Робочий проект "Капітальний ремонт навчально-лабораторного корпусу Г на вулиці Університетській, 14 (корпус Г) Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет" розроблений ТОВ «Сервісна Компанія «АДАМСОН»» м. Івано-Франківськ вул. Івасюка, 11 (ГІП Федюк Роксолана Романівна, кваліфікаційний сертифікат АР  № 018088 від 09.12.2021) на підставі:

- завдання на проектування;

- звіту технічного обстеження навчального корпусу Г по вул. Університетській, 14, ДВНЗ "Ужгородський національний університет"  №1/20-719-ТЗ 2020 року;

- технічного паспорту на громадську будівлю (вищий навчальний заклад) від 16.09.2016;

- архітектурно-будівельної частина проекту;

- технічних умов.

Будівля навчально-лабораторного корпусу 5 - ти поверхова, прямокутна в плані з внутрішнім двором. Конструктивна схема будівлі - залізобетонний каркас (зі збірних залізобетонних елементів) з навісними залізобетонними фасадними панелями; міжповерхове перекриття - круглопустотні залізобетонні плити. Стіни цокольного поверху - цегла керамічна. Верхній поверх будівлі - технічний поверх. Дах - плоска покрівля. Загальна кількість осіб, що постійно перебувають в будівлі (студенти, викладачі, технічний персонал) становить - 1 731 особа.

Клас наслідків (відповідальності) СС3. Сукупний показник СС3.

Кліматичні умови для будівництва та експлуатації

Відповідно до ДСТУ-Н Б В 1.1-27:2010 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія» :

·          Період із середньою добовою температурою повітря ≤ 8 °С - 154 діби

·          Середня температура опалювального періоду - (+1,4 °С)

·          Температура повітря найхолоднішої п'ятиденки забезпеченістю 0,92 - (-18 °С),

·          Температура повітря найжаркішої доби забезпеченістю 0,95 - (+27 °С),

·          Середня температура найбільш холодного місяця -  (-2.4°С).

Доступність маломобільних груп населення.

Доступ до будівлі навчально-лабораторного корпусу маломобільних груп населення передбачено робочим проектом  згідно з ДБН  В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд".

Теплоізоляція та гідроізоляція будівлі:

1. Цоколь, відмостка:

- демонтаж існуючого вимощення навколо будівлі;

- улаштування утеплення надземної частини цоколю висотою 600 мм піносклом,

  щільністю не менше 110 кг/м3, товщиною 100 мм.

- улаштування відмостки з бруківки.

2. Вікна та двері:

- демонтаж віконних та дверних блоків (металічних). Існуючі віконні блоки ПВХ залишаються.

Здійснити дозапінення існуючих швів;

- встановлення енергозберігаючих віконних та дверних блоків (ПВХ);

- двері в технічне приміщення, навчально-виробничу майстерню, майстерню технічних працівників - глухі ПВХ без скління, решта - зі склінням;

- улаштування та опорядження внутрішніх укосів.

3. Стіни

- улаштування системи скріпленої зовнішньої теплоізоляції (утеплювач - плити мінераловатні «ISOVER Штукатурний Фасад»  товщиною 100 мм.

4. Теплоізоляція покриття будівлі над технічним поверхом:

- очищення від верхнього шару покриття;

- улаштування утеплення покрівлі пінобетоном марки Д200 товщиною 260 мм та Д600 товщиною 40 мм ;

- улаштування захисного гідроізоляційного шару двома шарами рубероїду;

- улаштування покриття парапетів;

- улаштування металічного огородження.

5. Теплоізоляція суміщеного покриття над 3-х поверховою частиною будівлі та суміщеного покриття аудиторії на внутрішньому дворі будівлі:

- очищення від верхнього шару покриття;

- улаштування утеплення перекриття (утеплювач ПІР, товщиною 120 мм);

- улаштування захисного гідроізоляційного шару двома шарами рубероїду по ЦПС;

- улаштування металічного огородження над 3-х поверховою частиною будівлі.

6. Теплоізоляція покриття сходових кліток:

- очищення від верхнього шару покриття;

- улаштування утеплення перекриття (утеплювач ПІР, товщиною 120 мм);

- улаштування захисного гідроізоляційного шару з мембрани;

Будівельно-ремонтні рішення:

7. Будівництво пандусу для інвалідів.

   Пандус запроектовано з метою виконання ДБН В.2.2-40:2018 «ІНКЛЮЗИВНІСТЬ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД»;

Конструкцію пандусу запроектовано металічною.

8. Капітальний ремонт та відновлення зовнішніх сходів.

9. Улаштування металічного огородження над 5-ти та 3-х  поверховими частинами будівлі.

З метою виконання вимог ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги", запроектоване металічне огородження. Метал з гальванічним покриттям, нанесений методом гарячого цинкування; металоконструкції пофарбувати двома шарами емалі ПФ-115 по грунтовці  ГФ 021.

10. Улаштування нових дашків над входами в будівлю.

Конструктивна схема - металічний каркас. Металоконструкції пофарбувати двома шарами емалі ПФ-115 по грунтовці  ГФ 021 на будівельному майданчику  до встановлення; покриття навісу (козирку) передбачити з металочерепиці товщиною не менше ніж 0.5 мм.

11. Капітальний ремонт вентиляційних шахт на покрівлі будівлі.

12. Улаштування приміщень вентиляційних камер на технічному поверсі.

Перегородки запроектовані з газоблоку І типу ЕІ 45 з протипожежними дверима ІІ типу ЕІ 30.

13. Замурування дверного отвору (воріт) в приміщенні № 40 (цокольний поверх);

14. Часткове замурування віконних прорізів технічного поверху до 220 м² газоблоком.

15. Частковий демонтаж існуючого прошарку з керамзиту та стяжки (підлога технічного поверху) в місцях влаштування вентиляційних камер та проходами під залізобетонними балками технічного поверху.

З метою виконання вимог ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги" та ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будинки та споруди. Основні положення".  Відповідно ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», п. 7.2.8 висоту дверей i проходiв, що ведуть до примiщень, якi призначенi лише для розмiщення iнженерного обладнання та/або прокладання iнженерних мереж без постiйних рабочих мiсць, допускаеться зменшувати до 1,9 м.

Відповідно ДБН В.2.2-9:2018 "Громадські будинки та споруди. Основні положення" п.6.3.3  Висота технічного поверху приймається залежно від габаритів розташованого у ньому інженерного обладнання і комунікацій; в місцях проходу обслуговуючого персоналу висота від підлоги до низу конструкцій, що виступають, має бути не менше 1,9 м.

16. Капітальний ремонт приміщень санітарного вузла на другому поверсі будівлі.

17.Улаштування залізо-бетонного приямку для розміщення насосу в приміщенні ІТП (приміщення №38 цокольного поверху).

Основні техніко-економічні показники (показники теплоізоляції зовнішніх конструкцій):

       - площа утеплення цоколю - 365,7 м²;

       - площа утеплення фасаду - 5 824,4 м²;

       - площа утеплення покриття даху над технічним поверхом - 2153,5 м²;

       - площа утеплення суміщеного покриття будівлі (3-х поверхова частина бубівлі,

         покриття аудиторії на внутрішньому дворі - 460,2 м²;

       - утеплення покриття сходових кліток - 85 м²;  

       - заміна дверних блоків на енергозберігаючі - 24,15 м²;

       - заміна віконних блоків на енергозберігаючі - 1 536,7 м²;

       - улаштування відмостки - 337,6 мп;

Система опалення. Витрати тепла на систему опалення складає 660 кВт, річні витрати тепла на систему опалення - 892,9 Гкал= 3738,7 ГДж.

Витрати тепла на вентиляцію складає 146 775 Вт (з врахуванням електричних повітронагрівачів), річні витрати тепла на вентиляцію - 3,51 Гкал=14,7 ГДж.

Загальна витрата тепла - 806,775 кВт, річна витрата тепла -896,41 Гкал=3753,4ГДж.

Джерело теплопостачання -  проектні теплові мережі  133х4,5.

Проектом капітального ремонту із проведенням заходів з комплексної термомодернізації навчально-лабораторного корпусу Г  передбачається:

- реконструкція ІТП;

- часткова реконструкція внутрішніх мереж в межах цокольного поверху (заміна трубопроводів, арматури, встановлення балансувальних клапанів на стояках, ізоляція мереж);

- встановлення терморегуляторів з автоматичною стабілізацією перепаду тиску на існуючі та проектнірадіатори двотрубної системи опалення;

- встановлення клапанів термостатичних  Ду 20 мм (однотрубна система опалення);

- встановлення радіаторів опалення Compact Purmo;

- встановлення теплових завіс та тепловентиляторів.

Існуюча система опалення навчально-лабораторного корпусу Г:

- однотрубна, тупикова, з нижньою розводкою подаючої та зворотньої магістралей, з П-подібними стояками;

- двотрубна,  з нижньою розводкою подаючої та зворотньої магістралей та стояками.

Теплоносiй  - вода з параметрами Т1=80 С, Т2=60 С. Тиск теплової мережі -Р1=4кГс/см2, Р2=2кГс/см2.

Схема приєднання системи опалення - незалежна.

На вводі тепломережі в приміщення теплового пункту встановлений вузол обліку на основі лічильника СВТУ Ду80 - існуючий. В приміщенні теплового пункту на існуючих трубопроводах та гребінках поміняти всю запірну арматуру. Трубопроводи існуючі та проектні теплоізолювати.

В приміщенні теплового пункту перед модульним ІТП передбачено відгалуження системи теплопостачання на вентиляцію, тепловентилятори та теплові завіси. На відгалуженнях встановити запірну арматуру. На вентиляцію встановити циркуляційний насос WILO Yonos MAXO 40/0,5-8 PN6/10.

В приміщенні теплового пункту встановити модульний ІТП Danfoss SH-Y20-2034 потужністю 600 кВт. Модульний ІТП обладнано пластинчистим теплообмінником, двома циркуляційними насосами із частотними регуляторами швидкості обертів, розширювальним баком, запірно-регулювальною арматурою та шафою керування.

Модульний ІТП постачається в комплекті з контролером, який забезпечує необхідну температуру теплоносія в системі опалення в залежності від зовнішньої температури повітря та дає можливість автоматичного зниження внутрішньої температури  в неробочий період з наступним розігрівом  перед початком  робочого часу.

