Проект «Реконструкція будівлі комерційного центру (літера Б) під житловий багатоповерховий будинок з приміщеннями громадського призна­чення та паркінгом у пров. Західному, 4 у Солом’янському районі м. Києва» розроблений у 2021 році ТОВ «АРХІВОЛЬТ ПРОЕКТ» (м. Київ, Харківське шосе, 201/203, секція С), ГАП – Писаревський Д. Ф. (кваліфікаційний сертифікат: Серія АА № 002033 від 23.12.2013, свідоцтво про підвищення кваліфікації № 2198 від 19.10.2018), на замовлення ТОВ «СТАНДАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» на підставі:

−     містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва (реєстраційний номер ЄДЕССБ: MU01:2062-0000-1980-1189), затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.10.2021 № 1297;

−     завдання на проектування, затвердженого замовником;

−     технічного звіту з комплексного інструментального обстеження конст­рукцій нежитлової будівлі;

−     технічних умов і листів щодо проектування об’єкта, виданих відповід­ними службами м. Києва.

Проектом передбачається реконструкція будівлі комерційного центру під житловий багатоповерховий будинок з приміщеннями громадського призначення та паркінгом.

На даний час на ділянці розташовано двоповерхову будівлю комер­ційного центру та невелику одноповерхову будівлю гаражів, що належать ТОВ «СПОРТ ІНВЕСТ СІСТЕМ».

Обстеження існуючої будівлі виконано експертом з технічного обсте­ження Скоруком Л. М. у 2022 році та надано «Технічний звіт щодо стану конструкцій нежитлової будівлі».

За результатами проведеного комплексного обстеження нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, провулок Західний,  4, можна зробити нижче­наведені висновки:

1. Обстежувана будівля – двоповерхова, з підвалом, складної конфі­гурації в плані. Орієнтовні розміри будівлі в осях 1-8/А-Д становлять приблизно 36,5 × 17,5 м. Рік побудови невідомий.

Обстеження показало, що спочатку будівля була прямокутної форми в межах осей 2-7/Б-Д. Згодом до будівлі було прибудовано об’єми в осях 1-3/А-В та 6-8/А-В. Також з часом було виконано металеві конструкції прибудови вхідного ґанку будівлі та конструкції другого поверху над ґанком.

2. Конструктивна схема двоповерхової будівлі - безкаркасна, з несу­чими поздовжніми цегляними стінами. Несучими вертикальними елемен­тами є стіни, виконані з цегляної кладки. Горизонтальні несучі елементи – комбіноване перекриття: дерев’яне перекриття із заповненнями, монолітне залізобетонне по металевих балках та монолітне залізобетонне по проф­настилу.

3. На момент проведення обстеження будівля не експлуатувалась. До огляду будівля тривалий час не експлуатувалась, не опалювалась і знахо­дилась у занедбаному стані. Спеціальних заходів щодо консервації будівлі та заходів щодо захисту конструкцій не проводилось. Тому за цей період елементи будівлі зазнали значних пошкоджень і морально застаріли.

Оцінка технічного стану конструктивних елементів будівель здійс­нювалась за класифікаційними ознаками, згідно з вимогами чинних норма­тивних документів. За результатами проведеного обстеження можна зробити такі висновки щодо технічного стану будівлі: конструкції дерев’яного пере­криття, конструкції внутрішнього опорядження та інженерні мережі знахо­дяться у незадовільному стані.

Технічний стан об’єкта в цілому оцінюється як «3» - не придатний до нормальної експлуатації. Величина фізичного зносу будівлі становить 53%.

Проектом реконструкції передбачено більшу частину відведеного майданчика забудувати підземним паркінгом з технічними приміщеннями житлового будинку.

Паркінг розташований на плямі забудови житлового будинку та, част­ково, під прибудинковою територією.

На експлуатованій покрівлі підземного паркінгу облаштовується дво­ровий простір, де розташовується дитячий та спортивний майданчики, майданчики для відпочинку населення, здійснюється озеленення тощо.

Вище підземного паркінгу розміщується двосекційний зблокований 25-поверховий житловий будинок, із вбудованими у перший поверх нежитло­вими приміщеннями.

Проектом передбачено будівництво об’єкта у дві черги будівництва, а саме:

−       І черга – житлові секції; частина підземного паркінгу в осях А′-К та 1-20;

−       ІІ черга – паркінг в осях К-Л та 1-20.

Ділянка площею 0,4717 га розташована у провулку Західному, 4 у Соломʼянському районі міста Києва.

Ділянка знаходиться у кварталі, обмеженому провулком Західним, вулицями Генерала Тупикова, Дністровською та Машинобудівною.

Рельєф ділянки відносно рівний з ухилом із заходу на схід. Відмітки поверхні землі змінюються від 166.12 до 162.60 м.

На ділянці існують будівлі та споруди, які зносяться, інженерні мережі, які виносяться за межі ділянки, зелені насадження, трав’яні газони.

Заїзд на територію передбачається з провулку Західного. Ширина внутрішніх проїздів - 3,5 м.

Організація рельєфу виконана з урахуванням висотного положення  оточуючої забудови та відміток верху покриття провулку Західного з макси­мальним збереженням існуючого рельєфу. Для поєднання проектного та існу­ючого рельєфів по західній межі ділянки передбачається влаштування підпірної стіни.

Проектні поздовжні ухили передбачені від 5 до 18‰.

Відведення поверхневих вод передбачено по лотоках проїздів у мережу дощової каналізації.

Проектом передбачається благоустрій території шляхом влаштування проїздів, тротуарів, автостоянки, велопаркування.

Покриття проїздів та автостоянки запроектовано з асфальтобетону, тротуарів – з плитки ФЕМ. У місцях перетину тротуарів з автопроїздами передбачено пониження бортового каменю.

На вільній від забудови, проїздів, тротуарів і майданчиків території влаштовуються газони та квітники, з додаванням рослинного шару ґрунту. Передбачається максимальне збереження існуючих дерев і кущів.

Інженерно-геологічні вишукування на ділянці будівництва виконані ТОВ «УІК № 1» у 2021 році.

Геологічна будова ділянки до глибини 30 м складається з таких інженерно-геологічних елементів (ІГЕ):

−     ІГЕ 1 – насипні ґрунти: суглинок легкий, пилуватий, рідше супісок пилуватий, з уламками будівельного сміття, неоднорідний;

−     ІГЕ 2 – супіски делювіальні, пилуваті, пластичні;

−     ІГЕ 3 – пісок дрібний, середньої щільності, малого ступеня водонаси­чення;

−     ІГЕ 4 – суглинок легкий, піщанистий та пилуватий, з лінзами та про­шарками піску, з галькою скельних ґрунтів, переважно тугопластичної консистенції;

−     ІГЕ 5 – суглинок легкий, пилуватий, інколи піщанистий, з галькою скельних ґрунтів, тугопластичної консистенції;

−     ІГЕ 6 – глина легка, пилувата, напівтвердої, іноді твердої консистенції;

−     ІГЕ 7 – глина легка, пилувата, переважно твердої, іноді напівтвердої консистенції;

−     ІГЕ 8 – суглинок легкий, піщанистий, пилуватий, в окремих інтервалах з прошарками пісковику, каоліністий, переважно тугопластичної консис­тенції;

−     ІГЕ 9 – супісок піщанистий, каоліністий, ґрудкуватий, твердий та плас­тичний;

−     ІГЕ 10 – пісок пилуватий, щільний, каоліністий, насичений водою.

Гідрогеологічна ситуація у межах ділянки дослідження на глибину буріння 30,0 м визначається наявністю водоносного горизонту. Дзеркало підземних вод (сталий рівень) зафіксоване на глибинах 10,80-11,90 м на абсолютних відмітках 152.21-154.22 м.

Підземні води мають слабкий напір (різниця між зафіксованим при буріння і сталим рівнем становить до 0,2-0,3 м). Не виключена можливість утворення підземних вод типу «верховодка» в періоди сезонних злив, сніготанення, або при ймовірних втратах з водогінних мереж після вводу будинку в експлуатацію.

Територія природно не підтоплена та потенційно непідтоплювана.

Ґрунтові води неагресивні до бетону марки W4 за водонепроникністю.

За розрахунком, наведеним у матеріалах проекту, погодженим замов­ником, об’єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС3.

Згідно з ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України», відповідно до карти ЗСР-2004-А, майданчик будівництва розташований у районі з фоновою сейсмічною інтенсивністю 5 балів за шкалою МSК-64.

