатну частину в якій розташовані паркувальні місьця для автомобілей мешканців будинків. Рівень комфорту квартир згідно завдання на проектування ІІ категорії, з мінімальними показниками таблиці 1 ДБН В.2.2-15. 4-ий будинок схожий на 1-3 будинки за відсутністю 1-ї житлової секції. 5-тий будинок односекційний з вбудованими на 1-2 поверхах не житловими приміщеннями та з 3-25 житлові поверхи. 6-ий будинок двосекційний на 1-му поверсі вбудовані не житлові приміщення, з 2-25 житлові поверхи. 8-мий будинок відкритий наземний 9-ти поверховий паркінг для мешканців.

Вхідні групи до житлових квартир та вбудованих не житлових приміщень запроектовані з урахуванням вимог інклюзівності, ті входи які мають одну сходинку 15см  продубльовані пандусом.

Вертикальні зв’язки будинків забезпечені ліфтово сходувальними блоками. Ліфти запроектовано без машинного відділення тому останній поверх шахти має висоту 3,9м. 4 ліфти запроектовано ЛТПП та мають сполучення з паркінгом в стилобатній частині. На рівні другого поверху житлової частини передбачені виходи до майданчиків на стилобаті мешканцям будинку. Стилобатна частина е виключно пішохідна з проїздом для пожежних авто.

Будинки розташовані по периметру ділянки, внутрішня частина є паркінг. Покрівля паркінгу є стилобад на якому розташовані майданчики для мешканців комплексу. 

По периметру забудови проектом передбачені місця для тимчасового зберігання автотранспорту. 

Матеріал зовнішніх та внутрішніх стін та перегородок газобетонні блоки. Зовнішні стіни утеплені не горючим мінераловатним утеплювачам тощиною згіно теплотехнічного розрахунку. Покрівля плоска не експлуатована з утепленням не горючим мінераловатним утеплювачем. Підвали будинків мають багатоцілове призначення та передбачені для влаштування укриття. В приміщеннях запроектована вентиляція, туалети та зв‘язок.

Реконструкція прибудованого до адміністративного корпусу виробничо-технічного корпусу в частині пристосування санвузлів до використання ММГН та реконструкцію вбудованої трансформаторної підстанції з можливістю підключення багатоповерхового паркінгу комплексу.

Початкова школа на 300 учнів буде побудована для мешканців коплексу зі спортивними майданчиками.

В підвалі школи передбачені приміщення інженерних комунікацій, комори прибирального інвентаря та приміщення для прокладання інженерних комунікацій та приміщення для укриття.

На першому поверсі вестибюльна група з роздягальнями та охороною. Приміщення ручної праці, спортзал з роздягальнями та накопичувальним майданчиком. Блок харчування.

На другому поверсі учбові класи, медичний блок та бухгалтерія. Другий світ спортзалу.

На третьому поверсі розташовані учбові класи, актовий зал на 90 місць з естрадою та артистичними, вчительська та адміністративний блок.

Школа має вертикальні зв’язки дві сходувальні клітки С1 та С2 та один ліфт 1800х1700 двері 900мм.

Покрівля плоска не експлуатуєма. Ліфт без машинного відділення.

Вбудований дитячий садок на 55 місць, розташовано  на 1-му та 2-му поверхах будинка №5 з окремими зходувальними блоками. В підвальному поверсі розташовані приміщення для укриття, інженерних комунікацій та приміщення для прокладання інженерних комунікацій.

На першому поверсі молодша дошкільна група на 15 місць, медичний блок та харчовий блок.

На другому поверсі 2 середні дошкільні групи по 20 місць. Комп’ютерний клас та ігротека.

Дитячий садок має сходи типу С1 та евакуаційні з кожного блоку приміщень.

Проектом передбачена окрема ділянка з майданчиками для ігр та спортивний майданчик.

Конструктивні рішення

 Конструкції розраховані на корисні нормативні навантаження прийняті згідно з ДБН В.1.2-2:2006 „Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Навантаження і впливи”, а також по фактичній масі устаткування в місцях його розташування:

Корисне на перекриття:

• у житлових приміщеннях - 1,5 кПа (150 кг/м2)

• у холах, коридорах , сходах і залах кафе - 3 кПа (300 кг/м2)

• в офісних приміщеннях - 2 кПа (200 кг/м2)

Снігова для Києва – So = 1,55 кПа (155 кг/м2).

Вітрова для Києва– Wo = 0,37 кПа (37 кг/м2).

Згідно з ДБН В.1.2-14:2018 для конструкцій класу відповідальності «А» коефіцієнт надійності прийнятий γn=1.25 (1.0).

На ділянці передбачене будівництво шісти багатоповерхових (24-25 поверхів) житлових будинків з вбудованими нежитловими (офісними) приміщеннями та вбудовано-прибудованим приміщенням дворівневого паркінгу, школа та 9-ти поверховий паркінг. 

Житлові будинки №1, 2, 5 мають 25 поверхів. Висотність житлових будинків № 3,4 та №6 складає 24 поверха. Всі житлові будинки мають підвальне приміщення. Висота житлового поверху прийнята - 3.0м.

Покрівля пласка, з організованим водостоком.

У даних інженерно-геологічних умовах прийняті пальові фундаменти з буроінекційних паль Ø620мм довжиною 17,05м. 

Як природна основа пальових фундаментів прийняті ґрунти ІГЕ-8щ : пісок середньої крупності (f, l PІІdn), глинистий, щільний, малого ступеню водонасичення до насиченого водою, жовто-сірий, сірий із жовто-бурими розводами, потужність шару від 5,1 до 19,90 м з такими нормативними показниками фізико-механічних властивостей : 

ІГЕ-3 - ρІ =1.77 г/см3; Е=35 МПа; СІ1 =2 кПа; φІ1 =37º; 

Розрахункова несуча здатність буроінекціонної палі становить Fd=460 тс, при цьому навантаження на палю прийняте N=328 тс. 

Прийнята в проекті несуча здатність паль і відповідно довжина та кількість паль уточнюється після випробування натурних паль статичним навантаженням. 

Конструктивна схема будинків прийнята рамно-связевою. Основною несучою конструкцією будинку є монолітний залізобетонний просторовий безригельний каркас. Система каркасу являє собою сходово-ліфтовий стовбур з розташованими на периферії пілонами, зв'язаними поповерхово зі стовбуром монолітними плитами перекриття. Також для зниження крутних деформацій перетин пілонів по периметру будинку максимально розвинено.

Цільова функція сходово-ліфтового вузла та пілонів по периметру будинку – сприйняття основного масиву вертикальних і горизонтальних навантажень, забезпечення просторової жорсткості та стійкості усієї системи. 

Розрахунок просторового каркасу виконаний у програмному комплексі «Мономах-Сапр» -2013 та SCAD Office 21.1 на всі види навантажень, у т.ч. з урахуванням пульсаційної складової вітрового навантаження, і показав оптимальність прийнятих у проекті перетинів елементів просторового каркасу.

Осадка фундаментів за даними розрахунку не перевищує граничне значення 15 см. Горизонтальне зміщення верху будинку не перевищує граничнодопустимого, що складає 150-160 мм ( від поверховості), згідно з ДСТУ Б В.1.2-3:2006.

Основою монолітного каркасу слугують монолітні залізобетонні плитні ростверки висотою h=1000 мм із бетону не нижче класу С30/37марки W6 за водонепроникністю, армовані каркасами та сітками з арматури класу А500С. Ростверки виконуються по підготовці з бетону С8/10 завтовшки 100 мм.

Пілони каркасу запроектовані монолітними, перерізом 1500х250 з бетону не нижче класу С30/37, робоча поздовжня арматура прийнята класу А500С із захисним шаром бетону не менше 25 мм, поперечна арматура - класу А240С.

Стіни сходово-ліфтового стовбура - монолітні, товщиною 250мм із бетону не нижче класу С30/37, арматура класу А500С, А240С, відстань до осі робочої арматури 35мм.

Перекриття прийняті монолітні залізобетонні товщиною 200мм з бетону не нижче класу С30/37, арматура класу А500С, відстань до осі робочої арматури 30мм. 

Сходові площадки монолітні залізобетонні, сходові марші до 2го поверху - монолітні залізобетонні із бетону не нижче класу С30/37, арматура класу А500С, А240С, вище - збірні бетоні. 

Прийняті розміри поперечних перетинів несучих елементів каркасу і розташування робочої арматури щодо зовнішніх граней елементів забезпечують необхідні мінімальні межі вогнестійкості несучих конструкцій для будинків 1-го ступеня вогнестійкості відповідно до ДБН В.1.1-7-2002, табл.4.

Огороджувальні конструкції самонесучих стін мають поповерхову розрізку і розташовуються по периметру плит перекриття. 

Конструкція зовнішніх стін прийнята з газоблоку товщиною 250 мм і зовнішньої теплоізоляції у вигляді фасадної системи із зовнішнім штукатурним шаром типу «SERPOROC». Товщина утеплювача з мінераловатних плит щільністю не менш 70 кг/м3 прийнята товщиною 150мм. Через 60 см по висоті кладки в місцях примикання до пілонів і перекриттів стіни кріпляться оцинкованими гнучкими зв'язками Ø8А240С.

Вентиляційні канали – збірні залізобетонні. 

Розрахунки виконані з урахуванням діючих будівельних норм і правил.

Для забезпечення довговічності сталевих конструкцій і закладних деталей, необхідно виконати їхній антикорозійний захист. Захист сталевих конструкцій передбачено нанесенням на їхню поверхню емалі ПФ-115 за 2 рази по ґрунтовці ГФ-021 в 2 шари. Захисне покриття для закладних деталей - цинкова металізація товщиною 120 мкм.

Вбудовано-прибудований паркінг має два поверхи висотою 2.85м ( 2.70м в чистоті) з перекриттям монолітною залізобетоною плитою завтовшки 300мм із бетону не нижче класу С30/37, арматура класу А500С, А240С, відстань до осі робочої арматури 35мм. Плити жорстко зв’язані з вертикальними елементами каркасу.

Основою монолітного каркасу слугують монолітні залізобетонні балочні ростверки 400х1000 мм із бетону не нижче класу С30/37марки W6 за водонепроникністю, армовані каркасами та сітками з арматури класу А500С. Ростверки виконуються по підготовці з бетону С8/10 завтовшки 100 мм.

Як природна основа пальових фундаментів вбудовано-прибудованого паркінгу прийняті ґрунти ІГЕ 7 – пісок середньої крупності (f, l PІІdn), з прошарками піску крупного з такими нормативними показниками фізико-механічних властивостей : 

ІГЕ-7 - ρ1=1.70г/см3; Е=37МПа; СІІ=1кПа; φІІ=38º; 

За даними статичного зондування розрахункова несуча здатність буроінєкційної палі становить Fd=376тс, при цьому навантаження на палю прийняте N=268тс. Прийнята в проекті несуча здатність паль і відповідно довжина та кількість паль уточнюється після випробування натурних паль статичним навантаженням.

У даних інженерно-геологічних умовах прийняті пальові фундаменти з буроінекційних паль Ø620 мм довжиною 14,05м. 

Конструктивна схема вирішена в повному безригельному каркасі. Несучі конструкції розраховані на навантаження від власної ваги будівельних конструкцій та тиску ґрунту верхньої та бокових засипок; на кліматичні навантаження згідно з вказівками ДБН В.1.2-2:2006 («Навантаження і впливи); на корисне навантаження від автомобільного транспорту згідно з вимогами ДБН В.2.3-14:2006 («Споруди транспорту. Мости та труби»).

Корисне нормативне навантаження на внутрішнє перекриття та на фундаментну плиту прийняте 400 кгс/см2. Корисне навантаження на покриття – АК8 та пожежна машина масою 43тс. з навантаженням на вісь 16 тс.

Жорсткість паркінга забезпечується жорсткістю елементів каркасу, жорсткістю дисків перекриття, покриття та жорсткістю стін та колон. 

Вертикальні несучі конструкції – монолітні залізобетонні колони 400х400 мм із бетону не нижче класу С30/37, з арматурою класу А500С із захисним шаром до осі арматури 50 мм, поперечна - класу А240С та монолітні залізобетонні стіни завтовшки 200-250 мм із бетону не нижче класу С30/37марки W6 за водонепроникністю, з арматурою класу А500С із захисним шаром до осі арматури 35 мм, поперечна - класу А240С. 

У підвальних приміщеннях автопаркінгу передбачена обклеювальна горизонтальна гідроізоляція в підлогах і вертикальна гідроізоляція стін нижче відміток землі, з 2-х шарів гідроізолу по підготовленій поверхні. Гідроізоляція стін і підлог автопаркінгу захищається притискною стінкою або плитою відповідно. За погодженням з замовником гідроізоляція може бути виконана з бентонітових матів типу Bentofix BFG 5000 (сертифікат відповідності №UA1.090.11948-04. Серія ВБ). 

Перекриття – пласка монолітна залізобетонна плита товщиною 250 мм. з бетону класу С30/37марки W6 , армована сітками з арматури класу А500С1 з захисним шаром ≥ 30 мм, у зонах продавлювання в армується встановленням вертикальних сіток з арматури Ø10 А500С. Вогнестійкість конструкцій забезпечується застосуванням негорючого матеріалу – залізобетону.

Частина автопаркінгу, розташована за межами контуру житлового будинку, відрізана від нього по осям деформаційно-осадовими швами.

Для забезпечення довговічності сталевих конструкцій і закладних деталей, необхідно виконати їхній антикорозійний захист. Захист сталевих конструкцій передбачено нанесенням на їхню поверхню емалі ПФ-115 за 2 рази по ґрунтовці ГФ-021 в 2 шари. Захисне покриття для закладних деталей - цинкова металізація товщиною 120 мкм.

Школа. Будівля трьоповерхова з підвалом. Висота підвального поверху Н=3.10м, першого поверху Н=3.50м, другого поверху Н=3.40м, третього поверху Н=3.60м. Покрівля пласка, з організованим водостоком.

Конструктивна схема вирішена в повному ригельному каркасі з капітелями. Несучі конструкції розраховані на навантаження від власної ваги будівельних конструкцій та тиску ґрунту бокових засипок; на кліматичні навантаження згідно з вказівками ДБН В.1.2-2:2006 («Навантаження і впливи.). 

Каркас – повний, залізобетоний, із бетону не нижче класу С30/37, арматура класу А500С, А240С. Жорсткість будівлі забезпечується жорсткістю елементів каркасу, жорсткістю дисків перекриття та балочної системи, покриття та жорсткістю стін та колон. 

Фундаменти – Основою монолітного каркасу слугують монолітні залізобетонні балочні ростверки 400х1000 мм із бетону не нижче класу С30/37марки W6 за водонепроникністю, армовані каркасами та сітками з арматури класу А500С по палям Ø620 мм довжиною 14,05м. Ростверки виконуються по підготовці з бетону С8/10 завтовшки 100 мм.

Прийнята в проекті несуча здатність паль і відповідно довжина та кількість паль уточнюється після випробування натурних паль статичним навантаженням.

Перекриття залізобетоні монолітні плити, завтовшки 200мм і перекриття даху =300мм, по монолітним залізобетоним балкам перерізом 250х500мм в тілі перекриття із бетону не нижче класу С30/37, армовані каркасами та сітками з арматури класу А500С та А 240С.

Вертикальні несучі конструкції – монолітні залізобетонні колони 400х400 мм із бетону не нижче класу С30/37, з арматурою класу А500С із захисним шаром до осі арматури 50 мм, поперечна - класу А240С та монолітні залізобетонні стіни завтовшки 200-250 мм із бетону не нижче класу С30/37, з арматурою класу А500С із захисним шаром до осі арматури 35 мм, поперечна - класу А240С. 

Сходи - монолітні залізобетоні із бетону не нижче класу С30/37, армовані арматурою класу А500С та А 240С. 

Стіни. Конструкція зовнішніх стін прийнята з газоблоку товщиною 250 мм і зовнішньої теплоізоляції у вигляді фасадної системи із зовнішнім штукатурним шаром типу «SERPOROC». Товщина утеплювача з мінераловатних плит щільністю не менш 70 кг/м3 прийнята товщиною 150мм. Через 60 см по висоті кладки в місцях примикання до пілонів і перекриттів стіни кріпляться оцинкованими гнучкими зв'язками Ø8А240С.

Вентиляційні канали – збірні залізобетонні. 

Розрахунки виконані з урахуванням діючих будівельних норм і правил.

Паркінг . Окремо розташована 9и поверхова будівля відкритого типу з двома пандусами, ліфтами та сходами. 

Конструктивна схема вирішена в повному ригельному каркасі . Несучі конструкції розраховані на навантаження від власної ваги будівельних конструкцій; на кліматичні навантаження згідно з вказівками ДБН В.1.2-2:2006 («Навантаження і впливи.), на корисне навантаження від автомобільного транспорту згідно з вимогами ДБН В.2.3-14:2006 («Споруди транспорту. Мости та труби»).

Каркас – повний, залізобетоний, із бетону не нижче класу С30/37, арматура класу А500С, А240С. Жорсткість будівлі забезпечується жорсткістю елементів каркасу, жорсткістю дисків перекриття та балочної системи, покриття та жорсткістю стін та пілонів. 

Висота типового поверху складає 2.85м ( 2.50м в чистоті до низу балки) з перекриттям монолітною залізобетоною плитою завтовшки 250мм із бетону не нижче класу С30/37, арматура класу А500С, А240С, відстань до осі робочої арматури 35мм. Плити жорстко зв’язані з вертикальними елементами каркасу. Балки перерізом 400х500 в тілі плити з бетону не нижче класу С30/37, арматура класу А500С, А240С, відстань до осі робочої арматури 35мм.

Основою монолітного каркасу слугують монолітні залізобетонні балочні ростверки 400х1000 мм із бетону не нижче класу С30/37марки W6 за водонепроникністю, армовані каркасами та сітками з арматури класу А500С. Ростверки виконуються по підготовці з бетону С8/10 завтовшки 100 мм. 

У даних інженерно-геологічних умовах прийняті пальові фундаменти з буроінекційних паль Ø620мм довжиною 17,05м. 

Прийнята в проекті несуча здатність паль і відповідно довжина та кількість паль уточнюється після випробування натурних паль статичним навантаженням.

Вертикальні несучі конструкції – монолітні залізобетонні пілони 1250х250 мм із бетону не нижче класу С30/37, з арматурою класу А500С із захисним шаром до осі арматури 50 мм, поперечна - класу А240С та монолітні залізобетонні стіни завтовшки 200-250 мм із бетону не нижче класу С30/37, з арматурою класу А500С із захисним шаром до осі арматури 35 мм, поперечна - класу А240С. 

Сходи - монолітні залізобетоні із бетону не нижче класу С30/37, армовані арматурою класу А500С та А 240С, сходові марші до 2го поверху - монолітні залізобетонні із бетону не нижче класу С30/37, арматура класу А500С, А240С, вище 2го поверху - збірні бетоні. 

Захист сталевих конструкцій передбачено нанесенням на їхню поверхню емалі ПФ-115 за 2 рази по ґрунтовці ГФ-021 в 2 шари. Захисне покриття для закладних деталей - цинкова металізація товщиною 120 мкм.

Енергоефективність

З метою зниження енергоспоживання при експлуатації будівель проектом передбачено такі заходи:

• зовнішні стіни прийняті з ефективним утепленням;

• підлога 1 поверху виконана з використанням матеріалів, що утеплюють, за сучасною технологією;

• передбачається посилена тепло- та гідроізоляція покрівлі;

• заповнення віконних отворів передбачається вікнами з посиленою теплоізоляцією;

• нагрівальні прилади обладнані терморегуляторами;

• передбачено автоматичне регулювання на температуру зовнішнього повітря;

Всі розрахунки для розділу «Енергоефективність» прийняті з утепленням. Термічний опір огороджуючих конструкцій житлових будинків комплексу та школи складає:

Приведений опір теплопередачі зовнішньої стінової огороджувальної конструкції складає – 4,44 м2*К/Вт що відповідає нормі.

Приведений опір теплопередачі суміщеного покриття, що межує із зовнішнім повітрям складає – 7,14 м2*К/Вт що відповідає нормі.

Приведений опір теплопередачі перкриття над неопалюваним підвалом (паркінгом)  складає – 5,09 м2*К/Вт що відповідає нормі.

RΣ/стіни/  =4,44 м2К/Вт > Rq min=4,00 м2К/Вт,

RΣ/ перекриття  над підвалом/ =5,09 м2К/Вт > Rq min=5,00 м2К/Вт

RΣ/дахового суміщеного покриття/ =7,14 м2К/Вт > Rq min=7,00 м2К/Вт

RΣ/вікон/ =0.9 м2К/Вт

RΣ/двері/ =0.7 м2К/Вт

Даний розділ розроблено на основі ДСТУ Б А.2.2-8:2010 «Проектування. Розділ "Енергоефективність" у складі проектної документації об'єктів» та методик розрахунку енергетичної ефективності будівель та споруд.

Водопостачання та водовідведення

В житлових будинках даного комплексу запроектовані такі системи:

• водопровід холодної води житлової частини;

• водопровід гарячої води від ємних бойлерів житлової частини;

• водопровід протипожежний;

• водопровід поливальний;

• водопровід холодної води вбудованих у житловий будинок приміщень;

• водопровід гарячої води вбудованих у житловий будинок приміщень;

• каналізація господарчо-битова житлової частини;

• каналізація господарчо-битова вбудованих приміщень;

• видалення випадкових та аварійних вод з експлуатуємих приміщень розташованих у підвалах будівель (ІТП, насосні, приміщення вводів).

• внутрішні водостоки будинків.

Відкритий наземний паркінг обладнаний наступними системами:

• господарчо-питне водопостачання;

• гаряче водопостачання від бойлерів;

• протипожежне водопостачання (сухотруб);

• видалення вод від пожежегасіння;

• каналізація дощова з покрівлі паркінгу.

Дитячий садочок, який вбудований у житловий будинок обладнаний наступними системами:

• господарчо-питне водопостачання;

• гаряче водопостачання від бойлерів та від теплових мереж;

• протипожежне водопостачання;

• каналізація господарчо-битова;

У школі запроектовані наступні системи: 

• господарчо-питне водопостачання;

• гаряче водопостачання від бойлерів та від теплових мереж;

• протипожежне водопостачання;

• каналізація господарчо-битова;

• каналізація дощових стоків. 

9-ти поверховий паркінг обладнаний наступними системами:

• господарчо-питне водопостачання;

• гаряче водопостачання від бойлерів;

• протипожежне водопостачання (сухотруб);

• каналізація господарчо-битова;

• видалення вод від пожежегасіння;

• каналізація дощова з покрівлі паркінгу.

Холодна вода, яка подається в запроектований комплекс на господарчо-питні потреби, відповідає ДержСанПіН 383-96 «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання».

Мінімальний тиск біля диктуючого санітарного приладу складає 20м. Гідростатичний тиск у системі господарчого водопроводу на позначці найнижче розташованого санітарно-техничного приладу не більше 60м.

Гарантований тиск у місці підключення до міської мережі відповідно до технічних умов складає 4.0-5.5 атм.

Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння проектуємого житлового комплексу прийнята 30.0л/с.

Розрахункова витрата на внутрішнє пожежегасіння в цілому для об’єкту прийнята по витраті води на пожежегасіння паркінгу - 10.0л/с (2х5.0л/сек). Витрата води на внутрішнє пожежегасіння будинків складає 5л/с (2х2,5л/с) (умовна висота будинків не перевищує 73,5 м.

Внутрішні мережі водопостачання та каналізації.

Системи господарчо-питного та протипожежного водопостачання житлової частини.

Вода у приміщеннях житлової частини будинків витрачається на господарчо-питні та протипожежні потреби. Джерелом водопостачання є вулична кільцева мережа водопроводу по вул. Степанченка з гарантованим тиском 4.0 – 6.0 атм. 

Прийняті роздільні системи господарчо-питного та протипожежного водопостачання. В будівлях в приміщеннях вузла обліку води кожного пускового комплексу будинків передбачено подвійний ввід води. Кожен ввод обладнано загальним вузлом обліку води з лічильником та двома обводними лініями зі встановленими на них ручною засувкою та електрозасувкою, яка відкривається при сигналі “Пожежа”. 

Проектом передбачено також встановлення поквартирних лічильників для обліку споживання холодної води (встановлені на стояках холодного водопостачання у загальних коридорах будинків на кожному поверсі), водолічильник для поливальних кранів і водолічильник для вбудованих приміщень на відгалуженні від мереж водопроводу після загального вузла. Всі приладу обліку води обладнані пристроями дистанційного зчитування даних.

Для житлових частин будинків комплексу передбачені такі системи госп.-питного водопостачання:

• 1 зона: 3й –13 поверхи - схема тупікова, з нижньою роздачею води та

• 2 зона: 14–25 поверхи - схема тупікова, з нижньою роздачею води.

Стояки систем госп.-питного водопостачання з поквартирними вузлами обліку води прокладаються в окремих шафах, що розташовані в сходово-ліфтових холах та коридорах. 

Внутрішні мережі господарчо-питного водопроводу передбачені: магістральні трубопроводи та стояки - зі сталевих зварних оцинкованих з обох сторін труб ГОСТ 10704-91 та сталевих водогазопровідних оцинкованих труб ГОСТ 3262-89; підводи до приладів виконуються з пластикових напірних труб питної якості. Прокладаються мережі в технічних приміщеннях – відкрито, по стінах та конструкціях будівлі, а по квартирах - заховано у зв’язку з підвищеними вимогами до оздоблення приміщень. 

Для того, щоб запобігти випадінню конденсату, трубопроводи покриваються теплоізоляційним матеріалом зі спіненого поліетилену типу Thermaflex товщиною 9мм /холодна вода/ та 13мм /гаряча вода/. Сталеві труби перед ізоляцією покриваються антикорозійною фарбою. Труби, що прокладаються відкрито, двічі фарбують олійною фарбою у кольори, які відповідають пофарбуванню приміщень.

Мережа водопроводу обладнана запірною, регулюючою та водорозбірною арматурою, для доступа до якої та для обслуговування мережі в необхідних місцях передбачаються дверцята та лючки. Горизонтальні трубопроводи прокладаються з ухилом 0.002 до місць зливу води. На стояках та магістральних мережах передбачаються спускні крани для спорожнення системи. 

Розрахунковий тиск на уводі для госп-питного водопостачання визначений з умови подавання води на необхідну висоту з урахуванням вільного напору.

Потрібні напори води не забезпечуються джерелом. Водопостачання здійснюється за допомогою підвищувальних автоматичних насосних станцій для 1ї та 2ї зони. Насосні станції укомплектовані насосами з електроприводом, що регулюється, мембраними баками та автоматикою, яка забезпечує неперевищення тиску в системі водопостачання і відключення насосів в разі відсутності споживання води. 

В житлових частинах будинків передбачений пожежнийо водопровод 2 потоки з розрахунковою витратою 2.5 л/с кожна. 

Система протипожежного водопроводу будівель прийнята кільцева по підвалу. 

Насосні установки протипожежного водопостачання запроектовані в приміщенні вводів води для кожної зони окрема. Керування насосною установкою передбачене місцеве, дистанційне та автоматичне. Насоси вмикаються автоматично при відкритті пожежного крану та дистанційно від кнопок, встановлених в шафах пожежних кранів. Одночасно відкривається засувка з електроприводом на обвідній лінії вузла обліку води та подається об’єднаний сигнал «Пожежа» в приміщення пож.посту та диспетчерської комплексу.

Внутрішні мережі протипожежного водопроводу (магістральні трубопроводи та стояки) передбачені зі сталевих зварних оцинкованих труб ГОСТ 10704-91.

Мережа обладнана запірною та регулюючою арматурою, передбачаються спускні крани для спорожнення системи. Труби фарбуються олійною фарбою у кольори, які відповідають пофарбуванню приміщень. Горизонтальні трубопроводи прокладаються з ухилом 0.002 до місць зливу води. 

Внутрішнє пожежогасіння здійснюється від пожежних кранів Ду50мм, розташованих у пожежних шафах у комплекті з пожежними рукавами довжиною 20.0м, стволами РС-50 з діаметром сприска 16 мм.

Також у квартирах житлових будинків передбачено встановлення внутрішньго пожежного кран-комплекту, який забезпечує можливість подавання води у будь-яку точку квартири.

Система гарячого водопостачання житлової частини будинків.

Джерелом гарячого водопостачання є електричні ємні бойлери, які встановлені в ванній кімнаті кожній квартири.

Матеріал труб, прокладка, монтаж та ізоляція мереж аналогічні системі холодного госп-питного водопостачання. Сушарки для рушників, встановлені в ванних кімнатах передбачаються електричні. 

Система поливального водопроводу житлових будинків.

Полив зелених насаджень та твердого покриття забезпечується водою з окремої водопроводної магістралі, в місці відгалуження її від вводів у будинок передбачено встановлення водолічильника калібром 20мм. Для поливу передбачені поливальні крани, які встановлені у нішах зовнішніх стін по периметру будівлі. Напір води на полив забезпечується джерелом.

Мережі поливального водопроводу передбачені зі сталевих водогазопровідних оцинкованих труб ГОСТ 3262-89 без ізоляції. Труби фарбуються олійною фарбою. Горизонтальні трубопроводи прокладаються з ухилом 0.002 до місць зливу води. Для спорожнення системи передбачаються спускні крани.

Система господарчо-побутової каналізації житлової частини будинків.

Скидання стічних вод від санитарно-технічних приладів житлової частини будинків здійснюється внутрішньою системою каналізації у внутрішньомайданчикові мережі каналізації. 

Внутрішня мережа каналізації виконується: відведення від приладів - з пластмасових каналізаційних труб та фасоних частин до них з поліетилену низького тиску /ПНД/ по ГОСТ 22689-89 з дотриманням заходів протипожежної безпеки; каналізаційні мережі у підвалі та стояки - з чавунних безраструбних каналізаційних труб та фасонних частин до них системи SML (Німеччина). Для збільшення пропускної спроможності стояків приєднання горизонтальних підключень здійснюється під кутом 45 град.

Прокладання внутрішніх мереж каналізації приховане, в штрабах, шахтах, у обшивках. Для експлуатації мережі передбачені прочистки та ревізії з організацією доступу до них. Вентиляція мережі здійснюється через витяжні стояки, виведені вище даху на 0.2м або вище обрізу вентиляційної шахти на 0.1м.

Система внутрішніх водостоків та система скидання аварійних вод з технічних приміщень підвалу.

Відвід атмосферних опадів з даху будинку здійснюється системою внутрішніх водостоків з випусками у зовнішні мережі зливової каналізації. Для запобігання виникнення полою у водостічних трубах передбачено встановлення на покрівлі водостічних воронок типу ВВ-1 з електрообігрівом (див. розділи АР та ЕО). Мережу внутрішніх водостоків монтують з труб сталевих емальованих по ТУ.У. 7308692-001-93, випуски – з напірних чавунних труб ГОСТ 9583 - 80.

Скидання аварійних стоків, що відкачуються дренажними насосами з приямків у нижньому рівні підвалу, від приміщень насосних станцій та ІТП, розташованих у підвалі, передбачено окремими випусками у зовнішні мережі дощової каналізації або у внутрішню мережу дощової каналізації .

Система господарчо-питного та протипожежного водопостачання вбудованих приміщень житлових будинків.

Вода у вбудованих приміщеннях будівель витрачається на господарчо-питні потреби. Розрахункові витрати води та необхідні тиски наведені у таблицях 1 ,2. 

Джерелом холодного водопостачання вбудованих приміщень є окреме відгалуження від вводів водопроводу у будинок. На відгалуженні встановлено загальний вузол обліку води з лічильником. Кожний офіс обладнується вузлом обліку води з автоматичним клапаном з дистанційним керуванням водопостачання та дистанційною передачею показів. 

Схема водопостачання прийнята тупікова. Внутрішні мережі передбачені: магістральні трубопроводи - зі сталевих водогазопровідних оцинкованих труб ГОСТ 3262-89; підводи до приладів виконуються з пластикових напірних труб питної якості. Прокладаються мережі у підвалі – відкрито, по стінах та конструкціях будівлі, а в адміністративній частині- заховано у зв’язку з підвищеними вимогами до оздоблення приміщень. 

Розрахунковий тиск на водопостачання вбудованих приміщень визначений з умови подавання води на необхідну висоту з урахуванням вільного напору.

Система внутрішнього протипожежного водопостачання вбудованих приміщень влаштовано з витратами води не менше ніж для будинку в цілому та здійснюється від протипожежного водопровіду будинків. 

Система гарячого водопостачання вбудованих приміщень житлових будинків.

Джерелом гарячого водопостачання є електричні ємні бойлери, які встановлені в санвузлах .

Схема гарячого водопостачання – тупикова, з нижньою подачою води. Матеріал труб, прокладка, монтаж та ізоляція мереж аналогічні системі холодного госп-питного водопостачання. 

Система господарчо-побутової каналізації вбудованих приміщень житлових будинків.

Скидання стічних вод від санитарно-технічних приладів вбудованих приміщень здійснюється окремою внутришньою системою каналізації у внутрішньомайданчикові мережі каналізації. Розрахункові показники водовідведення наведені в таблиці 1. Добова кількість стічних вод приймається рівною добовому водоспоживанню.

В будинках проектуються окрема система каналізації для скидання стічних вод від санитарно-технічних приладів та здійснюється окремими випусками у внутрішньоквартальні мережі каналізації. 

Внутрішня мережа каналізації виконується з пластмасових каналізаційних труб та фасоних частин до них по ГОСТ 22689-89 з дотриманням заходів протипожежної безпеки.

Прокладання внутрішніх мереж каналізації приховане, в штрабах, у обшивках. Для експлуатації мережі передбачені прочистки та ревізії з організацією доступу до них. Вентиляція мережі здійснюється через повітряні клапани HL900 ø100.

Система господарчо-питного та протипожежного водопостачання паркінгу.

Сантехнічні прилади з підводом холодної та гарячої води та відводом стоків у межах паркінгу встановлюються у санвузлі для охорони. На вводі встановлений вузол обліку води з лічильником DN 15мм. 

Схема холодного водопостачання прийнята тупікова. Внутрішні мережі передбачені: магістральні трубопроводи - зі сталевих водогазопровідних оцинкованих труб ГОСТ 3262-89; підводи до приладів виконуються з пластикових напірних труб питної якості. 

Гаряче водопостачання забезпечується від бойлера , холодне -від мережі . водопостачання житлового будинку.

З метою перешкоджання замерзання та застою води система внутрішнього пожежегасіння паркінгу прийнята сухотрубною.

Витрата води на внутрішне пожежогасіння складає 10л/с (2 струменя по 5.0л/с.)

У шафах пожежних кран-комплектів передбачено встановлення кнопок дистанційного відкриття електричних засувок встановленних на обвідній лінії водомірного вузла та засувок включення сухотруба для заповнення водою системи. Також засувки відкриваються при сигналі «Пожежа». Пожежогасіння здійснюється від пожежних кранів Ду65мм, розташованих у пожежних шафах у комплекті з пожежними рукавами довжиною 20.0м, стволами РС-70 з діаметром сприску 16 мм. 

Трубопроводи монтуються з труб сталевих електрозварних по ГОСТ 10704 – 91

Система видалення аварійних вод та вод від пожежогасіння паркінгу.

Прибирання підлоги у паркінгу передбачено сухе – професійним пилососом для сухого та вологого прибирання типу NT 702Eco фірми KARCHER.

Для відведення води, пролитої при пожежогасінні паркінгу та видалення інших витікань, запроектована окрема самопливна мережа. Відвід стоків здійснюється за допомогою лотків та трапів встановлених у підлозі паркінгу за допомогою яких стоки стікають у приямки де встановлені дренажні насоси. Далі стоки відкачуються у зовнішню мережу дощової каналізації.

Внутрішня мережа системи видалення аварійних вод та вод від пожежегасіння виконується з труб сталевих емальованих по ТУ.У. 7308692-001-93. 

Система внутрішніх водостоків стілобатної частини.

Система внутрішніх водостоків стілобату предбачується для відведення дощових вод. Для відведення стоків проектом передбачується встановлення лотків та трапів для інверсійної покрівлі. Внутрішня мережа монтується з труб сталевих з антикорозійним покриттям, випуски – з труб ПВХ.

Системи водопостачання та каналізації дитячого садочку.

Водопостачання дитячого садочку вбудованого у житловий будинок №4 здійснюється в місці відгалудження після загального водомірного вузла, для встановлюється водомірний вузол комерційного обліку води.

Гаряче водопостачання виконується від ІТП. Температура гарячої води, що подається на крани змішувачів, які встановлені у душових та умивальних для дітей не вище 37°С, регулюється клапаном терморегулюючим змішувальним, вставленим у дитячих санвузлах.

Також в санвузлах та в мийних кухні встановлені електричні бойлери для здійснення резервного гарячого водопостачання.

Пожежегасіння дитячого садочку здійснюється від загальної системи житлового будинку і складає 5л/с (2х2,5) два струменя.

Також передбачується встановлення поливальних кранів у сан.вузлах з трьома унітазами та душами.

Внутрішні мережі водопостачання прийняті:

магістралі та стояки – з труб сталевих електорозварних Ду100 та Ду50 (ГОСТ 10704-91); з труб сталевих водогазопровідних Ду15 – Ду40 (ГОСТ 3262 – 75) оцинкованих з обох сторін; трубопроводи, які прокладені у підлозі – з труб поліетиленових Rautitan his фірми Rehau (Німеччина). 

Для того, щоб запобігти випадінню конденсату, трубопроводи покриваються теплоізоляційним матеріалом зі спіненого поліетилену типу Thermaflex товщиною 9мм /холодна вода/ та 13мм /гаряча вода/.

Передбачується улаштування системи госп.побутової каналізації від санітарних приладів та харчового блоку. Також запроектовано встановлення трапів у кухні, мийній посуду, душових персоналу, та дитячих санвузлах.

Випуски монтуються з труб PVC Ø110, Внутрішня мережа – з труб РР.

Стояки прокладаються в коробах з негорючих матеріалів з дотриманням заходів протипожежної безпеки. При перетині перекриттів будівлі передбачується улаштування вогнезахисних манжет.

Системи водопостачання та каналізації школи.

В будівлі запректовані такі системи:

В1 – водопровід господарчо - протипожежний;

Т3,Т4 – водопровід гарячої води з циркуляцією;

К1 – господарчо – побутова каналізація;

К2 – дощова каналізація.

Розрахункова витрата на внутрішнє пожежегасіння школи прийнята 5.0л/с (2х2,5л/сек). 

Проектом передбачається об’єднана система господарсько – питного протипожежного водопроводу, та використовується для забезпечення водою санітарних приладів, мийок та пожежних кранів.

У приміщення вводів води передбачено два вводи 2Ду100мм. Вводи обладнано загальним вузлом обліку води з лічильником GS 6.3 Master C+ Ду25мм з модулем AT MBUS-0.2 та двома обвідними лініями зі встановленими на них ручною засувкою та електрозасувкою, яка відкривається при сигналі “Пожежа” /див. розділ “Автоматика”/. 

Проектом передбачено також встановлення водолічильників jS 2.5-G1-02 Ду20 з модулем AT M BUS-0.1 для поливального водопровіду та в ІТП на потреби гарячого водопостачання на відгалуженнях від мереж водопроводу .

Для забезпечення постійного тиску у внутрішній мережі водопроводу будівлі при коливанні тиску у зовнішній мережі в межах 40-60м передбачається встановлення регулятору тиску «після себе». Тиск у внутрішній мережі підтримується на рівні не вище 45м.

Відкриття засувки з електроприводом на вводі води здійснюється від кнопок у шафах пожкомплектів, та автоматично від датчиків положення запірних вентилів пожежних кран – комплектів.

Внутріншє пожежегасіння передбачається з пожежних кранів Ø50, які встановлені в шафах. Пожежні крани обладнані рукавами довжиною 20м зі стволом РСП50, кран комплектом Ø25 та двома вогнегасниками ВП-9.

Пожежні крани розташовані з урахуванням зрошення кожної точки двома струменями продуктивністю 2,5л /с кожний.

Також передбачується встановлення поливальних кранів у сан.вузлах з трьома унітазами та душами.

Внутрішні мережі водопостачання прийняті:магістралі та стояки – з труб сталевих електорозварних Ду100 та Ду50 (ГОСТ 10704-91); з труб сталевих водогазопровідних Ду15 – Ду40 (ГОСТ 3262 – 75) оцинкованих з обох сторін; трубопроводи, які прокладені у підлозі – з труб поліетиленових Rautitan his фірми Rehau (Німеччина). 

Для того, щоб запобігти випадінню конденсату, трубопроводи покриваються теплоізоляційним матеріалом зі спіненого поліетилену типу Thermaflex товщиною 9мм /холодна вода/ та 13мм /гаряча вода/. 

Мережа водопроводу обладнана запірною, регулюючою та водорозбірною арматурою, для доступа до якої та для обслуговування мережі в необхідних місцях передбачаються дверцята та лючки. Горизонтальні трубопроводи прокладаються з ухилом 0.002 до місць зливу води. 

Система гарячого водопостачання.

Гаряче водопостачання здійснюється від власної ІТП. Система прийнята тупіковою з циркуляцією. Трубопроводи монтуються аналогічно системі холодного водопостачання) та ізолюються полімерною ізоляцією δ=13мм. Також в їдальні встановлені електричні бойлери в мийних кухні для здійснення резервного гарячого водопостачання.

Система поливального водопроводу

Полив зелених насаджень та твердого покриття забезпечується водою з окремої водопроводної магістралі, в місці відгалуження її від вводів у будинок передбачено встановлення водолічильника калібром 20мм. Для поливу передбачені поливальні крани, які встановлені у нішах зовнішніх стін по периметру будівлі. Напір води на полив забезпечується джерелом.

Мережі поливального водопроводу передбачені зі сталевих водогазопровідних оцинкованих труб ГОСТ 3262-89 без ізоляції. Труби фарбуються олійною фарбою. Горизонтальні трубопроводи прокладаються з ухилом 0.002 до місць зливу води. Для спорожнення системи передбачаються спускні крани.

Система побутової каналізації

Система побутової каналізації передбачена для відведення стічних вод від сантехнічних приладів до внутрішньомайданчикових каналізаційних мереж.

Випуски монтуються з труб PVC Ø110, Внутрішня мережа – з труб РР.

Стояки прокладаються в коробах з негорючих матеріалів з дотриманням заходів протипожежної безпеки. При перетині перекриттів будівлі передбачується улаштування вогнезахисних манжет.

Прокладання внутрішніх мереж каналізації приховане, в штрабах, шахтах, у обшивках. Для експлуатації мережі передбачені прочистки та ревізії з організацією доступу до них. Вентиляція мережі здійснюється через витяжні стояки, виведені вище даху на 0.2м або вище обрізу вентиляційної шахти на 0.1м.

Система внутрішніх водостоків та система скидання аварійних вод з технічних приміщень підвалу.

Відвід атмосферних опадів з даху прибудови здійснюється системою внутрішніх водостоків з випусками у зовнішні мережі зливової каналізації. Для запобігання виникнення полою у водостічних трубах передбачено встановлення на покрівлі водостічних воронок типу ВВ-1 з електрообігрівом (див. розділи АР та ЕО).

Проектом приймається для встановлення по 2 воронки в одному розжолобі. Розрахункова кількість дощових вод визначається згідно ДБН В.2.5-64:2012 п.22.1.10 та дорівнює 84.97 л/с.

Мережа внутрішніх водостоків прокладена під стелею технічного поверху та монтується з труб сталевих емальованих по ТУ.У. 7308692-001-93, випуски – з напірних чавунних труб ГОСТ 9583 - 80.

Скидання аварійних стоків, що відкачуються дренажними насосами з приямку приміщення ІТП та насосної розташованих у підвалі передбачено окремими випусками у зовнішні мережі дощової каналізації через колодязь – гасник. 

Всі розрахунки на потреби водоспоживання приведені в таблиці водопостачання та водовідведення. Принципові схеми систем водопостачання та каналізації приведені в кресленнях.

Системи водопостачання та каналізації 9ти поверхового паркінгу.

В будівлі запректовані такі системи:

В1 – водопровід господарчо - протипожежний;

В10 – водопровід поливальний;

Т3 – водопровід гарячої води ;

К1 – господарчо – побутова каналізація;

К2 – дощова каналізація.

К2п – видалення води від пожежегасіння.

Сантехнічні прилади з підводом холодної та гарячої води та відводом стоків встановлюються у санвузлі для охорони. На вводі встановлений вузол обліку води з лічильником DNN Qn1.5/40 калібром 15мм. 

Схема холодного водопостачання прийнята тупікова. Внутрішні мережі передбачені: магістральні трубопроводи - зі сталевих водогазопровідних оцинкованих труб ГОСТ 3262-89; підводи до приладів виконуються з пластикових напірних труб питної якості. 

Гаряче водопостачання забезпечується від бойлера.

З метою перешкоджання застою та замерзанню води система внутрішнього пожежегасіння паркінгу прийнята сухотрубною.

Витрата води на внутрішне пожежогасіння складає 10л/с (2 струменя по 5.0л/с) .

У шафах пожежних кран-комплектів передбачено встановлення кнопок дистанційного відкриття електричних засувок встановленних на обвідній лінії водомірного вузла та засувок включення сухотруба для заповнення водою системи. Також засувки відкриваються при сигналі «Пожежа». Пожежогасіння здійснюється від пожежних кранів Ду65мм, розташованих у пожежних шафах у комплекті з пожежними рукавами довжиною 20.0м, стволами РС-50 з діаметром сприска 16 мм. 

Трубопроводи монтуються з труб сталевих електрозварних по ГОСТ 10704 – 91. Труби фарбуються олійною фарбою.

 Спецпожежегасіння паркінгу проектується спеціалізованою організацією та даним розділом проекту не розглядається.

Гарантований тиск у зовнішній мережі водопроводу згідно ТУ не достатній для водопостачання без підвищення тиску. Насосна установка протипожежного водопостачання запроектована в приміщенні вводів води. Керування насосною установкою передбачене місцеве, дистанційне та автоматичне. Насоси вмикаються автоматично при відкритті пожежного крану та дистанційно від кнопок, встановлених в шафах пожежних кранів. Одночасно відкривається засувка з електроприводом на обвідній лінії вузла обліку води та подається об’єднаний сигнал «Пожежа» в приміщення пож.посту та диспетчерської комплексу.

Система господарчо-побутової каналізації підземної автостоянки.

Скидання стічних вод від санитарно-технічних приладів паркінгу здійснюється окремою системою внутрішньої каналізації у внутрішньомайданчикові мережі каналізації. Видалення стоків від санітарно-технічних приладів у паркінгу здійснюється за допомогою Самопливної каналізації.

Внутрішня мережа каналізації виконується з пластмасових каналізаційних труб та фасоних частин до них по ГОСТ 22689-89 (у санвузлі).

Система видалення аварійних вод та вод від пожежегасіння паркінгу.

Прибирання підлоги в автостоянці передбачено сухе – професійним пилососом для сухого та вологого прибирання типу NT 702Eco фірми KARCHER.

Для відведення води, пролитої при пожежегасинні паркінгу та видалення інших витікань, запроектована окрема самопливна мережа з встановленням на ній трапів.

Внутрішня мережа системи видалення аварійних вод та вод від пожежегасіння виконується з труб сталевих емальованих по ТУ.У. 7308692-001-93.

Ущільнення вводів та випусків будинків здійснюються згідно з альбомом «Типовые детали уплотнения вводов инженерных сетей в гражданские здания»(комплекс 7373-3, м. Вільнюс).

Опалення та вентиляція внутрішні мережі. Індивідуальний тепловий пункт

Внутрішня розрахункова температура для проектування опалення прийнята для: житлових приміщень - 20°С, примішень ванних кімнат - 25°С, 

загального коридору - 18°С, технічних приміщень - 5 °С.

Джерелом теплопостачання будинків є індивідуальні теплові пункти, що розташовані в технічних приміщеннях в підвалі кожного будинку.

Проект опалення виконано для розрахункової температура зовнішнього повітря tн = -22ºС. 

Житлові будинки

Система опалення водяна, двотрубна, двозонна з нижнім розведенням магістралей, з горизонтальною тупиковою розводкою та поквартирними відгалуженнями. 

Магістралі із сталевих трубопроводів прокладаються в підвалі. Вертикальні стояки прокладаються в нішах в коридорі, де облаштовується вузол приєднання квартирних споживачів з лічильниками тепла та запірно-балансувальною арматурою.

Розрахункові параметри теплоносія в системі опалення 80 – 60 ºС.

Поповерхові розводки систем опалення, що прокладаються в конструкції підлоги, виконуються поліетиленовою трубою з антидифузійним прошарком в тепловій ізоляції. 

У якості опалювальних приладів прийняті сталеві панельні радіатори з нижнім підключенням та вбудованим клапаном терморегулятора, що мають конструктивну можливість попереднього налаштування.

Усі опалювальні прилади обладнуються термостатичними елементами . 

У ванних кімнатах передбачається встановлення електричних рушникосушарок.

Магістральні трубопроводи та стояки монтуються із сталевих водогазопровідних труб за ГОСТ 3262-75* Ø50мм та сталевих електрозварних труб за ГОСТ 10704-91 для Ø 50мм.

Транзитні магістральні сталеві трубопроводи ізолюються теплоізоляційним матеріалом шаром з товщиною, що дорівнює внутрішньому діаметру трубопроводу, але не менше 20 мм.

Для випуску повітря із системи теплопостачання передбачаються автоматичні повітряні клапани в найвищих місцях системи та крани Маєвського, встановлені на кожному опалювальному приладі.

Спуск води з системи опалення передбачається через дренажні крани, які встановлюються в найнижчих місцях системи. Опорожнення системи опалення здійснюється дренажною системою з відведенням води в каналізацію.

Компенсація теплових подовжень передбачена за рахунок ділянок самокомпенсації та сильфонних компенсаторів.

Комунікації, що перетинають перекриття та внутрішні стіни прокладаються в гільзах з негорючих матеріалів.

Вбудовані приміщення

Система опалення вбудованих приміщень запроектована окремою гілкою від ИТП., Магістралі із сталевих трубопроводів прокладаються в підвалі Для приміщень різного призначення передбачені окремі гілки системи опалення.зі своїми вузлами обліку, розташованими за межами приміщень, що обслуговують.

Розводки систем опалення вбудованих приміщень, що прокладаються в конструкції підлоги, виконуються поліетиленовою трубою з антидифузійним прошарком в тепловій ізоляції. 

У якості опалювальних приладів прийняті сталеві панельні радіатори з нижнім підключенням та вбудованим клапаном терморегулятора, що мають конструктивну можливість попереднього налаштування.

Усі опалювальні прилади обладнуються термостатичними елементами.

Магістральні трубопроводи монтуються із сталевих водогазопровідних труб за ГОСТ 3262-75* ø50мм та сталевих електрозварних труб за ГОСТ 10704-91 для ø50мм.

Транзитні магістральні сталеві трубопроводи ізолюються теплоізоляційним матеріалом з базальтового волокна шаром з товщиною, що дорівнює внутрішньому діаметру трубопроводу, але не менше 20 мм.

Для випуску повітря із системи теплопостачання передбачаються автоматичні повітряні клапани в найвищих місцях системи та крани Маєвського, встановлені на кожному опалювальному приладі.

Спуск води з системи опалення передбачається через дренажні крани, які встановлюються в найнижчих місцях системи. Опорожнення системи опалення здійснюється дренажною системою з відведенням води в каналізацію.

Компенсація теплових подовжень передбачена за рахунок ділянок самокомпенсації. 

Дошкільний навчальний заклад /5-а черга/.

Внутрішня розрахункова температура для проектування опалення прийнята для:ігрових та роздягалень ясельної групи - 22°С, молодшої групи - 21°С середньої групи - 20°С примішень актового та спортивного залів, - 19°С кабінети адміністрації- 18°С, 

Джерелом теплопостачання дошкільного навчального закладу є індивідуальний тепловий пункт, розташований в підвалі./секція 2/

Проект опалення виконано для розрахункової температура зовнішнього повітря tн = -22℃. 

В будівлі дитячого дошкільного закладу передбачається водяна двотрубна система опалення з поповерховим розведенням. Параметри теплоносія в системі 80-60°С .

Трубопроводи для системи опалення прийняті двох типів: стояки - з металевих труб, горизонтальні гілки – з поліетиленових труб PEX-a з антидифузійним захистом, прокладених в ізоляції в стяжці підлоги. В якості опалювальних приладів прийняті секційні біметалеві радіатори з гладкою поверхнею. Радіатори захищаються негорючими екранами для запобігання виникнення опіків у дітей.

