Робочий проект «Капітальний ремонт будівлі студентського гуртожитку на вулиці Університетській, 12 Державного вищого навчального закладу «Ужгородський націона­льний університет» в м. Ужгород»  розроблений ТОВ «Сервісна Компанія «АДАМСОН»» м. Івано-Франківськ вул. Івасюка, 11 (ГІП Паливода В.С., кваліфікаційний сертифікат АР № 018365 від 22.12.2021) на підставі:

-    завдання на проектування.

Клас  наслідків (відповідальності) - СС3. Сукупний показник – СС3.

Існуюча будівля студентського гуртожитку 6-ти поверхова будівля з підвалом під центральною частиною будівлі, з холодним горищем, та плоским дахом, Будівля у плані являє собою два прямокутники (корпус А та корпус Б) розмірами в осях 14,54 х 84,20 м та 14,54 х 81,20 м, які з’єднані між собою блоком 9,8 х 3,10 м, в якому розміщується сходова клітка. По всій висоті секції розділені деформаційними швами. Дата будівництва об’єкта - 1973 року.

Інженерно-метеорологічні вишукування. Вишукування здійснені за даними метеорологічної станції АМСЦ м. Ужгород. В ре­зультаті виконаних розрахунків отримано наступні кліматичні характеристики:

Клімат району помірно-теплий вологий.

-       абсолютна мінімальна температура  - 32°С

-      абсолютна максимальна температура                          + 39°С

-       середня максимальна температура/ параметра А/     +24,6°С

-      середня найбільша температура холодної п’ятиденки   - 20°С

-      середня найбільша температура холодної доби          - 24°С

-      середня найбільша температура холодного періоду   - 9°С

-      тривалість опалюваного періоду                                    - 154 діб

-      середня температура за рік                                            + 9,8 °С

-       район проектування - ІІ кліматичний район, ІІІб кліматична зона (м. Ужгород, Закар­патська обл., Україна);

-       розрахункова температура зовнішнього повітря (найхолодніша п’ятиденка), їз °С - мінус 19;

-      середня температура за опалювальний сезон (період із середньою добовою темпера­турою повітря 5 8 °С), °С - 0,4;

-      розрахункова швидкість вітру - 5,8 м/сек;

-      тривалість опалювального сезону (період із середньою добовою температурою повіт­ря 5= 8°С), діб - 154.

Інженерно-геологічні вишукування на ділянці реконструкції виконані ТзОВ "Маргіт- Термал" у 2020р.

Свердловини бурились ручним способом. Польові та лабораторні роботи виконува­лись по загальноприйнятим методикам у відповідності з діючими нормативними документа­ми.

Геологічний розріз представлений наступними шарами грунтів:

-      0,5-1,0м - будівельне сміття, у вигляді залишків цегли, щебеню та піску;

-      0,5-1,0м - насипний шар у вигляді жовто-бурого суглинку;

-      1,0-5,0м - суглинок жовто-бурий, туго пластичний, на глибині 4,5 м - суглинок туго пластичний різноколірний (жовто-сірий).

Основою фундаментів будівлі служить суглинок жовто-бурий.

Ґрунтові води на момент обстеження не виявлені.

Рельєф ділянки та суміжних територій слабо похилий (10-11°). Проявів гравітаційних чи ерозійних процесів не виявлено

Водопостачання      - Існуюче, від міської   мережі, наявний вузол обліку води.

Каналізація             - Існуюче, від міської   мережі.

Каналізація дощова - внутрішній водостік  в дренажну каналізаційну мережу..

Теплопостачання       - Джерелом теплопостачання гуртожитку є теплова мережа місцевої котельні.

Згідно робочого проекту передбачено здійснити такі загально-будівельні роботи:

а) Проведення робіт із ремонту огороджуючих конструкцій:

-      стін фасаду- ремонт стін, шпарування тріщин, замазування вибоїн;

-      цоколя будівлі - проста штукатурка цементним розчином, для вирівнювання пі­сля розбирання обличкувань;

-      ремонт плоскої крівлі з влаштуванням гідроізоляції (демонтаж існуючого рубе­ройдного покриття та влаштування покриття з двох шарів Євроруберойду в корпусі Б);

-      ремонт витяжних вентиляційних каналів на даху;

-      відновлення парапетів;

-      встановлення захисної огорожі на даху будівлі;

-      відновлення пошкоджених сходинок та площадки зовнішніх вхідних вузлів;

-      ремонт балконів - підсилення, очистка, гідроізоляція, утеплення плити перек­риття, та влаштування огородження балкону;

-      влаштування нових навісів над входами до будівлі, з полегшених конструкцій;

-      встановлення нової драбини для доступу на дах.

б) Проведення робіт із внутрішньобудинкового ремонту:

-      комплекс робіт по відновленню туалетів та душових кімнат;

-      ремонт кухонних кімнат;

-      комплекс робіт по ремонту приміщення під ІТП (влаштування підлог, шумоізоляція стін та стелі, встановлення звукопоглинаючих дверей).

в) Утеплення огороджуючих конструкцій:

-      стін фасаду будівлі - мінераловатними плитами;

-      стін цоколя вище рівня землі- плитами з піноскла;

-      стін цоколя нижче рівня землі- плитами з екструдованого пінополістиролу;

-      перекриття холодного горища - мінераловатними плитами, гідроізоляція;

-      теплоізоляція сходової та ліфтової на даху;

-      теплоізоляція балконних плит;

-      суміщеного перекриття будівлі (сходові) та перекриття під балконними виступами - мінераловатними плитами.