Секції житлового будинку та ділянки підземного паркінгу за межами висотних секцій розділені деформаційними швами.

Конструктивна схема секцій житлового будинку – монолітний без­ригельний каркас, із залізобетонними діафрагмами та ядрами жорсткості.

Просторова жорсткість і стійкість каркаса забезпечується сумісною роботою системи, утвореної вертикальними елементами каркаса (коло­нами, діафрагмами та ядрами жорсткості) і горизонтальними, незмінними у своїй площині, жорсткими дисками перекриття.

Фундаменти − плитно-пальові. Палі – буроін’єкційні, Ø620, ℓ = 20 м. В основі паль прийняті ґрунти ІГЕ 10.

Ростверки – монолітні залізобетонні суцільні плити, товщиною 1200 мм. З’єднання ростверків з палями – жорстке.

Стіни підвалу – монолітні залізобетонні, товщиною 250 мм.

Пілони каркаса – товщиною 250 та 300 мм.

Діафрагми та стіни ліфтово-сходового вузлів, які слугують просто­ровими діафрагмами жорсткості − товщиною 200 та 250 мм.

Плити перекриття – монолітні залізобетонні, товщиною 200 мм. Одночасно з перекриттям бетонуються балки та плити балконів і лоджій.

Для запобігання промерзанню крізь перекриття передбачено також додаткове утеплення балконних плит і плит лоджій по всьому виступному контуру з подальшим декоративним покриттям чи влаштуванням підлоги.

Сходи – залізобетонні збірні.

Зовнішні стіни – самонесучі, з керамзитобетонних блоків, товщиною 300 мм, із зовнішнім утепленням, розташовані в межах поверхів між пере­криттями.

Вентиляційні шахти запроектовані із збірних залізобетонних блоків виробництва ПАТ ЗЗБК ім. С. Ковальської.

Споруда паркінгу за межами житлових секцій має конструктивну схему у вигляді монолітного рамного безригельного каркаса.

Просторова жорсткість і стійкість каркаса забезпечується жорстким з’єднанням колон з плитами покриття паркінгу.

Фундаменти – монолітна залізобетонна плита, товщиною 600 мм, на природній основі.

В основі плити - ґрунти ІГЕ 3.

Зовнішні стіни – монолітні залізобетонні, товщиною 300 мм.

Колони – Ø500 мм.

Покриття − товщиною 250 мм, з капітелями над колонами товщи­ною 500 мм (разом з плитою).

Покриття запроектовано на сприйняття навантаження від пожежної машини.

Гідроізоляція заглиблених приміщень виконується по низу фунда­ментних плит з виходом на зовнішні стіни.

Реконструкція об’єкта може бути реалізована за умови дотримання вимог Містобудівних умов і обмежень від 06.10.2021 № 1297, а також вико­нання погодженої замовником будівництва програми науково-технічного супроводу будівництва об’єкта: «Реконструкція будівлі комерційного центру (літера Б) під житловий багатоповерховий будинок з приміщеннями гро­мадського призначення та паркінгом у пров. Західному, 4 у Солом’янському районі м. Києва», який буде здійснювати ДП НДІБВ за договором № 5-22 від 25.01.2022.

У технологічній частині проекту наведені основні принципові рішення паркінгу.

Паркінг призначений для зберігання легкових автомобілів, які нале­жать мешканцям комплексу.

Паркінг - манежного типу, з перпендикулярним розташуванням автомобілів до осі проїзду.

У паркінгу передбачаються дворівневі механізовані паркувальні системи (парколіфти) типу «ELBRUS».

Технологічні рішення вбудованих приміщень будуть прийняті після остаточного визначення їх призначення безпосередньо оператором комер­ційних площ за окремим проектом, який буде розроблено в установленому порядку.

Згідно з ТУ ПрАТ АК «Київводоканал» № 15912 від 15.12.21 водо­постачання та пожежогасіння комплексу передбачено з кільцевої внутрішньо­квартальної мережі Ø300 мм, що проходить між вул. Машинобудівною та вул. Генерала Тупикова.

