Проект «Будівництво житлових будинків з об’єктами соціальної сфери, в тому числі за програмою «Доступне житло», для забезпечення житлом учасників АТО між вулицями Жулянською та Чабанівською та на вул. Жулян­ській, 5 у Голосіївському районі м. Києва» (ІІІ та ІV черги будівництва) розроблений у 2021 році ТОВ «ПАНТЕОН-ПРОЕКТ» (03048, м. Київ, вул. Кадетський Гай, 6), ГАП ‒ Гончар В. О. (кваліфікаційний сертифікат: Серія АА № 000502 від 21.09.2012, свідоцтво про підвищення кваліфікації № 1672 від 23.02.2018), на замовлення Комунального підприємства з утри­мання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦ­ЖИТЛОФОНД» і ТОВ «БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БУД-МОНОЛІТ» на підставі:

−    містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва, затвердженого наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 16.08.2018 № 787;

−    завдання на проектування, затвердженого замовником.

Коригування ескізного проекту «Будівництво житлових будинків з об’єктами соціальної сфери, в тому числі за програмою «Доступне житло», для забезпечення житлом учасників АТО між вулицями  Жулянською та Чабанівською та на вул. Жулянській, 5 у Голосіївському районі м. Києва» було розглянуто ТОВ «Українська будівельна експертиза» з наданням екс­пертного звіту № 3-168-20-ЕП/КО від 16 серпня 2020 р., з рекомендацією для схвалення замовником у цілому, в тому числі з виділенням дев’яти черг будів­ництва, де ІІІ та ІV чергами передбачено будівництво:

−    ІІІ черга – житлового будинку № 3;

−    ІV черга – житлового будинку № 4.

Третя черга складається з двосекційного будинку змінної поверхо­вості - 20 та 25 поверхів.

На першому та другому поверхах однієї із секцій знаходиться вбудований заклад дошкільної освіти на 80 місць.

На першому поверсі другої секції знаходяться нежитлові приміщення.

Четверта черга складається з двосекційного 25-поверхового будинку. На першому поверсі знаходяться нежитлові приміщення.

Ділянка проектування площею 8,8527 га знаходиться між вулицями Жулянською та Чабанівською та на вул. Жулянській, 5 у Голосіївському районі м. Києва.

Загальна площа ділянки ІІІ та IV черг будівництва – 3,1 га.

Межі ділянки ІІІ та IV черг:

−     з півночі – ділянка І та ІІ черг будівництва;

−     зі сходу – приватна забудова (провулок Проектний);

−     з півдня – вулиця Чабанівська;

−     із заходу - ділянка VІ черги будівництва.

Ділянка вільна від забудови та інженерних мереж, на території існують дерева, які частково зносяться, частково залишаються.

Рельєф ділянки відносно спокійний. Відмітки поверхні землі зміню­ються від 188.74 до 184.12 м.

Заїзд на територію передбачається з вулиці Абрикосової та про­вулку Проектного.

Організація рельєфу території розроблена з урахуванням висотного положення існуючих будівель, споруд, прилеглої території відміток інших черг будівництва та верху покриття вулиць Чабанівської, Абрикосової і про­вулку Проектного. Поздовжній ухил по проїздах прийнято від 5 до 11‰.

Відведення поверхневих вод передбачено по лотоках проїздів у запро­ектовану мережу дощової каналізації. Поверхневі води з території відкритих автостоянок потрапляють на очисні споруди. Після очищення – у мережу дощової каналізації.

Проект благоустрою передбачає влаштування проїздів, тротуарів, майданчиків різного призначення. На вільній від забудови, проїздів, тротуарів і майданчиків території влаштовуються газони з додаванням рослинного шару ґрунту, висаджуються дерева та кущі.

Інженерно-геологічні вишукування виконані ТОВ «КИЇВГЕОПРОМ».

Геологічну будову майданчика розвідано до глибини 40,0 м.

У загальній товщі виділено такі інженерно-геологічні елементи (ІГЕ):

−    ІГЕ 1 ‒ ґрунтово-рослинний шар: супісок темно-сірий до чорного, гуму­сований, із залишками коренів рослин;

−    ІГЕ 1а ‒ насипний техногенний ґрунт: супісок, темно-сірий, з доміш­ками будівельного сміття;

−    ІГЕ 2 ‒ супісок жовтувато-сірий, пилуватий, твердий, з прошарками суглинку легкого;

−    ІГЕ 2а ‒ супісок світло-сірий, сірувато-бурий, піщанистий, пластичний;

−    ІГЕ 3 ‒ пісок дрібний, сірий, сірувато-бурий, неоднорідний за грануломет­ричним складом, середньої щільності та щільний, від малого ступеня водо­насичення до насиченого водою, з прошарками піску середньої крупності;

−    ІГЕ 4, 4а ‒ суглинок світло-сірий, сірувато-бурий, легкий з лінзами важ­кого, піщанистий: 4 ‒ напівтвердий та тугопластичний; 4а ‒ м’якоплас­тичний;

−    ІГЕ 4б ‒ суглинок світло-сірий, сірувато-бурий, важкий з лінзами легкого, піщанистий, напівтвердий та тугопластичний, з домішками гравію криста­лічних порід;

−    ІГЕ 5 ‒ глина темно-сіра, жовтувато-сіра, легка, пилувата, тверда та напів­тверда;

−    ІГЕ 5а ‒ глина темно-сіра, жовтувато-сіра, важка, пилувата, тверда та напівтверда;

−    ІГЕ 6 ‒ супісок світло-білий, пилуватий, пластичний, каолінистий, з прошарками пісковику;

−    ІГЕ 7 ‒ пісок пилуватий світло-білий, щільний, неоднорідний за грануло­метричним складом, насичений водою, з прошарками супіску.

Ґрунтові води виявлені на глибинах 4,0-5,9 м (абсолютні відмітки 181.55-181.65 м).

Ґрунтові води не мають агресивних властивостей до бетонів усіх марок.

Прогнозне підняття рівня ґрунтових вод становить 1,0 м від зафік­сованого при вишукуваннях.

За розрахунком, наведеним у матеріалах проекту, погодженим замов­ником, житлові будинки відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС3.

Згідно з ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України», відповідно до карти ЗСР-2004-А майданчик будівництва розташований у районі з фоновою сейсмічною інтенсивністю 5 балів за шкалою МSК-64.

Конструктивна схема житлових будинків – монолітний залізобетон­ний безригельний каркас, із залізобетонними діафрагмами та ядрами жорст­кості. Житлові секції розділенні між собою температурно-осадовими швами, товщиною 100 мм. Шви запроектовані наскрізними та проходять через усі конструкції зверху вниз.

Просторова жорсткість і стійкість каркаса забезпечується сумісною роботою системи, утвореної вертикальними елементами каркаса (колонами, пілонами, діафрагмами та залізобетонними стінами ліфтово-сходових вузлів), і горизонтальними, незмінними у своїй площині, жорсткими дисками пере­криття.

Фундаменти – плитно-пальові.

Палі − буроін’єкційні Ø620 мм, довжиною 19 м , із заведенням у шар ґрунту ІГЕ-5а.

Ростверк − монолітний залізобетонний – суцільна плита, товщиною 1500 мм. З’єднання паль з ростверком – жорстке.

Зовнішні стіни підвалу – монолітні залізобетонні, товщиною 250 мм.

Пілони – переріз - за розрахунком, товщиною 250 мм.

Діафрагми та стіни ядер жорсткості – товщиною 250 та 200 мм.

Залізобетонні перекриття − плоскі безбалкові, в основному, товщиною 200 мм. Одночасно з перекриттям бетонуються балки та плити балконів і лоджій. Для запобігання промерзанню крізь перекриття передбачено також додаткове утеплення балконних плит і плит лоджій по всьому виступ­ному контуру з подальшим декоративним покриттям чи влаштуванням підлоги.

Сходові марші – збірні та монолітні залізобетонні.

Вентиляційні шахти запроектовані із збірних залізобетонних блоків виробництва ЗАТ ЗБК ім. С. Ковальської.

Зовнішні стіни – самонесучі, з газобетонних блоків, товщиною 250 мм, із зовнішнім утепленням, розташовані в межах поверхів між перекриттями.

У підземних конструкціях передбачено гідроізоляцію фундаментів і зовнішніх стін.

У технологічній частині проекту наведені основні принципіальні рішення закладу дошкільної освіти.

Заклад дошкільної освіти розрахований на 80 місць, до складу якого входять:

−   1 груповий осередок для дітей 3-4 років (молодша група) до 20 місць;

−   1 груповий осередок для дітей 4-5 років (середня група) до 20 місць;

−   1 груповий осередок для дітей 5-6 років (старша група) до 20 місць;

−   1 груповий осередок для дітей 5-6 (7) років (старша група) до 20 місць (змішаний з дітьми з особливими потребами);

−   приміщення для музичних і фізкультурних занять;

−   кімната ручної праці на 10 місць;

−   медичні приміщення;

−   харчоблок;

−   пральня;

−   службово-побутові приміщення.

Приміщення групових осередків передбачені ізольованими один від одного. У групових осередках передбачені роздягальні, ігрові кімнати, буфетні, спальні та туалетні. Для дітей з особливими потребами (суміщена група) передбачена ресурсна кімната та санвузол для МГН.

Проектом передбачено сучасне технологічне обладнання та меблі.

Загальна чисельність персоналу – 45 осіб.

Згідно з ТУ ПрАТ «АК «Київводоканал» № 13820 від 13.09.2021 водопостачання та пожежогасіння об’єкта забезпечується з водопровідної мережі по просп. Глушкова та водопровідної мережі Æ300 мм в районі будівлі № 42-В по просп. Глушкова, з кільцювання цих мереж.

Виконується перекладання існуючої та прокладання внутрішньо­квартальної водопровідної мережі на Æ300 мм від водопровідної мережі Æ300 мм по вул. Теремківській до мережі по вул. Чабанівській з переклю­ченням існуючих абонентів до новозбудованої мережі.

Згідно з ТУ ПрАТ «АК «Київводоканал» № 13783 від 13.09.2021 на каналізування стічні води від цього об’єкта підключаються до каналіза­ційної мережі Æ300 мм по вул. Жулянській після її будівництва та здачі в експлуатацію, при умові письмової згоди забудовника об’єкта на замов­лення ПрАТ «ХК «Київміськбуд».

Виконується заміна 13-ти каналізаційних колодязів із застосуванням залізобетонних елементів з поліетиленовими вставками на каналізаційній мережі Æ300 мм по вул. Теремківській, починаючи від місця підключення будівлі № 19.

Згідно з ТУ КК «Київавтодор» № 07-04-21/ТУ від 16.04.2021 відве­дення поверхневих стічних виконується закритою системою в існуючу дощову каналізацію Æ1200 мм на місцевому проїзді просп. Академіка Глушкова.

Виконується очищення зливостоку від вул. Чабанівської в сторону Одеської площі (довжина 250 м), реконструкція семи оглядових колодязів із заміною плит перекриття, люків та реконструкція восьми зливопримачів із заміною коробів ЛП-1 та решіток.

У житлових будинках передбачається роздільна система господар­сько-питного та протипожежного водопостачання.

Для зовнішнього пожежогасіння на проектованій кільцевій водо­провідній мережі встановлюються пожежні гідранти.

До житлових будинків № 3 та № 4 передбачено по два вводи водо­проводу 2Ø100 у приміщення водопровідних насосних станцій.

Увід водопроводу до будинків обладнано обвідною лінією, вузлом обліку води з лічильником та фільтрами, регулятором тиску. Обвідна лінія Æ100 мм обладнана засувкою з електроприводом.

Проектом передбачаються окремі водомірні вузли для визначення витрат холодної води на гаряче водопостачання та на полив території.

У приміщеннях, що орендуються, передбачено встановлення конт­рольних лічильників холодної та гарячої води в санітарних вузлах.

Водорозбірні стояки та квартирні вузли обліку холодної та гарячої води розташовуються поза межами житлових квартир у місцях загального користування, в шахтах, у нішах.

Усі водомірні вузли обладнуються пристроями для знімання інфор­мації та передачі її на диспетчерський пункт.

Внутрішнє пожежогасіння передбачено на житлових поверхах, у вбу­дованих приміщеннях першого поверху та в дитячому закладі (перший та другий поверхи), у підвалі з коморами.

У кожній квартирі житлового будинку передбачається встановлення внутрішнього квартирного пожежного кран-комплекту як первинного при­строю пожежогасіння, що встановлюється після лічильника холодної води.

На системі протипожежного водопроводу передбачається встанов­лення двох патрубків зі з’єднувальними головками Ø80 для приєднання рукавів пересувної пожежної техніки.

Для забезпечення необхідного тиску в системах господарсько-питного та протипожежного водопостачання застосовуються насосні установки.

У будівлі запроектована двозонна система водопостачання. Кожна зона має окремі насосні агрегати.

Гаряче водопостачання у житлових будинках та в закладі дошкіль­ної освіти - централізоване, від бойлерів в ІТП.

У дитячому закладі як резервне джерело гарячого водопостачання додатково передбачаються електроводонагрівачі.

Температура гарячої води, що подається на крани змішувачів, які встановлюються у душових та в умивальних для дітей, повинна бути не вища за 37°С i не нижча за 34°С. Для цього в цих приміщеннях застосо­вуються терморегулювальні змішувальні клапани.

Для гарячого водопостачання усіх вбудованих приміщень застосо­вуються індивідуальні накопичувальні електричні водонагрівачі, що вста­новлюються безпосередньо біля санітарних приладів.

Тиск у системі гарячого водопостачання забезпечується насосними установками системи холодного водопостачання насосних станцій.

Відведення стоків побутової каналізації передбачається самопливом, з підключенням до зовнішньої мережі каналізації, відповідно до технічних умов.

Відведення стоків побутової каналізації житлової частини будівлі, дитячого закладу та вбудованих приміщень передбачається окремими випусками.