Для гідравлічного регулювання системи опалення на радіаторах встановлюються термостатичні клапани з виносними датчиками.

На першому поверсі в ігрових кімнатах передбачається влаштування водяних систем «тепла підлога» з поліетиленових труб PEX-a, параметри теплоносія 50-40С. При цьому температура поверхні підлоги становить 23С.

Магістральні трубопроводи та стояки монтуються із сталевих водогазопровідних труб за ГОСТ 3262-75* Ø 50мм та сталевих електрозварних труб за ГОСТ 10704-91 для Ø 50мм.

Стояки та магістральні сталеві трубопроводи ізолюються теплоізоляційним матеріалом з базальтового волокна шаром з товщиною, що дорівнює внутрішньому діаметру трубопроводу, але не менше 20 мм.

Для запобігання проникнення холодного повітря над вхідними дверями встановлюються повітряні завіси. 

Початкова школа /7-а черга/.

Внутрішня розрахункова температура для проектування опалення прийнята для: класних приміщень перших-четвертих класів- 20°С, примішень актового та спортивного залів, кабінети адміністрації- 18°С, вестибюлі та рекреації - 16°С.

Джерелом теплопостачання навчального закладу є індивідуальний тепловий пункт, розташований в підвалі.

Проект опалення виконано для розрахункової температура зовнішнього повітря tн = -22℃. 

В будівлі закладу освіти передбачається водяна двотрубна система опалення з нижнім розведенням. Параметри теплоносія в системі 80-60℃.

Стояки із сталевих трубопроводів прокладаються в техприміщеннях з улаштуванням шаф на кожному поверсі в місцях приєднання поповерхових приладових віток, в яких встановлюється запірно-балансуюча арматура. 

Трубопроводи для системи опалення прийняті двох типів: стояки - з металевих труб, горизонтальні гілки – з поліетиленових труб PEX-a з антидифузійним захистом, прокладених в ізоляції в стяжці підлоги. В якості опалювальних приладів прийняті сталеві панельні радіатори з нижнім підключенням та вбудованим клапаном терморегулятора, що мають конструктивну можливість попереднього налаштування.

В навчальних приміщеннях радіатори захищаються легкою дерев’яною або металевою решіткою /захисними екранами/ для запобігання виникнення опіків у дітей.

Магістральні трубопроводи монтуються із сталевих водогазопровідних труб за ГОСТ 3262-75* Ø 50мм та сталевих електрозварних труб за ГОСТ 10704-91 для Ø 50мм.

Транзитні магістральні сталеві трубопроводи ізолюються теплоізоляційним матеріалом з базальтового волокна шаром з товщиною, що дорівнює внутрішньому діаметру трубопроводу, але не менше 20 мм.

Для випуску повітря із системи теплопостачання передбачаються автоматичні повітряні клапани в найвищих місцях системи та крани Маєвського, встановлені на кожному опалювальному приладі.

Спуск води з системи опалення передбачається через дренажні крани, які встановлюються в найнижчих місцях системи. Опорожнення системи опалення здійснюється дренажною системою з відведенням води в каналізацію.

Компенсація теплових подовжень передбачена за рахунок ділянок самокомпенсації. 

Паркінги

За завданням замовника, опалення паркінгу не передбачено.

В приміщеннях охорони та санвузлах передбачені електричні конвектори. 

Вентиляція

Житлові будинки

Вентиляція житлового будинку припливно-витяжна з природним спонуканням.

Вентиляцію квартир житлового будинку передбачено організувати таким чином:

Видалення повітря із кухонь та санвузлів передбачається за допомогою вентиляційних блоків. Індивідуальні вентиляційні канали приєднуються до загального каналу через повітряний затвор , з довжиною вертикальної ділянки затвору не менше 2 метра. 

Приплив повітря в житлові кімнати неорганізований, через регульовані стулки вікон.

На останньому житловому поверсі у санвузлах и кухнях встановлюють вентилятори 

Приплив повітря в житлові кімнати неорганізований, через регульовані стулки вікон.

З приміщень насосної, теплового пункту, електрощитової запроектована витяжна система вентиляції з механічним спонуканням, приплив повітря – природний із суміжних приміщень.

Вбудовані приміщення

Вентиляція приміщень припливно-витяжна з механічним спонуканням, яка забезпечує подачу санітарної норми зовнішнього повітря і нормативні кратності повітрообміну. Вентиляція санвузлів витяжна, механічна. 

Для адміністративних та офісних приміщень передбачені припливно-витяжні установки з рекуперацією теплоти, розташовані в підвісній стелі у коридорі кожного вбудованого приміщення. Вентиляційні установки фірми ВЕНТС у звукоізольованому корпусі та в комплекті з автоматикою. 

Всі витяжні вентилятори запроектовані канальні фірми “ВЕНТС’’. Механічні витяжні системи мають зворотній клапан та виводяться у вентшахту вище покрівлі на 1 м. 

У місцях проходу повітропроводів крізь пожежні перешкоди слід встановлювати протипожежні нормально відкриті клапани, які забезпечені автоматичним, дистанційним та ручним керуванням з межею вогнетривкості 0,5 години.

У місцях проходу повітропроводів крізь огороджувальні конструкції слід ущільнювати негорючими матеріалами типу „Піро-сейф”, „Хілті” та іншими , які мають сертифікат відповідності системи УкрСЕПРО, виданий ДЦСВПП МНС України.

Дошкільний навчальний заклад /5-а черга/.

В приміщеннях запроектована припливно-витяжна вентиляція з природним та механічним спонуканням.

Повітрообмін в приміщеннях дошкільного закладу визначено згідно діючих норм та технологічного завдання. 

Видалення повітря з санвузлів, буфетних, комор, медичних приміщень – окремими системами з механічним спонуканням, які виводяться на 1м вище рівня покрівлі.

Компенсація втрати тепла для природної вентиляції приміщень врахована при розрахунку системи опалення.

 Вентиляція приміщень харчоблоку, пральні та залів (музичний, спортивний, ЛФК) механічна, припливно-витяжна окремими системами. Вентиляційні системи місцевих відсмоктувачів обладнані витяжними зонтами в комплекті з жироуловлювачами .

Система, що обслуговує зали має пластинчатий рекуператор, який максимально використовує тепло видаляємого повітря.

Вентиляція приміщень груп механічна, припливно – витяжна з рекуперацією тепла, розрахована на 1,5-кратний повітрообмін. Для кожної групи приміщень встановлюються окремі установки, розташовані у венткамері. . Вентиляційні установки передбачаються у звукоізольованому корпусі та в комплекті з автоматикою.

Окремі витяжні системи передбачені для комор та санвузлів

Вентиляція приміщення теплового пункту – витяжна механічна, періодичної дії, розрахована на 10-тикратний повітрообмін.

Механічні витяжні системи мають зворотній клапан та виводяться у вентшахту вище покрівлі на 1 м.

На вході до будівлі передбачені повітряно-теплові зависи.

Початкова школа /7-а черга/.

Вентиляція класних приміщень припливно-витяжна з механічним спонуканням, яка забезпечує подачу санітарної норми зовнішнього повітря і нормативні кратності повітрообміну.

Вентиляція приміщень спортивного та актового залів припливно-витяжна з механічним спонуканням. 

Кількість припливного повітря визначається із умов асиміляції теплонадлишків і по нормованій кратності повітрообмінів, але не менше 80м3/год зовнішнього повітря на одну людину, яка займається у спортивній залі. 

В роздягальні передбачена подача припливного повітря в об’ємі, який необхідний для компенсації витяжки із душових кабін. 

Для спортивного та актового залів передбачені припливно-витяжні установки з рекуперацією теплоти, з додатковим водяним нагріванням узимку та охолодженням влітку. Вентиляційні установки передбачаються у звукоізольованому корпусі , в комплекті з автоматикою та встановлюються в венткамері на позначці -3,350. 

Вентиляція адміністративних та тренерських приміщень припливно-витяжна з механічним спонуканням, яка забезпечує подачу санітарної норми зовнішнього повітря. Для цих приміщень передбачені припливно-витяжні установки з рекуперацією теплоти, з додатковим електричним нагріванням узимку та охолодженням влітку. Вентиляційні установки передбачаються у звукоізольованому корпусі , в комплекті з автоматикою та встановлюються в коридорі за підвісною стелею . 

Від рекуператорів припливних установок передбачаються дренажні трубопроводи до найближчого стояка каналізації з розривом струменя . 

В приміщеннях харчоблоку передбачені окремі витяжні та припливні механічні системи. Припливна установка розрахована на поглинання теплонадлишків та компенсацію повітря, що видаляється місцевими відсмоктувачами. Вентиляційні системи місцевих відсмоктувачів обладнані витяжними зонтами в комплекті з жироуловлювачами /див. розділ ТХ/. Проектними рішеннями передбачено дисбаланс повітря у виробничому приміщенні, а саме, подача припливного повітря в об'ємі 40% від необхідного. Залишок припливного повітря подається до зали для відвідувачів. 

Окремі механічні витяжні системи передбачені для комор та санвузлів.

Механічні витяжні системи мають зворотній клапан та виводяться у вентиляційні шахти вище покрівлі на 1 м. 

На вході до будівлі передбачені повітряно-теплові завіси.

Повітропроводи виконуються з оцинкованої листової сталі за ГОСТ 14918-80, класом щільності «В»., від приміщень для приготування їжі та загальних туалетів -- класом щільності «П».,

У місцях проходу повітропроводів крізь пожежні перешкоди слід встановлювати протипожежні нормально відкриті клапани, які забезпечені автоматичним, дистанційним та ручним керуванням з межею вогнетривкості 0,5 години

У місцях проходу повітропроводів крізь огороджувальні конструкції слід ущільнювати негорючими матеріалами типу „Піро-сейф”, „Хілті” та іншими , які мають сертифікат відповідності системи УкрСЕПРО, виданий ДЦСВПП МНС України.

Паркінги

За завданням замовника , системи вентиляції паркінгів передбачені сумісними з системами димовидалення / див. розділ СПДЗ/.

Механічні витяжні системи мають зворотній клапан та виводяться у вентиляційні шахти вище покрівлі на 1 м.

Теплопостачання.

Згідно з ТУ№ 02/ТУ - 6196/9/5223  джерелом теплопостачання є теплові мережі РК «Центральна» РТМ «Нивки»..

Параметри теплоносія в мережі -150-70°С.

Індивідуальний тепловий пункт житлового будинку/УТВ1/.

В ІТП передбачається встановлення водопідігрівачів для системи  опалення. 

Приєднання системи опалення будинку до джерела теплопостачання передбачається по двозонній схемі:

• 1зона- за незалежною схемою після пластинчатих водопідігрівачів.

• 2зона-за незалежною схемою після пластинчатих водопідігрівачів.

Гаряче водопостачання передбачено по двозонній схемі

В приміщенні ІТП розташовані : - вузол вводу;

• вузли обліку теплової енергії;

• циркуляційні насоси опалення;

• підживлюючи насоси

• автоматичні регулятори;

• контрольно-вимірювальні прилади.

Для захисту трубопроводів від накипу використовується апарат електромагнітної обробки води „АМО”, а також пристрій електрохімічного захисту труб ГВП від корозії - „Диоксиген” 

Параметри теплоносія в тепловій мережі -150-70°С.

Розрахункові параметри теплоносія системи опалення -80-60°С.

Для системи опалення передбачено автоматичне регулювання температури теплоносія в залежності від температури зовнішнього повітря.

Трубопроводи прийняти:- сталеві електрозваренні ( ГОСТ 10704-91)  та водогазопрводні (ГОСТ 3262-75*) для –системи опалення

Проектом передбачена теплова ізоляція трубопроводів та арматури теплоізоляційнім матеріалом “Rocrwool” 

Індивідуальний тепловий пункт вбудованих нежитлових приміщень/ УТВ2/. 

Приєднання системи опалення цих приміщень до джерела теплопостачання передбачається за залежною схемою змішувально - циркуляційними насосами.

В приміщенні ІТП розташовані :

• вузол вводу;

• вузли обліку теплової енергії;

• циркуляційно - змішувальні насоси опалення;

• підживлюючи насоси

• автоматичні регулятори;

• контрольно-вимірювальні прилади.

Для захисту трубопроводів від накипу використовується апарат електромагнітної обробки води „АМО”, а також пристрій електрохімічного захисту труб ГВП від корозії - „Диоксиген” 

Параметри теплоносія в тепловій мережі -150-70°С.

Розрахункові параметри теплоносія системи опалення -80-60°С.

Для системи опалення передбачено автоматичне регулювання температури теплоносія в залежності від температури зовнішнього повітря.

Трубопроводи прийняти:- сталеві електрозваренні (ГОСТ 10704-91)  та водогазопровідні (ГОСТ 3262-75*) для –системи опалення

Проектом передбачена теплова ізоляція трубопроводів та арматури теплоізоляційнім  матеріалом “Rocrwool” 

Індивідуальний тепловий пункт Дитячого навчального закладу/ УТВ3/. 

Приєднання системи опалення цих приміщень до джерела теплопостачання передбачається за залежною схемою змішувально - циркуляційними насосами.

Для отримання гарячої води передбачається встановлення пластинчатих водопідігрівачів, які підключаються до теплових мереж за двоступеневою змішаною схемою.

В приміщенні ІТП розташовані : 

• вузол вводу;

• вузли обліку теплової енергії;

• підігрівачи системи гарячого водопостачання;

• циркуляційні насоси ГВП;

• циркуляційно - змішувальні насоси опалення;

• підживлюючи насоси

• автоматичні регулятори;

• контрольно-вимірювальні прилади.

Для захисту трубопроводів від накипу використовується апарат електромагнітної обробки води „АМО”, а також пристрій електрохімічного захисту труб ГВП від корозії - „Диоксиген” 

На циркуляційному трубопроводі ГВП перед підігрівачем передбачена  установка лічильника гарячої води.

 Температура гарячої води буде регулюватися за допомогою автоматичного клапана ,що встановлюється на подавальному трубопроводі теплоносія другого ступеню водопідігрівача.

Параметри теплоносія в тепловій мережі -150-70°С.

Розрахункові параметри теплоносія системи опалення -80-60°С.

Для системи опалення передбачено автоматичне регулювання температури теплоносія в залежності від температури зовнішнього повітря.

Трубопроводи прийняти:- сталеві електрозваренні (ГОСТ 10704-91)  та водогазопровідні (ГОСТ 3262-75*) для –системи опалення

Проектом передбачена теплова ізоляція трубопроводів та арматури теплоізоляційнім  матеріалом “Rocrwool”

Захист від шуму

Для запобігання передачі шуму і вібрації всі підключення до вентустановок виконувати за допомогою гнучких вставок із негорючих матеріалів.

Дотримання вимог техніки безпеки та охорони праці здійснюється в проекті наступними рішеннями:

• уставка всього вентобладнення запроектована з необхідними відстанями забезпечує можливість транспортування, ремонту та експлуатацію обладнання і вільний доступ до нього;

• в приміщеннях відсутні відкриті деталі вентустановок, що повертаються;

• з метою безпечної експлуатації все вентобладнення працює в автоматичному режимі;

• розташування повітропроводів дає можливость безпечної експлуатації їх та вільного проходи для людей;

• гарячі поверхні трубопроводів і обладнання ізольовані із розрахунку забезпечення температури на поверхні ізоляції не більше 40ºC;

• припливні венткамер мають приплив повітря 2-х-кратний на годину;

• витяжні венткамер мають витяжку однократну на годину;

• будівельні конструкції венткамер обладнуються звукопоглинаючими матеріалами

Електропостачання 10/0,4 кВ.

Для розподілу електроенергії між електроспоживачами в кожній секції  житлових будинків передбачається електрощитова, в якій встановлюються ввідно-розподільчі щити ВРП. 

ВРП-1, ВРП-2, ВРП-3 передбачено для підключення житлової частини будинку. ВРП секціоновано на дві секції перекидним рубильником.

ВРП-А – передбачено для підключення споживачів І-ї категорії електропостачання (ліфти, вогні світлової огорожі, охоронна с-ція). ВРП обладнане пристроєм автоматичного вводу резервного живлення (АВР).

ВРП-П - передбачено для підключення споживачів протипожежного захисту ( протидимна вентиляція, ліфт для транспортування пожежних підрозділів, аварійно-евакуаційне освітлення, протипожежна автоматика, насосна станція протипожежного водопостачання, тощо). ВРП обладнане пристроєм автоматичного вводу резервного живлення (АВР) та червоне пофарбування.

ВРП-В - передбачено для підключення вбудованих приміщень. ВРП секціоновано на дві секції перекидним рубильником.

В електрощитових паркінгу встановлюються ВРП-1парк., ВРП-2 парк. ВРП-3 парк – передбачено для підключення споживачів паркінгу. ВРП секціоновано на дві секції перекидним рубильником. 

ВРП-Ппарк. передбачено для підключення електроприймачів системи протипожежного захисту, контролю повітряного середовища, аварійного освітлення, охоронної сигналізації паркінгу; ВРП обладнане пристоєм автоматичного вводу резервного живлення (АВР) та має червоне пофарбування.

В електрощитовій ДНЗ встановлюється ВРПд.с для підключення вбудованого ДНЗ. ВРП секціоновано на дві секції перекидним рубильником

В електрощитовій будівлі початкової школи передбачено ВРПшк. - ВРП секціоновано на дві секції перекидним рубильником

З метою заглушування радіоперешкод вводи ВРП обладнанні конденсаторами захисними типу К3-1000-0,47.

Проектом передбачається:

для споживачів квартир - встановлення на поверхах поверхових щитів сумісного типу, які розташовані в спеціальних нішах будівельних конструкцій (електропанелях);

Облік електроенергії

Загадьний облік електроенергії передбачається  лічильниками активної і реактивної енергії на вводах вводно-розподільчого пристрою (ВРП). Облік електроенергії квартир передбачається лічильниками, які встановлюються на поверхових щитах. 

Проектом передбачено об'єднання засобів обліку в автоматизовану систему комерційного обліку (АСКОЕ).

Розподільчі мережі

Види електропроводок і способи прокладки електрокабелів в примі-щеннях будинку виконані з урахуванням вимог електропожежобезпеки. Оболонки і ізоляція кабелів відповідає способам прокладки й умовам навколишнього середовища.

Розподільчі і групові мережі виконані кабелями і проводами стійкими до поширення полум’я (ВВГнгд).

Електроживлення  установок евакуаційного освітлення будинків виконано кабелями стійкими до поширення полум’я з помірною димоутворювальною здатністю, мало небезпечними за токсичністю горіння з межею вогнестійкості не менш 15хв ((N)HXH FE 180/Е30)

Електроживлення  установок евакуаційного освітлення паркінгу, систем протипожежного захисту - кабелями стійкими до поширення полум’я з помірною димоутворювальною здатністю, малонебезпечними за токсичністю горіння з межею вогнестійкості 90хв.( FLAME-X950(N)HXN FE 180/E90);

В місцях проходу  електричних кабелів  через протипожежні перешкоди  та інші будівельні конструкції проектом передбачено закладання проходів масою з негорючого матеріалу, що легко видаляється, при цьому ступінь вогнестійкості матеріалу повинен бути не менший ступеню вогнестійкості перешкоди, через яку виконується проходка.    

Силове електрообладнання

В приміщеннях які відносяться до пожежонебезпечних встановлюються електричні апарати та прилади з захистом ІР54.

Управління механізмами електроспоживачів систем опалення,  вентиляції, водопостачання - автоматичне (див. відповідні розділи автоматизації наданого проекту), опробування праці механізмів при пусконалагоджувальних роботах - кнопками по місцю розташування цих електроспоживачів.

Передбачено відключення систем загальнообмінної вентиляції по сигналу "Пожежа".

Електроосвітлення

Проектом передбачаються наступні види електроосвітлення:

- робоче загальне освітлення - для усіх приміщень будівлі;

- аварійно-евакуаційне електроосвітлення - для сходових клітин, коридорів ж.б, в паркінгу, в будівлі школи (коридорах, холах, вестибюлях, сходових клітках, роздягальнях, їдальні, спортзалі) для ДНЗ – (коридори, роздягальні, кухні, буфетних тощо);

- ремонтне освітлення – для приміщення ел.щитової;

Напруга робочого, аварійно-евакуаційного електроосвітлення - 380/220В, ремонтного - 24В.

Вибір освітлювальної арматури та електрообладнання виконано у відповідності з умовами середовища приміщень і їх призначення.

Управління освітленням сходових клітин житлового будинку, що мають природне освітлення, здійснюється з  ВРП будинку автоматичними вимикачами через сутінкове реле, а також при допомозі встановлених на сходових клітинах датчиків руху.

Світильники аварійного освітлення передбачаються з вбудованими акумуляторними батареями живлення  тривалість роботи яких складає 3год.

В будівлі школи в приміщеннях для занять світильники передбачаються з пускорегулювальними пристроями з особливо низьким рівнем шуму, регламентованими ДСанПіН 5.5.2-008 для закладів освіти. 

В спортивній залі встановлюються світлодіодні світильники з каркасними решітками для захисту світильників від механічних пошкоджень.

Проектом передбачається освітлення пожежних гідрантів світильниками, які приєднуються до мережі внутрішнього аварійного освітлення.

Для освітлення  приміщень житлового будинку  проектом передбачається  застосування світлодіодних світильників..

Радіофікація (проводове мовлення)

Мережа радіофікації - це комплекс засобів та комунікацій для передачі сигналів радіомовлення до місць розташування користувачів та призначена для трансляції 3-х програм радіомовлення, а також передачі повідомлень цивільної оборони та МНС. 

Даним проєктом передбачається створення внутрішньої мережі радіофікації, яка відноситься до лінії 2-го класу.  

Кабель згідно окремого проєкту зовнішніх мереж радіофікації заводиться до будівлі. Таким чином трансляційну лінію радіофікації виконується від розгалужувача КС-12 радіомережі. 

В місцях введення зовнішнього кабелю встановлюються шафи зв’язку, які недосяжні для сторонніх осіб та зачиняються на ключ. В шафах встановлюється коробки КС-12 та відповідні до розрахунків абонентські трансформатори ТАМУ-10 та/або ТАМУ-25.

Усі металічні елементи системи заземлюються відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-82:2016

В мережі проводового мовлення застосовуються спеціальні радіорозетки з плоскими чи комбінованими контактами, наприклад, типу РПВ (допускається використання розеток євро-американського стандарту). 

Згідно ДБН В.2.2-15:2019 п.7.59 для житлових будинків проєктом у квартирах передбачено установлення приєднувальних пристроїв для підключення абонентського кінцевого обладнання до мережі проводового мовлення. Подальше розведення по квартирі виконується за рахунок власника, в залежності від його потреб, дизайнерських та інших бачень. Фактичне виконання покладено на власника квартир.

Можливість підключення до міської радіотрансляційної мережі також мають нежитлові приміщення. Передбачені проєктом розетки в місцях з постійним перебуванням людей – приміщення консьєржів та охорони. 

Згідно ДБН В.2.2-4-2018 п.8.23 для садочку проєктом абонентські розетки встановлюються в адміністративних приміщеннях (метод. кабінет, кабінет завідуючого, завгосп., мед. кімнаті та кабінеті фізіотер.), харчоблоці, ігрових та ігротеках.

Згідно ДБН В.2.2-3-2018 п.834 для школи проєктом абонентські розетки встановлюються в адміністративних приміщеннях (метод. кабінет, бухгалтерія, директор, приймальна, кабінет завуча, вчительська), чергового персоналу (кімната та місце охорони), медичній кімнаті (терапевт. кабінет).

Додатково мовлення виконується через гучномовці системи оповіщення людей (див. відповідний проєкт). Для цього проєктується блок узгодження, який призначений для забезпечення можливості підключення системи оповіщення до мережі місцевого проводового мовлення. Оскільки напруга в мережі проводового мовлення становить 30В, а чутливість лінійного входу комплексу оповіщення становить 0,2В, то для сполучення використовується блок узгодження. 

Мережа проводового радіомовлення підключається до комплексу не тільки з метою забезпечення можливості трансляції музичних та інформаційних програм, а для виконання вимог ДБН В.1.1-7:2016, згідно яких система оповіщення повинна передбачати можливість сполучення з системою оповіщення ЦО. Таким чином забезпечується необхідність сполучення СОУЕ з системою оповіщення ЦО, сигнали якої транслюються саме по мережах проводового радіомовлення.

Система телефонії

Для житлових будинків в підвалах в приміщеннях слабкострумних мереж передбачається встановлення кросів великої ємності. Від них прокладається багатопарний телефонний кабель до розподільчих муфт на середньо-віддалені поверхи по відношенню до інших, які вони обслуговують. В свою чергу вже від них по стоякам прокладається 10-парний телефонний кабель до кожної поверхової слабкострумної ніші, де термінується на 10-парному телефонному плінті. 

Подальше підведення до квартири або комерційної площі виконуватиметься в проєктованій закладній трубі в підлозі за рахунок власника. Таким чином фактичне виконання покладено на власника квартири або нежитлового приміщення після заключення правого договору інвестора з оператором мережі телефонії

Для житлових будинків проєктом передбачені абонентські розетки в місцях з постійним перебуванням людей – приміщення консьєржів та охорони паркінгу.

Для школи та дитсадка проєктом передбачені абонентські розетки в усіх адміністративних приміщеннях, чергового персоналу, класах, комп’ютерних класах та інших.

Абонентська мережа виконується кабелем 4x2x0.51 UTP cat.5e з оболонкою LSZH.

Функціонування системи телефонії на робочому місці користувача (телекомунікаційна розетка) на фізичному рівні реалізується через проєктовану частину СКС. Немає чіткого поділу на окремо «телефонні» порти, та порти «ПК» (уніфіковані). Поділ умовний і виконується шляхом комутації необхідного порта інформаційної розетки робочого місця з відповідним йому портом на патчпанелі: телефонній – для аналогової «телефонії», комутатор – для доступу до ЛОМ.

Система охоронної сигналізації

Система охоронної сигналізації - це комплекс заходів, призначений для захисту від несанкціонованого проникнення на об'єкт та попередження про нього.

СОС проєктується для дитсадку та школи і забезпечує контроль:

• кабінети інформатики та обчислювальної техніки (комп’ютерні класи);

• електрощитові;

• входи до технічних приміщень;

• виходи на покрівлю;

• монтажні розподільні шафи та обладнання протипожежного захисту;

• архів;

• кабінети дирекції;

• бухгалтерія з касою.

Згідно ГСТУ 78.11.001 об'єкт та його приміщення відносяться до категорії "Б".

Вважається що всі конструкції елементів та приміщень об'єкту (двері, віконні прорізи, стіни, перегородки та ін.) відповідають вимогам ГСТУ 78.11.001 щодо технічної укріпленості об'єктів, що охоронятимуться за допомогою пультів центрального спостереження (ПЦС). 

Для автоматичної охоронної сигналізації застосовуються прилади приймально-контрольні (ППК). Інформація зі сповіщувачів поступає на ППК системи охоронної сигналізації. 

Проєктована СОС включає тривожні брелоки, які працюють в межах всього освітнього закладу та стаціонарні кнопки на посту охорони та у приміщенні бухгалтерії з касою.

Для підключення додаткових шлейфів сповіщувачів використовуються адаптери (під'єднуються до ППК за допомогою шини даних). 

Для взяття та зняття з охорони ППК застосовуються клавіатури (під'єднуються до ППК за допомогою шини даних). В якості джерела живлення використовується блок живлення. Для резервного живлення - акумулятори 12В.

Живлення ППК по 1-ій категорії передбачається розділом ЕТР згідно відповідного завдання. 

Двері блокуються проєктом на відчинення. Для блокування дверей на відчинення використовуються точкові магнітоконтактні сповіщувачі. 

Додатково проєктом передбачається встановлення пасивних об'ємно оптико-електронних інфрачервоних сповіщувачів та сповіщувачів скомбінованих.

Для житлових будинків контроль за санкціонованим доступом до технічних приміщень виконується функціоналом обладнання системи диспетчеризації (див. відповідний проєкт).

Система контролю доступу

Проєктовані житлові будинки обладнується системою аудіо-відеодомофонного зв'язку за ІР-технологією інтерком.

Система інтерком – це модульна масштабована система, що забезпечує:

- виклик будь-якої квартири з панелі перед входом в під'їзд (день);

- виклик конс’єржу з панелі перед входом в під'їзд (ніч);

- виклик конс’єржу абонентом з квартири;

- виклик абонента в квартирі конс’єржом.

Система інтерком передбачає установку наступного обладнання:

- блоки виклику багатоквартирні (аудіо-відео);

- термінал-пульт конс’єржу;

- кольорові квартирні монітори;

- поверхові комутатори.

Блоки виклику встановлюються на всі вхідні двері і призначені для виклику абонента, здійснення зв'язку між відвідувачем і абонентом.

Для відкривання вхідних дверей зсередини запроєктована кнопка відкривання дверей, що встановлюється при виході з під'їзду на висоті 1.2м. 

На вхідних дверях встановлюється електромагнітний замок.

Додатково двері оснащуються дотягувачами.

Комутатори (в поверхових нішах) та квартирні монітори установлюються провайдером після заключення з інвестором правового договору на отримання відповідної послуги.

Поверхова розводка від комутаторів до квартир виконується (покладено на інвестора) по закладних трубах в підготовці підлоги. 

Додатково оснащуються контролем доступу з автономними контролером, зчитувачем на вхід та кнопкою на вихід сходи до підвалу для МЗК з коморами та евакуаційні сходи школи та дитсадка.

Усі контрольовані точки проходу проєктуються з можливістю розблокування дверей при НП від сигналу ПС.

Система диспетчеризації інженерного обладнання 

Система призначена для:

• ефективного функціонування інженерних систем будівлі шляхом централізованого моніторингу систем життєзабезпечення;

• дистанційного контролю за обладнанням інженерних систем;

• отримання оперативної інформації про стан і параметри обладнання інженерних систем в зручному для оператора вигляді;

• підвищення надійності, безпеки і якості функціонування обладнання інженерних систем;

• ведення автоматизованого обліку експлуатаційних ресурсів інженерного обладнання з метою проведення своєчасного технічного обслуговування;

• документування і реєстрації протікання  технологічних процесів, роботи інженерних систем, і дій обслуговуючого персоналу.

Система передбачає:

• дистанційний контроль технологічних параметрів;

• аварійну  і  передаварійну  сигналізацію  по  роботі  інженерних  систем  і  вузлів  будівлі;

• реєстрацію включень і відключень обладнання, збоїв і несправностей в роботі;

• реєстрацію основних технологічних параметрів;

• архівацію і підготовку звітних документів по роботі інженерних систем будівлі.   

Проєктом передбачено диспетчеризацію систем електропостачання щитових, ліфтів, ІТП та водопостачання (насосні) з підключенням інженерного обладнання до поста диспетчера.

Система побудована на основі програмно-апаратного комплексу «ОДС Промінь».

Зв’язок між щитами «ОДС Промінь» будується з використанням двопровідної магістралі з можливістю забезпечення резервного живлення третім проводом.

Щити містять необхідну електроконтактну апаратуру, світлосигнальні лампи, кнопки управління і вибору режиму.

Для ефективного контролю за роботою інженерного обладнання є можливість організації автоматизованого робочого місця (АРМ) в любій точці за допомогою ЛОМ/інтернет. Значення всіх сигналів (вхідних/вихідних) відображаються на моніторі. Оператор може контролювати режим і графік роботи обладнання. Вся інформація відображається на екрані монітору автоматично в реальному часі.

Аварійна інформація виводитися на екран монітора автоматично в  реальному режимі часу у вигляді повідомлень у випливаючому вікні, а також на звуковий пристрій. Всі аварійні сигнали фіксуються в журналі аварій з вказівкою часу надходження сигналу, часу підтвердження його прийняття диспетчером та часу зникнення. Без підтвердження прийняття аварійного сигналу диспетчер не має змогу зняти з екрана випливаюче вікно з аварійним повідомленням.

Оператор має змогу викликати на екран монітора у будь-якій послідовності мнемосхеми для перегляду поточних параметрів та стану обладнання, формувати та роздруковувати у вигляді таблиць завданої форми інформацію з архіву системи.

Диспетчеризація електропостачання

Диспетчеризація  електропостачання  передбачає  збір  і  видачу  на  комп'ютер   диспетчера інформації про наявність напруги в розподільних щитах і щитах керування, сигналів узагальненої аварії із щитів, сигналів  про наявність напруги на робочому  і резервному вводі  щитів АВР.

Моніторинг електропостачання здійснюється щитами ЩІ (щит інженерний) окремо на кожну секцію, що встановлюються у щитовій поруч із ВРП. Від усіх вводів електропостачання щитів ВРП по контрольним кабелям надходять сигнали до реле контролю напруги у щити ЩІ для моніторингу напруги на вводах, та контроль фаз.

Контроль несанкціонованого доступу у щитові виконується за допомогою встановлення на двері магнітно-контактного датчику типу СОМК.

Передбачена можливість прокладання ліній живлення чергового і нічного освітлення через щити ЩІ, що керують роботою освітлення за допомогою імпульсних реле у даних щитах та виконувати керування освітленням по графіку.

Загалом до щитів надходить наступний перелік даних:

- повідомлення про наявність чи відсутність електроживлення;

- повідомлення про наявність чи відсутність електроживлення на вводі;

- контроль фаз на вводі;

- спрацювання АВР;

- опціонально дистанційне управління черговим та нічним освітленням (в ручному та автоматичному режимі);

- повідомлення про несанкціоноване відкриття дверей електрощитових.

Контроль верхнього аварійного рівня в дренажних приямках

В даному проєкті передбачено контроль за появою верхніх аварійних рівнів в дренажних приямках, які розміщені в приміщенні насосних, коридорах підвалу, ІТП та інших технічних приміщеннях і передачу цих даних оператору, а також додаткове світлозвукове сповіщення в МЗК підвалу.

У приямках встановлюються датчики контролю затоплення на 5см вище рівня відключення дренажного насоса і сигналізує про наявність рідини (протікання) та виконує контроль роботи насоса.

Водопостачання

Система диспетчеризації забезпечує контроль за циркуляцією води.  

Насоси і установки обробки води будуть мати комплектні щити керування із власними  контролерами і від цих щитів диспетчер зможе одержувати аварійні сигнали.  

Здійснюється контроль за температурою води в системі гарячого водопостачання, а також за потрібним гарантованим тиском води.

Вводи водопроводу обладнуються регуляторами тиску, за якими здійснюється контроль.

Передбачається влаштування водолічильників, що обладнані модулем дистанційної передачі даних, з яких отримуються сигнали та зводяться до моніторингу на пульт диспетчера.

У насосних розміщуються щити диспетчеризації ЩН. Насосні станції поставляються комплектно із датчиками і щитом керування. Станції виконують в автоматичному режимі зміну роботи насосів, захист від «сухого» ходу, автоматичне підтримання заданого тиску, мінімальну кількість включення/відключення.

Проєкт передбачає моніторинг стану насосних станцій ХВП за допомогою встановлення датчиків тиску, що підключаються до щитів диспетчеризації ЩН. 

При наявності запірної арматури – дистанційне керування засувками.

Контроль несанкціонованого доступу у насосні виконується за допомогою встановлення на двері магнітно-контактного датчику типу СОМК.

Загалом до щита надходить наступний перелік даних:

- падіння тиску в системах водопостачання, тиск води на вводі;

- повідомлення про наявність чи відсутність електроживлення;

- повідомлення про роботу або аварію насосів;

- повідомлення про несанкціонованого відкриття дверей насосних.

Опціонально проєктом передбачається збір інформації про витрати води з усіх лічильників, оснащених імпульсним виходом.

Теплопостачання (ІТП)

В ІТП встановлюються щити диспетчеризації ЩТ, датчики температури, тиску, затоплення, відкриття дверей типу СОМК, що підключаються до модулів вводу щита. 

Загалом до щита надходить наступний перелік даних:

- температура теплоносія в контурах гарячого водопостачання;

- падіння тиску на вводі та зворотньому трубопроводів теплопостачання;

- температура прямого та зворотнього теплоносія в контурах систем опалення;

- повідомлення про наявність чи відсутність електроживлення;

- повідомлення про аварію насосів;

- повідомлення про несанкціонованого відкриття дверей ІТП.

Ліфтове господарство

Щити ЩЛ виконують дистанційне керування ліфтами, а також контроль наявності електропостачання за уніфікованими стандартними сигналами («сухий» контакт) по контрольним мідним кабелям від комплектних станцій управління ліфтів.

Загалом до щитів надходить наступний перелік даних:

- дистанційне відключення та включення ліфтів;

- повідомлення про наявність чи відсутність електроживлення.

Гучномовний (двосторонній) зв’язок

Гучномовний зв'язок між проєктованими щитами, кабінами ліфтів та диспетчером реалізовано «ОДС Промінь» окремо без додаткових перемикань на периферії. Використання підсилювача в кожному щиті забезпечує якісний зв'язок однакового рівня. Підключення мікрофона і динамічної головки здійснюється без використання реле, електронний ключ (менше енергоспоживання, зважаючи на відсутність реле виключений фактор впливу контактів на надійність з'єднання). Використання мікрофонних підсилювачів виключає можливість впливу на зв'язок ліфтового обладнання.

Автоматизація інженерних систем 

Основне обладнання на об'єкті автоматизовано комплектною автоматикою, що передбачено відповідними розділами.

Автоматизації підлягає таке обладнання розділу «ОВ»:

- система вентиляції приміщень електрощитових;

- система вентиляції приміщень насосних;

- система вентиляції приміщень ІТП;

- система вентиляції ліфтових шахт;

- система вентиляції паркінгів;

- система вентиляції підвалу кожної секції;

Проєктом передбачається слідуючий обсяг автоматизації для технічних приміщень:

- автоматичне керування витяжними вентиляторами систем вентиляції в залежності від температури всередині цих приміщень та/або за часовим графіком;

- місцеве керування припливними системами із щитів автоматизації;

- дистанційне керування системами від постів кнопкових, розміщених біля приміщень, що обслуговуються;

- зблокування клапанів припливних заслінок з відповідними припливними вентиляторами;

- автоматичне керування витяжними та приточними вентиляторами систем вентиляції паркінгів в залежності від сигналу системи загазованості;

- сигналізація про нормальну роботу i аварійний стан систем на щитах автоматизації та в систему диспетчеризації.

Сигналізація загазованості приміщень

Система контролю виконана на базі апаратури фірми «Варта», яка складається із стаціонарних детекторів токсичних та вибухонебезпечних газів типу ДМ-14 або ДМ-24 (метан),  ДУГ-14 або ДМ-24 (чадний газ) та приймальних приладів типу «Варта 1-03.14» та «Варта 1-03.24». 

Основними функціями сигналізації загазованості приміщень: 

- визначення довибухонебезпечних концентрацій паливних газів повинні фіксувати наявність тільки метану в приміщеннях вводу інженерних комунікацій; 

- визначення шкідливих речовин повинні фіксувати наявність окису вуглецю в приміщеннях паркінгу.

Детектори газу ДМ-14 використовуються для контролю метану, що встановлюються у місцях вводів інженерних мереж, Детектори ДУГ-14(24) використовуються для контролю мікроконцентрацій чадного газу та встановлюються в приміщеннях для зберігання автотранспорту.

Приймальні прилади типу «Варта 1-03.14(24)» встановлюється у приміщенні з постійним перебуванням чергового персоналу, кожної окремої будівлі, світлозвукове оповіщення в пожежному посту індивідуальне.

Системи контролю загазованості діють цілодобово.

Проектом також передбачається видача сигналу на об’єднаний диспетчерський пульт «далі ОДП» при перевищенні рівня газу в повітрі приміщень, які контролюються.

СЗП має в своєму складі наступні складові:

• модулі сигналів тривоги ; 

• датчики сигналізаторів;

• систему попереджувальної сигналізації.  

Модулі сигналу тривоги призначені для: 

контролю сигналів тривоги, які надходять від детекторів; 

• оптичної сигналізації стану детекторів;

• контролю стану провідникових з’єднань з детекторами, а також правильність їх роботи;

• керування світлозвуковою сигналізацією;

• видачі сигналу «тривога» та «Несправність» на ОДП;

Датчики сигналізаторів встановлюються біля кожного можливого джерела витоку або групи джерел, які розташовані на відстані не більше ніж 2м між собою, але не менше одного на приміщення (якщо навіть це приміщення не має зосередженого можливого джерела витоку газу, але перебуває у вибухонебезпечній зоні).

Детектори ДМ-14(24) та ДУГ-14(24) встановлюються у місцях виводу зовнішніх комунікацій та приміщеннях для зберігання автотранспорту (відповідно) у на відстані не більше 800 мм по горизонталі до можливих (ближчих) джерел витоку газу та на відстані не нижче 30 мм від верхнього горизонтального перекриття.

Згідно “Технічним вимогам та правилам щодо застосування сигналізаторів до вибухонебезпечних концентрацій паливних газів в повітрі приміщень житлових будинків та громадських будинків і споруд” сигналізатори до вибухонебезпечних концентрацій спрацьовують при досягненні вмісту газів у повітрі що становить 20% НКГР (нижньої концентраційної границі розповсюдження полум’я). Сигналізатори шкідливих речовин повинні спрацьовувати при досягненні об’ємною часткою окису вуглецю в повітрі рівня 0,005%.

При досягненні І порогу спрацювання видається сигнал на включення припливно-витяжної вентиляції, а при досягненні ІІ порогу видається сигнал на включення попереджувальної сигналізації.

Для підключення детекторів застосовується кабель:КВВГє 4х1.5 мм2 – для детекторів метану ДМ-14(24).

Для живлення оптично акустичних сигналізаторів використовується кабель ВВГнг 2х1.5 мм2.

Електропостачання

Згідно ПУЭ гл. 1-2 п.п. 1.2.17 - 1.2.18 по забезпеченню надійності електроживленням відноситься до електроприймачів першої категорії, електропостачання яких забезпечується від двох незалежних джерел живлення, перерва їх електропостачання може бути допущена на час автоматичного вводу резервного живлення. 

Передбачити ввод після АВР для живлення щита розподільчого ЩР в приміщенні з постійним перебування чергового персоналу – приміщення пожпосту. Точне місце підводу кабелю живлення до обладнання уточнити по місцю при монтажі. Клас вогнестійкості - 30хв.

Протипожежні заходи

Проектом передбачено обладнання об’єкту системами протипожежного захисту, а саме:

• Система пожежної сигналізації (СПС);

• Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (СО);

• Система автоматизації систем протипожежного захисту (СПЗ);

• Автоматична система водяного спринклерного пожежогасіння (АСПГв);

• Автоматична система газового пожежогасіння (АСПГг);

Система пожежної сигналізації призначена для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем, систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключення або блокуванням (розблокуванням) інших систем та устаткування при сигналі «пожежа» тощо).

Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією призначена для оповіщення  людей про пожежу з метою їх своєчасної евакуації з приміщень.

Система автоматизації систем протипожежного захисту призначена для автоматичного безперервного контролю стану обладнання систем протипожежного захисту, автоматичного введення в дію в разі виникнення пожежі та ручного керування обладнанням СПЗ.

Автоматична система водяного спринклерного пожежогасіння призначена для:

• спрацювання протягом часу, який має бути меншим за час початкової стадії розвитку пожежі;

• забезпечення подачі розрахункової інтенсивності в осередок пожежі;

• локалізації пожежі протягом часу, необхідного для введення в дію оперативних сил і засобів, або її локалізацію.

Автоматична система газового пожежогасіння призначена для: 

• спрацювання протягом часу, який має бути меншим за час початкової стадії розвитку пожежі;

• створення необхідної концентрації вогнегасної речовини;

• локалізації пожежі протягом часу, необхідного для введення в дію оперативних сил і засобів, або її локалізацію.

Адресні пожежні сповіщувачі встановлюються в усіх приміщеннях, ліфтових холах, квартирах та позаквартирних коридорах, приміщеннях комор та вбудованих приміщеннях різного призначення, приміщеннях для зберігання автотранспорту, крім приміщень сан. вузлів та приміщень з мокрими процесами.

Проект системи пожежної сигналізації, розроблено з використанням системи адресної пожежної сигналізації "Омега" виробництва фірми "РЕЗЕРВ-1", Україна.

Сигнали від приймально-контрольного приладу автоматичної системи пожежної сигналізації та пожежогасіння слід виводити на пульт централізованого спостереження Державної пожежної охорони, з системою передачі тривожних сповіщень типу 1.

Система адресної пожежної сигналізації призначена для виявлення пожежі по факторам диму та температури з індикацією на дисплеї точного адресу розміщення сповіщувача місця виявлення пожежі, передачі сигналу про виникнення пожежі черговому персонал та на пульт пожежного спостереження.

Система пожежної сигналізації призначена для цілодобової роботи.

Адресована система автоматичної пожежної сигналізації проектуватися єдиною для всього будинку. Дана система має можливість нарощування (резерву) та ієрархічну структуру.

Система автоматичної пожежної сигналізації має блочну структуру із забезпеченням роботи блоків в автономному режимі.

У межах кількох будівель при роботі в автономному режимі система автоматичної пожежної сигналізації зберігає такі функції:

• управління системою протидимного захисту, віднесеного до даних будинків;

• управління системою загальнообмінної вентиляції, віднесеної до даних будинків;

• управління та контроль режиму роботи ліфтів, які відносяться до даних будинків;

• індикацію сигналів тривоги та несправності;

• управління модульними установками пожежогасіння;

• управління системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

• управління деблокуванням електрозамків і системи контролю доступу.

Алгоритм управління системами автоматичного протипожежного захисту забезпечує своєчасне включення систем протипожежного захисту будинку для забезпечення евакуації людей у разі пожежі до настання небезпечних факторів пожежі і зниження матеріальних втрат під час пожежі.

На кожному поверсі передбачено комунікаційні шафи на малострумних стояках і стояках автоматики, а в кожному будинку - приміщення для розміщення малострумного устаткування та устаткування систем автоматики.

Розміщення іншого обладнання, що не пов'язане з системами протипожежного захисту у комунікаційних шафах автоматичної пожежної сигналізації, не допускається.

Клас захисту димових і теплових сповіщувачів відповідає ІР30 згідно з ГОСТ 14254 з можливістю збільшення класу захисту до ІР32 у місцях встановлення сповіщувачів з можливим виникненням вологості.

Для прийняття сигналів від пожежних сповіщувачів передбачено прилад приймально-контрольний пожежний "ППУ-ПТ" виробництва фірми "РЕЗЕРВ-1", Україна, що встановлюється приміщенні диспетчера, зв'язок між приладами розширення забезпечується по інтерфейсу RS-485.

Прилад приймально-контрольний пожежний адресний ППУ-ПТ – сучасний, високонадійний, багато-функціональний виріб, який забезпечує широкі можливості в проектуванні, інсталяції та експлуатації адресних пожежних систем .

Всі приміщення Об’єкту, крім приміщень, зазначених в п.7.2.23 ДБН В.2.5-56:2014 обладнуються системою пожежною сигналізацією на базі системи адресної пожежної сигналізації «Омега» (виробництво ПП «Резерв-1»). Дана система відповідає вимогам національних стандартів ДСТУ EN54 та має сертифікат відповідності. 

СПС проводить моніторинг подій в системі, відображаючи їх, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, на графічних планах комп'ютерних моніторів. 

Керування та контроль системами протипожежного захисту здійснюється за допомогою приладу керування «ПУ-ПТ» (ППКП), який встановлюється в приміщенні з постійним перебуванням чергового персоналу.

Приміщення з постійним перебуванням чергового персоналу (приміщення пожежного посту) має відповідати вимогам п.5.9 ДБН В.2.5-56:2014. 

Сповіщувачі згруповуються у кільцеві зони та підключаються до приладу приймально-контрольного пожежного. Між ППКП та сповіщувачами повинен бути забезпечений постійний двосторонній обмін інформації. Максимальна кількість сповіщувачів в кільцевому шлейфі згідно з технічною документацією адресної системи пожежної сигналізації «Омега» - 60шт, а з урахуванням п.7.2.20 ДБН В.2.5-56:2014 максимальна кількість сповіщувачів становить 54 шт. 

За ступенем забезпечення надійності електропостачання електроприймачів систем протипожежного захисту відносяться до 1 категорії за "Правилами устройстваэлектроустановок” (ПУЭ). 

Проектом передбачено автономну роботу системи від джерела живлення протягом 24 годин в режимі подавання сигналу про несправність та 30 хвилин в режимі подавання тривоги.

Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей

Система оповіщення приводиться в дію:

• в автоматичному режимі сигналом від СПС;

• в ручному режимі оперативним персоналом із пожежного поста при отримані сигналу від СПС або АСПГ. При цьому ручний режим має найвищий пріоритет управління СО.

Алгоритм управління СО-2 формується на основі отриманої інформації про спрацювання пожежних сповіщувачів, в певній зоні та будівлі (секції).

Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей призначена для передавання сигналів оповіщення про пожежу та координування дій під час пожежі за допомогою покажчиків напрямку руху то вихід, відповідно до планів евакуації, одночасно на всьому об’єкті (секції, пожежному відсіку або будівлі), а уразі необхідності вибірково.

Проектом передбачається включення системи оповіщення від блоків реле, що входять до складу адресної системи пожежної сигналізації та забезпечують автоматичний пуск системи, а також надає можливість по зонного включення системи при необхідності. Запуск системи в ручному режимі передбачено з центрального щита диспетчеризації системи протипожежного захисту.

Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей за ступенем забезпечення надійності електропостачання відноситься до електроприймачів 1-їкатегорії, електроживлення яких забезпечується від двох незалежних джерел. Для живлення системи прийняті блоки живлення, що забезпечують умови живлення електроприймачів 1-їкатегорії.

В якості засобів забезпечення світлового та світлозвукового сигналу прийняті оповіщувачі світлові ОС-1 «Вихід» та ОСЗ «Пожежа» виробництва ТОВ «Тірас-12», Україна.

Система керування евакуацією будується на базі світлових покажчиків ОС-6.2 «Вихід», ОС-6.4 «Стрілка-покажчик руху», джерел безперервного живлення та пристроїв керування - блоків релейних виходів.

Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей за ступенем забезпечення надійності електропостачання відноситься до електроприймачів 1-ї категорії, електроживлення яких забезпечується від двох незалежних джерел.

Диспетчеризація систем протипожежного захисту та систем задіяних при пожежі

Системою диспетчеризації систем протипожежного захисту (СПЗ) та систем задіяних при пожежі обладнується приміщення комплексу відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014.

Проектом передбачається в якості засобів диспетчеризації систем протипожежного захисту та систем задіяних при пожежі використати обладнання фірми «Елекон", Україна (для системи автоматичного водяного пожежогасіння) та виносних модулів вводу-виводу адресної системи пожежної сигналізації.

До складу системи диспетчеризації СПЗ та систем задіяних при пожежі входять:

а) системи СПЗ:

• система пожежної сигналізації;

• система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

• система димо- та тепловидалення і підпору повітря;

• системи автоматичного пожежогасіння;

б) системи задіяні при пожежі:

• система внутрішнього протипожежного водопроводу;

• протипожежні клапани (вогнезатримуючі);

• системи вентиляції та кондиціювання, що вимикаються при пожежі;

• ліфти;

• система контролю та керування доступом;

• інженерне обладнання, що змінює алгоритм роботи при пожежі.

Система диспетчеризації СПЗ забезпечує:

• інтеграцію автоматичних систем протипожежного захисту і систем що не входять до складу СПЗ, але задіяні при пожежі;

• відображення інформації стану та зміни режимів роботи систем СПЗ та систем задіяних при пожежі;

• дистанційне управління та моніторинг обладнання СПЗ;

• реєстрацію всіх подій, які виникають в СПЗ;

• розмежування доступу до програмних комплексів;

• захист від віддаленого доступу до системи.

• сигнал про стан дверей евакуаційних виходів (відчинених або зачинених).

У приміщенні пожежного поста при використанні диспетчеризації та управління СПЗ передбачано звукову (загальний сигнал) та світлову сигналізацію про:

• виникнення пожежі (із зазначенням поверхів та в разі наявності технічної можливості - деталізації місця виникнення пожежі);

• пуск насосів (із зазначенням насосів);

• спрацювання системи пожежогасіння і проходження води (іншої вогнегасної речовини) до приміщень, які захищаються;

• відключення автоматичного пуску насосів (із зазначенням насосів);

• несправність автоматичних систем пожежогасіння;

• зникнення напруги на вводах електропостачання;

• падіння тиску повітря в імпульсному пристрої;

• заклинювання засувок з електроприводом (загальний сигнал);

• аварійний рівень у дренажному приямку (загальний сигнал);

• стан засувок з електроприводом ("відкрито", "закрито");

• положення вентилів пожежних кранів (кран-комплектів);

• відчинення дверей шаф пожежних кранів;

• відчинення дверей до приміщення насосної станції пожежогасіння;

• відключення аварійного освітлення;

• стан дверей, що ведуть на покрівлю висотного будинку ("відкрито", "закрито") та їх замків ("заблоковано", "розблоковано");

• місцезнаходження та режими роботи ліфтів, у тому числі ліфтів для транспортування пожежних підрозділів (фаза-1);

• іншу інформацію щодо СПЗ та систем і устаткування, що не входять до складу СПЗ, але пов'язані із забезпеченням безпеки людей згідно з вимогами чинних нормативних документів у сфері пожежної безпеки.