г)  Комплекс робіт по заміні віконних блоків:

-      замінити існуючі дерев’яні вікна, які не відповідають по показникам енергоефекти- вності на металопластикові енергозберігаючі (ПВХ рамах з подвійним енергозбе­рігаючим склопакетом (формула 4і-14Аг-4-14Аг-4і)),

-      опорядження відкосів,

-      заміна віконних відливів та підвіконних дошок.

д) Комплекс робіт по заміні зовнішніх дверей

-      замінити існуючі дерев’яні двері на металопластикові чи металеві з дотягувачами.

е) Влаштування відмостки.

Роботи, які необхідно виконати на поверхні для забезпечення належної фіксації та функціонування теплоізоляції:

-       укріплюючу штукатурку, яка сиплеться, потрібно зняти механічним шляхом (демонтаж всього зовнішнього облицювального шару не передбачається, лише частковий ремонт в місцях де облицювання обсипалося або відійшло від основ­ної конструкції зовнішніх стін);

-      запилені поверхні повинні бути очищені,

-       покриття, що лущиться, необхідно видалити механічно та/або за допомогою струменів води під високим тиском,

-      вологі стіни повинні бути висушені,

-      демонтувати обличкування цоколя, та здійснити просте штукатурення цемент­ним розчином для вирівнювання;

-      провести ремонт бетонних сходів;

-       демонтаж, монтаж та підключення кондиціонерів (в тому числі з його однора­зовим обслуговуванням);

- демонтаж, монтаж та підключення діючих вентиляційних коробів.

Підрядник повинен перевірити придатність покриття у кількох різних точках на кож­ному фасаді. Необхідно отримати дозвіл від Керівника проекту перед початку будівництва

Ремонт туалетних та душових кімнат. Робочим проектом передбачається:

•      встановлення нових дверей;

•      ремонт підлоги та стін з покриттям керамічною плиткою.

•      ремонт стелі гіпсовою штукатуркою та пофарбовані полівінілацетатними водое­мульсійними сумішами.

Ремонт кухонь. Даним робочим проектом передбачається провести внутрішній ремонт кухонних приміщень, що включає:

-      ремонт підлоги та стін кухонних приміщень з покриттям керамічною плиткою.

-      ремонт стелі гіпсовою штукатуркою та пофарбовані полівінілацетатними водое­мульсійними сумішами.

-      Встановлення нових плит;

Приміщення кухонь обладнати варильними поверхнями (наприклад УЕКТОЬИХ И0640 В2 СБ (X), або аналог) з наступними характеристиками:

•      Матеріал поверхні - нержавіюча сталь

•      Матеріал решіток - емальована сталь

•      Діаметр та потужність конфорок - велика конфорка - 2.8 кВт, 2 середніх - 1.5 кВт, маленька - 0.85 кВт

•      Електропідпал - автоматичний (в ручці)

•      Можливість підключення до мережі - 220 В

•      Матеріал поверхні - харчова нержавіюча сталь АІБІ 304

Капітальний ремонт приміщення під влаштування ІТП:

•      влаштування бетонної підлоги;

•      влаштування шумоізоляції та опорядження стін;

•      влаштування шумоізоляції та опорядження стелі;

•      заміна існуючих дверей з установкою нових протипожежних та шумопоглина- ючих дверей.

В тепловому пункті передбачено монтаж ІТП, та підключення до вводу теплової мережі.

Всі будівельно-монтажні роботи виконувати з дотриманням вказівок робочих креслень

Стіни цоколю нижче рівня землі - несуча частина стіни виконана бетону.

Роботи по утепленню фасаду включають повну теплоізоляцію вертикального фасаду, яка включає теплоізоляцію наступних елементів:

-      Проекцій колон та балок,

-      Відкосів вікон та дверей/нижніх поверхонь плит перекриття та перемичок,

-      Навісних елементів,

-      Навісних карнизів

Метою цього заходу є теплоізоляція огороджуючих конструкцій будівлі та запобі­ганню виникнення містків холоду. Всі горизонтальні конструкції, що виступають більше ніж на 10 см від стіни, повинні бути покриті сталевим профнастилом.

Утеплення фасадів необхідно проводити коли зовнішня температура повітря, основи і утеплювача становить, як мінімум +5°С і не більше +25°С.

Утеплення зовнішніх стін здійснюється за технологією скріпленої теплоізоляції із за­стосуванням сучасних теплоізоляційних та оздоблювальних матеріалів.

Утеплення зовнішніх стін здійснюється за технологією скріпленої теплоізоляції із за­стосуванням сучасних теплоізоляційних та оздоблювальних матеріалів.

Панелі ізоляційного матеріалу повинні бути укладені рівно і щільно, закріплені за до­помогою клейкого розчину на підготовленій поверхні, після чого плити повинні бути прикріп­лені дюбелями, вкриті склосіткою з нанесенням штукатурки та зачищені Всі краї мають бути посилені кромковими профілями відповідно до вимог виробника. Для фіксації в проектному положенні теплоізоляційного шару, передачі на несучу конструкцію навантажень від власної ваги та зовнішніх впливів, розраховано механічні засоби кріплення теплоізоляційного шару за допомогою пластмасових дюбелів з металевим стержнем довжиною 210 мм (160мм- цоколь) із розрахунку не менше 8 шт. на 1м², крім того, периферійні зони мають бути з'єднані дюбелями (по обидва боки від зовнішнього краю).

При утепленні з зовнішнього боку відкосу виконати напуск на віконну раму до 2-х см. При виконанні відкосу з внутрішньої сторони використати вологостійкий г/картон з утеп­ленням (у випадку влаштування нових вікон).

При відновлюванні відкосів передбачається встановлення: ззовні - гідроізоляційного шару, зсередини (у випадку влаштування нових вікон) - шару пароізоляції.

Зовнішнє оздоблення приміщень - пофарбування фасадною фарбою по мінеральній штукатурці, утеплювачу (мінераловатні плити). Опорядження основних площин фасадів вико­нується в декоративній штукатурці з послідуючим пофарбуванням фасадною фарбою. Підбір кольорів відповідно до паспорту розробленого робочому проекті.

Цоколь будинку мозаїчна силіконова штукатурка.

Фасади будівлі вирішені в сучасному стилі з використанням традиційних елементів. Новітні матеріали для оздоблення стін додають споруді сучасного вигляду, а за рахунок ар­хітектурно-об'ємних виступів і схем віконних та дверних елементів, створюється сучасний нетиповий вигляд будинку.

Перед остаточним пофарбуванням рекомендовано зробити безпосередній підбір фар­би на фасаді та узгодити кольори фарб з представником проектної організації. Фірма виробник фарб, що будуть застосовуватись при декоруванні фасаду, визначається замовником. Те­хнологію фарбування фасаду виконати згідно технологічної карти фірми виробника. Будівельні роботи передбачено виконувати з інвентарних риштувань.

В якості утеплювача стін використати мінераловатні плити товщини 100 мм, з щільністю не менше 80 кг/м³ та коефіцієнтом теплопровідності (Хб) не більше 0,0364 Вт/(м°С).

Утеплення перекриття холодного горища. В будівлі гуртожитку наявне холодне неутеплене горище, яке вентилюється зовнішнім повітрям.

Перекриття горища виконано шляхом влаштування залізобетонної плити, утеплено ша­ром шлаку та керамзиту товщиною 200 мм, знаходиться в задовільному стані.

За даними таблиці 3 до ДБН В 2.6-31:2016 нормативний термічний опір покриття холодного горища для ІІ температурної зони України становить - Я_норм = 4,5м^{2 С}/в_т ••

Для доведення показника термічного опору перекриття до мінімального допустимого не­обхідно здійснити утеплення перекриття мінераловатними плитами товщиною не менше 200 мм.

Заміна вікон на енергоефективні. Віконні блоки в частково замінені на металопластикові, згідно проекту передбачено заміну всіх дерев’яних існуючих віконних блоків.

Передбачена заміна дерев’яних вікон на вікна з ПВХ профілю з монтажною шириною 70 мм. Склопакет бажано використовувати дво­камерний двокамерним пакетом (ПВХ рамах з подвійним енергозберігаючим склопакетом (формула 4і-14Лг-4-14Лг-4і).

Профілі ПВХ повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-130. Перевагу має бути нада­но застосуванню профільних систем дозволених до застосування в ЄС, та включених до ре­єстру енергоефективних продуктів та технологій, включених до реєстрів і рекомендованих до застосування за програмами, що фінансуються міжнародними фінансовими установами.

Склопакети мають відповідати вимогам ДСТУ ЕN1279:2013 «Скло для будівництва. Склопакети» Частини 1-6. Вибір товщини та типу скла має здійснюватися на підставі вимог ДСТУ-Н Б В.2.6-83:2009 «Настанова з проектування світлопрозорих елементів огороджувальних конструкцій».

Вікна повинні мати щільно пригнані стулки з установкою ущільнювальних прокладок.

Стулки вікон, що відкриваються обладнати фурнітурою з положенням "мікровентиляція". На сходових клітках вікна обладнати пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок.

Дверні блоки: Існуючі вхідні дерев’ яні дверні конструкції мають опір теплопередачі дверної конструк­ції - Я<0,38 м²*К/Вт (за результатами обстеження), що не відповідають нормативним вимогам. Даним проектом передбачена заміна двох вхідних дерев’яних дверей на металопластикові.

Всі зовнішні вхідні двері необхідно обладнати самозамикальними пристроями (дотягувачами). Для зниження тепловтрат та шуму від ударів вхідних дверей за відсутності самозами­кальних пристроїв, у притворах дверей слід встановлювати пружні ущільнювальні прокладки.

Протипожежні двері повинні мати пристрої для самозачинення та ущільнення в приту­лах. Протипожежні двері, що за технологічних або інших умов експлуатації повинні бути у відкритому положенні, слід обладнувати пристроями для їх автоматичного зачинення під час пожежі, за винятком випадків, обумовлених НД.

Прийняті робочим проектом габарити не порушують вимог ДБН В.1.1.7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва".

Відмостка. По периметру споруди запроектовано бруковану відмостку, товщиною 60 мм і шириною 1000 мм. Розмітивши територію згідно проекту, на місці укладання потрібно зняти верхній шар гумусу та родючого ґрунту. Нестабільний ґрунт необхідно додатково ущільнити та прокла­сти геотекстилем, ретельно очистити ґрунтове покриття від коренів дерев та залишків рос­лин.

Тротуарна плитка укладається починаючи від уже покладеної поверхні або зафіксова­ного бордюра рівномірними рядами згідно з профілем укладання.

Після укладання плитки необхідно заповнити шви (проміжки між бруківкою) для за­безпечення еластичного розподілу навантаження між елементами. Для заповнення швів ви­користовують сухий промитий пісок фракції 0-2 мм. Після затирання швів залишки піску видаляються з поверхні та проводиться ущільнення влаштованого покриття.

