Замовник: Гр. САДИЛО МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ

Генеральний проектувальник: ТОВ «КБ-АРХІТЕКТОР»

(ГІП – Пашкіна М.В., кваліфікаційний сертифікат серія АР № 007708 від 20.05.2013 р.)

Адреса об’єкту будівництва: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Затишна. 

Клас наслідків (відповідальності) об’єктів: СС2

Сукупний показник: СС2

Проектування об’єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вулиці Затишна,3 в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області» здійснено на підставі:

•       Містобудівні умови і обмеження № 17-18/121 від 22.10.2020р. видані сектором містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації;

•       Завдання на проектування від 23.08.2021р;

•       Рішення 24 сесії VIII скликання Софіївсько-Борщагівської сільської Ради № 6 від 21.12.2018р. про передачу у власність земельної ділянки площею 0,0483 га; кадастровий номер 3222486200:03:009:5303;

•       Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005788772020 від 08.10.2020р.;

•       Договір купівлі-продажу земельної ділянки № НАТ 893288 від 03.03.2016р., площа 0,12 га; кадастровий номер 3222486200:03:009:0302;

•       Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005788732020 від 08.10.2020р.;

•       Договір купівлі-продажу земельної ділянки № НВХ 478986 від 30.09.2016р., площа 0,1 га; кадастровий номер 3222486200:03:009:0117;

•       Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005788702020 від 08.10.2020р.;

•       Договір купівлі-продажу земельної ділянки № НМВ 396670 від 02.10.2020р., площа 0,1 га; кадастровий номер 3222486200:03:009:0039;

•       Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005788792020 від 08.10.2020р.;

•       Договір купівлі-продажу земельної ділянки № НМВ 396671 від 02.10.2020р., площа 0,04 га; кадастровий номер 3222486200:03:009:5178;

•       Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005788802020 від 08.10.2020р.;

•       інженерно-геодезичні вишукування, виконані ТОВ «Геоцентрпроект» у 2020р.;

•       звіт за результатами інженерно-геологічних вишукувань, виконаний ФОП Пуховець Ю.В. в 2020р.;

•       технічні умови нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок №КСР-00-18-0162 від 24.07.2018р., наданих ПрАТ «Київобленерго» зі зміною №1 від 14.02.2019р., зміною №2 від 06.05.2020р., зміною №3 від 30.06.2020р.;

•       технічні умови на підключення до мереж водопостачання та водовідведення № 08/10/21 ТУ від 08.10.2021р., виданих ОК «ТКЦМ «Софіївка»;

•       технічні умови приєднання до газорозподільної сиситеми № 1279-26 (810-ТУ п-3963-1221) від 23.12.2021р., виданих АТ «Київоблгаз»

•       Викопіювання детального плану території села Софіївська Борщагівка, виконаного ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» та затвердженого рішенням 37 сесії VIII скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради №21 від 21 жовтня 2020 року, протокол громадських слухань від 21 жовтня 2021 року;

•       Висновок щодо погодження місця розташування та висоти об’єкта від «Державної авіаційної служби України»;

•       Висновок щодо погодження місця розташування та висоти об’єкта від «Державного підприємства обслуговування повітряного руху України»;

•       Висновок щодо погодження місця розташування та висоти об’єкта від експлуатанта та провайдера з аеронавігаційного обслуговування аеродрому «Київ/Бориспіль»;

•       Висновок щодо погодження місця розташування та висоти об’єкта від експлуатанта аеродрому «Київ» (Жуляни);

•       Висновок щодо погодження місця розташування та висоти об’єкта від експлуатанта та провайдера аеронавігаційного обслуговування аеродромів «Київ/Антонов-1» та «Київ/Антонов-2».

Загальні дані

Проект нового будівництва багатоквартирного 3-х секційного житлового будинку по вулиці Затишна,3 в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області розроблений на основі вихідних даних на проектування та діючих нормативних документів.

Генеральний план розроблений на топографічній основі в масштабі 1:500 з перерізом горизонталей 0.5 м, яка була виконана виконаної ТОВ "Геоцентрпроект" у 2020 році.

За природно-кліматичними ознаками територія ділянки належить до І кліматичного району. Розрахункова температура зовнішнього повітря –22°С.

Територія, де розташований об’єкт обстеження, згідно з класифікацією ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи» знаходиться у 2-му вітровому, 5-му сніговому та 3-му ожеледному районі і згідно з класифікацією ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» та ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи», має наступні кліматичні характеристики:

Нормативна глибина промерзання - 1.2 м.

Снігове навантаження – 1600 Па.

Вітрове навантаження – 400 Па кг/м2,

За даними інженерно-геологічних вишукувань, виконаних відділом вишукувань ФОП "Пуховець Ю.В." у 2020 року, на майданчику будівництва виділені наступні інженерно-геологічні елементи (ІГЕ):

·                 ІГЕ-1 (t IV). Насипний грунт: супісок темно-сірий, твердий, з включенням

·                 будівельного сміття 5 %.

·                 ІГЕ-2 (d III). Пісок середньої крупності сіро-жовтий, середньої щільності, малого

·                 ступеню водонасичення, з прошарками піску дрібного 10-20 %.

·                 ІГЕ-3 (d III). Суглинок коричнево-сірий, тугопластичний, з прошарками піску дрібного 5-10 %.

·                 ІГЕ-4 (d III). Супісок коричнево-сірий, твердий, з прошарками піску дрібного 10-20 %.

·                 ІГЕ-5 (f II dn). Пісок середньої крупності жовто-сірий, середньої щільності, малого ступеню водонасичення.

·                 ІГЕ-6 (f II dn). Суглинок коричневий, тугопластичний.

·                 ІГЕ-7 (f II dn). Суглинок сіро-коричневий, напівтвердий, з прошарками піску дрібного 2-5 %.

·                 ІГЕ-8 (f II dn). Супісок світло-коричневий, пластичний (IL~0-0,25), з прошарками піску дрібного 10-40 %. 10б

Характеристики фізико-механічних властивостей грунтів виділених ІГЕ визначені на основі лабораторних даних, узагальнених характеристик грунтів цього віку та генезису та у відповідності з вимогами та рекомендаціями ДБН В.2.1-10:2018 "Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення".

Грунтові води до глибини 14,0 м виробками на період вишукувань (листопад 2020 р.) не зустрінуті.

Відомість про черговість будівництва та пускові комплекси

Проектом передбачено будівництво 3-х секцій в одну чергу без виділення пускових комлексів.

Генеральний план

Відповідно до затвердженого детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови в с.Софіївська Борщагівка, за функціональним призначенням ділянка розташована на території земель, призначених для будівництва багатоквартирних житлових будинків.

Будівництво житлових будинків планується на п’яти земельних ділянках, розташованих поруч одна з одною: № 3222486200:03:009:5178 площею 0,0400 га; № 3222486200:03:009:5303 площею 0,0483 га; № 3222486200:03:009:0117 площею 0,1000 га; № 3222486200:03:009:0302  площею 0,1200 га; № 3222486200:03:009:0039 з площею 0,1000 га. Загальна площа земельних ділянок складає 0,4083 га. Земельна ділянка, відведена для будівництва житлового будинку має правильну форму і вільна від забудови.

Територія в цілому забезпечена дошкільними та шкільними навчальними закладами, іншими закладами обслуговування населення в межах пішохідної доступності.

На ділянці планується розміщення одного трьох-секційного житлового будинку на 63 квартири. Будинок, що проектується має П-образну форму. В’їзд на територію житлового комплексу здійснюються з вул. Соборна. Житловий будинок розташовано відносно існуючої забудови відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019. Нормативні вимоги щодо інсоляції існуючих будівель та прилеглої території не порушені.

Плануванням ділянки передбачені: майданчик для відпочинку дорослих, ігровий майданчик для дітей, майданчик для занять фізкультурою, майданчики для тимчасової стоянки велосипедів. Господарський майданчик з контейнерами для сміття розміщено на територій сусіднього житлового будинку (раніше запроектованого) з південної сторони з врахуванням потреб проектованого житлового будинку. В зв’язку з неможливістю дотримання нормативних відстаней від будинків до майданчика для вигулу собак, даний майданчик, на ділянці рекомендованій під будівництво, не передбачається. Місце розташування майданчику для вигулу собак вирішується на рівні Сільської ради для групи існуючих та запроектованих будинків. Майданчик для занять фізкультурою розміщується як окрема зелена зона мікрорайону на генеральному плані села поза ділянкою проектування для дотримання норми 2м2/особу.

Розташування майданчиків та їх розміри відповідають вимогам ДБН Б.2.2-12:2019. Для розрахунку майданчиків прийнято кількість квартир – 63, кількість мешканців –180 за розрахунком.

Проектом передбачено озеленення ділянки проектування, встановлення на ділянці малих архітектурних форм (лав, урн, квітників), спортивних тренажерів. Біля кожного під;їзду житлових будинків передбачено встановлення стійок для паркування велосипедів.

Благоустроєм ділянки передбачається виділення транспортної зони проїзду з асфальтобетонним покриттям та пішохідної зони з покриттям бетонною бруківкою, по периметру проектованої споруди та вздовж існуючих пішохідних шляхів (плиткою тротуарною - ФЕМ).

Згідно з розрахунком необхідна кількість парко-місць складає 41 м/м (32 м/м для постійного та 9 м/м для тимчасового зберігання). Зберігання автотранспорту мешканців житлового комплексу передбачено в південно-західній частині ділянки за договором оренди 218 парко-місць для постійного та тимчасового зберігання автомобілів від 10 квітня 2020р. Для потреб мало мобільних груп населення передбачається влаштування спеціалізованих машино-місць на відстані не більше 100 м від входів в житлові будинки.

Інженерне забезпечення проектованих будівель передбачається від існуючих інженерних комунікацій, згідно ТУ (технічних умов).

Щільність населення на 1 га території площі земельної ділянки прибудинкової території (нетто): 181 осіб / 0,4083га = 440 < 550 (додаток В.1 ДБН Б.2.2-12:2019).

Згідно з табл.6.3 ДБН Б.2.2-12:2019 мінімальна площа земельної ділянки на одного проживаючого повинна складати не менше 17 м². Необхідна площа земельної ділянки: 181 х 17 м² = 3077 м² < 4083 м².  