До основних елементів СПЗ входить:

центральна шафа керування СПЗ;

спеціалізоване програмне забезпечення;

виконавчі пристрої (поверхові шафи автоматизації);

кабельна мережа кіл керування та живлення виконана вогнетривким кабелем з межею вогнестійкості 90 хв, кола контролю та сигналізації виконуються безгалогенним кабелем не підтримуючим горіння.

Система диспетчеризації СПЗ забезпечує:

• видачу сигналу за запуск вентиляторів систем димо- та тепловидалення, підпору повітря при спрацюванні не менше двох адресованих димових пожежних сповіщувачів в коридорі; 

• контроль наявності напруги на вводах двигунів ветиляторів; 

• контроль стану режиму вентиляторів: "Автоматичний", "Ручний"; 

• контроль пуску та виходу на режим вентиляторів систем димовидалення та підпору повітря;

• відкриття клапанів систем димовидалення при пожежі, а також контроль їх стану в автоматичному (від системи пожежної сигналізації) та в дистанційному режимі (з приміщення пожпосту або від кноки ДВ, яка  розташована в шафі ПК); 

• контроль стану засувок, що перекривають потік води до спринклерних зрошувачів;

• закриття протипожежних клапанів, контроль їх положення;

• пуск насосів внутрішнього протипожежного водопроводу по сигналам з кнопок в пожкранах та по датчику положення пожкрану (ДППК), при відкритті його більше, ніж на 50%;

• відкриття електрозасувки на обводі водомірного вузла;

• контроль стану та режимів роботи засувки та насосів ПК;

• відключення вентиляції та кондиціювання при пожежі;

• перевід ліфтів в режим «Фаза-1»;

• розблокування та контроль блокування дверей евакуаційних виході, що контролюються системою СКУД.

Прокладання ліній системи диспетчеризації по поверхам виконати приховано.

Система диспетчеризації систем протипожежного захисту та систем задіяних при пожежі за ступенем забезпечення надійності електропостачання відноситься до електроприймачів 1-ї категорії, електроживлення яких забезпечується від двох незалежних джерел.

Автоматична спринклерна система водяного пожежогасіння 

 Автоматична установка спринклерного пожежогасіння призначена для:  виявлення та локального гасіння пожежі в приміщеннях, що захищаються, шляхом подачі вогнегасної речовини в осередок пожежі, а також подачі звукових і світлових сигналів тривоги в приміщення з цілодобовим перебуванням чергового персоналу об'єкта.

Всі приміщення для зберігання автомобільного транспорту та комор обладнуються системою автоматичного спринклерного пожежогасіння.  

Інтенсивність зрошення для водяного автоматичного пожежогасіння відповідно до ДСТУ Б EN 12845:2011, як для групи ОН3 (комори) та ОН2 (паркінг) приймається: 

5 мм/хв; 

Розрахунковий час роботи автоматичної спринклерної установки пожежогасіння складає:

60 хвилин;

Розрахункова нормативна площа для визначення витрат води:

216 м2 - для комор;

144 м2 – для паркінгу.

Як технічні засоби виявлення і гасіння пожежі в приміщеннях, що захищаються, прийняті: 

• спринклерні зрошувачі «Victaulic» V2725 (універсального типу) з температурою спрацювання теплового замка 68° С. Зрошувачі встановлюються розеткою вниз – для комор та розеткою догори для паркінга;.

• вузли керування водозаповненого типу Y-4010, DN - 100 виробництва фірми «DUYAR»  з обв'язкою і сповільнюючою камерою для комор;

• вузли керування з клапанами («сухого» типу) Model D DN100 виробництва фірми “Reliable” з прискорювачем для паркінга. 

У приміщенній насосної станції, розміщується необхідна кількість вузлів керування.

Розрахункова витрата води автоматичною установкою водяного пожежогасіння, визначена при одночасній роботі спринклерної секції №1 (приміщення верхнього поверху), дані розрахунку можуть змінюваться залежно від довжини розподільчих та живильних трубопроводів. 

Необхідний запас води складає V=Іс*Sp*t = 0,005*216*60= 64,8 м³, де:

Іс – інтенсивність зрошення для спринклерної системи 5 мм/хв;

Sp – розрахункова площа для спринклерної системи 216 м²;

t – час роботи системи;

При цьому подача води пожежними насосами для системи спринклерного пожежогасіння повинна складати не менше 64,8 м³/год. Розрахунок установки виконаний відповідно до ДСТУ Б EN 12845:2011 “СТАЦІОНАРНІ СИСТЕМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ «АВТОМАТИЧНІ СПРИНКЛЕРНІ СИСТЕМИ»”.

У спринклерній системі передбачені трубопроводи сталеві і запірна арматура (у вигляді кульових кранів) для видалення повітря при заповненні системи водою, а також для профілактичного промивання системи і зливу води з розміщенням вказаної арматури на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги.

Проектом насосної станції передбачений автоматичний пуск установки - при спрацьовуванні спринклерних зрошувачів.      

Температура повітря в приміщенні насосної станції та захищуваних приміщеннях передбачена не нижче 5 ºС, відносна вологість повітря передбачена відповідно категорії робіт І-б за ГОСТ 12.1. 005-88. 

Робоче і аварійне освітлення приміщення насосної станції виконане відповідно до ДБН В.2.5-28.

Контроль за роботою установок автоматичного пожежогасіння здійснюється з приміщення охорони з цілодобовим перебуванням чергового персоналу. 

Оцінка ґрунтується на відповідності спринклерної системи вимогам ДСТУ Б EN 12845:2011 “СТАЦІОНАРНІ СИСТЕМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ «АВТОМАТИЧНІ СПРИНКЛЕРНІ СИСТЕМИ», яку застосовано на наявній інформації.

Насосна станція пожежогасіння

Насосні станції пожежогасіння призначені для створення необхідного тиску та продуктивності в мережі автоматичного пожежогасіння розміщена в приміщенні насосної станції пожежогасіння на -1-му поверсі

В приміщені насосної станції розміщуються насосна станція:

Для приміщень паркінгу на стилобаті та комор тиск забезпечується міською мережею;

Для багаторівневого відкритого паркінгу насосна станція VFSA20 TKF-M 65-200 KR SC з 1-м робочим та 1-м резервним насосом, N=22,0 кВт та жокей-насосом;

Також проектом передбачається система трубопроводів, що з’єднують насосні станції пожежогасіння з вузлами керування.

Проектом передбачений автоматичний пуск установок - при спрацюванні спринклерних зрошувачів.

Схема керування установкою пожежогасіння забезпечує:

видачу команди (сигналів) для автоматичного пуску установки пожежогасіння;

автоматичне перемикання ланцюгів живлення щитів керування та сигналізації з робочого вводу електропостачання на резервний при зникненні напруги на робочому вводу, а також зворотне перемикання при відновленні на ньому напруги, за винятком ланцюгів керування місцевим пуском насосів і світлової  сигналізації про наявність напруги на робочому або резервному вводу електропостачання;

При виникненні пожежі спрацьовує (руйнується) тепловий замок спринклерного зрошувача над місцем виникнення пожежі.

Тиск у розподільному й живильному трубопроводах падає.

Спрацьовує клапан вузла керування, пропускаючи вогнегасну речовину в спринклерну мережу та викликаючи спрацювання сигналізаторів тиску універсальних (СДУ), які, у свою чергу формують сигнал на щит керування для включення основного насоса.

Проектом передбачений автоматичний пуск  насосної станції, що має насос- жокей(підвищувач тиску). При цьому резервний насос, у випадку аварійної зупинки  або не виходу на робочий режим основного насосу, також включається автоматично.

Як джерело водопостачання використовується міська мережа.

Розділом проекту передбачено:

• автоматичний пуск робочих пожежних насосів при падінні тиску в системі і спрацюванні сигналізаторів тиску;

• автоматичний пуск резервного пожежного насосу у випадку відмови пуску, або невиходу робочого насоса на режим протягом 10с. При включенні резервного насоса, робочий насос автоматично відключаться;

• місце керування пожежними насосами;

• місце керування насосом-жокеєм;

світлова сигналізація в насосній станції пожежогасіння про:

• а)  присутність напруги на вводах електропостачання;

• б)  відключення автоматичного пуску установок;

• в)  ушкодження у вузлах керування;

Установки пожежогасіння є споживачем електроенергії I категорії, їхнє електроживлення передбачене від двох незалежних джерел електроживлення.

Для вибору оптимальних параметрів роботи установки водяного автоматичного пожежогасіння виконаний гідравлічний розрахунок.

Розрахунковий тиск перед насосом пожежогасіння складає:Ннс1=56,0 м

Для підключення автоматичних систем пожежогасіння до пересувної пожежної техніки ззовні об’єкта передбачено встановлення патрубків із з’єднувальними голівками діаметром 80 мм, а також із засувками та зворотним клапаном. 

Перед входом до приміщення насосної станції встановити світлове табло з написом «Насосна станція пожежогасіння».

До напірного трубопроводу кожного пожежного насоса приєднується засувка, що з’єднана з датчиком протоку рідини, для випробування та профілактики насосного агрегату, злив води передбачити в дренажний трап.

План розміщення обладнання в приміщенні насосної станції буде розроблено на стадії «Робоча документація».

Автоматична система газового пожежогасіння 

Обладнанню автоматичною системою газового пожежогасіння підлягають приміщення серверних та комутаційних.

Система газового пожежогасіння забезпечує:

автоматичний пуск установки;

дистанційний (ручний) і місцевий пуск установки;

автоматичне переключення електричних ланцюгів керування з робочого на резервне введення електропостачання при зникненні напруги на робочому введенні;

відключення і поновлення режиму автоматичного пуску установки та відключення режиму автоматичного пуску після відкриття вхідної двері – датчиком положення двері;

контроль справності електричних ланцюгів керування;

контроль звукової і світлової сигналізації;

контроль виходу вогнегасної речовини по напрямках;

відключення звукової сигналізації;

формування сигналу для включення попереджувальної сигналізації;

світлову і звукову індикацію про випуск вогнегасної речовини в приміщення, що захищається;

включення системи повідомлення людей про пожежу і керування евакуацією при пожежі.

Автоматичний пуск системи пожежогасіння відбувається при спрацюванні двох пожежних сповіщувачів, що контролюють кожну точку приміщення відповідно до вимог п.7.2.28 ДБН В.2.5-56. При цьому для уникнення хибних спрацювань передбачаються теплові та димові пожежні сповіщувачі. 

Вогнегасна речовина подається в приміщення, що захищаються, при пожежі через 30 с після  попереджувального сигналу для евакуації людей із приміщення, що захищається.

Двері в приміщення мають пристрої для самозачинення.

При спрацюванні системи газового пожежогасіння передається сигнал тривоги для видачі його на пульт централізованого спостереження Державної пожежної охорони.

До основних елементів системи газового пожежогасіння відносяться: блок дистанційного управління, далі (БДУ), сповіщувачі пожежні димові, модулі газового пожежогасіння "Імпульс-20" (виробництво ТОВ «НВФ «БрандМайстер»), газ HCFC 125, оповіщувачі світлозвукові „ОСЗ" (виробництво ТОВ «Тірас-12»).

Тип модулів газового пожежогасіння „Імпульс-20” обирається з урахуванням призначення приміщення, що захищається, характеру матеріалів і первинних ознак пожежі. Тип вогнегасної речовини - газ. Кількість модулів визначається згідно технічних характеристик завода-виробника та геометричних розмірів приміщення, що захищається.

Модулі газового пожежогасіння підключаються до БДУ і встановлюються на стелі в вертикальному положенні, за необхідністю можлива установка на стіні. 

Для вимкнення автоматичного пуску (при обслуговувані системи) передбачені кнопки дистанційного керування - встановлюються на стіні біля дверей до машинного приміщення на висоті 1,50м від рівня підлоги.

Видалення вогнегасного газу після спрацювання системи передбачається пересувною установкою.

Згідно ПУЭ гл. 1-2 п.п. 1.2.17 - 1.2.18 та ДБН В.2.5-56-2014 системи протипожежного захисту по забезпеченню надійності електроживленням відноситься до електроприймачів першої категорії, електропостачання яких забезпечується від двох незалежних джерел живлення, перерва їх електропостачання може бути допущена на час автоматичного вводу резервного живлення. 

Передбачити ввод після АВР для живлення щита розподільчого ЩР1,  ЩР2 в приміщенні з постійним перебування чергового персоналу - пожпоста на відм. 0.000. Точне місце підводу кабелю живлення до обладнання уточнити по місцю при монтажі. Клас вогнестійкості - 60хв.

Система протидимного захисту (СПДЗ)

Будівлю забезпечено заходами протидимного захисту в наступному об’ємі:

1-черга будівництва (1,2,3,4 пускові комплекси) буд. 1

- передбачено систему димовидалення з коридорів підвального поверху;

- передбачено систему димовидалення з коридорів житлової частини;

- димовидалення та вентиляція паркінгу (імпульсне димовидалення).

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів підвального поверху;

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів житлової частини;

- передбачено системи компенсації в паркінгу;

- передбачено системи підпору повітря в тамбур-шлюзи сходових клітин Н3;

- передбачено системи підпору повітря в ліфтові шахти ЛТПП;

- передбачено системи підпору повітря в тамбур-шлюзи перед ліфтами;

2-черга будівництва (1,2,3,4 пускові комплекси) буд. 2

- передбачено систему димовидалення з коридорів підвального поверху;

- передбачено систему димовидалення з коридорів житлової частини;

- димовидалення та вентиляція паркінгу (імпульсне димовидалення).

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів підвального поверху;

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів житлової частини;

- передбачено системи компенсації в паркінгу;

- передбачено системи підпору повітря в тамбур-шлюзи сходових клітин Н3;

- передбачено системи підпору повітря в ліфтові шахти ЛТПП;

- передбачено системи підпору повітря в тамбур-шлюзи перед ліфтами;

3-черга будівництва (1 пусковий комплекс) буд. 5

- передбачено систему димовидалення з коридорів підвального поверху;

- передбачено систему димовидалення з коридорів житлової частини;

- димовидалення та вентиляція паркінгу (імпульсне димовидалення).

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів підвального поверху;

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів житлової частини;

- передбачено системи компенсації в паркінгу;

- передбачено системи підпору повітря в ліфтові шахти ЛТПП;

- передбачено системи підпору повітря в тамбур-шлюзи перед ліфтами;

4-черга будівництва (1,2,3 пускові комплекси) буд. 3

- передбачено систему димовидалення з коридорів підвального поверху;

- передбачено систему димовидалення з коридорів житлової частини;

- димовидалення та вентиляція паркінгу (імпульсне димовидалення).

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів підвального поверху;

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів житлової частини;

- передбачено системи компенсації в паркінгу;

- передбачено системи підпору повітря в тамбур-шлюзи сходових клітин Н3;

- передбачено системи підпору повітря в ліфтові шахти ЛТПП;

- передбачено системи підпору повітря в тамбур-шлюзи перед ліфтами;

5-черга будівництва (1,2 пускові комплекси) буд. 4

- передбачено систему димовидалення з коридорів підвального поверху;

- передбачено систему димовидалення з коридорів житлової частини;

- передбачено систему димовидалення з коридорів дитячого садка;

- димовидалення та вентиляція паркінгу (імпульсне димовидалення).

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів підвального поверху;

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів житлової частини;

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів дитячого садка;

- передбачено системи компенсації в паркінгу;

- передбачено системи підпору повітря в тамбур-шлюзи сходових клітин Н3;

- передбачено системи підпору повітря в ліфтові шахти ЛТПП;

- передбачено системи підпору повітря в тамбур-шлюзи перед ліфтами;

6-черга будівництва (1,2 пускові комплекси) буд. 6

- передбачено систему димовидалення з коридорів підвального поверху;

- передбачено систему димовидалення з коридорів житлової частини;

- димовидалення та вентиляція паркінгу (імпульсне димовидалення).

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів підвального поверху;

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів житлової частини;

- передбачено системи компенсації в паркінгу;

- передбачено системи підпору повітря в ліфтові шахти ЛТПП;

- передбачено системи підпору повітря в тамбур-шлюзи перед ліфтами;

7-черга будівництва (початкова школа)

- передбачено систему димовидалення з коридорів;

- передбачено системи компенсації димовидалення з коридорів;

Димовидалення та вентиляція паркінгу.

В даному проекті для систем димовидалення та загальнообмінної вентиляції (видалення СО) паркінгу використано імпульсну систему димовидалення та вентиляції. 

Все обладнання системи імпульсного димовидалення та вентиляції використано компанії ССКТМ (Україна) та мають сертифікати відповідності України.

В приміщенні паркінгу за допомогою витяжних вентиляторів типу KROV та припливних вентиляторів типу OZA створюється перепад тиску, в результаті чого, повітря рухається від повітрозабору до решіток витяжної шахти. Струменеві вентилятори типу RJF-DU структурують рух повітря рівномірно по площі і по висоті приміщення в напрямку до витяжної шахти, яке виконує роль повітропровода. 

Димовидалення з коридорів.

Коридорні системи димовидалення (окремі для житлової та вбудованої частини) складаються із клапанів димовидалення, шахт та вентиляторів димовидалення. Клапани димовидалення встановлюються вертикально в шахтах на рівні не менше ніж 2,1м від р.ч.п., а також на відгалудженнях від шахт димовидалення. 

Шахти димовидалення виконано в будівельних конструкціях, є парогазощільними з межею вогнестійкості не менше EI45. Вентилятори димовидалення встановлюються на покрівлі будівлі. Довжина коридору, що обслуговується одним димоприймальним пристроєм, згідно ДБН В.2.5-56-2014, прийнята не більш ніж 30м. Радіус дії одного клапана – 15м. Викид диму в атмосферу передбачається на висоті не менше 2м від покрівлі з горючих або важкогорючих матеріалів. В місцях, де висота викиду менша – передбачається захист покрівлі негорючими матеріалами на відстані не менше 2м від краю викидного отвору.

Вентилятори систем димовидалення розташовано на даху будівлі.

Викид димової суміші передбачено влатувати на відстані більше 10м від повітрозабірних отворів припливної вентиляції систем протидимного захисту.

Компенсація повітря, яке видаляється системою димовидалення.

Системи компенсації димовидалення (окремі для житлової та вбудованої частини) складаються із повітряних клапанів, шахт та вентиляторів компенсації. Клапани компенсації димовидалення встановлюються вертикально в шахтах на рівні 100мм від підлоги.

Вентилятори систем компенсації повітря розташовано на даху будівлі.

Системи підпору повітря.

Подача зовнішнього повітря при пожежі для протидимного захисту будинку передбачено виконати :

- в тамбур-шлюзи сходових клітини типу Н3;

- в тамбур-шлюзи перед шахтами ліфтів та в ліфтові шахти ЛТПП.

Підпір повітря в протипожежні тамбур-шлюзи при сходовій клітці Н3. 

Системи підпору забезпечують надлишковий тиск не менше ніж 45 Па при відкритій більшій стулці дверей на шляху евакуації на поверсі пожежі та надлишковий тиск на закриті двері на шляхах евакуації не більше 150 Па. Системи складаються з осьових вентиляторів зі зворотнім клапаном, гнучкої вставки, вертикальної шахти в будівельних конструкціях з межею вогнестійкості не меншою EI 45 та повітряних клапанів з електроприводом, з межею вогнестійкості не меншою ЕІ 30.

Вентилятори систем підпору повітря розташовано на даху будівлі.

Підпір повітря в тамбур-шлюзи перед шахтами ліфтів та в ліфтові шахти ЛТПП

Підпір повітря в тамбур-шлюзи при ЛТПП. Системи підпору повітря забезпечують швидкість потоку повітря в площині пройому дверей 1,3м/с при відкритій більшій стулці дверей та надлишковий тиск на закриті двері не більше 150 Па. Системи складаються з радіальних та осьових вентиляторів зі зворотнім клапаном, гнучкої вставки, вертикальної шахти в будівельних конструкціях з межею вогнестійкості не меншою EI 45, та повітряного клапану з електроприводом, з межею вогнестійкості не меншою ЕІ 30. 

Підпір повітря в ліфтові шахти ЛТПП. 

Системи підпору забезпечують надлишковий тиск не менше ніж 50 Па у нижній частині ліфтової шахти при закритих дверях на всіх поверхах, крім останнього, та надлишковий тиск на інших поверхах не більше 150 Па. Системи складаються з осьових вентиляторів зі зворотнім клапаном, гнучкої вставки та вентиляційної решітки.

Проектом передбачено застосування дахових вентиляторів для систем димовидалення. Для систем підпору та компенсації - осьові вентилятори.

Вентилятори систем димовидалення розміщені на покрівлі, окремо від вентиляторів інших систем. Викид димових газів передбачено на висоту 2 метра від рівня покрівлі. В місцях, де висота викиду менша передбачено захист покрівлі негорючими матеріалами. 

Вентилятори систем підпору повітря встановлено на покрівлі. Забір повітря розташовується на відстані, не менше 10м від місць викиду диму.

Повітропроводи протидимної вентиляції.

Повітропроводи з нормованим класом вогнестійкості запроектовано щільні, зі сталі завтовшки відповідно до вимог регламентів на вогнезахист. Для надання повітропроводам необхідного класу вогнестійкості вони обробляються наступними матеріалами: вогнезахисним матеріалом «FIX», який забезпечує клас вогнестійкості ЕІ60;

Вимоги до класу вогнестійкості та теплоізоляції повітропроводів протидимної вентиляції:

• Повітропроводи видалення диму та шахти димовидалення з паркінгу в межах пожежних відсіків, в яких вони працюють – ЕІ60;

• Шахта димовидалення з паркінгу та повітропроводи за межами пожежних відсіків, в яких вони працюють – ЕІ 150;

• При проходженні повітроводів та шахт крізь суміжні пожежні відсіки передбачити їх клас вогнестійкості відповідно до класу вогнестійкості протипожежних стін;

Блискавкозахист

Блискавкозахист будівель та споруд у загальному випадку виконується за національним стандартом ДСТУ EN 62305-1:2012 «Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи».

Блискавкозахист - це комплекс захисних пристроїв, призначених для забезпечення безпеки людей, збереження будинків і споруд, устаткування й матеріалів від можливих вибухів, руйнувань і пожеж, що виникають від прямого удару блискавки, а в будинках сільськогосподарських підприємств - також для забезпечення безпеки тварин і птахів.

Захист від ПУБ (Прямого Удару Блискавки) - зовнішня система заходів, які застосовуються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Щільність ударів блискавки у землю NG  на 1 км2 за рік розраховано за формулою: 

NG  = 0,07 · Тh = 0,07 · 80 = 5,6

- де Тh  – середня тривалість гроз у годинах за рік, визначена за картами інтенсивності грозової діяльності (для Київскої області становить до 80 годин у рік);

- розрахункові розміри будівлі: найбільша довжина до L = 215 м, найбільша ширина до W = 194 м та найбільша розрахункова висота  H = 80 м.

Оцінка ризиків здійснюється відповідно до методики, викладеної у стандарті ДСТУ IEC 62305-2.

Базове рівняння для оцінки компонентів ризику:

RХ  = NX  · PX  · LX , де  

NX  – число небезпечних подій на рік;

PX  – ймовірність пошкодження будівлі;

LX  – розмір можливих втрат.

Ризик загибелі або травмування людей R1 у даної будівлі складається з компонентів:             RA1  – ураження електричним струмом (тип пошкодження D1) всередині будівлі та зовні внаслідок удару блискавки в об’єкт (джерело пошкодження S1);

RB1  – фізичне пошкодження (D2) внаслідок небезпечного іскріння всередині будівлі при ударі блискавки в об’єкт (S1), що може спричинити пожежу;

RU1  та RV1  – аналогічно RA1  та RB1 , але при ударі блискавки у лінії (S3), приєднані до будівлі.

За проведеними розрахунками по компонентам ризиків для незахищеної будівлі значення ризику R1 = 18,363•10-5. Таким чином значення ризику R1 перевищує типове значення припустимого ризику RT  = 10-5. Тому для зниження ризику R1 необхідні додаткові заходи.

Вибір заходів захисту

Ризик у структурі об’єкту сконцентрований в основному з фізичних ушкоджень викликаних вдаром блискавки в будівлю який охоплює 99 % загального ризику.

Ці компоненти ризику можуть бути знижені за допомогою наступних заходів: – створення системи блискавкозахисту будівлі відповідно до ДСТУ EN 62305-3;

1) Захист будівлі по І класу СБЗ відповідно до ДСТУ EN 62305-3, що забезпечує зниження значень компонентів ризику RB  (PB/IІІ = 0,1).

Використовуючи це рішення з захистом будівлі по І класу СБЗ, значення ризиків змінюються до знижених значень: R1 = 18,363·10-5 х 0,1 = 1,8363·10-5 

Захист виконано за допомогою поодиноких блискавкоприймачів Ø16 (методом кута та сфери, що котиться), що захищають виступаючі елементи будівлі та обладнання і блискавкоприймальної сітки зі сталевого дроту Ø8 мм з розміром чарунки 5х5 м. Радіус сфери для І рівня БЗ становить 20 м.

Струмовідводи  виконуються зі сталевого дроту Ø8 мм. Прокладання струмовідводів виконати по фасаду під шаром оздоблення класу НГ, в бетоні або відкрито.

Всі металеві конструкції на покрівлі під’єднати до дроту, що з’єднує струмовідводи та блискавкоприймачі.Відповідно до таблиці 4 ДСТУ EN 62305-3:2012 середня відстань між струмовідводами становить не більше 10 м (±20%).

Крім цього верхні 20% будівлі також захищається блискавкоприймальною сіткою алюмінієвого дроту Ø8 мм з розміром чарунки 5х5 м, що влаштована безпосередньо на фасаді.

Теплові мережі

Приєднання об’єкту запроектовано від теплових мереж  від існуючої котельні РК«Центральна». Зовнішні теплові мережі  із використанням сталевих попередньоізольованих труб прокладаються в непрохідних каналах типу КЛ, в монолітних непрохідних каналах, безканально, частково у футлярах і в технічних приміщеннях. Відгалуження теплопроводів до споживачів – житлових будинків  передбачено в запроектованих збірних залізобетонних теплових камерах,  де передбачено надійний захист від проникнення води з камери зовні при виникненні аварійних ситуацій. 

Для підключення І черги будівництва (житлові будинки №№1, 5, 6) передбачається реконструкція ділянки теплових мереж від РК«Центральна» в бік ТК 201 з облаштуванням колекторів 2DN600, довжиною 30 м.п. та виконанням реконструкції теплової камери і заміною засувок на шарові крани.

Підключення ІІ та ІІІ черги (житлові будинки №№2,3 та школи) від побудованих  внутрішньоквартальних мереж.

Для  підключення ІV черги будівництва (житловий будинок №4) передбачається перекладка ділянки теплових мереж  РК«Центральна» від ТК 201 до ТК 204 на 2DN600, довжиною 250 м.п., та реконструкція будівельної частини теплових камер з заміною засувок на шарові крани.

Подача  теплофікайної води від котельні  передбачена з якісним регулюванням температури по графіку Т= 150-70 °С.

Схема теплових мереж джерела закрита, двохтрубна  (труби Т1, Т2).  

Робочий тиск теплоносія приймається, у відповідності з технічними умовами, 1.6 Мпа, максимальна температура  90°С.

Категорія трубопроводів по “Правилам будови  і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води» (НПАОП 0.00-1.11-98) — IV.   

У нижчих точках траси передбачена арматура для спорожнення теплопроводів, у вищих - для обезповітрювання.  

Компенсація термічних подовжень трубопроводів прийнята за рахунок кутів повороту траси та сильфонних вільних компенсаторів СКП1, СКП2, розташованих в непрохідному каналі. Бокові переміщення теплопроводів біля СКП1, СКП2 обмежені направляючими опорами.

Для підключення будинків проекті прийняті труби сталеві електрозварні прямошовні  D219х6/315, D159х4.5/250, D108х4/200,  із ВСт.20, попередньоізольовані  вспіненим поліуретаном  з оболонкою із поліетилену, що відповідають ГСТУ 34-204-88-002-98. 

В якості запірної та дренажної арматури на трубопроводах прийняті: -  сталеві кульові  зварні повнопрохідні та стандартно-прохідні крани  з ручками (при Dу до 100мм) та з редуктором (при Dу 125мм і більше).

Ковзаючі опори та направляючі опори - по серії 4.903-10. Ізоляція в теплових камерах і в технічних приміщеннях  - напівциліндрами на синтетичному сполучнику  марки 100 товщиною 30-40мм з покрівельним шаром із склотканини (в теплокамерах) та сталлю тонколистовою (в технічних приміщеннях) у відповідності до СНиП 2.04.14-88 «Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов», а також серією 7.903.9-3 «Конструкция изоляции трубопроводов надземной и подземной канальной прокладки водяных тепловых сетей, паропроводов и конденсатопроводов» 

Антикорозійне покриття –а) ізол в два шари по по холодній ізольній мастиці маркиг МРБ-ХТ15 (при прокладці в теплових камерах  та приміщеннях), б) вельми посилене для футлярів.

Зовнішні мережі водопостачання.

Згідно з технічними умовами, виданими ПрАТ «АК «Київводоканал», водопостачання та пожежогасіння об’єкту забезпечується з існуючої водопровідної мережі Ø250мм, яка проходить по вул. Василя Степанченка.  

По майданчику забудови прокладається кільцева мережа водопроводу Ø250мм з поліетиленових труб ПЕ 100 SDR 17 ДСТУ EN 12201-2:2018.

Для забезпечення зовнішнього пожежогасіння об’єкту навкруги на кільцевому водопроводі проектується 6 пожежних гідрантів. 

Вводи до будинків проектуються Ø108х4,0мм та Ø159х6,0мм зі сталевих емальованих труб ТУ У 7308692-001-93 від кільцевої водопровідної мережі Ø225мм.

На водопровідній мережі передбачається камера для спорожнення цієї мережі в найнижчому місці згідно профілю та вантуз в колодязі у верхній точці згідно профілю.

В місцях, де не витримуються нормативні відстані до фундаментів, водопровідна мережа Ø250мм передбачаються в футлярах з труб Ø450мм ПЕ 100 SDR 15 по ДСТУ EN 12201-2:2018.

Запірна арматура та пожежні гідранти встановлюються в камерах та колодязях зі збірного залізобетону згідно з ТПР 901-09-11.84. 

Основа під трубопроводи прийнята природня.

Зовнішні мережі господарсько-побутової каналізації

Згідно з технічними умовами ПрАТ “АК „Київводоканал” побутова каналізація від об’єкту підключається до існуючої каналізаційної мережі Ø400мм, яка проходить по вул. Василя Степанченка.

Випуски побутової каналізації від будинків до місць підключення проектуються самопливними Ø110-160мм з поліетиленових труб ПЕ 100 SDR 17 ДСТУ EN 12201-2:2018.

Мережі каналізації, які об’єднують випуски, проектуються з труб Ø225-315мм ПЕ 100 SDR 17 ДСТУ EN 12201-2:2018.

Згідно наказу №190 від 27.06.2008 року п.4.9 Міністерства з питань житлово-комунального господарства на кожному випуску побутової каналізації з вбудованих приміщень влаштовується об’єднаний колодязь з шиберною гільйотинною засувкою та функцією контрольного колодязя. 

На всіх каналізаційних мережах влаштовуються каналізаційні колодязі зі збірного залізобетону з поліетиленовими вкладишами згідно з ТПР 902-09-22.84.

В місцях, де не витримуються нормативні відстані до фундаментів, водопровідна мережа Ø225мм передбачаються в футлярах з труб Ø450мм, а мережа Ø315мм – в футлярах з труб Ø560мм ПЕ 100 SDR 17 по ДСТУ EN 12201-2:2018.

Основа під трубопроводи прийнята природня.

Внутрішньомайданчикові мережі дощової каналізації

На майданчику забудови запроектована закрита розгалужена система дощової каналізації.

Гідравлічний розрахунок витрат дощового стоку з території забудови що розрахункові витрати з території забудови  складають qрозр= qcal=562,9л/с,

Випуски дощової каналізації від об’єкту проектуються самопливними Ø160-225мм з поліетиленових труб ПЕ 100 SDR 17 по ДСТУ EN 12201-2:2018.

Дощоприймальні колодязі підключаються трубою Ø200мм Труби приймаються ПП “Polycorr” SN8 ДСТУ Б.В.2.5-32:2007.

Мережі дощової каналізації проектуються з труб від Ø300-600мм до з труб ПП “Polycorr” SN8 ДСТУ Б.В.2.5-32:2007.

Дощові стоки направляються в сторону вул. Омеляна Пріцака.

Колодязі дощової каналізації та дощоприймальні колодязі влаштовуються згідно з ТМП 902-09-46.88, які виконуються зі збірних залізобетонних елементів.

Основа під трубопроводи прийнята природня.

Охорона навколишнього природного середовища

Відповідно до ДБН А.2.2-1-2019. «Склад та зміст матеріалів ОВНС при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд» вплив на навколишнє середовище житлового будинку розглядається в двох аспектах – при проведенні будівельних робіт, експлуатації та плановій діяльності. 

При визначенні джерел негативного впливу житлового будинкуна навколишнє середовище розглядалися умови, за яких вони можуть виникнути під час:

• виконання будівельних робіт;

• обслуговування та планової діяльності;

• аварійних ситуацій.

Проект розроблений за принципом максимального наближення до існуючого рельєфу з мінімальним обсягом земельних робіт. 

Проектом передбачається централізована система водопостачання. 

Відведення господарсько-побутових стоків передбачаеться у внутрішньоквартальну каналізаційну мережу, що проектується самопливною до місця влаштування каналізаційної насосної станції з подальшим підключенням по напорним трубопроводам до міських каналізаційних мереж. 

Відведення поверхневої води з ділянки виконується завдяки утворенню необхідних ухилів поверхні землі. Поверхнева вода з території по лотках утворених між бетонним бортовим каменем та проїзною частиною відводиться до зливової каналізації.

При експлуатації будівлі підлягають регулярному нагляду найбільш уразливі місця:

• сполучення цоколю з вимощенням будівлі;

• горизонтальна гідроізоляція зовнішніх і внутрішніх стін фундаментів;

• зони застою і притоку води до фундаментів;

• кути приміщень, що примикають до зовнішніх стін;

• місця проходження водостоку; інженерні комунікації.

В процесі експлуатації забороняється зрізати ґрунт поблизу будівлі, складати матеріали біля стін будівлі, допускати підтоплення основи або застій води, а також витікання з комунікаційної мережі, саджати дерева ближче 5 метрів, а чагарник за 1,5 м від будівлі. 

Усім конструкціям, які укріплюються на зовнішніх стінах слід давати ухил від стіни, щоб стікаюча вода не потрапляла на фасад будівлі.

Під’їзди та підходи до житла і майданчиків передбачені з твердим покриттям різного типу (за призначенням): 

• на автостоянках та під’їздах до будинків конструкція покриття з дрібнозернистого асфальтобетону; 

• на пішохідних доріжках, пожарних проїздах влаштовується покриття із фігурних елементів мощення різних конструкцій; 

• на дитячому ігровому майданчику та зоні відпочинку – покриття спецсуміш; 

• на спортивних майданчиках – гумове покриття по асфальтобетону.

Передбачається захист ґрунтів від замочування:

• пошарове ущільнення ґрунтів зворотної засипки;

• відведення поверхневих вод від котлованів та траншей при земляних роботах;

• виконання робіт в суху пору року, в стислі терміни;

• на ділянках трас, що знаходяться біля схилових зон, прокладку здійснювати тільки в захисних футлярах;

• прокладання мереж в чавунних трубах на магістральних ділянках трас;

• використання тимчасового кріплення укосів траншей, в залежності від ґрунтових і гідрогеологічних умов та глибини траншей.

Згідно діючих норм вентиляція будівлі припливно-витяжна з природним спонуканням та забезпечує нормативний повітрообмін. 

Для розміщення контейнерів для побутового сміття передбачаються господарські майданчики.

Для збору інших відходів для тимчасового зберігання на території, що розглядається, обладнуються спеціальні місця згідно з вимогами по їх зберіганню. 

Місце і спосіб зберігання відходу повинні гарантувати наступне:

• відсутність або мінімізацію впливу розміщення відходу на навколишнє природне середовище;

• недопущення ризику виникнення небезпеки для здоров'я людей при локальному впливі токсичних відходів;

• недопущення сторонніх осіб до місць тимчасового зберігання високотоксичних відходів;

• запобігання втрати відходом властивостей вторинної сировини при неправильному зборі і зберіганні;

• зведення до мінімуму ризику займання відходів;

• недопущення засмічення території;

• зручність проведення інвентаризації відходів і здійснення контролю за поводженням з відходами;

• зручність вивозу відходів.

Проведення благоустрою території будівництва та озеленення здійснюється згідно з дендропланом; нормальне приживання і гарний розвиток висаджених рослин забезпечується своєчасним і регулярним доглядом: розпушуванням ґрунту, знищенням бур'янів, внесенням добрив, поливанням, захистом від механічних пошкоджень, шкідників, хвороб, заходами по збереженню рослин при зміні рельєфу і т.п.

З метою максимального скорочення шкідливого впливу процесів виконання будівельно-монтажних робіт на довкілля проектом передбачаються заходи, що гарантують в процесі будівництва охорону повітряного басейну, водних ресурсів, зменшення рівнів шуму та відновлення рослинного покриву у відповідності до ДБН А.3.1-5-2009 розділ 10.

Охорона праці.

Дотримання умов техніки безпеки та охорони праці експлуатуючого персоналу, який працює по обслуговуванню інженерного обладнання, забезпечується наступними заходами для виконання вимог СН 3223-85:

- розташування вентиляційного обладнання в приміщеннях венткамер  (вентустановки використовуються заводського виробництва з якістю світового рівня );

- для запобігання аеродинамічного шума від вентсистем використовуються шумоглушники.

 Методи контролю ефективності роботи вентсистем проводити відповідно з МУ 4425-87.

Контроль параметрів мікроклімату проводити відповідно СН 4088-86.

Контроль шумового навантаження (еквівалентні рівні) проводити відповідно ГОСТ 12.1.050-86.

Контроль вібраційних характеристик вентиляторів проводити відповідно   ГОСТ 12.1.012-90, СН 3044-84.

Для запобігання передачі шуму і вібрації всі підключення до вентустановок виконувати за допомогою гнучких вставок із негорючих матеріалів.

Дотримання вимог техніки безпеки та охорони праці здійснюється в проекті наступними рішеннями:

• уставка всього вентобладнення запроектована з необхідними відстанями забезпечує можливість транспортування, ремонту та експлуатацію обладнання і вільний доступ до нього;

• в приміщеннях відсутні відкриті деталі вентустановок, що повертаються;

• з метою безпечної експлуатації все вентобладнення працює в автоматичному режимі;

• розташування повітропроводів дає можливость безпечної експлуатації їх та вільного проходи для людей;

• гарячі поверхні трубопроводів і обладнання ізольовані із розрахунку забезпечення температури на поверхні ізоляції не більше 40ºC;

• припливні венткамер мають приплив повітря 2-х-кратний на годину;

• витяжні венткамер мають витяжку однократну на годину;

• будівельні конструкції венткамер обладнуються звукопоглинаючими матеріалами;     

Урахування потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення

У проектній документації передбачені умови безперешкодного і зручного пересування МГН по ділянці до будинку з врахуванням вимог ДБН Б.2.2-12:2018, ДБН В.2.3-15:2007, ДБН В.2.2-17:2006, а саме:

- поздовжній уклон шляху руху, по якому можливий проїзд інвалідів на кріслах-колясках, не перевищує 5 %;

- поперечний уклон шляху руху прийнятий в межах 1-2 %;

- висота бордюрів по краях пішохідних шляхів на ділянці прийнята не більше 0,05 м;

- висота бортового каменю в місцях перетину тротуарів із проїзною частиною, а також перепад висот бордюрів, бортових каменів уздовж експлуатованих газонів і озеленених майданчиків, що прилягають до шляхів пішохідного руху, не перевищують 0,04 м;

- покриття з бетонних плит є рівним, а товщина швів між плитами - не більше 0,015 м;

- відкриті сходи на перепадах рел’єфу продубльовано пандусами;

- розміри санвузлів вбудованих не житлових приміщень, відповідають ДБН В.2.2-40:2018;

- на відкритих індивідуальних автостоянках біля закладів обслуговування виділено не менше 10 % місць (але не менше одного місця) для транспорту інвалідів. Ці місця позначені знаками, прийнятими в міжнародній практиці. Ширина зони для паркування автомобіля інваліда є не менше ніж 3,5 м.

Територія об‘єкта повністю доступна для мало мобільних груп населення, обладнана входом в під’їзд житлових будинків та приміщень громадського призначення в рівні землі або по пандусам з нормованим ухилом та шириною та тротуарами завширшки не менше ніж 1.2 м. Спеціальні заходи проектом не передбачаються.

- вхідні групи до житлової частини будинку облаштовані пандусами, та пандуси на всіх входах до вбудованих не житлових приміщень.

- пасажирський ліфт з розмірами дверей 900мм.;

- сходи шириною 1350мм.

Запроектовані санвузли в вбудованих не житлових приміщеннях, будівлі паркінгу, та у прибудованому паркінгу згідно ДБН В.2.2-40-2018 Інклюзивність будівель і споруд.

Передбачені місця як в паркінгах так і на відкритих парковках.

Інженерно-технічні заходи цивільного захисту

Проектними рішеннями передбачено комплекс інженерно-технічних рішень, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайної ситуації, забезпечення захисту населення і територій та зниження можливих матеріальних збитків від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також створення містобудівних умов для забезпечення стійкого функціонування об'єкту.

Для забезпечення надійності, у тому числі довговічності та живучості будівлі запроектовано в конструкціях, що забезпечують другу ступінь вогнестійкості, поділенням будівлі на окремі протипожежні відсіки протипожежними стінами I типу, влаштуванням на балконах зон відстою для кожної квартири, відокремлення технічних приміщень протипожежними перегородками 1 типу та перекриттям 3 типу. Забезпечення достатньою кількістю сходових клітин, планувальними рішеннями забезпечено гранично-допустимі відстані по шляхах евакуації від найвіддаленішої точки підлоги найвіддаленішого приміщення до найближчого евакуаційного виходу в коридор, сходову клітку. Ширину проходів між обладнанням у торговельних залах та коридорів визначено в залежності від площі та призначення.

Відповідно до ДСТУ 8783:2018 об’єкт проектування не входить до переліку об’єктів при проектуванні яких необхідно розробляти спеціальні заходи цивільного захисту. З урахуванням відсутності таких вимог у містобудівних умовах та обмеженнях спеціальні заходи ІТМ ЦО не передбачались.

Заходи щодо енергозбереження

З метою зниження енергоспоживання при експлуатації будинків проектом передбачено такі заходи:

• існуюча компактна планувальна схема будинку забезпечує мінімальну площу зовнішніх стін та мінімальні витрати тепла;

• зовнішні стіни прийняті з утепленням;

• підлога 1 поверху виконана з використанням матеріалів, що утеплюють, за сучасною технологією;

• передбачається посилена тепло- та гідроізоляція покрівлі;

• заповнення віконних отворів передбачається вікнами з посиленою теплоізоляцією;

• нагрівальні прилади обладнані терморегуляторами;

• передбачено автоматичне регулювання на температуру зовнішнього повітря;

• проектом передбачається встановлення лічильників споживання електроенергії.

Огороджуючі конструкції будівель прийняті з утепленням. Термічний опір огороджуючих конструкцій складає:

RΣ/стіни/ =3,50 м2К/Вт> Rq min=3,3 м2К/Вт,

RΣ/дахового суміщеного покриття/=6,65 м2К/Вт> Rq min=6,0 м2К/Вт

RΣ/вікон/ =0,93м2К/Вт> Rq min=0,75 м2К/Вт

RΣ/двері/ =0,6м2К/Вт> Rq min=0,6 м2К/Вт

Заходи щодо зниження рівня ІВ ПРН в підготовчий період будівництва

В підготовчий період будівництва необхідно виконати детальне інструментальне обстеження прилеглих до ділянки споруд, місцевості на предмет радіаційного забруднення, які можуть негативно вплинути на проектну забудову.

Дані обстеження поверхні, взяття проб води, повітря, грунту повинні бути в паспорті радіаційного стану ділянки.

При цьому, середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону – 222 (CRn) не повинна перевищувати – 50 Бк х м-3, а ефективна питома активність ПРК (Аеф) в будівельних матеріалах повинна не перевищувати – 370 Бк х кг-1 для споруд 1 класу. 

Забезпечення надійності та безпеки

У відповідності до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" згідно з класифікацією Табл. 1 розділу 5 ДБН В.1.2-14-2018 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд", проектовані секції житлового будинку відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС3 та не відноситься до об'єктів, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Об’єкт не є зоною потенційного можливого ураження - на якому внаслідок надзвичайної ситуації техногенного, природного чи військового характеру виникає загроза життю або здоров’ю людей чи заподіяння матеріальних втрат.

Об’єкт не є об’єктом підвищеної небезпеки (ОПН) – тобто об’єктом, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи кате¬горій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Оскільки будівлі, що проектується, передбачає в ньому масове перебування, він віднесений за класом наслідків (відповідальності) до СС3 (дод. А ДБН В.1.2-14-2018).

Даний клас наслідків (відповідальності) СС3 враховано при розробленні проектної документації на будівництво для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинку, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних конструкцій та основ. Клас наслідків (відповідальності) будівлі відповідає нормативному рівню можливих матеріальних збитків і (або) соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об'єкта.

Можливі соціальні втрати від відмови оцінювалися в залежності від таких факторів ризику, як:

- небезпека для здоров'я і життя людей;

- неможливість організувати надання допомоги потерпілим при аваріях і стихійних лихах;

Згідно класу наслідків СС3 відповідно до нормативних експлуатаційних показників для конструктивних елементів прийнято наступний поділ на категорії:

А – фундаменти, колони, плити перекриття, балки покриття, прогони покриття, ліфтові шахти, сходові клітки (конструкції та елементи, відмова яких може призвести до повної непридатності до експлуатації будівлі (споруди) в цілому або значної її частини);

Б – Стіни зовнішні самонесучі, перегородки (конструкції та елементи, відмова яких може призвести до ускладнення нормальної експлуатації будівлі (споруди) або до відмови інших конструкцій, які не належать до категорії А);

Відповідно до поділу прийняті наступні коефіцієнти надійності за відповідальністю І та ІІ групи граничних станів для кожної категорії:

А – коефіцієнт надійності для І групи граничних станів 1,25; для ІІ групи граничних станів - 1.

Б – коефіцієнт надійності для І групи граничних станів 1,20; для ІІ групи граничних станів - 1.

В – коефіцієнт надійності для І групи граничних станів 1,15; для ІІ групи граничних станів – 1.

Прийняті комплексні проектні рішення, матеріали, конструкції, обладнання, інженерні мережі та системи забезпечують безпечну експлуатацію об’єкта протягом розрахункового терміну – 100 років, включаючи пожежну безпеку, санітарно-гігієнічні і екологічні вимоги, охорону праці, техніку безпеки. 

Згідно визначень та понять (п. Б.2.1  Додатку Б  ДБН В.1.2-12-2008) даний об’єкт відноситься  до умови ущільненої забудови. При виборі об'ємно-планувальних і конструктивних рішень проектованого об'єкта, а також методів його будівництва, на підставі вихідних даних, наданих замовником згідно із додатком Г до ДБН А.2.2-3, результатів інженерних вишукувань ділянки будівництва та обстеження прилеглої забудови, додатково враховано:

• розташування, об'ємно-планувальні та конструктивні рішення прилеглих об'єктів;

• характер та зона взаємного впливу запроектованого і прилеглих об'єктів ;

• прогнози зміни природних і техногенних умов на ділянці будівництва ;

• неприпустимість порушення основ, фундаментів, несучих конструкцій прилеглих об'єктів (за необхідності, проектування випереджаючих заходів із їх захисту та закріплення);

• неприпустимість зниження експлуатаційних якостей прилеглих об'єктів (аерація, інсоляція, шумовий режим, вібраційні впливи, експлуатація систем життєзабезпечення та інженерного захисту тощо) нижче нормативних значень;

• неприпустимість погіршення в результаті будівництва благоустрою (зокрема, вулично-дорожньої мережі), екологічної, геологічної та гідрогеологічної ситуації;

• необхідність створення умов для безпечного та ефективного виконання будівельно-монтажних робіт із реалізації проектних рішень ;

• небезпека від окремих індивідуальних умов ущільненої забудови, визначена в результаті інженерних вишукувань та обстеження прилеглої забудови.

Прилягання нової будівлі до існуючої проектується із забезпеченням можливості їх незалежного осідання.

Будівельні конструкції й основи повинні відповідати таким вимогам :

• Сприймати без руйнувань і недопустимих деформацій впливи, що виникають під час їх зведенні і протягом встановленого строку експлуатації;

• Мати достатню працездатність в умовах нормальної експлуатації протягом усього розрахункового строку експлуатації;

• Мати достатню живучість по відношенню до локальних руйнувань і передбачених нормами аварійних впливів (пожеж, вибухів, наїздів транспортних засобів), виключаючи при цьому явища непропорційного руйнування, коли загальні пошкодження виявляються значно більшими ніж первісне збурення, що їх викликало.

Надійність, в тому числі довговічність і живучість, забезпечується одночасним виконанням вимог, які висуваються до вибору матеріалів, конструктивних і об1ємно-планувальних рішень, до методів розрахунку, проектування та контролю якості робіт при виготовленні конструкцій та їх зведенні, а також дотримання правил технічної експлуатації.

Для врахування сполучень різних негативних впливів, а також спільної роботи окремих частин будівлі проведено розрахунок об’ємно - просторової моделі з підключенням моделі ґрунту, відповідно до звіту про інженерно-геологічні вишукування, виконаний в програмному комплексі Мономах. Згідно отриманих розрахунків проведено підбір основних несучих конструкцій, їх армування, відповідні захисні шари і т.п.

Заходи з забезпечення живучості головних несучих конструкцій будівлі із залізобетонним каркасом від прогресуючого обвалення:

• навантаження на фундамент обраховані з врахуванням коефіцієнтів надійності за відповідальністю;

• -застосована фундаментна плита для перерозподілу навантажень та вирівнювання деформацій;

• створення нерозрізності перекриттів та забезпечення неперервності армування конструкцій у плані та по висоті;

• застосування подвійного неперервного армування перекриттів у верхній та нижній зонах із загальною площею в обох напрямках не нижче ніж 0,25 % від площі перерізу бетону; - підсилення (у разі необхідності) сусідніх вертикальних несучих конструкцій, на які може передаватись навантаження від зруйнованого елемента;

• надійне стикування й анкерування арматури у місцях з'єднання стін, колон та перекритів.

Ступінь довговічності основних конструктивних елементів і способи їх захисту від вогню, фізичних, біологічних, хімічних та інших пошкоджень, забезпечення можливості їх заміни після вичерпання ресурсу, а також способи захисту основ від надмірного деформування ув'язані з встановленим терміном експлуатації об'єкта і забезпечують необхідний рівень надійності протягом усього цього терміну.

Будівлі виконуються з матеріалів і конструкцій, що забезпечують її вогнестійкість І ступеня. Розташування будівель на ділянці проектується з дотриманням нормативних протипожежних розривів до існуючих будівель та споруд. Будівельні конструкції та протипожежне устаткування, що застосовується для запобігання виникнення пожеж мають нормовані значення меж вогнестійкості і розповсюдження вогню. 

Зовнішня поверхня зовнішніх стін оздоблена з негорючих матеріалів.

Передбачено обладнання приміщень проектованої споруди установками пожежної автоматики і телефонним зв'язком, сигнал від приймального приладу ПС виведено на пульт пожежного спостереження по автодозвону.

Перше обстеження технічного стану будівлі виконується після закінчення гарантійного строку (згідно з Ст.884 Цивільного кодексу України), але не пізніше ніж через два роки після введення об’єкту в експлуатацію. В подальшому обстеження технічного стану виконується не рідше одного разу в 10 років.

Проектні рішення у сфері цивільного захисту (цивільної оборони)

Обґрунтування віднесення об’єкту до відповідної категорії цивільної оборони (цивільного захисту) 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року № 227 дск «Про порядок віднесення організацій до категорій з цивільної оборони», а також вихідних даних і вимог для розробки «Інженерно-технічних заходів цивільної оборони» об’єкт будівництва «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу («З»1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс в межах вулиць Василя Степанченка, 5 та бул. Академіка Вернадського, 36-В у Святошинському районі м. Києва» не відноситься до категорованих об’єктів з цивільної оборони (цивільного захисту).

Визначення меж зон можливої небезпеки

На підставі вихідних даних для розробки розділу проекту «інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) та відповідно до п. 1.4. ДБН 1.2.4-2006, територія об’єкту, знаходиться в зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення, що визначена для віднесеного до груп з цивільної оборони міста та третій зоні можливого хімічного забруднення лінійного хімічно-небезпечного об’єкту. 

Територія, на якій може виникнути надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі, який дорівнює 30 к Па (0,3 кгс/см2) і більше, складає зону можливих сильних руйнувань.

Згідно з пунктами 1.3 та табл. 1 ДБН В 1.2-4-2006 територія об’єкта будівництва розміщується у зоні можливих сильних руйнувань, що визначена для категорованого об’єкту з цивільного захисту та зоні можливих слабких руйнувань, що визначена для категорованого з цивільного захисту міста. Зони можливого розповсюдження завалів від будівель різної поверховості (згідно «Методичних рекомендацій щодо розроблення розділу «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» розрахунок не є обов’язковим ) розраховуються:

Для будівель та споруд:

Обґрунтування відстані від категорованих міст та об’єктів з цивільної оборони (цивільного захисту), зон катастрофічного затоплення

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2015 року № 87-2 н/д, м. Київ, на території якого розташовано об’єкт будівництва, віднесено до групи міст «Особливої важливості» з цивільної оборони.

Об’єктів, які мають категорії з цивільного захисту (цивільної оборони), поруч з об’єктом будівництва немає.

Небезпечні фізико-геологічні процеси (підтоплення, оповзень, карстові явища тощо) в районі будівництва відсутні. Небезпеки зовнішніх впливів: високі та низькі температури, бликавки, ймовірне проходження ураганів, буревіїв, смерчів.

Дані про вогнестійкість будинків і споруд

Оскільки об’єкт будівництва не віднесено до категорії з цивільної оборони (цивільного захисту) то спеціальні вимоги до вогнестійкості будівель і споруд на об’єкті не поширюються.

Будинки і споруди відповідно до пожежно-технічної класифікації поділяються за ступенями вогнестійкості, класами конструктивної та функціональної пожежної безпеки.

Клас функціональної пожежної небезпеки будівлі визначається ступенем участі будівельних конструкцій в розвитку пожежі і утворення небезпечних факторів пожежі.

Для будівель комплексу передбачені конструктивні, об’ємно-планувальні та інженерно-технічні рішення, що забезпечують у разі пожежі не розповсюдження вогню на поруч розташоване обладнання та споруди, обмеження прямого і непрямого матеріального збитку в разі пожежі. Всі будівлі прийняті зв ступенем вогнестійкості, який відповідає нормативним вимогам. Усі споруди і технологічне обладнання розташовані з дотриманням протипожежних відстаней згідно з діючими нормами. Вогнестійкість об’єкту задовольняє вимоги  ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги».

Всі необхідні приміщення обладнанні первинними засобами пожежогасіння.

Проектом передбачено, що у протипожежних стінах та перегородках будь-якого типу де влаштовані вентиляційні канали, у місцях їх розташування клас вогнестійкості протипожежної стіни (перегородки) з кожного боку каналу не менший ніж нормативний клас вогнестійкості протипожежної стіни (перегородки) в якій він влаштований.

Проектом визначено, що межа вогнестійкості вузла кріплення будівельної конструкції та місця її прилягання до інших будівельних конструкцій не нижча за нормативну вогнестійкість самої конструкції.

Проектом визначено, що клас вогнестійкості проходок інженерних комунікацій будівель (електричних, кабельних, та шинопровідних проходок, водопровідних, каналізаційних труб тощо) через огороджувальні конструкції з нормативним класом вогнестійкості або через протипожежні перешкоди має бути не меншим ніж нормативний клас вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ.

У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їх ізоляцію виконано з негорючих матеріалів.

Проектом визначено, що огороджувальні конструкції ліфтових шахт, вентиляційних камер, електрощитових, а також каналів, шахт, ніш для прокладання комунікацій відповідають вимогам, встановлених до протипожежних перегородок 1-го типу та перекриттів 3-го типу.

Проектом визначено, що приміщення, в яких розташовані сходи типу С2 відокремлені від прилеглих до них коридорів та інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу.

Проектом визначено, що приміщення, які розташовані в цокольних, підвальних поверхах призначені для розміщення, прокладання інженерних мереж, обладнання будівель, відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу.

Проектом передбачено, що двері виходів до сходових кліток усіх типів, у тому числі двері зовнішньої повітряної зони сходової клітини типу Н1, сходів типу С1, , а також приміщення в якому розташовані сходи типу С2 з приміщень безпосередньо на сходові клітки, у вестибюль (фойє, хол) з ліфтових холів, обладнані пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах.

Проектом передбачено, що у будівлях застосовуються з вищою пожежною безпекою ніж:

• Г1, В1, Д2, Т2 – для облицювання стін, стель і заповнення в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліфтових холів;

• Г2, В2, Д2, Т2 - для облицювання стін, стель і заповнення в підвісних стелях коридорів, холів і фойє;

• В2, РП2, Д2, Т2 – для покриттів підлог коридорів, холів, фойє.

Проектом визначено, що у коридорах поверхів не розміщуються:

• обладнання комунікації, які виступають з площини стін на висоті меншій 2 м, крім вертикальних комунікацій тепло- та водопостачання, які не зменшують нормативну (розрахункову) ширину евакуаційного шляху;

• трубопроводи та інші комунікації для транспортування горючих газів, иатеріалів, пилоповітряних сумішей;

• шафи. У тому числі вбудовані, за винятком шаф для комунікацій будівель та пожежних кран-комплектів.

При цьому шафи для пожежних кран-комплектів та комунікацій виконуються з негорючих матеріалів та не зменшують нормативну (розрахункову) ширину евакуаційних шляхів.

Проектом визначено, що у сходових клітинах сходах не розміщуються приміщення та комунікації крім комунікацій опалення сходових кліток з урахування всіх вимог.

Проектом визначено, що площа вікон у зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 1,2 м2 та у сходових клітках типів Н1, Н3 1,2 м2. 

Вікна сходових кліток типів СК1, Н1, Н3 слід обладнати пристроями для відчинення з рівня сходових майданчиків, маршів.

Проектом визначено, що двері сходових кліток типів СК1, Н1 запроектовані з суцільним або армованим склом.

Проектом передбачено виходи на покрівлю, які влаштовуються безпосередньо з сходових кліток.

Кожна будівля, яка має більше однієї секції запроектовано два виходи на покрівлю.

У місцях перепаду висот покрівель більше ніж 1 м влаштовані зовнішні пожежні драбини типів П1. Перепади висот покрівлі від 1-5 м.

Зовнішні пожежні драбини будівель виконані з негорючих матеріалів і розташовуються на висоті не менше 1 м від віконних, дверних прорізів.

Між сходовими маршами передбачений проміжок завширшки у просвіті ніж 75 мм.

Проектом передбачено наскрізні проїзди для автотранспорту відповідно до вимог 

ДБН Б.2.2-12.

Проектом визначено що приміщення електрощитових влаштовуються згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32.

Проектом визначено, що інженерні комунікації приміщень громадського призначення, що проходять через житлову частину та навпаки що проходять через вбудовані приміщення, прокладені у самостійних шахтах, відгородженими протипожежними перегородками 1-го типу та протипожежним перекриттям 3-го типу.

Проектом визначено, що у житлових будинках електрощитові, вентиляційні камери відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та протипожежним перекриттям 3-го типу, а двері виходу на покрівлю протипожежні 2-го типу для будівель І -ІІ ступенів вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1-7.

Проектом визначено, що двері виходів на покрівлю, а також електрощитових та вентиляційних камер, протипожежні 2-го типу для будівель І -ІІ ступенів вогнестійкості.

Проектом визначено, що приміщення громадського (нежитлового) призначення, розташовані в житлових будинках відокремлені від житлової частини протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттям 3-го типу без прорізів.

Проектом передбачено димовидалення та підпір повітря з коридорів жилових та підвальних поверхів.

Проектом визначено, що у пожежонебезпечних господарських та технічних приміщеннях, електрощитових, вентиляційних камер перегородки запроектовано 1-го типу.

Проектом передбачається наступні види електроосвітлення:

• робоче загальне освітлення – для усіх приміщень будівель;

• евакуаційне електроосвітлення для сходових клітин і коридорів;

• безпеки та ремонтне (технічні приміщення).

Напруга робочого, аварійно-евакуаційного освітлення -380-22-В, ремонтного 36В, 12В.

Для освітлення сходових клітин, коридорів будівель передбачено встановлення світильників з діодними лампами.

Управління робочим та евакуаційним освітленням у підвальному поверсі та технічних приміщеннях передбачено по місцю за допомогою вимикачів освітлення.

На об’єкті, що проектується з метою підвищення рівня електробезпеки в мережі 380/220В прийнята система з глухим заземленням нейтралі TN-C-S (функції нульового робочого та нульового захисного провідників розділені в усій мережі). Перерізи фазних, нульових та захисних провідників прийняті рівними.

Кожний щитовий пристрій має N та PE шини.

В колах РЕ провідників відсутні комутаційні апарати.

Для забезпечення електричної безпеки об’єкту проектом передбачені такі заходи:

• занулення;

• захисне заземлення;

• зрівнювання потенціалів;

• диференційний захист та захист від струмів витоку.

Проектом передбачено занулення обладнання (приєднання до заземлюючого нульового провідника металевих корпусів та інших елементів обладнання, що можуть опинитися під напругою внаслідок пошкодження електричної ізоляції).

Система зрівнювання потенціалів виконується на вводі шляхом об єднання між собою через головну заземлюючу шину захисних провідників всіх струмопровідних частин будівель (металеві елементи каркасу, металевих трубопроводів інженерних комунікацій, металевих частин вентиляційних комунікацій засувок на трубопроводах та перемичок, що їх шунтують, металевих оболонок комунікаційних кабелів, металевих корпусів обладнання тощо).

Обґрунтування чисельності найбільш працюючої зміни персоналу об’єкту

Об’єктом будівництва є багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс, в якому обслуговуючий персонал не передбачений.

Обґрунтування чисельності чергового та лінійного персоналу об’єкту, що забезпечує життєдіяльність категорованих міст і об’єктів.

Багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс в межах вулиць Василя Степанченка, 5 та бул. Академіка Вернадського, 36-В у Святошинському районі м. Києва не підприємством, що забезпечує життєдіяльність категорованих міст та об’єктів, тому чисельність персоналу для цих цілей не визначена.

Обґрунтування умов функціонування об’єкту у воєнний час

Багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс в межах вулиць Василя Степанченка, 5 та бул. Академіка Вернадського, 36-В у Святошинському районі м. Києва не відноситься до об’єктів, які забезпечують життєдіяльність категорованих міст та об’єктів особливої важливості у воєнний час та його діяльність у воєнний час не передбачається.

Рішення щодо влаштування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та локальної системи оповіщення населення, яке проживає у зонах можливого ураження та персоналу об’єкту

Відповідно до вимог ДБН В.2.5-76:2014 «населення», постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 733 «Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту», СОУ МНС 75.2-00013528-003:2011 «Автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та сповіщення. Типи і загальні технічні вимоги» забезпечити об’єкт будівництва засобами оповіщення та зв’язку. 

Рішення стосовно безаварійної зупинки технологічних процесів

Експлуатаційна організація повинна забезпечити постійний і технічний контроль, обслуговування, поточний та капітальний ремонт обладнання, приборів і засобів автоматизації, блокування і сигналізації, встановлених на обладнанні, в тому числі вибухозахищеного електрообладнання, що забезпечує режим безпечної комутації електроланок, перевірку стану та роботи електроосвітлення, вентиляції, систем опалення.

Дії персоналу, закріпленого за обслуговуванням обладнання, огляду об’єкту, послідовністю спрацювання автоматичних систем, що забезпечують припинення діяльності об’єкту в мінімально можливі терміни без руйнування цілісності технологічного обладнання, а також виключення або зменшення масштабів вторинних вражаючих факторів будуть відображені в технологічному регламенті з урахуванням особливості технології (порядок пуску і зупинки обладнання).

Положення технологічного регламенту деталізуються в робочих інструкціях з пуску і зупинки, а також при розробці плану реагування на надзвичайні ситуації.

Рішення щодо підвищення надійності електропостачання об’єкту технологічного устаткування, що не підлягають відключенню від електропостачання

По надійності і безперебійності електропостачання згідно класифікації ПУЕ-2017, ДНАОП 0.00-1.32-01, ДБН В. 2.5-23-2010 електроспоживачі будинку відносяться частково до І-ї - електроприймачі протипожежних установок, охоронної сигналізації, ліфти, аварійноевакуаційне освітлення вогні світлової огорожі, контроль повітряного середовища паркінгу, та ІІ-ї – решта електроприймачів За умовами середовища приміщення, які проектуються, відносяться в основному до нормальних і частково до пожежонебезпечних – див. архітектурно-будівельну частину проекту. 

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ Основними споживачами електроенергії є: 

- побутові навантаження квартир; 

- санітарно-технічне устаткування; 

- загально-будинкові споживачі; 

- споживачі вбудованих нежитлових приміщень (офіси); 

- електроспоживачі початкової школи; 

- електроспоживачі ДНЗ; 

- електроспоживачі паркінгу. 

РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ Основні показники по розрахунку електричних навантажень будівлі приведені в табл.1. Розрахунок електричних навантажень споживачів будинку виконаний за методикою, приведеною у ДБН В.2.5-23-2010 з використанням коефіцієнтів попиту і розбіжності максимумів навантажень.

СХЕМА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ 0,4 кВ Для розподілу електроенергії між електроспоживачами в кожній секції житлових будинків передбачається електрощитова, в якій встановлюються ввідно-розподільчі щити ВРП. 

ВРП-1, ВРП-2, ВРП-3 передбачено для підключення житлової частини будинку. ВРП секціоновано на дві секції перекидним рубильником. 

ВРП-А – передбачено для підключення споживачів І-ї категорії електропостачання (ліфти, вогні світлової огорожі, охоронна с-ція). ВРП обладнане пристроєм автоматичного вводу резервного живлення (АВР).

ВРП-П - передбачено для підключення споживачів протипожежного захисту ( протидимна вентиляція, ліфт для транспортування пожежних підрозділів, аварійноевакуаційне освітлення, протипожежна автоматика, насосна станція протипожежного водопостачання, тощо). ВРП обладнане пристроєм автоматичного вводу резервного живлення (АВР) та червоне пофарбування. 

ВРП-В - передбачено для підключення вбудованих приміщень. ВРП секціоновано на дві секції перекидним рубильником. В електрощитових паркінгу встановлюються 

ВРП-1парк., ВРП-2 парк. ВРП-3 парк – передбачено для підключення споживачів паркінгу. ВРП секціоновано на дві секції перекидним рубильником. 

ВРП-Парк. передбачено для підключення електроприймачів системи протипожежного захисту, контролю повітряного середовища, аварійного освітлення, охоронної сигналізації паркінгу; ВРП обладнане пристоєм автоматичного вводу резервного живлення (АВР) та має червоне пофарбування. 

В електрощитовій ДНЗ встановлюється ВРПд.с для підключення вбудованого ДНЗ. ВРП секціоновано на дві секції перекидним рубильником 

В електрощитовій будівлі початкової школи передбачено ВРПшк. - ВРП секціоновано на дві секції перекидним рубильником З метою заглушування радіоперешкод вводи ВРП обладнанні конденсаторами захисними типу К3-1000-0,47. Проектом передбачається: - для споживачів квартир - встановлення на поверхах поверхових щитів сумісного типу, які розташовані в спеціальних нішах будівельних конструкцій (електропанелях);

ОБЛІК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ. Загальний облік електроенергії передбачається лічильниками активної і реактивної енергії на вводах вводно-розподільчого пристрою (ВРП). Облік електроенергії квартир передбачається лічильниками, які встановлюються на поверхових щитах. Проектом передбачено об'єднання засобів обліку в автоматизовану систему комерційного обліку (АСКОЕ).

РОЗПОДІЛЬЧІ МЕРЕЖІ. Види електропроводок і способи прокладки електрокабелів в примі-щеннях будинку виконані з урахуванням вимог електропожежобезпеки. Оболонки і ізоляція кабелів відповідає способам прокладки й умовам навколишнього середовища. Розподільчі і групові мережі виконані кабелями і проводами стійкими до поширення полум’я (ВВГнгд). Електроживлення установок евакуаційного освітлення будинків виконано кабелями стійкими до поширення полум’я з помірною димоутворювальною здатністю, мало небезпечними за токсичністю горіння з межею вогнестійкості не менш 15хв ((N)HXH FE 180/Е30) Електроживлення установок евакуаційного освітлення паркінгу, систем протипожежного захисту - кабелями стійкими до поширення полум’я з помірною димоутворювальною здатністю, малонебезпечними за токсичністю горіння з межею вогнестійкості 90хв.( FLAME-X950(N)HXN FE 180/E90); В місцях проходу електричних кабелів через протипожежні перешкоди та інші будівельні конструкції проектом передбачено закладання проходів масою з негорючого матеріалу, що легко видаляється, при цьому ступінь вогнестійкості матеріалу повинен бути не менший ступеню вогнестійкості перешкоди, через яку виконується проходка.

СИЛОВЕ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ За умовами середовища приміщення будинку відносяться в основному до нормальних. (див. кресл. архітектурно-будівельної частини проекту). Технічні дані електроспоживачів прийняті згідно технологічним i сан-технічним частинам проекту. В приміщеннях які відносяться до пожежонебезпечних встановлюються електричні апарати та прилади з захистом ІР54. Управління механізмами електроспоживачів систем опалення, вентиляції, водопостачання - автоматичне (див. відповідні розділи автоматизації наданого проекту), опробування праці механізмів при пусконалагоджувальних роботах - кнопками по місцю розташування цих електроспоживачів. Передбачено відключення систем загальнообмінної вентиляції по сигналу «Пожежа»

ЕЛЕКТРООСВІТЛЕННЯ Електроосвітлення приміщень житлового будинку виконується згідно діючих ПУЕ2017, ДБН В.2.5-28-2018, ДБН В.2.2-10-2001, ДБН В. 2.5-23-2010. Проектом передбачаються наступні види електроосвітлення: - робоче загальне освітлення - для усіх приміщень будівлі; - аварійно-евакуаційне електроосвітлення - для сходових клітин, коридорів ж.б, в паркінгу, в будівлі школи (коридорах, холах, вестибюлях, сходових клітках, роздягальнях, їдальні, спортзалі) для ДНЗ – (коридори, роздягальні, кухні, буфетних тощо); - ремонтне освітлення – для приміщення ел.щитової; Напруга робочого, аварійно-евакуаційного електроосвітлення - 380/220В, ремонтного - 24В. Вибір освітлювальної арматури та електрообладнання виконано у відповідності з умовами середовища приміщень і їх призначення. Управління освітленням сходових клітин житлового будинку, що мають природне освітлення, здійснюється з ВРП будинку автоматичними вимикачами через сутінкове реле, а також при допомозі встановлених на сходових клітинах датчиків руху. Світильники аварійного освітлення передбачаються з вбудованими акумуляторними батареями живлення тривалість роботи яких складає 3год. В будівлі школи в приміщеннях для занять світильники передбачаються з пускорегулювальними пристроями з особливо низьким рівнем шуму, регламентованими ДСанПіН 5.5.2-008 для закладів освіти. В спортивній залі встановлюються світлодіодні світильники з каркасними решітками для захисту світильників від механічних пошкоджень. Проектом передбачається освітлення пожежних гідрантів світильниками, які приєднуються до мережі внутрішнього аварійного освітлення. Для освітлення приміщень житлового будинку проектом передбачається застосування світлодіодних світильників.

ЗАХИСНІ МІРИ І ЗАХОДИ В будівлях, що проектується живлення електроприймачів здійснити від мережі 380/220В із системою заземлення TN-С-S. Згідно ДБН В.2.5-23:2010 п.2.1 розділення РЕN провідника на РЕ- і N-провідники виконується на ВРП на вводах у будинки. Для забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу від ушкодження електричним струмом передбачається заземлення металевих корпусів електрообладнання. В якості заземлюючих провідників використовуються РЕ-провідники.

На щитках в розподільчих лініях, від яких живляться розеточні групи передбачається встановлення пристроїв захисного відключення (ПЗВ), вибір котрих проведено з сумарного струму витікання (Iвит. розр.), розрахунку 0,3мА на 1А струму навантаження та 0,01мА на 1м фактичної довжини фазного провідника, що не перевищує 1/3 ном. диф.відкл струму ПЗВ. Розетки в квартирах повинні бути оснащені захисним пристроєм який закриває гнізда при витягнутій штепсельній вилці. На вводі в кожну секцію будинку проектом передбачено основна система зрівнювання потенціалів, шляхом з’єднання між собою РЕN-провідника мережі живлення на вводі в будинок, металевих труб комунікацій, що входять в будівлю, металевих частин систем вентиляції, металевих частин каркасу будівлі, заземлюючих пристроїв системи блискавкозахисту. Вказані провідні частини приєднати до головної заземлюючої шини. В якості ГЗШ використовується РЕ шина всередині ВРП, яка приєднується до зовнішнього заземлюючого пристрою. Для душових приміщень передбачена додаткова система зрівнювання потенціалів. Проектом передбачається з’єднання між собою відкритих провідних частин усіх стаціонарних електроприймачів, нульових захисних провідників цих електроприймачів і нульових захисних провідників штепсельних розеток зі сторонніми провідними частинами (металевими ваннами, душовими піддонами, раковинами, мет. трубами водопроводу і опалення тощо). Для захисту від вторинних дій блискавки на вводі на вводі живлячої мережі в будівлю в щиті ВРП ( межа зон 0в/1) передбачено встановлення ПЗІП. Всі роботи по влаштуванню блискавкозахисту виконувати згідно ПУЭ, ДСТУ Б В.2.5- 38:2008.

ЗАХОДИ ПО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЮ З метою ефективного використання електричної енергії проектом передбачаються наступні заходи: 

- в проекті електроосвітлення передбачається спільне використання природного та штучного освітлення;

- забезпечення гнучкості керування освітлювальними мережами; 

- використання світильників зі світлодіодними лампами; 

- оптимальне розташування освітлювальної арматури.

ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ. Диспетчеризація електропостачання передбачає збір і видачу на комп'ютер диспетчера інформації про наявність напруги в розподільних щитах і щитах керування, сигналів узагальненої аварії із щитів, сигналів про наявність напруги на робочому і резервному вводі щитів АВР. Моніторинг електропостачання здійснюється щитами ЩІ (щит інженерний) окремо на кожну секцію, що встановлюються у щитовій поруч із ВРП. Від усіх вводів електропостачання щитів ВРП по контрольним кабелям надходять сигнали до реле контролю напруги у щити ЩІ для моніторингу напруги на вводах, та контроль фаз. Контроль несанкціонованого доступу у щитові виконується за допомогою встановлення на двері магнітно-контактного датчику типу СОМК.

Передбачена можливість прокладання ліній живлення чергового і нічного освітлення через щити ЩІ, що керують роботою освітлення за допомогою імпульсних реле у даних щитах та виконувати керування освітленням по графіку. Загалом до щитів надходить наступний перелік даних: - повідомлення про наявність чи відсутність електроживлення; - повідомлення про наявність чи відсутність електроживлення на вводі; - контроль фаз на вводі; - спрацювання АВР; - опціонально дистанційне управління черговим та нічним освітленням (в ручному та автоматичному режимі); - повідомлення про несанкціоноване відкриття дверей електрощитових.

Рішення щодо підвищення стійкості роботи джерел водопостачання та захисту їх від радіоактивних і небезпечних хімічних речовин

Розділ водопостачання та каналізації проекту реконструкції житлових будівель та адміністративно-побутового корпусу («3»1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс в межах вулиць Василя Степанченка, 5, та бул. Академіка Вернадського 36-В у Святошинському районі м. Києва складено на основі наступних матеріалів: Технічних умов на водопостачання та каналізацію об’єкту виданих "АК "КИЇВВОДОКАНАЛ"; архітектурно-будівельного завдання; та відповідно до : ДБН В.2.5 – 64:12 «Внутрішній водопровід та каналізація»; ДБН В.2.2-15-2019 “Житлові будинки. ”; ДБН В.2.2-23-2009 «Будинки та споруди. Підприємства.». ДБН В.2.3-2007 “Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів”. - У житлових будинках даного комплексу запроектовані такі системи: -водопровід холодної води житлової частини; -водопровід гарячої води від ємних бойлерів житлової частини; -водопровід протипожежний; -водопровід поливальний; -водопровід холодної води вбудованих у житловий будинок приміщень; -водопровід гарячої води вбудованих у житловий будинок приміщень; -каналізація господарчо-битова житлової частини; -каналізація господарчо-битова вбудованих приміщень; -видалення випадкових та аварійних вод з експлуатуємих приміщень розташованих у підвалах будівель (ІТП, насосні, приміщення вводів). -внутрішні водостоки будинків. Відкритий наземний паркінг обладнаний наступними системами: -господарчо-питне водопостачання; - гаряче водопостачання від бойлерів; -протипожежне водопостачання (сухотруб); - видалення вод від пожежегасіння; -каналізація дощова з покрівлі паркінгу. Дитячий садочок, який вбудований у житловий будинок обладнаний наступними системами: -господарчо-питне водопостачання; - гаряче водопостачання від бойлерів та від теплових мереж; -протипожежне водопостачання; -каналізація господарчо-битова; У школі запроектовані наступні системи: -господарчо-питне водопостачання; - гаряче водопостачання від бойлерів та від теплових мереж; -протипожежне водопостачання; -каналізація господарчо-битова; -каналізація дощових стоків. 9-ти поверховий паркінг обладнаний наступними системами: -господарчо-питне водопостачання; - гаряче водопостачання від бойлерів; -протипожежне водопостачання (сухотруб); -каналізація господарчо-битова; -видалення вод від пожежегасіння; -каналізація дощова з покрівлі паркінгу.

В проекті розробляється окремим розділом спеціалізованою організацією система автоматичного пожежегасіння паркінгу (даним розділом не розглядається). Холодна вода, яка подається в запроектований комплекс на господарчо-питні потреби, відповідає ДержСанПіН 383-96 «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання». Потрібні тиски прийняті в м. вод. ст. Мінімальний тиск біля диктуючого санітарного приладу складає 20м. Гідростатичний тиск у системі господарчого водопроводу на позначці найнижче розташованого санітарно-техничного приладу не більше 60м. Гарантований тиск у місці підключення до міської мережі відповідно до технічних умов складає 4.0-5.5 атм. Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння проектуємого житлового комплексу прийнята 30.0л/с. Розрахункова витрата на внутрішнє пожежегасіння в цілому для об’єкту прийнята по витраті води на пожежегасіння паркінгу - 10.0л/с (2х5.0л/сек). Витрата води на внутрішнє пожежегасіння будинків складає 5л/с (2х2,5л/с) (умовна висота будинків не перевищує 73,5 м.

Якість питної води повинна відповідати вимогам ДСанПіН №383 «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько питного водопостачанн»

Спеціальні рішення щодо підвищення стійкості роботи існуючих джерел водопостачання і захисту їх від радіоактивних і отруйних речовин не передбачаються.

Система диспетчеризації забезпечує контроль за циркуляцією води. Насоси і установки обробки води будуть мати комплектні щити керування із власними контролерами і від цих щитів диспетчер зможе одержувати аварійні сигнали. Здійснюється контроль за температурою води в системі гарячого водопостачання, а також за потрібним гарантованим тиском води. Вводи водопроводу обладнуються регуляторами тиску, за якими здійснюється контроль. Передбачається влаштування водолічильників, що обладнані модулем дистанційної передачі даних, з яких отримуються сигнали та зводяться до моніторингу на пульт диспетчера. У насосних розміщуються щити диспетчеризації ЩН. Насосні станції поставляються комплектно із датчиками і щитом керування. Станції виконують в автоматичному режимі зміну роботи насосів, захист від «сухого» ходу, автоматичне підтримання заданого тиску, мінімальну кількість включення/відключення. Проєкт передбачає моніторинг стану насосних станцій ХВП за допомогою встановлення датчиків тиску, що підключаються до щитів диспетчеризації ЩН. При наявності запірної арматури – дистанційне керування засувками. Контроль несанкціонованого доступу у насосні виконується за допомогою встановлення на двері магнітно-контактного датчику типу СОМК. Загалом до щита надходить наступний перелік даних: - падіння тиску в системах водопостачання, тиск води на вводі; - повідомлення про наявність чи відсутність електроживлення; - повідомлення про роботу або аварію насосів; - повідомлення про несанкціонованого відкриття дверей насосних. Опціонально проєктом передбачається збір інформації про витрати води з усіх лічильників, оснащених імпульсним виходом.

Рішення щодо світломаскувальних заходів відповідно до вимог СніП 2.01.53

Згідно вихідних даних і вимог для розробки «інженерно-технічних заходів цивільної оборони» на об’єкті будівництва необхідно передбачити ряд заходів світломаскування щодо часткового та повного затемнення.

Світломаскування – маскування світлових демаскуючих ознак об’єктів від візуального, оптичного чи інших систем спостереження (наведення) противника у воєнний час. Світломаскування передбачається виконувати в двох режимах – часткового і повного затемнення.

Місто Київ потрапляє в зону світломаскування. Забезпечення світломаскування на об’єкті вирішується централізовано відповідно до СНиП 2.01.53-84 «СВЕТОВАЯ МАСКИРОВКА НАСЕЛЕННЫХ ПУНКТОВ И ОБЪЕКТОВ НАРОДНОГО ХОЗЯЙСТВА».

Світлове маскування слід передбачати у двох режимах -часткового та повного затемнення.

Режим часткового затемнення слід розглядати як підготовчий період для введення режиму повного затемнення.

Світлове маскування населених пунктів та об'єктів народного господарства слід здійснювати електричним, світлотехнічним, технологічним та механічним способами. Вибір способу або поєднання способів світлового маскування повинен проводитися в кожному конкретному випадку на основі техніко-економічного порівняння розроблюваних варіантів та погоджуватися з місцевими органами цивільної оборони.

Реконструкцію систем електроосвітлення та електропостачання населених пунктів та об'єктів, обумовлену заходами світлового маскування, необхідно передбачати з мінімальними

витратами. При атом проектування реконструкції електричних мереж необхідно виконувати комплексно для всього населеного пункту або об'єкта, поділяючи електричні мережі на споживачів, що живлять, продовжують роботу та припиняють її в режимі повного затемнення шляхом оптимального угруповання будівель і споруд. При цьому слід передбачати максимальне використання існуючих електричних мереж.

При розрахунку установок маскувального освітлення коефіцієнт запасу слід приймати 1.

При введенні режиму часткового затемнення освітлення територій стадіонів та виставок, установки для архітектурної підсвічування, а також освітлювальні прилади рекламного та вітринного освітлення повинні відключатися від джерел живлення або електричних мереж. При цьому має бути виключена можливість їх місцевого включення. Одночасно слід передбачати зниження рівнів зовнішнього освітлення міських та селищних вулиць, доріг, площ, територій парків, бульварів, дитячих, шкільних, лікувально-оздоровчих закладів та інших об'єктів з нормованими значеннями у звичайному режимі середньої яскравості 0,4 кд/м2 або середньої освітленості 4 лк і вище шляхом вимкнення до половини світильників. При цьому не допускається відключення двох поряд розташованих світильники.

Зниження освітленості вулиць та доріг з нормованими величинами середньої яскравості 0,2 кд/м2 або середньої освітленості 2 лк і нижче, пішохідних доріг, містків та алей, автостоянок та внутрішніх службово-господарських та пожежних проїздів, а також вулиць та доріг сільських населених пунктів у режимі часткового затемнення передбачати не слід. Зовнішні світильники, що встановлюються над входами (в'їздами) будівлі та споруди, габаритні вогні світлового огородження висотних споруд у режимі часткового затемнення, як правило, відключатися не повинні.

У режимі часткового затемнення освітленість місць виконання робіт поза будівлями, проходами, проїздами та територіями підприємств рекомендується знижувати до рівнів, передбачених СНиП II-1-81, шляхом вимикання частини світильників, установки ламп зниженої потужності чи застосування регуляторів напруги.

У режимі повного затемнення все зовнішнє освітлення повинне бути вимкнено. У місцях проведення невідкладних виробничих, аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт, а також на небезпечних ділянках шляхів евакуації людей до захисних споруд та біля входів у

їх слід передбачати маскувальне стаціонарне або автономне освітлення за допомогою переносних освітлювальних ліхтарів.

Світильники, що застосовуються в режимі повного затемнення стаціонарного зовнішнього маскувального освітлення повинні  задовольняти такі вимоги:

а) весь світловий потік світильників має бути направлений у нижню півсферу;

б) створювана світильниками освітленість поверхонь має перевищувати 0,2 лк;

в) світильники повинні мати захисний кут не менше 15° та жорстке кріплення, що виключає можливість зміни їх положення під вплив вітру зі швидкістю до 40 м/с;

г) світильники слід розміщувати так, щоб їх світловий потік не падав на стіни будов та інші вертикальні поверхні; їх установка поблизу поверхонь із дзеркальним характером відображення не допускається. 

У тих місцях, де постійне маскувальне освітлення не передбачено, допускається використання переносних освітлювальних ліхтарів, що створюють освітленість, що не перевищує 2 лк при розмірах світлової плями на відстані 1 м від освітлюваної поверхні не більше 1 м2, а також використання спеціальних переносних світильників. 

Зниження освітленості в режимі повного затемнення до необхідних рівнів досягається наступними методами або їх поєднанням:

а) встановленням ламп зниженої потужності;

б) заміною газорозрядних ламп високого тиску лампами розжарювання та відключенням запалювальних пристроїв;

в) установкою світильників та маскувальних пристосувань до них.

г) заміною захисних ковпаків, розсіювачів та заломлювачів світильників маскувальними пристроями;

д) встановленням спеціальних світильників, зазначених у рекомендований додаток 3;

е) використанням регуляторів напруги.

Для маскувального освітлення рекомендується використовувати лампи розжарювання на напругу 230-240 В. газорозрядних ламп для маскувального освітлення не допускається. У світильниках, призначених для ламп з цоколем Е40, Лампи. розжарювання з цоколем Е27 встановлюються за допомогою перехідних патронів. 

На територіях населених пунктів та об'єктів народного господарства для інформації про об'єкти цивільної оборони та позначення в'їздів на території, кутів будівель, виходів та орієнтирів для проходів, габаритів транспортних засобів у режимі повного затемнення слід застосовувати світлові знаки та  додатково білі або фарби, що світяться, світлоповертаючі або покриття, що розсіюють світло.

Управління зовнішнім освітленням територій підприємств необхідно проектувати централізованим. Централізація управління зовнішнім освітленням має здійснюватися такими методами: прямим, дистанційним, телемеханічним, при цьому має бути передбачено примусове відключення освітлення та виключено можливість увімкнення освітлення засобами автоматики. Вибір методу централізованого управління повинен проводитися з урахуванням місцевих умов, особливостей підприємства та його освітлювальних установок. Увімкнення та вимкнення всіх установок зовнішнього освітлення повинно проводитись з одного пункту централізованого управління за допомогою коштів, зазначених у додатку 5, що рекомендується. введенням режимів затемнення в пункті керування освітленням має бути встановлено чергування у темний час доби. На підприємствах, довжина території яких становить кілька кілометрів, допускається влаштування одного головного та двох-трьох додаткових пунктів централізованого управління освітленням окремих ділянок. Головний пункт повинен мати пряму телефонний зв'язок з пунктом управління підприємства та зазначеними додатковими пунктами.

Управління зовнішнім освітленням відкритих технологічних установок, складів, естакад тощо, а також управління вогнями світлового огородження території та висотних споруд (димових труб, щогл і т. д.) допускається здійснювати з пунктів централізованого управління освітленням будівель та споруд, до яким вони належать, або передбачати місцеве управління,використовуючи для цього комутаційні апарати (автомати, рубильники, вимикачі). З введенням режиму затемнення у вказаних пунктах повинен постійно перебувати черговий.  Світильники, що встановлюються біля входів та в'їздів у будинки та живлювані від мереж внутрішнього освітлення, допускається не включати в  систему централізованого управління зовнішнім освітленням при умови, що при введенні режиму повного затемнення вони будуть відключено черговим персоналом. У систему централізованого управління зовнішнім освітленням підприємств рекомендується включати управління зовнішнім освітленням прилеглих підвідомчих селищ. 

У пунктах централізованого управління зовнішнім освітленням повинна передбачатися сигналізація про стан  зовнішнього освітлення — «Увімкнено» або «Вимкнено».

При проектуванні зовнішнього маскувального освітлення слід, як правило, передбачати управління світильниками з пункти керування зовнішнім освітленням; допускається застосування місцевого управління з місць із постійним черговим персоналом. Установки зовнішнього маскувального освітлення слід живити від електричних мереж найближчих будівель та споруд, що не відключаються за сигналом «Повітряна тривога».

У режимі часткового затемнення освітленість у житлових, громадських, виробничих та допоміжних будівлях рекомендується знижувати до рівнів, передбачених СНиП 11-1-81, шляхом вимикання частини світильників, встановлення ламп зниженої потужності чи використання регуляторів напруги.

У режимі повного затемнення в житлових будинках (незалежно від перебування людей), а також у приміщеннях громадських, виробничих та допоміжних будівель, в яких не передбачено перебування людей у ​​темний час доби або припиняється робота по сигналу ВТ, застосовується електричний спосіб маскування — вимкнення освітлення.

Світлове маскування будівель або приміщень, в яких продовжується робота при подачі сигналу ВТ або за умовами виробництва неможливе безаварійне відключення освітлення, здійснюється світлотехнічним чи механічним способом. До числу таких об'єктів, наприклад, відносяться:

а) операційні блоки лікарень та госпіталів, пологові відділення, приміщення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії, кабінети лапароскопії та бронхоскопії, станції переливання крові;

б) міжміські телефонні станції, телеграфні станції та вузли, мережні вузли та вузли автоматичної комутації,підсилювальні пункти, районні вузли зв'язку, міські та сільські АТС загального користування;

в) центральні підсилювальні станції, радіотрансляційні вузли, передавальні та приймальні радіоцентри (радіостанції), радіотелевізійні передавальні станції та земні станції супутникового зв'язку;

г) котельні з водогрійними котлами одиничної продуктивності понад 10 Гкал/год та теплофікаційні насосні станції;

д) водопровідні насосні станції у містах із кількістю жителів понад 50 тис., а також водопідйомні артезіанські споруди свердловин;

е) каналізаційні насосні станції, що не мають аварійного випуску або з аварійним випуском, за погодженої тривалості скидання менше 2 год, очисні споруди загальноміського призначення;

ж) диспетчерські пункти енергосистем, міських електромереж, мереж зовнішнього освітлення, теплопостачання, водоканалізаційних та газових мереж, охоронної сигналізації; штаби цивільної оборони.Перелік зазначених об'єктів у кожному конкретному випадку має уточнюватись та затверджуватись місцевими Радами народних депутатів та органами цивільної оборони. 

Установки загального маскувального освітлення, що працюють у режимі повного затемнення повинні задовольняти наступним світлотехнічним вимогам:

а) весь світловий потік світильників повинен бути спрямований нижню півсферу;

б) захисний кут світильників повинен становити не менше ніж 30°;

в) потрапляння прямого світлового потоку на світлові отвори та стіни має бути виключено;

г) освітленість на поверхнях, що переглядаються через світлові отвори з верхньої півсфери, що не повинна перевищувати 0,5 лк. 

Місцеве маскувальне освітлення передбачається в тих випадках, коли продовження роботи при загальному маскувальному освітленні неможливо. Установки місцевого внутрішнього маскувального освітлення, працюючі в режимі повного затемнення, повинні задовольняти наступним додатковим вимогам: освітленість на поверхнях у межах світлової плями, проглядається через світлові отвори з верхньої півсфери, має бути не більше 5лк; площа світлової плями, створюваної світильником, не повинна перевищувати 1 м2. 

Для виробничих та громадських будівель або окремих приміщень, у яких для продовження роботи в режимі повного затемнення потрібні рівні освітленості, що перевищують зазначені у пп. 3.4 та 3.5 СНиП 11-1-81, або є виробничі вогні, слід застосовувати механічний спосіб маскування - закриття світлових та аераційних отворів та влаштування тамбурів у входах (в'їздах). У режимі повного затемнення зниження освітленості від  загального та місцевого освітлення до рівнів, здійсеюється застосуванням світильників та пристосувань до них, зазначених у рекомендований додаток 6. СНиП 11-1-81 Для створення маскувального освітлення рекомендується використовувати системи робочого, аварійного чи евакуаційного освітлення, електроживлення яких здійснюється згідно рекомендованого додатку 7. 3.8. СНиП 11-1-81 У проектах електричного освітлення будівель та приміщень мають бути позначені робочі місця, на яких необхідна встановлення світильників місцевого маскувального освітлення для продовження роботи в режимі повного затемнення.

Електричне робоче освітлення будівель або окремих приміщень, зазначених у п. 3.2, СНиП 11-1-81, а також тих будівель та приміщень, де продовжується робота при включенні маскувального освітлення, має відключатися від джерел живлення або електричних мереж централізовано з можливо меншої кількості місць: черговим персоналом - на трансформаторних підстанціях (ТП) та розподільних пунктах (РП), що експлуатуються з постійним черговим персоналом; диспетчером за допомогою пристроїв телемеханіки - на ТП та РП, що експлуатуються без постійного чергового персоналу; черговим персоналом – на автономних центрах харчування. 

Централізоване управління світильниками місцевого освітлення, встановленими на постійно обслуговуваному устаткуванні, що не передбачається. Вимкнення таких світильників за сигналом ВТ має проводитись спеціально проінструктованими особами. Світильники місцевого освітлення, встановлені на обладнанні, у якого персонал перебуває тимчасово, повинні включатися до систему централізованого керування загальним освітленням. 

При використанні системи автоматичного керування загальним освітленням має бути передбачена можливість відключення освітлення персоналом із приміщення, а якому постійно

знаходиться черговий по об'єкту, і виключена можливість включення освітлення засобами автоматики.

При використанні існуючих систем автоматичного управління загальним освітленням будівель, зазначених у пп. 3.2 та 3.9, СНиП 11-1-81 пункти централізованого управління загальним освітленням мають бути обладнані сигналізацією, що інформує про стан освітлення, — «Увімкнено» або «Вимкнено». 3.13. З СНиП 11-1-81 пунктів централізованого управління внутрішнім освітленням будівель чи споруд допускається здійснювати управління освітленням зовнішніх освітлювальних установок, що відносяться до даної будівлі чи споруди. При введенні режиму затемнення наявність чергового персоналу на цих пунктах централізованого управління обов'язково.

Для світлового маскування вікон, а також світлоаераційних та аераційних ліхтарів повинні застосовуватись такі пристрої: розсувні та підйомні штори з полімерних матеріалів, а також зі світлонепроникного паперу; щити, віконниці та екрани з рулонних та листових матеріалів. Перелік окремих пристроїв для світлового маскування отворів наведено у рекомендованому додатку 8 СНиП 11-1-81. Для виготовлення світломаскувальних пристроїв отворів слід застосовувати матеріали, перелік яких наведено у рекомендованому Додаток 9 СНиП 11-1-81. 

Світломаскувальні пристрої для вікон повинні задовольняти такі вимоги: закриваючі пристрої повинні перекривати віконні отвори та виступати за межі отвору не менше ніж на 0,15 м з кожного боку; для штор мають бути передбачені вертикальні напрямні; при вітражному та стрічковому склінні додатково повинні встановлюватися стійки - напрямні; ширина штор має перевищувати 6 м. У випадках, коли штори розташовані встик або між ними є зазор, повинні передбачатися нащільники шириною не менше 0,4 м-коду. 

Розсувні штори слід застосовувати у виробничих та інших будинках при висоті віконного отвору не більше 4 м. Підйомні штори слід застосовувати в одноповерхових виробничих будівлях та спорудах при висоті віконного отвору 4-8 м. При вищих вікнах верхню частину отвору, що перевищує 8 м, слід закладати наглухо світлонепроникним матеріалом або покриттям, що наноситься на скління (плівки, фарби), якщо це допускається за умовами технології виробництва. 

Для забезпечення світлового маскування вікон, на яких неможливе встановлення штор (наприклад, через вітрові зв'язки між колонами), і ліхтарів їхнє скління має бути покрите світлонепроникними фарбами, згідно з рекомендованим додатку 9 СНиП 11-1-81, та плівками, якщо це допускається умовами технології виробництва. 

Механізми для приведення в дію світломаскувальних пристроїв повинні бути ручними, при цьому прикладене зусилля не має перевищувати 147 Н (15 кгс) на 1 чол. 

У виробничих будівлях та спорудах для світлової маскування воріт, що використовуються для проїзду транспорту, залежно від виробничих умов слід влаштовувати тамбури всередині або зовні будівлі. Конструкція тамбуру повинна бути легкою, збірно-розбірною, вогнетривких або важко горючих матеріалів.

Інші заходи щодо маскування запроектованого об’єкта завданням на проектування не встановилися.

Відомості про захисну споруду цивільного захисту

Захисні споруди цивільного захисту (сховища та протирадіаційні укриття), споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту. На сьогодні вимоги щодо створення, утримання, експлуатації та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту встановлено: Кодексом цивільного захисту України; Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 ; наказом МВС від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за № 879/32331.

Відповідно до вимог Кодексу та Порядку створення фонду захисних споруд у закладах освіти може здійснюватися шляхом: проектування та будівництва захисних споруд та споруд подвійного призначення (реалізації положень розділів інженерно-технічних заходів цивільного захисту проектної та містобудівної документації відповідного рівня) — здійснюється під час будівництва закладів освіти (нового будівництва, проведення реконструкції або капітального ремонту), потребує значних капітальних вкладень та часу; взяття на облік як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів об’єктів іншого призначення, що експлуатуються, зокрема підземних і наземних будівель і споруд, а також інших об’єктів — здійснюється шляхом проведення заходів організаційного характеру, коштів 2 не потребує або потребує виділення незначних коштів (порівняно з будівництвом); створення фортифікаційних споруд як найпростіших укриттів — здійснюється без процесу будівництва шляхом зведення тимчасових споруд з бетонних та залізобетонних будівельних конструкцій (можливо тих, що були у використанні), габіонів та мішків з ґрунтом (піском), створення перекритих щілин у ґрунті, потребує наявності відповідних конструкцій та матеріалів, а також часу. Також відповідно до вимог Кодексу заклади освіти можуть використовувати для укриття своїх працівників та дітей (учнів, студентів) на договірних засадах об'єкти фонду захисних споруд інших суб'єктів господарювання. Необхідно зазначити, що відповідно до вимог Кодексу працівники та діти (учні, студенти) закладів дошкільної, загальноосвітньої та професійнотехнічної освіти, а також переважної частини закладів вищої освіти (за винятком тих, що в установленому законодавством порядку віднесено до відповідних категорій цивільного захисту та розташовано у населених пунктах, віднесених до відповідних груп цивільного захисту) підлягають укриттю у такому виді захисних споруд як протирадіаційні укриття або у спорудах подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів. 

Згідно з нормами Кодексу та Порядку забезпечення працівників та дітей (учнів, студентів) закладів освіти засобами колективного захисту (об'єктами фонду захисних споруд) належить до повноважень керівників таких закладів. В особливий період нарощування фонду захисних споруд здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд або облаштування найпростіших укриттів. Порядком також передбачено, що центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування з метою взяття на облік як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів об’єктів іншого призначення, що експлуатуються і належать до сфери їх управління, відповідно до визначених повноважень можуть утворювати постійні або тимчасові комісії. Суб'єкти господарювання, зокрема заклади освіти, можуть ініціювати створення таких комісій відповідними органами влади та залучення до їх складу необхідних фахівців . Для встановлення можливості використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, зокрема, підлягають огляду, а у разі потреби — технічному обстеженню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України: підвальні, цокольні і перші поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення; 3 споруди підземного простору (споруди котлованного типу та інші підземні споруди (приміщення); підземні гірські виробки, печери та інші підземні порожнини різного призначення; інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення. Враховуючи вищезазначене, в умовах правового режиму воєнного стану, пов'язаних з обмеженнями у часі для проведення відповідних заходів, керівники закладів освіти мають здійснити такі основні заходи: 1) привести у готовність до використання за призначенням згідно з норами Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС, наявні об'єкти фонду захисних споруд, забезпечивши, насамперед, захист у них працівників і дітей (учнів, студентів) від звичайних засобів ураження; 2) визначити можливість укриття у таких об'єктах повного складу працівників і дітей (учнів, студентів), з урахуванням цього визначити додаткову потребу у таких об'єктах (кількість та місткість); 3) у разі відсутності на балансі (обліку) закладу освіти об'єктів фонду захисних споруд або встановлення додаткової потреби у них: ініціювати створення комісії щодо обстеження наявних будівель (споруд, приміщень) з метою встановлення можливості їх використання для укриття населення як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та залучення до участі у ній (за згодою) фахівців структурних підрозділів з питань освіти та науки, цивільного захисту, містобудування та архітектури, охорони здоров'я центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також фахівців територіальних органів та місцевих підрозділів ДСНС, Держпродспоживслужби тощо; та/або вжити заходів щодо створення та облаштування на території закладів освіти як найпростіших укриттів фортифікаційних споруд; визначити можливість використання для укриття працівників та дітей (учнів, студентів) закладів освіти об'єктів фонду захисних споруд інших суб'єктів господарювання. У цьому разі вищезазначені об'єкти мають знаходитися на такій відстані від закладів освіти, що дозволяє провести організовану, безпечну та швидку евакуацію до них працівників та дітей у разі виникнення загрози (згідно будівельних норм — до 500 м, з урахуванням наявного досвіду організації захисту населення в умовах збройної агресії Російської Федерації рекомендовано — до 100 м).

Результати проведеної роботи оформлюються: на будівлі (споруди, приміщення), що обстежуються з метою встановлення можливості їх використання для укриття населення як найпростіші укриття — шляхом оформлення акта оцінки об'єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття 4 населення як найпростішого укриття за формою згідно з додатком 6 до Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС; на будівлі (споруди, приміщення), що обстежуються з метою встановлення можливості їх використання для укриття населення як споруди подвійного призначення — шляхом оформлення акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС, розрахунку захисних властивостей огороджувальних конструкцій такої споруди, здійсненого відповідно до методики, встановленої ДБН В.2.2-5-97 “Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту” та технічного паспорта, складеного на відповідний об'єкт нерухомого майна (його окрему частину) як на споруду подвійного призначення з використанням відомостей вищезазначених акта і розрахунку і оформленого відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127, затвердженого у Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за № 582/5773. Після оформлення вищезазначених документів відомості щодо відповідних об'єктів фонду захисних споруд (найпростіших укриттів, споруд подвійного призначення) заносяться до книг обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, що ведуть районні, районні у містах Київ та Севастополь державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування і складені за формою згідно з додатком 7 до Вимог щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС. Важливо. Облаштування та постановка на облік в особливий період найпростіших укриттів не означає повного виконання вимог законодавства щодо забезпечення працівників та дітей (учнів, студентів) засобами колективного захисту і не звільняє керівників закладів освіти від необхідності у подальшому, в мирний час, вжити заходів щодо створення захисних споруд або споруд подвійного призначення з відповідними захисними властивостями.

На об’єкті будівництва передбачено переоснащення наявних підвальних, цокольних приміщень та підземних паркінгів в протирадіаційні укриття групи П-4 з коефіцієнтом захисту Кз=200 та з розрахунком огороджувальних конструкцій на надмірний тиск повітряної ударної хвилі 20 кПа (0,2 кгм/см2).

За результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень, які були доведені письмово до замовника та усунуті в процесі проведення експертизи, встановлено, що проект «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу («З»1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс в межах вулиць Василя Степанченка, 5 та бул. Академіка Вернадського, 36-В у Святошинському районі м. Києва» - розроблений відповідно до завдання на проектування та вихідних даних відповідає вимогам до міцності, надійності та довговічності об’єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, вимогам санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження.