Проект «Нове будівництво навчального корпусу інституту Приватного вищого навчального закладу «Український гуманітарний інститут» по вулиці Тургенєва, б. 16-а у м. Буча, Бучанської територіальної громади, Бучанського району, Київської обл.» розроблений ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БВС-НІКО» (код ЄДРПОУ: 43178538, юридична адреса: Україна, 04111, м. Київ, вул. Щербаківського Данила, буд. 52, прим. 39А).

Класи наслідків (відповідальності) об’єктів – СС3.

Сукупний показник – СС3.

 Головний архітектор проекту – Руденко Вячеслав Олегович (кваліфікаційний сертифікат серії АА № 003110, виданий 07.06.2016 р., свідоцтво про підвищення кваліфікації від 22.10.2021 р. № 4278).

Замовник – ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УКРАЇНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ» (код ЄДРПОУ: 30366752, юридична адреса: Україна, 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Інститутська, 14).

 

Підстави для проектування:

-  містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва, затверджені наказом Відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради від 08.09.2021 р. № 15-20/21/62 (ЄДЕССБ: МU01:8194-7227-4443-6358);

-   інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 11.10.2016 р. № 70224047, реєстраційний номер: 534111932108, дата державної реєстрації 16.12.2014 р., об’єкт нерухомого майна – земельна ділянка (кадастровий номер: 3210800000:01:061:0019, площею 0,9347 га);

- технічні умови, надані відповідними службами;

- завдання на проектування, затверджене замовником.

 

Ділянка під забудову розташована по вул. Тургенєва в м. Буча Київської області. Цільове призначення – 03.02 для будівництва та обслуговування закладів освіти.

Ділянка вільна від забудови. По земельній ділянці не проходять існуючі мережі.

Територія ділянки межує: із західного та південного боку  –  присадибними земельними ділянками, які знаходяться у приватній власності; з півночі – червоними лініями вул. Грибоєдова та земельною ділянкою, яка знаходиться у комунальній власності; зі сходу – земельною ділянкою, яка знаходиться у комунальній власності.

Рельєф ділянки – спокійний з абсолютними відмітками поверхні землі орієнтовно 124,40 – 126,90 м, з ухилом у північно-східному напрямку. Для вирівнювання рельєфу на ділянці проектування до ухилів 3,5% передбачаються підпірні стінки висотою 1 м на південній та західній  межах ділянки.

В’їзди-виїзди, на проектовану територію, передбачаються зі сторони вулиці Грибоєдова та зі східного боку з існуючого проїзду. Проектом передбачено круговий протипожежний проїзд шириною 3,5 м з фігурних елементів мощення, що запроектований на нормативній відстані від стіни навчального корпусу інституту. Зі сторони вул. Грибоєдова передбачено асфальтобетонний тупиковий проїзд шириною 5,5 м та довжиною 89,5 м, який закінчується майданчиком для розвороту з розмірами 12х12 м.

Гостьові автостоянки розташовані вздовж з’їзду на запроектованому майданчику, розрахованому на  10 машино-місць та на існуючій стоянці на 8 машино-місць (в т.ч. 4 машино-місця для МГН). Покриття місць для паркування виконується із паркувальної решітки типу ТТЕ, для влаштування «зеленої парковки».

Проектом передбачено будівництво нового 3-поверхового навчального корпусу інституту Приватного вищого навчального закладу «Український гуманітарний інститут».

Проектом Генерального плану передбачено розташування майданчика для відпочинку з критими навісами, спортивного майданчика, майданчика для зберігання побутового сміття.

Проект озеленення розроблений з врахуванням функціонального призначення, особливостей об'єкта і території. Передбачено влаштування газонів.

Проектом благоустрою території передбачені наступні заходи: встановлення обладнання на запроектованих майданчиках відповідно їх функціонального призначення; влаштування покриття проїздів з асфальтобетону, з встановленням бетонного бортового каменю; покриття доріжок ФЕМ.

Відведення атмосферних вод з ділянки передбачається відкритим способом по поверхні, з подальшим скидом по рельєфу місцевості.

У проекті прийняті рішення, які забезпечують у повному обсязі вимоги доступності, зручності, інформативності і безпеки для потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (МГН).

 

Проектом передбачена триповерхова, Г-подібна в плані будівля навчального корпусу, розрахована на 420 студентів. Центральний фасад з вхідною групою зорієнтований на схід.

Висота поверхів навчальних приміщень становить 3,6 м. Висота приміщень підвалу -2,7 м.

У підвалі (позн.-3.150, в осях 3-9/В-М) передбачені приміщення інженерно-технічного забезпечення: венткамери, електрощитові, насосна станція водопроводу, індивідуальний тепловий пункт. Евакуаційні виходи з підвалу  відокремлені від сходових клітин СК1 наземної частини  будівлі.

На період надзвичайної ситуації (в осях 1-9/А-В) для студентів та викладачів проектом передбачено сховище з приміщеннями зберігання продуктів, окремої електрощитової, фільтраційної, дизель-генераторної, дренажної станції, а також санвузли, в тому числі для МГН. Тимчасове укриття забезпечене трьома розосередженими евакуаційними виходами з  тамбурами. Висота приміщень сховища  – 2,70 м.

З огляду на необхідність влаштування підвалу зі сховищем вище рівня ґрунтових вод, входи на рівень першого поверху для доступності МГН обладнуються пандусами з нормативним ухилом.

На першому поверсі, в центральній частині будівлі, розташовані вестибюль, приміщення охорони, кабінети інформатики та обчислювальної техніки. В лівому крилі будівлі запроектовано гардеробну (з розрахунку 0,15 м² на студента), лекційні зали, сім аудиторій, медичний блок. В правій частині будівлі запроектовано зал їдальні на  50 місць.