Система опалення і теплопостачання.  Згідно завдання передбачено здійснити капітальний ремонт системи опалення:

-      встановлення індивідуального теплового пункту (ІТП) по незалежній схемі для потреб опалення будівлі гуртожитку з тепловим лічильником;

-      встановлення геліосистеми для приготування гарячої води;

-      демонтаж існуючої системи опалення;

-      монтаж нової двотрубної системи опалення, з балансувальною та відсічною ар­матурою;

-      встановлення приладів опалення з терморегуляторами;

-      утеплення трубопроводів опалення.

Розрахунок системи опалення виконаний для температури зовнішнього повітря -18°С.

Внутрішні температури повітря в приміщеннях прийнято відповідно до нормативних величин.

Джерело теплопостачання - теплова мережа окремо розташованої індивідуальної коте­льні університету.

Теплоносїй - вода з параметрами 90-70°С.

Існуюча теплова мережа вводиться в підвальне приміщення корпусу 1, піднімається на перший поверх до індивідуального теплового пункту (ІТП) та підключається до модульного ІТП за незалежною схемою.

Загальне теплове навантаження на систему опалення складає 700 кВт.

Існуючі розподільчі гребінки та внутрішній магістральний трубопровід підлягають де­монтажу.

Загальне теплове навантаження на систему опалення двох корпусів гуртожитку складає 637 кВт.

На вводі теплової мережі в приміщення ІТП встановлюються запірна арматура, фільтри-відмулювачі та один загальний ультразвуковий лічильник витрати теплової енергії.

Перед модульним ІТП передбачається відгалуження магістралі теплопостачання для підключення до системи приготування гарячої води на побутові потреби.

Робочим роектом передбачається повна заміна магістральних трубопроводів та систем опален­ня корпусів 1 та 2. Існуючі системи опалення підлягають повному демонтажу.

Розподіл теплоносія після модульного ІТП здійснюється за допомогою магістральних трубопроводів.

Головний магістральний трубопровід після ІТП прокладається до магістралей системи опалення корпусу 1 та транзитом через підвальне приміщення до магістралей системи опален­ня корпусу 2.

В верхніх точках магістральних трубопроводів ІТП встановлюються автоматичні повітровідвідники.

Система опалення двотрубна вертикальна із нижнім прокладанням магістральних тру­бопроводів із зустрічним рухом теплоносія.

На головних відгалуженнях магістральних трубопроводів встановлюється запірна ар­матура.

Опалення приміщень здійснюється від сталевих панельних радіаторів з боковим підк­люченням Purmo Compact.

Регулювання витрати теплоносія через опалювальні прилади перебачено клапанами термостатичними динамічними Danfoss RA-DV. На термостатичних клапанах встановлюються термостатичні головки в захисному кожусі.

На зворотному підвідному трубопроводі радіаторів встановлюються вентилі Danfoss RLV-S.

Видалення повітря з трубопроводів системи опалення здійснюється в ручному режимі через радіатори за допомогою встановлених на них кранів Маєвського.

Компенсація температурних коливань об'єму теплоносія відбувається за допомогою за­стосування мембранного баку об'ємом 1000 л.

Трубопроводи системи опалення та теплопостачання прийнято із труб сталевих електрозварних та труб поліпропіленових армованих скловолокном.

Для компенсації температурних розширень трубопроводів магістралей виконуються шляхом поворотів траси та П-подібними компенсаторами.

Всі трубопроводи в приміщеннях прокладаються відкрито над підлогою.

Стояки рушникосушок прокладаються приховано у конструкції стіни.

Трубопроводи, які пролягають у місцях проходу людей необхідно прокласти у конс­трукції підлоги.

Трубопроводи в підвалі ізолюються циліндрами із мінеральної вати з алюмінієвим пок­риттям.

Трубопроводи в приміщеннях ізолюються циліндрами із спіненого поліетилену.

В місцях проходу трубопроводів системи опалення через огороджуючі конструкції, або протипожежні перепони (перекриття) трубопроводи слід прокласти у футлярі із труби сталевої відповідно до ГОСТ 10704-91. Простір між трубопроводами і футляром слід ущільнити вогне­тривким матеріалом.

Отвори для проходження трубопроводів системи опалення та вентиляції через констру­кції виконуються методом свердління за допомогою алмазних бурів та коронок.

При влаштуванні отворів у конструкціях уникати пошкодження арматури, отвори діа­метром більше ніж 50 мм обов'язково погодити з технаглядом. Отвори діаметром більше ніж 100 мм обов'язково погодити з авторським наглядом.

Дренаж теплоносія системи опалення здійснюється в приміщенні ІТП в трап у констру­кції підлоги з наступним відведенням у внутрішню систему каналізації..

Індивідуальний тепловий пункт.  Згідно проекту встановлюється модульний ІТП тепловою потужністю 700 кВт.

Модульний ІТП обладнано пластинчастим теплообмінником тепловою потужністю 700 кВт, двома циркуляційними насосами із частотними регуляторами швидкості обертів, двома насосами системи підживлення, запірно-регулювальною арматурою.

Модульний ІТП постачається в комплекті з контролером, який забезпечує необхідну температуру теплоносія в системі опалення в залежності від зовнішньої температури повітря та дає можливість автоматичного зниження внутрішньої температури в неробочий період до 15°С з наступним розігрівом приміщень перед початком робочого часу.

ІТП встановлюється з врахуванням технічних вимог діючих будівельних нормативів,

протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.

Тепловий пункт забезпечує незалежне підключення системи опалення головного корпу­су до системи теплопостачання інституту.

Теплоносій системи опалення - гаряча вода параметрами 90-60°С для системи опалення. ІТП обладнаний приладами та автоматизованими вузлами приготування теплоносія системи опалення. В конструкції ІТП передбачені вставки для встановлення лічильника гарячої підживлювальної води.

ІТП забезпечує автоматичне регулювання теплового потоку системи опалення за погодними умовами за допомогою комбінованого клапану регулятора теплового потоку та за допо­могою датчика температури зворотного теплоносія з системи опалення. Регулятор забезпечує:

-       захист теплової мережі від гідравлічного розрегулювання, так як: протяжність теплових мереж від джерела теплопостачання - котельні до споживача складає близько 130 м; теплові мережі (магістральні, розподільчі) прокладені за тупиковою (радіальною) схемою;

-        нівелювання коливань тиску теплоносія системи опалення головного корпусу;

-        обмеження разом з регулятором теплового потоку (температури) максимальної витрати теплоносія;

-        автоматичне регулювання теплового потоку системи опалення за погодними умовами виконується регулятором теплового потоку, забезпечуючи наближену до лінійної залежності теплового потоку від рівня керуючого сигналу. Забезпечується експлуатаційна стійкість вка­заної залежності шляхом автоматичної стабілізації перепаду тиску теплоносія на клапані регу­лятора теплового потоку, налаштуванням на приводі клапана характеристики витрати.

-       автоматика ІТП дозволяє визначати температурний режим будівлі в залежності від до­бового часу, вихідних та святкових днів та забезпечує автоматичний контроль всіх параметрів тепломережі та їх архівацію.

Всі трубопроводи та запірна арматура ІТП повинні бути утеплені.

Обладнання блочного ІТП передбачає можливість підключення до системи енергомоніторингу.

Система вентиляції. Теплові завіси. Згідно завдання передбачено здійснити капітальний ремонт системи вентиляції:

-      влаштування індивідуальних витяжних вентиляторів для забезпечення вентиляції в санвузлах та душових кімнатах, встановлення на кухнях індивідуальних витяжних;

-      для інших приміщеннях, які не охоплені механічною вентиляцією (житлові блоки, кабінети) передбачається встановити віконні провітрювачі, для забезпечення притоку свіжого повітря в дані приміщення;

-      встановлення теплових завіс в холі гуртожитку;

-      очищення та ремонт існуючих вентиляційних каналів гуртожитку.

Система механічної загальнообмінної вентиляції кухонь складається з припливних вентустановок з електричними нагрівачами та витяжних канальних вентиляторів з зонтами із не­ржавіючої сталі із жировловлюючими фільтрами. На відгалуженнях до зонтів встановлюються регулювальні клапани. На виході вентиляторів з напрямом руху повітря - зворотні клапани. Видалення повітря - в існуючі вентканали.

Припливно-витяжні установки комплектуються системами автоматичного контролю та управління, які забезпечують:

-      підтримку необхідної температури повітря в каналі подачі повітря при включеному вентиляторі в робочому режимі;

-      контроль температури в приміщенні, яке обслуговується установкою за допомогою виносного температурного сенсора;

-      контроль максимальної температури в каналі подачі повітря;

-      контроль мінімальної температури в каналі подачі повітря.

В приміщенні ІТП влаштовується механічна система витяжної вентиляції для забезпе­чення короткочасної витяжки із десятикратним повітрообміном. Система вентиляції склада­ється із осьового вентилятора та зовнішньої гравітаційної алюмінієвої решітки.

Ввімкнення системи здійснюється в ручному режимі.

Приплив повітря відбувається через відчинені двері.

Для витяжки повітря із санвузлів та душових житлових приміщень застосовуються осьові витяжні вентилятори для монтажу безпосередньо у цегляний вентканал. Вентилятори обладнанні системою автоматики, яка забезпечує роботу за таймером та в залежності від рівня вологості в приміщенні.

Для санвузлів загального користування першого поверху обох корпусів передбачають­ся канальні вентилятори із видаленням витяжного повітря у вентканал.

В якості повітророзподільчих пристроїв канальних систем застосовуються регульовані алюмінієві решітки.

Повітропроводи виконуються із оцинкованої листової сталі. Товщина листа відповідає вимогам нормативних документів в залежності від розмірів повітропроводів.

На вхідних повітропроводах до припливних вентустановок виконується ізоляція мата­ми із мінеральної вати товщиною 50 мм з алюмінієвим покриттям та встановлюються зворотні клапани.

Над вхідними дверима в холі встановлюються водяні теплові завіси Sonniger Guard з водяними нагрівачами. Повітряні завіси комплектуються ручним термостатом та системою автоматики.

Отвори для проходження трубопроводів системи опалення та вентиляції через констру­кції виконуються методом свердління за допомогою алмазних бурів та коронок 

Геотермальна система. Робочим проектом передбачена комбінована система теплопостачання від зовнішньої теплової мережі та від геліосистеми.

Основним обладнанням геліосистеми є:

-      36 пласких геліоколекторів Buderus Logasol SKT 1.0;

-      група баків: два буферних бака-накопичувача сонячної енергії HF 3000/R C, два бака нагріву ГВП Aqua Load AL-3000/R2

-      черговий бак та бак попереднього нагріву;

-      пластинчастий теплообмінник геліоконтуру, пластинчастий теплообмінник нагріву баків ГВП від теплової мережі, пластинчастий теплообмінник нагріву бака попереднього на­гріву ГВП від буферних геліобаків.

Теплова схема виконана згідно за принциповою схемою системного рішення для ве­ликих геліотермічних установок. Системне рішення є геліотермічною системою з проміжним акумулюванням сонячного тепла в буферних геліобаках. Системне рішення також включає в себе бак попередньо­го нагріву і бак традиційного приготування гарячої витратної води.

36 геліколекторів гідравлічно розділені на 9 рядів по 4 колектори, з'єд­наних між собою паралельно. Гідравлічне балансування паралельних рядів виконується за допомогою балансувальних клапанів на зворотніх трубопроводах та застосуванням схеми «Тіхельмана».

Баки-накопичувачі сонячної енергії HF 3000/R C об'єднані між собою паралельно, та­ким чином загальний об'єм буферного геліобака складає 6000 л.

Гідравлічне балансування 2-ох буферних ємностей виконано по схемі «Тіхельмана». Для завантаження буферних баків сонячною енергією використовується геліостанція, при цьому тепло технічній воді для нагріву води ГВП передається через зов­нішній пластинчастий теплообмінник геліоконтуру.

Сонячне тепло, яке акумулюється в буферних геліобаках передається че­рез пластинчастий теплообмінник системи перезавантаження воді питної якості бака поперед­нього нагріву. Бак попереднього нагріву включений перед «чер­говим» баком приготування гарячої витратної води. Антибактеріаль­ний захист ступені попереднього нагріву з водою питної якості може проводиться як за раху­нок тепла від геліосистеми, так і додаткового нагріву від теплової мережі котельні.

В період недостатньої сонячної інсоляції відбувається нагрів води на потреби ГВП від теплової мережі через пластинчастий теплообмінник.

В якості резервного джерела теплової енергії для літнього періоду передбачається вста­новлення електричних тенів у баках-акумуляторах.

Автоматизація технологічних процесів.  Схему забезпечення гарячою водою виконано на базі модульної системи управління та системи керування, базових модулів управлін­ня контрольно-вимірювальними приладами і засобами автоматизації.

Автоматичну роботу нагріву води для системи ГВП від теплової мережі підтримує до­датковий функціональний модуль FM445, який забезпечує індивідуальне регулювання по часу процес приготування гарячої води, щоденний контроль, термічну дезінфекцію, управління ци­ркуляційним насосом, завантажувальними насосами теплообмінника.

Автоматична робота геліосистеми виконана у відповідності до типової схеми для великих геліотермічних установок, що представляє собою систему з проміжним акумулюванням сонячного тепла в буферних геліобаках.

Для управління геліоконтуром передбачено окремий автономний регулятор SC300 та модуль управління геліоконтуром MS200.

Насос геліоконтуру вмикається на нагрів буферних геліобаків при досягненні заданої різниці температур, що вимірюються датчиком температури геліоклекторного поля та нижнім датчиком температури буферного баку.

Паралельно з насосом геліоконтуру вмикається циркуляційний насос (поз. К8) контуру «буферні ємності - геліотеплообмінник», чим забезпечується циркуляція та нагрів теплоносія з буферних ємностей. Таким чином відбувається нагрів технічної води від геліоустановки, яка потім використовується для нагріву води системи ГВП. Для даної системи використовується сонячна насосна станція з частотним управління. Клеми підключення насосної станції на мо­дулі MS200 - "OS1". Живлення станції зовнішнє.

По датчику температури, встановленому на подавальному трубопроводі, виконується функція "антизамерзання" геліотеплообмінника.

В якості регулятора для системи перезавантаження використано автономний регулятор та модуль управління MS200.

Якщо різниця температур води в верхній частині буферного баку і нижній частині баку попереднього нагріву, досягає заданого значення і відповідає налаштованій на регуляторі, то вмикається насос первинного контуру системи перезавантаження. Насос вторинного контуру  вмикається при умові, що температура виміряна датчиком температури теплообмінника дося­гла доцільної величини. Дане рішення запобігає температурному розшаруванню та зниженню температури в верхній частині баку попереднього нагріву.

За допомогою регулювання кількості обертів насосу системи перезавантаження вико­нується найефективніший нагрів води баку попереднього нагріву ГВП в залежності від темпе­ратури води, нагрітої від геліосистеми і яка накопичується в буферних геліобаках.

Завантаження баку попереднього нагріву завершується при досягненні мінімальної різ­ниці температур води в верхній частині буферного геліобаку та в нижній частині баку попере­днього нагріву, або якщо досягнута максимальна (задана) температура в баку попереднього нагріву, що фіксується верхнім і нижнім датчиком.

При досягнені температури води в баці попереднього нагріву значення, що перевищує температуру води в черговому баці на задану різницю, вмикається перемішуючий насос і на­гріта від сонячної системи вода баку попереднього нагріву надходить в «черговий» бак для постачання в систему ГВП.

Джерело холодного водопостачання - існуюча внутрішньобудинкова водопровідна ме­режа.

Приготування води для потреб мережі гарячого водопостачання передбачено у тепло­вому вузлі цокольного поверху.

Облік витрати холодного водопостачання забезпечується існуючим вузлом обліку з лі­чильником DN50, розташованим в підвалі.