Побутові стічні води згідно з ТУ ПрАТ АК «Київводоканал» № 15890 від 15.12.21 відводяться до каналізаційної мережі Ø150 мм по вул. Генерала Тупикова при умові її перекладання на Ø300 мм від місця підключення об’єкта до каналізаційної мережі Ø300 мм по вул. Машинобудівній, 27.

Водовідведення з території забудови виконується закритою системою з підключенням до існуючої дощової каналізації Ø1500 мм по вул. Машино­будівній  відповідно до ТУ КК «Київавтодор» № 13-01-22/ТУ від 26.01.22.

Проектом передбачено прочищення колектора Ø1500 мм від точки підключення до перетину з вул. Деснянською.

У житловий будинок запроектовано два вводи водопроводу 2Ø159 × 4,5. Після загального водомірного вузла передбачені відгалуження до вбудо­ваних приміщень та на полив.

Усі споживачі мають свої вузли обліку води.

Відгалуження до системи АПГ паркінгу передбачається до загаль­ного водомірного вузла.

Усі водомірні вузли обладнуються пристроями для знімання інфор­мації та передачі її на диспетчерський пункт.

У комплексі передбачається роздільна система питного та проти­пожежного водопостачання.

Усі системи протипожежного водопроводу мають два виведених назовні пожежних патрубки зі з’єднувальними головками діаметром 80 мм для підключення пожежної техніки.

Для забезпечення необхідного тиску в системах господарсько-питного та протипожежного водопроводу застосовуються насосні установки.

Для гарячого водопостачання житлових і вбудованих приміщень передбачаються індивідуальні накопичувальні електричні водонагрівачі.

Відведення стоків побутової каналізації житлової частини будинку та вбудованих приміщень передбачається окремими випусками до вну­трішньомайданчикової мережі каналізації, що проектується, та далі - до існуючої каналізаційної мережі.

Для кафе передбачено окремий випуск для виробничої каналізації.

Стічні води побутової каналізації від житлової частини та вбудо­ваних приміщень приєднуються до зовнішньої каналізаційної мережі окре­мими випусками.

Відведення дощових і талих вод з покрівлі будинку передбачається закритою системою внутрішніх водостоків у зовнішню мережу дощової каналізації, що проектується.

Для відведення дренажних та аварійних стічних вод із приямків примі­щень ІТП, насосних станцій передбачені приямки, які обладнуються дренаж­ними насосами.

Напірним трубопроводом ці стоки подаються до системи внутрішніх водостоків.

Для відведення води після пожежі в паркінгу передбачається система лотоків і трапів.

Стічні води від лотоків окремою мережею трубопроводів відво­дяться до приямків із занурювальними насосами і далі - до системи вну­трішніх водостоків.

Забезпечення тепловою енергією житлового будинку запроектовано згідно з ТУ КП «Київтеплоенерго» № 002/ТУ-5760 від 11.11.2021 від теплових мереж магістралі ТМ–1РК «Відрадний» РТМ «Святошино».

Приєднання об’єкта до теплових мереж передбачено на межі земельної ділянки будівництва.

Розрахункові параметри в місці підключення: температура води 150-70°С, і 70-30°С (влітку), тиск у вузлі приєднання 7,5 ± 0,5 – 4,5±0,5 Кгс/см².

На введенні теплової мережі в будівлю запроектовано індивідуальний тепловий пункт (ІТП).

Приєднання систем опалення та вентиляції і ГВП передбачено за допо­могою теплообмінних модулів, які постачаються комплектно із засобами автоматизації, що забезпечують регулювання параметрів теплоносія у залеж­ності від температури зовнішнього повітря і зниження температури повітря у вбудованих нежитлових поміщеннях з фіксованою тривалістю робочого дня в неробочий час.

Схеми підключення систем теплоспоживання до теплових мереж:

−    незалежні - для системи опалення 1 і 2 зон житлової частини кожної секції житлового будинку;

−    залежна - для систем опалення та вентиляції вбудованих нежитлових приміщень і І та ІІ черг будівництва паркінгу.

Системи ГВП 1 і 2 зон житлової частини підключаються до теплових мереж за одноступеневою паралельною схемою з автоматичним регулю­ванням температури гарячої води.

Теплопункт обладнується вузлами комерційного обліку теплоспо­живання зі встановленням окремих приладів обліку витрат теплової енергії для кожного споживача.