В приміщенні теплового пункту встановлено механічну систему витяжної вентиляції для забезпечення короткочасної витяжки із десятикратним повітрообміном. Приплив повітря відбувається через відчинені двері.

Дренаж теплоносія здійснюється в приміщенні теплового пункту в дренажний приямок з наступним відведенням за допомогою дренажного насосу в існуючу систему побутової каналізації.

В рамках модернізації однотрубної системи опалення навчально-лабораторного корпусу Г, забезпечено її балансування шляхом встановлення автоматичних комбінованих балансувальних клапанів AB-QM з електроприводом фірми "DANFOSS" та датчиками температури ESMC Pt1000 з виводом на контролер CCR3+ з модулем розширення.

На існуючі та проектні радіатори двотрубної системи опалення встановити терморегулятори з автоматичною стабілізацією перепаду тиску. Підключення існуючих радіаторів через фітінги РР, на четвертому поверсі через переходи на мідні фітінги.

Над зовнішніми вхідними  дверима встановлюються водяні теплові завіси Wing W150 EC із водяним теплообмінником. У приміщенні холу та великої аудиторії встановлюються тепловентилятори Volcano VR Mini EC.

 Трубопроводи системи опалення і мережевої води в межах ІТП  прийнято з труб сталевих електрозварних ГОСТ 10704-91, труб сталевих водогазопровідних за ГОСТ 3262-75* та труб РР PN20 (S2.5/SDR6) Stabi Glass фірми "KAN-therm".

Трубопроводи систем опалення  запроектовані  із  труб РР PN20 (S2.5/SDR6) Stabi Glass фірми "KAN-therm".

Компенсації температурних розширень магістральних трубопроводів виконується шляхом поворотів траси та П-подібним компенсатором.

Трубопроводи із сталевих електрозварних та водогазопровідних труб, а також кріплення трубопроводів,  покриваються антикорозійним покриттям фарбою БТ-177 (2шари)  по грунту ГФ-021 (1 шар).

Для теплової ізоляції обладнання і трубопроводів системи опалення та ІТП використовуються навивні циліндріи PAROC HVAC Section AluCoat T  з кам'яної вати з одного боку,  покриті шаром алюмінієвої фольги. В опалювальних приміщеннях теплова ізоляція трубопроводів із  THERMAFLEX FRZ.

Трубопроводи системи опалення в місцях перетину будівельних конструкцій прокладаються в гільзах із негорючих матеріалів, краї гільз виконуються в одному рівні з поверхнями стін.

Випробування i приймання будiвельно-монтажних робiт по опаленню i вентиляцiї вести вiдповiдно до вимог  ДСТУ-H Б В.2.5-73:2013.

Умовнi позначення в кресленнях прийнятi вiдповiдно до ДСТУ Б А.2.4-8:2009.

 До проміжного прийняття, яке оформлюється актами на закриття прихованих робіт, належать наступні види робіт:

-підготовка каналів та борозден для прокладання в них трубопроводів;

- забезпечення правильності уклонів, гнуття труб, встановлення

санітарно-технічних приладів;

- виконання зварних з'єднань;

- монтаж арматури, запобіжних пристроїв, автоматики та контрольно-вимірювальних приладів;

- прийняття санітарно-технічних приладів і систем.

Вентиляція. Проект виконаний на основі обмірів та архітектурно-будівельної частини проекту, відповідно до діючих норм і правил.

Розрахункова температура внутрішнього повітря в холодний період року прийнята згідно з табл. Д.1  ДБН В.2.2-3:2018 «Заклади освіти», ДБН В.2.5- 67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування».

Вентиляція та кондиціонування повітря. Витрати тепла на вентиляцію складає (з врахуванням електричних повітронагрівачів), річні витрати тепла на вентиляцію - 3,51 Гкал=14,7 ГДж.

Розрахункова температура зовнiшнього повiтря приймається:

     - для вентиляції  -  tз.р.= -20°С;

    - для кондиціонування повітря -  tл.р.= +27ºС.

Відповідно до завдання на проектування, проектом  передбачається влаштування механічної припливно-витяжної вентиляції для аудиторій, лабораторій, адмінприміщень, майстерень.

Вентиляція передбачена окремими системами для лабораторій, навчальнтх кабінетів і аудиторій, бібліотеки з читальним залом, залу засідань вченої ради, майстерень, санвузлів.

Для навчальних та адміністративних приміщень, бібліотеки, лабораторій, лекційної аудиторії запроектовані припливно-витяжні установки AeroStar GreenSTR ТОВ "Вент-сервіс" з роторними рекуператорами, з водяним підігрівом повітря взимку, фреоновим охолодженням припливного повітря влітку та фреоновим підігрівом повітря в перехідний період

Для залу засідань вченої ради запроектовано підвісну припливно-витяжну установку SlimStar 1000-EC ТОВ "Вент-сервіс" з перехресним рекуператором, з електричним підігрівом повітря та фреоновим охолодженням.

У навчально-виробничій майстерні, приміщенні майстра, майстернях, лабораторіях вентиляція запроектована рекуператорами Prana 150℃ та Prana 200℃ з електродогрівом. Кількість повітря, яка подається у приміщення забезпечує санітарну норму чистого повітря.

З санітарних вузлів передбачається витяжна вентиляція канальними вентиляторами.

Подавання повітря здійснюється з верхньої зони з максимальною швидкістю, яка регламентується допустимим рівнем шуму і нормованою рухомістю повітря в робочій зоні.