Виробничі стоки від харчоблоку дитячого закладу окремим випуском скидаються у зовнішню мережу каналізації.

Відвідні трубопроводи від технологічного обладнання та приладів приєднуються до каналізаційної мережі через сифон-воронку з розривом струменя не менше ніж 20 мм.

Для запобігання утворенню жирових відкладів у каналізаційних трубопроводах виробничі стоки від харчоблоку, буфетних закладу дошкільної освіти направляються на жироуловлювач (сепаратор жиру), розміщений за межами будівлі.

Відведення дощових і талих вод з покрівлі будівлі передбачається закритою системою внутрішніх водостоків у зовнішню мережу дощової каналізації.

Водостічні воронки на покрівлі для запобігання намерзанню прий­няті з електрообігрівом.

Систему дренажної каналізації передбачено для відведення випад­кових та  аварійних стічних вод із приямків технічних приміщень, тепло-пункту, насосних станцій. Приямки обладнуються дренажними насосами. Працюють вони в автоматичному режимі від рівня води в приямках. Напірним трубопроводом ці стоки подаються до зовнішньої мережі дощової каналізації через колодязь-гасник напору.

Забезпечення тепловою енергією житлових будинків ІІІ і ІV черг будів­ництва передбачено згідно з ТУ КП «Київтеплоенерго» № 002/ТУ- 4231 від від 02.09.2020, від теплових мереж РК «Теремки», РТМ «Голосієво».

Технічні умови видані на приєднання усіх черг будівництва.

Вузол приєднання об’єктів будівництва - вихідні колектори РК «Теремки». Розрахункова температура води в місці підключення - 115-70°С і 70-30°С (влітку).

На виконання вимог ТУ проектом передбачено прокладання теплової мережі від вихідних колекторів РК «Теремки» до земельної ділянки будівництва.

В обсяг проектних рішень з теплопостачання об’єктів  IIІ  та ІV черг будівництва входять рішення щодо прокладання внутрішньомайданчи­кових мереж з попередньо ізольованих електрозварних трубопроводів, до введення в ІТП кожного житлового будинку. Трасування тепломережи запроектовано безканально, в непрохідних залізобетонних каналах (в ущіль­нених умовах).

Відключаючу та спускну арматуру встановлено в теплокамерах. Спуск води передбачено в дренажний колодязь, встановлений поряд з теплокамерою.

Технічними умовами для забезпечення надійності теплопостачання передбачається реконструкція РК «Теремки» з доведенням встановленої потужності до 280 Гкал/год шляхом заміни котла ПТВП-30М ст. № 7 на котел потужністю 40 Гкал/год.

На введенні теплової мережі в кожну будівлю запроектовано інди­відуальний тепловий пункт (ІТП).

Приєднання кожної зони систем опалення і ГВП житлової частини та опалення вбудованих нежитлових приміщень передбачено за допомогою теплообмінних модулів, які постачаються комплектно із засобами авто­матизації, що забезпечують регулювання параметрів теплоносія у залеж­ності від температури зовнішнього повітря і зниження температури у вбу­дованих нежитлових приміщеннях в неробочий час.

Схеми підключення систем опалення 1 і 2 зон житлової частини будинків і систем опалення вбудованих нежитлових приміщень до тепло­вих мереж – незалежні.

Системи ГВП житлової частини підключаються до теплових мереж за одноступеневою паралельною схемою, з автоматичним регулюванням температури гарячої води.

Системи ГВП вбудованих приміщень запроектовано від індивіду­альних електробойлерів.

Теплопункти обладнуються вузлами комерційного обліку теплоспо­живання, зі встановленням окремих приладів обліку витрат теплової енергії для житлової частини та вбудованих комерційних приміщень.

Система опалення житлової частини кожного будинку - двозонна, двотрубна, з поповерховими відгалуженням, горизонтальним квартирним розведенням, з поквартирними вузлами некомерційного обліку теплоспо­живання на відгалуженнях.

Для стабілізації перепаду тиску на відгалуженнях встановлюються автоматичні балансувальні клапани та запірно-вимірювальні клапани.

Як нагрівальні прилади запроектовані панельні радіатори, облад­нані автоматичними термостатами.

Вертикальні стояки систем опалення, вузли підключення квартирних систем, вузли обліку теплоспоживання і крани для спуску води з горизон­тальних гілок у дренажний стояк розташовані в комунікаційних нішах поза межами квартир.

Розрахункові параметри теплоносія в системах опалення t° = 80-60°С.

Вентиляція житлових квартир ‒ припливно-витяжна, за рахунок сумісної роботи спеціальних припливних пристроїв у віконних конструк­ціях житлових кімнат та витяжних залізобетонних вентиляційних блоків індустріального виробництва.

Видалення повітря із приміщень кухонь і санвузлів запроектовано через канали-супутники (повітряні затвори), які підключені до збірних вентиляційних шахт. Для інтенсифікації витяжки запроектовані поквартирні канальні вентилятори.

Для будинку № 3 секція 3.2, вентканали якої потрапляють у зону аеро­динамічної тіні, передбачено встановлення дахових вентиляторів (1 робочий, 1 резервний), які працюють за датчиком тиску. Викид витяжного повітря передбачено вище покрівлі.

Приплив повітря у житлові квартири - природний, через регульовані припливні пристрої у віконних рамах.

Із приміщень насосних, електрощитових запроектована витяжна вентиляція з механічним спонуканням канальними вентиляторами. Приплив – природний, із суміжних приміщень. Викид витяжного повітря здійснюється вище покрівлі житлового будинку. У приміщенні теплового пункту перед­бачена примусова витяжна вентиляція, що розрахована на короткочасну дію та забезпечує 10-кратний обмін повітря, з неорганізованим припливом свіжого повітря ззовні через вхідні двері.

Система опалення вбудованих нежитлових приміщень запроекто­вана окремими гілками для кожного споживача та обладнується приладами обліку тепла. Система – двотрубна, горизонтальна, з нагрівальними прила­дами, які оснащуються термостатами.

У неробочий час передбачено автоматичне зниження температури внутрішнього повітря.

Вентиляція вбудованих комерційних приміщень прийнята припливно-витяжною з механічним спонуканням, з урахуванням забезпечення працю­ючих і відвідувачів зовнішнім повітрям у межах санітарної норми. Вент­обладнання розміщено поза зоною житлових квартир. Викид витяжного повітря передбачено вище покрівлі будинків. Витяжка із санвузлів вбудо­ваних приміщень передбачена канальними вентиляторами.

Система опалення приміщень закладу дошкільної освіти - двотрубна, вертикальна, з панельними радіаторами, обладнаними термостатами і захи­щеними негорючими екранами в приміщеннях дитячого садка. Для ігрових кімнат першого поверху окрім радіаторної системи опалення, додатково передбачається влаштування «теплої підлоги». Температура поверхні підлоги прийнята +23°С. Параметри теплоносія системи опалення «тепла підлога» - 40/35°С.

Вентиляція у приміщеннях дитячого садка – припливно-витяжна, з механічним спонуканням, з окремими припливно-витяжними установками для приміщень спальних та ігрових відповідних груп, інтерактивного при­міщення, спортивної зали, кухонного блоку та витяжними установками для санвузлів.

Вентиляція кухні розрахована на асиміляцію тепловологонадлишків і запроектована з урахуванням запобігання розповсюдженню запахів з вироб­ничої зони.

Для підтримання комфортних умов у житлових приміщеннях та у вбу­дованих комерційних приміщеннях передбачена можливість встановлення споживачами спліт-системи кондиціонування.

При перетинанні транзитними повітроводами протипожежних пере­шкод (перегородок, стін, перекриттів) та при приєднанні їх до вертикального колектора передбачається влаштування протипожежних клапанів та ущіль­нення місць проходу повітроводів і трубопроводів через перегородки та стіни негорючими матеріалами, із забезпеченням нормативної вогнестійкості пере­шкод, які вони перетинають.

Згідно з матеріалами проекту електропостачання усіх черг будів­ництва здійснюється із забезпеченням потужності від РУ-10 кВ ПС Одеська зі спорудженням необхідної кількості ТП 10/04 кВ.

Точка приєднання (точка балансової належності) ІІІ і ІV черг будів­ництва - на вводах 0,4 кВ проектованих ВРП.

Електроспоживачами житлових будинків є: мешканці житлової час­тини, обладнання приміщень громадського призначення, інженерне устат­кування, загальне освітлення, протипожежні системи.

Основні електротехнічні характеристики:

−    напруга живлення – 0,4/0,23 кВ;

−    категорія електропостачання – ІІ та І;

−    розрахункова потужність по ІІІ черзі - 1147 кВт, з них; І категорія - 118,5 кВт; ІІ категорія – 1028,5 кВт;

−    розрахункова потужність по IV черзі - 1178 кВт, з них: І категорія - 117,3 кВт; ІІ категорія – 1060,7 кВт;

−    розрахункова потужність по ІІІ та IV чергах - 2108 кВт, з них: І кате­горія - 210,1 кВт; ІІ категорія – 1897,9 кВт;

−    система заземлення TN-C-S;

−    річне споживання електроенергії:

·     ІІІ черга - 6130,5 МВт×год;

·     IV черга – 6347,0 МВт×год;

·     ІІІ та IV черги – 11 439,6 МВт×год;

Для електроживлення споживачі проектом передбачена необхідна кількість розподільчих щитів типу ВРУ-76.

Щити - двосекційні магістральні щити живлення, на яких встанов­лено апаратура комерційного обліку та захисту електричних мереж, від яких отримують живлення розподільні щити спеціального призначення.

Для споживачів І категорії, якими є обладнання, що не припускає перерви в електропостачанні, на щитах передбачена система автоматичного вводу резерву - АВР.

У проекті розроблено робоче, аварійне (безпеки та евакуаційне), а також ремонтне в технічних приміщеннях освітлення, з використанням енергозбережних світильників зі світлодіодними джерелами.

Живлення щитів та електрообладнання виконується кабелями з мід­ними жилами, з оболонкою, що не розповсюджує горіння та малою димо­утворювальною здатністю, типу нг-нд.

Для елементів протипожежного захисту та аварійного освітлення передбачені вогнетривкі кабелі типу FLAМЕ-X 950 (N) HXH FE 180/E30 (90), які прокладаються на підтримувальних вогнестійких системах класу Е-30 (Е-90) та зберігають функціональність протягом 30 та 90 хвилин, відповідно.

Проектом передбачені необхідні системи захисту, а саме:

−    використання автоматичних вимикачів у кабельних мережах для можли­вості відключення перенавантажень і коротких замикань;

−    встановлення пристроїв захисного відключення (ПЗВ) у розеткових лініях;

−    система зрівнювання потенціалів у системі заземлення TN-C-S, як головну заземлювальну шину в межах мережі кожного магістрального щита прий­нято шину РЕ щита;

−    блискавкозахист;

−    заземлення.

Проектом автоматизації розроблені алгоритми автоматичного управ­ління інженерними системами, а саме;

−    теплопостачання – облік, керування та регулювання;

−    опалення та вентиляція;

−    водопостачання та каналізація;

−    контроль загазованості паливним газом (метан) у підвальних приміщеннях у зонах вводу інженерних мереж, з використанням приладів «Варта 1-03». Сигналізатори загазованості розташовуються у приміщеннях охорони першого поверху кожного будинку.

Для забезпечення збору всіх робочих та аварійних сигналів і здійс­нення необхідного керування інженерним обладнанням проектом передбачено застосування об’єднаної диспетчерської системи (ОДС) контролю і керування інженерним обладнанням у системі житлово-комунального господарства, типу «Промінь». Пульт керування, до якого надходять сигнали системи «Промінь» та на якому висвітлюється оперативна інформація, знаходиться у примі­щенні охорони першого поверху кожного будинку. Збір сигналів та керування здійснюється за допомогою щитів інженерних ЩІ для кожної системи.

Проектом внутрішніх мереж зв’язку та сигналізації передбачається влаштування у житлових будинках із вбудовано-прибудованими приміщен­нями громадського призначення таких мереж:

−    радіофікації;

−    телефонізації;

−    кабельного телебачення.

Для радіофікації житлових будинків передбачається прокладання кабелю марки РМПЗЕП 2 × 1,2 в окремому каналі кабельної каналізації від АТС у будинку № 38 по просп. Академіка Глушкова до коробки від­галужувально-з’єднувальної типу КС-12 у приміщенні телекомунікаційної в підвалі житлового будинку № 3 ІІІ черги будівництва з подальшим приєд­нанням через коробку КС-12 до будинку № 4.

Для телефонізації житлових будинків передбачається прокладання оптоволоконного одномодового кабелю по мережах кабельної каналізації від існуючої АТС в будинку № 38 по просп. Академіка Глушкова до точки підключення ввідної телефонної каналізації і далі - у приміщення теле­комунікаційних у підвалах житлових будинків до шаф телекомунікаційних 19′′-дюймових.

Для кабельного телебачення передбачена можливість прокладання оптоволоконного одномодового кабелю до обладнання, розташованого в при­міщеннях телекомунікаційних у підвалах житлових будинків.

У проекті наведені принципові рішення щодо організації будівництва.

Земляні роботи виконуються екскаваторами з ємністю ковша 0,5-0,8 м³ та бульдозерами потужністю 79 кВт.

Бетон на будівельний майданчик завозиться автобетонозмішувачами з ємністю барабана 5-7 м³. Подавання бетону в монолітні конструкції вико­нується монтажним краном із шнекових бункерів у баддях з відкидним днищем та за допомогою бетононасосів продуктивністю 55 м³/год.

Монтажні роботи виконуються автомобільними кранами вантажо­підйомністю 25 т, 16 т, баштовим краном з довжиною стріли 45 м, вантажо­підйомністю 1,4-8,0 т.

Тривалість будівництва ІІІ черги становить 26,0 місяців, у тому числі підготовчий період – 3,0 місяці.

Тривалість будівництва ІV черги становить 29,0 місяць, у тому числі підготовчий період – 3,0 місяці.

Загальна тривалість будівництва становить 35,5 місяць.

Проектом передбачені заходи, регламентовані нормативними актами щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.

За матеріалами проекту ділянка будівництва знаходиться поза межами можливого негативного впливу комунальних і промислових об’єктів, які функціонують в оточенні.

Склад приміщень квартир визначено завданням на проектування з дотриманням вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні поло­ження».

Склад та площі основних і допоміжних приміщень закладу дошкільної освіти, а також технологічні рішення щодо організації його роботи від­повідають вимогам ДБН В.2.2-4:2018 «Будинки та споруди. Заклади дошкільної освіти» та Санітарного регламенту для дошкільних закладів, затвердженого наказом МОЗ України 24.03.2016 № 234, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за №  563/28693.

Згідно з матеріалами проекту тривалість інсоляції і природне освіт­лення житлових приміщень, приміщень закладу дошкільної освіти відпові­дають чинним вимогам.

Також витримані нормативні вимоги щодо тривалості інсоляції дитячих, спортивних майданчиків на території закладу дошкільної освіти та прибудинковій території житлових будинків.

Проектні рішення щодо розташування дев’ятиповерхового паркінгу на ділянці проектування, як зазначено у висновках наукового звіту ДУ «Інсти­тут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва» від 01.06.2021 № 19/1440 та у супровідному листі до нього, відповідають вимогам санітарного законо­давства.

Схему розташування підземних контейнерів для тимчасового збері­гання побутових відходів на території ділянки проектування погоджено з Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві (лист від 09.04.2021 № 05.4/5333).

Розміщення приміщень з інтенсивними джерелами шуму та вібрації виконано з урахуванням вимог ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будин­ків і споруд від шуму». У проекті розроблений розділ «Захист від шуму», в якому враховані зовнішні (транспорт) та внутрішні джерела шуму (інже­нерне обладнання будинків).

Для створення комфортних акустичних умов у житлових приміщеннях і приміщеннях громадського призначення все обладнання монтується з ретель­ною звукоізоляцією (кріплення та проходи через будівельні конструкції ізолю­ються пружними прокладками та ін.).

Після виконання робіт з монтажу обладнання проектом передбачено обов’язкове проведення контрольних інструментальних вимірів рівнів шуму та, в разі виявлення перевищень допустимих рівнів шуму, розроб­лення та виконання додаткових шумозахисних заходів.

У складі проекту розроблений розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (ОВНС), у якому визначено, що будівництво та експлуатація запроектованого об’єкта не спричинить понаднормативного впливу на стан навколишнього середовища.

Об’єкти природно-заповідного фонду на земельній ділянці відсутні. Найближчий об’єкт природно-заповідного фонду ‒ Національний природний парк «Голосіївський» (створений відповідно до Указу Президента України від 27 серпня 2007 року № 794/2007), розташований на відстані понад 350 м на півдні та південному сході від ділянки проектування поза межами впливу проектованого житлового комплексу.

На атмосферне повітря будуть впливати викиди забруднюючих речовин з відпрацьованими газами автомобілів, що зберігаються на від­критих автостоянках та викиди від вентиляційних систем комплексу. У повітря будуть надходити: оксиди азоту, окис вуглецю, вуглеводні гра­ничні С12-С19, сажа, сірчистий ангідрид, натрію карбонат, акролеїн, синте­тичний мийний засіб типу «Лотос».

Загальна кількість викидів забруднювальних речовин незначна, їх концентрації в атмосферному повітрі не перевищують гранично допустимих рівнів.

Додатковим джерелом забруднення атмосферного повітря будуть тимчасові викиди забруднюючих речовин, що утворюються при виконанні будівельних робіт, які в цілому на стан повітряного середовища не впливають.

Вплив на геологічне середовище очікується в межах нормативів завдяки впровадженню комплексу заходів: відведення поверхневих стічних вод організованою мережею дощової каналізації, гідроізоляція конструкцій підземного залягання, конструкції всіх водонесучих комунікацій запроек­товані герметичними, що запобігає водонасиченню ґрунтів тощо.

Поводження з грунтовим покривом здійснюватиметься відповідно до вимог ДСТУ 7906:2015, ДСТУ 7905:2015, ДСТУ 7941:2015, ДСТУ 4362:2004, ДСТУ 7539:2014, ДСТУ 7846:2015 та ін.

Для зменшення рівнів впливу на ґрунти та водне середовище про­ектом передбачені такі рішення: виконання твердого водонепроникного покриття території та системи зливозбору дощових вод з очисними спору­дами; виробничі стоки від харчоблоку, буфетних дитячого закладу проходять очищення у жироуловлювачі; роздільне збирання відходів та їх утилізація згідно з укладеними договорами та інше.

Вплив на водне середовище та ґрунти очікується в межах нормативів.

На ділянках (в цілому по об’єкту) існує значна кількість зелених насаджень, які підлягають видаленню, відповідно до даних, наведених в актах обстеження зелених насаджень від 21.09.2020 № 216 та від 05.02.2021 № 33, складених комісією, призначеною наказом Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держав­ної адміністрації).

Видалення зелених насаджень буде здійснено згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах України» після отримання необхідного комплекту документів та сплати відновної вартості зелених насаджень.

Проектом передбачено здійснення компенсаційного висадження зеле­них насаджень, також замовником буде сплачена відновна вартість зелених насаджень.

З урахуванням компенсаційних і відновлювальних заходів вплив на рослинний світ очікується в межах нормативів.

На тваринний світ, об’єкти природно-заповідного фонду вплив не здійснюється.

Вплив на соціальне і техногенне середовище здійснюється в межах нормативів, проектом передбачені заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд від руйнації, забезпечення їх стійкості при будівництві.

Запроектовані житлові будинки відповідають І ступеню вогнестій­кості. Умовна висота житлових секцій будинків №№ 3 та 4 не перевищує 73,5 м. Житловий будинок № 3 - двосекційний.

У підземній частині будинків розташовані приміщення для про­кладання інженерних комунікацій, технічні приміщення та позаквартирні комори для мешканців. У житловій секції 3.1, як і у двох житлових секціях будинку № 4, на першому поверсі розташовано вбудовані приміщення гро­мадського призначення. У секції 3.2 будинку № 3 на першому та другому поверхах передбачено розташування вбудованого закладу дошкільної освіти.

Усі підвальні, вбудовані приміщення громадського призначення, зокрема заклад дошкільної освіти, мають самостійні, відокремлені від житлової частини, шляхи евакуації – сходи та сходові клітки, що ведуть безпосередньо назовні.

Шляхами евакуації із житлових поверхів секцій 3.1 є дві незадимлю­вані сходові клітки типу Н1 та для секції 4.1 - дві сходові клітки типів Н1 та Н4, які на першому поверсі мають безпосередній вихід назовні на при­леглу територію. Вхідні двері квартир будинків передбачені з класом вогне­стійкості ЕІ 30.

Для квартир житлових секцій 3.2 та 4.2 з однією сходовою кліткою типу Н1 передбачені балкони (лоджії), що використовуються як другий евакуаційний вихід із квартир, без скління та з глухими простін­ками.

Для утеплення, зовнішнього облицювання, опорядження фасадів житлового будинку застосовані негорючі матеріали (матеріали групи НГ).

Запроектований об’єкт обладнано системами пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, автоматичного водяного пожежогасіння (комори), протидимного захисту, внутрішнім та зов­нішнім протипожежним водопроводом, в кожній житловій секції перед­бачено пожежний ліфт.

Ширина проїздів з твердим покриттям забезпечує з усіх сторін проїзд та встановлення пожежної спецтехніки на нормативній відстані від зовнішніх стін будинку.

У проекті прийняті технічні рішення, регламентовані нормативними актами з охорони праці, що забезпечують безпечну експлуатацію об’єкта.

Згідно з матеріалами проекту значення теплотехнічних показників для усіх зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків прийняті в межах нормованих.

Клас енергетичної ефективності будинків у відповідності до мате­ріалів проекту відповідає класу «В» за ДБН В.2.6-31:2016.

Відповідність класу енергетичної ефективності і теплотехнічних показ­ників підлягає уточненню на робочій стадії проекту, при цьому клас енерго­ефективності не може бути прийнятий менше класу «С».

Експертиза проведена за напрямами, зазначеними у 8.6 ДСТУ 8907: 2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної докумен­тації на будівництво».

При цьому у відповідності до 8.6.9 зазначеного стандарту до прове­дення експертизи проектної документації не залучались експерти з питань ядерної і радіаційної безпеки, та експертиза за цим напрямом не проводилась, оскільки об’єкт не призначений для поводження з радіоактивними матеріа­лами та відходами від них.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та умов договору № 3-003-21-ЕП/КО від 19.01.2021, укладеного із замовником, експертиза проекту здійснена без розгляду кошто­рисної частини проектної документації.

У процесі розгляду проекту за зауваженнями ТОВ «Українська буді­вельна експертиза» проектною організацією за погодженням із замовником у проект внесені зміни і доповнення.

Відповідальність за внесення змін в усі примірники проекту, в тому числі при внесенні проектної документації до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), покладається на генпроектувальника та замовника.