На даний момент трубопроводи мережі холодного та гарячого водопостачання, госпо­дарсько-побутової каналізації частково замінені. Згідно із завданням замовника, проектом передбачено:

-заміна санітарно-технічних приладів санвузлів житлових блоків із заміною підводок холодного (В 1.1) та гарячого (Т3.1) водопостачання, каналізації (К1.1);

-заміна санітарно-технічних приладів кухонних блоків у із заміною підводок та стояків холодного і гарячого водопостачання, каналізації;

-влаштування системи гарячого водопостачання (Т3, Т4) із влаштуванням циркуляцій­них стояків та магістралей;

-заміну дощоприймальних воронок, стояків та випусків мережі внутрішніх водостоків ;

Магістральні трубопроводи холодного та гарячого водопостачання, а також підклю­чення до сантехнічних приладів передбачаються з комбінованих труб Ø20х2.8 - Ø90х12.3 мм. прокладених в теплоізоляційних оболонках типу "K- Flex".

Мережа внутрішньої господарсько-побутової каналізації запроектована із безнапірних пластмасових каналізаційних труб фірми "Wavm" Ø50, Ø110 мм; дощової каналізації - з без­напірних пластмасових каналізаційних труб фірми "Wavm" Ø150 та Ø110 мм. Випуски -із тру­би каналізаційної пластикової.

В місцях проходження труб крізь стіни та міжповерхові перекриття застосовуються гі­льзи прохідні вогнезахисні.

Основні рішення по внутрішньому електротехнічному обладнанню. Апарати керування встановлюються в місцях зручних для обслуговування. Магіст­ральні мережі виконуються проводами і кабелями з мідними жилами в металорукавах і по металоконструкціях. Опуски до обладнання захистити металевими трубами і металорукавом.

Електроосвітлення. Робочим проектом передбачається заміна ламп освітлення в існуючих світильниках на LED - лампи.

Величини освітленості приміщень прийняті згідно ДБН В.2.5-28-2018. Для освітле­ності приміщення спортивного залу запроектовані світильники з LED лампами фірми «ВА­ТРА» м. Тернопіль.

Захист мережі електроосвітлення від перевантажень і струмів к.з. здійснюється іс­нуючими автоматичними вимикачами, встановленими на щитках освітлення.

Заземлення відкритих провідних частин світильників загального освітлення викону­ється приєднанням до нульового захисного провідника РЕ.

РУ-система (сонячна електростанція). Робочим проектом передбачено встановлення фотоелектричних модулів на плоскій покрівлі, встановлення інвертора та систем захисту по постійному та змінному струму, а також вста­новлення пристрою, що обмежує генерацію електричної енергії в мережу.

Система призначена для власного споживання та без використання зеленого тарифу.

Система енергоменеджменту (СЕМ). Робочим проектом передбачається встановлення системи енергомоніторингу. Запроектована система енергоменеджменту реалізує такі функції:

1.   Збір інформації з вузлів обліку енергоресурсів теплової енергії, включаючи тем­пературу, витрату теплоносія, тощо, електричної енергії, води з періодичністю не рідше ніж 4 рази на годину.

2.   Збір інформації з датчиків температури, вологості, вмісту СО2.

3.   Зчитування температури ключових показників теплового пункту: Т11, Т12, хо­лодна вода, гаряча вода, циркуляція системи гарячого водопостачання.

4.   Контроль доступу до теплового пункту.

5.   Контроль небажаного затоплення приміщення ІТП водою.

Зчитування архівних та поточних даних лічильників енергії (тепло, електроенер­гія, гаряча та холодна вода, газ, якщо це можливо) у кількості, що надається пристроями.

6.   Відправлення даних на центральний сервер за допомогою існуючого інтернет- каналу. Передбачена можливість використовувати ОБМ-мережу, як резерв- ний/основний канал за потреби.

7.   Аналіз даних на сервері - для автоматичного виявлення неефективного спожи­вання та аварій безпосередньо напряму або за допомогою спеціальних алгоритмів.

8.   Візуалізація через WEB-інтерфейс.

9.   Можливість спостерігати та контролювати налаштування ІТП дистанційно.

10.            Можливість автоматично розраховувати досягнуту економію з налагодженими зовнішніми параметрами.

11.            Зберігання даних на рівні об'єкту протягом не менше ніж 4 місяців, а в системі - не менше ніж 60 місяців.

Захисні заходи. Основною захисною мірою, яка запобігає можливості враження людей при появі потенціалу небезпечної величини на частинах електрообладнання , яке в нормальному режимі роботи не знаходиться під напругою - є захисне заземлення. Захисне заземлення це вертикальні електроди, які знаходяться в землі і з’єднані між собою з’єднувальною стрічкою .

Вертикальні електроди виготовляються із металевих нефарбованих труб чи стерж­нів діаметром 18-20 мм2 або кутової сталі з товщиною поличок не менше 3,3 мм. Вико­ристовувати стальні тонкостінні труби з товщиною стінок 1,5 мм для виготовлення елек­тродів заборонено . Для зменшення впливу промерзання ґрунту на стан захисного зазем­лення довжина електродів має становити в межах 2,5-3 м.

Електроди встановлюють в землі строго вертикально. Для цього риють траншею відповідних габаритів глибиною 0,7 метра після чого забивають стержні в ґрунт так щоб верхня частина електрода (труби, стержня чи кутника) виступала над дном траншеї на 100-150 мм для приєднання до неї стальної з’єднувальної стрічки діаметром не менше 6 мм чи прямокутну стальну стрічку товщиною не менше 4 мм та січенням не менше ніж 48 мм2. З’єднувальну стрічку приєднують до електрода із відступом від його верхньої кромки на 50-60 мм. З’єднання вертикальних електродів із з’єднувальною стрічкою вико­нують електрозварюванням. Забезпечити опір заземлення не більше 4 Ом шляхом забивання додаткових штирів.

Енергоефективність. Розрахункові кліматичні та теплоенергетичні параметри для розрахунків мінімально допустимого значення опору теплопередачі приймаються для ІІ-ої температурної зони України  (м. Ужгород).

Опалювальна площа становить 14606.8 м²

Опалювальний об’єм становить 41238.9 м³

В рамках проекту капітального ремонту  гуртожитку та у відповідності до  завдання на проектування передбачені наступні проектні рішення, щодо енергоефективності будівлі:

-  утеплення  зовнішніх стін мінераловатними плитами товщиною 100 мм;

- утеплення суміщеного покриття теплоізоляційної плитами ПІР товщиною          120 мм;

-  утеплення  перекриття неопалювального горища мінераловатними плитами товщиною 200 мм;

- утеплення  перекриття над проїздами мінераловатними плитами товщиною       100 мм;

- капітальний ремонт системи опалення будівлі: встановлення ІТП із функцією погодозалежного регулювання, монтаж двотрубної системи розподілу та утеплення трубопроводів системи, встановлення сталевих радіаторів із терморегуляторами.

Вікна в будівлі передбачені ПВХ конструкціями із енергозберігаючими склопакетами, дверні конструкції  в межах норм.

Основні рішення щодо енергозбереження. У проектних рішеннях  враховано вимоги нормативних документів щодо економії енергії відповідно до завдання на проектування.

У відповідності до проектних рішень в рамках розробленої проектної документації, в залежності від розрахункових кліматичних параметрів району будівництва,  розроблений проект відповідає нормативно-правовим актам з енергозбереження. За результатами паспортизації енергетичної ефективності будівлі визначено клас енергоефективності будівлі  – «С». Розроблено енергетичний сертифікат будівлі.   

Забезпечення надійності та безпеки капітального ремонту, з розробкою необхідних заходів по посиленню основних будівельних конструкцій, розроб­лений з максимальним врахуванням існуючого стану гуртожитку, та вимог ДБН В.1.2- 14:2018 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Загальні прин­ципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд».

Критерієм оцінки технічного стану конструкцій послужили: Акт огляду технічного стану, та дотримання проектних рішень.

Конструктивна схема будинку будівлі — із несучими поздовжніми та поперечними це­гляними стінами. Просторова жорсткість і стійкість будинку забезпечується сумісною ро­ботою цегляних стін і диском збірного залізобетонного перекриття та ядром жорсткості сходової клітки.

Всі передбачені в робочому проекті будівельні матеріали повинні мати сертифікати відповідності та відповідати вимогам діючих нормативних документів України на період будівництва та нормальній експлуатації будівлі гуртожитку.

Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення. У гуртожитку передбаче­ні умови безпосереднього і зручного доступу МГН по ділянці до будинку і по території з урахуванням вимог ДБН Б.2.2-12, ДБН Б.2.4-1, ДБН В.2.3-15.

У будівлі передбачено:

-   доступність відвідування;

-   безперешкодність переміщення всередині споруди;

-   безпека руху;

-   зручність і комфорт середовища.

Транспортні проїзди на ділянці і пішохідні доріжки на шляху до об'єктів, відповіда­ють параметрам шляхів руху згідно положень ДБН В.2.3-4, ДБН В.2.3-5.

Наявний пандус.

Шляхи руху у середині будинку існуючі згідно з нормативних вимог до шляхів ева­куації людей з будинку. Внутрішнє планування дотримане відповідно потреб МГН. Вхідні двері обладнані пристроєм для самозачинення.

При проектуванні даного об'єкту передбачено для інвалідів та громадян інших маломобільних груп населення умови життєдіяльності, одинакові з рештою категорій насе­лення.

Робочим проектом передбачено дотримання вимог санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки та охорони праці у відповідності до державних  будівельних норм.

Заявлена кошторисна вартість, передбачена наданою кошторисною документацією, у поточних цінах станом на 08 лютого 2022 року складала

67188,270 тис. грн., у тому числі:

будівельні роботи — 50041,491 тис. грн.;

устаткування, меблі, інвентар — 3421,768 тис. грн.;

інші витрати — 13725,011 тис. гривень.

За результатами розгляду кошторисної документації та зняття зауважень встановлено, що зазначену документацію, яка враховує обсяги робіт, передбачені проектом, складено згідно з наказом Мінрегіону від 25.06.2021 №162 «Деякі питання ціноутворення у будівництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2021 за №1225/36847, та Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281.

Загальна кошторисна вартість будівництва в поточних цінах станом на 29 квітня 2022 року складає 67052,908 тис. грн., у тому числі:

будівельні роботи — 51070,281 тис. грн.;

устаткування, меблі, інвентар — 2131,171 тис. грн.;

інші витрати — 13851,456 тис. гривень.

Філією ДП «Укрдержбудекспертиза» в Івано-Франківській області під час розгляду робочого проекту «Капітальний ремонт будівлі студентського гуртожитку на вулиці Університетській, 12 Державного вищого навчального закладу «Ужгородський націона­льний університет» в м. Ужгород» було надано зауваження  та пропозиції щодо  проекту, які доведені до замовника, на підставі яких генпроектувальником  внесені зміни до проектної документації.