На другому поверсі запроектований актовий зал, фойє з костюмерною, навчальні кабінети інформатики, адміністративні приміщення, кабінет директора, приймальня, викладацька, бухгалтерія, дев’ять  аудиторій, лаборантські.

На третьому поверсі –  зал вченої ради, бібліотека, читальний зал, сім аудиторій, три навчальні кабінети (лінгафонний кабінет), лаборантські, універсальний кабінет.

Форма навчання – денна.

Кількість навчальних груп – 24, наповнюваність кожної групи  17-18 студентів.

До складу навчальних приміщень входять: аудиторії на 18-25 місць, універсальні навчальні кабінети загальноосвітнього циклу, кабінети з природничих наук (фізики, хімії, біології) з лаборантськими, лінгафонні кабінети, кабінети інформатики. Всі кабінети оснащені  інтерактивними дошками та інтерактивними короткофокусними проекторами, ноутбуками для викладачів, двомісними партами та стільцями, столом письмовим для викладача, дошкою, рукомийником, шафами для учбово-наочного приладдя.

Кабінети інформатики та обчислювальної техніки розраховані на 10 місць. Лінгафонний кабінет розрахований на одночасне навчання 10 слухачів за допомогою мультимедійних засобів навчання.

В бібліотеці запроектовано: дві зали із зоною для читання; зала з електронними інформаційними ресурсами - для індивідуальної роботи з аудіо та відеоматеріалами (на 26 місць); книгосховище. Приміщення бібліотеки обладнані згідно типових рекомендацій.

До складу клубно-видовищних приміщень входять: актова зала зі сценою; костюмерна; інвентарна; фойє-рекреація. Актова зала передбачена на 165 місць. Планування та обладнання зали  забезпечує можливість проведення зборів та конференцій, концертів, демонстрації фільмів. Зала оснащена мультимедійним проектором та проекційним екраном з електроприводом, комплектом звукового обладнання та необхідними меблями.

До складу медичного блоку входять: терапевтичний кабінет, процедурний кабінет, кімната психофізіологічного розвантаження. Кабінети медичного обслуговування обладнані згідно з вимогами по проведенню процедур, обстеженню та лікуванню студентів. В кожному приміщенні медичного обслуговування встановлюються бактерицидні лампи. В медичному блоці передбачається використання медичних засобів одноразового застосування.

Приміщення харчоблоку  на ділянці господарської зони,  мають ізольовані два входи (для персоналу та завантаження продуктів). Форма виробництва закладу громадського харчування передбачається на напівфабрикатах. Склад та площі приміщень харчоблоку запроектовані згідно діючих санітарних та будівельних норм для навчальних закладів.

До складу харчоблоку входить така функціональна група приміщень: обідній зал на 50 місць, завантажувальна з місцем миття тари, виробничі приміщення (доготівельний, гарячий та холодний цехи), допоміжні та складські приміщення (комора запасу продуктів, мийна столового посуду, інвентарна, білизняна), санвузол для відвідувачів, гардероб персоналу з санвузлом та душовою. Продукти, що доставляються до підприємства автотранспортом, розвантажуються на рампу з навісом. Далі продукти транспортуються до завантажувальної, де приймаються по кількості та якості, і доставляються до місць зберігання. Для зберігання продуктів передбачається окреме приміщення із встановленням стелажів. Зберігання швидкопсувних  продуктів в цехах передбачається в холодильних та морозильних шафах. Підготовлені до теплової обробки продукти із доготівельного цеху подаються до холодного та гарячого цехів.

Над електричним тепловим обладнанням влаштовуються витяжні зонти з фільтрами та жировловлювачами.  Готові страви подаються до лінії роздачі. Для миття столового та кухонного посуду передбачаються мийні.

До складу адміністративно-побутових приміщень входять: кабінет директора, кабінет декана (2 приміщення), канцелярія, викладацька (два приміщення), кабінети методистів, зала вченої ради, кабінет бухгалтерії, приміщення охорони. Всі приміщення обладнуються необхідними меблями.

 

В навчальному закладі передбачено наступні допоміжні та підсобні приміщення: вестибюль та гардероб верхнього одягу, комора прибирального інвентарю.

Для міжповерхового сполучення використовуються три сходові клітки типу СК-1, відокремлені від підвалу, та  пожежний ліфт з пожежобезпечною зоною площею 6,0 м², який може використовуватись для МГН. Ширина сходових маршів  СК-1 становить 1350 мм.  На кожному поверсі передбачені санвузли з універсальними кабінами. Вхідні скляні двері обладнуються армованим або склом типу тріплекс із захисною полімерною плівкою.

Виходи на покрівлю забезпечені зі сходових кліток. Покрівля плоска, суміщена з шаром утеплення відповідно до теплотехнічних розрахунків.

Зовнішні стіни, вхідні тамбури  утеплюються, для  вікон та вітражів використовується енергозберігаюче світлопрозоре заповнення. Для обмеження перегріву приміщень, що орієнтовані на сектор горизонту 130°-290°, встановлюються сонцезахисні пристрої, що трансформуються; в інших приміщеннях використовуються штори. Основні функціональні приміщення забезпечені нормативною тривалістю інсоляції. Рівень освітленості робочих приміщень відповідає мінімальнодопустимому коефіцієнту природного освітлення.

Для внутрішнього та зовнішнього опорядження застосовуються сучасні екологічні сертифіковані в Україні матеріали.

Зовнішні стіни будівлі утеплюються базальтовими теплоізоляційними плитами з подальшим тинькуванням та фарбуванням фасадними фарбами. Цоколь оздоблюється керамогранітними плитами. Вікна та зовнішні двері – металопластикові з двокамерними склопакетами. Вітражні конструкції – алюмінієві із заповненням енергозберігаючими склопакетами. Металеві елементи огорож та дашків входів захищаються високоякісним пофарбуванням водостійкими фарбами. Для заповнення металевого каркасу навісу головного входу використовується армоване скло.

Внутрішнє оздоблення приміщень виконується у відповідності до їх функціонального призначення згідно з технологічними вимогами. Опорядження приміщень передбачається з матеріалів, що відповідають  діючим санітарно-гігієнічним та пожежобезпечним нормам України.

Проектом не передбачено влаштування сміттєпроводу. Збір сміття здійснюється технічним персоналом.

Характеристичні значення навантажень і впливів:

-          вітрове навантаження W₀= 450 Па;

-          снігове навантаження  S₀=  1600 Па.

Нормативна глибина промерзання ґрунту – 0.9 м.

Розрахункова сейсмічна інтенсивність району будівництва  -  6  балів.

 Інженерно-геологічні вишукування виконані ТОВ «ГЕОЕКОСИСТЕМИ» у лютому - березні 2021 року.

В геоморфологічному відношенні територія вишукувань належить до лівобережної надзаплавної тераси р. Рось та характеризується абсолютними інженерно-геологічними умовами ділянки та належить до ІІ (середньої) категорії складності.

В геологічній будові досліджуваної території до розвіданої глибини 23,0 м.

На майданчику виділені наступні інженерно-геологічні елементи (ІГЕ):

ІГЕ 1 – ґрунтово-рослинний шар–пісок, супісок темно-сірі,  гумусовані; потужністю 0,3-0,5 м;

ІГЕ 2 - насипний ґрунт – супісок, пісок мілкий, темно-сірий, твердий, неоднорідний, місцями з включеннями побутового та будівельного сміття до 15%; потужністю 0-1,6 м;

ІГЕ 3 - пісок мілкий, сіро-жовтий, жовто-сірий, рудувато-сірий, жовто-рудий, середньої щільності, від малого ступеню водо насищення до насиченого водою, потужністю 1,1-2,8 м;

ІГЕ 4 - пісок  середньої крупності, сіро-жовтий, середньої щільності, насичений водою, потужністю 0-0,4 м;

ІГЕ 5 - суглинок легкий пилуватий та піщанистий, жовто-сірий,  зеленувато-жовтий, з тонкими прошарками піску мілкого; 5-напівтвердий; 5а – туго-пластичний, місцями з тонкими прошарками м’якопластичного; потужністю 0,5-2,2 м;

ІГЕ-6 – суглинок легкий пилуватий, сірий, зеленувато-сірий, напівтвердий, слюдистий; потужністю 5,3-6,3 м;

ІГЕ-7  – глина (мергельна) легка пилувата, блакитно-сіра; тверда, карбонатна, тріщинувата, слюдиста.

Ділянка вишукувань потенційно підтоплювальна при незмінності граничних умов.

Категорія ґрунтів за сейсмічними властивостями  – ІІІ.

Проект будівлі навчального корпусу розроблено із застосуванням індустріальних збірних конструкцій, що випускаються будівельною промисловістю, а також індивідуальних конструкцій.

Конструктивна схема будівлі  змішана:

- конструкції до нуля (підземної частини) та плита нуля виконується з монолітного залізобетону;

- вище нуля (надземної частини) в осях «1-9» між осями «А-В» - збірні залізобетонні панелі за серією 1.141-1, вип.60, 63, серією 1.241-1, вип. 45 за номенклатурою заводу «Ковальська» по поздовжніх несучих цегляних стінах. Просторова жорсткість частини будівлі забезпечується сумісною роботою стін та жорстких дисків перекриттів;

- вище нуля (надземної частини) в осях «3-9» між осями «В-М» частина будівлі вирішена у монолітно-каркасному варіанті. Жорсткість та стійкість частини будинку забезпечується вертикальними блоками сходових клітин та ліфтової шахти, розв’язаних горизонтальними жорсткими дисками перекриття.

Розрахунки просторових систем виконуються із застосуванням програмних комплексів розрахунку конструкцій будівель «Ліра» та «Мономах».

Фундаменти передбачені плитні, монолітні, залізобетонні з бетону класу С20/25, марки W10, F200. Стіни підвалу по периметру будівлі - з монолітного залізобетону, товщиною 300 мм з бетону класу С20/25, марки W10, F200 та цегляні в осях «1-9» між осями «А-В». По цегляних стінах вище нуля, в прольоті «1-9» між осями «А-В», влаштовується залізобетонний пояс. Зовнішні та внутрішні стіни у надземній частині передбачені з керамічної цегли М200, F35 за  ДСТУ Б В. 2.7-61:2008, товщиною  380 мм на цементному розчині М100, F35 з армуванням. Плити перекриття (в прольоті «1-9» між осями «А-В») - збірні залізобетонні  за серією 1.141-1, вип.60, 63, 1.241-1, вип. 45. В прольоті «3-9» між осями «В-М» - монолітні залізобетонні  з бетону класу С20/25, F200. Колони - монолітні залізобетонні перетином 400х400 мм. Перемички - збірні залізобетонні.  Перегородки з  ефективної керамічної цегли М 100 на розчині М 75,  товщиною 120 мм. Конструкції сходів – монолітні залізобетонні. Ферми покриття – із  сталевих прямокутних профілів за ГОСТ 8645-68.

Живучість будівлі забезпечується:

- конструктивною схемою будівлі, що забезпечує просторову жорсткість;

- влаштуванням монолітного залізобетонного поясу, який  сприяє перерозподілу навантажень і вирівнює нерівномірні деформації;

- резервуванням несучої здатності головних несучих конструкцій шляхом застосування коефіцієнтів надійності на навантаження;

- застосуванням несучих конструкцій, у яких межа вогнестійкості більша, а межа поширення вогню менша, ніж вимагає ДБН В.1.1-7-2016 для будівель II ступеню вогнестійкості;

- дотримуванням протипожежних заходів щодо захисту конструкцій;

- виконанням антикорозійного захисту та вогнезахисту металевих елементів конструкції;

- влаштування водовідведення від будівлі системою пластового дренажу та вертикальним плануванням.

Для монолітних конструкцій використовується бетон за ДСТУ Б.В.26-155:2010, армування конструкцій здійснюється арматурою за ДСТУ 3760:2019. Всі арматурні стержні залізобетонних конструкцій мають захисний шар бетону згідно з вимогами нормативних документів. Антикорозійний захист будівельних конструкцій передбачено згідно з вимогами ДСТУ Б.В.2.6-145:2010 та ДСТУ Б В.2.6-193:2013.  Будівля  та її конструкції відповідають вимогам ДБН В.1.2-14:2018  та ДБН А.3.1-5:2016.

 

Водопостачання об’єкту передбачається від існуючої артезіанської свердловини та існуючої водонапірної башти. Проектом передбачається водопостачання будинку, який проектується із артезіанських свердловин окремим трубопроводом,  діаметром 63 мм.

Зовнішнє пожежогасіння здійснюється від існуючих пожежних гідрантів. Зовнішня мережа пожежного водопроводу влаштована кільцевою  від пожежної насосної станції з двома пожежними резервуарами. Наповнення резервуарів здійснюється від існуючих артезіанських свердловин.

Витрата води  на  внутрішнє  пожежогасіння  будинку  становить  2 струменя по 2,6 л/с.

Розрахунковий тиск та витрати в мережі внутрішнього протипожежного водопостачання будинку забезпечуються від зовнішніх мереж протипожежного водопостачання.

Передбачається два сталевих вводи протипожежного водопроводу в будівлю Ø 50 мм.

Внутрішня водопровідна мережа протипожежного водопроводу будинку запроектована  відокремленою від мережі господарсько-питного водопостачання. Внутрішня мережа протипожежного водопроводу запроектована кільцева. Внутрішнє пожежогасіння забезпечується за допомогою пожежних кран-комплектів діаметром Ø 50 мм, які улаштовуються на висоті +1,35 м від рівня підлоги в пожежних шафах.

Передбачається один ввід господарсько-питного водопроводу в будівлю Ø 63 мм. На вводі водопроводу в будинок встановлюється загальний водомірний вузол із лічильником, в якому встановлено пристрій для дистанційного зняття показників та передачі їх на диспетчерський пункт.

Передбачається встановлення насосної станції підвищування тиску. Поливання прилеглої території запроектовано із мережі господарсько-питного водопроводу по окремому трубопроводу, на якому, для обліку витрат води на поливання території,  встановлюється  додатковий  водомірний  вузол  із  лічильником.

В приміщеннях санітарних вузлів та технологічних приміщень кухні встановлюються внутрішні поливальні крани. 

 

Проектом передбачена тупикова мережа господарсько-питного водопостачання.

Забезпечення споживачів будівлі гарячою водою проектом передбачається від індивідуального теплового пункту (ІТП). Для резервного приготування гарячої води харчоблоку проектом передбачається встановлення електричних бойлерів в приміщеннях  кухні, їдальні.

Проектом передбачена система зворотної циркуляції гарячого водопостачання. Налагодження системи циркуляційного водопроводу гарячого водопостачання виконується за допомогою балансувальних клапанів «Alwa-kombi-4». Сушки для рушників передбачаються електричні, які встановлюються в приміщеннях душових. Для запобігання тепловтрат від трубопроводів мережі гарячого водопроводу виконуються в тепловій ізоляції товщиною 13 мм.

З території забудови побутові стічні води відводяться самопливом у внутрішньомайданчикову мережу каналізації Д=150 мм, з наступним їх  підключенням до існуючої КНС.

Виробничі стоки відводяться в зовнішні мережі побутової каналізації по окремій  системі виробничої каналізації зі встановленням жировловлювача продуктивністю 2 л/с на випуску.

Для відведення  проливної  води  від  технологічних  приміщень  їдальні, із санітарних вузлів та душових передбачено влаштування трапів з «сухим сифоном».

Відведення дренажних та аварійних стоків від ІТП, вузла вводу водопроводу та венткамери передбачено занурювальним насосом через зворотній клапан та засувку в мережу побутової каналізації. В приямках встановлюються дренажні насоси.

Відведення побутових стоків від санітарно-технічного обладнання будівлі, яке розташоване вище відм. 0,000, передбачається самопливом. Відведення стоків від санітарно- технічного обладнання будівлі, яке розташоване на відм. -3,150, передбачається за допомогою каналізаційної насосної станції, яка встановлюється в приямку та працює в автоматичному режимі.

Забезпечення вентиляції мережі виробничої та побутової каналізації відбувається за допомогою виведеного фанового трубопроводу на 0,2 м вище покрівлі будинку (або 0,1 м вище обрізу вентиляційної шахти).

Водовідвід дощових і талих вод з території здійснюється поверхневим способом.

 

Теплопостачання навчального корпусу передбачено від теплових мереж.

Система теплопостачання будівлі приєднується до теплових мереж в індивідуальному тепловому пункті, який розташований в підвалі на відм. -3,150. В приміщені ІТП розташовано загальний облік теплової енергії Multical^®603 з витратомірами ULTRAFLOW®54 та датчиками температури Pt500 на подавальному та зворотному трубопроводах.