Роздача припливного повітря та витяжка запроектована дво- та однорядними регульованими решітками та анемостатами.

Викид повітря від витяжних систем передбачається вище покрівлі будинку через існуючі вентиляційні шахти. Низ викидних отворів розташовано на висоті над рівнем покрівлі  в 1,5 рази вище максимального снігового покриву.

Вентиляційні системи монтуються із листової оцинкованої сталі по ДСТУ ЕN10346:2014.

Повітропроводи ізолюються:

- від забірних решіток до установок та від установок до входу у витяжні шахти, в межах неопалювальних приміщень 1-го поверху та підвалу, в межах технічного поверху  та венткамер   - матами із  мінеральої вати однобічно фольгованими ALU LAMELLA MAT б=50мм;

- повітропроводи, прокладені по фасадах, -  матами із  мінеральої вати ROCKTERM б=50мм та покриваються кожухом з оцинкованої сталі б=0,5мм:

- транзитні вертикальні та горизонтальні повітропроводи в межах поверхів -  матами із  мінеральої вати однобічно фольгованими ALU LAMELLA MAT б=30мм;

- в межах поверху, що обслуговується, - матами зі вспіненого каучука K-FLEX AIR самоклейкими з металевим покриттям AD METAL 06 б=6мм;

- повітропроводи в межах приміщень, що обслуговуються, - не ізолюються та фарбуються в кольори RAL за окремим завданням замовника.

Місця проходу транзитних повітропроводів через стіни, перегородки і перекриття  (включаючи прокладені у кожухах і шахтах) ущільнюються  до забезпечення межі вогнетривкості огороджуючої конструкції. 

При перетині протипожежних перешкод  з нормованим класом вогнестійкості на повітропроводах встановлюються нормально відкриті протипожежні клапани.

На магістральних відгалуженнях та перед повітророзподільними пристроями встановлюються дросель-клапани для регулювання та налаштування систем.

Обладнання, яке монтується під стелею, кріпиться до плити  на шпильках з кроком між кріпленнями відповідно до діючих норм.

З метою запобігання розповсюдження шуму від вентиляційних установок, передбачено встановлення гнучких вставок, шумоглушників, віброізоляторів.

Забір зовнішнього повітря для вентсистем здіснюється на рівні не менше 2м над рівнем землі, а викид повітря виконується з врахуванням якості повітря та умов п.7.3.10, 7.3.11 ДБН В.2.5-67:2013.  Повітрозабірні отвори захищені від потрапляння опадів, листя, тощо зовнішніми жалюзійними решітками з сіткою, при цьому швидкість повітря не перевищує 3м/с.

Теплопостачання систем  припливної  вентиляції  передбачається  від існуючої котельні після теплового лічильника, розташованого у тепловому вузлі.

Температура теплоносія - Т1=80 ºС, Т2=60ºС. 

Для захисту від замерзання повітронагрівачів вентиляційних установок передбаченні змішувальні вузли з   циркуляційними насосами фірми «WILO» та автоматичними комбінованими балансувальними клапанами AB-QM IV  з електроприводом AME 110NL фірми «DANFOSS». Керування  роботою клапанів та насосів здійснюється автоматикою вентиляційних установок, яка постачається в комплекті.

Трубопроводи системи теплопостачання повітронагрівачів запроектовані із комбінованих труб. Трубопроводи теплоізолюються гнучкими циліндрами з кам'яної вати з армованою алюмінієвою фольгою ROCKWOOL 800.

Компенсація теплових видовжень трубопроводів здійснюється за рахунок кутів поворотів трубопроводів системи опалення.

Трубопроводи системи теплопостачання в місцях перетину будівельних конструкцій прокладаються в гільзах із негорючих матеріалів, краї гільз виконуються в одному рівні з поверхнями стін, перекриттів та перегородок та на 30 мм вище рівня підлоги.

Холодопостачання вентиляційних установок запроектовано інверторними компресорно-конденсаторними блоками  фірми "HITACHI",  розтошованими на даху будівлі (для системи ПВ1- у дворі будівлі).

Системи холодопостачання вентсистем працюють на озонобезпечному фреоні R410.

Фреонопроводи запроектовані з мідних труб і покриваються каучуковою ізоляцією K-flex.

Трубопроводи системи холодопостачання в місцях перетину будівельних конструкцій прокладаються в гільзах із негорючих матеріалів.

Дренажі води від внутрішніх блоків кондиціонерів, охолоджувачів  систем вентиляції дренажними насосами або самопливом відводяться у систему каналізації (див. розділ «ВК»). Для запобігання  передачі неприємних запахів приєднання дренажів до системи каналізації здійснюється через кулькові сифони.

Електротехнічні рішення. Сонячна електростанція. Система енергомоніторингу.

Електропостачання. Проектна документація на капітальний ремонт навчально-лабораторного корпусу Г на вулиці Університетській, 14 (корпус Г) Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет" виконується згідно завдання на проектування  у відповідності до вимог ПУЕ-2017, ДБН В.2.5-23:2010, ППБвУ, ДНАОП 0.00-1.32-01, ДБН А.2.2-3-2004 та інших діючих норм і правил.

Розрахункове навантаження на ввiдно-розподiльчому пристрої вказано на однолінійній схемі  та складає

- Рр.1 (проектна )  = 14,61 кВт;                                        

- Рр.2 (проектна )  = 76,8 кВт                                            

Конструктивно електротехнічні мережi виконуються:

Кабелем марки ВВГнгд,  який прокладається в трубі вініпластовій, у металевому неперфорованому коробі з кришкою та у парапетних кабель-каналах.

Облік електроенергії використовується існуючий в межах існуючої дозволеної потужності згідно договору на постачання електроенергії.

Захист мереж здiйснюється таким чином:

Перерiз лiнiй електропередач - 0,4 кВ вибрано за допустимим струмом навантаження в нормальному режимі; перевірений по струму спрацювання захисту при однофазному короткому замиканні і по допустимих втратах напруги;  

Основнi рiшення по внутрiшньому електротехнiчному обладнанню. Згідно вимог ДБН В.2.5-23:2010 табл.2.1 категорія надійності електропостачання для даного об’єкта прийнята ІІ.

Для підключення проектних щитів встановити в існуючому РП-0,4 кВ додатково в комірку №3 вимикач автоматичний типу C60N/4/С Івст=60А для підключення головного розподільчого щита ГРЩ-1, встановленого у приміщенні РП-0,4 кВ та вимикач типу EZC250N Івст=200А в комірку №5 для підключення головного розподільчого щита ГРЩ-2, встановленого у приміщенні 2 на технічному поверсі.

Магістральні та розподільчі мережі прокладаються в кабелем типу ВВГнгд в трубі вініпластовій та у парапетних кабель-каналах.

Згідно вимог СниП 2.04.05-91 проектом передбачається автоматичне блокування електроприймачів систем вентиляції і кондиціювання при спрацюванні АПС при пожежі.

Кабельні лініїі, призначені для живлення  ППКП та евакуаційного освітлення повинні мати межу вогнестійкості не менше 90хв згідно з ДСТУ Б.1.1.-4-98.

Компенсацiя реактивної потужностi згiдно вимог ДБН В.2.5-23-2010 п.10.1. не виконується.

Пiдключення силових струмоприймачiв, тип проводки, пускова i захисна апаратура вказуються на розрахункових схемах.

Вiдповiдно до вимог “Правил будови електроустановок” передбачено установку всіх розеток  з третім заземляючим контактом, до яких прокладено трипровідну лінію від щитка, при цьому нульовий робочий та нульовий захисний провідники повинні мати переріз рівний фазному та бути підєднані під різні контактні затискачі.

Електроосвітлення. Проектна документація виконується згідно  вимог  ДБН В.2.5-23:2010, ДБН ДБН В.2.5-28:2018, ДНАОП 0.00-1.32-01.

Проектом передбачено наступні види штучного освітлення в межах техповерху:

- робоче освітлення - в усіх приміщеннях ;

- аварійне освітлення (освітлення безпеки і евакуаційне) - у венткамерах.

Нормована освітленість прийнята згідно ДБН В.2.5-28:2018 і вказана на плані приміщень техповерху.

Напруга робочого та аварійного освітлення 220 В.

Живлення навантажень робочого та аварійного освітлення здійснюється незалежними лініями від ГРЩ-2.

Світильники аварійного освітлення виділяються з числа світильників загального освітлення і позначаються буквою «А.

Освітлювальна арматура (світильники) в пожежонебезпечних зонах класу П-IIа повинна відповідати ступеню захисту не нижче ІР 23. (табл. 7.4.3 ПВЕ).

Для освітлення всіх приміщень запроектовано світлодіодні світильники типу ДПО 3031 12Вт ІР54, для аварійного освітлення запроектовано світильники типу ДПА 5030-1 4 Вт з акумуляторною батареєю фірми ІЄК.

Проектом передбачається захист мережі від перевантаження і струмів КЗ, який здійснюється автоматичними вимикачами, встановленими на щитах освітлення.

Керування робочим освітленням передбачено автоматичними вимикачами зі щитів робочого освітлення  і вимикачами, встановленими в приміщеннях по місцю біля дверей зі сторони дверної ручки.

Групові мережі електроосвітлення виконуються трипровідними проводами та кабелями з мідними жилами. При цьому нульовий робочий і нульовий захисний провідники приєднувати в групових освітлювальних щитах до клемників «РЕ»,»N».

Конструктивно мережі освітлення виконуються в приміщеннях проводом ПВнг в трубі гофрованій. 

Заземлення відкритих провідних частин світильників загального освітлення виконується приєднанням до нульового захисного провідника РЕ.

Захисні заходи електробезпеки

Забезпечення безпеки і захист від ураження електричним струмом необхідно виконувати згідно з вимогами гл.1.7 ПУЕ-2017, гл.2.8 ПБЕ (ДНАОП 0.00-1.32-01) і гл.12 ДБН В. 2.5-23-2010.

Всі металеві частини електрообладнання, які нормально не знаходяться під напругою, але можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, підлягають заземленню.

Згідно ПУЕ-2017 і ДБН В,2.5-23-2010 проектом передбачено основну систему зрівнювання потенціалів .

Основна система зрівнювання потенціалів повинна з'єднувати між собою наступні провідні частини:

- РЕN - провідники мережі живлення;

- металеві труби комунікацій, що входять в будинок (труби водопостачання, теплопостачання і каналізації);

- металеві труби (стояки) водопроводу і центрального опалення;

- металеві частини централізованих систем вентиляції;

-заземляючі пристрої системи блискавкозахисту ІІІ категорії;

- металеві частини залізобетонних конструкцій (каркасу будинку).

З'єднання між собою вказаних провідних частин виконується за допомогою головної заземлюючої шини (ГЗШ). В якості ГЗШ прийнято шини РЕ, які розміщені всередині ввідно-розподільчих пристроїв та з'єднуються між собою проводом або сталевою штабою.

Заземлення нульової точки щитів керування та іншого електроустаткування здійснюється від зовнішнього контура заземлення з допустимим опором Rз<4ом. Провести виміри (опір зменшується шляхом монтажу додаткових електродів заземлення).

Для захисту вiд ушкодження електричним струмом при випадковому доторканнi до струмопровiдних або неструмопровiдних частин електричного обладнання, якi опинилися пiд напругою, внаслiдок пошкодження iзоляцiї струмопровiдних частин, а також для запобiгання виникнення пожежi, яка викликана загорянням проводiв через надмiрно великий струм в щитках  передбачено установку пристроїв захисного вiдключення типу РД-2. Не допускається в зонi дiї ПЗВ нульовий робочий провiдник з’єднувати з елементами заземлення та нульовим захисним провiдником.

Електропроводка повинна забезпечувати можливість легкого розпізнавання по всій довжині провідників за кольором ізоляції:

- N провідник - голубого кольору;

- РЕ провідник - жовто-зеленого кольору;

- фазний провідник - інший колір, відмінний від попередніх.

Заходи по заощадженню електроенергiї. Проектом передбачено використання ламп з вищим коефіцієнтом світловіддачі, що зменшує загальну кількість світильників, а відповідно і кількість спожитої електроенергії;

Річна витрата електроенергії по приміщеннях

Рвитр.=91,41х2006 =183,4 тис. кВт.год  

Рроз.екон.річне 183368,46х0.03=5,5 тис.кВт.год/рік

Всі електромонтажі роботи вести відповідно з діючими ПВЕ, дiючих ПТБ і ПТЕ, СНиП 3.05.06-85 , ДБН В.2.5-13-98.

Сонячна електростанція (СЕС). Проектування сонячної електростанції виконано згідно з ДБН В.2.5-23-2010 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення" та завдання на проектування.

Проектом передбачено встановлення фотоелектричних модулів на плоскій покрівлі корпусу Г університету. Встановлення, у РП-0.4кВ вбудованої ТП, інвертора, систем захисту по постійному та змінному струму, а також встановлення пристрою, що обмежує генерацію електричної енергії в мережу.

Система призначена для власного споживання та без використання зеленого тарифу.

Апарати керування та електрощити встановлюються в місцях зручних для обслуговування. Магістральні мережі виконуються проводами і кабелями з мідними жилами в гофротрубах і по металоконструкціях. Опуски до обладнання захистити металевими трубами або лотками.

При виконанні монтажних робіт необхідно дотримуватись норм і правил охорони праці та пожежної безпеки.

Обладнання, продукція, матеріали, що використовуються при установці, повинні відповідати проектній документації та мати сертифікати, паспорти та інші документи, що підтверджують їх якість.

Прокладка кабелів повинна виконуватися за місцем, виходячи з точки зору зручності проведення монтажних робіт та забезпечення збереження ліній зв'язку від механічних пошкоджень.

Система енергоменеджменту (СЕМ). Проектом передбачається встановлення системи енергомоніторингу, що відповідає наступним вимогам:

- відповідає ІS0 50001;

- хмарний сервіс;

- необмежена кількість пристроїв для збору даних;

- моніторинг загального споживання енергії та води в реальном часі;

- моніторинг роботи компонентів та діагностика в реальному часі;

- перевірка кожного виміряного значення окремо;

- моніторинг через комп'ютер або мобільний пристрій;

- створення портфоліо енергоменеджменту для будівлі;

- резервне копіювання даних;

- інтервал зчитування даних (15 хвилин або менше);

- захист даних;

- повністю автоматичний режим роботи;

- можливість підвищити функціональність;

- аналіз даних для верифікації згідно ІРМУР та звітність;

- звітність та налаштування звітів.

 Запроектована система енергоменеджменту реалізує такі функції

1.  Збір інформації з вузлів обліку енергоресурсів теплової енергії, включаючи температуру, витрату теплоносія, тощо, електричної енергії, води з періодичністю не рідше ніж 4 рази на годину.

2. Збір інформації з датчиків температури, вологості, вмісту СО2.

3. Зчитування температури ключових показників теплового пункту: Т11, Т12, холодна вода, гаряча вода, циркуляція системи гарячого водопостачання.

4. Контроль доступу до теплового пункту.

5. Контроль небажаного затоплення приміщення ІТП водою.

6. Зчитування архівних та поточних даних лічильників енергії (тепло, електроенергія, гаряча та холодна вода, газ, якщо це можливо) у кількості, що надається пристроями.

7. Відправлення даних на центральний сервер за допомогою існуючого інтернет-каналу (LАN). Передбачена можливість використовувати GSM-мережу, як резервний/основний канал за потреби.

8. Аналіз даних на сервері - для автоматичного виявлення неефективного споживання та аварій безпосередньо напряму або за допомогою спеціальних алгоритмів.

9. Візуалізація через WЕВ-інтерфейс.

10. Можливість спостерігати та контролювати налаштування ІТП дистанційно.

11. Можливість автоматично розраховувати досягнуту економію з налагодженими зовнішніми параметрами.

12. Зберігання даних на рівні об'єкту протягом не менше ніж 4 місяців, а в системі - не менше ніж 60 місяців.

При виконанні монтажних робіт необхідно дотримуватись норм і правил охорони праці та пожежної безпеки.

Обладнання, продукція, матеріали, що використовуються при установці, повинні відповідати проектній документації та мати сертифікати, паспорти та інші документи, що підтверджують їх якість.

Прокладка кабелів повинна виконуватися за місцем, виходячи з точки зору зручності проведення монтажних робіт та забезпечення збереження ліній зв'язку від механічних пошкоджень.

Прокладання проводів і кабелів по стінах повинно проводитись на відстані не менш 0.1 м. від стелі та на висоті не менш 2.2 м від підлоги. Відкриті опуски ліній зв'язку та кабелів на висоті меншій 2.2 м повинні бути захищені від механічних пошкоджень металорукавами або гофрорукавом з ПВХ, що відноситься до групи горючості важкозаймистих матеріалів. З'єднування проводів і кабелів, ліній зв'язку, якщо потреба в таких виникає поза межами електричних щитів та корпусів електрообладнання, повинні проводитись в з'єднувальних коробках за допомогою гвинтових клемних колодок з клемами, допустимі струми яких відповідають допустимим струмам кабелів чи проводів, що з'єднуються.

Налагоджування системи, а також її подальше експлуатаційне обслуговування має здійснюватися у відповідності з вимогами інструкцій, що на даються виробниками обладнання.

Після виконання електромонтажних робіт необхідно забезпечити відновлення пошкоджень внутрішнього ремонту, що виникли в результаті виконання таких робіт.

Система блискавкозахисту. Проектом розроблений захист від блискавки відремонтованого навчально-лабораторного корпусу Г на вулиці Університетській, 14 (корпус Г) Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» в м. Ужгород згідно ДСТУ 62305-2-2012 по ІІІ рівню блискавкозахисту.

1. Захист споруди від блискавки здійснюється за допомогою БП сітки та блискавкоприймальних відводів на виступаючих елементах даху. Для захистку будівлі стержневі БП з’єднуються із БП сіткою на покрівлі будівлі. Блискавкопрймачі запроектовано із алюмінієвого дроту 8 мм. Та труби-катанки, які монтуються до стінок комину і даху сходової, та сполучаються із основною сіткою спеціальними затискачами. З’єднання сітки здійснюється універсальним з’єднувачем VARIO, а по периметру сітка кріпиться пластиковими кріпленнями Clip та тримачем L-100. На кутах даху рекомендовано вигнути дріт на 30⁰ на висоту15-30см.

2. БП з’єднати із сіткою за допомогою VARIO.

3. Для захисту від заносу високих потенціалів по підземних металевих оболонках кабелів під’єднати вводи до заземленої металевої штаби (контур заземлення).

4. Сітку виконати із чарункою не менше 15 м.

5. Струмовідводи прокласти із кроком 20 +- 1/3 м. На висоту 1,5 м. захистити ізоляційною трубою для попередження струму дотику. Струмоспуски прокласти на відстані не менше 3 м. від входів та вікон.

6.Зовнішній контур заземлення прокласти на глибині 0,5 м. та на відстані 1,5 м. від фундаменту будівлі (на газонах на відстані до 5 м. і більше від ґрунтових, пішохідних та проїжджих доріг)

7. Контрольні коробки влаштувати на фасаді на відстані 0,5-1 м. від 0.

8.Усі з’єднання та зварні шви захистити від корозії гідроізоляцією.

9. Заземлення позначити спеціальними жовто-зеленими позначками.

Водопровід та каналізація. Дощова  каналізація.  Проектом передбачається заміна унітазів з двоступеневим змивним бачком і гнучкою підводкою до нього, кількістю - 6 шт. Заміна умивальників із сифонами, змішувачами та гнучкою підводкою до них, кількістю - 4 шт. Заміна внутрішньої системи холодного господарсько-питного водопроводу з труб поліпропіленових армованих шаром алюмінію загальною довжиною 25 м (запас труб - 10%).

Монтаж трубопроводів виконувати згідно з інструкціями виробника труб. Трубопроводи прокладаються закрито в шахтах та нішах, ізолюються від конденсації вологи термоізоляцією.

Кріплення поліетиленових трубопроводів вести з допомогою хомутів із закладними деталями:

-          на горизонтальних  ділянках через 0,5 м довжини;

-          на вертикальних  ділянках два кріплення на поверх.

Заміну частини внутрішньої господарсько-побутової каналізаційної мережі виконати із труб поліпропіленових загальною довжиною 22 м.

Всі роботи по заміні внутрішніх систем водопроводу та каналізації вести згідно з  чинними  нормами та правилами ДБН В. 2.5-64:2012 Частина ІІ, ДСТУ Н Б В.2.5-40:2009, ВСН 47-96.    

Мережа внутрішньої господарсько-побутової каналізації прокладаються в шахтах та нішах. Для забезпечення вентиляції стояки санвузлів корпусу мають бути виведені вище покрівлі на 0,5 м. Трубопроводи господарсько-побутової каналізації ∅50 мм прокладати з похилом 0,03%, ∅110 мм з похилом 0,02%. Трубопроводи дощової каналізації 0,005%. Для збільшення пропускної спроможності стояків приєднання горизонтальних підключень здійснюється під кутом 45⁰. У санітарних вузлах прокладання труб виконується над підлогою з наступною зашивкою. Внутрішні каналізаційні мережі виконуються з поліпропіленових каналізаційних труб по ДСТУ Б.В.2.7-140:2007.

Монтаж трубопроводів виконати з врахуванням електричного, вентиляційного обладнання та будівельних конструкцій. 

Проектом передбачається заміна дощової мережі для відведення дощових та талих стоків з покрівлі навчально-лабораторного корпусу Г через дощоприймальні дренажні воронки з вертикальним випуском. А також відведення стоків через парапетні воронки (переливні) HL68P.

Заміну трубопроводів дощової мережі виконати з труб напірних ПВХ ∅160 мм та ∅110 мм виробника "Калуський трубний завод". Трубопроводи дощової мережі, що прокладаються у неопалювальних приміщеннях теплоізолюються ізоляцією K-FLEX ST виробника "K-FLEX". Також проектом передбачається відведення дощових стоків з покрівлі аудиторії через парапетні воронки ∅110 мм, L=0,5 м, а потім по зовнішній водостічній металевій трубі ∅110 мм.

Для відведення конденсату від припливно-витяжних установок ПВ2 - ПВ10 влаштовується самопливна мережа з дренажних трубопроводів поліпропіленових PN16 ∅32х4,4 мм з похилом 0,002%. Від припливно-витяжних установок ПВ1 та ПВ11 влаштовується напірна мережа з дренажних трубопроводів  поліпропіленових PN16 ∅20х2,8 мм фірми та з допомогою конденсаційних насосів.

Відведення стоків від припливно-витяжних установок всередину каналізаційної системи відбувається за допомогою спеціальних сифонів для кондиціонерів.

Енергоефективність. Розрахункові кліматичні та теплоенергетичні параметри для розрахунків мінімально допустимого значення опору теплопередачі приймаються для ІІ-ої температурної зони України       (м. Ужгород).

Опалювальна площа становить 11893.18 м²

Опалювальний об’єм становить 42602.0 м³

В рамках проекту капітального ремонту корпусу «Г» та у відповідності до  завдання на проектування передбачені наступні проектні рішення, щодо енергоефективності будівлі:

- утеплення  зовнішніх стін мінераловатними плитами товщиною 100 мм;

- утеплення суміщеного покриття теплоізоляційними плитами ПІР товщиною 120 мм;

-  утеплення  перекриття горища мінераловатними плитами товщиною 100 мм;

- утеплення  перекриття над проїздами та під еркерами  мінераловатними плитами товщиною 100 мм;

- капітальний ремонт системи опалення будівлі: встановлення ІТП із функцією погодозалежного регулювання, монтаж двотрубної системи розподілу та утеплення трубопроводів системи, встановлення сталевих радіаторів із терморегуляторами;

- встановлення теплових завіс та тепловентиляторів.

Вікна в будівлі передбачені ПВХ конструкціями із енергозберігаючими склопакетами, дверні конструкції  в межах норм.

Основні рішення щодо енергозбереження.

У проектних рішеннях  враховано вимоги нормативних документів щодо економії енергії відповідно до завдання на проектування.

          У відповідності до проектних рішень в рамках розробленої проектної документації, в залежності від розрахункових кліматичних параметрів району будівництва,  розроблений проект відповідає нормативно-правовим актам з енергозбереження. Розроблено і зареєстровано енергетичний сертифікат.   

Робочим проектом передбачено дотримання вимог санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки та охорони праці у відповідності до державних  будівельних норм.

Заявлена кошторисна вартість, передбачена наданою кошторисною документацією, у поточних цінах станом на 18 березня 2022 року складала 73539,782 тис. грн., у тому числі:

будівельні роботи — 49149,443 тис. грн.;

устаткування, меблі, інвентар — 9358,213 тис. грн.;

інші витрати — 15032,126 тис. гривень.

За результатами розгляду кошторисної документації та зняття зауважень встановлено, що зазначену документацію, яка враховує обсяги робіт, передбачені проектом, складено згідно з наказом Мінрегіону від 25.06.2021 №162 «Деякі питання ціноутворення у будівництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2021 за №1225/36847, та Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281.

Загальна кошторисна вартість будівництва в поточних цінах станом на 18 березня 2022 року складає 73539,782 тис. грн., у тому числі:

будівельні роботи — 49149,443 тис. грн.;

устаткування, меблі, інвентар — 9358,213 тис. грн.;

інші витрати — 15032,126 тис. гривень.

Філією ДП «Укрдержбудекспертиза» в Івано-Франківській області під час розгляду робочого проект "Капітальний ремонт навчально-лабораторного корпусу Г на вулиці Університетській, 14 (корпус Г) Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет"  було надано зауваження  та пропозиції щодо  проекту, які доведені до замовника, на підставі яких генпроектувальником  внесені зміни до проектної документації.