Розрахункові параметри теплоносія в системі опалення і вентиляції t° = 80-60°С.

Система опалення житлової частини будинку - двозонна, двотрубна, з розподільними вертикальними стояками, поповерховими відгалуженнями та горизонтальним квартирним розведенням і панельними радіаторами, обладнаними автоматичними термостатами.

На квартирних відгалуженнях передбачено встановлення автома­тичних балансувальних клапанів і лічильників некомерційного обліку тепла.

Вертикальні стояки систем опалення, вузли підключення квартирних систем, вузли обліку теплоспоживання і крани для спуску води з горизон­тальних гілок у дренажний стояк розташовані в комунікаційних нішах поза межами квартир.

У приміщеннях житлових квартир передбачена припливно-витяжна вентиляція. Видалення повітря із приміщень кухонь і санвузлів запроекто­вано через канали-супутники залізобетонних блоків заводського виготовлення, які підключені до збірної вентиляційної шахти, з викидом повітря вище покрівлі. Для інтенсифікації витяжки встановлюються побутові вентилятори. Зов­нішнє повітря подається через відчинені кватирки при провітрюванні та за рахунок припливних регульованих пристроїв у віконних рамах.

Система опалення вбудованих нежитлових приміщень запроектована окремими гілками для кожного споживача і обладнується приладами обліку тепла. Система – двотрубна, горизонтальна, з нагрівальними приладами, які оснащуються термостатами. Проектом передбачено автоматичне зниження температури в приміщеннях з фіксованою тривалістю робочого дня в неробо­чий час.

Вентиляція вбудованих приміщень комерційного призначення прий­нята припливно-витяжною з механічним спонуканням, з урахуванням забез­печення працюючих і відвідувачів зовнішнім повітрям у межах санітарної норми.

Вентустановки запроектовані з теплоутилізатором. Витяжка із сан­вузлів вбудованих приміщень передбачена вентиляторами.

Підтримання оптимальної температури в теплу пору року передба­чено мультизональною VRF системою з використанням озонобезпечного фреону.

Підтримання температури +5°С у приміщенні паркінгу передбачається двотрубною системою опалення з регістрами із гладких труб як нагрівальними приладами.

Вентиляція кожного протипожежного відсіку паркінгу (І і ІІ черги будівництва) – припливно-витяжна, механічна, розрахована на розчинення забруднюючих речовин від вихлопних газів автомобілів. Видалення повітря здійснюється з верхньої та нижньої зон у рівних частинах.

Припливне повітря подається у верхню зону вздовж проїзду. Викид витяжного повітря здійснюється через шахти, які виведено вище покрівлі житлового будинку. Приміщення паркінгу обладнується приладами контролю СО.

При перетинанні транзитними повітроводами протипожежних пере­шкод (перегородок, стін, перекриттів) та при приєднанні їх до вертикального колектора передбачається влаштування протипожежних клапанів та ущіль­нення місць проходу повітроводів та трубопроводів через перегородки і стіни негорючими матеріалами, із забезпеченням нормативної вогнестійкості перешкод, які вони перетинають.

Електропостачання житлового будинку виконано відповідно до техніч­них умов ДТЕК «Київські Електричні мережі» № 0012162611211090130000001 від 26.11.2021 з показниками: категорія електропостачання - І та ІІ, макси­мальна розрахункова потужність Рмах - 740 кВт, з них 39 кВт - І категорія.

Точка забезпечення потужності - РУ-10 кВ ТП 8010.

Точка приєднання (точка балансової належності) - на вводах 0,4 кВ проектованих ВРП.

Електроспоживачами житлового будинку є: мешканці житлової частини, обладнання приміщень громадського призначення, інженерне устаткування, загальне освітлення, протипожежні системи.

Основні електротехнічні характеристики :

−    напруга живлення ІІ та І;

−    розрахункова потужність - 740 кВт, з них І категорія - 39 кВт;

−    потужність протипожежних систем - І категорія - 230 кВт;

−    коефіцієнт потужності - 0,91;

−    система заземлення - TN-C-S;

−    річне споживання електроенергії - 4292 МВт×год.

Для електроживлення споживачів проектом передбачена необхідна кількість щитів ВРП. Щити ВРП - двохсекційні, магістральні щити живлення, на яких встановлено апаратуру комерційного обліку та захисту електричних мереж, від яких отримують живлення розподільні щити спеціального при­значення.

Для споживачів І категорії, якими є обладнання, що не припускає перерви в електропостачанні, на щиті ВРП передбачена система автоматич­ного вводу резерву - АВР. Протипожежний щит отримує живлення від секцій РУ-0,4 кВ ТП по системі АВР.

У проекті розроблено робоче та аварійне освітлення з викорис­танням енергозбережних світильників зі світлодіодними джерелами.

Живлення щитів та електрообладнання виконується кабелями з мід­ними жилами, з оболонкою, що не розповсюджує горіння та малою димо­утворювальною здатністю, типу нг-нд.

Для елементів протипожежного захисту та аварійного освітлення передбачені вогнетривкі кабелі типу FLAМЕ-X 950 (N) HXH FE 180/E30 (90), які прокладаються на підтримувальних вогнестійких системах класу Е-30 (Е-90) та зберігають функціональність протягом 30 та 90 хвилин, відповідно.

Проектом передбачені необхідні системи захисту, а саме:

−    використання автоматичних вимикачів у кабельних мережах для можли­вості відключення перенавантажень і коротких замикань;

−    встановлення пристроїв захисного вимкнення (ПЗВ) в розеткових лініях;

−    система зрівнювання потенціалів у системі заземлення TN-C-S. Як головна заземлювальна шина в межах мережі кожного ВРП прийнята шина РЕ щита;

−    блискавкозахист;

−    заземлення.

Інженерне обладнання (механічна вентиляція, обладнання тепло-пункту, насосні) поставляються від виробника комплектно із шафами керування.

У системах автоматичного контролю та керування вентиляційним і насосним обладнанням використовуються мікроконтролери спеціального призначення.

Проектом передбачено диспетчеризацію інженерних систем для контролю стану керування та обліку енерговитрат.

Дані від контролерів інженерних систем за єдиним протоколом передаються на пост диспетчера. Диспетчеризація передбачає автоматичне та ручне дистанційне керування.

Для автоматизації системи контролю вибухонебезпечних концентрацій чадного газу (окислу вуглецю) в паркінгу та газу метану на вводі інженерних мереж у будинок використовуються прилад «Варта 1-03.14» з датчиками ДМ-4 для метану та ДУГ-14 - для окислу вуглецю.

Для систем зв’язку секцій С1 та С2 передбачена можливість органі­зації структурованої кабельної системи СКС, а саме:

−     центральна кросова (серверна) кімната на першому поверсі секції С1;

−     прохідні міжповерхові шахти (для кожної секції окремо);

−     місця для прокладання кабеленесучих систем у місцях загального користування на кожному поверсі кожної секції для прокладання кабелів системи зв’язку: телебачення, телефонізації, Інтернету, контролю доступу і т. ін. (внутрішня горизонтальна підсистема СКС).

У проекті наведені принципові рішення щодо організації будівництва.

Розроблення ґрунту виконується екскаваторами з ємністю ковша 0,65-1,0 м³.

Улаштування буроін’єкційних паль здійснюється установкою типу Casagrande В125.

Бетон на будівельний майданчик завозиться автобетонозмішувачами. Подавання бетону в монолітні конструкції виконується із шнекових бункерів у баддях з відкидним днищем або за допомогою стаціонарних бетононасосів продуктивністю 55 м³/год, кругових розподільників бетону типу RV-13 фірми «Putsmeister».

Монтажні роботи виконуються баштовим краном вантажопідйомністю 8,0 т та автомобільним краном вантажопідйомністю 25 т.

Тривалість будівництва становить 28,5 міс., в тому числі:

−       І черга – 23,0 міс.;

−       ІІ черга - 5,5 міс.

Проектом передбачені заходи, регламентовані нормативними актами щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.

За матеріалами проекту ділянка будівництва знаходиться поза межами можливого негативного впливу комунальних і промислових об’єктів, що функціонують в оточенні.

Розміщення на ділянці проектування житлового будинку з його при­будинковою територією виконано з урахуванням дотримання нормативної тривалості інсоляції проектованих приміщень, майданчиків для занять спортом і дитячих ігрових майданчиків.

Склад приміщень квартир визначено завданням на проектування з дотриманням вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні поло­ження».

Згідно з матеріалами проекту тривалість інсоляції і природне освіт­лення житлових приміщень відповідають чинним вимогам. Також витримані нормативні вимоги щодо тривалості інсоляції дитячих, спортивних майдан­чиків на прибудинковій території.

Розміщення приміщень з інтенсивними джерелами шуму та вібрації виконано з урахуванням вимог ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму». У проекті розроблений розділ «Захист від шуму», в якому враховані зовнішні (транспорт) та внутрішні джерела шуму (інженерне облад­нання будинків). Для створення комфортних акустичних умов у житлових приміщеннях та у приміщеннях громадського призначення все обладнання монтується з ретельною звукоізоляцією (кріплення та проходи через буді­вельні конструкції ізолюються пружними прокладками та ін.).

Після виконання робіт з монтажу обладнання проектом передбачено обов’язкове проведення контрольних інструментальних вимірів рівнів шуму та, в разі виявлення перевищень допустимих рівнів шуму, розроблення та виконання додаткових шумозахисних заходів.

У складі проекту розроблений розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (ОВНС), у якому визначено, що реконструкція об’єкта та його подальша експлуатація не спричинить понаднормативного впливу на стан навколишнього середовища.

Вплив на геологічне середовище очікується у межах нормативів завдяки впровадженню комплексу заходів: відведення поверхневих стічних вод організованою мережею дощової каналізації, будівництво підпірної стіни, гідроізоляції конструкцій підземного залягання, конструкції всіх водонесучих комунікацій запроектовані герметичними, що запобігає водонасиченню ґрунтів тощо.

На атмосферне повітря будуть впливати викиди забруднюючих речовин з відпрацьованими газами автомобілів, які зберігаються на відкритій автостоянці та у паркінгу. У повітря будуть надходити: оксиди азоту, окис вуглецю, вуглеводні граничні С12-С19, сажа, сірчистий ангідрид.

Загальна кількість викидів забруднювальних речовин незначна, їх концентрації в атмосферному повітрі не перевищують гранично допустимих рівнів.

Для зменшення негативного впливу на атмосферне повітря проектом передбачені такі заходи:

−    викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вентиляційних труб об’єкта виведені на висоту, яка забезпечує їх ефективне розсіювання;

−    передбачено екологічно безпечне технологічне обладнання;

−    впроваджено комплекс заходів з енергозбереження та забезпечення пожежної безпеки тощо.

Додатковим джерелом забруднення атмосферного повітря будуть тимчасові викиди забруднюючих речовин, що утворюються при виконанні будівельних робіт, які в цілому на стан повітряного середовища не впливають.

Для запобігання забрудненню ґрунтів, підземних і поверхневих вод проектом передбачається:

−    улаштування твердого водонепроникного покриття території та системи зливозбору дощових вод. Забруднена частина стоку проходить очищення на очисних спорудах;

−    роздільне збирання відходів з подальшою їх утилізацією згідно з укла­деними договорами та інше.

Вплив на водне середовище та ґрунти очікується в межах нормативів.

Відповідно до даних, наведених в акті обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, від 01.12.2021 № 154, складеному комісією, призначеною згідно з наказом Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зрізуванню підлягають 37 дерев, 113 кущів та 0,145 га газону, пересаджуванню – 30 кущів, збереженню – 13 дерев.

Видалення зелених насаджень буде здійснено згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах України» після отримання необхідного комплекту документів.

Проектом передбачено проведення компенсаційного висадження зелених насаджень, впровадження комплексу заходів для захисту існуючих зелених насаджень, які підлягають збереженню, від пошкодження при будівництві та забезпечення умов для їх життєдіяльності, також замовником буде сплачена відновна вартість зелених насаджень.

З урахуванням компенсаційних і відновлювальних заходів вплив на рослинний світ очікується в межах нормативів.

На тваринний світ, об’єкти природно-заповідного фонду вплив не здійснюється.

Вплив на соціальне та техногенне середовище здійснюється в межах нормативів, проектом передбачені заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд від руйнації, забезпечення їх стійкості при будівництві.

Житловий будинок запроектовано І ступеня вогнестійкості, з умовною висотою, що перевищує 47 м, але не перевищує 73,5 м.

Дві житлових секції будинку мають по 25 поверхів кожна. Відмітка підлоги верхніх квартир по відношенню до відмітки найнижчого рівня проїзду пожежних автомобілів навколо будинку становить 72.600 м.

Вбудовані приміщення громадського призначення та офіси розта­шовуються на першому поверсі та відокремлюються від вхідних груп до житлової частини будинку суцільними (без прорізів) будівельними конст­рукціями.

У підвальному поверсі будинку передбачено влаштування підземного однорівневого паркінгу площею, що не перевищує 3000 м². Технічні примі­щення, що розташовуються в паркінгу не сполучаються із приміщенням для зберігання автомобілів і мають самостійні евакуаційні виходи безпосередньо назовні.

Евакуаційні сходи типу С1 підземного паркінгу, які розташовуються в конструктивному об’ємі евакуаційних сходових кліток типу Н1 наземної частини житлових секцій, передбачено відокремити будівельними конструк­ціями з класом вогнестійкості не менше ніж 150 хвилин.

Житлові секції мають пожежні ліфти, які обслуговують підземний паркінг із надземними поверхами, вхід до який на всіх поверхах, включно з першим, передбачено через ліфтові холи з підпором повітря при пожежі.

Евакуацію людей з надземних поверхів житлових секцій будинку передбачено по коридорах шириною не менше ніж 1,8 м, далі - по сходових клітках типу Н1 із шириною маршів і площадок не менше ніж 1,35 м.

Виходи з підземного гаража передбачено по сходах типу С1 без­посередньо назовні, а також безпосередньо назовні через повітряну зону. Зовнішні огороджувальні конструкції, у тому числі теплова ізоляція та опоряд­жувальний шар, виконані з негорючих матеріалів.

Проектом передбачено обладнання об’єкта адресною системою пожежної сигналізації; системою керування евакуюванням (в частині опові­щення про пожежу та покажчиків н евакуювання); автоматичними системами спринклерного водяного пожежогасіння (підземний паркінг); окремими системами протидимного захисту обладнуються приміщення для зберігання автомобілів та поповерхові коридори житлових секцій, системою внутріш­нього протипожежного водопроводу, зокрема внутрішньоквартирними кран-комплектами; автоматизацією систем протипожежного захисту та блискавко­захистом.

У протипожежних перешкодах дверні прорізи заповнюються проти­пожежними дверима, воротами, включно з дверима до квартир, з норма­тивним класом вогнестійкості ЕІ 30.

Об’єкт забезпечується зовнішнім протипожежним водопостачанням від існуючих і таких, що проектуються, пожежних гідрантів.

Проектом передбачені проїзди нормативної ширини та на норма­тивних відстанях від зовнішніх стін будинку для пожежної техніки з доступом особового складу пожежно-рятувальних підрозділів у будь-яку квартиру чи приміщення.

У проекті прийняті технічні рішення, регламентовані нормативними актами з охорони праці, що забезпечують безпечну експлуатацію об’єкта.

Згідно з матеріалами проекту значення теплотехнічних показників для усіх зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку прийняті в межах нормованих.

Клас енергетичної ефективності будинку у відповідності до матеріалів проекту відповідає класу «С» за ДБН В.2.6-31:2016.

Відповідність класу енергетичної ефективності і теплотехнічних показників підлягає уточненню на робочій стадії проекту, при цьому клас енергоефективності не може бути прийнятий менше класу «С».

Експертиза проведена за напрямами, зазначеними у 8.6 ДСТУ 8907: 2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної докумен­тації на будівництво».

При цьому у відповідності до 8.6.9 зазначеного стандарту до прове­дення експертизи проектної документації не залучались експерти з питань ядерної і радіаційної безпеки, та експертиза за цим напрямом не проводилась, оскільки об’єкт не призначений для поводження з радіоактивними матеріа­лами та відходами від них.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та умов договору № 3-158-21-ЕП/КО від 21.12.2021, укладеного із замовником, експертиза проекту здійснена без розгляду кошто­рисної частини проектної документації.

У процесі розгляду проекту за зауваженнями ТОВ «Українська буді­вельна експертиза» проектною організацією за погодженням із замовником у проект внесені зміни і доповнення.

Відповідальність за внесення змін в усі примірники проекту, в тому числі при внесенні проектної документації до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), покладається на генпроектувальника та замовника.