  Система опалення та теплопостачання калориферів вентиляційних установок приєднуються до теплових мереж за залежною схемою через модульні блоки з циркуляційними насосами; система гарячого водопостачання за незалежною схемою через модульний блок з пластинчатим теплообмінником. Керування системами здійснюється автоматично за допомогою програмувальних щитів управління.

Розрахунковий температурний графік в системі опалення та теплопостачання калориферів вентиляційних установок  – 80-60°С. Температура води в системі гарячого водопостачання - 55°С.

Система опалення будівлі тупикова, горизонтальна, двотрубна з вертикальними стояками. Групи приміщень системи опалення підключаються до поверхових розподільчих колекторів, розташованих в комунікаційних нішах.

Для стабілізації перепаду тиску на підключенні до розподільчого колектору застосовано запірно-вимірювальний клапан ASV-I та регулятор перепаду тиску ASV-PV з мембранним блоком, який має попереднє налаштування та можливість для відключення і спуску води. Автоматичне регулювання параметрів теплоносія застосовується для кожного контуру з сумарною кількістю опалювальних приладів не більше восьми.

Магістральні трубопроводи систем опалення прокладені під стелею підвального поверху, вертикальні та розподільчі гребінки - в комунікаційних нішах, розведення трубопроводів в приміщеннях передбачається вздовж зовнішніх стін та перегородок приховано в конструкції підлоги. У верхніх точках стояків систем опалення встановлюються повітрозбірники з автоматичними повітровідвідниками, для зливу води з системи опалення (за допомогою компресора) в комунікаційних нішах передбачені зливні крани (дренажні).

Магістральні трубопроводи та стоякі систем опалення запроектовано із стальних  електрозварних труб (по ДСТУ 8943:2019) для діаметрів більше 50 мм, та стальних водогазопровідних труб (по ДСТУ 8936:2019) для діаметрів менше 50 мм з антикорозійним покриттям фарбою БТ-177 у два шари по ґрунтовці ГВ-021.  Магістральні трубопроводи ізолюють мінераловатними вертикально-шаровими фольговими циліндрами товщиною 50 мм, стояки в комунікаційних нішах товщиною 13-50 мм (в залежності від діаметра трубопроводу). Трубопроводи в приміщеннях монтуються із поліетиленових труб в тепловій ізоляції товщиною 6 мм. Для відключення та спорожнення системи опалення передбачена запірна і дренажна арматура. В місцях перетину перекриття, внутрішніх стін та перегородок на трубопроводах теплоносія встановлюються гільзи із негорючих матеріалів, а також ущільнювачі з негорючих матеріалів.

В якості опалювальних приладів застосовуються  біметалеві секційні радіатори з термостатичними клапанами та клапанами для випуску повітря, встановлюються під підвіконням в захисних екранах. Опалювальні прилади сходової клітки розташовані на 2,2 м вище рівня проступу.

Для технічних приміщень підвалу застосовуються регістри з гладких труб при розрахунковій температурі приміщень не нижче +5°C. Для підтримання температури не нижче + 5°C в приміщеннях електрощитової та венткамер встановлюються електричні конвектори.

Біля зовнішніх дверей завантажувальної їдальні та вхідної групи передбачається улаштування повітряно-теплових електричних завіс VTS Wing E150.

 

Для створення необхідного повітрообміну у приміщеннях навчального корпусу інституту запроектовані системи припливно-витяжної вентиляції з природним та механічним спонуканням. 

Система вентиляції навчально-учбових приміщень з кількістю місць до 20 передбачена природня, приплив свіжого повітря здійснюється через верхні фрамуги вікон, витяжка – через самостійні канали у внутрішніх стінах. Системи вентиляції навчально-учбових приміщень з кількістю місць більше 20, актового залу, залу бібліотеки, кабінетів директорської, приймальної, викладацької, залу їдальні запроектовані механічні, припливно-витяжні. В якості обладнання застосовуються напільні припливно-витяжні установки повної заводської готовності з рекуперацією тепла.

Припливно-витяжні установки (ПВ2-ПВ5) розмішені в спеціально обладнаних приміщеннях (венткамерах), розташованих на покрівлі будівлі, ПВ1 – у венткамері у підвалі.

Для приміщення кухні передбачається влаштування систем місцевих відсмоктувачів В1(м.в.) – В3(м.в.)  від обладнання із значними теплонадходженнями. Над кожним осередком тепловиділень запроектовані витяжні зонти (острівного або пристінного типу) з жировловлювачами та фільтрами. Витяжні центробіжні вентилятори систем розташовані на покрівлі будівлі. На відгалуженнях до зонтів передбачено встановлення ручних дросель-клапанів.

Загальнообмінна вентиляція кухні  розрахована на поглинання теплонадлишку та компенсації видаленого повітря від місцевих відсмоктувачів. Для забезпечення розрядження в приміщені кухні запроектовано припливну систему вентиляції, яка подає безпосередньо в кухню 40% припливного повітря, та обладнана напільною вентиляційною установкою VTS VVS030s повної заводської готовності. Залишок припливного повітря подається через зал їдальні системою ПВ1. Викид повітря виведено вище покрівлі будівлі на 1,0 м.

Для підтримання оптимальних умов мікроклімату в теплий період року припливно-витяжні установки ПВ1-ПВ2 та припливна установка П2 укомплектовані секціями охолодження на фреоновому контурі в парі з компресорно - конденсатними блоками ККБ (холодоносій – фреон типу R-410А).

   Для приміщень санвузлів, гардеробних, костюмерної, книгосховища, комор, буфетної, мийної запроектовані відокремлені витяжні системи вентиляції  з  механічним спонуканням (В7-В18, В20-В28, В30-В32) із встановленням вентиляторів канального типу SystemуAir  з викидом повітря через  самостійні канали у внутрішніх стінах.

Вентиляція венткамер (В3, В34-В36), електрощитової (В4), технічних приміщень (В19, В29) прийнята окрема  видаляюча механічна (кратність повітрообміну n=1 год^-1), здійснюється за допомогою  вентиляторів канального типу SystemAir  з викидом повітря через  самостійні канали у внутрішніх стінах.

В приміщені ІПТ передбачена окрема витяжна система вентиляції (В1) з механічним спонуканням та 10-ти кратним повітрообміном. Приплив неорганізований – через зовнішні вхідні двері та перетіканням повітря з коридору. Вентилятор канального типу SystemAir спрацьовує від датчика температури при підвищенні температури в ІТП до 28⁰С.

Вентиляція приміщення насосної – відокремлена витяжна з механічним спонуканням (В2) розрахована на асиміляцію тепловиділень від насосного обладнання. Приплив здійснюється за рахунок перетікання з коридору.

Для компенсації видалення повітря з технічних приміщень підвалу передбачено встановлення припливної системи вентиляції П1. Запроектована підвісна вентиляційна установка VTS VVS020s повної заводської готовності, яка обладнана вентилятором, водяним калорифером, фільтром, повітряним клапаном, гнучкими вставками, шумоглушником, системою автоматики.

Низ отворів приймальних пристроїв зовнішнього повітря запроектовано на висоті не менше ніж 1,0 м від рівня стійкого снігового покрову та не нижче 2,0 м від рівня землі. Викид повітря від механічних витяжних систем передбачається вище покрівля на 1,0 м, для систем з природним спонуканням – вище зони вітрового підпору.

Повітропроводи виконані із тонколистової оцинкованої сталі класу «В» та «П» в тепловій ізоляції базальтовими матами з фольгованим покриттям. Транзитні повітропроводи від місцевих відсмоктувачів - зварні, без роз’ємних з’єднань. 

Проектом передбачено відключення обладнання всіх механічних систем вентиляції від електропостачання при виникненні пожежі, в місцях перетину повітропроводів  пожежних перегородок та перекритті, в місцях приєднання повітропроводів до вертикальних колекторів  встановлюються нормально відкриті протипожежні клапани. 

 

Джерело електропостачання – ПС 110/10 кВ «Гостомель». Точка забезпечення потужності  -  РУ-0,4 кВ  ТП 256.

Напруга електричної енергії об’єкту проектування - 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю трансформатора. Категорія надійності електропостачання - ІІ.

Для  забезпечення І категорії надійності електропостачання передбачено встановлення дизель-генераторної установки потужністю 400 кВА. Розрахункове навантаження - 170 кВт.

Живлення об’єкту виконується від РУ-0,4 кВ існуючої ТП-256 кабелем АВВГ-(2) 4х240 мм² в землі. Розрахунковий  облік електроенергії передбачено в РУ-0,4 кВ ТП 256.

Ввідно-розподільчий пристрій (ВРП) 0,4 кВ об’єкта розміщується в приміщенні електрощитової. Мережі виконуються проводами та кабелями з мідними жилами з ізоляцією, яка не поширює горіння  та має помірну димоутворювальну здатність.

Живлення споживачів протипожежних пристроїв передбачається кабелями з вогнестійкою безгалогеновою ізоляцією марки FLAME-X 950 (N)HXH FE180/E90.

Підключення протипожежних систем: евакуаційного освітлення, систем пожежної сигналізації, насосної установки протипожежного водопостачання виконуються після пристрою АВР. Електроприймачі протипожежних систем підключаються окремими кабельними лініями.

Проектом передбачається відключення вентиляції при пожежі.

Освітлення приміщень виконується світлодіодними світильниками, згідно з нормативним рівнем освітленості та архітектурним рішенням.

Проектом передбачається робоче, аварійне (безпеки та евакуаційне) та ремонтне (в окремих приміщеннях) електроосвітлення.

Проектом передбачається улаштування блискавкоприймальної сітки.

Заземлювачі захисту від блискавки об’єднані у загальну систему заземлення за допомогою основної системи зрівнювання потенціалів.

Зовнішнє освітлення території виконується світильниками з LED лампами, змонтованими на опорах з кабельним підведенням живлення. Управління зовнішнім освітлення передбачається автоматичне від шафи управління зовнішнім освітленням.

 

Для забезпечення енергоресурсів та їх економних витрат, проектом передбачено наступний комплекс заходів щодо енергозбереження та енергоефективності:

- всі матеріали та обладнання, прийняті у проекті, мають сертифікати відповідності в Україні;

- регулювання температури повітря та використання теплоносія в кожному  приміщенні за допомогою термостатичних клапанів на радіаторах;

- теплова ізоляція трубопроводів системи опалення, гарячого водопостачання та теплопостачання калориферів вентиляційних установок;

- з метою зниження електроспоживання застосоване сучасне ефективне енергоспоживаюче обладнання з високим ККД, з автоматичним регулюванням та автоматичним управлінням включенням та відключенням;

- в системах механічної припливно-витяжної вентиляції застосоване обладнання з рекуперацією тепла та системою автоматики регулювання за потребою, а саме змінний режим роботи системи за часом (нічне зниження витрат повітря, зниження у неробочі години/дня тощо) та регулювання відповідно до поточних (фактичних) потреб у вентиляції (відповідно до присутності людей, концентрації СО², тощо);

- для запобігання попадання холодного повітря на вході завантажувальної їдальні передбачено встановлення електричної повітряної теплової завіси з керуванням за допомогою контролера;

- для запобігання втрат тепла на повітропроводах передбачена ізоляція;

- підключення систем опалення, вентиляції та гарячого водопостачання до теплових мереж здійснюється в ІТП через модулі з високоефективним обладнанням, передбачено автоматичне підтримання температури в системі гарячого водопостачання;

- конструкція зовнішніх огороджуючих конструкцій (включаючи утеплювач) прийнята з теплотехнічними показниками у відповідності з вимогами ДБН В.2.6-31:2021;

- усі стулки вікон укомплектовані ущільнювальними прокладками, виконаними з морозостійких матеріалів;

- оптимальне відношення величини зовнішніх огороджуючих конструкцій до опалювального об'єму будівлі;

-   ефективна теплова оболонка зовнішніх конструкцій, що відповідає нормативним вимогам;

- захист від вологопроникнення, паропроникнення, гідроізоляції зовнішніх огороджуючих конструкцій та захист їх від плісняви та грибкових утворень;

- вхідні двері обладнані пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах;

- в зовнішніх огороджувальних конструкціях використовуються ефективні теплоізоляційні матеріали;

- світлопрозорі конструкції виконані з ПВХ-профілів із заповненням двокамерними склопакетами з енергозберігаючим покриттям (опір теплопередачі світлопрозорих конструкцій RƩпр в = 0,93 м²хК/Вт); 

- вимірювання загальної спожитої теплової енергії здійснюється за допомогою теплолічильника;

- системи холодного водопостачання  обладнані приладами обліку;

- облік електроенергії передбачається багатофункціональними електронними електролічильниками;

- насосне обладнання запроектоване з регулюючим приводом (частотою обертів двигуна);

- електроосвітлення запроектовано з використанням світильників, обладнаними енергозберігаючими лампами;

- здійснюється автоматичне керування евакуаційним та робочим освітленням сходових клітин, тамбурів, коридорів, а також освітленням входів до будівлі. При цьому забезпечується увімкнення з настанням сутінок та вимикання освітлення на світанку;

- передбачено централізоване керування зовнішнім освітленням території, під’їзних і пішохідних доріг;

- в проекті закладена система автоматизованого управління інженерним обладнанням – ефективна система для регулювання та контролю, яка включає в себе сучасні технології управління;

- технічні рішення щодо вибору та монтажу обладнання системи автоматизованого управління прийняті цілеспрямовано з метою забезпечення надійності та ефективності роботи інженерного обладнання;

- основні складові економії енергоспоживання – регулювання теплоспоживання; робота інженерних систем за розкладом; контроль часу роботи електродвигунів; зниження частоти обертання електродвигунів залежно від розкладу роботи.

Використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії не передбачено. Акумулювання енергії у години мінімального енергоспоживання не передбачено.

Згідно ДБН В.2.6-31:2021 клас енергетичної ефективності будинку за питомою енергопотребою «В».

 

   Проектом передбачено обладнання об’єкта телекомунікаційними системами:  телефонізації, провідного радіомовлення, єдиного точного часу, дзвінковою сигналізацією.

 

Запроектований навчальний корпус інституту відноситься до ІІ ступеню вогнестійкості.

 Класи вогнестійкості будівельних конструкцій і значення поширення вогню по них складають: зовнішні несучі стіни, стіни сходових кліток та ліфтових шахт – REI 120 М0; колони – R 120 М0;  сходові площадки, сходові марші  – R 60 М0; перекриття міжповерхові  – REI 45 М0.

Проектом  передбачений круговий проїзд шириною 3,5 м на відстані 7 м від зовнішніх стін.

Книгосховище відокремлене від коридору та інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу з влаштуванням протипожежних дверей 2-го типу. Проектом передбачено вогнезахист металевих конструкції ферм покрівлі з доведенням їх класу вогнестійкості до R30. Двері шахти пожежного ліфту та двері протипожежного тамбур-шлюзу пожежного ліфту передбачені протипожежними 1-го та 2-го типу відповідно. Двері електрощитових, венткамер, тамбур-шлюзів, виходу на горище, комор, технічних приміщень, дизельгенераторної передбачені протипожежними з класом вогнестійкості ЕІ-30.

Освітлення сходових кліток передбачається через віконні прорізи в зовнішній стіні площею не менше 1,2 м² з відкривними фрамугами. На шляхах евакуації передбачено влаштування евакуаційного освітлення.

Навчальний корпус  передбачено  обладнати системами протипожежного захисту, а саме:

-  пожежною сигналізацією адресного типу;

-  системою оповіщення про пожежу типу СО-4;

-  системою димовидалення (підпір повітря в шахту та тамбур-шлюз пожежного ліфту);

-  внутрішнім протипожежним водопроводом з витратами води 2х2,6 л.с.;

-  автоматичною системою модульного газового пожежогасіння приміщення дизельгенераторної.

Вивід сигналу про пожежу передбачено на пульт пожежного спостерігання та до об’єднаного диспетчерського пункту.

В підвальному поверсі передбачено систему контролю довибухонебезпечних концентрацій паливних газів.

 Будівля обладнана системою блискавкозахисту.

В підвальному поверсі передбачено влаштування захисної споруди подвійного призначення з властивостями ПРУ групи П4.

 

Проект  включає достатній комплекс заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного і санітарного законодавства та інших законодавчих і нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища; очікувані залишкові впливи на навколишнє середовище, за умови реалізації всіх передбачених ОВНС заходів, прийнятні. Проект відповідає вимогам щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища і його безпеки.

 

Відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» планована діяльність не підлягає процедурі оцінювання впливу на довкілля, не представляє собою особливо небезпечний об’єкт та не призводить до значної трансформації природних ресурсів. Для планованої діяльності не передбачається транскордонний вплив, за масштабом впливу комплексу проектований об’єкт відноситься до об’єктових, тобто масштаб впливу не поширюється на сельбищну територію, не порушує стан водних об’єктів.

В рамках планованої діяльності запроектоване будівництво та експлуатація об’єкту не відносяться до першої або другої категорії впливів на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».  

В процесі проведення будівельних робіт виділення інертних газів, тепла, пари, вологи, виникнення мікрокліматичних умов, що сприяють розповсюдженню шкідливих видів на флору та фауну, не очікується. Локального підвищення або зниження температури повітря, температури природних водних об’єктів, зміни вологості повітря не очікується, виділення парникових газів не відбудеться; зміни клімату і мікроклімату не передбачається.

Вплив хімічних факторів забруднення атмосфери є незначним та допустимим. Теплове забруднення повітряного басейну не передбачається.

При забудові земель, що відводяться під будівництво об’єкту, а також тимчасово використовуються на період будівництва, рослинний шар ґрунту буде зніматися для подальшого використання при проведенні робіт по благоустрою та озелененню території.

Вплив на ґрунти під час будівництва буде носити тимчасовий характер, тривалість якого обмежена терміном продовження будівництва. При нормальній експлуатації об’єкту вплив на ґрунти не передбачається.

В процесі виконання будівельно-монтажних робіт вплив на атмосферне повітря можливий при виконанні: земляних робіт, розвантажувально-завантажувальних роботах, пересипанні ґрунту; проведені робіт по різці та зварюванню металевих конструкцій; лакофарбових роботах; викиди від будівельної та автотранспортної техніки. Вплив на атмосферне повітря носить тимчасовий характер, тривалість якого визначається розрахунковим терміном ведення будівництва.

Основним джерелом впливу на період експлуатації будуть викиди від їдальні навчального корпусу, жировловлювача та автостоянки на 18 машино-місць.

Згідно величин порахованих коефіцієнтів доцільності, розрахунок розсіювання викидів в атмосфері не доцільно проводити. Викид даних забруднюючих речовин не створює зони забруднення, а їх вклад в існуючий стан фонового забруднення атмосфери є меншим від 0,1 ГДК.

Об’єкт проектування не є джерелом забруднення атмосферного повітря, рівні шуму та електромагнітні випромінювання не перевищують нормативні значення, у зв’язку із чим встановлення для проектованого об’єкту СЗЗ не потребується, згідно ДСП 173-96.

Реалізація планованої діяльності не призведе до будь-яких негативних змін інженерно-геологічних умов території, таких як виникнення зсувів, провальних чи просадних деформацій, підтоплення тощо.

Вплив на водне середовище під час будівництва носить тимчасовий характер, тривалість якого визначається розрахунковим терміном ведення будівництва.

Забір води з поверхневих та підземних водних джерел і скидання стічних вод у водні об'єкти не передбачається.

Проектні рішення не матимуть негативного впливу на водні ресурси, впливу на підземні води не передбачається.

Земельна ділянка під будівництво навчального корпусу з інженерними мережами не розміщуються у межах територій та охоронних зонах об'єктів ПЗФ, та на території перспективній для заповідання (офіційно зарезервований для цієї мети).

При дотриманні технологічних регламентів, норм, що діють, і правил техніки безпеки при будівництві та експлуатації негативної дії на стан здоров'я, захворюваність, умови життєдіяльності населення і в цілому на навколишнє соціальне середовище виявлятися не буде. Вплив на здоров’я населення оцінюється як допустимий та прийнятний.

При додержані вимог до збору та тимчасового зберігання відходів негативного впливу з боку планованої діяльності в сфері поводження з відходами не очікується. Вплив об’єкту в частині поводження з відходами оцінюється як екологічно допустимий.

Проектована діяльність не спричинить порушення навколишнього природного середовища за умови дотримання всіх передбачених проектними матеріалами рішень.

 

Для оптимальної організації будівельних процесів у складі будівництва, а також раціонального використання трудових і матеріальних ресурсів, всі роботи на об'єкті рекомендується виконувати в 1 чергу, без виділення пускових комплексів, потоковим методом з максимальним суміщенням окремих потоків і видів робіт у часі.

Для організації майданчику будівництва об'єкту, з метою доцільного проведення будівельно-монтажних робіт, даним проектом ОБ прийнята організаційно-технологічна схема виконання робіт, що передбачає послідовне виконання робіт: підготовчого періоду та зведення будівель і споруд, що проектуються, у складі основного періоду.

Будівництво надземної частини передбачено вести за  допомогою баштового крану Liebherr-63K з максимальною довжиною стріли 43,0 м, та вантажопідйомністю на максимальному вильоті 1,4 т та автомобільних кранів КТА-50. КТА-25.02 та КС-3577.

Тривалість будівництва - 24,0 міс, в тому числі підготовчий період  - 2,5 місяця.

 

У процесі проведення експертизи проекту «Нове будівництво навчального корпусу інституту Приватного вищого навчального закладу «Український гуманітарний інститут» по вулиці Тургенєва, б. 16-а у м. Буча, Бучанської територіальної громади, Бучанського району, Київської обл.» було зроблено ряд зауваг та пропозицій по окремих розділах проектної документації, які були доведені письмово до замовника і авторів проекту. Після опрацювання зауважень внесені необхідні зміни та доповнення до проекту.

Відповідальність за внесення змін в усі примірники проекту, в т. ч. у відомості внесені до Реєстру будівельної діяльності, покладається на проектувальника та замовника.