Відсоток забудови складає –  2240,7 м²/ 4083 м² = 54,87% < 75 % (п.2 МУО № 17-18/121).

Основні техніко-економічні показники по генплану

Організація рельєфу території виконана на топо-геодезичному знімання М1:500. Система координат місцева, система висот Балтійська. Відмітки існуючого рельєфу змінюються в межах від 176.00 до 178.30м. Проектними рішеннями з вертикального планування  забезпечено водовідвід з майданчика; створення оптимальних ухилів по проїздах, майданчиках, пішохідних підходах; мінімальний об'єм земляних робіт.

Планування території виконане в ув'язці з планувальними рішеннями, з існуючими відмітками проїздів, з відмітками ділянок, що межують з проектованою територією.

Інженерне забезпечення об’єкта будівництва передбачається від міських інженерних комунікацій, згідно технічних умов. Проектується прокладка наступних інженерних мереж: мереж водопостачання та каналізації; мереж газопостачання; електричних мереж.

Проектними рішеннями передбачено тверде покриття по проїздам, тротуарам та майданчикам. По проїздам було запроектовано покриття із асфальтобетону, який забезпечує рух вантажного транспорту, спецтранспорту та легкових автомобілів. Відмежування проїзних частин від тротуарів, майданчиків, територій зелених насаджень виконано з бортового каменю. Тротуари на території житлового будинку передбачено влаштувати із фігурних елементів мощення. Тротуарне покриття відмежовується від проїздів бордюром, а від ґрунтового покриття ділянок озеленення − поребриком. На майданчику для дітей передбачено влаштування покриття з гранітних висівок. Конструкція покриття на ділянках озеленення відновлюється шляхом підсипки ґрунту з великою часткою гумусу. В місцях примикання тротуару до проїзної частини передбачено пониження бортового каменю. Дані місця забезпечують безперешкодний рух маломобільних груп населення, та комфортне пересування візків для господарських потреб.

Схемою організації дорожнього руху передбачається рух транспортних засобів, велосипедного транспорту, маломобільних груп населення та пішоходів. Організація руху транспорту виконується по проїзним частинам проїздів і регулюється дорожніми знаками та розміткою. Швидкість руху по території житлової забудови обмежується до 5 км/год.

Територія озеленюється та упорядковується. Для надання привабливішого стану території за вимогами екологічних та санітарно-гігієнічних норм проектом передбачається комплекс заходів, до яких входять: посадка дерев, посадка кущів, влаштування газонів та їх засів багаторічними травосумішами, збереження існуючих зелених насаджень. Запроектовані насадження чагарників розміщуються з урахуванням архітектурно-планувального рішення. Асортимент деревно-чагарникових видів підібраний з урахуванням екологічних вимог та ґрунтово-кліматичних умов даного району. На всій площадці передбачається улаштування газону звичайного типу. Влаштування газонів передбачено після закінчення будівництва і виконання вертикального планування території.

Архітектурно-планувальні  рішення.

Згідно з завданням на проектування у відповідності з діючими нормативними документами запроектовано 4-поверховий 3-секційний житловий будинок з технічним поверхом на 63 квартири. Будівля зі стінами з керамічної цегли та утепленням з зовнішньої сторони. Житловий будинок має П-образну форму.

Кожна секція розділена на 2 під’їзди, в кожному вихід із квартир здійснюється на одну сходову клітку типу СК1, при цьому забезпечений другий евакуаційний вихід з кожної квартири на площадку, що влаштовується уздовж зовнішньої стіни будинку з глухим простінком 1,2 м. Вхід у будинок передбачено в рівні першого поверху через тамбури.

До складу будинку входять: 4 житлових поверхи (на 3 та 4 поверхах розташовані дворівневі квартири); 1 поверх – частково нежитлові вбудовані приміщення, решта житло; цокольний поверх – частково технічні приміщення та нежитлові вбудовані приміщення; над останнім житловим поверхом розташовано технічний поверх. Цільове призначення нежитлових приміщень визначається після його реалізації власником з розробкою проектної документації на реконструкцію. Проектом рекомендовано використання нежитлових приміщень для роздрібної торгівлі.

На 1-му поверсі передбачено улаштування квартир для ММГН. Ширину проходів в приміщеннях даних квартир  з обладнанням і меблями прийнято не менше 1,2 м; ширина лоджій - 1,5 м у просвіті; внутрішні дверні прорізи не мають порогів; перепад висот з коридором запроектовано 0,02м.

Квартири запроектовані з наскрізним або кутовим провітрюванням при двосторонній орієнтації, та провітрюванням через сходову клітку при односторонній орієнтації.

У квартирах житлового будинку забезпечується інсолювання житлових приміщень із розрахунку 2,5 годин згідно з ДБН Б.2.2-12:2019. Квартири без достатнього часу інсоляції залишаються у власності замовника будівництва та будуть надаватись в короткотривалу оренду працівникам нежитлових приміщень. Орендарі будуть попереджені про умови інсолювання та прийматимуть письмову згоду щодо прийняття відхилень від нормованого рівня інсоляції.

В плануванні квартир прийнято принцип забезпечення функціонального зв’язку  приміщень, що передбачає наближення загальної кімнати до входу та кухні і винесення спальних кімнат вглиб квартири.

Вихід на покрівлю передбачено безпосередньо пожежними драбинами типу П-1. Тип покрівлі – скатна, вихід на горище здійснюється через сходові клітини. На покрівлі влаштовано організований водостік.

Стандартне опорядження квартир включає: стіни кухень, кімнат, коридорів - підготовка під опорядження; підлоги з чистовим вирівнюючим шаром під лінолеум, паркет та інші покриття; у вологих приміщеннях передбачена гідроізоляція підлоги із заведенням на стіну на 300 мм. Підлоги у приміщеннях квартир виконано з урахуванням необхідності тепло-, звуко- та гідроізоляції. Для звукоізоляції використано ефективні матеріали з показником зниження ударного шуму 23 Дб на один укладений шар матеріалу. Усі квартири обладнані металевими протизламними дверима за ДСТУ В2.6.11.9 з межею вогнечтійкості 30 хв (при наявності сертифікату УКРСЕПРО).

У місцях загального користування передбачено покриття підлоги з керамічної плитки;  стіни та стеля – пофарбування водоемульсійною фарбою.

У приміщеннях громадського призначення підлоги виконано з чистовим вирівнюючим шаром під нековзку керамічну плитку з урахуванням необхідності тепло-, звуко-, та гідроізоляції. Для звукоізоляції використано ефективні матеріали з показником зниження ударного шуму 23 Дб на один укладений шар матеріалу. Стіни – підготовка під опорядження.

Зовнішнє опорядження:

•       Зовнішні стіни - утеплення та декоративна штукатурка з наступним пофарбуванням фасадними фарбами;

•       Двері вхідні у будинок -  металеві утеплені;

•       Вікна – металопластикові;

•       Оздоблення цоколя – фактурна штукатурка з попереднім утепленням;

•       Покрівля – цементно-піщана черепиця.

Конструктивні рішення

Житловий комплекс складається з 3 -х секцій, відокремлених деформаційним швом.

Конструктивна схема секцій - з подовжніми та поперечними несучими стінами, просторова жорсткість яких забезпечується сумісною роботою стін та перекриття, що розглядаються, як незмінювані жорсткі диски.

Конструкції будинку:  

•       Зовнішні стіни – кладка з керамічної повнотілої цегли М100 на розчині марки М75, товщиною 380 мм. Утеплення - мінераловатні плитами густиною 87,4 кг/м³ товщиною 150 мм;

•       Внутрішні стіни – кладка з керамічної повнотілої цегли М100 на розчині марки М75, товщиною 380 мм;

•       Перегородки - блок газобетонний (400 кг/м куб) товщиною 100мм, крім санвузлів – цегла керамічна;

•       Фундаменти - монолітна залізобетонна плита. Висота фундаментної плити будинку становить h = 0,6м. Армування плити здійснюється у двох взаємно перпендикулярних напрямках двома сітками. Робоча арматура класу А400С, А240С; бетон класу С20/25. Несучим шаром фундаментної плити являється ІГЕ-5 (f II dn) - пісок середньої крупності жовто-сірий, середньої щільності, малого ступеню водонасичення;

•       Стіни цоколя -  збірні бетонні блоки. Гідроізоляція – Техноеласт ЕПП в 2 шари. Утеплення - екструдовані пінополістирольні плити густиною 35 кг/м товщиною 100 мм;

•       Перекриття міжповерхові - монолітні залізобетонні з бетону класу С20/25 товщиною 220 мм. Армування плит здійснюється у двох взаємно перпендикулярних напрямках двома сітками. Робоча арматура класу А400С, А240С;

•       Перекриття горища - монолітні залізобетонні з бетону класу С20/25 товщиною 220 мм. Утеплення - екструдовані пінополістирольні плити густиною 35 кг/м товщиною 200 мм;

•       Перекриття над проїздом - монолітні залізобетонні з бетону класу С20/25 товщиною 220 мм. Утеплення - мінераловатні плити густиною 87,4 кг/м³ товщиною 150 мм;

•       Покрівля - двускатна з застосуванням дерев’яних стійок та крокв. Утеплення - мінераловатний утеплювач густиною 45кг/м³ загальною товщиною 300 мм;

•       Світлопрозорі конструкції  - вікна, балконні блоки, вітражі з металопластиковими рамочними елементами з антирезонасними шумозахисними склопакетами 4і-10-4-10-4і. Конструкції пристроїв для провітрювання і регулювання температурно-вологісного режиму приміщення –вентиляці клапани. Показниками звукоізоляції – АП (понад 36 дБА в режимі провітрювання).

Ступінь вогнестійкості житлового будинку – ІІ. Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій (у хвилинах) відповідають :

•       для стін несучих та сходових кліток - REI 120, МО;

•       для стін самонесучих - REI 60, МО;

•       для внутрішніх ненесучих стін (перегородок) - Е15, МО;

•       міжквартирні ненесучі перегородки - Е45, МО;

•       сходові площадки, косоури, сходові марші, балки, сходинки - R 60, МО;

•       перекриття міжповерхові (в т.ч. над цоколем) - REI 45, МО.

•       покриття - RE 15, МО.

Проектована будівля передбачена частково в конструкціях заводського виготовлення, на випуск яких заводи отримали необхідні дозвільні документи. Їх надійність забезпечується заводом виробником і будівельною організацією. Довговічність – власником помешкання.

Розрахунки конструкцій категорії відповідальності А (основи фундаментів, несучі стіни, перекриття) виконано згідно розрахункових схем і методик наведених в ДБН В.2.1-10-2018 «Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення», ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи», ДБН В.2.6-98:2009 « Бетонні і залізобетонні конструкції»; ДСТУ Б В.2.6-207:2015 «Розрахунок і конструювання кам’яних та армокам’яних конструкцій будівель та споруд».

При аналізі варіантів небезпеки згідно п.4.2.5 ДБН В.1.2-14:2018 розрахункові ситуації визначені:

•       Розрахунковою схемою конструкцій;

•       Переліком граничних станів;

•       Видами дій, реалізованими в даній розрахунковій ситуації;

•       Значенням допустимої ймовірності відмови (усталені, перехідні і аварійні розрахункові ситуації).

Згідно п.7.15 ДБН В.1.1-45:2017 при розрахунку будівлі на епізодичні навантаження відповідно до ДБН В.1.2-2-14:2018  розглянуто 2 типи аварійних сполучень навантажень:

•       що складаються з постійних, тимчасових тривалих і короткочасних без урахування вітрових і сейсмічних;

•       що складаються з основних сполучень, а також впливів, обумовлених деформаціями основи.

Встановлена надійність забезпечена на усіх етапах життєвого циклу об’єкта (підтверджена сертифікатом).

Теплопостачання

Теплопостачання житлового будинку передбачається від автономних двоконтурних котлів на газовому паливі  потужністю 24 кВт. Котли встановлюється в кухнях кожної квартири. В конструкції котла передбачений циркуляційний насос та компенсатор об'єму на 6л.

Відведення продуктів згорання та забір повітря для згорання палива здійснюється коаксіальною трубою, яка підключається до димохідної системи "повітря-газ". В якості теплоносія використовується гаряча вода. Параметри теплоносія при роботі котла в розрахунковому режимі Т_п = 80°С, Т_зв = 60°С.

Основні показники теплоспоживання:

Опалення

Проект опалення виконаний на розрахункову температуру зовнішнього повітря з забезпеченістю 0,92 для умов Київської області -22°С.

Розрахункова внутрішня температура в приміщеннях прийнята згідно ДБН В.2.2-15-2019. Розрахункова температура внутрішнього повітря прийнята відповідно до діючих санітарних норм і правил, які діють в Україні:

•       загальна кімната, спальня - +20С;     

•       кухня - +18С;

•       ванна - +25С;

•       вбиральня - +20С;

•       передпокій квартири - +16С.

Кількість тепла на опалення приміщень прийнято з урахуванням тепла на награвання вентиляційного повітря. Системи опалення прийняті двотрубні, тупикові з насосною циркуляцією води з нижнім  розведенням магістралей. Магістралі  прокладаються в підлозі  в трубчатій тепловій ізоляції "К-FLEX" .

Річні витрати тепла становлять 47444,3 кВт∙год/рік.

В якості опалювальних приладів проектом передбачаються сталеві радіатори з нижнім підведенням та відведенням теплоносія, з вбудованими термостатичними клапанами.   

Розвідні мережі опалення прокладаються в конструкції підлоги з поліпропіленових труб в трубчастих теплоізоляційних конструкціях товщиною min. 6 мм.

Горизонтальні ділянки трубопроводів прокладені з ухилом не менше 0,002 в сторону руху теплоносія та спускних приладів.

Опалення сходових клітин на першому поверсі передбачається за допомогою електричних конвекторів Термія.

Вентиляція

Вентиляція житлових приміщень багатоквартирного будинку запроектована - припливно-витяжна з природним спонуканням руху повітря.

Приплив повітря відбувається через вентиляційні клапани встановлені у віконних конструкціях житлових кімнат та через вікна у режимі провітрювання.

Видалення повітря передбачається з приміщень кухень, ванних, санвузлів через вентиляційні канали, розміщені у цегляній кладці. На вході в канали встановлюються вентиляційні ґратки.

Вентиляція техпростору передбачена природня. Повітрообмін забезпечується вентиляційними отворами в зовнішніх стінах.

Вентиляція нежитлових вбудованих приміщень виконується через окремі вентиляційні канали. 

Водопостачання.

Проектом передбачається підключення проектуємого житлового будинку до існуючих міських мереж системи водопостачання ОК "ТКЦМ "Софіївка". Водопостачання житлового будинку передбачається від внутрішньоквартальної водопровідної мережі ∅150 мм, що проходить по вул. Тарасівській. Гарантований тиск води у вказаному районі міста 0,5...2,5 м. вод. ст.

Водопостачання будинку здійснюється вводом  Ø 75х10,4. На вводі водопроводу в   секції  №3 в окремому приміщенні за першою стіною передбачено загально-будинковий  водомірний вузол з електромагнітним лічильником води Ø25мм PERL 25 Q3 6.3, обладнаним автоматичною системою передачі даних в базу водоканалу, класу С, R800.

Підключення багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями проектом передбачається у проектуємому колодязі ВК-1, в місці підключення встановлюється запірна арматура з гумованим клином.

Ділянку водопроводу, що проектується, виконано трубами ПЕ100 SDR 17.

На вводі в кожну квартиру передбачаються лічильники  холодної води Apator Cmart С+ Ø15мм з фільтром та запірною арматурою, які встановлено в металевій шафці в загальному коридорі під'їздів, що закривається на ключ.

Також передбачаються окремі вводи водопроводу із встановленням лічильників для приміщень комерційного призначення.

Гаряче водопостачання квартир передбачено від двохконтурних котлів, що встановлені у кухнях кожної квартири .  Гаряче водопостачання вбудованих приміщень передбачається від двохконтурних котлів або від електричних водонагрівачів.

Внутрішні мережі холодного і гарячого водопостачання монтуються з поліпропіленових труб. Магістральні трубопроводи холодного водопостачання  прокладаються під стелею цоколю. Трубопроводи прокладаються в тепловій ізоляції б_min=6мм.

В проекті на вводі водопроводу в приміщенні водомірного вузла встановлено установку підвищення тиску в системі водопостачання, в зв'язку з недостатнім гарантованим тиском. (Необхідний тиск на вводі становить 27,6 м. вод.ст.). Підвищувальна установка складається з двох робочих насосів фірми Wilo та одного резервного насосу, гідроакумулятора, реле тиску води, запірної та контрольно-вимірювальної арматури. Насоси встановлюються на фундаменти на відм. 0,15м. від підлоги.

Зовнішнє протипожежне водопостачання житлового будинку із вбудованими нежитловими приміщеннями передбачається від існуючого пожежного гідранту, що передбачений на мережах водопостачання.

Витрата води на зовнішнє пожежогасіння прийнята згідно ДБН В.2.5-74:2013 п.6.2.2, табл. 4 та складає 15 л/сек.

Господарсько-побутова каналізація.

Місцем підключення до мереж водовідведення ОК «ТКЦМ «Софіївка» відповідно до технічних умов № 08/10/21, просп.. Героїв Небесної, діаметр 315 мм.

Побутові стоки від багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями відводяться десятьма випусками - від житлової частини та п'ятьма випусками - від вбудованих приміщень у проектуєму внутрішньоквартальну мережу. Побутові стоки з внутрішньоквартальної мережі збираються у проектуємий каналізаційний колодязь КК-10, і далі через проектуєму КНС PLS 1226 виробництва Standartpark,  згідно із технічними умовами, напірною мережею відводяться до мережі водовідведення ∅315мм по просп. Героїв Небесної Сотні.

Мережі побутової каналізації запроектовані з труб з непластифікованого полівінілхлориду НПВХ у відповідності до ДСТУ Б В.2.5-32:2007 SDR33 SN8 діаметром 160мм.

Оглядові колодязі на мережах прийняті з залізобетонних елементів виготовлених у відповідності до ДСТУ Б.В.2.6-106-2010 «Конструкції бетонні і залізобетонні для колодязів каналізаційних, водопровідних і газопровідних мереж. Технічні умови» (ГОСТ 8020-90, MOD) по типу ТП 902-09-22.84.

Прокладання пластикових труб передбачається на ґрунтову пласку основу з відсіву. Зворотна засипка відсівом з підвищеним ступенем ущільнення до K0,97 до рівня «верх труби +0,3 м».

При прокладанні мереж під проїжджою частиною доріг проектом передбачається засипка траншей відсівом на всю висоту траншеї до низу дорожнього полотна, з пошаровим ущільненням до K0,95.

Внутрішньо-будинкові каналізаційні стояки передбачено прокласти сховано, закривши гіпсокартоними щитами, магістралі прокладаються в підлозі та під стелею цоколю.  Відведення стоків передбачено від санітарних приладів санвузлів, ванн, мийки в кухнях.

Від вбудованих приміщень мережі каналізації також виконуються окремими випусками. При розміщенні санітраних приладів нижче відм. випусків відведення стоків відбувається за допомогою насосних установок Sololift + WC-1 виробництва Grundfoss.

Мережі внутрішньої каналізації монтуються із пластмасових труб по ГОСТ 22689.0-89 і поліетиленових ТУ У6-00203594.036-99 (випуски).  

Стояки каналізації, згідно ДБН В.2.5-64-2012 п. 19.17 виводяться вище збірної вентиляційної шахти на 0,1м.

Випуски каналізації та ввід водопроводу в будинок підлягає герметизації згідно з «Комплекс 7373-3».

Так як мережі каналізації виконуються із неметалевих труб, для захисту жителів від ураження електричним струмом, проектом передбачається заземлення ванн шляхом влаштування перемичок із сталевої смуги, що прокладається по всіх поверхах поряд із стояками. У технічному підпіллі смуга заземлення приварюється до шини вирівнювання потенціалів в електрощитових.

Основні показники систем водопроводу і господарсько-побутової каналізації

Дощова каналізація.

Відведення дощових та талих вод із покрівлі житлового будинку передбачено системою зовнішніх водостоків.

Підключення здійснюється до проектуємих внутрішньоквартальних мереж дощової каналізації. 

Силове електрообладнання та електроосвітлення.

Електропостачання житлового будинку виконується кабельними лініями від РУ-0,4 кВ ТП-10/0,4 кВ.

Електропостачання струмоприймачів передбачено від мережі 380/220 В з глухо заземленою нейтраллю з системою заземлення TN-C-S від ввідного розподільчих пунктів (ВРП-0,4кВ) розташованих в цоколі в електрощитовій. Категорія по надійності електропостачання - ІІІ.

Облік електроенергії передбачається:

•       для загально-будинкових споживачів - лічильниками, котрі встановлюються на вводі ВРП-1, ВРП-2, ВРП-3 та ВРП-4.

•       поквартирний, з установкою лічильників в поверхових щитах.

Проектом передбачається освітлення поверхових коридорів, входу в будинок та електрощитової. Освітлення виконується на напрузі 220В. Управління освітленням входів автоматично (від фотореле) і вимикачами по місцю. Управління робочим освітленням поверхових коридорів передбачено вимикачами з витримкою часу. Для загального освітлення передбачено застосування світильників із джерелами світла із підвищеною світловидатністю не менше 55 лм/Вт.

Електрообладнання квартир виконано у відповідності з ДБН В.2.5-23-2010. В кожній квартирі передбачено від квартирного щита шість групових ліній: освітлення кухні, коридора, санвузла; освітлення кімнат; побутові розетки кухні, побутові прилади кімнат, пральна машина, двохконтурний газовий котел. На розеточних групових лініях встановлюються диференційні автоматичні вимикачі (автоматичні вимикачі з ПЗВ). Для захисту групових мереж квартири на квартирному щиту передбачається встановлення автоматичних вимикачів з комбінованим розчіплювачем та дифавтомати на групових розеточних лініях з номінальним диференційним струмом спрацювання не більше 30 мА. У всіх приміщеннях встановлюються клемники для підключення світильників. Крім того, в кухнях і коридорах додатково встановлюються лампові патрони, у ванних кімнатах –світильники.

Магістральні мережі живлення житлового будинку виконуються проводом ВВГнгд-1 в ПВХ трубах, прокладених сховано під стелею цокольного поверху та в штрабах.

У якості квартирних щитів встановлюються щити типу ЩРН-П-12 вбудованого виконання.

Групова освітлювальна та розеткова мережі квартир виконуються плоским кабелем з  мідними жилами марки ВВГнгнд-0,66 перерізом:

•       3х1,5 мм² – освітлювальні мережі;

•       3х2,5 мм² – розеткові мережі.

Щити та інше електрообладнання монтується на відстані не менш ніж 0,5 м від заземлених трубопроводів санітарно-технічного обладнання.

Проектом передбачено освітлення всіх приміщень; евакуаційне освітлення сходової клітини та поверхових коридорів; аварійне та ремонтне освітлення технічних приміщень.

Увімкнення та вимкнення світильників робочого та аварійного освітлення виконується за допомогою вимикачів, що встановлені за місцем.

Відкриті частини світильників заземлені відповідно до ПУЕ.

Висота установки електрообладнання:

•       поверхові щити – низ на рівні 1,1 м над рівнем чистої підлоги;

•       квартирних щитів та щитів освітлення – низ на рівні 1,5 м над рівнем чистої підлоги. 

Заземлення та система зрівнювання потенціалів.

Захисне заземлення та система зрівнювання потенціалів виконане у відповідності до вимог ПУЕ та ДБН В.2.5-23:2010.

У житловому будинку застосована TN-C-S система заземлення.

У якості головної заземлюючої шини (ГЗШ) використовуються PE-шина ГРЩ (виконана з міді). До ГЗШ приєднується повторний заземлюючий пристрій електроустановок; металеві частини каркасу будівлі; металеві труби комунікацій, металеві частини систем вентиляції; металеві лотки для прокладання кабелів; заземлюючий пристрій блискавкозахисту.

Провідники основної системи зрівнювання потенціалів виконуються проводом ПВЗнг перерізом 25 мм² в лотках та в ПВХ-трубах, до металоконструкцій будівлі – стальною полосою 40х4 мм та зварним з’єднанням.

Провідники додаткової системи зрівнювання потенціалів виконуються проводом ПВЗнг провідністю не менш ніж половина провідності захисного провідника, що підключений до відкритої провідної частини, але не менш ніж 4 мм².

Додаткова система зрівнювання потенціалів у ванних кімнатах квартир передбачає з’єднання відкритих та сторонніх провідних систем (металеві ванни, душові піддони, металеві труби комунікацій тощо), що виконується в пластмасовій коробці ШДУП з мідною шиною на вісім приєднань, що встановлюється приховано на висоті 0,3 м від підлоги в зоні «3» ванної кімнати.

Усі контактні з’єднання в системі зрівнювання потенціалів відповідають вимогам ДСТУ IEC 61238-1-3:2019 до контактних з’єднань класу 2.

Блискавкозахист.

Система блискавкозахисту багатоквартирного житлового будинку розташовується на покрівлях та стінах будівель, а також на території об’єкту. Відповідно до п.4.2 Розділу 4 ДСТУ EN 62305:2012 багатоквартирний житловий будинок відноситься до звичайних об’єктів.

Відповідно до п.4.3 Розділу 4 ДСТУ EN 62305:2012 необхідність виконання захисту об’єкту від прямого удару блискавки (ПУБ) та його рівень блискавкозахисту (РБЗ) визначаються в залежності від можливо очікуваної кількості уражень об’єкта блискавкою за рік N, а також суспільного значення і тяжкості наслідків від блискавки. Відповідно п.6.3.2, п.7.7 та Таблиці 14 ДСТУ EN 62305:2012 на покрівлі об'єкта монтується блискавкоприймальна сітка з чарунками не більше 10x10м.

Сітка утворюється оцинкованим струмовідводом ø8 мм, має переріз 50 мм², що відповідає вимогам таблиці 7, при цьому блискавкоприймальна сітка та струмовідводи мають однаковий переріз. Це повністю позбавляє систему від місць динамічного напруження.

Для збереження цілісності покрівлі та стін, а також з метою безпечного виконання робіт в умовах підвищеної небезпеки всі з'єднання блискавкоприймачів, струмовідводів та заземлюючого пристрою, виконуються болтовими з'єднаннями, що відповідає вимогам п. 6.5.7 ДСТУ EN 62305:2012.

З'єднання, а також відгалуження оцинкованого струмовідводу ø8 мм виконується універсальним з'єднувачем.

Від системи блискавкозахисту на покрівлі об'єкту виконується не менше двох струмовідводів до заземлюючого пристрою, відповідно вимог п. 6.4.4 ДСТУ EN 62305:2012.

З’єднання струмовідводів з заземлюючим пристроєм (оцинкована полоса перерізом 40x4мм), виконується затискачем полоса/дріт d8-10 (струмовідвід-полоса), що відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.5-82:2016, виготовленим із оцинкованої сталі, що повністю виключає корозію в місцях приєднання та забезпечує надійний електричний контакт протягом всього періоду експлуатації. В місцях приєднання струмовідводів до заземлювача встановлюється контрольний злучник, для можливості вимірювання опору заземлення.

Зовнішній контур заземлення виконано горизонтальним із оцинкованої стальної штаби 40х4 мм, яку закладено по периметру будівлі на глибину 0,7 м від планувальної відмітки території та на відстані не менше 1 м від стін або в місцях, в яких постійно не перебувають люди (на газонах, тощо). Всі з'єднання виконуються за допомогою затискачів . Місця з'єднання горизонтальних заземлювачів, обробляються спеціальною ізолюючою стрічкою, що захищає місце з'єднання від корозії.

Зовнішнє газопостачання

Газові мережі зовнішнього газопостачання існуючі, здані в експлуатацію.

Точка приєднання об’єкта замовника: розподільчий газопровід низького тиску Дн225 (ПЕ80) що прокладений по території житлового комплексу від існуючого ШГРП.

Листом коригування технічних умов АТ «КИЇВОБЛГАЗ», встановлення єдиного вузла обліку газу житловим будинком виключається. Облік витрат газу передбачено здійснювати квартирними комерційними вузлами обліку, що встановлюються в кухні кожної квартири.

Максимальна розрахункова годинна витрата природного газу газоспоживаючим обладнанням житлового будинку становить 104,6 нм³/год. Річна потреба природного газу будинком складає 119,7 тис. нм³/рік.

Після точки приєднання підземний газопровід-ввід низького тиску до проектуємого житлового будинку передбачено монтувати з поліетиленових труб SDR17,6 ПЕ100 по ДСТУ Б В.2.7-73.

За межами території об’єкту на підземному газопроводі-вводі низького тиску передбачається встановлення підземного вимикаючого пристрою – крану кульового поліетиленового Ø125 (ПЕ100) РN6. Даний кран призначений для безколодязного встановлення. Приєднується кран до газопроводу терморезисторним зварюванням і керування ним забезпечується з поверхні землі за допомогою подовжувача штоку через обсадну трубу, виведену під газовий килим Ø200 на бетонній основі.

З'єднання поліетиленових труб для підземних газопроводів низького тиску по всій довжині передбачено терморезисторним зварюванням з використанням з’єднувальних деталей згідно ДСТУ Б В.2.7-179:2009.

Глибину прокладки підземних газопроводів прийнято не менше 1,2 м від рівня землі до верху газопроводу.

На висоті 200 мм над поліетиленовими газопроводами передбачено прокладання попереджувальної жовтої полімерної стрічки з незмивним написом «ГАЗ» і вбудованим в неї алюмінієвим проводом перерізом 2,5 мм².

Трасу підземних газопроводів в характерних точках передбачається позначити табличками, які встановити на стінах будівель або на орієнтирних стовпчиках.

В проекті врахований запас поліетиленових труб у розмірі не менше 2% від загальної довжини газопроводів, призначений для виготовлення контрольних та зварних вузлів.

При перетині з підземними комунікаціями відстань між ними і підземним газопроводом в просвіті прийнято не менше 0,2 м. Відстані між підземним газопроводом і сусідніми існуючими інженерними мережами прийнято згідно додатка И.1, ДБН Б.2.2-12:2019.

Проектом забезпечено мінімальну відстань у просвіті по горизонталі від підземного газопроводу низького тиску:

•       до стовбурів окремих дерев - 2,0 м;

•       до опор ЛЕП напругою до 1 кВ - 1,0 м;

•       до фундаментів будівель і споруд – 2,0 м.

На виході підземного газопроводу із землі передбачається встановлення вузла переходу «ПЕ/Cт», що виготовляються по ДСТУ Б В.2.7-177:2009. Вузол переходу захищається металевим футляром відповідно до вимог ДБН В. 2.5-41:2009.

На стояку надземного вводу на зовнішній стіні житлового будинку передбачено встановлення вимикаючого пристрою. На всіх газових стояках, ззовні житлового будинку також передбачено встановлення вимикаючих пристроїв.

Запірна арматура запроектована на висоті 2,2 м від поверхні для обслуговування і на відстані не менше 0,5 м від віконних отворів, які відчиняються та дверних отворів.

Надземний ввідний газопровід низького тиску, що прокладається по фасадах будинку, передбачено монтувати із сталевих електрозварних прямошовних труб по ГОСТ 10704-91 та водогазопровідних труб по ГОСТ 3262-75. З’єднання труб і запірної арматури передбачено тільки зварним.

Надземні газопроводи передбачено з`єднати з зовнішнім контуром заземлення будинку.

Для захисту газопроводу від корозії проектом передбачені наступні заходи:

•       застосування труб і кранів з поліетилену для підземних газопроводів;

•       застосування труб для футлярів вузлів переходу «ПЕ/Ст з покриттям термоусадочною стрічкою «Термізол» і їх герметизація;

•       фарбування після монтажу ділянок надземного газопроводу емаллю ПФ-133 жовтого кольору за 2 рази по 2 шарам грунтовки ГФ-021.

Внутрішній газопровід та газоспоживаюче обладнання

Проектом передбачається індивідуальне квартирне теплопостачання багатоквартирного житлового будинку з використанням теплогенераторів (котлів) на газовому паливі з закритою камерою згоряння і з застосуванням димохідних систем повітря-газ (ДСПГ).

Передбачається прокладання внутрішнього газопроводу низького тиску від ввідного газопроводу даного багатоквартирного житлового будинку з встановленням газоспоживаючого обладнання в квартирах. Загальна кількість квартир житлового будинку, що підлягають газифікації – 63 шт.

Газоспоживаюче обладнання у вигляді теплогенератора (2-х контурного котла з закритою камерою згоряння) і побутової газової 4-х конфорочної плити передбачено встановити в кухнях квартир. Об’єм приміщення кожної з них складає не менше 15,0 м³.

Для потреб опалення та гарячого водопостачання квартир житлового будинку, проектом передбачається встановлення настінного 2-х контурного побутового газового котла "Demir Dokum Atron H24” номінальною теплопродуктивністю 23,8 кВт і ККД 94,2 %. Максимальна витрата природного газу даним котлом складає 2,53 м³/год., мінімальна – 1,14 м³/год. Приєднувальний тиск газу складає 1,3 кПа.

Дані газові котли комплектуються системами автоматичного регулювання і захисту, приборами контролю і сигналізації у відповідності з діючими нормативними документами.

Кожен котел встановлюється на стіну з негорючих матеріалів. Мінімальна відстань від бокової стінки котла до стіни складає 0,1 м, перед фронтом котла – не менше 1,0 м.

Котли даного типу мають закриту камеру згоряння. Надлишковий тиск для видалення продуктів згоряння та забору повітря під час роботи котла створюється вбудованим вентилятором. Кожен газовий котел за допомогою повітропроводу/димовідводу коаксіального типу Ø100/60 мм приєднується до відповідного вертикального колективного димоходу та шахти повітропроводу для подачі повітря, які входять до складу димохідних систем повітря-газ (ДСПГ) житлового будинку.

Для приготування їжі, проектом передбачається встановлення в кухні кожної квартири побутової газової 4-х конфорочної плити типу ПГ-4 загальною тепловою потужністю 9 кВт.

Максимальна витрата природного газу газовою плитою – 1,2 м³/год. Номінальний приєднувальний тиск газу складає 1,274 кПа. Кожна плита встановлюється біля стіни, виконаної з негорючих матеріалів. Перед кожною плитою на газопроводі встановлюється вимикаючий пристрій DN15.

В кухнях квартир, в яких встановлюється газоспоживаюче обладнання і прилади обліку, наявні вікна з кватирками та вентиляційні витяжні канали для природної вентиляції.

Повітрообмін в кожній кухні прийнято в об’ємі не менше 90 м³/год. Вхідні двері в приміщення кухні, в нижній їх частині, передбачено обладнати припливним пристроєм розміром живого перерізу не менше 0,025 м2.

В приміщенні кожної кухні житлового будинку передбачається здійснювати контроль довибухових концентрацій природного газу шляхом встановлення побутового сигналізатора загазованості. Даний сигналізатор призначений спрацьовувати при досягненні в кухні 20% нижньої концентраційної межі поширення полум’я (НКМПП). При спрацюванні вмикається вбудована в сигналізатор індивідуальна попереджувальна сигналізація. Сигналізатори передбачено встановити у вибухонебезпечних зонах, найближче до можливих джерел витоків газу, на відстані не більше 1 м по горизонталі від них і на відстані 0,5 м від верхнього горизонтального перекриття.

Облік газу, що споживається житловим будинком, передбачається здійснювати шляхом встановлення на межі території кожного об'єкту споживача (квартири) індивідуального комерційного вузла обліку газу (ВОГ) з побутовим лічильником газу мембранного типу САМГАЗ RS/2001-2 Р типорозміру G4 виробництва ТОВ "САМГАЗ» м. Рівне, згідно розрахунку.

Всі внутрішні газопроводи низького тиску будинку запроектовано з сталевих водогазопровідних труб по ГОСТ 3262-75.

Всі вводи в житловий будинок і прокладання внутрішніх газопроводів передбачено по нежитлових приміщеннях.

Проходи газопроводів крізь стіни і перекриття будинку передбачені в футлярах із металевих труб з послідуючим ущільненням еластичним матеріалом.

Для захисту газопроводів від корозії передбачено його фарбування після монтажу емаллю ПФ-133 по двох шарах ґрунтовки ГФ-021.

Димохідні системи

Проектом передбачається індивідуальне квартирне теплопостачання багатоквартирного житлового будинку з використанням котлів на газовому паливі з закритою камерою згоряння.

Для реалізації задачі по індивідуальному теплопостачанню кожної квартири, запроектовано димохідні системи повітря-газ (ДСПГ) для колективного відведення димових газів від котлів і забирання повітря для згоряння газового палива.

Для видалення продуктів згорання та забору повітря під час роботи котла, надлишковий тиск створюється вбудованим вентилятором.

Кожний газовий котел за допомогою відведення (коаксіального комплекту Ø100/60 мм) приєднується до відповідного вертикального колективного димоходу з нержавіючої сталі та шахти повітропроводу, які входять до складу димохідної системи повітря-газ (ДСПГ) житлового будинку. Шахти повітропроводів для подачі повітря і прокладання в них колективних димоходів мають необхідний розрахунковий перетин, виконуються у внутрішніх стінах і прокладання їх передбачено через нежитлові приміщення будинку.

Площа перерізу колективних димоходів, загальних припливних повітропроводів димохідних систем перевірена розрахунком згідно з ДСТУ Б EN 13384-2 на підставі сумарної теплової потужності і кількості теплогенераторів, що приєднуються до колективного димоходу або димохідної системи, за умови їх одночасної роботи.

Кількість приєднань до одного колективного димоходу - не більше 3 шт. (не більше одного на поверсі). Загальна кількість ДСПГ даного житлового будинку складає 26 шт.

Висота колективних димохідних систем над дахом будинку приймається:

•       не менше 0,5 м вище гребеня або парапету покрівлі при розташуванні їх (по горизонталі) - не більше 1,5 м від гребеня або парапету покрівлі;

•       в одному рівні з гребенем або парапетом даху, якщо вони віддалені не більше 3 м від гребеня покрівлі або парапету;

•       не нижче прямої, проведеної від гребеня або парапету вниз під кутом 10° до обрію, при розташуванні димоходів на відстані більше 3 м від гребеня або парапету покрівлі;

•       не менше 0,5 м вище межі зони вітрового підпору, якщо поблизу колективного димоходу або димохідної системи перебувають вищі частини будинку, інші будови або дерева.

Припливні повітропроводи призначені забезпечувати подачу повітря в обсязі, необхідному для згоряння газу, а димоходи – повне відведення продуктів згоряння в атмосферу. Забирання повітря для згоряння газу здійснюється безпосередньо ззовні будинку (вище рівня його покрівлі).

Верхню частину шахти повітропроводу димохідних систем передбачено захистити від прямого попадання атмосферних опадів, а також сторонніх предметів, оголовками заводського виготовлення.

В нижній частині колективного димоходу кожної ДСПГ передбачено встановлення ревізії з газощільними дверцятами для огляду й очищення. Кількість ревізій визначається технічними умовами виробника димоходу, конструкцією димоходу та умовами його обслуговування та експлуатації. Для вирівнювання тяги в нижній частині кожного димоходу також передбачено трійник з отвором для вирівнювання тиску (стабілізатор)

В нижній частині шахт ДСПГ на другому поверсі будинку передбачено встановлення металевих дверцят для доступу до ревізії колективного димоходу та системи нейтралізації конденсату.

Для нейтралізації кислої реакції конденсату (PH=4,5-5,5) передбачені спеціальні пристрої (пластикові ємності з наповненням гранулами з нейтралізуючої речовини). Конденсат із кожного колективного димоходу після системи нейтралізації виводиться в систему каналізації будинку.

Димохідні системи передбачено з газощільних негорючих матеріалів з урахуванням вимого ДСТУ Б В.2.6-193 з класом вогнестійкості не менше REI45.

Для влаштування колективних димоходів і коаксіальних відведень від котлів передбачено застосовувати уніфіковані елементи заводського виготовлення. Всі з’єднання димохідних систем передбачено виконувати герметичними з застосуванням заводських ущільнювачей. Для виробництва елементів колективних димоходів заводом-виробником застосовується нержавіюча сталь марки AISI 304 (аналог 08Х18Н10 по ГОСТ 5632) товщиною 0,6 мм. Елементи виготовляються згідно ТУ У 45.6-30644226-002:2008 «Елементи комплектуючі димарів із сталі» і мають сертифікат відповідності.

Колективні димоходи ДСПГ, в верхній їх частині, передбачається заземлити шляхом з’єднання з контуром заземлення, що передбачається на покрівлі будинку.

Монтаж димохідних систем передбачено виконувати згідно інструкцій заводу-виробника та ДСТУ Б В.2.5-33:2007 «Димохідні системи та колективні димоходи для теплогенераторів із закритими камерами згоряння газового палива у житлових будинках з квартирним теплопостачанням. Вимоги до проектування, будівництва та експлуатації».

Автоматична система контролю загазованості

Проектом передбачається розробка системи автоматичного контролю довибухових концентрацій газу (20% НКМПП) в приміщеннях цокольного поверху житлового будинку шляхом встановлення в кожній секції даного поверху окремого автоматичного сигналізатора загазованості «ВАРТА 1-03.14» (з датчиками загазованості) з виводом на колективну попереджувальну сигналізацію та на об'єднану диспетчерську службу (ОДС) при її наявності.

Комплект датчиків сигналізатора загазованості передбачено встановити в кожному окремому (ізольованому одне від одного) приміщенні цоколю. Датчики встановлюються на відстані 0,5 м від верхнього горизонтального перекриття поверху.

У випадку виникнення аварійної ситуації, сигнал від датчиків загазованості передається на блок керування сигналізатора, а далі на колективну попереджувальну сигналізацію - світлозвукові оповіщувачи, які встановлюється ззовні на входах в кожну секцію житлового будинку на висоті 2,5 м від рівня землі. Живлення блоків керування сигналізаторів передбачено від внутрішньої електромережі будинку.

В кожній кухні житлового будинку проектом також передбачається контроль довибухових концентрацій газу (20% НКМПП) шляхом встановлення квартирного побутового газосигналізатору з виводом на індивідуальну попереджувальну сигналізацію. Газосигналізатори передбачено встановити у вибухонебезпечних зонах, найближче до можливих джерел витоків газу, на відстані не більше 1 м по горизонталі від них і на відстані 0,5 м від верхнього горизонтального перекриття.

Проектування і монтаж системи передбачено виконувати згідно вимог ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання" та "Технічні вимоги та правила щодо застосування сигналізаторів довибухонебезбечних концентрацій паливних газів і мікроконцентрацій чадного газу в повітрі приміщень житлових будинків та громадських будинків і споруд. Затверджені наказом Держбуду України No237 від 21.10.1998 р. і введені в дію з 01.01.1999 р. "

Протипожежні заходи

Ступінь вогнестійкості запроектованого багатоквартирного житлового будинку - ІІ  згідно ДБН В 1.1.7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва".

Проектом передбачені наступні протипожежні заходи:

•       В кожної секції цокольного поверху влаштовані 2 вікна розмірами не менше 0,75м х 1,2м з приямками.

•       Дерев'яні елементи покрівлі оброблюються антисептиком та виконується вогнезахист металевих елементів конструкцій.

•       Передбачено виходи на покрівлю для пожежно-рятувальних підрозділів.

•       Для проїзду пожежної техніки та доступу пожежних в кожну квартиру передбачено проїзди на відстані 5-7м від стін житлового будинку з двох сторін шириною не менше 3,5м.

•       Наявність двох евакуаційних виходів: сходової клітки типу СК-1 та вихід на провітрювану площадку розміром 1,2м х 1,2м (балкони в кожній квартирі).

•       Огорожі балконів і лоджій (у тому числі і елементи каркасу засклення) передбачені з негорючих матеріалів.

•       Вікна сходових кліток типів СК1 обладнані пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок.

•       Двері сходових кліток типів СК1, передбачені суцільними або з армованим склом.

•       Вхідні двері до квартир, а також елементи кріплення та замикання передбачені посиленої конструкції з ущільненнями в притулах згідно з ДСТУ Б В.2.6-11. Вхідні двері квартир передбачені з вогнестійкістю ЕІ 30.

•       Двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, вестибюлів (фойє, холів) та інші двері на шляхах евакуації не мають запорів, що перешкоджають їх вільному відчиненню зсередини без ключа у разі пожежі.

•       Двері виходів на покрівлю, а також електрощитових, вентиляційних камер, комор горючих матеріалів передбачені протипожежними 2-го типу, які мають необхідний сертифікат відповідності діючим нормам.

•       Місця перетину комунікацій з конструкціями ущільняються негорючими матеріалами;

•       По периметру покрівлі будівлі влаштована огорожа згідно п. 8.12 ДБН В.1.1-7:2016.

•       Межі вогнестійкості вузлів кріплень будівельних конструкції та місць прилягання до інших конструкцій не нижче за нормовану межі вогнестійкості самої конструкції.

•       Забудова знаходиться на відстані 2,8 км від найближчого пожежного депо (м. Вишневе вул. Промислова 3).

•       У протипожежних стінах та перегородках, в яких влаштовувано вентиляційні та димові канали, у місцях їх розташування клас вогнестійкості протипожежної стіни (перегородки) з кожного боку каналу не менше ніж нормований клас вогнестійкості протипожежної стіни (перегородки), в якій він влаштовується.

•       Ухил проїздів у місцях установки пожежних автодрабин і автопідіймачів не більше 6°, згідно п. 15.3.3 ДБН Б 2.2-12:2018 «Планування та забудова територій».

•       При влаштуванні вентиляційних каналів у протипожежних стінах і перегородках (у тому числі у межсекційних, сходових кліток коридорів тощо), передбачені заходи по недопущенню зниження класу вогнестійкості.

•       На шляхах евакуації не застосовуються будівельні матеріали з вищою пожежною небезпекою ніж:

 - Г1, В1, Д2, Т2 - для облицювання стін, стель і заповнення в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток;

- Г2, В2, Д2, Т2 - для облицювання стін, стель і заповнення в підвісних стелях коридорів;

- Г2, РП1, Д2, Т2 — для покриттів підлог вестибюлів, сходів, сходових кліток;

- В2, РП2, Д2, Т2 - для покриттів підлог коридорів.

•       Встановлення систем протипожежного захисту та попередження аварій техногенного типу, у складі: сигналізація довибухонебезпечних концентрацій газу та блискавкозахисту.

•       Зовнішнє пожежогасіння передбачено від існуючих і проектуемих пожежних гідрантів, із встановленням світлових вказівників пожежних гідрантів.

•       Проектом визначено, що у коридорах поверхів не допускається розміщувати: 

- обладнання, комунікації, які виступають з площини стін на висоті, меншій за 2 м, крім вертикальних комунікацій тепло- та водопостачання, які не зменшують нормовану (розрахункову) ширину евакуаційного шляху;

- трубопроводи та інші комунікації для транспортування горючих газів, рідин, матеріалів, пилоповітряних сумішей;

- шафи, у тому числі вбудовані, за винятком шаф для комунікацій будинку та пожежних кран-комплектів.

•       Проектом визначено, що у сходових клітках, сходах не допускається розміщувати:

- обладнання, яке виступає за площину стін на висоті до 2,2 м від поверхні проступів, маршів і сходових площадок;

- паропроводи, газопроводи, трубопроводи для транспортування горючих рідин, повітроводи;

- шафи, в тому числі вбудовані, крім шаф для пожежних кран-комплектів, які не повинні зменшувати нормовану (розрахункову) ширину площадки сходової клітки;

- системи електропроводки, крім прихованої електропроводки для освітлення коридорів і сходових кліток;

- вбудовані приміщення будь-якого призначення.

•       Передбачена огорожа за периметром покрівлі відповідно до ДСТУ Б В.2.6-49.

•       Кабелі та проводи передбачені стійкими до поширення полум'я. Кабелі та проводи, які будуть прокладені в об'ємах сходових кліток, також передбачені з матеріалів, що мають помірну димоутворювальну здатність, малонебезпечні за токсичністю продуктів горіння за ГОСТ 12.1.044 (групи Д2, Т1 за ДБН В.1.1-7).

•       Матеріали, що використовуються для теплової ізоляції трубопроводів опалення та водопостачання, а також для трубопроводів і повітроводів системи кондиціонування повітря, передбачені із показниками пожежної небезпеки не вище ніж Г2, РП1.

•       Блискавкозахист житлових будинків передбачено з урахуванням наявності телевізійних антен і трубостояків мережі проводового мовлення згідно з РД 34.21.122.

Також передбачені заходи пожежної безпеки під час проведення будівельних робіт шляхом:

•       проведення організаційних, технічних і інших заходів, спрямованих на попередження пожеж;

•       забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків, у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів і швидкого гасіння пожеж, забезпечення нормативними засобами пожежогасіння.

Система пожежної сигналізації

Згідно ДБН В.2.2-15-2019 вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення різного призначення, на першому та цокольному поверхах секцій №№1-3 незалежно від площі обладнуються системою пожежної сигналізації.

Система пожежної сигналізації призначена для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, здійснення управління протипожежними клапанами, відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа").

Система пожежної сигналізації побудована на базі системи «Омега» виробництва "Резерв-1", Україна.

Враховуючи первинні ознаки пожежі, характеристики приміщень в проектній документації застосовуються:

•       для приміщень, в яких виникнення пожежі супроводжується появою диму – безадресні димові оптичні пожежні сповіщувачі СПДОТА;

•       на шляхах евакуації та евакуаційних виходах нежитлової частини – безадресні ручні пожежні сповіщувачі СПРА.

Розташування автоматичних сповіщувачів виконуються у відповідності до табл. 7.1; 7.2 ДБН В.2.5-56-2014. Резервний запас пожежних сповіщувачів повинен становити не менше 10% від їх загальної кількості (п.7.2.22 ДБН В.2.5-56-2014).

Проектом система пожежної сигналізації передбачає:

•       формування сигналу "ПОЖЕЖА" для передачі на систему централізованого пожежного спостереження;

•       формування командного імпульсу на включення системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

•       відключення систем вентиляції та кондиціювання;

•       управління системою контролю доступом (розблокування дверей при пожежі).

Інформація про роботу установки відображається в текстовому вигляді на рідкокристалічному дисплеї ППК№№1..3 (відповідно для кожної із секцій), які встановлені в приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу. ППК має енергонезалежну пам’ять, в яку записується інформація про роботу установки (з зазначенням дати, часу та характеру події) і яку можливо відновити на дисплеї.

Згідно п. 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" сигнали від приймально-контрольних приладів системи пожежної сигналізації виводиться на пульт централізованого спостереження пожежної безпеки міста за допомогою пожежного радіомоніторингу.

Згідно п. 4.1 таблиці А.1 ДБН В.2,5-56:2014 прийнято СПТС (системи передавання тривожних сповіщень) типу 2.

Від ППК№№1…3 сигнал про пожежу за допомогою обладнання для пожежного моніторингу, а саме за допомогою приладів «Лунь-9Р», передається на пульт централізованого пожежного спостереження по двом незалежним GSM-каналам.

Система пожежної сигналізації є споживачем І категорії. Її електроживлення передбачено від двох незалежних джерел електропостачання напругою:

•       робочий ввід – напруга 220В 50Гц;

•       резервний ввід – напруга 24 В постійного струму від акумуляторних батарей, ємність яких забезпечує функціонування системи протягом 72 годин в черговому режимі, а після цього 30 хв. в режимі "Пожежа". Перехід на резервне живлення відбувається автоматично.

Кабельні лінії, призначені для живлення системи пожежної сигналізації, виконуються (N)HXH E180/E30 3х1,5 кабелем з межею вогнестійкості 30 хвилин.

Оповіщення про пожежу та управління евакуацією

Згідно з п. 10.13 ДБН В.2.2-40:2018 у вбудованих приміщеннях комерційного призначення житлового будинку передбачена система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей типу СО-4 з встановленням переговорних пристроїв та можливістю використанням її в якості радіотрансляційної мережі системи оповіщення ЦО.

Управління евакуацією здійснюється світловими покажчиками «Вихід» «Грінлайт» УА-2-12/24, «Грінлайт» УА-2-12/24-3. Включення світлових покажчиків "Вихід" та напрямку евакуювання відбувається по сигналу від блоків комутації БРВУ (підключаються в кільце автоматизації систем протипожежного захисту).

Згідно п. 9.2.7 ДБН В.2.5-56:2014 система оповіщення вмикається автоматично від сигналу про пожежу, який формується системою пожежної сигналізації або системою пожежогасіння, а також вручну з приміщення з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.

Ручний режим включення системи оповіщення про пожежу здійснюється при вмиканні черговим персоналом кнопок з фіксацією положення Кн (окремо для кожної зони оповіщення), встановлених в приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.

Автоматичний режим включення оповіщення здійснюється при замиканні контактів реле ППК№№1…3, встановленому в приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу (приміщення на 1 поверсі для кожної секції окремо).

При надходженні сигналу «Пожежа» від системи пожежної сигналізації від блоків комутації (підключаються в кільце автоматизації систем протипожежного захисту) включаються світлові покажчики «Вихід» та напрямку евакуації.

Світлові покажчики «Вихід» та напрямку евакуації встановлені біля евакуаційних виходів, та місцях повороту коридорів на відстані не більше 25 м один від одного на висоті не нижче 2 м від рівня підлоги.

Кабельні мережі системи оповіщення про пожежу у вбудованих приміщень виконані окремо для кожного відсіку кабелями з межею вогнестійкості не менше 15хв.

Автоматизація та диспетчеризація систем протипожежного захисту

Диспетчеризація систем протипожежного захисту (далі АСПЗ) для нежитлових приміщень будинку розроблена у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014.

В якості технічних засобів виявлення пожежі як спонукача автоматизації систем протипожежного захисту передбачено використання системи пожежної сигналізації.

Даним проектом передбачено керування наступним інженерним обладнанням:

•       вогнезатримуючими клапанами на поверхах (зачинення) для нежитлових приміщень в житловій будівлі;

•       загальнообмінною вентиляцією (відключення);

•       розблокування аварійних виходів.

Керування обладнанням протипожежного захисту для нежитлових приміщень в житловій будівлі здійснюється у будь-якому з трьох режимів:

•       автоматичному – по сигналу приладу приймально-контрольного ППК системи

•       пожежної сигналізації при спрацюванні не менше двох пожежних сповіщувачів, які встановлюються в одному контрольованому приміщенні;

•       місцевому – від кнопок управління, встановлених безпосередньо біля обладнання.

Відключення загальнообмінної вентиляції відбувається при спрацюванні будь-якого пожежного сповіщувача.

Проектом передбачається в якості засобів диспетчеризації систем протипожежного захисту та систем задіяних при пожежі використати обладнання фірми "Резерв-1", виробництва Україна.

До основних елементів СПЗ входять:

•       прилади приймально-контрольні ПУ-П;

•       пристрій індикації та управління (ПІУ)

•       спеціалізоване програмне забезпечення;

•       виконавчий пристрій БКА;

•       пристрій узгодження БСА;

•       кабельна мережа кіл керування та живлення виконана вогнетривким кабелем з межею вогнестійкості 30 хв, кола контролю та сигналізації виконуються безгалогенним кабелем не підтримуючим горіння.

Контроль стану та режимів роботи систем та устаткування, що не входить до складу СПЗ, але пов’язані з забезпеченням безпеки людей на об’єкті при виникненні пожежі, в приміщенні пожежного поста передбачено наступну світлозвукову інформацію на панелі індикації та управління (ІТ):

•       закриття протипожежних клапанів, контроль їх положення (із зазначення поверху);

•       розблокування дверей на шляхах евакуації, які обладнані системою контролю доступом;

•       про відключення загальнообмінної вентиляції;

•       цілісність ланцюгів дистанційного пуску.

В якості обладнання автоматизації систем протипожежного захисту застосовані блоки вводу/виводу (БВВ), підключені в окремі кільця сигналізації підключених до ППК№№1.2…3.2. Блоки вводу/виводу (БВВ) сприймаючи сигнали від сповіщувачів системи пожежної сигналізації та команди управління від кнопок, встановлених біля обладнання, яке задіяне при пожежі, видають управляючі команди, через проміжні реле підключені до потенціальних виходів, на виконавчі механізми.

Інформація про роботу автоматизації систем протипожежного захисту відображається на інформаційних табло ПІУ, на передній панелі яких для оперативного керування системою встановлюються кнопки «Пуск СПЗ» та «Стоп СПЗ».

У відповідності з ДБН В.2.5-56:2014 для забезпечення пожежної безпеки об’єкту, контролю, сигналізації та координації дій всіх служб, відповідальних за ліквідацію пожежі, інформація про готовність до роботи автоматизації систем протипожежного захисту та інженерного обладнання, яке задіяне при пожежі, а також сигнали про їх спрацювання відображаються на інформаційних табло в приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу (окремо для кожної із секцій).

Сигнали про готовність до роботи та спрацювання систем протипожежного захисту обробляються блоками вводу/виводу (БВВ) та відображаються на інформаційних табло ІТ, встановлених в приміщеннях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу, які встановлюються окремо для кожної із секцій.

Автоматизація систем протипожежного захисту є споживачем електроенергії I категорії. Її електроживлення передбачене від двох незалежних джерел електропостачання:

•       робочий ввід – напругою 220В, 50Гц після АВР;

•       резервний ввід – напругою 24В постійного струму від акумуляторних батарей ємність яких забезпечує функціонування системи протягом 72 годин в черговому режимі, а після цього 30 хв. в режимі "Пожежа". Перехід на резервне живлення відбувається автоматично.

Охорона навколишнього природного середовища

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808 "Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять екологічну небезпеку" запроектована будівля не відноситься до об'єктів, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Відповідно до ДБН А.2.2-1-2003. «Склад та зміст матеріалів ОВНС при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд» вплив на навколишнє середовище розглядається в двох аспектах – при проведенні будівельних робіт, експлуатації та плановій діяльності.

При визначенні джерел негативного впливу комплексу на навколишнє середовище розглядалися умови, за яких вони можуть виникнути під час:

•       виконання будівельних робіт;

•       обслуговування та планової діяльності;

•       аварійних ситуацій.

В процесі будівництва буде відбуватися тимчасовий вплив на навколишнє середовище (атмосферне повітря, водне середовище, ґрунти, рослинний та тваринний світ):

•       вплив на атмосферне повітря пов'язаний із забрудненням повітряного басейну пилом і продуктами спалювання пального при роботі будівельної техніки та автотранспорту, при проведенні зварювальних робіт;

•       негативний вплив на земельні ресурси пов'язаний з порушенням ґрунтового покрову будівельною технікою, можливим забрудненням ґрунтів будівельним сміттям і паливо-мастильними матеріалами;

•       вплив на поверхневі та підземні води можливий при аварійних проливах палива працюючими механізмами.

Проектом передбачені заходи щодо охорони навколишнього середовища під час проведення будівельних робіт. Вплив на навколишнє середовище при проведенні будівельних робіт буде мінімальним і розцінюється, як допустимий за умови дотримання природоохоронних заходів.

Серед джерел негативного впливу на навколишнє середовище при обслуговуванні та плановій діяльності об'єкта можливі такі:

•       на геологічне середовище – не впливає, виконуються всі необхідні підготовчі та попереджуючі роботи, виконуються заходи по технічній експлуатації об’єкта;

•       на повітряне середовище – вплив припустимий, основні джерела викидів забруднюючих речовин – автомобілі з працюючими двигунами на стоянках та викиди від індивідуальних газових котлів, забруднення атмосфери – в межах нормативів;

•       фізичні фактори – джерела вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики на об’єкті відсутні;

•       на водні об’єкти – не впливає, скиди стічних вод в відкриті водойми відсутні, джерелом водопостачання служать існуючі мережі водопроводу, скидання господарчо-побутових стоків здійснюється самопливною мережею каналізації з підключенням до існуючого каналізаційного колектору; відведення дощових та талих вод з покрівлі будинку передбачається системою водостоків у систему дощової каналізації; на ділянках озеленення дощові і талі води інфільтруються в ґрунт;

•       на мікроклімат – не впливає;

•       на ґрунти – не впливає, верхній родючий шар ґрунту знімається і в подальшому буде використовуватись на ділянках озеленення, після закінчення будівництва виконується комплексний благоустрій території;

•       на тваринний i рослинний світ – не впливає; на території заповідні зони та ландшафтні парки відсутні; після закінчення будівельних робіт територія озеленяється та упорядковується:

•       на соціальне середовище – позитивний, створення умов подальшого розвитку території, створення сучасної інфраструктури, нові робочі місця, будівництво нового комфортабельного житла.

Вплив діяльності об’єкту під час експлуатації буде носити тривалий характер – протягом усього періоду експлуатації об’єкта.

Аварійна ситуація пов'язана з виникненням пожежі може призвести до забруднення повітряного середовища, загибелі людей. Серед забруднюючих речовин, що можуть виділятися під час пожежі будуть продукти згоряння органіки, пластикових виробів з облаштування приміщень. Вплив буде носити тимчасовий характер.

Охорона праці.

У даному проекті генеральним планом і архітектурно-будівельними рішеннями забезпечуються норми техніки безпеки, охорони праці та експлуатації будівлі.  Охорона праці і техніка безпеки забезпечені відповідно до вимог санітарних і будівельних норм.

Територія будівлі освітлюється в нічний час; обладнана водовідводом і водостоком; проїзд має тверде покриття, протипожежна безпека забезпечується протипожежними заходами.

Урахування потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення

Територія об’єкту повністю доступна для маломобільних груп населення, згідно ДБН В.2.2-40:2018, територія не має перешкод та обладнана рельєфними кольоровими елементами для зручного пересування.

Повздовжній ухил шляху руху, по якому можливий проїзд інвалідів на кріслах колісних не перевищує 5 %. Ухил зовнішніх пандусів та входів до будівлі не більше 8%. На з’їздах з тротуарів на проїзджу частину ухил приймається 10%. Для покриття пішохідних доріжок, тротуарів та пандусів не застосовуються матеріали, що перешкоджають пересуванню маломобільних груп населення, осіб з інвалідністю на кріслах-колясках та на милицях.

Поверхня покриття є твердою та не допускає ковзання.

Вхідна група житлового будинку пристосована для доступу маломобільних груп населення з поверхні землі, та не обмежує умови життєдіяльності інших груп населення житлового будинку. З цією метою передбачено механічні підйомники для забезпечення доступу до поверху житлового будинку.

Заходи щодо енергозбереження

З метою зниження енергоспоживання при експлуатації будівель проектом передбачено такі заходи:

•       існуюча компактна планувальна схема будівлі забезпечує мінімальну площу зовнішніх стін та мінімальні витрати тепла;

•       зовнішні стіни прийняті з утепленням;

•       підлога 1 поверху виконана з використанням матеріалів, що утеплюють, за сучасною технологією;

•       передбачається посилена тепло- та гідроізоляція покрівлі;

•       заповнення віконних отворів передбачається вікнами з посиленою теплоізоляцією;

•       нагрівальні прилади обладнані терморегуляторами;

•       передбачено автоматичне регулювання на температуру зовнішнього повітря;

•       проектом передбачається встановлення лічильників споживання електроенергії.

Огороджуючі конструкції будівлі прийняті з утепленням. Термічний опір огороджуючих конструкцій складає:

•       RΣ /стіни/  = 3,30 м²∙К/Вт = Rq min=3,30 м²∙К/Вт;

•       RΣ /перекриття  над проїздами та неопалювальним приміщеннями цоколя/ = 3,92 м²∙К/Вт > Rq min=3,75 м²∙К/Вт;

•       RΣ /дахового суміщеного покриття/ = 6,04 м²∙К/Вт > Rq min=6,00 м²∙К/Вт

•       RΣ /вікон/ = 0,80 м²∙К/Вт > Rq min= 0,75 м²∙К/Вт

•       RΣ /зовнішні двері/ = 0,70 м²∙К/Вт > Rq min= 0,60 м²∙К/Вт.

Розрахункові значення теплопередачі зовнішніх конструкції відповідають нормативним значенням та відповідають умові (4) ДБН В.2.6-31:2016.

Клас енергетичної ефективності – С. 

Заходи щодо зниження рівня ІВ ПРН

Будівельна організація, яка буде виконувати будівельні роботи та передавати завершений об’єкт, зобов’язана виконати остаточний радіаційний контроль об’єкту у відповідності до вимог ДБН В.1.4-0.001 та ДБН В.1.4-2.01-97.

Заходи щодо зниження рівня ІВ ПРН в підготовчий період будівництва;

•       В підготовчий період будівництва передбачено виконати детальне інструментальне обстеження прилеглих до ділянки споруд, місцевості на предмет радіаційного забруднення, які можуть негативно вплинути на проектну забудову.

•       Дані обстеження поверхні, взяття проб води, повітря, ґрунту передбачено зафіксувати в паспорті радіаційного стану ділянки. При цьому, середньорічна еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону –222 (CRn) не повинна перевищувати – 50 Бк х м-3, а ефективна питома активність ПРК (Аеф) в будівельних матеріалах повинна не перевищувати – 370 Бк х кг-1 для споруд 1 класу.

•       Передбачено необхідність перевірки наявності радіаційних сертифікатів на всі матеріали, деталі, конструкції і обладнання, яке прибуває на будівництво.

При відсутності сертифікатів радіаційного контролю на привезені матеріали на ділянці повинен бути організований пост вхідного радіаційного контролю і виділені карантинні майданчики для зберігання матеріалів, конструкцій і обладнання, які не мають сертифіката РК. Контрольні випробування повинні виконуватися інструментальними методами з використанням приладів, технічна характеристика яких і технічний стан відповідають вимогам Держстандарту України.

Забезпечення надійності та безпеки

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808 запроектована будівля не відноситься до об'єктів, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Згідно з Табл.2 п.5.3 ДБН В.1.2-14-2018 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" термін експлуатації  будівлі, що проектується,  становить 100 років.

Для забезпечення безвідмовності розрахунки всіх несучих та огороджувальних конструкцій будівлі, що проектується, виконувались з урахуванням граничних станів першої та другої груп на сполучення навантажень згідно з вимогами ДБН В.1.2-2:2006, ДСТУ Н Б В.1.2-13:2008, з урахуванням коефіцієнту надійності за відповідальністю відповідно до ДБН В.1.2-14-2018:

•       для конструкцій категорії "А" (фундаменти, перекриття) ‑ І - група граничних станів - 1.1, ІІ - група граничних станів – 0.975;

•       для конструкцій категорії "Б" (перетинки, елементи покрівлі) ‑ І - група граничних станів -1,05, ІІ - група граничних станів – 0.975;

•       для конструкцій категорії "В" (перегородки) ‑ І - група граничних станів -1,0, ІІ - група граничних станів – 0.975.

Для забезпечення живучості основних конструкцій та об'єкта в цілому передбачено вжиття відповідних заходів. Живучість будівлі забезпечується:

•       конструктивною схемою будівлі, що забезпечує просторову жорсткість;

•       резервуванням несучої здатності головних несучих конструкцій шляхом застосування коефіцієнтів надійності на навантаження;

•       влаштуванням монолітних залізобетонних поясів, що підвищують просторову жорсткість будівлі, перерозподіляють навантаження та зменшують чутливість до нерівномірних осідань ґрунту основи;

•       застосуванням несучих конструкцій, у яких межа вогнестійкості більша, а межа поширення вогню менша, ніж вимагає ДБН В.1.1-7-2016 для будівель II ступеню вогнестійкості;

•       дотримуванням протипожежних заходів щодо захисту конструкцій;

•       виконанням антикорозійного захисту  та вогнезахисту металевих елементів конструкції;

•       влаштування водовідведення від будівлі вертикальним плануванням.

Заходи щодо цивільного захисту населення

Аналіз сучасного стану реалізації ІТЗ ЦЗ (ЦО) на території, на яку розроблений детальний план території багатоквартирної житлової забудови в селі Cофіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, здійснюється відповідно до розробленого та затвердженого генерального плану с. Cофіївська Борщагівка за показниками, які характеризують: рівень реалізації ІТЗ ЦЗ (ЦО) щодо забезпечення захисту та життєдіяльності людей у місцях захисту від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у мирний час. На основі висновків щодо виявлених проблем формуються принципові пропозиції розроблення інженерно-технічних заходів, які відповідають сучасним потребам безпеки мешканців, що проживатимуть на даній території.

У проектному рішенні затвердженого детального плану враховується можливе проходження жовтих ліній – меж максимально можливого розповсюдження завалів житлової забудови уздовж проспекту Героїв Небесної Сотні. Шлях евакуації мешканців передбачається по проспекту Героїв Небесної Сотні , який в свою чергу виходить на автодорогу Київ –Звенигородка, яка з’єднує Київ та населені пункти Києво-Святошинського району і за існуючим станом та за проектним рішенням генерального плану села Cофіївська Борщагівка є магістральною вулицею сталого функціонування і по якій можливе пересування евакуйованого населення як на транспорті так і в пішому порядку.

Розпорядження про початок і порядок евакуації передається по всіх каналах зв’язку, телебачення (для всього населення, а працюючі, крім того, оповіщаються через адміністрацію підприємств, установ, навчальних закладів). Населення, що не зайняте у сфері виробництва і обслуговування, оповіщається органами місцевого самоврядування через встановлені радіотрансляційні вузли і мережі проводового мовлення. Населенню повідомляються місця розгортання збірних евакопунктів, терміни прибуття на ці пункти, маршрути проходження при евакуації пішки, а також інші відомості, що узгоджуються із місцевими умовами, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження.

В разі необхідності проведення часткової евакуації проектом детального плану території передбачена організація збірного евакуаційного пункту (ЗЕП) в центральній частині села біля приміщення школи.

За наявності достатньої кількості часу населення із районів, де передбачається загроза виникнення НС, евакуюється разом з майном. З цією метою кожній сім’ї надається автомобільний або інший транспорт із зазначенням часу його подання. Порядок забезпечення населення села автотранспортом під час проведення евакозаходів визначається планом заходів можливої евакуації штабом ЦО органів місцевого самоврядування.

Відповідно до рішень генерального плану с Cофіївська Борщагівка, евакуація проводиться у найближчі населені пункти, що знаходяться поза зоною виникнення надзвичайної ситуації. Розселення населення здійснюється у громадських будівлях або на житловій площі місцевого населення.

За результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень, які були доведені письмово до замовника та усунуті в процесі проведення експертизи, встановлено, що проект «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вулиці Затишна,3 в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області» - розроблений  відповідно до завдання на проектування та вихідних даних  відповідає вимогам до міцності, надійності та довговічності об’єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, вимогам санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження.