Замовник проекту: КЗ ЛОР “Львівський історичний музей”.

Генеральний проектувальник: ФОП Василина О.Т., Львівська область, м. Львів, вул. Енергетична, 17/9.

Головний архітектор проекту — Василина Остап Тадейович (кваліфікаційний сертифікат серії АА №001142 відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, архітектурне об'ємне проектування, виданий 18.12.2012 р. Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Мінрегіонбуду України.

Перелік вихідних документів на проектування:

• завдання на проектування, затверджене замовником;

• реставраційне завдання на розробку науково-проектної документації, затверджене замовником;

• меморандум про співпрацю, укладений 01.12.2022 р. між Інститутом “Полоніка” (Польща) та КЗ ЛОР “Львівський історичний музей”;

• лист Міністерства культури та інформаційної політики України про погодження проектної документації “Реставрація фасаду Палацу Корнякта 1580р. - пам’ятка архітектури національного значення, (охор. № 326/5) на пл. Ринок, 6 в м. Львові” (Витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про погодження науково-проектної документації № 11/35/12-23 від 12.01.2023 р.);

• акт огляду технічного стану пам’ятки, архітектурні обміри виконані ТзОВ “Діаграм Студіо”;

• визначення класу наслідків (відповідальності) об'єта будівництва “Реставрація фасаду Палацу Корнякта 1580р. - пам’ятка архітектури національного значення, (охор. № 326/5) на пл. Ринок, 6 в м. Львові” відноситься до класу наслідків (відповідальності) — СС3.

Склад проекту:

• Загальна пояснювальна записка;

• Попередні роботи. Реставраційне завдання;

• Комплексні наукові дослідження. Історико-бібліографічні дослідження;

• Комплексні наукові дослідження. Хіміко-технологічні дослідження;

• Комплексні наукові дослідження. Архітектурні натурні дослідження. Архітектурні обміри;

• Проєкт. Архітектурно-будівельні рішення. Паспорт опорядження фасадів;

• Основні положення з організація реставрації (ОПОР);

• Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС);

• Проєкт системи блискавкозахисту;

• Енергоефективність.

Існуючий стан

Нежитловий будинок №6 триповерховий, розташований у східному кварталі забудови Ринкової площі. У будинку Корнякта функціонує Львівський історичний музей. Будинок межує з будинками №5 і №7 на пл. Ринок. Ділянка тильною стороною виходить на вул. Федорова та знаходиться у пішохідній доступності до зупинок громадського транспорту.

Пам’ятка складається з чільної кам’яниці з внутрішнім двориком. Головний фасад будинку виходить на площу Ринок, а тильний на вул. І.Федорова.

Фасад вкритий рустом, що підкреслює монументальність та репрезентативний характер будівлі. Аркові прорізи вікон та брама на 1-му поверсі розташовані асиметрично. Вхідний білокам’яний портал оздоблюють дві колони коринфського ордену, які завершуються маскаронами. Колони з’єднані гірляндами плодів і квітів з маскаронами посередині. Бази колон оздоблені масками левів.

Поле між колонами і арковим прорізом брами заповнене головками ангеликів.

Вертикальне планування, замощення, зовнішнє освітлення існуюче: покриття внутрішнього двору – бруківка.

Відмостка будівлі з організованим водовідведенням.

Стан архітектурно-конструктивних елементів (попередні роботи та акт огляду технічного стану пам’ятки)

Фундаменти - обстежувалися на рівні підвалу, муровані з каменю та цегли, стан- задовільний.

Цоколь — облицьований плитами вапняку, стан- задовільний. Частина - стан непридатний для нормальної експлуатації.

Стіни цегляні, фасад - стан задовільний.

Перекриття над підвалом — цегляне арочне склепіння, стан- задовільний.

Перекриття міжповерхове — дерев’яні конструкції, стан- задовільний.

Дах шатровий - дерев’яні конструкції, стан- задовільний.

Покрівля даху — мідні листи, стан- задовільний.

Парапет і скульптури — стан непридатний для нормальної експлуатації.

Проектні рішення

Для збереження пам’ятки передбачено провести комплекс реставраційно-відновлювальних робіт:

- провести підготовчі роботи;

- провести реставрацію та відновлення тиньку рустів;

- відновити профільовані підвіконники 3-го поверху;

- провести реставрацію кам’яного цоколю;

- провести реставрацію білокам’яних декоративних обрамлень;

- провести реставрацію фризу та аттику;

- провести реставрацію металевої загорожі балкону;

- провести реставрацію та відновлення столярних виробів заповнень віконних прорізів, брами;

- влаштувати нові фартуки карнизів з титан-цинкової бляхи;

- демонтаж та відтворення блискавкозахисту, згідно проєкту.

Технічні показники

Охорона праці та безпека експлуатації

Охорона праці

Охорона праці забезпечується виконанням всіх проектних рішень при реставрації фасаду палацу Корнякта 1580р. - пам’ятка архітектури національного значення (охор.№326/5 на пл. Ринок, 6 в м Львові: під час підготовчого та основного періоду виконання будівельних робіт у відповідності до вимог діючого законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці з метою забезпечення безпечних умов праці, попередження виробничого травматизму та професійних захворювань, а саме:

1. встановлення збірно-розбірного загородження будівельного майданчика з уніфікованими елементами й деталями, з встановленням вздовж огорожі таблиць з техніки безпеки,організація проїздів і під’їздів;

2. захист зон, небезпечних для проходу людей під час розбирання елементів фасаду, добре видимими попереджувальними знаками;

3. обмеження швидкості руху автотранспорту біля місць виконання робіт;

4. освітлення будівельного майданчику, ділянок робіт і робочих місць, проїздів та підходів до них у темний час;

5. опускання вниз або подача матеріалів на верх за допомогою електролебідок;

6. влаштування майданчика для розміщення будівельних матеріалів, конструкцій і виробів;

7. застосування технічно справних машин, механізмів, устаткування, оснащення, інструменту та пристосувань;

8. розміщення інструменту та матеріалів за межами кордону перепаду по висоті при виконанні робіт на риштуваннях або підмостках;

9. виконання робіт кваліфікованим персоналом, навченим та проінструктованим з питань охорони праці, технології робіт та пожежної безпеки;

10. виключення небезпечного фактору при наявності не огороджених перепадів по висоті 1,3м і більше (небезпека падіння з висоти) - пристрій інвентарних огороджень, застосування запобіжних поясів;

11. забезпечення працівників спецодягом, комплексом захисних засобів, аптечками з медикаментами та засобами гігієни.

12. організація санітарно-побутового забезпечення працюючих (приміщення для обігріву та відпочинку, туалет).

Захист від шуму

Основними джерела шуму при виконанні реставраційних робіт є шум, який виникає при роботі малої механізації, відбійних молотків; шум, що виникає при падінні матеріалів або частин конструкцій з висоти, від машин. Основними заходами для зменшення шуму проектом прийнято: обмеження часу роботи шумливих механізмів і інструментів з 22 години до 8 годин.

Оцінка впливу на навколишнє середовище

Вплив на навколишнє природне середовище при експлуатації об’єкту залишається незмінним.

Вплив на земельні ресурси: КЗ ЛОР «Львівський історичний музей» Палац Корнякта 1580р. - пам’ятка архітектури національного значення, (охор. № 326/5) розташований на пл. Ринок, 6 в м. Львові на земельній ділянці, загальною площею 0,0781 га. Кадастровий номер 4610136600:01:001:0011, з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького.

Вплив на водні ресурси: водопостачання КЗ ЛОР “Львівський історичний музей” забезпечено, згідно договору від 07.02.2022р. № 102953 укладеним з ЛМКП “Львівводоканал”.

Вплив на повітряний басейн: джерела забруднення атмосферного повітря при експлуатації КЗ ЛОР «Львівський історичний музей» залишаються незмінними. Викид забруднюючих речовин у атмосферне повітря відбувається відповідно до Дозволу на викид забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Поводження з відходами: видалення твердих побутових відходів відбувається в межах дії договору на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, в т.ч. вивезення побутових відходів, від 09.02.2022р. №01-06/12 - укладеним між ЛКП “Старий Львів” та КЗ ЛОР “Львівський історичний музей”.

Очікуваний вплив на стан компонентів довкілля у процесі будівництва:

Вплив на земельні ресурси: реставрація проводиться в межах існуючого будівельного об’єму, додаткового залучення земельних ресурсів не передбачається. Вплив на земельні ресурси відсутній.

Вплив на водні ресурси: Забір води з природних водойм та скид стічних вод у природні водойми не передбачається. Проектований об’єкт не чинить прямого чи опосередкованого негативного впливу на ґрунтові та поверхневі води навколишньої місцевості.

Негативного впливу на водне середовище під час проведення реставрації фасаду Палацу Корнякта 1580 р. - пам’ятка архітектури національного значення, (охор. № 326/5) на пл. Ринок, 6 в м. Львові не передбачається.

Дощові і талі води з видаляються в існуючу дощову каналізацію.

Вплив на повітряний басейн: джерелами безпосереднього впливу на стан атмосферного повітря при час проведення реставрації фасаду Палацу Корнякта 1580р. - пам’ятка архітектури національного значення, (охор. № 326/5) на пл. Ринок, 6 в м. Львові є: викиди забруднюючих речовин від будівельних машин та механізмів, процесів зварювання металів та фарбування.

Дані джерела утворення забруднюючих речовин тимчасові. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря припиняються після закінчення ремонтно-реставраційних робіт. Стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час ремонтно-реставраційних робіт покрівлі ЛБЮТ Личаківського району – відсутні.

Залпових та аварійних викидів вище згаданих забруднюючих речовин немає.

Валові викиди забруднюючих речовин в повітряне середовище складатимуть 0,052 т.

Поводження з відходами: основним джерелом утворення відходів при проведення реставрації фасаду Палацу Корнякта 1580 р. - пам’ятка архітектури національного значення, (охор. № 326/5) на пл. Ринок, 6 в м. Львові є проведення підготовчих і будівельних робіт. Будівельні відходи повинні зберігатись на спеціально відведених майданчиках з ціллю подальшої передачі на використання, переробку чи захоронення (у разі неможливості використання).

Відповідальність за поводження з відходами виробництва, які утворюються при проведенні підготовчих і будівельних робіт (збір, облік, вивіз на переробку, використання чи знешкодження) покладається на підрядника.

При проведенні робіт утворяться наступні відходи: відходи будівельні – 8,43 т, металобрухт – 0,50 т, полімери упаковочні – 0,03 т, відходи деревини – 0,80 т та ТПВ від життєдіяльності залученого персоналу – 0,51 т.

Вплив на флору і фауну: відсутній

Вплив на об’єкти ПЗФ: об’єкти ПЗФ відсутні.

Вплив на техногенне середовище: реставрація запроектованого об’єкту не призведе до негативного впливу на стан місцевих пам’яток історії, культури та архітектури.

Вплив на соціальне середовище, позитивні фактори і аспекти: проектований об’єкт не приведе до погіршення умов життєдіяльності місцевого населення, не впливатиме на стан здоров’я та захворюваність населення.

Очікуваний вплив на довкілля характеризується як екологічно допустимий.

Пожежна безпека

Клас наслідків (відповідальності) будинків – СС3. Ступінь вогнестійкості будівлі – ІІІ. Поверховість – 3. Площа забудови – 645 м.кв.

Для збереження пам’ятки передбачено провести комплекс реставраційно-відновлювальних робіт: - провести підготовчі роботи; - провести реставрацію та відновлення тиньку рустів; - відновити профільовані підвіконники 3-го поверху; - провести реставрацію кам’яного цоколю; - провести реставрацію білокам’яних декоративних обрамлень; - провести реставрацію фризу та аттику; - провести реставрацію металевої загорожі балкону; - провести реставрацію та відновлення столярних виробів заповнень прорізів, брами; - влаштувати нові фартуки карнизів з титан-цинкової бляхи; - демонтаж та відтворення блискавкозахисту, згідно проєкту.

Згідно п. 5.6 ДБН В.1.1-7:2016 матеріали, що використані для облицювання зовнішніх стін будинку, передбачені з групою горючості Г1.

Охоронно-пожежна сигналізація існуюча та обслуговується. Розроблено проект обладнання будівлі блискавкозахистом.

На горище в рівні 2-го поверху проєктом передбачено влаштування протипожежних дверей з класом вогнестійкості ЕІ 30.

На території будівлі музею розміщені первинні засоби пожежогасіння: встановлений пожежний щит пофарбований у відповідні кольори за державними стандартами. В приміщеннях наявні первинні засоби пожежогасіння (вогнегасник вуглекислотний ОУ-5 в кожному приміщені).

Відповідальність за пожежну безпеку ділянки будівництва, наявність та справне утримання засобів пожежогасіння, своєчасне виконання передбачених проектом протипожежних заходів несуть (призначаються наказом) керівники робіт на цих ділянках. Відповідальність за пожежну безпеку побутових, допоміжних та підсобних приміщень несуть посадові особи, яким підпорядковані вказані приміщення.

Тимчасові споруди, підсобні приміщення, а також будівельні майданчики забезпечуються первинними засобами пожежогасіння (вогнегасники, ящики з піском, багри, лопати, відра). Відстані між спорудами, машинами і місцями відкритого зберігання будівельних матеріалів, конструкцій повинні відповідати санітарним і протипожежним нормам. Проходи та проїзди повинні бути достатньої ширини для забезпечення проїзду, без нагромадження сторонніх предметів. Місця зберігання матеріалів, які легко займаються в обов’язковому порядку мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.

Енергоефективність

Розрахункові кліматичні та теплоенергетичні параметри для розрахунків мінімально допустимого значення опору теплопередачі приймаються для м. Львів.

Розрахункові кліматичні та теплоенергетичні параметри

Розрахункова температура внутрішнього повітря Ів = 20°С.

Розрахункова температура зовнішнього повітря для умов м. Львова - 22 °С.

Кількість градусо-діб опалювального періоду - 3508 °С діб.

Тривалість опалювального періоду складає 179 діб.

Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період 0,4 °С.

Будівля знаходиться в існуючому міському середовищі, в центральній частині м. Львова і є пам’яткою архітектури.

Проєктом передбачено проведення комплексу реставраційно-відновлювальних заходів для забезпечення збереженості будівлі і повернення їй фасаду міцності та надійності.

Проєктні рішення, прийняті для збереження пам’ятки, не погіршують її технологічні характеристики. Після проведення реставраційних робіт набір приміщень та їх призначення залишиться незмінним.

Об’єкт входить до переліку будівель згаданих у постанові №265, Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку будівель промислового та сільськогосподарського призначення, об’єктів енергетики, транспорту, зв’язку та оборони, складських приміщень”, на які не поширюються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель та які не підлягають сертифікації енергетичної ефективності будівель. Відповідно до цієї постанови розрахунок класу енергетичної ефективності не проводитиметься.

Проект “Реставрація фасаду Палацу Корнякта 1580р. - пам’ятка архітектури національного значення, (охор. № 326/5) на пл. Ринок, 6 в м. Львові” розроблено згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності об’єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки, у тому числі вимог з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення та інженерного забезпечення; санітарного й епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки.